Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Харківський національний медичний університет
Кафедра педіатрії № 2
Модуль 1
Змістовий модуль 1
Тема 2: Рахіт. Гіпервітаміноз Д.
Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
Тривалість практичного заняття – 4 год.
Актуальність теми. В сучасних умовах люди країн півночі також хворіють на рахіт. Класична картина вітамін-Д-дефіцитного рахіту переважно спостерігається у дітей перших 2 років життя, причому на першому році життя на рахіт хворіють від 56 до 80 % дітей. У дітей раннього віку рахіт викликає деформації скелету та порушує усі види обміну речовин, що значно погіршує перебіг інших захворювань. В дошкільному та шкільному віці гіповітаміноз Д проявляється у вигляді м’язової гіпотонії, недостатньої мінералізації та розм’якшення трубчатих кісток, а у дорослих у вигляді остеопорозу. Ці факти красномовно свідчать про важливість проблеми рахіту для сучасної педіатрії.
Загальна мета – вміти діагностувати рахіт та гіпервітаміноз Д на підставі знання симптомів цих захворювань, провести диференційний діагноз, призначити лікування рахіту та гіпервітамінозу Д, проводити профілактику цієї патології.
Конкретні цілі:
провести збирання анамнезу та об’єктивне обстеження хворої дитини;
оцінити виявлені симптоми;
оцінити показники лабораторних методів дослідження;
поставити діагноз згідно класифікації;
призначити лікування рахіту відповідно тяжкості;
призначити лікування гіпервітамінозу Д згідно ступеня тяжкості та перебігу захворювання;
складати комплекс профілактичних заходів рахіту та гіпервітамінозу Д.
Цілі вихідного рівня знань
1. Знати анатомо-фiзiологiчнi особливостi кiстково-м’язової cистеми у дiтей (кафедра загальної анатомії, кафедра нормальної фiзiологiї).
2. Знати біохімічні аспекти та особливостi регуляцiї обмiну кальцiю та фосфору в органiзмi дитини (кафедра нормальної фізіології, біологічної хімії).
3.Знати гістологічні особливості кiсток (кафедра гістології).
4. Знати особливості дослідження кiстково-м’язової системи у дітей, семiотику порушень (кафедра пропедевтики педiатрiї).
Щоб з’ясувати, чи відповідає ваш вихідний рівень знань необхідному, виконайте запропоновані завдання, правильність вирішення зіставте з еталонами.
Завдання для самоконтроля та самокорекції вихідного рівня:
А. Лужна фосфатаза.
В. Адреналін.
С. Вітамін Д.
Д. Ультрафіолетове опромінювання.
Е. Вітамін С.
А. 2 мкмоль/л
В. 2 ммоль/л
С. 1,5 ммоль/л
Д. 2,5 ммоль/л
Е. 3,2 ммоль/л
А. Підвищує.
В. Не змінює.
С. Знижує.
Д. –
Е. –
А. Наявністю фетальної форми міозину.
В. Наявністю АТФ.
С. Відсутністю Са.
Д. Підвищення вмісту міофібрілярних білків.
Е. Підвищення вмісту лужної фосфатази.
А. У 3 роки.
В. У 1-1,5 роки.
С. У 4 міс.
Д. У 7 міс.
Е. У 2 роки.
Еталони відповідей: 1) С 2) В 3) С 4) А 5) В
Якщо ви пересвідчились, що Ваш вихідний рівень знань відповідає вимогам цілей початкового рівня, переходьте до засвоєння теоретичних питань теми.
Перелік теоретичних питань до теми, що вивчається:
1. Особливості обміну кальцію та фосфору в організмі дитини.
2. Етіологія рахіту.
3. Патогенез рахіту.
4. Класифікація рахіту.
5. Клінічна картина рахіту. Діагностичні критерії.
6. Лабораторні критерії рахіту.
7. Неспецифічна та специфічна анте- та постнатальна профілактика рахіту.
8. Лікування рахіту.
9. Етіологія та патогенез гіпервітамінозу Д.
10.Клінічна картина гіпервітамінозу Д.
11.Діагностика гіпервітамінозу Д.
12. Невідкладна допомога при гострій формі гіпервітамінозу Д.
13.Профілактика та лікування гіпервітамінозу Д.
Основні джерела інформації
1. Н.П.Шабалов Детские болезни. – Харьков, 2004.- т.1.- С.224-248, 219-222.
2. В.Г.Майданник Педиатрия.- Харьков, 2003.- С.
3. Методичні вказівки «Схема історії хвороби»
4. Граф логічна структура теми (див. додаток 1,2)
Додаткова література
1.Лук’янова О.М., Омельченко Л.І., Антипкін Ю.Г. Профілактика і лікування рахіту та порушень кальцій-фосфорного обміну при окремих захворюваннях у дітей з використанням препарату вітаміну Д3 – відеїн 3 (методичні рекомендації).- Київ, 1997.- 24 с.
2.В.А.Еренков Клиническое исследование ребенка.- Киев, 1984
Алгоритм дій
1 етап. Оглянути хвору дитину. Для цього треба: зібрати анамнез, детально з’ясувати питання, які стосуються змін у стані нервової системи, кістково-м’язового апарату хворої дитини.
2 етап. Оцінити результати об’єктивного обстеження
3 етап. Оцінити результати додаткових методів дослідження.
4 етап. Провести диференційний діагноз.
5 етап. Встановити діагноз хворому.
6 етап. Призначити лікування хворій дитині.
Схема орієнтованої основи самостійної діяльності студентів з теми:
|
№ |
Етапи діяльності |
Засоби діяльності |
Критерії самоконтролю |
|
1 |
Встановлення психологічного контакту з хворою дитиною та її батьками |
Виконання норм деонтології, уваги і доброзичливості |
Адекватна реакція хворого на огляд, доброзичливість матері дитини під час бесіди зі студентом. |
|
2 |
Оцінка особливостей стану нервової та кістково-м’язової системи хворої дитини |
Бесіда з матір’ю дитини, збір анамнезу, об’єктивне обстеження хворого для виявлення симптомів рахіту, гіпервітамінозу Д. |
Функціональні зміни з боку нервової системи дитини. Стан нервово-психічного розвитку дитини. Сила та тонус м’язів. Розм’якшення кісток, деформація кісток. Остеоїдна гіперплазія. |
|
3 |
Проведення диференційного діагнозу |
Оцінка та порівняння симптомів, що виявлені у хворого з симптомами інших хвороб, які клінічно схожі. |
Встановлення діагнозу рахіту. |
|
4 |
Встановлення клінічного діагнозу |
Оцінка та порівняння симптомів при різних ступенях тяжкості, перебігу та періодах рахіту та гіпервітамінозу Д. |
Встановлення діагнозу згідно існуючої класифікації. |
|
5 |
Призначення лікування |
Призначення лікування рахіту та гіпервітамінозу Д згідно сучасних протоколів. |
Відповідність призначеного лікування сучасним стандартам якості лікування. |
|
6. |
Складання плану профілактичних заходів |
Складання плану профілактичних заходів рахіту та гіпервітамінозу Д |
Відповідність призначених профілактичних заходів сучасним стандартам якості профілактики та лікування. |
Для закріплення отриманих знань вирішите ситуаційні задачі.
1. У дитини 1,5 місяців спостерігаються лякливість, занепокоєння, дратівливість, поганий сон, пітливість, облисіння потилиці. Рівень кальцію сироватки крові 2,05 ммоль/л. Поставте діагноз.
А. Рахіт II ступеня, період розпалу.
В. Рахіт III ступеня, період розпалу.
С. Рахіт II ступеня, початковий період.
Д. Рахіт I ступеня.
Е.Рахіт III ступеня, початковий період.
2. У дитини з двійні у віці 3 місяців при огляді виявлено: голову тримає погано, відзначається краніотабес, розгорнута нижня апертура грудної клітини, збільшення окружності голови, печінка пальпується до 2 см з-під краю реберної дуги. Рівень кальцію сироватки крові 1,9 ммоль/л, лужної фосфатази- 7,5 мкмоль/л. Яке захворювання спостерігається у хворого?
А. Рахіт, період залишкових явищ.
В. Рахіт I ступеня.
С. Рахіт II ступеня.
Д. Рахіт II ступеня, період реконвалесценції.
Е. Рахіт III ступеня.
3. У дитини 4 місяців спостерігається сплощення потилиці, «чітки» на ребрах, збільшення лобних та потиличних бугрів, збільшення в розмірах тім’ячка. Які додаткові дослідження необхідно провести хворому для постановки діагнозу?
А. Клінічні аналізи крові та сечі.
В. Кальцій та фосфор крові, функціональні проби печінки.
С.Протеїнограма, гострофазові показники.
Д.Клінічний аналіз сечі, копроцитограма.
Е.Геморенальні проби, гематокрит.
4. У хлопчика 3 років спостерігаються «чітки» на ребрах, О-подібна деформація ніг. За результатами додаткових досліджень: Са крові-2,6 ммоль/л, Р крові-1,9 ммоль/л, рівень лужної фосфатази в нормі. Яке захворювання має місце у дитини?
А. Рахіт, період залишкових явищ.
В. Рахіт, період реконвалесценції.
С. Рахіт II ступеня, період розпалу.
Д. Рахіт III ступеня, період реконвалесценції.
Е. Рахіт I ступеня, початковий період.
5.У дівчинки 6 місяців відзначаються збільшення в розмірах голови, «чітки» на ребрах, «браслети», розширення нижньої апертури грудної клітини, м’язова гіпотонія. Печінка пальпирується до 2-2,5 см нижче краю реберної дуги. За результатами додаткових досліджень: Са крові-1,8 ммоль/л, Р крові-1,1 ммоль/л. Поставте діагноз хворій.
А. Рахіт III ступеня, гострий перебіг, період розпалу.
В. Рахіт I ступеня, початковий період.
С. Рахіт II ступеня, підгострий перебіг, період реконвалесценції.
Д. Рахіт II ступеня, підгострий перебіг, період розпалу.
Е. Рахіт III ступеня, гострий перебіг, період реконвалесценції.
Склав: доц. кафедри педіатрії № 2 Саратов В.М.
Затверджені на засіданні кафедри « « 2008 р.
Протокол №
Харківський національний медичний університет
Кафедра педіатрії № 2
Модуль 1
Змістовий модуль 1
Тема 2: Рахіт. Гіпервітаміноз Д.
Методичні рекомендації до практичного заняття студентів 4 курсу (аудиторна)
Тривалість практичного заняття – 4 години
Актуальність теми.
В сучасних умовах люди країн півночі також хворіють на рахіт. Класична картина вітамін-Д-дефіцитного рахіту переважно спостерігається у дітей перших 2 років життя, причому на першому році життя на рахіт хворіють від 56 до 80 % дітей. У дітей раннього віку рахіт викликає деформації скелету та порушує усі види обміну речовин, що значно погіршує перебіг інших захворювань. В дошкільному та шкільному віці гіповітаміноз Д проявляється у вигляді м’язової гіпотонії, недостатньої мінералізації та розм’якшення трубчатих кісток, а у дорослих у вигляді остеопорозу. Ці факти красномовно свідчать про важливість проблеми рахіту для сучасної педіатрії.
Загальна мета - вміти діагностувати рахіт та гіпервітаміноз Д на підставі знання симптомів цих захворювань, провести диференційний діагноз, призначити лікування рахіту та гіпервітамінозу Д, проводити профілактику цієї патології.
Конкретні цілі:
1. провести збирання анамнезу та об’єктивне обстеження хворої дитини;
2. оцінити виявлені симптоми;
3. оцінити показники лабораторних методів дослідження;
4. поставити діагноз згідно класифікації;
5. призначити лікування рахіту відповідно тяжкості захворювання;
6. призначити лікування гіпервітамінозу Д згідно ступеня тяжкості та перебігу захворювання;
7. складати комплекс профілактичних заходів рахіту та гіпервітамінозу Д.
Цілі вихідного рівня знань
1. Знати анатомо-фiзiологiчнi особливостi кiстково-м’язової cистеми у дiтей (кафедра загальної анатомії, кафедра нормальнoї фiзiологiї).
2. Знати біохімічні аспекти та особливостi регуляцiї обмiну кальцiю та фосфору в органiзмi дитини (кафедра нормальної фізіології, біологічної хімії).
3.Знати гістологічні особливості кiсток (кафедра гістології).
4. Знати особливостi дослiдження кiстково-м’язової системи у дiтей, семiотику порушень (кафедра пропедевтики педiатрiї).
Щоб з’ясувати, чи відповідає ваш вихідний рівень знань необхідному,
Завдання для самоконтролю та самокорекції вихідного рівня:
А. Лужна фосфатаза.
В. Адреналін.
С. Вітамін Д.
Д. Ультрафіолетове опромінювання.
Е. Вітамін С.
А. 2 мкмоль/л
В. 2 ммоль/л
С. 1,5 ммоль/л
Д. 2,5 ммоль/л
Е. 3,2 ммоль/л
А. Підвищує.
В. Не змінює.
С. Знижує.
Д. –
Е. –
А. Наявністю фетальної форми міозину.
В. Наявнястю АТФ.
С. Відсутністю Са.
Д. Підвищення вмісту міофібрілярних білків.
Е. Підвищення вмісту лужної фосфатази.
А. У 3 роки.
В. У 1-1,5 роки.
С. У 4 міс.
Д. У 7 міс.
Е. У 2 роки.
Еталони відповідей: 1) С 2) В 3) С 4) А 5) В
Якщо ви пересвідчились, що Ваш вихідний рівень знань відповідає вимогам цілей початкового рівня, переходьте до засвоєння теоретичних питань теми.
Перелік теоретичних питань до теми, що вивчається:
1. Особливості обміну кальцію та фосфору в організмі дитини.
2. Етіологія рахіту.
3. Патогенез рахіту.
4. Класифікація рахіту.
5. Клінічна картина рахіту. Діагностичні критерії.
6. Лабораторні критерії рахіту.
7. Неспецифічна та специфічна анте- та постнатальна профілактика рахіту.
8. Лікування рахіту.
9. Етіологія та патогенез гіпервітамінозу Д.
10.Клінічна картина гіпервітамінозу Д.
11.Діагностика гіпервітамінозу Д.
12. Невідкладна допомога при гострій формі гіпервітамінозу Д.
13.Профілактика та лікування гіпервітамінозу Д.
Основні джерела інформації
1. Н.П.Шабалов Детские болезни. – Харьков, 2004.- т.1.- С.224-248, 219-222.
2. В.Г.Майданник Педиатрия.- Харьков, 2003.- С.
3. Методичні вказівки «Схема історії хвороби»
4. Граф логічна структура теми (див. додаток 1,2)
Додаткова література
1.Лук’янова О.М., Омельченко Л.І., Антипкін Ю.Г. Профілактика і лікування рахіту та порушень кальцій-фосфорного обміну при окремих захворюваннях у дітей з використанням препарату вітаміну Д3 – відеїн 3 (методичні рекомендації).- Київ, 1997.- 24 с.
2.В.А.Еренков Клиническое исследование ребенка.- Киев, 1984
Алгоритм дій
1 етап. Оглянути хвору дитину. Для цього треба: зібрати анамнез, детально з’ясувати питання, які стосуються змін у стані нервової системи, кістково-м’язового апарату хворої дитини.
2 етап. Оцінити результати об’єктивного обстеження
3 етап. Оцінити результати додаткових методів дослідження.
4 етап. Провести диференційний діагноз.
5 етап. Встановити діагноз хворому.
6 етап. Призначити лікування хворій дитині.
Для закріплення отриманих знань вирішите ситуаційні задачі.
1. У дитини 1,5 місяців спостерігаються лякливість, занепокоєння, дратівливість, поганий сон, пітливість, облисіння потилиці. Рівень кальція сироватки крові 2,05 ммоль/л. Поставте діагноз.
А. Рахіт II ступеня, період розпалу.
В. Рахіт III ступеня, період розпалу.
С. Рахіт II ступеня, початковий період.
Д. Рахіт I ступеня.
Е.Рахіт III ступеня,початковий період.
2. У дитини з двійні у віці 3 місяців при огляді виявлено: голову тримає погано, відзначається краніотабес, розгорнута нижня апертура грудної клітини, збільшення окружності голови, печінка пальпується до 2 см з-під краю реберної дуги. Рівень кальцію сироватки крові 1,9 ммоль/л, лужної фосфатази- 7,5 мкмоль/л. Яке захворювання спостерігається у хворого?
А. Рахіт, період залишкових явищ.
В. Рахіт I ступеня.
С. Рахіт II ступеня.
Д. Рахіт II ступеня, період реконвалесценції.
Е. Рахіт III ступеня.
3. У дитини 4 місяців спостерігається сплощення потилиці, «чітки» на ребрах, збільшення лобних та потиличних бугрів, збільшення в розмірах тім’ячка. Які додаткові дослідження необхідно провести хворому для постановки діагнозу?
А. Клінічні аналізи крові та сечі.
В. Кальцій та фосфор крові, функціональні проби печінки.
С.Протеїнограма, гострофазові показники.
Д.Клінічний аналіз сечі, копроцитограма.
Е.Геморенальні проби, гематокрит.
4. У хлопчика 3 років спостерігаються «чітки» на ребрах, О-подібна деформація ніг. За результатами додаткових досліджень: Са крові-2,6 ммоль/л, Р крові-1,9 ммоль/л, рівень лужної фосфатази в нормі. Яке захворювання має місце у дитини?
А. Рахіт, період залишкових явищ.
В. Рахіт, період реконвалесценції.
С. Рахіт II ступеня, період розпалу.
Д. Рахіт III ступеня, період реконвалесценції.
Е. Рахіт I ступеня, початковий період.
5.У дівчинки 6 місяців відзначаються збільшення в розмірах голови, «чітки» на ребрах, «браслети», розширення нижньої апертури грудної клітини, м’язова гіпотонія. Печінка до 2-2,5 см нижче краю реберної дуги. За результатами додаткових досліджень: Са крові-1,8 ммоль/л, Р крові-1,1 ммоль/л. Поставте діагноз хворій.
А. Рахіт III ступеня, гострий перебіг, період розпалу.
В. Рахіт I ступеня, початковий період.
С. Рахіт II ступеня, підгострий перебіг, період реконвалесценції.
Д. Рахіт II ступеня, підгострий перебіг, період розпалу.
Е. Рахіт III ступеня, гострий перебіг, період реконвалесценції.
Короткі методичні вказівки до роботи студентів на практичному занятті
На початку заняття проводиться тестовий контроль вихідного рівня знань або усне опитування з метою перевірки теоретичної підготовки студентів до даної теми. Демонстрація викладачем методики обстеження хворої дитини (виявлення симптомів рахіту та гіпервітамінозу Д). Потім самостійна робота студентів – розпитування батьків хворих дітей та проведення самостійного обстеження хворих дітей. Обговорення отриманих даних. Розбір теоретичного матеріалу щодо етіології, патогенезу, клініки, діагностики, лікування та профілактики рахіту та гіпервітамінозу Д. Наприкінці заняття проводиться тестовий контроль заключного рівня знань. У навчальній кімнаті викладач здійснює підсумок проведеного заняття.
|
№ |
Етапи |
Час (хв) |
Навчальні посібники |
Місце проведен-ня |
|
|
Засоби навчання |
Устаткуван-ня |
||||
|
Організаційні питання, визначення конкретної мети |
5 |
||||
|
1 |
Перевірка і корекція вихідного рівня знань: тестовий контроль або усне опитування з теоретичних питань даної теми |
20 |
Тести Граф логічна структура теми Схема історії хвороби Слайди |
Графо-проектор |
Навчальна кімната |
|
2. |
Демонстрація викладачем методики виявлення симптомів рахіту та гіпервітамінозу Д |
20 |
Хворий |
- |
Палата відділення |
|
3 |
Самостійна робота студентів під контролем викладача: - збір анамнезу хворих дітей - проведення об’єктивного обстеження шкіри, її похідних та підшкірної основи - оцінка результатів додаткових досліджень - постановка діагнозу хворому |
45 |
Схема орієнтованої дії студентів при виконанні самостійного обстеження дітей. Хворі |
Схема історії хвороби |
Палата відділення |
|
4 |
Перерва |
20 |
|||
|
5 |
Клінічний розбір хворих |
60 |
Хворі |
Історія хвороби |
Палата відділення |
|
4 |
Розбір теоретичного матеріалу щодо діагностики, лікування та профілактики рахіту та гіпервітамінозу Д |
15 |
Граф логічна структура теми Слайди |
Графо-проектор |
Навчальна кімната |
|
5 |
Обговорення результатів |
10 |
Навчальна кімната |
||
|
7 |
Підведення підсумків заняття |
5 |
Навчальна кімната |
Склав: доц. кафедри педіатрії № 2 Саратов В.М.
Затверджені на засіданні кафедри « « 2008 р.
Протокол №