Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
PAGE \* MERGEFORMAT3
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, УКРАЇНИ
КІРОВОГРАДСЬКА ЛЬОТНА АКАДЕМІЯ
НАЦІОНАЛЬНОГО АВІАЦІЙНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТА, ЕКОНОМІКИ ТА ПРАВА
КУРСОВА РОБОТА
з Економіка і аналіз ЗЕД авіапідприємства
(назва дисципліни)
на тему: „Визначення та аналіз прибутку та інших показників ефективності роботи авіакомпанії ”
(на базі матеріалів ПАТ „Авіакомпанія “Авіалінії Харкова”)
Студента (ки) 4 курсу 401а групи
напряму підготовки 6.030601
«Менеджмент»
Спеціальності « Менеджмент
міжнародних авіаційних перевезень»
Чепіги Л.Г.
(прізвище та ініціали)
Керівник: викладач Столярчук Н.В.
(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)
Національна шкала _______
Кількість балів: __________
Оцінка: ECTS ___________
Члени комісії _________ _________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
_________ _________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
_________ _________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
м. Кіровоград – 2014 рік
ПЛАН
Розділ 1. Науково-методичні основи аналізу господарської та зовнішньоєкономічної діяльності за прибутком та іншими показниками ефективності роботи підприємства………………………………………………………………...5
1.1. Теоретична сутність прибутку та інших показників ефективності роботи підприємства……………………………………………………………...5
1.2. Загальна методика та методи аналізу формування прибутку та аналізу рентабельності підприємства……………………………………………………13
1.3. Специфіка і галузеві особливості аналізу прибутку та інших показників ефективності роботи авіакомпанії…………………………………24
Розділ 2. Визначення та аналіз прибутку та інших показників ефективності роботи авіакомпанії………………30
2.1. Загальна характеристика ПАТ «Авіалінії Харкова»………………....30
2.2. Аналіз фінансово-економічних показників виробничо-господарської та зовнішньоекономічної діяльності авіакомпанії……………………………..33
2.3. Аналіз прибутку та інших показників ефективності роботи авіакомпанії «Авіалінії Харкова»……………………………………………….46
Розділ 3. Шляхи пошуку резервів для покращення прибутку та інших показників ефективності роботи авіакомпанії………………………………………………………………...56
3.1. Основні шляхи підвищення прибутку та рентабельності підприємства……………………………………………………………………..56
3.2. Оцінка ефективності зовнішньоекономічної діяльності…………….59
3.3. Резерви підвищення прибутку та інших показників ефективності діяльності ПАТ «Авіалінії Харкова»……………………………………………67
висновки………………………………………………………………...70
список використаних джерел…………………………………..72
додатки…………………………………………………………………..74
ВСТУП
Актуальність теми – в умовах ринкової економіки для підприємства важливими питаннями є розширення чи скорочення виробництва та реалізації продукції, зростання норми прибутковості, складності податкового, фінансового та бухгалтерського обліку, що викликають потребу в дослідженні вказаних проблем. Така ж проблема існує і у підприємств, які надають послуги, а саме послуги в перевезенні. Тому тема курсової роботи: «Визначення та аналіз прибутку та інших показників ефективності роботи авіакомпанії» є актуальною для всіх підприємств авіаційної галузі.
Мета дослідження полягає аналізі формування прибутку авіакомпанії та його використання в сучасних умовах переходу до ринкової економіки із властивими для неї економічними законами та визначення показників рентабельності на прикладі авіакомпанії ПАТ «Авіалінії Харкова».
Відповідно до поставленої мети в курсовій роботі вирішуються наступні задачі дослідження:
Об'єкт дослідження – ПАТ «Авіалінії Харкова». Авіакомпанія являється перевізником, яка надіє послуги в перевезенні авіаційним транспортом як регулярними так і чартерними рейсами.
Предмет дослідження – визначення та аналіз прибутку та інших показників ефективності роботи авіакомпанії.
Теоретичною та методологічною базою дослідження стали роботи таких вчених, як Г.В. Савицька, В.А. Кармазін, О.С. Чигринська,
Т.М. Власюк, В.М. Івахненко та ін. У процесі були використані законодавчі та нормативно-правові акти, які регулюють аспекти фінансово-господарської діяльності підприємств. Також фінансова, статистична звітність авіакомпанії за 2010-2012 pp.
Методи дослідження: в даній роботі використовується, аналіз діяльності, метод порівняння, метод елімінування, метод ланцюгових підстановок та графічні методи.
Структура та обсяг курсової роботи: кількість сторінок вступу – 2 стор., основної частини – 64 стор., висновків – 2 стор., кількість літературних джерел – 18. В роботі 7 таблиць, 6 рисунок, 18 формул та 2 додатки.
Розділ 1
Науково-методичні основи аналізу прибутку та інших показників ефективності роботи авіакомпанії «Авіалінії Харкова»
1.1. Теоретична сутність прибутку та інших показників ефективності роботи авіакомпанії.
В умовах ринкової економіки прибуток на рівні підприємства виступає як безпосередня мета виробництва, що зумовлено притаманною капіталу тенденцією до самозростання. Прибуток називають об’єктивною економічною категорією товарно - грошових відносин, важливим фінансовим синтетичним показником діяльності підприємства, а також джерелом фінансових ресурсів підприємства, які відіграють вирішальну роль у фінансовому забезпеченні підприємницької діяльності. Також прибуток відносять до складового елементу ринкових відносин що займає особливе місце в створенні ринку засобів виробництва, предметів народного споживання, цінних паперів. Прибуток відіграє важливу роль в ліквідації бюджетного дефіциту, стабілізації господарства здоланні кризових явищ .
Отже трактування прибутку є доволі складним і різнобічним. Тому теорія прибутку має специфічні риси, які відрізняють її від тих розділів економічної теорії, які трактують інші доходи суспільства: заробітна плата, відсоток за користування капіталом і рента.
Ще одним визначенням прибутку є - грошове вираження його як основної частини грошових накопичень, створюваних підприємствами будь-якої форми власності. Як економічна категорія він характеризує фінансовий результат підприємницької діяльності підприємства. Прибуток є показником, що найбільш повно відображає ефективність виробництва, обсяг і якість виробленої продукції, стан продуктивності праці, рівень собівартості.
Разом з тим прибуток має стимулюючу дію на зміцнення комерційного розрахунку, інтенсифікацію виробництва при будь-якій формі власності.
Прибуток - це важливий узагальнюючий показник оцінки ефективності функціонування кожного суб'єкта господарювання, оскільки в прибутку акумулюються резерви всіх складових елементів діяльності підприємства:
- виробництво і реалізація;
- якість і асортимент;
- ефективність використання виробничих ресурсів;
- собівартість продукції.
Прибуток характеризує ефективність господарювання підприємства за всіма напрямками діяльності: виробничим, збутовим, постачальницьким, інвестиційним, фінансовим. Прибуток є основою економічного розвитку підприємства і зміцнює його фінансовий стан та фінансові відносини з партнерами [1].
Крім цього, прибуток є основним джерелом фінансування витрат на виробничий і соціальний розвиток підприємства, а також найвагомішим джерелом централізованих ресурсів держави: до доходів бюджету здійснюються відрахування від одержаного доходу підприємства, значною частиною якого є прибуток. Це означає, що доходи підприємства повинні задовольняти не тільки його власні фінансові потреби, а й потреби держави у фінансуванні суспільних фондів споживання, розвитку науки, освіти, охорони здоров'я. Таким чином, у збільшенні прибутку зацікавлені як підприємство, так і держава.
Прибуток, як економічний показник, представляє собою різницю між ціною реалізації та собівартістю продукції (товарів, робіт, послуг), між обсягом отриманої виручки та сумою витрат на виробництво та реалізацію продукції. Спосіб отримання прибутку схематично представлений на рис 1.1 [18].
Рисунок 1.1. Формування прибутку підприємства
Так, в процесі аналізу господарської діяльності використовують наступні показники прибутку: балансовий прибуток, прибуток від реалізації продукції, робіт та послуг, прибуток від іншої реалізації, фінансові результати від позареалізаційних операцій, прибуток до оподаткування, чистий прибуток.
Балансовий прибуток включає в себе фінансові результати від реалізації продукції, робіт та послуг, від іншої реалізації, доходи та витрати від позареалізаційних операцій.
Прибуток до оподаткування – це різниця між балансовим прибутком та сумою прибутку, що обкладається податком на дохід, а також суми пільг за податком на прибуток, згідно з податковим законодавством, що періодично змінюється.
Чистий прибуток – це прибуток, що залишається у розпорядженні підприємства після сплати всіх податків, економічних санкцій та відрахувань до доброчинних фондів.
Необхідно проаналізувати склад балансового прибутку, його структуру, динаміку та виконання плану за звітний рік. При вивченні динаміки прибутку слід враховувати інфляційні фактори зміни і суми.
Величина балансового, чистого та прибутку до оподаткування залежить від багатьох факторів. Крім того слід мати на увазі, що розмір прибутку в багато чому залежить і від облікової політики, що застосовується на даному підприємстві.
Прибуток будь-якого підприємства виміряється абсолютною величиною, тобто сумою, що виступає узагальнюючим підсумковим показником господарсько-фінансової діяльності. Однак абсолютна величина прибутку не характеризує рівень ефективності діяльності підприємства в цілому та ефективності використання його ресурсів і дотримання режиму економії. Тому для оцінювання ефективності економічної діяльності підприємства, характеристики рівня раціональності використання його ресурсів і витрат використовується відносний показник, який називається рентабельністю.
Сума прибутку - це перевищення доходів над витратами, податковими й обов'язковими платежами, а рентабельність визначається як відсоткове відношення суми отриманого прибутку до якого-небудь іншого показника (рис.1.2).
Рисунок 1.2. Система показників рентабельності підприємства
У процесі аналізу використовують різні показники прибутку, які можна класифікувати таким чином (рис.1.3)[5].
1. За видами господарської діяльності розрізняють прибуток від основної (операційної) діяльності, прибуток від інвестиційної діяльності, прибуток від фінансової діяльності.
2. За складом включених елементів розрізняють маржинальний (валовий) прибуток, загальний фінансовий результат звітного періоду до виплати процентів і податків (брутто-прибуток), прибуток до оподатковування, чистий прибуток.
Маржинальний прибуток — це різниця між виручкою (нетто) і прямими виробничими витратами на реалізовану продукцію.
Брутто-прибуток включає фінансові результати від операційної, фінансової й інвестиційної діяльності, позареалізаційні і надзвичайні доходи і витрати (до виплати процентів і податків). Характеризує загальний фінансовий результат, зароблений підприємством для всіх зацікавлених сторін (держави, кредиторів, власників, найманого персоналу).
Прибуток до оподатковування — це результат після виплати процентів кредиторам.
Чистий прибуток — це та сума прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства після сплати всіх податків, виплата за економічними санкціями та інших обов'язкових відрахувань.
За характером використання чистий прибуток поділяють на капіталізований (нерозподілений) і споживаний. Капіталізований прибуток — це частина чистого прибутку, який спрямовують на фінансування приросту активів підприємства. Споживаний прибуток — та його частина, яку витрачають на виплату дивідендів акціонерам і засновникам підприємства.
Рисунок 1.3. Структурно-логічна модель формування показників прибутку
Система рентабельності охоплює дві групи показників:
- рентабельність діяльності підприємства;
-рентабельність використовуваних ресурсів;
Рентабельність діяльності характеризує, скільки прибутку припадає на одиницю виручки (доходу) від реалізації послуг або на одиницю витрат підприємства. Рентабельність виручки являє собою частку прибутку в середній ціні послуги.
Рентабельність - це відносний показник інтенсивності виробництва, який характеризує рівень прибутковості (окупності) відповідних складових процесу виробництва або сукупних витрат підприємства. У практиці господарювання розраховуються показники рентабельності продукції, виробництва, виробничих фондів та ін.
Рентабельність застосованих ресурсів є рентабельністю підприємства. Цей показник може бути визначений, як відношення прибутку підприємства до сукупності виробничих фондів, балансових активів, власного чи акціонерного капіталу. Останній показник цікавить насамперед акціонерів і майбутніх інвесторів, оскільки він визначає верхню межу дивідендів.
Рентабельність продукції характеризує ефективність витрат на її виробництво і збут. Передусім обчислюється рентабельність усієї реалізації, як відношення прибутку від реалізації до повної собівартості реалізованої продукції. Рентабельність продукції можна розрахувати також відношенням прибутку до обсягу реалізованої продукції.
У багатономенклатурному виробництві в процесі аналізу рентабельності виробів слід застосовують спосіб групування. Насамперед усі вироби групуються за ознакою, рентабельна чи нерентабельна продукція. При цьому визначають кількість нерентабельних видів продукції розраховують частину у % до загальної кількості виробів, а також їхню частку в обсязі реалізованої продукції. Дуже важливо здійснити групування продукції, що виробляється, за рівнем рентабельності:
– вироби з низькою рентабельністю;
– вироби з середньою або нормальною рентабельністю;
– вироби високорентабельні.
При цьому потрібно дати оцінку частки кожної групи в загальному обсязі реалізації.
Також здійснюють групування виробів за ознакою ступеня та напрямку зміни рентабельності порівняно з попереднім періодом. При цьому визначають кількість виробів, по яких:
– рентабельність помітно зросла;
– рентабельність суттєво не змінилась;
– рентабельність знизилась.
Групування виробів за названими та іншими ознаками дає змогу краще зрозуміти існуючі проблеми та визначити напрями збільшення прибутковості виробництва. При цьому треба врахувати дію на рентабельність продукції таких чинників:
– зміну ринкових цін на продукцію даного підприємства;
– зміну податку на додану вартість;
– зміну рівня собівартості виробу з усіма факторами, які впливають на неї.
Рентабельність підприємства - найбільш узагальнюючий показник його діяльності. В ньому синтезуються всі фактори виробництва і реалізації продукції, оборотність господарських коштів і позареалізаційних фінансових результатів.
Показники рентабельності більш повно ніж прибуток, відображають кінцеві результати господарювання, тому що їх величина показує співвідношення факту з дійсними або використаними ресурсами. Їх використовують для оцінки діяльності підприємства і як інструмент в інвестиційній політиці та ціноутворенні [8].
Отже, рентабельність як показник дає уявлення про достатність прибутку порівняно з іншими окремими величинами, що впливають на виробництво, реалізацію і взагалі на фінансово-господарську діяльність підприємства.
1.2. Загальна методика та методи ЗЕД та господарської діяльності прибутку та інших показників ефективності роботи авіакомпанії.
Показники ефективності роботи підприємства характеризуються приростом суми власного капіталу (чистих активів), основним джерелом якого є прибуток від операційної, інвестиційної, фінансової діяльності, а також отриманий унаслідок надзвичайних обставин. Прибуток кількісно становить різницю між сукупними доходами (після сплати податку на додану вартість, акцизного податку та інших відрахувань з виручки в бюджетні і небюджетні фонди) і сукупними витратами звітного періоду. Обсяг прибутку, рівень рентабельності залежать від виробничої, постачальницької, маркетингової, збутової, інвестиційної і фінансової діяльності.
Основною ціллю аналізу прибутку та інших показників ефективності діяльності є оцінка ефективності використання активів, доходів, витрат та результатів діяльності підприємства за звітний період, виявлення факторів, які позитивно або негативно вплинули на кінцеві фінансові результати.
Основними завданнями аналізу фінансових результатів діяльності є:
вивчення можливостей одержання прибутку відповідно до наявного ресурсного потенціалу підприємства і кон'юнктури ринку;
систематичний контроль за процесом формування прибутку і зміною його динаміки;
визначення впливу як зовнішніх, так і внутрішніх факторів на фінансові результати й оцінювання якості прибутку;
виявлення резервів збільшення суми прибутку і підвищення рівня прибутковості бізнесу;
оцінювання роботи підприємства з використання можливостей збільшення прибутку і рентабельності;
вироблення рекомендацій з підвищення ефективності системи керування прибутком.
Джерелами інформації для аналізу є:
- Фінансовий план державних підприємств на звітний період та пояснювальна записка до нього;
- Баланс (далі - форма 1), передбачений Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 N 87, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.06.99 за N 396/3689;
- Звіт про фінансові результати (далі - форма 2), передбачений Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати", який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 N 87, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.06.99 за N 397/3690;
- Звіт про рух грошових коштів (далі - форма 3), передбачений Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 4 "Звіт про рух грошових коштів", який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 N 87, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.06.99 за N 398/3691;
- Звіт про власний капітал (далі - форма 4), передбачений Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 5 "Звіт про власний капітал", який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 N 87, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.06.99 за N 399/3692;
- Декларація з податку на прибуток підприємства або Розрахунок сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою;
- інша інформація, за винятком відомостей, які відповідно до законодавства становлять державну таємницю.
Під методикою аналізу прибутку розуміють певну послідовність операцій, прийомів, дій і правил найдоцільнішого виконання аналітичної роботи. Методика визначає основні показники, які характеризують фінансово-господарський стан підприємств, установлює порядок їх розрахунку за даними фінансової та податкової звітності, напрями перевірки діяльності підприємств з метою виявлення об'єктивних і суб'єктивних причин збитковості, а також критерії оцінки ефективності управління підприємствами.
Необхідно відмітити, що на сьогоднішній день вироблено низку методик факторного аналізу прибутку суб'єктів господарювання. Серед них найбільш відомими є спосіб ланцюгових підстановок, спосіб абсолютних різниць, спосіб відносних різниць, індексний спосіб та ін. Однак, проблема полягає в тому, що до сьогодні не визначено, яка ж із зазначених методик дає найбільш об'єктивні результати. З цього приводу розглянемо детальніше кожну із згаданих методик факторного аналізу прибутку та виділимо найбільш оптимальну.
У процесі аналізу господарської діяльності підприємства використовуються наступні показники прибутку: балансовий прибуток, прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), прибуток від іншої реалізації, фінансові результати від позареалізаційних операцій, оподатковуваний прибуток, чистий прибуток.
У першу чергу необхідно проаналізувати склад балансового прибутку, її структуру, динаміку і виконання плану за звітний рік (за відсутності планових показників їх можна замінити на показники минулих (базисних) років).
При вивченні динаміки прибутку для отримання більш точних і достовірних даних слід враховувати інфляційні фактори зміни її суми. Для цього виручку коригують на середньозважений індекс зростання цін на продукцію підприємства в середньому по галузі, а витрати з реалізованої продукції зменшують на їх приріст у результаті підвищення цін на спожиті ресурси за аналізований період. Слід зазначити, що величина балансової, оподатковуваного та чистого прибутку залежить від численних факторів; як факторів першого рівня (обсягу продажів, структури товарної продукції, цін реалізації, собівартості), так і факторів нижніх рівнів співпідпорядкованості (зміна залишків готової продукції, якість товарної продукції, ринки збуту і т.д.). Крім того, слід мати на увазі, що розмір прибутку багато в чому залежить і від облікової політики, що застосовується на підприємстві, що аналізується. Закон «Про бухгалтерський облік» та інші нормативні документи надають право суб'єктам господарювання самостійно вибирати деякі методи обліку, здатні істотно вплинути на формування фінансових результатів.
Основну частину прибутку підприємства одержують від реалізації продукції (робіт, послуг). У процесі аналізу вивчаються динаміка, виконання плану прибутку від реалізації продукції і визначаються фактори зміни її суми.
Прибуток від реалізації продукції в цілому по підприємству залежить від чотирьох факторів першого рівня співпідпорядкованості: обсягу реалізації продукції (VРП); її структури (ПВi); собівартості (Сi) та рівня средньореалізаціоних цін (Цi) [9]:
(1.1.)
Обсяг реалізації продукції може здійснювати позитивний і негативний вплив на суму прибутку. Збільшення обсягу продажів рентабельної продукції приводить до пропорційного збільшення прибутку. Якщо ж продукція збиткова, то при збільшенні обсягу реалізації відбувається зменшення суми прибутку.
Структура товарної продукції також надає різнобічну вплив на суму прибутку. Якщо збільшиться частка більш рентабельних видів продукції в загальному обсязі її реалізації, то сума прибутку зросте, і, навпаки, при збільшенні питомої ваги низькорентабельної чи збиткової продукції загальна сума прибутку зменшиться.
Собівартість продукції і прибуток знаходяться в обернено пропорційній залежності: зниження собівартості призводить до відповідного зростання сум прибутку, і навпаки.
Зміна рівня средньореалізаціоних цін і величина прибутку знаходяться в прямо пропорційній залежності.
Для розрахунку цих факторів розраховують умовний прибуток, обчислениц виходячи з фактичного обсягу та асортименту продукції, але при планових цінах і собівартості продукції.
Якщо підприємство реалізує кілька видів продукції (робіт, послуг), то слід проаналізувати також виконання плану і динаміку прибутку від реалізації окремих видів продукції, величина якої залежить від 3 -х чинників: обсягу продажу продукції, собівартості і средньореалізаціоних цін.
Розрахунок впливу факторів на зміну суми прибутку за окремими видами продукції проводиться способом ланцюгової підстановки.
Для підприємств, що виробляють та реалізують однорідну і неоднорідну продукцію актуальним питанням стає вплив асортиментної політики підприємства на формування прибутку.
Також підприємства можуть виробляти аналіз залежності середнього рівня відпускних цін від кількості реалізованої продукції, ринків збуту, термінів реалізації, рівня інфляції та ін.
Всі ці перераховані вище види аналізу засновані на принципі ланцюгової підстановки і прийомі абсолютних і відносних різниць .
При аналізі фінансових результатів методами факторного аналізу звичайно використовують наступну модель [9]:
П = VРП * (Ц - С) (1.2)
При цьому виходять з припущення, що всі наведені фактори змінюються самі по собі, незалежно один від одного. Прибуток змінюється прямо пропорційно обсягу реалізації, якщо реалізується рентабельна продукція. Якщо продукція збиткова, то прибуток змінюється обернено пропорційно обсягу продажів. Однак тут не враховується взаємозв'язок обсягу виробництва (реалізації) продукції і її собівартості. При збільшенні обсягу виробництва (реалізації) собівартість одиниці продукції знижується, так як зазвичай зростає тільки сума змінних витрат (відрядна заробітна плата виробничих робітників, сировина; матеріали; паливо; електроенергія), а сума постійних витрат (амортизація, оренда приміщень, погодинна оплата праці робітників, зарплата і страхування адміністративно-господарського апарату тощо) залишається, як правило, без зміни. І навпаки, при спаді виробництва собівартість виробів зростає через те, що більше постійних витрат припадає на одиницю продукції. Всі ці недоліки даного методу аналізу говорять про те, що отримані результати впливу факторів на суму прибутку недостатньо точні і не відображають повної картини впливу взаємозалежних факторів на отримані фінансові результати діяльності підприємства.
Доцільно також розглянути структурно-логічну модель факторного аналізу прибутку (рис.1.4.)
Рисунок 1.4. Структурно-логічна модель факторного аналізу прибутку
Останнім часом все більший інтерес проявляється до методики аналізу прибутку, яка базується на розподілі виробничих і збутових витрат на змінні і постійні і категорії маржинального доходу. Така методика широко застосовується в країнах з розвиненими ринковими відносинами. Вона дозволяє вивчити залежність прибутку від невеликого кола найбільш важливих факторів і на основі цього керувати процесом формування її величини. На відміну від методики аналізу прибутку (факторного аналізу прибутку), яка застосовується на вітчизняних підприємствах, методика маржинального аналізу дозволяє більш повно врахувати взаємозв'язки між показниками і точніше виміряти вплив факторів.
Довести це можна за допомогою порівняльного аналізу. У нашій країні при аналізі прибутку зазвичай використовують модель залежності суми прибутку від обсягу реалізації, ціни і собівартості одиниці продукції. При цьому передбачається, що всі фактори змінюються не в загальній сукупності, в окремо, незалежно один від одного. Цей підхід є не зовсім точним і неповно враховує взаємозв'язку між факторами, тоді як при зміні обсягів виробництва (реалізації) продукції змінюється завжди у зворотний бік собівартість одиниці продукції.
Таким чином, можна сказати про деякій перевазі методики маржинального аналізу, що дозволяє досліджувати і кількісно виміряти не тільки безпосередні, але й опосередковані зв'язки і залежності.
Використання її у фінансовому менеджменті вітчизняних підприємств дасть можливість більш ефективно управляти процесом формування фінансових результатів. Однак це можливо тільки за умови поділу витрат на постійні та змінні, тобто на основі врахування витрат підприємств за системою директ - костинг. Мабуть, самим витонченим і ефективним методом вирішення взаємопов'язаних завдань, а якщо брати ширше - фінансового аналізу з метою оперативного і стратегічного планування служить операційний аналіз, званий також аналізом беззбитковості або аналізом «витрати - обсяг - прибуток» (CVP), що відслідковує залежність фінансових результатів бізнесу від витрат та обсягу виробництва (збуту).
Дана методика базується на вивченні співвідношення між трьома перерахованими вище групами найважливіших економічних показників і прогнозування величини кожного з цих показників при заданому значенні інших.
Аналіз CVP служить для відповіді на важливі питання, що виникають перед фінансистами підприємства на всіх основних етапах його грошового обороту.
Основним показником беззбитковості роботи підприємства є прибуток. Однак за цим показником, взятому ізольовано, не можна зробити обгрунтовані висновки про рівень рентабельності.
Для визначення основних напрямків підвищення рентабельності підприємству необхідно сформулювати критерії та показники рентабельності. Критерії характеризують якісну сторону процесу або явища і означають характерна ознака, на основі якого проводиться оцінка або визначення, в даному випадку рентабельності підприємства.
Критерії рентабельності випливають з вимог економічних законів ринку і суспільного розвитку, причому це має досягатися при найменших витратах виробництва.
На відміну від критеріїв, показники служать засобом кількісного виміру рівня рентабельності виробництва. На рівні підприємства прибуток і рентабельність можуть найбільш достовірно характеризуватися комплексом або системою показників. При цьому кожен з цих показників відображає одну сторону ефективності виробництва, наприклад, використання основних засобів, виробничих фондів, матеріальних, трудових ресурсів і т.д.
Показники рентабельності характеризують ефективність роботи підприємства в цілому, прибутковість різних видів продукції, окупність витрат. Вони більш повно, ніж прибуток, відображають остаточні результати господарської діяльності, тому що їх величина показує співвідношення ефекту з наявними або використаними ресурсами. Показники рентабельності можна об'єднати в такі групи:
- показники, що характеризують окупність витрат виробництва та інвестиційних проектів;
- показники, що характеризують прибутковість продажів;
-. показники, що характеризують прибутковість капіталу та його частин.
На кожному підприємстві формується чотири показники прибутку, що істотно розрізняються за величиною, економічному змісту і функціональному призначенню. Базою всіх розрахунків служить балансовий прибуток - основний фінансовий показник виробничо-господарської діяльності підприємства. Для цілей оподаткування розраховується спеціальний показник - валовий прибуток, а на її основі прибуток, оподатковувана податком, і прибутом, що не обкладається податком.
Всі показники можуть розраховуватися на основі балансового прибутку, прибутку від реалізації продукції і чистого прибутку.
Зважаючи на це можна представити балансовий прибуток та її частин як структури її утворення.
Чистий прибуток є одним з найважливіших економічних показників, що характеризують кінцеві результати діяльності підприємства і визначають рівень рентабельності. Кількісно прибуток являє собою різницю між сумою балансового прибутку і сумою внесених у бюджет податків з прибутку та інших витрат, що покриваються за рахунок прибутку, то рівень рентабельності являє як відношення прибутку до повної собівартості реалізованої продукції, помноженої на 100 %.
Прибуток від реалізації продукції в цілому по підприємству залежить від чотирьох чинників: обсягу реалізації продукції, її структури, собівартості і рівня средньореалізаціоних цін.
Обсяг реалізації продукції може здійснювати позитивний і негативний вплив на суму прибутку. Збільшення обсягу реалізації рентабельної продукції приводить до збільшення прибутку. Якщо товар є збитковим, то при збільшенні обсягу продажів відбувається зменшення суми прибутку і зниження рівня рентабельності.
Структура товарної продукції також впливає на суму прибутку. Якщо збільшується частка більш рентабельних видів продукції в загальному обсязі її реалізації, то сума прибутку зростає, відповідно підвищується рентабельність.
При збільшенні частки низькорентабельної чи збиткової продукції загальна сума прибутку зменшується і знижується рівень рентабельності.
Собівартість продукції і прибуток знаходяться в обернено пропорційній залежності: зниження собівартості (витрати ) призводить до відповідного зростання суми прибутку і рівня рентабельності і навпаки.
Зміна рівня цін робить істотний вплив на величину прибутку. Зростання цін на продукцію веде до зростання маси прибутку і навпаки.
Разом з тим наведені вище показники мають обмежений характер впливу на підвищення прибутковості та рентабельності і не дають повного всебічного уявлення про економічну ефективність і прибутковості виробництва, а характеризують лише окремі сторони діяльності підприємства. Рівень рентабельності бажано визначати, використовуючи інші показники з метою ефективності збільшення прибутку.
Для реальної оцінки рівня прибутковості і рентабельності організації користуються методами комплексного аналізу прибутку по техніко-кономічним факторам. Крім методів факторного аналізу прибутку , в тому числі економічних показників ефективності підприємницької діяльності використовуються показники рентабельності.
Якщо прибуток виражається в абсолютній сумі, то рентабельність - це відносний показник інтенсивності виробництва, тому відображає рівень прибутковості щодо визначеної бази. Організація рентабельна, якщо сума виручки від реалізації продукції достатня не тільки для покриття витрат на виробництво і реалізацію, але і для утворення прибутку.
Рентабельність виробництва обчислюється за формулою [9]:
, (1.3.)
де Рр - рівень рентабельності виробництва, %;
Пр - сума валового прибутку, грн.;
- сума витрат та виробництво і реалізації продукції (послуг), грн.
Крім рентабельності виробництва у процесі аналізу підприємницької діяльності широко використовується показник рентабельності продукції, що обчислюється як відношення прибутку від реалізації продукції до повної собівартості цієї продукції. Застосування цього показника рентабельності найраціональніше при внутрішньогосподарських аналітичних розрахунках, при контролі за прибутковістю (збитковістю) окремих видів продукції (послуг), впровадженні у виробництво нових технологій.
З цією метою необхідно використовувати системний підхід до аналізу пошуку резервів підвищення рентабельності виробничої діяльності підприємства.
Аналіз умов та практики формування доходів авіапідприємств та цін в умовах ринкової економіки показує визначальну роль цієї проблеми для розвитку ринкових умов. Так, що стосується специфіка і галузевих особливостей проведення аналізу прибутку та інших показників ефективності роботи авіакомпанії тут спостерігається наступна тенденція.
Перехід до ринкових відносин вимагає нових підходів до визначення шляхів підвищення ефективності роботи, зміни в основних методах економічного управління, використання в управлінні методів сучасного маркетингу .
Маркетингові методи управління сприяють розширенню можливостей економічного аналізу, виявлення резервів, аналізу тенденцій, обгрунтуванню управлінських рішень і впровадженню факторного аналізу. Особливу роль має проведення ситуаційного аналізу з застосуванням маркетингового методу прибутковості як співвідношення витрат і отриманих результатів, здійснюване періодично. Слід зазначити, що формування маркетингової політики базується, як правило, на оперативному аналізі витрат виробництва, що вимагає в умовах інфляції щомісячних коригувань розрахунків експлуатаційних витрат (у т.ч. перерахунку ресурсів з урахуванням встановлюваної індексації цін) для отримання реальних результатів і обгрунтованості управлінських рішень .
Цілям проведення ситуаційного аналізу служить введення систематичної оцінки ефективності експлуатації окремих авіаліній ( в т. ч. порівнянності результатів і аналізу тенденції; з використанням показників ефективності роботи на повітряній лінії.
Для маркетингових методів аналізу характерним є віднесення доходів до періоду, в якому вони повинні бути отримані, і облік витрат за період, коли вони понесені, тобто забезпечення відповідності доходів і витрат за один і той же звітний період (метод нарахувань або нарахованих рахунків, використовуваний у практиці країн - членів ІКАО) .
Для цього періоду в нових умовах господарювання рекомендується використання наступних показників ефективності експлуатації окремих авіаліній:
- Прибуток (збитки) від експлуатації повітряного судна на розглянутій авіалінії в рублях і іноземній валюті (у доларах США для забезпечення еквівалентності різних іноземних валют, по групах валют ), що визначається як різниця між доходами від усіх видів перевезень і експлуатаційними витратами на авіалінії в гривнях і іноземній валюті, що розглядаються окремо по групах валют; приватний показник валютної ефективності, який визначається як відношення валютного прибутку до валютних витрат, у вигляді коефіцієнта, що характеризує віддачу за одиницю витрачених валютних коштів (з можливостями диференційованих підходів, враховуючи особливості структури комерційних перевезень на окремих міжнародних авіалініях).
В умовах порівняння результатів роботи підприємства (на основі порядку перерахунку іноземної валюти в гривні для цілей бухгалтерського обліку або іншого встановленого порядку) показники абсолютного економічного ефекту і відносної ефективності мають такий вираз:
- Прибуток (збиток ) - всього, в т. ч. в гривнях і іноземній валюті ( з перерахунком різних іноземних валют в гривні, згрупованих як вільно конвертована, замкнута, розрахунки по клірингу);
- Рентабельність авіалінії, одержувана у відсотках діленням загальної суми прибутку (в єдиній валюті - гривнях) на експлуатаційні витрати (загальну суму в єдиній валюті - гривнях) по авіалінії .
Як особливість аналізу ефективності роботи авіакомпанії може бути розглянуто використання відносних показників ефективності, застосовуваних іноземними підприємствами у вигляді:
- Коефіцієнта прибутковості - відношення величини прибутку до обсягу реалізації - дохід;
- Прибутковості використовуваного капіталу (щодо прибутку до вартості вкладеного капіталу, або чистої вартості активів);
- Оборотності активів (відношення обсягу реалізації до вартості капіталу).
Два останніх показники відносяться тільки до діяльності авіакомпанії в цілому і можуть бути порівнянні з близькими за значенням показниками. Відношення прибутку до реалізації і коефіцієнт оборотності активів рекомендовано розглядати більш поглиблено. Наприклад, для оцінки коефіцієнтів прибутковості аналізується співвідношення витрат до обсягу реалізації (у т. ч. за окремими групами витрат, включаючи адміністративні витрати), оскільки зниження витрат позначає збільшення прибутковості. Оборотність активів розглядається диференційовано щодо капіталу, що розділяється на фіксовані активи (будівлі, обладнання, повітряні судна тощо) і робочий капітал (у якості якого виступає різниця між поточними активами - грошові кошти, дебіторська заборгованість тощо) і поточними пасивами (кредиторська заборгованість та ін.)
Важливою характеристикою робочого (оборотного) капіталу є ліквідність (ліквідний - легко обертається в гроші). Абсолютно ліквідним активом є готівкові гроші, наступним за ступенем ліквідності вважаються цінні папери. Дебіторська заборгованість також представляє досить ліквідний актив, оскільки може погашатися в досить короткі терміни. Поточні пасиви (витрати, які слід сплатити в найближчому майбутньому) зменшують ліквідні кошти. Наявності ліквідних коштів і характеристиці ліквідності в іноземних компаніях надається особливе значення значення. Велика увага приділяється довгостроковій заборгованості порівняння розмірів довгострокового капіталу підприємства у формі простих акцій і резервних фондів з обсягами вкладень в підприємство інвесторами, що мають право на отримання процентів і дивідендів до того, як проводиться виплата дивідендів власникам простих акцій. Це «пріоритетний» капітал - позики і привілейовані акції. Мається на увазі, що компанії фінансуються капіталом різного типу і на капітал кожного типу передбачається отримання відповідних сум прибутку та дивідендів.
Простежується взаємозв'язок між різними показниками ефективності, так як збільшенням відсотка прибутковості та оборотності активів можна підняти прибутковість використовуваного капіталу.
Прибутковість використовуваного капіталу вимірюється кількома способами ( у%):
- Відношенням прибутку після утримання податків до фінансованих акціонерами активів;
- Відношенням прибутку до виплати відсотків і утримання податків до сумарних активів (за мінусом поточних пасивів). Необхідною розрахунковим показником є дохід на акцію, але в даному випадку дохід являє собою прибуток після утримання податків і виплати дивідендів за привілейованими акціями.
Поряд із загальноприйнятим показником абсолютного економічного ефекту - прибутком, яка свідчить про ймовірну наявність грошових коштів, обов'язковим є визначення ліквідності авіакомпанії, в основі якої лежать принцип накопичення, економічні результати та інші особливості, що характеризують фінансову діяльність підприємства.
Наявність ліквідних коштів на кінець року і розрахунок передбачуваних результатів діяльності з урахуванням сплати податків - база для розрахунку ліквідності на майбутній період. Для прогнозної оцінки ліквідності, або прогнозу руху грошових коштів, розробляються розділи інвестування (отримання позичок, придбання або продаж фіксованих - власності підприємства) і фінансування (позикові кошти, повернення боргів, випуск акцій, виплата дивідендів) розглядаються інші джерела надходження і використання коштів. Для авіапідприємства ЦА це можуть бути «заморожені» валютні кошти в банку (виключаються з розрахунку ліквідних коштів на певному етапі), погашення облігацій у банку, включаючи відсотки по траншах (джерело грошових коштів).
Необхідно брати до уваги не «грошові» витрати, наприклад, амортизація не призводить до витрати коштів і виключається з розрахунків. Найбільш часто використовується як показник ліквідності такий як поточний коефіцієнт (або коефіцієнт робочого капіталу), що представляє відношення поточних (або оборотних) активів до поточних пасивів (або короткостроковим зобов'язанням). Визначення передбачуваних потоків грошових коштів (по місяцях, тижнях і наростаючим підсумками - кумулятивно) дозволяє мати більш чіткі уявлення про фінансове становище підприємства, його стійкості, можливостям розвитку. Наведена інформація про показники ефективності, оцінки фінансового становища підприємства, інтерпретація показників і коефіцієнтів дозволяють пов'язати в єдину систему проблему визначення ефективності для авіапідприємства в цілому і окремих міжнародних авіаліній.
Доходи від здачі ПС авіакомпанії в оренду іншим користувачам (аналізованої як послуги авіакомпанії - власника ПС) визначаються розміром орендної плати, виходячи з орендної ставки за 1 годину, гарантованого нальоту годин ПС на місяць і терміну оренди.
Від цього виду послуг треба відрізняти спільну комерційну діяльність авіакомпанії з іншим підприємством (іноземної авіакомпанією) на орендованому у неї ПС. Загальне із звичайною здачею ПС в оренду в даному випадку - тільки форма одержуваних доходів (але не їх розмір), орендна ставка, як правило, дещо знижується за наліт годин до гарантійного понад фактичний.
Облік доходів за авіалінії ( рейсу ) в гривнях і іноземній валюті здійснюється Центром міжнародних розрахунків цивільної авіації в розрізі видів перевезень (у т. ч. кореспонденцією відправок ), типів НД та ін.
Розділ 2
Визначення та аналіз прибутку та інших показників ефективності роботи авіакомпанії
2.1. Загальна характеристика авіакомпанії «Авіалінії Харкова».
Авіакомпанія “Авіалінії Харкова” була заснована у 1998 році та виконувала авіарейси до 2001 року.
З того часу «Авіалінії Харкова» витримали нелегкий економічний період та через відсутність належного фінансування і застарілий флот не були задіяні у виконанні авіаційних перевезень.
Майже через десятиліття після припинення польотів постало питання про відновлення пасажирських перевезень, але вже у більш якісному форматі з новим флотом літаків та дотриманням новітніх технологій безпеки і міжнародних стандартів у цивільній авіації. Саме таке бачення було у компанії “Н’ю Системс АМ”, яка стала новим власником авіакомпанії «Авіалінії Харкова» влітку 2012 року. З кінця травня 2013 року юридичною особою – власником авіакомпанії є ТОВ «Азово-чорноморська інвестиційна компанія».
Того ж 2012 року «Авіалінії Харкова» поповнили флот двома літаками нового покоління - середньомагістральними Boeing 737-800NG та одним далекомагістральним літаком Boeing 767-300, льотно-технічні характеристики наводяться на рис. 2.1. Поповнення флоту «Авіаліній Харкова» стало беззаперечним підтвердженням планів нового власника по відновленню авіаційних перевезень перевізника.
Рисунок 2.1. Льотно-технічні характеристики літаків Boeing 737-800NG та Boeing 767-300
У червні 2013 року «Авіалінії Харкова» отримали Сертифікат експлуатанта та Ліцензію Державної авіаційної служби про надання послуг з перевезення пасажирів повітряним транспортом, що засвідчило відповідність дотримання усіх норм, зокрема стандартів безпеки під час перевезення та наземного обслуговування перевізником.
Чітка стратегія нового власника компанії, передусім, спрямована на те, щоб збільшити пасажиропотік у Міжнародному аеропорту «Харків». Завдяки тісній співпраці з туристичними операторами «Авіалінії Харкова» пропонують пасажирам східного регіону і не тільки якісно нові послуги авіаційних перевезень на популярні світові курорти.
6 червня 2013 року оновлені «Авіалінії Харкова» здійснили свій перший рейс на літаку Boeing 737-800NG з Харкова до Анталії (Туреччина).
Нині окрім Анталії авіакомпанія виконує чартерні рейси до Іракліону (о. Кріт, Греція), Монастіру (Туніс), Шарм-ель-Шейху, Хургади, Таби (Єгипет) не лише з Харкова, а також з Донецька та Києва. Авіакомпанія «Авіалінії Харкова» й надалі планує розвивати авіасполучення у сусідніх регіонах.
Серед стратегічних планів авіакомпанії – освоєння далекомагістральних напрямків до країн Азії і країн Карибського басейну та розширення флоту у відповідності до вимог ринку.
Авіакомпанія «Авіалінії Харкова» з високою відповідальністю ставиться до вимог безпеки авіаційних перевезень та дотримується усіх вітчизняних та міжнародних стандартів.
«Авіалінії Харкова» мають дійсний Сертифікат Експлуатанта, виданий Державною авіаційною службою, а також Ліцензію Державіаслужби про надання послуг з перевезення пасажирів повітряним транспортом.
Сьогодні штат працівників авіакомпанії складає близько 150 чоловік, серед яких досвідчені пілоти, висококласні технічні спеціалісти, професійні бортпровідники та кваліфікований адміністративний персонал.
«Авіалінії Харкова» забезпечують перевезення пасажирів на сучасних комфортабельних літаках у відповідності до дальності польоту.
Перед виконанням кожного рейсу літаки авіакомпанії «Авіалінії Харкова» проходять детальну перевірку в аеропортах відправлення, а після прибуття до пункту призначення – в аеропорту призначення. Окрім того, літаки авіакомпанії проходять планові щоденні, квартальні та річні технічні перевірки, а також повне сервісне обслуговування після нальоту визначеної кількості годин. Огляд технічного стану та сервісне обслуговування літаків авіакомпанії здійснюється у відповідності до вимог та чіткого плану, який також координується зі сторони виробника - лідера у виробництві пасажирських літаків міжнародної компанії Boeing та лізингової компанії.
Таким чином, підтримка технічного стану повітряних судів відбувається на безперевній основі.
Усі працівники авіакомпанії «Авіаліній Харкова» мають відповідні сертифікати, які підтверджують професійну кваліфікацію. Окрім того, спеціалісти льотного та технічного персоналу постійно проходять спеціалізовані курси (в т.ч. міжнародних організацій) та тренінги, спрямовані на підвищення та підтвердження професійної кваліфікації.
«Авіалінії Харкова» з високою відповідальністю відносяться до забезпечення стандартів безпеки під час польоту.
У відповідності до суворих вимог кожний член льотного персоналу перед польотом проходить медичний огляд та отримує особливі інструкції стосовно рейсу, що виконуватиметься.
З міркувань вимог безпеки під час польоту необхідно дотримуватись інструкцій екіпажу. Члени екіпажу авіакомпанії «Авіалінії Харкова» ознайомлять пасажирів з тим, як працюють ремені безпеки, розташуванням аварійних виходів, рятувальними жилетами, кисневими масками, а також іншими засобами, які необхідні у випадку непередбачуваної ситуації. На борту літаків «Авіалінії Харкова» також не дозволяється перевозити заборонені для перевезення речі, використовувати електронні прилади під час зльоту/посадки літака, а також окремо визначені предмети, наприклад, мобільний телефон, під час польоту.
Задля забезпечення максимального комфорту та безпеки ручну поклажу необхідно розташувати на верхніх полицях або під кріслом попереднього ряду.
2.2. Аналіз фінансово-економічних показників виробничо-господарської та зовнішньоекономічної діяльності авіакомпанії.
Функціонуючи в ринковій економіці як суб’єкт підприємницької діяльності, авіакомпанія має забезпечувати такий стан своїх фінансових ресурсів, за якого вона стабільно зберігала б здатність безперебійно виконувати свої фінансові зобов’язання перед своїми діловими партнерами, державою, власниками, найманими працівниками.
Фінансовий стан підприємства – це складна, інтегрована за багатьма показниками характеристика якості її діяльності. У найконцентрованішому вигляді фінансовий стан авіакомпанії можна визначити як міру забезпеченості підприємства необхідними фінансовими ресурсами і ступень раціональності їх розміщення для здійснення ефективності господарської діяльності та своєчасного проведення грошових розрахунків за своїми зобов’язаннями [3].
Основними чинниками, що визначають фінансовий стан підприємства, є, по-перше, виконання фінансового плану і поповнення в міру виникнення потреби власного обороту капіталу за рахунок прибутку і, по-друге, швидкість оборотності оборотних коштів (активів) [4].
Основні показники (коефіцієнти), що характеризують фінансовий стан підприємства, можна
об’єднати в три групи:
− ділової активності (оборотності);
− платоспроможності (фінансової стійкості);
− ліквідності (поточної платоспроможності).
Ці показники розраховуються за даними балансу підприємства і звіту про фінансові результати. Отже, проведемо аналіз основних аналітичних показників фінансового стану авіакомпанії відповідно до алгоритму, використовуючи фінансову звітність (Форма №1 «Баланс підприємства», Форма №2 «Звіт про фінансові результати») авіакомпанії за 2010-2012 роки.
Основні аналітичні показники фінансового стану ПАТ “Авіалінії Харкова”
|
№ п/п |
Показник |
Формула для розрахунку |
Джерела інформації (форми фінансової звітності) |
Економічний зміст |
Напрямок позитивних змін |
Розрахунок |
|
|
1 |
2 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
|
|
1. Показники майнового стану |
|||||||
|
1.1 |
Частка оборотних виробничих фондів в обігових коштах |
Оборотні виробничі фонди Оборотні активи |
Ф. № 1, р. 100+ р. 120 + р. 270 Ф. № 1, р. 260 + р. 270 |
Частка обігових коштів у виробничій сфері |
Збільшення, особливо в умовах інфляції |
(0,580,55) Збільшення цього показника свідчить про збільшення оборотних коштів, що дуже позитивно впливає на обслуговування клієнтів особливо за умов інфляції. |
|
|
1.2 |
Частка Основних засобів в активах |
Залишкова вартість основних засобів Активи |
Ф. № 1, р. 030 Ф.№ 1, р. 280 |
Частка коштів, інвестованих в основні засоби, у валюті балансу |
Зменшення за умов незмінних обсягів реалізації |
0,2530,348 Збільшення цього показника свідчить про збільшення частки коштів, інвестованих в основні засоби, що негативно впливає на діяльність авіакомпанії. |
|
|
1.3 |
Коефі-цієнт зносу основ-них засобів |
Знос основних засобів Первісна вар-тість основних засобів |
Ф. № 1, р. 032 Ф.№ 1, р. 031 |
Рівень фізичного і морального зносу основних фондів |
Зменшення |
0,6180,610 Збільшення даного показника свідчить про збільшення рівня фізичного і морального зносу основних фондів, що дуже негативно впливає на діяльність авіакомпанії. |
|
|
1.4 |
Коефі-цієнт онов-лення основ-них засобів |
Збільшення за звітний період первісної вартості основних засобів Первісна вар-тість основ-них засобів |
Ф. № 1 (збільшення по р. 031) Ф. № 1,р. 031 |
Рівень фізичного і морального оновлення основних фондів |
Збільшення за умов виключення інфляційного фактора |
0,088 Збільшення цього показника говорить про збільшення рівня фізичного і морального оновлення основних засобів,що дуже позитивно впливає на діяльність авіакомпанї |
|
|
1.5 |
Частка довго-строко-вих фі-нансо-вих інвес-тицій в активах |
Довгострокові фінансові інвестиції Активи |
Ф. № 1, р. 040 + р. 045 Ф.№ 1, р. 280 |
Частка фінан-сових (порт-фельних) інвес-тицій у валюті балансу; змен-шення диверси-фікаційного ризику |
Збільшення за умов збільшення доходів від фінансових інвестицій |
0,000710,0075 Зменшення даного показника свідчить зменшення частки фінан-сових (портфельних) інвес-тицій у валюті балансу, що негативно впливає на діяльність авіакомпанії |
|
|
1.6 |
Частка оборотних виробничих активів |
Оборотні виробничі фонди Активи |
Ф. № 1, р. 100 + р. 120+ р. 270 Ф. № 1,р. 280 |
Частка мобільних виробничих фондів у валюті балансу |
Збільшення |
0,340,32 Збільшення показника свідчить про збільшення частки мобільних виробничих фондів у валюті балансу, що є позитивним для авіакомпанії. |
|
|
1.7 |
Частка оборотних виробничих фондів в обігових коштах |
Оборотні виробничі фонди Оборотні активи |
Ф.№ 1, р. 100 + р. 120+ р. 270 Ф. № 1, р. 260 + р. 270 |
Частка обігових коштів у виробничій сфері |
Збільшення |
0,580,55 Збільшення даного показника свідчить про збільшення обігових коштів у виробничі сфери, що є позитивним для авіакомпанії |
|
|
1.8 |
Коефіцієнт мобільності активів |
Мобільні активи Немобільні активи |
Ф. № 1, р. 260 + + р. 270 Ф. № 1,р. 080 |
Скільки обігових коштів припадає на одиницю не-обігових; потенційна можливість перетворення активів у ліквідні кошти |
Збільшення: за рекомендований рівень Кмоб = 0,5 |
1,4181,381 Збільшення даного показника свідчить про збільшення обігових коштів на одиницю необігових тобто збільшилась можливість перетворення активів у ліквідні кошти,що є позитивним для авіакомпанії. |
|
|
2. Показники ділової активності (ресурсовіддачі, оборотності капіталу, трансформації активів) |
|||||||
|
2.1. |
Оборот-ність ак-тивів (обороти), ресурсо-віддача, коефіцієнт транс-формації |
Чиста виручка від реалізації продукції (далі – ЧВ) Активи |
Ф. № 2, р. 035 Ф. № 1, р. 280 |
Скільки отримано чистої виручки від реалізації продукції на одиницю коштів, інвестованих в активи |
Збільшення |
0,4840,495 Зменшення даного показника говорить про зменшення чистої виручки від реалізації продукції, що є негативним в діяльності авіакомпанії. |
|
|
2.2. |
Фондо-віддача |
ЧВ/ |
Ф. № 2, р. 035 |
Скільки виручки припадає на оди-ницю основних виробничих фондів |
Збільшення |
1,9141,999 Незначне зменшення фондовіддачі свідчить про зменшення виручки, яка припадає на одиницю основних виробничих фондів, що є негативної тенденцією в діяльності авіакомпанії. |
|
|
Основні виробничі фонди |
Ф.№1, р. 030 |
||||||
|
2.3 |
Коефі-цієнт оборот-ності обігових коштів (обороти) |
ЧВ Обігові кошти |
Ф. № 2, р 035 Ф. № 1, р. 260 + Р. 270 |
Кількість оборотів обігових коштів за період; скільки виручки припадає на одиницю обі-гових коштів |
Збільшення |
0,8260,854 Зменшення даного показника свідчить про зменшення оборотів обігових коштів за період, що є негативним в діяльності авіакомпанії. |
|
|
2.4 |
Період одного обороту обігових коштів (днів) |
360/Ко |
Середній період від витрачення коштів для ви-робництва про-дукції до отри-мання коштів за реалізовану продукцію |
Зменшення |
435,84421,55 Збільшення даного показника свідчить про збільшення періоду від витрачення коштів для виробництва продукції до отримання коштів за реалізовану продукцію, що є негативним для авіакомпанії. |
||
|
2.5 |
Коефі-цієнт оборотності запасів (обороти) |
Собівартість реалізації Середні запаси |
Ф. № 2, р. 040 Ф. № 1, р. 100 + р. 120+ р. 130 + р. 140 |
Кількість оборотів коштів, інвестованих у запаси |
Збільшення |
1,1661,086 Збільшення даного показника говорить про збільшення кількості оборотів коштів, інвестованих у запаси, що є позитивним в діяльності авіакомпанії. |
|
|
2.6 |
Період одного оборогу запасів (днів) |
360/Ко.з |
Період, протягом якого запаси трансформуються в кошти |
Зменшення, якщо це не перешкоджає нормальному процесу виробництва, не загрожує дефіцитом матеріальних ресурсів |
308,75331,5 Зменшення цього показника говорить про зменшення періоду, протягом якого запаси трансформуються в кошти, що є позитивним для авіакомпанії. |
||
|
2.7 |
Коефі-цієнт оборот-ності дебітор-ської за боргова-ності (обороти) |
ЧВ Середня дебіторська заборгованість |
Ф. № 2, р. 035 Ф. № 1, р. 050 + + р. 170 + р. 180 + + р. 190+ р. 200 + + р.21О |
У скільки разів виручка перевищує середню дебіторську заборгованість |
Збільшення |
5,265,71 Зменшення даного показника означає зменшення виручки, перевищує середню дебіторську заборгованість, що є негативним в діяльності авіакомпаніїю |
|
|
2.8 |
Період погашення дебі–торської заборго-ваності (днів) |
36О/Кд.з |
Середній період інкасації дебіторської заборгованості, тобто період її погашення |
Зменшення, особливо в умовах інфляції; збільшення, якщо додаткова вартість коштів ком-пенсується додатковим прибутком від збільшення обсягів реалізації |
68,4463,05 Збільшення даного показника свідчить про збільшення періоду інкасації дебіторської заборгованості (періоду погашення), що є негативним в діяльності авіакомпанії. |
||
|
2.9 |
Коефі-цієнт оборот-ності продукції |
ЧВ Готова продукція |
Ф. № 2, р. 035 Ф. № 1,’р. 130 |
У скільки разів виручка перевищує середні запаси готової продукції |
Збільшення |
92,6717,62 Збільшення даного показника говорить про збільшення виручки, яка перевищує середні запаси готової продукції, що є позитивним в діяльності авіакомпанї. |
|
|
2.10 |
Період погашення креди-торської заборго-ваності (днів) |
Середня кредиторська заборгованість х 360 Собівартість реалізації |
Ф.№1, р. 500 + р. 520 + р. 530 + р. 550 + р. 580 Ф. № 2, р. 040 |
Середній період сплати підприємством короткострокової заборгованості |
Зменшення |
21,4131,66 Зменшення даного показника свідчить про зменшення середнього періоду сплати підприємством короткострокової заборгованості, що є позитивним явищем в діяльності авіакомпанії. |
|
|
2.11 |
Період операцій-ного циклу (днів) |
Сума періодів запасу і дебіторської заборгованості По.ц = Пз + Пд.з |
Тривалість перетворення придбаних матеріальних ресурсів на грошові кошти |
Зменшення |
377,19394,54 Зменшення показника свідчить про зменшення тривалості перетворених придбаних матеріальних ресурсів на грошові кошти, чим меншим період тим краще, тому зменшення є позитивним для авіакомпанії. |
||
|
2.12 |
Період фінан-сового циклу (днів) |
Пф.ц = По.ц – – Пк.з |
Період обороту коштів |
Зменшення, але від’ємне значення показника свідчить вже про нестачу коштів (підприємство живе «в борг») |
355,78362,88 Зменшення показника говорить про зменшення періоду обороту коштів, що є позитивне в діяльності авіакомпанії. |
||
|
2.13 |
Коефі-цієнт оборот-ності власного капіталу (оборо-тність) |
ЧВ Власний капітал |
Ф. № 2, р. 035 Ф. № 1, р. 380 + р. 430 + р. 630 |
Скільки чистої виручки від реалізації про-дукції припадає на одиницю власного капіталу |
Збільшення |
0,750,83 Зменшення показника свідчить про зменшення чистої виручки від реалізації продукції на одиницю власного капіталу, що є негативним в діяльності авіакомпанії. |
|
|
3. Показники рентабельності |
|||||||
|
3.1 |
Рента-бельність активів за прибутком від звичайної діяльності |
Прибуток від звичайної діяльності Активи |
Ф. №2, р. 190 Ф № 1, р. 280 |
Скільки прибутку від звичайної діяльності припадає на одиницю коштів, інвестованих в активи |
Збільшення |
0,0060.03 Зменшення даного показника говорить про зменшення прибутку від звичайної діяльності припадає на одиницю коштів, інвестованих в активи, що негативно впливає на діяльність авіакомпанії. |
|
|
3.2 |
Рента-бельність капіталу (активів) за чистим прибутком |
Чистий прибуток Активи |
Ф. № 2, р. 220 Ф.№ 1, р. 280 |
Скільки при-падає чистого прибутку на одиницю інвестованих в активи коштів |
Збільшення |
0,0060.03 Зменшення показника свідчить про зменшення чистого прибутку на одиницю інвестованих в активи коштів, що є негативним для авіакомпанії. |
|
|
3.3 |
Рентабельність власного капіталу |
Чистий прибуток Власний капітал |
Ф. № 2. р. 220 Ф. № 1,р. 380 |
Скільки при-падає чистого прибутку на одиницю влас-ного капіталу |
Збільшення; добуток трьох показників: 2,1; 3,7 і 4,8 (за цим переліком) |
0,010,05 Зменшення цього показника свідчить про зменшення чистого прибутку на одиницю власного капіталу, що негативно вплинуло на діяльність авіакомпанії. |
|
|
3.4 |
Рента-бельність виробничих фондів |
Чистий прибуток Виробничі фонди |
Ф. № 2, р. 220 Ф. № 1, р. 030 + 100+ р. 120 |
Скільки припадає чистого прибутку на одиницю вартості виробничих фондів |
Збільшення |
0,01˂0,05 Зменшення даного показника свідчить про зменшення рентабельності виробничих фондів, що негативно впливає на діяльність авіакомпанії. Зменешення відбулось за рахунок зменшення прибутку. |
|
|
3.5 |
Рентабельність реалізованої продукції за прибутком від реалізації |
Прибуток від реалізації Виручка |
Ф. № 2, р. 050 – р. 070 – р. 080 Ф.№2, р. 035 |
Скільки при-падає прибутку від реалізації на одиницю виручки |
Збільшення |
0,073˂0,166 Зменшення даного показника свідчить про зменшення рентабельність реалізованої продукції за прибутком від реалізації, що є негативним для авіакомпанії. На зменшення показника вплинуло зменшення валового прибутку. |
|
|
3.6 |
Рента-бельність реалізо-ваної продукції за при-бутком від операцій-ної діяль-ності |
Прибуток від операційної діяльності Виручка |
Ф. №2, р. 100 Ф. № 2, р. 035 |
Скільки при-падає прибутку від операційної діяльності на одиницю ви-ручки |
Збільшення |
0,064˂0,127 Зменшення цього показника свідчить про зменшення рентабельність реалізованої продукції за прибутком від операційної діяльності, що є негативним в діяльності авіакомпанії. Зменшення відбулось за рахунок зменшення прибутку від операційної діяльності. |
|
|
3.7 |
Рента-бельність реалізо-ваної продукції за чистим прибутком |
Чистий прибуток Виручка |
Ф. № 2, р. 220 Ф. № 2, р. 035 |
Скільки при-падає чистого прибутку на одиницю ви-ручки |
Збільшення |
0,01˂0,06 Зменшення даного показника говорить про зменшення рентабельності реалізованої продукції за чистим прибутком, що є негативним в діяльності авіакомпанії. Зменшення відбулось за рахунок зменшення чистого прибутку. |
|
|
3.8 |
Коефіцієнт реінвестування |
Реінвестований прибуток Чистий прибуток |
Ф. № 1, збільшення по (р. 340 + р. 350) Ф. № 2, р. 220 |
Скільки чистого прибутку капіталізовано; скільки чистого прибутку спрямовано на збільшення власного капіталу |
Збільшення в межах, що не суперечить бажанню акціонерів отримувати підвищені дивіденди |
0,0850,069 Збільшення даного показника свідчить про збільшення чистого прибутку, який спрямовано на збільшення власного капіталу, що є позитивним для авіакомпанії. |
|
|
3.9 |
Коефіцієнт стійкості економічного зростання |
Реінвестований прибуток Власний капітал |
Ф. № 1, збільшення по (р. 340 +р. 350) Ф. № 1, р. 380 |
Темп збільшення власного капіталу за рахунок чистого прибутку |
Збільшення |
0,004˂0,008 Зменшення даного показника свідчить про зменшення темпів зростання власного капіталу за рахунок чистого прибутку, що є негативним в діяльності авіакомпанії. Це відбулось за рахунок зменшення реінвестованого прибутку. |
|
|
3.10 |
Співвідно-шення сплачених відсотків і прибутку |
Витрати на оплату відсотків Прибуток від звичайної діяльності |
Ф. № 3, р. 060 Ф. №3, р. 010 |
Скільки припадає сплачених відсотків за кредити і позики на одиницю прибутку; яку частину ефекту «з’їдає ціна кредиту» |
Зменшення свідчить про ефективність використання позик. |
0,05˂0,72 Зменшення даного показника свідчить про зменшення сплачених відсотків за кредити і позики на одиницю прибутку, що є позитивним для авіакомпанії. |
|
|
3.11 |
Період окупності капіталу |
Активи Чистий прибуток |
Ф, № 1, р. 280 Ф. № 2, р. 220 |
За який період кошти, що інвестовані в активи, будуть компенсовані чистим прибутком |
Зменшення |
169,1˃32,7 Збільшення даного показника показує збільшення періоду за який кошти, що інвестовані в активи, будуть компенсовані чистим прибутком, що є негативним в діяльності авіакомпанії, Збільшення показника відбулось за рахунок зменшення чистого прибутку. |
|
|
3.12 |
Період окупності власного капіталу |
Власний капітал Чистий прибуток |
Ф. № 1, р. 380 Ф. № 2, ро. 220 |
За який період власний капітал буде компенсований чистим прибутком |
Зменшення |
93,9˂18,5 Збільшення даного показника показує за який період кошти, що інвестовані в активи, будуть компенсовані чистим прибутком, що є негативним в діяльності авіакомпанії. Збільшення показника відбулось за рахунок зменшення чистого прибутку. |
|
|
4. Показники фінансової стійкості |
|||||||
|
4.1 |
Власні обігові кошти (виробничий функціонуючий капітал |
(Власний капітал + довгострокові зобов’язання – оборотні активи) або (оборотні активи – коротко-строкові зобов’язання) |
Ф. № 1, р. 380 + + р. 430 + р. 480 – - р. 080 або Ф. № 1, р. 260 + + р. 270 – р. 620 – - р. 630 |
Оборотні активи, які фінансуються за рахунок власного капіталу і довгострокових зобов’язань. Наявність Рк означає не лише здатність платити поточні борги, а й можливість розширити виробництво |
Збільшення |
2825171˃2292673 Збільшення даного показника говорить про збільшення оборотних активів, які фінансуються за рахунок власного капіталу і довгострокових зобов’язань, що несе позитивні зміни. |
|
|
4.2 |
Коефіцієнт забезпечення обороних активів власними коштами |
Власні обігові кошти Оборотні активи |
Ф. № 1, р. 380 + р. 430 – р. 080 Ф. № 1, р. 260 + р. 270 |
Абсолютна можливість перетворення активів у ліквідні кошти |
Збільшення; рекомендується значення: Кз.в.к › 0,1; або Кз.в.к = 0,2 |
0,4˃0,3 Збільшення даного показника говорить про збільшення можливість перетворення активів у ліквідні кошти. Нормативне значення цього показника ˃1, на початок і на кінець періоду він не становить норми, що є негативним і діяльності авіакомпанії. |
|
|
4.3 |
Маневреність робочого капіталу |
Запаси Робочий капітал |
Ф. № 1,р. 100 + + р. 120+ р. 130 + + р. 140 Ф. № 1, р. 260 + + р. 270 – р. 620 –р. 630 |
Частка запасів, тобто матеріальних, виробничих активів у власних обігових коштах; обмежує свободу маневру власними коштами |
Зменшення; збільшення запасів призводить до уповільнення оборотності обігових коштів, в умовах інфляції – до залучення дорогих кредитів, що зменшує платоспроможність підприємства |
0,81˂0,96 Зменшення даного показника показує зменшення частки запасів, тобто матеріальних, виробничих активів у власних обігових коштах, що є позитивним для авіакомпанії. Збільшення відбулось за рахунок збільшення запасів та робочого капіталу. |
|
|
4.4 |
Маневреність власних обігових коштів |
Кошти Власні обігові кошти |
Ф. № 1, .р. 230 +р. 240 Ф. № 1, р. 380 + + р. 430-р. 080 |
Частка абсолютно ліквідних активів у власних обігових коштах; забезпечує свободу фінансового маневру |
Збільшення |
0,36˂0,5 Зменшення цього показника говорить про зменшення маневреності власних обігових коштів, що негативно впливає на діяльність авіакомпанії |
|
|
4.5 |
Коефіцієнт забезпечення власними обіговими коштами запасів |
Власні обігові кошти Запаси |
Ф. № 1, р. 380 +р. 430-р. 080 Ф.№ 1, р. 100+ р. 120 + р.130+р. 140 |
Наскільки запаси, що мають найменшу ліквідність у складі оборотних активів, забезпечені довгостроковими стабільними джерелами фінансування |
Збільшення |
0,22˂0,24 Зменшення даного показника свідчить про зменшення запасів, що мають найменшу ліквідність у складі оборотних активів, забезпечені довгостроковими стабільними джерелами фінансування. Це є негативним для авіакомпанії. |
|
|
4.6 |
Коефі-цієнт покриття запасів |
«Нормальні» джерела покриття запасів Запаси |
Ф. № 1,р. 380 + + р. 430 + р. 480 – р. 080 + р. 500 + + р.520 + р.530 + + р.540 Ф.№ 1, р. 100+ р. 120 + р. 130+ р. 140 |
Скільки на одиницю коштів, що вкладені в запаси, припадає у сукупності власних коштів, довго- та короткострокових зобов’язань |
Збільшення |
1,27˂1,58 Зменшення показника свідчить про зменшення коштів, що вкладені в запаси, які припадають у сукупності власних коштів, довго- та короткострокових зобов’язань. |
|
|
4.7 |
Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії) |
Власний капітал Пасиви |
Ф. № 1 ,р. 380 + + р.430 + р. 630 Ф. № 1, р.64О |
Характеризує можливість підприємства виконати зовнішні зобов’язання за рахунок власних активів; його незалежність від позикових джерел |
Збільшення; має бути Кавт ≥ 0,5 |
0,641˃0,596 Збільшення показника свідчить про збільшення можливості підприємства виконати зовнішні зобов’язання за рахунок власних активів; його незалежність від позикових джерел, що є позитивним в діяльності авіакомпанії. Збільшення відбулось за рахунок збільшення власного капіталу. |
|
|
4.8 |
Коефіцієнт фінансової залежності |
Пасиви Власний капітал |
Ф.№ .1, р. 640 Ф. № 1, р. 380 + + р. 430 + р. 630 |
Скільки одиниць сукупних джерел припадає на одиницю власного капіталу |
Зменшення; показник, обернений до Кавт; нормативне значення Кф.з = 2 |
1,56˂1,68 Зменшення даного показника свідчить про зменшення одиниць сукупних джерел, які припадають на одиницю власного капіталу, але нормативний рівень показника = 2, як бачимо ні на кінець періоду, ні на початок він не досягає рівня, що говорить про фінансову залежність. |
|
|
4.9 |
Коефіцієнт маневреності власного капіталу |
Власні обігові кошти Власний капітал |
Ф.№1, р.380 + р.430 + р. 630 – р. 080 Ф. № 1,р. 380 + р. 430 + р. 630 |
Частка власних обігових коштів у власному капіталі |
Збільшення; має бути Км>0,1 |
0,35˃0,29 Збільшення цього показника говорить про збільшення частки власних обігових коштів у власному капіталі, дані на кінець і початок року є вищими нормативного показника, що є позитивним в авіакомпанії, оскільки збільшується маневреність власного капіталу. |
|
|
4.10 |
Коефіцієнт концентрації позикового капіталу |
Позиковий капітал Пасиви |
Ф.№ 1, р. 480 + р. 620 Ф. № 1, р. 640 |
Скільки припадає позикового капіталу на одиницю сукупних джерел |
Зменшення; згідно з вимогами до показника Кавт критичне значення Кп.к ≤ 0,5 |
0,36˃0,4 Зменшення даного показника свідчить про зменшення позикового капіталу на одиницю сукупних джерел. Оскільки значення показника відповідають нормативному, то можна говорить про позитивні зміни в діяльності авіакомпанії. |
|
|
4.11 |
Коефіцієнт фінансової стабільності (коефіцієнт фінансування) |
Власні кошти Позикові кошти |
Ф. № 1, р. 380+ р. 430 +р. 630 Ф.№ 1, р. 480 + р. 620 |
Забезпеченість заборгованості власними коштами; перевищення власних коштів над позиковими свідчить про фінансову стійкість підприємства |
Нормативне значення Кф.с > 1 |
1,79˃1,48 Збільшення даного показника говорить про підвищення забезпеченості заборгованості власними коштами, що є позитивним для авіакомпанії. Збільшення відбулось за рахунок збільшення власних коштів і зменшення позикових. |
|
|
4.12 |
Показник фінансового лівериджу |
Довгострокові зобов’язання Власні кошти |
Ф. № 1, .р. 480 Ф.№ 1, р. 380 + р.430 + р. 630 |
Характеризує залежність підприємства від довгострокових зобов’язань. Зменшення Фл свідчить про зниження фінансового ризику |
Зменшення; мас бути Фл ≤ 0,25 |
0,31˂0,32 Зменшення даного показника говорить про зниження залежності підприємства від довгострокових зобов’язань. |
|
|
4.13 |
Коефіцієнт фінансової стійкості |
Власний капітал +довгострокові зобов’язання Пасиви |
Ф. № 1, р. 380 + р. 430+ р. 480 + р. 630 Ф. № 1, р. 640 |
Частка стабільних джерел фінансування у їх загальному обсязі |
Мас бути Кф.с = 0,85-0,90 |
0,85˃0,79 Збільшення даного показника говорить про збільшення частки стабільних джерел фінансування у їх загальному обсязі, що є позитивним в діяльності авіакомпанії. На кінець періоду даний показник дорівнює нормативному, що свідчить про фінансову стійкість авіакомпанії. |
|
|
5. Показники ліквідності (платоспроможності) |
|||||||
|
5.1 |
Коефіцієнт ліквідності поточної (покриття) |
Поточні активи Поточні пасиви |
Ф. № 1,р. 260 Ф. № 1, р. 620 |
Характеризує достатність обігових коштів для погашення боргів протягом року |
Збільшення; критичне значення Кл.п = 1; При Кл.п < 1 підп-риємство має не-ліквідний ба-ланс. Якщо Кл.п=1-1,5, підприємство своє-часно ліквідовує борги |
3,8˃2,75 Збільшення даного показника свідчить про достатність обігових коштів для погашення боргів протягом року. Що є позитивним в діяльності авіакомпанії. Оскільки розрахункове значення показника на кінець і початок є вищи 1, то можна сказати, що підприємство своєчасно ліквідовує борги. |
|
|
5.2 |
Коефіцієнт ліквідності швидкої |
Поточні активи –
Поточні пасиви |
Ф. № 1, р. 260 – -(р. 100+ р. 110 + р. 120 + р. 130+р. 140) Ф. № 1, р. 620 |
Скільки одиниць найбільш ліквідних активів припадає на одиницю термінових боргів |
Збільшення; мас бути Кл.ш > 1; у міжнародній практиці Кл.ш = 0,7-0,8 |
1,55˃1,09 Збільшення даного показника говорить про збільшення одиниць найбільш ліквідних активів, які припадають на одиницю термінових боргів, що є позитивним в діяльності авіакомпанії. |
|
|
5.3 |
Коефіцієнт ліквідності абсолютної |
Кошти Поточні пасиви |
Ф.№ 1, .р. 230 +р. 240 Ф. № 1, р. 620 |
Характеризує готовність підприємства негайно ліквідувати короткострокову заборгованість |
Збільшення; має бути Кл.а = 0,2-0,35 |
0,52˃0,4 Збільшення даного показника свідчить про готовність підприємства негайно ліквідувати короткострокову заборгованість. Розрахункове значення перевищує нормативне. Що говорить про позитивну діяльність в авіакомпанії. |
|
|
5.4 |
Спів від-ношення коротко-строкової дебіторської та кредиторської заборгованості |
Дебіторська заборгованість Кредиторська заборгованість |
Ф. № 1, р. 160 + р. 170 + р. 180+ р. 190 + р. 200 + р. 210 Ф. № 1, р. 520 +р. 530 +р. 540 |
Здатність розрахуватися з кредиторами за рахунок дебіторів протягом одного року |
Рекомендоване значення КД/К = 1,0 |
0,96˃0,64 Збільшення даного показника говорить про підвищення здатності розрахуватися з кредиторами за рахунок дебіторів протягом одного року, але оскільки розрахункове значення не відповідає нормативному можна говорити про те, що авіакомпанія не може покрити кредиторську заборгованість дебіторською |
Проаналізувавши діяльність авіакомпанії за допомогою алгоритму можна зробити висновки:
Отже, аналіз основних показників авіакомпанії показав, що авіакомпанії в цілому має високу платоспроможність, своєчасно задовольняє вимоги кредиторів, не має заборгованості, але спостерігається знос основних засобів та зменшення інших показників майнового стану. Оскільки зменшився чистий прибуто через збільшення інших виплат, зменшились і показники рентабельності.
2.3. Аналіз прибутку та інших показників ефективності роботи авіакомпанії «Авіалінії Харкова»
В умовах ринкової економіки основним показником ефективності діяльності авіакомпанії є прибуток. Прибуток – це частина доходу, який безпосередньо одержує авіакомпанія після реалізації послуг як винагороду за вкладений капітал і ризик. Кількісно він становить різницю між сукупними доходами (після сплати податку на додану вартість, акцизного збору та інших відрахувань з виручки в бюджетні і не бюджетні фонди) і сукупними витратами звітного періоду. Обсяг прибутку, рівень рентабельності залежать від виробничої, постачальницької, маркетингової, інвестиційної і фінансової діяльності авіакомпанії. Тому ці показники характеризують усі сторони господарської діяльності авіакомпанії [5, с. 273].
Основну частину прибутку підприємства одержують від реалізації продукції і послуг. Прибуток від реалізації продукції залежить від таких факторів: обсягу реалізації продукції, її структури, собівартості і рівня середньореалізаційних цін.
Обсяг реалізації продукції (послуг) може справляти позитивний і негативний вплив на суму прибутку. Збільшення обсягу продажів рентабельної продукції приводить до пропорційного збільшення прибутку. Якщо ж продукція є збитковою, то при збільшенні обсягу реалізації відбувається зменшення суми прибутку, отриманого від реалізації рентабельної продукції (послуг).
Структура товарної продукції (послуг) також може по-різному впливати на суму прибутку. Якщо збільшиться частка рентабельніших видів продукції в загальному обсязі її реалізації, то сума прибутку зросте, і навпаки, при збільшенні частки низькорентабельної або збиткової продукції загальна сума прибутку зменшиться.
Собівартість продукції і прибуток перебувають в обернено-пропорційній залежності: зниження собівартості приводить до відповідного зростання суми прибутку, і навпаки.
Зміна рівня середньореалізаційних цін і величина прибутку перебувають у прямо-пропорційній залежності: при збільшенні рівня цін сума прибутку зростає, і навпаки.
Використовуючи прийом елімінування, визначимо вплив кожного фактора на прибуток від реалізації продукції на основі даних авіакомпанії «Авіалінії Харкова» (табл. 2.1) (дані для заповнення таблиці див. додаток А).
Таблиця 2.1.
Вихідні дані для факторного аналізу прибутку авіакомпанії
|
Показник |
2010 р. |
2011 р. |
Зміни |
2012 р. |
Зміни |
||
|
Кількість перевезених пасажирів, шт. |
3908 |
4271 |
+363 |
+9,3 |
4104 |
-167 |
-3,9 |
|
Середня ціна реалізації (квитка)., грн. |
584 |
743 |
+159 |
+27,2 |
795 |
+52 |
+7 |
|
Виручка від реалізації без ПДВ, грн. |
2282267 |
3173026 |
+890759 |
+39 |
3262816 |
+89790 |
+2,8 |
|
Собівартість 1 крісла, грн. |
435 |
560 |
+125 |
+28,7 |
657 |
+97 |
+17,3 |
|
Собівартість послуг, грн. |
1700422 |
2392401 |
+691979 |
+40,1 |
2697754 |
+305353 |
+12,8 |
|
Валовий прибуток, грн. |
545588 |
737890 |
+192302 |
+35,2 |
522873 |
-2150017 |
-29,1 |
, (2.1.)
де, – зміна прибутку від реалізації продукції за аналізований період;
– прибуток звітного року;
– прибуток минулого року;
і – фактори, що впливають на величину прибутку.
грн
грн
Валовий прибуток по підприємству має на 2012 рік негативну тенденції, тобто зменшився, хоча на кінець 2011 року була позитивною. На зміну показника вплинуло фактори, які будуть проаналізовані нижче.
, (2.2.)
де – реалізація у звітному році в цінах звітного року;
– реалізація у звітному році в цінах минулого року;
– ціна продукції;
– кількість продукції.
грн
грн
Отже, із зростанням середньої ціни реалізації послуг в 2011-2012 рр. на 27,2% та 7% відповідно, отримано прибутку більше: в 2011 р. – на грн, та у 2012 р. – на грн.
(2.3.)
де – коефіцієнт зростання обсягу реалізації послуг у відпускних цінах, визначається за формулою:
,
де – прибуток, одержаний у минулому році, у цінах і за собіварстістю минулого року;
– реалізація у звітному році в цінах минулого року;
– реалізація у минулому році в цінах минулого року;
– ціна продукції;
– кількість продукції.
Визначимо вплив цього фактора:
В авіакомпанії зміна обсягу реалізації мала негативне значення на 2012 рік на 167 пасажирів, що призвело до зменшення валового прибутку на грн.
, (2.4.)
де, - прибуток одержаний від фактично реалізованих послуг у звітному році у цінах і за собівартістю минулого року;
– прибуток, одержаний у минулому році, у цінах і за собівартістю минулого року.
В авіакомпанії відбулось збільшення прибутку за рахунок цього фактору на 0,42 грн. Вплив такий малий тому що структура реалізованих послуг не має сильно вираженої диференціації послуг. Цей фактор майже не впливає на загальну суму прибутку.
(2.5.)
де, – фактична собівартість реалізованої продукції;
– фактична собівартість реалізованої продукції за звітний рік у цінах і тарифах минулого року.
Отже, як свідчать розрахунки, такий фактор як собівартість продукції мав негативний вплив на прибуток. Собівартість на послуги зросла, що призвело до зменшення прибутку на грн.
Отже, за проведеними розрахунками робимо такий висновок. Загальний обсяг валового прибутку зменшився на 2150017 грн. на кінець 2012 р. На зменшення валового прибутку найбільше вплинуло збільшення собівартості послуг. За рахунок цього прибуток зменшився на грн. Другим за величиною фактором, який негативно вплинув на прибуток, є зниження обсягу реалізації послуг. В авіакомпанії вплив цього фактору призвів до зменшення прибутку на грн.
Показники рентабельності повніше, ніж прибуток, характеризують результати господарювання, тому що їхня величина відображає співвідношення ефекту з вкладеним капіталом або спожитими ресурсами. Їх використовують для оцінювання діяльності підприємства і як інструмент в інвестиційній політиці та ціноутворенні.
Далі в процесі аналізу потрібно проаналізувати інші показники ефективності роботи авіакомпанії, зокрема показники рентабельності.
Для проведення аналізу рентабельності діяльності ТОВ "Авіалінії Харкова" необхідні дані, представлені в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2
Вихідні дані для аналізу рентабельності діяльності авіакомпанії
|
Показник |
2010 |
2011 |
2012 |
|
грн |
грн |
грн |
|
|
Виручка від реалізації товарної продукції |
2282267 |
3173026 |
3262816 |
|
Витрати на виробництво і збут продукції |
1700422 |
2392401 |
2697754 |
|
Прибуток від реалізації продукції |
2246010 |
3130291 |
3230627 |
|
Балансовий прибуток |
545588 |
737890 |
532873 |
|
Податок на прибуток |
36241 |
42189 |
42735 |
|
Чистий прибуток |
82178 |
192969 |
39325 |
|
Власний капітал |
3345152 |
3577416 |
3694375 |
|
Необоротні активи |
2682418 |
2653084 |
2751351 |
|
Весь капітал підприємства |
6189982 |
6318076 |
6651959 |
Розрахуємо показники рентабельності за 3 періоди (2010-2012 рр.):
, (2.6.)
де Rп - рентабельність продажів;
Прп - прибуток від реалізації продукції;
В -виручка від реалізації продукції.
Таким чином, якщо в 2010 році з кожної гривні реалізованих послуг авіакомпанія одержувала прибутку 98 коп., то в 2012 році цей показник зріс і склав 99 коп.
, (2.7.)
де І-витрати на виробництво і збут послуг.
Звідси випливає, що кожна гривня витрат на виробництво і збут послуг в 2010 році принесла авіакомпанії прибутку 32 коп., але до кінця 2012 року рентабельність знизилась і гривня витрат приносила уже 19 коп. прибутку.
, (2.8.)
де ЧП - чистий прибуток;
В(ср) - підсумок балансу.
У 2010 році чистий прибуток авіакомпанії склав 1% від середньорічної вартості всього інвестованого капіталу. У 2012 р. частка чистого прибутку склала 0,5 % від суми всього капіталу на кінець року. Як бачимо, спостерігається негативна тенденція.
, (2.9)
де F (ср) - середня вартість необоротних активів.
Робимо висновок, що на кожну гривню, вкладену в необоротні активи, доводиться 3,06 коп. чистого прибутку, але на кінець 2012 р. ця цифра зменшилась до 1,4 коп.
, (2.10)
де СК - власний капітал підприємства.
Ефективність використання власних коштів авіакомпанії в 2012 р. зменшилась в порівнянні з попередніми роками.
Наведені показники рентабельності залежать від безлічі факторів. Тут ми наведемо факторний аналіз рівня рентабельності операційної діяльності авіакомпанії. Для зручності об’єднаємо розраховані показники рентабельності в таблицю 2.3
Таблиця 2.3.
Показники рентабельності діяльності ТОВ "Авіалінії Харкова".
|
Показник |
2010 р.,% |
2011 р.,% |
2012 р.,% |
|
Рентабельність продажів (Rп) |
98 |
98 |
99 |
|
Рентабельність виробничої діяльності (окупність витрат) (RВ) |
32 |
30,8 |
19,7 |
|
Рентабельність всього капіталу підприємства (Rк) |
1 |
3 |
0,5 |
|
Рентабельність необоротних активів (RF) |
3,06 |
7,3 |
1,4 |
|
Рентабельність власного капіталу (Rск) |
2,5 |
5,4 |
1,06 |
Отримані результати показують, що рентабельність виробничої діяльності авіакомпанії зменшилась за 2012 р. Це відбулось за рахунок, як вже згадувалося вище, зменшення чистого прибутку та зменшення балансового прибутку.
Розділ 3
Шляхи пошуку резервів для покращення прибутку та інших показників ефективності роботи авіакомпанії
3.1. Основні шляхи підвищення ефективності прибутку та інших показників роботи авіакомпанії.
Резерви збільшення суми прибутку визначають за кожним видом товарної продукції. Основними їхніми джерелами є збільшення обсягу реалізації продукції, зниження її собівартості, підвищення якості товарної продукції, реалізація її на вигідніших ринках збуту і т. д. (рис. 3.1.)
Рисунок 3.1. Основні напрями пошуку резервів збільшення прибутку від операційної діяльності
Для визначення резервів зростання прибутку за першим джерелом необхідно виявлений раніше резерв зростання обсягу реалізації продукції помножити на фактичний прибуток з розрахунку на одиницю продукції відповідного виду:
(3.1.)
Підрахунок резервів збільшення прибутку за рахунок зниження собівартості продукції і послуг роблять у такий спосіб: попередньо виявлений резерв зниження собівартості продукції кожного виду множать на планований обсяг її продажів з урахуванням резервів його зростання:
(3.2.)
Істотним резервом зростання прибутку є поліпшення якості товарної продукції. Його підраховують у такий спосіб: плановану зміну частки кожного сорту (кондиції) множать на відпускну ціну відповідного сорту, результати підсумовують і отриману зміну середньої ціни множать на планований обсяг реалізації продукції:
(3.3.)
Аналогічно підраховують резерви зростання прибутку за рахунок зміни ринків збуту.
На завершення аналізу необхідно узагальнити всі виявлені резерви зростання прибутку (табл. 3.1).
Таблиця 3.1.
Узагальнення резервів збільшення суми прибутку, тис.грн
|
Джерело резервів |
Вид послуг |
Усього |
||
|
А |
Б |
В |
||
|
Збільшення обсягу продажів |
||||
|
Зниження собівартості послуг |
||||
|
Підвищення якості послуг |
||||
|
Усього |
Основними джерелами резервів підвищення рівня рентабельності продукції є збільшення суми прибутку від реалізації продукції (Р↑П) і зниження собівартості товарної продукції (Р↓С). Для підрахунку резервів можна використати таку формулу:
(3.4.)
де Р↑Р — резерв зростання рентабельності продукції;
Рм — рентабельність можлива;
Р1— рентабельність фактична;
П1, ПМ — відповідно фактична і можлива сума прибутку;
Р↑П— резерв зростання прибутку від реалізації продукції;
VРПМ — можливий обсяг реалізації продукції з урахуванням виявлених резервів його зростання;
С — можливий рівень собівартості і-х видів продукції з урахуванням виявлених резервів зниження;
Ві,Вм — відповідно фактична і можлива сума витрат на реалізовану продукцію.
Резерв підвищення рівня рентабельності операційного капіталу може бути підраховано за формулою
(3.5)
де Под — загальна сума прибутку від операційної діяльності до виплати процентів і податків;
Р↑Прп — резерв збільшення брутто-прибутку від реалізації продукції;
ОК1 — фактична середньорічна сума основного й оборотного капіталу в звітному періоді;
Р↓ОК — резерв скорочення суми операційного капіталу за рахунок прискорення його оборотності;
ОКд — додаткова сума основного й оборотного капіталу, необхідна для освоєння резервів зростання прибутку.
На завершення аналізу фінансових результатів має бути розроблено конкретні заходи для освоєння виявлених резервів і систему здійснення моніторингу.
3.2. Оцінка ефективності зовнішньоекономічної діяльності
Зовнішньоекономі́чна діяльність — це діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.
До видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють в Україні суб'єкти підприємництва незалежно від форми власності та їхньої організаційно-правової форми належать:
Інформація для аналізу міститься в таких документах:
а) формах фінансової звітності (форма №2 «Звіт про фінансові результати»);
б) формах статистичної звітності (форма №1-П (річна) «Звіт підприємства (об’єднання) по продукції», форма №8-ЗЕД (річна) «Звіт про експорт (імпорт) товарів», форма №9-ЗЕД (річна) «Звіт про експорт (імпорт) послуг»;
в) синтетичних облікових регістрах [відомість 16 (за розгорнутою журнально-ордерною формою обліку) або журнал-ордер 6 (за скороченою журнально-ордерною формою), або Головна книга (за меморіально-ордерною формою)];
г) первинних документах (договори на поставку продукції, торговельні угоди).
Аналіз ефективності зовнішньоекономічної діяльності має важливе значення для оцінки поточного економічного стану підприємства, перспектив його розвитку і попередження фінансових втрат. Він є невід'ємною та визначальною часиною загального аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємства.
Крім зміни курсу гривні, на цей показник виливають такі основні чинники:
а) експортна ціна брутто (контрактна ціна);
б) рівень накладних витрат у закордонній валюті (виручка нетто дорівнює виручці брутто - накладні витрати у закордонній валюті);
в) виробнича собівартість одиниці товару в грошових одиницях;
г) рівень накладних витрат у грошових одиницях.
Наведемо приклад розрахунку впливу чинників у табл.3.1. Вихідні дані для розрахунку та аналізу ефективності експорту (імпорту) послуг знаходимо в додатку А.
Таблиця 3.1
Вихідні дані для розрахунку та аналізу ефективності експорту (імпорту) послуг (Варіант 20)
|
Складові ефективності |
Попередній |
Звітний рік |
Відхилення |
|
Кількість одиниць товару |
4900 |
5000 |
+100 |
|
Ціна - брутто, доларів за одиницю |
195 |
100 |
-95 |
|
Курс гривні до долара США |
7 |
8 |
+1 |
|
Ціна - брутто, грн. у доларовому співвідношенні |
1365 |
800 |
-565 |
|
Виробнича собівартість одиниці, грн. |
95 |
50 |
-45 |
|
1. Виручка брутто, грн. (у доларовому еквіваленті) |
5460000 |
4000000 |
-1460000 |
|
2. Накладні витрати, грн. (в доларовому еквіваленті) |
1092000 |
640000 |
-452000 |
|
в % до виручки брутто |
20% |
16% |
-4% |
|
Усього виручка нетто у валюті |
4368000 |
3360000 |
-1008000 |
|
3 Виробнича собівартість, грн. |
465500 |
250000 |
-215500 |
|
4. Накладні втрати, грн. |
97755 |
37500 |
-60255 |
|
в % до виробничої собівартості |
21% |
15% |
-6% |
|
Разом повна собівартість, грн. |
563255 |
287500 |
-275755 |
|
Ефективність % |
775,5 |
1168,7 |
+393,2 |
Розрахунок показників:
Ціна-брутто, інв. грн. за од.(попер.) = 1957 = 1365 інв.грн/ од.
Ціна-брутто, інв. грн. за од.(звітний) = 1008 = 800 інв.грн /од.
Виручка-брутто, інвалютні гривні (попер.) = 40001365 = 5460000 інв.грн.
Виручка-брутто, інвалютні гривні (звітний) = 5000800 = 4000000 інв.грн.
Накл. витр. до виручки-брутто, інв. грн. (попер.)= 54600000,2 = 1092000 грн.
Накл. витр. до виручки-брутто, інв. грн. (звітний)= 40000000,16 = 640000 грн.
Виручка нетто (попер.) = 5460000 - 1092000 = 4368000 грн.
Виручка нетто (звітний) = 4000000 - 640000 = 3360000 грн.
У валюті:
Виручка нетто (попер.) = 4368000/7 = 624000$
Виручка нетто (звітний) = 3360000/8 = 420000$
Виробнича собівартість, грн.(попер.) = 95 4900 = 465500 грн.
Виробнича собівартість, гривні (звітний) = 505000 = 250000 грн.
Накладні витрати до виробничої собівартості (попер.) = 4655000,21 = = 97755 грн.
Накладні витрати до виробничої собівартості (звітний) = 2500000,15 = = 37500 грн.
Разом повна собівартість (попер.)= 46550097755 = 563255 грн.
Разом повна собівартість(звітний) = 25000037500 = 287500 грн.
Показник ефективності експорту (імпорту) визначають як відношення виручки – нетто у валюті, помноженої на 100, до собівартості реалізації товару в гривнях.
Ефективність (попер.) = (4368000*100)/563255 = 775,5
Ефективність(зв)= (3360000)*100/287500 = 1168,7
Крім зміни курсу гривні, на показник ефективності виливають такі основні чинники:
а) експортна ціна брутто (контрактна ціна);
б) рівень накладних витрат в іноземній валюті (виручка нетто дорівнює виручці брутто – накладні витрати в іноз.вал.);
в) виробнича собівартість одиниці товару в грошових одиницях;
г) рівень накладних витрат у грошових одиницях.
Вплив перерахованих чинників визначимо за допомогою прийому ланцюгових підстановок.
Перша підстановка (зміна кількості за незмінних інших чинників):
Виручка брутто = 5000 * 1365 = 6825000
Накладні витрати = 6825000 * 0,2 = 1365000
Виручка нетто = 6825000 – 1365000 = 5460000
Ефективність = (5460000* 100) / 563255 = 969,4
969,4 – 775,5 = +193,9
Висновок: Зі збільшенням кількості товару на 100 одиниць, ефективність збільшилась на 193,9%.
Друга підстановка (зміна ціни брутто за незмінного курсу гривні):
Виручка брутто = 5000 * 800 = 4000000
Накладні витрати = 4000000 * 0,2 = 800000
Виручка нетто = 4000000 – 800000= 3200000
Ефективність = 3200000*100 / 563255= 568,1
568,1 – 969,4= -401,3
Висновок: Зниження ціни брутто за незмінного курсу гривні знизило рівень ефективності на 401,3 %.
Третя підстановка (зміна курсу гривні):
Виручка брутто = 5000 * (195*8) = 7800000
Накладні витрати = 7800000 * 0,2 = 1560000
Виручка нетто = 7800000 – 1560000 = 6240000
Ефективність = 6240000 * 100 / 563255 = 1107,8
1107,8 – 568,1= +539,7
Зростання курсу гривні підвищило рівень ефективності на 539,7% .
Висновок. Підприємство одержало за рахунок зростання курсу долара США відносно гривні додатково 539,7 валютних надходжень на кожних 1000 грн. витрат.
Четверта підстановка (зміна рівня накладних витрат у закордонній валюті):
Виручка брутто = 5000 * (195*8) = 7800000
Накладні витрати = 7800000 * 0,16 = 1248000
Виручка нетто = 7800000 – 1248000 = 6552000
Ефективність = 6552000 * 100 / 563255 = 1163,2
1163,2 – 1107,8= +55,4
Висновок. Зменшення рівня накладних витрат у закордонній валюті підвищило ефективність на 55,4%. Зменшення рівня накладних витрат в іноземній валюті збільшило обсяг валютної виручки на 55,4 валютних грошових одиниць на кожних 100 грн. витрат.
П'ята підстановка (зміна виробничої собівартості од.):
Виручка нетто = 3360000
Виробнича собівартість од = 50*5000 = 250000
Накладні витрати = 250000*0,21 = 52500
Повна собівартість = 250000 + 52500 = 302500
Ефективність = 3360000 * 100 / 302500= 1110,7
1110,7 – 1163,2 = -52,5
Висновок. Зменшення витрат на виробництво товарів на 215500 грн знизило ефективність на 52,5 %.
Шоста підстановка (зміна останнього чинника – рівня накладних витрат у грошових одиницях).
Виробнича собівартість = 250000
Накладні витрати = 250000*0,15 = 37500
Повна собівартість = 250000 + 37500 = 287500
Ефективність = 3360000 * 100 / 287500 = 1168,7
1168,7 - 1110,7 = +58
Висновок. Зменшення рівня накладних витрат на 6 % підвищило ефективність на 58 %. На кожних 100 грн. витрат одержали більший обсяг валютних надходжень.
Після цього ефективність досягає рівня 1168,7%. Рівень ефективності зріс на 393,2 %.
Результати проведеного аналізу узагальнимо у табл. 3.2
Таблиця 3.2.
Результати аналізу експорту (імпорту) послуг
|
Зростання ефективності у тому числі за рахунок зміни |
||||||
|
Всього |
кількості |
курсу, грн. |
накладних витрат у закордонній валюті |
ціни брутто |
виробничої собівартості |
накладних витрат у грошових одиницях |
|
324,22 |
+193,9 |
+539,7 |
+55,4 |
-401,3 |
-52,5 |
+58 |
Перевірка: 324,22 = +193,9+539,7+55,4-401,3-52,5+58
Отже, вплив факторів на ефективність зовнішньоекономічної діяльності наступний:
3.3. Шляхи підвищення ефективності показників прибутку та інших показників ефективності діяльності ПАТ «Авіалінії Харкова»
Проаналізувавши діяльність авіакомпанії «Авіалінії Харкова» можна спостерігати зниження прибутку, а відповідно і рентабельності авіакомпанії, тому необхідно впроваджувати нові прогресивні заходи в діяльності авіакоманії, які б змогли покращити її становище. Тому можна запропонувати такі шляхи підвищення як:
1. Оскільки на даний час в авіакомпанії відсутня можливість продажу квитків черех Інтернет тому необхідна організація послуги бронювання авіаквитків через Інтернет. Принцип продажів через Інтернет можна описати так: клієнт робить замовлення через сервер авіакомпанії, яка за обумовлені терміни робить пошук на можливе бронювання квитка, і висилає клієнту (залежно від положення клієнта або наявності необхідної броні): готову бронь і список можливих броней. Основної перевагою такого продажу є зменшення операційних витрат і витрат на інфраструктуру.
У сукупності витрати на впровадження даного заходу складатимуть 69600 грн/рік (див. табл.3.3.)
Таблиця 3.3.
Кошторис витрат на створення онлайн бронювання квитків
|
Заходи |
Сума, грн |
|
Вартість обслуговування сайту, в місяць |
500*12=6000 |
|
Регістрація доменного ім’я |
1200 |
|
Використання виділеного каналу |
800*12=9600 |
|
Оплата праці робітник1в |
2200*12*2=58800 |
|
Всього |
69600 |
Згідно даних авіакмоапній, які практикують онлайн бронювання, протягом місяця в середньому надходять 170 заявок на даний вид послуги. Таким чином , виручка від реалізації квитків складе:
Виручка = 170 заказов * 12 міс. * 795 = 1621800 грн.
2. Проведення рекламної компанії. Необхідність даного заходу для ПАТ «Авіалінії Харкова» обумовлюється кількома причинами:
1. Необхідністю інформування населення про авіакомпанію і наданих нею послугах.
2. Потребою підприємства створити стійкий попит на свої послуги.
Для того щоб вирішити поставлені завдання, реклама повинна бути максимально ефективною, тому дуже важливо вибрати правильний спосіб донесення рекламного повідомлення до споживачів. Істотну роль тут відіграє вибір конкретних засобів реклами. Як варіант, оскільки практично все населення країни використовую все ж ту мережу Интернет, потрібно розміщувати рекламу на веб-сторінках в Інтернеті.
Також великою ефективністю володіє реклама на радіо, для цього було можна вибрати найбільш популярне радіо в країні, яке за статистичними даними володіє достатньо високим рейтингом і прийнятними розцінками на послуги реклами.
3. Відкриття додаткового пункту продажу авіаквитків. На даний момент ПАТ «Авіалінії Харкова» надає послугу з продажу авіаквитків по Україні та за кордон.
Основна виручка підприємства припадає саме на продаж авіаквитків в Україні. Має місце один не мало важливий факт - це конкуренти. Тут можна назвати такі підприємства як «МАУ», «Пегасус», «Ют-єйр» та ін.
Таким чином, шляхами збільшення прибутку та інших показників ефективності роботи авіакомпанії було запропоновано 3 основних підходи, завдяки яким авіакомпанії вдасться досягнути збільшення прибутку.
Також збільшення прибутку можливе за рахунок:
– нарощення обсягів виробництва і реалізації товарів;
– здійснення заходів щодо підвищення продуктивності праці своїх
працівників;
– зменшення витрат на виробництво продукції;
– кваліфікованого здійснення цінової політики, оскільки на ринку діють
переважно вільні (договірні) ціни;
– грамотної побудови договірних відносин з постачальниками,
посередниками, покупцями;
– покращення системи маркетингу на підприємстві, тобто виробляти тільки те, що безумовно буде купуватися, тому потрібно згрупувати свою продукцію за ознакою рентабельності і зосередити увагу на тій продукції, яка є високорентабельною.
ВИСНОВОК
За результатами дослідження та проведених розрахунків в процесі виконання курсової роботи можна зробити наступні висновки.
Прибуток і рентабельність - як економічні категорії, є головною умовою економічного зростання, рушійною силою будь-якої господарської діяльності.
Прибуток як мета операційної діяльностіі авіакомпанії реалізується в її функціях. При цьому прибуток в системі економічного розрахунку виконує три основні функції: облікову, стимулюючу і розподільчу.
Існують два основних способи максимізації прибутку і підвищення рентабельності. Перший сприяє отриманню більшої маси прибутку, другий - збільшення темпів приросту прибутку і рентабельності.
Для пошуку основних напрямків збільшення прибутку підприємства необхідно визначити критерії та показники прибутку.
В умовах ринкової економіки для визначення шляхів збільшення прибутку необхідний системний підхід до аналізу господарської діяльності. На основі аналізу фінансово-господарської діяльності авіакомпанії з застосуванням діючої методики оцінки прибутку і рентабельності обгрунтований комплексний підхід до дослідження стану господарюючого суб'єкта. Проведені розрахунки дозволяють отримати більш точне, докладне уявлення про інтенсивність використання ресурсів.
Майновий стан підприємства в 2013 році в порівнянні з 2012 роком покращився, так як ми можемо спостерігати збільшення коефіцієнту оновлення основних засобів. Коефіцієнт зносу станом на 2013 рік зріс, що може негативно відображатись на діяльності підприємства. Вже дивлячись на характер зносу, можна проаналізувати який саме шлях в реорганізації основних фондів потрібен у даному випадку. Основним показником, що характеризує ефективність використання основних засобів та забезпечення ними є фондовіддача. Показник фондовіддачі склав в 2013 році 0,914. Так як показник зменшився, то це є негативним фактором для досліджуваного підприємства і свідчить про зниження ефективності використання обігових коштів.
Рентабельність є відносним показником прибутковості виробництва. Показники рентабельності за останній рік погіршилися. Так рентабельність активів за чистим прибутком в 2013 році склала 0,006, рентабельність власного капіталу - 0,01.
Більшість показників фінансової стійкості підприємства мають фактичні значення вищі за нормативні. Це характеризує підприємство як фінансово стійке.
Позитивним в роботі аналізованого підприємства є підвищення коефіцієнту забезпеченості власними оборотними засобами з 0,49 до 0,63.
Коефіцієнт автономії протягом року збільшився з 0,59 до 0,64, отже, підприємство має можливість виконати більше зобов`язань.
Коефіцієнт швидкої ліквідності на кінець періоду декілька збільшився за рахунок збільшення дебіторської заборгованості. А оскільки даний коефіцієнт має вирішальне значення для банків, так як характеризує ступінь надійності підприємства при поверненні кредитів, тенденція до збільшення свідчить на користь підприємству.
Отже, аналізоване підприємство можна охарактеризувати як стійке і незалежне.
З використанням методів економічного і фінансового аналізів отримані дані про сучасний стан діяльності авіакомпанії, що спеціалізується на наданні послуг в авіаційних перевезеннях. Результатом цієї діяльності є стабільний прибуток, що склала в 2012 р. 3262816 грн, який в порівнянні з попереднім роком на майже на 3 %.
Практична значущість результатів дослідження полягає в тому, що теоретичне та методичне дослідження проблеми доведено до деяких практичних висновків, які можуть бути використані в господарській практиці для аналізу фінансового стану прибутку, розробки короткостроковій фінансової стратегії та визначення шляхів фінансового оздоровлення.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ
|
ДОДАТОК А Баланс станом на 2011 рік |
|
Актив |
Код рядка |
На початок звітного періоду |
На кінець звітного періоду |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
I. Необоротні активи |
|||
|
Нематеріальні активи: |
|||
|
- залишкова вартість |
010 |
951721 |
936488 |
|
- первісна вартість |
011 |
973039 |
975009 |
|
- накопичена амортизація |
012 |
( 21318 ) |
( 38521 ) |
|
Незавершене будівництво |
020 |
107867 |
117360 |
|
Основні засоби: |
|||
|
- залишкова вартість |
030 |
1615757 |
1566457 |
|
- первісна вартість |
031 |
3782246 |
4016404 |
|
- знос |
032 |
( 2166489 ) |
( 2449947 ) |
|
Довгострокові біологічні активи: |
|||
|
- справедлива (залишкова) вартість |
035 |
606 |
503 |
|
- первісна вартість |
036 |
617 |
517 |
|
- накопичена амортизація |
037 |
( 11 ) |
( 14 ) |
|
Довгострокові фінансові інвестиції: |
|||
|
- які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств |
040 |
0 |
0 |
|
- інші фінансові інвестиції |
045 |
4744 |
4740 |
|
Довгострокова дебіторська заборгованість |
050 |
282 |
191 |
|
Справедлива (залишкова) вартість інвестиційної нерухомості |
055 |
1441 |
1411 |
|
Первісна вартість інвестиційної нерухомості |
056 |
1730 |
1730 |
|
Знос інвестиційної нерухомості |
057 |
( 289 |
( 319 ) |
|
Відстрочені податкові активи |
060 |
0 |
0 |
|
Гудвіл |
065 |
0 |
0 |
|
Інші необоротні активи |
070 |
0 |
26878 |
|
Гудвіл при консолідації |
075 |
0 |
0 |
|
Усього за розділом I |
080 |
2682418 |
2654028 |
|
II. Оборотні активи |
|||
|
Виробничі запаси |
100 |
471048 |
540316 |
|
Поточні біологічні активи |
110 |
1950 |
2172 |
|
Незавершене виробництво |
120 |
1699282 |
1481575 |
|
Готова продукція |
130 |
12052 |
177623 |
|
Товари |
140 |
3661 |
3974 |
|
Векселі одержані |
150 |
0 |
0 |
|
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: |
|||
|
- чиста реалізаційна вартість |
160 |
254546 |
217443 |
|
- первісна вартість |
161 |
255674 |
256378 |
|
- резерв сумнівних боргів |
162 |
( 1128 ) |
( 38935 ) |
|
Дебіторська заборгованість за рахунками: |
|||
|
- за бюджетом |
170 |
113116 |
136342 |
|
- за виданими авансами |
180 |
200337 |
375817 |
|
- з нарахованих доходів |
190 |
2288 |
26908 |
|
- із внутрішніх розрахунків |
200 |
0 |
0 |
|
Інша поточна дебіторська заборгованість |
210 |
20219 |
15569 |
|
Поточні фінансові інвестиції |
220 |
0 |
0 |
|
Грошові кошти та їх еквіваленти: |
|||
|
- в національній валюті |
230 |
117704 |
220904 |
|
- у т.ч. в касі |
231 |
64 |
80 |
|
- в іноземній валюті |
240 |
440295 |
315415 |
|
Інші оборотні активи |
250 |
170697 |
150617 |
|
Усього за розділом II |
260 |
3507195 |
3664675 |
|
III. Витрати майбутніх періодів |
270 |
369 |
887 |
|
IV. Необоротні активи та групи вибуття |
275 |
0 |
0 |
|
Баланс |
280 |
6189982 |
6319590 |
|
Пасив |
Код рядка |
На початок звітного періоду |
На кінець звітного періоду |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
I. Власний капітал |
|||
|
Статутний капітал |
300 |
1947579 |
1996497 |
|
Пайовий капітал |
310 |
0 |
0 |
|
Додатковий вкладений капітал |
320 |
0 |
0 |
|
Інший додатковий капітал |
330 |
1305617 |
1475681 |
|
Резервний капітал |
340 |
49696 |
63226 |
|
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) |
350 |
42260 |
42031 |
|
Неоплачений капітал |
360 |
( 0 ) |
( 0 ) |
|
Вилучений капітал |
370 |
( 0 ) |
( 0 ) |
|
Накопичена курсова різниця |
375 |
0 |
0 |
|
Усього за розділом I |
380 |
3345152 |
3577435 |
|
Частка меншості |
385 |
0 |
0 |
|
II. Забезпечення наступних виплат та платежів |
|||
|
Забезпечення виплат персоналу |
400 |
29 |
1004 |
|
Інші забезпечення |
410 |
6034 |
15271 |
|
Сума страхових резервів |
415 |
0 |
0 |
|
Сума часток перестраховиків у страхових резервах |
416 |
0 |
0 |
|
Цільове фінансування |
420 |
136538 |
98909 |
|
З рядка 420 графа 4 Сума благодійної допомоги (421) |
421 |
0 |
|
|
Усього за розділом II |
430 |
142601 |
115184 |
|
ІІІ. Довгострокові зобов’язання |
|||
|
Довгострокові кредити банків |
440 |
0 |
79898 |
|
Інші довгострокові фінансові зобов’язання |
450 |
798142 |
784626 |
|
Відстрочені податкові зобов’язання |
460 |
389049 |
300175 |
|
Інші довгострокові зобов’язання |
470 |
90000 |
90000 |
|
Усього за розділом III |
480 |
1277191 |
1254699 |
|
ІV. Поточні зобов’язання |
|||
|
Короткострокові кредити банків |
500 |
0 |
0 |
|
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями |
510 |
7249 |
10415 |
|
Векселі видані |
520 |
0 |
3293 |
|
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги |
530 |
77036 |
146321 |
|
Поточні зобов’язання за розрахунками: |
|||
|
- з одержаних авансів |
540 |
1232888 |
1052230 |
|
- з бюджетом |
550 |
4816 |
27588 |
|
- з позабюджетних платежів |
560 |
1 |
0 |
|
- зі страхування |
570 |
6852 |
12265 |
|
- з оплати праці |
580 |
31016 |
32444 |
|
- з учасниками |
590 |
6485 |
10239 |
|
- із внутрішніх розрахунків |
600 |
11 |
17 |
|
Зобов'язання, пов'язані з необоротними активами та групами вибуття, утримуваними для продажу |
605 |
0 |
0 |
|
Інші поточні зобов'язання |
610 |
43414 |
37630 |
|
Усього за розділом IV |
620 |
1409768 |
1332442 |
|
V. Доходи майбутніх періодів |
630 |
15270 |
39830 |
|
Баланс |
640 |
6189982 |
6319590 |
|
Звіт про фінансові результати за 2011 рік |
|
I. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ |
|
Стаття |
Код рядка |
За звітний період |
За попередній період |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) |
010 |
3173026 |
2282267 |
|
Податок на додану вартість |
015 |
42735 |
36241 |
|
Акцизний збір |
020 |
( 0 ) |
( 0 ) |
|
025 |
( 0 ) |
( 0 ) |
|
|
Інші вирахування з доходу |
030 |
( 0 ) |
( 16 ) |
|
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) |
035 |
3130291 |
2246010 |
|
Собівартість реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) |
040 |
( 2392401 ) |
( 1700422 ) |
|
Валовий прибуток: |
|||
|
- прибуток |
050 |
737890 |
545588 |
|
- збиток |
055 |
( 0 ) |
( 0 ) |
|
Інші операційні доходи |
060 |
2304598 |
2242094 |
|
У т.ч. дохід від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції, одержаних у наслідок сільськогосподарської діяльності |
061 |
0 |
0 |
|
Адміністративні витрати |
070 |
( 73857 ) |
( 74914 ) |
|
Витрати на збут |
080 |
( 145715 ) |
( 54808 ) |
|
Інші операційні витрати |
090 |
( 2426334 ) |
( 2304461 ) |
|
У т.ч. витрати від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції, одержаних у наслідок сільськогосподарської діяльності |
091 |
( 0 ) |
( 0 ) |
|
Фінансові результати від операційної діяльності: |
|||
|
- прибуток |
100 |
396582 |
353499 |
|
- збиток |
105 |
( 0 ) |
( 0 ) |
|
Доход від участі в капіталі |
110 |
0 |
0 |
|
Інші фінансові доходи |
120 |
6053 |
3059 |
|
Інші доходи |
130 |
8144 |
2950 |
|
З рядка 130 графа 3 Дохід, пов'язаний з благодійною допомогою (131) |
131 |
0 |
|
|
Фінансові витрати |
140 |
( 65716 ) |
( 83170 ) |
|
Втрати від участі в капіталі |
150 |
( 0 ) |
( 0 ) |
|
Інші витрати |
160 |
( 255 ) |
( 976 ) |
|
Прибуток (збиток) від впливу інфляції на монетарні статті |
165 |
0 |
0 |
|
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: |
|||
|
- прибуток |
170 |
344808 |
275362 |
|
- збиток |
175 |
( 0 ) |
( 0 ) |
|
У т.ч. прибуток від припиненої діяльності та/або прибуток від переоцінки необоротних активів та групи вибуття у наслідок припинення діяльності |
176 |
0 |
0 |
|
У т.ч. збиток від припиненої діяльності та/або збиток від переоцінки необоротних активів та групи вибуття у наслідок припинення діяльності |
177 |
( 0 ) |
( 0 ) |
|
Податок на прибуток від звичайної діяльності |
180 |
( 151839 ) |
( 193184 ) |
|
Дохід з податку на прибуток від звичайної діяльності |
185 |
0 |
0 |
|
Фінансові результати від звичайної діяльності: |
|||
|
- прибуток |
190 |
192969 |
82178 |
|
- збиток |
195 |
( 0 ) |
( 0 ) |
|
Надзвичайні: |
|||
|
- доходи |
200 |
0 |
0 |
|
- витрати |
205 |
( 0 ) |
( 0 ) |
|
Податки з надзвичайного прибутку |
210 |
( 0 ) |
( 0 ) |
|
Частка меншості |
215 |
0 |
0 |
|
Чистий: |
|||
|
- прибуток |
220 |
192969 |
82178 |
|
- збиток |
225 |
( 0 ) |
( 0 ) |
|
Забезпечення матеріального заохочення |
226 |
0 |
0 |
|
Баланс станом на 2012 рік |
|
Актив |
Код рядка |
На початок звітного періоду |
На кінець звітного періоду |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
I. Необоротні активи |
|||
|
Нематеріальні активи: |
|||
|
- залишкова вартість |
010 |
936488 |
921955 |
|
- первісна вартість |
011 |
975009 |
975284 |
|
- накопичена амортизація |
012 |
( 38521 ) |
( 53329 ) |
|
Незавершене будівництво |
020 |
117360 |
100320 |
|
Основні засоби: |
|||
|
- залишкова вартість |
030 |
1565513 |
1682261 |
|
- первісна вартість |
031 |
4015448 |
4402060 |
|
- знос |
032 |
( 2449935 ) |
( 2719799 ) |
|
Довгострокові біологічні активи: |
|||
|
- справедлива (залишкова) вартість |
035 |
503 |
473 |
|
- первісна вартість |
036 |
517 |
489 |
|
- накопичена амортизація |
037 |
( 14 ) |
( 16 ) |
|
Довгострокові фінансові інвестиції: |
|||
|
- які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств |
040 |
0 |
0 |
|
- інші фінансові інвестиції |
045 |
4740 |
4744 |
|
Довгострокова дебіторська заборгованість |
050 |
191 |
144 |
|
Справедлива (залишкова) вартість інвестиційної нерухомості |
055 |
1411 |
966 |
|
Первісна вартість інвестиційної нерухомості |
056 |
1730 |
1208 |
|
Знос інвестиційної нерухомості |
057 |
( 319 ) |
( 242 ) |
|
Відстрочені податкові активи |
060 |
0 |
0 |
|
Гудвіл |
065 |
0 |
0 |
|
Інші необоротні активи |
070 |
26878 |
40488 |
|
Гудвіл при консолідації |
075 |
0 |
0 |
|
Усього за розділом I |
080 |
2653084 |
2751351 |
|
II. Оборотні активи |
|||
|
Виробничі запаси |
100 |
540207 |
686195 |
|
Поточні біологічні активи |
110 |
2172 |
2545 |
|
Незавершене виробництво |
120 |
1481619 |
1588032 |
|
Готова продукція |
130 |
177623 |
34755 |
|
Товари |
140 |
3974 |
4402 |
|
Векселі одержані |
150 |
0 |
0 |
|
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: |
|||
|
- чиста реалізаційна вартість |
160 |
223540 |
263272 |
|
- первісна вартість |
161 |
255873 |
299208 |
|
- резерв сумнівних боргів |
162 |
( 32333 ) |
( 35936 ) |
|
Дебіторська заборгованість за рахунками: |
|||
|
- за бюджетом |
170 |
136342 |
73151 |
|
- за виданими авансами |
180 |
369215 |
450588 |
|
- з нарахованих доходів |
190 |
26908 |
19079 |
|
- із внутрішніх розрахунків |
200 |
0 |
4 |
|
Інша поточна дебіторська заборгованість |
210 |
15569 |
69432 |
|
Поточні фінансові інвестиції |
220 |
0 |
0 |
|
Грошові кошти та їх еквіваленти: |
|||
|
- в національній валюті |
230 |
220904 |
202528 |
|
- у т.ч. в касі |
231 |
80 |
116 |
|
- в іноземній валюті |
240 |
315415 |
327062 |
|
Інші оборотні активи |
250 |
150617 |
178150 |
|
Усього за розділом II |
260 |
3664105 |
3899195 |
|
III. Витрати майбутніх періодів |
270 |
887 |
1413 |
|
IV. Необоротні активи та групи вибуття |
275 |
0 |
0 |
|
Баланс |
280 |
6318076 |
6651959 |
|
Пасив |
Код рядка |
На початок звітного періоду |
На кінець звітного періоду |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
I. Власний капітал |
|||
|
Статутний капітал |
300 |
1996497 |
2060940 |
|
Пайовий капітал |
310 |
0 |
0 |
|
Додатковий вкладений капітал |
320 |
0 |
0 |
|
Інший додатковий капітал |
330 |
1475681 |
1524854 |
|
Резервний капітал |
340 |
63226 |
66569 |
|
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) |
350 |
42012 |
42012 |
|
Неоплачений капітал |
360 |
( 0 ) |
( 0 ) |
|
Вилучений капітал |
370 |
( 0 ) |
( 0 ) |
|
Накопичена курсова різниця |
375 |
0 |
0 |
|
Усього за розділом I |
380 |
3577416 |
3694375 |
|
Частка меншості |
385 |
0 |
0 |
|
II. Забезпечення наступних виплат та платежів |
|||
|
Забезпечення виплат персоналу |
400 |
34056 |
63373 |
|
Інші забезпечення |
410 |
15246 |
43013 |
|
Сума страхових резервів |
415 |
0 |
0 |
|
Сума часток перестраховиків у страхових резервах |
416 |
0 |
0 |
|
Цільове фінансування |
420 |
98909 |
415220 |
|
З рядка 420 графа 4 Сума благодійної допомоги (421) |
421 |
0 |
|
|
Усього за розділом II |
430 |
148211 |
521606 |
|
ІІІ. Довгострокові зобов’язання |
|||
|
Довгострокові кредити банків |
440 |
79898 |
172255 |
|
Інші довгострокові фінансові зобов’язання |
450 |
784626 |
872580 |
|
Відстрочені податкові зобов’язання |
460 |
265606 |
225706 |
|
Інші довгострокові зобов’язання |
470 |
90000 |
90000 |
|
Усього за розділом III |
480 |
1220130 |
1360541 |
|
ІV. Поточні зобов’язання |
|||
|
Короткострокові кредити банків |
500 |
0 |
0 |
|
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями |
510 |
10415 |
15830 |
|
Векселі видані |
520 |
3293 |
0 |
|
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги |
530 |
147071 |
121464 |
|
Поточні зобов’язання за розрахунками: |
|||
|
- з одержаних авансів |
540 |
1052230 |
786408 |
|
- з бюджетом |
550 |
27588 |
1948 |
|
- з позабюджетних платежів |
560 |
0 |
0 |
|
- зі страхування |
570 |
12265 |
14066 |
|
- з оплати праці |
580 |
32444 |
37047 |
|
- з учасниками |
590 |
10239 |
0 |
|
- із внутрішніх розрахунків |
600 |
17 |
0 |
|
Зобов'язання, пов'язані з необоротними активами та групами вибуття, утримуваними для продажу |
605 |
0 |
0 |
|
Інші поточні зобов'язання |
610 |
36927 |
47777 |
|
Усього за розділом IV |
620 |
1332489 |
1024540 |
|
V. Доходи майбутніх періодів |
630 |
39830 |
50897 |
|
Баланс |
640 |
6318076 |
6651959 |
|
Звіт про фінансові результати за 2012 рік |
|
I. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ |
|
Стаття |
Код рядка |
За звітний період |
За попередній період |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) |
010 |
3262816 |
3173026 |
|
Податок на додану вартість |
015 |
42189 |
42735 |
|
Акцизний збір |
020 |
( 0 ) |
( 0 ) |
|
025 |
( 0 ) |
( 0 ) |
|
|
Інші вирахування з доходу |
030 |
( 0 ) |
( 0 ) |
|
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) |
035 |
3220627 |
3130291 |
|
Собівартість реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) |
040 |
( 2697754 ) |
( 2392401 ) |
|
Валовий прибуток: |
|||
|
- прибуток |
050 |
522873 |
737890 |
|
- збиток |
055 |
( 0 ) |
( 0 ) |
|
Інші операційні доходи |
060 |
184550 |
2304598 |
|
У т.ч. дохід від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції, одержаних у наслідок сільськогосподарської діяльності |
061 |
0 |
0 |
|
Адміністративні витрати |
070 |
( 94773 ) |
( 73857 ) |
|
Витрати на збут |
080 |
( 192894 ) |
( 145715 ) |
|
Інші операційні витрати |
090 |
( 212903 ) |
( 2426334 ) |
|
У т.ч. витрати від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції, одержаних у наслідок сільськогосподарської діяльності |
091 |
( 120 ) |
( 0 ) |
|
Фінансові результати від операційної діяльності: |
|||
|
- прибуток |
100 |
206853 |
396582 |
|
- збиток |
105 |
( 0 ) |
( 0 ) |
|
Доход від участі в капіталі |
110 |
0 |
0 |
|
Інші фінансові доходи |
120 |
39179 |
6053 |
|
Інші доходи |
130 |
2920 |
8144 |
|
З рядка 130 графа 3 Дохід, пов'язаний з благодійною допомогою (131) |
131 |
0 |
|
|
Фінансові витрати |
140 |
( 75246 ) |
( 65716 ) |
|
Втрати від участі в капіталі |
150 |
( 0 ) |
( 0 ) |
|
Інші витрати |
160 |
( 645 ) |
( 255 ) |
|
Прибуток (збиток) від впливу інфляції на монетарні статті |
165 |
0 |
0 |
|
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: |
|||
|
- прибуток |
170 |
173061 |
344808 |
|
- збиток |
175 |
( 0 ) |
( 0 ) |
|
У т.ч. прибуток від припиненої діяльності та/або прибуток від переоцінки необоротних активів та групи вибуття у наслідок припинення діяльності |
176 |
0 |
0 |
|
У т.ч. збиток від припиненої діяльності та/або збиток від переоцінки необоротних активів та групи вибуття у наслідок припинення діяльності |
177 |
( 0 ) |
( 0 ) |
|
Податок на прибуток від звичайної діяльності |
180 |
( 133736 ) |
( 151839 ) |
|
Дохід з податку на прибуток від звичайної діяльності |
185 |
0 |
0 |
|
Фінансові результати від звичайної діяльності: |
|||
|
- прибуток |
190 |
39325 |
192969 |
|
- збиток |
195 |
( 0 ) |
( 0 ) |
|
Надзвичайні: |
|||
|
- доходи |
200 |
0 |
0 |
|
- витрати |
205 |
( 0 ) |
( 0 ) |
|
Податки з надзвичайного прибутку |
210 |
( 0 ) |
( 0 ) |
|
Частка меншості |
215 |
0 |
0 |
|
Чистий: |
|||
|
- прибуток |
220 |
39325 |
192969 |
|
- збиток |
225 |
( 0 ) |
( 0 ) |
|
Забезпечення матеріального заохочення |
226 |
0 |
0 |
ДОДАТОК Б
Вихідні дані для розрахунку та аналізу ефективності експорту (імпорту) послуг
|
№ варіанта |
Попередній рік |
Звітний рік |
||||||||||
|
Кількість одиниць |
Ціна-брутто, доларів за одиницю |
Курс гривні до долара |
Виробнича собівартість одиниці, гривень |
Накладні витрати в % до виручки-брутто |
Накладні витрати в % до виробничої собівартості |
Кількість одиниць |
Ціна-брутто, доларів за одиницю |
Курс гривні до долара |
Виробнича собівартість одиниці, гривень |
Накладні витрати в % до виручки-брутто |
Накладні витрати в % до виробничої собівартості |
|
|
1 |
3000 |
100 |
7 |
50 |
11 |
20 |
3200 |
110 |
8 |
100 |
12 |
16 |
|
2 |
3100 |
105 |
7 |
60 |
12 |
19 |
3500 |
120 |
8 |
95 |
14 |
17 |
|
3 |
3200 |
110 |
7 |
70 |
13 |
18 |
3900 |
130 |
8 |
90 |
16 |
18 |
|
4 |
3300 |
115 |
7 |
80 |
14 |
17 |
4400 |
140 |
8 |
85 |
19 |
19 |
|
5 |
3400 |
120 |
7 |
90 |
15 |
16 |
5000 |
150 |
8 |
80 |
21 |
20 |
|
6 |
3500 |
125 |
7 |
100 |
16 |
12 |
3200 |
160 |
8 |
75 |
20 |
11 |
|
7 |
3600 |
130 |
7 |
110 |
17 |
14 |
3500 |
170 |
8 |
70 |
19 |
12 |
|
8 |
3700 |
135 |
7 |
120 |
18 |
16 |
3900 |
180 |
8 |
65 |
18 |
13 |
|
9 |
3800 |
140 |
7 |
130 |
19 |
19 |
4400 |
190 |
8 |
60 |
17 |
14 |
|
10 |
3900 |
145 |
7 |
140 |
20 |
21 |
5000 |
200 |
8 |
50 |
16 |
15 |
|
11 |
4000 |
150 |
7 |
140 |
11 |
20 |
3200 |
145 |
8 |
100 |
12 |
16 |
|
12 |
4100 |
155 |
7 |
135 |
12 |
19 |
3500 |
140 |
8 |
95 |
14 |
17 |
|
13 |
4200 |
160 |
7 |
130 |
13 |
18 |
3900 |
135 |
8 |
90 |
16 |
18 |
|
14 |
4300 |
165 |
7 |
125 |
14 |
17 |
4400 |
130 |
8 |
85 |
19 |
19 |
|
15 |
4400 |
170 |
7 |
120 |
15 |
16 |
5000 |
125 |
8 |
80 |
21 |
20 |
|
16 |
4500 |
175 |
7 |
115 |
16 |
12 |
3200 |
120 |
8 |
75 |
20 |
11 |
|
17 |
4600 |
180 |
7 |
110 |
17 |
14 |
3500 |
115 |
8 |
70 |
19 |
12 |
|
18 |
4700 |
185 |
7 |
105 |
18 |
16 |
3900 |
110 |
8 |
65 |
18 |
13 |
|
19 |
4800 |
190 |
7 |
100 |
19 |
19 |
4400 |
105 |
8 |
60 |
17 |
14 |
|
20 |
4900 |
195 |
7 |
95 |
20 |
21 |
5000 |
100 |
8 |
50 |
16 |
15 |
|
21 |
5000 |
200 |
7 |
100 |
11 |
20 |
3200 |
210 |
8 |
115 |
12 |
16 |
|
22 |
5100 |
205 |
7 |
110 |
12 |
19 |
3500 |
220 |
8 |
120 |
14 |
17 |
|
23 |
5200 |
210 |
7 |
120 |
13 |
18 |
3900 |
230 |
8 |
125 |
16 |
18 |
|
24 |
5300 |
215 |
7 |
130 |
14 |
17 |
4400 |
240 |
8 |
130 |
19 |
19 |
|
25 |
5400 |
220 |
7 |
140 |
15 |
16 |
5000 |
250 |
8 |
135 |
21 |
20 |
|
26 |
5500 |
225 |
7 |
150 |
16 |
12 |
3200 |
260 |
8 |
140 |
20 |
11 |
|
27 |
5600 |
230 |
7 |
160 |
17 |
14 |
3500 |
270 |
8 |
145 |
19 |
12 |
|
28 |
5700 |
235 |
7 |
170 |
18 |
16 |
3900 |
280 |
8 |
150 |
18 |
13 |
|
29 |
5800 |
240 |
7 |
180 |
19 |
19 |
4400 |
290 |
8 |
155 |
17 |
14 |
|
30 |
5900 |
245 |
7 |
190 |
20 |
21 |
5000 |
300 |
8 |
160 |
16 |
15 |