Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Сам роботи
Тема: Способи вивчення операцій з необоротними активами та запасами
Фактичний контроль. Основна мета інвентаризації необоротних активів та асів полягає у виявленні фактичної наявності основних засобів, необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, виробничих запасів, МШП, незавершеного виробництва, напівфабрикатів, готової продукції, товарів тощо, перевірці правил їх утримання та експлуатації, відповідності облікової і справедливої вартості таких активів.
Особливості проведення інвентаризації основних засобів та інших необоротних матеріальних активів. До початку інвентаризації слід перевірити:
- наявність і стан реєстрів обліку (карток, книг, описів та ін.);
- наявність і стан технічних паспортів та іншої технічної документації;
- наявність документів на основні засоби, що здані чи прийняті підприємством в оренду, на зберігання чи в тимчасове користування.
При виявленні відхилень і неточностей у бухгалтерському обліку або технічній документації необхідно в ці документи внести відповідні виправлення й уточнення.
Під час інвентаризації комісія в обов'язковому порядку проводить перевірку відповідності технічної документації, записує в описи повні найменування цих об'єктів і їхні інвентарні номери. Відсутність технічної документації фіксується в описах - у графі "Примітка".
Машини, обладнання та інші об'єкти перевіряються за заводськими номерами і заносяться в описи окремо, із зазначенням інвентарного номера.
Основні засоби записуються в описі під найменуванням, відповідно з основним призначенням об'єкта. Об'єкт, що пройшов відновлення, реконструкцію, розширення чи переобладнання, внаслідок чого змінилось основне його призначення, вноситься до опису під найменуванням, що відповідає новому основному призначенню.
Таким чином, комісією перевіряються дані про наявність основних засобів, вивчаються записи про рух і технічний стан окремих об'єктів в інвентаризаційних картках або інших документах, а також перевіряється наявність документів, що характеризують окремі об'єкти основних засобів (технічні паспорти, плани по кожному поверху будівель тощо), наявність документів на земельні ділянки, водоймища та інші об'єкти природних ресурсів, що підтверджують право власності підприємства на них.
При проведенні інвентаризації основних засобів та інших необоротних нематеріальних активів слід пам'ятати, що:
- обов'язковій перевірці підлягає наявність не тільки самих об'єктів основних засобів, але й технічної документації на них (наприклад, технічного паспорту, технічних умов експлуатації тощо);
- необхідно перевіряти власні основні засоби та ті, що прийняті або здані в оренду, на зберігання або у тимчасове користування;
- відповідно до законодавства інвентаризація будівель, споруд та інших нерухомих об'єктів основних фондів може проводитись раз на три роки, а бібліотечних фондів - раз на п'ять років.
Після детального вивчення облікової інформації члени комісії проводять огляд об'єктів в натуральному виразі з метою перевірки їх фактичної наявності у визначених розпорядчими документами керівника місцях експлуатації та встановлення ступеню їх придатності для подальшого використання за прямим призначенням. До опису заносять їх повну назву, призначення, інвентарний і заводський номери, рік випуску (побудови), дату введення в експлуатацію, балансову вартість.
Присвоєні об'єктам (предметам) основних засобів інвентарні номери не повинні змінюватися. Заміна номерів може бути проведена в тих випадках, коли виявлено, що об'єкти помилково відображаються не в тій групі основних засобів, до якої вони повинні бути включені за своїм техніко-виробничим призначенням, а також у випадках встановлення невірної нумерації.
На основні засоби, які не придатні до експлуатації і не підлягають відновленню, складається окремий опис із зазначенням часу введення в експлуатацію та причин, що довели до стану непридатності ці об'єкти. Такі основні засоби до опису фактичних залишків не включаються.
При виявленні підчас інвентаризації споруджених об'єктів, не відображених в обліку, встановлюється на який рахунок було віднесено витрати на їх спорудження, коли і ким видано відповідне розпорядження. Ці відомості відображаються у протоколі засідання інвентаризаційної комісії. У разі неможливості встановлення первісної вартості за фактичними витратами, об'єкти, не відображені в обліку, оцінюються за справедливою вартістю на дату їх виявлення. Знос визначають експертним шляхом залежно від технічного стану відповідного об'єкта.
В інвентаризаційному описі містяться відомості про всі наявні об'єкти основних засобів: найменування та інвентарний номер об'єкту, його призначення, основні технічні та експлуатаційні характеристики.
Дані інвентаризаційних описів порівнюються з інвентарними картками обліку об'єктів основних засобів (форма № 03-6), а також технічною і первинною документацією, даними облікових регістрів на предмет тотожності даних аналітичного та синтетичного обліку.
Особливості інвентаризації фінансових інвестицій. Інвентаризація фінансових інвестицій проводиться шляхом перевірки наявності цінних паперів, перевірки в установчих та інших документах даних про паї та внески до статутних капіталів спільно створених підприємств і депозитаріїв.
Під час інвентаризації цінних паперів встановлюється:
Інвентаризація цінних паперів проводиться за їх окремими видами із складанням акту, в якому наводяться: номінальна і фактична вартість, строки погашення та їх загальна сума. Якщо такі цінні папери зберігаються в установі банку, то комісія проводить інвентаризацію за документами банку, що підтверджують їх прийняття.
Особливості інвентаризації капітальних інвестицій. Інвентаризація незакінчених капітальних робіт проводиться за кожним об'єктом окремо. В описі таких об'єктів зазначається назва об'єкту, детальний опис стадії робіт, а також обсяг виконаних робіт.
У випадку встановлення не відображених в бухгалтерському обліку підприємства виконаних робіт капітального характеру (добудова поверхів, прибудова нових приміщень тощо) або часткової ліквідації будинків та споруд (ліквідація окремих конструктивних елементів), інвентаризаційна комісія визначає суму збільшення або зменшення первісної вартості об'єкта.
При інвентаризації незавершеного капітального будівництва і незавершеного ремонту слід пам'ятати, що:
При інвентаризації витрат на незакінчені ремонти основних засобів комісія вивчає первинні документи, на підставі яких здійснюється їх ремонт, перевіряє відповідність фактично витрачених на ремонт деталей, вузлів або витрат на їх відновлення плановим документам, які складаються перед проведенням ремонту об'єктів основних засобів; підраховує економію або перевитрачання коштів, а в окремих випадках перевіряє доцільність проведення таких ремонтів.
Інвентаризація виробничих запасів передбачає виконання наступних дій:
Виробничі запаси, які з тих чи інших причин зберігаються на складах інших підприємств, а також ті, що переробляються на інших підприємствах, вносяться до інвентаризаційного опису на підставі підтверджуючих документів із зазначенням назви підприємства, що здійснює їх переробку, найменування запасів, кількості, фактичної вартості за даними обліку, дати їх передачі в переробку, номеру і дати документу.
При проведенні інвентаризації запасів одночасно перевіряється наявність тари за видами. Порожня тара (ящики, мішки, балони тощо) також повинна бути внесена до опису і оцінена. Залишки тари вносяться до окремого опису, де зазначається найменування тари, номенклатурний номер, шифр, одиниця виміру, ознаки, які визначають її призначення та якісний стан. На тару, яка прийшла в непридатність, складається окремий акт, в якому вказують причини псування і відповідальні особи.
Інвентаризація МШП проводиться за місцями їх зберігання та особами, на відпо
Документальний контроль в бюджетних установах. Документальний контроль в бюджетних установах необхідно розпочати з перевірки правильності оформлення первинних документів з обліку необоротних активів, а також відображення в обліку операцій, які оформлені даними первинними документами. Під час ревізії необхідно вивчити наступні питання з обліку необоротних активів і запасів.
Перевірка достовірності визначення строку корисної експлуатації необоротних активів. Ревізор повинен перевіряти чи встановлений строк корисної експлуатації міністерством за відомчою підпорядкованістю або бюджетною установою самостійно в момент придбання активу. Необхідно звернути увагу чи враховано при визначенні строку корисної експлуатації очікуване використання об'єкта установою з урахуванням його потужності або продуктивності, фізичний та моральний знос тощо.
Перевірка правильності оприбуткування необоротних активів та запасів шляхом порівняння даних обліку з даними первинних документів.
При перевірці операцій з надходження необоротних активів ревізору необхідно визначити:
При перевірці операцій з надходження запасів ревізор повинен пам'ятати що:
Перевірка правильності проведення та відображення в обліку результатів переоцінки необоротних активів та запасів. Ревізор повинен перевірити чи проводилась переоцінка об'єктів на дату балансу, а також чи була створена постійно діюча комісія, яка проводить переоцінку.
Необхідно також перевірити чи складено за результатами переоцінки акт про зміну вартості необоротних активів, який затверджується керівником установи.
При переоцінці запасів ревізор повинен перевірити чи є наказ керівника установи про проведення переоцінки запасів і чи складений за результатами переоцінки акт про зміну вартості запасів, який затверджується керівником установи.
Перевірка правильності відображення в обліку витрат на ремонт і модернізацію основних засобів. Ревізору необхідно з'ясувати, чи списано витрати на поточний ремонт на видатки за відповідними кодами економічної класифікації видатків. При цьому необхідно пам'ятати якщо установа здійснює роботи з добудови, реконструкції та модернізації основних засобів, які призвели до додаткового укомплектування таких об'єктів, первісна вартість об'єкта може змінюватися.
Перевірка правильності оформлення вибуття необоротних активів і запасів. При вибутті необоротних активів в бюджетних установах шляхом продажу, ревізору необхідно перевірити чи отримано дозвіл центрального чи місцевого органу виконавчої влади, уповноваженого здійснювати функції управління майном, а також за погодженням із Фондом державного майна України. Продаж усіх необоротних активів відбувається за справедливою вартістю, а початкова ціна продажу майна визначається підприємством на підставі висновків звіту про оцінку майна.
Окремо виділяється вибуття необоротних активів у разі ліквідації або безоплатної передачі. Завданням ревізора є визначення суми втрат підприємства, які виникли у зв'язку з вибуттям необоротних активів.
При вибутті запасів ревізору необхідно перевірити застосування методів списання запасів, оцінку запасів при вибутті (за балансовою або за середньозваженою вартостями), оцінку запасів при продажу.
Тема: Способи вивчення операцій з грошовими коштами, іншими активами та стану розрахунків
1.Фактичний контроль. В бюджетних установах, госпрозрахункових та недержавних підприємствах ревізію операцій з коштами, іншими активами та стану розрахунків необхідно розпочинати з проведення інвентаризації готівки в касі, коштів на рахунках в банку та дебіторської заборгованості. Це дає можливість виявити недостачі або лишки грошових коштів, підтвердити реальність дебіторської заборгованості та виявити правопорушення. Об'єктами інвентаризації є:
Перевірка повноти і своєчасності оприбуткування готівки у касі проводиться шляхом зіставленням сум і дат прибуткових касових ордерів.
Перевірка витрачання готівки здійснюється зіставленням записів у касовій книзі й касовому звіті з доданими видатковими касовими документами (видаткові касові ордери, платіжні відомості на виплату заробітної плати, допомог, відпускних, відомості на виплату підзвітних сум, депонованої заробітної плати).
Під час перевірки видачі підзвітних сум потрібно звірити достовірність віднесення вказаних сум до підзвіту згідно з меморіальним ордером за кожною особою, підстави для видачі, наявність звітів про використання готівки на відрядження, господарські потреби, придбання матеріальних цінностей тощо з доданими і належно оформленими первинними документами (квитки, накладні, чеки, рахунки, квитанції, акти закупівель, квитанції на закупівлю сільськогосподарської продукції від населення тощо). Встановити таким чином відповідність сум готівки, списаної у видаток по касі.
Під час перевірки законності списання грошей з каси на виплату заробітної плати та інші виплати по платіжних відомостях перевіряється зіставленням сум і дат у касовій книзі, касовому звіті видаткових касових ордерах із доданими відомостями на виплату зарплати, відпускних, депонованої зарплати, а також з особовими рахунками з нарахування зарплати або розрахунково-платіжними відомостями, лікарняними листками, книгою обліку депонованих сум, заявами та іншими документами з підписами осіб, які отримали кошти.
- видача грошей особам, які не мали належним чином оформлених відносин з установою.
Порушеннями правильності оформлення касових документів вважаються:
- відсутність підписів керівника або головного бухгалтера чи уповноважених ними осіб;
- відсутність доручення чи неправильно оформлене доручення у виплаті третій особі (на видатковому касовому ордері зазначаються найменування, номер, дата і місце видачі документа, що засвідчує особу фактичного одержувача грошей);
- невідповідність суми касового видаткового ордера сумі, дозволеної керівником установи за заявою, незрозумілість підпису, відсутність знака погашення документів;
- наявність при касовому ордері фіктивних документів.
Слід також встановити: чи є факти підписання видаткових касових документів тільки одним керівником або головним бухгалтером; чи є видаткові ордери, не підтверджені підписом одержувача коштів; чи є випадки підписання керівником і головним бухгалтером незаповнених чеків і видачі їх касиру для самостійного заповнення при отриманні коштів в банку; чи зберігаються чекові книжки у головного бухгалтера в сейфі або, порушуючи чинне законодавство, - у касира (якщо ці посади не суміщені).
Сума виданих коштів з каси, не підтверджена розпискою одержувача у видатковому касовому ордері або іншому документі, вважається недостачею і стягується з касира.
По платіжних відомостях слід перевірити наявність видачі коштів за довіреністю, правильність її оформлення, наявність відповідної позначки у відомості, а також наявність таксування на документі.
Документальна перевірка записів за рахунками в банку. її слід проводити в трьох напрямах:
а) перевірити, чи повністю виправдані операції документами, доданими до виписок банку;
б) перевірити, чи правильно складені за ними бухгалтерські проводки. Для цього необхідно провести суцільну перевірку банківських документів за період, що вивчається, переглядаючи їх в порядку записів у журнал та відомість з одночасною відміткою записів на виписках банку;
в) провести систематизовану перевірку документів, згрупованих за однорідністю операцій.
Таблиця 6.
При перевірці розрахунків з покупцями та замовниками необхідно встановити, чи є в наявності всі договори на постачання продукції і чи зареєстровані вони в журналі реєстрації договорів та гарантійних листів.
При аналізі договорів та інших юридичних документів на постачання готової продукції необхідно встановити достовірність, законність та реальність заборгованості покупців та замовників на кожному субрахунку рахунку 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками". Важливою умовою організації обліку розрахунків з покупцями є правильне оформлення документів на відпущену на місці або відвантажену продукцію і вчасне подання цих документів до бухгалтерії для пред'явлення покупцям рахунків. На підставі регістрів обліку ревізору необхідно перевірити повноту і своєчасність оплати рахунків. Відмітки про оплату рахунків-фактур покупцями порівнюються з виписками банку. При цьому слід звернути увагу на організацію аналітичного обліку розрахунків з покупцями за відвантажену їм продукцію.
Ревізору слід також звернути увагу на законність проведених операцій щодо кожної суми заборгованості, виявити строки і умови виникнення заборгованості, а також винних у цьому осіб.
Перевірку розрахунків з підзвітними особами доцільно проводити в такій послідовності.
Перевірка порядку видачі коштів під звіт:
У звітах про використання коштів по відрядженнях ревізор повинен перевірити:
- наявність відміток відправляючої та приймаючої сторін та відповідність їх наказам про відрядження;
- відповідність дат, тривалості відрядження;
- відповідність фактичних добових витрат затвердженим нормам;
- наявність документів про сплату за проживання, дат їх оформлення.
- при наявності відряджень за кордон додатково перевіряється:
- наявність ксерокопій закордонних паспортів;
- розрахунок добових витрат згідно з прогнозним курсом;
- правильність застосування курсу валюти при відображенні операцій у національній валюті та розрахунку курсової різниці.
При аналізі звітів використання коштів наданих на відрядження або підзвіт ретельно перевіряють: чи не складені вони від імені інших осіб одним і тим же почерком, або від однієї особи, але різними почерками.
Наказ (розпорядження) по підприємству с обов'язковим для видачі посвідчення про відрядження особі, яка перебуває в трудових відносинах з цим підприємством, для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи.