Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
PAGE \* MERGEFORMAT79
7 ОХОРОНА ПРАЦІ
7.1 Аналіз небезпечних і шкідливих факторів на робочому місці з ПЕОМ
Організація роботи з використанням сучасних комп'ютерних технологій повинна враховувати можливий негативний вплив чинників на людський організм. Відповідно до ГОСТ 12.0.003-74 ССБТ, даний стандарт поширюється на небезпечні та шкідливі виробничі фактори, встановлює їх класифікацію і містить особливості розробки стандартів ССБТ на вимоги і норми за видами небезпечних і шкідливих виробничих факторів.
Небезпечні виробничі фактори - це фактори, вплив яких на працюючого може призвести до травми або різкого, раптового погіршення здоров'я. Шкідливі виробничі фактори - це фактори, вплив яких на працюючого може призвести до професійного захворювання або зниження працездатності людини.
Специфіка використання ПЕОМ полягає в тому, що в процесі діалогу людини і машини користувач сприймає інтелектуальну машину як рівноправного співрозмовника. Тому виникає багато абсолютно нових психологічних і психофізіологічних проблем, суть яких потрібно враховувати при проектуванні трудового процесу. Іншою особливістю є значна інформаційна навантаження.Значна навантаження на центральну нервову і зорову системи викликає підвищення нервово-емоційної напруги, і, як наслідок, негативно впливає на серцево-судинну систему. Важливою стороною функціонування організму користувача є вплив на нього комплексу факторів трудового середовища, що включають дію електромагнітних хвиль різних частотних діапазонів, статичної електрики, шуму, мікрокліматичних факторів та ін Вплив цього специфічного комплексу може надати на здоров'я людини негативний вплив. При роботах з використанням комп'ютерів виникає цілий ряд ергономічних проблем, вирішення яких може значно знизити навантаження. В цьому випадку маються на увазі лише питання конструювання робочого місця користувача і не охоплюються питання формування раціонально побудованих символів на екрані та інших, зміна яких можливо тільки при конструюванні нової техніки. Робота користувача ЕОМ найчастіше проходить за активної взаємодії з іншими людьми. Тому виникають питання міжособистісних взаємин, що включають як психологічні, так і соціально-психологічні аспекти. Таким чином, на користувача ЕОМ впливають 4 групи факторів трудового середовища: фізичні, ергономічні, інформаційні та соціально-психологічні.
При роботі з комп'ютером на людину можуть впливати наступні небезпечні виробничі фактори:
Основні порушення здоров'я у користувачів ПЕОМ:
На формування умов праці впливають:
З цього випливає, що основною метою охорони праці є досягнення максимальної безпеки людини на виробництві шляхом усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів.
При розробці способів з охорони праці широко використовують методи аналітичної оцінки умов праці. Аналітичним показником умов праці є категорія важкості праці.Категорія важкості праці характеризує стан організму людини, яке формується під впливом умов праці.
Для визначення категорії тяжкості робіт розраховується інтегральна оцінка важкості робіт (ІТ1) за наступною формулою:
|
(7.1) |
де - елемент умов праці, який отримав найбільшу оцінку;
- середній бал усіх активних елементів умов праці,
крім визначального, якийвизначається за формулою:
|
(7.2) |
де - сума всіх елементів крім визначального;
n - кількість облікових елементів умов праці.
На розглянутому робочому місці існують такі оцінки факторів умов праці (таблиця 7.1).
Таблица 7.1 – Оцінка факторів умов праці
|
№ п/п |
Фактори умов праці |
Значення відповідно до базового рівня |
Оцінка у балах |
|
1 |
Температура повітря на робочому місці, t, C |
25 |
3 |
|
2 |
Швидкість повітря, м/с |
0,2 |
2 |
|
3 |
Відносна вологість повітря φ, % |
55 |
2 |
|
4 |
Освітленість, Е, Лк |
300 |
2 |
|
5 |
Шум, рівень звуку, L, дБ |
60 |
4 |
|
6 |
Тривалість зусередженного спостереження від робочого часу, % |
76 |
4 |
Кількість кімнат у приміщенні (n -2), кількість робочих місць (N p.м. -4), характеристика приміщень: довжина - 6 м, ширина -3 м, висота - 4,5 м. Кожен виробничий елемент умов праці на робочому місці (Хi) отримує бальнуоцінку від 1 до 6, якщо він впливає на протязі всієї робочої зміни.
По таблиці 7.1 можна побачити, що найбільший бал такого фактора умов праці,як шум (рівень звуку) і тривалість зосередженого спостереження від робочого часу.Середній бал всіх інших елементів умов праці дорівнює:
Інтегральну оцінку важкості праці визначимо за формулою:
Інтегральна оцінка важкості праці в 48,67 бала відповідає IV категорії. Інтегральна бальна оцінка тяжкості робіт дозволяє визначити вплив умов праці напрацездатність і ступінь стомлюваності людини за
наступними формулами:
|
(7.3) |
де Y – ступінь втомлюваності;
15,6 и 0,64 – коефіцієнт регрессу .
|
R=100-Y, |
(7.4) |
де R – працездатность. Розрахуємо значення стомлюваності та працездатності відповідні розрахованоїінтегральною оцінкою 32.
До чинників, які потребують проведення заходів щодо поліпшення умов праці, відносяться фактори, які мають бальну оцінку більше 2. Аналіз показав, що до таких факторів належать:
температура повітря на робочому місці; шум (рівеньзвуку); тривалість зосередженого спостереження від робочого часу.
7.2 Розробка заходів щодо забезпечення безпечних і комфортних умов праці
Повітря робочої зони. Вміст шкідливих речовин
повинно відповідати вимогамГОСТ 12.1.005-88: вміст озону не
повинно перевищувати 0,1 мг/м3; зміст оксидівазоту - 5 мг/м3; вміст пилу
4 мг/м3. Особливу увагу необхідно приділяти іонногоскладу повітря. У НПАОП 0.00-1.31-99 регламентуються оптимальний, мінімальнонеобхідний і максимально допустимий рівні іонізації повітря. Для забезпечення нормованих значень мікроклімату, вмісту шкідливих речовин, іонного складу повітря приміщення для роботи з ПЕОМ обладнані системамиопалення, кондиціонування повітря або припливно-витяжної вентиляції. Розрахуємо загальну вентиляцію приміщення. Визначаємо вільний об'єм приміщення:
V = A∙B∙H∙0,85 = 6∙3∙4,5∙0,85 = 68,85 м3.
Свободный объем составляет:
V′ = V / N = 68,85 / 4 = 17,21 м3 /чел. < 20 м3/чел.
Нормированное количество воздуха на одного человека при V′ < 20 м3/чел. составляет 30 м3/(ч∙чел.).
Необходимое количество воздуха для вентиляции:
L = L′∙N = 30∙4 = 120 м3/ч.
Організація розрахунку вентиляції забезпечить виконання нормативних вимог температури повітря на робочому місці (Х1 = 2 бали). Необхідні концентрації позитивних і негативних іонів в повітрі робочої зони можна забезпечити застосуванням:
Освітлення. Освітлення приміщення відповідає вимогам СНиП II-4-79 і НПАОП 0.00-1.31-99. З урахуванням специфіки зорової роботи з ПЕОМ найбільш придатними є приміщення з одностороннім розташуванням вікон, причому бажано, щоб площа засклення не перевищувала 25-50%. Краще всього, якщо вікна орієнтовані на північ або північний схід. Вікна необхідно обладнати регулюючими пристроями (жалюзі, завіски, зовнішні козирки). Коефіцієнт природної освітленості повинен бути не менше 1,5%. Для виключення попадання відбитих відблисків в очі користувачів поверхні в приміщенні повинні мати матову або напівматову фактуру.Коефіцієнт відображення може становити: для стелі - 0,7-0,8; стін - 0,5-0,6; підлоги - 0,3-0,5; інших поверхонь - 0,4-0,5. Штучне освітлення приміщень - загальне рівномірне із застосуванням люмінесцентних ламп, освітленість робочих поверхонь повинна становити 300 - 500 лк. Загальне освітлення виконано у вигляді суцільних або переривчастих ліній світильників, що розміщуються збоку від робочих місць (переважно зліва). Необхідно застосовувати світильники з розсіювачами та дзеркальними екранними сітками або відбивачами, укомплектовані високочастотними пускорегулювальними апаратами.Застосування місцевого освітлення дозволяється тільки при роботі з двома носіями (паперовим і електронним, при цьому переважає робота з документами) або у разі неможливості забезпечення системою загального освітлення необхідного рівня освітленості. Світильники місцевого освітлення (допускається застосування ламп розжарювання) повинні мати напівпрозорий відбивач із захисним кутом не менше 40о.
Захист від шуму. На робочих місцях відповідно до вимог ГОСТ 12.1.003-89, НПАОП 0.00-1.31-99 та ДСанПіН 3.3.2-007-98 не повинен перевищувати для програмістів - 50 дБ • А.
Для досягнення необхідного рівня застосовують раціональне розміщення робочих місць в приміщенні і акустичну обробку приміщення. Як засоби шумопоглинання повинні застосовуватися панелі з максимальним коефіцієнтом звукопоглинання в межах частот 31,5-8000 Гц. Крім того, необхідно застосовувати підвісні стелі з аналогічними властивостями. Розрахуємо акустичну обробку приміщення.
|
ΔL = 10 lg (A2/A1), |
(7.5) |
де А1, А2 – звукопоглинання приміщення до і після акустичної обробки, одиниць поглинання Звукопоглинання приміщення визначається за формулою:
|
А = S∙α, |
(7.6) |
де S – площа поверхні, м2;
– коефіцієнти поглинання матеріалів, одиниць поглинання.
Знаходимо коефіцієнти поглинання матеріалів стін (0,03), стелі (0,03) і статі (0,06).Визначаємо звукопоглинання приміщення до проведення обробки:А1 = (Si·i) = 2∙6∙4,5∙0,03+2∙3∙4,5∙0,03+6∙3∙0,03+6∙3∙0,06 = 4,05 одиниць поглинання.
Визначаємо звукопоглинання приміщення після проведення обробки А2 = 2∙6∙4,5∙0,9+2∙3∙4,5∙0,9+6∙3∙0,9+6∙3∙0,06 = 90,18 одиниці поглинання.
Зниження рівня шуму за формулою (4.5) складає:
L = 10∙lg(90,18/4,05) = 13,48 дБ.
Рівень шуму після обробки приміщення (60,0 - 13,48 = 46,52 дБ) відповідає нормативним вимогам до приміщень з ПЕОМ (2 бали). Захист від випромінювання. Параметри електромагнітного і електростатичного полів на робочих місцях відповідають вимогам ГОСТ 12.1.006-84, ГОСТ 12.1.045-84, НПАОП 0.00-1.31-99 та ДСанПіН 3.3.2-007-98. Для профілактики несприятливого впливу електромагнітного поля необхідно:
Для зниження впливу електростатичного поля необхідно:
Електробезпека. Забезпечується виконанням вимог ПУЕ, ПТЕ, ПТБ, НПАОП 0.00-1.31-99, ГОСТ 12.1.019-79, ГОСТ 12.1.030-87. Обладнання, електропроводи та кабелі за виконанням та ступенем захисту повинні відповідати класу зони за ПУЕ, мати апаратуру захисту від струму короткого замикання та інших аварійних режимів. Лінія електромережі виконується як окрема групова трехпроводная мережа, шляхом прокладання фазового, нульового робочого та нульового захисного провідників. Нульовий захисний провідник використовується для заземлення (занулення) електроприймачів. Він прокладається від стійки групового розподільчого щита, розподільчого пункту до розеток живлення. Не допускається підключення на щиті до одного контактного затискача нульового робочого та нульового захисного провідників. Якщо в приміщенні одночасно експлуатується більше п'яти ПЕОМ, то на видному і доступному місці встановлюється аварійний резервний вимикач.
Пожежна безпека. Забезпечується виконанням вимог Правил пожежної безпеки в Україні, НПАОП 0.00-1.31-99, ГОСТ 12.1.004-91. Будівлі і ті їх частини, в яких розташовуються ПЕОМ, повинні мати ступінь вогнестійкості не нижче II.Приміщення ставляться по пожежо-і вибухонебезпечності до категорії Д відповідно до ОНТП 24-86. Приміщення оснащені системою автоматичної пожежної сигналізації з димовими сповіщувачами та переносними вуглекислотними вогнегасниками з розрахунку 2 штуки на кожні 20 м2 площі приміщення з урахуванням гранично допустимих концентрацій вогнегасної речовини. Організація робочого простору. НПАОП 0.00-1.31-99 регламентує вимоги до організації робочого місця користувача ПЕОМ. Організація робочого місця передбачає:
Краще всього розміщувати робочі місця з ПЕОМ рядами, причому відносно вікон вони повинні знаходитися так, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва.
При розміщенні робочих місць необхідно дотримуватися наступних вимог:
Вимоги до режиму праці та відпочинку з ВДТ ЕОМ і ПЕОМ:
Для зниження навантаження на органи зору рекомендується виконувати вправи, наприклад: моргання, обертання і переклад погляду і інше. Виконання режиму роботи і відпочинку, а також комплексу вправ, які регламентуються ДСанПіН 3.3.2-007-98, дозволить забезпечить виконання нормативних вимог тривалості зосередженого спостереження від робочого часу (Х6 = 2 бали).
7.3 Висновки
Після проведення заходів фактори, що характеризують умови праці змінилися (див.табл. 7.2).
Таблиця 7.2 - Оцінка факторів умов праці
|
№ п/п |
Факторі умов праці |
Значення після проведення заходів |
Оцінка в балах |
|
1 |
Температура повітря на рабочрму місці, t, C |
22 |
2 |
|
2 |
Швидкість повітря, м/с |
0,2 |
2 |
|
3 |
Відносна вологість повітря, φ, % |
55 |
2 |
|
4 |
Освещенность, Е, Лк |
300 |
2 |
|
5 |
Шум, рівень звука, L, дБ |
46,52 |
2 |
|
6 |
Тривалість зусередженного спостереження від робочого часу, % |
50 |
2 |
Середній бал элементів умов праці дорівнює:
Розрахуємо інтегральну оцінку:
Інтегральна оцінка важкості праці в 33,0 бала відповідає II категорії важкості праці.
Інтегральна бальна оцінка важкості праці Ит дозволяє визначити вплив
умов праціна працездатність людини. Для цього спочатку визначаємо ступінь втоми в умовниходиницях:
Працездатність людини визначається як величина протилежна стомлення (вумовних одиницях):
.
Після проведення заходів по поліпшенню умов праці
спостерігається зменшенняступеня втоми і збільшення працездатності.
Для оцінки ефективності заходів з охорони праці визначимо зменшення тяжкостіпраці і ступеня втоми:
.
.
Визначимо збільшення продуктивності праці:
.
Розрахунки показали ефективність заходів з охорони праці.