Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Дати аналіз принципів процесу виховання.
Виховання — складний педагогічний процес, який передбачав визначення мети, завдань, змісту, форм, методів виховної діяльності, організації та вивчення результативності процесу. Саме в цьому корінна різниця виховання як педагогічного процесу і виховної ситуації. Процес виховання здійснюється на основі певних закономірностей, принципів. Педагогічний процес завжди планомірний, цілеспрямовано організований. Конкретна мета виховної діяльності враховує загальну мету виховання, яку ставить суспільство. Об'єктивні фактори диктують необхідність реалізації мети всебічного гармонійного розвитку особистості з урахуванням національних, регіональних, статевих, вікових, індивідуальних, особистісних та інших особливостей дитини, інтересів і потреб. Вихователь створює такі умови, які сприяють позитивним результатам у реалізації мети. Підвищенню якості виховного процесу сприяє також реалізація принципів виховання, тобто основних нормативних положень, які базуються на певних закономірностях і особливостях процесу виховання і на тих вимогах, які ставить конкретне суспільство до мети, змісту, методів виховної діяльності: гуманізм виховного процесу.
Принцип гуманізації виховання
В.О. Сухомлинський писав, що вчителі повинні «стверджувати гуманне начало у вихованні як найважливішу рису педагогічної культури кожного вчителя».
Принцип гуманізації процесу виховання передбачає визнання цінності дитини як особистості, її прав на свободу, щастя, захист і охорону життя, здоров'я, створення умов для розвитку дитини, ЇЇ творчого потенціалу, схильностей, здібностей, надання їй допомоги у життєвому самовизначенні, повноцінної самореалізації. У «Декларації прав дитини» говориться про необхідність законом, іншими засобами забезпечувати соціальний захист дитини, можливостей і сприятливих умов для її фізичного, розумового, морального, духовного розвитку в атмосфері свободи і гідності.
Реалізація принципу вимагає від вихователя його гуманістичної орієнтації, яка включає: ставлення педагога до педагогічної діяльності як до покликання, яке спрямоване не лише на викладання предмета, але й, у першу чергу, на дитину. Принцип передбачає також повагу до особистості дитини. У діяльності вчителя повага до учнів викликає в останніх довіру, відвертість, увагу до порад і пропозицій викладача. «Діти, підлітки, — як зазначає А.Г. Ковальов, — дуже чутливі до оцінки їх активності, умінь, виявів розуму, фізичної сили і спритності, які розглядаються як якості, гідні поваги і заохочень». Повага до особистості школяра виявляється:
— у знанні вихователем індивідуальних особливостей дитини, у забезпеченні умов для її розвитку; в урахуванні інтересів учнів, їх індивідуальних смаків, потреб, поглядів та ін.;
— у вияві довіри до дитини, доброти, чуйності;— увазі, співчутті, співстражданні, сердечній турботі; в емпатичному ставленні до особистості, що передбачає бажання і уміння відчувати іншого як самого себе, ставати на його позиції, розуміти І внутрішній світ дитини, тобто перейматися проблемами індивіда;— у діалозі спілкування, який не можливий без бажання і уміння слухати і чути дитину, без ведення діалогу на основі рівностей позицій, взаємоповаги і довір'я, коли засобами спілкування педагога з вихованцями є не настанови, заборона, погрози, а врахування точки зору співбесідника, розумні вимоги. Звідти виходить тактика співробітництва, взаємодії в сумісній діяльності і спілкуванні. Гуманізм вихователя передбачає також терпимість, його педагогічний такт. Все це повинно стверджувати неповторність кожної дитини. Саме стверджувати, а не декларувати.
Принцип цілісного підходу до виховання розглядається як теоретична основа організації виховної діяльності. Він передбачає 1.необхідність обліку всієї сукупності екон, соц, мор та інших умов, 2. формування різноманітних якостей школяра, 3. оптимальний вибір методів і засобів досягнення мети, 4. систематичність і послідовність, 5. облік результатів виховної діяльності.