Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

Подписываем
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
8
1 Основні поняття з баз даних та систем керування базами даних
1.1 Бази даних та етапи їх проектування
Інформаційні технології з використанням баз даних мають дуже широке поширення і застосовуються майже у всіх установах, а сам термін „база даних” вже давно із професійного вживання набуло поширення й серед пересічних громадян. Існує декілька визначень цього поняття. В даних матеріалах під терміном „база даних” розуміється іменована сукупність структурованих іменованих взаємоповязаних між собою інформаційних обєктів, що відображають(моделюють) певну предметну сферу та інформаційні процеси її діяльності. Так, для вищого навчального закладу інформаційними обєктами (ІО) можуть бути „Факультети”, „Кафедри”, „Спеціальності”, „Дисципліни навчальних планів спеціальностей”, тощо. Прикладами звязків між переліченими ІО можуть бути: „Факультети” ↔ „Кафедри”; „Факультети” ↔ „Спеціальності”; „Кафедри” ↔ ” Дисципліни навчальних планів спеціальностей”. Бази даних використовують як ядро майже будь якої інформаційної системи.
При створенні баз даних розрізняють три основних етапи проектування, яким відповідають три рівня моделювання інформаційної бази .
Оскільки лабораторні роботи починаються “з нуля” (студенти ще не вивчали теми, повязані з проектуванням баз даних), то в лабораторному практикумі пропущено опис першого і другого етапів проектування бази даних, і вони приступають до створення БД на фізичному рівні у середовищі СКБД Access виходячи з того, що “правильна” база на концептуальному і логічному рівнях вже підготовлена. Ці етапи проектування студенти будуть засвоювати під час виконання курсової роботи.
1.2. Основні поняття з реляційних баз даних
Переважна більшість сучасних СКБД, у тому числі й Access, підтримують реляційну модель даних, яка представляється сукупністю відношень або реляцій (relations), що змінюються в часі. Наведемо основні визначення щодо таблиць, які є структурними одиницями реляційних баз даних (рис.1.1).
IdS |
SNAME |
STATUS |
GROUP |
2310101 |
Балабан А.М. |
С |
401 |
2310104 |
Болсун І.В. |
С |
401 |
2210227 |
Мішин М.А. |
К |
402 |
2310319 |
Мозговий В.С. |
С |
403 |
2210323 |
Іванов А.М. |
К |
403 |
Кортежи
IdS
NAMES
{C,K}
GROUPS
Домени
Кардинальне
число
Атрибути
Ступінь
Рис. 1.1. Приклад таблиці реляційної бази даних та її елементи
Примітка. Статус студента приймає два значення: С студент за державним замовленням; К студент за контрактом, тому доменом атрибуту STATUS є множина {С;К}.
В мовах програмування (структури типу file), в системах керування базами даних і серед користувачів баз даних можуть використовуватися інші терміни, що зводяться до наведених на рис. 1.2. Нижче (табл.1.1) наводиться таблиця синонімів таких термінів.
Таблиця 1.1 Синоніми термінів, що використовуються в базах даних
Реляційна модель |
СКБД |
Мови програмування |
Користувачі |
Заголовок таблиці |
Структура таблиці |
Опис запису файлу |
Шапка таблиці |
Вміст таблиці |
Вміст таблиці |
Вміст файлу |
Вміст таблиці |
Кортеж |
Рядок (row) |
Запис (record) |
Рядок |
Атрибут |
Поле (field), колонка (column) |
Поле (field) |
Реквізит, атрибут, колонка, стовпчик |
Кардинальне число таблиці |
Кількість рядків (записів) таблиці |
Кількість записів файлу |
Кількість рядків таблиці |
Ступінь таблиці |
Кількість полів таблиці |
Кількість полів файлу |
Кількість стовпців (колонок) таблиці |
Відмітимо, що не кожна таблиця може представляти (відображати) відношення. Це повязано з математичною природою відношень, оскільки відношення взагалі представляють собою множини. Для того, щоб таблиця бази даних була відображенням відношення, вона має відповідати таким вимогам.
Група |
Студент |
|
Група |
Студент |
201 |
Атаманюк А.О. |
|
201 |
Атаманюк А.О. |
Биков І.Д. |
|
201 |
Биков І.Д. |
|
202 |
Балабан Н.О. |
|
202 |
Балабан Н.О. |
Іванова А.О. |
|
202 |
Іванова А.О. |
|
Камець С.О. |
|
202 |
Камець С.О. |
|
Балабан Н.О. |
|
202 |
Балабан Н.О. |
|
а) |
б) |
Рис. 1.2 Таблиці з неатомарними (а) та з атомарними (б) елементами
IdTrym |
NmDysc |
AudDysTr |
IdTrym |
NmDysc |
VydAudZan |
AudVydTr |
|
2 |
Психологія |
26 |
2 |
Психологія |
Лекції |
26 |
|
2 |
Фізика |
65 |
3 |
Фізика |
Лекції |
14 |
|
3 |
Фізика |
35 |
3 |
Фізика |
Групові |
7 |
|
3 |
Основи ДМ |
49 |
3 |
Фізика |
Лабораторні |
14 |
|
4 |
Фізика |
70 |
4 |
Фізика |
Лекції |
28 |
|
4 |
ООП |
56 |
4 |
Фізика |
Групові |
14 |
|
5 |
Бази даних |
70 |
4 |
Фізика |
Лабораторні |
28 |
|
5 |
Internet |
42 |
5 |
Бази даних |
Лекції |
28 |
|
6 |
Політологія |
35 |
5 |
Бази даних |
Лабораторні |
42 |
|
6 |
Internet |
15 |
6 |
Політологія |
Лекції |
15 |
|
а) |
б) |
Рис. 1.3 Приклади ключів таблиць, складених з двох (а) і трьох (в) атрибутів
На рис. 1.3 прийняті такі позначення атрибутів:
IdTrym |
|
Номер триместру. |
NmDysc |
|
Назва дисципліни. |
AudDysTr |
|
Аудиторних годин дисципліни у триместрі. |
VydAudZan |
|
Вид аудиторних занять. |
AudVydTr |
|
Аудиторних годин виду занять дисципліни у триместрі. |
3) Кожен атрибут таблиці має бути унікальним. Ця вимога досягається, в першу чергу, унікальністю назв атрибутів в межах окремої таблиці, а якщо два і більше атрибутів в різних таблицях мають однакові імена, то для їх ідентифікації використовують так звані повні імена. Вони складаються з ідентифікатора таблиці та ідентифікатора атрибута, між якими стоїть символ крапки, наприклад: DYSCYPL.KodDysc, DYSC_TRYM.KodDysc . Існують й інші способи визначення повного імені (ідентифікатора) атрибута, але дві його складових, що наводилися вище, є обовязковими.
1.3 Лабораторна робота №1. СКБД Access.
Вікно СКБД Access.
Створення баз даних, обєкти бази даних, приклад СОД на базі СКБД Access.
1.3.1 Стисла характеристика СКБД Access
Система керування базами даних входить в склад пакета офісних додатків Microsoft Office. MS Access широкий діапазон засобів для введення, аналізу, обробки та представлення даних і є інструментальним засобом легким у засвоєнні, надає можливості, що задовольняють потреби різних категорій користувачів. Легкий інтерфейс MS Access дозволяє в навчальному процесі засвоїти різні компоненти систем керування базами, зробити перший крок в опануванні практикою роботи з базами даних. В своєму розвитку MS Access пройшла декілька версій. В цьому практикумі використовується MS Access 2010.
Разом з самою СКБД постачається зразок реалізованої у цьому програмному середовищі інформаційної системи, ядром якої є реляційна база даних Борей.accdb. Знайомство з програмним середовищем СКБД Access пропонується почати як раз працюючі з цією базою даних.
1.3.2 Завдання лабораторної роботи
Рис. 1.4 Завантаження MS Access 2010
Стрічка
Рядок стану
ЗаголовокСтрічка
Робоча область
Рис. 1.5 Вікно MS Access 2010
Рис. 1.6 Налаштування рядка стану MS Access 2010
Рис. 1.7 Вкладка Файл Access 2010
Рис. 1.8 Типи файлів для відкриття в Access 2010
Створення пустої бази даних
LXXXXXXX, де L латинська літера, XXXXXXX логін студента, після цього натиснути кнопку Создать (Create).
Рис. 1.9 Створення нової бази даних в Access 2010
Приклад бази даних
Рис. 1.10.
Рис.1.11.
Рис. 1.12 Головна форма бази Борей
УВАГА. Щоб змінити відображувані в лівій області елементи, клацніть стрілки праворуч від заголовка панелі. Можна вибрати відображення об'єктів по категорії або по групі.
Виберіть потрібний варіант, і панель зміниться відповідним чином.
У нижній частині вікна Access перебувають елементи керування для переміщення по записах в поточній таблиці даних, пошуку відомостей у базі даних або вибору режиму роботи з даними.
Рис. 1.13. Перелік форм бази Борей
Рис.1.14.
таблиці (рис. 1.12), запити, форми, звіти, сторінки, макроси та модулі.
Переглянути режими роботи різних обєктів режим виконання, режим конструктора, і таке інше. Режим вибирається на вкладці Главная група Режимы (Home, Views)
Рис.1.15 Таблиці БД Борей
На цьому знайомство з готовою БД закінчується. Під час практичних робіт зі створення БД можна використовувати БД, що постачаються з програмним продуктом, як заготовки і доводити їх до необхідної структури.