Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
З М І С Т
Вступ........................................................................................................................ 4
Розділ 1. Загальні відомості про земельну ділянку.........................................6
Розділ 2. Просторове документування земельної ділянки.......................... 11
2.1.Кадастрове зонування, як первинна територіально-ідентифікаційна складова кадастрового вивчення земельних об’єктів............................ 11
2.1.1.Визначення кадастрового номеру земельної ділянки................... 13
2.1.2.Схема розміщення масиву ділянок................................................. 14
2.2.Кадастрова зйомка, як просторова геодезична основа формування відомостей про земельну ділянку............................................................ 15
2.2.1.Складання індивідуальних абрисів кадастрової зйомки.............. 17
2.2.2.Складання схеми планового обгрунтування земельної ділянки..18
2.2.3.Обчислювальна обробка теодолітного ходу.................................. 19
2.2.4.Встановлення і погодження меж ділянки...................................... 20
2.2.5.Складання плану кадастрової зйомки............................................ 23
2.2.6.Обчислення площ складання експлікації земельних угідь.......... 25
Розділ 3. Земельно-оціночні роботи................................................................. 26
3.1.Природно-сільськогосподарське районування території...................... 26
3.2.Бонітування грунтів.................................................................................. 28
3.2.1.Характеристика агрогруп грунтів території господарства, де розташована земельна ділянка....................................................... 29
3.2.2.Визначення середньозваженого балу бонітету..............................33
3.3.Економічна оцінка земель........................................................................ 34
3.3.1.Складання шкал економічної оцінки земель................................. 36
3.3.2.Визначення урожайності основних сільськогосподарських культур............................................................................................. 38
3.3.3.Визначення показників часткової оцінки земель.......................... 41
3.3.4.Визначення показників загальної внутрігосподарської оцінки земель............................................................................................... 46
3.4.Грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення............. 48
3.4.1.Грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення в Україні.............................................................................................. 50
3.4.2.Грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення в області та адміністративному районі............................................ 53
3.4.3.Грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення в підприємстві.....................................................................................57
3.4.4.Грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення окремої земельної ділянки..............................................................60
3.4.5.Експертна грошова оцінка земельної ділянки............................... 61
Розділ 4. Кадастрове забезпечення формування об’єктів земельної власності..............................................................................................63
4.1.Порядок проведення робіт із складання державних актів.....................63
4.2.Технічна документація із складання державних актів...........................70
Розділ 5. Формування сервітутних відносин..................................................76
5.1.Порядок встановлення земельного сервітуту.........................................76
5.2.Укладання договору земельного сервітуту............................................. 77
Розділ 6. Кадастрове забезпечення договорів оренди землі........................ 83
6.1.Орендна плата............................................................................................ 83
6.2.Укладання і оформлення договору оренди землі................................... 83
Розділ 7. Державна реєстрація земельних ділянок....................................... 92
Розділ 8. Облік кількості і якості земель...................................................... 113
8.1.Основний облік кількості земель на території сільської ради............ 113
8.2.Поточний облік кількості земель на території сільської ради............ 119
8.3.Облік якості земель................................................................................. 126
Висновок..............................................................................................................130
Список використаної літератури................................................................... 132
Вступ
Державний земельний кадастр призначений для забезпечення Рад народних депутатів, заінтересованих підприємств, установ, організацій і громадян вірогідними і необхідними відомостями про природний, господарський стан та правовий режим земель з метою організації раціонального використання та охорони pемель, регулювання земельних відносин, землеустрою, обгрунтування розмірів плати за землю.
Державний земельний кадастр включає дані реєстрації права власності, права користування землею та договорів на оренду землі, обліку кількості та якості земель, бонітування грунтів, зонування територій населених пунктів, економічної та грошової оцінки земель.
Державний земельний кадастр ведеться за єдиною для України системою на базі нормативних документів, затверджуваних Держкомземом.
Ведення державного земельного кадастру забезпечується проведенням топографо-геодезичних, картографічних робіт, грунтових, геоботанічних, радіологічних, лісотипологічних, містобудівних та інших обстежень і розвідувань, реєстрацією права власності на землю, права користування землею і договорів на оренду землі, обліком кількості та якості земель, бонітуванням грунтів, зонуванням територій населених пунктів та економічною оцінкою земель. Оперативність і точність даних земельного кадастру забезпечується використанням аерокосмічних зйомок та застосуванням методів дистанційного зондування земної поверхні.
До земельно-кадастрової документації належать кадастрові карти та плани (графічні і цифрові), схеми, графіки, текстові та інші матеріали, які містять відомості про межі адміністративно-територіальних утворень, межі земельних ділянок власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, правовий режим земель, що перебувають у державній, колективній і приватній власності, їх кількість, якість, народно-господарську цінність та продуктивність по власниках землі і землекористувачах
Земельно-кадастрова документація включає книги реєстрації державних актів на право колективної, приватної власності на землю, право постійного користування землею, договорів на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди. Земельно-кадастрова документація ведеться згідно з інструкцією ведення державного земельного кадастру, затверджуваною Держкомземом.
Облік кількості земель ведеться по власниках землі і землекористувачах, у тому числі орендарях. При обліку кількості земель виділяються:
Облік земель за якістю проводиться за всіма категоріями земель і містить:
Бонітування грунтів проводиться на основі даних про їх природні властивості, що мають сталий характер та істотно впливають на врожай сільськогосподарських культур.
Економічна та грошова оцінка сільськогосподарських угідь проводиться за їх продуктивністю, купністю затрат і диференціальним доходом.
Економічна оцінка земель населених пунктів проводиться у розмірі зон економічної оцінки їх територій з урахуванням місцеположення ділянок відносно центрів громадського обслуговування, магістральних, інженерно-транспортних мереж, а також архітектурно-ландшафтного та історико-культурного значення територій, їх функціонального призначення.
Економічна та грошова оцінка земель лісового фонду проводиться на основі нормативів економічного ефекту від водоохоронних, кліматорегулюючих, захисних та інших корисних природних властивостей лісів, а також їх лісосировинного значення.
Економічна та грошова оцінка земель водного фонду проводиться за їх місцеположенням, якісним складом і кількістю води водного об'єкта, його екологічним значенням, а також соціально-економічними умовами використання. При оцінці земель водного фонду враховується також їх продуктивність.
1.Загальні відомості про земельну ділянку
Земельна ділянка – це частина земної поверхні з визначеними межами, певним положенням у просторі.
Параметри земельної ділянки:
Земля – матеріальна основа добробуту, яка виконує такі функції:
Найменшою частиною земельного кадастру є окрема земельна ділянка, яка розглядається не тільки як об’єкт користування, а в першу чергу як об’єкт права власності. Земельний кадастр дає всі відомості про земельну ділянку.
У процесі здійснення земельного кадастру проводиться процедура визнання факту виникнення або припинення права користування земельною ділянкою, збираються і системетизуються відомості про місце розташування земельних ділянок, їх оцінку.
На показники внутрігосподарської оцінки земель впливає цілий ряд просторових та інших характеристик, які мають індивідуальні значення для кожної робочої ділянки і не могли бути враховані при міжгосподарській оцінці земель. Умовно їх мложна розділити на чотири групи, виходячи із методики їх отримання:
Всі ці показники враховані в агровиробничих групах, проте кожна робоча ділянка має свої особливості, які необхідно відобразити через відповідний коефіцієнт, який розраховується як відношення конкретного значення по земельно-оціночному району.
Найскладнішим є розрахунок технологічного коефіцієнта. Він включає в себе врахування:
Кожний з цих показників визначається відповідним коефіцієнтом, добуток яких дає величину загального технологічного коефіцієнту.
Довжина робочого гону ділянок правильної конфігурації (Lроб) визначається графічним способом, а для ділянок складної конфігурації вираховується за формулою:
, де
Р – площа робочої ділянки, м2
Вум – умовна ширина ділянки, м
Умовна ширина ділянки для напівскладної конфігурації визначається за формулою:
, де
Н – найбільша висота фігури ділянки, яка перпендикулярна напрямку обробітку, м
c і d – довжини скошених сторін на яких проходить розворот агрегатів, м
Для визначення коефіцієнту, який враховує довжину робочого гону, використовують дані з таблиці 1.
Коефіцієнти за довжину гону робочих ділянок
|
Довжина гону, м |
Клас довжини гону |
Коефіцієнт |
|
|
Середнє значення |
Діапазон змін |
||
|
600-1000 |
2 |
1,03 |
1,018-1,058 |
Дана робоча ділянка не однорідна за своїм складом. На ній присутні яри та яри засаджені лісом. Ці перешкоди заважають проведеню робіт на робочій ділянці і відповідно впливають на її оцінку. Тому наявність необхідно відобразити. Ступінь зрізаності перешкодами (Сзр) виражається в процентах і визначається за формулою:
, де
Р – загальна площа робочої ділянки, включаючи площу, зайняту перешкодами;
Рпр – сумарна площа, яка зайнята перешкодами, га
Конфігурація робочої ділянки має істотний вплив на характер технологічних умов виконання сільськогосподарських робіт. За складністю конфігурації робочі ділянки поділяються на п’ять груп.
Дана ділянка відноситься до четвертої групи. Ця ділянка випукло-ввігнутої форми, для неї середнє значення відношень найбільших розмірів до найменших за довжиною і шириною знаходяться в межах 1,1-1,8. для такої ділянки характерне співвідношення:
Коефіцієнт за зрізаність перешкодами
|
Середня площа перешкоди, м2 |
Зрізаність перешкодами, % |
|
12,5-17,5 |
|
|
більше 120 |
5 1,20 |
Коефіцієнт за складність конфігурації робочої ділянки ріллі
|
Група складності |
Довжина гону |
Коефіцієнт |
|
|
Середнє значення |
Довжина гону |
||
|
4а |
більше 400 |
1,07 |
1,066-1,085 |
Коефіцієнт за кам’янистість грунту робочих ділянок ріллі
|
Каменів 0-25 м |
Клас кам’янистості |
Коефіцієнт |
|
|
Середнє значення |
Діапазон змін |
||
|
менше 1 |
1 |
1,000 |
менше 1,012 |
Врахування рельєфу при проведені внутрігосподарської оцінки проводиться через визначення робочого ухилу ділянки (і), вираженому у %:
, де
- сума перевищень між кінцями двох паралельних сторін поля, в напрямку яких проводиться основні польові роботи, м
- сума довжини паралельних сторін по напрямку обробітку поля
і≈1º
Кофіцієнти за крутизну схилу
|
Схил, º |
Клас схилу |
Коефіцієнт |
|
|
Середнє значення |
Діапазон змін |
||
|
1-3 |
2 |
1,02 |
1,010-1,034 |
Висота над рівнем моря також має вплив на якість земель і виражається коефіцієнтом
Коефіцієнти за висоту над рівнем моря
|
Висота над рівнем моря |
Клас висоти |
Коефіцієнт |
|
|
Середнє значення |
Діапазон змін |
||
|
менше 500 |
1 |
1,000 |
менше 1,020 |
На основі всієї сукупності показників технологічних характеристик визначається загальний технологічний коефіцієнт (КТ):
- коефіцієнт за довжину гону;
- коефіцієнт за зрізаність перешкодами;
- коефіцієнт за складність конфігурації;
- коефіцієнт за кам’янистість;
- коефіцієнт за крутизну схилу;
- коефіцієнт за висоту над рівнем моря.
2. Просторове документування земельної ділянки
2.1. Кадастрове зонування, як первинна територіально-ідентифікаційна складова кадастрового вивчення земельних об’єктів
Згідно з Земельним кодексом України однією зі складових частин державного земельного кадастру є кадастрове зонування. Кадастрове зонування передбачає встановлення:
Власність на землю піддається різнобічним обмеженням внаслідок поширення права захисту довкілля на земельне право. Право в інтересах суспільства захищає природу і багатство видів, але водночас обмежує права розпорядження й користування приватною власністю на землю.
Необхідність ефективної обробки матеріалів та управління інформацією, підтримки зв'язку між земельним та іншими галузевими кадастрами, інформаційними системами вимагає створення єдиної системи кадастрової нумерації земельних ділянок.
Кадастровий номер надається земельній ділянці в процесі її кадастрового обліку і зберігається на весь час існування земельної ділянки.
Кадастровий номер земельної ділянки - це унікальний на території України код, який присвоюється кожній земельній ділянці з метою її ідентифікації і залишається незмінним упродовж усього часу фізичного та юридичного існування земельної ділянки як єдиного цілого.
Для забезпечення міжвідомчої уніфікації при використанні кадастрових номерів земельних ділянок у структурі кадастрового номера земельної ділянки використовується код об'єктів адміністративно-територіального устрою України – КОАТУУ, запроваджений в 1997 році Держстандартом України.
На території України для всіх без винятку об'єктів адміністративно-територіального устрою земельним ділянкам присвоюється кадастровий номер, який має чотири рівні ієрархії:
код об'єктів адміністративно територіального устрою України
номер кадастрової зони
номер кадастрового кварталу
номер земельної ділянки
Система забезпечує унікальність кадастрового номера кожної земельної ділянки протягом всього періоду ії існування, підтримує механізм обігу земельних ділянок, вона зручна та гнучка з точки зору процедур комп'ютерної реалізації, а також несе в собі додаткойу інформацію щодо географічного місцезнаходження земельної ділянки в межах адміністративно-територіальноrо устрою.
Кадастровий номер земельної ділянки складається з чотирьох частин і має вигляд:
КОАТУУ : НКЗ : НКК : НЗД
КОАТУУ – код об’єкту адміністративно-територіального устрою України;
НКЗ – номер кадастрової зони;
НКК – номер кадастрового кварталу в межах кадастрової зони;
НЗД – номер земельної ділянки в межах кадастрового кварталу.
Код об'єктів адміністративно-територіального устрою України (областей, адміністративних районів, міст обласного підпорядкування, сільських (селищних) рад, міст районного
Код об’єкту адміністративно-територіального устрою України є першою частиною кадастрового номера земельної ділянки і складається з десяти цифр. Він включає:
Друга частина кадастрового номера вказує на номер кадастрової зони (НКЗ) у межах території, визначеної КОА ТУУ.
Кадастрова зона – це сукупність (об'єднання) земельних ділянок, які розташовані за межами населених пунктів на території сільської (селищної) ради, або об'єднання кадастрових кварталів у населених пунктах. Номер кадастрової зони складається з двох чисел. Отже найбільша кількість кадастрових зон в межах земель населених пунктів чи земель сільської (селищної) ради становить 99.
Третя частина кадастрового номера – номер кадастрового кварталу (НКК) у межах кадастрової зони – складається з трьох цифр. Кадастровий квартал – це компактне об'єднання земельних ділянок у населеному пункті, яке обмежене інженерними спорудами або природними межами. Найбільший номер кадастрового кварталу становить 999.
При встановленні меж кадастрових кварталів у населених пунктах може бути використана структуризація території населеного пункту на оціночні райони, яка здійснюється в процесі грошової оцінки земель.
За межами населеного пункту таке територіальне об'єднання, як кадастровий квартал, не виділяється, хоч, на думку науковців, може виникнути потреба виділити, наприклад, сівозмінний масив чи групу полів або ж підприємства іншого профілю на землях сільськогосподарського призначення, але сама назва "квартал" у даному випадку не дуже підходить.
В якості меж кварталів можуть використовуватись по осьовій лінії дороги, лінії тротуарів, межі землеволодіння, червоні лінії.
Четверта частина кадастрового номера складається з чотирьох чисел і вказує на номер земельної ділянки (НЗД) у межах кадастрового кварталу (зони).
2.1.1. Визначення кадастрового номеру земельної ділянки
Кадастровий номер земельної ділянки – це унікальний, який не повторюється на всій території України, номер. Він присвоюється при формуванні земельної ділянки і зберігається за нею на весь час її існування. Максимальна кількість земельних ділянок у межах кадастрового кварталу (зони) може становити 9999.
Максимальна кількість земельних ділянок, яким може бути присвоєний кадастровий номер за запропонованою структурою у межах коду об;єктів адміністративно-територіального устрою України, становить 99 : 999 : 9999.
Для міст Києва, Севастополя та міст обласного значення звичайно виділяються кадастрові зони, кадастрові квартали, для міст районного підпорядкування – лише кадастрові квартали. На території сільських та селищних рад населені пункти звичайно не поділяються на зони чи квартали, а за межами населених пунктів можуть виділятись кадастрові зони.
Якщо земельна ділянка розташована за межами населеного пункту, то в її кадастровому номері код населеного пункту позначається двома нулями.
Номери земельної ділянки, кадастрового кварталу, кадастрової зони і КОАТУУ виділяються між собою знаком "двокрапка".
При переході права на земельну ділянку до іншого власника або користувача кадастровий номер земельної ділянки не змінюється.
Сформованим новим земельним ділянкам у результаті виділення або поділу чи об’єднання їх присвоюються нові кадастрові номери. При цьому попередні кадастрові номери отримують статус архівних і в подальшому не використовуються для ідентифікації земельних ділянок.
Кадастрові номери земельним ділянкам присвоюються місцевими органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів і відображаються на спеціальних індексних кадастрових картах (ІКК) або планах (ІКП), які складаються для всіх районів адміністративно-територіальних утворень.
Індексні кадастрові карти (плани) створюються для різних рівнів адміністративно-територіальних одиниць: для областей, адміністративних районів, сільських (селищних) рад та населених пунктів. На індексній кадастровій карті (плані) області наносять межі адміністративних районів та міст обласного підпорядкування, наносяться та нумеруються адміністративні райони та міста обласного значення. Нумерація проводиться згідно з КОАТУУ. На індексній кадастровій карті адміністративного райрну наносять межі сільських (селищних) рад, населених пунктів районного підпорядкування.
Роботи щодо впровадження єдиної системи кадастрової нумерації земельних ділянок виконуються державними та землевпорядними організаціями.
Структура кадастрового номера земельної ділянки, що розташована на вулиці Перемоги, на території Петрівської сільської ради, Києво-Святошинського району, Київської області:
32 224 858 : 05 : 002 : 0120
32 – код Київської області
224 – код Києво-Святошинського району
858 – код Петрівської сільської ради
01 – в межах населеного пункту
00 – за межами населеного пункту
05 – номер кадастрової зони
002 – номер кадастрового кварталу
0120 – номер земельної ділянки
2.1.2. Схема розміщення масиву ділянок
2.2. Кадастрова зйомка, як просторова геодезична основа формування відомостей про земельну ділянку
Кадастрові зйомки – це складова частина державного земельного кадастру. Вони є комплексом робіт, який виконують для визначення та відновлення меж земельних ділянок.
Кадастрова зйомка пeредбачає:
Роботи з кадастрових зйомок проводяться у два етапи: перший – підготовчий; другий – виробничий.
Підготовчий етап полягає у:
Виробничий етап виконується підрядчиками і передбачає:
Встановлення меж - це процес закріплення в натурі межовими знаками і в правовому документі меж власності з узгодженою і зареєстрованою точною лінією.
Meжi земельних ділянок, що надаються або передаються у власність чи у користування, встановлюються або відновлються в натурі за наявними планово-картографічними матеріалами і закріплюються довгостроковими межовими знаками установленого зразка.
Встановлення в натурі або відновлення усіх поворотних точок меж земельних ділянок здійснюється геодезичними методами з прив’язкою їх до пунктів державної геодезичної мережі і закріпленням довгостроковими межовими знаками. Здійснюється зйомка з наступним вирахуванням координат поворотних точок меж і площі ділянки.
Встановлення (відновлення) меж земельних ділянок на місцевості супроводжується погодженням меж земельної ділянки з власниками землі, та землекористувачами суміжних із нею земельних ділянок. Результат погодження меж оформляється протоколом, до якого додається кадастровий план земельної ділянки з нанесеними погодженими межами. Закріплення на місцевості меж здійснюється за наявності протоколу погодження меж.
Камеральні роботи передбачають обробку результатів польових робіт та складання кадастрового плану, який є складовою частиною технічної документації. Кадастровий план земельної ділянки складається в масштабі, який забезпечує чітке зображення всіх елементів і написів.
Дані для обробки теодолітного ходу були отримані в результаті прокладення ходу суміжних ділянок, що розв’язуються з необхідністю попереднього чи паралельного обстеження.
Для того, щоб земельна ділянка була органічною складовою навколишнього середовища необхідно, щоб її просторові параметри вписувались в територіальну організацію данного середовища, тобто її межі не повинні бути причиною суперечностей, але мусять відповідати цивілізованому контактуваню між сусідами.
Виходячи з цього, місце розташування меж на місцевості встановлюється через геодезичні виміри, при цьому обов’язково необхідно погодити з кожним власником сусідніх ділянок Актом погодження меж.
Сутність погоджувальної процедури вкладається в зміст Акту і виконується в польових умовах і зводиться до наступного: складається схема погодження меж земельної ділянки, у відповідності зі схемою представники сторін у присутності виконавця кадастрової зйомки шляхом огляду розташування погоджуються межі, при цьому засвідчують факт домовленості власноручним підписом.
Слід зазначити, що Акт погодження меж є первинною основою документування просторових параметрів та водночас має велике юридичне значення, оскільки захищає власність всередині цих меж, а також конкретизує поле права власності відносно до них.
Зміст робіт при встановлені меж:
2.2.1. Складання індивідуальних абрисів кадастрової зйомки
2.2.2. Складання схеми планового обгрунтування земельної ділянки
2.2.3. Обчислювальна обробка теодолітного ходу
1. Обчислення координат пункту А:
2. Обчислення дирекційного кута:
3. Прив’язка:
Відомість прив’язки теодолітного ходу
|
№ |
Виміряний кут |
Азимут |
Румб |
Довжина ліній, м |
Прирости координат, м |
Координати, м |
||
|
ΔX |
ΔY |
X |
Y |
|||||
|
В |
||||||||
|
60º00' |
||||||||
|
А |
65º00' |
10198,00 |
8201,20 |
|||||
|
175º00' |
ПдС:5º00' |
79,00 |
-78,70 |
6,89 |
||||
|
6 |
42º57' |
10119,30 |
8208,09 |
|||||
|
312º03' |
ПнЗ:47º57' |
117,00 |
78,36 |
-86,88 |
||||
|
5 |
10197,66 |
8121,21 |
Відомість обчислення каталогу координат
|
№ |
Виміря-ний кут |
Азимут |
Румб |
Довжина ліній, м |
Прирости координат, м |
Координати, м |
||||
|
Обчислені |
Виправлені |
X |
Y |
|||||||
|
ΔX |
ΔY |
ΔX |
ΔY |
|||||||
|
А |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
175º00' |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6 |
132º57' |
|
|
|
0,26 |
-0,28 |
|
|
10119,30 |
8208,09 |
|
|
|
222º03' |
ПдЗ:42º03' |
116,00 |
-86,14 |
-77,69 |
-85,88 |
-77,97 |
|
|
|
1 |
180º00' |
|
|
|
0,09 |
-0,10 |
|
|
10033,42 |
8130,12 |
|
|
|
222º03' |
ПдЗ:42º03' |
42,00 |
-31,19 |
-28,13 |
-31,10 |
-28,23 |
|
|
|
2 |
90º00' |
|
|
|
0,27 |
-0,30 |
|
|
10002,32 |
8101,89 |
|
|
|
312º03' |
ПнЗ:47º57' |
117,00 |
78,36 |
-86,88 |
78,63 |
-87,18 |
|
|
|
3 |
90º00' |
|
|
|
0,09 |
-0,10 |
|
|
10080,95 |
8014,71 |
|
|
|
42º03' |
ПнС:42º03' |
42,00 |
31,19 |
28,13 |
31,28 |
28,03 |
|
|
|
4 |
180º00' |
|
|
|
0,26 |
-0,28 |
|
|
10112,23 |
8042,74 |
|
|
|
42º03' |
ПнС:42º57' |
116,00 |
84,91 |
79,04 |
85,17 |
78,76 |
|
|
|
5 |
90º00' |
|
|
|
0,26 |
-0,29 |
|
|
10197,40 |
8121,50 |
|
|
|
132º03' |
ПдС:47º57' |
117,00 |
-78,36 |
86,88 |
-78,10 |
86,59 |
|
|
|
6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
10119,30 |
8208,09 |
|
550,00 |
-1,23 |
1,35 |
0,00 |
0,00 |
2.2.4. Встановлення і погодження меж ділянки
Територія кожнї земельної ділянки має свої межі — умовні лінії, що відокремлюють її від інших територій. Вони встановлюються й змінюються на підставі проектів землевпорядкування, розроблених державними та іншими землевпорядними організаціями відповідно до техніко-економічних обґрунтувань.
Межі не є постійними. Вони можуть змінюватися за рахунок включення нових земельних ділянок або поділу саої земельної ділянки на частини.
Через обмеженість землі в центрі міста, створюється висока конкуренція за місце розташування нерухомого майна, одночасно, через різні рівні орендної плати, в центрі міста типи землекористування розподіляються між функціями землі відповідно до необхідної загальної доступності.
Наприклад, власники магазинів пропонують максимальну орендну плату за перші поверхи й ігнорують верхні, а власники офісів вважають доступність верхніх поверхів прийнятною для ефективної діяльності і пропонують більшу орендну плату, ніж для інших функцій.
2.2.6. Обчислення площ складання експлікації земельних угідь
Відомість обчислення аналітичної площі плігону за координатами його вершин
|
№ |
Х |
У |
Х n-1-Хn+1 |
Уn+1-Уn-1 |
Х(Уn+1-Уn-1) |
У(Х n-1-Хn+1 ) |
|
1 |
10033,42 |
8130,12 |
116,98 |
-106,20 |
-1065549,20 |
951061,44 |
|
2 |
10002,32 |
8101,89 |
-47,53 |
-115,41 |
-1154367,75 |
-385082,83 |
|
3 |
10080,95 |
8014,71 |
-109,91 |
-59,15 |
-596288,19 |
-880896,78 |
|
4 |
10112,23 |
8042,74 |
-116,45 |
106,79 |
1079885,04 |
-936577,07 |
|
5 |
10197,40 |
8121,50 |
-7,07 |
165,35 |
1686140,09 |
-57419,00 |
|
6 |
10119,30 |
8208,09 |
163,98 |
8,62 |
87228,37 |
1345962,60 |
|
2S=37048,35 м2 |
||||||
|
S = 18524,18 м2 |
||||||
|
S = 1,85 га |
Е К С П Л І К А Ц І Я
|
№ |
Призначення |
Всього |
Землі |
||||||||
|
сільськогосподарського призначення |
Житлової і громадської забудови |
Енергетики |
|||||||||
|
Всього |
Рілля |
б/н (сад) |
Сіножаті |
Всього |
Забудовані |
Всього |
Ох. зона ЛЕП |
||||
|
Рілля |
В т.ч. городи |
||||||||||
|
1. |
Для будівництва і ослуговування житлового будинку |
0,49 |
0,36 |
0,07 |
0,07 |
0,29 |
0,13 |
0,13 |
|||
|
2. |
Для ведення особистого селянського господарства |
1,36 |
1,25 |
0,68 |
0,57 |
0,11 |
0,11 |
||||
|
ВСЬОГО |
1,85 |
1,61 |
0,75 |
0,07 |
0,29 |
0,57 |
0,13 |
0,13 |
0,11 |
0,11 |
3. Земельно-оціночні роботи
3.1. Природно-сільськогосподарське районування території
Важливою умовою проведення об'єктивної оцінки родючості грунтів є ретельний облік природних і економічних чинників. Вплив природних умов на врожайність сільськогосподарських культур можна визначити на порівняно невеликих територіях з приблизно однаковими кліматичними, гpунтовими, економічними й організаційно-господарськими умовами. Порівняльна характеристика якості земель України досить складна, з чим пов'язані регіональні відмінності тепло- і вологозабезпеченості, типів рельєфу, грунтового покриву, ступеня освоєння земель і їх використання. У зв'язку з цим для обліку різних природних та економічних умов необхідно провести районування території з врахуванням закономірних змін природних умов, а також особливостей використання земель у народному господарстві.
Природно-сільськогосподарське районування служить основою розробки різних видів галузевих і спеціалізованих районувань, особливо земельно-оціночного районування території, яке проводиться, як правило, на обласному рівні.
Продуктивність сільськогосподарського виробництва значною мірою визначається грунтово-кліматичними умовами, причому клімат – найбільш важливий чинник для досліджень на великих територіях в масштабі всієї країни, оскільки з ним тісно пов'язана зональність грунтового покриву. Клімат менше залежить від виробничої діяльності людини, у той час як родючість грунту змінюється у результаті агротехнічного і меліоративного впливу.
Всього вУкраїні виділено 197 природно-сільськогосподарських районів, які відрізняються за агрокліматичними, геоморфологічними і грунтовими показниками.
Зміни адміністративного поділу, меж земельних ділянок, а також екологічної ситуації, особливо в районах зрошуваного землеробства, вимагає подальшого вдосконалення й уточнення природно-сільськогосподарського районування. Таке уточнення передбачає внесення необхідних змін у межі природно-сільськогосподарських районів, виділених у процесі внутріобласного природно-сільськогосподарського районування. Уточнення природно-сільськогосподарського районування проводиться для дотримання загальних вимог бонітування грунтів і оцінки земель – виділення території з однорідними природно-сільськогосподарськими умовами.
Межі природно-сільськогосподарських районів співпадають з межами територій сільських рад за станом на момент виконання робіт. У випадку розукрупнення (укрупнення) землеволодінь, землекористувань, розміщених на межі природно-сільськогосподарських районів, межі уточнюються з урахуванням характеру грунтового покриву новостворених господарств.
Основна одиниця районування - природно-сільськогосподарська зона. Вона характеризується певним балансом тепла і вологи за вегетаційний період, особливостями грунтоутворення і живлення рослин. Це відповідає конкретним типам або підтипам грунтів, рослинності, співвідношенню між ріллею, кормовими і лісовими угіддями, тій чи іншій структурі агротехнічних і меліоративних заходів. Комплексом природних умов визначаються зональний тип спеціалізації та системи ведення сільського господарства.
У межах зон виділяють природно-сільськогосподарські провінції, які характеризуються специфічними особливостями грунтового покриву, пов'язаними з мікрокліматом і річним ходом змін його елементів. Провінції розрізняються змінами агрокліматичних показників:
Провінції поділяються на природно-сільськогосподарські округи, які характеризуються добре вираженими геоморфологічними і гідрологічними особливостями, складом грунтоoутворювальних порід, переважаючим типом гpунтоутворення, а також макро- і мезокліматом. Виділення округів проводиться на основі врахування узагальнених типів рельєфу, головних типів і підтипів грунтів, їх механічного складу і дренованості території.
Значні території природно-сільськогосподарських зон, провінцій і округів потребують більш детального районування з виділенням природно-сільськогосподарських агрогрунтових районів. Агрогрунтове районування збудоване на докладному вивченні місцевих природних.
В основу агрогрунтового районування слід покласти матеріали великомасштабного грунтового обстеження.
Для земельно-оціночних робіт необхідно поряд з природнокліматич-ними умовами враховувати економічні показники використання земель. З цією метою проводиться природноекономічне, або земельно-оціночне районування.
Земельно-оціночний район – це частина території області, для якої притаманна певна однорідність агрокліматичних, геоморфологічниx, грунтово-меліоративних і природно-технологічних умов.
Межі земельно-оціночних районів встановлюються з урахуванням переважаючих показників водозабезпеченості господарств оцінюваної території. У зонах розвинутого плодівництва і виноградарства при земельно-оціночному районуванні враховуються специфічні особливості вирощування багаторічних насаджень. У рівнинних умовах земельно-оціночні роботи, встановлені для оцінки ріллі, можуть об'єднуватися за подібністю основних екологічних чинників вирощування плодових культур і винограду на рівні природно-сільськогосподарських округів або провінцій. У гірських районах передбачається виділення екологічних одиниць залежно від висоти над рівнем моря, експозиції і крутизни схилів.
При земельно-оціночному районуванні землеволодіння і землекористування сільськогосподарських підприємств, організацій і установ, незалежно від адміністративного підпорядкування, об'єднуються у земельно-оціночні райони, межі яких, якщо можливо, суміщаються з межами адміністративних районів, а при їх неоднорідності - з межами сільськогосподарських підприємств, організацій і установ. Господарств у земельно-оціночному районі повинно бути не менше 30, що визначається вимогами статистичної обробки інформації.
Дрібні земельно-оціночні райони суміжних областей, якщо природно-економічні умови однорідні, можуть об'єднуватися в один земельно-оціночний район.
Таким чином, природно-економічне районування передбачає виділення земельно-оціночних районів, які характеризуються практичною однорідністю клімату, відносною одноманітністю грунтового покриву, приблизно однаковими економічними умовами ведення господарства. Земельно-оціночне районування виконується на основі природно-сільськогосподарського районування країни з врахуванням місцевих природно-кліматичних і економічних умов.
Тільки у цьому випадку результати сільськогосподарського виробництва визначаються відмінністю якості грунтів, рівнем їх родючості, яка буде виявлена в результаті проведення бонітування грунтів та економічної оцінки земель.
3.2. Бонітування грунтів
Бонітування ґрунтів – це порівняльна оцінка якості ґрунтів за їх основними природними властивостями, які сталий характер та суттєво впливають на урожайність сільськогосподарських культур, вирощуваних у конкретних природнокліматичних умовах. Вона встановлює відносну придатність ґрунтів за основними чинниками природної родючості для вирощуваних сільськогосподарських культур, виділяючи АГГ, будується за об’єктивними ознаками і властивостями, які мають вирішальне значення у розвитку та рості сільськогосподарських культур.
Бонітування ґрунтів є логічним продовженням комплексних обстежень земель і передує їх економічній оцінці.
Основна мета бонітування полягає у визначенні відносної якості ґрунтів за їх родючістю, тобто встановленні, у скільки разів один грунт кращий або гірший від іншого за своїми природними і стійко набутими властивостями.
Об’єктом бонітування є грунт – виражений суворо визначеними таксономічними одиницями, встановленими за матеріалами детального ґрунтового обстеження.
Згідно з методичними рекомендаціями з проведення бонітування ґрунтів, затвердженим в 1993 році, загальне і часткове бонітування ґрунтів повинно проводитися за єдиною системою, яка базується на подібних принципах, але з обов’язковим врахуванням місцевих, регіональних особливостей ґрунтів і природних умов сільськогосподарського виробництва.
Роботи із бонітування грунтів складаються із декількох етапів:
Для кожного сільськогосподарського району складаються картосхеми зон вирощування найпоширеніших сільськогосподарських культур. Для орних земель це такі культури як озима пшениця, овес, ячмінь, кукурудза на зерно, соняшник, картопля, льон, цукровий буряк.
Наступним етапом є розробка шкал бонітування грунтів. У кожному господарстві визначається еталонний грунт і по відношеню показників цього еталонного грунту визначається бал бонітету певного грунту. До таких властивостей належать:
При невідповідності показників балів бонітету встановлюються значення шляхом інтерполювання між наведеними значеннями. При визначені загального балу бонітету враховується частка впливу ознак на урожайність культури.
Доля впливу окремих властивостей грунту на урожайність культури встановлюється в межах природно-сільськогосподарського району і зводиться по межах природно-сільськогосподарської провінції. Розрахунки проводяться виходячи із коефіцієнта детермінації.
3.2.1. Характеристика агрогруп грунтів території господарства, де розташована земельна ділянка
На основі проведених обстежень на території господарства були визначені та нанесені на картографічний матеріал наступні агровиробничі групи грунтів:
29в – Ясно-сірі і сірі опідзолені супіщані грунти
Цей грунт має різко виявлений елювіальний та ілювіальний горизонт. Гумусовий горизонт сягає 20 см (1,1%). Утворився на карбонатних лесових породах, проте карбонати в процесі грунтоутворення вимиті з грунтового профілю і знаходяться на глибині 120-150 см. Грунт має кислу та слабокислу реакцію грунтового розчину і високу гідролітичну кислотність, яка зменшується з глибиною. Вбирний комплекс малий і слабо насичений основами. Доступними поживними речовинами грунт забезпечений азотом і фосфором на 2 бали, а калієм на 3 бали. Механічний склад – супіщаний. Грунт здатний до запливання і утворення корки. Має достатню аерацію, капілярність та водоутримуючу здатність; містить значно більше глинистих часток, що сприяє нагромадженю органічних речовин та утвореню агрономічно цінної структури. Якщо грунт нормально зволожений і не дуже кислий, у ньому досить інтенсивно розвиваються процеси нітрифікації.
29г – Ясно-сірі і сірі опідзолені легкосуглинкові грунти
Цей грунт має різко виявлений елювіальний та ілювіальний горизонт. Гумусовий горизонт сягає 20 см (1,3%). Утворився на карбонатних лесових породах, проте карбонати в процесі грунтоутворення вимиті з грунтового профілю і знаходяться на глибині 120-150 см. Грунт має кислу та слабокислу реакцію грунтового розчину і високу гідролітичну кислотність, яка зменшується з глибиною. Вбирний комплекс малий і слабо насичений основами. Доступними поживними речовинами грунт забезпечений азотом і фосфором на 2 бали, а калієм на 3 бали. Механічний склад – супіщаний. Грунт здатний до запливання і утворення корки. Має достатню аерацію, капілярність та водоутримуючу здатність; містить значно більше глинистих часток, що сприяє нагромадженю органічних речовин та утвореню агрономічно цінної структури. Якщо грунт нормально зволожений і не дуже кислий, у ньому досить інтенсивно розвиваються процеси нітрифікації.
33г – Ясно-сірі і сірі опідзолені глеюваті легкосуглинкові грунти
Гумусовий горизонт сягає 20 см (1,3%). Утворився на карбонатних лесових породах, проте карбонати в процесі грунтоутворення вимиті з грунтового профілю і знаходяться на глибині 120-150 см. Грунт має високу гідролітичну кислотність, яка зменшується з глибиною. Періодично надмірно зволожуються грунтовими, алювіальними і делювіальними водами. Вбирний комплекс малий і слабо насичений основами. Доступними поживними речовинами грунт забезпечений азотом і фосфором на 2 бали, а калієм на 3 бали. Механічний склад – легкосуглинковий. Має достатню аерацію, капілярність та водоутримуючу здатність.
36в – Ясно-сірі і сірі опідзолені глейові супіщані грунти
Гумусовий горизонт сягає 20 см (1,2%). Утворився на карбонатних лесових породах, проте карбонати в процесі грунтоутворення вимиті з грунтового профілю і знаходяться на глибині 120-150 см. Грунт має кислу та слабокислу реакцію грунтового розчину і високу гідролітичну кислотність, яка зменшується з глибиною. Вбирний комплекс малий і слабо насичений основами. Доступними поживними речовинами грунт забезпечений азотом, фосфором та калієм на 2 бали. Механічний склад – супіщаний. Грунт здатний до запливання і утворення корки. Має достатню аерацію, капілярність та водоутримуючу здатність; містить значно більше глинистих часток, що сприяє нагромадженю органічних речовин та утвореню агрономічно цінної структури.
134г – Лучні, чорноземно-лучні і каштаново-лучні несолонцюваті і слабосолонцюваті засолені легкосуглинкові грунти
Зустрічаються в заплавах річок та днищах ярів і балок, а також на знижених терасових рівнях. Сформувалися в умовах постійного, іноді надмірного зволоження підгрунтовими водами, місцями дуже мінералізованими. У посушливі роки капілярна кайма вологи в цих грунтах помітно знижується, внаслідок чого їх водно-повітряний режим наближається до чорноземного. Тут завжди панують висхідні токи вологи, тому розвивається процес засолення грунту легкорозчинними солями. Характерне близьке стояння підгрунтових вод. Глибина гумусового горизонту коливається в межах 50-60 см (4%). Такі грунти мають великий вбирний комплекс, насичений основами. Крім кальцію і магнію насичені воднем, внаслідок чого їх гідролітична кислотність досягає значних величин. Реакція грунтового розчину близька до нейтральної, і лише в засолених відмінах – слаболужна. Мають дрібногрудочкову структуру, водно-фізичні властивості досить сприятливі для розвитку рослин. Забезпеченість азотом і фосфором на 3 бали, калієм – 4 бали. До негативних властивостей слід віднести: пізнє настання стиглості грунту, періодичне надмірне зволоження, нестача повітря в грунті, солонцюватість та солончаковість засолених відмін.
145 – Торфово-болотні грунти і торфовища мілкі неосушені
Зустрічаються на заплавах річок та в глибоких зниженнях; розвинулися в умовах постійного надмірного зволоження при участі болотної рослинності. Органічні речовини розкладаються дуже повільно, тому нагромаджуються в грунті. Шар торфу коливається в межах 20-50 см. Характерна висока зольність торфу, близька до нейтральної реакція грунтового розчину. Внаслідок постійного перезволоження доступ повітря в грунт обмежений, через що немає умов для діяльності аеробних бактерій. Органічні рештки мінералізуються дуже повільно. Більшість поживних речовин перебуває в недоступних, а деякі з них навіть в отруйних для рослин формах.
181г – Дернові глейові карбонатні легкосуглинкові грунти
Поширені в улоговинах рік та в заплавах річок. Гумусовий горизонт сягає 20-35 см (3,7%). Механічний склад – легкосуглинковий. Періодично надмірно зволожуються грунтовими, алювіальними і делювіальними водами. Забезпеченість азотом, фосфором і калієм на 2 бали. Мають кислу і слабокислу реакцію грунтового розчину і досить значну гідролітичну кислотність. Їх вбирний комплекс не насичений основами.
Відомість вирахування площ по агровиробничим групам
|
№ |
Назва угіддя |
Шифр агрогрупи |
Відліки по планіметру |
Різниця відліків |
Середнє з різниць |
Площа, га |
|
1 |
Сінокіс |
29г |
2568 |
16 17 |
17 |
0,17 |
|
2584 |
||||||
|
2601 |
||||||
|
2 |
Сінокіс |
181г |
2966 |
40 40 |
40 |
0,40 |
|
3006 |
||||||
|
3046 |
||||||
|
3 |
Охоронна зона ЛЕП |
29г |
2981 |
11 10 |
11 |
0,11 |
|
2992 |
||||||
|
3002 |
||||||
|
4 |
Рілля |
29в |
5063 |
16 19 |
18 |
0,18 |
|
5079 |
||||||
|
5098 |
||||||
|
5 |
Рілля |
29г |
2068 |
5 4 |
5 |
0,05 |
|
2073 |
||||||
|
2077 |
||||||
|
6 |
Рілля |
33в |
9865 |
45 45 |
45 |
0,45 |
|
9910 |
||||||
|
9955 |
||||||
|
7 |
Багаторічні насадження |
29в |
9586 |
17 14 |
16 |
0,16 |
|
9603 |
||||||
|
9617 |
||||||
|
8 |
Багаторічні насадження |
29г |
4879 |
12 13 |
13 |
0,13 |
|
4891 |
||||||
|
4904 |
||||||
|
9 |
Городи |
29г |
6259 |
4 4 |
4 |
0,04 |
|
6263 |
||||||
|
6267 |
||||||
|
10 |
Городи |
33в |
0125 |
3 3 |
3 |
0,03 |
|
0128 |
||||||
|
0131 |
||||||
|
11 |
Забудована територія |
29г |
1245 |
5 8 |
7 |
0,07 |
|
1250 |
||||||
|
1258 |
||||||
|
12 |
Забудована територія |
33в |
3654 |
7 6 |
6 |
0,06 |
|
3661 |
||||||
|
3667 |
||||||
|
Всього |
6,85 |
Ціна поділки планіметра дорівнює 0,01 га.
Відомість вирахування площ сільськогосподарських угідь в розрізі агровиробничих груп грунтів
|
№ контуру |
Назва угіддя |
Площа контуру, га |
Шифр агрогрупи |
Площа |
Власник |
|
|
1 |
Сінокіс |
0,57 |
1а |
29г |
0,17 |
Сікорська Ольга Михайлівна |
|
1б |
181г |
0,40 |
||||
|
2 |
Охоронна зона ЛЕП (сінокіс) |
0,11 |
2 |
29г |
0,11 |
|
|
3 |
Рілля |
0,68 |
3а |
29в |
0,18 |
|
|
3б |
29г |
0,05 |
||||
|
3в |
33в |
0,45 |
||||
|
4 |
Багаторічні насадження |
0,29 |
4а |
29в |
0,16 |
|
|
4б |
29г |
0,13 |
||||
|
5 |
Городи |
0,07 |
5а |
29г |
0,04 |
|
|
5б |
33в |
0,03 |
||||
|
6 |
Забудована територія |
0,13 |
6а |
29г |
0,07 |
|
|
6б |
33в |
0,06 |
||||
|
ВСЬОГО: |
3.2.2. Визначення середньозваженого балу бонітету
Бали бонітету агровиробничих груп грунтів
|
Шифр агрогрупи |
Сільськогосподарські угіддя |
|||
|
Рілля |
Багаторічні насадження |
Сіножаті |
Пасовища |
|
|
29в |
41 |
18 |
15 |
- |
|
29г |
49 |
22 |
20 |
15 |
|
33в |
41 |
- |
16 |
- |
|
33г |
46 |
14 |
18 |
- |
|
36в |
35 |
- |
- |
- |
|
134г |
54 |
- |
25 |
21 |
|
145 |
- |
- |
7 |
2 |
|
178г |
43 |
- |
- |
17 |
|
181г |
54 |
- |
24 |
24 |
- середньозважений бал бонітету певного угіддя у господарстві, де розташована дана земельна ділянка
- бали бонітетів угідь агрогруп грунтів, що входять до складу певного сільськогосподарського угіддя в межах господарства
- площа певного угіддя по господарству певної агрогрупи грунтів
Розрахунок середньозваженого балу бонітету кожного з сільськогосподарських угідь господарства
|
Шифр агрогруп |
Бал бонітету |
Площа, га |
||
|
РІЛЛЯ |
||||
|
29в |
41 |
519,6 |
21303,6 |
42 |
|
29г |
49 |
47,4 |
2322,6 |
|
|
33в |
41 |
65,2 |
2673,2 |
|
|
33г |
46 |
78,6 |
3615,6 |
|
|
36в |
35 |
5,0 |
175,0 |
|
|
134г |
54 |
16,0 |
864,0 |
|
|
181г |
54 |
10,0 |
540,0 |
|
|
Всього: |
741,8 |
31494,0 |
||
|
СІНОЖАТІ |
||||
|
29в |
15 |
12,6 |
189,0 |
21 |
|
29г |
20 |
38,4 |
768,0 |
|
|
33в |
16 |
8,0 |
128,0 |
|
|
33г |
18 |
27,0 |
486,0 |
|
|
134г |
25 |
10,0 |
250,0 |
|
|
145 |
7 |
32,0 |
224,0 |
|
|
181г |
24 |
211,0 |
5064,0 |
|
|
Всього: |
339,0 |
7109,0 |
||
|
ПАСОВИЩА |
||||
|
29г |
15 |
68,0 |
1020,0 |
20 |
|
134г |
21 |
44,0 |
924,0 |
|
|
145 |
2 |
12,0 |
24,0 |
|
|
178г |
17 |
4,0 |
68,0 |
|
|
181г |
24 |
158,0 |
3792,0 |
|
|
286,0 |
5828,0 |
|||
|
БАГАТОРІЧНІ НАСАДЖЕННЯ |
||||
|
29в |
18 |
17,0 |
306,0 |
21 |
|
29г |
22 |
52,0 |
1144,0 |
|
|
33г |
14 |
4,0 |
56,0 |
|
|
73,0 |
1506,0 |
3.3. Економічна оцінка земель
Економічна оцінка землі – це оцінка землі як природного ресурсу і засобу виробництва в сільському і лісовому господарствах та як просторового базису в суспільному виробництві за показниками, що характеризують продуктивність земель, ефективність їх використання та дохідність з одиниці площі.
Економічна оцінка відображає відмінності в якості земель з точки зору економічної родючості при досягнутому рівні інтенсивності землеробства. Вона проводиться з урахуванням природних та економічних умов виробництва, затрат праці на одержання с/г продукції, місця розташування ділянок, пунктів реалізації продукції, промислових центрів, шляхів сполучення.
Економічна оцінка земель є:
Завдання міжгосподарської оцінки: визначення оціночних показників окремих агрогруп грунтів та окремих с/г підприємств. Також, вона служить об¢єктивною основою для вдосконалення управління с/г виробництвом та використовується при техніко-економічних обгрунтуваннях землевпорядних заходів щодо уточнення спеціалізації господарства, виборі типів сівозмін, їх розміщення тощо. Міжгосподарська оцінка містить узагальнені дані про цінність с/г угідь в господарствах, районах та областях, при цьому вона включає важливі матеріали для планування виробництва і наукових досліджень.
Внутрігосподарська оцінка дає характеристику кожної земельної ділянки, враховує особливості пов¢язані з відмінностями конкретних робочих ділянок, полів сівозміни тощо. Значення внутрігосподарської оцінки зростає у зв¢язку з занровадженням експертної оцінки.
Економічна оцінка землі є:
- вартість валової продукції;
- окупність затрат;
- диференціальний дохід.
- урожайність:
- окупність затрат;
- диференціальний дохід.
Загальна оцінка земель передбачає визначення об¢єктивних показників родючості та показників, які характеризують ефективність використання землі при досягнутому рівні інтенсивності землеробства.
Часткова економічна оцінка земель передбачає визначення ступеня ефективності вирощування конкретних с/г культур на різних грунтах.
Вихідна інформація для оціночних показників:
Оціночні показники:
Урожайність – вихідний показник економічної оцінки. За даними урожайності можна визначити відповідні числові співвідношення і забезпечити порівняльну оцінку якості земель. Найбільш точним показником порівняння урожайності різних с/г культур може бути її вартісне вираження шляхом визначення вартості валової продукції і диференціального доходу.
Валова продукція (ВП) вираховується по видах угідь, вирахуваних по виходу продукції рослинництва з 1га в кадастових цінах. Кадастрові ціни – єдині для всієї країни. В основу обчислення кадастрових цін покладена вартість продукції, яка визначається суспільно необхідними, економічно обумовленими затратами у гірших умовах виробництва.
Продуктивність землі (вартість валової продукції + урожайність) характеризує абсолютний рівень економічної родючості грунту при рівноцінних затратах на одиницю площі. Результати оцінки земель за їх продуктивністю використовувалися при плануванні урожайності, визначенні обсягів виробництва і розподілі с/г продукції. Під час такої оцінки одержуємо коефіцієнти приросту продукції на одиницю додаткових затрат на різних за якістю землях.
Окупність затрат (ОЗ) характеризує продуктивність праці в землеробстві, показує різницю якості земель при різних затратах в регіональних умовах при однаковому способі їх використання. ОЗ визначається в карбоканцях на 100 карбованців затрат або в центнерах на 100карб. затрат.
З – затрати минулої уречевленої і живої праці у грошовому вираженні.
Диференціальний дохід (ДД) – це частина чистого доходу, що виражає вартість додаткового продукту на відносно кращих чи середніх землях.
d – питома вага;
3.3.1. Складання шкал економічної оцінки земель
Шкали економічної оцінки земель будують за принципом побудови шкал бонітування грунтів за формулою:
Б – бал;
Уф – фактична ознака;
Уе - еталонна ознака.
Шкали економічної оцінки земель можуть бути:
замкненими – коли еталоном виступають грунти з найвищими показниками;
розімкненими – якщо за еталон приймають найпоширеніший в земельно-оціночному районі грунт.
На практиці більшого використання набули замкнені шкали. Шкала оцінки являє собою таблицю в якій в абсолютних (крб./га) і відносних (балах) одиницях відображається рівень родючості, продуктивності та дохідності земель.
Шкали загальної оцінки земель
|
Шифр агрогруп |
Валовий продукт |
Окупність затрат |
Диференціальний дохід |
|||
|
крб/га |
бал |
крб/га |
бал |
крб/га |
бал |
|
|
РІЛЛЯ |
||||||
|
29в |
226,5 |
11 |
64,3 |
15 |
-249,0 |
-17 |
|
29г |
1358,2 |
63 |
331,7 |
79 |
805,4 |
55 |
|
33в |
1055,1 |
49 |
285,1 |
68 |
555,5 |
38 |
|
33г |
1196,8 |
56 |
308,4 |
73 |
673,0 |
46 |
|
36в |
1147,0 |
53 |
300,5 |
72 |
631,7 |
43 |
|
134г |
1818,0 |
84 |
280,9 |
67 |
944,3 |
65 |
|
181г |
1269,8 |
59 |
249,4 |
59 |
582,5 |
40 |
|
СІНОЖАТІ |
||||||
|
29в |
226,5 |
11 |
64,3 |
15 |
-249,0 |
-17 |
|
29г |
1358,2 |
63 |
331,7 |
79 |
805,4 |
55 |
|
33в |
1055,1 |
49 |
285,1 |
68 |
555,5 |
38 |
|
33г |
1196,8 |
56 |
308,4 |
73 |
673,0 |
46 |
|
134г |
1147,0 |
53 |
300,5 |
72 |
631,7 |
43 |
|
145 |
267,6 |
12 |
64,5 |
15 |
-292,5 |
-20 |
|
181г |
1269,8 |
59 |
249,4 |
59 |
582,5 |
40 |
|
ПАСОВИЩА |
||||||
|
29г |
1358,2 |
63 |
331,7 |
79 |
805,4 |
55 |
|
134г |
1147,0 |
53 |
300,5 |
72 |
631,7 |
43 |
|
145 |
267,6 |
12 |
64,5 |
15 |
-292,5 |
-20 |
|
178г |
284,0 |
10 |
57,0 |
10 |
216,2 |
10 |
|
181г |
1269,8 |
59 |
249,4 |
59 |
582,5 |
40 |
|
БАГАТОРІЧНІ НАСАДЖЕННЯ |
||||||
|
29в |
226,5 |
11 |
64,3 |
15 |
-249,0 |
-17 |
|
29г |
1358,2 |
63 |
331,7 |
79 |
805,4 |
55 |
|
33г |
1196,8 |
56 |
308,4 |
73 |
673,0 |
46 |
Шкали зокремленої оцінки земель
|
Шифр агрогруп |
Валовий продукт |
Окупність затрат |
Диференціальний дохід |
|||
|
крб/га |
бал |
крб/га |
бал |
крб/га |
бал |
|
|
всього зернових без кукурудзи |
||||||
|
29в |
5,9 |
11 |
53,6 |
12 |
-224,0 |
-23 |
|
29г |
28,5 |
51 |
9,6 |
56 |
312,6 |
32 |
|
33в |
21,9 |
39 |
8,1 |
48 |
183,7 |
19 |
|
33г |
25,5 |
46 |
9,0 |
53 |
254,2 |
26 |
|
36в |
24,3 |
43 |
8,7 |
51 |
238,0 |
24 |
|
134г |
38,0 |
69 |
9,3 |
55 |
401,9 |
42 |
|
181г |
30,2 |
54 |
11,0 |
65 |
384,9 |
40 |
|
кукурудза на зерно |
||||||
|
29в |
12,8 |
16 |
2,9 |
21 |
-219,5 |
-14 |
|
29г |
58,7 |
73 |
11,2 |
80 |
977,5 |
63 |
|
33в |
45,9 |
57 |
9,8 |
70 |
685,8 |
44 |
|
33г |
52,3 |
65 |
10,5 |
75 |
831,6 |
54 |
|
36в |
50,2 |
63 |
10,3 |
74 |
780,9 |
51 |
|
134г |
70,5 |
88 |
9,9 |
71 |
1064,3 |
69 |
|
181г |
54,4 |
68 |
8,7 |
62 |
719,6 |
47 |
|
цукровий буряк |
||||||
|
29в |
81,5 |
14 |
7,6 |
15 |
-696,3 |
-19 |
|
29г |
407,5 |
72 |
32,0 |
63 |
2029,3 |
55 |
|
33в |
326,0 |
58 |
28,2 |
55 |
1440,8 |
39 |
|
33г |
332,8 |
59 |
28,6 |
56 |
1489,5 |
40 |
|
36в |
319,2 |
56 |
27,9 |
55 |
1391,7 |
38 |
|
134г |
88,3 |
16 |
8,9 |
17 |
-531,6 |
-14 |
|
181г |
332,8 |
59 |
33,1 |
45 |
1121,2 |
30 |
|
картопля |
||||||
|
29в |
36,8 |
19 |
2,1 |
21 |
-1464,5 |
-72 |
|
29г |
183,8 |
97 |
9,9 |
99 |
2044,3 |
101 |
|
33в |
150,1 |
79 |
8,9 |
89 |
1380,7 |
68 |
|
33г |
147,1 |
77 |
8,6 |
86 |
1320,7 |
65 |
|
36в |
144,0 |
76 |
8,5 |
85 |
1259,5 |
62 |
|
134г |
180,8 |
95 |
8,0 |
80 |
1404,0 |
69 |
|
181г |
88,9 |
47 |
4,8 |
48 |
-301,5 |
-15 |
|
льон |
||||||
|
29в |
4,4 |
9 |
1,7 |
43 |
-1149,7 |
-29 |
|
29г |
23,0 |
49 |
4,4 |
110 |
321,1 |
62 |
|
33в |
19,1 |
41 |
4,2 |
105 |
240,3 |
46 |
|
33г |
20,6 |
44 |
4,3 |
108 |
270,8 |
52 |
|
36в |
20,1 |
43 |
4,3 |
108 |
260,9 |
50 |
|
134г |
31,9 |
68 |
3,8 |
95 |
286,9 |
55 |
|
181г |
24,0 |
51 |
3,6 |
90 |
169,7 |
33 |
|
багаторічні насадження |
||||||
|
29в |
295,3 |
14 |
0,8 |
19 |
-210,8 |
-14 |
|
29г |
1042,0 |
48 |
2,1 |
50 |
376,5 |
26 |
|
33г |
817,5 |
38 |
2,1 |
50 |
294,9 |
20 |
|
сіножаті |
||||||
|
29в |
55,0 |
3 |
2,0 |
48 |
117,9 |
1 |
|
29г |
38,0 |
6 |
3,5 |
83 |
80,7 |
6 |
|
33г |
70,4 |
3 |
2,4 |
57 |
30,4 |
2 |
|
пасовища |
||||||
|
29г |
35,2 |
2 |
3,4 |
1 |
21,0 |
1 |
|
134г |
44,0 |
2 |
4,5 |
1 |
30,8 |
2 |
|
145 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
181г |
28,4 |
1 |
5,7 |
1 |
21,6 |
1 |
3.3.2. Визначення урожайності основних сільськогосподарських культур
Врожайність основних сільськогосподарських культур, які вирощуються в земельно-оціночному районі, де розміщується господарство є одним із основних показників часткової економічної оцінки ріллі. Таку ж характеристику дають кінцеві матеріали бонітування грунтів. Якщо ці матеріали зіставити, то вони прямо пропорційні, так як бонітування є основою економічної оцінки земель. Ця закономірність використовується при проведені внутрігосподарської оцінки земель.
Фактично потрібно провести нове бонітування грунтів в розрізі робочих ділянок. Для цього слід взяти з кожного поля зразки грунту, провести їх детальний аналіз за всіма показниками бонітування і отримати бали бонітету. Після цього визначити співвідношення між балом бонітету цієї ділянки, отриманому при внутрігосподарській оцінці і балом бонітету агровиробничої групи грунтів за шкалою міжгосподарської часткової оцінки земель по ефективності вирощування даної культури. В результаті отримуємо шукану величину показника урожайності внутрігосподарської оцінки земель.
Проведення нових грунтових обстежень дуже трудомістка робота, через це можна скористатися матеріалами агрохімічного обстеження грунтового покриву господарства, які забезпечують даними про запас гумусу, азоту, фосфору, калію та кислотність. Крім цього, в матеріалах грунтових обстежень є інформація про глибину гумусового горизонту, вміст фізичної глини, засоленість, солонцюватість, оглеєння та скелетність. Сукупність всіх цих показників дозволяє виконати роботи по бонітуванню грунтів робочих ділянок при внутрігосподарській оцінці земель.
Бал бонітету окремої культури (Б) згідно методики бонітування грунтів розраховується за формулою:
де - глибина гумусового горизонту, см;
- вміст гумусу, %;
- фізична глибина, %;
- ціна балу відповідно по глибині гумусового горизонту, вміст гумусу, фізичній глибині;
- коефіцієнти детермінації (дольового впливу) показників глибини гумусового горизонту, вміст гумусу, фізичної глини;
- коефіцієнт впливу кислотності;
- коефіцієнт впливу інших показників (засоленість, солонцюватість, оглеєність, скелетність).
Використовуючи наведену формулу, можна розраховувати бали кожної робочої ділянки. Багато показників в цій формулі беруться з матеріалів грунтових обстежень і не будуть змінюватись при проведенні внутрігосподарської оцінки земель. Тому розрахунки доцільно вести шляхом введення поправочних коефіцієнтів, які розраховують діленням балу і розрахована за фактичними даними робочої ділянки середнього значення по агровиробничій групі грунтів присвоїти індекс «1», а тим, які фактично характеризують робочу ділянку – індекс «2». У результаті ділення другої формули на першу, отримаємо поправочний коефіцієнт (К), який можна розрахувати по формулі:
Цей коефіцієнт є основою для розрахунків балів внутрігосподарської часткової оцінки земель за урожайністю с/г культур. В даній формулі застосовуються коефіцієнти впливу грунтових факторів на створення урожаю та коефіцієнти поправок закисленості грунтів розмір поправочного коефіцієнту можна визначити із співвідношення балу бонітету робочої ділянки до середнього балу бонітету по агровиробничій групі грунтів. Перемноживши середній бал по агрогрупі на поправочний коефіцієнт, отримаємо бал бонітету робочої ділянки. Якщо замість балів бонітету взяти показники за врожайність, вартістю валової продукції, то отримаємо значення показників внутрігосподарської оцінки по робочих ділянках.
Розрахунки проводяться за формулами:
де і - відповідно бал по врожайності робочої ділянки та середній бал агрогрупи;
і - врожайність сільськогосподарських культур часткової оцінки земель відповідно робочої ділянки та середня за агрогрупами грунтів.
Коефіцієнт впливу грунтових факторів на врожайність сільськогосподарських культур (коефіцієнт детермінації)
|
Культури |
Коефіцієнт за: |
|||
|
глибиною гумусного |
вмістом гумусу |
вмістом фізичної глини |
||
|
Полісся |
||||
|
Зepнові |
0,84 |
0,61 |
0,90 |
|
|
Озиме жито |
0,72 |
0,37 |
0,79 |
|
|
Ячмінь |
0,83 |
0,74 |
0,83 |
|
|
Кукурудза |
0,74 |
0,70 |
0,69 |
|
|
Льон-довгунець |
0,46 |
0,36 |
0,59 |
|
|
Картопля |
0,20 |
0,18 |
0,34 |
|
|
Західний лісостеп |
||||
|
Зернові |
0,55 |
0,76 |
0,20 |
|
|
Озиме жито |
0,44 |
0,55 |
0,28 |
|
|
Озима пшениця |
0,64 |
0,72 |
0,37 |
|
|
Ячмінь |
0,66 |
0,74 |
0,31 |
|
|
Кукурудза |
0,46 |
0,71 |
0,40 |
|
|
Цукрові буряки |
0,53 |
0,69 |
0,70 |
|
|
Передкарпаття, Карпати |
||||
|
Зернові |
0,36 |
0,48 |
0,20 |
|
|
Озима пшениця |
0,58 |
0,68 |
0,23 |
|
|
Озиме жито |
0,30 |
0,34 |
0,12 |
|
|
Льон-довгунець |
0,34 |
0,10 |
0,10 |
|
|
Картопля |
0,10 |
0,10 |
0,10 |
|
|
Коефцієнти поправок за кислотність грунтів по сільськогосподарстьких культурах |
||||
|
Культури |
ступінь кислотності рН |
|||
|
5,6-6,0 |
5,1-5,5 |
4,6-5,0 |
Менше 5,0 |
|
|
Дерново-підзолисті та буроземно-підзолисті грунти |
||||
|
Озима пшениця |
0,96 |
0,82 |
0,81 |
0,70 |
|
Озиме жито |
0,98 |
0,91 |
0,86 |
0,77 |
|
Ячмінь |
0,93 |
0,85 |
0,76 |
0,61 |
|
Овес |
0,98 |
0,95 |
0,87 |
0,79 |
|
Кукурудза |
0,92 |
0,89 |
0,80 |
0,74 |
|
Картопля |
1,00 |
0,93 |
0,89 |
0,77 |
|
Льон |
1,00 |
0,90 |
0,80 |
0,68 |
|
Грунти лісостепу |
||||
|
Озима пшениця |
0,96 |
0,87 |
0,81 |
0,70 |
|
Озиме жито |
0,98 |
0,90 |
0,86 |
0,78 |
3.3.3. Визначення показників часткової оцінки земель
Внутрігосподарська оцінка земель, крім визначення урожайності основних сільськогосподарських культур, вимагає додаткових розрахунків з окупності затрат та диференціального доходу. Для розрахунку цих показників потрібно додатково отримати значення затрат в розрізі агровиробничих груп ґрунтів. В матеріалах міжгосподарської оцінки земель цей показник є, але він не дає характеристики по кожній земельній ділянці, а в розрізі середніх значень агрогруп ґрунтів. Для врахування особливостей конкретних ділянок потрібно ввести поправки за технологічні умови (контурність, зрізаність перешкодами, складність конфігурації, кам'янистість, рельєф), вплив питомого опору ґрунту, транспортні затрати та зміну урожайності робочої ділянки порівняно з урожайністю агровиробннчої групи ґрунтів.
Введення вказаних поправок повинно враховувати види вико нування робіт, а відповідно і затрати на їх виконання, які диферен ціюються наступним чином: затрати на орні польові роботи (Зор), затрати на не орні польові роботи (Зн) затрати на збиральні польові роботи (Ззб), затрати на транспортні роботи (Зтр); затрати на непольові роботи і інші затрати (Зін).
Виходячи із змісту цих робіт загальні затрати на вирощування сільськогосподарської культури (Ззаг) складають:
де Кт - загальний коефіцієнт поправок за технологічні умови;
Кпо - коефіцієнт поправок за питомий опір ґрунту;
Ку - коефіцієнт поправки за зміну урожайності;
Ктр - коефіцієнт поправок за транспортні затрати.
Оскільки затрати на вирощування культур за видами робіт відсутні, їх необхідно визначити, користуючись коефіцієнтами співвідношень.
Коефіцієнти співвідношення виробничих затрат по вирощуванню сільськогосподарських культур в лісостеповій зоні України
|
Культури |
Коефіцієнти співвідношення виробничих затрат за їх видами |
||||
|
орні польові |
не орні польові |
зби ральні |
тран спортні |
не польові роботи |
|
|
Зернові і зернобобові без кукурудзи |
0,150 |
0,132 |
0,211 |
0,069 |
0,438 |
|
Кукурудза на зерно |
0,109 |
0,079 |
0,134 |
0,165 |
0,513 |
|
Цукрові буряки |
0,068 |
0,115 |
0,333 |
0,058 |
0,406 |
|
Картопля |
0,022 |
0,1І98 |
0,256 |
0,066 |
0,458 |
|
Льон-довгунець |
0,030 |
0,012 |
0,490 |
0,034 |
0,434 |
|
Кормові культури, в середньому |
0,123 |
0,177 |
0,210 |
0,099 |
0,391 |
При розрахунках затрат для коренебульбоплодів за наведеною формулою у затрати на збирально-польові роботи враховується на коефіцієнт впливу питомого опору ґрунту.
Коефіцієнти поправок, як було вже сказано, повинні визначатися як відношення значень коефіцієнтів по робочій ділянці до їх величини п земельнооціночному районі, які нажаль, відсутні. За таких умов можна скористатись середньозваженими даними у господарстві.
Коефіцієнт поправки за технологічні умови (Km) визначається за формулою:
де, Kтд - коефіцієнт технологічних умов ділянки;
Ктк - коефіцієнт технологічних умов в середньому по земельно-оціночному району (господарству).
Аналогічно визначається коефіцієнт поправки за питомий опір ґрунту
де Код - коефіцієнт питомого опору ділянки;
Кпок - коефіцієнт питомого опору в середньому по земельно-оціночному району (або господарству).
Якщо на ділянці є різні за механічним складом ґрунти, визначається середньозважений коефіцієнт опору.
Коефіцієнт поправки за зміну врожайності сільськогосподарських культур (Ку) визначається як співвідношення урожайності одержаної на ділянці, до її значення в земельно-оціночному районі (господарстві)за формулою:
де У, Бд - відповідно розрахункова врожайність і бал за врожайністю сільськогосподарських культур робочої ділянки;
Ук, Бк - відповідно середня урожайність і бал оцінки за урожайністю сільськогосподарських культур земельно-оціночного району (госпо-дарства).
Коефіцієнт поправки за транспортні затрати (Ктр) визначається за формулою:
де Вд - віддаль від робочої ділянки до виробничого центру;
Вр - середня віддаль до виробничого центру по земельно-оціночному району (або господарству).
Якщо в господарствах земельно-оціночного району дорожня сітка добре розвинена, є значний процент доріг з твердим покриттям, то пот рібно розраховувати так звану еквівалентну віддаленість від виробничого центру, яка відображає співвідношення затрат на перевезення вантажів по дорогах різної якості. За еталон прийнято асфальтно-бетонні і бетонні дороги. Коефіцієнти переведення віддалей перевезення вантажів по дорогах становитимуть для:
Таким чином, еквівалентна віддаль дорівнюватиме сумі добутків довжини дороги певного покриття на відповідний коефіцієнт розділеній на загальну віддаль.
Для більшості земельно-оціночних районів дорожня сітка приблизно однорідна, через це еквівалентну віддаль розраховувати нема потреби, достатньо загальної віддалі.
Визначивши величину затрат внутрігосподарської оцінки земель по робочих ділянках, приступають до розрахунку показників окупності затрат (0,3 ц на 100 крб затрат) і диференціального доходу (ДД, крб/га) за загальновідомими формулами:
ВП – урожайність культури на робочій ділянці, ц/га;
З – загальні затрати на вирощування сільськогосподарської культури на ділянці, крб/га;
ЦК – кадастрова ціна с/г продукції культури, крб.
Затрати на вирощування с/г культур, тис. крб.
|
№ варіанту |
Зернові |
Кукурудза на зерно |
Цц/б |
Льон |
Картопля |
Кормові культури |
|
4 |
1739,5 |
2172,0 |
8949,6 |
4006,1 |
15700,8 |
3090,7 |
Коефіцієнт питомого опору ґрунту
|
№ варіанту |
Грансклад ґрунту |
Коефіцієнт |
|
1 |
піщаний |
0,33 |
Урожайність с/г культур, ц/га
|
№ варіанту |
Зернові |
Кукурудза на зерно |
Ц/б |
Льон |
Картопля |
Кормові культури |
|
2 |
19,1 |
30,4 |
296,2 |
29,7 |
196,9 |
59,9 |
Коефіцієнт поправки за технологічні умови:
Коефіцієнт поправки за питомий опір грунту:
Коефіцієнт поправки за зміну врожайності сільськогосподарських культур:
(кук. на зерно)
(кормові к-ри)
Коефіцієнт поправки за транспортні затрати:
Затрати на вирощування сільськогосподарської культури:
(кук. на зерно)
(кормові к-ри)
Окупність затрат:
грн.
(кук. на зерно)грн.
грн.
грн.
грн.
(кормові к-ри)грн.
Вага доходу:
d(кук. на зерно
d(кормові к-ри
Диференціальний дохід:
грн.
ДД(кук. на зерно)грн.
грн.
грн.
грн.
ДД(кормові к-ри)грн.
3.3.4. Визначення показників загальної внутрігосподарської оцінки земель
Земельно-оціночний процес:
Районування території
Агровиробниче групування грунтів
Збір та обробка даних про використання землі
Складання шкал оцінки земель
Міжгосподарська оцінка земель
Внутрігосподарська оцінка земель
Оцінка земель району найбільш високих адміністративних рівнів
Коли необхідно мати характеристику по кожній окремій ділянці в господарстві, тоді виконують внутрігосподарську оцінку земель. Завданням внутрігосподарської оцінки є врахування таких особливостей, які пов’язані з відмінностями окремих робочих ділянок, полів сівозміни, запас гумусу, кислотність, кут схилу та інші ознаки.
Значення внутрігосподарської оцінки земель зростає у зв’язку з проведенням експертної оцінки земельних ділянок сільськогосподарського призначення. У відповідності із Постановою Кабінету Міністрів України «Про експертну оцінку земельних ділянок», вона включає застосування методичного підходу співставлення цін продажу, враховувати індивідуальні властивості земельної ділянки.
Загальні положення внутрігосподарської оцінки земель:
8. як загальна, так і часткова оцінка земель мають такі оціночні показники:
- продуктивність земель за окремими угіддями розраховується за виходом валової продукції рослинництва з 1 га в кадастрових цінах при загальній оцінці земель або за врожайністю окремих сільськогосподарських культур при частковій оцінці;
- окупність затрат – вартість валової продукції в кадастрових цінах або кількість її в натуральному виразі в розрахунку на 100 крб. затрат (буває абсолютна – в твердій валюті, відносна – порівняння в балах);
- диференціальний дохід – це частина чистого доходу,що виражає вартість додаткового продукту на відносно кращих чи середніх землях.
Розрахунок показників загальної внутрігосподарської оцінки земель I – ї робочої ділянки з вартістю валової продукції (ВПз), окупністю затрат (ОЗ) і диференціальним доходом (ДД) проводиться відповідно за формулами :
Yij – урожайність і-тої с/г культури на і-тій робочій ділянці ц/га;
Цj – кадастрова ціна і-тої культури;
Рj – питома вага посіву і-тої культури.
Зз – загальна затрата на виробництво валової продукції всіх вирощуваних культур на і-й робочій ділянці;
Зj – затрати на вирощування і-ї с/г культури на і-й робочій ділянці.
Вартість валової продукції і затрати на виробництво є базовими показниками для розрахунку окупності затрат і диференціального доходу, які визначаються за формулами:
Питома вага посіву с/г культур
|
Культура |
Питома вага |
|
Зернові |
0,494 |
|
Кукурудза на зерно |
0,367 |
|
Цукрові буряки |
0,560 |
|
Льон |
0,768 |
|
Картопля |
0,376 |
|
Кормові культури |
0,574 |
Затрати на вирощування с/г культур, тис. крб.
|
№ варіанту |
Зернові |
Кукурудза на зерно |
Ц/б |
Льон |
Картопля |
Кормові культури |
|
4 |
1739,5 |
2172,0 |
8949,6 |
4006,1 |
15700,8 |
3090,7 |
Урожайність с/г культур, ц/га
|
№ варіанту |
Зернові |
Кукурудза на зерно |
Ц/б |
Льон |
Картопля |
Кормові культури |
|
2 |
19,1 |
30,4 |
296,2 |
29,7 |
196,9 |
59,9 |
Розрахунок вартості валової продукції:
ВПз (зернові) = 19,1· 25 · 0,494 = 235,89 крб/га
ВПз (кук. на зерно) = 30,4· 25 · 0,367 = 278,92 крб/га
ВПз (ц/б) = 296,2· 25 · 0,560 = 4146,80 крб/га
ВПз (льон) = 29,7 · 25 · 0,768 = 570,24 крб/га
ВПз (картопля) = 196,9· 25 · 0,376 = 1850,86 крб/га
ВПз (кормові к-ри) =59,9 · 25 · 0,574 = 859,57 крб/га
Визначення загальних затрата на виробництво валової продукції всіх вирощуваних культур на і-й робочій ділянці:
Зз (зернові) = 1739,5· 0,494 = 859,31 крб.
Зз (кук. на зерно) = 2172,0· 0,367 = 797,12 крб.
Зз (ц/б) = 8949,6· 0,560 = 5011,78 крб.
Зз (льон) = 4006,1· 0,768 = 3076,68 крб.
Зз (картопля) = 15700,8· 0,376 = 5903,50 крб.
Зз (кормові к-ри) = 3090,7· 0,574 = 1774,06 крб.
3.4. Грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення
В основу визначення грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення кладеться рентний дохід, який створюється при виробництві зернових культур і визначається за даними економічної оцінки земель, проведеної в 1988 році. Підставою для розрахунків за економічною оцінкою земель по виробництву зернових культур є те, що вони вирощуються практично на ВСІХ грунтах.
В умовах інфляції рентний доход обчислюється у натуральних одиницях (у центнерах зерна), який при визначенні грошової оцінки переводиться у вартісний вираз за поточними або світовими реалізаційними цінами.
Величина грошової оцінки є добутком річного рентного доходу і терміну його капіталізації. Термін капіталізації встановлюється в 33 роки.
Грошова оцінка здійснюється окремо по орних землях, землях під багаторічними насадженнями, природними сіножатями і пасовищами послідовно по: Україні, Автономній Республіці Крим і областях, адміністративних районах, сільськогосподарських підприємствах, окремих земельних ділянках.
Грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі.
Залежно від призначення і порядку проведення грошова оцінка поділяється на нормативну та експертеу. Залежно від методичних особливостей проведення оцінки земельних ділянок різних категорій грошова оцінка поділяється на оцінку земель сільськогосподарського призначення, земель лісового фонду та інших категорій.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо.
Грошова оцінка земель є невід'ємною, обов'язковою частиною існуючої системи заходів земельного кадастру. Дані грошової оцінки земель використовують при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок, при продажу земельних ділянок громадянам та юридичним особам, для обчислення розміру земельного податку, визначення втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо.
Дані одержані в результаті грошової оцінки дають можливість визначити об'єктивний розмір плати за землю у вигляді земельного податку або орендної плати, а також при купівлі-продажу, обміні і даруванні земельної ділянки.
За диференційним рентним доходом оцшюються зеМЛІ стьськогосподарського призначення. Рентний дохід створюється при виробництві зернових культур і визначається за даними економічної оцінки земель.
Грошова оцінка земель проводиться на землях сільськогосподарського призначення та землях населених пунктів. Оцінювальні райони виділяються у встановлених межах населеного пункту.
За диференційним рентним доходом оцшюються земЛІ стьськогосподарського призначення. Рентний дохід створюється при виробництві зернових культур і визначається за даними економічної оцінки земель. Інформаційною базою для грошової оцшки земель стьськогосподарського призначення є матеріали кількісної і якісної характеристики земель, бонітування фунтів, економічної оцінки земель, з використанням матеріалів землеустрою сільськогосподарських підприємств, інвентаризації земель усіх категорій тощо. При відсутності матеріалів економічної оцінки, грошова оцшка земель стьськогосподарського призначення визначається за аналогічними агровиробничими групами фунтів, які до них прилягають.
3.4.1. Грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення в Україні
Для визначення грошової оцінки земель в Україні розраховується диференційований рентний дохід з орних земель за економічною оцінкою по виробництву зернових культур (ц) за формулою:
, де
Рдн – диференційований рентний дохід з орних земель, ц;
У – урожайність культур з гектара,ц;
З – виробничі затрати на га/крб.;
Кнр – коефіцієнт норми рентабельності;
Ц – ціна центнера зерна, грн.
Для грошової оцінки ріллі використовують середні дані за 1986-1990 роки:
Середні показники за 1986-1990р.р., прийняті для розрахунку оцінки орних земель в Україні.
|
3 п/п |
Показники |
Величина показника |
|
1 |
Урожайність зернових, ц/га |
31,5 |
|
2 |
Середньорічна ціна реалізації 1 ц зерна, крб. |
17 |
|
3 |
Виробничі витрати на га. Крб. |
303 |
|
4 |
Прибуток (35%), крб |
106 |
За умов використання гірших за якістю земель, крім диференційного доходу в с/г створюється абсолютний рентний дохід. Його величина становить – 1,6 ц зерна.
Сума диференційного і абсолютного рентного доходів становить загальний рентний дохід з одного га орних земель.
При використанні гірших земель в сільському господарстві створюється абсолютний рентний дохід (Ран), який додається до диференціального рентного доходу і таким чином обчислюється загальний рентний дохід (Рздн).
Диференціальний рентний дохід з гектара земель під багаторічними насадженнями (б), природними сіножатями (с) і пасовищами (п) розраховується на основі співвідношень диференціальних рентних доходів цих угідь і рентного доходу на орних землях за економічною оцінкою за виробництвом зернових культур за формулою, ц:
де Рдн – диференціальний рентний дохід з гектара орних земель, ц;
Рд – диференціальний рентний дохід з гектара земель під багаторічними насадженнями (б), природними сіножатями (с) і пасовищами (п) за економічною оцінкою земель, крб.;
Рд – диференціальний рентний дохід з гектара орних земель за економічною оцінкою за виробництвом зернових культур, крб.
Для розрахунку рентного доходу з гектара земель під б/н, природними сіножаттями і пасовищами в Україні в центнерах використовують середні дані економічної оцінки земель за 1988р.
Середній рентний диференціальний дохідз гектара орних земель під б/н, природними сінокосами і пасовищами (крб.)
|
№ п/п |
Показники |
Величина показника |
|
1 |
Диференційований рентний дохід з гектара орних земель, крб |
348,7 |
|
2 |
Диференційований рентний дохід з гектара орних земель під б/н, крб |
1563,9 |
|
3 |
Диференційований рентний дохід з гектара орних земель під природними сінокосами, крб |
136,5 |
|
4 |
Диференційований рентний дохід з гектара орних земель під природними пасовищами, крб |
55,7 |
Грошова оцінка орних земель та інших угідь визначається як добуток річного рентного доходу за економічною оцінкою за виробництвом зернових культур, ціни на зерно і терміну його капіталізації визначається за формулою:
де Гоз – грошова оцінка орних земель та інших угідь в Україні, крб.;
Рздн – загальний рентний дохід на орних землях та інших угіддях в Україні, ц;
Ц – ціна центнера зерна, крб.;
Тк – термін капіталізації рентного доходу (33 роки).
Розрахунок рентного доходу на орних землях України
|
N п/п |
Показники |
Станом на 1986-1990 рр. |
|
1. |
Урожайність зернових з гектара, центнерів |
31,5 |
|
2. |
Середньорічна ціна реалізації 1 центнера зерна, крб. |
17 |
|
3. |
Валова продукція з гектара (ряд.1 х ряд.2) |
535 |
|
4. |
Виробничі витрати на гектар, крб. |
303 |
|
5. |
Прибуток (35%), крб. |
106 |
|
6. |
Сума витрат і прибутку, крб. |
409 |
|
7. |
Диференційований рентний дохід, крб. |
126 |
|
8. |
Диференційований рентний дохід, ц зерна |
7.4 |
|
9. |
Абсолютний рентний дохід, ц |
1.6 |
|
10. |
Загальний рентний дохід, ц |
9.0 |
Розрахунок грошової оцінки ріллі по Україні
|
№ |
Показники |
Значення показника |
|
1. |
Диференційований рентний дохід з гектара орних земель, центнерів |
7,4 |
|
2. |
Абсолютний рентний дохід, центнерів |
1,6 |
|
3. |
Загальний рентний дохід, центнерів |
9,0 |
|
4. |
Термін капіталізації рентного доходу, років |
33 |
|
5. |
Ціна центнера зерна, грн |
25 |
|
6. |
Грошова оцінка гектара землі, грн |
7425 |
|
№ |
Показники |
Значення показника |
|
1. |
Диференційований рентний дохід з гектара земель під багаторічними насадженнями, крб. |
1563,9 |
|
2. |
Диференційований рентний дохід з гектара орних земель, ц |
7,4 |
|
3. |
Диференційований рентний дохід з гектара орних земель, крб. |
348,7 |
|
4. |
Диференційований рентний дохід з гектара земель під б/н, ц |
33,18 |
|
5. |
Абсолютний рентний дохід, ц |
1,6 |
|
6. |
Загальний рентний дохід, ц |
34,78 |
|
7. |
Термін капіталізації рентного доходу, років |
33 |
|
8. |
Ціна центнера зерна, грн |
25 |
|
9. |
Грошова оцінка гектара землі, грн |
28693,5 |
|
№ |
Показники |
Значення показника |
|
1. |
Диференційований рентний дохід з гектара земель під багаторічними насадженнями, крб. |
136,5 |
|
2. |
Диференційований рентний дохід з гектара орних земель, ц |
7,4 |
|
3. |
Диференційований рентний дохід з гектара орних земель, крб. |
348,7 |
|
4. |
Диференційований рентний дохід з гектара земель під б/н, ц |
2,9 |
|
5. |
Абсолютний рентний дохід, ц |
1,6 |
|
6. |
Загальний рентний дохід, ц |
4,5 |
|
7. |
Термін капіталізації рентного доходу, років |
33 |
|
8. |
Ціна центнера зерна, грн |
25 |
|
9. |
Грошова оцінка гектара землі, грн |
3712,5 |
|
№ |
Показники |
Значення показника |
|
1. |
Диференційований рентний дохід з гектара земель під багаторічними насадженнями, крб. |
55,7 |
|
2. |
Диференційований рентний дохід з гектара орних земель, ц |
7,4 |
|
3. |
Диференційований рентний дохід з гектара орних земель, крб. |
348,7 |
|
4. |
Диференційований рентний дохід з гектара земель під б/н, ц |
1,18 |
|
5. |
Абсолютний рентний дохід, ц |
1,6 |
|
6. |
Загальний рентний дохід, ц |
2,78 |
|
7. |
Термін капіталізації рентного доходу, років |
33 |
|
8. |
Ціна центнера зерна, грн |
25 |
|
9. |
Грошова оцінка гектара землі, грн |
2293,5 |
3.4.2. Грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення в області та адміністративному районі
Як в Україні так і в областях, і в адміністративних районах для розрахунку грошової оцінки земель спочатку визначають диференційований рентний дохід з одного гектара орних земель. ° земель під багаторічними насадженнями, природними сіножатями і пасовищами. В областях і районах, його визначають за формулою:
, де
Рдн(р) – диференційований рентний дохід з гектара орних земель, земель під багаторічними насадженнями, природними сіножатями і пасовищами в області та адміністративному районі, крб.
Рдн(У), Рд(У) – відповідно диференційований рентний дохід з гектара орних земель, земель під багаторічними насадженнями і пасовищами в Україні в центнерах і за економічною оцінкою земель - в карбованцях.
Рд(р) – диференційований рентний дохід за економічною оцінкою земель по виробництву зернових культур на орних землях, землях під багаторічними насадженнями, природними сінокосами і пасовищами за оцінкою цих угідь у області і адміністративному районі в карбованцях.
Обчислені показники диференційованого рентного доходу в адмініс-тративному районі використовуються при обчисленні диференційованого рентного доходу сільськогосподарських підприємств.
Якщо дані економічної оцінки орних земель по виробництву зернових, культур відсутні в розрахунках використовують показники економічної оцінки орних земель в нічому.
До диференційованого рентного доходу з гектара відповідних угідь додають абсолютний рентний дохід (постійна величина, в Україні вона становить 1,6ц), що становитиме загальний рентний дохід (Рздн).
Розрахунок грошової оцінки ріллі в області
|
№ |
Показники |
Значення показника |
|
1. |
Диференційований рентний дохід з гектара орних земель в області, крб. |
320,9 |
|
2. |
Диференційований рентний дохід з гектара орних земель в Україні, ц |
7,4 |
|
3. |
Диференційований рентний дохід з гектара орних земель в Україні, крб. |
348,7 |
|
4. |
Диференційований рентний дохід з гектара орних земель в області, ц |
8,0 |
|
5. |
Абсолютний рентний дохід, ц |
1,6 |
|
6. |
Загальний рентний дохід, ц |
9,6 |
|
7. |
Термін капіталізації рентного доходу, років |
33 |
|
8. |
Ціна центнера зерна, грн |
25 |
|
9. |
Грошова оцінка гектара землі, грн |
7953,0 |
|
№ |
Показники |
Значення показника |
|
1. |
Диференційований рентний дохід з гектара земель під багаторічними насадженнями в області, крб. |
2020,6 |
|
2. |
Диференційований рентний дохід з гектара земель під багаторічними насадженнями в Україні, ц |
7,4 |
|
3. |
Диференційований рентний дохід з гектара земель під багаторічними насадженнями в Україні, крб. |
1563,9 |
|
4. |
Диференційований рентний дохід з гектара земель під б/н в області, ц |
5,7 |
|
5. |
Абсолютний рентний дохід, ц |
1,6 |
|
6. |
Загальний рентний дохід в області, ц |
7,3 |
|
7. |
Термін капіталізації рентного доходу, років |
33 |
|
8. |
Ціна центнера зерна, грн |
25 |
|
9. |
Грошова оцінка гектара землі, грн |
6045,14 |
|
№ |
Показники |
Значення показника |
|
1. |
Диференційований рентний дохід з гектара земель під природними сіножатями в області, крб. |
120,7 |
|
2. |
Диференційований рентний дохід з гектара земель під природними сіножатями в Україні, ц |
7,4 |
|
3. |
Диференційований рентний дохід з гектара земель під природними сіножатями в Україні, крб. |
136,5 |
|
4. |
Диференційований рентний дохід з гектара земель під природними сіножатями в області, ц |
8,4 |
|
5. |
Абсолютний рентний дохід, ц |
1,6 |
|
6. |
Загальний рентний дохід в області, ц |
10,0 |
|
7. |
Термін капіталізації рентного доходу, років |
33 |
|
8. |
Ціна центнера зерна, грн |
25 |
|
9. |
Грошова оцінка гектара землі, грн |
8250,0 |
|
№ |
Показники |
Значення показника |
|
1. |
Диференційований рентний дохід з гектара земель під природними пасовищами в області, крб. |
92,0 |
|
2. |
Диференційований рентний дохід з гектара земель під природними пасовищами в Україні, ц |
7,4 |
|
3. |
Диференційований рентний дохід з гектара земель під природними пасовищами в Україні, крб. |
55,7 |
|
4. |
Диференційований рентний дохід з гектара земель під природними пасовищами в області, ц |
4,5 |
|
5. |
Абсолютний рентний дохід, ц |
1,6 |
|
6. |
Загальний рентний дохід в області, ц |
6,1 |
|
7. |
Термін капіталізації рентного доходу, років |
33 |
|
8. |
Ціна центнера зерна, грн |
25 |
|
9. |
Грошова оцінка гектара землі, грн |
5032,5 |
Розрахунок грошової оцінки ріллі в адміністративному районі
|
№ |
Показники |
Значення показника |
|
1. |
Диференційований рентний дохід з гектара орних земель в адмін. районі , крб. |
420,0 |
|
2. |
Диференційований рентний дохід з гектара орних земель в області, ц |
8,0 |
|
3. |
Диференційований рентний дохід з гектара орних земель в області, крб. |
320,9 |
|
4. |
Диференційований рентний дохід з гектара орних земель в районі, ц |
6,1 |
|
5. |
Абсолютний рентний дохід, ц |
1,6 |
|
6. |
Загальний рентний дохід, ц |
7,7 |
|
7. |
Термін капіталізації рентного доходу, років |
33 |
|
8. |
Ціна центнера зерна, грн |
25 |
|
9. |
Грошова оцінка гектара землі, грн |
6352,5 |
|
№ |
Показники |
Значення показника |
|
1. |
Диференційований рентний дохід з гектара земель під багаторічними насадженнями, крб. |
520,8 |
|
2. |
Диференційований рентний дохід з гектара земель під б/н в області, ц |
5,7 |
|
3. |
Диференційований рентний дохід з гектара земель під б/н в області, крб. |
2020,6 |
|
4. |
Диференційований рентний дохід з гектара земель під б/н в районі, ц |
22,1 |
|
5. |
Абсолютний рентний дохід, ц |
1,6 |
|
6. |
Загальний рентний дохід, ц |
23,7 |
|
7. |
Термін капіталізації рентного доходу, років |
33 |
|
8. |
Ціна центнера зерна, грн |
25 |
|
9. |
Грошова оцінка гектара землі, грн |
19552,5 |
|
№ |
Показники |
Значення показника |
|
1. |
Диференційований рентний дохід з гектара земель під природними сіножатями, крб. |
82,0 |
|
2. |
Диференційований рентний дохід з гектара земель під природними сіножатями в області, ц |
8,4 |
|
3. |
Диференційований рентний дохід з гектара земель під природними сіножатями в області, крб. |
120,7 |
|
4. |
Диференційований рентний дохід з гектара земель під природними сіножатями в районі, ц |
12,4 |
|
5. |
Абсолютний рентний дохід, ц |
1,6 |
|
6. |
Загальний рентний дохід, ц |
14,0 |
|
7. |
Термін капіталізації рентного доходу, років |
33 |
|
8. |
Ціна центнера зерна, грн |
25 |
|
9. |
Грошова оцінка гектара землі, грн |
11550,0 |
|
№ |
Показники |
Значення показника |
|
1. |
Диференційований рентний дохід з гектара земель під природнимипасовищами, крб. |
220,0 |
|
2. |
Диференційований рентний дохід з гектара земель під природними пасовищами в області, ц |
4,5 |
|
3. |
Диференційований рентний дохід з гектара земель під природними пасовищами в області, крб. |
92,0 |
|
4. |
Диференційований рентний дохід з гектара земель під природними пасовищами в районі, ц |
1,9 |
|
5. |
Абсолютний рентний дохід, ц |
1,6 |
|
6. |
Загальний рентний дохід, ц |
3,5 |
|
7. |
Термін капіталізації рентного доходу, років |
33 |
|
8. |
Ціна центнера зерна, грн |
25 |
|
9. |
Грошова оцінка гектара землі, грн |
2887,5 |
3.4.3. Грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення в підприємстві
Грошова оцінка земель сільськогосподарських підприємств визначається за формулою:
як на вищих рівнях. Але методика обчислення рентного диференційованого доходу в підприємстві має деякі відмінності. Це пов'язано з тим, що в проце-сі реформування земельних відносинах змінилися межі і площі сільсько-господарських підприємств в порівняні з тими, які були на час проведеної економічної оцінки в них.
За таких умов диференційований рентний дохід чи шкалаи економічної оцінки земель в підприємствах з 1 га с.г. угідь визначається за формулою:
Рд(п) = , де
Рд(п) — диференційований рентний дохід за економічною оцінкою по виробництву зернових культур на орних землях, землях під багаторічними насадженнями, природними сінокосами і пасовищами за економічною оцінкою цих угідь в сільськогосподарському підприємстві
Рдагр – диференційований рентний дохід за шкалою економічної оцінки по виробництву зернових культур на орних землях, землях під багаторічними насадженнями, природними сінокосами і пасовищами, по агро-иробничих групах ґрунтів (у карбованцях).
Пагр – площа агровиробннчих груп грунтів на відповідних угіддях (у гектарах).
Для обчислення диференційованого рентного доходу за шкалами економічної оцінки земель в підприємстві складають експлікацію земель за агровиробничими групами ґрунтів.
Рентний диференційований дохід в підприємствах у центрах з с.г. угідь обчислюється за формулою:
Рдн(п) = , де
Рдн(п) – диференційований рентним дохід з гектара орних земель, земель під багаторічними насадженнями, природними сінокосами і пасовищами в сільськогосподарському підприємстві (у центнерах);
Рдн(р) , Рд(р) – диференційований рентний дохід з гектара орних земель, земель під багаторічними насадженнями, природними сінокосами і пасовищами в адміністративному районі відповідно в центнерах і за економічною оцінкою у карбованцях;
Рд(н) – диференційований рентний дохід за економічною оцінкою по виробництву зернових культур на орних землях, землях під багаторічними насадженнями, природними сінокосами і пасовищами за оцінкою, цих угідь по сільськогосподарському підприємству у карбованцях;
У разі відсутності економічної оцінки земель за виробництвом зернових культур у розрахунках застосовують показники економічної оцінки ріллі в цілому.
До диференційованого рентного доходу з гектара с.г. угідь, обчисленого в с.г. підприємствах в центнерах, додасться абсолютний диференційований рентний дохід (постійна величина - 1,6 ц/га).
На гірших землях, на яких диференційований рентний дохід не створюється, (з нульовим або від'ємним показником оцінки), грошова оцінка визначається за абсолютним рентним доходом - 1,6 ц зерна з гектара.
Маючи загальний диференційований рентний дохід в підприємстві, обчислюють грошову оцінку 1 га угідь за вже відомою формулою.
Розрахунок диференційованого рентного дохлду сільськогосподарських угідь в підприємстві
|
Угіддя |
Шифр агрогруп |
Площа, га |
Диференційований рентний дохід за шкалою |
Загальний диференційований дохід, крб. |
|
|
крб з 1 га |
крб з даної площі |
||||
|
Рілля |
49г |
115,3 |
85243,27 |
715,9 |
33711,09 |
|
50г |
1015,0 |
218428,0 |
215,2 |
||
|
53г |
18,4 |
3956,0 |
215,0 |
||
|
55д |
215,7 |
52824937,0 |
2449,0 |
||
|
209г |
215,0 |
110725,0 |
515,0 |
||
|
Σ на ріллі |
1579,4 |
53243289,27 |
|||
|
Сіножаті |
29д |
1153,0 |
1329409,0 |
1153,0 |
3339,36 |
|
40д |
3158,0 |
9972964,0 |
3158,0 |
||
|
41д |
415,4 |
172557,16 |
415,4 |
||
|
49д |
3515,0 |
12355225,0 |
3515,0 |
||
|
133д |
4215,0 |
17766225,0 |
4215,0 |
||
|
Σ на сіножатях |
12456,4 |
4156380,16 |
|||
|
Пасовища |
38г |
415,0 |
130725,0 |
315,0 |
821,73 |
|
40д |
115,0 |
93725,0 |
815,0 |
||
|
49д |
315,0 |
162225,0 |
515,0 |
||
|
210е |
915,0 |
1059570,0 |
1158,0 |
||
|
Σ на пасовищах |
1760,0 |
1446245,0 |
Розрахунок грошової оцінки ріллі в сільськогосподарському підприємстві
|
№ |
Показники |
Значення показника |
|
1. |
Диференційований рентний дохід з гектара орних земель в підприємсвті, крб. |
33711,09 |
|
2. |
Диференційований рентний дохід з гектара орних земель в адміністративному районі, ц |
6,7 |
|
3. |
Диференційований рентний дохід з гектара орних земель в адміністративному районі, крб. |
415,0 |
|
4. |
Диференційований рентний дохід з гектара орних земель в підприємстві, ц |
54,4 |
|
5. |
Абсолютний рентний дохід, ц |
1,6 |
|
6. |
Загальний рентний дохід, ц |
56 |
|
7. |
Термін капіталізації рентного доходу, років |
33 |
|
8. |
Ціна центнера зерна, грн |
12,5 |
|
9. |
Грошова оцінка гектара землі, грн |
23100 |
|
№ |
Показники |
Значення показника |
|
1. |
Диференційований рентний дохід з гектара земель під природними сіножатями в підприємстві, крб. |
3339,36 |
|
2. |
Диференційований рентний дохід з гектара земель під природними сіножатями в районі, ц |
7,4 |
|
3. |
Диференційований рентний дохід з гектара земель під природними сіножатями в районі, крб. |
115,7 |
|
4. |
Диференційований рентний дохід з гектара земель під природними сіножатями в підприємстві, ц |
21,3 |
|
5. |
Абсолютний рентний дохід, ц |
1,6 |
|
6. |
Загальний рентний дохід в області, ц |
22,9 |
|
7. |
Термін капіталізації рентного доходу, років |
33 |
|
8. |
Ціна центнера зерна, грн |
12,5 |
|
9. |
Грошова оцінка гектара землі, грн |
9446,25 |
|
№ |
Показники |
Значення показника |
|
1. |
Диференційований рентний дохід з гектара земель під природними пасовищами в підприємстві, крб. |
821,73 |
|
2. |
Диференційований рентний дохід з гектара земель під природними пасовищами в районі, ц |
7,4 |
|
3. |
Диференційований рентний дохід з гектара земель під природними пасовищами в районі, крб. |
91,5 |
|
4. |
Диференційований рентний дохід з гектара земель під природними пасовищами в підприємстві, ц |
33,2 |
|
5. |
Абсолютний рентний дохід, ц |
1,6 |
|
6. |
Загальний рентний дохід в області, ц |
34,8 |
|
7. |
Термін капіталізації рентного доходу, років |
33 |
|
8. |
Ціна центнера зерна, грн |
12,5 |
|
9. |
Грошова оцінка гектара землі, грн |
14355,0 |
3.4.4. Грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення окремої земельної ділянки
Грошова оцінка окремої земельної ділянки визначається на основі балів бонітету агровиробничих груп ґрунтів по господарству та середньої грошової оцінки гектара певного угіддя.
На основі визначення балів бонітету агровиробничих груп ґрунтів ми визначаємо грошову оцінку земельної ділянки, а також за даними загальної грошової оцінки по господарству.
Грошова оцінку окремої ділянки обчислюється за формулою:
, де
Г д — грошова оцінка ділянки;
Га1,Га2,Гаn — грошова оцінка 1га певних угідь;
S1, S2, Sn — площа відповідних угідь.
Грошова оцінка 1га окремого угіддя визначається за формулою:
Г у — середня грошова оцінка 1га певного угіддя у господарстві де розташована оцінювальна земельна ділянка;
Бі - бал бонітету і-того ґрунту;
Бу - середньозважений бал бонітету певного с.-г. угіддя по господарству.
Бn – бал бонітету агро групи
S n – площа під даною агро групою ґрунтів (була взята з попередньої роботи)
Ділянк в сільськогосподарському підприємстві а №1:
Ділянка №2:
3.4.5. Експертна грошова оцінка земельної ділянки
Визначення реальної, справедливої вартості земельної ділянки має важливе значення як для оподаткування та приватизації земельних ділянок, так і для укладання майнових угод стосовно землі та права її оренди на вторинному ринку. Крім того, оцінка землі є обов'язковою при розробці та реалізації інвестиційних проектів, отриманні кредитів під заставу нерухомого майна.
На відміну від нормативної грошової оцінки, в рамках експертної оцінки земельні ділянки розглядаються, передусім, як основна складова нерухомості – житлової, виробничої, комерційної, – ринки яких в достатній мірі сформувались в багатьох регіонах України. Це дозволяє при визначенні вартості землі максимально врахувати ринкові чинники.
Тобто експертна оцінка грунтується на зовсім інших засадах, що дозволяють застосовувати гнучкіші підходи до визначення вартості земельної ділянки. Методи експертної оцінки земельних ділянок викладені в постанові Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 р. №1531 «Про експертну грошову оцінку земельних ділянок».
Інформаційною базою для оцінки земельних ділянок є:
Оцінка земельних ділянок здійснюється з метою економічного врегулювання земельних відносин при укладанні цивільно-правових угод, передбачених законодавством України. Оцінна вартість, визначена в результаті оцінки земельних ділянок, враховується при визначенні:
При проведенні експертної оцінки належить використовувати не менше трьох методичних підходів, причому обов'язковим є застосування методичного підходу, що грунтується на нормативній грошовій оцінці. Серед інших підходів, які можуть бути застосовані, перевага надається тим, які грунтуються на найповніших відомостях про земельну ділянку.
Оцінка ринкової вартості землі базується на таких важливих принципах:
Попит і пропозиція. Взаємодія цих чинників визначає ринкову вартість, яка у свою чергу, відображається в ринкових цінах. Оскільки пропозиція землі є величиною фіксованою, то ціни на землю в конкретній місцевості визначаються чинниками попиту. Хоча пропозиція землі в цілому фіксована, пропозиція на ринку конкретного варіанта її використання може зростати і спадати.
Принципи попиту і пропозиції пояснюють великі відмінності у вартості землі, яка розташована в межах міста і за його межами.
Принцип найкращого і найвигіднішого варіанта землекористування означає, що ринкова вартість власності залежить від потенційних варіантів використання, а не лише тільки від поточного варіанта землекористування.
Чим більші доходи може принести використання цієї землі, тим вищими будуть попит і ринкова вартість. Тому закономірно, що неосвоєна земля в межах міста завжди має більшу ціну, ніж аналoгічна ділянка в сільській місцевості.
Принцип додаткової продуктивності полягає в існуванні доходу від земельної власності. Він дає пояснення, чому вартість землі має значні відхилення. Якщо дві земельні ділянки використовуються для аналогічної мети і подібні одна на одну з точки зору потреби в праці, капіталі і менеджменті, але одна з ділянок за рахунок свого розміщення приносить більший сукупний дохід, ніж інша, тоді різниця в чистому прибутку буде повністю капіталізована в різниці вартостей земельних ділянок.
Принцип зміни означає те, що ринкова вартість визначається динамікою економічних, політичних і демографічних чинників. Оскільки пропозиція землі фіксована, її вартість сильно залежить від коливань цих ринкових чинників.
Принцип очікування, який лежить в основі методу оцінки за капіталізацією доходу, вказує, що ринкова ціна вартості дорівнює поточній вартості майбутніх доходів. У випадку неосвоєння ділянок, які відведені під комерційне використання, принцип очікування означає, що вартість землі буде відображати капіталізовану величину очікуваного чистого доходу від комерційного освоєння землі.
4. Кадастрове забезпечення формування об’єктів земельної власності
4.1. Порядок проведення робіт із складання державних актів
Право власності на землю і право постійного користування землею посвідчується державними актами:
на право власності на землю;
на право постійного користування землею.
Право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) оформляється договором за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Державний акт на право власності на земельну ділянку – це документ встановленої форми в якому засвідчено право власності на земельну ділянку межі та місце знаходження якої визначені на місцевості.
Форму державного акту затверджено постановою КМУ від 02.04.2002 р. За номером 449 «Про затвердження форм державного акту на право власності на земельну ділянку та державного на право постійного користування земельною ділянкою».
На сьогоднішній день більшість громадян та підприємств використовують державні акти, ці акти мали назву на право приватної власності старого зразка, оскільки відповідно до постанови КМУ за номером 449, вони залишаються легітимними до того часу поки їх не буде замінено.
Державний акт на право власність посвідчує право власності на земельну ділянку як фізичної особи так і юридичної особи.
Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою - це документ встановленої форми в якому затверджено право підприємства, установи, організації, що належать до державної або комунальної власності на постійне користування земельною ділянкою. Форму державного акту затверджено постановою КМУ за номером 449.
Державний акт на право постійного користування відповідає вимогам земельного кодексу України 2001р, видається виключно підприємствам державної та комунальної власності. Відповідно до 6-го пункту перехідні положення КМУ громадяни та юридичні особи які мають у постійному користуванні земельної ділянки повинні переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на цій земельній ділянці.
Державні акти, що посвідчують право власності на землю або право постійного користування землею, яка перебуває у державній власності, видаються на підставі рішень Верховної Ради України, Верховної Ради Республіки Крим, місцевих Рад народних депутатів. Договір з землекористувачами на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) на землі, що перебувають у державній власності, укладається відповідною сільською, селищною, міською Радою народних депутатів, а на землі, що перебувають у власності, - відповідними власниками цієї землі.
Роботи по складанню державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею виконуються в такому порядку:
підготовчі роботи;
встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
складання плану земельної ділянки;
заповнення бланка державного акта.
Складається план земельної ділянки з визначенням на ньому її меж і розмірів, описом меж суміжних власників землі і землекористувачів. На плані показуються:
На плані зовнішніх меж земель власників і користувачів показуються вкраплені земельні ділянки сторонніх власників землі і землекористувачів, та додається їх список. План земельної ділянки складається у масштабі, який забезпечує чітке зображення всіх елементів і надписів.
При заповненні бланків державних актів на право власності на землю, постійного користування землею і договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) всі записи мають бути зроблені чітко і акуратно, помарки і виправлення не допускаються. План зовнішніх меж земельної ділянки у бланках державних актів складається у масштабі, що забезпечує їх чітке зображення.
Державні акти на право колективної власності на землю, право приватної власності на землю, право постійного користування землею складаються у двох примірниках, підписуються головою відповідної місцевої Ради народних депутатів і скріплюються гербовою печаткою. Сторінку державного акта із зображенням плану земельної ділянки підписує інженер-землевпорядник.
Нумерування всіх бланків державних актів здійснюється окремо по кожному району Республіки Крим, областей, місту обласного підпорядкування, а в містах з районним поділом - по кожному району.
Кожна форма державного акта повинна мати окрему нумерацію, починаючи з одиниці.
Право на земельну ділянку виникає після одержання особою відповідного документа, який посвідчує його земельну ділянку та його державної реєстрації, а також встановлення меж земельної ділянки на місцевості.
Державна реєстрація земельних ділянок – це система юридичних та технічних дій із закріпленням прав власників та землекористувачів на земельні ділянки та нерухомість на основі документів, які посвідчують ці права.
Державна реєстрація складається з двох частин:
Структура реєстраційного номера:
ХХ ХХ ХХХ ХХХХХ
1 2 3 4
1 – вказує на розділ книги записів реєстрації
2 – вказує на дві останні цифри року
3 – вказує на код державного реєстора
4 – вказує на номер внесення в книзі записів реєстрації
Державні акти на право власності на землю, право постійного користування землею реєструються відповідно:
у Книзі записів (реєстрації) державних актів на право колективної власності на землю за формою згідно з додатком N 1;
у Книзі записів (реєстрації) державних актів на право приватної власності на землю за формою згідно з додатком N 2;
у Книзі записів (реєстрації) державних актів на право постійного користування землею (громадянами) за формою згідно з додатком N 3 ;
у Книзі записів (реєстрації) державних актів на право постійного користування землею за формою згідно з додатком N 4.
Договори на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) реєструються у Книзі реєстрації договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) за формою згідно з додатком N 5.
Власники землі і землекористувачі зберігають видані їм державні акти і договори на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) як документи постійного зберігання.
Другі примірники державних актів і договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), а також книги їх реєстрації зберігаються у вогнетривких шафах у тих органах, що здійснювали їх видачу і реєстрацію. У випадках припинення права власності або права користування на земельну ділянку документи, що посвідчують це право, повертаються до органу, котрий їх видав.
ЗАПИСИ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ ДЕРЖАВНИХ АКТІВ НА ПРАВО ВЛАСНОСТІ НА ЗЕМЕЛЬНУ ДІЛЯНКУ
|
№ |
Кадастровий номер земельної ділянки |
Місце розташування земельної ділянки |
Прізвище ім’я по батькові власника земельної ділянки |
Ідентифікаційний номер власника |
Адреса проживання власника |
Площа земельної ділянки, га |
Цільове призначення земельної ділянки |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
|
1. |
0120 |
Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Петрівське |
Сікорська Ольга Михайлівна |
3144819662 |
м.Київ, вул. М.Цвєтаєвої, буд.4, кв.37 |
0,49 |
Будівництво та обслуговування житлового будинку |
|
2. |
0020 |
Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Петрівське |
Сікорська Ольга Михайлівна |
3144819662 |
м.Київ, вул. М.Цвєтаєвої, буд.4, кв.37 |
1,36 |
Ведення особистого селянського господарства |
|
Підстава виникнення права власності |
Дані про видачу та державну реєстрацію державного акта |
||||||||
|
Назва органу, що прийняла рішення |
Дата прийняття рішення |
Номер документа |
Державний акт на право власності |
Державний акт на право власності зареєстрований |
Державний акт на право власності видано власнику |
||||
|
Серія |
Номер |
Дата |
Реєстраційний номер |
Прізвище і підпис реєстратора |
Дата |
Підпис власника |
|||
|
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
|
Петрівська сільська рада |
1.02.2006 |
183 |
КВ |
124420 |
20.02.2006 |
010612024420 |
Копитко О.В. |
26.02.2006 |
|
|
Петрівська сільська рада |
1.02.2006 |
184 |
КВ |
124320 |
20.02.2006 |
010612024320 |
Копитко О.В. |
26.02.2006 |
4.2. Технічна документація із складання державних актів
Технічна документація при складанні державних актів включає
- при складанні державних актів на право приватної власності на землю і право постійного користування землею, що видаються громадянам на земельні ділянки, якими вони користуються:
- при складанні державних актів на право постійного користування землею, що видаються підприємствам, установам і організаціям на земельні ділянки, якими вони користуються:
Технічна документація по складанню державних актів зберігається у відділах земельних ресурсів районних державних адміністрацій, міських (міст обласного підпорядкування) відділах земельних ресурсів, управліннях земельних ресурсів Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.
5. Формування сервітутних відносин
5.1. Порядок встановлення земельного сервітуту
Обтяження – це право на земельну ділянку, включаючи право на заставу, оренду, сервітути, обмеження, обов’язки по договору, рішення суду, передачу прав і інші встановлені законодавством права відносно землі.
Земельний сервітут – сервітут, який може бути встановлений на вимогу власника чи користувача земельної ділянки для її обслуго-вування шляхом використання корисних властивостей за домовленістю між власниками цих ділянок. Це речове право на обмеження користування чужою земельною ділянкою, у тому числі, шляхом використання розташованих на них природних ресурсів
Змістом сервітуту є обсяг прав і обов’язків сервітуарія, що випливає з обмеженого користування можливою чужою земельною ділянкою. Зміст сервітуту залежно від його виду, встановлює повноваження, щодо проходу, проїзду через сусідню земельну ділянку, або прокладання комунікацій.
Особливості встановлення земельного сервітуту:
1. Межі поширені та обсяг права земельного сервітуту для обслуговування лінійних мереж, повинні відповідати межам та правовому режиму охоронних зон, визначеним законодавством.
2. Дозвіл на будівництво лінійної мережі не може бути виданий за відсутністю права земельного сервітуту.
3. При прокладанні лінійних інженерних мереж через землі с/г призначення, земельний сервітут повинен передбачати можливе здійснення профілактичних та ремонтних робіт, щодо цих мереж по закінченню чи перед початком сільськогосподарського циклу, крім випадків аварій або необхідного проведення терміново-ремонтних робіт з метою недопущення аварійної ситуації.
В процесі підготовчих робіт здійснюється збір, аналіз, систематизація чинного законодавства, проектно-вишукувальних, планово-картографічних, земельно-кадастрових та інших документів, матеріалів, що містять інформацію про утворення, розміщення (параметри об'єктів з особливим режимом використання), оцінка можливості і доцільності використання цієї інформації та планово-картографічних матеріалів.
Збір необхідної інформації проводиться в:
На підставі аналізу зібраних матеріалів та інформації визначається об'єм робіт, що підлягає виконанню та визначається вартість виконаних робіт.
В процесі збору інформацї складається перелік організацій, що надали інформацію.
Наявність об'єктів спеціального ржиму на картографічному матеріалі (робочих планшетах) підтверджується підписами відповідальних осіб організацій і затверджується печаткою.
Правила про земельні сервітути поширюються на відносини щодо обмеженого користування чужими земельними ділянками на підставі речового права. Ці правила також поширюються на випадки використання іншого чужого нерухомого майна, якщо це не суперечить суті відносин з використання такого майна.
Земельні сервітути можуть встановлюватися договором. Особа може вимагати встановлення реального земельного сервітуту на підставі закону в судовому порядку лише у разі наявності деяких умов.
Договір земельного сервітуту укладається у державній формі і підлягає державній реєстрації. Істотними умовами договору земельного сервітуту є:
За бажанням сторін договору земельного сервітуту можуть включатися й інші умови.
5.2. Укладання договору земельного сервітуту
6. Кадастрове забезпечення договорів оренди землі
6.1. Орендна плата
Оренда землі – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності. Земельна ділянка може передаватися в оренду разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.
Орендна плата за землю – це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.
У разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається. Плата за суборенду земельних ділянок державної і комунальної власності не може перевищувати орендної плати.
Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Оплата за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, справляється виключно у грошовій формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.
Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності, які передані в оренду для сільськогосподарського використання, переглядається один раз на три роки в порядку, встановленому законом або договором оренди. Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін. Орендар має право вимагати відповідного зменшення орендної плати в разі, якщо стан орендованої земельної ділянки погіршився не з його вини.
6.2. Укладання і оформлення договору оренди землі
Договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.
Істотними умовами договору оренди землі є:
Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.
За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови, зокрема якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов'язань сторін, порядок страхування об'єкта оренди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об'єкта оренди, проведення меліоративних робіт, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди, тощо.
Невід'ємною частиною договору оренди землі є:
Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації, яка проводиться у порядку, встановленому законом. Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
7. Державна реєстрація земельних ділянок
Державна реєстрація прав на землю та інше нерухоме майно є важливою складовою частиною правового механізму набуття та реалізації прав на землю в країнах з ринковою економікою.
Державний реєстр прав на нерухоме майно та їх обмежень – єдина державна інформаційна система, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обмеження, суб'єктів речових прав, технічні характеристики об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об'єктів нерухомого майна.
До об’єктів нерухомого майна відносять земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці (будівлі, споруди і т.д.), переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Головне завдання реєстрації прав на нерухоме майно – забезпечення легальної процедури посвідчення речових прав на нерухомість при цивільно - правових угодах, а також гарантування цих прав у випадках їх порушення або при виникненні спірних ситуацій.
Прийнятий у липні 2004 року Закон України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” визначає правові, економічні та організаційні засади створення у складі державного земельного кадастру єдиної системи державної реєстрації речових прав на нерухомість. Цей закон спрямований на забезпечення визнання і захисту державою речових прав на нерухомість, створення сприятливих умов для забезпечення розвитку ринкових відносин, активізації інвестиційної діяльності, збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів.
В Україні формується та діє єдиний Державний реєстр прав, який базується на державному обліку земельних ділянок усіх форм власності та розташованого на них іншого нерухомого майна, реєстрації речових прав на об'єкти нерухомого майна, їх обмежень та правочинів щодо нерухомого майна. Державна реєстрація прав базується на кадастровому номері, присвоєному у встановленому законом порядку.
Реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень проводиться місцевим органом державної реєстрації прав того реєстраційного (кадастрового) округу, в якому розміщена нерухомість або більша за площею її частина.
Дані обліку земельних ділянок у Державному земельному кадастрі та кадастровий номер об'єкта нерухомості є основою для формування Державного реєстру прав.
База даних обліку земельних ділянок та розташованого на них нерухомого майна містить дані державного земельного кадастру, зокрема:
Картографічні дані Державного реєстру прав включають індексні карти та кадастрові плани для визначення меж реєстраційних (кадастрових) округів, ідентифікації нерухомого майна, відображення взаєморозташування об'єктів нерухомого майна, складені відповідно до закону.
Індексна кадастрова карта містить інформацію про межі земельних ділянок та їх кадастрові номери в розрізі кадастрового кварталу, кадастрової зони, адміністративно-територіальної одиниці, кадастрового округу в масштабі, який забезпечує точність їх відображення.
Кадастровий план земельної ділянки, кварталу, зони, села, селища, міста, кадастрового округу складається для відображення необхідних елементів земельно-кадастрової інформації в масштабі, який забезпечує точність її відображення.
Кадастровий план містить номери кадастрових зон і кварталів, їх межі, а також межі та кадастрові номери земельних ділянок та інших об'єктів нерухомого майна, розташованих на цих ділянках, межі територіальних зон і межі земельних сервітутів.
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться за наявності кадастрового плану земельної ділянки та даних технічної інвентаризації інших об'єктів нерухомого майна, речові права стосовно яких підлягають державній реєстрації.
Кадастровим номером об'єкта нерухомого майна є індивідуальний номер, позначений цифрами, який присвоюється кожному окремо визначеному об'єкту нерухомого майна, який не повторюється на всій території України і залишається незмінним протягом усього часу існування цього об'єкта. Присвоєння кадастрового номера об'єкту нерухомого майна здійснюється відповідно до закону.
У разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до іншої особи (осіб) або зміни даних технічної інвентаризації об'єкта нерухомого майна (будівлі, споруди тощо) його кадастровий номер залишається без змін.
Державна реєстрація державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі здійснюється шляхом внесення записів реєстрації до книги реєстрації.
У книзі реєстрації реєструються:
Внесення записів реєстрації до книги реєстрації здійснює особа, яка призначається згідно з наказом оператора (реєстратора).
Книга реєстрації є документом довічного зберігання. Знищення та вилучення частини книги або її розділів забороняється.
Книга реєстрації складається з окремих розділів:
розділ 1 – Записи державної реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку фізичних осіб;
розділ 2 – Записи державної реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку юридичних осіб;
розділ 3 – Записи державної реєстрації державних актів на право постійного користування земельною ділянкою;
розділ 4 – Записи державної реєстрації договорів оренди землі.
Кожний розділ складається з томів. Кожному тому присвоюється порядковий номер, починаючи з одиниці.
Книга реєстрації ведеться на рівні районів, міст. У містах обласного підпорядкування, місті Києві та Севастополі - на рівні району міста.
Реєстраційний номер присвоюється державному акту на право власності на земельну ділянку, державному акту на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі в момент здійснення його державної реєстрації.
Державна реєстрація речових прав провадиться в такому порядку:
Розгляд заяви і прийняття рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, відмову у реєстрації проводиться у строк, який не перевищує семи календарних днів з дня отримання місцевим органом державної реєстрації заяви та документів, необхідних для державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.
Датою і часом державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, що зазначається в рішенні державного реєстратора речових прав, є дата і час присвоєння реєстраційного, що базується на кадастровому, номера Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, внесення даних про інші речові права, внесення даних про правочини, в зв‘язку з якими відбулася зміна власника (власників) об‘єкта нерухомого майна та (або) зміну самого об‘єкта нерухомості.
8. Облік кількості і якості земель
8.1. Основний облік кількості земель на території сільської ради
Облік земель – це державний захід щодо одержання, систематизації і аналізу всебічних відомостей про кількість, розміщення і господарське використання ресурсів.
Облік кількості земель – відображає відомості, які характеризують кожну земельну ділянку за площею і складом угідь.
Обліком передбачена кількісна характеристика земель, що перебувають у власності, зокрема в державній, приватній і комунальній, а також земель, які перебувають в оренді. Виділяється також інформація про землі, що оподатковуються і не оподатковуються.
Особлива увага надається обліку зрошуваних і осушуваних земель. Він ведеться за загальноприйнятою класифікацією угідь, за фактичним станом і використання меліоративних земель.
Дані обліку кількості земель відображають фактичний стан їх використання і щорічно доводяться до відома всіх загальногосподарських і державних органів управління земельними ресурсами.
Облік кількості земель забезпезпечується проведенням кадастрових зйомок. Основним чинником, що визначає всі параметри кадастрових зйомок, є вимоги до точності та детальності відображення земельно - облікових одиниць, які зумовлені зростанням ролі землі в ринковій економіці, особливо при оподаткуванні її власників і землекористувачів та при купівлі - продажу землі. Ці вимоги, у свою чергу, визначаються цільовим призначенням, якістю і максимальними можливостями відображення на плані земельно-облікових одиниць та інформації.
Щоб забезпечити необхідну точність обчислення площ земельних ділянок переходу до дрібних за розмірами землеволодінь і землекористувань, необхідний якісний великомасштабний картографічний матеріал. З обліку кількості земель проводиться статистична звітність в рамках програми переходу України на міжнародну систему обліку і статистики, затвердженої і 1993р. Вона включає форми:
Основний облік кількості земель проводиться на основі доброякісного матеріалу, який є план території сільської ради. На плані відображені межі населеного пункту, контури і умовні позначення земельних угідь, межі земель, на яких проведені меліоративні роботи.
Склад контурної відомості полягає в тому щоб кожному власнику, землекористувачу отримати площу землеволодіння чи землекористування в цілому, а також площі тих земель, які не надані у власність або користування.
Під шапкою таблиці, посередині, пишеться назва власника землі чи землекористувача. Потім під назвою поточного угіддя послідовно виписуються номери і площі контурів. Після того, як всі контури і їх площі виписані і контурну відомість за кожним видом угіддя визначають сумарну площу, яку записують в окремому сумарному рядку станом на 1.01 відповідного року.
Номери контурів виписують акуратно простим олівцем, ак площі підсумовуючого рядка - чорним. Аналогічні записи роблять за всіма іншими власниками землі та землекористувачами. Сумуючи площі угідь за кожним власником і землекористувачем, обчислюють площу земельних угідь, що знаходяться за межами населених пунктів.
Об’єктом кількісного обліку земель в населених пунктах виступають всі землі, що знаходяться в їх адміністративних межах.
Підсумовуючи площі угідь за межами населених пунктів і площі угідь в межах населених пунктів отримаємо площі земельних угідь в їх адміністративних межах.
Після складання контурних відомостей для обліку земель за межами населених пунктів та в їх межах, складають аналогічні експлікації земель за власниками землі, землекористувачами та угіддями. Для виявлення поточних змін при вденні графічного обліку земель використовують відомості отримані в результаті:
В залежності від змісту і порядку проведення облік кількості є:
До основного обліку відносять початкове одержання відомостей про земельну ділянку за площею і складом угідь та занесення їх в земельно-кадастрові документи.
Після проведення кількісного обліку земель даної земельної ділянки, що розташована в Київській області, було отримано та зведено наступні дані:
КОНТУРНА ВІДОМІСТЬ
земель за межами населеного пункту за угіддями, власниками землі та землекористувачами
|
Рілля |
Пасовища |
Ліс |
Болотиста місцевість |
Яри |
Чагарники |
Дороги |
|||||||
|
Контур |
Площа |
Контур |
Площа |
Контур |
Площа |
Контур |
Площа |
Контур |
Площа |
Контур |
Площа |
Контур |
Площа |
|
13 |
83,0 |
22 |
8,0 |
21 |
11,0 |
76 |
14,1 |
62 |
0,9 |
74 |
2,7 |
93 |
0,2 |
|
29 |
62,3 |
23 |
0,7 |
33 |
1,2 |
88 |
1,7 |
63 |
0,7 |
75 |
0,2 |
||
|
49 |
1,6 |
32 |
1,4 |
36 |
5,0 |
89 |
0,8 |
66 |
0,8 |
||||
|
77 |
72,4 |
34 |
0,8 |
61 |
0,5 |
90 |
0,6 |
67 |
0,3 |
||||
|
83 |
4,8 |
37 |
1,3 |
69 |
31,7 |
71 |
0,2 |
||||||
|
84 |
17,3 |
28 |
0,3 |
74 |
2,7 |
72 |
0,1 |
||||||
|
85 |
75,4 |
64 |
2,1 |
75 |
0,2 |
73 |
0,2 |
||||||
|
65 |
72,2 |
81 |
72,3 |
79 |
0,2 |
||||||||
|
78 |
0,4 |
87 |
2,2 |
80 |
0,2 |
||||||||
|
68 |
44,2 |
82 |
1,1 |
||||||||||
|
70 |
3,4 |
86 |
2,1 |
||||||||||
|
316,8 |
134,8 |
126,8 |
17,2 |
6,8 |
2,9 |
0,2 |
|||||||
Е К С П Л І К А Ц І Я
земель за межами населеного пункту за угіддями, власниками землі та землекористувачами
|
№ П/П |
Власники земельних ділянок та землекористувачі |
Всього |
Назва угідь |
|||||||||
|
с/г землі |
ліси |
Забудовані землі |
Болота |
|||||||||
|
Всього |
У тому числі |
Всього |
У тому числі |
Всього |
У тому числі |
|||||||
|
Рілля |
Пасовища |
Ліси |
Чагарники |
Під авт. дорогами |
Інші (яри) |
|||||||
|
1 |
С/г підприємства |
281,7 |
257,3 |
244,4 |
12,9 |
22,3 |
22,3 |
2,1 |
2,1 |
|||
|
1,1 |
С/г кооператив «Сузір’я» |
117,3 |
97,2 |
84,6 |
12,6 |
20,1 |
20,1 |
|||||
|
1,2 |
С/г кооператив «Континент» |
164,4 |
160,1 |
159,8 |
0,3 |
2,2 |
2,2 |
2,1 |
2,1 |
|||
|
2 |
Громадяни |
213,9 |
192,2 |
72,4 |
119,8 |
2,9 |
2,9 |
1,6 |
1,6 |
17,2 |
||
|
2,1 |
ФГ «Капітал» |
213,9 |
192,2 |
72,4 |
119,8 |
2,9 |
2,9 |
1,6 |
1,6 |
17,2 |
||
|
3 |
Органи державної влади |
4,2 |
2,1 |
2,1 |
0,5 |
0,5 |
1,6 |
1,6 |
||||
|
3,1 |
Землі загального користування |
4,2 |
2,1 |
2,1 |
0,5 |
0,5 |
1,6 |
1,6 |
||||
|
4 |
Організації |
0,2 |
0,2 |
0,2 |
||||||||
|
4,1 |
Автомобільного транспорту |
0,2 |
0,2 |
0,2 |
||||||||
|
5 |
Лісогосподарські підприємства |
105,5 |
104 |
104 |
1,5 |
1,5 |
||||||
|
ВСЬОГО |
605,5 |
451,6 |
316,8 |
134,8 |
129,7 |
126,8 |
2,9 |
7,0 |
0,2 |
6,8 |
17,2 |
Е К С П Л І К А Ц І Я
земель в межах населеного пункту за угіддями, власниками землі та землекористувачами
|
№ П/П |
Власники земельних ділянок та землекористувачі |
Всього |
Назва угідь |
||||||||||||
|
с/г землі |
Забудовані землі |
Ліси |
Ставки |
||||||||||||
|
Всього |
У тому числі |
Під гром будівлями і дворами |
Всього |
Громадського призначення |
Під дорогами |
Кладовище |
Всього |
У тому числі |
|||||||
|
Сінокіс |
Рілля |
Пасовища |
Ліс |
Чагарники |
|||||||||||
|
1 |
Громадяни |
29,9 |
6,1 |
3,0 |
2,8 |
0,3 |
2,3 |
2,3 |
3,7 |
3,7 |
|||||
|
1.1 |
Особисті селянські гос-ва |
15,6 |
6,1 |
3,0 |
2,8 |
0,3 |
1,8 |
1,8 |
|||||||
|
1.2 |
Ділянки для будівництва |
14,3 |
2,3 |
2,3 |
1,9 |
1,9 |
|||||||||
|
2 |
Заклади,установи |
33,3 |
6,1 |
0,3 |
2,8 |
3,0 |
8,9 |
7,4 |
1,5 |
12,7 |
11,9 |
0,8 |
0,6 |
||
|
2.1 |
Медпункт |
0,1 |
|||||||||||||
|
2.2 |
Церква |
0,5 |
0,3 |
0,3 |
|||||||||||
|
2.3 |
Дитсадок |
0,5 |
0,4 |
0,4 |
|||||||||||
|
2.4 |
Заг користування |
28,0 |
3,3 |
0,3 |
3,0 |
7,0 |
7,0 |
12,7 |
11,9 |
0,8 |
|||||
|
2.5 |
Інші |
5,2 |
2,5 |
2,5 |
1,5 |
1,5 |
0,6 |
||||||||
|
3 |
Організації |
15,3 |
7,6 |
3,7 |
3,9 |
7,7 |
7,7 |
||||||||
|
3.1 |
Автомобільного транспорту |
15,3 |
7,6 |
3,7 |
3,9 |
7,7 |
7,7 |
||||||||
|
4 |
Землі запасу не надані в постійне користування |
19,4 |
11,3 |
9,3 |
2,0 |
2,6 |
2,6 |
0,7 |
0,7 |
||||||
|
4.1 |
Землі запасу |
7,4 |
7,0 |
5,0 |
2,0 |
||||||||||
|
4.2 |
Землі резерву |
12,0 |
4,3 |
4,3 |
2,6 |
2,6 |
0,7 |
0,7 |
|||||||
|
ВСЬОГО |
97,9 |
31,1 |
4,0 |
15,1 |
11,7 |
0,3 |
21,5 |
12,3 |
7,7 |
1,5 |
17,1 |
16,3 |
0,8 |
0,6 |
З В Е Д Е Н А Е К С П Л І К А Ц І Я
земель за угіддями, власниками землі та землекористувачами на території Петрівської сільської ради
|
№ |
Власники земельних ділянок та землекористувачі |
Всього |
Назва угідь |
|||||||||||||||
|
С/г землі |
Забудовані землі |
Води |
Ліси |
Болота |
||||||||||||||
|
Всього |
Сінокси |
Рілля |
Пасовище |
Під господ. забудовою |
Всього |
Громадського призначення |
Під дорогами |
Кладовище |
Інші (яри) |
Всього |
Ставок |
Всього |
Ліс |
Чагарники |
||||
|
1 |
Громадяни |
243,8 |
198,3 |
75,4 |
122,6 |
0,3 |
3,9 |
2,3 |
1,6 |
6,6 |
3,7 |
2,9 |
17,2 |
|||||
|
1.1 |
Особисті селянські господарства |
15,6 |
6,1 |
3,0 |
2,8 |
0,3 |
1,8 |
1,8 |
||||||||||
|
1.2 |
Діл. для будівництва |
14,3 |
2,3 |
2,3 |
1,9 |
1,9 |
||||||||||||
|
1.3 |
ФГ «Капітал» |
213,9 |
192,2 |
72,4 |
119,8 |
1,6 |
1,6 |
2,9 |
2,9 |
17,2 |
||||||||
|
2 |
С/г підприємства |
281,7 |
257,3 |
244,4 |
12,9 |
2,1 |
22,3 |
22,3 |
||||||||||
|
2.1 |
С/г кооператив «Сузір’я» |
117,3 |
97,2 |
84,6 |
12,6 |
20,1 |
20,1 |
|||||||||||
|
2.2 |
С/г кооператив «Континент» |
164,4 |
160,1 |
159,8 |
0,3 |
2,1 |
2,2 |
2,2 |
||||||||||
|
3 |
Заклади, установи |
33,3 |
9,0 |
2,8 |
6,1 |
5,1 |
10,5 |
7,4 |
1,5 |
1,6 |
0,6 |
0,6 |
13,2 |
12,4 |
0,8 |
|||
|
3.1 |
Медпункт |
0,1 |
||||||||||||||||
|
3.2 |
Церква |
0,5 |
0,3 |
0,3 |
||||||||||||||
|
3.3 |
Дитсадок |
0,1 |
0,4 |
0,4 |
||||||||||||||
|
3.4 |
Землі заг. користування |
32,2 |
8,7 |
0,3 |
3,3 |
5,1 |
8,6 |
7,0 |
1,6 |
13,2 |
12,4 |
0,8 |
||||||
|
3.5 |
Інші установи |
5,2 |
2,5 |
2,5 |
1,5 |
1,5 |
0,6 |
0,6 |
||||||||||
|
4 |
Підприємства, організації транспорту |
15,5 |
7,6 |
3,7 |
3,9 |
7,9 |
7,9 |
|||||||||||
|
4.1 |
Автомоб. транспорту |
15,5 |
7,6 |
3,7 |
3,9 |
7,9 |
7,9 |
|||||||||||
|
5 |
Землі запасу, не надані в користування |
19,4 |
11,3 |
9,3 |
2,0 |
2,6 |
2,6 |
0,7 |
0,7 |
|||||||||
|
5.1 |
Землі запасу |
7,4 |
7,0 |
5,0 |
2,0 |
|||||||||||||
|
5.2 |
Резервний фонд |
12,0 |
4,3 |
4,3 |
2,6 |
2,6 |
0,7 |
0,7 |
||||||||||
|
6 |
Лісогосподарські підприємства |
105,5 |
1,5 |
1,5 |
104,0 |
104,0 |
||||||||||||
|
ВСЬОГО |
699,2 |
483,5 |
6,5 |
335,2 |
146,5 |
0,3 |
26,4 |
12,0 |
7,9 |
1,5 |
6,8 |
1,3 |
1,3 |
146,1 |
142,4 |
3,7 |
17,2 |
8.2. Поточний облік кількості земель на території сільської ради
Поточний облік кіькості земель – це виявлення і внесення у земельно-кадастрові документи змін у використанні земель після проведення основного обліку.
При поточному обліку кількості земель відображаються тільки законом встановлені зміни, обумовлені використанням земель. Незаконні зміни (збільшення площ шляхом самовільного захоплення або передачі земель одного власника чи користувача іншому) виявлені при поточному обліку земель, але не оформлені в установленому порядку в земельно-кадастрові документи не вносяться, а приймаються заходи щодо їх усунення. Таким чином, поточний облік земель, як і основний, охороняє права влаників землі і землекористувачів.
Поточний облік земель необхідно організовувати відразу ж після закінчення основного. При цьому використовують матеріали основного обліку земель. Безпосередні виміри і визначення площ проводять тільки на тих частинах території, на яких пройшли зміни в стані використання земель. Поточний облік земель ведеться з тією ж точністю, що і основний.
Для забезпечення достовірних земельно-кадастрових даних і підтримки картографічного матеріалу на сучасному рівні на території сільської ради необхідно також організувати веденя постійно проводити графічний облік поточних змін, які відбулися у складі землеволодінь і землекористувань.
Графічний облік передбачає систематичне виявлення і відображення на картографічному матеріалі всіх поточних змін в межах землеволодінь і землекористувань, у складі угідь і їх підвидах. При ведені графічного обліку особливої уваги потребують зрошувані, осушувані землі, а також рілля, багаторічні насадження, сінокоси, пасовища, перелоги, оскільки вони найчастіше змінюють своїх власників, користувачів. Для виявлення поточних змін при веденні графічного обліку земель використовують відомості, одержані в результаті:
Виявлені зміни у використанні земель за даними абрису наносять на земельно-обліковий план території сільської ради.
На трансформованих контурах земельних угідь старі умовні знаки, а в необхідності і межі контурів закреслюють хрестиками червоною тушшю і викреслюють нові. При частковій трансформації контура визначають частини, що залишилися і трансформувалися та ув’язують їх із загальною площею контура. За частиною контура, яка залишилася, зберігається його почаковий номер. Частині контура, що трансформується присвоюють цей же номер з індексом «а», «б», «в» і т.д. одержані дані про зміни в складі землеволодінь та землекористувань заносяться в контурну відомість.
Якщо земельний контур одного угіддя повністю трансформувався в інший вид, то його номер і площа викреслюється з тієї графи, де він облікувався до зміни, і записується в графу того угіддя, в якості якого він фактично перебуває.
Якщо тільки частина контура земельного угіддя переведена в інший вид, то в контурній відомості викреслюється номер і площа цього контура, натомість у тій самій графі робиться новий запис номера і площі контура, якого не змінився, а другий запис робиться у графі того угіддя, в яке трансформувалась частина контура.
Сума площ цих двох нових контурів повинна дорівнювати площі контура угіддя, яка була до його трансформації.
Послідовність виконання роботи:
Для виконання завдання студент отримує індивідуальне завдання щодо зміни у площах і складі угідь на території сільської ради, за яким проводився основний облік. Студенту необхідно проаналізувати відображені на плані плані зміни на предмет їх законності. Переконавшись у законності відображених змін, їх вносять в контурну відомість, складену при основному обліку. Після внесення змін підсумовують площі в межах землеволодінь і землекористувань, яких торкнулися зміни, і робляться записи чорним кольором під підсумковим рядком основного обліку, зазначивши зліва якою датою проведено облік. Площі тих угідь, яких не торкнулися зміни, переписуються з сумарного рядка основного обліку без змін.
Після підсумовуючого рядка по сільській раді зробленого за основним обліком робиться новий запис про площі угідь з урахуванням змін. Якщо площі якихось угідь не змінилися, то їх площі по сільській раді переписуються у новий рядок без змін.
На підставі даних контурних відомостей складається експлікація земель за результатами поточного обліку. Методика складання експлікації вже відома.
КОНТУРНА ВІДОМІСТЬ
земель за межами населеного пункту за угіддями, власниками землі та землекористувачами
|
Рілля |
Пасовища |
Ліс |
Болотиста місцевість |
Яри |
Чагарники |
Дороги |
|||||||
|
Контур |
Площа |
Контур |
Площа |
Контур |
Площа |
Контур |
Площа |
Контур |
Площа |
Контур |
Площа |
Контур |
Площа |
|
13 |
83,0 |
22 |
8,0 |
21 |
11,0 |
76 |
14,1 |
62 |
0,9 |
74 |
2,7 |
93 |
0,2 |
|
29 |
62,3 |
23 |
0,7 |
33 |
1,2 |
88 |
1,7 |
63 |
0,7 |
75 |
0,2 |
||
|
49 |
1,6 |
32 |
1,4 |
36 |
5,0 |
89 |
0,8 |
66 |
0,8 |
||||
|
77 |
72,4 |
34 |
0,8 |
61 |
0,5 |
90 |
0,6 |
67 |
0,3 |
||||
|
83 |
4,8 |
37 |
1,3 |
69 |
31,7 |
71 |
0,2 |
||||||
|
84 |
17,3 |
28 |
0,3 |
74 |
2,7 |
72 |
0,1 |
||||||
|
85 |
75,4 |
64 |
2,1 |
75 |
0,2 |
73 |
0,2 |
||||||
|
65 |
72,2 |
81 |
72,3 |
79 |
0,2 |
||||||||
|
78 |
0,4 |
87 |
2,2 |
80 |
0,2 |
||||||||
|
68 |
44,2 |
82 |
1,1 |
||||||||||
|
70 |
3,4 |
86 |
2,1 |
||||||||||
|
134,8 |
126,8 |
17,2 |
6,8 |
2,9 |
0,0 |
Е К С П Л І К А Ц І Я
земель за межами населеного пункту за угіддями, власниками землі та землекористувачами
|
№ П/П |
Власники земельних ділянок та землекористувачі |
Всього |
Назва угідь |
|||||||||
|
с/г землі |
ліси |
Забудовані землі |
Болота |
|||||||||
|
Всього |
У тому числі |
Всього |
У тому числі |
Всього |
У тому числі |
|||||||
|
Рілля |
Пасовища |
Ліси |
Чагарники |
Під авт. дорогами |
Інші (яри) |
|||||||
|
1 |
С/г підприємства |
219,4 |
257,3 |
182,1 |
12,9 |
22,3 |
22,3 |
2,1 |
2,1 |
|||
|
1,1 |
С/г кооператив «Сузір’я» |
117,3 |
97,2 |
84,6 |
12,6 |
20,1 |
20,1 |
|||||
|
1,2 |
С/г кооператив «Континент» |
102,1 |
160,1 |
97,5 |
0,3 |
2,2 |
2,2 |
2,1 |
2,1 |
|||
|
2 |
Громадяни |
213,9 |
192,2 |
72,4 |
119,8 |
2,9 |
2,9 |
1,6 |
1,6 |
17,2 |
||
|
2,1 |
ФГ «Капітал» |
213,9 |
192,2 |
72,4 |
119,8 |
2,9 |
2,9 |
1,6 |
1,6 |
17,2 |
||
|
3 |
Органи державної влади |
4,2 |
2,1 |
2,1 |
0,5 |
0,5 |
1,6 |
1,6 |
||||
|
3,1 |
Землі загального користування |
4,2 |
2,1 |
2,1 |
0,5 |
0,5 |
1,6 |
1,6 |
||||
|
5 |
Лісогосподарські підприємства |
105,5 |
104 |
104 |
1,5 |
1,5 |
||||||
|
ВСЬОГО |
543,0 |
389,3 |
254,5 |
134,8 |
129,7 |
126,8 |
2,9 |
6,8 |
6,8 |
17,2 |
Е К С П Л І К А Ц І Я
земель в межах населеного пункту за угіддями, власниками землі та землекористувачами
|
№ П/П |
Власники земельних ділянок та землекористувачі |
Всього |
Назва угідь |
||||||||||||
|
с/г землі |
Забудовані землі |
Ліси |
Ставки |
||||||||||||
|
Всього |
У тому числі |
Під гром будівлями і дворами |
Всього |
Громадського призначення |
Під дорогами |
Кладовище |
Всього |
У тому числі |
|||||||
|
Сінокіс |
Рілля |
Пасовища |
Ліс |
Чагарники |
|||||||||||
|
1 |
С/г підприємства |
62,3 |
62,3 |
62,3 |
|||||||||||
|
1.1 |
С/г кооператив «Континент» |
62,3 |
62,3 |
62,3 |
|||||||||||
|
2 |
Громадяни |
29,9 |
6,1 |
3,0 |
2,8 |
0,3 |
2,3 |
2,3 |
3,7 |
3,7 |
|||||
|
2.1 |
Особисті селянські гос-ва |
15,6 |
6,1 |
3,0 |
2,8 |
0,3 |
1,8 |
1,8 |
|||||||
|
2.2 |
Ділянки для будівництва |
14,3 |
2,3 |
2,3 |
1,9 |
1,9 |
|||||||||
|
3 |
Заклади,установи |
33,3 |
6,1 |
0,3 |
2,8 |
3,0 |
8,9 |
7,4 |
1,5 |
12,7 |
11,9 |
0,8 |
0,6 |
||
|
3.1 |
Медпункт |
0,1 |
|||||||||||||
|
3.2 |
Церква |
0,5 |
0,3 |
0,3 |
|||||||||||
|
3.3 |
Дитсадок |
0,5 |
0,4 |
0,4 |
|||||||||||
|
3.4 |
Заг користування |
28,0 |
3,3 |
0,3 |
3,0 |
7,0 |
7,0 |
12,7 |
11,9 |
0,8 |
|||||
|
3.5 |
Інші |
5,2 |
2,5 |
2,5 |
1,5 |
1,5 |
0,6 |
||||||||
|
4 |
Організації |
15,5 |
7,6 |
3,7 |
3,9 |
7,9 |
7,9 |
||||||||
|
4.1 |
Автомобільного транспорту |
15,5 |
7,6 |
3,7 |
3,9 |
7,9 |
7,9 |
||||||||
|
5 |
Землі запасу не надані в постійне користування |
19,4 |
11,3 |
9,3 |
2,0 |
2,6 |
2,6 |
0,7 |
0,7 |
||||||
|
5.1 |
Землі запасу |
7,4 |
7,0 |
5,0 |
2,0 |
||||||||||
|
5.2 |
Землі резерву |
12,0 |
4,3 |
4,3 |
2,6 |
2,6 |
0,7 |
0,7 |
|||||||
|
ВСЬОГО |
160,4 |
93,4 |
4,0 |
77,4 |
11,7 |
0,3 |
21,7 |
12,3 |
7,9 |
1,5 |
17,1 |
16,3 |
0,8 |
0,6 |
З В Е Д Е Н А Е К С П Л І К А Ц І Я
земель за угіддями, власниками землі та землекористувачами на території Петрівської сільської ради
|
№ |
Власники земельних ділянок та землекористувачі |
Всього |
Назва угідь |
|||||||||||||||
|
С/г землі |
Забудовані землі |
Води |
Ліси |
Болота |
||||||||||||||
|
Всього |
Сінокси |
Рілля |
Пасовище |
Під господ. забудовою |
Всього |
Громадського призначення |
Під дорогами |
Кладовище |
Інші (яри) |
Всього |
Ставок |
Всього |
Ліс |
Чагарники |
||||
|
1 |
Громадяни |
243,8 |
198,3 |
75,4 |
122,6 |
0,3 |
3,9 |
2,3 |
1,6 |
6,6 |
3,7 |
2,9 |
17,2 |
|||||
|
1.1 |
Особисті селянські господарства |
15,6 |
6,1 |
3,0 |
2,8 |
0,3 |
1,8 |
1,8 |
||||||||||
|
1.2 |
Діл. для будівництва |
14,3 |
2,3 |
2,3 |
1,9 |
1,9 |
||||||||||||
|
1.3 |
ФГ «Капітал» |
213,9 |
192,2 |
72,4 |
119,8 |
1,6 |
1,6 |
2,9 |
2,9 |
17,2 |
||||||||
|
2 |
С/г підприємства |
281,7 |
257,3 |
244,4 |
12,9 |
2,1 |
22,3 |
22,3 |
||||||||||
|
2.1 |
С/г кооператив «Сузір’я» |
117,3 |
97,2 |
84,6 |
12,6 |
20,1 |
20,1 |
|||||||||||
|
2.2 |
С/г кооператив «Континент» |
164,4 |
160,1 |
159,8 |
0,3 |
2,1 |
2,2 |
2,2 |
||||||||||
|
3 |
Заклади, установи |
33,3 |
9,0 |
2,8 |
6,1 |
5,1 |
10,5 |
7,4 |
1,5 |
1,6 |
0,6 |
0,6 |
13,2 |
12,4 |
0,8 |
|||
|
3.1 |
Медпункт |
0,1 |
||||||||||||||||
|
3.2 |
Церква |
0,5 |
0,3 |
0,3 |
||||||||||||||
|
3.3 |
Дитсадок |
0,1 |
0,4 |
0,4 |
||||||||||||||
|
3.4 |
Землі заг. користування |
32,2 |
8,7 |
0,3 |
3,3 |
5,1 |
8,6 |
7,0 |
1,6 |
13,2 |
12,4 |
0,8 |
||||||
|
3.5 |
Інші установи |
5,2 |
2,5 |
2,5 |
1,5 |
1,5 |
0,6 |
0,6 |
||||||||||
|
4 |
Підприємства, організації транспорту |
15,5 |
7,6 |
3,7 |
3,9 |
7,9 |
7,9 |
|||||||||||
|
4.1 |
Автомоб. транспорту |
15,5 |
7,6 |
3,7 |
3,9 |
7,9 |
7,9 |
|||||||||||
|
5 |
Землі запасу, не надані в користування |
19,4 |
11,3 |
9,3 |
2,0 |
2,6 |
2,6 |
0,7 |
0,7 |
|||||||||
|
5.1 |
Землі запасу |
7,4 |
7,0 |
5,0 |
2,0 |
|||||||||||||
|
5.2 |
Резервний фонд |
12,0 |
4,3 |
4,3 |
2,6 |
2,6 |
0,7 |
0,7 |
||||||||||
|
6 |
Лісогосподарські підприємства |
105,5 |
1,5 |
1,5 |
104,0 |
104,0 |
||||||||||||
|
ВСЬОГО |
699,2 |
483,5 |
6,5 |
335,2 |
146,5 |
0,3 |
26,4 |
12,0 |
7,9 |
1,5 |
6,8 |
1,3 |
1,3 |
146,1 |
142,4 |
3,7 |
17,2 |
1 листок для карти
8.3. Облік якості земель
Облік якості земель відображає відомості які характеризують земельні угіддя, за природними і набутими властивостями, що впливають на їх родючість, а також за ступенем забруднення грунтів.
У системі державного земельного кадастру він передбачає проведення класифікації не тільки грунтів, але й земель. У природничих науках під грунтом переважно розуміють верхній пухкий шар земної суші, сформований під впливом різних чинників rрунтоутворення. Грунти покривають всю поверхню суші (окрім льодовиків і голих скель) суцільним шаром товщиною від декількох сантиметрів до 1 – 3м і більше. Класифікація грунтів будується за принципом їх походження і розвитку. Розміщаються rрунти на території країни за певною закономірністю. Відповідні типи і підтипи грунтів добре ув'язуються з широтними зонами.
Поняття земля включає всю економічну систему, в якій знаходиться земельна ділянка, тобто весь комплекс чинників навколишнього середовища, природних умов виробництва, які визначають ріст і розвиток рослин, умови сільськогосподарського використання земель і, значить, впливають на кінцевий результат господарської діяльності людини. При класифікації земель виділяють ділянки території з характерним не тільки конкретним грунтовим покривом, але й усіма іншими умовами, від яких залежить спосіб їх використання.
Землі, згідно з класифікацією земельного фонду – це генетично самостійні ділянки верхньої, найбільш активної частини суші, головний засіб виробництва сільського і лісового господарства з характерними природно-господарськими властивостями, які визначають призначення і використання земель, а також заходи щодо їх охорони й окультурення. Грунт, як основна складова частина земель, найбільш повно виражає сутність і властивості, включаючи основні закономірності розвитку, можливості таксономії і систематизації земель.
Основні принципи класифікації земель побудовані на положенні про їх динамічність, розвиток у часі та просторі. В основу класифікації земель покладені їх стан і відповідні до нього виробничі можливрсті їх використання у сільському господарстві.
Чинна класифікація земельного фонду передбачає такі категорії придатності:
1 – землі, придатні під ріллю;
2 – землі, придатрі під сінокоси;
3 – землі пасовищні, які після поліпшення можуть використовуватись під інші сільськогосподарські угіддя;
4 – землі, придатні під сільськогосподарські угіддя після корінних меліорацій;
5 – землі, малопридатні під сільськогосподарські угіддя;
6 – землі, непридатні під сільськогосподарські угіддя;
7 – порушені землі.
При класифікації земель сільськогосподарського призначення за придатністю виділяються особливо цінні землі.
Залежно від економічних та інших чинників існуюче використання земель іноді може не відповідати їх наміченій придатності. Наприклад, землі під ріллю, якщо вони розміщені поблизу населених пунктів або тваринницьких ферм, можуть використовуватися для багаторічних плодових насаджень або створення багаторічних культурних пасовищ та для їх консервації.
У межах кожної категорії придатності виділяють класи земель. При цьому враховують головні кількісні ступені роз'витку земель відповідно до їх абсолютного віку, загального характеру використання й агротехніки, включаючи ступінь окультуреності земель.
Види земель є складовими частинами класів природно-сільськогосподарської зони, провінції, гірської області з існуючими системами використання у землеробстві, садівництві, пасовищному і лісовому господарстві та способами поліпшення. За своїм змістом вони відповідають агровиробничим групам грунтів, які створені у процесі грунтового обстеження.
Матеріалом для виконання робіт для ведення обліку якості земельних угідь є план агровиробничих груп грунтів. Користуючись земельно – кадастровим планом на території сільської ради з відображеними межами агро виробничих груп грунтів складається відомість вирахування площ грунтів в розрізі в наявності с/г угідь, власників угідь і землекористувачів.
При цьому визначається склад і площа агро груп грунтів, дані яких заносяться у відповідну таблицю(контурна відомість вирахування площ агро виробничих груп грунтів в розрізі сільської ради).
Наступним етапом є складання зведеної експлікації земель за агро групами грунтів на території сільської ради .
При класифікації земель за їх якісним станом необхідно аналізувати матеріали крупно масштабних обстежень (грунтові, меліоративні, агро виробничі), при цьому приймати до уваги досвід використання земель.
При веденні якісного обліку земель необхідно вираховувати площі земель за ґрунтовими показниками та забезпеченістю поживними речовинами.
При забезпеченні поживними речовинами ми поділяємо на:
Рівень забезпечення поживними речовинами поділяється на :
- сильно забезпечені
- середньо забезпечені
- слабо забезпечені
Вирахування площ проводиться по кожному виду поживної речовини в межах с/г угідь. На плановому матеріалі позначається відповідними показниками, також складають експлікацію земель за ступенем змитості:
За механічним складом:
Для того, щоб ґрунтове обстеження не було однорідним доцільно одночасно проводити агрохімічне, меліоративне обстеження, а на кормових угіддях геоботанічні обстеження.
Агрохімічне обстеження дає інформацію про забезпечення грунту поживними речовинами з виділенням низько, середньо, високо забезпечених натрієм, фосфором, калієм. Агрохімічне обстеження проводяться переважним чином для визначання вмісту в грунті поживних речовин. Але останнім часом у зв’язку з погіршенням умов родючості на значних за обсягом територіях при агрохімічних обстеженнях увійшли роботи по визначенню загального рівня техногенного забруднення земель, включаючи радіонукліди.
У зв’язку з цим був виданий указ Президентом «Про здійснення держаного контролю земель забруднені токсичними речовинами і радіонуклідами». Згідно з цим указом агрохімічні обстеження проводяться на всій території України. Для того, щоб контролювати рівень впливу техногенного забруднення та фіксувати зміну показників родючості грунтів на всіх землях с/г призначення за результати агрохімічних обстежень здійснюється агрохімічна паспортизація. Агрохімічні обстеження проводиться раз в три роки на осушених і зрошуваних землях. На багорних землях раз у 5-ть років.
Меліоративне обстеження характеризує землі за глибиною залягання ґрунтових вод, ступенем зволоження з виділенням земель, що вимагають гідротехнічних, агротехнічних і меліоративних заходів.
Геоботанічне обстеження включає характеристику кормових угідь за складом травостою. Геоботанічні обстеження спрямовані на вивчення рослинного покриття земель їх проводять на кормових угіддях, з метою організації найбільш доцільного використання або їх докорінного поліпшення.
Перед початком польових робіт знайомляться з з типами кормових угідь, які притаманні даній місцевості. Для того, що уявити ознаки природних рослинних асоціацій, що входять до складу угідь.
Польові роботи полягають у зокремленні на місцевості геоботанічних контурів , зйомці, опису цих контурів з доповненням опису гербарії.
Під ботанічним контуром розуміють частину угідь, які об’єднує близькі групи рослинних асоціацій за збіжними, ґрунтовими, рельєфними, водними та іншими характеристиками. Зйомки геоботанічних обстежень проводять в масштабі 1:10000.Особливої уваги вимагає визначення врожайності по кожному типу кормових угідь.
Найвирогідніші дані про врожайність здійснюють шляхом сінокосіння на окремо вибраних ділянках розміром до 10 м 2.Камеральні роботи полягають у вивченні та обробці польових матеріалів за результатами геоботанічних зйомок складають план кормових угідь. За описами рослинності і даними про врожайність визначають продуктивність кормових угідь.
Грунтові обстеження якісний облік земель проводиться на всіх с/г угіддях незалежно від форм власності, крім цього всі угіддя характеризуються за гранулометричним складом грунтів, еродованістю,заболочуванням, камянистістю, засоленням, ступенем забезпечення поживними речовинами, а також з новими вимогами забруднення важкими металами і гербіцидами.
За камянистістю грунти поділяються на:
- слабо
- середньо
- сильно камянисті
Грунтові обстеження проводяться з метою визначення характеристик ґрунтового покриття на територіях, де вивчають грунт шляхом дослідження ґрунтових перерізів.
За масштабом грунтові обстеження бувають :
Масштаб ґрунтової зйомки залежить від необхідності детального вивчення ґрунтового покриття. Чим меншу площу мають окремі земельні ділянки і чим інтенсивніше вони використовуються для сг виробництва, тим крупніший масштаб. Результати грунтових обстежень є грунтові карти на яких зображуються грунтові покриття території. Особливість ґрунтових карт – це порівняно не висока точність відображення ґрунтових контурів, що пояснюються пеними труднощами у визначенні меж окремих типів грунтів, при їх зйомці на місцевості, оскільки в натурі не існує чіткого лінійного розмежування грунтів.
В Україні за результатами ґрунтових обстежень нараховується близько 5000 грунтових відмінностей, 222 агрогрупи.
Висновок
Під час курсового проектування, за виданим варіантом завдання я подала характеристику даної земельної ділянки. На основі характерних показників та конфігурації ділянки можливо визначити
Список використаної літератури
Агроекологічний моніторинг та паспортизація сільськогосподарських земель: методично-нормативне забезпечення/ за редакцією В.П.Потики, О.Г.Тараріко. – К.: УААН, 2002
Грунти київської області. К.: Урожай, 1968
Закон України «Про земельні сервітути». – К., 2004
Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»
Закон України «Про оренду землі». – К., 1998
Закон України «Про плату за землю». – К., 1992
Закон України «Про охорону земель». – К., 2003
Закон України «Про оцінку земель». – К., 2004
Земельний кодекс України: Офіційні тексти. – К.: Кондор, 2005
Інструкція з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель. – К.: Держкомзем України, 1998
Інструкція «Про порядок складання, видачі, реєєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі». – К.: Держкомзем України, 1999
Конспект лецій з предмету: земельний кадастр/ О.П.Канаш. – К.: НАУ, 2005-2006
Конспект лецій з предмету: земельний кадастр/ О.В.Тихенко. – К.: НАУ, 2006
Методичні рекомендації з експертної грошової оцінки земельних ділянок. – К.: Держкомзем України, 1998
Методичні вказівки для вивчення теми «Нормативно-правові засади реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»/ під редакцією М.О.Володіна, А.Г.Мартина. – К.: НАУ, 2004
Методичні вказівки проведення грошової оцінки земель та майна по курсу «Земельний кадастр та кадастр населених пунктів»/ під редакцією А.П.Вервейко. – Харків: ХНАУ, 2005
Перелік особливо цінних груп грунтів. – К.: Держкомзем України, 2003
Порядок грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів. – К.: Держкомзем України, 1995
Порядок грошової оцінки земель не сільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів). – К.: Держкомзем України, 1997
Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил охорони ліній електрозв’язку». – К., 1996
Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження типового договору оренди землі». – К., 2004
Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою». – К., 2002
Постанова Кабінету Міністрів України «Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру». – К., 2003
Словник кодів об’єктів нерухомого майна та прав на них
Теоретичні основи державного земельного кадастру: Навч. посібник/ за редакцією М.Г. Ступеня. – Львів: «Новий світ – 2000», 2003
Тимчасовий порядок ведення державного реєстру земель. – К.: Держкомзем України, 2003
Український класифікатор форми власності на землю, Український класифікатор цільового використання землі, Український класифікатор прав обмеженого користування чужою земельною ділянкою (сервітути)