Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Міністерство освіти і науки України
Національний авіаційний університет
Боняр Світлана Михайлівна
УДК 338.47:[656.627.3:336.232
Формування зборів
за проходження суднами шлюзів р. Дніпро
Спеціальність 08.07.04 - економіка транспорту і зв`язку
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Київ —
Дисертація є рукописом.
Робота виконана на кафедрі економіки і менеджменту в Київській державній академії водного транспорту.
Науковий керівник:- доктор економічних наук, професор Коба В`ячеслав Григорович Київська державна академія водного транспорту, завідувач кафедри економіки і менеджменту
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Ященко Леонід Андрійович - Національний авіаційний університет, професор кафедри менеджменту авіаційних перевезень і робіт
кандидат економічних наук, заслужений працівник транспорту України Підлісний Павло Іванович, Акціонерна судноплавна компанія “Укррічфлот”, віце-президент
Провідна установа- Одеський державний морський університет, кафедра економіки підприємств і підприємництва, м. Одеса
Захист відбудеться 25 червня 2001 року о 14 годині на засіданні спеціалізованної вченої ради Д 26.062.02 при Національному авіаційному університеті за адресою:
, м. Київ, проспект Комарова, 1,корпус 2, ауд. 418.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного авіаційного університету за адресою: 03058, м. Київ, проспект Комарова, 1
Автореферат розісланий 25 травня 2001 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат економічних наук,
доцент Жебка В.В.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
У зв`язку з впровадженням у різні галузі транспорту ринкових методів господарювання важливе місце займає вдосконалення господарських відносин між суб`єктами господарювання, у тому числі на водному транспорті України. До 1992 року всі підприємства водного транспорту були державними і господарські відносини між ними будувалися на принципах командно-адмінистративної системи господарювання. Питанням вдосконалення цих взаємовідносин, як на водному транспорті, так і на інших видах транспорту було присв`ячено достатньо багато наукових розробок таких вчених, як Бланк Ш.П., Єлагін В.Т., Загорулько В.М., Кулаєв Ю.Ф., Легостаєв В.А., Мірошніков А.В., Мітаішвілі А.П., Сич Є.М., Чекаловець В.І., Цвєтов Ю.М., Ященко Л.А.
В сучасних умовах, коли у значній мірі відбувається суттєве реформування структур управління водними підприємствами, форм власності, механізмів господарювання важливе значення набуває формування нових відносин між цими підприємствами. Проте в Україні проблемі вдосконалення господарських відносин між підприємствами водного транспорту не приділялось належної уваги. В проведеному дисертаційному дослідженні був розглянутий найважливіший елемент господарських відносин між судноплавними компаніями і підприємствами водних шляхів та шлюзів на р. Дніпро —формування та встановлення величини та механізмів введення зборів з суден за проходження шлюзів Дніпровського каскаду.
Актуальність теми. До 1992 року проблеми розрахунків між суднами, які проходять шлюзи р. Дніпро та підприємствами, що обслуговують шлюзове господарство, не виникало, так як всі вони входили у склад єдиної державної організації. Після 1992 року на водному транспорті відбулася реструктуризація органів управління у вигляді розділення пароплавств на окремі підприємства: річкові порти, судноплавні компанії, суднобудівні –судноремонтні заводи, підприємства по обслуговуванню водних шляхів та шлюзів. Змінилася і форма власності більшості знову створених підприємств: практично всі вони з державних перейшли у недержавну форму власності, переважно у відкриті акціонерні товариства. У той самий час підприємства по обслуговуванню водних шляхів України, штучних гідротехнічних споруд, шлюзів у відповідності з Водним Кодексом України, затвердженим Постановою Верховної Ради України від 06.06.1995 року, ст.67, залишаються у державній формі власності і управляються державною організацією (державним підприємством) “Укрводшлях”.
Зрозуміло, що така структурна перебудова вимагає встановлення нових взаємовідносин між ланками воднотранспортної системи. Враховуючи також, що у теперішніх умовах держава не в змозі повністю фінансувати утримання внутрішніх водних шляхів, стало питання про часткове їх фінансування споживачами, тобто судноплавними компаніями України, що користуються цими внутрішніми водними шляхами. Ця задача є новою для України в науковому та практичному аспектах.
На актуальність вибраної теми у частині створення необхідних умов безпечного судноплавства та безаварійної роботи судноплавних гідротехнічних споруд вказують також урядові документи: рішення Кабінету Міністрів України (протокол №26 від 09.07.1998 року), постанови Державної комісії з питань транспортних коридорів (протокол №12 від 08.12.1998 року) та Державної комісії з питань техногенно –екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (протоколи №24 від 23.11.1996 р., №4 від 03.11.1998 р., №3 від 17.09.1999 р.).
Зв`язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов`язана з дослідженнями, які проводяться на кафедрах економіки і менеджменту, перевезень і маркетингу Київської державної академії водного транспорту по темі: “Розробка державної цільової програми безпечної експлуатації внутрішніх водних шляхів та судноплавних шлюзів України на 2001-2010 роки”(номер державної реєстрації 0199V003929), “Економічне і правове обгрунтування розміру тарифів і зборів на р.Дніпро”(номер державної реєстрації 0100V006779), “Програмою стабілізації та розвитку морського та річкового транспорту України до 2005 року”(затверджена наказом Міністерства транспорту України №604 від 31.10. 2000 р.).
Мета і основні задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка методичних положень та практичних рекомендацій по формуванню зборів з суден за використання шлюзів Дніпра та вироблення економічних механізмів введення таких зборів.
У відповідності з поставленою метою були сформульовані і вирішені наступні основні задачі:
Об`ект і предмет дослідження. Предметом дослідження є сукупність економічних відносин, які виникають при перевезеннях водним транспортом, його обслуговуванням та направлені на ефективний розвиток воднотранспортного комплексу України.
Об`єкт дослідження - підприємства по обслуговуванню водних шляхів та шлюзів.
Методологія і методичні основи дослідження. Методологічною основою роботи є фундаментальні дослідження і положення вітчизняної і закордонної науки з проблеми вдосконалення господарських відносин між підприємствами, перш за все на транспорті, методичні матеріали міжнародних організацій морського та річкового флоту (ІМО, Дунайської комісії), законодавчі акти та нормативні матеріали Міністерства транспорту та Державного департаменту морського та річкового флоту України.
Методичну базу дослідження складають принципи ціноутворення та формування тарифів, правила організації діяльності шляхового та шлюзового господарства України, а також методи аналітичного системного підходу, економічного аналізу та економіко-математичного моделювання.
Наукова новизна результатів дослідження. Наукова новизна роботи полягає у подальшому розвитку теоретичних основ формування зборів на водному транспорті, як найважливішого елементу вдосконалення господарських відносин між воднотранспортними підприємствами у ринкових умовах, зокрема:
Практична цінність отриманих результатів. Основний науковий і практичний результат дисертаційної роботи полягає в розробці методичних положень по визначенню зборів з суден за проходження шлюзів та рекомендацій по вдосконаленню господарських відносин між підприємствами при використанні водних шляхів та шлюзів в Україні.
Окремі результати досліджень використані при роботі над Постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.1999 р. № 236 "Про затвердження граничних розмірів плати за проходження суден шлюзами Дніпровського каскаду", а також при розробці “Державної програми безпечної експлуатації внутрішніх водних шляхів та судноплавних шлюзів України на 2001-2010 роки”(наказ Міністерства транспорту України №684 від 05.12.2000 року).
Результати дослідження використані у виконаній за участю автора НДР “Розробка Державної цільової програми безпечної експлуатації внутрішніх водних шляхів та судноплавних шлюзів України на 2001-2010 роки”(номер державної реєстрації 0199V003929).
Результати дослідження використовуються студентами факультету Економіки транспорту Київської державної академії водного транспорту при виконанні курсових робіт по дисципліні “Економіка транспорту”та дипломному проектуванні.
Особистий внесок здобувача. Матеріали, наведені в дисертаційній роботі, і результати, що опубліковані в наукових працях [4,6] за темою дисертації, отримані автором самостійно.
У матеріалах дослідження, опублікованих у статті [1], здобувачем були виявлені тенденції у розвитку світового морського вантажного флоту.
У матеріалах, опублікованих у статті [2] особистий внесок здобувача —визначення ролі водного транспорту у транспортому комплексі України.
У статті [3] здобувачем були сформульовані принципи визначення тарифів.
У матеріалах, опублікованих у статті [5] особистий внесок здобувача —збір, опрацювання та представлення статистичних материалів, обгрунтування пропозицій по структурній перебудові державного підприємства "Укрводшлях".
Апробація результатів дослідження і публікації. Основні положення дисертаційного дослідження доповідались та отримали позитивну оцінку на наукових семінарах кафедри “Економіки і менеджменту”у 1999-2000 роках, конференції професорсько-викладацького складу факультету Економіки транспорту у 2000 та 2001 роках, науково-технічній конференції професорсько-викладацького складу Одеської державної морської академії у 2000-2001 роках, а також на нарадах та засіданнях технічної ради АСК “Укррічфлот”, ДП “Укрводшлях”, державного департаменту морського та річкового флоту України у 1999-2000 роках.
Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковані в шести наукових працях, з них п`ять статей в наукових спеціальних виданнях ВАК України, загальним обсягом 2 друк. арк., у тому числі автору належить 1,4 друк. арк.
Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновку і додатків. Основний зміст роботи викладено на 144 сторінках комп`ютерного тексту. Робота містить 25 таблиць, 7 рисунків. Список використаної в дисертації літератури складає 107 найменувань. Допоміжна інформація і документальні дані наведені у 6 додатках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
У вступі розглянута доцільність розробки наукової проблеми, обгрунтована її актуальність, сформульовані мета, задачі і наукова новизна дослідження, визначені теоретичне і практичне значення отриманих результатів.
Перший розділ —“Вдосконаленя господарських відносин між підприємствами при використанні водних шляхів і шлюзів України”—присвячений концептуальним проблемам функціонування і фінансування підприємств по обслуговуванню водних шляхів і шлюзів р. Дніпро. Досліджено специфічні ознаки діяльності підприємств “Укрводшляху”, доведено, що встановлення зборів за проходження суднами шлюзів є нагальною потребою розвитку системи водних шляхів України. З одного боку це визначається подальшим розвитком ринкових відносин на водному транспорті, з другого—неспроможністю держави в повній мірі фінансувати експлуатацію, ремонт і модернізацію гідротехнічних споруд, що видно з даних табл.1.
Як видно з наведених даних, за останні п`ять років мав місце постійний дефіцит коштів на експлуатацію, ремонт та модернізацію шлюзового господарства. Якщо у 1996 році фінансування експлуатації шлюзів державою становило 47,8% від потреби, то вже у 2000 році цей показник знизився до 10,5%. Таке положення призводить до негативних наслідків.
1. Знижується безпека плавання по річці Дніпро. За останні чотири роки на Дніпрі мали місце шістнадціть аварій суден внаслідок незадовільного утримання водних шляхів і гідротехнічних споруд.
2. Шлюзові споруди практично не ремонтуються, що ставить під загрозу працездатність цих гідротехнічних споруд. В окремих випадках відсутність необхідного ремонту може призвести до екологічних катастроф. Наприклад, незадовільний стан створних воріт Київського шлюзу міг призвести до катастрофи (при їх зриві), у результаті якої ліва частина міста Києва та частина правобережного
Таблиця 1- Динаміка планових і фактичних витрат на утримання шлюзів
№ п\п Показники Од. виміру Роки
1999
1. Планові (заявлені) витрати на утримання шлюзів Тис. грн. 1065,1 2752,7 ,0 ,0 16000
2. Фактичні витрати на утримання шлюзів Тис. грн. ,8 ,8 ,72 ,0 7352,9 ,4
3. Затверджений план бюджетного фінансування Тис. грн. ,5 ,7 ,64 6179,85 1974 ,8
4. Фактично виділено з бюджету Тис. грн. ,5 ,3 ,8 ,93 1410,4 ,1
5. Дефіцит (профіцит) коштів на утримання шлюзів з врахуванням фактичних витрат і фактично виділених з бюджету коштів (4-2) Тис. грн. % +291,7 125 -643,5 67 -3513,92 30 -3096,07 50 -5942,5 19 -7032,3 20
6. Дефіцит (профіцит) коштів на утримання шлюзів з врахуванням планових (заявлених) витрат і фактично виділених з бюджету коштів (4-1) Тис. грн. % +380,4 136 -1416,4 49 -6702,2 18 -5837,07 35 -14589,6 8,8 -15018,9 10,5
Києва (Оболонь, Поділ) могли опинитися затопленими шаром води до двох метрів. Це примусило Київську держадміністрацію у терміновому порядку виділити 400 тис.грн. на ремонт створок воріт і провести його у 1999 році.
3. Знижується працездатність шлюзових гідротехнічних споруд, що служить одним з факторів зниження гарантованих глибин на річці Дніпро і призводить до зниження швидкості ходу суден, а в критичних ситуаціях —до зупинки навігації по річці.
Важливою передумовою покращання становища є встановлення зборів за проходження суднами шлюзів. Це дасть можливість:
Таке рішення проблеми підказує і закордонний досвід. Практично в усіх країнах Європи судна, які проходять по каналам та через шлюзи, платять збори за ці проходи. В дисертації проведено аналіз ставок зборів з суден за проходження каналів і шлюзів таких країн як Німеччина, Румунія, Росія, який дозволяє зробити висновок про необхідність введення зборів за проходження суднами шлюзів р. Дніпро і в Україні.
Обгрунтування необхідності додаткового фінансування шлюзового господарства поставило питання про розроблення принципів визначення зборів з суден за проходження шлюзів. На основі комплексного аналізу підходів до фінансування автомобільних, повітряних, залізничних шляхів, закордонного досвіду фінансування водних шляхів, були обгрунтовані такі основні принципи:
Викладені вище принципи дали можливість виявити фактори, що впливають на збори з суден за шлюзування. вони були класифіковані по трьох основних групах: зовнішні, внітрішні і фактори перевезень. До зовнішніх відносяться такі основні фактори: стан економіки країни, інфляція, обсяг перевезень водним транспортом, доля бюджетного фінансування шлюзового господарства. До внутрішніх факторів, що впливають на величину зборів відносяться такі: витрати шлюзового господарства на утримання шлюзів, кількість “холостих”шлюзувань (коефіціент злитих призм) і середня кількість суден у шлюзі за одне шлюзування (коефіціент завантаженості камери шлюза). Фактори перевезень містять в собі такі основні показники: тип судна, місткість судна, вид плавання (закордонне або каботажне) і національна приналедність судна. Ця класифікація подана на рис.1.
У другому розділі –"Аналіз виробничо-господарської діяльності підприємств по обслуговуванню судноплавних шлюзів Дніпра" - досліджено фактори, які формують збори за шлюзування суден, виходячи з аналізу господарської діяльності підприємств по обслуговуванню гідротехнічних споруд
Рис. 1. Фактори, що впливають на величину зборів за шлюзування
(шлюзів) за останні п`ять років, стану матеріально-технічного забезпечення шлюзового господарства, прогнозу обсягу суднопроходів на середньострокову перспективу.
Особлива увага приділена внутрішнім факторам і факторам перевезень. Аналіз динаміки обсягів робіт шлюзів Дніпровського каскаду показав, що у 1999 році у порівнянні з 1995 роком спостерігається значне зменшення кількості шлюзувань (на 35%), а також зниження в 1,84 раза кількості прошлюзованих суден. Це пов`язано з тим, що по верхній і середній частині Дніпра прохід суден суттєво зменшився. Коєфіціент використання злитих призм не змінився і був на рівні 1,44, що говорить про відносну стабільність пропуску суден через шлюзи. Коефіціент завантаженості камер зменшився на 13% і склав у 1999 році 1,48. Середньодобова кількість шлюзувань зменшилась на 32%. Це підтверджує факт зниження обсягів судноплавства по р. Дніпро, шлюзи пропускають тільки 10% від потенційного обсягу суднопропуску.
В той же час витрати шлюзів в динаміці постійно зростають внаслідок інфляції, старіння гідротехнічних споруд, інших факторів. З 1995 по 1999 роки вони зросли в 6,5 раз. Причому середньорічні темпи росту складають біля 50%. Звідси виникає необхідність регулярного перегляду зборів за проходження суднами шлюзів, з метою компенсації зростання витрат у величині зборів. Особливістю експлуатації шлюзів є те, що майже 95% витрат можна віднести до складу постійних. Це витрати на заробітну плату з нарахуваннями, матеріали, знос малоцінного інвентаря, ремонтний фонд, амортизацію. При цьому амортизація займає 80% усіх витрат шлюзу (1999 р.), лише витрати на електроенергію у значній їх частині можна віднести до перемінних, які пропорційно залежать від обсягу робіт. З цього витікає, що від кількості суднопроходів величина витрат шлюзів практично не залежить і для підтримання їх у працездатному стані потрібні кошти на проведення відповідних робіт.
Аналіз стану матеріально-технічної бази шлюзового господарства України показав, що в теперішній час внаслідок недостатнього фінансування безпека пропуску через шлюзи суден критично низька. При невиконанні першочергових робіт шлюзи в подальшому можуть бути зачинені для пропуску суден, тим більше, що їх технічний рівень не відповідає державним і європейським стандартам. По виконаним нами розрахункам для радикального поліпшення технічного стану шлюзового господарства необхідно на модернізацію і реконструкцію шлюзів 136,9 млн.грн. на 2001-2010 роки, у тому числі Київському судноплавному шлюзу 14,07 млн.грн., Канівському –майже 22 млн.грн., Кременчуцькому –,6 млн.грн., Дніпродзержинському –,15 млн.грн., Запорізькому району гідротехнічних споруд –,25 млн.грн., Каховському –,8 млн.грн. Розрахунки показують, що вкладення цих коштів дозволить вирішити проблеми безпечного функціонування шлюзового господарства при доведенні рівня їх технічного стану до європейських вимог.
Величина зборів з суден за проходження шлюзів обернено пропорційно залежить від кількості суднопропусків на конкретному шлюзі. Зрозуміло, що чим більше суден проходить через шлюз, тим менше буде розмір зборів за шлюзування з кожного судна. Тому в дисертації було проведено дослідження цього фактору формування розміру зборів. З цією метою був розроблений прогноз суднопропусків на середньострокову перспективу до 2004 року на основі прогнозу обсягів перевезень водного транспорту і структури прошлюзованих суден. Аналіз структури прошлюзованих суден показав, що 95% шлюзувань проходять судна недержавних компаній, більше 70% з них належать до найбільшої в Україні акціонерної судноплавної компанії “Укррічфлот”. Тому орієнтовний прогноз суднопропуску через шлюзи був розроблений, виходячи з перспективних планів збільшення перевезень цією компанією по р.Дніпро до 2004 року. За виконаними розрахунками з достатньою достовірністю можна вважати, що на 2001-2004 роки обсяг робіт шлюзів збільшиться приблизно на 20%, приріст буде становити 5% кожного року.
У третьому розділі —“Методичні положення по розрахунку зборів з суден за проходження шлюзів та їх оцінка”—подані результати розробок методичних положень по визначенню рівня зборів з суден за шлюзування, розрахунки конкретних ставок цих зборів та проведена оцінка введення зборів на показники перевезень, перш за все, собівартість транспортного процесу.
Розроблені методичні положення відповідають тим принципам, які були викладені попередньо. Виходячи з них рівень зборів з суден за шлюзування повинен визначатися по окремим шлюзам у відповідності з модулем судна, видом та режимом плавання, національною належністю судна, забезпечувати стимулювання плавання суден по верхньому і середньому Дніпру (рис.2).
Середні ставки зборів за шлюзування по j-тому шлюзу можна розрахувати по розробленій нами формулі:
SСбji
Тср ji = —————————— (1)
Nji* Кзji
де Тср ji - середня ставка зборів за проходження суден через j- тий шлюз в i- тому році;
j - номер шлюзу (от 1 до 6);
i –рік розрахунку ставок зборів за шлюзування;
SСбji- планові витрати на утримання j- того шлюзу в i-му році, що компенсуються за рахунок зборів з суден за шлюзування;
Nji –планова кількість шлюзувань по j- тому шлюзу в i-му році;
Кзji –плановий коефіциент завантаженості j- того шлюзу в i-му році (розраховується як відношення планового суднообігу до кількості планових шлюзувань).
При цьому у планові витрати на обслуговування шлюзів, які компенсуються за рахунок зборів з суден за шлюзування, включаються лише поточні планові витрати. Це витрати на основну і додаткову заробітну плату, паливо, електроенергію, матеріали, знос малоцінного інвентаря. Витрати на амортизацію і капітальний ремонт будуть компенсуватися із бюджету у відповідності з “Державною програмою безпечної експлуатації внутрішніх водних шляхів та судноплавних шлюзів України на 2001-2010 роки”.
У дисертації обгрунтовано, що доцільно по шлюзам Київському, Канівському, Кременчуцькому, Дніпродзержинському встановити однакові ставки зборів, оскільки умови їх функціонування подібні, а по Запорізькому і Каховському встановити індивідуальні ставки.
При визначенні зборів з суден за шлюзування необхідно мати на увазі, що з точки зору виробництва шлюзових робот по відношенню до трудоміцкості цих робот немає ніякої різниці, яке судно шлюзується. Мається на увазі, що і для шлюзування невеликого катера і для шлюзування великого теплоходу типу “річка-море”, трудоміцкість робіт по шлюзуванню практично однакова, отже, витрати на проведення цих робіт також рівні. Проте зрозуміло, що для нарахування зборів за шлюзування ми не можемо брати однакову плату з різних по розмірам і вантажопід`ємністю суден, так як доходи і прибуток від перевезень у різних типів
Рис. 2. Задачі визначення величини зборів з суден за шлюзуваннясуден на різних лініях їх використання різні. Тому виникає задача розподілення середніх витрат на шлюзування у відповідності з конкретними типами суден, що проходять через j- тий шлюз, тобто розподілення ставок по модулю суден. Тоді, якщо n- модуль судна, нами обгрунтована наступна класифікація суден, що проходять через шлюзи р. Дніпро, по модулю: 0- 2000 м3, 2001- 4000 м3, 4001–м3, 10001 м3. Така класифікація по модулю судна прийнята на основі аналізу Положення про портові збори, затвердженого Постановою КМУ від 12.10.2000 року №1544, закордонного досвіду.
Для диференціації зборів з суден у залежності від національної приналедності судна нами введені наступні режими плавання: найбільшого сприяння, національний, звичайний. Ці режими плавання відповідають міждержавним правовим морським документам. Для суден, що плавають по Дніпру у відповідності з режимами національного і найбільшого сприяння, були встановлені пільгові ставки зборів, для всіх інших —звичайний.
У залежності від виду плавання встановлена така класифікація: каботажне плавання і закодонне плавання, як це прийнято в усіх нормативних документах.
Для забезпечення стимулювання плавання суден по верхньому і середньому Дніпру був введений коефіціент пріоритету шлюзу, шлюзи Дніпровського каскаду були розподілені на три групи, у відповідності з якими встановлені ставки зборів. Перша група –шлюзи верхнього і середнього Дніпра (Київський, Канівський, Кременчугський, Дніпродзержинський шлюзи), так як вони мають практично однакову кількість шлюзувань і витрати на утримання, а також з метою стимулювання судноплавства у цій частині Дніпра. Окремо виділились шлюзи Каховський і Запорожський, так як вони мають найбільшу кількість шлюзувань, але витрати на їх утримання відрізняються практично у 2 рази.
Ці залежності були розписані системою рівнянь, враховуючи, що фактично зібрані кошти від зборів з суден за шлюзування повинні бути рівні або більші планових витрат на обслуговування j- того шлюзу, які компенсуються за рахунок зборів. Типова формула цієї системи рівнянь може бути записана таким чином:
Тjmnl * Njmnl Тсрji * Nji (2)
при Njmnl = Nji (3)
де m- індекс, що визначає вид плавання; l- індекс, що визначає режим плавання; j- індекс, що визначає номер шлюзу; n- індекс, що визначає модуль судна.
Tjmnl - вартість шлюзування для судна з модулем n, режимом l, видом плавання m на j-тому шлюзі;
Njmnl —кількість шлюзувань суден з модулем n, режимом l, видом плавання m на j-тому шлюзі;
Tcpij —середня вартість шлюзування по j-тому шлюзу для всіх суден;.
Nji –загальна кількість шлюзувань по j–тому шлюзу в i–тому році.
Проте розроблена система з 15 рівнянь у загальному вигляді рішень не має, оскільки число невідомих більше, ніж число рівнянь. Задача була вирішена шляхом вводу деяких обмежень на число невідомих через коригуючі коефіціенти Кn, Кm, Кl, Кj. Економічний зміст цих коєфіціентів у тому, щоб встановити співвідношення між ставками зборів по виділених параметрах. Наприклад, коефіціент Кm визначається з відношення:
___Tjnl2___
Кm = Tjnl1 (4)
де Tjnl2 –ставка сбору за шлюзування судна n–го модуля, l-го виду плавання на j–тому шлюзі у звичайному режимі плавання;
Tjnl1 –ставка сбору за шлюзування судна n–го модуля, l-го виду плавання на j–тому шлюзі при шлюзуванні у пільговому режимі плавання. Аналогічним чином визначаються і інші коригуючі коефіціенти.
Коефіціенти були обгрунтовані, виходячи з відповідних співвідношень, прийнятих у портових зборах і закордонного досвіду.
Загальний алгоритм розрахунку зборів за проходження суднами шлюзів визначений таким (рис.3).
Проведені розрахунки у відповідності з методичними положеннями дозволили визначити ставки за шлюзування, які представлені у таблиці 2.
Таблиця 2- Розраховані ставки за шлюзування суден на 2000 рік (гривень за 1 судно)
Назва шлюзу Модуль судна, куб. м
до 2000 -4000 -10000 и более
Звичайний режим Пільговий Звичайний режим Пільговий Звичайний режим Пільговий Звичайний режим Пільговий
Для суден в каботажному плаванні
Київський, Канівський, Кременчуцький, Дніпродзержинський
Запорізький
Каховський
Для суден в закордонному плаванні
Київський, Канівський, Кременчуцький, Дніпродзержинський
Запорізький
Каховський 1304
Блок 1
Блок 2
Блок 3
Блок 4
Блок 5
Блок 6
Блок 7
Блок 8
Блок 9
Рис. 3. Алгоритм розрахунку плати за проходження суднами шлюзів
Дніпровського каскаду
З 1999 року в Україні були введені збори з суден за проходження шлюзів, у встановленні яких використані методичні положення, розроблені дисертантом. Рівень плати залежить від модуля судна, виду перевезення (каботажне чи закордонне) і режиму плавання суден. Враховуючи, що до 1999 року плата за шлюзування з суден не бралася, і всі судна державної і недержавної власності безкоштовно проходили шлюзи, введення зборів привело до збільшення собівартості перевезень по р. Дніпро.
Як показали розрахунки, у рівні собівартості закордонних перевезень плата за шлюзування займає від 2% до 33,4%, у середньому –,8%, при внутрішніх перевезеннях вплив на собівартість - від 0,85% до 5%, в середньому - 2%. Частка зборів за шлюзування у фрахтовій ставці закордонних перевезень складає у середньому –,29%, каботажних перевезень- 1,2%;. Тобто, вплив введення зборів на собівартість і фрахтову ставку у окремих рейсах достатньо високий, однак у середньому не має суттєвого значення для економічних показників перевезень. По окремим рейсам частка зборів за шлюзування у собівартості перевезень, і відповідно, у фрахтовій ставці залежить від відстані перевезення, кількості шлюзувань по маршруту, рівня собівартості перевезення тони вантажу та інших факторів.
Висновки
1. В дисертації обгрунтована необхідність вводу зборів з суден за проходження шлюзів р. Дніпро. Це обумовлено неможливістю бюджету держави в повному обсязі фінансувати утримання та ремонт гідротехнічних споруд, необхідністю вводу елементів комерційних (ринкових) відносин між підприємствами по обслуговуванню шлюзів і судноплавними компаніями, вимогами безпечного плавання. Такий висновок підтверджується практикою відповідних господарських відносин європейських країн.
. На основі аналізу теоретичних підходів і практики господарювання в дисертації обгрунтовані принципи визначення зборів з суден за проходження шлюзів, основні з яких наступні:
3. Науково обгрунтовані фактори формування розміру зборів з суден за шлюзування, які класифіковані у відповідності з можливостями по управлінню ними на зовнішні, внітрішні і фактори перевезень. Найбільш важливі з них враховані при формуванні розміру ставок зборів.
. Аналіз стану матеріально-технічної бази шлюзового господарства України показав, що внаслідок недостатньго фінансування, в 2000 році бюджет фінансував 10,5% від необхідних коштів на першочергові витрати по експлуатації шлюзів, тому безпека суднопропуску суден приближується до критично низького рівня. При невиконанні першочергових робіт по ремонту шлюзи в подальшому будуть зачинені для пропуску суден. Їх технічний рівень у теперішній час не відповідає державним та європейським стандартам.
. Для радикального поліпшення технічного стану шлюзового господарства необхідно, по нашим підрахункам, на модернізацію і реконструкцію шлюзів 136,9 млн. грн. на найближчі 10 років, в тому числі від 17,2 млн. грн. до 9,34 млн. грн.на кожен рік. Розрахунки показують, що вкладення цих коштів дозволить вирішити проблеми безпечного функціонування шлюзового господарства і довести рівень їх технічного стану до європейських вимог.
. Обгрунтовані методичні положення по формуванню зборів з суден за шлюзування, основані на компенсації експлуатаційних витрат шлюзів з врахуванням модуля і національної належності судна, виду та режиму плавання, приорітетності гідротехнічних споруд.
. Проведені розрахунки впливу введення зборів з суден за шлюзування на собівартість перевезень, фрахтові ставки, які показали, що собівартість каботажних перевезень зросте з введенням зборів на 2%, зарубіжних –на 8,8%. Доведено, що це несуттєво знижує конкурентоспроможність водного транспорту по відношенню до інших видів.
. В дисертації доведено, що введення зборів за шлюзування дозволить вже у найближчій перспективі поліпшити технічний стан шлюзового господарства, привести його у відповідність з міжнародними вимогами, підвищити безпеку плавання, поліпшити техногенну ситуацію в басейні р. Дніпро.
Список опублікованих праць
1. Кучерук Г.Ю., Сівашенко Т.В., Боняр С.М. Тенденції в розвитку світового вантажного флоту// Проблеми підвищення ефективності водного транспорту. Зб. наук. праць. - Одеса: ОДМА, 1998. –с. 40- 44.
. Коба В.Г., Боняр С.М. Повышение роли транспорта в хозяйственном комплексе Украины// Проблеми підвищення ефективності інфраструктури. Зб. наук. праць. Випуск 3. - К., КМУЦА, 1998. - с. 3- 4.
3. Коба В.Г., Боняр С.М. Принципы определения сборов с судов за использование водных путей Украины// Розвиток методів управління та господарювання на транспорті. Зб. наук. праць. Випуск 4. - Одеса: ОДМУ, 1999. - с.99- 102.
4. Боняр С.М. Зарубежный опыт оплаты услуг по обслуживанию внутренних водных путей// Проблемы системного подхода в экономике. Сб. науч. трудов. Выпуск 4. –К.: КМУГА, 2000. - с. 41-44.
. Коба В.Г., Новокрещенов І.О., Боняр С.М. Про концепцію розробки державної програми безпечної експлуатації водних шляхів та судноплавних шлюзів України// Водний транспорт. Сб. науч. Трудов. - К.: КДАВТ, 2000. –с. 92-98.
. Боняр С.М. Методические аспекты определения ставок сборов за шлюзование на реке Днепр// Розвиток методів управління та господарювання на транспорті. Зб. наук. праць. Випуск 6. –Одесса: ОДМУ, 2000. - с. 133-142.
Боняр С.М. Формування зборів за проходження суднами шлюзів р. Дніпро.- Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.04 –економіка транспорту і зв`язку. –Національний авіаційний університет, Київ, 2001.
Дисертацію присв`ячено питанням формування та встановлення зборів з суден за проходження шлюзів Дніпровського каскаду. Обгрунтовані методичні положення по формуванню зборів з суден за шлюзування, основані на компенсації частини експлуатаційних витрат шлюзів з врахуванням модуля і національної належності судна, виду та режиму плавання, приорітетності гідротехнічних споруд. Розраховані ставки зборів з суден за шлюзування по р. Дніпро. Розрахунки впливу введення зборів з суден за шлюзування на собівартість перевезень, фрахтові ставки показали, що введення зборів практично не вплине на конкурентоспроможність водного транспорту по відношенню до інших видів транспортних перевезень. В дисертації доведено, що введення зборів за шлюзування дозволить вже у найближчій перспективі поліпшити технічний стан шлюзового господарства, привести його у відповідність з міжнародними вимогами, підвищити безпеку плавання, поліпшити техногенну ситуацію в басейні р. Дніпро.
Ключові слова: водний транспорт, судна, гідротехнічні споруди, гнучка політика ціноутворення, методичні основи, фінансування, збори з суден за шлюзування.
Боняр С.М. Формирование сборов за прохождение судами шлюзов р.Днепр.- Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.04 –экономика транспорта и связи. –Национальный авиационный университет, Киев, 2001.
Диссертация посвящена разработке методических положений и практических рекомендаций по формированию сборов с судов за использование шлюзов Днепра и выработке экономических механизмов введения таких сборов. Проведен анализ зарубежного опыта оплаты услуг по обслуживанию водных путей и шлюзов в станах Европы и СНГ и научно обоснована необходимость ввода сборов с судов за прохождение шлюзов по р. Днепр. На основе анализа существующих теоретических подходов и практики хозяйствования в диссертации обоснованы принципы определения сборов с судов за прохождение шлюзов, основные из которых следующие: обеспечение безопасной и эффективной эксплуатации шлюзов за счет полного финансирования производства необходимых работ, величина сборов и льготы по ним должны стимулировать плавание судов по верхнему и среднему Днепру, уровень сборов должен учитывать национальную принадлежность судна, вид плавания, модуль судов. Сформулированы и обоснованы факторы, влияющие на формирование величины сборов за шлюзование. Они классифицируются на внешние, внутренние и факторы перевозок. К основным из этих факторов, оказывающих определяющее влияние на величину сборов относятся: инфляция, доля бюджетного финансирования шлюзового хозяйства (внешние факторы), расходы шлюзового хозяйства (внутренний фактор), тип судна в зависимости от его модуля, вид плавания, национальная принадлежность судна (факторы перевозок). На основе анализа работы государственного предприятия "Укрводпуть" составлен прогноз работы шлюзов на 2001-2004 г.г., проведен анализ материально-технической и хозяйственной деятельности предприятий по обслуживанию шлюзов.
В диссертационной работе обоснованы методические положения по формированию сборов с судов за прохождение шлюзов. Рассчитаны ставки сборов с судов за шлюзование по р. Днепр и произведена качественная и количественная оценка влияния введения сборов с судов за шлюзование на себестоимость перевозок и другие показатели хозяйственной деятельности предприятий водного транспорта Украины. Показано, что введение сборов за шлюзование позволит уже в ближайшей перспективе улучшить техническое состояние шлюзового хозяйства, привести его в соответствие с международными требованиями, повысить безопасность плавания, улучшить техногенную ситуацию в бассейне р. Днепр.
Ключевые слова: водный транспорт, суда, гидротехнические сооружения, гибкая политика ценообразования, методические основы, финансирование, сборы с судов за шлюзование.
Bonyar S.M. Formation of fees for passage the Dnieper river sluices by ships. -Manuscript. Dissertation for an award of a scientific degree of Doctor of philosophy in Economic sciences on a speciality 08.07.04.- Economy of transport and communications.
National aviation University, Kiev, 2001.
The dissertation is devoted to the question of development of methodical rules and practical recommendations in the formation of fees for use of sluices of Dnieper by ships and the development of introduction economic mechanisms of such fees.
There is a foreign experience analysis of payment for services of waterways and sluices in mills of Europe and CIS and also scientifically proved the necessity of inputting fees from ships' passage of Dnieper sluices.
On the basis of the analysis of the existing theoretical approaches and managing practice, the dissertation grounds the principles of definition of the fees from ships' passage of Dnieper sluices, the main of which follows the maintenance of safe and effective exploitation of sluices at the expense of complete manufacture financing of necessary works, size of the fees and the advantages on them have to stimulate the navigation of ships on top and average Dnieper, the level of the fees have to show a national belonging of a vessel, kind of navigation, module of ships. It is shown, that the introduction of the fees from ships' passage of sluices will allow already in the nearest prospect to improve a technical condition of sluices economy, to him it in conformity with the international requirements, to increase safety of navigation, to improve the technological situation in the pond of Dnieper.
Key words: water transport, ships, hydraulic engineering structures, flexible policy of costs-formation, methodical bases, financing, fees from ships for sluicing.