Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Виховний захід на тему: Любов і доброта
Мета: Розкрити зміст привітання «добрий день»;
продовжити знайомити учнів з людськими чеснотами;
довести до свідомості дітей, що добро твориться безкорисно;
викликати бажання творити добро й уникати злих вчинків;
акцентувати увагу на вихованні чуйності, доброзичливості у дітей.
Обладнання: фарба і папір, твір Сухомлинського «Красиві слова і красиві діла », вірші про маму, свічка.
Тип уроку: бесіда.
Організаційний момент
Дітки а тепер сядьте рівненько, спинки вирівняли, оченята підняли на мене.
Мотивація
Сьогодні ми з вами будемо розмовляти про доброту та любов, тому що я хочу перевірити чи добрі ви, чесні, чуйні, любите і поважаєте своїх рідних. Ну що ж почнемо.
Хід уроку
Всім нам треба привітатись:
Один, одному сказати:
Добрий день! Добрий день!
Один, одного вітати
Добрий день! Добрий день!
Ось ви щойно так легко і звично привіталися. А чи задумувалися ви над цим словом «Добрий день».
- Що ж бажаєте при зустрічі? ( Бажаємо один одному добра, здоров’я, любові)
Йдучи до школи ви спостерігаєте, як вітаються старші люди. Коли зустрічається двоє чоловіків вони потискають руки, можуть при підняти шапку. А інші здалеку вітально помахали один одному. Жінки, коли довго не бачились - обнімаються.
Повір: словосполучення «добрий день» має чарівну силу. Вимовляти його зовсім не складно, а якщо при цьому ще й посміхнутися, на душі стане легко і приємно.
Посмішку мамі я вранці дарую,
«Доброго ранку» - завжди говорю я.
Не лінь промовити удень
Усім знайомим: «Добрий день».
Я, Настю знаю з малих літ,
Їй весело скажу: «Привіт!»
«Здорові були!» - це чарівні два слова,
Ви людям даруйте їх знову і знову!
Гра – розминка «Ввічливий годинничок»
Усі діти зображають годинник.
Дві руки – це стрілки, які ходять по колу уявного циферблату.
Ведучий: Тікі – так, тікі – так –
Годинничок ходить ось так.
Сьому ранку він пробив,
Усіх діток розбудив.
Діти сім разів плещуть у долоні, зображають бій годинника: бом – бом.
Ведучий: Ранок настає,
Сонечко встає.
Усміхається діточкам з неба,
Що сказати, прокинувшись, треба ?
Діти. – Доброго ранку.
Гра продовжується. Стрілки знову ходять і годинничок показує тепер дванадцяту годину.
Ведучий: Ось і день надійшов діточки,
Що сказати при зустрічі треба?
Діти – Добрий день.
Ведучий: Стрілки тікали ходили
У шість вечора пробили.
Діти плещуть у долоні шість разів.
Ведучий: Вечір наступив малята,
Що при зустрічі сказати?
Діти – Добрий вечір.
Ведучий: Молодці !
(дістаю свічку і запалюю її)
Серед поля стоїть маленька хатинка. Її побудували, щоб у негоду люди могли сховатися й пересидіти, в теплі.
Одного разу серед літнього дня захмарило й пішов дощ. А в лісі в цей час було троє хлопців. Вони сховалися в хатинці й дивилися, як із неба ллє, мов з відра.
Коли це бачать: до хатинки біжить ще один хлопчик. Незнайомий. Мабуть, з іншого села.
Одежа була на ньому мокра, як хлющ. Він тремтів од холоду.
І ось перший із тих хлопців, які сиділи в сухому одязі, сказав:
- Як же ти змок на дощі! Мені жаль тебе…
Другий теж промов красиві і жахливі слова:
- Як страшно опинитися в зливу серед поля ! Я співчуваю тобі.
А третій не сказав ні слова. Він мовчки зняв із себе сорочку й дав її змоклому хлопчикові. Той скинув мокру сорочку й одягнув суху.
Гарні не красиві слова.
Гарні – красиві діла.
Чуєте, як вони промовляють «Я люблю себе; я люблю землю і сонечко; я люблю весь світ».
Мама – найдорожче слово як для вас, малих, так і для нас, дорослих. У важкі хвилини ми всі вимовляємо перше слово – «мама».
Мама раніше від усіх встає й пізніше від усіх лягає. Вранці ми всі ще спимо, а мама вже приготувала смачний сніданок і будить, щоб ми вставали їсти. А якщо хто захворів, вона цілими ночами не відходить від ліжка. Мама завжди думає про нас, вона добра, мила.
Діти розповідають вірші про маму.(заздалегідь вивчені)
Матусю, дай ручки твої поцілую,
За шийку тебе обійму,
І щічки погладжу,
Як дуже тебе я люблю !
І ти мене любиш, хоч я неслухняна,
Частенько і шкоду роблю.
Та ти все пробачиш, мене поцілуєш,
І я тебе дуже люблю.
Я рада та горда за вас, що ви знаєте так багато віршів і пісень про маму. Не сумніваюся, що ви дуже любите й шануєте своїх мам. Так воно і має бути, бо на любов і довічну шану наші матері заслуговують уже тому, що подарували кожному з нас радість життя.
Давайте зробимо диво – сонечко.
Похмурих днів ніколи
Не буде в нашій школі !
( Напишіть на долоні – промінчику те, що відбувається. Діти по черзі підходять до дошки й пишуть свої побажання)
Учитель говорить:
Шлю промінчики вітання
Й найщиріші побажання !
Все найкраще, що в серцях,
Сяє хай на промінцях .
Підсумок:
Розкажіть дітки, про що ми з вами сьогодні розмовляли. Що робили?(малювали, відчували тепло від свічки, розповідали вірші і т.д.). Що вам запам’яталось і сподобалось найбільше?
До нових зустрічей! До побачення !