Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Тематика та зміст семінарських занять
Змістовий модуль 1
Українські землі в період становлення та еволюції
традиційного суспільства
С е м і н а р с ь к е з а н я т т я № 1
Вступ. Державогенез на українських землях до ІХ ст. Русь у ІХ–ХІІ ст. Галицько-Волинська держава (ХІІІ – перша половина ХІV ст.)
(2 год.)
Мета: з’ясувати ключові питання державотворення на тлі етносоціальної еволюції давньоукраїнської спільноти ІХ–ХІІІ ст.
Зміст семінарського заняття
Скласти словник історичних персоналій та дати їм характеристику:
Київські князі: Олег, Ігор, Ольга, Святослав, Володимир Великий, Ярослав Мудрий, Володимир Мономах; Галицько-Волинські князі - Роман Мстиславович, Данило Галицький, Василько Романович, Лев Данилович, Юрій І.
Пояснити терміни та поняття:
слов’яни, Київська Русь, "Руська правда", вотчина, дружина, орда, половці, печеніги, усобиці, хан, бояри, ярлик, рядовичі, волхви, смерд, християнство, князь, міжнародні зносини Русі, "норманська" теорія, "Слово о полку Ігоревім", "Повість времінних літ", Київ, Дніпро, гривна, полюддя, Золоті Ворота, Софія Київська, Києво-Печерський монастир.
Рекомендована література: 7
С е м і н а р с ь к е з а н я т т я № 2
Україна в Литовсько-польську добу
(друга половина ХІV – перша половина ХVІІ ст.)
(2 год.)
Мета: показати місце та роль України в добу гострого міждержавного та міжконфесійного протистояння ХІV – першої половини ХVІІ ст.
Зміст семінарського заняття
Скласти словник персоналій та дати їм характеристику:
князь Ягайло, король Казимір, король Сигізмунд ІІІ Август, І.Потій, Д.Вишневецький (Байда), К.Косинський, К.Острозький, С.Наливайко, П.Сагайдачний, І.Борецький, М.Жмайло, Т.Федорович (Трясило), І.Сулима, П.Бут (Павлюк), Д.Гуня, Я.Острянин, П.Могила.
Пояснити терміни та поняття:
унія, експансія, магнати, династія, Січ, козак, реєстр, клейноди, Військова рада, старшина, фортеця Кодак, православ'я, католицизм, уніати, єретик, вертеп, шляхтич, фільварок, закріпачення, анексія, Магдебурзьке право
Рекомендована література: 8-18
С е м і н а р с ь к е з а н я т т я № 3
Національно-визвольна війна (революція) середини – третьої чверті ХVІІ ст. Українська козацька держава в добу Руїни
(2 год.)
Мета: ознайомленням студентів з перебігом подій Національно-визвольної революції середини ХVІІ ст., акцентуацію уваги на тих проблемах події, які зберігають актуальність, продовжують турбувати науковців та громадськість.
Зміст семінарського заняття
Українська козацька еліта, її роль у руйнівних процесах.
Скласти словник історичних персоналій та дати їм характеристику:
Б.Хмельницький, І.Богун, М.Кривоніс, Д.Нечай, І.Сірко, П.Тетеря, С.Богданович-Зарудний, О.Конєцпольський, Д.Чаплинський, Я.Вишневецький, М.Потоцький, М.Калиновський, В.Бутурлін, король Ян Казимір, цар Олексій Михайлович Романов, Кримський хан Іслам-Гірей ІІІ.
Пояснити терміни та поняття:
Гетьман, козаччина, Гетьманщина, Генеральна старшина, Генеральна Рада, Військова рада, автономія, Хмельниччина, клейноди, реєстр, литаври, козак, козацькі вожді України, Військо Запорозьке, Січ, чайка, експансія, магнати, династія, "Дике Поле", фортеця Кодак, православ'я, католицизм, шляхтич, фільварок, закріпачення, анексія, Зборівська угода, Білоцерківська, угода, Переяславська угода, Березневі статті, Корсунська битва, битва під Пилявцями, Зборівська битва, облога Збаража, Берестецька битва, Молдавський похід, Батозька битва, Жванецька облога.
Рекомендована література:13
С е м і н а р с ь к е з а н я т т я № 4
Гетьман І. Мазепа. Інкорпорація України до складу Російської та Австрійської імперій
(2 год.)
Мета: з’ясувати тенденції еволюції українського суспільства в добу Руїни, показати причини та наслідки діяльності політичної діяльності тогочасної української еліти.
Зміст семінарського заняття
Скласти словник історичних персоналій та дати їм характеристику:
І.Мазепа, П.Орлик, І.Скоропадський, цар Петро І, король Карл ХІІ, П.Полуботок, Д.Апостол, К.Розумовський, Катерина І, Петро ІІ, Анна Іоанівна, Е.Бірон, Єлизавета І, Петро ІІ, Катерина ІІ, П.Румянцев, П.Калнишевський, І.Гізель, Г.Кониський, Г.Сковорода, К.Сакович, Л.Баранович, М.Довгалевський, Ф.Прокопович, М.Довгалевський, Г.Кониський, І.Полетика, М.Кружень, П.Погорецький, Н.Максимович, І.Руцький, М.Тереховський, Є.Мухін, Д.Самойлович, Д.Бортнянський, М.Березовський, А.Ведель, І.Величковський, Д.Туптало.
Пояснити терміни та поняття:
Руїна, місто Батурин, Полтавська битва, Андрусівський договір, "Вічний мир", Кючук-Кайнарджийський мир, Малоросійська колегія, Друга Малоросійська колегія, Конотопська битва, Гадяцький договір, "Жалувана грамота дворянсьтву", мануфактура, поділи Польщі, інкорпорація, Конституція, "Чорна Рада", меценат, протекторат, мазепинці, сердюк, Гайдамаччина, Коліївщина.
Рекомендована література: 4,14,18
С е м і н а р с ь к е з а н я т т я № 5
Україна на історичному етапі переходу від традиційного суспільства до модерного (середина ХІХ – початок ХХ ст.)
(2 год.)
Мета: простежити основні тенденції розвитку українських земель в період “пропащого часу”.
Зміст семінарського заняття
Скласти словник персоналій та дати їм характеристику:
Марія Терезія, Йосип ІІ, Олександр ІІ, Олександр ІІ, Микола ІІ, П.Столипін, Г.Распутін, М.Кутузов, Є.Четвертак, Ф.Самусь, українські родини Яхненко, Симиренко, Терещенко, Харитоненко, Дегтярьови, Федоренки, Шведови, Д.Юз,
.
Пояснити терміни та поняття:
феодально-кріпосницькі відносини, промислове виробництво, дворянство, шляхта, губернія, панщина, урочна система, місячина, посесійне господарство, чумацький промисел, мануфактура, фабрично-заводське виробництво, промисловий переворот, розклад панщинно-кріпосницької системи господарювання, вільнонаймана праця, ярмарок, синдикат, картель, пароплав, поділ Польщі, реформи Йосипа ІІ, реформи «освіченого абсолютизму», російсько-турецька війна 1806-1812 рр., Вітчизняна війна 1812 р., Кримська війна 1853-1856 рр., «Маніфест» про скасування кріпацтва, Аграрна реформа 1848 р., Перша хвиля еміграції західноукраїнських селян, Російсько-японська війна, демократична революція 1905-1907 рр., "Маніфест 17 жовтня",
Рекомендована література: 3
Змістовий модуль 2
Україна в період формування модерного суспільства
С е м і н а р с ь к е з а н я т т я № 6
Український національно-визвольний рух (кінець ХVІІІ – початок ХХ ст.)
(2 год.)
Мета: з’ясувати визначальні тенденції розвитку українських земель під гнітом двох імперій, акцентуючи увагу на процесі інституціоналізації українського національно-визвольного руху.
Зміст семінарського заняття
1. Український національно-визвольний рух: загальна характеристика та регіональні особливості.
2. Створення і діяльність українських політичних партій. “Незалежницько-соборницька” та “автономістська” течії української політичної думки.
3. Україна в роки Першої світової війни.
Скласти словник історичних персоналій та дати їм характеристику:
М. Костомаров.М.Драгоманов, Б.Познанський, Т.Рильський, М.Зибер, С.Подолинський, М.Шашкевич, І.Вагилевич, М.Павлик, Я.Головацький, П.Куліш, М.Гулак, В.Білозерський, В.Антонович, Т.Шевченко, П.Пестель, М.Муравйов, Д.Юз, Олександр ІІ, Микола І, Йосип ІІ, О.Уваров.
Пояснити терміни та поняття:
панславізм, українофіли, громада, земства, народництво, Кобзар, декабристи, "Південне товариство", реформи, русофіли (москвофіли), народовці, радикали, хлопомани, "Російська Рада", "Слово", Валуєвський циркуляр, Емський указ, "Просвіта", РСДРП, УСДРП, РУП, УПСР, Рада робітничих депутатів, "Руська трійця", "Русалка Дністрова".
Рекомендована література: 5
С е м і н а р с ь к е з а н я т т я № 7
Українська революція 1917–1921 рр.
(2 год.)
Мета: з’ясувати хід національно-визвольних змагань 1917–1921 рр., визначити місце і роль УЦР у державотворчих процесах, внесок гетьманату П. Скоропадського й Директорії у формування української держави; звернути увагу на багатоманітність оціночних суджень щодо цих подій в історичні літературі.
Зміст семінарського заняття
Скласти словник історичних персоналій та дати їм характеристику:
М.Міхновський, М.Меленевський-Баск, Д.Донцов, В.Дорошенко, А.Жук, О.Скоропис-Йолтуховський, А.Вязлов, А.Ніковський, М.Порш, Є.Чикаленко, Б.Грінченко, Х.Барановський, Б.Мартос, В.Садовський, І.Стешенко, С.Єфремов, Ф.Матушевський, М.Терещенко, І.Церетелі, О.Керенський, С.Сазонов, М.Грушевський, В.Винниченко, С.Петлюра, П.Скоропадський, Є.Петрушевич, К.Левицький, Н.Махно, А.Денікін, М.Муравйов, В.Антонов-Освієнко, В.Ленін, Й.Сталін.
Пояснити терміни та поняття:
І-IV Універсали, Директорія, монархія, демократична республіка, революція, Генеральний секретаріат, Народний секретаріат, громадянська війна, махновці, "воєнний комунізм", "червоний терор", УНР, ЗУНР, УСРР, УГА, Гетьманат, Раднарком, Донецько-Криворізька радянська республіка, бій під Крутами, Брест-Литовський договір, Ризький мирний договір, Антанта, інтервенція.
Рекомендована література: 1,5
С е м і н а р с ь к е з а н я т т я № 8
Українські землі в 1920–1930-і роки. Тоталітарний режим в УСРР(УРСР)
(2 год.)
Мета: встановити прикметні риси (ознаки) радянського режиму, дослідивши його суть і основні методи реалізації.
Зміст семінарського заняття
1. Українська СРР в умовах непу. Державний статус України у контексті юридичного оформлення СРСР. Природа радянського тоталітарного режиму.
2. Курс на “розгорнуте будівництво соціалізму по всьому фронту” в Україні. Голодомор-геноцид 1932–1933 рр. Соціально-психологічні наслідки радянського терору на Наддніпрянщині.
3. Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель у міжвоєнний період. Політичне життя українців під владою Польщі, Румунії, Чехословаччини.
Скласти словник історичних персоналій та дати їм характеристику:
В.Ленін, Й.Сталін, С.Косіор, П.Постишев, С.Кіров, М.Хрущов, Г.Петровський, В.Чубар, М.Хатаєвич, С.Реденс, В.Балицький, Л.Каганович, Г.Зінов’єв, Л.Каменєв, Л.Троцький, Е.Квірінг, В.Молотов, М.Скрипник, М.Хвильовий, М.Василенко, М.Рильський, М.Драй-Хмара, Л.Курбас, Є.Патон, О.Богомолець, С.Корольов, В.Сосюра, П.Тичина, У.Самчук, О.Теліга, М.Черемшина, В.Стефаник, Ю.Липа, О.Вишня, О.Довженко, О.Ханжонков, О.Вишня, І.Багряний, П.Ангеліна, О.Стаханов.
Пояснити терміни та поняття:
соціалізм, комунізм, націонал-комунізм, ЦК КП(б)У, ЧК, ДПУ, УДБ, НКВС, ГУЛАГ, політв’язень, індустріалізація, колективізація, продподаток, революція, українізація, коренізація, голодомор, тоталітарна система, федерація, конфедерація, "червоний терор", репресивні органи, чекісти, "воєнний комунізм", куркуль, ТСОЗ, артіль, комуна, експропріація, продподаток, репресії, газета "Безбожник" (фото), театр "Березіль", ВАПЛІТЕ, НЕП, колгосп, радгосп,
Рекомендована література: 7
С е м і н а р с ь к е з а н я т т я № 9
Україна у Другій світовій війні
(2 год.)
Мета: ознайомленням студентів з перебігом подій Другої світової війни на українських землях, акцентуючи увагу на проблемах події, які зберігають актуальність, продовжують турбувати науковців та громадськість.
Зміст семінарського заняття
Скласти словник історичних персоналій та дати їм характеристику:
Й.Сталін, А.Гітлер, Г.Жуков, В.Молотов, М.Хрущов, І.Конєв, А.Гречко, П.Жмаченко, А.Єременко, К.Москаленко, Л.Берія, Ф.Толбухін, П.Рибалко, І.Черняховський, Д.Коротченко, Й.Ріббентроп, Г.Гудеріан, Е.Манштейн, Е.Кох, А.Розенберг, М.Кирпонос, І.Кожедуб, О.Федоров, М.Ватутін, Ф.Толбухін, І.Петров, Р.Малиновський, І.Конєв, О.Сабуров, П.Вершигора, В.Бегма, Т.Строкач, С.Руднєв, С.Ковпак, О.Кошовий, С.Тюленін, І.Земнухов, У.Громова, З.Космодемянська, Амет-хан Султан, Є.Коновалець, Я.Стецько, С.Бандера, А. Мельник, О.Теліга, О.Ольжич, О.Штуль.
Пояснити терміни та поняття:
Велика Вітчизняна війна, Друга світова війна, ДКО, фашизм, нацизм, комунізм, націоналізм, ОУН, УПА, ЦШПР, УШПР, Червона Армія, військовополонений, воєнний стан, націоналістичні агітматеріали, окупація, рейхскомісаріат Україна, евакуація, мобілізація, контрнаступ, форсування Дніпра, бліцкриг, Міуський рубіж, Савур-Могила, Тегеранська конференція, Ялтинська конференція, Курська дуга, Лінія Керзона, Потсдамська конференція, капітуляція, катюша, Місто Герой, Герой СРСР.
Рекомендована література:4
С е м і н а р с ь к е з а н я т т я № 10
УРСР у перші повоєнні десятиріччя. Криза тоталітарного режиму в Україні (середина 1960-х – початок 1990-х рр.)
(2 год.)
Мета: з’ясувати основні тенденції соціально-економічного, політичного і культурного розвитку у повоєнні десятиріччя
Зміст семінарського заняття
Скласти словник історичних персоналій та дати їм характеристику:
Л. Берія, М. Хрущов (фото із закордонної преси), Г. Жуков, Л. Брежнєв, Ю.Гагарін, Т.Лисенко, А.Скаба, П.Шелест, В.Щербицький, О.Косигін, Ю.Андропов, К.Черненко, М.Горбачов, В.Стус, В.Симоненко, І.Драч, С.Параджанов, О.Гончар, О.Солженіцин, М.Руденко, В.Чорновіл, Л.Лук’яненко, М.Вінграновський, Л.Костенко, В.Шевчук, Є.Гуцало, А.Горська, В.Зарецький, І.Дзюба, Є.Сверстюк, Л.Танюк, Ю.Іллєнко.
Пояснити терміни та поняття:
десталінізація, лібералізація, демократизація, волюнтаризм, "відлига", "холодна війна", "гонка озброєнь", "застій", "кукурудзяна епопея", десталінізація, дисиденти, шістдесятники, путч, кооперація, гласність, багатопартійність, суверенітет, "культ особистості", репресії, соціалізм, екстенсивний шлях, "залізна завіса", НАТО, ОВД, Угорська криза, Карибська криза, космонавт, Байконур, Кримська область.
Рекомендована література: 1,3
С е м і н а р с ь к е з а н я т т я № 11
Україна на шляху модерного державотворення
(2 год.)
Мета: з’ясувати соціально-економічне становище та національно-культурні процеси в незалежній Україні на рубежі ХХ–ХХІ ст.
Зміст семінарського заняття
Скласти словник історичних персоналій та дати їм характеристику:
М.Горбачов, Б.Єльцин, Е.Шеварнадзе, О.Яковлев, М.Рижков, С.Шушкевич, О.Лукашенко, Л.Кравчук, Л.Кучма, І.Плющ, В.Фокін, О.Мороз, П.Симоменко, А.Кінах, П.Лазаренко, І.Драч, В.Чорновіл, Л.Лук’яненко, О.Гончар, Д.Павличко, В. Чорновіл, Помаранчева революція, В. Ющенко, Ю. Тимошенко, В. Янукович.
Пояснити терміни та поняття:
референдум, демократизація, волюнтаризм, путч, кооперація, субкультури, гласність, багатопартійність, патріотизм, національна ідея, суверенітет, незалежність, демократичне суспільство, конституційний процес, Конституція України, "революція на граніті", громадянство, виборча система, інфляція, бідність, приватизація, національна валюта, національні символи, купоно-карбованець, приватизаційний сертифікат, державне будівництво.
Рекомендована література: 2,3,
Написання рефератів.
Реферат (від латинського refero – доповідаю). Короткий усний або письмовий виклад наукової праці, результатів наукового дослідження, змісту книги, дисертації тощо. Також доповідь на визначену згідно зі спеціальністю (спеціалізацією) тему, написана, зроблена на основі критичного огляду літературних та інших джерел.
Навчальний реферат – це письмова робота, в якій у стислій формі, на основі опрацювання наукової та методичної літератури, розкривається конкретна проблема чи окремий аспект теми дисципліни. Підготовка за захист реферативних робіт передбачено в рамках семінарських занять. Принциповою вимогою до написання рефератів є обов’язковість авторського тексту, відповідність теми, структури, змісту, тексту, а також мети, дослідницьких завдань і висновків.
Реферат складається з плану і таких складових частин: вступ, основна частина (розділи і підрозділи), висновки, список використаних джерел і літератури, додатки (за потреби).
У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, її значення для поглибленого опанування програмного матеріалу, визначається мета та дослідницькі завдання реферату, об’єкт дослідження, загальні методи розкриття теми. Обов’язковим є аналіз історіографічної бази.
Основна частина може складатися з кількох розділів. Принципово важливим є завдання оптимально визначити структуру пропонованої роботи. Доцільно розділи поділяти на підрозділи таким чином, щоб автор вникав у внутрішні зв’язки явища, події, процесу. При цьому виявляв достатні навички для наукового (термінологічного), стилістичного та технічного забезпечення наукового пошуку.
Важливою структурною частиною реферату є висновки. У них лаконічно, без аналізу і обґрунтування робляться узагальнення і формулюються результати виконаної роботи. Висновки засвідчують здатність студента до самостійних узагальнень.
Наприкінці реферату наводиться список джерел та використаної літератури. Її оформлення може здійснюватися за кількома варіантами. Найбільш зручним є подання переліку джерел (якщо такі використовуються) та літератури по мірі появи їх у тексті.
Оформлення реферату. Реферат має бути написаний (надрукований) на аркушах формату А4 (з однієї сторони) українською мовою, окрім першоджерел, що цитовані російською, і обов’язково в лапках. Одним із обов’язкових атрибутів будь-якого реферату є посилання на джерела у квадратних дужках – [7, 55], де перша цифра означає порядковий номер джерела у Вашому списку опрацьованих джерел та літератури, а друга – сторінку цього джерела, з якої Ви відтворили цитату. Посилання прийнято цитувати в лапках “” , якщо Ви перенесли їх у свій реферат дослівно, і без лапок, якщо в цитованому тексті Ви суттєво змінили деякі слова. Власні міркування, судження, порівняння, висновки та інше треба подавати звичайним текстом. Кожний розділ реферату починається з нового аркуша. Зазначення розділу та його назва треба писати (друкувати) великими жирними літерами. Крапка в кінці розділу, його номеру та назви не ставиться (так само – аркуші ЗМІСТ, ВСТУП, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ). Обсяг реферату 10 – 15 сторінок. Розмір лівого поля до 30 мм, правого – не менше 10 мм, верхнього та нижнього – 20 мм.
Тематика рефератів
Основна література
Теми для самостійної роботи по змістових модулях:
Змістовий модуль №1.
Найдавніша доба та епоха середньовіччя
С а м о с т і й н а р о б о т а № 1
(5 год.)
Тема 1.1. Державогенез на українських землях до ІХ ст. Русь у ІХ–ХІІ ст. Галицько-Волинська держава (ХІІІ – перша половина ХІV ст.)
Зміст самостійної роботи:
Опрацюйте рекомендовану літературу і дайте розгорнуту відповідь на
проблемні питання і завдання:
1. Яка теорія щодо походження та прабатьківщини східних слов’ян є найбільш обґрунтованою в історичній літературі? Наведіть аргументи на користь своєї позиції.
2.Чому на Русі було запроваджено саме християнство? Як це пояснюється в історичній літературі?
3. Охарактеризуйте становище основних верств давньоруського суспільства.
4 .У чому причини поразки руських князів від монгольських загарбників?
5. Як монгольське панування вплинуло на економічний розвиток східнослов’янських народів?
Опрацюйте рекомендовані джерела і дайте власне пояснення визначеному завданню:
Робота з джерелами
Теми для складання історичних таблиць
У вигляді порівняльної таблиці виявити спільне та відмінне між феодальною вотчиною ХIV –ХV ст. та фільварковим господарством феодалів ХVI – пер. пол. ХVII ст. та визначити наслідки поширення фільварків для українських селян.
Теми для дискусій
Творчі питання та завдання
1. За допомогою відомих вам історичних фактів підтвердіть або спростуйте поширену думку про те, що історії притаманно повторюватися.
2. Знайдіть докази того, що пережитки східнослав’янських язичницьких віри й обрядів збереглися дотепер?
3. Спробуйте встановити, чи були історичні прототипи у персонажів давньоруських билин (Іллі Муромця, Альоші Поповича, Добрині Микитича, Володимира Красна Сонечка, Солов’я-розбійника, Тугарина-Змія).
4. На підставі картини В.М.Васнєцова „Богатирі” виявіть та охарактеризуйте головні елементи озброєння дружинників Київської Русі.
Рекомендована література:
Основна література: 1, 6, 7.
Додаткова література:
С а м о с т і й н а р о б о т а № 2
(5 год.)
Тема 1.2.Українські землі в складі Великого князівства
Литовського (XIV-XVI ст.).
Зміст самостійної роботи:
Змістовий модуль 2.
Українські землі в ранній новий час
(14год.)
Проблемні питання і завдання
1. Охактеризуйте відносини між польською королівською владою та українським козацтвом до середини XVII ст.
2. Чи була неминучою Визвольна війна українського народу 1648–1657 рр.?
3. У чому полягає значення Війська Запорізького в історії українського державотворення?
4. Визначте соціальні та релігійні аспекти извольної війни 1648–1654 рр., обґрунтуйте їх вплив на процеси становлення Української козацької держави.
5. Проаналізуйте причини поразки козацького війська під Берестечком.
6. Чи є політичною помилкою Б.Хмельницького підписання в 1654 р. Переяславської угоди з Московським царством?
7. Чи могла Україна зберегти ознаки власної державності в складі Російської імперії?
8. Порівняйте процеси етнічної асиміляції козацької верхівки в Речі Посполитій та в Російській імперії.
9. Чи був історичною закономірністю період Руїни? Відповідь обґрунтуйте.
Робота з джерелами
Теми для складання історичних таблиць
3) форма васальної залежності, коли сюзерен захищає васала, за що васал зобов’язується надавати сюзеренові військову та фінансову підтримку;
4) тимчасовий військовий союз між Московією та Україною, спричинений історичними обставинами.
Теми для дискусій
1. Історія боротьби українського народу за незалежність: прорахунки, здобутки, парадокси, уроки.
2. Створення уніатської церкви: поразка або перемога політики окатоличення українського народу.
3. Україна та Європа: історична спадщина політичних взаємовідносин.
Творчі питання та завдання
Змістовий модуль 3
Україна в добу модернізації
(20год.)
Проблемні питання і завдання
1. Чи була Україна наприкінці XVIII – на початку XIX ст. колонією Російської імперії?
2. Де найсильніше відбувалося національне гноблення українців в австрійській чи російській частинах України? Де був вищим рівень соціально-економічного розвитку українських земель?
3.У чому причини наступу росційського уряду на національні права українського народу в 60–70-ті рр. XIX ст.?
4. У чому полягають історичні причини революцій? Проаналізуйте їх на прикладі відомих вам революційних подій в Австро-Угорщині та Російській імперії.
5. Чи можна вважати російську революцію 1905–1907 рр. такою, що зазнала повної поразки?
6. Чому Перша світова війна була для українського народу війною братовбивчою?
7. Порівняйте політику російської та австрійської військових адміністрацій в Галичині під час Першої світової війни.
Робота з джерелами
3. Знайдіть у “Маніфесті 19 лютого 1861 р.” докази половинчастості селянської реформи Олександра II.
4. Проаналізуйте “Височайший Маніфест від 17 жовтня 1905 р.”. Чи можливо було практичне втілення демократичних проектів царського уряду в умовах того часу?
Теми для складання історичних таблиць
У таблиці назвати та охарактеризувати (рік утворення, програма, представники та ін.) політичні партії, які пердставляли національний рух українців Наддніпрянщини на поч. ХХ ст.
Теми для дискусій
1. Російський уряд і модернізація Російської імперії наприкінці ХІХ – на початку XX ст.: охоронні тенденції та спроби реформ.
2. Соціально-економічний розвиток України в першій половині XIX ст.: на шляху до "емансипації" та індустріального суспільства.
Творчі запитання та завдання
1. На підставі поеми М.В.Гоголя “Мертві душі” визначте та проаналізуйте головні прояви кріпацтва в Російській імперії першої половини XIX ст.
2. Ознайомтеся з репродукціями картин Т.Г.Шевченка „Марія” (1840 р.), „Катерина” (1842 р.), „Селянська родина” (1843 р.), „Автопортрет (1848 р.). Яку історичну інформацію можна здобути завдяки цим творам образотворчого мистецтва?
3. На підставі творів Т.Г.Шевченка доведіть, що видатному українському поетові були притаманні радикально-революційні політичні погляди.
4. Які картини І.Рєпіна, на Ваш погляд, найбільш яскраво відображують соціальну диференціацію в Російській імперії другої половини XIX ст.? Надайте аргументовану відповідь.
5. Ознайомтеся з репродукціями картин російського художника-баталіста В.А.Верещагіна. Які військові події відображені на його полотнах? Які емоції та думки вони викликають? Як склалася доля видатного митця?
6. У чому, на Ваш погляд, полягає „імперський” характер творів сучасного письменника Б.Акуніна („Статський радник”, „Турецький гамбіт”, „Коронація”)? Чи вдалося йому об’єктивно показати кризові явища в Російській імперії другої половини XIX ст.?
7. Визначте нові види озброєння, які були застосовані під час Першої світової війни.
Змістовий модуль 4
Новітня історія України
(20 год.)
Проблемні питання і завдання
1. Дайте оцінку М.С. Грушевському-політику.
2. Проаналізуйте політичні та соціально-економічні прорахунки Української Центральної Ради.
3. Чи була альтернатива Жовтневим подіям 1917 р. у Російській імперії?
4. Порівняйте погляди більшовиків та соціалістів-революціонерів на вирішення аграрної проблеми в Російській імперії.
5. Чи були у Центральної Ради реальні можливості протистояти більшовицькій агресії?
6. Дайте оцінку Брестському мирному договору 1918 р.
7. Проаналізуйте політичну діяльність гетьмана Павла Скоропадського.
8. Чи був спроможний уряд Директорії подолати політичну кризу в Україні? Обґрунтуйте свою відповідь.
9. Визначте загальні причини поразки українських урядів 1917–1919 рр.
10. У чому полягає історичне значення Української національної революції 1917–1921 рр.?
11. Порівняйте головні елементи політики „воєнного комунізму” й нової економічної політики (неп).
12. Чому було згорнуто нову економічну політику?
13. Які причини проведення політики українізації та її наслідки?
14. Проаналізуйте причини та наслідки „ліквідації куркульства як класу”.
15. Охарактеризуйте результати індустріалізації в Україні.
16. Чи можливо було уникнути Другої світової війни?
17. Чи мав напад фашистської Німеччини та її союзників на Радянський Союз превентивний характер?
18. В чому причини поразок радянської армії в 1941–1942 рр.?
19. Порівняйте геополітичне становище України після закінчення Першої та Другої світових війн.
20. Якими були наслідки Другої світової війни для України?
21. Яке історичне значення мав вступ УРСР до Організації Об’єднаних Націй?
22. Порівняйте головні причини голодоморів 1921–1922, 1932–1933 і 1946–1947 рр. в Україні.
23. У чому причини посилення політичних репресій в Україні в повоєнне десятиліття?
24. Виявіть суперечливості соціально-економічного розвитку України за часів хрущовської «відлиги».
25. В чому особливості дисидентського руху в Україні?
26. Визначте характерні риси брежнєвської „епохи застою”.
27. Чи можна констатувати крах політики „перебудови”? Чи можливо було трансформувати радянський політичний режим?
28. У чому причини розпаду СРСР?
29. Визначте головні етапи становлення української державності.
30. Чи можна вважати сучасну Україну демократичною державою?
31. Чи можливе об’єднання сучасних православних церков України в єдину, соборну Українську православну церкву?
32. Дайте визначення поняттю „громадянське суспільство”. Чи завершено його формування в Україні?
33. У чому причини полярності політичних симпатій в українському суспільстві?
34. Визначте роль і місце України в сучасному світі.
35. У чому полягають, на Вашу думку, головні уроки української історії?
36. Які перспективи соціально-економічного і політичного розвитку України в XXI столітті?
Робота з джерелами
1. Чи відображують I – IV Універсали факт зростання політичного радикалізму Центральної Ради?
2. Спираючись на тексти Універсалів, проаналізуйте соціально-економічну політику Центральної Ради.
3. На підставі II Універсалу виявіть і проаналізуйте протиріччя політичної позиції Центральної Ради.
4. Проаналізуйте текст ультиматуму Раднаркому РСФРР на адресу Центральної Ради. Чи обґрунтованими були звинувачення більшовицького уряду?
6. Проаналізуйте „Декларацію про створення Союзу Радянських Соціалістичних Республік” (30 грудня 1922 р.) Чи діяли на практиці конституційні принципи співіснування союзних республік у наступні роки?
7. На підставі Таємного протоколу пакту Молотова – Рібентропа дайте оцінку зовнішньої політиці СРСР наприкінці 30-х рр. ХХ ст.
8. Дайте оцінку воєнним цілям А. Гітлера, викладеним у плані „Барбароса”.
9. Порівняйте спогади режисера О. Довженка і письменника К.Симонова про перші дні Великої Вітчизняної війни.
10. Чи відображує звернення Й. Сталіна до радянського народу 3 липня 1941 р. емоційний стан вождя? Аргументуйте відповідь і проілюструйте її цитатами з промови.
11. Проаналізуйте Наказ № 227 („Ані кроку назад!”). Чи були виправдані репресивні засоби для вирішення кризової ситуації, що склалася в радянських військах до 1942 р.?
12. Дайте оцінку доповіді М.Хрущова “Про культ особи Сталіна та його наслідки”. В чому її історичне значення?
13. Порівняйте головні положення “сталінської” та “брежнєвської” конституцій. Чи відповідали вони радянській дійсності?
14. Проаналізуйте роботу І. Дзюби “Інтернаціоналізм чи русифікація?”. У чому різниця між офіційною радянською точкою зору щодо національного питання та позицією відомого українського дисидента?
15. За допомогою відповідних історичних документів спробуйте виділити головні етапи становлення незалежності української держави наприкінці 80-х – на початку 90-х рр. ХХ ст.
16. Охарактеризуйте права, свободи й обов’язки людини та громадянина, що зафіксовані в Конституції України 1996 р.
17. Проаналізуйте „Універсал національної єдності” (3 серпня 2006 р.). Виявіть причини його підписання. Надайте оцінку програмі соціально-економічного й політичного розвитку України, викладеній у документі.
Критерії оцінювання знань студентів
Оцінювання знань з дисципліни здійснюється на основі результатів поточного і підсумкового контролю знань за 100-бальною шкалою. Завдання поточного контролю оцінюється в межах від 0 до 50 балів, а завдання, що виносяться на екзамен (підсумковий контроль) – в 50 балів.
Упродовж вивчення дисципліни студент має брати активну участь в обговоренні програмних питань на семінарських заняттях, вирішенні тестових завдань, виконанні модульних контрольних робіт, завдань для самостійного вивчення дисципліни.
Рівень знань студентів з усіх тем курсу „Історія України” оцінюється методом усного опитування на семінарських заняттях, а також за наслідками виконання контрольних робіт, при підготовці рефератів з визначеної проблематики. Основними підсумковими формами оцінювання знань з усієї програми курсу є врахування роботи студентів упродовж семестру (за модульно-рейтинговою системою) і співбесіди з ними при допущенні до іспиту та рівень знань, виявлений під час складання іспиту. Оцінюється також наукова робота студентів (участь у конференціях, конкурсах, олімпіадах, написанні статей).
Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за результатами всіх видів робіт впродовж вивчення курсу на підставі критеріїв, що наведені в таблиці:
Розподіл балів, присвоюваних студентам
|
Доповідь |
Доповне-ння |
Відвідування занять |
Реферат |
Модульні контрольні роботи |
Співбе-сіда |
Екзамен |
|
7 |
1 – 3 |
- |
10 |
20 |
10 |
50 |
Критерії оцінювання знань і вмінь
До екзаменаційного білета входять 4 проблемних питання з дисципліни, перші два мають узагальнений комплексний характер охоплюючи хронологічний період з давніх часів до початку ХХІ ст. Третє і четверте питання орієнтовані на перевірку знань історичних джерел та особистостей. Відповідь на 1 і 2 питання білета оцінюється окремо з диференціацією оцінки: від 1 до 15 балів, за 3 і 4 питання – від 1 до 10 балів, що в сумі дає не більше 50 балів. Оцінка визначається на підставі критеріїв, що наведені в таблиці:
|
шкала оцінювання |
критерії визначення оцінки |
|
13-15 балів – для 1,2 питання 9-10 балів – для 3,4 питання |
студент глибоко і досконало знає матеріал усіх тем, повністю засвоїв теоретичні основи, уміє визначати причини і наслідки суспільно-політичних та соціально-економічних процесів, володіє інформацією щодо сучасного стану історичних досліджень |
|
10-12 балів – для 1,2 питання 7-8 балів – для 3,4 питання |
студент добре засвоїв теоретичний матеріал і здобув практичні навики, достатні для виконання завдань на рівні вище середнього з окремими неточностями (у визначенні дат, характеристиці подій і явищ історії) |
|
7-9 балів – для 1,2 питання 5-6 балів – для 2,3 питання |
студент добре засвоїв теоретичний матеріал дисципліни і здобув практичні навики на рівні, який дає можливість виконувати завдання на рівні вище середнього, втім, із декількома суттєвими помилками |
|
4-6 балів – для 1,2 питання 3-4 бали – для 2,3 питання |
студент ознайомлений в загальних рисах з теоретичним матеріалом і має практичні навички, достатні для виконання завдань на рівні мінімальних вимог |
|
Менше 4 балів – для 1,2 питання Менше 3 балів – для 2,3 питання |
студент має уявлення про теоретичний матеріал, але при виконанні практичних завдань допускається дуже грубих помилок. Необхідно повторно опрацьовувати матеріал і повторно складати екзамен |
Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за результатами всіх видів робіт упродовж вивчення курсу на підставі критеріїв, що наведені в таблиці:
Шкала та критерії оцінювання
|
Університетська шкала оцінювання (100-бальна) |
Національна шкала оцінювання |
Оцінка за шкалою ECTS (7-бальна) |
Критерії визначення оцінки |
|
90 – 100 |
5 (відмінно) |
А |
“відмінно” – студент глибоко і досконало знає матеріал усіх тем дисципліни, повністю засвоїв теоретичні основи курсу, ґрунтовно з’ясував закономірності історичного процесу |
|
82 – 89 |
4 (добре) |
В |
“дуже добре” – студент у цілому добре засвоїв теоретичний матеріал дисципліни і здобув практичні навики на рівні, який дає можливість виконувати завдання з окремими неточностями (у визначенні дат, характеристиці особистостей, подій та явищ) |
|
75 – 81 |
С |
“добре” – студент добре засвоїв теоретичний матеріал дисципліни і здобув практичні навики на рівні, який дає можливість виконувати завдання на рівні вище середнього, втім, із декількома суттєвими помилками |
|
|
68 – 74 |
3 (задовільно) |
D |
“задовільно” – студент непогано засвоїв теоретичний матеріал і набув практичних навичок, але це дозволяє йому посередньо виконувати завдання, оскільки кількість суттєвих помилок є значною |
|
60 – 67 |
Е |
“задовільно” – студент у загальних рисах орієнтується у теоретичному матеріалі і має практичні навички, достатні для виконання завдань на рівні мінімальних вимог |
|
|
35 – 59 |
2 (незадовільно) |
FХ |
“незадовільно” – студент має уявлення про теоретичний матеріал дисципліни, але при виконанні практичних завдань допускається дуже грубих помилок. Необхідно повторно опрацьовувати матеріал і складати предмет |
|
1 – 34 |
F |
“незадовільно” – студент не засвоїв матеріал навчальної дисципліни “Історія України”, не розуміє теоретичного матеріалу та не має практичних навичок для виконання поставлених завдань. Рекомендується обов’язкове повторне опрацювання курсу |