Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Тема: Вступ. Найдавніша історія України
План
1. Предмет, джерела та концепції української історії.
2. Українські землі в первісну епоху.
3. Українські території у часи енеоліту та бронзи.
1. Предмет, джерела та концепції української історії.
В умовах розбудови суверенної і незалежної Української держави та гуманітаризації вищої освіти, важливе місце відводиться вивченню історії України, предмету, який має дати студентам не лише знання з минулого нашої країни, але й формувати у них національну свідомість, активну громадянську позицію, толерантне ставлення до інших народів.
Предмет історії України вивчає історичне минуле нашого народу, складний і багатогранний процес формування та розвитку українського народу на основних землях його поселення, відіграє неоціненну роль у відновленні історичної пам'яті, оскільки вікове перебування під владою сусідніх держав призвело до її втрати певною частиною етнічних українців і несприйняття тими силами, що запрограмовані на руйнування нашої державності.
Джерелами історії України є все те , що відображає розвиток людського суспільства і слугує основою для його наукового пізнання: матеріальні (будівлі, предмети побуту), етнографічні (дані про побут та звички людей), лінгвістичні (дані з історії мови, топоніми), фольклорні (казки, прислівя), писемні (літописи, грамоти), археологічні (досліджує матеріальну культуру).
Знайомлячись з літературою з історії України, треба мати на увазі, що історики різних країн та різних політичних спрямувань по-різному висвітлювали і висвітлюють минуле нашого народу та його державність.
Серед розмаїття поглядів є три основні підходи, три концепції історії України:
Перша - російська великодержавна, шовіністично-імперська яку започаткували ще у ХVІІІ - ХІХ ст. імперські історики В.Татіщев, М.Карамзін, М.Погодін, С.Соловйов. Суть її полягає в тому, що не визнається український народ і його мова, а вважається, що це лише плем'я малоросів, як гілка великого російського народу, яке розмовляє не окремою мовою, а діалектом російської мови. А раз так, то нелогічними є домагання відродження самостійної Української держави. Київська Русь розцінюється як початок державності Росії. І як не прикро, але таку ж позицію сьогодні займає шовіністичне крило правлячих кіл Росії. Подібні заяви не раз ми чуємо від депутатів її Державної думи, відомих політичних діячів.
Друга - концепція радянської історіографії, створена в роки тоталітарного режиму, яка трактувала історію України вже з замаскованих імперських позицій. Вона визнавала український народ, але відносила його формування до ХІV-ХVІ ст., а становлення української мови - до XVIII ст. Що ж стосується Київської Русі, то вважала її колискою трьох братніх народів - російського, українського та білоруського, але російський народ виділяла серед них старшим братом, наставником-керівником, а український та білоруський народи вважала молодшими братами, тобто тими, хто виконує волю старшого брата (старший брат - метрополія, молодші - колонії).
Третя - національна українська, започаткована теж ще в XIX ст. українськими істориками М.Костомаровим, В.Антоновичем, М.Грушевським. На основі фактів українська національна історіографія доводить, що український народ має глибоке коріння і є автохтоном на етнічній території України. Його безпосередніми предками є східнослов'янські племена антів (IV-VI ст. н.е.), носії протоукраїнського етносу. У VШ-ІХ століттях саме в середньому Подніпров'ї стало формуватися ранньослов'янське об'єднання Руська земля, як ядро однієї з наймогутніших європейських держав раннього середньовіччя - Київської Русі (ІХ-ХПст.). Отже, Київська Русь - давньоукраїнська князівська держава, а не Московська (Російська) чи Білоруська. Тим більше, що Московське князівство виникло значно пізніше - лише в 1325 р. (Московське царство - в 1547 р.) і бере свій початок не з південного ранньо-слов'янського об'єднання, а з північного - в межиріччі Волги та Оки (кривичі, в'ятичі). Важливим компонентом формування московського (російського) народу є угро-фінські племена - чудь, меря, весь, а пізніше - татари.
2. Українські землі в первісну епоху.
Історія України бере свій початок з появи перших людей на її території. Науково доведено, що первісні люди з'явилися в українських землях приблизно 1 мли. pp. тому - їх найдавніше поселення знайдено біля с. Королеве в Закарпатті. На думку сучасних українських істориків, розселення прадавніх людей на території України відбувалося південно-західним та західним шляхами.
З появою перших людей в історії України починається первісна доба, яка характеризується наявністю колективної власності, колективного виробництва та споживання. Первісне суспільство не мало класів і держави. Існувало дві форми суспільно-економічних відносин - спочатку первісне людське стадо, а з часом родова община і плем'я. Первісна організація життя людей існувала на півдні України до І тис. р. до н.е., на іншій її території - до поч. н. е.
У розвитку первісного суспільства виділяють такі періоди: кам'яний вік (палеоліт, мезоліт, неоліт, енеоліт), бронзовий і ранній залізний віки. Ця періодизація створена, виходячи із домінуючої ролі того чи іншого матеріалу при виготовленні знарядь праці.
Палеоліт (стародавній кам'яний вік). 1 млн. - Х тис. до н.е.
• В Україні відомо понад 1 тис. поселень палеоліту. • На території України проживали люди кількох типів: пітекантроп (архантроп) - І млн.-150 тис. до н.е.; неандерталець (палеантроп) -150-35 тис. до н.е.; кроманьйонець (Ното Sapiens) - бл. 35 тис. до н.е.
• На зміну першій формі існування людського суспільства первісному стаду прийшла родова община, відбулася племінна організація суспільства. Родинні зв'язки велися по материнській лінії (матріархат). • Основними заняттями населення було збиральництво та полювання. Люди навчилися виготовляти знаряддя праці із каменю, одяг, споруджувати житла, добувати вогонь. Намітився поділ праці між чоловіком і жінкою. Чоловіки займалися переважно полюванням, а жінки - домашнім господарством. • Почало зароджуватися мистецтво, первісні релігії: фетишизм, тотемізм, магія, анімізм.
Цей період в українській історії найдовший, на еволюцію людини, її занять, знарядь праці вплинуло велике обледеніння з різким похолоданням клімату.
Мезоліт (середній кам'яний вік). IX тис. - VII тис. до н.е.
• Мезолітичні пам'ятки знаходяться по всій території України. • Відбулося танення льодовика і утворення сучасних природно-кліматичних умов. •Винайдено лук і стріли, гарпуни, голки, кам'яні, сокири, гачки. •Зроблено перші спроби приручити диких тварин - собаку, бика, свиню. •Крім мисливства, одним із основних занять стає рибальство, починає розвиватися тваринництво й рослинництво.
Неоліт (новий кам'яний вік). VII тис. - IV тис. до н.е.
• Відбувся перехід від привласненого до відтворного, продуктивного господарювання - землеробства і скотарства. Цей процес отримав назву "неолітичної революції".•Завершилося формування техніки обробки каменю: пиляння, шліфування, свердління. •З'явилися перші штучні матеріали, створені людиною, - обпалена глина (кераміка) та тканина. Глиняний посуд швидко набував поширення, його форми та орнамент на різних територіях мали свої особливості. За такими знахідками археологи визначають кордони і час існування окремих археологічних культур. В Україні виділено понад 10 неолітичних археологічних культур. Їх можна поділити на мисливсько-рибальські (існували в лісовій зоні) та землеробсько-скотарські (на півдні, в степовій зоні), що свідчить про нерівномірність розвитку неолітичного суспільства. •Виникають прядіння і ткацтво, з'явився ткацький станок.
3. Українські території у часи енеоліту, бронзи та заліза
Енеоліт (мідно-кам'яний вік). IV тис. - III тис. до н.е. •У IV тис. до н.е. люди освоїли перший метал - мідь. •Відбувся подальший розвиток відтворного господарства. Намітився перехід від мотичного до орного землеробства.
Наймогутнішою культурою епохи енеоліту була Трипільська культура, яка існувала з IV тис. до III тис. до н.е., названа так через поселення поблизу с. Трипілля (Київщина), дослідженого чеським археологом В.Хвойкою. Трипільці були одним із найцивілізованіших етносів неолітичної доби:• основне заняття орне землеробство. Вирощували ячмінь, просо, пшеницю, майже всі садово-городні культури, відомі сьогодні в Україні. Трипільська культура - одна із перших землеробських культур Європи; • трипільці вперше ha території України почали виготовляти вироби із міді: • на надзвичайно високому рівні розвитку знаходилось гончарство. Трипільці виробляли чудовий глиняний посуд білого, чорного, червоного і жовтого кольорів, з орнаментом і пласким дном. Орнамент глиняних виробів містить багату інформацію про духовний світ трипільців; • будували протоміста площею до 400 га: квартальна забудова дво-триповерхові будинками, населення міст сягало 50 тис. чоловік, а площа - понад 50 га. На Уманщині існували поселення-гіганти до 450 га; • високого рівня досягла духовна культура: існувала писемність - буквенно-звуковий алфавіт, який є одним із найдавніших у світі!
Трипільська культура поступово зникла. Стосовно такого раптового зникнення висловлюються різні гіпотези і, зокрема, експансія кочовиків на територію трипільців, похолодання клімату. Долю трипільців остаточно не з'ясовано. Дискусійним залишається питання і про походження трипільців, про їх етнічність. Більшість дослідників відносять трипільців до середньоземноморського антропологічного типу.
Бронзовий вік. II тис. - І тис. до н.е. Бронза - перший метал, штучно створений людиною. Використання бронзи сприяло зростанню продуктивності праці. В епоху бронзи відбувся перший суспільний поділ праці - відокремлення скотарства від землеробства. Зоною розселення скотарських племен став південноукраїнський степ. •Обмін набув постійного характеру. •На зміну родовій общині прийшла сусідська (територіальна), почала проявлятися майнова диференціація. У суспільстві утвердилися патріархальні родинні відносини.
Залізний вік. З 1 тис. до н.е. • Використання заліза призвело до різкого зростання продуктивності праці, вперше людина отримала можливість створювати додатковий продукт понад прожиткового мінімуму. •Відбувся другий суспільний поділ праці: ремесло відокремилося від сільського господарства. • Додатковий продукт став економічною передумовою зародження нових станово-класових відносин.
На території України початок залізної доби пов'язаний з кіммерійською культурою (Північне Причорномор'я, поч. 1 тис. до н.е.) та з ранніми слов'янськими культурами (поч. н.е.).
Висновки до теми:
* Історичний розвиток України розпочався 1 млн. рр. до н.е. і став складовою частиною еволюції людства.
* Зміни на території України в архаїчну добу відбувалися, як у світі в цілому, але й мали певні особливості.
* Трипільська культура була однією з найдавніших землеробських культур світу (ІV-ІІІ тис. до н.е.).
Цікаві факти:
* початкове розселення в українському регіоні відбувалося західним і південно-західним шляхами.
* в епоху неандертальців, відбулося остаточне становлення людини, «людини розумної» - 35 тис. рр. до н.е.
* за своїм розвитком, трипільці досить близько підійшли до рівня перших світових цивілізацій Єгипту і Малої азії.
Контрольні запитання:
Коли первісня люди почали заселяти територію сучасної України?
Коротко охарактеризуйте періоди розвитку первісного суспільства?
Визначте значення Трипільської культури в українській історії?
PAGE 1