Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
35.Причини,етапи Англ. бурж. Революції. Англійська буржуазна революція стала першою «чистою» буржуазною революцією. Англія у XVI-XVII ст.зовнішньо ще була типовою аграрною державою.Однак уже з’явилися нові галузі промисловості-видобуток вугілля, виплавка заліза та чавуну,виробництво пороху,скла. Відбулися зміни в експорті:Англія перестала вивозити вовну,замінивши її готовим сукном. Практика «огороджувань» перетворює основне селянство на малоземельних та безземельних жебраків.
Після смерті Якова І, на престол зійшов його 25-річний син Карл І, який одразу ж опинився під впливом свого Бекенгема.Новий монарх негайно ув’язався в нову зовнішньо-політичну авантюру- уклав союз з Францією і оголосив війну Іспанії.Союз із Францією змушував Англію допомагати Французькому королю у його боротьбі проти місцевих протестантів,обложених у фортеці Ларошель. Це викликало такий протест в Англії,що Бекенгем змушений був розірвати союз із Францією,оголосивши їй війну і надати допомогу уже французьким протестантам.
Однак у 1628 році французькі війська підкорили Ларошель,і абсолютистський уряд Англії був у черговий раз скомпрометований у очах своїх громадян.
За цих обставин парламент намагався усіляко стримувати непродумані кроки короля,та його фаворита-вимагав відставки Бекенгема,не дав згоди на введення нових податків і обмежував терміни збору старих.
Причини:1)верхи вже не можуть управляти по старому;2)низи вжене хочуть жити по старому;3)Загострення між межами будування соц.мас.
Особливості:1)вона носила незавершений х-тер;2)керівником був англюпарламент;3)не дивлячись на революція зберігалось місцеве самоврядування.
37. Англія на 1-му етапі револ.Прийн. 3 акту,та Вел Рем.
11 років без парламентського правління ознаменувалися новим утиском проти протестантів-пуритан.Соціальною базою цієї релігійної течії була міська буржуазія,нове дворянство,та дрібнобуржуазні села.Одночасно вводилися нові податки,що збільшувало невдоволення в усіх верствах населення.Шотландія в 1603 р. об’єдналася з Англією,але зберігала повну автономію.В 1639 р. шотландці вдерлися на територію англії.Після нетривалого замирення війна знову відновилась в 1640р.
13 квітня 1640 р. Карл І,був змушений скликати парламент,який відразу проявив свою непокірність і був розігнаний королем 5 травня 1640р.Цей парламент отримав назву «Короткий». Розгін парламенту викликав виступи населення Лондона. Тим часом шотландці відновили свій наступ.3 листопада 1640 р. був скликаний новий парламент, вибори до якого проходили в умовах неймовірного збудження мас. Більшість членів «Довгого» парламенту були колишніми членами «Короткого».
1-ми кроками стали арешти фаворитів короля Стаффорда і Лода. Парламент вимагав у короля нових поступок. У травні 1641 р. Яків вимушено підписав акт,згідно з яким парламент не міг бути розпущений,інакше як за його власною згодою. Була проголошена незмінність судів,та їх незалежність від короля.Наприкінці жовтня 1641р. відбулося нове масштабне повстання в Ірландії.
Довгий парламент в листопаді 1641р.виробив важливий документ-«Велика Ремонстрація».Складався з 204 статтей.В ньому містилося всі зловживання численних королівських фаворитів та містилася вимога не призначати нових чиновників без згоди парламенту.
В 1641р-«Трьохрічний акт»-король забов’язувався не рідше як раз на рік 3 роки скликати парламент.
42.Прийняття та х-ка «Габес корпу акту»1679р.в Англії.
Згідно з цим документом:
1)Арештованому має бути наданий письмовий акт про арешт,інакше його мають звільнити,або терміново передати справу до найблищого суду.Саме суд має вирішити питання про запобіжні заходи-ув’язнення чи звільнення під грошову заставу.Суд повинен також відпустити підсудного на свободу,якщо не виявить достатньої підстави для арешту.Порушення даного правила тягнуло за собою штраф у розмірі 100 ф.ст.,повторне-штраф у 200 фунтів.Відпущеного за рішенням суду не можна удруге заарештувати за тим же звинуваченням.Винного у повторному арешті чекає штраф у 500 ф.ст.
2)Арештований може вимагати,щой його передали для вирішення питання про законність затримання.Відмова у цьому проханні каралося штрафом у 100ф.ст.на користь ув’язненого,повторне порушення - усунення з посади.
3)Те ж право звернення до суду з вимогою дотримання «Габес корпу акту»акту надавалося родичам арештованого та іншим заінтересованим особам.Судді не могли відмовити їм під загрозою штрафу.Водночас дія акту не поширювалася на справи пов’язані зі звинуваченням у держ.зраді.Крім того «Габес корпус акт» міг бути призупинений окремим парламентським актом,що неодноразово і робилося.Документ дозволяв судам відпускати звинувачених під грошову заставу.Проте ця застава була ністільки високою,що нею могли користуватися лише багаті.
Громадяни Великобританіїдуже пишаються цим документом,вважаючи що саме він став наріжним каменем усіх закріплених у подальшому національних і міжнародних прав людини.
43.«Славна революція» 1688—1689.Причини і наслідки.
Падіння ЯковаІІ, було прискорене народженням його сина. Після появи спадкоємця Стюартів стало зрозуміти,що перервати цю династію на троні можна лише радикальним шляхом.Торі та віги знайшли спільну мову,не в останню чергу тому,що остерігалися революційного перебігу подальших дій.
Взимку 1677-1678рр. Марія,старша дочка ЯковаІІ,вийшла заміж за Вільгельма Оранського, штатгальтера Голландії. Вільгельм Оранський був протестантом,вихованим у дусі конституційного правління. В особі голландського штатгальтера намічався в перспективі новий англійський король,але для цього вимагалося усунення Якова ІІ.
Коли король почав позбавляти міста їх давнього права самоуправління,союз торі з вігами,спрямований проти Якова ІІ,сформувався остаточно.
З Лондона Вільгельма пороінформували про тяжку хворобу Якова ІІ,і не можливість виконання ним ф-цій монарха.Хоч це і було дезінформацією,проте у листопаді 1688р флот Вільгельма Оранського відплив до Англії.
Людовік XIV, не надав підтримку Якову ІІ,і англійський король був змушений втікати з власної столиці.
В січні 1689р. в Лондоні зібрався парламент названий «Конвентом» з надзвичайними повноваженнями.Було оголошено,що Яків ІІ,добровільно зрікся престолу,а королівську владу буде передано Вільгельму Оранському,штатгальтеру Голландії.
Передача влади Вільгельму 13 лютого 1689р.була гучно названа«Славна революція».Того ж року Вільгельм видав «Дикларацію про права»,яка лягла в основу пізнішого «Білля про права».Саме цей документ заклав конституційної монархії в країні.
46. Держ – прав розвиток Англії сер. ХVІІІ - ХІХ ст.
У 1783р. прем’єр міністром стає 25-річний Уільям Пітт Молодший.Політичне довголіття цього політика було пов’язане з війною,яку Англія в союзі з іншими монархами вела проти революційної Франції.Поруч з удосконаленням системи «вільної торгівлі» поліпшення управління колоніями Уільям Пітт урегулював відносини уряду з парламентом.Ставши справді незалежним від королівської влади кабінет міністрів перебував у прямій залежності від парламенту.Розкол парламентської більшості призводив до кризи кабінету і його відставки,що не завжди було доцільно з огляду на ті чи інші принципи,зокрема на міжнародну обстановку. Новий прем’єр міністр поступово утвердив порядок за яким уряд може розпускати парламент у разі конфлікту законодавчої і виконавчої влади.
Вперше розпуск парламенту в інтересах збереження кабінету міністрів відбувся у 1785 р.Нові вибори Пітт Молодший виграв.У1785р. палата общин прийняла аж 5 резолюцій про недовіру уряді Пітта,але до загострення відносин справа не дійшла.Надалі уряд застосував своє право оголошувати позачергові парламентські вибори лише тоді,коли був впевнений у власному успіху.Дрібні конфлікти з парламентом ігнорувалися.
Цікаво,що новий кабінет лорда Мельбурга продовжував ігнорувати парламентські наскоки,подібно до своїх попередників.З 1834 по 1840рр. цей уряд 58 разів зазнавав поразку у парламенті,але у відставку уперто не йшов. На цьому не надто наполягали і самі парламентарі.
Вдруге,уряд невдало для себе розпустив парламент у 1847р, програвши наступні вибори. З 1832 по 1867 парламент 10 разів скидав прем’єр міністрів,які перестали задовольняти вимоги більшості.Ці роки дістали назву:«Золота ера Англ.парламентаризму».
Саме в цей час форм Англійська двопалатна система(консерватори і ліберали).
47.Прич,зміст,оцінка виборч реформи 1832р. в Англії.
Рух за реформу парламенту в Сполученому королівстві Великобританії і Ірландії отримало в кінці 20-х рр.. XIX ст. новий імпульс. Бродіння почалося в Ірландії. Ірландська католицька асоціація розгорнула широку агітацію за емансипацію католиків - за рівність конституційних прав між католиками і протестантами
Відповідно до Акту про реформу 1832 р., прийнятим з ініціативи вігів, більше 50 "гнилих містечок" з населенням менше 2 тис. жителів були позбавлені представництва у парламенті. Частина дрібних виборчих округів, які раніше надсилали до парламенту за два депутати, зберігали право лише на одне місце, а деяким містам - двох депутатів замість чотирьох. У результаті вивільнилися 143 депутатських місця, розподілені між новими міськими і сільськими округами. Були введені нові ценз для виборців. У графствах активним виборчим правом наділялися всі категорії власників землі з річним доходом не менш 10 ф. Ст., А орендарі - з річною рентою не менше 50 ф. Ст. У містах таке право отримали всі чоловіки, які володіють на праві власності або оренди нерухомим майном з річним доходом в 10 ф. ст. Іншими умовами участі у виборах були сплата податку для бідних і проживання не менше 6 місяців в даному виборчому окрузі.
Реформа 1832 мала далекосяжні наслідки, тому що покінчила з середньовічною системою формування вищого представницького органу - палати громад. Найважливішим політичним підсумком реформи стало також отримання вігами стабільної більшості в парламенті. У компроміс з аристократією була залучена нова фракція - магнати промислової буржуазії, і з цього часу історія англійського законодавства являє собою серію поступок промислової буржуазії. Разом з тим реформа 1832 послужила лише першим кроком у здійсненні її програми. Хоча виборчий корпус збільшився майже вдвічі, правом голосу після реформи користувалося менш 5% усього населення. Боротьба за більш демократичну реформу виборчої системи стала однією з найважливіших рис політичного розвитку Великобританії в 30-60-х рр.. XIX ст.