Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Міністерство освіти , науки, молоді та спорту України
Державний вищий навчальний заклад
Київський індустріальний коледж
Методичні рекомендації
для виконання курсової роботи з предмету
”Економіка, організація та планування машинного виробництва”
Спеціальність 5.05050302 ”Технологія обробка матеріалів на верстатах
і автоматичних лініях”
для групи ОМ-41
5.05050302 КР.02 ЕОПВ 001 ПЗ
Київ 2013
Методичні вказівки до виконання курсової роботи
Мета курсової роботи
Виконання курсової роботи є складовою навчального процесу, активною формою самостійної роботи студентів.
Під час виконання курсової роботи студенти закріплюють теоретичні знання з курсу ”Економіка, організація та планування виробництва”.
Під час виконання курсової роботи студенти повинні користуватися спеціальною літературою з потрібної теми.
Загальні вимоги до виконання курсової роботи
Особливу увагу слід приділити оформленню курсової роботи. За обсягом вона не повинна перевищувати 35 сторінок друкованого тексту. Сторінки тексту потрібно пронумерувати. В кінці роботи наводять список використаної літератури, оформлений з дотриманням стандартів.
Курсова робота має обов’язково містити розрахунки. Курсова робота без розрахунків не допускається на захист.
Структура та зміст курсової роботи
Курсова робота повинна мати обов’язкові складові частини, що розташовуються в послідовності:
8. Додатки (якщо вони є)
Титульний лист
Інформація, що подається на титульній сторінці повинна бути розташована відповідно до додатку 1.
Зміст
Зміст відображає послідовність розташування складових частин курсової роботи: вступ, назви всіх розділів, висновки і пропозиції, список використаної літератури, додатки. В змісті вказується номер сторінки з якою починається виклад кожної частини (додаток 2).
Вступ
Об’єм 1-2 сторінки. Основне завдання студента у вступі поставити актуальність дослідження: обґрунтувати значення вибраної теми дослідження; важливість та необхідність вибору даної теми; вказати цільове призначення і методи дослідження даної теми, ступінь вирішення проблеми.
У вступі студент повинен відобразити особливості та перспективи розвитку даної галузі виробництва. Стисло розповісти про продукцію, що проектується до виготовлення, її технологічні та якісні характеристики, обґрунтувати ступінь новизни вирішення організаційних заходів щодо використання у виробництві.
Основна частина
В основній частині повинно бути розкрито основний зміст курсової роботи. Вона повинна складатися з декількох розділів, а в середині розділу можуть бути розглянуті декілька самостійних питань, які відособлені окремими параграфами.
Перший розділ повинен бути теоретичний. У ньому висловлюється теоретичний аспект роботи, бо глибоке вивчення теорії повинно послужити основою для правильного вирішення практичних питань і отримання вірних економічних висновків і пропозицій.
Подальші розділи даної частини повинні бути конкретнішими, такими, що детально розкривають зміст теми курсової роботи. В них досліджується практичне рішення проблеми на прикладі конкретної організації.
В результаті дослідження студент повинен виділити особливості роботи організації, недоліки і позитивні сторони виробничої діяльності, резерви зростання. Тут же може бути узагальнений досвід передових організацій, перевірені пропозиції окремих авторів, викладені у вивчених раніше статтях і монографіях, і на підставі цього робляться висновки, а також розробляються, обґрунтовуються і виносяться різні пропозиції, направлені на підвищення ефективності виробництва.
Розрахункова частина
В цьому розділі курсової роботи необхідно дати розрахунки до обраної теми. Наприклад, розрахунки чисельного складу і трудового потенціалу фірми, розцінки праці, організації робочих місць, охорони праці, запобігання виробничим аваріям і травматизму, організації оплати праці та ін.
Висновки
Об’єм 2 сторінки. У цьому розділі необхідно викласти підсумок всієї виконаної роботи. Висновки і пропозиції повинні бути чітко сформульовані, без дублювання основного тексту; відображати зміст роботи, її теоретичне та практичне значення. Висновки і пропозиції формулюються у вигляді пунктів одного абзацу. Спочатку формулюються всі одержані в результаті дослідження висновки, а потім даються пропозиції. Необхідно показати, де і в якій формі можуть бути використані і впроваджені пропозиції за наслідками дослідження.
Список використаної літератури
Після тексту курсової роботи проводиться список використаних джерел. Перелік використаних джерел дається в наступній послідовності:
Підзаголовки до окремих типів документів не робляться. Кожен документ виноситься окремо.
Додатки
Додатки розміщуються після списку використаної літератури. Вони містять необхідний ілюстрований і довідковий матеріал, що служить початковою базою для розрахунку, а саме:
Всі додатки нумеруються в числовій послідовності. При використанні в тексті курсової роботи будь – яких матеріалів або даних з додатків, слід робити посилання на номер відповідного додатку.
Нумерація сторінок
Нумерація сторінок повинна бути наскрізною, включаючи список літератури і додатків. Першою сторінкою є титульний лист, де номер сторінки не ставиться. Другою сторінкою є зміст, звідси і починається нумерація, тобто з другої сторінки. Рисунки і таблиці, розташовані на окремих сторінках включаються в загальну нумерацію.
Курсова робота виконується на аркушах з рамками.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
Державний Вищий навчальний заклад
Київський індустріальний коледж
Курсова робота
Дисципліна: «Економіка, організація та планування машинобудівного виробництва »
Група: ОМ - 41
Тема: «Розрахунок техніко-економічних показників основних та допоміжних дільниць ( цехів ) машинобудівного виробництва»
Виконав(ла):
Викладач: Осінцева В.А.
Київ 2013
Завдання
Для написання курсової роботи з предмету « Економіка, організація та планування машинобудівного виробництва» студента(ки) групи ________ (прізвище та ініціали студента), на тему: « Розрахунок техніко-економічних показників основних та допоміжних дільниць (цехів ) машинобудівного виробництва ».
Вступна частина до курсової роботи.
1. Теоретична частина
2. Розрахункова частина:
- розрахунок необхідної кількості обладнання, його завантаження та первинної вартості ;
- розрахунок основної виробничої площі проектованої дільниці (цеху);
- розрахунок чисельності працюючих на проектованій дільниці (в цеху);
- розрахунок вартості капітальних вкладень;
3.Методика розрахунку економічних показників проектованої дільниці (цеху):
- розрахунок річного фонду оплати праці робітників дільниці;
- розрахунок річних витрат на сировину та матеріали;
- розрахунок витрат на утримання та експлуатацію обладнання;
- розрахунок річних загальновиробничих витрат;
- розрахунок дільничої (цехової ) собівартості одиниці виробу та оптової ціни виробу;
- визначення фінансових результатів (прибутку) роботи дільниці.
4.Визначення показників ефективності роботи цеху (відділення, дільниці)
- техніко-економічні показники роботи цеху
Зробити відповідні висновки з отриманих результатів
Список використаної літератури.
Керівник курсової роботи Осінцева В.А.
Зміст
Вступ........................................................................................................................
1. Теоретична частина………………………………………………………………
1.1. Організація виробництва, як форма забезпечення ефективної діяльності підприємства.............................................................................................................
1.2. Формування та структура виробничого процесу ...........................................
2. Розрахункова частина…………………………………………………………..
2.1.Розрахунок необхідної кількості обладнання, його завантаження та первинної вартості......................................................................................................
2.2. Основна виробнича площа проектованої дільниці (цеху)...............................
2.3. Визначення чисельності працюючих на проектованій дільниці (в цеху)......................................................................................................................
2.4. Розрахунок вартості капітальних вкладень .....................................................
3.Методика розрахунку економічних показників проектованої дільниці (цеху)……………………………………………………………………………………
3.1. Розрахунок річного фонду оплати праці робітників дільниці………………..
3.2. Розрахунок річних витрат на сировину та матеріали…………………………
3.3. Розрахунок витрат на утримання і експлуатацію обладнання……………….
3.4. Розрахунок річних загальновиробничих витрат……………………………….
3.5. Розрахунок дільничої (цехової ) собівартості одиниці виробу та оптової ціни виробу…………………………………………………………………………………
3.6. Визначення фінансових результатів (прибутку) роботи дільниці…………..
4.Визначення показників ефективності роботи цеху (відділення, дільниці)..
4.1. Техніко-економічні показники роботи цеху…………………………………..
Висновки………………………………………………………………………………
Список використаної літератури………………………………………………….
2. Розрахункова частина
2.1. Розрахунок необхідної кількості обладнання, його завантаження та первинної вартості
При розрахунку кількості металорізального обладнання та числа робочих для механічної обробки деталей необхідно знати: річний обсяг випуску деталей; вид технологічного процесу із зазначенням переліку операцій та сумарні норми штучно-калькуляційного часу на кожну операцію; ефективний річний фонд часу роботи дільниці обладнання (в годинах).
1. Ефективний річний фонд часу роботи одного верстата при п’ятиденному робочому тижні з двома вихідними днями може бути розрахований за формулою, год:
Фе = [(Др – Дв.д. – Дс.д.)* Чд – Дп..с.д*1]*Зр*Кр;
де Др, Дв.д., Дс.д., Дп..с.д – відповідно кількість днів в одному році, вихідних (суботи та неділі), святкових та передсвяткових днів (тривалість робочого дня менше на 1 год); Чд – кількість годин робочого дня; Зр – кількість змін роботи обладнання Зр=2; Кр – коефіцієнт, який враховує час перебування верстата в ремонті (для великих верстатів Кр=0,90-0,94,для середніх Кр=0,95-0,90, для дрібних Кр=0,95-0,98, для автоматичних ліній Кр=0,88-0,90 ). Втрати часу на ремонт для неавтоматизованих металорізальних верстатів становлять1,9%, а для верстатів з ЧПК 4,7%Тоді ефективний фонд часу для першого і другого випадків становитиме відповідно:
Фе=
2. Трудомісткість обробки річного випуску деталей визначається за формулою(розрахувати по кожному виду обладнання):
Т=Тшт.-к*Пв/60, год, де
Тшт.-к – штучно-калькуляційний час на операцію, хв.,
Пв – програма випуску деталей на рік, шт.
3. У серійному, дрібносерійному та одиничному виробництві розрахункову кількість верстатів знаходять за формулою(розрахувати по кожному виду обладнання):
Ср=(Тшт.-к*Пв)/(Фе*60*Кв.н),
де Тшт.-к. – штучно-калькуляційний час на операцію, яка виконується на даному верстаті, хв.;
Пв – програма випуску деталей за рік, шт;
Фе – ефективний фонд часу роботи обладнання за рік, год.;
Кв.н – коефіцієнт виконання норми часу для верстатів з ЧПК Квн =1; для напівавтоматів Квн =1,01; для універсальних верстатів Квн =1,05-1,20
Розрахункову кількість верстатів Ср округлюємо до найближчого цілого числа. Наприклад: приймаємо Спр = 1 верстат.
4. Коефіцієнт завантаження даного типу обладнання:
Кз= (Ср/Спр)
Розрахункова кількість верстатів прийнята по іншим операціям виконується аналогічно. Всі розрахунки зводяться в таблицю 1. (Приклад)
Для підвищення ефективності використання обладнання у випадку, коли значення Кз менша за нормативне (для обладнання даного типу Кнз= 0,85-0,95) , необхідно передбачити довантаження обладнання виготовленням супутньої продукції. Рекомендується обрати один або два вироби, для яких далі виконуються усі технологічні та планово-економічні розрахунки.
5. Трудомісткість довантаження супутньою продукцією даного типу верстатів окремо на кожній недовантаженій операції розраховується за формулою:
Тдов=Фе*Кв.н*Спр*(Кнз- Кз) н-год.
де Спр – прийнята кількість верстатів даного типу до довантаження, шт;
Кнз= – нормативний коефіцієнт завантаження обладнання даного типу;
Кз –коефіцієнт завантаження обладнання до довантаження супутньою продукцією.
6. Розрахункова кількість верстатів даного типу з урахуванням довантаження визначається за виразом:
Ср=Т '/(Фе*Кв.н),
де Т ' – трудомісткість річної програми з урахуванням довантаження, н-год;
Кв.н – коефіцієнт виконання норми часу 1,0-1,2;
Фе – ефективний річний фонд використаного часу обладнання, год.
7. Середній коефіцієнт завантаження обладнання у відсотках при виготовленні заданих деталей розраховується за формулою:
Кзср=;
де ср, спр – розрахункова та прийнята кількість верстатів
2.2 Розрахунок основної виробничої площі проектованої дільниці (цеху)
До складу виробничої площі включається площа, зайнята обладнанням, проходами, проїздами, конвеєрами, стендами, розмічальними плитами, робочими шафами для інструменту, робочими місцями для технічного контролю деталей тощо.
Металорізальні верстати дільниці або відділень механічного цеху можуть бути розташовані за ходом послідовного виконання технологічних операцій (предметна спеціалізація дільниці) або за подібними моделями (групами) верстатів (технологічна спеціалізація). На практиці частіше зустрічається змішаний спосіб утворення дільниці.
На вибір варіантів розташування дільниці впливають умови роботи та технологічні особливості використовуваних верстатів. Виходячи з цього, недоцільно розміщувати поруч дільниці та лінії виготовлення деталей високої і відносно малої точності у зв’язку з неминучим впливом вібрації обладнання на точність виготовлення відповідних деталей.
Недопустимим є змішане розміщення дільниці абразивної обробки і складання.
Виробничу площу дільниці (цеху) визначають за показником питомої площі, яка припадає на один верстат або одне робоче місце:
Sвир = Sпит * Спр м2,
де Sпит. – питомий показник площі на один верстат: для верстатів вагою до 5т Sпит = 10-15м2;
до 10т Sпит = 16-25м2;
до 25т Sпит = 26-45м2;
до 120т Sпит = 50-150м2;
для верстаків Sпит = 10м2.
Спр – загальна прийнята кількість обладнання
З практичної точки зору на дільниці (в цеху) доцільно розміщувати обладнання різних габаритних розмірів, тому для оцінки потрібної площі зручніше користуватися питомими показниками для механічних дільниць (цехів). Показник питомої загальної площі враховує також допоміжну площу для збереження заготовок між операціями, площу магістральних проїздів тощо:
Sпит.заг. =1,3*Sвир
Питома площа одного дрібного верстата Sпит=… м2 (приймає студент)
Виробнича площа дільниці Sвир.=
Загальна площа дільниці Sпит.заг.=
Об’єм будівлі V = Sпит.заг* Спр=
2.3 Визначення чисельності працюючих на проектованій дільниці
Для розрахунку облікової чисельності робітників необхідно використовувати баланс робочого часу робітника.
Таблиця 2
Баланс робочого часу робітника на 2014 рік
|
Показники |
Безперервне виробництво |
Перервне виробництво |
|
1. Календарні дні |
||
|
2. Вихідні та святкові дні |
||
|
3. Номінальний фонд часу (Fн) |
||
|
4. Планові невиходи на роботу |
||
|
4.1. Чергові та додаткові відпустки |
||
|
4.2. Відпустки за навчанням |
||
|
4.3. Відпустки, пов'язані з вагітністю |
||
|
4.4. За хворобою |
||
|
4.5. Виконання державних обов'язків |
||
|
5. Дійсний (ефективний) фонд часу в ДНЯХ (Fд) |
||
|
6. Тривалість робочої зміни |
||
|
7. Дійсний (ефективний) фонд часу в годинах |
При складанні балансу робочого часу робітника враховують режим роботи підприємства чи підрозділу (перервний, безперервний), тривалість робочого дня, особливості даного підприємства.
Відпустка (24, 18, 15 днів) та інші невиходи складають 1,5-2,5 % номінального фонду часу або за даними підприємства.
Загальна чисельність виробничого персоналу цеха (відділення, дільниці), що проектується, складається з чисельності основних робітників, допоміжних робітників, спеціалістів та службовців.
Чисельність кожної групи працюючих визначається окремо. Чисельність основних робітників визначають від кількості робочих місць з врахуванням ступеня завантаження робочих місць, норм обслуговування обладнання одним робітником, прийнятого режиму роботи.
Облікова чисельність основних робітників визначається від явочної чисельності:
Rобл. = Rяв * Кпер, чол.
де: Кпер - коефіцієнт переводу явочної чисельності в облікову;
К пер=Fн / Fд;
Rяв=Si*Kзм/Нобс ;
Sі - кількість технологічного обладнання;
Кзм - кількість змін роботи;
Нобс - норма обслуговування обладнання одним робітником.
Чисельність допоміжних робітників (слюсарів, наладчиків, ремонтників та ін.) складає 35-40% від чисельності основних робітників.
Чисельність спеціалістів (технологів, механіків, контролерів та ін.) та службовців (начальник цеху чи відділення, майстер) складає 8-10 % від загальної чисельності основних та допоміжних робітників.
Таблиця 3
Відомість чисельності працюючих
|
Професія |
Розряд |
Нобс |
Чисельність за змінами |
Разом (Rяв) |
Облікова чисельність (Rобл) |
||
|
І |
II |
III |
|||||
|
Основні робітники |
|||||||
|
• |
|||||||
|
• |
|||||||
|
• |
|||||||
|
Всього |
|||||||
|
Допоміжні робітники |
|||||||
|
• |
|||||||
|
• |
|||||||
|
• |
|||||||
|
Всього |
|||||||
|
Спеціалісти та службовці |
|||||||
|
• |
|||||||
|
• |
|||||||
|
• |
|||||||
|
Усього |
|||||||
|
Загальна кількість |
Розрахунок кількості основних робочих. У механічних цехах (дільницях) до основних робочих відносяться робочі таких професій: верстатники, оператори верстатів з ЧПК та наладчики автоматичних ліній, слюсарі механоскладальних робіт, мийники деталей.
2.4. Розрахунок вартості капітальних вкладень
Загальна вартість капітальних вкладень складається з вартості будівлі (Вбуд), вартості споруди (Всп), вартості обладнання (Воб):
Вбуд = В1 * L* W, грн.
де: В1 - вартість 1 м2 площі, грн;
L - довжина цеху (відділення), м;
W - ширина цеху (відділення), м.
Вартість споруди (фундаменту, технологічних агрегатів, устаткування енергопостачання та ін.) визначається за кошторисною вартістю або аналогічно Вбуд.
Балансова вартість обладнання (Воб) складається з витрат на купівлю, транспортування та монтаж. Витрати на транспортування та монтаж складають 15% від загальної вартості обладнання.
Амортизаційні відрахування за кожним найменуванням обладнання (будівлі, споруди) визначаються за формулою:
Ві * На
Аі = , грн.
100
де: Ві - балансова вартість обладнання (будівлі, споруди), грн;
На - норма амортизаційних відрахувань обладнання (будівлі, споруди), %.
Витрати на поточний ремонт обладнання (будівлі, споруди) визначається за формулою:
Ві * Нр
Вр= , грн.
100
де Нр - норма відрахування на поточний ремонт обладнання (будівлі, споруди), %.
Витрати на утримання обладнання (будівлі, споруди) визначається за формулою:
Ві * Ну
Вр= грн.
100
де Ну - норма відрахувань на утримання обладнання (будівлі, споруди), %.
Таблиця 4
Вартість технологічного обладнання
|
Найменування обладнання |
Кількість |
Купівельна ціна, грн |
Загальна вартість обладнання, грн |
Вартість транспортування та монтажу, грн |
Балансова вартість обладнання, грн |
Амортизаційні відрахування, грн |
|
1 |
2 |
3 |
4 (2*3) |
5 (4*0,15) |
6 (4+5) |
7 |
|
Всього |
Загальна вартість капітальних вкладень визначається як:
Вк.в. = Вбуд. + Всп + Воб грн.
Таблиця 5
Зведені розрахункові дані
|
Амортизація |
Поточний ремонт |
Утримання |
||||
|
На, % |
сума, грн |
Нр.% |
сума, грн |
Ну, % |
сума, грн |
|
|
1. Будівлі |
||||||
|
2. Споруди |
||||||
|
3. Обладнання |
||||||
|
Всього |
- |
- |
- |
3. Методика розрахунку економічних показників проектованої дільниці (цеху)
3.1. Розрахунок річного фонду оплати праці робітників дільниці
Плановий фонд заробітної плати повинен відповідати обсягу та трудомісткості робіт, рівню кваліфікації і складу персоналу.
Загальний річний фонд заробітної плати складається з фонду основної (Ф3.о.) та додаткової заробітної плати (Д3):
Фз.р. = Фз.о. + Дз, грн.
Фонд основної заробітної плати враховує прямий фонд заробітної плати (Фз.пр.) за відпрацьований час згідно з тарифом, а також премії та доплати (ПД):
Фз.о. = Фз.пр. + ПД;
Фз.пр. = Тст.* Fд * Rі,
де: Тст- тарифна ставка за годину згідно з розрядом робіт, грн.;
Fд - дійсний фонд часу, год;
Rі - кількість робітників і-ої професії;
ПД = Фз.пр. * ( Апд / 100 ),
де Апд - встановлений процент премій та доплат за даними підприємства або 20 %.
Додаткова заробітна плата, яка враховує оплату відпусток, лікарняних, виконання держобов'язків та ін., складає 8-12 % фонду основної заробітної плати:
Дз = Фз.о * (Апд / 100 )
Середньомісячна заробітна плата певної категорії робітників розраховується за формулою:
Зср.м.= Фз.р. / Rі * 12
де: Rі - число працівників даної категорії; 12 - число місяців у році.
Таблиця 6
Розрахунок заробітної плати основних робітників
|
Професія |
Розряд |
Кількість |
Дійсний фонд часу, год |
Тарифна ставка, грн |
Фонд заробітної плати, грн. |
|
Прямий фонд заробітної плати (Ф3.пр.) Премії та доплати (ПД) Фонд основної заробітної плати (Ф3.о.) Додаткова заробітна плата (Д3) Загальний річний фонд зарплати (Фзр.) |
|||||
|
Заробітна плата середньомісячна |
Таблиця 7
Розрахунок заробітної плати допоміжних робітників
|
Професія |
Розряд |
Кількість |
Дійсний фонд часу, год |
Тарифна ставка, грн |
Фонд заробітної плати, грн. |
|
Прямий фонд заробітної плати (Ф3.Пр.) Премії та доплати (ПД) Фонд основної заробітної плати (Ф3.о.) Додаткова заробітна плата (Д3) Загальний річний фонд зарплати (Фзр.) |
|||||
|
Заробітна плата середньомісячна |
Таблиця 8 Розрахунок заробітної плати спеціалістів та службовців
|
Найменування посади |
Число штатних робітників |
Посадовий оклад, грн |
Кількість місяців |
Фонд заробітної плати, грн. |
|
Прямий фонд заробітної плати (Ф3.пр.) Премії та доплати (ПД) Загальний річний фонд зарплати (Фзр.) |
||||
|
Заробітна плата середньомісячна |
Таблиця 9
Загальний фонд заробітної плати персоналу
|
Категорії персоналу |
Кількість чоловік |
Річний фонд заробітної плати, грн |
Середньомісячна заробітна плата, грн |
|
1. Основні робітники 2. Допоміжні робітники 3. Спеціалісти та службов. |
|||
|
Взагалі по цеху (відділенню) |
3.2. Розрахунок річних витрат на сировину та матеріали
Річна вартість матеріалу (Вм) визначається таким чином:
Вм =Пв*Мз*Цм-Пв*Мв*Цв,
де Мз, Мв, – відповідно маса заготовки, відходів, кг.;
Цм, Цв – відповідно вартість одного кілограма матеріалу і відходів. грн.;
Пв – річний обсяг випуску деталей, шт.
У випадку виробництва на дільниці (в цеху) декількох виробів розрахунок ведеться по кожному виробу окремо.
3.3. Розрахунок витрат на утримання і експлуатацію обладнання
Кошторис - це загальні витрати за економічними елементами, пов'язані з виготовленням річного обсягу продукції.
Таблиця 10
Кошторис витрат на утримання та експлуатацію обладнання
|
Статті витрат |
Сума, грн. |
Порядок розрахунку |
|
|
1 |
Заробітна плата допоміжних працівників |
Фз.р, табл. 6 |
|
|
2 |
Відрахування на соціальні заходи: |
||
|
Пенсійне страхування |
2 % від п.1 |
||
|
Соціальне страхування |
2,2 % від п.1 |
||
|
До фонду зайнятості |
0,5 % від п.1 |
||
|
3 |
Амортизація обладнання |
||
|
4 |
Поточний ремонт обладнання |
||
|
5 |
Утримання обладнання |
||
|
6 |
Інші витрати |
10 % від суми пп. 1-5 |
|
|
Всього |
Таблиця 11
Кошторис загальноцехових витрат
|
Статті витрат |
Сума, грн. |
Порядок розрахунку |
|
|
1 |
Заробітна плата персоналу |
||
|
2 |
Відрахування на соціальні заходи: |
||
|
пенсійне страхування |
2 % від п.1 |
||
|
соціальне страхування |
2,2 % від п.1 |
||
|
до фонду зайнятості |
0,5 % від п.1 |
||
|
3 |
Амортизація будівлі (споруди) |
||
|
4 |
Поточний ремонт будівлі (споруди) |
||
|
5 |
Утримання будівлі (споруди) |
||
|
6 |
Витрати на раціоналізацію та винахідництво |
1-2 % ( Фз.р. основних + Фзр допоміжних робітників), |
|
|
7 |
Витрати на охорону та безпеку праці |
2-4 % (див. п.6) |
|
|
8 |
Інші витрати |
3-5 % від суми статей 1-7 |
|
|
Всього |
3.4. Розрахунок річних загальновиробничих витрат
Таблиця 12
|
Стаття витрат |
Метод розрахунку та нормативи |
Величина витрат, грн |
|
Складаються з витрат на основну заробітну плату з нарахуванням згідно штатного розпису |
|
|
ЗПосн.роб. +ЗПосн.роб * 0,375 |
||
|
ЗПспец та служб.+ЗП спец та служб * 0,375 |
||
|
ЗПдоп.робітників+ ЗПдоп.робітників*0,375 |
||
|
Разом по статті 1 |
||
|
Складають близько 40 грн на одного робітника на рік Вохорона праці=*40грн |
|
|
Разом по статті 2 |
||
|
3.Витрати на підготовку та перепідготовку кадрів |
Приймаються на рівні нормативів для підприємства - 200 грн на одного робітника на рік Впідг=200грн* |
|
|
Разом по статті 3 |
||
|
4.Амортизаційні відрахування (А) від вартості основних виробничих фондів загального цехового призначення (будівель, споруд) |
А=Fпер*На/100, де Fпер- первісна вартість будівель, споруд; На- річна норма амортизаційних відрахувань |
|
|
Разом по статті 4 |
||
|
а) Річні витрати на освітлення приміщень: Восв=wосв*Це, де Це - ціна одного кВт/год, що дорівнює 0,33 грн; wосв – витрати електроенергії, кВт/год Витрати електроенергії для освітлення приміщень визначаються за формулою: wосв= (1,05*wп*Тр*Sпит.заг) де wп – питомі витрати електроенергії на освітлення (15кВт/год на 1м2); Тр – тривалість часу освітлення протягом року, год. (за умови двозмінної роботи становить 1764 год); Sпит.заг – загальна площа дільниці
|
|
|
б) Витрати на опалення приймаються в розмірі 5 грн на 1м3 об’єму приміщення Воп=5*V |
||
|
в) Витрати на воду та каналізацію приймаються на рівні 100 грн на одного працюючого Вв.к.= * 100 |
||
|
г)Матеріали та інші витрати приймаються у % до вартості будівель та споруд – приблизно 3% Вм= (Вб+Вс)*3/100 |
||
|
Разом по статті 5 |
||
|
Приймається у % від балансової вартості будівель та споруд (приблизно 2%) Врем= (Вб+Вс)*2/100 |
|
|
Разом по статті 6 |
||
|
У % від загально виробничих витрат (5%) |
|
|
Разом по статті 7 |
||
|
Всього |
3.5. Розрахунок дільничої (цехової ) собівартості одиниці виробу та оптової ціни виробу
Собівартість виробу – це всі витрати на його виготовлення і реалізацію.
У залежності від складу витрат, що включаються в собівартість, та міста їх виникнення існує кілька видів собівартості продукції: технологічна виробнича та повна.
Технологічна собівартість включає всі прямі витрати, які виникають під час виготовлення виробу: основні сировина і матеріали, основна і додаткова заробітна плата з нарахуваннями основних робочих.
Виробнича собівартість включає технологічну собівартість і загально виробничі витрати.
Повна собівартість виробу включає виробничу собівартість, витрати, пов’язані з продажем виробу (витрати на збут), адміністративні, а також інші операційні витрати.
Визначення собівартості одиниці виробу називається калькулюванням, а підсумковий документ калькулювання – калькуляцією.
Розрахунок повної собівартості виготовлення одиниці виробу на проектованій дільниці наведено у табл.. 4.
Таблиця 13
Калькуляція виготовлення деталі
|
Шифр рядка |
Найменування статей калькуляції |
Величина витрат, грн. |
Вказівки до розрахунку |
|
01 |
Сировина і матеріали |
(Вз*Цм) Вага заготівки* Ціна 1кг матеріалу |
|
|
02 |
Зворотні відходи |
(Вз -Вв)*Цв (Вага заготівки – Вага виробу)* Ціна відходів |
|
|
03 |
Тарифна заробітна плата основних робітників |
||
|
04 |
Додаткова заробітна плата основних робітників |
||
|
05 |
Відрахування на соціальні заходи |
37,5% від ряд. (03+04) |
|
|
06 |
Витрати на утримання та експлуатацію обладнання |
112% від ряд. 03 |
|
|
07 |
Загальновиробничі витрати |
52 % від ряд.3 |
|
|
08 |
Виробнича собівартість |
ряд. (01-02+03+04+05+06) |
|
|
09 |
Адміністративні витрати |
120 % від ряд. 03 |
|
|
10 |
Витрати на збут |
4% від ряд. 03 |
|
|
11 |
Інші операційні витрати |
5% від ряд.03 |
|
|
12 |
Повна собівартість |
ряд.(08+09+10) |
Визначена повна собівартість деталі дозволяє розрахувати річну собівартість обсягу випуску деталей, а також плановий прибуток виходячи з планової норми рентабельності 15%
Таблиця 14
Визначення оптової ціни річної програми
|
Шифр рядка |
Найменування статей калькуляції |
Величина витрат, грн. |
Вказівки до розрахунку |
|
1 |
Повна собівартість |
ряд. 12 *Пв |
|
|
2 |
Плановий прибуток |
15% від п.1 |
|
|
3 |
Оптова ціна випуску продукції підприємства без ПДВ |
п.1+п.2 |
3.6. Визначення фінансових результатів (прибутку) роботи дільниці
Фінансові результати визначаються згідно з П(С)БУ 3 за допомогою табл. 6
Таблиця 15
Визначення розміру чистого прибутку підприємства
|
Стаття |
Величина витрат, грн. |
Вказівки до розрахунку |
|
ряд. 3 попередньої таблиці |
|
|
2.Собівартість продукції (виробнича) |
Виробнича собівартість*Пв |
|
|
3.Валовий прибуток |
ряд.1 – ряд.2 |
|
|
4.Адміністративні витрати |
Адміністративні витрати*Пв |
|
|
5.Витрати на збут |
Витрати на збут*Пв |
|
|
6.Інші операційні витрати |
Інші операційні витрати*Пв |
|
|
7.Фінансові результати від операційної діяльності |
ряд. (3-(4+5+6) |
|
|
8.Податок на прибуток від звичайної діяльності |
25% від ряд.7 |
|
|
9.Фінансовий результат (чистий прибуток) |
ряд. (7-8) |
|
|
10.Рентабельність продукції,% |
ряд3/ряд2 |
4.Визначення показників ефективності роботи цеху (відділення, дільниці)
1. Продуктивність праці працюючих
Пв
Пп = , шт.
Rп
де: Пв - річна програма випуску (шт., м2 та ін.);
Rп - чисельність працюючих.
2. Продуктивність праці робітників:
Пв
Пп = .
Rп
3. Умовно-річна економія
Еу.р. = ( С1 – С2 ) * Пв, грн.
де: С1 - собівартість калькуляційної одиниці продукції на діючому підприємстві, грн.;
С2 - собівартість калькуляційної одиниці продукції за курсовою роботою, грн.
4. Строк окупності капітальних вкладень від впровадження нової технології:
Вк.в.
Ток.р. = , років.
Еу.р.
Впровадження нової технології вважається доцільним (ефективним) за умови:
Ток.р. < Ток.н.,
де Ток.н — нормативний строк окупності капітальних вкладень (6, 3 років).
4.1 Техніко-економічні показники роботи цеху
Таблиця 16
|
№№ пп |
Показники |
Одиниця виміру |
Цифрова характеристика |
|
1 |
Річний випуск деталей |
шт. |
|
|
2 |
Кількість обладнання |
шт. |
|
|
3 |
Площа цеху |
м2 |
|
|
4 |
Кількість виробничого персоналу: |
||
|
а) основних робітників |
чол. |
||
|
б) допоміжних робітників |
чол. |
||
|
в) спеціалістів та службовців |
чол. |
||
|
5 |
Річний фонд ЗП дільниці всього, в т.ч. |
||
|
а) основних робітників |
грн. |
||
|
б) допоміжних робітників |
грн. |
||
|
в) спеціалістів та службовців |
грн. |
||
|
6 |
Середньомісячна зарплата цеху: |
||
|
а) основних робітників |
грн. |
||
|
б) допоміжних робітників |
грн. |
||
|
в) спеціалістів та службовців |
грн. |
||
|
7 |
Продуктивність праці працюючого |
шт. |
|
|
8 |
Продуктивність праці робітників |
шт. |
|
|
9 |
Цехова собівартість |
грн. |
|
|
10 |
Умовно-річна економія |
грн. |
|
|
11 |
Строк окупності |
років |
Література
1. І.М. Бойчик. Економіка підприємтсва. Навчальний посібник. К.: Атіка, 2004.
2. Економіка підприємства. Навч.посіб. За ред. А.В. Шегди, К.: Знання, 2005.
3. Гриньов А.В. Організація та групування на підприємстві. – Х, 2004.
4. Економіка підприємства. Підручник. За ред С.Ф. Покропивного К.:, 2002.
5. Економіка виробничого піпдриємства.Навч.посібник. За ред И.М. Петровича, К, 2003.
6. Плоткін Я.Д. Організація та планування виробництва на машинобудівному підприємстві. – Львів, Світ, 1996.
7. Єщенко П.С. Сучасна економіка: Навч. посібник. – К.: Вища школа, 2005.