Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
http://antibotan.com/ - Всеукраїнський студентський архів
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ „ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
З В І Т
До лабораторної роботи №3
з курсу:
„Основи екології”
на тему:
„Вивчення методів очищення поверхні
водоймищ від нафти і нафтопродуктів”
Львів – 2010
Мета роботи
Вивчення особливостей забруднення водоймищ нафтою і нафтопродуктами та методів і засобів очищення води від цих забруднень.
Короткі теоретичні відомості
Вода - одна з найпоширеніших сполук на Землі. Вона займає 71 % земної поверхні.
Забруднення водних ресурсів - це зміни їхніх фізичних, хімічних та біологічних властивостей внаслідок потрапляння до них шкідливих рідких, твердих та газоподібних речовин, що роблять воду небезпечною для використання, завдають школи суспільному господарству і здоров'ю людей. Розрізняють забруднення водоймищ фізичні (механічні), хімічні, біологічні (бактеріальні), радіоактивні і теплові. Особливо небезпечним є забруднення водойм нафтою і нафтопродуктами, яке належить до хімічних забруднень. Це основна забруднювальна речовина морів і океанів. Сюди вона потрапляє під час буріння морського дна, аварій танкерів, які перевозять нафту, в різних районах Світового океану. У моря і океани щороку потрапляє більше 3 млн. т нафти і нафтопродуктів. Попадаючи в морську воду, нафта спочатку розтікається у вигляді поверхневої плівки, утворюючи шар різної товщини. За кольором нафтової плівки можна приблизно оцінити її товщину. Різниця оптичних характеристик нафтових плівок і морської води дозволяє проводити дистанційне виявлення й оцінку нафтових забруднень на поверхні моря чи океану в ультрафіолетовій, видимій та інфрачервоній частинах спектру. Для цього застосовуються пасивні і активні методи. Пасивні методи використовують природне випромінювання, відбите чи випромінюване системою нафта-вода. Активні методи дистанційного виявлення нафтових забруднень води полягають у використанні штучного джерела випромінювання. До них належать методи оптичної локації, засновані на різниці коефіцієнтів відбивання від забрудненої і чистої поверхні води (діапазон 300 - 400 і 1000 - 1200 нм), а також методи, засновані на випромінюванні флюоресценції плівок нафти за допомогою лідарів в робочих довжинах хвиль 337, 354 і 530 нм.
Допустиме значення концентрації нафти та нафтопродуктів у воді, тобто ГДК, знаходиться в межах 50 мкг/л.
Найширшого використання набув збирач нафти марки СН-79, який успішно використовується в Одеському порту.
Для видалення із поверхні води зібраної нафтової плівки застосовують такі методи:
а) механічний, за допомогою суден, оснащених спеціальними сепараторами і ваннами для відстоювання води, забрудненої нафтою.
б) адгезія нафти на поверхні твердих речовин виготовлених із неопрену у вигляді ременів
або циліндрів, які обертаються;
в) розпилювання на забрудненій поверхні моря чи океану розплавленого парафіну, або розчину полівінілового пластику на основі леткого розчинника, в яких після охолодження твердне нафта і суміш видаляється механічним способом;
г) застосування синтетичних водовідштовхуючих пористих матеріалів, які здатні ефективно сорбувати нафту, наприклад, гідрофобізований спучений перліт, бентонітові глини, дерев'яні ошурки, активоване вугілля, торф, полістирол;
д) застосування пінопластів, наприклад, олеофільної поліуретанової піни (бібіпол), подрібненої на дрібні шматочки, які здатні поглинути в 100 разів більше нафти, ніж власна маса;
є) використання спеціальних речовин - диспергентів марки ДН-75 і ЕПН-5, які переводять нафтову плівку в емульсію, після чого її очищають від нафти біохімічним способом;
ж) видалення нафти із поверхні води за допомогою біологічних мікроорганізмів типу Calanus, Penicillium, Candida;
з) агломерація нафтопродуктів та нафти сумішшю залишкового бурого вугілля (ЗБВ) та алюмосилікатних мікропор (ACM П):
і) обробка забрудненої нафтою поверхні води сапропелем (органічного і органо-мінерального типу) із добавкою органічного розчинника, який складається із суміші вищих жирних кислот
(CnH2n+1COOMet, де п > 2).
Схема лабораторної установки
.
1 - посудина; 2 - вода; 3 - дозатор нафтопродуктів; 4 - нафтова пляма: 5 -дозатор сорбенту;б - бункер сорбенту; 7 - сорбент; 8 - збірник для нафти чи нафтопродуктів
МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ
Заповнюю водою посудину 1. Перевіряю наявність у збірнику :8 нафти чи нафтопродуктів, а також сорбенту у бункері 6. За допомогою дозатора 3 створюю на поверхні води 2 нафтову пляму 4 розміром 20 - 60 мм. Дозатором 5 на поверхню плями нафти чи нафтопродуктів подаю сорбент у кількості, який забезпечує повне покриття плями і одночасно включаю секундомір. Після повного поглинання (сорбції) нафтової плями виключаю секундомір, фіксуючи час досліду. Дослід повторюю із декількома нафтопродуктами (маслами) і декількома сорбентами, результати записую у таблицю . Зібрані з поверхні сорбовані нафтопродукти збираю у спеціальну посудину, яку видає лаборант. Наводжу порядок на робочому місці.
Результати роботи
|
№ з/п |
Тип нафтопродуктів |
Тип сорбенту |
Час сорбції, с |
|
1 |
Нафта-сирець |
Пінопласт |
5 |
|
2 |
Нафта-сирець |
Пінопласт + тирса |
8 |
|
3 |
Масло для двигунів |
Пінопласт |
2 |
|
4 |
Масло для двигунів |
Пінопласт + тирса |
3 |
Висновок
Я вивчив особливості забруднення водоймищ нафтою і нафтопродуктами та методи і засоби очищення води від цих забруднень.
Для видалення нафти з поверхні води існує багато методів. Кожен із них має певні переваги і недоліки. Найперспективніше застосування комбінованих методів в такій послідовності:
механічний - сорбуючий - диспергуючий - біологічний.