Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Нова незалежна держава Україна з’явилася на політичній карті світу 24 серпня 1991 року. Саме в цей день позачерговою сесією Верховної Ради Української РСР було проголошено Акт про незалежність нашої країни.
Так, нарешті, здійсниться суверенне право українського народу на само визнання.
Проведений 1 грудня 1991 р. всеукраїнський референдум підтвердив цей історичний вибір більш ніж 90% голосів.
Того ж дня відбулися вибори Президента України. Ним став колишній голова Верховної Ради УРСР Леонід Макарович Кравчук. В 994 році його змінив на цей пост Леонід Данилович Кумка.
А в 1999 році Л.Кучма був переобраний на другий президентський строк.
За своєм державним устроєм республіка Україна є унітарною однорідною за внутрішньо. Структурою, демократичною правовою державою.
Вранці 28 червня 1996 року текст Конституції в цілому набрав потрібної кількості голосів. Цей день було проголошено в Україні державним святом (25 розділів, 161 стаття).
За Конституцією України вважається парламентська президентська республіка.
Державна влада поділяється на законодавчу, виконавчу та судову.
Зрозуміло, що сумлінний та працьовитий український народ гідний жити в доброті та справедливості. Тож коли під час виборів Президента України восени 2004 року стали очевидними зловживаннями влади, що поставили під сумнів чесність виборів українці вийшли на вулиці й майдани з вимогою покласти край брехні. Мільйони наших співвітчизників мирним протестом обстоювали справедливість, своє право жити за законами та совістю.
Акції які тривали впродовж кількох місяців, відбувалися під жовтогарячими, або помаранчевими, знаменами. Саме тому ті події назвали Помаранчевою революцією. Згуртовані в громади люди виявили себе справжніми громадянами й відстояли право на чесні вибори, домігшись Верховному Суді рішення про повторне переголосування ІІ туру виборів 26 грудня 2004 року Президентом України обрано Віктора Ющенка.
23.01.2005 р. 15:20.
Головна та єдина інформаційна тема дня – інагураційні урочистості з нагоди обрання Віктора Ющенка Президентом України.
Микола Селівон вручив Віктору Ющенкові офіційні символи глави держави: знак Президента; гербову печатку і булаву.
ГЕТЬМАНАТ
1.Німецько-австрійське окупаційне командування наприкінці квітня 1918 р. ініціювало розгін Центральної Ради і прихід до влади гетьмана П.П.Скоропадського. Маріонетковий гетьманський режим перейменував УНР в Українську Державу, скасував усі соціалістичні за змістом реформи Ц.Р. та здійснив низку інших антидемократичних акцій.
2.Гетьманський переворот Павла Скоропадського супроводжувався прийняттям Грамоти до всього українського народу і Законів про тимчасовий державний устрій України, датованих 29 квітня 1919 р.
3.Після революції в Німеччині та виведення окупаційних військ гетьманський режим швидко впав під натиском Радянської армії, з одного боку та військ Директорії – з іншого.
У грудні 1918 р. Директорія, створена з представників українських соціалістичних партій, взяла владу в Києві. Вона проголосила відновлення УНР і всіх ї демократичних інститутів. Державницькі наміри Директорії залишилися нездійснимими, оскільки реальна влада опинилася в руках С.В.Петлюри.
Директорія свої основні конституційні акти затвердила тоді, коли вже не мала реальної влади по суті перетворилася на еміграційний уряд. 12 листопада 1920 р. С.Петлюрою було затверджені Закони про тимчасове управління та порядок законодавства в Українській Народній Республіці та Закон про Державну Народну Раду УНР.
У це історичний період у зв’язку з крахом Австро-Угорської імперії була спроба заснувати Українську державу і на західних землях.
9 листопада 1918 р. утворилася Західноукраїнська народна Республіка (ЗУНР) на чолі з Українською народною радою та її виконавчим органом – Державним секретаріатом.
22 січня 1919 р. було урочисто проголошено злуку ЗУНР та УНР у єдину державу формально ЗУНР перетворилася на (ЗоУНР).
УКРАЇНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАДА ЗАСНОВАНА
В БЕРЕЗНІ 1917 Р.
7 березня 1917 р. президентом УНР було обрано Михайла Грушевського.
Перший універсал, виданий 10(23) червня 1917 р., проголошував: “Хай буде Україна вільною”.
Другий універсал, датований 3(16) липня 917 р., закріпив результати переговори з Тимчасовим урядом і відповідно оголосив про майбутнє поповнення Української Центральної Ради представниками інших народів. В ньому проголошувалось що Ц.Р. прямує до автономного ладу в Україні.
Третій універсал прийнятий 7(20) листопада 1917 р., після падіння Тимчасового уряду, проголошував створення Української Народної Республіки.
Четвертий універсал датовано 9(22) січня 1918 р., хоча насправді його проголошено в ніч на 12(25) січня. Громадян країни оповіщали: “Одні Українська Народна республіка стає самостійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною державою українського народу”.
ЗАПОРОЗЬКА СІЧ
Однією з форм протесту проти соціального і національного гноблення стала масова втеча українського населення в козаки (слово “козак” тюрського походження й означає “легко озброєний воїн”, “вільна людина”).
У ХV ст. українське козацтво вже відособилося в окрему, соціальну групу.
А в середині ХVІ ст. 1556 р. за Дніпровими порогами склалася особлива військова територіальна політична організація українського козацтва – Запорозька Січ. Вона не була державою в повному розмінні слова, але мала стільки виразних ознак державності, що її не раз називали “Козацькою республікою”.
Демократична політично-правова організація Запорізької Січі справляли значний вплив на сучасників, стала зародком майбутньої української державності.
УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВНІСТЬ У РОКИ ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ 1648-1854 РР.
Боротьба українського народу за звільнення з-під влади Речі Посполитої мала одним із своїх наслідків формування в ході бойових дій початків власної української державності.
Найголовніші битви:
Жовтні води (19 квітня – 16 травня 1648 р.)
Пилявський бій (11-19 вересня 1648 р.)
Зборівська битва (5-6 серпня 1949 р.)
Беристеська битва (18-20 червня 1651 р.)
В період визвольної війни склалося політичне утворення, яке мало багато ознак державності і територію, військо, свої органи влади і правові норми певне міжнародне визнання і навіть загадки власних податкової і грошової систем. У літературі політичну організацію нині прийнято називати Українською Козацькою державою.
(1654-1667 рр.)
1722 р. – цар Петро І видав наказ не обирати нового гетьмана.
Життям України відтепер мала управляти спеціальна мала управляти спеціальна установа з 6 російських офіцерів – Малоросійська комісія.
1964 р. – цариця Катерина ІІ остаточно ліквідувала гетьманство.
У своїх наказах цариця вимагала від слухання урядовців: “Коли в Малоросії зникнуть гетьмани, треба зробити все, щоб зітерти з пам’яті їх та їхню добу”.
1775 р. Дійшла черга до Запоріжжя російські війська зруйнували січ – столицю.
За кілька років потому спеціальним указом було закріплено всіх селян колишньої Гетьманщини.
У середині ХІІ ст. на місці колишньої Давньоруської держави було 15 князівств, а у ХІV ст. – близько 250.
Наприкінці ХІІ – на поч. ХІІІ ст. визначалися нові політичні центри, навколо яких почали об’єднуватися розрізнені руські землі і князівства. На території Південно-Західної Русі (сучасної України) таким центром стало Галицько-Волинське князівство, яке уторилося після об’єднання Галича і Волині під владою кн. Романа Мстиславовича у 1149 р.
Найбільший могутності це князівство досягло в останні роки правління Данила Романовича (Галицького).
І етап (119-1205) – утворення та становлення.
Галицько-Волинське князівство на зломі ХІІ-ХІІІ ст. за розмірами своїх володінь не поступається Священній Римській імперії.
Центром держави був Галич.
ІІ етап (1205-1238) – тимчасовий розпад єдиної держави.
Характерними рисами у цей час були:
ІІІ етап (1231-1264) – об’єднання та піднесення, активна боротьба із золотоординським ігом.
ІV етап (1264-1323) – стабільність та піднесення.
Найпослідовніше провадили державницьку політику батька Лев І Данилович (1264-1301)
На зламі ХІІІ-ХІV ст. відновилася єдність Галицько-Волинської держави під владою наступника Лева – князя Юрія І (1301-1315).
Наступником Юрія І став його син Лев ІІ (1315-1323)
V етап (1323-1340) – поступовий занепад.
Держава занепала та розчленувалася, Галичина під Польщею, Волинь – під Литвою, Буковина - у складі Молдавського князівства.
АКТ
ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ
Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв'язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року,
— продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в
Україні,
— виходячи з права на самовизначення, передбаченого Стату том ООН та іншими міжнародно-правовими документами,
— здійснюючи Декларацію про Державний суверенітет Украї ни, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Респуб ліки урочисто
НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ та створення самостійної української держави — УКРАЇНИ.
Територія України є неподільною і недоторканою. Віднині на території України мають чинність виключно Кон ституція і закони України.
Цей акт набирає чинності з моменту його схвалення.
Верховна Рада України 24 серпня 1991 р.
ДЕКЛАРАЦІЯ
ПРО ДЕРЖАВНИЙ СУВЕРЕНІТЕТ УКРАЇНИ
Верховна Рада Української РСР,
виражаючи волю народу України,
прагнучи створити демократичне суспільство,
виходячи з потреб всебічного забезпечення прав і свобод людини,
шануючи національні права всіх народів,
дбаючи про повноцінний політичний, економічний, соціаль ний і духовний розвиток народу України, визнаючи необхідність побудови правової держави, маючи на меті утвердити суверенітет і самоврядування наро ду України, ,
державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.