а публічністьrdquo; закликів обумовлюється тим що вони спрямовані до невизначеного кола адресатів; б для в
Работа добавлена на сайт samzan.net:
2.2.Особливості ЮСЗ, передбачених ч.ч. 2 та3 ст. 109 КК
У ЮСЗ, передбачених в ч.ч. 2 та 3 ст. 109 КК, відображена особлива юридична конструкція „публічні заклики до..., розповсюдження матеріалів...” (див. також ст.ст. 110, 258-2, 295 та ч. 2 ст. 442 КК). Змістовними особливостями цієї конструкції є:
а) „публічність” закликів обумовлюється тим, що вони спрямовані до невизначеного кола адресатів;
б) для визнання злочину закінченим достатньо проголошення відповідних закликів або розповсюдження матеріалів із ними, незалежно від сприйняття їх змісту адресатами.
Питання для самостійної роботи
В окремих НПК публічні заклики називаються різновидом підбурювання до вчинення злочину (публічним підбурюванням). Наскільки коректним є такий підхід?
Якщо такі заклики здійснюються до певної визначеної особи то це буде підбурювання її до певних дій, а якщо до певного НЕвизначеного кола осіб - значного кола осіб - вони охоплюються ч.2ст109кк
Такий підхід виглядає не корректним з погляду на 2 моменти:
А)для підбурювання характерний індивідуалізований звязок між підбурювачем та адресатом (адресатами) його впливу, а для публічних закликів характерно те , що вони звертаются до невизначеного та неперсоніфікованого кола осіб;
Б) для підбурювання характерна результативність впливу одного субєкта на іншого ( підбурювача на іншого співучасника) а для пуб закликів - ні (вони можуть мати місце і тоді коли вони б могли бути сприйняті невизначеним колом осіб, але реально не були сприйняті ніким.
У ч.ч. 2 та 3 ст. 109 КК йде мова про „публічні заклики до…”, а не „ публічні заклики з метою…”. Таким чином, відповідальність за публічні заклики до насильницького захоплення державної влади повинна нести і особа, яка, виголошуючи такі заклики, не має мети захопити державну владу у насильницький спосіб, а діє, наприклад, з корисливих мотивів (за матеріальну винагороду).
Звернути увагу, що в ч. 2 ст. 109 (як, до речі, й в ч. 1 ст. 110 КК) не передбачена відповідальність за виготовлення, переміщення або зберігання матеріалів з відповідними закликами з метою їх подальшого розповсюдження.
Питання для самостійної роботи
Як мають кваліфікуватись вищеперераховані дії в разі їх вчинення?
Як готування до злочинів передб ч.2ст109 і ч.1 ст110
Вищеперераховані дії повиннікваліфікуватися як готування до злочину передб ч2,3 ст109 КК.
У ч. 3 ст. 109 КК передбачено кваліфікуючу ознаку „вчинення злочину особою, яка є представником влади” (див. також ч. 2 ст. 110 КК). Щодо змісту характеристики „представник влади” – див. абз. 2 п. 1 ППВСУ від 26.04.2002 № 5 „Про судову практику у справах про хабарництво”. З буквального змісту кримінального закону випливає, що відповідальність у даному разі пов’язується з самим юридичним фактом зайняття особою певної посади і „функціональний” зв’язок між можливостями, що надає така посада, та вчиненням відповідних дій не вимагається. Такий підхід законодавця, очевидно, є некоректним. Якщо ж такий зв’язок мається на увазі, кваліфікуюча ознака мала б бути сформульована дещо інакше – „вчинення злочину особою, яка є представником влади з використанням службового становища”.
За НПК опрацювати зміст характеристик „заклик”, „розповсюдження”, „матеріали” та ознаки „з використанням засобів масової інформації”.
Питання для самостійної роботи
Подумати, як слід кваліфікувати дії представників політичної партії, що розповсюджують листівки зі змістом „Знищимо слабку демократію і встановимо міцну диктатуру” та „Насильство є виправданим у політичній боротьбі”?
На мою думку повинні кваліфікуватися певним відповідальним особам за ч3ст109 кку
Зазначена ситуація очевидно може кваліфікуватися по різному:
А) формальний підхід - заклик, або матеріал із закликом повинен обовязково включати в себе2 інф компонента - заклик до повалення конституц ладу(захоплення державної влади) та закулик до вчинення таких дій саме у насильницький спосіб; з огляду на це у вказані. Ситуації не йде мова про злочин, передб ст 109 КК
Б) широкий підхід - не виключено, що публічні заклики, або розповсюдження матеріалів із закликами можуть носити ускладнений (прихований хр) коли вище названі інф компоненти розєднуютьс; Кваліфікація дій субєкта за ч2,3 ст109 кк невиключаються, якщо автор заклику (матеріалу із закликом свідомо здійснює таке розєднання для "маскуваня справжньої суті закликлику а адресати до яких заклик спрямований можуть зрозуміти що обидва інф компонента надходять від однієї і тієї ж особи і в принципі можуть сприйняти справжню сутність заклику, яка є результатом поєднання обох інформаційних компонентів.
3. Особливості ЮСЗ, передбачених ст. 110 КК
ЮСЗ, передбачені ст. 110 КК, також побудовані законодавцем із застосуванням юридичних конструкцій „дії, вчинені з метою...” та „публічні заклики..., розповсюдження матеріалів...”. Таким чином, більшість положень, висловлених у питанні 2 лекції є актуальними й щодо цих ЮСЗ (звичайно, з урахуванням змістовної специфіки окремих його характеристик).
Питання для самостійної роботи
За НПК з’ясувати зміст характеристики „на порушення порядку, встановленого Конституцією України”, а також співвідношення характеристик „конституційний лад” (ч. 1 ст. 109 КК) та „територія” й „державний кордон” (ч. 1 ст. 110 КК) й подумати над такими питаннями: а) чи включається в зміст мети на рівні ЮСЗ, передбачених ст. 110 КК, обов’язкове застосування насильства; б) чи можна ЮСЗ, передбачені ст. 110 КК, розглядати як спеціальні щодо ЮСЗ, передбачених у ст. 109 КК?
Зміст мети на рівні юсз передб ч1ст110кк може включати як намір особи змінити межі території України або державного кордону у насильницький спосіб так і намір реалізувати вищевказані у ненасильницький спосіб.
Співставлення ЮСЗ передб ч1 ст 109КК (перша форма вчинення злочину) та ЮСЗ передб ч1 ст 110КК ( перша форма вчинення злочину) дозволяє зробити наступні висновки:
А)якщо виходити із широкого розуміння конституц лад( а очевидно саме на нього треба спиратись виходячи з Конституціі У) територіальна цілісність та державний кордон є його окремими компонентами;
Б) ЮСЗ зазначені вище мають подібну юридичну конструкцію і різняться по великому рахунку за змістом мети;
В) з огляду на зазначене у пункті А) зміст мети передб в ч1ст109КК є ширшим аніж ЮСЗ передб в ч1 ст 110КК( в цій частині другий ЮСЗ містить ознаки спеціальності) , з іншого боку мета на рівні ч1 мт 109КК характерезується словом "насильницьке", яке за своїм змістом є вужчим за формулюв " на порушення порядку вст КУ у ч1ст110 КК( за цим критерієм "спеціальність" начебто притамання ч1 ст109 КК;
Г) як наслідок слідконстатувати , що у випадку вчинення субєктом дій з метою зміни меж території або держ кордону У, на порушення порядку вст КУ і у насильницький спосіб, виникає особливий прояв конкур кримінально правових норм, який умовно можна назвати конкуренція 2 "спеціальних" норм за відсутності загальної нори. При вирішенні навчальних задач та завдань подбні прояви конкуренції слід вирішувати на користь норми з більш суворою санкцією(с теоретичної точки зору окремими науковцями пропонується кваліфікувати такі сит за сукупн злочинів, але подібний підхід виглядає дещо штучним)
Звернути увагу, що на рівні ст. 110 КК (на відміну від ст. 109 КК) відповідальність за „дії, вчинені з метою...” та „публічні заклики.., розповсюдження матеріалів...”, передбачена в одних і тих самих положеннях КК. Така неодноманітність підходів законодавця, очевидно, є техніко-юридичним недоліком.
У ЮСЗ, передбаченому ч. 3 ст. 110 КК, знайшли своє відображення дві типові для кримінального права України юридичні конструкції „діяння, що спричинило загибель людей” та „діяння, що спричинило тяжкі (особливо) тяжкі наслідки”. Обидві вони використовуються законодавцем при побудові значної кількості ЮСЗ.
Слід виділити такі змістовні особливості юридичної конструкції „діяння, що спричинило загибель людей”:
а) правозастосовча практика традиційно інкримінує ознаку „загибель людей” і у випадку, коли настала смерть однієї людини. Очевидно з таким підходом можна погодитися, констатувавши, що словосполучення “загибель людей” має певний елемент умовності. (фактично в даному випадку йде мова про поширювальне тлумачення кримінального закону);
б) і в теорії кримінального права, і в правозастосовчій практиці визнається, що розглядувана конструкція в усіх випадках її використання в кримінальному закону охоплює смерть людини, до якої винний ставився необережно.
Питання для самостійної роботи
Яким у такому випадку має розглядатись злочин в цілому – умисним чи необережним?
Разом з тим зазн вище висновок, щодо психічного ставлення до смерті людини на рівні даній констр не може бути автоматично покладений в основу вирішення питання про те який злочин є вцілом у за формою вини, фактично для ЮСЗ в основі яких лежить розглядувана конструкція потрібно застосовувати нестандартний підхід для визн форми вини в цілому - вона визначається в залежності від психічного ставлення особи до діяння, якщо законодавець застерігає що ставлення є для нього умисним то і вцілому відповідний злочин требя визнавати умисним.
Оскільки на рівні конструкції "дії що спричинили загибель людей" ставлення до наслідку є необережним, замах на злочин, юсз якого містить вказану конструкцію, за ознакою " загибель людей" виключається.
Разом з тим, проблемним є таке питання – якщо в межах даної конструкції ставлення суб’єкта до діяння є (може бути) умисним, чи охоплює така конструкція смерть людини, до якої винний ставився умисно (зокрема, це питання має бути вирішене й щодо ч. 3 ст. 110 КК)? У більшості НПК відповідь на це питання є позитивною, хоча при цьому і відзначається, що смерть людини потребує додаткової кваліфікації з посиланням на відповідну частину ст. 115 КК.
Альтернативний підхід сформулювано в НПК за ред. С.С. Яценка (див. коментар до ст. 115) – смерть людини, до якої винний ставився умисно, може охоплюватися лише ЮСЗ умисного вбивства або його спеціальних різновидів, а, оскільки, ЮСЗ, в яких міститься конструкція “діяння, що спричинило загибель людей” традиційно не розглядаються як ЮСЗ умисного вбивства або його спеціальних різновидів, слід зробити висновок, що розглядувана конструкція не охоплює собою смерть людини, до якої винний ставився умисно. Цей теоретичний підхід фактично знайшов своє відображення в п. 14 ППВСУ №7 від 04.06.2010.
Таким чином, якщо умисні дії, вчинені з метою неконституційної зміни меж території України призвели до загибелі людей (і винний до цього наслідку ставився умисно) - дії суб’єкта слід кваліфікувати за відповідною частиною ст. 110 КК та за відповідною частиною ст. 115 КК.
Наведений правозастосовчий орієнтир, на жаль, не дає відповіді на питання про те, чи слід у такому разі інкримінувати на рівні ст. 110 КК ознаку „загибель людей”. Очевидно, воно має вирішуватись із застосуванням „за аналогією” абз. 6 п. 13 ППВСУ № 4 від 24.04.2002 „Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів”, з огляду на який інкримінування вказаної ознаки буде невірним;
в) між ЮСЗ які містять конструкцію “діяння, що призвело до загибелі людей” та ЮСЗ передбаченими у ст. 119 КК, може виникати конкуренція „частини” і „цілого” (відповідно норма ст. 119 КК у таких випадках є „частиною”), яка має вирішуватися відповідно до традиційних теоретичних правил кваліфікації даного різновиду конкуренції, а також з огляду на п. 11 ППВСУ №7 від 04.06.2010.
Питання для самостійної роботи
Чи може за певних умов діяння особи являти собою замах на злочин, ЮСЗ якого передбачений ч. 3 ст. 110 КК (за ознакою „спричинення загибелі людей”)?
Своїми змістовними особливостями відзначається й юридична конструкція „діяння, що спричинило тяжкі (особливо) наслідки”:
а) оскільки ознака “тяжкі наслідки” є оціночною, питання про її конкретний зміст має вирішуватися правозастосовним органом “індивідуально” для кожної окремої кримінальної справи;
б) вказан ознака може охоплювати різні за своїм характером наслідки. Це може бути зумовлено, як змістовними особливостями виду злочину, так і суворістю санкції, що „прив’язана” до ЮСЗ, який містить ознаку „тяжкі наслідки”. Наприклад: у ч. 3 ст. 110 ознака “тяжкі наслідки” може охоплювати фізичну, майнову або організаційну шкоду; а в ч. 4 ст. 152 КК – лише фізичну шкоду. Для повноцінного розуміння змісту цієї ознаки слід звертатися до відповідних положень НПК та ППВСУ (якщо такі наявні відносно злочину відповідного виду);
в) психічне ставлення особи до тяжких наслідків у будь-якому ЮСЗ може бути необережним, а у випадках, коли ставлення до діяння є (може бути) умисним, ставлення до тяжких наслідків також може бути й умисним (див, наприклад, ч. 3 ст. 110, ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 152 КК);
г) важливою особливістю даної конструкції є те, що ознака “тяжкі наслідки” інкримінується суб’єкту виключно у випадку їх реального настання (це пов’язано, зокрема, з оціночною природою такої ознаки – не можна спрогнозувати наперед, чи був би відповідний конкретний наслідок тяжким).
Звернути увагу: дії суб’єкта не можна кваліфікувати як готування до злочину, ЮСЗ якого передбачає ознаку “тяжкі наслідки”, або як замах на такий злочин, якщо суб’єкт мав намір спричинити тяжкі наслідки, але дії суб’єкта були припинені з причин, що не залежали від його волі;
ґ) у випадках, якщо певний наслідок, визнаний судом тяжким, в поєднані з іншими обставинами справи відповідає ЮСЗ злочину іншого виду – виникає конкуренція „частини” та „цілого” (норма, яка містить конструкцію “діяння, що спричинило тяжкі наслідки” є нормою-„цілим”). Орієнтири щодо її подолання – див. вище.
Наприклад: якщо умисні дії з метою зміни меж території України в неконституційний спосіб призвели до заподіяння потерпілому УТТУ (ч. 1 ст. 121), поведінка винного кваліфікується лише за ч. 3 ст. 110, а якщо УТТУ було завдано державному діячеві або працівникові державного органу – суб’єкту додатково інкримінується ч. 3 ст. 345, або ч. 3 ст. 346 КК
Питання для самостійної роботи
Як слід кваліфікувати умисні дії з метою зміни меж території України в неконституційний спосіб, що призвели до заподіяння потерпілому УТТУ, яке призвело до його смерті (ч. 2 ст. 121 КК)?
2. 03.1984 г. Гражданство- Российская Федерация
3. РУССКИЙ ЯЗЫК 9 класс I уровень 1
4. Лабораторная работа 01 3
5. Контрольная работа по дисциплине Отечественная история ВОПРОС 1
6. Использование игровых приёмов при формировании элементарных математических представлений у дошкольников
7. Автоматизация работы паспортного стола
8. Сейчас функции экспедиторского обслуживания потребителей особенно четко проявляются в таких передовых тех
9. пособие по выполнению самостоятельной внеаудиторной работы для студентов V курса по специальности стоматол
10. ЦЕЛИ И ЗАДАЧИ ОЦЕНКИ СТОИМОСТИ НЕМАТЕРИАЛЬНЫХ АКТИВОВ
11. таки прелесть этот Visul Bsic Впечатление такое будто у вас в руках волшебная палочка
12. это официально признана обязательно речь законодательства судопроизводства делопроизводства обучения
13. 27 лет Требования к мужскому смокингу должны включать- внешний вид; возрастную группу; конструктивные особ
14. ВОСХОД Курсовая работа по предмету ldquo;ВК и Системыrdquo; ldquo;Основные платфор
15. Начало масонства в России
16. Вегетососудистая дистония
17. Тема 1. Сущность цели и задачи финансового менеджмента на предприятии Место финансового менеджмента в у
18. Социальноэкономическая политика государства ст
19. за него у меня не изменились
20. Базовые технологии в системах хранения данных