Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ
Київський національний університет будівництва і архітектури
Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова
Методичні вказівки
до написання магістерської роботи
для спеціальності “Управління проектами” 8.000003
Київ - Миколаїв
2007
Методичні вказівки до написання магістерської роботи для спеціальності “Управління проектами” 8.000003 / Укл. Бушуєв С.Д., Захарова О.О., Казарєзов А.Я., Кошкин К.В., Чернов С.К., Чубчик Т.Т. –Київ - Миколаїв :КНУБА, НУК 2007. - 25 с.
Укладачі: д.т.н., професор Бушуєв Сергій Дмитрович,
аспірант Захарова Олена Олександрівна,
д.т.н., професор Казарєзов Анатолій Якович,
д.т.н., професор Кошкин Костянтин Вікторович,
д.т.н., доцент Чернов Сергій Костянтинович,
викладач Чубчик Тетяна Тимофіївна
ЗМІСТ
Вступ…………………………………………………………………………..…………4
9. Відгук на магістерську роботу……………………………………………………35
Додатки……………………………………………………………………………….43
Використана література …………………….………………………….…..53
Методичні вказівки призначені для студентів, що навчаються на магістерській програмі з метою підготовки роботи на здобуття академічного ступеня магістр з спеціальності "Управління проектами" (8.000003) за для присвоєння кваліфікації "керівник проектів та програм". Завдання посібника полягає в тому, щоб надати студентам допомогу у виконанні ними магістерського дослідження, присвяченого науковому вирішенню конкретної управлінської, економічної, соціальної або політико-економічної проблеми.
Методичні вказівки визначають організацію, послідовність виконання магістерської роботи та вимоги до її змісту. Правила оформлення магістерських робіт можуть бути використані студентами при оформленні дипломних робіт, рефератів, курсових та поза аудиторних робіт. Зміст, обсяг та структура магістерської роботи, які наведені у методичних вказівках, є типовими і у окремих випадках за письмовим дозволом випускаючої кафедри можуть бути змінені.
У додатках наведені зразки оформлення необхідних документів. Головний акцент у методичному посібнику зроблено на задоволення потреб магістерської програми, яка пов’язується з підготовкою до виконання науково-аналітичних задач. Отже, більшість термінів, які використовуються у методичному посібнику, відповідають офіційним термінам, що використовують ВАК України та норми по управлінню проектами.
Порядок оформлення і захисту магістерської роботи наближаються до відповідних нормативних вимог, що пред’являються ВАК України до дисертаційних робіт.
Першим кроком у світову науку є отримання студентом (пошукувачем, здобувачем, магістрантом) академічного ступеня магістра.
«Магістр» –слово латинського походження (magister). Воно означає «наставник», «вчитель», «керівник», майстер своєї справи, визнаний спеціаліст у тій чи іншій сфері діяльності.
У Стародавньому Римі слово «магістр» означало титул деяких посадових осіб, наприклад, магістр вершників. Було в римській державі і особливе найменування «магістр-популі», що означало «вчитель народу», в значенні «диктатор». «Магістрами» значилися і старшини різного роду колегій, у тому числі і жрецьких. У Візантії «магістр» –це високий придворний титул, у Західній Європі в середні віки – голова духовно-лицарського католицького ордену.
Пізніше «магістр» –це нижча, порівняно з докторською, вчена ступінь на філософських факультетах західноєвропейських університетів. У сучасній англо-американській системі вищої освіти ступінь магістра посідає проміжне місце між бакалавром і доктором наук. Він присуджується особам, які закінчили університет, або тим, хто має академічний ступінь бакалавра і пройшов додатковий курс протягом 1-2 років, здав спеціальні екзамени і захистив магістерську дисертацію. Перелік і зміст дисциплін для екзаменів, а також вимоги до обсягу магістерської дисертації встановлюються самими університетами. Як правило, з юридичних та медичних спеціальностей ступінь магістра не присуджується. Замість неї прийнято ступінь доктора права і доктора медицини.
У Російській імперії вчений ступінь магістра поряд з вченими ступенями кандидата і доктора наук було започатковано спеціальним імператорським указом у січні 1803 року. Такий ступінь вводився на всіх університетських факультетах, окрім медичного. У 1819 року було розроблено і в тому ж році затверджено «Положення про присвоєння вчених ступенів», яке встановлювало чіткий порядок здачі екзаменів, захисту дисертацій, присудження вчених ступенів. Зокрема, цим Положенням передбачався публічний захист магістерської дисертації.
Університетським статутом у 1884 році вчену ступінь кандидата наук було скасовано. З того часу присуджувалися тільки два вчених ступені –магістра та доктора наук, а самі дисертації на здобуття наукового ступеня стали подаватись до захисту тільки в письмовому вигляді. Автореферат дисертації не друкувався, однак до дисертації додавались тези обсягом не більше чотирьох сторінок.
Починаючи з другої половини XIX століття, магістерські дисертації, як і докторські, почали друкуватися у “Вчених записках” і повідомленнях університетів, а також у журналах за фахом наук. Захист дисертацій проходив на засіданні ради факультету, в якому дозволялось брати участь всім бажаючим, тобто захист магістерської дисертації проходив завжди публічно.
Для захисту магістерської дисертації призначались два офіційних опоненти, як правило, з числа професорів даного факультету. Після доповідей опонентів могли виступити усі запрошені на захист. При особливо видатних достоїнствах магістерської дисертації факультет міг клопотати про присудження магістранту одразу ступеня доктора наук. При вступі на державну службу магістри наук отримували право на чин IX класу, могли подавати прохання щодо зарахування до потомствених почесних громадян. Магістри отримували такі самі академічні знаки, як і доктори, тільки не золоті, а срібні. Таким чином, ступінь магістра мав вельми високий науковий статус, а самі магістерські дисертації носили характер серйозних наукових праць.
Після революції 1917 року існуючі на той час вчені ступені були відмінені. Однак в 1934 році їх було відновлено, окрім магістерських. Останні почали присуджуватися в Росії тільки в 1993 році.
В структурі вищої освіти України ступінь магістра йде за ступенем бакалавра та спеціаліста і передує ступеню кандидата наук. Ступінь магістра є не науковим, а академічним, оскільки він відображає передусім освітянський рівень випускника вищої школи і свідчить про наявність у нього умінь і навичок, які властиві починаючому науковцю.
Законом України “Про вищу освіту” від 2002 р. зазначено, що магістр – це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра або спеціаліста здобув поглиблені спеціальні уміння та знання інноваційного характеру, має певний досвід їх застосування та продукування нових знань для вирішення проблемних професійних завдань у певній галузі народного господарства.
Отже, головним змістом магістерських програм має бути підготовка студентів на основі отримання ними знаково-практичних та знаково-розумових умінь до розв’язання діагностичних та евристичних задач дослідно-технологічного рівня професійної діяльності. У загальному розумінні це означає підготовку магістрів до специфічного науково-аналітичного типу діяльності.
Ступінь магістра присуджується по завершенню навчання з відповідної освітньо-професійної програми, успішного складання державного іспиту, захисту магістерської роботи (саме роботи, а не дисертації, як це прийнято у деяких країнах) .
Підготовка фахівців у вищих навчальних закладах України здійснюється за освітньо-кваліфікаційними рівнями: молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр. Контроль якості здобутої вищої освіти на кожному рівні провадиться в рамках державної атестації студентів. Для розуміння принципів державної атестації випускників вищих навчальних закладів необхідно звернути увагу на визначення деяких спеціальних термінів.
Кваліфікація - здатність особи виконувати завдання та обов'язки відповідної роботи. Кваліфікація вимагає певного освітньо-кваліфікаційного рівня і визначається за назвою професії.
Освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти - характеристика вищої освіти за ознаками рівня сформованості якостей людини, що забезпечують її здатність виконувати відповідні фахові завдання чи обов'язки певного кваліфікаційного рівня.
Освітньо-кваліфікаційна характеристика - державний нормативний документ, в якому узагальнюється зміст освіти, тобто відображаються цілі освітньої та професійної підготовки, визначаються основні вимоги до фахівця, його місце у господарській структурі держави.
Бакалавр –це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі повної загальної середньої освіти здобув поглиблену загальнокультурну підготовку, фундаментальні та професійно-орієнтовані уміння та знання щодо узагальненого об'єкта праці і здатний вирішувати типові професійні завдання, передбачені для відповідних посад у певній галузі народного господарства.
Спеціаліст – це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра здобув спеціальні уміння та знання, має досвід їх застосування для вирішення складних професійних завдань, передбаченим для відповідних посад у певній галузі народного господарства.
Магістр – це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра або спеціаліста здобув поглиблені спеціальні уміння та знання інноваційного характеру, має певний досвід застосування та продукування нових знань для вирішення проблемних професійних завдань у певній галузі народного господарства.
Напрям підготовки за професійним спрямуванням у вищій освіті – група спеціальностей із спорідненим змістом освіти.
Контроль якості вищої освіти - система заходів, що здійснює третя сторона з метою перевірки характеристик якостей особистості випускника вищого навчального закладу та їх порівняння з встановленими вимогами і визначення відповідності кінцевим цілям вищої освіти.
Виробнича функція - коло обов'язків, які виконує фахівець відповідно до посади і які визначаються посадовою інструкцією або кваліфікаційною характеристикою.
Задача діяльності - мета діяльності, що задана в певних умовах і може бути досягнута в результаті визначеної структури діяльності. Задачі діяльності розподіляються на класи:
- стереотипні, які передбачають діяльність відповідно до заданого алгоритму, що характеризується однозначним набором добре відомих, раніш відібраних складних операцій І потребує використання значних масивів оперативної та раніш засвоєної інформації;
- діагностичні, які передбачають діяльність відповідно до заданого алгоритму, що містить процедуру часткового конструювання рішення по застосуванню відповідних операцій і потребує виконання значних масивів оперативної та раніш засвоєної інформації,
- евристичні, які передбачають діяльність за складним алгоритмом, що містить процедуру конструювання рішень і потребує використання великих масивів оперативної та раніш засвоєної інформації.
Об'єкт діяльності - процеси, явища, матеріальні об'єкти, на які спрямована діяльність фахівця (фінанси промисловості, фінанси бюджетних установ, страхування, фінансовий аналіз діяльності підприємств тощо).
Рівень професійної діяльності - характеристика професійної діяльності за ступенем опанування особою певної сукупності умінь та знань. У сфері праці розрізняють наступні рівні професійної діяльності:
Знання - результат процесу пізнання діяльності, її перевірене суспільною практикою і логічно упорядковане відображення в свідомості людини. Знання - категорія, яка відбиває зв'язок між пізнавальною і практичною діяльністю людини. Знання можливо ідентифікувати тільки тоді, коли вони проявляються у вигляді умінь виконувати відповідні розумові або фізичні дії.
Уміння - здатність людини виконувати певні дії при здійсненні тієї чи іншої діяльності на основі відповідних знань. Види умінь:
- предметно-практичні - уміння виконувати дії щодо переміщення об'єктів у просторі; зміни його форми тощо. Головну роль у регулюванні предметно-практичних дій виконують перспективні образи, що відображають просторові, фізичні та інші властивості предметів і забезпечують керування робочими рухами відповідно до властивостей об'єкта та завдань діяльності;
- предметно-розумові - уміння щодо виконання операцій з розумовими образами предметів. Ці дії вимагають наявність розвиненої системи уявлень і здатність до розумових дій (наприклад, аналіз, класифікація, узагальнення, порівняння тощо);
- знаково-практичні - уміння щодо виконання операцій зі знаками та знаковими системами. Прикладами цих дій є письмо, прокладання курсу по карті, одержання інформації від пристроїв тощо;
- знаково-розумові - уміння щодо розумового виконання операцій зі знаками та знаковими системами. Наприклад., виконання логічних та розрахункових операцій. Ці дії дозволяють розв'язувати широке коло задач в узагальненому вигляді.
Навички - дії, що виконуються при здійсненні певної діяльності, які завдяки численним повторенням стають автоматичними і виконуються без свідомого контролю.
В таблиці 1 представлені кваліфікаційні особливості задач, рівнів діяльності та рівнів умінь у відповідності до освітньо-кваліфікаційного рівня вищої освіти. З таблиці видно, як відповідно з сучасною вітчизняною практикою розрізняються ступені підготовки фахівців у вищих навчальних закладах.
Таблиця 1.
Кваліфікаційні особливості задач, рівнів діяльності та рівнів умінь
|
Найменування задач, рівнів діяльності та рівнів умінь |
Освітньо-кваліфікаційний рівень |
|
бакалавр |
спеціаліст |
магістр |
|
|
Задачі діяльності: |
|||
|
стереотипні |
Х |
Х |
|
|
діагностичні |
Х |
Х |
|
|
евристичні |
Х |
||
|
Рівні професійної діяльності: |
|||
|
стереотипний (рівень використання) |
Х |
||
|
операторський |
Х |
Х |
|
|
експлуатаційний |
Х |
Х |
|
|
технологічний |
Х |
Х |
|
|
дослідницький |
Х |
||
|
Види умінь: |
|||
|
предметно-практичні (керування робочими рухами відповідно до властивостей об'єкта та завдань діяльності) |
Х |
||
|
предметно-розумові (виконання операцій з розумовими образами предметів) |
Х |
Х |
|
|
знаково-практичні (виконання операцій зі знаками та знаковими системами) |
Х |
Х |
|
|
знаково-розумові (розумового виконання операцій зі знаками та знаковими системами) |
Х |
1.2. Організація державної атестації магістрів
Здобуття кваліфікації фахівця того чи іншого рівня підтверджується державною атестацією.
Державна атестація здійснюється державною екзаменаційною комісією (ДЕК) відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики (ОКХ) після повного виконання студентом освітньо-професійної програми (ОПП) підготовки за навчальним планом.
На державну атестацію (згідно наказу Міністра освіти України №285 від 31.07.98р.) виноситься весь нормативний зміст підготовки студента. Нормативна форма державної атестації регламентуються державними стандартами вищої освіти за напрямом підготовки та спеціальністю. Можливі форми державної атестації: державний іспит, захист кваліфікаційної роботи або їх поєднання.
Кваліфікаційні роботи виконуються за видами:
- випускна робота бакалавра (якщо передбачена),
- дипломна робота (програми підготовки спеціаліста);
- магістерська робота (програми підготовки магістра).
Вид кваліфікаційної роботи визначається змістом професійних функцій та задач діяльності, які подані в освітньо-кваліфікаційній характеристиці фахівця відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня.
Для проведення державної атестації щорічно створюється державна екзаменаційна комісія. Її повноваження діють протягом календарного року, але збирається вона у визначені терміни для прийому державних іспитів і захисту дипломних та магістерських робіт.
Голова ДЕК призначається Міністерством освіти і науки України за пропозицією ректора університету. Як правило, головою ДЕК буває досвідчений професор чи доцент провідного вищого навчального закладу, або представник державних органів чи крупних підприємств. До складу комісії входять викладачі випускаючих та профільних кафедр, а також провідні фахівці народного господарства. Персональний склад ДЕК затверджується ректором не пізніше ніж за місяць до початку роботи.
Державна екзаменаційна комісія працює у терміни, передбачені навчальними планами даної спеціальності. Графік її роботи затверджується ректором університету.
Існують певні критерії завершеності кваліфікаційних робіт. В кінцевому рахунку для розгляду і захисту кваліфікаційної роботи на засіданні ДЕК подаються:
В ДЕК можуть бути подані також інші матеріали, що характеризують наукову та практичну цінність кваліфікаційної роботи - друковані статті за темою роботи, документи, які підтверджують практичне застосування результатів, макети, зразки матеріалів, виробів тощо.
Здобувачі академічного ступеня "магістр", які пройшли державну атестацію, отримують диплом про здобуття повної вищої освіти та відповідної кваліфікації.
Умовою отримання магістрами диплому з відзнакою, крім того, що вони мають не менше 75% відмінних оцінок з усіх навчальних дисциплін і практичної підготовки, оцінки "добре" з інших дисциплін та оцінки "відмінно" за результатами державної атестації, є наявність диплома бакалавра з відзнакою.
Студенти, які отримали незадовільну оцінку при складанні державного іспиту або при захисті кваліфікаційної роботи, відраховуються з університету та одержують академічні довідки встановленого зразка [10].
Підготовка магістерської роботи з управління проектами та програмами повинна визначити вміння студента:
Написання магістерської роботи є своєрідним підсумком, творчим звітом студента про теоретичні та практичні знання, вміння і навички, які він отримав за період навчання в університеті.
При підготовці магістерської роботи студент повинен дотримуватись певних вимог:
Рекомендується основні положення роботи відобразити в доповідях на наукових конференціях, семінарах, симпозіумах, виступах у засобах масової інформації, що значно підвищує науково-теоретичний і практичний рівень роботи та позитивно оцінюється при захисті.
Підготовка магістерської роботи умовно поділяється на такі етапи:
Першим етапом підготовки магістерської роботи є вибір теми та її затвердження. Тематика магістерських робіт пропонується випускаючою кафедрою університету. Магістрант, порадившись з науковим керівником, обирає тему магістерської роботи. Тема може бути рекомендована організацією, що направила студента на навчання. Слухачеві надається право запропонувати і свою тему, яка відповідає його науковим та практичним інтересам, життєвому досвіду, схильностям та особистим здібностям.
Важливим аргументом на користь вибору тієї чи іншої теми може бути досвід минулої роботи студента, його творчий інтерес до теми не тільки при написанні магістерської роботи, а і в подальшому, наприклад, у процесі роботи над кандидатською дисертацією.
Вибрана тема магістерської роботи розглядається на засіданні кафедри та за поданням завідувача кафедри затверджується наказом ректора університету.
Студент за погодженням з науковим керівником і кафедрою може змінити формулювання теми або саму тему магістерської роботи, але не пізніше ніж за три місяці до визначеного терміну подання завершеної роботи.
З метою своєчасної якісної підготовки магістерської роботи студентам наказом ректора університету (за поданням кафедр) призначаються наукові керівники магістерських робіт. Ними можуть бути доктори та кандидати наук, найбільш досвідчені викладачі та наукові співробітники, висококваліфіковані фахівці центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування.
Науковий керівник надає постійну допомогу слухачам з усіх питань підготовки магістерської роботи:
До функцій наукового керівника також належать:
За ініціативою наукового керівника і студента в разі потреби запрошуються консультанти з окремих розділів чи спеціальних питань магістерської роботи за рахунок ліміту часу, відведеного на наукове консультування. Дані про консультантів вказуються на титульному аркуші магістерської роботи.
Консультантами з окремих розділів магістерської роботи можуть призначатися професори, доценти, науковці, викладачі філіалу та інших вищих закладів освіти, висококваліфіковані фахівці центральних та місцевих державних органів.
Консультанти перевіряють відповідну частину виконаної слухачем роботи та підписують її.
Умовою якісного виконання магістерської роботи є ґрунтовне ознайомлення з літературою за обраною темою. Вивчення літератури є важливим напрямком роботи, який дає можливість слухачеві врахувати досягнення попередників, що присвятили свої дослідження обраній ним науковій проблемі. Матеріали попередніх досліджень являють собою великий за обсягом матеріал, з якого можна отримувати корисну інформацію. Він може стати точкою відліку для формування нових ідей та науково-світоглядних поглядів.
Теоретичною та методологічною основою написання магістерської роботи є фундаментальні праці вітчизняних та зарубіжних вчених, концепції та ідеї, закладені в Конституції України, законах України, рішеннях Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, указах Президента. Студенту після вибору теми магістерської роботи необхідно глибоко вивчити літературні джерела, які безпосередньо стосуються обраної теми дослідження.
Урахування і знання досягнень теоретичної думки фахівців різних країн, шкіл, позицій і концепцій сприятимуть багатовимірному баченню соціального світу. Ця підготовча робота також дасть змогу слухачам краще осмислити основні питання теми дослідження, їх зміст, визначити вузлові проблеми та напрямки аналізу реальної практики управління проектами та програмами.
Поряд з цим студент повинен проаналізувати з досліджуваної проблеми монографії, періодичні видання, збірники матеріалів науково-практичних конференцій, автореферати дисертацій, різноманітні статистичні та інші джерела інформації.
Рекомендації:
Спочатку слухач має ознайомитися з алфавітним, систематичним та предметним каталогами бібліотек міста, Інтернетом. Відбір та вивчення літератури мають бути системними.
Студентові необхідно завести спеціальний бібліографічний каталог (бажано в електронному вигляді), в які заносити дані про джерело: прізвище, ініціали автора (групи авторів), назву монографії, книги або статті, вихідні дані: місто, видавництво (а для журнальних статей - назву журналу, рік видання, число, місяць, номер журналу). Крім того, потрібно вказати бібліотечний шифр (як є), що допоможе студентові в разі потреби повторного звернення до даного джерела швидко знайти його.
Підібравши потрібну літературу, студент приступає до глибокого її вивчення. Рекомендується спочатку швидко переглянути структурні елементи літературного джерела, які заслуговують на увагу у зв'язку з темою дослідження, потім уважно вивчити виділені елементи і їх скопіювати або законспектувати.
Щоб підготувати магістерську роботу на належному рівні, студент повинен прагнути відбирати з літератури такі ідеї, положення та інформацію, які зможуть поглибити його теоретичні знання і слугувати фактологічним матеріалом. Ознайомлюючись з книгою, вивчаючи її окремі глави чи параграфи, студентові також доцільно запозичувати окремі технічні прийоми аналізу: форми таблиць, графіків, структуру і зміст інструментарію, що використовується при соціологічних дослідженнях, тощо.
Опрацьовуючи роботи класиків вітчизняної та світової науки, а також інші джерела, необхідно вести конспект. При цьому в конспекті не потрібно повністю відтворювати структуру джерела та його зміст. Важливо в джерелі знайти відповідь на запитання, яке виникає у зв'язку з розробкою тієї чи іншої проблеми в магістерській роботі. Відтак конспект може мати такий вигляд, наданий у таблиці 2.
Таблиця 2.
Автор, назва роботи та інші вихідні дані.
|
Проблема (питання) |
Основні положення джерела чи книги (відповідь) |
Сторінка |
Примітка магістранта |
|
1 |
2 |
Доцільно такий конспект вести на окремих аркушах паперу або файлах, що дасть змогу більш вільно систематизувати первинний матеріал відносно прийнятої структури магістерської роботи. Дуже важливо, щоб слухач у четверту графу конспекту вносив свої висновки, пропозиції, висловлював згоду чи незгоду з ідеями книги, зауваження щодо можливості реалізації певних ідей в практиці управління проектами, відзначав їх актуальність чи застарілість.
Вивчаючи та конспектуючи документи, слід виявити в них нові економічні, політичні, філософські, соціологічні та управлінські наукові ідеї. При цьому слід пам'ятати, що державні документи (на відміну від класичних, багаторазово перевірених положень) відображають сучасний теоретичний і практичний стан проблеми.
Важливо, щоб слухач сформулював у магістерській роботі свій підхід до наукових ідей, спробував оцінити їх з позиції того, наскільки правильно відображені загальні тенденції, характер, значення та наслідки подій сучасності.
Мета конспектування монографій, книг, брошур, журнальних і газетних статей полягає у виявлені поглядів на ту чи іншу теоретичну проблему, а також збирання фактичного матеріалу з досвіду роботи різних організацій, в тому числі державних органів і установ.
Після ґрунтовного опрацювання літературних джерел, державних документів тощо і з'ясування теоретичної бази дослідження студент приступає до ознайомлення з практичною роботою підприємств та державних установ.
Вивчення практики роботи з управління проектами та програмами, її аналіз та узагальнення досвіду - найбільш трудомісткий етап у підготовці і написанні магістерської роботи, що потребує від студента надзвичайної організованості і самостійності. На цьому етапі студентові необхідна своєчасна кваліфікована допомога наукового керівника і консультанта магістерської роботи. Головна мета такої індивідуальної консультації - допомогти студентові в опануванні методичними прийомами з організації вивчення практичного досвіду для вироблення навичок самостійного аналізу, навчити його узагальнювати як позитивний, так і негативний досвід, робити з цього грамотні висновки, вносити конкретні пропозиції щодо вдосконалення діяльності організацій у галузі управління проектами та програмами.
Перед студентом стоїть завдання, виходячи з плану магістерської роботи, конкретизувати предмет дослідження, визначити об'єкти вивчення. Такими об'єктами можуть бути комерційні підприємства, державні установи, громадські організації, тощо. Вивчення досвіду, ознайомлення з документами вказаних установ та організацій здійснюється за умовами чинного законодавства.
Відповідно до мети, завдань та логіки дослідження студент розробляє конкретну програму вивчення практичного досвіду і погоджує її з науковим керівником. Вона повинна включати передусім питання, з якими студент хотів би більш докладно ознайомитись, з'ясувати, як вони вирішуються в реальній практиці управління проектами. Студент намічає також, в якій установі чи організації, коли і що вивчати конкретно, також у якій формі збирати необхідну інформацію. Це можуть бути копії довідок, постанов, планів тощо. Але в основному треба розраховувати на конспект, який студент веде в процесі вивчення практичної роботи: аналіз протоколів, підсумки бесід з працівниками в цих установах, відвідування нарад, зборів, дані соціологічних досліджень, первинні матеріали виробничо-господарської діяльності підприємств тощо.
Студенти вивчають та аналізують практику роботи організацій під час стажування і спеціальної практики, передбачених навчальним планом.
Вивчивши практику роботи підприємств, студент приступає до узагальнення досвіду на основі зібраної інформації. Це потребує серйозного осмислення та критичної оцінки форм, методів, підходів у діяльності організацій, виявлення найбільш типових, загальних важливих моментів в їх роботі. Далі потрібно сформувати власні висновки і пропозиції щодо вдосконалення практики роботи.
Заслуговує на увагу вивчення та узагальнення практичного досвіду інших країн стосовно управління проектами в організаціях, підприємствах та державних установах.
Отже, якщо потрібна література підібрана і вивчена, матеріали для магістерської роботи законспектовані, то студент дістає уявлення про те, які питання слід остаточно включити до плану магістерської роботи з тим, щоб глибоко, ґрунтовно, послідовно розкрити тему дослідження.
Разом з тим це дає змогу студентові чітко уявити, з яких питань необхідно збирати додатковий матеріал, що конкретно узагальнити з досвіду управління проектами, чи доцільно проводити, наприклад, додаткові дослідження тощо.
Тільки після такої роботи над літературою та іншими джерелами слід приступити до розробки концепції, структури та змісту магістерської роботи.
Важливим елементом підготовки магістерської роботи є розробка студентом концепції дослідження, тобто свого розуміння суті обраної теми дослідження, її новизни та науково-практичного значення, визначення основних напрямків роботи, бачення автором можливих шляхів вирішення поставлених завдань, з'ясуванням своєї позиції з дискусійних питань обраної теми.
Концепція майбутнього дослідження розробляється і формується під час підбору і попереднього вивчення літератури, осмислення накопиченого фактичного матеріалу. Для реалізації концепції студентом складаються план магістерської роботи та графік її виконання.
Складання плану магістерської роботи творчий процес, який потребує аналітичної роботи студента, складання кількох варіантів, вибору найбільш вдалого з них. Для полегшення роботи над темою рекомендується скласти так званий робочий розгорнутий план магістерської роботи вже в ході попереднього вивчення джерел. При цьому, крім вузлових питань визначаються і записуються відповідні підпитання, деякі додаткові дані, цифровий та фактичний матеріал.
Остаточний варіант плану магістерської роботи має забезпечити її єдність і складатись з 2-3 чітко сформульованих найважливіших питань (розділів, глав), які розкривають суть обраної теми, основний її зміст. Назви розділів не повинні виходити за межі дослідження і повторювати назву самої роботи.
В організації подальшої роботи важливе значення має індивідуальний календарний план-графік підготовки, написання і захисту магістерської роботи.
Такий план-графік є робочим документом студента. Він погоджується з науковим керівником і підписується ним. У плані-графіку доцільно відобразити такі етапи виконання магістерської роботи:
У терміни, визначені кафедрою, але не менше ніж один раз на кожні півмісяця, студент зобов'язаний звітувати перед своїм науковим керівником, який на підставі аналізу виконаної роботи та дотримання індивідуального графіка фіксує послідовність роботи студента над магістерською роботою.
У разі значного відставання від намічених термінів без поважних причин науковий керівник інформує про це кафедру.
Обсяг основного тексту магістерської роботи 10-12 тисяч слів, що становить приблизно 90-100 сторінок комп'ютерного набору (формат аркуша А-4, 14-й кегель, 1,5 міжрядковий інтервал, текстовий редактор "MS WORD" без урахування списку літератури і додатків). Орієнтовні обсяги складових компонентів роботи можуть бути такими: вступ - 3-5 сторінок, висновки - 3-5 сторінок, основна частина - 80-95 сторінок, додатки без обмежень обсягу.
Магістерська робота повинна містити наступні структурні частини:
- титульний аркуш;
- зміст;
- перелік умовних позначень (при необхідності);
- вступ;
- основна частина, що складається з двох-трьох розділів кожен з яких може мати кілька параграфів;
- висновки та пропозиції;
- список використаних джерел;
- додатки (при необхідності таблиці, схеми, діаграми, графіки тощо);
- презентація (в електронному та паперовому вигляді).
Титульний аркуш магістерської роботи містить:
На титульному аркуші магістерської роботи обов'язково зазначається “На правах рукопису” та гриф обмеження розповсюдження відомостей (за необхідністю). Приклад оформлення титульного аркушу подано у додатку Ж..
Назва магістерської роботи повинна бути, по можливості, короткою, відповідати обраній спеціальності та суті вирішеної наукової проблеми (задачі), вказувати на мету дослідження і його завершеність. Іноді для більшої конкретизації до назви слід додати невеликий (4 –6 слів) підзаголовок.
У назві не бажано використовувати ускладнену термінологію псевдонаукового характеру. Треба уникати назв, що починаються зі слів «Дослідження питання. . . », «Дослідження деяких шляхів. . . », «Деякі питання. . . », «Матеріали до вивчення. . . », «До питання. . . » і т. ін. , в яких не відбито в достатній мірі суть проблеми.
Зміст подають на початку магістерської роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони виділяються окремо та мають заголовок), зокрема вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаної літератури та інше. У додатку К наведено приклад оформлення змісту магістерської роботи.
Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (якщо необхідно) надасться, якщо в роботі вжита специфічна термінологія, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше; їх перелік може бути поданий в магістерській роботі у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом.
Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять, наприклад, скорочення, справа –їх детальну розшифровку. Якщо в роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше повторюються менше трьох разів, перелік їх не складають, а розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні.
У вступі є найважливішим обґрунтування авторської концепції, лаконічне та переконливе пояснення, чому саме конкретна тема видається студентові значною і які він вбачає можливі засоби та шляхи її вирішення.
Вступ рекомендується писати після підготовки чорнового варіанта магістерської роботи.
У вступі необхідно обґрунтувати вибір даної теми, розкрити сутність і стан наукової проблеми (задачі) та її значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження, вказати хронологічні межі дослідження; навести короткий огляд використаної літератури, відобразити теоретичну, методологічну і практичну базу роботи.
Далі подають загальну характеристику магістерської роботи в рекомендованій нижче послідовності:
Характеризуючи рівень наукової розробки досліджуваної теми, не можна обмежуватись тільки переліком назв використаної літератури. Необхідно дати її змістовний узагальнений аналіз, показати ступінь розкриття обраної теми, вказати на найбільш принципові положення, з якими автор не може погодитись.
В огляді літератури слід відобразити різні погляди з питання, що вивчається, з тим, щоб більш чітко визначити позицію самого слухача і місце майбутнього дослідження в науковій літературі.
Якщо досліджується проблема, вже досить розроблена у вітчизняній і зарубіжній науковій літературі, необхідно переконливо обґрунтувати, чому вона все ж потребує подальшого вивчення. Якщо ж вибрана для аналізу тема абсолютно нова, в роботі потрібно навести роз'яснення щодо того, чому вона заслуговує на увагу.
Актуальність теми. Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв'язаннями проблеми (наукової задачі) обґрунтовують актуальність та доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки, виробництва, особливо на користь України.
Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне – сутність проблеми або наукового завдання.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Коротко викладають зв'язок обраного напрямку досліджень із планами навчального закладу, організації, із галузевими та (або) державними планами і програмами, якщо цей зв'язок є. Наявність такого зв'язку для магістерської роботи бажана але не обов'язкова. Зазначають номери державної реєстрації науково-дослідних робіт, базових для підготовки та подання магістерської роботи, а також і роль автора у виконанні цих науково-дослідних робіт.
Мета і завдання дослідження. Формулюють мету роботи і завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. До їх формулювання переходять від наукової проблеми і доказів того, що та частина проблеми, яка є темою даної магістерської роботи, ще не розроблена і не висвітлена в спеціальній літературі. Формулювання цих завдань дослідження необхідно робити якомога старанніше, оскільки опис їх вирішення повинен скласти зміст глав (розділів) магістерської роботи. Це важливо ще й тому, що заголовки таких глав (розділів) народжуються саме з формулювання завдань обраного дослідження.
Не слід формулювати мету як «Дослідження. . . », «Вивчення. . . », тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.
Об'єкт дослідження –це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення.
Предмет дослідження міститься в межах об'єкта.
Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага студента, оскільки предмет дослідження визначає тему магістерської праці, яка визначається на титульному аркуші як її назва.
Методи дослідження. Важливе місце має належати методології дослідження, вибраним студентом методам та прийомам пошуку, збирання, аналізу та інтерпретації інформації, необхідної для висвітлення поставленої проблеми.
Відомі різні методики збирання даних: первинні і повторні. При первинному дослідженні студент безпосередньо збирає дані, користуючись такими методами, як архівні дослідження, анкетування, опитування та інтерв'ю. У процесі повторного дослідження він має використовувати вже готову, зібрану та оброблену інформацію. Однак в обох випадках важливо ідентифікувати основні джерела необхідних даних.
Подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи тим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.
Наукова новизна одержаних результатів. Подають коротку анотацію нових наукових положень (рішень), запропонованих студентом особисто. Необхідно показати відмінність одержаних результатів від відомих раніше, описати ступінь новизни (вперше одержано, удосконалено, дістало подальший розвиток).
Кожне наукове положення чітко формулюють, відокремлюючи його основну сутність і зосереджуючи особливу увагу на рівні досягнутої при цьому новизни. Сформульоване наукове положення повинно читатися і сприйматися легко і однозначно (без нагромадження дрібних і таких, що затемнюють його сутність, деталей та уточнень).
У жодному випадку не можна вдаватися до викладу наукового положення у вигляді анотації, коли просто констатують, що в магістерській роботі зроблено те й те, а сутності і новизни положення із написаного виявити неможливо. Подання наукових положень у вигляді анотацій є найбільш поширеною помилкою здобувачів при викладенні загальної характеристики роботи.
До цього пункту не можна включати опис нових прикладних (практичних) результатів, отриманих у вигляді способів, пристроїв, методик, схем, алгоритмів і т. ін. Слід завжди розмежовувати одержані наукові положення і нові прикладні результати, що випливають з теоретичного доробку магістранта.
Усі наукові положення з урахуванням досягнутого ними рівня новизни є теоретичною основою (фундаментом) вирішеного в роботі наукового завдання або розв'язаної наукової проблеми. Насамперед за це здобувачеві присуджується освітньо-кваліфікаційний рівень магістра.
Практичне значення одержаних результатів. У магістерській роботі, що має теоретичне значення, треба подати відомості про наукове використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання, а в магістерської роботи, що має прикладне значення, —відомості про практичне застосування одержаних результатів або рекомендації щодо їх використання. Відзначаючи практичну цінність одержаних результатів, необхідно подати інформацію щодо ступеня готовності до використання або масштабів використання.
Необхідно дати короткі відомості щодо впровадження результатів досліджень із зазначенням назв організацій, в яких здійснена реалізація, форм реалізації та реквізитів відповідних документів, якщо впровадження результатів здійснено.
Особистий внесок здобувача. У випадку використання в магістерської роботи ідей або розробок, що належать співавторам, разом з якими були опубліковані наукові праці, здобувач повинен відзначити цей факт у магістерській роботі та в авторефераті з обов'язковим зазначенням конкретного особистого внеску в ці праці або розроблення.
Апробація результатів магістерської роботи. Вказується, на яких наукових з'їздах, конференціях, симпозіумах, нарадах оприлюднені результати досліджень, що включені до дисертації.
Публікації. Вказують, у скількох монографіях, статтях у наукових журналах, збірниках наукових праць, матеріалах і тезах конференцій, авторських свідоцтвах опубліковані результати роботи.
Основна частина. Основна частина магістерської роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Пункти і підпункти створюють за умов необхідності. Кожний розділ починають з нової сторінки. Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом обраного напрямку та обґрунтуванням застосованих методів досліджень. У кінці кожного розділу обов'язково формулюють висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць.
У розділах основної частини подають:
огляд літератури за темою і вибір напрямків досліджень;
виклад загальної методики і основних методів досліджень;
експериментальну частину і методику досліджень;
відомості про проведені теоретичні і (або) експериментальні дослідження;
відомості про аналіз і узагальнення результатів досліджень.
У першому розділі викладаються основні теоретичні і методологічні положення теми, проблемні питання, дискусійні та невирішені аспекти теми, визначається власне ставлення студента до них.
У першому, як і в інших розділах, має бути відображено вміння автора працювати з джерелами і літературою, порівнювати різні погляди з даного питання і на основі чіткої методологічної позиції висловлювати своє ставлення до них.
Характеризуючи рівень наукової розробки досліджуваної теми, не можна обмежуватись тільки переліком назв використаної літератури. Необхідно дати її змістовний узагальнений аналіз, показати ступінь розкриття обраної теми, вказати на найбільш принципові положення, з якими автор не може погодитись. В огляді літератури слід відобразити різні погляди з питання, що вивчається, з тим, щоб більш чітко визначити позицію самого пошукувача і місце майбутнього дослідження в науковій літературі.
Якщо досліджується проблема, яка вже досить розроблена у вітчизняній і зарубіжній науковій літературі, необхідно переконливо обґрунтувати, чому вона все ж потребує подальшого вивчення. Якщо ж вибрана для аналізу тема абсолютно нова, в роботі потрібно навести роз'яснення щодо того, чому вона заслуговує на увагу.
В огляді літератури магістрант окреслює основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою. Стисло, критично висвітлюючи роботи попередників, магістрант повинен назвати ті питання, що залишились невирішеними і, отже, визначити своє місце у розв'язанні проблеми. Рекомендується закінчити огляд літератури коротким резюме стосовно необхідності проведення досліджень у даній галузі. Загальний обсяг огляду літератури не повинен перевищувати 20 % обсягу основної частини роботи.
У другому розділі, як правило, обґрунтовують вибір напрямку досліджень, наводять методи вирішення завдань і їх порівняльні оцінки, розробляють загальну методику проведення досліджень.
У наступних розділах з вичерпною повнотою викладають результати власних досліджень автора з висвітленням того нового, що він вносить у розробку проблеми.
Здобувач повинен давати оцінку повноти вирішення поставлених завдань, оцінку достовірності одержаних результатів (характеристик, параметрів), їх порівняння з аналогічними результатами вітчизняних і закордонних праць, обґрунтування потреби додаткових досліджень, негативні результати, які зумовлюють необхідність припинення подальших досліджень.
В цій частині роботи бажано використовувати конкретний статистичний матеріал, складати на його основі таблиці, графіки тощо, залучати дані соціологічних досліджень, опитувань суспільної думки, місцевої та центральної періодичної преси.
Умовою написання кожного з розділів магістерської роботи є глибоке осмислення предмета дослідження, оволодіння матеріалом і методом його самостійного, логічно-послідовного викладу.
Студенту належить продемонструвати володіння аналітичним мисленням, яке допомагає йому визначити причинно-наслідкові зв'язки процесів і тенденцій. Роботі мають бути притаманні логічність, доказовість, аргументованість, самостійний пошук істинної у різноманітності версій, концепцій, поглядів, власні висновки, узагальнення і оцінки, які надають їй найбільшу переконливість, достовірність та практичне значення.
Кожен з розділів має бути відносно самостійним дослідженням одного із суттєвих питань, аспектів теми магістерської роботи. Водночас викладення матеріалу кожного з наступних розділів має логічно продовжувати попередній, «працювати» на розкриття теми магістерської роботи в цілому. Не слід у процесі написання роботи відхилятися від теми, втрачати логічну лінію, зосереджуватися на вторинних питаннях, які не дають уявлення про суть проблеми, що розглядається.
У роботі слід уникати загальних слів типу "підвищити", "розширити", "покращити" тощо. Потрібно розкривати не стільки підсумки, результати виконаної роботи, скільки шляхи, напрямки, нові форми і методи, які б забезпечили успішну практичну діяльність державних органів у визначенні та здійсненні ними головної мети соціально-економічних і політичних перетворень.
Виклад матеріалу підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній автором.
Назви розділів не повинні дублювати назву самої роботи.
Наприкінці кожного розділу автором подаються висновки.
Висновки –це стислий зміст найважливіших результатів, отриманих автором у магістерській роботі.
У висновках викладають найбільш важливі наукові та практичні результати, одержані в роботі, які повинні містити формулювання розв'язаної наукової проблеми (задачі), її значення для науки і практики. Далі формулюють висновки та рекомендації щодо наукового та практичного використання здобутих результатів. У першому пункті висновків коротко оцінюють стан питання. Далі у висновках розкривають методи вирішення поставленої в магістерській роботі наукової проблеми (завдання), їх практичний аналіз, порівняння з відомими розв'язаннями.
У висновках та пропозиціях автор роботи у концентрованому вигляді підбиває теоретичні і практичні підсумки виконаної роботи, вказує на можливості практичного застосування результатів дослідження і в разі потреби визначає перспективи подальшого дослідження проблеми.
Заключні висновки не повинні дублювати висновки окремих розділів, вони мають бути більш всеохоплюючими, цілісними, узагальнювати результати досліджуваної теми, відображати те нове, суттєве, що саме виноситься на обговорення і оцінку у процесі публічного захисту роботи.
У висновках необхідно наголосити на якісних та кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів, викласти рекомендації щодо їх використання.
Список використаних джерел. Список використаних джерел –елемент бібліографічного апарата, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків.
Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують із каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв і т. ін. Завдяки цьому можна уникнути повторних перевірок, вставок пропущених відомостей.
Додатки. Форму і зміст магістерської роботи значно збагачують додатки: ілюстрації, карти, схеми, діаграми, хронологічні та інші таблиці. Їх доцільно виконувати з використанням обчислювальної техніки, зокрема можливостей програмного продукту.
За потреби до додатків доцільно включати допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття магістерської роботи:
– проміжні математичні доведення, формули і розрахунки;
– таблиці допоміжних цифрових даних;
– протоколи і акти випробувань, впровадження, розрахунки економічного ефекту;
–інструкції і методики, опис алгоритмів і програм вирішення задач на ЕОМ, які розроблені в процесі виконання магістерської роботи;
–ілюстрації допоміжного характеру.
Аналіз практики підготовки магістерських робіт показує, що трапляються такі типові недоліки:
а) щодо обґрунтування дослідницької проблеми:
б) щодо огляду літератури:
в) щодо основних положень дослідження:
г) щодо методології дослідження:
д) щодо висновків і пропозицій:
У цілому найбільш істотними недоліками магістерської роботи є: компілятивність, поверхове осмислення і висвітлення питань, дефіцит авторства, тобто самостійного творчого осмислення явищ, процесів.
Написавши магістерську роботу в чорновому варіанті, слід приступити до її остаточного редагування. Передусім необхідно вдумливо прочитати роботу і внести редакційні правки, далі - знову перечитати роботу і самокритично проаналізувати її з погляду розкриття теми в цілому, логічності і послідовності змісту розділів і параграфів, глибини і ґрунтовності розкриття в них основних питань теми, переконливості, аргументованості, доказовості позиції автора з тих чи інших питань дослідження, конкретність висновків і пропозицій, відсутність повторів.
Доцільно звернути увагу на оформлення науково-довідкового апарату, а також переліку використаної літератури, на змістовні аспекти додатків, чи допомагають вони поглибити основну частину, чи сприяють аргументованості і переконливості магістерської роботи.
Під час редагування роботи доцільно користуватися тлумачними та орфографічними словниками, словниками синонімів.
Спочатку потрібно уважно переглянути чернетку магістерської роботи, потім - звірити цитати з першоджерелами, а також перевірити достовірність фактологічного, статистичного та іншого матеріалу, запозиченого з літератури.
Далі приступають до остаточного редагування тексту. На цьому етапі потрібно вилучити з тексту несуттєвий матеріал, занадто довгі висловлення, замінивши їх на короткі, лаконічні речення. Критерій успіху правки - стислість, конкретність, простота викладу і разом з тим збереження попереднього смислового значення абзацу (речення) і його змістового навантаження.
Магістерська робота супроводжується окремим авторефератом.
Автореферат магістерської роботи друкується із обов'язковим зазначенням вихідних відомостей про роботу і надається рецензенту та державній комісії. Якщо у роботі використано ідеї або розроблення, що належать співавторам, іншим авторам магістрант повинен відзначити цей факт у роботі та в авторефераті з обов'язковим зазначенням конкретного особистого внеску.
Загальні вимоги до автореферату. Написання автореферату –заключний етап виконання магістерської роботи перед поданням її до захисту. Призначення автореферату –широке ознайомлення наукових працівників з методикою дослідження, фактичними результатами і основними висновками роботи. Автореферат друкують державною мовою. Розповсюдження автореферату дає змогу одержати до дня захисту відгуки від спеціалістів.
Автореферат має досить ґрунтовно розкривати зміст магістерської роботи, в ньому не повинно бути надмірних подробиць, а також інформації, якої немає в роботі.
Структура автореферату. Структурно автореферат складається із загальної характеристики роботи, основного змісту, висновків, списку опублікованих автором праць за темою магістерської роботи і анотацій українською, російською та англійською мовами.
Загальна характеристика роботи, що подається в авторефераті, має відповідати наведеним у вступі до роботи її кваліфікаційним ознакам. Недоцільно використовувати рубрики, не рекомендовані у вимогах до змісту цих ознак.
Заголовки рубрик не треба виділяти в окремі рядки, достатньо вирізнити їх жирним шрифтом або курсивом і розмістити в підбір із текстом.
Крім того, вказують структуру магістерської роботи, наявність вступу, певної кількості розділів, додатків, повний обсяг роботи в сторінках, а також обсяг, що займають ілюстрації, таблиці, додатки (із зазначенням їх кількості), список використаних літературних джерел (із зазначенням кількості найменувань).
В основному змісті стисло викладається сутність дисертації за розділами. Цей розділ повинен дати повне і переконливе уявлення про виконану роботу.
Якщо вступна частина автореферату дає змогу скласти лише загальне враження про роботи, то основна частина, яка і є власне реферативною, дає більш повне уявлення про її зміст і побудову. У цій частині автореферату важливо показати, як були отримані результати, продемонструвати хід дослідження, викласти сутність використаних методів, навести дані щодо їх точності і трудомісткості, описати умови і основні етапи експериментів. Нюанси висвітлення змісту роботи можуть розрізнятися залежно від наукової галузі, теми та інших факторів. Проте у всіх випадках до автореферату доцільно вводити насамперед висновки і кінцеві результати.
Висновки складає стисла інформація про підсумки виконаної роботи, яка повинна відповідати загальним висновкам магістерської роботи. Вони починаються з формулювання наукового завдання або проблеми, за вирішення яких магістрант претендує на присудження наукового ступеня магістра.
Сформульоване наукове завдання або проблема вельми тісно пов'язуються з назвою, метою роботи і основними науковими положеннями, що захищаються в магістерської роботи. Це ніби наукова «формула», згусток отриманої наукової новизни. Звичайно формулювання починається так: «У магістерської роботи наведене теоретичне узагальнення або удосконалення і нове вирішення наукового завдання (або наукової проблеми), що виявляється в. . . ». Далі треба вказати, яким саме є наукове завдання або проблема, як вони розв'язані і для чого в кінцевому розумінні (прикладному плані) вони призначені.
Після формулювання вирішеного наукового завдання або проблеми у висновках викладають головні наукові і практичні результати роботи. Вони тісно пов'язані з науковими і прикладними положеннями, викладеними в загальній характеристиці роботи.
Кожен науковий і прикладний висновок роботи треба формулювати чітко і конкретно (однозначно). Формулювання віддзеркалює суть і новизну зробленого. Але тут не можна вдаватися до рівня анотації. Наукові висновки подають звичайно ширше, ніж формулювання наукових положень, які захищаються.
Прикладні (практичні) висновки повинні містити принцип або основу використання того чи іншого результату.
Суть автореферату полягає у точній відповідності змістові магістерської роботи, а його зміст дає повне уявлення про наукову цінність і практичну значущість роботи.
Список опублікованих праць здобувача за темою магістерської роботи, якщо вони є, подають відповідно до вимог державного стандарту з обов'язковим наведенням назв праць і прізвищ усіх співавторів. Опубліковані праці, котрі розкривають основні положення магістерської роботи, включають до списку в такому порядку: монографії, брошури, статті у наукових фахових виданнях, авторські свідоцтва, патенти, препринти, статті, депоновані й анотовані у наукових журналах, тези доповідей тощо.
Анотація. На останніх сторінках автореферату розміщують анотації українською, російською та англійською мовами. На вибір магістранта анотація англійською або російською мовою повинна бути розгорнутою, обсягом до 1 сторінки машинописного тексту (до двох з половиною тисяч друкованих знаків), інформацією про зміст і результати роботи, а дві інші анотації –обсягом до 0,25 сторінки машинописного тексту (до 600 друкованих знаків) –ідентичного змісту інформація про основні ідеї та висновки магістерської роботи.
Анотації складаються за формою, яка має такий зміст:
Основні ідеї, результати та висновки магістерської роботи. Викладення матеріалу в анотації повинно бути стислим і точним. Належить використовувати синтаксичні конструкції, притаманні мові ділових документів, уникати складних граматичних зворотів. Необхідно використовувати стандартизовану термінологію, уникати маловідомих термінів і символів та скорочень, що не є загальновживаними.
Після кожної анотації наводять ключові слова відповідною мовою. Ключовим словом називається слово або стійке словосполучення із тексту анотації, яке з точки зору інформаційного пошуку несе смислове навантаження. Сукупність ключових слів повинна відображувати поза контекстом основний зміст наукової праці. Загальна кількість ключових слів повинна бути не меншою трьох і не більшою десяти. Ключові слова подають у називному відмінку, друкують у рядок, через кому.
Оформлення автореферату. За обсягом автореферат (без обкладинки і анотацій) не може бути меншим 0,35 авторських аркуша і перевищувати 0,45 авторських аркуша при друкуванні через 1,5 інтервалу з розміщенням до 40 рядків на сторінці. Один авторський аркуш –тисяч друкованих знаків.
На лицьовій стороні обкладинки автореферату подаються:
назва організації, де виконана магістерська робота і де вона планується до захисту;
На другій сторінці автореферату вказується: навчальний заклад, в якому виконана магістерська робота; науковий ступінь, вчене звання, прізвище та ініціали наукового керівника і (або) консультанта, його місце роботи й посада; наукові ступені, вчені звання, місця роботи та посади, прізвища та ініціали офіційного опонента; назва провідної установи із зазначенням підрозділу (кафедри, відділу), де розглядатиметься магістерська робота, якщо провідна установа призначена;
дата і час проведення захисту.
Автореферат не має титульного аркуша. Номери сторінок проставляються в центрі верхнього берега сторінки. Нумерація починається з цифри 1 на першій сторінці, де міститься загальна характеристика роботи. Структурні частини автореферату не нумерують, їх назви друкують великими літерами симетрично тексту.
Магістерська робота має оформлятися відповідно до встановлених вимог.
Текст друкується на одному боці стандартного аркуша А4 (210х297 мм). Розміри берегів: лівого - 3 см, правого - 1 см, верхнього - 2 см, нижнього – 2,5 см.
Робота нумерується, починаючи з титульного аркуша, але порядковий номер ставиться з третьої сторінки і розміщується номер справа нижнього поля.
Кожний новий розділ відокремлюється від вступу чи попереднього розділу двома інтервалами, друкується його номер і назва великими літерами.
Посилання оформляються в основному тексті із зазначенням номера джерела зі списку літератури і сторінки, з якої наводиться цитата, які поміщують у квадратні дужки, наприклад: [3, с.42]; [12, с.33].
Цитата має бути точною, ніякі виправлення в запозичених словах та реченнях не допускаються. Якщо в прямій цитаті пропускаються деякі слова, речення, знаки, то замість них ставляться три крапки, якщо ж пропуски робляться не в середині речення, крапки ставляться після початкових лапок і попереду лапок, в які поміщують цитату.
Необхідно також правильно оформити перелік використаної літератури.
Список літератури розміщується в кінці тексту магістерської роботи із самостійною нумерацією. Складаючи список використаної літератури, необхідно врахувати:
. Перелік літератури розміщується в алфавітному порядку прізвищ авторів чи перших слів назв, якщо автори не вказані. Спочатку розміщуються україномовні джерела, за ними іноземні.
. Авторів з однаковим прізвищем розміщують за алфавітом їх ініціалів, а праці одного автора - за алфавітом заголовків його видань чи згідно з хронологією написання робіт. Назви використаних робіт перекладу не підлягають і подаються мовою оригіналу.
. При зазначенні літературного джерела - книги, брошури, журналу - необхідно додати інформацію в такому порядку:
а) прізвище та ініціали авторів (якщо автор не вказаний, то наводяться відомості про інших осіб, що брали участь у написанні книги, а саме - редактора, укладача тощо);
б) назва друкованого видання;
в) місце видання;
г) назва видавництва;
д) рік видання.
Приклади оформлення бібліографічного списку в магістерській роботі наведено в додатку 3.
Необхідно мати на увазі, що в списку використаної літератури обов'язково вказуються джерела, на які автор посилався в магістерській роботі, а також та, на які немає посилань, але їх опрацювання допомогло авторові більш змістовно написати ті чи інші розділи.
Після завершення магістерська робота береться в обкладинку, підписується автором з наведенням дати і передається для підготовки відгуку керівнику розгляду на кафедрі і оцінки рецензенту.
Графічні матеріали магістерської роботи виконуються в програмному продукті MS PowerPoint і служать для презентації –захисту роботи. Кількість слайдів презентації становить 10-12.
Взагалі, тематика презентації визначається магістрантом та його керівником і служить для представлення суті проведених досліджень при захисті магістерської роботи.
Нижче наведено приблизний зміст слайдів презентації магістерської роботи:
Завершена магістерська робота направляється на рецензію. Рецензента магістранту призначає кафедра. До рецензування залучаються відповідальні працівники органів державного управління і місцевого самоврядування, провідні фахівці науково-дослідних інститутів та вищих закладів освіти за визначенням відповідної кафедри, званням не нижче кандидата наук, а також керівники підприємств, посадою не нижче керівника підрозділу (відділу), чий підпис має бути завірений печаткою організації. Коло наукових та фахових інтересів рецензентів має відповідати тематиці магістерської роботи.
Завдання рецензування - попередньо оцінити (остаточно магістерська робота оцінюється у процесі її захисту на засіданні ДЕК) теоретико-методологічний рівень магістерської роботи, оволодіння студентом науковими методами в процесі дослідження, вміння застосувати теоретичні знання до аналізу практичної діяльності управління проектами та програмами, здатність формулювати висновки і пропозиції, які мають практичне значення для вдосконалення стилю, форм і методів, підвищення ефективності проектів.
Рецензування має на меті, по-перше, допомогти студентові більш досконало розібратися у вибраній ним темі та окремих її питаннях, по-друге, оцінити ступінь засвоєння ним матеріалу та вміння письмово викладати його, по-третє, дати студентові рекомендації щодо подальшої поглибленої роботи над обраною темою дослідження.
Рецензія може бути написана у вільній формі, але в ній потрібно розглянути і оцінити:
У рецензії бажано диференційовано оцінити вступ, основну частину, висновки, науково-довідковий апарат, звернути увагу на те, чи не перевантажена робота фактографічним матеріалом, викладенням однотипного матеріалу, чи не має вона описовий, інформаційно-довідковий або декларативний характер. Необхідно також вказати на наявність чи відсутність авторської позиції. Не можна залишити поза увагою рецензії обсяг магістерської роботи, наявність усіх необхідних її складових частин. Обов'язково оцінюється ґрунтовність висновків та їх практичне значення.
Необхідно мати на увазі, що студент повинен у письмовій роботі показати вміння користуватися науковою термінологією, оцінити орфографічну, пунктуаційну і стилістичну грамотність.
У рецензії обов'язково відзначається повнота розкриття теми. Обов'язково оцінюється відповідність магістерської роботи поставленим до неї вимогам.
У заключній частині рецензії формулюються загальна оцінка магістерської роботи, висновки рецензента щодо її захисту та присвоєння кваліфікації. Потім наводяться короткі відомості про рецензента: прізвище та ініціали, науковий ступінь і вчене звання, посада, дата написання рецензії, особистий підпис.
Магістерська робота оцінюється рецензентом з оцінкою “відмінно” за умов, що у роботі:
- викладені погляди провідних фахівців з даної проблеми та у наявності достатній структурований й змістовний огляд спеціальної літератури з наукової теми, що досліджується;
- показано значення проблеми для економіки держави, регіону, міста або групи підприємств галузі;
- обґрунтована методика дослідження наукової проблеми;
- зібрані, узагальнені та критично проаналізовані роботи провідних вчених, що досліджують дану тематику;
- наведені первинні матеріали, отримані студентом під час проходження переддипломної практики, матеріали повинні бути статистично оброблені і узагальнені;
- виконані самостійні розрахунки, що мають принципове значення для рішення проблеми, бажаною є побудова економіко-математичної моделі явища, що досліджується;
- на підставі аналізу фактичного матеріалу, економіко-математичної моделі та статистичної інформації виконані аргументовані теоретичні узагальнення і викладено власну точку зору на наукову проблему, що досліджується, а також вказані розбіжності у думках автора роботи та інших дослідників;
- наявні рекомендації щодо впровадження отриманих наукових результатів у практичну діяльність на рівні економіки держави, регіону, міста або окремого підприємства.
Оцінка магістерській роботі “добре”, або “задовільно” надається у тих випадках якщо:
Оцінка магістерській роботі надається “незадовільно” у тих випадках, якщо:
Магістерська робота, підписана студентом, консультантами подається науковому керівникові, який після ознайомлення з нею і в разі схвалення підписує її і, додавши свій письмовий відгук, передає на кафедру.
Науковий керівник оцінює магістерську роботу записом: " Вважаю за можливе допустити до захисту ", а в разі негативної оцінки - " Вважаю за неможливе допустити до захисту ". У випадках негативного висновку щодо допуску слухача до захисту магістерської роботи це питання виноситься на розгляд засідання кафедри за участю наукового керівника.
Термін подання магістерської роботи на кафедру –за тиждень до захисту.
Відповідальність за своєчасне виконання магістерських робіт покладається безпосередньо на студента.
У датованому та підписаному відгуку наукового керівника відображається:
Відзив наукового керівника магістерської роботи викладається за такою структурою:
- зв’язок завдання на кваліфікаційну роботу з об’єктом діяльності фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня, що здобувається;
- адекватність мети магістерської роботи та актуальність теми;
- клас задач, рівень та види умінь, що застосовані, їх відповідність чинним кваліфікаційним вимогам;
- відповідність змісту магістерської роботи програмі;
- рівень теоретичних знань, виявлений студентом при вирішенні конкретних практичних завдань;
- оригінальність отриманих рішень, прогресивність та ймовірна ефективність запропонованих шляхів вирішення досліджуваної проблеми;
- практичне і наукове значення результатів;
- ступінь самостійності виконання;
- інші питання (застосування ПЕОМ, реальність, комплексність тощо);
- якість оформлення;
- глибина та комплексність підходу при аналізі проблем;
- аналіз позитивних сторін роботи, а також недоліків та помилок перелік недоліків, за які знижена оцінка;
- зауваження та пропозиції щодо удосконалення підготовки випускників фаху.
Відзив керівника розділу (як що є необхідність) викладається за наступною структурою:
- відповідність змісту розділу програмі магістерської роботи;
- оригінальність отриманих рішень;
- практичне і наукове значення результатів;
- ступінь самостійності виконання;
- інші питання:
- якість оформлення;
- оцінка виконання розділу;
- перелік недоліків, за які знижена оцінка;
- зауваження та пропозиції щодо удосконалення підготовки випускників фаху.
Дата захисту визначається графіком засідань ДЕК, що затверджується ректором університету і доводиться навчальним відділом до відома членів ДЕК, студентів.
Списки студентів, допущених до захисту магістерських робіт, подаються в Державну екзаменаційну комісію (ДЕК) випускаючою кафедрою.
До захисту магістерської роботи допускаються студенти, які повністю виконали навчальний план, включаючи проходження навчально-дослідницької та педагогічної практик, підготували магістерську роботу, пройшли етап її розгляду на кафедральній комісії та отримали допуск й направлення до рецензента.
Захист магістерських робіт проводиться на відкритому засіданні ДЕК за участю не менше половини її складу при обов’язковій присутності Голови. Засідання ДЕК проводяться як в навчальному закладі, так і на підприємствах, в установах та організаціях, для яких тематика робіт становить науково-теоретичний або практичний інтерес.
Регламент засідань ДЕК встановлює її Голова.
Рішення ДЕК про оцінку магістерських роботи, а також про присвоєння випускнику освітнього рівня та кваліфікації, надання йому державного документа про освіту і кваліфікацію приймається на закритому засіданні відкритим голосуванням звичайною більшістю голосів членів комісії, які брали участь у засіданні. Голос голови ДЕК є вирішальним при однаковій кількості голосів.
Всі засідання ДЕК протоколюються. У протоколи вносяться:
- відзив керівника розділу магістерських роботи, якщо передбачено;
- рецензія фахівця відповідної кваліфікації;
- оцінка захисту кваліфікаційної роботи;
- запитання до випускника з боку членів та голови ДЕК;
- окремі думки членів ДЕК;
- здобуті освітній рівень і кваліфікація;
- назва державного документа про освіту і кваліфікацію (з відзнакою чи без відзнаки), який видається випускнику;
- інші відомості (реальність, комплексність, рекомендація роботи на конкурс магістерських робіт, рекомендація автору роботи до вступу у аспірантуру тощо).
Протоколи підписують голова та члени ДЕК, які брали участь у засіданні. Книга протоколів зберігається в установленому порядку.
Результати захисту кваліфікаційних робіт визначаються оцінками "відмінно", "добре", "задовільно" та "незадовільно" і оголошуються у цей же день після оформлення протоколів засідання ДЕК.
При оцінюванні магістерської роботи за 100-бальною шкалою, виходять з наступної шкали:
- оформлення роботи –;
- правильне використання понять і термінологічного апарату –;
- ефективне використання спеціальної літератури –;
- застосування порівняльного аналізу –;
- структура роботи, логічність викладення матеріалу –;
- обґрунтованість висновків і вагомість пропозицій –;
- захист роботи –, у тому числі: доповідь –;
- відповіді на запитання –*5=25;
- відповідь на зауваження рецензента –.
У випадках, коли захист кваліфікаційної роботи визначається незадовільним, ДЕК встановлює, чи може студент подати на повторний захист ту саму роботу з доопрацюванням, чи зобов'язаний опрацювати нову тему, визначену випускаючою кафедрою.
Студент, який не захистив кваліфікаційну роботу, допускається до повторного захисту не менше ніж через рік протягом трьох років або може за індивідуальною програмою здобути нижчий освітньо-кваліфікаційний рівень.
Після закінчення роботи ДЕК голова складає звіт та подає його до навчального відділу. У звіті аналізується актуальність тематики, якість виконання кваліфікаційних робіт, уміння випускників застосовувати знання при вирішенні виробничих проблемних ситуацій, недоліки в підготовці, рекомендації щодо вдосконалення навчального процесу.
Звіти голів ДЕК обговорюються на засіданні рад факультетів, методичних комісій з напрямів підготовки та за спеціальностями. Результати державної атестації обговорюються на вченій раді навчального закладу.
Заохочення для авторів кращих магістерських робіт – якщо магістерська робота отримала оцінку “відмінно”, виконана на науковому рівні, що перевищує встановлені до магістерських робіт вимоги, а сам автор роботи продемонстрував під час захисту високий рівень теоретичної підготовки з фахових дисциплін та схильність до наукової роботи, так він отримує:
- рекомендацію до вступу у аспірантуру з відповідної спеціальності;
- рекомендацію на участь його магістерської роботи у конкурсі кращих магістерських робіт;
- рекомендацію на друк наукової статті за матеріалами магістерської роботи або доповідей і повідомлень на науково-теоретичних або науково-практичних конференціях, семінарах, симпозіумах тощо [12].
Завершену магістерську роботу студенту необхідно подати на кафедру за тиждень до захисту в паперовому та електронному вигляді (в форматі .doc, .rtf, .rar, .zip на дискеті 3.5” або СD); презентацію - не пізніше, ніж за 2 дні до захисту в паперовому та електронному вигляді у форматі .pts (презентація MS PowerPoint). Електронна версія завершеної магістерської роботи додається до паперової при здачі роботи до архіву університету.
Перед захистом студент зобов'язаний ознайомитися з відгуком і рецензією, проаналізувати їх та підготувати відповіді на зауваження.
Студентові належить добре підготуватися до захисту, докладно обміркувати свій виступ і скласти тези, дібрати необхідний ілюстративний матеріал.
Розглянемо схему підготовки виступу слухача та деякі вимоги щодо його змісту. Обов'язково слід визначити стрижневу ідею виступу, яка найбільш повно і точно відображує суть дослідження, розкриває зміст, наукову новину та практичну цінність роботи, питання, винесені на захист. Правильно сформульована стрижнева ідея надзвичайно важлива, оскільки виконує функції сполучної ланки всього виступу.
Велике значення має вступна частина повідомлення. Її виразність та конструктивність чи навпаки, не конструктивність значно впливає на подальше сприйняття доповіді.
Не рекомендується наводити у виступі дуже багато відомостей. Потрібен тільки той матеріал, який є необхідним для того, щоб передати стрижневу ідею. Важливо висвітлити у виступі основні моделі і методи управління проектами та програмами, якими користувався слухач у ході роботи. Слід враховувати, що велика кількість цифрових даних погано сприймається більшістю людей.
Щодо заключної частини, узагальнюючих висновків, то їх переконливість, як і правильно побудований вступ, сприятимуть створенню доброго враження про студента та його роботу. Треба пам'ятати, що ефективність заключної частини буде досягнута тільки тоді, коли доповідач не порушить відведений йому регламент. Рекомендується підготувати скорочений варіант доповіді, щоб бути впевненим, що залишається час на висновки.
Виступ доцільно підготувати в письмовій формі, хоч при захисті його читати вважається не доцільно. Рекомендується мати письмовий текст виступу та висновків під час захисту. Якщо студент буде виступати, не дотримуючись письмового тексту, йому доцільно виписати ключові фрази і ретельно відпрацювати їх. Висновки припустимо у разі необхідності зачитати. Після підготовки до виступу доцільно влаштувати репетицію.
Ступінь готовності до виступу на засіданні ДЕК можна перевірити, спробувавши відповісти на такі запитання:
Чи існує стрижнева ідея і чи відображає вона суть питання?
Яке враження вступна частина може справити на аудиторію?
Наскільки легко сприймаються фактичні дані?
Чи є наочними ілюстрації?
Чи переконливі висновки?
Чи правильно розподілено час?
Захист магістерської роботи проходить на засіданні Державної екзаменаційної комісії (ДЕК). Перед початком захисту магістерських робіт в ДЕК випускаючою кафедрою подаються такі документи:
- довідка деканату факультету (навчального відділу) про виконання студентами навчального плану і про отримані ними оцінки (рейтинг);
- відзив наукового керівника;
- рецензія на магістерську роботу;
- автореферат магістерської роботи;
- магістерська робота;
- документ, що відображає впровадження результатів роботи, якщо таке є.
Державній екзаменаційній комісії можуть бути подані також інші матеріали, що характеризують наукову і практичну цінність виконаної магістерської роботи –друковані статті за темою роботи, тези доповідей, довідки про апробацію та інше.
До захисту не допускаються студенти, які не виконали навчальної програми і на момент подання роботи до захисту мають академічної заборгованості.
Дата захисту визначається графіком засідань державних екзаменаційних комісій, що затверджується адміністрацією і доводиться до відома голів, членів ДЕК, слухачів.
Захист проходить в обстановці високої вимогливості, принциповості, дотримання наукової етики. Ґрунтовному аналізу повинні піддаватися достовірність усіх висновків та рекомендацій наукового і практичного характеру, які містяться в роботі.
Засідання ДЕК для захисту магістерської роботи складається з таких послідовних етапів:
Засідання Державної екзаменаційної комісії проводиться під керівництвом голови ДЕК, або, у разі його відсутності, - заступника голови.
Секретар ДЕК на засіданні, після відкриття засідання головуючим, оголошує назву магістерської роботи, прізвище, ім’я та по батькові її автора, а також доповідає про наявність усіх матеріалів, тобто відгуку, рецензії, текстів публікацій (якщо вони є), виступів за темою роботи на наукових конференціях, симпозіумах, гуртках тощо. До відома присутніх доводиться також рівень успішності (рейтинг) магістранта.
Потім слово для повідомлення про основні положення дослідження надається самому магістранту.
Виступ студента на відкритому засіданні Державної комісії має бути старанно підготовленим, стислим і містким. У ньому мають бути:
Особливо важливим є те, щоб мовлення студента було ясним, граматично правильним, впевненим, що робить доповідь зрозумілою і переконливою. Мовлення студента має бути ще й виразним, що залежить від темпу, гнучкості та інтонації.
Враження від виступу різко погіршується, коли говорять квапливо, ковтаючи закінчення слів або дуже тихо і невиразно. Спокійна, некваплива манера викладання завжди імпонує слухачам.
Слід зважати також на вибір одягу, пози під час виступу, а також жестів, міміки, манер та інших зовнішніх форм поведінки. Елегантність, охайність в одязі сприяє прихильному ставленню до студента членів державної екзаменаційної комісії, а також усіх присутніх на захисті.
Не рекомендується подавати виступ у формі читання тексту доповіді.
Доповідь починається зі звернення: “Шановний пане голово!, Шановні члени Державної комісії! Панове!”. Під час доповіді необхідно звертати увагу членів комісії на демонстраційний матеріал, коротко пояснюючи його зміст, і на пропозиції та висновки, що є результатом магістерської роботи.
Свій виступ (до 15 хвилин) магістрант будує на основі завчасно підготовлених тез доповіді. У виступі він покликаний показати високий рівень теоретичної підготовки, широку ерудицію, здібності логічно та виразно викласти найбільш суттєві результати проведеного дослідження.
Після завершення виступу магістрант відповідає на запитання. Члени ДЕК і присутні в усній формі можуть ставити запитання з проблем, яких торкнувся магістрант у роботі, методів дослідження, висновків тощо.
Після відповідей на запитання головуючий надає слово науковому керівнику. При відсутності на засіданні Державної екзаменаційної комісії наукового керівника секретар знайомить членів комісії та присутніх зі змістом відзиву на виконану роботу.
Після виступу керівника секретар оголошує рецензію і надає слово магістранту для відповіді на зауваження та побажання, які містяться у виступі наукового керівника та у рецензії.
Після цього розпочинається публічне обговорення роботи, в якому мають право брати участь усі присутні на захисті.
Після завершення дискусії, за бажанням студента, йому може бути надано заключне слово.
На підставі рецензії та відгуку наукового керівника, результатів захисту магістерської роботи ДЕК приймає мотивоване рішення щодо оцінки знань кожного студента та присвоєння кваліфікації "керівник проектів та програм ". Визначальним критерієм оцінки є самостійність роботи, її творчий рівень, новизна, вміння студента використовувати набуті знання при аналізі сучасної соціально-політичної та економічної дійсності, аргументовано відстоювати свої погляди, переконання.
Секретарем ДЕК ведеться протокол захисту, заноситься оцінка до відомості, що зберігається в університеті. Відомість підписується головою та членами ДЕК.
Студенти, які не захистили магістерську роботу, не мають права на отримання диплому магістра, вони отримують довідку про проходження магістерської програми.
Магістерські роботи реєструються та зберігаються в архіві університету в паперовому вигляді, до якого додається електронна версія. Вони можуть бути видані студентам зі згоди наукового керівника дипломної роботи.
Бібліотека проводить облік осіб, які користуються магістерськими роботами, з терміном зберігання документації до 10 років. Таким чином, магістерська робота проходить повторні оцінювання, але вже заочно, без присутності самого слухача. Звідси висока особиста відповідальність за наукову достовірність фактів, наведених у магістерській роботі. Згідно чинному законодавству України, зокрема Законові України „Про захист авторських прав та інтелектуальну власність”, завершена магістерська робота є інтелектуальною власністю університету.
Зразок титульного аркуша, аркуша-завдання та списку використаної літератури наведено в Додатках 1-3.
Дати та номери наказів необхідно дізнаватись на кафедрі управління проектами.
Завідувачу кафедри ________________
(П.І.Б. завідувача)
__________________________________
__________________________________
(від кого - П. І. Б. Студента, група)
З А Я В А
Прошу затвердити мені тему магістерської роботи ___________
_____________________________________________________________________
______________________________________________________________________
Робота буде пов’язана з ___________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
(надаються об’єкт та предмет дослідження, основні задачі, які будуть розв’язані
у роботі )
Підстави для вибору теми __________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
________________________________________________________________________
(тема запропонована підприємством, кафедрою, обрана за власною ініціативою )
Тема узгоджена з керівником магістерської роботи _____________
____________________________________________________________________
(П. І. Б. , науковий ступень, вчене звання, посада керівника роботи)
(підпис студента)
(дата)
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КОРАБЛЕБУДУВАННЯ
ІМЕНІ адмірала МАКАРОВА
ІНСТИТУТ ТЕХНОЛОГІЙ
“Допущено до захисту”
Завідувач кафедри
__________ д.т.н., професор Петров С.А.
“__” ________ 200_ р.
МАГІСТЕРСЬКА робота
на здобуття академічного звання МАГІСТРА з фінансів
Спеціальність ”Управління проектами”(8.000003)
Науковий керівник
доцент, к.т.н. А.А.Смірнов
Миколаїв –7
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КОРАБЛЕБУДУВАННЯ
ІМЕНІ адмірала МАКАРОВА
ІНСТИТУТ ТЕХНОЛОГІЙ
Завідувач кафедри
__________ д.т.н., професор Петров С.А.
“__” ________ 200_ р.
ЗАВДАННЯ
НА ВИКОНАННЯ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ
1. Тема магістерської роботи ________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________
Затверджена наказом по від “___”______200__ р. № ___.
. Строк подання студентом готової роботи - “___”_______ 200___ р.
. Цільова установка та вихідні дані до роботи ___________________________________ ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
. Зміст роботи _____________________________________________________________________________________
(перелік питань, що підлягають розробці)
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
. Перелік графічного матеріалу _________________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
. Консультанти по роботі:
|
Прізвище та ініціали консультантів |
Розділи роботи |
7. Календарний план виконання роботи:
|
№ з/п |
Назва частин роботи |
% |
Виконання роботи |
|
|
За планом |
Фактично |
|||
Дата видачі завдання “____” _________________ 200__ р.
Керівник роботи _______________________________________________
(посада, прізвище, ім’я, по батькові)
_____________________________
(підпис)
Завдання прийняв до виконання студент групи _____
________________________________________________
(прізвище, ім’я, по батькові)
____________________________
(підпис)
ЗМІСТ
Стор.
Вступ ...................................
Розділ 1. . . .
.1. …
.2. ...
.3. ...
Розділ 2.. . . .
.1. . . .
.2. ...
.3. ...
Розділ 3.. . . .
.1.. . . . 76
.2.. . . . 84
.3.. . . . 92
Висновки....................................
Список літературних джерел . . .....................
Додатки. . . ................................
ВІДЗИВ
на магістерську роботу
студента ___________________
на тему: _________________________________________________________
(назва теми магістерської роботи)
_________________________________________________________________
Магістерська робота виконана по матеріалах __________________________
_______________________________________________________
(назва підприємства)
1. Актуальність теми
________________________________________________________________
________________________________________________________________
________________________________________________________________
. Оцінка якості і достовірності проведеного дослідження
________________________________________________________________
________________________________________________________________
________________________________________________________________
. Оцінка якості рекомендованих студентом заходів та пропозицій,
їх практичної цінності для установ та перспектив використання.
________________________________________________________________
________________________________________________________________
. Загальний висновок і оцінка магістерської роботи
________________________________________________________________
________________________________________________________________
________________________________________________________________
Назва установи _________________________________________
Прізвище, ім’я, по-батькові, посада,
науковий ступень, вчене звання автора відзиву ______________________
(підпис)
Печатка “____” __________________ 200__ р.
(дата)
Відгук
на здобуття академічного ступеня магістра
студента ………………………………………………………………………………..
(прізвище, ім’я, по батькові)
на тему: ……………………………………………………………..……………………………………………………………………………………………………………….………………………………………………………………………………………………………………....................................…………
………………………………………………………………………………………….………………………………………………………………………………………………………………….………………………………………………………………………………………………………………….………………………………………………………………………………………………..
…………………………….………………………………………………………………………………………………………………….……………………………………………………………………………………………………………….………………………………………………………………………………………………………………….………………………………………………………………………………………………………………….………………………………………………………………………………………………………………….………………………………………………………………………………………………………………….………………………………
……..……….………………………………
…….……….………………………………
( науковий ступінь, вчене звання)
“…….” ……………….. 200... р. ………………... /…...………..………...
(підпис) (прізвище, ініціали)
У відгуку дається характеристика проведеного дослідження, його актуальності та значення, обґрунтованості винесених на захист положень, якості виконання. Оцінюється ставлення студента до роботи. Відзначаються творчі досягнення автора й недоліки праці. Робиться висновок про можливість допуску її до захисту.
Керівник кваліфікаційної роботи у своєму відгуку оцінює магістерську роботу записом: “Допускається до захисту”, а в разі негативного висновку щодо допуску на захист це питання виноситься на засідання випускаючої кафедри за умов обов`язкової присутності керівника.
РЕЦЕНЗІЯ
на магістерську роботу
студента _______________________________________________________
на тему: ___________________________________________________
(назва теми магістерської роботи)
___________________________________________________________
. Актуальність теми
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
. Наукова новізна
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
. Якість проведеного аналізу проблеми
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
. Практична цінність висновків та рекомендацій
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
. Наявність недоліків
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
. Загальний висновок і оцінка магістерської роботи
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
___________________________________________________________________
Прізвища, ім’я по-батькові, посада, науковий ступень, вчене звання автора
рецензії____________________________________________________________
(підпис)
Печатка “____” __________________ 200__ р.
Рецензент кваліфікаційної роботи оцінює магістерську роботу записом: “Магістерська робота заслуговує оцінки “відмінно” (добре, задовільно, незадовільно), а в разі оцінки “добре” і нижче обов’язково вказує конкретно за що знижена оцінка.
Рецензент кваліфікаційної роботи повинен відзначити повноту виконання завдання на кваліфікаційну роботу.
Додаток З. Приклад оформлення календарного плану на магістерську роботу
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
|
№ п/п |
Назва етапів магістерської роботи |
Термін виконання етапів проекту |
Примітка |
|
Вивчення літературних джерел з предмету дослідження |
01.09.07-30.09.07 |
||
|
Збір і вивчення матеріалів досліджуваного підприємства |
01.10.07-31.10.07 |
||
|
Складання розгорнутого плану магістерської роботи |
01.11.07-08.11.07 |
||
|
Ознайомлення наукового керівника з розгорнутим планом магістерської роботи |
10.11.07 |
||
|
Підготовка розділу 1 „Загальна характеристика державного підприємства НДІ “Квант-Радіолокація”” |
11.11.07-25.12.07 |
||
|
Підготовка розділу 2 „Дослідження моделей технологічної зрілості” |
26.12.07-20.02.08 |
||
|
Підготовка розділу 3 „Оцінка початкового рівня технологічної зрілості НДІ “Квант - Радіолокація” в галузі управління проектами” |
21.02.08-01.04.08 |
||
|
Підготовка розділу 4 „ План дій проекту виводу НДІ “Квант - Радіолокація” на 1 рівень технологічної зрілості в галузі управління проектами” |
02.04.08-24.05.08 |
||
|
Оформлення магістерської роботи |
26.05.08-08.06.08 |
||
|
Передача магістерської роботи рецензенту для рецензування |
09.06.08 |
||
|
Передача магістерської роботи науковому керівникові для написання відгуку |
12.06.08 |
||
|
Попередній захист магістерської роботи |
16.06.08 |
Студент-магістрант ___________________________
(підпис)
Керівник проекту ___________________________
(підпис)
Використана література