Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

Подписываем
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Інформаційне суспільство (лат. informatio освідомлення, просвітництво) це сучасна наукова концепція, що використовується для визначення якісно нового етапу розвитку суспільства, в який вступили розвинені країни світу з початком інформаційно-комп'ютерної революції. Своєю назвою концепція зобов'язана професорові Токійського технологічного інституту Ю. Хаяші, чий термін був використаний практично одночасно в Японії та США у роботах Ф. Махлупа (1962) і Т. Умесао (1963). Теорія "інформаційного суспільства" була розвинена такими вченими, як Й. Масуда, М. Порат, Т. Стоунер, Р. Кац та ін.
Концепція "інформаційного суспільства" вказує на принципово інший характер трансформації суспільства в постіндустріальну, постмодерністську епоху, ніж описаний у більшості теорій "постіндустріального суспільства", розроблених на основі аналізу ситуації 50-70 рр. ХХ ст. Творці теорії "інформаційного суспільства" виходять із його визначення як багатогранного феномена, що має складну структуру, але, проте, володіє низкою певних ознак, виявлення яких і дозволяє говорити про нього як про окремий, самостійний феномен.
Головною характеристикою "інформаційного суспільства" є принципово новий громадський порядок, в якому основним ресурсом стають інформація та знання. Стрімко зростає обсяг знань, накопиченої людством, а основними виробничими процесами стають процеси передачі, обробки й пошуку інформації на основі використання сучасних інформаційних технологій. Інтелектуальне виробництво перетворюється на провідну галузь економіки, що призводить до зміни соціальних класів соціально недиференційованими "інформаційними співтовариствами" (Й. Масуда). Традиційним корпораціям протиставляються "малі" економічні форми "електронні котеджі", включені в загальну структуру інформаційного суспільства (Е. Тоффлер). Висувається проект "глобальної електронної цивілізації" на базі синтезу телебачення, компютерної мережі й енергетики "телекомпютеренергетики"
(Дж. Пелтон). "Комп'ютерна революція" створює передумови для заміни традиційної паперової друкованої продукції "електронними книгами", поступово змінюючи всю існуючу систему цінностей (Х. Еванс).
Характерними рисами "інформаційного суспільства" є: зростання ролі інформації й знань у житті суспільства; збільшення частки інформаційних продуктів і послуг у ВВП; створення глобального інформаційного простору, що забезпечує ефективну взаємодію людей, доступ до різних інформаційних ресурсів з метою задоволення їхніх потреб в інформації та інформаційних послугах.
Створення концепції "інформаційного суспільства" було покликано дати теоретичний інструмент для пояснення сутності й аналізу змісту глибинних соціальних процесів, що відбуваються на Заході в середині кінці ХХ ст. Однак вивчення основних тенденцій розвитку сучасної цивілізації в останнє десятиліття зафіксувало явну розбіжність між реальністю й теоретичними побудовами творців даної концепції. Основною перспективою розвитку сучасного суспільства на сьогоднішньому етапі стає його "віртуалізація", що, стосовно до суспільства в цілому, постає як ціла низка різнорідних тенденцій у різних сферах діяльності. За ствердженням Д. Іванова, саме даний феномен "віртуальність" сьогодні "схоплює" (з'єднує) у єдиній моделі всі нові соціокультурні феномени: постмодернізм, інформатизацію, Internet та мережну культуру.
PAGE 37