Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
27
УДК 658. 012. 12
УПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗАЦІЄЮ НА ОСНОВІ
Стратегічних Зон Господарювання
А В Т О Р Е Ф Е Р А Т
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Дисертацією є рукопис.
Дисертацію виконано в Одеському державному економічному університеті Міністерства освіти і науки України (м. Одеса).
|
Науковий керівник - |
кандидат економічних наук, доцент Яроміч Світлана Анатоліївна, Одеський регіональний інститут державного управління Української Академії державного управління при Президентові України, доцент кафедри економіки, фінансів та інформаційних технологій. |
Офіційні опоненти:
доктор економічних наук, професор Миколайчук Наталія Сергіївна, завідуюча кафедрою менеджменту Херсонського державного технічного університету Міністерства освіти і науки України (м. Херсон);
кандидат економічних наук Маляренко Тетяна Анатоліївна, Донецька державна академія управління Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри загального та адміністративного менеджменту (м. Донецьк).
Провідна установа –Інститут проблем ринку та економіко - екологічних досліджень
НАН України, відділ розвитку підприємництва (м. Одеса).
Захист відбудеться 19 червня 2002 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 29.051.01 у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля за адресою: 91034, м. Луганськ - 34, кв. Молодіжний, 20 а.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля за адресою: 91034, м. Луганськ - 34, кв. Молодіжний, 20 а.
Автореферат розісланий 18 травня 2002 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Козаченко Г.В.
Актуальність теми. У сучасних соціально-економічних умовах функціонування вітчизняних організацій нерозривно пов’язане з появою нових вимог до їх управління. Успішна діяльність українських організацій вимагає підвищення наукового рівня управління, зміни структур, методів і принципів управління з урахуванням стратегічної орієнтації подальшого розвитку. Нині практично всі організації працюють одночасно в різних сферах попиту, не замикаючись на якому-небудь одному товарі, галузі чи території. Тому сьогодні керівникам необхідно аналізувати ситуацію та досліджувати ринкове оточення організації з погляду зовнішніх тенденцій, можливостей і змін, що відбуваються в різних галузях і сферах діяльності організації.
Виходячи з цього, особливого значення починає набувати основане на виділенні стратегічних зон господарювання управління, яке дозволяє комплексно відбивати поточний стан організації в різноманітних сферах попиту, оцінювати його щодо основних конкурентів і визначати та забезпечувати рівновагу між стратегіями розвитку кожної стратегічної зони господарювання. Існуючі вітчизняні та зарубіжні дослідження з питань портфельного управління й аналізу носять, в основному, описовий характер, розглядають загальні теоретичні питання формування портфельних стратегій розвитку організації. Вони практично не торкаються спеціальних питань:
змісту і процедур виділення стратегічної зони господарювання та формування ділового портфеля організації;
застосування матричних засобів і графічних інструментів аналізу ділового портфеля організації;
можливості використання концепції стратегічних зон господарювання не тільки в діяльності диверсифікованих промислових підприємств, але й в управлінні однопродуктовими організаціями, що працюють у сфері надання послуг.
Необхідність подальшого вивчення і поглиблення теоретичних, методичних і прикладних аспектів управління організацією на основі аналізу портфеля стратегічних зон господарювання зумовили вибір теми дисертаційної роботи, її мету та задачі, визначили актуальність та практичну значущість дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до тематики комплексних міжвузівських тем Одеського державного економічного університету: тема 1997/99 “Економічні проблеми розбудови державності України: важелі та стимули розвитку господарчих систем” (номер державної реєстрації 0194U045510); тема 2000/02 “Реструктуризація господарських систем у сфері підприємництва” (номер державної реєстрації 0100U005394). Внесок автора полягає в розробці рекомендацій з використання концепції стратегічних зон господарювання в управлінні організацією. Результати досліджень увійшли у звіти по темах з перспективних планів науково-дослідної роботи кафедри менеджменту Одеського державного економічного університету: на 1997-1999 рр. - “Методологічні організаційні аспекти формування ринкових механізмів управління на рівні фірми” (розділ 1 —“Актуальні проблеми стратегічного та інвестиційного менеджменту”); на 2000-2003 рр. - “Методологічні організаційні аспекти формування ринкових механізмів управління на рівні фірми” (розділ 1.2. –“Управління інформаційними ресурсами підприємства”). Автором у рамках аналізу портфеля стратегічних зон господарювання запропоновано інтегральний спосіб оцінки привабливості стратегічної зони господарювання та конкурентного статусу організації.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є адаптація до управління вітчизняними організаціями концепції стратегічних зон господарювання на підставі розробки та впровадження конкретних форм їх застосування з використанням матрично-графічних інструментів і способів.
Відповідно до мети дослідження в дисертаційній роботі поставлено й вирішено такі теоретичні та практичні задачі:
дослідити теоретичні аспекти використання концепції стратегічних зон господарювання у стратегічному управлінні організацією;
показати особливості застосування портфельного управління; з’ясувати сутність понять “діловий портфель організації”, “стратегічна зона господарювання”, “портфель стратегічних зон господарювання”;
розглянути процес виділення стратегічних зон господарювання в організації та формування відповідного портфеля;
проаналізувати основні принципи використання методичних прийомів аналізу портфеля стратегічних зон господарювання організації; визначити напрямки вдосконалення матрично-графічних інструментів та методів портфельного аналізу;
дослідити процедуру розробки стратегії для організації з урахуванням впливу культурного клімату;
розглянути графічне відображення “проекція в майбутнє”, яке дозволяє розкрити найважливіші характеристики “сценарію в майбутнє” організації;
розробити послідовність вибору стратегічної позиції організації на основі управління портфелем її стратегічних зон господарювання, яка основується на результатах матрично-графічного аналізу портфеля організації;
визначити принципові підходи до виявлення основних взаємозв'язків між стратегічними зонами господарювання й організаційною структурою;
проаналізувати ефективність практичного використання запропонованих підходів до формування й оцінки типового портфеля стратегічних зон господарювання південноукраїнських експедиторських організацій і впровадити в їх практичну діяльність методики, що були розроблені на основі теоретичних досліджень.
Об'єктом дослідження виступає стратегічне управління організаціями. Предметом дослідження є сукупність теоретичних питань, загальних принципів, методичних і практичних завдань, пов'язаних з формуванням, аналізом та оцінкою стратегічних зон господарювання організації.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є класичні положення економічної теорії, концепції стратегічних зон господарювання, загальнонаукові принципи проведення досліджень. Теоретична база дисертаційної роботи ґрунтується на працях провідних вітчизняних і зарубіжних учених з питань стратегічного управління організацією. Джерелами інформації послугували офіційні статистичні матеріали, інформаційно-аналітичні огляди, дані звітності південноукраїнських експедиторських організацій, а також матеріали та рекомендації науково-практичних конференцій і семінарів різного рівня. З метою забезпечення вірогідності та обґрунтованості результатів дослідження було застосовано широке коло методів: метод системного аналізу (при визначенні понять “стратегічна зона господарювання”, “портфель стратегічних зон господарювання”); метод функціонально-логічного аналізу (при виявленні основних класифікаційних факторів сегментації стратегічних зон господарювання, розробці процедури їх виділення та загальної схеми проведення портфельного аналізу); методи зважених коефіцієнтів і експертного опитування (при оцінці основних показників і додаткових змінних матриць портфеля стратегічних зон господарювання організації); економіко-математичні та графоаналітичні методи (при визначенні допоміжних змінних показника конкурентного статусу організації); методи матрично-графічного дослідження (при побудові матриць портфеля стратегічних зон господарювання організації і графіків “проекція в майбутнє”).
Наукова новизна отриманих результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає у формуванні принципових основ побудови, аналізу й оцінки стратегічних зон господарювання при управлінні організацією.
Наукова новизна найсуттєвіших здобутих результатів дослідження, що виносяться на захист, полягає у такому:
уточнено поняття стратегічної зони господарювання, яка розглядається як особливим способом виділений стратегічно важливий сегмент оточення організації, і який представляє собою відповідний продукт (послугу), групу споживачів (потреб) чи підприємств, які володіють визначеними загальними ознаками;
уведено поняття портфеля стратегічних зон господарювання організації, який розглядається як сукупність набору стратегічних зон господарювання, що дозволяє організації при проведенні портфельного аналізу мати як власний портфель, так і бути елементом портфеля на більш високому рівні;
показано, що уніфікація процедури виділення стратегічних зон господарювання і формування їх портфеля в організації забезпечується шляхом використання таких ознак сегментації, як споживач, продукт і підприємство, кожний з яких представлений сукупністю різноманітних параметрів;
розроблено спосіб оцінки привабливості стратегічної зони господарювання та конкурентного статусу організації, який міститься в послідовному врахуванні факторів зовнішнього і внутрішнього середовища за допомогою інтегрованого методу зважених коефіцієнтів та експертного аналізу;
одержало подальший розвиток графічне відображення проекцій у майбутнє, яке базується на використанні при побудові проекцій такого набору співвідношень, як обсяг продажу у натуральному вимірюванні - чистий прибуток і обсяг продажу у вартісному вимірюванні - чистий прибуток;
розроблено послідовність вибору стратегії розвитку організації на основі управління портфелем її стратегічних зон господарювання, яка основується на результатах стратегічного портфельного аналізу організації.
Практичне значення отриманих результатів. Розроблені в дисертації підходи, способи й отримані результати являють собою комплекс методичних матеріалів з управління організацією на основі стратегічних зон господарювання.
До результатів, що мають найбільш практичне значення, належать пропозиції щодо:
послідовності проведення портфельного аналізу діяльності організації;
формування в організації типових портфелів стратегічних зон господарювання;
використання матрично-графічних інструментів і методів аналізу портфеля стратегічних зон господарювання організації для оцінки позицій організації та її конкурентів на визначених сегментах ринку;
розробки стратегії розвитку організації на основі формування, аналізу й оцінки портфеля її стратегічних зон господарювання.
Отримані результати дисертаційної роботи підготовлені до практичного використання у формі методичних рекомендацій і впроваджені в організаціях південноукраїнського регіону, підтвердженням чого є відповідні документи, що містяться в додатку до дисертації: ТОВ “Трансхім”(акт і довідка № 6/132 від 15.05.2000 р.); ТОВ “СМТ Южний Лдт.”(довідка № 28/00 від 12.06.2000 р.); ТОВ СП “Олімпекс”(довідка № 74 від 17.07.2000 р.). Результати дослідження впроваджені в органах державного управління: в Южненській міській раді (м. Южний, Одеської області; акт і довідка № 05-40 від 18.02.2000 р.); в Управлінні морегосподарського комплексу, транспорту та зв'язку Одеської обласної державної адміністрації (м. Одеса; акт і довідка № 585/н - 4 від 24.07.2001 р.).
Особистий внесок здобувача. Положення, результати, висновки та рекомендації дослідження є особистим здобутком автора. Конкретний особистий внесок автора у сумісну наукову роботу показаний у переліку основних опублікованих за темою дисертації праць.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації доповідалися й одержали схвалення на першій щорічній підсумковій науково-практичній конференції “Вдосконалення системи державного управління соціально-економічними і політичними процесами в регіоні (на прикладі півдня України)” (м. Одеса, 1998 р.), на підсумковій науково-практичній конференції професорсько-викладацького складу Одеського державного економічного університету (м. Одеса, 1999 р.), на науково-практичному семінарі “Менеджмент на пороге ХХІ века”(м. Херсон, 1999 р.), на четвертій щорічній науково-практичній конференції “Пріоритетні напрямки ефективного використання ресурсного потенціалу регіону: управлінський аспект” (м. Одеса, 2001 р.), на міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми державного управління і місцевого самоврядування” (м. Запоріжжя, 2001 р.).
Публікації. За результатами наукових досліджень опубліковано 9 наукових праць, з них –стаття в науковому журналі, 8 статей –у збірниках наукових праць. Загальний обсяг робіт становить 3,5 д.а., з яких особисто автору належать 2,8 д.а.
Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів і висновків, що викладені на 193 сторінках друкованого тексту. Матеріали дисертації містять 21 таблицю і 28 рисунків, які наведено на 27 сторінках. Список використаних джерел із 158 найменувань приведений на 13 сторінках, 3 додатки - на 46 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
У дисертаційній роботі на основі проведених автором досліджень захищаються такі основні положення.
Розділ 1. Стратегічне управління діловим портфелем організації. Важливу роль у процесі управління українськими підприємствами все більше відіграє стратегічне управління. Проведене дослідження розвитку систем стратегічного управління дозволило зробити висновок, що, залишаючись незмінною по суті, концепція стратегічного управління одержує різні характеристики і специфічні особливості, коли мова йде про одночасну взаємодію декількох різних сфер попиту в рамках діяльності однієї організації.
Сьогодні умови скорочення життєвих циклів продукції, технологій і нововведень, посилення конкуренції та експансії внутрішніх ринків України іноземними товаровиробниками змушують усі організації працювати одночасно в різних сферах попиту, не замикаючись на одному товарі, галузі чи території. Найбільш комплексно відбивають поточний стан організації щодо основних конкурентів з урахуванням тенденцій розвитку окремих сфер діяльності, у яких вона працює, сучасні системи стратегічного управління діловим портфелем організації.
Поняття “діловий портфель” визначають як сукупність окремих напрямів діяльності організації (окремих груп однорідних товарів, самостійних господарських підрозділів, окремих видів бізнесу), що належать одному і тому ж власнику. Портфельний аналіз - це інструмент, за допомогою якого організація виявляє й оцінює свою господарську діяльність з метою вкладання коштів у найбільш перспективні її напрями.
Унаслідок виконаного дослідження класифікаційних ознак сегментації стратегічної зони господарювання уточнено її поняття, як особливим способом виділений стратегічно важливий сегмент оточення організації, що представляє собою відповідний продукт (послугу), групу споживачів (потреб) чи підприємств, які володіють визначеними загальними ознаками.
Загальна характеристика стратегічної зони господарювання дає можливість вважати її елементом ділового портфеля організації. Це послугувало підставою для висновку, що діловий портфель - це сукупність (набір) стратегічних зон господарювання організації. Тому в роботі надалі використовується термін “портфель стратегічних зон господарювання організації”, і в ході портфельного аналізу організація представляється як загальне від її стратегічних зон господарювання. З’ясування суті процесу портфельного аналізу дозволило розробити загальну схему його проведення в організації, сутність якої зводиться до такого:
формування портфеля стратегічних зон господарювання;
аналіз портфеля - визначення відносної конкурентноздатності організації в кожній зоні господарювання та перспектив розвитку відповідних ринків;
створення стратегії для кожної стратегічної зони господарювання;
вироблення портфельної стратегії розвитку організації - комплектування найбільш важливих зон господарювання й ефективне балансування напрямів діяльності організації;
реструктуризація портфеля зон господарювання на основі інформації, отриманої на попередніх етапах аналізу.
За результатами критичного огляду та порівняння найбільш істотних методичних прийомів аналізу портфеля стратегічних зон господарювання запропоновано проводити його дослідження за допомогою матрично-графічних інструментів і методів. Зокрема, це побудова базових матриць ділового портфеля організації (згідно з моделями Бостонської консультативної групи та консультативної групи “Мак-Кінзі”). У матрицях консультативних груп використовуються різні набори змінних, але це двомірні матриці, у яких по одній осі фіксуються значення внутрішніх факторів, а по іншій –зовнішніх. І хоча основні переваги таких моделей –простота, наочність і легкість в розумінні - не викликають сумніву, кожна з них є лише фрагментом у загальній низці проведення стратегічного портфельного аналізу, що вимагає подальшого їхнього вдосконалення з метою розвитку та доповнення в частині прагматики.
Розділ 2. Аналіз портфеля стратегічних зон господарювання організації. Дослідження основних змінних (темпи росту галузі (ринку) і відносна частка ринку), що пропонуються моделлю Бостонської консультативної групи для побудови матриці ділового портфеля, дозволило уточнити вибір на координатній осі середніх значень, які розділяють усі стратегічні зони господарювання організації на швидко- і повільно зростаючі з великою або низькою частками ринку.
Стосовно розрахунку темпів росту галузі (ринку) пропонується використовувати метод визначення змін по кожній стратегічній зоні господарювання в обсязі реалізації через індекс темпу росту обсягів продажу за період, що розглядається, чи через середньорічні темпи їхньої зміни. Середній індекс темпів росту обсягу реалізації встановлено на рівні одиниці, тобто обсяг попиту на продукцію або послуги –постійний. Що стосується відносної частки ринку, то при її розрахунку необхідно в першу чергу мати на увазі, наскільки ефект кривої досвіду/навчання в даній стратегічній зоні господарювання є сильним чинником, що дає організації тотальні конкурентні переваги, які превалюють над часткою ринку. При встановленні середнього значення відносної частки ринку пропонується застосовувати масштаб оцінки в діапазоні від мінімального до максимального значення всіх відносних часток на ринку.
У процесі практичної обробки інформації можуть виникнути ситуації, коли положення на матриці деяких стратегічних зон господарювання організації виявиться безпосередньо на одній із граничній оцінці. У даному випадку пропонується оцінювати тренди розвитку стратегічних зон господарювання, які вказують на напрямок їхніх прагнень: зміцнює чи втрачає позиції зона господарювання. Зазначена особливість враховується шляхом модифікації графічного відображення моделі Бостонської консультативної групи: матриця представлена у двох площинах із позначенням трендів розвитку основних змінних.
Незважаючи на універсальний характер традиційних методів оцінки основних змінних –привабливості стратегічної зони та конкурентного статусу організації, які використовуються для побудови матриці моделлю “Мак-Кінзі”, - способи їх визначення на практиці комплексно не розглянуті. Це стосується допоміжного показника –критичного обсягу капіталовкладень організації у стратегічну зону господарювання, який являє собою складову частину, необхідну для визначення конкурентного статусу організації. Для процедури практичного розрахунку цього показника запропоновано використовувати метод перебування “крапки беззбитковості”. В роботі показано декілька способів вирішення проблеми вибору на координатній осі значень, що поділяють усі стратегічні зони господарювання організації на три категорії: з високим, низьким і середнім конкурентним статусом.
Аналіз рекомендацій Бостонської консультативної групи та консультативної групи “Мак-Кінзі” з питань прийняття рішень щодо формування відповідних напрямів розвитку стратегічних зон господарювання виявив їхній загальний недолік: жодна з цих рекомендацій не враховує вплив на розробку стратегії такого фактора як культура організації. Адже процес розробки стратегії має не тільки економічний, але й соціальний аспект.
Огляд особливостей розвитку стратегічних зон господарювання дозволив зробити висновок, що стратегічний статус кожної зони господарювання, який залежить від її положення в діловому портфелі, впливає як на розробку стратегії, так і на формування корпоративної культури організації. Аналіз механізму поширення культури в організації дозволив визначити основні дії для керівництва, які спрямовані на формування культурного середовища, адекватного до стратегічного розвитку організації. З огляду на специфіку статусів стратегічних зон господарювання, виділених матричними моделями, подано загальний опис культурного клімату, який найчастіше в них складається.
Системний розгляд комплексу методичних прийомів оцінки основних змінних матриці “Мак-Кінзі”, а також виявлені недоліки цього матрично-графічного інструменту портфельного аналізу дозволили вдосконалити їхні визначення. Запропоновано авторський прийом оцінки привабливості стратегічної зони господарювання та конкурентного статусу організації, який полягає в послідовному врахуванні факторів зовнішнього і внутрішнього середовища, застосовуючи при цьому інтегровані методи зважених оцінок коефіцієнтів й експертного аналізу. В роботі скомпоновано відповідні таблиці, послідовним заповненням яких дані показники розраховуються.
Використання та порівняння показників господарської діяльності організації, розрахованих у процесі формування базових матриць портфеля стратегічних зон господарювання, дозволяє побудувати для організації “проекцію в майбутнє” (рис. 2). Подане модифіковане графічне відображення даного інструменту аналізу базується на використанні при побудові проекцій такого набору співвідношень, як обсяг продажу в натуральному вимірюванні - чистий прибуток і обсяг продажу у вартісному вимірюванні - чистий прибуток. Графік дозволяє розкрити найважливіші характеристики “сценарію розвитку майбутнього” організації, обумовлені її поточним станом і станом її навколишнього середовища (обсяги продажів у натуральному та вартісному вимірюваннях розглядаються в динаміці). Результати такого дослідження важливі для вивчення основних припущень, на які спирається організація при розробці своїх стратегічних планів.
Визначення портфельної стратегії як процедури, заснованої на матрично-графічному аналізі, вимагає, у першу чергу, ефективної інформаційної підтримки. Число показників, котрі необхідно враховувати, досить велике, різноманітне і вимагає великої кількості емпіричної та розрахункової інформації. Використовуючи запропоновані теоретичні й методичні розробки, у роботі розроблено логічну схему вибору стратегії розвитку організації, яка дозволяє послідовно виконувати процес аналізу портфеля стратегічних зон господарювання організації та визначати відповідну портфельну стратегію організації (рис. 3).
З позицій дослідження стратегічного управління організацією в площині “стратегія –структура” систематизовано основні підходи до побудови організаційних структур, основаних на принципах виділення стратегічних зон господарювання. В роботі виділено два напрями розвитку даного виду організаційного проектування:
створення структур управління за ознакою виділення в організації стратегічних господарських центрів;
надання окремим стратегічним зонам господарювання статусу відокремлених центрів прибутку.
За результатами дослідження генезису організаційної структури і стратегії виявлено відповідність рівнів організаційної структури кожному з типів стратегії, які розробляються в організації (корпоративна, ділова, функціональна й оперативна). Запропоновано чотири основних види взаємозв'язків організаційних стратегій і організаційних структур: корпоративна стратегія –структура головного керівного органу, ділова стратегія –структура головного виконавчого органу, функціональна стратегія –структура функціональних підрозділів й оперативна стратегія –структура ключових оперативних одиниць. Основний акцент зроблений на можливій типології корпоративної структури: виділені три основних прототипи поведінки головного управлінського органу організації. Врахування охарактеризованих способів дій і ступені участі кожного управлінського органу відповідного прототипу у процесі формування та виконання стратегії розвитку організації дозволяє пристосовувати стратегічне управління до специфічних особливостей корпоративного управління.
Розділ 3. Застосування портфельного аналізу в стратегічному управлінні організацією. На підставі запропонованих у роботі методичних прийомів формування й аналізу портфеля стратегічних зон господарювання організації проведено портфельний аналіз існуючих південноукраїнських експедиторських організацій і їхних основних конкурентів.
Процес портфельного аналізу проводився за такою схемою:
формування типового портфеля стратегічних зон господарювання організацій;
аналіз кожної стратегічної зони господарювання на основі матриці Бостонської консультативної групи;
оцінка портфеля стратегічних зон господарювання за допомогою матриці “Мак-Кінзі” та графіків “проекція в майбутнє”;
визначення стратегічних позицій організацій в зонах господарювання за результатами матрично-графічного аналізу й оцінки їхнього портфеля.
На першому етапі дослідження сформовано типовий портфель стратегічних зон господарювання для досліджуваних організацій. При використанні методу сегментації “Споживач” за основу був узятий класифікаційний фактор географічного розташування основних організацій–споживачів хімічної продукції (мінеральних добрив). При використанні методу сегментації “Продукт” основою послугував характер й особливості перевантаження хімічної продукції - сировини для виробництва мінеральних добрив –аміаку й азотного мінерального добрива - карбаміду. При використанні методу сегментації “Підприємство” за основу були взяті особливості складу та розміщення основних підприємств-виробників хімічної продукції. За результатами аналізу виділено такі чотири стратегічних зони господарювання:
перша - забезпечення перевантаження аміаку українського походження;
друга - забезпечення перевантаження карбаміду українського походження;
третя - забезпечення експорту аміаку виробників Союзу Незалежних Держав (у тому числі й українського походження);
четверта - забезпечення експорту карбаміду виробників Союзу Незалежних Держав (у тому числі й українського походження).
Перша та друга стратегічні зони господарювання належать до внутрішнього ринку України, де організації працюють для національних споживачів мінеральних добрив. Третя та четверта стратегічні зони господарювання належать зовнішньому світовому ринку, де організації обслуговують іноземних споживачів мінеральних добрив.
На другому етапі проведення портфельного аналізу визначена відносна частка ринку й темпи росту обсягу попиту кожної стратегічної зони господарювання ділового портфеля досліджуваних організацій за допомогою моделі Бостонської консультативної групи. В роботі побудовано відповідні матриці, які дозволяють аналізувати динаміку стану організацій, наочно представити розміри часток стратегічних зон господарювання в загальному обсязі аналогічних послуг і їхня рентабельність.
На третьому етапі проведено портфельне дослідження організацій за допомогою такого інструменту оцінки, як модель “Мак-Кінзі”, що ґрунтується на більш повному і широкому врахуванні складних умов конкуренції та розвитку ринкового середовища.
У межах третього етапу портфель стратегічних зон господарювання організацій оцінювався, по-перше, за традиційною методикою з деякими доповненнями. Зокрема, це стосується уточнення визначення змінної матриці –конкурентного статусу організації, яка утворюється із трьох складових - стратегічного нормативу, нормативу можливостей і відносного рівня стратегічних капіталовкладень організації. Відносний рівень стратегічних капіталовкладень складається із трьох співмножників –рівня фактичних капіталовкладень, критичного розміру капіталовкладень та оптимального обсягу капіталовкладень організації. В роботі запропоновано процедуру оптимізації обсягу капіталовкладень за таким показником, як рентабельність інвестицій. За результатами аналізу взаємозв'язку капіталовкладень організації у стратегічну зону господарювання з показником доходу на капітал побудовано емпіричні та теоретичні графіки рентабельності інвестицій.
По–друге, діловий портфель досліджуваних організацій виконувався за допомогою власного інтегрованого методу. В роботі виконано розрахунок привабливості стратегічних зон господарювання, а також конкурентного статусу організацій у цих стратегічних зонах, який ґрунтується на синтезі методів зважених коефіцієнтів та експертного опитування провідних спеціалістів організацій. На підставі проведеного дослідження побудовано матрицю по отриманих значеннях змінних (рис. 4) та здійснено аналіз розбіжностей, які виникли при використанні традиційної та інтегрованої моделей, що дозволяє більш об'єктивно оцінити реальну діяльність організацій.
Умовні позначки на рис. 4 означають стратегічний стан досліджуваних організацій: СЗГ-3 Тхм, СЗГ-4 Тхм –третя та четверта стратегічні зони господарювання ТОВ “Трансхім”; СЗГ-4 Кі –четверта стратегічна зона господарювання ТОВ “Купе Інтернешнл”; СЗГ-4 Смт –четверта стратегічна зона господарювання ТОВ “СМТ Южний Лтд”.
По-третє, у роботі для кожної стратегічної зони господарювання побудовано графіки “проекції в майбутнє”. Проекції, обумовлені поточним станом організацій і навколишнього середовища, розкривають найважливіші характеристики їхнього майбутнього розвитку та дозволяють оцінити ефективність господарської діяльності в динаміці.
На четвертому етапі проведення портфельного аналізу результати оцінки портфеля стратегічних зон господарювання південноукраїнських експедиторських організацій дозволили вирішити задачі, пов'язані з вибором їхніх позицій у конкуренції, розподілу ресурсів між існуючими стратегічними зонами господарювання та визначенням їхньої стратегічної ролі в подальшому розвитку організацій. У роботі розроблено стратегії для кожної стратегічної зони господарювання, подано пропозиції щодо підвищення ефективності функціонування досліджуваних організацій, підтримки рекомендованих стратегій розвитку та створення адекватної організаційної культури.
Одержані в ході дослідження результати вирішують науково-практичне завдання з адаптації концепції стратегічних зон господарювання щодо управління вітчизняними організаціями. Рішення цього завдання основується на розробці та впровадженні конкретних форм застосування стратегічних зон господарювання в управління організацією з використанням матрично-графічних інструментів і способів їхнього формування, аналізу й оцінки.
Основні висновки теоретичного й науково-практичного характеру та результати, які одержано в ході проведених досліджень, такі:
1. У сучасних соціально-економічних умовах функціонування вітчизняних організацій, коли все більшої ваги набуває фактор конкуренції, багато організацій працюють одночасно в різних сферах попиту, не замикаючись на одному товарі, галузі чи території. Тому керівники досліджують ринкове оточення з погляду на специфічні можливості, що відбуваються в різноманітних галузях і сферах діяльності організації. В даному напрямку корисними є сучасні системи стратегічного управління діловим портфелем організації.
2. На підставі проведеного дослідження поняття ділового портфеля організації є можливим виділити стратегічну зону господарювання як одиницю портфельного аналізу та використовувати надалі термін “портфель стратегічних зон господарювання організації”. В дисертації запропоновано загальну схему проведення портфельного аналізу. Критичний огляд існуючого порядку виділення стратегічних зон господарювання дозволив запропонувати процедуру їхнього виділення, яка дозволяє уніфікувати процес формування ділового портфеля, та конкретизувати її визначення.
3. За результатами критичного огляду методичних прийомів аналізу ключових показників матриці Бостонської консультативної групи уточнено їхній розрахунок. Для розрахунку темпів росту галузі запропоновано використовувати метод визначення змін в обсязі реалізації через індекс темпу їхнього росту за період, що розглядається, або через середньорічні темпи їхньої зміни. При розрахунку відносної частки ринку пропонується основну увагу приділяти оцінюванню не просто відносної частки ринку, а її тренду. Це дозволило представити модифіковане графічне відображення моделі –побудова матриці у двох площинах з позначенням трендів розвитку ключових показників.
4. Однією з основних змінних, які використовуються моделлю “Мак-Кінзі”, є конкурентний статус організації, що складається з поєднання декількох допоміжних показників: рівня фактичних капіталовкладень, критичного розміру капіталовкладень та оптимального обсягу капіталовкладень організації. Запропоновано визначення критичного обсягу капіталовкладень організації у стратегічну зону господарювання шляхом використання для його розрахунку методу перебування “крапки беззбитковості”.
. Стратегічний статус зони господарювання, який залежить від її положення на матриці ділового портфеля організації, впливає як на розробку стратегії, так і на формування корпоративної культури в організації. Ця особливість визначає необхідність урахування впливу корпоративної культури при розробці стратегії. В роботі запропоновано механізми, які необхідно використовувати керівникам організації для впровадження культурного середовища, адекватного її стратегічному розвитку.
. Системний розгляд методичних прийомів оцінки ключових показників моделі “Мак-Кінзі” дозволив виявити недоліки цього матрично-графічного інструменту портфельного аналізу й удосконалити його. Для визначення оцінки привабливості стратегічної зони господарювання та конкурентного статусу організації запропоновано прийоми, які інтегрують у собі елементи методів зважених коефіцієнтів і експертного аналізу. Скомпоновано таблиці, послідовним заповненням яких можна оцінити вплив факторів зовнішнього та внутрішнього середовища на розрахунок даних показників.
7. Використання показників господарської діяльності організації, розрахованих у процесі формування базових матриць портфеля стратегічних зон господарювання, дозволяє побудувати для організації “проекцію в майбутнє”. Для забезпечення найбільш повного розкриття суттєвих характеристик сценарію розвитку майбутнього організації представлено модифіковане графічне відображення “проекції в майбутнє”, що використовує при побудові такий набір співвідношень, як обсяг продажу в натуральному та вартісному вимірюваннях - чистий прибуток.
. Для забезпечення послідовності вибору стратегічної позиції організації на основі управління портфелем її стратегічних зон господарювання пропонується використовувати відповідну схему проведення матрично-графічного портфельного аналізу, яка враховує необхідну кількість емпіричної, розрахункової й експертної інформації при побудові, аналізі й оцінці типового портфеля.
9. Вивчення та систематизація основних теоретичних підходів до побудови організаційних структур, основаних на принципі виділення стратегічних зон господарювання, дозволило виділити два напрями розвитку даного виду організаційного проектування. На основі відповідності рівнів організаційної структури видам стратегій запропоновано чотири типи взаємозв'язків між ними та можлива типологія корпоративної структури (виділено три її прототипи).
. За результатами практичного використання запропонованих рекомендацій щодо проведення портфельного аналізу за моделлю “Мак-Кінзі” уточнено методику визначення оптимального обсягу капіталовкладень організації, що є складовою частиною конкурентного статусу організації. Запропоновано процедура його розрахунку за допомогою побудови емпіричного й теоретичного графіків рентабельності інвестицій, які відображають зв'язок капіталовкладень організації у стратегічну зону господарювання із показником доходу на капітал.
1. Яроміч С.А., Мелькова Н.Л. Концепція стратегічних зон господарювання в регіональному управлінні економікою// Вдосконалення системи державного управління соціально-економічними та політичними процесами в регіоні (на прикладі півдня України). Зб. наук. праць Одеського філіалу Української Академії державного управління при Президентові України. - Одеса: ОЦНТЕІ, 1998. –С. 74 - 78.
Особистий внесок автора: виконано аналіз використання концепції стратегічних зон господарювання в організації місцевого самоврядування.
. Яроміч С.А., Кусик Н.Л., Яндера О.Л. Культурний аспект стратегічного розвитку українського підприємництва// Вісник соціально-економічних досліджень. Зб. наук. праць Одеського державного економічного університету. Вип. 3. –Одеса: АТЗТ ІРЕНТ, 1999. –С. 127 - 132.
Особистий внесок автора: обґрунтовано вплив культури на стратегічний розвиток українського підприємництва.
3. Яндера О.Л., Кусик Н.Л. Культура політичного керівництва як чинник підвищення його ефективності// Актуальні проблеми державного управління. Зб. наук. праць Одеського філіалу Української Академії державного управління при Президентові України. Вип. 2. - Одеса: АстроПринт, 1999. –С. 148 - 152.
Особистий внесок автора: обґрунтовано вплив політико-адміністративної культури як фактора зовнішнього середовища, на вибір стратегії організації.
. Кубліков В.К., Кусик Н.Л. Системний підхід у стратегічному управлінні організаціями// Держава і регіони. Науково-виробничий журнал Гуманітарного університету “Запорізький інститут державного та муніципального управління”. - Запоріжжя: ЗІДМУ, 2001. –С. 203 –.
Особистий внесок автора: розглянуто основні питання визначення цілей виробничо-господарських організацій: виділено деякі суперечливі аспекти, складність у визначенні і причини протиріччя. Досліджено існуючі визначення поняття “стратегічне управління”, які використовуються в економіці.
5. Кусик Н.Л. Стратегическая зона хозяйствования как единица анализа стратегического менеджмента// Вісник Херсонського державного технічного університету. –. - №2 (6). –С. 79 - 81.
. Кусик Н.Л. Організаційне забезпечення стратегічного менеджменту: побудова раціональних структур управління організацією// Труды Украинской академии экономической кибернетики. Вып. 2. –Киев –Одесса: ИСЦ, 1999. –С. 94 - 102.
7. Кусик Н.Л. Використання концепції життєвих циклів у стратегічному аналізі диверсифікованої компанії// Торгівля і ринок України. Тематичний зб. наук. праць з проблем торгівлі і громадського харчування Донецького державного університету економіки і торгівлі. Вип. 10. –Донецьк: ДонДУЕТ, 2000. –С. 65 –.
8. Кусик Н.Л. Використання класифікаційних ознак сегментації ринку при виділенні стратегічних зон господарювання// Вісник соціально-економічних досліджень. Зб. наук. праць Одеського державного економічного університету. Вип. 9. –Одеса: АТЗТ ІРЕНТ, 2001. –С. 231 – 236.
9. Кусик Н.Л. Методичні прийоми аналізу портфеля стратегічних зон господарювання організації// Економіка. Менеджмент. Підприємництво. Зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Вип. 6. –Луганськ: СНУ, 2001 –С. 119 –.
Кусик Н.Л. Управління організацією на основі стратегічних зон господарювання. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.02. –Підприємництво, менеджмент та маркетинг. –Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України, Луганськ, 2002.
У дисертації обґрунтовано доцільність використання для українських організацій такого напрямку стратегічного менеджменту, як управління діловим портфелем організації, з використанням при його дослідженні інструментів і методів матрично-графічного аналізу. Конкретизовано визначення “стратегічна зона господарювання” та запропоновано поняття “портфель стратегічних зон господарювання організації”. Показані основні сегментаційні ознаки виділення стратегічних зон господарювання в організації та відповідне формування портфеля. Уточнено розрахунки основних і допоміжних показників, які використовуються при побудові матриць і графіків портфельного аналізу стратегічних зон господарювання. Розроблено інтегрований прийом визначення ключових змінних матриці “Мак-Кінзі”. Одержало подальший розвиток графічне відображення “проекції в майбутнє”. Актуалізовано необхідність врахування корпоративної культури при розробці організаційної стратегії. Вироблено механізми впровадження культурного середовища, адекватного стратегічному розвитку організації. Систематизовано основні теоретичні підходи до побудови організаційних структур, основаних на принципі виділення стратегічних зон господарювання. Запропоновано послідовність вибору стратегії розвитку організації на базі управління портфелем її стратегічних зон господарювання.
Ключові слова: стратегічне управління, портфельне управління, стратегічна зона господарювання, портфель стратегічних зон господарювання, матрично-графічний аналіз.
Кусик Н.Л. Управление организацией на основе стратегических зон хозяйствования. - Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.02. –Предпринимательство, менеджмент и маркетинг. –Восточноукраинский национальный университет имени Владимира Даля Министерства образования и науки Украины, Луганск, 2002.
Диссертация посвящена изучению вопроса адаптации концепции стратегических зон хозяйствования к управлению организациями. Проанализированы особенности стратегического управления деловым портфелем организации и исследованы наиболее важные методические приемы его анализа. Предложено проводить его построение, анализ и оценку с помощью матрично-графических инструментов и методов.
В качестве единицы портфельного анализа выделена стратегическая зона хозяйствования и для дальнейшего исследования делового портфеля введён термин “портфель стратегических зон хозяйствования организации”. Представлена общая схема проведения портфельного анализа стратегических зон хозяйствования. Разработана процедура сегментации и выделения стратегических зон хозяйствования, позволяющая унифицировать процесс формирования их портфеля. Показано, что для анализа портфеля стратегических зон хозяйствования целесообразно использовать результаты оценки базовых матриц, построенных в соответствии с моделями Бостонской консультативной группы и консультативной группы “Мак-Кинзи”.
Уточнено определение ключевых показателей матрицы Бостонской консультативной группы –темпов роста отрасли и относительной доли рынка. Для расчёта темпов роста отрасли предложено использовать метод определения изменений в объёме реализации через индекс темпов их роста за рассматриваемый период или через среднегодовые темпы их изменения. При определении относительной доли рынка основное внимание акцентируется на необходимости оценивать не просто относительную долю рынка, а её тренд. Установленные особенности учитываются в модифицированном графическом отображении модели Бостонской консультативной группы, путём построения матрицы в двух плоскостях и обозначения трендов развития её ключевых характеристик.
Основные переменные, используемые матрицей “Мак-Кинзи”–привлекательность стратегической зоны хозяйствования и конкурентный статус организации, складываются из нескольких вспомогательных показателей. Предложено оценивать критический объём капиталовложений в стратегическую зону хозяйствования –вспомогательного показателя конкурентного статуса организации - с помощью методического приёма нахождения точки безубыточности. Автором разработаны интегральные способы определения основных показателей матрицы “Мак-Кинзи”, синтезирующие элементы методов взвешенных оценок коэффициентов и экспертного анализа. Предложены соответствующие схемы расчета необходимых показателей в виде таблиц, последовательным заполнением которых учитывается влияние факторов внутренней и внешней среды на определение каждого показателя.
Представлено модифицированное графическое отображение такого инструмента стратегического анализа как “проекция в будущее”. Проекция раскрывает важнейшие характеристики “сценария развития будущего”организации и учитывает при построении такой набор соотношений как: объём продаж в натуральном выражении –чистая прибыль, объём продаж в стоимостном выражении –чистая прибыль. При этом объёмы продаж в натуральном и стоимостном выражениях дополнительно рассматриваются во времени.
Предложено стратегическое управление организацией рассматривать в трёх плоскостях - стратегия, культура и структура. Определено, что каждая стратегическая зона хозяйствования, в зависимости от особенностей её стратегического статуса, обладает определенной субкультурой, влияющей на стратегию. Предложен механизм действий, которые необходимо предпринимать руководству организацией для формирования культурной среды, адекватной её стратегическому развитию.
Систематизированы подходы к построению организационных структур, основанных на принципе выделения стратегических зон хозяйствования. На основе соответствия уровней организационной структуры типу создаваемой в организации стратегии предложены основные уровни и виды взаимосвязей между ними. Основной акцент сделан на типологии корпоративной структуры организации: выделены три её прототипа. Охарактеризованы способы действий и степень участия главного руководящего органа в формировании и выполнении стратегии, в зависимости от того, к какому типу корпоративной структуры он относится.
Выявлена последовательность выбора стратегии организации на основе управления портфелем её стратегических зон хозяйствования, позволяющая комплексно выполнять матрично-графический анализ делового портфеля организации, учитывая при этом всё разнообразие эмпирической и расчётной информации.
Проведена практическая апробация предложенных методических рекомендаций по формированию, анализу и оценке портфеля стратегических зон хозяйствования на примере южно-украинских фирм, организующих транспортно-экспедиторские операции с химической продукцией. Предложено определять оптимальный объем капиталовложений организации в стратегическую зону хозяйствования с помощью экономико-математических методов, позволяющих аппроксимировать эмпирические данные.
Ключевые слова: стратегическое управление, портфельное управление, стратегическая зона хозяйствования, портфель стратегических зон хозяйствования, матрично-графический анализ.
ANNOTATION
Kusik N.L. Management of organization on the Strategic Business Unit. –Manuscript.
Thesis for a candidate’s degree by a specialty 08.06.02. –Business, management and marketing. – East-Ukrainian National University by name Vladimira Dalya of the Ministry of education and sciences of Ukraine, Lugansk, 2002.
The thesis is dedicated to study of a problem of using a concept of strategic business unit in management of organization, as well as to groundwork of methodical recommendations regarding using of matrix method in forming and valuation of strategic business unit. It was made more concrete determination of “strategic business unit” and was suggested to use in study a conception of “strategic business unit’s portfolio of organization”. It was demonstrated classification factors of segmentation and logical procedure of allocation and forming of strategic business unit's portfolio. It was elaborated calculations of variables, which can be used in a process of creation matrixes and graphics during making analysis of strategic business unit's portfolio. It was made integrated methodical technique of determination of key indices of one of matrix and it was arranged logical tables, which can use for determination of these indices.
Key words: strategic management, portfolio management, strategic business unit, portfolio of strategic business unit, matrix and graphics analysis.
Підписано до друку 7 травня 2002 року. Формат 60х84 1/16. 0,94 д.а.
Тираж 100 екземплярів. Заказ № ____.
_______________________________________________________________________________
Ротапринт СНУ ім. В. Даля, 91034, м. Луганськ, квартал Молодіжний, 20 а.