Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Трегуб Дмитро Володимирович
УДК 658.012
ОРГАНІЗАЦІЯ ІННОВАЦІЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ НА ПІДПРИЄМСТВІ
Спеціальність 08.06.02 –підприємництво, менеджмент та маркетинг
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Харків - 2001
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Харківському державному економічному університеті,
Міністерство освіти і науки України.
Науковий керівник –доктор економічних наук, професор
Гриньова Валентина Миколаївна,
Харківський державний економічний університет,
завідуюча кафедрою бізнесу та підприємництва
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Перерва Петро Григорович
Національний технічний університет
“Харківський політехнічний інститут”,
професор кафедри економіки та організації
машинобудування
кандидат економічних наук, професор
Коюда Павло Миколайович,
Харківський національний університет радіо-
електроніки, завідуючий кафедрою економіки та
менеджменту
Провідна установа –Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна,
Міністерство освіти і науки України, м. Харків,
кафедра економіки та менеджменту
Захист відбудеться “27” грудня 2001 р. о 13-00 годині на засіданні спеціалізованої
вченої ради, шифр Д 64.055.01, у Харківському державному економічному університеті за
адресою: 61001, м. Харків, пр. Леніна, 9а.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного економічного
університету за адресою: 61001, м. Харків, пр. Леніна, 9а.
Автореферат розісланий “26” листопада 2001 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Дороніна М. С.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Забезпечення більш ефективної діяльності виробничого підприємства в умовах подальшої стабілізації економічних процесів в Україні залежить від великої кількості зовнішніх та внутрішніх чинників, які, в свою чергу, повязані з необхідністю постійного впровадження на підприємстві останніх наукових досягнень. Різноманітність перетворень та непередбаченість очікуваних результатів базуються на визначенні чіткого підходу до здійснення інноваційних процесів, робить актуальною проблему виявлення та раціонального використання виробничих резервів підприємств.
В сучасних умовах функціонування виробниче підприємство повинно віддавати перевагу розробці та впровадженню в життя нових технологій виробництва, повязаних з необхідністю більш детального вивчення аспектів управління інноваційними процесами та визначенням чіткої схеми фінансування інноваційної діяльності взагалі.
Теоретична і практична розробка питань, повязаних з підвищенням ефективності управління інноваційною діяльністю, самостійного управління інноваціями на рівні підприємств та їх впровадження з метою підтримки і вдосконалення технічного рівня виробництва розглянуті в роботах багатьох зарубіжних та вітчизняних економістів: Бем-Баверка Е., Віксела К., Гриньової В. М., Дракана М., Завліна П. М., Зомбарта В., Ільєнкової С. Д., Казанцева О. К., Лапіна М. О., Мінделі Л., Моргана Г., Одінцової Г. С., Перерви П. Г., Покропивного С. М., Пономаренка В. С., Рікардо Д., Рум’янцевої З. П., Саломатіна М. О, Шумпетера Й. та ін.
Актуальність теми. В умовах трансформаційної економіки, відсутність механізмів довгострокового розвитку інноваційної діяльності стримує рішення актуальних задач інноваційного розвитку країни в цілому, не дозволяє ефективно здійснювати процес постійного та безперервного поновлення машин, обладнання, використовуємих технологій та продукції, що випускається. Великої уваги заслуговує проблема просування на ринок нової високотехнологічної продукції, яка повинна враховувати, перш за все, попит та пропозицію на аналогічну продукцію інших підприємств і аспекти ціноутворення на інновації. З приводу цього постає необхідність визначення рівня інноваційного розвитку підприємства у взаємозвязку з фактичною результативністю роботи його науково–технічних підрозділів.
Актуальність проблеми управління інноваційною діяльністю та сукупність названих вище питань в умовах ринкових перетворень зумовили необхідність проведення дослідження і визначили тему дисертації, її мету і задачі. Дисертаційне дослідження спрямоване на комплексне вивчення проблем удосконалення використання інноваційного менеджменту та системного вивчення і порівняння зарубіжного досвіду управління інноваційною діяльністю.
Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний у дисертації напрямок досліджень відповідає тематичній спрямованості наукових розробок кафедри бізнесу та підприємництва Харківського державного економічного університету.
Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в науковому обгрунтуванні і розробці теоретичних та нових методичних засад використання інноваційного менеджменту на підприємстві в умовах трансформаційної економіки.
Для досягнення поставленої мети в дисертації були сформульовані та вирішені наступні задачі:
визначення змісту, мети та функціональних характеристик інноваційних процесів, їх основних особливостей в сучасних умовах діяльності підприємств;
обгрунтування шляхів адаптації підприємств України до ринкових відносин, спираючись на світовий досвід засвоєння інновацій;
розкриття сутності та ролі інноваційних процесів у підвищенні ефективності діяльності підприємств;
теоретичне узагальнення різноманітних підходів до реалізації інноваційних проектів за допомогою основних критеріїв інноваційного менеджменту;
розробка рекомендацій по забезпеченню обгрунтування залежності здійснення інноваційних процесів від реалізації інноваційного потенціалу підприємства.
Предмет і обєкт дослідження. Предметом дослідження обрані механізми, характеристики та умови здійснення інноваційної діяльності, їх удосконалення в умовах трансформаційної економіки, обєктом –процес організації управління інноваціями.
Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційної роботи є сучасна теорія інноваційного менеджменту, закони і нормативні акти України з економічних питань, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених.
У процесі дисертаційного дослідження застосовувались різноманітні методи, зокрема: аналізу і синтезу –для деталізації обєкта дослідження та вивчення його структурних і функціональних складових щодо більш поширеного пояснення сутності інноваційних процесів; логічного узагальнення –для визначення основних цілей та напрямків інноваційного розвитку підприємства; математичного моделювання –для розкриття сутності економічних чинників, які мають вплив на здійснення інноваційної діяльності відносно поставлених цілей; індексного аналізу –для визначення ефективності витрат на інноваційну діяльність на підприємстві та механізмів відбору інноваційних проектів за допомогою коефіцієнтів дисконтування; системного аналізу –для якісного моделювання процесу впровадження інноваційних проектів на всіх стадіях їх реалізації; графічний –для наочного зображення структури інноваційного процесу, динаміки його розвитку, обгрунтування можливостей прискорення отримання очікуваних результатів від здійснення інноваційної діяльності; структурно-матричний –для розробки механізму взаємодії підрозділів підприємства в процесі впровадження інноваційного проекту та визначення якості втілення управлінських рішень у взаємозвязку з динамікою фінансових показників.
Інформаційною базою дослідження є публікації зарубіжних та вітчизняних вчених з питань інноваційного менеджменту, офіційна статистична інформація, звітно–статистичні дані обєкта дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:
теоретично обгрунтовані напрямки реалізації інноваційних проектів на підприємстві та уточнений організаційно–економічний зміст поняття “інновація”як економічної категорії, що сприяє реалізації інноваційної стратегії підприємства;
отримав подальшого розвитку підхід до встановлення фактичної результативності роботи науково–технічних підрозділів підприємства, що дозволяє визначити окремі специфічні особливості їх функціонування та напрямків подальшої діяльності щодо впровадження інноваційних проектів;
визначена система оцінки комерційного ризику інвестора при здійсненні вибору інноваційного проекту до фінансування та сформульовані критерії вибору в залежності від цільового характера проекта;
запропоновано методичний підхід до аналізу інноваційних проектів за оцінкою їх ефективності та відбору для фінансування на підприємстві, згідно зі стратегією здійснення науково–дослідних робіт в залежності від позиції на ринку і темпів продажу нової продукції;
розроблено методику аналізу визначення попиту на інноваційну продукцію, його прогнозування та залежність від наявного технічного рівня інновацій;
удосконалено систему взаємоповязаних факторів щодо проведення багатофакторного індексного аналізу ефективності витрат на інноваційну діяльність на підприємстві та їх комбіноване використання в умовах просування інновацій до споживача.
Практичне значення одержаних результатів полягає в:
можливості спрямовувати отримані результати на розвиток інноваційної діяльності підприємств, що дає змогу більш ефективно планувати та використовувати весь інструментарій інноваційного менеджменту при формуванні управлінських рішень про фінансування інноваційних проектів;
придатності використання запропонованих заходів щодо поліпшення інноваційного клімату як на державних, так і на приватних підприємствах при здатності субєктів господарювання відтворити необхідні умови щодо впровадження розроблених методик у виробництво.
Особистий внесок здобувача полягає в тому, що автором в дисертаційній роботі використані основні положення опублікованих його наукових праць, які є результатом особистої роботи здобувача. У статтях, що опубліковані в збірниках доповідей молодих вчених “Сучасні проблеми розвитку виробництва”(1996, 1997 рр.) 4,5 розглянуті питання щодо використання інноваційного менеджменту у ринковій системі господарювання та питання, які стосуються аспектів державного регулювання інноваційної діяльності в Україні. Глобальні питання з впровадження світового досвіду інноваційної діяльності в нашій країні розглянуті в збірнику статей молодих вчених “Ефективний менеджмент”(1996 р.) 3. Детальний аналіз діяльності державних органів, що регулюють інноваційну діяльність, запропоновано автором у статті, опублікованій в науково–практичному виданні “Банківська справа”(№2, 2000 р.) 1. Можливі тенденції зміни попиту та пропозиції на інноваційні продукти і засоби їх аналізу на підприємстві розглянуті у збірнику наукових праць “Економіка: проблеми теорії та практики”(№79, 2001 р.) [6]. Систему показників оцінки науково–технічного розвитку регіонів та можливі засоби їх застосування на практиці розглянуто у виданні “Вісник ХДЕУ”(№2(18), 2001 р.) [2].
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення і практичні результати дисертації були викладені та схвалені на Міжнародних науково–практичних конференціях “Сучасні проблеми розвитку виробництва”(Харків 1996 –рр.) і наукових семінарах. Результати дисертаційної роботи пройшли практичне випробування на виробничій фірмі “Рада”(м. Харків) у 1998/1999 роках.
Публікації результатів досліджень. Результати досліджень опубліковано в 6 наукових роботах загальним обсягом 1, 26 ум.–друк. арк.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, списку використаних літературних джерел та додатків. Дисертаційна робота викладена на 196 сторінках машинописного тексту, містить 22 таблиці –сторінка, 23 рисунка – 22 сторінки, 6 додатків –сторінок, бібліографічний список (133 найменування) –сторінок. Обсяг основного тексту дисертації становить 136 сторінок.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обгунтовано актуальність обраної теми та сутність наукової проблеми, сформульовано мету, задачі, предмет і обєкт дослідження, визначено наукову новизну і практичне значення отриманих результатів і запропонованих рекомендацій.
У першому розділі –“Місце інноваційних процесів у системі господарювання” –розглянуто сутність поняття “інновація”, визначено роль та місце інноваційних процесів у ринковій економіці. Особлива увага приділяється шляхам просування інновацій на ринок, їх класифікації за кінцевим результатом.
У роботі розглянуто різноманітні підходи щодо класифікації інновацій як зарубіжними, так і вітчизняними економістами, що повязано з постійним розширенням трактовки понять “інновація”, “інноваційний процес”, “інноваційний менеджмент”. Це, в свою чергу, впливає на етапи життєвого циклу інновацій та їх якісні характеристики.
Головною метою впровадження інновацій є практичне використання та взаємозвязок наукового, науково–технічного і інтелектуального потенціалу, що дозволяє аналізувати інноваційні процеси з більшою мірою деталізації. Ефективність здійснення інноваційної діяльності залежить від суми витрат на винахід та впровадження інновацій у виробництво. Взагалі у більшості зарубіжних країн поняття “інноваційний проект” трактується подвійно:
по-перше, його розглядають як діяльність чи комплекс заходів, спрямованих на досягнення завчасно визначених цілей;
по-друге, інноваційний проект виступає як система організаційно–правових та розрахунково–фінансових документів, необхідних для здійснення запланованих подій.
У роботі визначено, що реалізація інноваційних проектів здійснюється за допомогою визначеної інноваційної стратегії, яка повинна бути спрямована на підтримку конкурентних позицій підприємства. На думку автора, вид обраної стратегії залежить від інструментів інноваційного менеджмента, що використовуються в залежності від втручання держави в здійснення інноваційної діяльності та визначають її ефективність (загальногосподарську, комерційну, бюджетну).
У другому розділі –“Інноваційна політика в Україні: шляхи становлення та тенденції розвитку” проаналізовано аспекти взаємодії інноваційних структур в економіці України, запропоновані нові заходи щодо активізації інноваційної політики та її інвестування, висунуто систему показників оцінки науково–технічного розвитку регіонів.
У роботі обгрунтовано, що вплив держави на інноваційну діяльність повинен мати цілеспрямований характер та грунтуватися на чітко визначених пріоритетах інноваційної політики. З погляду автора, на активність інноваційної діяльності в сучасних умовах розвитку впливає консервативність основних напрямків інвестиційних потоків, їх слабка залежність від споживачів ринку, оскільки стимулюючий механізм впливу держави працює лише при наявності економічної зацікавленості товаровиробника.
На основі проведеного дослідження в роботі були визначені основні підходи до розробки системи стимулювання інноваційної діяльності:
реалізація принципу рівності усіх форм власності в процесі стимулювання підприємницької та інноваційної активності;
визначення і дифференціація заходів заохочення та покарання субєктів господарювання;
орієнтація на стимулювання за досягнення кінцевого результату –випуск продукції чи оказання послуг, що містять у собі інноваційні рішення;
використання різноманітних економічних та зовнішньоекономічних регуляторів інноваційної діяльності;
використання стимулюючих заходів у залежності від завдань, визначених інноваційною політикою;
ліквідація міжгалузевих неоднаковостей для створення умов щодо виникнення попиту на інновації;
поступове стимулювання пропозиції інновацій в залежності від пріоритетів.
Важливим етапом реалізації інноваційної політики, на думку автора, є розробка системи формування інвестиційної привабливості підприємств, оскільки спостерігається постійне зниження кількості промислових підприємств, які б впроваджували високотехнологічне обладнання та нові прогресивні технологічні процеси.
Не менш значним чинником у здійсненні інноваційної діяльності є використання різноманітних засобів її фінансування. У роботі визначено такі з них: залучення реального капіталу іноземних інвесторів; посилення зацікавленості у розвитку лізингу машин та обладнання; удосконалення податкового законодавства та створення умов для “переливання” капіталу з невиробничої та банківської сфер до сфери виробництва. Можливості подолання інноваційної кризи залежать від інвестиційної політики уряду та створення державою умов для нагромадження капіталу підприємницькими структурами у виробничій сфері. А це поки що неможливо з причини відсутності достатнього фінансування наукових досліджень.
Інноваційний менеджмент неможливий без формування та постійного обслуговування високопрофесійного науково-технічного персоналу і відповідних менеджерських кадрів, здатних активно діяти в умовах ринкових перетворень. У роботі визначено, що розвиток глобальної та регіональної інноваційної діяльності неможливо прогнозувати тільки на основі наукової бази того чи іншого регіону.
У роботі визначені показники оцінки науково–технічного розвитку регіонів та розглянуто аспекти їх використання для підприємств. До системи показників повинні увійти:
показник трудового потенціалу науково–технічної сфери регіону (трудові відтворювальні можливості регіонів, ступінь розвитку власних науково–педагогічних кадрів, потенціал науково–дослідницьких кадрів, загальноосвітний рівень населення регіону, ступінь концентрації наукового трудового потенціалу на території регіону);
показник виробничо–технічного та науково–технічного оснащення регіону (виробничо–технічна орієнтація регіону, співвідношення обсягу науково–технічної продукції до обсягу виробництва продукції виробничо–технічного призначення);
показник ступеня орієнтації регіону щодо випуску наукомісткої продукції, якості продукції виробничо–технічного призначення, її експортних можливостей (експортна виробничо–технічна орієнтація регіону, розосередження організації науково–технічної сфери).
При здійсненні аналізу показників оцінки науково–технічного розвитку регіонів автором запропоновано використання індикаторів їх науково–технічного розвитку. Аналіз перелічених показників може бути здійснений за допомогою різних засобів:
зіставлення рівня показників регіону зі значеннями показників кращих та середніх регіонів (приватний індикатор);
взаємне зіставлення значень кількох показників наведених регіонів;
обчислення інтегрального індикатора (рейтинга) розвитку даного регіону.
Аналізуючи значення конкретних індикаторів та порівнюючи їх між собою, можна зробити висновки щодо спрямованості регіональної інноваційної політики. Для зручності зіставлення сукупність індикаторів може бути запропонована у матричному вигляді. Це дозволяє за допомогою візуального сприйняття здійснити оцінку всіх можливих парних співвідношень індикаторів. Автором за допомогою таких співвідношень обрана оптимальна комбінація організаційних та функціональних характеристик регіональних науково–технічних комплексів у вигляді матриці (табл.1). Значення індикаторів має три можливих варіанти: “” –значення індикатора більше одиниці; “х” –значення індикатора менше одиниці; “1” –значення індикатора, що дорівнює одиниці.
Таблиця 1
Матриця співвідношень індикаторів науково–технічного рівня для наведеного регіону
|
Показники |
І1 |
І2 |
І3 |
Іn |
|
І1 |
Х |
+, 1 |
+, + |
- |
|
І2 |
1, |
Х |
1, |
- |
|
І3 |
+, + |
+, 1 |
Х |
- |
|
· |
- |
- |
- |
- |
|
Іn |
- |
- |
- |
- |
У роботі також запропоновано визначення інтегрального науково–технічного індикатора (рейтингу) регіону, який може бути розрахований шляхом ранжування значень приватних індикаторів. Кожному приватному індикатору присвоюється відповідний ранг –відповідний місцю, яке займає регіон у сукупності всіх інших регіонів. Якщо розглядати, наприклад, пять регіонів за вказаними вище показниками, то можна визначити ранг (місце) кожного регіону та отримати його інноваційну оцінку. Інтегральний рейтинг визначається шляхом підсумовування рангів за всіма індикаторами.
У третьому розділі –“Методичні рекомендації до аналізу попиту та оцінки ефективності інновацій на підприємстві" –здійснено розрахунок ефектиності витрат на інноваційну діяльність на підприємстві, яка повязана з зовнішніми та внутрішніми витратами, запропоновано методику аналізу зміни попиту та пропозиції на інновації на підприємстві, розроблено методику визначення рівня інноваційного розвитку підприємства у взаємозвязку з фактичною результативністю роботи його науково–технічних підрозділів.
Розрахунок показників у роботі здійснено на прикладі впровадження у виробництво нового обладнання для пакування готової продукції, а з теорії індексного аналізу видно, що зміни якісних показників повязані з незмінністю кількісних (обємних) показників у звітному періоді, а зміна останніх базується на незмінності якісних показників у базовому періоді. За думкою автора, на результати такого розрахунку можуть впливати різні чинники. Зміна кожного з них впливає на інші, а, оскільки для розрахунку використана чотирьохфакторна мультиплікативна модель теорії індексного аналізу, вплив чинників на індекс зміни чистого прибутку можна представити у такому вигляді:
якщо то
, то
, то
то .
У свою чергу взаємозвязок індексів можна уявити у вигляді: Iy = IаIбIвIг. Загальні зміни результативного показника: .
Таким чином, на прикладі обєкта дослідження були визначені показники рентабельності продукції, використання основних фондів та нематеріальних активів. Значення коефіцієнта динаміки чистого прибутку Іу дорівнює 1,167, а значення результативного показника знаходиться в межах припустимих відхилень.
У дисертаційній роботі аналізується процес вибору інноваційних проектів, який базується на пошуку альтернативних рішень щодо максимальної ефективності отримання очікуваних результатів від їх впровадження. Необхідно враховувати, що кожен інноваційний проект потребує виділення дефіцитних для сучасного підприємства ресурсів в залежності від ступеня його складності. Різниця між значними та невеликими інноваційними проектами полягає в тому, що значний інноваційний проект потребує і значного обсягу дефіцитних ресурсів, а невеликі мають ту перевагу, що вони, щодо відповідності наявних ресурсів, легше адаптуються один до одного . Відношення прибутку до витрат дає рентабельність портфеля, його прибутковість. При порівнянні кількох портфелів, які складаються з кількох проектів, загальну їх оцінку можна провести за показниками середньої рентабельності, середньої рентабельності кожного з портфелів, коефіціентів переваги за рентабельністю та структурою витрат. Загальну оцінку портфелів можна здійснити за допомогою показників середньої рентабельності.
Кожен із запропонованих до реалізації в портфелях проектів має індивидуальну рентабельність (Ri) та відповідно певну частину у витратах на формування кожного з портфелів . Тому середній коефіцієнт переваги включає систему коефіцієнтів переваги за рентабельністю та структурою витрат, що розраховуються за формулами:
, ,
Результати розрахунку коефіціентів переваги наведені у табл. 2.
Як видно з таблиці, коефіцієнт переваги за рентабельністю практично співпадає зі значенням середнього коефіцієнта переваги, тому що доля проектів у структурі витрат за портфелями А і Б практично не відрізняється, тобто переваги немає (Кn 1).
Таблиця 2
Розрахунок коефіцієнтів переваги
|
Проект |
Портфель |
RБ1dЗА1 |
|
А |
Б |
|
RA1 |
dЗА1 |
RА1dЗА1 |
RБ1 |
dЗБ1 |
RБ1dЗБ1 |
||
|
I |
1,9 |
0,55 |
,045 |
,75 |
,53 |
,927 |
,962 |
|
II |
1,8 |
0,45 |
,81 |
,9 |
,47 |
,823 |
,855 |
|
Оцінка портфеля |
,00 |
,00 |
,817 |
У роботі визначено, що створення портфеля замовлень передбачає роботу з потенційними споживачами результатів інноваційних досліджень. Тому аналіз попиту на інновації здійснюється в наступних напрямках:
аналіз потреб у нововведенні що випускається та (чи) реалізується;
аналіз попиту на нововведення та повязані з цим послуги, вплив різноманітних чинників на цей процес;
аналіз впливу попиту на інноваційну продукцію відносно загальних результатів діяльності підприємства;
визначення максимальних можливостей реалізації інноваційної продукції та обгрунтування плану збуту за рахунок комплексного рішення усіх наведених завдань.
У процесі аналізу попиту на нову продукцію можна використовувати різноманітні засоби, наприклад аналіз чутливості попиту, який дозволяє за допомогою коефіцієнта еластичності попиту визначити зміну будь-якого з чинників.
На думку автора, аналіз попиту на інноваційну продукцію впливає на конкретні результати здійснення інноваційної діяльності та отримання позитивних фінансових результатів від впровадження інноваційних проектів, тому що поняття “інноваційний розвиток”містить у собі елемент динамізму, який сприяє функціонуванню субєкта господарювання в інноваційній сфері. У роботі також визначені основні показники, що характеризують придатність підприємства чи фірми до інноваційного розвитку за наступними напрямками:
оцінка прогресивності обладнання, яке використовується на підприємстві ;
оцінка прогресивності матеріалів, що використовуться за допомогою кількісних показників;
визначення інноваційного рівня науково–технічних кадрів підприємства;
аналіз використовуємої технології виробництва (в залежності від специфіки діяльності підприємства, життєвого циклу продукції, співвідношення внутрішніх та зовнішніх науково–технологічних розробок);
аналіз напрямків і характеру науково–дослідницьких робіт на підприємстві;
оцінка інноваційного рівня продукції що випускається ( обсяг випуску, структура, розподіл прибутку за тривалістю періоду випуску).
Узагальнюючий показник спроможності до інноваційного розвитку (КіР) може бути розрахований за формулою:
,
де та –відношення чисельності робітників, зайнятих НДР, до обсягу продукції за фактичними нормативами;
та –існуючий та готовий до впровадження обсяг НДР на зміну зникаючій продукції (за обсягом продажу нової продукції);
та –існуючий і готовий до впровадження обсяг НДР на зміну зникаючіх технологій (за трудозатратами) та обсягом виключення технологій;
та –питома вага вартості обладнання виробництва у сукупності з вартістю обладнання фактично та за нормативом;
та –відношення кількості витрат на НДР до обсягу продукції фактично та за нормативом;
та –витрати на відновлення активної частини основних фондів;
–вагові коефіцієнти відповідних приватних показників інноваційного розвитку.
У дисертаційній роботі обгрунтована можливість і необхідність викостання цього показника на різних рівнях:
з метою оцінки власних можливостей вибору типу інноваційної стратегії, яка залежить від розташування підприємства на ринку та темпів продажу продукції (рис. 1);
для порівняння інноваційних можливостей кількох підприємств та розробки програм їх розвитку;
при розміщенні замовлень та виборі підрядчиків для здійснення робіт з виробництва нової техніки;
при прийнятті рішення про кредитування комерційними банками підприємств;
державними органами влади за умови заказів та контрактів щодо реалізації державних програм інноваційного фінансування.
Аналізуючи можливості вітчизняних підприємств до інноваційного розвитку, необхідно спрямовувати використання функціональних та структурних можливостей інноваційного менеджменту щодо теоретичного обгрунтування інноваційних проектів та реалізації запланованих показників у практичній діяльності. У дисертаційній роботі також здійснено розробку загальної методики аналізу якісних та кількісних характеристик, що впливає на оптимізацію інноваційної діяльності підприємств.
ВИСНОВКИ
В умовах структурних перетворень економіки України та сприяння підвищенню інноваційної активності вітчизняних підприємств проблема удосконалення інноваційної діяльності підприємств потребує як теоретичного обгрунтування, так і ретельного вивчення вже накопиченого досвіду. Інноваційна діяльність субєктів господарювання не повина обмежуватись з боку держави, а, навпаки, отримувати всеобічну підтримку з боку органів державної влади, тому що фінансові можливості вітчизняних підприємств сьогодні не відповідають вимогам їх інноваційного розвитку. Важливу роль у цьому процесі мають зіграти й комерційні структури, особливо з точки зору інвестування інноваційної діяльності.
У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення проблеми використання інноваційного менеджменту, яке обгрунтовує можливість вітчизняних підприємств досягти максимальних показників у власній діяльності від реалізації інноваційної продукції. Важливим моментом у цьому процесі є визначення загального рівня інноваційного розвитку регіону. Запропоновано здійснювати оцінку за допомогою матриці співвідношень індикаторів науково–технічного рівня для кожного з розглядаємих регіонів, що дозволяє визначити інтегральний рейтинг регіону у порівнянні з іншими.
Зроблено висновок про неможливість здійснення аналізу попиту на інновації без наявності запропонованої системи показників оцінки ефективності використання інновацій, до складу якої входить розрахунок інтегрального ефекту, індексу та норми рентабельності, терміну окупності інновацій. Виявлено вплив кожного з цих показників на індекс зміни чистого прибутку та проведено оцінку впливу кожного з чинників чотирьохфакторної мультиплікативної моделі на показники рентабельності інноваційної продукції з урахуванням коефіцієнта динаміки. Здійснено аналіз відбору інноваційних проектів з кількох портфелів та розроблено методику розрахунку коефіцієнтів переваги в залежності від рентабельності кожного з портфелів та структури витрат на інноваційну діяльність. Сформульовано узагальнюючий показник до інноваційного розвитку підприємства та визначені шляхи його використання на різних рівнях вибору інноваційної стратегії. Наведено, проаналізовано та визначено шляхи використання методики розрахунку фактичної результативності діяльності науково–технічних підрозділів підприємств.
Встановлено, що наслідком ефективного здійснення інноваційної діяльності є вихід до ринку наукомістких технологій. Це потребує реальної оцінки витрат на інноваційну діяльність на підприємстві та визначення власної мікроінноваційної стратегії розвитку.
Отримані в дисертаційній роботі результати досліджень можуть бути направлені на удосконалення інноваційного потенціалу діючих підприємств незалежно від форм власності та масштабів функціонування.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Трегуб Д. В. Нову якість державному регулюванню інноваційної діяльності // Банківська справа. –. –№2 (32). –С. 48 –.
2. Трегуб Д. В. Показники оцінки науково-технічного розвитку регіонів та їх застосування на практиці // Вісник ХДЕУ. –. –№2 (18). –С. 19 –.
3. Трегуб Д. В. Инновационный менеджмент в Украине // Сборник статей “Эффективный менеджмент”. –Харьков: АО “Бизнес Информ”, 1996. –С. 160 –.
4. Трегуб Д. В. Государственное регулирование инновационной деятельности в Украине // Сборник докладов Второй Международной научно–практической конференции молодых экономистов “Современные проблемы развития производства”, 27 –мая 1997 года. –Харьков: АО “Бизнес Информ”, 1997. –С. 214 –.
5. Трегуб Д. В. Инновационный менеджмент в рыночной системе хозяйствования // Сборник докладов Первой Международной научно–практической конф. молодых экономистов “Современные проблемы развития производства”. –Харьков: Форт, 1996. –С. 144 –.
6. Трегуб Д. В. Методика аналізу змін попиту та пропозиції на інновації на підприємстві // Збірник наукових праць “Економіка: проблеми теорії та практики”. Вип. №79. –Дніпропетровськ: ДНУ, 2001. –С. 72 –.
АНОТАЦІЯ
Трегуб Д.В. Організація інноваційного менеджменту на підприємстві. –Рукопис.
Дисертація містить теоретичні положення, методичні рекомендації щодо вдосконалення організації інноваційного менеджменту на підприємстві в умовах трансформаційної економіки.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.02 –підприємництво, менеджмент та маркетинг. –Харківський державний економічний університет, 2001.
Дисертацію присвячено вивченню комплексу питань, пов’язаних з організацією процесу управління інноваціями на підприємстві. Визначено зміст та функціональні характеристики інноваційних процесів, розроблено комплекс рекомендацій щодо більш ефективного здійснення інноваційних процесів в залежності від інноваційного потенціалу сучасного підприємства. Для сприяння реалізації інноваційної стратегії підприємства теоретично обгрунтовані напрямки здійснення інноваційних проектів на підприємстві. Сформульовано систему показників встановлення фактичної результативності роботи науково-технічних підрозділів підприємств, яка дозволяє визначити окремі специфічні особливості їх функціонування та напрямків подальшої діяльності щодо впровадження інноваційних проектів. Запропоновано методичний підхід до аналізу інноваційних проектів з метою оцінки їх ефективності та відбору для фінансування на підприємстві, заснований на стратегії здійснення науково-дослідних робіт в залежності від позиції на ринку та темпів продажу нової продукції. Визначено взаємозв’язок між методикою аналізу визначення попиту на інноваційну продукцію та його залежністю від наявного технічного рівня інновацій. Здійснено удосконалення системи взаємопов’язаних факторів щодо проведення багатофакторного індексного аналізу ефективності витрат на інноваційну діяльність на підприємстві та їх комбіноване використання в умовах просування інновації до споживача.
Ключові слова: інновація, інноваційна продукція, інноваційний процес, інноваційний проект, фактична результативність діяльності, технічний рівень інновацій, багатофакторний індексний аналіз.
АННОТАЦИЯ
Трегуб Д.В. Организация инновационного менеджмента на предприятии. –Рукопись.
Диссертация содержит теоретические положения, методические рекомендации относительно усовершенствования организации инновационного менеджмента на предприятии в условиях трансформационной экономики.
Диссертация на получение научной степени кандидата экономических наук за специальностью 08.06.02 –предпринимательство, менеджмент и маркетинг. – Харьковский государственный экономический университет, 2001.
Диссертация посвящена изучению комплекса вопросов, связанных с организацией процесса управления инновациями на предприятии. Определено содержание и функциональные характеристики инновационных процессов, разработан комплекс рекомендаций по более эффективному осуществлению инновационных процессов в зависимости от инновационного потенциала современного предприятия. Для содействия реализации инновационной стратегии предприятия теоретически обоснованы направления реализации инновационных проектов на предприятии. Сформулирована система показателей определения фактической результативности работы научно-технических подразделений предприятия, которая позволяет определить отдельные специфические особенности их функционирования при реализации инновационных проектов. Предложен методический подход к анализу инновационных проектов с целью оценки их эффективности и отбора для финансирования на предприятии, основанный на стратегии осуществления научно-исследовательских работ в зависимости от позиции на рынке и темпов продаж новой продукции. Определена взаимосвязь между методикой анализа определения спроса на инновационную продукцию и ее зависимостью от имеющегося технического уровня инноваций. Сформулировано содержание системы взаимосвязанных факторов для проведения многофакторного индексного анализа эффективности затрат на инновационную деятельность на предприятии и их комбинированное использование в условиях продвижения инновации к потребителю.
Ключевые слова: инновация, инновационная продукция, инновационный процесс, инновационный проект, фактическая результативность деятельности, технический уровень инноваций, многофакторный индексный анализ.
THE SUMMARY
Тrеgub D. V. Organization innovative of management at the enterprise. - The manuscript.
The thesis contains theoretical rules (situations), methodical recommendations for improvement of organization innovative of management at the enterprise in conditions transformational of economy.
Thesis on obtaining of a scientific degree of the candidate of economic sciences on a speciality 08.06.02 - business, management and marketing. - Kharkov state economic university, 2001.
The thesis is devoted to learning of a complex of questions connected to organization of process of management innovation at the enterprise. The contents and functional characteristics of processes is certain (determined), the complex of the recommendations concerning more effective realization innovative of processes in dependence here innovation of potential of the modern enterprise is developed. For assistance of realization innovative of the strategy of the enterprise directions of realization innovative of the projects at the enterprise theoretically are justified (reasonable). The system of parameters of definition (determination) of actual productivity of operation scientifically - technical divisions of the enterprises is formulated which allows to define (determine) separate specific features of their operation and directed to further activity concerning introduction innovative of the projects. The methodical approach to the analysis innovative of the projects is offered with the purpose of valuation of their efficiency and selection for financing at the enterprise based on the strategies of realization of research operations in dependence here of an item in the market and rates of sale new production. The contents of the system of the interconnected factors for realization multiple-factor of the index analysis of efficiency of the costs on innovative activity at the enterprise and their combined use in conditions of progress innovation to the consumer is formulated.
In the first chapter - “The place innovative of processes in the system of managing ”- the essence of concept “innovation” is considered, the role and place innovative of processes in market economy is certain (determined). The special attention is allocated (removed) to paths of progress innovation on the market, their classification on an eventual result. The learning of foreign experience of use innovation enables more precisely to define (determine) essence of realization innovative of processes of rather concrete means of their realization in conditions transformational of economy.
In the second chapter - “Innovative policy in Ukraine: the paths of becoming and tendency of development ” are analysed aspects of interaction innovative of structures in economy of Ukraine offered new measures on activation innovative of policy and it of an investment, the system of parameters of valuation scientifically - technical development of regions is put forward. In operation is justified (reasonable), that influence of the state on innovative the activity should have purposeful character and to base on the precisely certain priorities innovative of policy. In opinion of the author, on activity innovative of activity in modern conditions of development the conservatism of main directions of investment streams influences, their weak dependence on the consumers of the market, as the stimulating mechanism of influence of the state works only for want of availability of economic interest of the coomodity producer.
In the third chapter - “the Methodical recommendations to the analysis of demand and valuation of efficiency innovation at the enterprise " - the account of efficiency of the costs on innovative activity at the enterprise is carried out which is connected to the external and internal costs, the technique of the analysis of change of a supply and demand on innovation at the enterprise is offered, the technique of definition (determination) of a level innovation of development of the enterprise in interaction with actual productivity of operation it scientifically - technical divisions is developed.
Key words: innovation, innovative production, innovative process, innovative project, actual productivity of activity, technological level innovation, multiple-factor the index analysis.
Трегуб Дмитро Володимирович
ОРГАНІЗАЦІЯ ІННОВАЦІЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
НА ПІДПРИЄМСТВІ
Спеціальність 08.06.02 –підприємництво, менеджмент
та маркетинг
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Відповідальний за випуск Новікова М. М.
Підп. до друку Формат 60х90 1/16 Папір офсетний
Обсяг ум.- друк. арк. - 0,9 Облік. вид. арк. Тираж 100 прим.
Зам. № Безкоштовно
Надруковано в учбово-виробничому видавничо-поліграфічному центрі ХНУРЕ
61166 Харків, просп. Леніна, 14