Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Проблеми кримінального права
Проблеми, що випливають із сучасної крим-правов політики.
Крим-правова політика – мистецтво управляти державою.
Крим політика –частина соціальної політики. Це сукупність форм і методів протистояння злочинності І ставить за мету забезпечення законності і правопорядку.
Види крим-політки:
Суб’єкти крим-прав пол-ки:
вимоги кр-прав пол-ки мають імперативний характер.
Форми цієї діяльності
Принципи крим-прав пол-ки:
2.
характеристика сучасної крим політики.
ВРУ: (про організац-правов метои боротьби з організов злочинністю), ЗУ 28.11.2002р.,
Рішення КСУ – окремих питань, концептуальної спрямованості не носять. Ріш 2000р. 19.04 “Про зворотню дію закону у часі.”
КМУ Постанова 2007. 7.03 Про затв держ програм протидії торгівлі людми
ППВСУ
Нелоліком є те, що концепцію розвитку крим-процес законодавства не запропоновано.
Простежується напрямок гуманізації КП. Не тільки у нас, а й в інших країнах.
Державна крим-правова політика не тільки не містить імперативів, а й завдань.
Актуальні завдання кримінально-правової науки загального хар-ру.
Література:
Право України і сайт ААУ
Берзін П.С. монографія 2008р.
Руська правда
Судні грамоти
Литовські статути
Зак-во козацько-гетьманського періоду (грамоти, універсали )
Крим зак-во інших країн (Австро-угорщини, Польщі, Росії “Свод законов Рос імперії” Том 15 – положення про покарання кримінальні та виправні)
1807р. Права за якими судиться малоросійський народ
позитивна тенденція створення статутного права (писаного права). Найтяжчий злочин – зрада.
Вчені:
Особливий внесок представників київської школи права: Кістяківський, Неволін, Владимирський-Буданов. Ксітяківський – розробляв положення класичної теорії “Елементарний підручник кримінального права” – містить положення актуальні на сьогоднішній день, був супротивником смертної кари.
В радянські часи: Пронін Я.М., Кефенко С.І., Матишевський П.С., Трактеров, Бажанов,
Дослідження крим0пр зак-ва держав Європи:
У світі існують різні типи права. Кримінальні кодекси континенстального типу, тобто кодифіковане зак-ва. Є представники загального права (Англія – немає кримінального кодексу), в США – судовий прецедент, теж до сім’ї загального права, деякі кажуть, що до змішаного типу.
В деяких країнах особливість і зак-ва і його тлумачення зумовлена тим - на основі якої наукової школи формувалось це зак-во. В Німеччині – теорія класичної школи і теорія фінальної дії.
Представники фінальної дії – ступінь небезпечності треба визначати в залежності від того, яка була спрямованість нан ктнцевий результат – в залежності від цього обираємо міру покарання
В Італії – класична і соціологічнаа теорія (умовно-дострокове звільнення)
Франції –
Розподіл крим-правових порушень на злочини і проступки (пропонують)
Щоб новели не порушували системність, кожна норма має бути узгоджена з іншими. У нас санкції розбалансовані.
Фр, Нім, Швеція, польща, ін – встановлена крим відповідальність юр осіб. У нас на рівні крим-прав доктрини заперечувалось категорично.
способи впливу на осіб, які передбачені іншими галузями права.
Зараз нове антикорупційне законодавство, то можлива юрид відповідалльність юр осіб, поки що не кримінальна.
Дослідження міжнародно-правових договорів:
Ст. 9 КУ
Ми не можемо прямо застосовувати міжнар крим-правові норми, тому що там немає санкцій.
ВРУ дає згоду на обов’язковість цих актів
Ці відносини не враховані КП України.
Міжнародний пакт про міжнар
Конвенції:
1. Незакон обіг наркот речовин,
2. Торгівля людьми
3. підробка грош знаків
4. викрадня ядерного матеріалу, неправильне поводження з ним
5. незаконна торгвля зброєю
6. незакона торгівля автотранспортними засобами
соціологічний і статистичний метод – дозволяє з’ясувати який стан, рівень злочинності, відсоток рецидиву,
статистичний метод
метод порівняльного аналізу
аксіологічний – об’єктом аналізу є певні цінності
метод сстемно-структурного аналізу
етичні вимоги
Проблема підстав крим відповідальності.
Баулін. Збірник матеріалін наук-практ кониферен. 2002. Новий КК україни. Поняття крим відповідальності та її застосування для практи.
Тихий. Вісник КСУ № 3 2002 підстава крим відповідальності за КК України
Фесенко право україни 2011 (№ 9) вийде в грудні Ознаки злочину та складу крим відповідальності
1.
кримінальна відповідальність –це такий фктичний і правовий стан за якого особа може перетерплювати певні обмеження своїх прав у зв’язку з вчиненням нею суспільно-небезпечної діяння. В цьому суть цього поняття. Момент виненкнення крим відповідальності – з посиланням на КУ – винний у вчиненні злочину може визнати тільки суд. Момент крим відповідальності є момент проголошення вироку.
Позиція КСУ – початковою стадією кримінальної відповідальності є момент пред’явлення обвинувачення – ріш від 27.10.90р.
Момент настання крим відповідальності – момент проголошення вироку.це вже констатація законності і обгрунтованості притягнення до крим відповідальності.
Підстави крим відповідальності
Склад злоину – посуті не тим соціальним явищем яким є злочин, а склад злочину – лшише модель про злочин певного виду.
Підстава крим відпов є злочин, вчинене діяння, яке міститиь ознаки злочину.
Ст. 2 КК – підставою є не просто вчинення діяння, а суспільно-небезпечного діяння, яке містить ознаки складу злочину.
Ст. 11 КК ч. 2 – не є злочином діяння, яке лише формально підпадає під ознаки, але є малозначним, не є суспільно-небезпеччним, оскільки воно не могло заподіяти і не заподіяло істотної шкоди.
Ст. 359 – передбачено 3 частини: основний склад злочину: 1. Кваліфікований вид, і особливо кваліфікований вид – якщо заподіяли стотної шкоди – ч. 2 ст. 11
В Ст. 2 передбачено одну підставу крим відповідальності.
Треба звертати увагу на ці 2 критерії
Матеріально-змістовний критерій: вчинення суспільно-небезпечного діяння
Формально-юридичний : навність ознак складу злочину
Неузгодженість ст. 2 і ст. 11 КК, ці норми перебувають у взаємозв’язку.
Законодавчо не регламентується поняття злочину.
Окреми проблеми вызначення материально-змистовного критерию підстав крим видповидальности.
Окремі проблеми встановлення формаль-юридичного критерію підстави крим відповідальності. Є наявність у акті поведінки всіх ознак складу злочину. Склад злочину- цк сукупність ознак, які не свій розсуд суб’єкт застосування норм визначає, вони або безпосередньо зазначені у крим законі (частко в Заг, і Особливій частині), або не зазначені, і наявність такої ознаки випливає. (корсливй мотив при розкраданні – прямо не зазначено, але це логічно випливає)
КК розбалансований, неузгоджені испозиції, а особливо санкції. Зміни до кодексу є виправданими. По-перше суб’єктивні причини (не подумали..), по-друге злочинці йдуть попереду
сукупність виначених крим законом ознак зведених у систему за стандартами розробленими теорією крим права необхідні і достатні для визнання того чи іншого видуц поведінки як злочини.
об’єкт як елемент складу злочину.
Право України 99р. № 6 “Цінності як об’єкт злочину”
Монографія Злочини проти здоров’я населення та система заходів з його охорони. 2004р.
Об’єкт як елемент складу злочину
Вимоги до ознаки складу злочину:
матеріалізований і нематеріалізований об’єкт.
Права і інтереси – суб’єктивні права потерпілої від злочину сторони.
Соціальні зв’язки є конструктивною ознакою, відображена специфіка об’єкта саме цього злочину. Звертаємо увагу на конкретні взаємодії, субординація учасників правовідносин.
Теорія адекватності
Адекватна теорія причинності – надавати крим-праове значення типовим причинам.
Обстановка – сукупність обставин (умов) за яких вчиняється злочин.
Місце і час – це теж умова. Обстановку з цією метою треба з’ясовувати по чітких критеріях - які події відбувались у тій сфері, де відбувались ці діяння.
У деяких складах злочину специфіку становить не час, місце, обстановка, а певне поєднання цих ознак. Воно має властивості, які притаманні зовнішньому оточенню діяння.це поєжнання запропоновано назвати “ситуацією вчинення злочину”. Практичне значення цього підходу можна побачити на прикладі хуліганства (умисні дії, що грубо порушують громадський порядок, супроводжуються особливою зухвалістю, винятковим цинізмом, мотив – явна неповага до суспільтва – надто широке тлумачення цього злочину). Дії, які грубо поруш гром порядок; громадське місце – не обов’язково, час – теж, але така ситуцація – місце, час, обстанвка – обов’язково; норми, які вимагають дотримання такого порядку.
Кількісними компонентами є поєднання особливостей місця часу і обстановки і обов’язково однією з складових є або гром місце або прилюдність (деякі кажуть, що необов’язково – але як можна проявити явну неповагу до суспільства там, де немає людей).
Треба ввирішити який мотив переважав, якщо мотив проти особи – то особивстий (може бути на грунті сильного душевного хвилювання, чи слабкий особистий мотив – виникає на грунті спілкування з конкретною особою, але це невизначена неприязнь, та і приводу особливо не було.. ), якщо ні - то хуліганський – тут обов’язкове дослідження обстановки – які події відбувалися.
Ситуація вчиненя злочину – це специфічне поєднання особливостей місця, часу та обстановки вчинення злочину.
1. За такої ситуації існують суспільні відносини, які виступають компонентами об’кта даного злочину;
2. безпосередньо функціонують норми, які регулююють ці відносини;
кількісна хар-ка ситуації в тому, що її складовими є певні комбінації місця6 часу і обстановки.
Вина, мотив і мета
1. відмінність між прямим і непрямим умислом – різниця за вольовим моментом; прямий – особа бажала настання наслідків, а непрямий – не бажала, хоча і свідомо припускала; прямий – особа передбачає або реальну можливість, невідворотність наслідку, непрямий – реальна можливість наслідку, але невідворотність не характерна.
Злочын з формальним складом – як ставиться особа до діяння,
Складна вина – в теоріі питання заплутане,
Змішана і подвійна – різне ставлення до діяння і наслідку
Подвійна – коли для цього злочину хар-но, що в результаті діяння настає 2 наслідки – заподіяння тяжк тіл ушкодження , що потягло смерть потерпілого. Особа умисно заподіяла тяжке тілесне ушкодження, але до смерті ставлення необережне. Бажано, щоб законодавець це врегулював. У зарубіжних країн це є.мотив є єдиним критерієм відмежуванням.
Суб’єкт злочину.
Це фіз, осудна особа, досягла певного віку. Питання відповідальності юридичних осіб. В теорії це питання дуже дискусійне, багато ставляться негативно. В Росії теж така ситуація. Насьогодні в КК це положення не зафіксоване.
Вік крим відповідальністі – з 16, як виняток з 14 років – є деякі злочини за вчиненя яких фактично відповідальність з 18 років – призовник – особа, яка досягла 18 років, ст. 304 – втягненяя неповнолітніх у злочинну діяльність – багато років і ППВСУ – крим відповідальність настає з 18 років, бо доросла особа має більш дієвий вплив на неповнолітнього.
Поняття “неосудності” і “осудності” – дискусії; з прийняттям чинного кодексу з’явил новелла у ст. 20 КК – обмежена осудність. До сьогоднішнього дня єдиної думки немає.
Ст. 76. 77
До обмежено осудних може бути застосоване покарання, та поряд з покаранням можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру, на відміну від неосудних. Це питання врегульоване, Є психіатричні установи, тому надає можливість не тільки карати а й лікувати.
Р. Максимович “Досягнення віку, з якого настає крим відповідальність, як загальна ознака спеціальнго суб’єкта злочину”.
Питання визначення віку як загальної ознаки спеціального суб’єкта злочину в різний час вивчали у своїх працях В. О. Навроцький, О. Я. Свєтлов, В.Г. Павлов.
Ч. 2 ст. 18 КК спеціальним суб’єктом злочину є фізична осудна особа, що вчинила у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність, злочин, суб’єктом якого може бути лише певна особа.
У КК нічого не сказано про мінімальний вік з якого може наставати кримінальна відповідальність за вчинення злочину спеціальним суб’єктом. Таким спеціальним суб’єктом є, наприклад,
Вид спеціального суб’экта злочину впливає на вирішення питання про вік, з якого може особа підлягати кримінальній відповідальності.
О. Сапожнікова “Особливості вікового критерію кримінальної відповідальності”
Вік – обов’язкова ознака суб’єкта злочину. Щодо визначення поняття вік, малолітня особа, неповнолітній, то законодавець залишив це на розсуд осіб, які керуються нормами крим зак-ва у своїй практичній діяльності. Пропонує передбачити у ЗЧ КК главу “Визначення основних понять”, де навести визначення раніше зазначених понять.
В. Марчак. “Обмежена осудність як ознака суб’єкта злочину”
Поряд із віком осудність є також необхідною ознакою суб’єкта злочину. Це встановлено у ст. 18 КК – суб зл є фіз осудна особа. Вік і осудність – це ознаки, які пов’язані між собою та взаємообумовлюють і доповнюють одне одного у складі злочину.
Осудність - психічний стан особи, при якому вона в момент вчинення злочину була здатна усвідомлювати хар-р своєї поведінки і керувати нею.
Обмежено осудна особа – під час вчинення злочину, через наявний у неї психічний розлад не була спроможна повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними.
Осудність чи обмежена осудність має велике значення, як і вік, не тільки для встановлення суб’єкта злочину як кримінально-правового поняття, але для всього складу в цілому, оскільки при відстутності цих ознак чи однієї з них буде відсутній і суб’єкт злочину. Обмежено осудною може бути визнана не тільки психічно здорова особа, а й особа, яка має деякі психічні розлади, які дають їй можливість у момент вчинення злочину оцінювати свої дії в конкретній обстановці та ситауції. Тому спроможність особи хача б частково усвідомлювати те, що вона вчиняє, свої дії, є підставою для визнання її суб’єктом злочину.
Неосудна особа – не підлягає крим відповідальності, до таких осіб застосовують примусові заходи медичного характеру.
Визнання особи обмежено осудною обов’язково враховується при призначенні покарання судом і може бути підставою для застосування примусових заходів мед хар-ру.
Ст. 28 КК дещо змінена – ч. 4 – новелла 5 і більше, раніше було 3 і більше, до 2008 року.
Ст. 255 і ч. 4 ст. 28 мають бути узгоджені, але в останній визначена мета – вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів, а в першій – вяинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Кваліфікація попередньої злочинної діяльності
Стадії вчинення злочину: готування, замах , вчинення злочину...
Коли злочин на стадії готування,
етап формування умислу – це не злочином та неє підставою кримін відповідальності.
Стадія готування починається з того моменту, коли вже вчинені певні дії спрямовані на створення умов для вчинення злочину.
Готування і замах – різниця, якщо готування до злочину, то автоматично максимальна межа покарання – в половину знижується, якщо замах – на 1/3
Замах буде лише в тому разі, якщо вчинене діяння, яке безпосередньо утворює об’єктивну сторону складу злочину.
Замах на вбивство – вивчаємо маршрут, визначаємось з місцем, придбали рушницю.. і йде на місце засідки – готування – сидить в кущах – готування,
Закінчений замах – є всі ознаки складу злочину;
Злочини з формальним складом, але діяння вляє собою багатоактну дію.
Якщо віс дії, які планував не вдалося вчиниит- незакінчений замах, а якщо вчинив всі дії, що планував – закінчений замах.
Відмежування замаху від добровільної відмови – в останньому випадку не підлягає крим відповідальності зовсім, або підлягає за ті діяння, які вчинив.
Тут особа по всоїй волі не доводить злочин до кінця, а при замаху – незалежно від її волі.
Які були мотиви для прийняття такого рішення, чи мають вони значення? Більшість дослідників вважають, що не мають значення.
Множинність злочину.
Науков-практичні коментарі.
Стрижевська 2007 р Дисертація “Сукупність злочину за кп україни”
Дисертація Созанський “Кваліфікація сукупності злочинів” 2009 р.
Дві форми співучасті – повторність і ідеальна сукупність. Повторність поділяється на:
Ці підходи не є застарілими.
Продовжуваний, триваючий, складний злочин. Законодавець і цьому приділив увагу і дає визначення що таке продовжуваний злочин. Це злочин, який складається з низки тотожних дій, вчинені з єдиним наміром. Два показники продовжуваного злочину – тотожні дії і злочинні наміри. Але на практиці мету тлумачать надто широко.
Продовжуваний злочин – викрадення цілого по частинах, важливий кінцевий результат.
Складний злочин – бандитизм, який описаний у диспозиції з альтернативними ознаками,
4 06 2010 р № 7 ППВСУ “..Про повторність, сукупність і рецидив”
П. 2 чи можлива одночасно кваліфікація як повторного і сукупність, Пленум погоджується, лектор також. Залишається проблема сукупності.
Специфіка самого поняття сукупності. КК: два або більше діяння, які підпадають під ознаки різних статей або різних частин статей.
Проблемні питання стосовно конкуренції кримінально-правових норм
Навроцький
Колізія норм – це їх неузгодженість, хоча б частково. Це випадок колізії норм. Може бути між конституційними і кримінально-правоввими, між нормами крим зак-ва і норами інших галузей права або іншими законами.
Якщо множинність чи повторність, сукупність, рецидив – діяння підпадає під дію однієї або дільше норм, застосовується тільки одна.
Якщо колізії між нормами КУ і нормами ЗЧ – застосовувати конст норму, бо вони є нормами прямої дії.
Колізії між нормами КП і нормами Адміністративного Права – коли за певне діяння передбачена відповідальність і за кримін і за адміністрат.
У нас розбалансоване зак-во, навіть всередині кодифікованих актах. Якщо чіткий критерій не проведено потрібно
Якщо воно і підпадає під ознаки крим- злочину, але діяння малозначне, то адм. У Адм: “якщо воно не підпадає під діяння крим-правової норми”.
Навроцький – сунів на користь обвинуваченого;
Види конкуренції:
Проблема розмежування суміжних складів злочину
Кудрявцев
Тарарухін
Фесенко Монографія Злочини проти життя та здоров’я населення та засоби щодо його охорони.
Кудрявцев
До суміжних злочинів відносив – мають всі загальні ознаки крім днієї. Погодитись важко: приклад, хуліганство і злочини проти особи – немає жодної загальної ознаки, крім однієї- суб’єкта; тобто все навпаки.
Доцільно класифікувати самі склади злочинів:
Класифікація ознак складів злочинів в аспекті їх співідношення:
А) відмінні ознаки “а” не дорівнює “б”; можуть бути очеввидними (умисел і необережність)і латентними (хуліганство і корисні мотиви, особиста зацікавленість)
Б) загальні ознаки “а”= “б”; можуть бути очевидними (наслідок - смерть) і латентними (тяжкі наслідки у злочині проти довкілля)
Відмежуванням є відмінні ознаки
Потрібно вдшукати універсального критерію відмежування.
Вимагання майна – розбій чи грабіж - розмежування: і розбій і грабіж з погрозою насильства, особа фактично вимагає. Якщо вимагання – то особа вимагає не тільки майно, а й право на майно, але це не універсальний критерій розмежування. А універсальним буде – якщо це розбій, то особа вимагає передати майно негайно. А за вимагання – може особа навіт насильство застосувати, але передати майно в майбутньому, не негайно.
Майно вимагають негайно, а погроза на майбутнє – універсальний критерій вимагання, ні для грабежу, ні для розбою – це не властиво;
Обставини, що виключають злочинність діяння
ППВСУ від 26 04 2002 про суд практику у справах про необхідну оборону
Монографія Баулін
Проблемою залишається питання, коли шкода завдається за згодою особи.
Якщо особа за такої ситуації відповідно до конституційної, крим-правової норми правомірно діяла, але її притягають до крим відповідальності помилково – це неприпустимо.
Це може бути і адмін проступок
Наявність посягання – питання коли саме буде посягання наявним; бажано розглядати у динаміці. 1 етап – коли ще немає реальної загрози для інтересів особи.. 2 етап – реальна зароза; 3 – посягання фактично відбувається; 4 – посягання завершено, але особа яка зазнала наслідків не усвідомлює; 5 – посягання завершено, особа вже усвідомлює.
Якщо створена реальна загроза – особа має право на захист.
Законність інтересів – шкода їм не допускається.
Особа мусить негайно діяти через те, що такий хар-р посягання, законні інтереси вже під безпосередньою загрозою.
Заходи, які вживає особа не можуть перевищувати межі необхідної оборони.
У ст.36 передбачено 3 правила: охорона завжди буде правомірною, і не постає питання про перевищення: якщо був напад групи; якщо був озброєний напад; якщо було протиправне насильницьке вторгнення у житло. Може захищатись у будь-який спосіб незалежно від того, яку шкоду заподіяв нападник.
Тяжкість шкоди і небезпечність посягання і обстановка. Чітких критеріїв не дає. Пропонується теорією крим права вивчати матеріал справи в двох аспектах:
Коли мотив захисту (раптово виник, а не через 3 дні) або коли мотив помсти – допоможуть допоміжні критерії – якщо насильство вже завершено, якщо час вже минув, після вчинення насильства і особа позбавляє життя – то тут мотив помсти. Запізніла оборона може бути – одразу, хоча вже і завершено поссягання, але по інерції, згарача проодовжує дії спрямовані на захист, коли ще не встиг трансформуватись мотив захисту у мотив помсти.
Передчасний захист не може бути ознакою перевищення меж необхідної оборони (Фесенко підтримує). Але згодом поміняв свій погляд. Держава не спроможна захиститит людину. Перевищення меж необх оборони можливо якщо була передчасна або запізніла.
Співрозмірності або неспіврозмірності посягання і захисту.
Співставити шкоду заподіяну і відвернуту шкоду. Які засоби у особи, яка нападала і у особи, яка захищалась.
Співвідношення сил: кількість (2 нападає, 100 захищається), вік, стан здоров’я, стать, інтесивність нападу, інтенсивність захисту, навички, місце, час і обстановка.
Проблеми покарання
ППВСУ “Про практику призначення судами кримінального покарання”
Ст. 50 КК – визначення
Це однин із найбільш суворих заходів примусу, полягає у обмеженні прав і свобод засудженого, призначається від імені держави, покарання тягне за собою стан судимості (має і крим-правові наслідки: може визнаватись як рецидив; та загально-правові наслідки: якщо судимість непогашена або не знята, то не може бути державним службовцем...).
Мета покарання: в КК зазначено декілька цілей:
Проблеми побудови санкцій:
Відносно-визначені:
Абсолютно-визначені покарання (по суті додатково визначені покарання)
Альтернативні покарання
Проблеми:
Дисбаланс, незгодженість санкцій в КК України.
Неузгодженість кримінально-правових санкцій з адміністративно-правовими. Інколи адм-правові більш суворі ніж кр-правові.
В зарубіжному праві можливо проголосити “невизначений вирок” – до 6 років – якщо особа відбула частину – же виправилась, то навіщо її там залишати?, може стати ще гірше. Це вирішують у тих виконавчих установах, де перебуває особа, їм видніше чи достатньо для особи того терміну, який він вже відбув.
Недостатня об’єктивність покарання -Високий рівень рецидива.
Проблеми призначення покарання.
Розрив Покарання між вищою і нижчою межею потрібно зменшувати.
Стрижевська А.А. “сукупність злочинів за КП України 2011р.”
ППВСУ 24 10 2003р. № 7 Про практику призначення судами крим покарання.
Узагальнення судової практики.
Інші крим-правові заходи, які не є покаранням:
Примусові заходи медичного характеру – найчастіше застосовуються до неосудних, ст. 20 КК – обмежена осудність – такі заходи поряд з покаранням можуть застосовувати до осіб, які вчинили злочин у такому стані;
Ст 96 – примусове лікування; раніше застосовуалось до алкоголіків, наркоманів, після прийняття нового кодексу, не звернули увагу на те, що стаття закриває шлях лікування алкоголіків та наркоманів, а до осіб, які мають хворобу, що становить небезпеку для інших осіб.