Визначити основні види торгівельної площі

Работа добавлена на сайт samzan.net:

Опорний конспект до самостійного заняття №1

1. Визначити основні види торгівельної площі.

Правильне планування  торгової зали і зручне розміщення обладнання в магазині самообслуговування дають змогу покупцям легко орієнтуватись, швидко обирати товари і купувати їх.

Раціональність вибору і ефективність розстановки в зоні обслуговування обладнання, призначеного для розміщення, показу і продажу товарів, оцінюють по коефіцієнтам установчої та експозиційної/демонстраційної/ площ.

Установча площа – частина торгової площі, що зайнята обладнанням: прилавками, гірками, контейнерами, столами, касовими кабінами. Вона включає і площу, зайняту допоміжним обладнанням.

Експозиційна /демонстраційна/ площа – це площа для демонстрації, викладки і продажу товарів.

2. Розрахувати торгівельну площу запропонованої секції.

№ п/п	Вид торгово-технічного устаткування меблів.	Кількість устаткування.	Установча площі устаткування (м2).	Експозиційна площа устаткування (м2).
			одиниць	всього	одиниць	всього

3. Проаналізувати ефективність використання торгівельної площі запропонованої секції.

Щоб проаналізувати ефективність використання торгівельної площі необхідно знати, що:

•  Оптимальна величина коефіцієнта установчої площі для непродовольчих магазинів, що застосовують прогресивні методи продажу товарів, складає 0,30-0,35% від загальної площі.
•  Оптимальна величина коефіцієнта експозиційної /демонстраційної площі/ складає 0,75-0,82%

Опорний конспект до самостійного заняття №2

1. Охарактеризувати запропоноване торгівельне підприємство згідно основних признаків спеціалізації та типізації підприємства.

Підприємства торгівлі характеризують згідно їх спеціалізації і типізації.

Один з напрямків удосконалення роздрібної торгової мережі це її спеціалізація.

Спеціалізація магазинів здійснюється по товарному профілю (організації) формам торгового обслуговування, функціональної ролі.

Ведучим напрямком спеціалізації є спеціалізація магазинів за товарною ознакою, що передбачає обмеження їхньої діяльності торгівлею окремими видами чи групами товарів при одночасному розширенні внутрішньо групового асортименту.

З урахуванням товарної спеціалізації магазини поділяють на наступні групи:

1. вузькоспеціалізовані, асортимент яких включає товари, частини якої-небудь товарної групи (сири, ковбаси, жіноче взуття, шовкові тканини);

2. спеціалізовані, в основу побудови асортименту яких покладені товари однієї товарної групи (м’ясо і м’ясні продукти, молоко і молочні продукти, взуття);

3. комбіновані, здійснюють торгівлю товарами декількох груп, родинних по своєму споживчому призначенню (м’ясо-риба-овочі, трикотаж-галантерея);

4. універсальні, асортимент яких побудований на базі широкої номенклатури товарних груп (універмаги і універсами);

5. змішані, ведуть торгівлю як продовольчими, так і не продовольчими товарами. До цієї групи відносяться магазини “Товари повсякденного попиту”.

На раціональний розвиток роздрібної торгової мережі, її побудови і розміщення великий вплив робить типізація підприємств роздрібної торгівлі.

Під типізацією розуміють систему заходів, спрямованих на добір технічно і економічно ефективних типів магазинів. Вона дозволяє усунути зайве різноманіття типів магазинів і сприяє більш раціональному керуванню роздрібною торговою мережею.

До основних ознак, що визначають тип магазина, відносяться асортиментний профіль і розмір торгової площі.

При організації мережі магазинів у містах і селищах міського типу користуються Номенклатурою типів магазинів. Вона включає основні і додаткові типи магазинів.

Основні типи магазинів являють собою підприємства, на основі яких у перспективі повинна бути створена раціональна система торгового обслуговування населення. Магазини цієї групи створюються за рахунок нового будівництва і реконструкції діючих підприємств зі зміною в разі потреби їхнього асортиментного профілю.

Опорний конспект до самостійного заняття №3

1 Підібрати і скласти замовлення на торгівельні меблі та інвентар.

Вибір торгового устаткування на оснащення магазинів.

 Вибір типу устаткування та комплектності його набору повинні групуватися на наступних принципах:

•  Відповідність устаткування товарному профілю і розмірам торгового залу магазина;
•  Оснащення магазинів торговим устаткуванням виконується з урахуванням використовуваних методів продажу товарів;
•  Устаткування повинне забезпечувати ефективне використання торгової площі магазина;

Сучасний інтер’єр торгової зали не можна створити без рішення багатьох задач технологічного і торгового характеру.

Необхідно враховувати розмір, форму і призначання обладнання. Варто ретельно продумати сполучення предметів великих і малих габаритів. Не можна загромаджувати торгову залу непотрібними предметами, тому, що тіснота і загромадженість торгового приміщення суперечить законам краси і доцільності.

 Визначення раціонального набору торгового устаткування і характер його розміщення впливають на ефективність використання торгових площ магазина. Правильно підібране і розставлене устаткування дозволяє розширити пропозицію товарів, створити більш зручні умови для обслуговування покупців, збільшити товарообіг на квадратний метр торгової площі і тим самим досягти вищих показників ефективності використання торгових площ.

Кількість ваговимірювальних приладів в торговій залі магазина визначається кількістю робочих місць, на яких необхідні ваги. Крім того, потрібно мати резерв для заміни ваг, що вийшли з ладу, а також для організації продажу товарів поза магазином. Потреба у вагах для фасування визначається числом працівників, зайнятих на цій операції. При визначенні контрольної кількості товарних ваг виходять з обсягу добового вантажообігу магазина, пропускної здатності ваг. Ваги підбирають таким чином, щоб вони забезпечували високу продуктивність праці, необхідну точність обліку товарів по масі в магазині, при відпуску їхнім одержувачам, а також при фасуванні.

Контрольно-касовими машинами магазини оснащуються з розрахунку: один касовий апарат на кожне робоче місце касира-контролера. При цьому рекомендується незалежно від типу магазина мати одну резервну контрольно-касову машину.

При визначенні потреби в торговому холодильному устаткуванні враховують обсяг реалізації швидкопсувних продуктів і термін їхнього зберігання, методи продажу товарів.

Потребу в торговому інвентарі визначають на основі діючих норм технічного оснащення магазинів, що диференційовані по типах магазинів і розмірам їхньої торгової площі.

Вибір торгових меблів та розрахунок їх потреб.

При виборі оптимального набору меблів необхідно групувати на наступних принципах:

•  Відповідність меблів товарному профілю і розмірам торгового залу магазина;
•  Відповідність методу продажу;
•  Облік особливостей зберігання, обсягів продажу і частоти поповнення товарів.
•   Меблі повинні забезпечувати ефективне використання торгової площі магазина;

Основними показниками при виборі меблів є їх демонстраційна і установча площа, і їх співвідношення.

Опорний конспект до самостійного заняття №4

1 Правила техніки безпеки при роботі на ваговимірювальному обладнанні.

       

•  Платформа і товар, що зважується не повинні торкатись мережного шнура, або інших сторонніх предметів;
•  Категорично забороняється чистити голівку термопринтора механічним шляхом або розчинником, крім етилового або ізопропілового спирту;
•  Уникати прямого попадання води на ваги;
•  Зберігати ваги в сухому місці;
•  Встановлювати ваги необхідно на поверхні, де немає вібрації;
•  Після перевезення чи зберігання при низьких температурах повітря, ваги можна вмикати не раніше, ніж через 6 годин після перебування в умовах праці.

2 Класифікація торгівельних вагів, принцип їх будови.

Класифікація торгових вагів. Принцип їх влаштування

В магазинах самообслуговування, на підприємствах традиційної форми торгівлі застосовують різноманітні види ваговимірювального обладнання: настільні, циферблатні, електронні з принтером, товарні ваги (використовують для приймання товарів).

За видом підрахунку показників зважування розріз0няють ваги з візуальним підрахунком і документальною регістра цією.

За способом зняття показників - ваги з місцевим і дистанційним способами зняття показників.

Вимоги пред’явлені до вагів

До вагів які використовують в торговому залі, пред’являють метрологічні, торгово-експлуатаційні і санітарно-гігієнічні вимоги.

Найголовнішими метрологічними вимогами є: точність зважування, чутливість, постійність показників і стійкість.

До головних експлуатаційних вимог, які пред’являють до вагів, відносять надійність, наглядність показників, максимальна швидкість зважування.

Санітарно-гігієнічні вимоги передбачають виготовлення вагів з нейтральних матеріалів, які не вступають у взаємодію з товарами і навколишнім середовищем.

По принципу дії розрізняють ваги важільні та електромеханічні.

Важільні ваги розповсюджені в торгівлі. Важелі можуть бути рівноплечими. Ричанні ваги складаються з вагоприймального обладнання, важільного механізму, вказівного обладнання, приладів для установки і регулювання, які вмонтовані на загальній основі.

Електронні ваги влаштовані на основі принципу автоматичного перетворення зусилля від вантажу, який зважується, в електричний сигнал, який потрапляє в електронний блок. З електронного блоку інформація про ціну, масу і вартість товару виводиться на блок індикації з цифровим табло.

За місцем і способом установки ваги поділяють на настільні, пересувні і стаціонарні.

Настільні розташовані на робочому столі або прилавку, вони призначені для зважування в рамках від 10г до 10кг.

Пересувні ваги потрібні для зважування вантажів масою до 3т.

Стаціонарні встановлюють в спеціальному поглиблені на постійному місці. Платформа їх знаходиться на рівні полу, що дозволяє зважувати вантаж разом з візком.

За видом вказівного пристрою ваги бувають: гирні, шкальні, шкально-гирні, циферблатні,і цифрові електронні.

На гирних вагах масу товару визначають, підраховуючи масу гир. На шкальних-масу товару, складаючи показники шкал по місту розташування пересувних гир. На шкально-гирних - масу гир на гиротримачі і показнику шкали коромисла. На циферблатних вагах визначають масу товару складаючи показники маси гир на гирьовій площадці і показників шкали циферблата. На електронних вагах маса товару, який зважується, висвічується цифрами.

Найменування несправності і її зовнішні пряви.	Можливі причини.	Метод усунення.
Ваги включені в мережу, але при включеному вмикачі „Сіть” не вмикаються (не світиться відліковий пристрій).	Відсутня напруга в електромережі. Вийшов з ладу запобіжник.	Забезпечити подачу напруги в розетку. Вимкнути ваги від мережі і замінити запобіжник.
Ваги ввімкнуті, відліковий пристрій світиться, але на зміну навантаження ваги не реагують.	Виник збій через перешкоди постачання електроживлення.	Вимкнути ваги і не раніше ніж через 5с ввімкнути знову.
Ваги працювали, потім відліковий пристрій самостійно вимкнувся, або на ньому висвічується невизначена інформація.	Виник збій через перешкоди постачання електроживлення	Вимкнути ваги і не раніше ніж через 5с ввімкнути знову.
При розміщенні вантажу відліковий прилад починає блимати, або гасне.	Маса вантажу перевищує найбільшу межу зважування.	Зменшити масу вантажу.
Показники вагів значно відрізняються від маси встановленого на них вантажу.	Невірно встановлена ваговимірювальна платформа, або вона торкається стороннього предмета.	Встановити правильно платформу, або вилучити сторонній предмет.
Ваги працюють, зважування проводиться, але ціна не виводиться.	Заклинила одна з цифрових клавіш у натиснутому положенні.	Забезпечити вільне переміщення клавіш.

Опорний конспект до самостійного заняття №5

1 Правила техніки безпеки при роботі з холодильним обладнанням, підіймально-транспортного обладнання , торгівельних автоматів.

Правила експлуатації холодильного обладнання

Прилавки, вітрини, шафи не розраховані на охолодження розміщених в них продуктів. В них дозволяється завантажувати охолоджені заздалегідь товари. Необхідно постійно контролювати температуру, для цього встановлюють скляні термометри і дистанційні монометричні монометри. Велике значення для економії електроенергії і збереження продуктів має наявність інею. Якщо товщина цього інею перевищує 3мм, то значно погіршується тепловіддача і підвищується витрата електроенергії, підвищується в охолоджувальному об’ємі, зменшується довго строковість роботи установки. В кінці робочого дня продукти з відкритих вітрин, прилавків необхідно прибрати до шаф і камер, а вітрини і прилавки вимкнути від електромережі.

Холодильні установки повинні утримуватись в технічно справному стані. При виникненні несправностей слід викликати механіка, який виконує технічне обслуговування.

В процесі експлуатації холодильного обладнання забороняється:

•  вмикати агрегат в роботу при відсутності заземлення або наявності несправностей;
•  завантажувати обладнання більше допустимої норми, вказаної в паспорті. Рівень завантаження відкритих охолоджувальних об’ємів позначені лінією на бокових стінках огородження;
•  вкладати продукти безпосередньо на випарювач і його піддони, щільно до стінок, накривати полиці, закриваючи решітки папіром або картоном, так як порушується циркуляція повітря і температурний режим;
•  ставити гарячі предмети і теплі продукти; зберігати разом продукти, які мають різкий запахи здібність передавати запахи іншим продуктам;
•  тримати тривалий час двері установки відчиненими; видаляти іній з випарювача механічним способом; встановлювати саморобні застережувачі;
•  вимикати прибори автоматики; завантажувати охолоджувальні об’єми продуктами раніше досягнення в ньому потрібної температури; палити в приміщені, де встановлений агрегат.

Торгове холодильне обладнання необхідно тримати в чистоті. Зовнішні частини періодично протирають вологою ганчіркою і витирають насухо. Внутрішню поверхню не рідше одного разу на тиждень промивають теплою водою з милом, а потім чистою водою і насухо витирають.

Правила експлуатації торгових автоматів

Експлуатацію і технічне обслуговування торгових автоматів здійснюють механіки, які проходять спеціальну підготовку і мають відповідне посвідчення. За кожним механіком закріплюють відповідну кількість автоматів від 10 до 20 і більше, в залежності від відстані, на якій вони розташовані, типів і складності конструкції.

Капітальний ремонт виконують на заводі. При цьому повністю оновлюють автомат, зміняють будь-які його частини, в тому числі  базові.

Робітники, здійснюючи монтаж, і обслуговування автоматів, проходять інструктаж з техніки безпеки. При продажу продовольчих товарів і напоїв через автомати необхідно дотримуватись санітарних вимог.

Правила експлуатації і безпечних умов праці при вантажно-розвантажувальних роботах.

2 Дайте характеристику холодильного обладнання, підіймально-транспортного обладнання , торгівельних автоматів в навчальному магазині.

Класифікація: Торговим холодильним обладнанням називають охолоджуючі пристрої для короткочасного зберігання, викладки і продажу, продуктів, які швидко псуються, завчасно охолоджених, або заморожених.

Торгове холодильне обладнання класифікується за наступними ознаками:

За призначенням - збірні холодильні камери. Холодильні шафи, прилавки, вітрини, прилавки-вітрини, ларі.

За умовами використання – для магазинів з традиційним методом продажу та магазинів самообслуговування.

За температурним режимом – середньо температурні з температурою повітря в охолодженому об’ємі від 0 до 8 С (для зберігання охолоджених продуктів) і низькотемпературні з температурою в охолодженому об’ємі від 12 до 23 С (для заморожених продуктів і морозива).

За засобом охолодження – з машинним, льодосоляним охолодженням та охолодження сухим льодом.

За розташуванням агрегату – вмонтованим або окремо стоячим охолоджуючим агрегатом, централізованим охолодженням.

За кліматичними зонами застосування – для помірного клімату та південного клімату.

Торгові автомати.

Торговими автоматами називають пристрої, які автоматично, без допомоги продавця, відпускають покупцю товари або роблять які-небудь послуги в обмін на опущені в автомат монети.

В основу класифікації покладені наступні ознаки: фізичний стан товару, який відпускають, вид операцій, що виконує, консультація, спосіб установки. Згідно цієї класифікації всі автомати в залежності від фізичного стану товару, який відпускається, ділять на два класи – 1 і 11 і самостійну групу 3: 1клас – автомати для продажу рідких товарів, що відпускаються на розлив (дозуючі); 11клас автомати для продажу штучних товарів (тверді штучні товари в упаковці або без неї).

Підйомно-транспортне обладнання

Підйомно транспортне обладнання підприємств роздрібної торгівлі представляє собою сукупність різноманітних пристосувань, механізмів і машин, призначених для розвантаження транспортних засобів і внутрішньо-магазинних переміщень вантажів.

Підйомно-транспортне обладнання класифікують за наступними ознаками:

За функціональним призначенням:

•  Вантажні механізми і машини (ліфти, підйомники, крани та ін.);
•  Транспортуючі машини і механізми (конвеєри, монорельси, вози та ін.);
•  Вантажно-розвантажувальні машини (авто- і електрогрузчики, штабелькладчики).

За направленням переміщення вантажів:

•  Для горизонтального і слабо нахиленого переміщення вантажів;
•  Для вертикального і різко нахиленого переміщення вантажів;
•  Для змішаного переміщення вантажів.

За принципом  дії:

•  Періодичної дії (блоки, ліфти, підйомники);
•  Безперервної дії (конвеєри).

За типом приводу:

•  Ручного приводу, з механічним приводом (електричним або двигуном внутрішнього згорання);
•  Гравітаційні (під дією сили тяжіння: нахилені спуски, роликові доріжки).

За конструктивними ознаками:

•  Пересувні;
•  Стаціонарні.

За основними технічними параметрами:

•  По габаритним розмірам;
•  Масі;
•  Вантажопідйомності;
•  Потужності привода.

Опорний конспект до самостійного заняття №6

1 Ознайомитись  з асортиментом товарів в секцій "Парфюмерно-косметичні товари", "Іграшки".

№ п/п

Вид парфумерії.

За призначенням

За консистенцією

За характером запаху

За кольором

За стійкістю запаху.

2 Проаналізувати особливості приймання парфюмерно-косметичних товарів та іграшок.

Приймання товарів за кількістю та якістю:

Приймають косметичні товари партіями. Партіями вважають однойменну продукцію, яка отримана по одній накладній або рахунку.

При прийманні встановлюють відповідне зовнішнє оформлення, відповідність розфасовки та маркування, вимогам стандартів, та перевіряють якість косметичних товарів по фізико-хімічним та органолептичним показникам. Для огляду обирають від партії не менше 3% продукції із коробок з непорушеною ціновою упаковкою. При невідповідності косметичних товарів вимогам проводять повну перевірку. При незадовільному результаті повторної перевірки всю партію бракують. Для перевірки якості по фізико-хімічним показникам від партії беруть пробу з різних коробок в кількості 6-12 виробів, при відповідних вимогах хоча б по одному фізико-хімічному показнику, бракують усю партію. Запах визначають шляхом порівняння з еталоном. Зовнішній вигляд губної помади, олівців для брів, тіней туши визначають органолептичним способом.

Зовнішній вигляд, прозорість, однорідність рідких косметичних товарів визначають оглянувши неозброєним оком флакон з рідиною, що перевіряється в світлі електронної лампи потужністю 10А. Для перевірки змісту вологи та летючих речовин продукт висушують в сушильній шафі до постійної маси.

В косметичних товарах визначають зміст барвників, лугів, жирової основи та інших компонентів по методиці передбаченої стандартами. Забраковані товари повертають підприємству-виробнику за його рахунок. В супроводжуючій накладній вказують дату та номер та номер акту приймання або акту експертизи на кожну партію.

На флакони та банки повинна бути приклеєна етикетка, на якій вказано найменування виробу, товарний знак, дату виготовлення, роздрібну ціну. Розфасовані косметичні вироби повинні бути упаковані в коробки або пачки, які забезпечують зберігання товарів при транспортуванні.

На ящиках повинні бути вказані найменування виробу та артикул, найменування підприємства-виробника та його місцезнаходження, порядковий номер ящика, кількість одиниць виробу, маса брутто та нетто, номер стандарту та пакувальника. Зверху на ящиках повинні бути надписи „ВЕРХ”, „НЕ КИДАТИ” , а на ящиках з виробами у скляній тарі – „СКЛО”.

Опорний конспект до самостійного заняття №7

1. Правила розміщення та викладка товарів в секції.

Розміщення товарів – це система розміщення їх на робочому місці або в зоні обслуговування за ознаками – групи, артикули, розміри, фасони,ціни і т.д.

Викладка товарів – створення композиції шляхом використання найбільш раціональних і ефективних способів показу і укладки окремих видів товарів з урахуванням їх кольорів, форми...

В непродовольчих магазинах товари розміщують по товарно-галузевому і комплексному принципам.

 Товарно-галузевий принцип – заключається на розміщенні у рамках відділу, секцій...

 Комплексний принцип розміщення товарів складає підбір на одному поверсі, у відділах магазинів товарів різних груп, у взаємопов’язаному попиті або задовольняючих потребу певної категорії покупців: товари для дітей, для жінок, для чоловіків, для дому і т.д. Комплексний принцип розміщення товарів застосовується в крупних магазинах, щоб скоротити час покупців на пошук і придбання товарів.

При розміщенні і викладці товарів на робочих місцях необхідно дотримуватися слідуючи правил:

•  Створювати для покупця сприятливі умови для огляду і вибору товарів.
•  Закріплювати з кожним видом товару своє місце на полиці.
•  Мати на робочому місці запас товарів в межах установлених нормативів, що забезпечують безперебійний їх продаж упродовж дня.
•  Товари, що користуються попитом розміщують ближче до продавця. Якщо є декілька робочих місць по одній товарній групі, то товари частого попиту необхідно мати на всіх робочих місцях.
•  Нові, маловідомі товари розміщують на найпомітніших для покупців місцях.

Розміщені на робочому місці товари в залежності від призначення поділяють на:

Робочий запас – товари призначені для безпосереднього відпуску товарів.

Виставочний запас – служить засобом інформування про товари.

Часто виставочний запас одночасно є і робочим і розміщується на прилавках, гірках, тощо.

Резервний запас використовується для поповнення робочого запасу. Зберігають в складових, а при традиційному методі обслуговування на робочих місцях.

3 Проаналізувати порядок розміщення товарів на зберігання в секції де Ви працюєте.

      

Опорний конспект до самостійного заняття №8

1 Ознайомитись з основами техніки надання консультацій про застосування парфюмерно - косметичних товарів та іграшок.

Консультувати покупців необхідно спираючись на нормативні документи.

Згідно правил роздрібної торгівлі:

На парфумерно-косметичні товари, які надійшли до продажу, мають бути анотації щодо призначення товару, правил застосування, його складу, умов зберігання тощо.

При продажу парфумів, одеколонів, туалетної води продавець повинен ознайомити покупця з їх запахом за допомогою лакмусових папірців, які насичені цими виробами, а також зразків, наданих виробником.

Забороняється в роздрібній торговельній мережі продаж духів, одеколонів, туалетної води на розлив.

У разі коли парфумерно-косметичні товари надійшли у продаж в упаковці з целофановою обгорткою або фірмовою стрічкою, продавець повинен запропонувати покупцю перевірити вміст упаковки.

При продажу парфумерно-косметичних товарів у аерозольній упаковці продавець у присутності покупця повинен перевірити роботу аерозольної головки шляхом натиснення клапана.

Продавець парфумерно-косметичних товарів повинен пропонувати покупцю товари-новинки, взаємозамінні, супутні товари, надавати кваліфіковану допомогу у виборі товару.

2 Ознайомитись з асортиментом парфюмерно — косметичних товарів та іграшок в секції.

Парфюмерно-косметичні товари.

№ п/п

Вид парфумерії.

За консистенцією.

За характером запаху.

За кольором.

За стійкістю запаху.

За призначенням.

Іграшки.

№ п/п

Назва виробу.

Виробник або постачальник.

Характеристика згідно з класи- фікаційними ознаками

Показники якості.

Ціна.

3 Виявити методом анкетування попит покупців на парфюмерно — косметичні товари та іграшки.

       Опорний конспект до самостійного заняття №10

Найме-нування взуття.

За призначе-нням.

За сезоном використан-ня.

За статтю

За висотою каблука, і матеріалом верху.

Поста-чальник.

Ціна.

1 Вивчити асортимент товарів в секції "Взуття" та "Товари для спорту та відпочинку".

2 Ознайомитись з основними правилами приймання товарів в секції "Взуття" та "Товари для спорту та відпочинку".

Особливості приймання взуття:

У зв’язку з тим, що продавець не рідко приймає участь у прийомі взуття, що надійшло в магазин, він повинен добре знати правила приймання товарів.

Приймання взуття від постачальників за кількістю та якістю, перевірка  обґрунтування цін, актування недоліків, порчі, браку і пересортування проводиться у порядку та строки, встановлені Положенням про поставку товарів народного споживання. Особливими умовами поставки взуття, стандартами, технічними умовами, прейскурантами та іншими правилами і договорами.

Робітники при прийманні взуття від постачальника або підприємства виробника повинні перевірити стан упаковки, наявність на коробках і товарі товарного знака підприємства-виробника, артикула, сорту, ціни, повного асортименту, номера ГОСТу, моделі, фасону, колодки та дату випуску.

Якщо буде виявлено не співвідношення якості товару, його маркування, а також тари та упаковки вимогам стандарту або технічним умовам, робітники магазину повинні скласти акт для пред’явлення претензії постачальнику або виробнику товару.

Прийманню підлягає тільки те взуття, котре відповідає вимогам стандарту, технічним умовам та зразкам. Тому робітники магазину, приймаючи товар повинні знати вказані документи і уміти правильно користуватися ними.

3 Проаналізувати наскільки асортимент товарів в секції задовольняє попит споживачів.

       Опорний конспект до самостійного заняття №11

1 Ознайомитись з основними методами викладки та розміщення товарів в торговому залі.

Розміщення товарів в секції „Взуття”:

Взуття розміщують за такими ознаками:

•  характер пошиву (модельне, масового виробництва);
•  вид (туфлі, черевики, чоботи тощо);
•  розмір і повнота;
•  матеріал виготовлення;
•  стать; вік;
•  сезонність.

За ознаками сезонності взуття поділяється на:

зимове - утеплене всіх видів;

весняно-осіннє 1- чоботи, напівчоботи, черевики, напівчеревики неутеплені, туфлі закриті на товстій підошві з пористої гуми або поліуретанів;

літнє - туфлі літні відкриті, сандалети, сандалі та інше.

При самообслуговуванні для кожного розміру взуття, окремої торгової марки відводиться визначене місце.

Ґумове взуття укладають на внутрішнє ребро, задником у бік покупця; легке спортивне взуття - пачками, задником у бік покупця, валяне взуття - парами, підошвою в бік покупця, носками в різні боки

Правила викладки товарів для спорту:

Товари для фізичної культури, спорту, туризму розміщують у торговельній (демонстраційній.) залі за групами призначення: інвентар і приладдя для гімнастики, легкої та важкої атлетики, спортивних поєдинків, водного та зимових видів спорту, спортивних ігор, туризму та альпінізму, мисливські та рибальські товари, велосипеди тощо.

Суб'єкт господарської діяльності повинен забезпечити зручні умови для ознайомлення і вибору товарів, перевірки їх якості, складання і дрібного ремонту.

Для демонстрації товарів для фізичної культури, спорту, туризму в торговельному (демонстраційному) залі використовують пристінні та острівні гірки, стенди, кронштейни, обертові стійки, підставки-тримачі, подіуми, пристінні шафи, перфоровані щити тощо.

Габаритні товари (велосипеди, човни, байдарки тощо) викладають на спеціально відведених місцях з використанням підставок-тримачів.

Довгі предмети (вудочки рибальські та вудлища, лижі, палки до них тощо) виставляють у пристінних стійках з гніздами для підтримування стійкого вертикального положення цих товарів.

Предмети для спортивних ігор (тенісні м'ячі і ракетки, покришки і гумові камери, сітки тощо) викладають у вітринах та пристінних шафах або закріплюють на перфорованих щитках.

Дрібні спортивні товари (запасні частини до велосипедів, кульки для настільного тенісу, лижні кріплення, гачки рибальські, блешні, поплавки, волосінь тощо) викладають у касетах-чарунках або закріплюють на полках пристінних шаф.

2 Розмістити і викласти взуття, товари для спорту та відпочинку за групами, видами, за призначенням.

3 Проаналізувати порядок розміщення товарів на зберігання в секції "Взуття", "Товари для спорту та відпочинку".

Розміщення товарів на зберігання в секції „Взуття”:

Взуття зберігають у сухих, чистих, добре вентильованих приміщеннях при температурі від +15° до +20° С і відносній вологості повітря 50 - 70 %.

При зберіганні коробки і ящики із взуттям розміщують на відстані не менше ніж 0,2 м від стін і підлоги, 0,5 м - від електричних ламп, 1 м - від приладів опалення.

Взуття в коробках складають на стелажах, висота яких має бути не більше восьми рядів, а без коробок - не більше п'яти рядів з прокладкою із картону між рядами.

Взуття в коробках укладають каблучною частиною однієї напівпари на гомілкову частину іншої.

Чоботи (кирзові та ялові) підвішують на брущатих козлах (вішалах) або укладають на стелажах рядами.

Гумове взуття зберігають у заводській упаковці (в ящиках) у напівтемному приміщенню.

Взуття всіх видів забороняється зберігати навалом.

Валяне та утеплене взуття при тривалому зберіганні для запобігання псування необхідно пересипати антимолевими засобами.

Розміщення товарів на зберігання в секції "Товари для спорту та відпочинку".

При зберіганні товари для фізичної культури, спорту, туризму розміщують на відстані не менше ніж 0,25 м від стін і підлоги, 0,5 м - від джерел електричного освітлення, 1 м - від приладів опалення. Проходи між штабелями мають бути не менше ніж 0,7 м.

2.8.6. При зберіганні товарів для фізичної культури, спорту, туризму необхідно дотримуватись таких правил:

великі вироби (жердини для лазіння, стрибків, драбини для лазіння, списи для метання тощо) необхідно розміщувати в горизонтальному положенні з упором на декілька точок;

лижі розміщують вертикально в ящиках-гніздах зв'язаними попарно з розпірками посередині і носками догори;

лижні палки зберігають в вертикальному положенні, в ящиках-гніздах кільцями догори;

вудочки риболовні та вудлища зберігають вертикально, товстішим кінцем донизу;

тенісні ракетки в розпакованому вигляді встановлюють на спеціальних латах у вертикальному положенні з упором основи обода на лати;

тенісні ракетки із струнами необхідно затиснути в преси;

гімнастичні коні, козли, столи, містки для стрибків встановлюються в один ряд;

човни, байдарки зберігають у тесових решітчастих ящиках із стапелями;

хокейні ключки, зв'язані в пачки, зберігають на підтоварниках або полицях, укладають їх на бокових поверхнях пачок: перший ряд - крюками до себе, другий ряд -крюками від себе;

чавунні ядра для штовхання та литі диски для метання зберігають у спеціальних ящиках, розділених на гнізда;

велосипеди, мопеди зберігають в ящиках-решітках;

спортивні сітки (волейбольні, для бадмінтону, баскетболу, футболу, тенісу), канати для лазіння та перетягування, троси для підвішування гімнастичних кілець, упаковані в тюки, зберігають у штабелях на підтоварниках;

захисна амуніція для хокею та фехтування, щитки футбольні, туристичні палатки, індивідуальні чохли, гімнастичні та борцівські мати, спальні мішки, гумові вироби (м'ячі, камери, покришки для велосипедів тощо) зберігають на стелажах або підтоварниках:

чучела для борців та боксерські мішки зберігають вертикально.

2.8.7. При зберіганні товарів для фізичної культури, спорту, туризму необхідно дотримуватись вимог, передбачених попереджувальними знаками, зображеними на упаковці.

Опорний конспект до самостійного заняття №12

1 Ознайомитись з основами  техніки надання консультацій споживачам про властивості взуття та товарів для спорту.

Продаж взуття:

Продавець повинен забезпечити покупцям сприятливі умови для ознайомлення, вибору та примірки взуття. Для цього торговельні (демонстраційні) зали обладнуються або ослонами, підставками, дзеркалами, килимками, ріжками. Інформація про розміри взуття надається в метричній та інших системах нумерації.

Продавець повинен пропонувати покупцю приміряти обидві півпари взуття. При продажу дитячого взуття обов'язкова наявність стопоміру. Продаж взуття в торговельних підприємствах, де відсутні умови для примірювання, забороняється.

У торговельній (демонстраційній) залі на видному місці обов'язково вивішується інформація про гарантійні терміни взуття, що є у продажу, їх обчислення з урахуванням сезонності. Продавець також повинен при консультації зауважити це.

Суб'єкт господарської діяльності може здійснювати продаж супутніх товарів; панчох, шкарпеток, шнурків, колодок для розправки, вкладних устілок, набойок, предметів догляду за взуттям (щіток, кремів, бархаток та інше), предметів ортопедичного асортименту тощо. Продавець повинен запропонувати предмети догляду (панчохи, предмети ортопедичного асортименту та ін.) для взуття та дати пораду щодо їх використання.

Увага: Продавець повинен приймати активну участь у процесі примірки взуття.

При продажі товарів для фізичної культури, спорту, туризму в присутності покупця необхідно перевірити їх якість, комплектність, наявність технічного паспорта, інструкції з експлуатації, гарантійних талонів встановленого зразка та в обов'язковому порядку заповнити гарантійний талон.

2. визначити асортимент взуття та товарів для спорту та вадпочинку в секції.

№ п/п

Назва.

Виробник.

Характеристика згідно з класифі-каційними ознаками.

Показники якості.

Ціна.

       

Опорний конспект до самостійного заняття №13

1 Ознайомитись з асортиментом товарів в секції "Тканини", "Швейні вироби".

№ п/п

Група товару.

Назва.

Характеристика.

Якісні показники.

Виробник.

Ціна.

2 Ознайомитись з основними правилами приймання товарів в секції "Тканини", "Швацькі вироби".

Маркування швацьких, трикотажних, хутряних, овчинно-шубних (кожухових) товарів і головних уборів передбачає наявність інформації про найменування підприємства-виробника, його адресу, товарний (фірмовий) знак, назву виробу, артикул, склад матеріалу, номер моделі, розмір, ґатунок, позначення стандарту або технічних умов (далі - нормативного документа), дати випуску.

Маркування текстильних товарів передбачає наявність інформації про найменування підприємства-виробника, його адресу, товарний (фірмовий) знак, назву товару, артикул, назву волокон та їх відсотковий вміст, ширину тканини або розмір штучного текстильного товару, сорт, позначення нормативного документа, дату випуску

При прийманні тканин кількість метрів в шматку перевіряють, перемірюючи його жорстким стандартним метром. При цьому шерстяні, а також хлопчатобумажні, льняні і шовкові тканини перемірюють, накладаючи метр на тканину, що лежить на столі у вільному стані без складок. Дозволяється також переміряти всі види тканин, крім шерстяних тканин і трикотажних полотен, способом накладення тканин на прилавок, на одній з сторін якого вмонтована клеймована металева стрічка.

У випадку невідповідності фактичної міри даним фабричного ярлика складають акт, а на ярлику проставляють правильну міру, що завіряється підписами осіб, що приймали участь у прийманні. На ярлику вказується номер і дата акта, котрим зафіксовано результати перевірки.

Одночасно з перемірюванням тканин ведеться її приймання по якості.

Швацькі вироби перевіряють по якості - кожний виріб окремо. При цьому ретельно перевіряють маркування і її відповідність якості виробу.

Трикотаж перевіряють по якості вибірковим методом. Норми вибору вказують в стандартах.

3 Проаналізувати наскільки асортимент товарів в секції задовольняє попит споживачів.

      

Опорний конспект до самостійного заняття №14

1 Ознайомитись з основними методами викладки та розміщення товарів в торговому залі.

У торговельній (демонстраційній) залі швацькі, трикотажні, хутряні, овчинно-шубні (кожухові) товари і головні убори розміщують за такими ознаками, як розмір, зріст, повнота, вид, а також за статево-віковими ознаками і ознаками сезонності.

Усі пальта (у тому числі хутряні та овчинно-шубні (кожухові)), плащі, костюми, піджаки, штани, плаття, жакети, джемпери, светри, спідниці, блузки, комбінації, сорочки чоловічі шовкові і сорочки жіночі вивішують у торговельній (демонстраційній) залі на відкритих вішалах, пристінних або острівних гірках, обладнаних кронштейнами і тримачами.

Білизну, сорочки чоловічі бавовняні, дитячі сукні, панчішно-шкарпеткові вироби, рукавички, хустки, шарфи розміщують на полицях або в касетах пристінних та острівних гірок.

Головні убори розміщують на полицях обладнання групами: фетрові - не більше п'яти, чоловічі капелюхи велюрові та під замшу - по три. Модельні жіночі головні убори - кожний окремо на підставках та кронштейнах.

Текстильні товари розміщують на острівних гірках, стендах, кронштейнах, столах і прилавках та іншому торговельному обладнанні.

Для зручності покупців текстильні товари мають бути згруповані за родом волокна, видами тканин, характером обробки, кольором, малюнком та іншими ознаками.

2 Розмістити і викласти тканини, швацькі вироби за групами, видами, за призначенням.

3 Проаналізувати порядок розміщення товарів на зберігання в секції "Тканини" та "Швацькі вироби".

Швацькі, трикотажні, хутряні, овчинно-шубні (кожухові) товари і головні убори зберігають у сухих, чистих, добре вентильованих приміщеннях:

швацькі вироби і головні убори - при температурі від +10° до +18" С і відносній вологості повітря 60 - 70 %;

трикотажні товари - при температурі від +3° до +20° С і відносній вологості повітря 60 - 65 %;

хутряні та овчинно-шубні (кожухові) товари - при температурі від +5° до +25° С і відносній вологості повітря 60 - 65 %.

У складських приміщеннях швцькі, трикотажні, хутряні, овчинно-шубні (кожухові) товари і головні убори зберігають на вішалах, кронштейнах, стелажах або в ящиках.

Зберігати ці товари навалом або на підлозі забороняється. 2.1.5. Для зберігання швацьких, трикотажних, хутряних, овчинно-шубних (кожухових) товарів та головних уборів від пилу та дії прямих сонячних променів вішала та кронштейни в складських приміщеннях закривають чохлами, з тканини, поліетиленовими плівками, а стелажі завішують шторами.

Ці товари розміщують на відстані не менше ніж 1 м від приладів опалення, 0,5 м - від електричних ламп і стін, 0,2 м - від підлоги. Проходи між вішалами та стелажами мають бути не менше ніж 0,5 м.

При тривалому зберіганні для запобігання злежуванню, ушкодженню міллю або шкіроїдом швейні, хутряні, овчинно-шубні (кожухові) товари і головні убори необхідно періодично перекладати, просушувати, очищати від пилу, пересипати антимолевими засобами (хутряні та овчинно-шубні (кожухові) вироби - не рідше одного разу в три місяці).

Текстильні товари зберігають у сухих, чистих, добре вентильованих приміщеннях при температурі від +15° до +18° С і відносній вологості повітря 60 - 65 %, захищаючи їх від пилу та вицвітання щільною тканиною, папером, синтетичною плівкою тощо, або укладаючи в картонні ящики (коробки), пакети (мішки) з плівки та паперу.

Для запобігання псуванню бавовняних тканин при тривалому зберіганні необхідно обробляти їх відповідними антимолевими засобами.

Опорний конспект до самостійного заняття №15

1.Ознайомитись з асортиментом тканин та швейних виробів в секції.

№ п/п

Група товару.

Назва.

Характеристика.

Якісні показники.

Виробник.

Ціна.

2 Ознайомитись з порядком надання консультації стосовно окремих видів тканин та швейних виробів.

Тканини.

Працівники суб'єкта господарської діяльності повинні консультувати покупця щодо виду тканин і штучних виробів, груп і підгруп, до яких вони належать, взаємозамінності тканин, засобів догляду за текстильними товарами, роз'яснювати цифрові позначення на виробах, ярликах, етикетках, а також інформувати покупців про наявні вади (дефекти) тканин.

На прохання покупця продавець повинен допомогти визначити необхідну кількість тканини для виготовлення швацького виробу, а також підібрати відповідне оснащення.

При продажу тканини залишок її в рулоні має бути придатним для пошиву (виготовлення) повномірного виробу.

До повного продажу шматка (рулону) тканини зберігають його "хазовий кінець" з фабричним ярликом і тавром.

Пропонувати до продажу "хазові кінці" можна, якщо відбиток тавра і штампа не погіршує виду тканини з лицевого боку.

Відібраний товар продавець перевіряє в присутності покупця: виявляє пошкодження, забруднення, інші зовнішні вади (дефекти), відміряє кількість, підраховує вартість покупки. У разі виявлення загальних грубих вад (дефектів) товар замінюється на товар належної якості.

Суб'єкт господарської діяльності може здійснювати продаж супутніх товарів;

ниток швейних, шовку петельного, ґудзиків, викройок, журналів мод тощо.

Суб'єкт господарської діяльності може надавати покупцю додаткові платні послуги: розкрій тканин і зметування розкроєних виробів, продаж викройок, комплектування та оформлення подарункових наборів, нанесення оздоблення на штучні текстильні товари, доставка за адресою товарів на замовлення покупців.

Працівники суб'єкта господарської діяльності повинні знати властивості та якість матеріалів, з яких товари виготовлені, шкали розмірів, зросту, а також шкалу повноти, сучасний напрям моди, особливості попиту покупців, засоби і правила зберігання та догляду за виробами.

Швацькі вироби.

Суб'єкт господарської діяльності зобов'язаний створити покупцю зручні умови для ознайомлення, вибору та примірки швейних, хутряних, овчинно-шубних (кожухових) товарів і головних уборів.

Здійснюючи продаж швейних, трикотажних товарів, головних уборів і, насамперед, хутряних та овчинно-шубних (кожухових) товарів, продавець повинен допомагати покупцю в їх виборі, ознайомити його з асортиментом виробів, що є в продажу, із способами нагляду за виробами, особливо виготовленими із застосуванням хімічних волокон або клейових матеріалів.

Роздрібний продаж швацьких, трикотажних, хутряних, овчинно-шубних (кожухових) товарів і головних уборів вітчизняного виробництва, розміри і зрости яких не передбачені нормативно-технічною документацією, проводиться за індивідуальними замовленнями покупців у мережі магазинів "Богатир" та в інших спеціально визначених для цього торговельних підприємствах.

Суб'єкт господарської діяльності може надавати покупцю додаткові платні послуги: дрібна переробка одягу, який був придбаний у даному торговельному підприємстві (укорочення, здовження, перестановка ґудзиків, розтягнення головних уборів тощо), розкрій тканин.

3 Виявити методом анкетування попит покупців на тканини та швейні вироби в секції.

Опорний конспект до самостійного заняття №16

1 Вивчити асортимент товарів в секції "Електропобутові товари", "Кераміка".

„Електропобутові товари”.

№ п/п

Назва.

Клас.

Вид ЕПТ

Параметри.

Гаран-тійний строк.

Потужність.

Ціна.

2 Ознайомитись з основними правилами приймання товарів в секції "Електропобутові товари", "Кераміка".

Здійснюючи приймання електропобутових товарів, перевіряють наявність технічного паспорта, інструкції з експлуатації.

Товари, на які поширюються гарантійні терміни експлуатації, повинні мати гарантійні талони встановленого зразка.

Перевірка комплектності електропобутових товарів проводиться відповідно до даних технічного паспорта.

Суб'єкту господарської діяльності забороняється комплектував вироби та пропонувати покупцю різноманітні перехідники для з'єднування триконтактних вилок з двоконтактними розетками.

Маркування електропобутових товарів передбачає наявність інформації про найменування підприємства-виробника, його адресу, товарний (фірмовий) знак, назву товару, номінальну напругу (В), номінальну потужність (Вт), номінальний струм (А), ступінь захисту від ураження електрострумом, позначення щодо захищеності від вологи, знак заземлення, позначення нормативного документа, дату випуску.

На електронагрівальних приладах маркувальні дані розміщуються безпосередньо на корпусах або металевих пластинках, які прикріплюються до приладів.

Проводи і шнури повинні мати додаткове маркування: марку проводу (шнура), кількість жил, номінальний переріз (мм2), довжину (м) для бухт, кількість і довжину шнура в пачці, масу брутто (кг).

Індивідуальна упаковка електропобутових товарів має містити маркувальні дані:

найменування підприємства-виробника, його адресу, товарний (фірмовий) знак, назву товару, номінальну напругу (В), рід струму, номінальну потужність (Вт), попереджувальні знаки, позначення нормативного документа.

3 Проаналізувати наскільки асортимент товарів в секції задовольняє попит споживачів.

Опорний конспект до самостійного заняття №17

1 Ознайомитись з основними методами викладки та розміщення товарів в торговому залі.

Ці товари групують за видами (електроосвітлювачі і електроустановчі вироби, нагрівачі, електролампи), призначенням, напруженням, потужністю, розмірами та іншими ознаками.

Електротовари розміщують по підгрупам. Установчі вироби, батарейки та інші дрібні товари викладають в прилавочних вітринах або на дерев’них касетах на пристінних і острівних гірках. Зразки електроламп розміщують на настінних пультах окремо на 127 і 220В. Люстри і абажури підвішують на штангах і вмикають в елекромережу для демонстрації їхньої дії. Плафони, нагрівачі, рефлектори розміщують на пристінних і остнрівних гірках.

Пилососи, пральні машини, холодильники установлюють на спеціальних підставках-постаментах, або спеціальних стеллажах.

Виставлені зразки виробів оснащують чітко оформленими ярликами, в яких вказують найменування, марку, артикул і ціну.

2 Розмістити і викласти товари за групами, видами, за призначенням в секції "Електропобутові товари" та "Кераміка".

3 Проаналізувати порядок розміщення товарів на зберігання в секції "Електропобутові товари" та "Кераміка".

Зберігають товари кераміка у підсобних приміщеннях при теплій температурі у ящиках або на піддонах, кожен виріб загортається у папір, або товар кладуть у ящики заповнені стружкою, для запобігання ушкоджень при перевезенні, і усунення зайвої вологості.

 

Електропобутові товари зберігають у сухих, чистих, добре вентильованих приміщеннях, ізольованих від місць зберігання кислот і лугів, при температурі не нижче ніж +5° С і відносній вологості повітря не більше ніж 65 - 70 %.

При зберіганні електропобутові товари розміщують на відстані не менше ніж 1 м від приладів опалення, 0,5 м - від джерел електричного освітлення. Проходи між штабелями мають бути не менше ніж 0,7 м.

При зберіганні електропобутових товарів необхідно додержуватися попереджувальних знаків, написів, зображених на упаковці: "Обережно", "Не кантувати" тощо.

Опорний конспект до самостійного заняття №18

1 Ознайомитись з асортиментом електропобутових товарів, та виробів з кераміки.

Кераміка.

№

Назва виробу

Виробник або постачальник

Характеристика згідно з кл. ознаками

Показники якості

Ціна

2.Ознайомитись з порядком надання консультацій про властивості електропобутових товарів, та виробів з кераміки.

У торговельному підприємстві можуть розташовуватися майстерні для дрібного ремонту та збирання виробів.

При продажу електропобутових товарів працівники суб'єкта господарської діяльності зобов'язані в присутності покупця перевірити їх якість, комплектність, наявність технічного паспорта, гарантійного талона, інструкції з експлуатації, точність міри або кількості (шнура, проводу, дрібних товарів) та в обов'язковому порядку заповнити гарантійний талон.

Технічно складні електропобутові товари та електроосвітлювальна арматура, електролампи перевіряються в дії.

При продажу окремих видів електропобутових товарів продавець повинен  проінформувати покупця щодо супутніх товарів та запасних деталей, які є у продажу. )

3 Виявити методом анкетування попит покупців на електропобутові товари, та вироби з кераміки в секції.

Опорний конспект до самостійного заняття №19

1 Ознайомитись з основними видами реклами.

Класифікація реклами за її цілями:

Вид реклами.	Цілі реклами.
Інформативна.	- доводять до відома споживачів інформацію про товари, їх види, призначення, показники якості, особливості, принципи дії та ін., інформує про рівень і динаміку цін на них. - формує образ фірми. Особливо важливою є на етапі зростання випуску продукції для формування селективного попиту.
Переконуюча.	- заохочує споживача віддати перевагу тому чи іншому товару (марці). - поліпшує ставлення споживачів до товару. - переконує в необхідності придбати товар. Особливо важливою є на етапі зростання випуску продукції для формування селективного попиту.
Нагадуюча.	- нагадує про товар, місце, умови його продажу та використання.
Підкрилююча.	- підтримує, підтверджує добру думку про товар після його купівлі та використання споживачем.
„обличчя фірми”.	- своєю солідністю, якістю підтримує якість фірми, її надійність, прогресивність, стабільність.

2 Скласти текст рекламного оголошення.

3 Проаналізувати ефективність використання реклами в навчальному магазині.

Опорний конспект до самостійного заняття №20

1. Ознайомитись з основними засобами реклами

Реклама.

Плакати—представляють собою виконання на папері, холстах, фанері зображення з текстом.

Афіші—мають тільки рекламний текст.

Плакати та афіші розміщуються на щитах, повинні бути одночасно простими та у той же час помітними, щоб вони могли приваблювати увагу потенційних покупців.

Транспаранти—тимчасова реклама, розміщують над виходом до магазину або на вуличних стовпах в період проведення рекламних компаній, виставок-продаж або у звязку з відкриттям нового магазину.

Вивіски—є різновидністю зовнішнього рекламного підприємства. Вони є орієнтиром, по якому визначається місцезнаходження магазина і його товарний профіль.

Рекламні заходи в магазині.

Усна реклама—з участю продавця відрізняється від інших видів реклами можливістю індивідуального спілкування. Продавець оцінює характер покупця, виявляє метод підходу до нього.

Радіотрансляція—у великих магазинах його адміністрація по радіо може робити об’яви про знаходження товарів, звертає увагу покупців на інформацію про розміщення товарів у відділах,про додаткові послуги.

Вітрини— є одним з важливих засобів реклами. Вітрини бувають приставні коробки(острівні та навісні).

Печатна реклама.

Печатна реклама—одна з основних засобів реклами, розраховані виключно на зорове сприйняття. Поділяють на 2 групи:

1.  Рекламно-каталожні видання.

Каталог—переплетені печатні видання, складається з систематичних переліків великої кількості товарів.

Проспект—переплетене видання, повідомляє про якість конкретних груп товарів.

Буклет—відрізняється від проспекту та каталогу тим, що є багатократним гафрированим виданням(що складається у гармошку).

Плакат—габаритне видання, у більшості випадків одностороннє.

Листівка—малоформатне або односкладове видання.

1.  Новорічні рекламно-подарункові видання.

Аудіо-візуальна реклама.

Рекламні ролики—короткі рекламні фільми тривалістю від 15 секунд до декількох хвилин.

Рекламно-технічні фільми—тривалістю від 10 до 20 хвилин.

Радіо- та телереклама.

Радіо- та телереклама являється, мабуть, наймасовішим за об’ємом покупців.

Радіообяви—інформація, яка читається диктором.

Радіоролики—спеціально підготовленний радіосюжет, який в оригінальній манері та як правило з музичним супроводом.

Радіожурнал—тематична передача інформаційно-рекламного характеру.

Телеролики – це рекламні кіно- або відеоролики тривалістю від декількох секунд до 2-3 хвилин.

Рекламні телепередачі—можуть представляти собою різноманітні телепрограми: шоу, вікторини, репортажі.

Телезаставки—транслюються у супроводі дикторського тексту.

1. Лекция ’47 по курсу Гидрогеология Химический состав подземных вод
2. настоящему Фэндом- Pndor Herts Персонажи- Брейк Алиса B
3. Загадка Рюрика
4. Эволюция научного метода и естественнонаучной картины мира
5. ТЕМА- Ценообразование и доход предприятия В условиях рыночной экономики успех любого предприятия или пред
6. Notebook nd write exmples sentences phonetics nd trnsltions in it
7. 2014по 16022014 Контрольные работы будут приниматься только первые 3 дня сессии
8. технического состава лиц группы руководства полетами расчетов пунктов управления РЛС центров ЕС УВД раб
9. Психосоциальная работа и проблемы консультативного процесса
10. орфоепія запозичене з грецької мови і означає правильну вимову
11. це процес видалення з матеріалу вологи що забезпечується її випаровуванням та відведенням пари що утворює
12. э ~ сын афинского гражданина
13. правовой акт это правовой акт принятый полномочным на то органом и содержащий правовые нормы т
14. Дистанционное обучение
15.  2014г. УСТАВ ТОВАРИЩЕСТВА СОБСТВЕННИКОВ ЖИЛЬЯ Кирпичная 8А
16. Нескольких однородных действий которые были совершены в прошлом но связь их с настоящим очевидна They hv
17. Твердые материалы и их соединения
18. это первая общественная ступень в жизни человека
19. Естественные монополии в современной России
20. Инструментальное развитие познавательной и учебной мотивации в детском возрасте

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе