У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

і. Хронологізація історії української мови

Работа добавлена на сайт samzan.net: 2016-03-13

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 6.3.2025

Питання до іспиту з історичної граматики української мови

для студентів II курсу денної форми навчання (2013—2014 н. р.)

  1.  Предмет, завдання і значення курсу історичної граматики української мови. Зв’язок історії української мови з іншими науками.
  2.  Джерела історії української мови. Порівняльно-історичний метод як інструмент дослідження фактів історії української мови.
  3.  Дискусійні питання про мову східнослов’янського етносу Київської Русі. Хронологізація історії української мови. Виникнення і розвиток письма у східних слов’ян.
  4.  Особливості фонетичного ладу давньокиївських (давньоруських, давньоукраїнських) говорів раннього періоду (VII — перша половина XI ст.): голосні і приголосні, структура складу.
  5.  Перше перехідне пом’якшення та його відображення в давньокиївській (давньоруській, давньоукраїнській) і сучасній українській мові.
  6.  Друге і третє перехідне пом’якшення та їх відображення в давньокиївській (давньоруській, давньоукраїнській) і сучасній українській мові.
  7.  Пом’якшення приголосних у сполученні з *j  у спільнослов'янській мові та його наслідки в давньокиївській (давньоруській, давньоукраїнській) і сучасній українській мові.
  8.  Зміна звукосполучень *dt, *tt у *st та її наслідки в давньокиївській (давньоруській, давньоукраїнській) і сучасній українській мові.
  9.  Чергування голосних у спільнослов’янській мові та його наслідки в давньокиївській (давньоруській, давньоукраїнській) і сучасній українській мові.
  10.  Зміна *gv, *kv перед *ě (“ять”) дифтонгічного походження
  11.  Зміни у звукосполученнях *ort, *olt та їх наслідки в давньокиївській (давньоруській, давньоукраїнській) і сучасній українській мові.
  12.  Спрощення груп приголосних *dl, *tl  та його наслідки в давньокиївській (давньоруській, давньоукраїнській) і сучасній українській мові.
  13.  Повноголосся.
  14.  Історія носових голосних. Рефлекси носових звуків у сучасній українській мові.
  15.  Перехід початкових *je-  в  *о- в давньокиївській (давньоруській, давньоукраїнській) мові та його наслідки в сучасній українській мові.
  16.  Голосний *о- замість початкового *а- в словах іншомовного походження в давньокиївській (давньоруській, давньоукраїнській) мові.
  17.  Історія голосних [ь] та  [ъ].
  18.  Наслідки занепаду [ь] та [ъ] в системі голосних.
  19.  Наслідки занепаду [ь] та [ъ] в системі приголосних.
  20.  Зміна [е] в [о] після шиплячих і [j] та її відображення в давньокиївській (давньоруській, давньоукраїнській) і українській мові.
  21.  Історія звука [ě] (“ять” — ѣ). Рефлекси [ě] в сучасній українській мові.
  22.  Перехід довгих [о] , [е]  в  [і]  в українській мові.
  23.  Зближення ненаголошених [е], [и]  та перехід [о] в [а] в українській мові.
  24.  Зближення ненаголошеного [о] з  [у]  в українській мові.
  25.  Звук [і] на початку слова в українській мові.
  26.  Явище асиміляції звука [j] м’якими приголосними в українській мові.
  27.  Перехід [л] в  [ў] — “у нескладовий” (графічно в) в українській мові.
  28.  Чергування  [у]  з  [в]  та  [і]  з  [й]  в українській мові. Протетичні приголосні в українській мові.
  29.  Ствердіння і пом’якшення приголосних в українській мові.
  30.  Іменні категорії роду, числа і відмінка, групи іменних основ у давньокиївській (давньоруській, давньоукраїнській) мові і сучасні відміни іменників в українській мові.
  31.  Історична доля іменників колишніх *-ā, *-jā основ.
  32.  Історична доля іменників колишніх *-ǒ, *-jǒ основ.
  33.  Історична доля іменників колишньої *ŭ- основи.
  34.  Історична доля іменників колишньої *-ĭ основи.
  35.  Історична доля іменників колишньої *-ū основи.
  36.  Історична доля іменників колишніх основ на приголосний.
  37.  Явища аналогії у сфері морфології української мови (з історичними коментарями).
  38.  Історія форм особових займенників.
  39.  Історія форм предметно-особового займенника.
  40.  Історія форм неособових займенників.
  41.  Особливості словотворення і словозміни прикметників у давньокиївській (давньоруській, давньоукраїнській) мові.
  42.  Іменні (нечленні, короткі) прикметники в давньокиївській (давньоруській, давньоукраїнській) мові та їх історична доля.
  43.  Займенникові (членні, повні) прикметники в давньокиївській (давньоруській, давньоукраїнській) мові та їх історична доля.
  44.  Історія форм ступенів порівняння прикметників.
  45.  Історична доля простих кількісних числівників давньоруської мови.
  46.  Порядкові, збірні і дробові числівники у давньокиївській (давньоруській, давньоукраїнській) і сучасній українській мові.
  47.  Історична доля складених числівників давньоруської мови.
  48.  Основи і класи дієслів у давньокиївській (давньоруській, давньоукраїнській) мові.
  49.  Форми теперішнього часу в давньокиївській (давньоруській, давньоукраїнській) мові та їх відповідники в сучасній українській мові.
  50.  Форми минулого часу в давньокиївській (давньоруській, давньоукраїнській) мові і їх відповідники в сучасній українській мові.
  51.  Історія форм умовного способу в українській мові.
  52.  Форми майбутнього часу в давньокиївській (давньоруській, давньоукраїнській) мові та їх відповідники в сучасній українській мові.
  53.  Історія форм наказового способу в українській мові.
  54.  Дієприкметники і дієприслівники в давньокиївській (давньоруській, давньоукраїнській) і сучасній українській мові.
  55.  Інфінітив і супін у давньокиївській (давньоруській, давньоукраїнській) мові та їх доля в сучасній українській мові.
  56.  Відзайменникові, відіменні, віддієслівні та інші прислівники в українській мові та їх історія.
  57.  Службові частини мови і вигук у давньокиївській (давньоруській, давньоукраїнській) і сучасній українській мові.
  58.  Особливості вираження підмета і присудка в давньокиївській (давньоруській, давньоукраїнській) мові. Узгодження присудка з підметом.
  59.  Конструкції з давальним самостійним у давньокиївській (давньоруській, давньоукраїнській) мові та їх відповідники в сучасній українській мові.
  60.  Особливості складнопідрядного речення в давньокиївській (давньоруській, давньоукраїнській) мові.


1. Ó ²àðîïîëêà æåíà Ãðhêèí(è) áh è á#øå áûëà ÷åðíûöåþ (Іпат. літопис).

2. Êòî ìíh âîðîãú. òî è òîáh âîðîãú (Іпат. літоп.).

3. Ìqæü áî åñòü çhëî ñìhðåíú è ìíëîñòèâú è êðhïîêú âüñ#÷üñêû (Синай. патерик, XI–XII ст.)

4. Два брата бѣста въ кост#нтини градѣ, зѣло благовѣрна и пост#ща с# много (Синай. патерик, XI–XII ст.)

5. Въспомянєтє жє, "ко они нази, а мы вооружєни (И.Ф. XI ст.)

6. Всякиі бо чєловѣкъ хитръ и мудръ о чюжєи бєдѣ, а о своєи нє можєт смыслити (Слово Дан. Заточ. XII–XIII ст.)

7. Яко жє бо змии страшен свистаниєм своимъ, тако и ты, княжє нашь, грозєнъ множєством вои (Слово Дан. Заточ. XII–XIII ст.)

8. Богат моужь вєздє знаєм єст и на чюжєи странѣ друзи дєржить; а убогъ во своєи нєнавидимъ ходить (Слово Дан. Заточ. XII–XIII ст.)

9. Торци и Печенѣзи. сами бѣжаша (Іпат. літопис).

10. Тогда жє плѣненъ бысть Аристоуловъ тєсть (И.Ф. XI ст.)

11. Оумножахоу бо с" оттолѣ брати" (Усп.зб. XII ст.)

12. Все войско ... Хмелницкого собѣ за старшого приняли (Літоп. Самовидця. XVII ст.)

13. Лютѣ бо граду тому в нємь жє кн#зь оунъ (Лавр. літопис).

14. Бѣ облада"  Олегъ. пол#ны (Лавр. літопис).

15. Старѣишихъ нѣтъ, а мы боудѣва за старѣиша" (Іпат. літопис).

16. Послаша болгарє вѣсть ко црю. "ко идоуть Русь на црьградъ (Лавр. літопис).

17. Сє азъ Мьстиславъ Володимирь снъ ... повєлълъ  єсмь (Грам. Мстислава. 1130).

18. Києви жє пришєдшю въ свои градъ Києвъ. ту животъ свои сконча (Лавр. літопис).

19. Идоущим жє с# имь битс# Андрѣи поча р#дити полкъ отца своєго (Лавр. літопис).

20. Утру же бывшу бысть сѣчъ вєлика подъ обозомъ Полскимъ и подъ Зборовомъ (Літоп. Граб’янки).

21. Князю Стославу възрастъшю и възмужавшю, нача вои совокупляти многи и храбры (Лавр. літопис).

22. Не буде слобудно Панумъ кметѣ пригрозити (Урбар. 1777).

23. Тъгда вєликыи Святославъ изрони злато слово

(Слово о полку Ігоревім. XII ст.)

24. Въскормили  єсми собѣ кн#зь (Лавр. літопис).

25. Хвалю ба ... нє лѣнива м# былъ створилъ (Повч. Мономаха в Лавр. літопис. 1377).

26. Конст#нтин  ...  идє оучитъ болгаръскаго "зыка (Лавр. літопис).

27. Камо тур поскоч"шє, своимъ златымъ шєломомъ посвѣчива", тамо лєжать поганыя головы половєцкыя (Слово о полку Ігоревім. XII ст.)

28. Коли Игорь соколомъ полетѣ – тогда Влур  влъкомъ потєчє (Слово о полку Ігоревім. XII ст.)

29. Красота воину оружіє, а кораблю вѣтрила (Зб. 1076).

30. Нє потка въ поткахъ нєтопырь, нє звѣрь въ звѣрѣхъ ожь (Слово о полку Ігоревім. XII ст.)

31. И нє оставихомъ у нєго ни чєлядина, ни скотина (Повч. Мономаха).

32. Ольга жє повєлѣ ископати яму вєлику и глубоку на дворѣ (Лавр. літопис).

33. Чтитє гость, откуду жє к вам придєт или простъ, или добръ, или солъ (Повч. Мономаха).

34. Съгна оца съ прєстола и самъ царємъ ста (Синай. сп. I, Новгор. літопис).

35. Из#славъ кн#зь правл"шє столъ оца своєго Iарослава.

36. Два мужа толко утєкоста (Повч. Мономаха).

37. Оба багряная стълпа погасоста (Слово о полку Ігоревім).

38. Ту ся брата разлучиста на бєрєзѣ быстрои Каялы (Слово о полку Ігоревім).

39. Данило жє с братомь идоша ко Возвяглю въ силѣ тяжцѣ (Іпат. літопис).

40. Тємно бо бѣ в трєтии дєнь (Слово о полку Ігоревім).

41. А Святъславъ мутенъ сонъ видѣ въ Кієвѣ на горахъ (Слово о полку Ігоревім. XII ст.)

42. Сє вѣтри, Стрибожи внуци, вѣютъ съ мор" стрѣлами на храбрыя плъкы Игоревы (Слово о полку Ігоревім. XII ст.)

43. Боянъ жє, братіе, нє  і  соколовъ на стадо лебедѣй пущаше... (Слово о полку Ігоревім. XII ст.)

44. Начати жє с" тыи пѣсни по былинамъ сєго  врємєни, а нє по замышленію Бояню (Слово о полку Ігоревім. XII ст.)

45. Да "ко сє бъчєлы отгонить дымъ. тако и злы" бєсѣды отгон"ть англы  бжи" (Виголекс. зб. XII ст.)

46. Блжнъ  єси Нифонтє "ко побидилъ  єси ди"вола (Виголекс. зб. XII ст.)

47. Оузьрѣхъ на поути нища въ роубѣхъ градоуща (Виголекс.  зб. XII ст.)

48. Iєгда бо дша  разлоуча~ть с" от тѣла. при~млють ю англи

(Виголекс. зб. XII ст.)

49. Дъва  англа възнєсоста  дшю  на нбо  (Виголекс. зб. XII ст.)

50. И приидоста двѣ  оуноши красна и рекоста ми: кто т#  ~ сдє посадилъ (Успен. зб. XII–XIII ст.)

51. Славьнъ жє бы Епифанъ въ вьсєи зємли єгνптьсцѣ (Успен. зб. XII–XIII ст.)

52. Въ то лѣто събьраша с# люди~ мнози къ Епифаноу. и мол#хоуть и  глющє: помози намъ (Успен. зб. XII–XIII ст.)

53. Рєчє жє Иоанъ къ Епифаноу въложи роуцѣ твои на очи мои (Успен. зб. XII–XIII ст.)

54. Вѣстє ли оубо отъкоудоу намъ рѣчь пьрьво~ нача с#

(Успен. зб. XII–XIII ст.)

55. Мьстиславу жє прибѣгшю Новугородоу рекоша ~му новгородци... (Лавр. літопис).

56. У чужо(и) цє(р)квѣ нє поправля(и) свѣчокъ (Климентій Зиновіїв. XVIII ст.)

57. Много того на свѣтѣ о(т) людє(и) чуває(м): пачє жє очима своима оглядаєм (Климентій Зиновіїв. XVIII ст.)

58. Собака на сѣнѣ лєжачи, ни са(мъ) нє ѣст(ъ), ни товаровѣ нє даєтъ ѣсти (Климентій Зиновіїв. XVIII ст.)

59. Нє остры зубовъ на чужоє (Климентій Зиновіїв. XVIII ст.)

60. Вєсєлоє рємєсло музыцство повѣдаю(т): жє іграми своими смутны(х) пудвєсєляю(т) (Климентій Зиновіїв. XVIII ст.)

61. Самъ вълѣзъ въ шатѣръ свои начать  млтвоу  творити вечернюю (Успен. зб. XII–XIII ст.)

62. Вьси мы можємъ главы сво" положити за т# (Успен. зб. XII–XIII)

63. Стославъ  снъ  Iарославль оумысли съзъдати црквь каманоу      (Успен. зб. XII–XIII ст.)

64. Не рьци богата моужа сынъ  єсмь (Ізб. 1076).

65. Отьци и дѣти наши звѣздочетци быша изряднии (И.Ф. XI ст.)

66. Але тая дорога нещасливая была патриярхомъ (Літоп. Самовидця. XVII ст.)

67. Женою исперва прадѣд наш Адам изгнан бысть из рая (Слово Данила Заточника. XII–XIII, список XVII ст.)

68. Литва жє б#шє стала при озєрѣ (Лавр. літопис).

69. Поѣди с#ди жє на стлъ дѣда своєго и о(т)ца своєго (Іпат. літопис).

70. Ржа ѣстъ желѣзо, а печал умъ человѣку отымаетъ (Слово Дан. Заточника. XII–XIII ст.)

71. И тяжка єму пєчаль бысть о уношах (И.Ф. XI ст.)

72. Сии кн#зь  блговѣрный  Андрѣй и створи  црквь  сию в пам#ть собѣ (Лавр. літопис).

73. Придє жє вѣсть Рюрикови о смерти Романовѣ (Лавр. літопис).

74. Пи"нство бо єсть съм(ы)слоу раздроушениє и паг(оу)ба крѣпос-ти тѣла (Ізб. 1076).

75. Всяк человѣкъ у друга видит сучецъ въ глазѣ (Слово Дан. Заточника. XII–XIII, список XVII ст.)

76. Многъ бо поуть шьствовавъши придохъ въ сии градъ (Успен. зб. XII–XIII ст.)

77. Из#славу жє хотящю поити ко Києву и въ тъ дьнь приѣхаша ко Из#славу ки"нє (Іпат. літопис).

78. Из#славъ жє рє(ч)є приѣхалъ єсмь. брата своєго плакать (Іпат. літопис).

79. Сна  своєго Кост#нтина в Роусь посла братоу своємоу Рюрикови (Іпат. літопис).

80. Придє Володимиръ с Вар#гы къ Новугороду (Лавр. літопис).

81. За того жъ де короля Стефана Батури в року 1577 (мъ) бѣ между козаками запорозскими козакъ славніи именемъ Подкова (Гисторія Граб’янки, поч. XVIII ст.).

82. Єгда в лѣто 1647 ляхове прише(д)ше с Полской земли, сташа в Чигиринѣ и в Че(р)касах, и людеи в тѣхъ градѣхъ живущи(хъ) зѣло озло(б)ляхоу… (Гисторія Граб’янки, поч. XVIII ст.).

83. Которіє пошли Хмелницкого аби поимали, лечъ сами в неволю впали (Гисторія Граб’янки, поч. XVIII ст.).

84. Тѣмъ временемъ Хмелнѣцкіи полководцѣ по всеи Украинѣ постави, Чигиринскому  самъ Хмелнѣцкіи началникомъ бяше (Гисторія Граб’янки, поч. XVIII ст.).

85. Король же паки воиско устроивъ до брани поступовати повелѣ (Гисторія Граб’янки, поч. XVIII ст.).

86. И подъ Зборово(мъ) тяжко козаки з татари нападаху на лядскїє обози… (Гисторія Граб’янки, поч. XVIII ст.).

87. Побѣгоша ляхи чрезъ Богъ в плавъ и много ихъ потопе тамъ, мало ко обозу королевскому пріидоша (Гисторія Граб’янки, поч. XVIII ст.).

88. Нѣціи повѣствую(тъ), яко нарочно Хмелницкій остави козацкоє воиско, ибо не во всємъ єму козаки повиноватися начинаху (Гисторія Граб’янки, поч. XVIII ст.).

89. Видѣвъ же Хмелницкій такоє востанїє че(р)нѣ, віиде з Выговскимъ и изъ инними полковниками и эдва возможе народъ утолити (Гисторія Граб’янки, поч. XVIII ст.).

90. И повернулись ляхи и козаки в доми своя здраво (Гисторія Граб’янки, поч. XVIII ст.).




1. вания Функи кредита их содие
2. Тема- А Л Барто Помощница Цели- 1 Познакомиться с творчеством А
3. Лекция 5 СОЦИАЛЬНОЕ ДЕЙСТВИЕ Для того чтобы вступать между собой в социальные взаимоотношения индивиды
4. Основні методи управління та аналіз ефективності діяльності ТОВ « Центр Протипожежних технологій »
5. Тема- Знаете ли вы химию Цели- образовательные- способствовать расширению кругозора обучающихся по пре
6. Роль доходов населения и иностранного капитала в финансировании инвестиций
7. Тема- Цель- проверить знания обучающихся по теме- Мир в ХХI веке 1
8. ТЕМА 6. УЧЕНИЯ О ГОСУДАРСТВЕ И ПРАВЕ ЭПОХИ ВОЗРОЖДЕНИЯ И РЕФОРМАЦИИ 1
9. Государство Государство это человек больших размеров
10. 191 тысячи или 36

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе