Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
25,26. Для забезпечення міцності похилих перерізів за згинальним моментом та поперечною силою потрібно конструктивно збільшити площу поперечного перерізу, прийняти іншу схему армування, змінити марку бетону, а також змінити форму поперечного перерізу, якщо це можливо конструктивно.
Схеми дії головних напружень (а), руйнування від дії згинального моменту(б), руйнування від дії поперечної сили(в), і руйнування від дії поперечної сили та згинального моменту(г)
28.На головну балку передається зосереджене навантаження від опорного тиснення другорядних балок (що лише при двупрольотних другорядних балках визначають з урахуванням нерозрізності). Крім того, враховують власну вагу головної балки. У місцях пересічення другорядної та головної балок над колоною у верхній зоні пересікаються верхня арматура трьох елементів: плити, другорядної балки і головної балки. Тому на опорі головної балки у залежності від числа рядів арматури приймають a=60...90мм. Особливістю добору перерізів головної балки по згинальним моментам є те, що на дію позитивного моменту у прольоті вона працює як таврова із шириною полиці , а на дію негативного моменту на опорі – як прямокутна з шириною ребра b.
Багатопрольотні балкові плити у відповідності з характером епюри моментів армують рулоними сітками з поздовжнім розташуванням робочої арматури. Рулон розкатують по опалубці впоперек каркасу другорядних балок; сітки гнуть на відстані 0.25L від осі опори (у місцях нульових моментів). У першому прольоті на основну сітку плити може вкладатися додаткова, яку заводять за опори на 0.25L. Якщо потрібна більш потужна робоча арматура - діаметром 6 мм й більш, плити армують в прольоті і на опорі окремо рулоними сітками з поперечним розташуванням робочої арматури. Другорядні балки армують у прольоті плоскими каркасами (звичайно двома), що перед розміщенням у опалубці поєднують у просторовий каркас приваркой горизонтальних поперечних стрижнів. Ці каркаси доходять до граней головних балок, де зв'язуються понизу стиковими стрижнями. На опорах другорядні балки армують двома гнутими сітками із поздовжніми робочими стрижнями.
Місця обриву надопірних сіток встановлюють у відповідності з епюрою негативних моментів. При відношенні тимчасового навантаження до постійного v/gЗ одну сітку обривають на відстані 1/4L, а другу - на відстані I/3L від гран опори. Негативні моменти у прольоті за місцем обриву сіток сприймаються верхньою арматурою каркасу балки. Головну балку армують у прольоті двома або трьома плоскими каркасами, що перед установкою в опалубку об'єднують у просторовий каркас. Два плоских каркаси доводять до гран колони, а третій (якщо він є) обривають у відповідності з епюрой моментів. Можливий також обрив у прольоті частини стрижнів каркасів. На опорі головну балку армують самостійними каркасами, які проходять крізь арматурний каркас колон. Місця обриву каркасу і окремих стрижнів влаштовують на епюрі арматури. На головну балку навантаження передається крізь стислу зону на опорі другорядної балки – у середній частині висоти головної балки. Це місцеве зосереджене навантаження сприймається підвісками: поперечною арматурою головної балки і додатковими сітками у місцях опирання другорядних балок. Площа перерізу арматури, працюючої як підвіски, визначають з формули