Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
14
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІРНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ
УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ
Спеціальність 08.06.01 –економіка, організація і управління підприємствами
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата
економічних наук
Дніпропетровськ –
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі економіки промисловості Національної металургійної академії України Міністерства освіти і науки України
(м. Дніпропетровськ).
Науковий керівник: доктор економічних наук, професор
Довбня Світлана Борисівна,
Національна металургійна академія України
Міністерства освіти і науки України
(м. Дніпропетровськ),
завідувачка кафедри економіки промисловості
Офіційні опоненти: доктор економічних наук
Кабанов Анатолій Іванович,
підприємство „Відділення вугілля, горючих
сланців і торфу Академії гірничих наук України”,
заступник директора з наукової роботи (м. Київ);
кандидат економічних наук, доцент
Дробот Ярослав Вікторович,
Національній гірничий університет Міністерства
освіти і науки України (м. Дніпропетровськ),
доцент кафедри менеджменту.
Провідна установа: Східноукраїнський національний університет ім. В.Даля Міністерства освіти і науки України,
кафедра економіки підприємства (м. Луганськ).
Захист відбудеться “”жовтня 2006 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.080.01 у Національному гірничому університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: 49027, м. Дніпропетровськ, проспект К.Маркса, 19, ауд.10/ 409.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного гірничого університету Міністерства освіти і науки України за адресою: 49027, м. Дніпропетровськ, проспект К.Маркса, 19.
Автореферат розісланий “__3__”вересня 2006 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради, В.М. Дереза
к.е.н., доц.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Одним із шляхів адаптації до динамічних умов господарювання є реструктуризація, яка забезпечує удосконалення технології управління підприємствами, диверсифікацію їх діяльності, підвищення ефективності використання ресурсів та покращання фінансово-економічного стану. Особливої значущості та актуальності реструктуризація набуває для підприємств вугільної промисловості, більшість з яких все ще знаходиться в критичному фінансовому стані. Приоритетним завданням реструктуризації є обґрунтований розподіл фінансових ресурсів між різними об’єктами з метою максимізації приросту потужності функціонуючих шахт та найбільш повного забезпечення України вугільною продукцією.
Різні аспекти реструктуризації, зокрема удосконалення організаційних структур управління підприємствами, створення нових підходів та систем планування, розви-ток фінансового менеджменту, достатньо широко віддзеркалені у роботах вітчизняних та закордонних вчених. Можна відзначити внесок таких вітчизняних науковців, які присвятили свої дослідження цьому важливому напрямку: Амошу О.І., Беня Т.Г. Алимова В.А., Білик М., Галушко О.С., Губерну Г.К., Довбню С.Б., Долішнього М.І., Дубовика С.Ф., Дідик Л.М., Кабанова А.І, Лугина І.К., Мизерну Т.О., Подерьогіна А.М., Саллі В.І, Чумаченко М.Г. Їх роботи відрізняються високим ступенем обґрунтованості наукових питань, пов'язаних з реструктуризацією підприємств або з якимось її напрямком. Питання реструктуризації підприємств вугільної галузі з урахуванням специфічних особливостей, що їм притаманні (динамічність робочих місць, високий рівень впливу на результати діяльності гірничо-геологічних умов і т.ін.), ще не знайшли повного комплексного відображення у дослідженнях. Тому процес реструктуризації вугільних підприємств з метою підвищення ефективності їх функціонування потребує нових теоретичних рішень та практичних рекомендацій з їх реалізації. Це зумовлює актуальність теми даного дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри економіки промисловості Національної металургійної академії України. Отримані результати використані при виконанні науково-дослідної роботи "Дослідження причин та факторів кризового стану підприємств та розробка методів антикризового менеджменту" (№ державної реєстрації 0102U000367), у якій особистий внесок автора полягає в розробці методичних положень щодо регулювання розподілу інвестиційних ресурсів, побудові шкали економічної надійності шахт Донбасу, а також у підготовці рекомендацій щодо оцінки надійності параметрів реструктуризації шахт.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретичне узагальнення й подальший розвиток методичних підходів до удосконалення механізму реструктуризації підприємств вугільної промисловості.
Для досягнення поставленої мети в роботі вирішені такі задачі:
–удосконалена класифікація чинників, що обумовлюють кризовий стан підприємств за сферою та природою виникнення і рівнем урегульованості з метою оцінки їх впливу при виборі форми і методу реструктуризації шахти;
–узагальнено та поглиблено наукові положення щодо забезпечення вибору підприємством найбільш прийнятного варіанта реструктуризації з урахуванням його специфіки;
–науково обґрунтована методологічна база багатокритеріального підходу до вибору ефективного варіанта організаційно-технічних змін з урахуванням впливу багатьох вхідних параметрів на ефективність варіанта реструктуризації;
–розроблено методику визначення еколого-економічного рейтингу шахт та їх ранжування, яка передбачає оцінку рівня їх економічної надійності та ефективності використання природних ресурсів;
–розроблено багатокритеріальну економіко-математичну модель оцінки доцільності та визначення виду реструктуризації шахт з метою спрямування фінансування на розвиток більш сприятливих до інвестицій підприємств;
–обґрунтовано доцільність використання динамічного програмування та розроблена економіко-математична модель оптимального розподілу бюджетних та не бюджетних коштів між окремими об’єктами реструктуризації;
–розроблено механізм оптимізації варіантів реструктуризації шахти залежно від умов її функціонування з метою зниження фінансових витрат підприємства на реструктуризацію, і на цій основі підвищення ефективності функціонування як окремої шахти, так і їх сукупності в даному регіоні.
Об'єктом дослідження є процес реструктуризації підприємств вугільної промисловості.
Предмет дослідження –механізм реструктуризації підприємств вугільної промисловості, орієнтований на підвищення ефективності виробництва й удосконалення інвестиційної політики за рахунок оптимального розподілу фінансових ресурсів.
Методи дослідження. Теоретичну й методичну основу дисертаційного дослідження склали роботи провідних вітчизняних і зарубіжних учених і фахівців у сфері управління, реструктуризації підприємств та інвестиційної політики. У процесі дослідження використано такі загальнонаукові методи та прийоми дослідження:
–логічне узагальнення, порівняння, системний підхід –для уточнення сутності та видів реструктуризації, а також визначення та класифікації чинників, що обумовлюють необхідність реструктуризації, і визначення їх впливу на вибір найбільш доцільної форми її здійснення;
– графічний метод –для наочного зображення і схематичного подання теоретичного матеріалу дисертаційного дослідження;
–регресійний аналіз –для визначення залежності приросту потужності шахт від обсягів інвестування та рівня їх економічної надійності, а також залежності обсягу капітальних вкладень на гірничі роботи від кута падіння пластів, потужності шахти та кількості горизонтів;
– економетричні методи –для формування інтегрального критерію ранжування шахт;
–динамічне програмування –для оптимізації розподілу обмежених інвестиційних ресурсів між окремими об’єктами;
–багатокритеріальна оптимізація –для вибору оптимального варіанта реструктуризації окремих вугледобувних підприємств.
Інформаційною базою дослідження стали законодавчі акти Верховної Ради України, постанови Кабінету Міністрів України, закони України, нормативні документи Міністерства палива й енергетики України. Джерелом аналітичної інформації були матеріали первинного обліку й статистична звітність вугільних підприємств.
Наукова новизна результатів дослідження полягає в удосконаленні механізму реструктуризації підприємств вугільної промисловості на основі об’єктивної комплексної оцінки інвестиційної привабливості шахт та формування їх рейтингу, оптимального розподілу інвестиційних коштів між підприємствами залежно від рівня їх економічної надійності та фактора екології, а також формування науково-обґрунтованої програми реструктуризації.
До найбільш значущих елементів наукової новизни, які розкривають основний зміст дисертаційної роботи, належать такі положення:
уперше:
–запропоновано аналітичні залежності приросту потужності шахт від рівня інвестування, обсягу капітальних вкладень на гірничі роботи від кута падіння пластів, потужності шахти та кількості горизонтів, які дозволяють прогнозувати потрібний обсяг фінансових ресурсів, а також є базою для оптимізації варіантів реструктуризації;
– обґрунтовано комплекс критеріїв еколого-економічного та організаційно-виробничого характеру, за якими визначається інтегральна оцінка інвестиційної привабливості шахти та її рейтинг при визначенні напрямків реструктуризації;
удосконалено:
–теоретичні засади реструктуризації: запропоновано визначення сутності та цільової спрямованості реструктуризації вугледобувних підприємств з урахуванням їх специфічних особливостей (динамічністю робочого місця, значним впливом гірничо-геологічних умов) та сучасного фінансово-економічного стану; розроблена класифікація видів реструктуризації;
–критерії та модель визначення варіантів реструктуризації окремих шахт при забезпеченні оптимального функціонування економіко-виробничої системи (підприємства, регіону);
–економічний зміст динамічної моделі максимізації приросту потужності шахти, яка покладена в основу адресного розподілу інвестицій на реструктуризацію шахтного фонду;
–процес адресного вибору об'єктів і, отже, черговості та обсягів інвестицій для підтримки потужності діючих шахт; формування та визначення цілей реструктуризації шахт; обґрунтування вибору варіантів залежно від глибини ведення гірничих робіт, форми відтворення шахтного фонду, зміни в системі якісних і кількісних параметрів, можливості перерозподілу ресурсів від шахт, що закриваються. Розроблено алгоритм здійснення етапів реструктуризації;
дістали подальшого розвитку:
–методичні підходи до процесів реструктуризації вугільних шахт, зокрема вдоско-
налена класифікація кризових чинників, що дозволяє розділяти їх за сферою виникнення, природою виникнення та рівнем урегульованості, оцінювати їх вплив при виконанні SWOT-аналізу підприємства та враховувати при виборі форми та методу реструктуризації або обґрунтуванні необхідності ліквідації шахти.
Практичне значення одержаних результатів. Запропоновані в роботі науково-методичні рекомендації з питань удосконалення формування проектів реструкту-
ризації дають можливість їхнього впровадження в проектних організаціях і на шахтах вугільної промисловості України, що підтверджено відповідними документами. Алгоритм рейтингової оцінки вугільних шахт використовується ДП “Добро-піллявугілля” (акт впровадження № 4-1/255 від 7.02.2006р.). Багатокритеріальна мо-дель визначення оптимального варіанта реструктуризації впроваджена в ДВАТ „Дніпродіпрошахт” (акт впровадження № Д –а від 5.01. 2006р.). Методика оптимізації параметрів реструктуризації ВП шахти “Росія” ДП “Селидіввугілля” та побудові рейтингової шкали щодо черговості інвестування ( довідка № 01/ 2672 від 7.06.2006р.).
Результати дослідження використовуються також у навчальному процесі Національної металургійної академії України Міністерства освіти і науки України (м. Дніпропетровськ) при викладанні дисциплін "Менеджмент", "Економіка підприємства" та "Реструктуризація і санація підприємств" (акт впровадження від 09.02.2005р.).
Апробація результатів дисертації. Основні результати проведених досліджень, висновки і рекомендації доповідалися й були схвалені на міжнародній науково-практичній конференції "Актуальні проблеми економічної безпеки України" (м. Дніпропетровськ, 2005 р.), IV Всеукраїнській ювілейній науковій конференції молодих учених "Наукові розробки молоді на сучасному етапі" (м. Київ, 2005 р.), Третій міжнародній науково-практичній конференції "Стан і проблеми трансформації фінансів та економіки регіонів у перехідний період" (м. Хмельницький, 2005 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції " Економіка і управління у промисловості" (м. Дніпропетровськ 2005 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Сучасні проблеми підприємства" (м. Дніпропетровськ, 2003 р.), Другій міжнародній науково-практичній конференції "Вибір направлення и розробка механізму виходу підприємства з кризового стану" (м. Дніпропетровськ, 2001 р.).
Результати роботи також доповідалися на технічних радах ДП “Добропіллявугілля” і “Селидіввугілля”.
Публікації. Основні положення дисертації опубліковані у 11 наукових працях (у тому числі 5 –статті в спеціалізованих наукових журналах і збірниках наукових праць, 6 –матеріали конференцій) загальним обсягом 3,1 друк.арк., з яких здобувачеві належить 2,2 друк. арк.
Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг роботи налічує 197 сторінок друкованого тексту, що містить 21 рисунок, 27 таблиць, список використаних джерел з 177 найменувань на 15 сторінках, додатки на 20 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У першому розділі „Стан теорії та практики підвищення ефективності функціонування вугільних підприємств на основі реструктуризації” виконано аналіз фінансово-економічних результатів функціонування вугільної промисловості та окремих вугледобувних підприємств. Його результати свідчать про збереження негативної тенденції зниження ефективності діяльності окремих підприємств, що наочно підтверджується падінням обсягів видобутку вугілля, зростанням собівартості 1 т продукції, значною заборгованістю по заробітній платі, збитковістю більшості вугледобувних підприємств. Це підсилює невідкладність реструктуризації вугледобувних підприємств.
У процесі дослідження визначені особливості підприємств, які необхідно враховувати при обґрунтуванні напрямків реструктуризації та розробці методичного забезпечення її проведення. Ці особливості вимагають теоретичного вирішення ряду важливих питань: розробки методики рейтингової оцінки вугільних підприємств; визначення на її основі перспективних до реструктуризації та таких, що не мають перспектив існування і вимагають припинення їх діяльності; формування економіко-математичних моделей оптимального розподілу обмежених фінансових ресурсів між об’єктами реструктуризації, а також обґрунтування програм реструктуризації, що забезпечують дотримання необхідних параметрів (обсягів видобутку, рівня собівартості 1 т вугілля і т.ін.); оцінки ефективності реструктуризації з урахуванням всіх видів витрат (інвестицій у поновлення основних фондів, соціальних, на закриття шахт і т.і.); обґрунтування раціональних організаційних засад об’єднань підприємств галузі та організаційних структур управління шахтами.
Відзначається, що з загальнотеоретичних позицій реструктуризація та антикризове управління мають різну економічну сутність. В роботі розглядається антикризовий менеджмент як один з напрямків реструктуризації.
Кризовий стан вугледобувних підприємств обумовлений сукупним впливом багатьох чинників зовнішнього та внутрішнього походження. Проведений аналіз дозволив виявити та систематизувати їх таким чином: за сферою виникнення (зовнішні, внутрішні), за природою виникнення (гірничо-геологічні, макроекономічні, політичні, законодавчі, технічні, технологічні, організаційні, економічні), а також за рівнем урегульованості на кожному ієрархічному рівні (макрорівні, підприємства). Удосконалену класифікацію чинників доцільно використовувати для оцінки їх впливу при виконанні SWOT-аналізу підприємства, а також при виборі форми та методу реструктуризації або обґрунтуванні необхідності ліквідації.
У сучасній науковій літературі, особливо коли мова йде про вугільну промисловість, часто терміни “реструктуризація” та “реконструкція” вживаються як синоніми або необґрунтовано підміняються один одним.
З нашої точки зору, реконструкція –це комплекс робіт, які виконуються на діючій шахті з метою збільшення її потужності і (або) покращення економічних показників її роботи. Реструктуризація включає як свої складові частини реконструкцію окремих шахт, будівництво нових (зараз практично не ведеться) і закриття тих шахт, діяльність яких визнана недоцільною, тобто реконструкція є одним із засобів здійснення реструктуризації.
До числа найбільш вагомих факторів, що зумовлюють недостатні темпи та рівень реструктуризації, на нашу думку, належать: недостатня державна підтримка, нестабільність і недосконалість правового поля, відсутність доступних зовнішніх джерел фінансування, недолік власних фінансових коштів, низька кредитна й інвести-ційна привабливість вугледобувних підприємств, відсутність методик і практичного досвіду проведення реструктуризації, недостатня кваліфікація фахівців у цій області.
Серед методичних аспектів особливої уваги заслуговує виділення видів і методів реструктуризації, щодо яких мають місце істотні розбіжності. З урахуванням специфічних особливостей підприємств вугільної промисловості у дисертаційній роботі класифікація можливих методів їх реструктуризації адаптована таким чином (табл.1).
Одним із дуже важливих і широко розповсюджених видів реструктуризації є перехід до нового типу організаційної структури управління або її удосконалення. Для наукового обґрунтування таких перетворень та вибору найбільш доцільного в умовах конкретного підприємства типу ОСУ виконано їх аналіз. Особлива увага приділена дивізіональним структурам управління, як найбільш прийнятним для великих промислових підприємств. Зокрема, визначені основні функції Корпоративного центру, а також повноваження та обов’язки окремих бізнес-одиниць. Проаналізовані з урахуванням їх прийнятності для вітчизняних шахт такі теоретичні моделі виконання Корпоративним центром функцій як „фінансовий холдинг”, „стратегічний архітектор”, „стратегічний контролер”, „оператор”. На основі теоретико-методичних розробок сформульовані пропозиції щодо удосконалення структури управління шахтою ВАТ „Павлоградвугілля”.
Комплексна програма реструктуризації шахти диференціюється на декілька взаємопов'язаних локальних проектів. Комплексність передбачає не тільки кількісне охоплення всіх питань, але й урахування їх взаємозв'язку із суміжними. При чому реструктуризаційні перетворення повинні бути специфічними для кожного вугледобувного підприємства, базуватися на глибокому аналізі його стану у взаємозв’язку з факторами зовнішнього середовища.
У другому розділі „Методичні основи обґрунтування напрямків реструту-ризації шахт” наведено основні методичні розробки щодо наукового обґрунтування напрямків реструктуризації вугледобувних підприємств, запропоновано дві економіко-математичні моделі формування та оптимізації програм реструктуризації.
Важливе значення у визначенні виробничої та організаційної структури підприємства, а також напрямків та методів доцільної реструктуризації має його масштаб, який, у свою чергу, оцінюється обсягами виробництва (реалізації) продукції, вартістю основних фондів або чисельністю трудящих, що працюють на підприємстві.
Таблиця 1
Класифікація видів реструктуризації шахт
|
Класифікаційна ознака |
Види і методи реструктуризації |
|
1. Цільова спрямованість |
а) підвищення ефективності діяльності й ринкової вартості успішно функціонуючого підприємства б) фінансове оздоровлення (санація) кризового підприємства з метою запобігання його банкрутства та ліквідації в) більш вигідний продаж майна підприємства при його ліквідації |
|
2. Масштаби реструктуризації |
а) комплексна –включає всі основні аспекти діяльності б) локальна –перетворення окремого найбільш проблемного аспекту діяльності або підрозділу (групи підрозділів) |
|
3. Ініціатор реструктуризації |
а) власники і менеджери підприємства в) санатори б) органи державного управління г) ліквідатор |
|
4. Область реструктуризації |
а) реструктуризація управління: перехід до нового типу організаційної структури управління; зміна структури та якості трудового колективу; удосконалення системи мотивації праці б) реструктуризація виробництва (операційна реструктуризація): упровадження прогресивних технологій; модернізація устаткування; приведення витрат у відповідність доходам; розробка програм зниження витрат в) реструктуризація необоротних активів: продаж основних фондів, здача майна в оренду, лізинг, передача основних фондів на баланс інших організацій г) фінансова реструктуризація: реструктуризація кредиторської заборгованості, передача частини майна за рахунок погашення заборгованості, залучення додаткових позикових коштів, створення системи управління грошовими потоками |
|
5. Обов'язковість проведення реструктуризації |
а) обов'язкова (примусова) –за рішенням органу державного управління або арбітражного суду б)добровільна –за рішенням власників або менеджерів підприємства |
|
6. Зміна розмірів підприємства |
а) без зміни розмірів підприємства перетворення –зміна організаційно-правової форми функціонування підприємства, приватизація, реприватизація б) укрупнення підприємства злиття, приєднання, придбання активів, придбання прав власності на інше підприємство в) розукрупнення підприємства поділ, виділення, внесення частини майна підприємства в статутний фонд нової юридичної особи разом з іншими засновниками, передача активів, що не використовуються, продаж активів г) створення різних об’єднань |
|
7. Тривалість реструктуризації та обсяги робіт |
а) стратегічна –розрахована на відносно тривалу перспективу, охоплює найбільш важливі аспекти діяльності підприємств і передбачає їх б) тактична –розрахована на період часу середньої тривалості (близько року), передбачає комплекс перетворень в рамках існуючої стратегії в) оперативна –коротко часова |
Розрахунки, які були проведені для виявлення однорідних за цими показниками груп шахт (фрагмент наведено у табл. 2), засвідчили велику розбіжність у цих показниках (коефіцієнт варіації від 0,21 до 1,39) не тільки в цілому по Україні, але й у межах існуючих об'єднань (державних холдингових компаній, виробничих об'єднань, державних підприємств). Це свідчить про необхідність індивідуального підходу до кожної шахти при виборі напрямків реструктуризації, визначенні потужності, строку експлуатації, виборі виробничої структури та організаційної системи управління.
Таблиця 2
Аналіз однорідності груп шахт, що входять до вугледобувних об'єднань
|
Назва об'єктів аналізу за |
Характеристики показника "обсяги виробництва" (тис.т) |
|
станом на 1.01.2004 р. |
Середнє значення |
Коефіцієнт варіації |
Відхилення від максимально допустимого значення, яке засвідчує однорідність групи |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
Шахти ДХК "Донвугілля" |
409,5 |
0,50 |
+ 0,17 |
|
Шахти ВО "Донецьквугілля" |
132,1 |
0,67 |
+0,37 |
|
Шахти ДХК "Макіїввугілля" |
392,4 |
0,59 |
+0,26 |
|
Шахти ДП "Добропіллявугілля" |
922 |
0,38 |
+0,05 |
|
Шахти ДХК "Селидіввугілля" |
302,5 |
0,90 |
+0,57 |
Обґрунтовано доцільність використання в процесі вибору напрямків реструктуризації конкретного підприємства та формуванні програми його реструктуризації багатокритеріальної оптимізації, оскільки не один із розповсюджених економічних критеріїв не є універсальним. Крім того, в силу специфіки шахт не можливо обмежитись тільки економічними критеріями, оскільки не менш важливими є такі, що характеризують надійність функціонування суб’єкту господарювання. У зв’язку з вищезазначеним у роботі запропоновано векторний критерій економіко-матема-тичної оптимізаційної задачі, розв’язання якої знаходиться за такими правилами:
Таким чином, в основу задачі системного аналізу шахти як об'єкту реструктуризації та формування оптимальної програми покладена така модель:
(1)
при
У даній постановці задачі локальними критеріями є :
1. Виробничі витрати, млн. грн. /рік (Vi).
2. Надійність технологічної системи шахти, часток одиниці (Рi).
3. Максимум приросту потужності, тис. т (Di)
4. Рівень концентрації гірничих робіт, лави (Li).
Основу підходу до побудови моделі (1) складає можливість розбиття безлічі допустимих значень кожного з локальних критеріїв на підмножини цілком задовільних або квазінормативних,
де (Vi)-, (Pi)+, (Di)+, (Li)+ – субоптимальні значення локальних критеріїв ефективності;
(Vi)*, (Pi)*, (Di)*, (Li)* – наперед встановлені песимістичні або квазінормативні оцінки локальних критеріїв, гірші за які значення локальних критеріїв не повинні бути.
Таким чином, багатокритеріальна задача формування оптимальної програми реструктуризації вугледобувного підприємства зводиться до задачі нечіткого математичного програмування, економіко-математична модель якої має вигляд:
(2)
Розв‘язком задачі є компромісний варіант, який задовольняє необхідні вимоги за всіма зазначеними критеріями.
Друга економіко-математична модель, яка запропонована в цьому розділі, полягає в розподілі лімітованого обсягу інвестицій між окремими шахтами з метою максимізації приросту їх потужності. Така задача є однокритеріальною, але вирішується із застосуванням динамічного програмування. Найбільш важливий аспект задач такого типу – встановлення залежностей між рівнем інвестицій та можливим приростом потужності шахти.
Практичне застосування розроблених моделей дозволяє сформувати науково-обґрунтований варіант програми реструктуризації, який забезпечує приріст потужності шахт та обсягів видобутку вугілля при раціональному використанні фінансових ресурсів та підтримці на належному рівні надійності функціонування вугледобувного підприємства як складної системи.
Третій розділ „Реалізація засобів реструктуризації шахт ДП “Добропілля-вугілля” присвячено визначенню інвестиційної привабливості шахт та доцільності їх збереження та інвестування, а також формуванню оптимальних програм їх реструктуризації із застосуванням запропонованого у другому розділі методичного апарату.
У теорії та практиці для оцінки інвестиційної привабливості окремих шахт досить часто використовується критерій економічної надійності:
Keн = KmKе + Kг , (3)
де Km – показник технологічної надійності;
Kе – показник економічного рівня;
Кг – показник геологічної надійності.
Для підвищення об’єктивності оцінки напрямків реструктуризації в дисертаційній роботі запропоновано рейтингову оцінку стану шахт за комплексним критерієм який, окрім економічної надійності, враховує ряд техніко-технологічних та якісних характеристик видобутку вугілля.
Таким чином, запропонований комплексний критерій, крім економічної надійності, додатково включає в себе такі складові частини:
1. Відношення обсягу видобутого вугілля до реалізованого. Ця ознака характеризує не тільки якісні характеристики вугілля та потребу в ньому ринку, а й збутову діяльність підприємства. В ідеальному варіанті цей параметр повинен наближатися до одиниці.
. Найбільш важливим показником, який характеризує якість вугілля, є його зольність. У зв’язку з цим у критерії запропоновано використовувати відношення зольності видобутого до зольності реалізованого вугілля.
. Дуже важливим у процесі реструктуризації шахт є комплексне використання природних ресурсів. Для шахт даного регіону було введено співвідношення обсягів породи, що видається з шахт, та тієї її частини, яку шахта переробляє для закладки, виготовлення будматеріалів тощо.
Склад показників, які входять до комплексного критерію, залежить від особливостей шахт, що оцінюються. Так, дуже важливим показником, який характеризує рівень прогресивності та безвідходність технологій, а також диверсифікацію діяльності шахти, є рівень уловлювання та використання попутного газу. На жаль, на шахтах Добропільського регіону (як і на більшості шахт Донецького басейну) будь– яких значних робіт з утилізації метану не ведеться. Тому для визначення рейтингу шахт ДП „Добропіллявугілля” цей показник не використовується, але він може бути рекомендований для інших підприємств. Таким чином, запропонований комплексний критерій дозволяє ранжувати шахти з урахуванням як основних економічних показників їх діяльності, так і з точки зору негативності впливу на довколишнє середовище та рівня використання природних ресурсів. У табл. 3 наведено значення параметрів, що оцінювались, в стандартизованому масштабі. З метою порівняння характеристик шахт до аналізу додані деякі шахти Червоноармійського регіону.
Аналіз наведеного ранжованого ряду дозволив зробити такі висновки:
– розподіл інвестицій на реструктуризацію або підтримку потужності необхідно
здійснювати з урахуванням рангу шахти за комплексом економічних і екологічних наслідків її роботи;
– знаходження шахти в кінці ряду з собівартості –це необхідна, але не обов'язкова умова для її закриття, оскільки на кожному підприємстві є резерви для підвищення його економічного й екологічного рейтингу;
– шахти, що забезпечені балансовими запасами, можуть мати низький рейтинг унаслідок недостатніх інвестицій, унікального природного положення або нераціонального ведення гірничого господарства.
Можливості вибору доцільного варіанта реструктуризації зводяться до декількох варіантів, найбільш прийнятним з яких є компенсація вибуття потужностей не за рахунок будівництва нової шахти, а в результаті підвищення навантаження на старі шахти, що залишаються в роботі.
Якщо потреба ринку у вугіллі підприємства знаходиться на певному рівні, виникає необхідність розробки найрозумнішої політики в цих визначених умовах.
У роботі запропоновано залежності приросту потужності зазначених шахт від обсягів інвестування та рівня їх економічної надійності (рис.1). Окрім того, розроблені моделі, що дозволяють врахувати особливості зміни частки гірничопідготовчих робіт залежно від кута падіння пластів кількості горизонтів тощо.
Рис. 1. Залежність приросту потужності шахт від обсягу інвестицій
Для формування програми реструктуризації підприємства використана багатокритеріальна оптимізаційна модель. Вихідними даними оптимізаційної задачі є 40 можливих варіантів реструктуризації шахт ДП „Добропіллявугілля”. Для умов шахт Добропільського регіону якнайменшим з найбільших значень локальних критеріїв у стандартизованому масштабі є D(X9)=0,56. Це відповідає значенням локальних критеріїв Vi=95,30грн/т; Li=13 лав; Di=800 тис.т/рік; Pi=0,79 (табл.4).
Таблиця 4
Результати векторної оптимізації параметрів реструктуризації шахт
Добропільського регіону
|
Складові векторного критерію |
Spot-точки варіантів за локальними критеріями |
|
В абсолютному вимірю-ванні |
Показ-ник |
Одиниця виміру |
X 21 |
X15 |
X 17 |
X 6 |
... |
X 14 |
X 9 |
X 27 |
|
Vi(x) |
грн/т |
85,1 |
,3 |
100,1 |
120,4 |
... |
,1 |
95,3 |
141,9 |
|
|
Pi (x) |
частки один. |
0,78 |
,72 |
0,81 |
0,87 |
... |
0,71 |
0,79 |
0,87 |
|
|
Di (x) |
тис.т |
100 |
200 |
400 |
... |
500 |
800 |
1000 |
||
|
Li (x) |
лави |
12 |
10 |
14 |
9 |
... |
11 |
13 |
12 |
|
|
У стандартизованому масштабі |
Vi (x) |
частки один. |
,67 |
,39 |
,44 |
,66 |
... |
,20 |
0,38 |
0,91 |
|
Pi (x) |
частки один. |
,60 |
,90 |
,45 |
,15 |
... |
,95 |
0,55 |
0,15 |
|
|
Di (x) |
частки один. |
,94 |
,80 |
,89 |
,78 |
... |
,72 |
0,56 |
0,44 |
|
|
Li (x) |
частки один. |
0,50 |
0,75 |
,25 |
,87 |
... |
,62 |
0,37 |
0,50 |
Таким чином, отриманий оптимальний варіант включає 5 технічних заходів, реалізація яких передбачається на більш надійних шахтах (Добропільській, Алмазній, Білицькій, Новодонецькій та Піонер), що забезпечує зростання їх сумарної потужності на 800 тис. т при проведенні видобутку в 13 лавах з середніми виробничими витратами 95,3 грн. на 1 т. При цьому надійність технологічної системи складає 0,79, що є достатньо високим показником.
Удосконалений механізм реструктуризації підприємств вугільної промисловості, який наведено у дисертації (рис. 2), передбачає оцінку інвестиційної привабливості шахт за критерієм економічної надійності та запропонованим автором комплексним критерієм, оцінку приросту потужностей залежно від обсягів інвестицій за допомогою встановлених у роботі залежностей, реалізацію комплексу економіко-математичних моделей та формування на їх основі оптимального варіанта реструктуризації. Запропонований механізм використаний для формування доцільних напрямків реструктуризації ДП „Добропіллявугілля”.
ce –
c2 –
d4
d0
c2