Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
ОРЛОВА Ірина Сергіївна
УДК 81’:340.147=134.2
ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ У ПЕРЕКЛАДІ МІЖНАРОДНО-ПРАВОВИХ ДОКУМЕНТІВ
(на матеріалі двосторонніх іспансько-українських міждержавних угод)
Спеціальність 10.02.16 –перекладознавство
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук
Київ –
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі теорії та практики перекладу з романських мов імені М.Зерова Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
|
Науковий керівник |
доктор філологічних наук, професор Гетьман Зоя Олексіївна, професор кафедри іспанської та італійської філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка |
|
Офіційні опоненти: |
доктор філологічних наук, професор Ґудманян Артур Ґрантович, директор Гуманітарного інституту при Національному авіаційному університеті Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри іноземної філології та перекладу; кандидат філологічних наук, доцент Підіпригора Юлія Георгіївна, доцент кафедри іспанської філології Київського національного лінгвістичного університету Міністерства освіти і науки України |
|
Провідна установа |
Харківський національний університет |
Захист відбудеться 21 вересня 2006 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.11 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01030, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 14.
Із дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці
Київського національного університету імені Тараса Шевченка (м. Київ,
вул. Володимирська, 58, к. 10).
Автореферат розіслано “11”серпня 2006 р.
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради
доктор філологічних наук Смущинська І.В.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
У сучасному перекладознавстві все більше уваги приділяється аналізу впливу дискурсивних факторів на процес перекладу. В основі цих досліджень лежить розуміння мови як когнітивного утворення, що використовується
у комунікативній діяльності (А.П.Бабушкін, А.М.Баранов, А.Д.Бєлова, Д.О.Добровольський, А.Вежбицька, М.М.Болдирьов, В.З.Дем’янков, С.А.Жаботинська, О.М.Кагановська, О.С.Кубрякова, М.Мінський, М.М.Полюжин, О.О.Селіванова, Ч.Філмор). Постійний розвиток перекладознавчої науки сприяє залученню до досліджень різноманітних підходів, адже йдеться про кореляцію й взаємозв’язок категорій мовного, функціонального й прагматичного змісту, про пошук еквівалентних або адекватних мовних структур (О.Ф.Багрінцев, З.О.Гетьман, А.Г.Гудманян, Р.П.Зорівчак, В.І.Карабан, В.М.Комісаров, Л.К.Латишев, З.Д.Львівська, Ю.Найда, М.О.Новікова, А.Нойберт, К.Райс, Я.І.Рецкер, О.І.Чередниченко, О.Д.Швейцер). Комплексний підхід до процесу перекладу визначається наявністю концептуальної, референційної, комунікативної, текстової та мовної констант (В.М.Комісаров, А.Р.Мухтаруліна, Т.О.Фесенко).
Дослідження перекладу визначається його зближенням з іншими галузями лінгвістики, зокрема із прагматикою, дискурсологією та когнітивною лінгвістикою. Переклад розглядається як процес, і як результат. З одного боку, він є цілеспрямованою лінгвопсихоментальною діяльністю перекладача як рекреативної системи, що поєднує в одному перетворювальному процесі дві фази: інтерпретацію тексту оригіналу (ТО) та породження на підставі цієї інтерпретації тексту перекладу (ТП) (О.О.Селіванова). З огляду на це процес перекладу можна кваліфікувати як інтерпретаційно-породжувальний дискурс (В.М.Комісаров, Т.О.Фесенко, В.І.Хайрулін, О.І.Чередниченко). Переклад також є результатом кодування ментальних операцій із когнітивними структурами в межах вербальних систем лінгвокультурних спільнот (В.М.Телія). Застосування когнітивного підходу до вивчення процесу перекладу передбачає залучення до дослідження концептуальних, текстових, комунікативних та мовних факторів.
У дисертаційній роботі когнітивна модель перекладу реалізується на матеріалі текстів міждержавних угод (ТМУ), дослідженню яких присвячені роботи З.О.Гетьман, Т.П.Архипович, О.Р.Зарума-Панських, В.В.Калюжної, Л.М.Ковальова, Н.К.Кравченка, С.Є.Максимова, О.Б.Степанець, Н.Л.Тимошенко.
Актуальність дослідження зумовлюється спрямованістю сучасних перекладознавчих досліджень на вивчення проблем перекладу в лінгвокогнітивному та комунікативно-прагматичному аспектах, мови як основного засобу формування думки. Створення інтегративної моделі перекладу, яка враховує лінгвокогнітивні характеристики тексту, та визначення базових концептів ТМУ й шляхів їхньої реалізації в тексті оригіналу та тексті перекладу є важливими чинниками створення адекватного перекладу.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано в межах наукової теми “Європейські мови та культури в контексті глобалізації світових процесів” (код 01 БФ 0147-01), яка розробляється в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка й затверджена Міністерством освіти і науки України.
Мета дослідження полягає у визначенні методів встановлення еквівалентності та адекватності перекладу ТМУ. Для досягнення поставленої мети необхідно розв’язати такі завдання:
− встановити фундаментальні концептуальні засади перекладу ТМУ;
− визначити поняття одиниці перекладу ТМУ, ступінь еквівалентності й адекватності ТМУ в оригіналі та перекладі;
− побудувати фреймову модель ТМУ і встановити рівень еквівалентності та адекватності ТО та ТП;
− розкрити особливості об’ємно-прагматичного членування та комунікативної структури ТМУ і засобів їхнього відтворення у ТП;
− визначити основні комунікативні стратегії і тактики побудови ТМУ у
ТО та ТП;
− виявити ядерні та периферійні концепти ТМУ і дослідити особливості їхнього вираження в ТО та ТП;
− встановити основні засоби передачі лексичних одиниць та граматичних категорій ТО у ТП.
Об’єктом дослідження є тексти міждержавних угод іспанською мовою, а також їхні переклади українською.
Предметом вивчення є концептуальні, комунікативні, композиційні, мовні особливості текстів міждержавних угод та їхнє відображення у перекладі.
Методи дослідження. В аналізі ТМУ мовою оригіналу (МО) та мовою перекладу (МП) використовуються методи дослідження, підпорядковані розв’язанню конкретного дослідницького завдання.
Використано метод концептуального аналізу ТО та ТП із метою виділення й опису концептів ТМУ та їхньої структури, визначення референційної і комунікативної інформації концепту та для пошуку відповідників у МП. Для моделювання стереотипної моделі комунікативної ситуації ТМУ використано методику фреймового аналізу. Структурний аналіз використано для визначення способів маркування початку та кінця тексту, маркування переходів між внутрішніми підрозділами зв’язного тексту, реалізації темпоральних, просторових та логічних зв’язків, методів ідентифікації учасників дискурсу, засобів виділення тих чи інших елементів для фокусування на них уваги. Для визначення ознак адресанта, адресата, стратегій і тактик спілкування та внутрішньої організації комунікативного акту ТМУ використовується прагматичний аналіз. Для виявлення відмінностей МО та МП застосовується контрастивний аналіз. Для пошуку відповідників у МП використовується лексикографічний та компонентний аналізи, а для встановлення адекватності на синтаксичному рівні − трансформаційний аналіз.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому вперше пропонується поєднання лінгвокогнітивного і комунікативного підходів до вивчення проблем перекладу на матеріалі ТМУ та визначаються особливості комунікативної ситуації, які впливають на вибір мовних засобів у ТМУ. Дослідження дало можливість отримати результати, які є новими для
теорії та практики перекладу, зокрема: 1) з’ясовані основні засади процесуально-когнітивного етапу перекладу; 2) установлені основні риси ТМУ з огляду на когнітивну і комунікативну теорії та лінгвістику тексту; 3) установлено універсальний характер концептуальних категорій ТМУ
та їхню незалежність від національної маркованості; 4) установлено характер
впливу мовних та мовленнєвих норм на переклад; 5) запропоновані трансформації морфологічних категорій та синтаксичних структур для подолання відмінностей мовних та мовленнєвих норм МО та МП;
) визначено семантичну структуру та ключові концепти ТМУ та засоби їх відтворення у МП.
Теоретичне значення роботи полягає в тому, що встановлення фундаментальних концептуальних засад перекладу ТМУ сприяє розвиткові перекладознавства, зокрема з’ясуванню принципів встановлення еквівалентності та адекватності перекладу, врахуванню у перекладі комунікативної ситуації, застосуванню перекладацьких трансформацій для подолання відмінності мовних норм, визначенню засобів передачі лексичних одиниць оригіналу у перекладі. Виявлення механізмів формування концептуально-прагматичного змісту ТМУ та причин варіативності викладу інформації є внеском у розробку питань про взаємодію концептуального та комунікативного значень мовних структур у процесі їхньої актуалізації, а також про вплив ситуації спілкування на вибір методу перекладу.
Практичне значення проведеного дослідження зумовлено можливістю використання його результатів у викладанні курсу “Теорія та практика перекладу”, у спецкурсах “Переклад ділового мовлення” або “Переклад юридичної літератури”, при виконанні курсових, дипломних та магістерських робіт. Отримані дані можуть також використовуватися в інших сферах науки, зокрема у міжнародних відносинах.
Матеріалом дослідження слугували 32 тексти двосторонніх міждержавних угод між Україною, Іспанією, Аргентиною, Колумбією, Еквадором, Панамою та Перу, підписаних у 1996 − 2003 роках.
На захист виносяться такі положення:
У ТМУ втілюються комунікативно-когнітивні структури –фрейми, які передають концептуальну, референційну та комунікативну інформацію. Переклад є трансформацією фреймової структури ТО та її відображенням засобами МП.
ТМУ іспанською та української мовами є рівноавтентичними текстами, у перекладі яких встановлюються відношення еквівалентності концептуальної й референційної інформації та відношення адекватності − у процесі відтворення текстової та комунікативної інформації.
ТМУ орієнтовані на форму, на зміст та на адресативність. Установленню еквівалентності та адекватності сприяє універсальний характер концептуальних категорій, що втілюються в ТМУ й усталеність композиційної структури та мовного вираження.
Колективний адресант, зворотній зв’язок між адресантом та адресатом, мета переговорів, офіційний статус та регламентуюча функція документа визначають основні стратегії та тактики, що використовують комуніканти в ТМУ. Адресант реалізує комунікативну настанову через стратегію спонукання до дії, вияву солідарності та кооперації, констатації переговорної діяльності та інформування. Причинами трансформацій у перекладі є відмінності мовного вираження факторів комунікації в іспанській та українській мовах.
Відмінність мовних та мовленнєвих норм оригіналу та перекладу долаються шляхом перекладацьких трансформацій: транспозиції граматичних категорій, транспозиції частин мови, актантних трансформацій, трансформацій засобів зв’язку. Трансформації вилучення та додавання спричиняють порушення передачі концептуальної, референційної та комунікативної інформації.
Адекватність об’ємно-прагматичного членування забезпечується шляхом відтворення у ТП топікальної, комунікативної, логічної та координативної єдності ТО і шляхом збереження композиційного поділу ТО. Структура документа є змістовою: вона відображає спосіб об’ємно-прагматичного членування інформації; кожна частина угоди має свою комунікативну функцію.
Основними концептами ТМУ є МИР, БЕЗПЕКА, ДЕМОКРАТІЯ, ГУМАНІЗМ, ЗАГАЛЬНЕ БЛАГО, ВЗАЄМОДІЯ. Вони реалізуються за допомогою загальновживаної, спеціальної та термінологічної лексики, у процесі перекладу якої використовуються лексикографічний, компонентний та фреймовий аналізи. На переклад впливають ступінь визначеності, загальноструктурна детермінованість, вузькосистемна детермінованість, функціональне навантаження та ступінь уніфікованості лексичної одиниці.
Апробація роботи. Положення дисертації обговорювалися на трьох міжнародних наукових конференціях Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, зокрема на: Міжнародній науковій конференції за участю молодих вчених “Семіотика культури тексту в етнонаціональних картинах світу” (Київ, квітень 2004 р., квітень 2005 р.), науковій конференції “Мови, культури і переклад у добу глобалізації” пам’яті проф. Юрія Жлуктенка (Київ, вересень 2005 р.) та на ХІІІ міжнародній науковій конференції ім. проф. Сергія Бураго (Київ, червень –липень 2004 р. “Мова і культура”.
Публікації. Основні положення й результати дисертаційного дослідження висвітлено в сімох статтях у фахових наукових виданнях, затверджених
ВАК України.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списків використаної наукової та довідкової літератури і джерел ілюстративного матеріалу. Загальний обсяг роботи становить 197 сторінок, з них основного тексту –сторінок. Список використаних джерелскладається з 303 позицій, серед яких 19 джерел довідкової літератури. Список джерел ілюстративного матеріалуналічує 32 позиції.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У першому розділі − “Процесуально-когнітивний етап перекладу текстів міждержавних угод” − поданоаналіз літератури й викладено основні теоретичні положення когнітивної лінгвістики у застосування до перекладу. Зосереджено увагу на поняттях: когнітивна лінгвістика, концептуалізація дійсності, процесуально-когнітивний етап перекладу, константи перекладу, еквівалентність та адекватність.
ТМУ є реалізацією комунікативно-концептуальних структур. Концептуальна система комунікантів складається із численних типів знання про дійсність, а також досвіду, оцінок, психічних уявлень. Певна частина цієї системи відображена у ментальному лексиконі і може актуалізуватися вербально (О.О.Селіванова). Лінгвокогнітивний аспект дослідження ТМУ як значущої одиниці мови співвідноситься із семантикою цих текстів, представленою квантами структурованого знання –концептами, що мають мовне оформлення. Фреймова модель ТМУ передбачає звернення до концептів, що виражають загальнолюдські проблеми, їх трактування у межах міжнародного права. Вербалізація цих концептів у ТМУ із врахуванням текстових, мовленнєвих і мовних норм МО та МП підпорядковується функціонуванню комунікативних структур.
Пояснити функціонування мови можливо тільки за умови звернення до когнітивних структур (А.М.Баранов, Д.О.Добровольський), тому аналіз ТМУ МО та МП здійснюється на основі фреймової моделі. Концепти утворюють ієрархічно організовану концептосферу як загальнонаціональної мови, так і особистісної когнітивної системи (А.Д.Бєлова). Мовленнєва ситуація ТМУ є вербальною фіксацією класифікуючої діяльності свідомості комунікантів. Адресант обирає конкретні мовні засоби для вираження своєї стратегії. Комуніканти ТМУ дотримуються офіційного та нейтрального тону, який дозволяє більш чітко та однозначно обмінюватися інформацією.
У когнітивному підході опис особливостей концептуалізації дійсності, притаманних мові, є однією з ключових проблем. Кожному комуніканту властивий свій стиль мовлення, чим і пояснюються відмінність у мовному та мовленнєвому вираженні концептуальної структури ТМУ. У широкому розумінні стиль мовлення можна визначити як підхід, якому надається перевага під час вирішення проблем, що характеризує поведінку індивіда відносно цілого ряду ситуацій, але незалежно від інтелектуального рівня індивіда, його “компетенції” (В.З.Дем’янков).
Переклад –це система мисленнєвих операцій, що визначають розуміння та обрання мовних засобів; їх вивчення потребує звернення до методів психолінгвістики та когнітивної лінгвістики (В.М.Комісаров). Визначальну роль у трансформації вихідного смислового навантаження відіграє когнітивна система. Процесуально-когнітивний етап перекладу реалізується в такій послідовності: перекладач до заданої вербальної одиниці в МО викликає відповідний ментальний образ –концепт, який, у свою чергу, активізується у мовленні вербальною одиницею МП. Концепти та вербальні одиниці взаємно активізують один одного, оскільки вербальні одиниці є відображенням ментальних структур (Т.О.Фесенко).
Найпростішою формою перекладацької трансформації є перекодування, аналогом якого є лінгвістичний переклад. Із позицій когнітивного підходу трансформація відбувається на рівні всієї інформаційної структури, метою такого перекладу є передача певних символів, які розривають рамки ТО, створюючи таким чином розширений навколотекстовий простір (М.О.Новікова). Переробка інформації у перекладі має когнітивний характер, оскільки трансформуючою константою є когнітивна система перекладача.
Когнітивний підхід до вивчення процесу перекладу дозволяє нам постулювати наявність таких його констант: концептуальної, комунікативної, текстової, мовної. Встановлення рівня еквівалентності та адекватності ТМУ реалізується шляхом таких корелятів, як еквівалентність та адекватність. В еквівалентному перекладіконцептуальний, комунікативний, референційний зміст ТО відтворюється на семантичному рівні. В адекватному перекладі зберігаються функціональні характеристики відтворюваної інформації. Рівний статус ТМУ МО та МП передбачає інформативну еквівалентність, збіг об’ємно-прагматичного членування та комунікативного ефекту висловлення. Отже, переклад є багаторівневим процесом трансформацій, метою яких є найбільш повноцінне відтворення ТО.
Теза когнітивної лінгвістики про існування фундаментальних людських концептів знімає проблему перекладності ТМУ. Концепти, до яких звертаються комуніканти, мають інтернаціональний характер. Окрім того, укладання ТМУ має багатовіковий досвід, завдяки якому створюється загальноприйнятий фонд понять та реалій, у мовленнєвій реалізації яких комуніканти користуються усталеними виразами.
Одиницею перекладу ТМУ визначається фрагмент тексту, в якому реалізується концепт. Ознаки концепту ТМУ виявляються в межах одного абзацу або пункту. Одиниця перекладу для ТМУ є величиною незмінною, що зумовлено усталеним характером об’ємно-прагматичного членування текстів.
У другому розділі − “Фреймова модель текстів міждержавних угод” − запропоновано фреймову модель ТМУ, визначено основні типи фреймів, що входять до її складу, описано мовленнєву реалізацію слотів цих фреймів у ТМУ та визначено взаємозв’язок між слотами фрейму. На основі цієї моделі встановлюються відношення еквівалентності концептуальної інформації та постулюється універсальність концептуальних категорій ТМУ.
Мовленнєва діяльність адресанта та адресата ТМУ моделюється у вигляді фреймів, когнітивних моделей, які спрямовують поведінку комунікантів (О.Л.Каменська, О.С.Кубрякова, М.Мінський, Ч.Філмор). Фреймом є інформаційна структура, в якій відображено набуті досвідним шляхом знання про деяку стереотипну ситуацію та про текст, що описує її (М.Мінський). З одного боку, фрейм виступає засобом організації досвіду та інструментом пізнання, а з іншого –лінгвокогнітивною структурою, що дозволяє описувати семантику слова та тексту (М.М.Полюжин).
Минулий досвід індивіда зберігається в пам’яті у двох формах: 1) декларативного знання –уявлення про об’єкти, явища, факти, закономірності; 2) процедурного знання –сукупності цілеспрямованих процедур, необхідних для вирішення конкретних завдань (А.Вежбицька).
Різноманітні види фреймів можна об’єднати в п’ять відносно універсальних типів структур, що демонструють загальні закономірності організації вербалізованої інформації: предметно-центричний, акціональний, патронімічний, гіпонімічний та асоціативний.
ТМУ, як іспанською, так і українською мовами, поєднують риси предметно-центричного та акціонального фреймів. Так, у ТМУ, по-перше, подані ознаки предмета, такі, як дія, кількість, спосіб, місце, час; по-друге, вони включають декілька предметів, що наділяються семантичними ролями агенса та пацієнса. Наявність ознак двох типів фреймів зумовлено тим, що ТМУ є, по-перше, юридичним документом, переліком нормативних положень, а, по-друге, письмовою фіксацією зобов’язань на майбутнє, взятих на себе комунікантами. У ТМУ МО та МП залежно від того, про що йдеться − про юридичні норми або про зобов’язання комунікантів − активується той чи інший фрейм. Інші типи фреймів, патронімічний, гіпонімічний та асоціативний, відсутні у ТМУ.
Предметно-центричний фрейм ТМУ МО та МП має такі слоти: ДОГОВІР, ДІЯ, ЧАС, ПРЕДМЕТ та термінали ДОГОВІР, ЯКІСТЬ. Схематично предметно-центричний фрейм ТМУ представлений на рис.1.
Рис. 1. Схема предметно-центричного фрейму ТМУ
Акціональний фрейм ТМУ МО та МП активується у преамбулі та в основній частині й складається з таких слотів: СУБ’ЄКТИ, ДІЯ, ПРЕДМЕТ. Слот ДІЯ має термінали ПРИЧИНА, МЕТА, СПОСІБ ДІЇ, МІСЦЕ, УМОВА. Слот ПРЕДМЕТ має термінал ЯКІСТЬ. Схематично акціональний фрейм ТМУ представлений на рис.2.
Рис. 2. Схема акціонального фрейму ТМУ
За своєю тематикою ТМУ поділяються на угоди про співробітництво та галузеві угоди. Тип угоди зумовлює їхню фреймову структуру. В угодах про співробітництво в МО та в МП предметно-центричний фрейм виконує рамкову функцію, він активується лише у заголовку та у заключній частині. Схематично фрейм угоди про співробітництво представлений на рис. 3.
Рис. 3. Схема фрейму угоди про співробітництво
Предметно-центричний фрейм у галузевих угодах МО та МП значно розширений. Він виконує не тільки рамкову функцію, але також втілюється в основній частині угоди. На ПРЕДМЕТ угоди впливають не тільки СУБ’ЄКТИ підписання угоди, але також і ДОГОВІР, як документ.
Рис. 4. Схема фрейму ТМУ галузевої угоди
Характер відношень між слотами фрейму МІЖДЕРЖАВНА УГОДА у ТО та ТП визначаються як відношення антагоніст –агоніст (Л.Телмі). В обох фреймах, предметно-центричному та акціональному, антагоністом виступає ПРЕДМЕТ, у предметно-центричному фреймі агоністом є ДОГОВІР, а в акціональному фреймі − СУБ’ЄКТИ. Та оскільки ТМУ є законодавчими регулюючими документами, антагоніст завжди є пасивним, а результатом взаємодії агоніста та антагоніста є бездіяльність останнього.
Відношення впливу реалізуються в мові за допомогою семантико-граматичних засобів: дієслів із каузативною семою, дієслів із семою ’припинення дії’та ’продовження дії’. У ТМУ МО та МП найчастіше відношення антагоніст/агоніст реалізуються за допомогою семантико-граматичних засобів: дієслів, що мають каузативну сему (promover − сприяти, coordinar − координувати, estimular − стимулювати, activar –активізувати, respaldar − підтримувати), дієслів із семою ’розвиток’(desarrollar − розвивати, fomentar − заохочувати, profundizar - поглиблювати), декількох похідних від цих дієслів іменників (desarrollo − розвиток, fomento –заохочення, promociуn − сприяння, estudio − вивчення, bъsqueda − пошук), дієслів, що включають сему ’припинення дії’(finalizar –завершувати, obstaculizar –заважати, frenar − гальмувати) та за допомогою граматичної категорії активного або пасивного станів.
Аналіз фреймової моделі ТО та ТП підтверджує універсальність концептуальних категорій ТМУ в іспанській та українській мовах. Відповідно, в ТО та ТП зберігається повна еквівалентність концептуальних моделей.
Третій розділ − “Складові фрейму текстів міждержавних угод та їхнє відтворення в перекладі” − присвяченодослідженню методів досягнення кореляції між еквівалентністю та адекватністю ТО та ТП, ураховуючи особливості референційної, текстової та комунікативної ситуацій. Визначаються фактори, що впливають на мовну реалізацію концептів, і пропонуються методи подолання відмінностей мовних та мовленнєвих норм у перекладі. Окремо розглядаються концепти свідомості, їхнє мовне оформлення та кореляція еквівалентності на лексичному рівні.
Фрейм має трьохрівневу структуру − відображує референційну та комунікативну ситуацію та має мовне оформлення. Еквівалентність референційної ситуації ТМУ МО та МП забезпечується перш за все тотожністю фреймової структури –однаковою кількістю слотів та однаковим типом зв’язку між ними. Референційна інформація слоту реалізується у семантиці та граматиці висловлення. ТМУ МО та МП мають високий ступінь еквівалентності, оскільки у ТМУ втілюються інтернаціоналізовані концепти, а також тому, що мова ТМУ відрізняється високим ступенем стандартизації в обох мовах. Трансформації вилучення та додавання змінюють смисл висловлення ТО, що неприпустимо для законодавчих положень.
З комунікативної точки зору специфіка ТМУ полягає в тому, що комунікативний акт ТМУ є колективним комунікативним актом, зорієнтованим, насамперед, на своїх адресантів; адресативність ТМУ можна розглядати, по-перше, як ситуацію спільної адресативності, та по-друге, як ситуацію відсторонено узагальненої адресативності; ТМУ виявляють риси перформативів та констативів. У ТМУ використовуються стратегії, що стосуються спонукання до дії, стратегії вияву солідарності, кооперації, констатації переговорної діяльності та інформування.
Кооперативно-спрямована стратегія (О.В.Яшенкова) полягає у прагненні до співробітництва, спрямованості на позитивний результат і досягнення успіху. Тактиками, що сприяють її реалізації, є тактика спільного висловлення та найменування, використання присвійних і вказівних займенників у
множині, числівника dos –два, іменників, прикметників та дієслів, які мають
сему спільності.
Стратегії спонукання до дії реалізується через:
тактику прямого наказу: вживання модальних дієслів;
тактику некатегоричності, яка також є вираженням стратегії ввічливості: не вживається імператив та обмежено використання модальних дієслів, перевага віддається вживанню майбутнього часу або теперішнього у модальному значенні;
тактику повтору: одночасне послідовне вживання двох, або навіть трьох, іменників, дієслів або прикметників-синонімів.
Стратегія інформування реалізується через:
тактику “об’єктивності”: відсутність дієслів у першій та другій особі, вживання неозначених займенників, використання безособових та розповідних стверджувальних речень, звернення до загальноприйнятих норм оцінки;
номінативну тактику: іменний характер мовлення;
тактику графічного оформлення: розподіл на глави, статті, абзаци.
Потреби формування думки й наступної її комунікації передбачають характер мовних елементів, що послідовно включаються у мовленнєво-розумовий процес на різних його фазах.
Варіативність мовного оформлення ТП обумовлюється специфікою мовленнєвих норм іспанської та української мов. У перекладі встановлюються відношення адекватності. Перекладацькі трансформації компенсують мовленнєві відмінності у процесі активації певного фрейму. Трансформації, пов’язані з вимогами мовленнєвої норми, відбуваються на усіх рівнях мови. На морфологічному та синтаксичному рівнях виділяються транспозиція граматичних категорій, транспозиція частин мови, актантні трансформації, трансформація засобів зв’язку.
Для актуалізації цільової установки адресанта важливу роль відіграє вибір граматичної категорії часу та способу дієслова. У ТМУ тактика спонукання втілюється за допомогою форми майбутнього часу дійсного способу (Futuro Simple de Indicativo). Форма майбутнього часу дійсного способу у ТМУ іспанською мовою отримує модальне значення наказу, зобов’язання та ймовірності. Для пом’якшення тональності комуніканти не використовують форми наказового способу.
Якщо у ТМУ використовуються висловлення, які виконують функцію нормативних положень, то в українській мові майбутній час дійсного способу передається теперішнім часом:
|
El Tribunal arbitral emitirб su decisiуn [...] |
Арбітражний Суд виносить свої рішення […] |
Ще одним із засобів вираження наказу в іспанській мові є форма простого майбутнього часу умовного способу (Futuro Simple de Subjuntivo). Ця часова форма умовного способу має таке значення, як часова форма дійсного способу, і перекладається українською мовою майбутнім часом, модальним дієсловом або теперішнім часом:
A tal efecto, las Partes Contratantes facilitaren
|
la organizaciуn de dichos acontecimientos. |
Для цього Договірні Сторони будуть сприяти організації вищезазначених форм діяльності. |
Для іспаномовного адресата релевантним є умовність події. В українській мові законодавче положення завжди представлено у вигляді констативу, не залежно від ситуації, якої воно стосується:
El personal itinerante al servicio de empresas de transporte estarб sujeto a la legislaciуn de la Parte Contratante en cuyo territorio tenga
|
la empresa su sede principal. |
Персонал транспортних служб, підпадає під дію законодавства |
Послідовність подій в іспанській та українській мовах виражається по-різному. Час реалізації дії може бути представлений відносно іншої дії, яка в цьому випадку буде виступати темпоральним показником першої дії. Такий фрейм має темпорально-реляційні характеристики, в якому одна дія співвіднесена з іншою:
|
Sуlo podrбn figurar en esa lista los bienes del patrimonio cultural y natural que estйn amenazados por peligros graves y precisos como la amenaza de desapariciуn debida a un deterioro acelerado, [...] conflicto armado que haya estallado o amenace estallar, catбstrofes y cataclismos [...] |
До цього списку можуть бути внесені тільки цінності культурної і природної спадщини, яким загрожують серйозні й конкретні небезпеки, як, наприклад, загроза зникнення внаслідок прогресуючого руйнування, [...] небезпека збройних конфліктів, великі пожежі, землетруси [...] |
У ТП знання про дію структуруються іншим чином − без співвіднесення з іншою дією в часі. В українській мові взагалі не вказується час події, акцентується увага лише на тому, “що може завдати шкоди”.
Для вираження реальної дії в плані теперішнього чи майбутнього поряд з часами дійсного способу вживаються всі шість форм умовного: прості форми для позначення незавершеної дії, складні –для позначення завершеної, але всі форми умовного способу втрачають своє модальне значення й у МП використовується лише дійсний спосіб:
Cuando el importe total de las prestaciones no alcance el mнnimo previsto por la legislaciуn de la Parte Contratante donde reside el interesado, la misma reconocerб y abonarбun complemento.
|
Коли загальний розмір допомоги є меншим за мінімальний розмір, передбачений законодавством тієї Договірної Сторони, де проживає заінтересована особа, ця Договірна Сторона визначить та сплатить доплату. |
Стратегія об’єктивності та прагнення до точності висловлення є причиною трансформації номіналізації. Номіналізація у перекладі –це процес збільшення в МП номінативних елементів, ознак, функцій або статичних сем внаслідок зменшення дієслівних елементів, ознак, функцій або динамічних сем:
Las Рartes apoyan el desarrollo de mecanismos existentes para reforzarla eficacia de la OSCE, contribuyendo asн a incrementar [...]
|
Сторони підтримують створення відповідних установчих структур і механізмів для посилення дійовості процесу ОБСЄ і для сприяння забезпеченню […] |
Безособові речення є одним із засобів реалізації тактики об’єктивності у ТМУ. Прихильність до нейтральності зумовлює широке вживання пасивних та безособових конструкцій:
Prestarбn especial atenciуn a los proyectos de cooperaciуn [...]
|
Особлива увага приділятиметься проектам співробітництва […] |
Стиль ТМУ має бути прозорим та зрозумілим, що вимагає дотримуватися синтаксичних норм, які часто не збігаються в іспанській та українській мовах. Прикладом такої відмінності може стати позиція обставини в структурі речення, яка в МП підпорядковується дієсловам і, в такому випадку, розташовується поруч з ними:
Por todos los medios posibles, las Partes Contratantes estimularбn el establecimiento de contactos [...]
|
Договірні Сторони всіляко сприятимуть встановленню контактів [...] |
Препозиційне вживання обставини, яка може мати різноманітні значення, є прагматично обумовленим стилістичним засобом, який комуніканти використовують для підкреслення особливої прагматичної значущості причини, мети, часу, способу реалізації дії, викладеної у певному законодавчому положенні.
Коли обставина речення розташовується в середині речення та виділяється комами, вона має другорядне значення, особливий наголос падає на слот СУБ’ЄКТИ або ДІЯ. Зміна позиції детермінанта змінює комунікативні акценти:
Ambas Partes se esforzarбn en evitar, a travйs de negociaciones bilaterales, cualquier problema
|
, disputa o diferenaia entre ellas en relaciуn al contenido de este Acuerdo. |
Шляхом проведення двосторонніх переговорів обидві Сторонни запобігатимуть виникненню будь-яких проблем, суперечок або розбіжностей між ними щодо змісту цієї Угоди. |
Аналіз об’ємно-прагматичної структури ТМУ виявив наявність таких параметрів, як топікальна, комунікативна, логічна та координативна єдності.
Топікальна єдність ТМУ полягає в тематичній послідовності формально-смислових частин тексту, яка підтримується маркерами та індикаторами зв’язку. Маркерами єдності ми називаємо мовні одиниці адитивного, детермінуючого та відсильного значення. У ролі індикаторів єдності, як в ТО, так і в ТП, виступають іменники та субстантивні словосполучення, що називають суб’єктів угоди, саму угоду та її частини.
Комунікативна єдність забезпечується в ТМУ наявністю єдиного комунікативного ядра –макротеми та макрореми. Тема-рематична макроструктура ТМУ повністю збігається в ТО і ТП. У ТМУ ця структура утворюється в цілісному змісті тексту, коли інформація в одній частині тексту виступає в узагальнюючій формі як вихідний момент для викладення подальшого змісту. Для мови ТМУ найбільш характерними є такі типи суб’єктно-предикативної структури, як імплікація та кон’юнкція. Логічна єдність ТМУ забезпечується застосуванням однакових засобів логічного зв’язку в МО та МП, що пояснюється, по-перше, універсальністю категорій логіки, а також інтернаціональністю принципів укладання ТМУ. Просторова єдність встановлюється за допомогою нумерації − членування тексту на пронумеровані частини, статті та параграфи. Об’ємно-прагматичне членування є засобом реалізації когнітивно-комунікативної настанови комунікантів. Структура ТМУ є універсальною та стандартизованою для ТМУ МО та МП. Вона включає такі частини: заголовок, преамбула, основна частина, заключна частина.
Незважаючи на те, що концептуальна структура ТО та ТП збігається, їхнє мовне наповнення різне, що зумовлено відмінністю структури МО та МП. Різницю мовного оформлення фреймів в іспанській та українській мовах може бути викликано граматичними, лексичними, синтаксичними особливостями мови та відмінністю вживання мовних одиниць у ТМУ. Відмінності у мовному вираженні долаються шляхом трансформації та перифрази.
Прагнення зберегти еквівалентність висловлення на рівні структури мови може зумовити порушення норм мови. Мовні картини світу є стійкими утвореннями, які разом з тим не позбавлені динамізму. Факторами, здатними суттєво їх змінити, можуть стати глобалізація та універсалізація (А.Д.Бєлова). Зміни, що виникають під час контактів двох або більше мов у процесі крос-культурної комунікації внаслідок їхнього взаємного впливу, трактуються у сучасній лінгвістиці як інтерференція. Когнітивна лінгвістика розглядає інтерференцію як взаємодію двох картин світу, яка на мовному рівні виражається у проникненні норм рідної мови в іншу мовну систему, а також як зміну фонетичних, морфологічних, лексичних та синтаксичних норм однієї контактуючої мови під впливом іншої (О.О.Селіванова).
|
Las inversiones o rentas de inversiones de cualquiera de las Partes Contratantes en el territorio de la otra Parte Contratante no serбn nacionalizadas, expropiadas, ni sometidas a cualquier otra medida de efecto equivalente a la nacionalizaciуn o expropiaciуn [...] |
Інвестиції або доходи інвесторів будь-якої Договірної Сторони на території іншої Договірної Сторони не будуть націоналізовані, експропрійовані або піддані заходам, що мають ефект, еквівалентний націоналізації або експропріації [...] |
Граматична категорія числа іменників може створювати певні труднощі перекладу внаслідок відмінності норм узусу в МО та МП:
|
El trabajador asalariado al servicio de una empresa [...] sea enviado por dicha empresa al territorio de la otra Parte Contratante para realizar trabajos de carбcter temporal, continuarб sometido a la legislaciуn de la primera Parte Contratante [...] |
Працівник, найнятий на службу підприємством, [...] яке далі запропонує йому на території іншої Договірної Сторони тимчасову роботу, підпадає під дію законодавства першої Договірної Сторони [...] |
Трансформація перестановки зумовлюється мовними нормами і полягає в тому, що у перекладі лексичні елементи міняються місцями: leyes internacionales − глобальні конвенції, canales diplomбticos –дипломатичні канали.
Відмінності у лексичній сполучуваності іспанської та української мов може стати причиною такого явища, як зевгма. Зевгма − синтаксична конструкція, яка складається з головного слова та однорідних членів речення, що від нього залежать, рівноцінних граматично, але різнопланових у значеннях:
|
Se concederб en todo momento un tratamiento justo y equitativo y plenaprotecciуn y seguridada las inversiones realizadas por inversores de una Parte Contratante en el territorio de la otra Parte Contratante. |
Інвестиції, здійснені інвесторами однієї Договірної Сторони на території іншої Договірної Сторони, постійно кори-стуватимуться справедливим і рівним ставленням та отримуватимуть повний захист і безпеку. |
Граматичні трансформації у перекладі часто зумовлюють зміну – повну або часткову – структурної схеми речення в МП. Так, для збереження функціональної перспективи в МП перекладач вдається до конверсії, яка в граматиці та лексиці визначається як спосіб оформлення суб’єктно-об’єктних відношень в еквівалентних за смислом реченнях:
Los trabajadores estarбn sujetos, exclusivamente, a la legislaciуn de la Parte Contratante en cuyo territorio ejercen su actividad laboral, salvo que en el presente Convenio se establezca otra cosa.
|
На працівників поширютьєся виключно дія законодавства тієї Договірної Сторони, натериторії якої вони здійснюють трудову діяльність, якщо цієюУгодою не передбачено інше. |
У мові ТМУ як системі принципів та норм виражена концептуалізація світу, що зіставляється з універсальними уявленнями про належну поведінку держав і людей, з ціннісною картиною світу правостворюючих суб’єктів міжнародного права, уміщуючи в собі базисні концепти, в яких втілено ідеали людства. Так, у центрі поля розташовані концепти, цінність яких не залежить від політико-економічних факторів. Ці концепти − МИР, БЕЗПЕКА, ДЕМОКРАТІЯ, ГУМАНІЗМ, ЗАГАЛЬНЕ БЛАГО, ВЗАЄМОДІЯ − є базисними “загальними цінностями” суб’єктів, вони обов’язково виражаються у ТМУ, і завдяки ним встановлюється імпліцитний зв’язок між комунікантами ТМУ. На периферії розташовані концепти, які змінюються під впливом політико-правових та економічних інтересів комінукантів ТМУ та залежно від предмета угоди. Ядерні концепти спільні для всіх ТМУ, відрізняються лише периферійні концепти, які залежать від тематики угоди. Концепти ТМУ вербалізуються у мовленні та виражаються за допомогою загальновживаної, спеціальної та термінологічної лексики. У процесі перекладу лексичних одиниць на першому етапі –етапі розуміння − перекладач має визначити її ступінь визначеності, загальноструктурну детермінованість та вузько системну детермінованість. Для пошуку відповідника важливими є функціональне навантаження та ступінь уніфікованості лексичної одиниці. У результаті аналізу перекладач знаходить концептуальний еквівалент у ТП лексичної одиниці ТО.
ВИСНОВКИ
Когнітивний підхід ставить у центр дослідницьких інтересів комуніканта і трактує слово як один із засобів репрезентації знання у комунікативній діяльності комунікантів. У процесі трансформації вихідного смислового навантаження ТО перекладач звертається до концептуальної системи ТО, яка представлена у вигляді фрейму, який передає інформацію концептуального, референційного, комунікативного і текстового характеру та має відповідне мовне вираження.
Відбудова фреймової моделі ТМУ ТО та ТП та її лінгвістичний аналіз дозволяє визначити рівень еквівалентності та адекватності ТО і ТП. Еквівалентність передбачає семантичну тотожність ТО та ТП, а адекватність –функціональну. ТМУ мають високий ступінь еквівалентності та адекватності перекладу, у перекладі зберігається структурно-семантична еквівалентність референційної й концептуальної інформації та адекватність відтворення комунікативної і текстової інформації.
Теза про можливість адекватного вираження концептів ТМУ іспанською та українською мовами ґрунтується на твердженні про існування загальної концептосфери та про вроджену природу фундаментальних людських концептів, спільних для різних народів. Адекватність перекладу забезпечується
наявністю інтернаціоналізованих концептів у ТМУ, які виражаються клішованими мовними формулами.
Одиницею перекладу визначається такий фрагмент тексту, в якому відбувається реалізація концепту. Для ТМУ такою одиницею є абзац або пункт, де виявляються всі характерні ознаки цих текстів: концептуальні, комунікативні, текстові, граматичні, лексичні.
ТМУ поєднують риси предметно-центричного та акціонального фреймів. Аналіз фреймової моделі ТО та ТП підтверджує універсальність концептуальних категорій ТМУ в іспанській та українській мовах. Відповідно, в ТО та ТП зберігається повна еквівалентність концептуальних моделей.
Еквівалентність референційної ситуації ТМУ МО та МП забезпечується перш за все тотожністю фреймової структури –однаковою кількістю слотів, їхніх характеристик та однаковим типом зв’язку між ними. Референційна інформація слоту реалізується в семантиці та граматиці висловлення. Вилучення та додавання у перекладі зумовлюють порушення передачі рефенційної інформації.
У ТМУ використовуються стратегії, що стосуються спонукання до дії, стратегії вияву солідарності, кооперації, констатації переговорної діяльності та інформування. Для встановлення адекватності перекладу слід відтворювати усі фактори комунікативної ситуації ТО. У ТМУ адресант та адресат спільні, мають спільну пресупозицію та мету висловлення, а самі тексти виконують однакову роль. На переклад впливають відмінності мовленнєвої норми оформлення комунікативної інформації в іспанській та українській мові. Перекладацькі трансформації такі, як транспозиція граматичних категорій, транспозиція частин мови, актантні трансформації та трансформація засобів зв’язку компенсують відмінності МО та МП у процесі активації певного фрейму. У перекладі встановлюються відношення адекватності − різноманітності мовного вираження за умови змістової еквівалентності.
Для досягнення адекватності ТП слід зберігати особливості об’ємно-прагматичного членування, яке є засобом реалізації когнітивно-комунікативної настанови комунікантів. Аналіз об’ємно-прагматичної структури ТМУ виявив такі параметри, як топікальна, комунікативна, логічна та координативна єдності.
Основним методом перекладу лексичних одиниць є пошук концептуального еквівалента − лексичної одиниці, яка в МП активує той самий концепт, що і в МО, який входить до того самого фрейму. Для пошуку концептуального еквівалента лексичної одиниці використовуються лексикографічний, компонентний та фреймовий аналізи.
До перспективних напрямків подальшого дослідження можна віднести такі: проведення концептуального аналізу міжнародних угод; виявлення етноспецифічних концептів у міжнародній комунікації; визначення перекладацьких стратегій у процесі відтворення етноспецифічних концептів; застосування запропонованої схеми аналізу у дослідженні перекладів текстів інших жанрів.
Основні положення дисертації висвітлено в таких публікаціях автора:
Орлова І.С.Щодо еквівалентності та адекватності у перекладі двосторонніх іспансько-українських міжнародних договорів // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Зб. наук. пр. –К.: КНУ
ім. Т. Шевченка, 2004. –Вип. 4. − С. 52-60.
Орлова І.С. Філософське та перекладознавче тлумачення терміна “адекватність” // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. –К.: КНУ
ім. Т. Шевченка, 2004. –Вип. 10. − С. 479-486.
Орлова І.С. Концептуальна структура міжнародної угоди (на матеріалі паралельних текстів міжнародних угод іспанською та українською мовами) // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. –К.: КНУ ім. Т. Шевченка, 2004. –Вип. 12. –Ч.2. − С. 116-120.
Орлова І.С. Комунікативно-прагматичні особливості текстів міжнародних угод та їх переклад (на матеріалі паралельних текстів міжнародних угод іспанською та українською мовами) // Мова і культура: Науковий щорічний журнал. –К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2004. –Вип.7. –Т.VIII. − С. 52-59.
Орлова І.С. Переклад міжнародних договорів у світлі когнітивної лінгвістики // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Зб. наук. пр. − К.: КНУ ім. Т. Шевченка, 2005. –Вип. 6. − С. 185-194.
Орлова І.С. Концептуальна структура міжнародної угоди (на матеріалі паралельних текстів міжнародних угод іспанською та українською мовами) // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. –К.: КНУ ім. Т. Шевченка, 2005. –Вип. 16. − С. 17-21.
Орлова І.С. Переклад термінів текстів міжнародних угод у контексті когнітивної лінгвістики // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. –К.: КНУ ім. Т. Шевченка, 2006. − Вип. 17. − С. 318-324.
АНОТАЦІЯ
Орлова І.С. Лексико-граматичні трансформації у перекладі міжнародно-правових документів (на матеріалі двосторонніх іспансько-українських міждержавних угод). − Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.16 − перекладознавство. − Київський національний університет імені Тараса Шевченка. –Київ, 2006.
Дисертацію присвячено дослідженню лінгвокогнітивних та комунікативно-прагматичних особливостей перекладу текстів міждержавних угод з іспанської мови українською. Когнітивний аналіз текстів міждержавних угод дозволяє встановити ступінь еквівалентності та адекватності відтворення концептуальної, комунікативної та текстової інформації в перекладі, а також дав можливість виявити основні фактори, що зумовлюють перекладацькі трансформації. Завдяки універсальному характеру концептуальних категорій текстів міждержавних угод та усталеній структурі об’ємно-прагматичного членування, встановлюються відношення повної еквівалентності концептуальної та референційної інформації ТО та ТП. На комунікативному рівні встановлюються відношення адекватності, а відмінності мовленнєвих норм долаються шляхом транспозиції граматичних категорій, транспозиції частин мови, актантних трансформацій та трансформацій засобів зв’язку. Відмінності тексту оригіналу та тексту перекладу на мовному рівні є причинами перекладацьких трансформацій та перифраз. Концепти, що активуються в текстах міждержавних угод, стосуються загальних проблем людства. Вони втілюються за допомогою лексичних одиниць, основним методом перекладу яких є пошук концептуального еквівалента.
Ключові слова: концепт, фрейм, дискурс, комунікативна стратегія та тактика, еквівалентність, адекватність, одиниця перекладу, перекладацькі трансформації, інтерференція, концептуальний еквівалент.
АННОТАЦИЯ
Орлова И.С. Лексико-грамматические трансформации в переводе международно-правовых документов (на материале двусторонних испанско-украинских межгосударственных договоров). − Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.16 –переводоведение. − Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. − Киев, 2006.
Диссертация посвящена исследованию лингвокогнитивных и коммуникативно-прагматических особенностей перевода текстов межгосударственных договоров с испанского языка на украинский. Методы сопоставительного концептуального анализа и фреймового анализа позволяют установить особенности отражения внеязыковой действительности в текстах оригинала и перевода, а также дают возможность проследить связь между концептуальным и коммуникативным содержанием, структурой текста и используемыми языковыми средствами.
В контексте современной когнитивной науки разрабатывается новая модель перевода текстов межгосударственных договоров, в основе которой лежит интерпретация процесса перевода как разновидности когнитивной деятельности человека, предполагающей взаимодейтвие когнитивных и языковых систем.
Одной из форм концептуализации действительности является фрейм. Его построение на основе текстов межгосударственных договоров способствует установлению степени эквивалентности и адекватности передачи концептуальной, коммуникативной и текстовой информации в переводе, а также позволяет выявить основные факторы, вызывающие переводческие трансформации. При эквивалентном переводе содержание текста оригинала воспроизводится на семантическом уровне, а при адекватном − на функциональном. Равный юридический статус текстов межгосударственных договоров предполагает информативную эквивалентность, совпадение объемно-прагматического членения и коммуникативного эффекта высказывания.
Существование фундаментальных общечеловеческих концептов обеспечивает адекватный перевод текстов межгосударственных договоров, в которых коммуниканты обращаются к концептам, имеющим интернациональный характер. Кроме того, используя многовековой опыт подписания межгосударственных договоров, создается общепринятый фонд понятий и реалий, передаваемых устойчивыми выражениями. Таким образом, на концептуальном и текстовом уровнях устанавливаются отношения полной эквивалентности двух текстов.
Эквивалентность референциальной ситуации текстов межгосударственных договоров обеспечивается совпадением фреймовых структур двух текстов. На языковом уровне референциальная ситуация отображается в семантике и грамматике высказывания.
Наибольшее количество трансформаций происходит под влиянием коммуникативных факторов, а именно при адекватной передаче стратегий и тактик коммуникации. В текстах межгосударственных договоров используются стратегии побуждения, проявления солидарности, кооперации, констатации переговорной деятельности и информирования. На коммуникативном уровне устанавливаются отношения адекватности текстов оригинала и перевода, а расхождение речевых норм компенсируется путем транспозиции грамматических категорий и частей речи, актантных трансформаций и трансформаций средств связи.
Несмотря на сходство концептуальной структуры текста оригинала и текста перевода, языковое наполнение фрейма, вследствии несовпадения структуры испанского и украинского языков, отличается. Расхождения языковых систем текста оригинала и текста перевода становятся причинами переводческих трансформаций и перифраз.
Концепты, выраженные в текстах межгосударственных договоров, касаются общих проблем человечества. Ядерными являются те, которые не зависят от политико-экономических факторов − МИР, БЕЗОПАСНОСТЬ, ДЕМОКРАТИЯ, ГУМАНИЗМ, ОБЩЕЕ БЛАГО, ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ. На периферии расположены концепты, которые меняются в зависимости от интересов коммуникантов и от предмета договора. В текстах ядерные и периферийные концепты реализуются при помощи лексических единиц.
Процессуально-когнитивный этап перевода предполагает следующий алгоритм перевода лексических единиц: 1) определение степени дефинированности, общеструктурной и узкосистемной детерминированности, функциональной нагрузки и степени унифицированности лексической единицы; 2) поиск концептуального эквивалента в языке перевода. При этом используются лексикографический, семантический и фреймовый методы анализа.
Ключевые слова: концепт, фрейм, дискурс, коммуникативная стратегия и тактика, эквивалентность, адекватность, единица перевода, переводческие трансформации, интерференция, концептуальный эквивалент.
RESUME
Orlova I.S. Lexico-grammatical Transformations in Translation of International Law Documents (based on bilateral Spanish−Ukranian intergovernmental treaties). − Manuscript.
Thesis for Candidate Degree in Philology. Speciality 10.02.16. − Translation Theory. − Kyiv National Taras Shevchenko University. –Kyiv, 2006.
The thesis focuses upon the study of cognitive and communicative peculiarities of translation of bilateral treaties from Spanish into Ukranian. The cognitive analysis of bilateral Spanish−Ukranian treaties enables us to establish the equivalance or adequacy between the source text and the target text at the conceptual, communicative, textual and linguistic levels, as well as gives the possibility to reveal the main factors causing transformations in traslation. Due to the universal character of conceptual categories of the international treaties and rigid structure of their pragmatic division, the relation of absolute equivalency is established at both conceptual and textual levels. The relation of adequacy is established at the communicative level while the discrepancies of speech norms are overcome by the transposition of grammatical categories, the transposition of the parts of speech, the actant transformation and the trasformations of syntactic relations. The systemic-linguistic discrepancies stipulate the transformations and paraphrases. Concepts that are activated in the international treaties concern universal problems of humanity. They are expressed by means of lexical units, the main translation method of which is the search for a conceptual equivalent.
Key words: concepts, frame, discourse, communicative strategy and tactics, equivalency, adequacy, trasformation, interference, conceptual equivalent.