Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ
на методичній нараді кафедри
загальна хірургія №2
протокол №21_ від 30.05.2011 р._
Завідувач кафедри
професор______________ Я.Й.Крижановський
(ПІП, підпис)
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
|
Навчальна дисципліна |
Загальна хірургія |
|
Модуль № 2 |
Хірургічна інфекція. Змертвіння. Основи клінічної онкології, та трансплантології. Особливості обстеження курація хірургічних хворих. |
|
Змістовний модуль № 4 |
Хірургічна інфекція. Змертвіння |
|
Тема заняття № 21 |
Змертвіння. Некроз. Гангрена. Виразки. Нориці. Сторонні тіла. |
|
Курс |
3 курс |
|
Факультет |
Медичний факультет № 1, та медичний факультет № 4 |
Київ 2011
1. Актуальність теми.
Актуальність теми обумовлена поширеністю феномену некрозу у живій природі. Завдяки процесу постійного змертвіння частини клітин і заміни їх новими забезпечується оновлення всіх тканин організму. Змертвінням супроводжується дія різноманітних зовнішніх чинників, запалення, інфекційні процеси, а також порушення кровообігу та іннервації тканин. Некрози та їх різновиди (гангрени, виразки та ін.) складають основу значної кількості патологічних процесів, зокрема тих, що відносяться до хірургічних хвороб
2. Конкретні цілі.
3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).
|
Назви попередніх дисциплін |
Отримані навички |
|
Нормальна анатомія |
Описувати анатомію шкіри, м'язів, кісток, судин, органів дихання, травлення, сечостатевої системи та ін. |
|
Гістологія та ембріологія |
Визначити мікробудову відповідних тканин, органів і систем, описувати ембріогенез травного каналу, легень, сечостатевої системи. |
|
Нормальна фізіологія |
Визначити функцію артеріального, венозного, кровотоку, мікроциркуляції, згортуючої системи крові, органів травлення, дихання, сечовиділення, центральної та периферичної нервової системи. |
|
Патологічна фізіологія |
Ідентифікувати патогенну дію факторів зовнішнього середовища, патофізіологію периферійного кровообігу, порушення мікроциркуляції, запалення, а також органів і систем. |
|
Патологічна анатомія |
Визначити патоморфологічні зміни, характерні для змертвіння, запалення, атеросклерозу, порушень кровообігу. |
4. Завдання для самосійної роботи підчас підготовки до заняття.
4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.
|
Термін |
Визначення |
|
Некроз |
відмирання ділянки тканин або органа в живому організмі; змертвіння ділянки переважно зовнішніх тканин. |
|
Гангрена |
змертвіння значних ділянок тканин, сегментів кінцівок та внутрішніх органів. |
|
Некробіоз |
фізіологічне відмирання старих і утворення нових клітин в процесі оновлення тканин. |
|
Тромбоз
|
(артеріальний, венозний) – внутрішньо судинне утворення тромбу, яке викликає порушення кровообігу. |
|
Емболія |
закупорювання отвору судин частинами тромбу, пухирями повітря, жиром та ін. занесеними током крові. |
|
Облітеруючий атеросклероз нижніх кінцівок |
одна з форм загального атеросклерозу, сама поширена з облітеруючих захворювань, переважно з сегментарним враженням великих артерій, найбільш часта причина некрозів та гангрен. |
|
Облітеруючий ендартеріїт, син. ендартеріоз |
системна хвороба артерій з висхідним враженням мілких артерій, в минулому головна причина некрозів та гангрен. |
|
Хвороба Бюргера (облітеруючий тромбангіт) |
системне враження артерій, подібне до ендартеріїту, яке супроводжується мігруючим тромбофлебітом. |
|
Хвороба Рейно |
одне з облітеруючих захворювань артерій. Переважно зустрічається у жінок молодого віку, вражає верхні кінцівки. |
|
Поперекова симпатектомія (операція Дієуа) |
видалення 2-го та 3-го симпатичних люмбальних гангліїв. |
|
Ангіопластика |
видалення ураженої частини артерії та заміни її аутовеною або синтетичним (ксено) протезом. |
|
Шунтуюча операція |
накладання анастомозу з аутовени або синтетичного матеріалу в обхід враженої ділянки судини. |
|
Виразка |
дефекти шкіри чи слизової оболонки, а можливо і підлеглих тканин, який виник внаслідок локального некрозу, погано гоїться і має хронічний перебіг. |
|
Нориця (свищ, фістула) |
патологічний канал, що з’єднує глибокі шари тканин чи порожнисті органи з зовнішньою поверхнею тіла, або порожнисті органи між собою. |
4.2. Теоретичні питання до заняття.
Некрози, гангрени.
Виразки
Нориці (свищі)
Сторонні тіла
4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті.
1. Проводити опитування та фізикальні обстеження хворих з різними проявами змертвінь, аналізувати їх результати.
2. Проводити обстеження місцевих змін у хворих з некрозами, гангренами, трофічними виразками, норицями, сторонніми тілами, пояснювати виявлені зміни.
3. Аналізувати результати лабораторних та інструментальних методів дослідження у хворих з цими видами патології.
4. Визначати і класифікувати некроз, гангрену, виразки, нориці, сторонні тіла.
5. Скласти план обстеження та лікування хворих з цими видами патології.
6. Визначити та аналізувати стан пульсації периферійних судин.
7. Виконувати елементи перев’язок: зняття пов’язки, обробку поверхонь та ран, некротомію та некректомію, введення лікувальних препаратів, накладання різних видів пов’язок тощо хворим з різними видами змертвінь на різних стадіях лікування.
Зміст теми
Некроз – (від лат. necrosis – мертвий) змертвіння ділянки тканини або органу чи його частини в живому організмі.
Некрозом також прийнято називати обмежені змертвіння (некроз фаланги пальця, шкіри). Більш поширені – випадки визначаються як гангрена (пальця, кінцівки, кишки і т.п.). Змертвіння деяких внутрішніх органів (серця, легені, селезінки та ін.) називають інфарктом.
Класифікація некрозів
І. Прямі або первинні некрози, що виникають внаслідок дії:
1)механічної енергії, наприклад зона некрозу при вогнепальному пораненні;
2)фізичних факторів: t0 – вищої 600С, або нижчої за 150С, електричного
3) хімічних речовин: кислот, луг, фосфорних з'єднань, струму, променевої енергії;
4)біологічних чинників: мікроорганізмів, альтернативних процесів запалення.
II. Непрямі або вторинні некрози:
1) Циркуляторні – пов'язані з порушенням кровообігу (гострим, хронічним): артеріальні, венозні, лімфатичні.
2) Нейротрофічні при пошкодженнях і хр. захворюваннях спинного мозку та нервових стовбурів (спинна сухотка, сірінгомієлія та ін.).
3) Внаслідок розпаду пухлин.
Гостра артеріальна недостатність (ішемія) За В.С.Савельєвим
|
Назва стадії |
Тривалість |
Клінічні прояви |
Наслідки за умов відновлення кровотоку |
|
|
1 |
Функціональних порушень |
6-12 год. |
різкий біль, блі-дість, похолодан-ня кінцівки, від-сутність пульса-ції |
повна нормалізація функцій |
|
2 |
Органічних змін |
12-24 год. |
приєднується по-рушення "так-тильної", больової чутли-вісті, обмеження рухів |
за відновленням кровотоку можливе збереження кінців-ки, обмеження функції |
|
3 |
Некротична |
через 24-48 год |
формується конт-рактура, почина-ючи з дитальних відділів розви-ваючи ознаки не-крозу На поверхні шкіри з'являються темно-червоні плями, пухирі з гемологічним вмістом. Подалі вони вскриваються, на їх місці утворюються осередки розпаду тканин брудно-сіро-зеленого кольору із смердючим запахом. |
в окремих випадках можливе змен-шення зони вра-ження, основні методи лікування ампутації некрек-томії |
Швидкість та обсяг розвитку ішемії, формування виду некрозу залежить від:
- розвитку колатералів; швидкості розладу кровообігу; рівня оклюзії; виду тканин, рівня їх гідратації; попереднього стану судин; приєднання інфекції; супутньої патології (серцево-судинної недостатності, імунодефіциту, діабет, ожиріння та ін.).
В діагностиці дуже важливе значення мають: визначення пульсації периферійних артерій та доплерографія.
Причини гострої артеріальної недостатності:
- пошкодження магістральних артерій; здавлення судин; тромбоз; емболія.
Пошкодження магістральних судин може відбуватися в наслідок: травми (розріз, розрив в т.ч. відламками кісток, здавлення гематомою); випадкового поранення під час операції.
Основні методи поновлення кровотоку: судинний шов, протезування або шунтування пошкодженої судини.
Здавлення судин може виникнути в наслідок: тривалого накладання джгута на кінцівку, завороту кишки, защімлення її в грижі. Якщо після їх оперативного усунення полишаються ознаки змертвіння необхідне резекція кишки.
Тромбоз – перекриває магістральні артерії в ділянках попередньо вражених патологічним процесом (травми, запалення, атеросклероз та ін.).
За класичним визначенням Р.Вірхова внутрішньосудинне утворення тромба відбувається за умов:
- змін внутрішньої поверхні судин; уповільнення руху крові; підвищення коагуляційних властивостей.
Приєднання тромбозу як правило призводить до повного припинення кровопливу.
При тромбозі поновлення кровопливу досягається методами: тромбінтиектомії та шунтування.
Емболія – закупорка судини занесеним впливом крові тромбом (тромбоемболія), рідко повітрям та жиром.
Необхідно розрізняти:
- тромбоемболію легеневої артерії (причини - тромбофлебіт нижніх кінцівок та малого тазу);
- тромбоемболію артерій великого кровообігу (причини – атеросклероз аорти та її гілок, септичний ендокардит, стеноз мітрального клапану, миготлива арітмія).
Типова локація:
Характерні:
- раптовий початок та бурхливий розвиток ішемії.
Методи хірургічного поновлення кровопливу (доцільні в I та частково II стадії гострої ішемії):
1. Пряма емболектомія через розріз в місті локалізації ембола (тепер майже не застосовується);
2. Непряма емболектомія катетером Фогерті з балончиком на кінці через типові до кожної артерії доступи.
Хронічні порушення артеріальної прохідності
Причини:
- облітеруючий атеросклероз;
- облітеруючий ендартеріїт;
- облітеруючий тромбангіт (хвороба Бюргера);
- хвороба Рейно;
- діабетичні мікро- та макроангіопатії;
- системи: васкуліти (вузелковий періартеріїт, хвороба Шенляйна-Геноха).
Для хірургії особливе значення мають облітеруючі захворювання судин нижніх кінцівок які є найбільш частою причиною некрозів.
При облітеруючому атеросклерозі враження судин часто мають локальний характер і тому можливо поновлення або покращення кровопливу хірургічними методами:
- інтимотромбектомія (ендартеректомія);
- протезування враженої судини;
- обхідне шунтування;
- ендоваскулярні втручання (ділятація спеціальним катетером з балончиком на кінці, лазерна реканалізація-припікання, встановлення в просвіт судини спеціального каркасу – стента).
В наш час широкого розповсюдження набули методи хірургічного лікування не тільки атеросклерозу судин нижніх кінцівок але й судин серця, нирок та ін.
Для покращення кровопостачання нижніх кінцівок іноді застосовується поперекова симпатектомія.
Консервативне лікування порушень артеріального кровопливу застосовується, як самостійно так і в комплексі хірургічними методами.
До консервативних засобів відносяться:
- спазмолітики (дротаверін, никотинова кислота, новокаїн);
- дезагреганти та ангіпротектори (аустилсалицинова кислота, діперідамол, пентоксифілін);
- антикоагулянти (гепарин, клексан, фенілін та ін.);
- препарати, що покращують реологію крові (реополіглюгін);
- препарати, покращуючі метаболізм тканин (солкосеріл, вітаміни);
- фізіотерапевтичні процедури: УФО та лазерем опромінювання крові, баротерапія, магнітотерапія, УВЧ та ін. сухотеплові процедури на поперекові ганглії;
- бальнеологічні процедури (сірно-водневі та радонові ванни, грязі);
За морфологічними змінами та клінічним перебігом розрізняють:
сухий (коагуляційний) та вологий (колікваційний) некрози (гангрени).
Порівняльна характеристика сухого та вологого некрозів (гангрен).
Сухий некроз
Обсяг тканин зменшується, набряк відсутній, тканини "муміфікуються".
Наявна демаркаційна зона.
Інфекція відсутня.
Інтоксикація відсутні. Т
ривалий час зберігається архетиконіка тканин.
Перебіг - повільний.
Необхідності в терміновій операції немає, можливо виконання нефректомії.
Вологий некроз
Обсяг збільшується через значний набряк.
Демаркація відсутня.
Приєднується гнійна або гнилісна інфекція.
Наяви важка інтоксикація.
Тканини швидко перетворюються на аморфічну масу.
Перебіг – швидко прогресуючий.
Необхідна термінова ампутація.
Попередження некрозу та гангрени залежить від своєчасної хірургічної корекції причин порушення кровопливу в I і частково II стадії ішемії та повноти обсягу комплексного консервативного лікування.
ПОРУШЕННЯ ВЕНОЗНОГО КРОВООБІГУ
Порушення венозного відтоку мають більш повільний перебіг з помірним больовим синдромом та превалюванням набряку і синюшністю шкіри.
Гостре порушення венозного відтоку може бути викликане гострим тромбофлебітом, тромбозом та пошкодженням магістральних вен. Вони складають небезпеку як джерело тромбоемболії легеневої артерії. Гангрени кінцівки можливе лише в наслідок тромбозу клубово-стегнового сегменту, при якому спостерігається, так звана "синя флегмація".
Виникнення тромбофлебіту та флеботромбозу сприяють: анатомічні зміни вен, інфекція, злоякісні пухлини, ожиріння, поліцетамія, неконтрольоване вживання гормональних контрацептивів.
Хронічне порушення венозного відтоку пов'язане з варикозною і посттромбофлебітною хворобами нижніх кінцівок та синдромом Педшет-Шредера, що вражає вени верхнього плечового поясу.
Внаслідок порушень венозного та лімфатичного відтоку, мікроциркуляції, а також порушення іннервації найбільш часто розвиваються локальні змертвіння у вигляді виразок.
Трофічна виразка (ulens) – дефект шкіри та слизових оболонок, а іноді і прилягаючих тканин, що виник внаслідок некрозу, має хронічний перебіг з малою тенденцією до загоєння.
Трофічні виразки – поліоетіологічний синдром, загальними рисами якого є: порушення харчування і трофіки тканин та їх локальне змертвіння. Трофічні виразки в залежності від походження мають характерні погляд, локалізацію, перебіг (приклади венозних та артеріальних виразок).
Етіопатогенетичні чинники розвитку трофічних виразок:
1. Хронічне порушення крово- та лімфообігу (артеріального, венозного, слоновість.
2. Травматичні пошкодження: рани з великим дефектом тканин; опіки - термічні, променеві, електричні, хімічні, відмороження.
3. Пошкодження та хвороба нервової системи.
4. Порушення обміну речовин (діабет, цинга, авітамінози).
5. Системні хвороби (колагенози, хвороби крові та ін).
6. Інфекційні хвороби (неспецифічна інфекція, хронічна специфічна інфекція, ТВС, сифіліс, актиномікоз, лепра).
7. Розпад пухлин.
Принципи лікування:
1. Комплексність.
2. Патогенетичність – усунення основної причини захворювання.
3. Місцеві заходи: звільнення від некротичних тканин, ліквідація інфекції, прискорення регенерації.
4. Загально - зміцнююча терапія: повноцінне харчування, вітаміни, посилення репаративних процесів.
Засоби лікування:
хірургічні, медикаментозні, фізіотерапевтичні.
Хірургічне лікування некрозів полягає у виконанні некротомії, як проміжного етапу, або некректомії. Наявність гангрени вимагає видалення змертвіння в межах не змінених, достатньо васкуляризованих тканин. Наприклад, у випадку атеросклеротичної гангрени стопи та гомілки виконується ампутація на рівні стопи. Хірургічне втручання необхідно доповнювати комплексом консервативних заходів.
Нориця або свищ (fistula) – патологічний канал, який з'єднує глибокі шари тканин або порожнини чи порожнисті органи з зовнішньою поверхнею тіла або порожнисті органи між собою.
Нориці є наслідком різноманітних за походженням патологічних процесів, відмінних за будовою, локалізацією, відношенням до зовнішнього середовища, характером виділень, процесами змертвіння.
Класифікація нориць
За походженням:
1. Природжені:
а) серединні свищі та кисти шиї – залишки thyrioglosus;
б) бокові або зяберні свищі шиї - залишки зяберних дуг;
в) пупкові свищі – залишки cluetus otphalo - entericus або урахуса.
2. Набуті:
а) викликані патологічним процесом (некроз, запалення в т.ч. остеоміеліт, ТВС, актиномікоз, чужерідні тіла, парапроктит, перітоніт та ін.);
б) штучні - стоми порожнистих органів.
По відновленню до зовнішнього середовища:
- зовнішні свищі порожнистих органів;
- зовнішні свищі м'яких тканин кісток;
- внутрішні свищі (бронхо-стравохідні, шлунково-кишкові, міжкишкові,
- матково-пухирні, пухирно-кишкові та ін.).
За будовою: гранулюючі; епітелізовані; губоподібні.
За характером виділень: гнійні, слизові, лікворні, сечові, кишкові, калові, жовчні, слинні, панкреатичні.
Існування свищів підтримують:
1. Накопичення виділень в порожнині.
2. Постійна течія виділень.
3. Хімічна активність виділень.
4. Будова свища.
Лікування свищів комплексне: хірургічне і консервативне повинне здійснюватися в залежності від їх походження, будови, локалізації характеру і кількості виділень.
Сторонні тіла
Сторонні тіла (СТ) в організмі за механізмом проникнення поділяються на:
Паразити, конкременти сечових та жовчних шляхів, ксенопротези та ксеноматеріали, введені з лікувальною ціллю, до сторонніх тіл не відносяться.
Патологічний вплив СТ на організм залежить від його структури, розмірів, форми, шляхів проникнення, локалізації, наявності інфекції.
Сторонні тіла м’яких тіл (СТМТ) можуть супроводжуватися:
СТМТ завжди складають небезпеку розвитку анаеробної клостридіальної інфекції та правця, останнього незалежно від того виникло чи відсутнє нагноєння. Тому у таких випадках СТМТ потрібно протиправцева профілактика. При відповідній локалізації, структурі та розмірі СТ можуть викликати пролежень стінки судини та арозивну кровотечу або травматичний неврит.
СТ внутрішніх паренхіматозних органів, що мають переважно вогнепальне походження, ускладнюються гнійними процесами та арозивними кровотечами набагато частіше.
СТМТ майже не зміщуються. Лише в м’язах під впливом їх скорочення, та в порожнині гнояків під дією гравітації, вони можуть просуватися на невелику відстань. Однак гострі предмети (голки, їх фрагменти і т.п.) у випадку попадання у велику судини переміщуються кров’ю на різну відстань.
Діагностика СТМТ здійснюється на підставі ретельно зібраного анамнезу, даних фізикального обстеження, рентгенографії, УЗД, комп’ютерної томографії. В разі наявності нориці показана фістулографія.
Іноді хворі не знають про СТ у власному тілі. У таких випадках підозру про їх наявність повинні викликати погане загоєння рани, надмарні грануляції, тривала неадекватна болісність, нагноєння, особливо повторні, рубця.
Лікування СТМТ полягає у їх видаленні. Хірургічне лікування не показане пацієнтам з багато чисельними, невеликими СТ, які не викликають функціональних порушень та гнійних ускладнень. Операція протипоказана при глибоко розташованих СТ, видалення яких пов’язане з високим ризиком щодо життя хворого і які не спричиняють значних функціональних розладів.
Сторонні тіла природних каналів (СТПК) попадають до них під час фізіологічних актів (ковтання, дихання) внаслідок необережності, пустощів, хуліганства, статевих збочень, суїцидальних спробах та ін..
СТ травного каналу найчастіше зустрічаються у дітей вікрм до 5 років та психічно хворих. Проковтнуті предмети, в залежності від розміру та конфігурації можуть застрягнути у стравоході, шлунку або кишечнику в місцях звуження та ангуляції. Вони можуть викликати запалення, перфорацію стінки з виходом у порожнини та сусідні органи, порушення прохідності . До таких же наслідків призводить попадання СТ у пряму кишку.
Хворі із СТ шлунку та кишечнику (окрім невеликих з гладкою поверхнею) підлягають госпіталізації в хірургічне відділення. За ними встановлюється клінічне спостереження та рентгенологічний контроль за переміщенням СТ, призначається дієта з великим вмістом грубої клітковини. У разі затримання СТ протягом декількох діб показане видалення його хірургічним шляхом: лапаротомії; ентеро- або гастрономії. Ряд предметів можливо видалити за допомогою ендоскопів. У випадках гострих явищ (перитоніт, непрохідність) необхідна невідкладна операція. СТ прямої кишки видаляють після девульсії сфінктера, а іноді і за допомогою лапаротомії.
СТ дихальних шляхів, що перекривають просвіт трахеї чи гортані, можуть призвести до асфіксії і смерті хворого за кілька хвилин. Невеликі предмети, що проходять в бронхи, викликають їх обструкцію, ателектаз, пневмонію, абсцес. Однак невеликі СТ, розмір яких недостатній для механічної обструкції гортані чи трахеї, можуть спричинити ларінгоспазм, що супроводжується кашлем, задишкою і асфіксією. Попадання вдихальні шляхи шлункового вмісту, особливо кислого соку, викликає розвиток важкої бронхопневмонії (синдром Мендельсона).
Врятувати життя пацієнту з явищами гострої асфіксії можливо лише за допомогою негайної трахеотомії, іноді допомагає консервативний прийом Хеймліга – різкий поштовх в живіт хворого вище пупка кулаком однієї руки при підтримці другої. Сторонні тіла бронхів видаляють за допомогою бронхоскопії. У запізнілих випадках при розвитку абсцесів застосовують хірургічні методи.
Особливу проблему складають СТ м’яких тканин тіла, залишені (забуті) під час операцій. Найчастіше ними бувають марлеві кульки та серветки, однак зустрічаються дренажі, металеві інструменти, описані і такі предмети, як годинник, окуляри, та ін..
Діагностика їх, як правило запізніла, в перші дні замаскована проявами, пов’язаними із самою операцією, і найчастіше відбувається в зв’язку з розвитком ускладнень (нагноєння, перитоніт, непрохідність, кровотеча та ін.).
Матеріали для самоконтролю.
А.Тестові завдання
1. Що означає термін "некроз" в широкому медичному аспекті?
А. Невелике локальне змертвіння тканин
В. Змертвіння великих ділянок тканин або частини органів.
С. Відмирання клітин окремих тканин.
Д. Відмирання органів в живому організмі.
Е. Відмирання ділянки тканин або органа в живому організмі.
2. Який процес називається "некробіозом"?
А Поступове відмирання окремих органів.
В. Поступове відмирання частини кінцівок в наслідок ішемії.
С. Безперервне відмирання клітин окремих тканин в процесі природного оновлення.
Д. Відмирання клітин окремих органів в наслідок їх запалення.
Е. Відмирання клітин переважно внутрішніх органів в наслідок токсичної дії хімічних речовин.
3. Який ендоваскулярний патологічний процес є найбільш поширеним чинником порушення артеріального кровообігу?
А. Облітеруючий атеросклероз.
В. Облітеруючий ендартеріїт.
С. Облітеруючий ендартеріоз.
Д. Облітеруючий тромбангіт.
Е. Ендоваскуліт.
4. Яким чином швидкість розладу кровопостачання впливає на розвиток змертвінь?
А. Не впливає.
В. Раптове припинення кровопостачання призводить до розвитку змертвінь в окремих випадках.
С. Повільне припинення магістрального кровопостачання обов'язково викликає розвиток поширених змертвінь.
Д. Швидке припинення кровопостачання призводить до змертвіння дистальних відділів кінцівки лише при наявності додаткових несприятливих умов.
Е. Швидке припинення кровопостачання неодмінно виникає розвиток змертвінь.
5. Як швидко розвивається ішемічний некроз в наслідок гострого порушення артеріального обігу?
А. За 1 годину.
В. За 2-5 години.
С. За 6-12 годин.
Д. За 12-24 годин.
Е. За 24-58 години.
6. Яка з ознак характерна для сухого некрозу?
А. Чітке розмежування змертвілих та здорових тканин демаркаційною зоною.
В. Вражає внутрішні органи.
С. Швидко прогресує.
Д. Ускладнюється інфекцією.
Е. Супроводжується такою інтоксикацією.
7. Які ознаки характерні для вологої гангрени?
А. Чітке розмежування здорових та змертвілих тканин.
В. Муміфікація тканин.
С. Пухирі на поверхні шкіри, набряк тканин.
Д. Повільне прогресування.
Е. Відсутність ознак інтоксикації.
8. Які з перелікованих чинників викликають гостре порушення артеріального кровообігу?
А. Гострий тромбофлебіт та флеботромбоз.
В. Лімфаденіт та лімфангоїт.
С. Тромбоз та емболія.
Д. Ендартеріїт та хвороба Рейно.
Е. Ендартеріоз та хвороба Бюргера.
9. Який з перелікованих процесів може призвести до тромбоемболії легеневої артерії?
А. тромбофлебіт вен нижніх кінцівок та малого тазу.
В. Септичний ендокардит.
С. Стеноз мітрального клапану.
Д. Миготлива аритмія
Е. Атеросклероз аорти та її гілок.
10. Які клінічні прояви характеризують гостру ішемію кінцівки на стадії функціональних порушень?
А. Різкий біль, блідість, похолодання кінцівки, порушення больової та тактильної чутливості.
В. Різкий біль, блідість, похолодання кінцівки, м'язова контрактура.
С. Різкий біль, блідість, похолодання кінцівки, порушення усіх видів чутливості, обмеження рухів.
Д. Різкий біль, блідість, похолодання кінцівки, відсутність пульсації периферійних артерій.
Е. Поява окремих ділянок змертвіння в дистальних відділах.
11. За який проміжок часу відбувається розвиток некротичної стадії гострої ішемії кінцівки?
А. 6 годин.
В. 6-12 годин.
С. 12-24 години.
Д. 24-48 годин.
Е. 48-72 години.
12. При якому з облітеруючих захворювань можлива хірургічна корекція оклюзії судин?
А. Ендартеріїт.
В. Атеросклероз.
С. Ендартеріоз.
Д. Тромбангіт.
Е. Хвороба Рейно.
13. Яке ускладнення може виникнути при гострому тромбофлебіті поверхневих вен стегна?
А. Тромбоемболія судин мозку.
В. Тромбоемболія легеневої артерії.
С. Трофічна виразка.
Д. Синя флегмазія.
Е. Вологий некроз пальців стопи.
14. Які з перелікованих некрозів відносяться до числа прямих?
А. В наслідок порушення артеріальної прохідності та венозного відтоку.
В. При порушенні мікроциркуляції.
С. при порушенні лімфообігу.
Д. При порушенні інервації.
Е. В наслідок життєдіяльності патогенних мікроорганізмів.
15. Визначте найбільш вирогідний варіант трансформації невеликих жирових некрозів підшлункової залози.
А. Розсмоктування.
В. Заміщення сполуковою тканиною.
С. Інкапсуляція.
Д. Абсуедування.
Е. Секвестрація.
16. Для якого з облітеруючих захворювань судин характерне сегментарне враження окремих великих артерій?
А. Облітеруючий ендартеріїт.
В. Хвороба Рейно.
С. Облітеруючий тромбангіт.
Д. Облітеруючий атеросклероз.
Е. Облітеруючий ендартеріоз.
17. В якій стадії гострої артеріальної непрохідності з'являться порушення больової чутливості?
А. Спастичній.
В. Функціональних порушень.
С. органічних змін.
Д. Некротичній.
Е. Гангренодній.
18. Які виділення характерні для бокових нориць шиї?
А. Гнійні.
В. Гнійно-геморагічні.
С. Слизові.
Д. Кишкові.
Е. Серозно-геморагічні.
19. Який із заходів буде вирішальним чинником закриття лігатурної нориці м'яких тканин?
А. Промивання розчином антисептиків.
В. Промивання розчином антибіотика, підібраною за чутливістю мікрофлори.
С. Промивання склерозуючими розчинами.
Д. Пломбування клейовими композиціями.
Е. Механічне виділення лігатури.
20. Які виділення з пупка спостерігаються при міхурово-пупочній нориці?
А. Тонко-кишковий вміст.
В. Сеча.
С. Кал.
Д. Слиз.
Е. Гній.
21. Який з перелікованих заходів слід вважати основним методом лікування губоподібних тонко-кишкових нориць?
А. Зашивання нориці.
В. Резекція ділянки кишки з норицею.
С. Пломбування нориці клейовими композиціями.
Д. Діатезмокоагуляція.
Е. Систематичні промивання, введення склерозуючих розчинів.
22. Які окремі види змертвіння називають некрозом у вузькому розумінню?
А. Невеликі локальні змертвіння переважно зовнішніх тканин.
В. Змертвіння великих ділянок тканин.
С. Змертвіння органів.
Д. Змертвіння кінцівок.
Е. Змертвіння великих ділянок тканин, частини кінцівок та внутрішніх органів.
23. Який з видів первинного некрозу супроводжується найбільш значним вторинним змертвінням в наслідок порушення циркуляції крові?
А. При термічних опіках.
В. При відмороженнях.
С. При змертвіннях променевого походження.
Д. При опіках лугами.
Е. При опіках кислотою
24. Які тканини найбільш чутливі до впливу ішемії?
А. М'язи, кишечник.
В. Мозок, паренхіматорні органи.
С. Шкіра, клітковина.
Д. Кістки, хрящі.
Е. Зв'язки, сухожилки.
25. Яким чином розвиток ішемічних некрозів пов'язаний з типом артеріального кровообігу?
А. Не пов'язаний.
В. За магістральним типом кровообігу можливе виникнення змертвінь лише в окремих випадках.
С. Наявність розвинених колатералів сприяє розвитку поширених змертвінь.
Д. Недостатність колатералів завжди сприяє швидкості розвитку та об'єму змертвінь
Е. недостатність колатералів має значення лише за умов хронічного порушення кровопостачання.
26. Як швидко наступає некроз тканин в наслідок дії низької температури?
А. Через 6 годин.
В. Через 12 годин.
С. Через 24 години.
Д. Через 40 годин.
Е. Через 2-3 доби.
27. Яка з ознак характерна для сухої гангрени?
А. Муміфікація тканин.
В. Відсутність розмежування змертвілих і здорових тканин.
С. Набряк і крепітація тканин.
Д. Переважно вражає внутрішні органи.
Е. Приєднання гнильної інфекції, важка інтоксикація.
28. Які морфологічні ознаки притаманні вологій гангрені?
А. Муміфікація тканин.
В. Чітке розмежування здорових та змертвілих тканин.
С. тривале збереження архітектоніки тканин.
Д. Аморфний характер змертвілих тканин.
Е. Вражає виключно поверхневі структури.
29. Якими можуть бути безпосередні наслідки пошкодження магістральних артерій?
А. Гострий тромбангіт.
В. Гостре порушення артеріальної прохідності (ішемія).
С. Обмежений некроз.
Д. Суха гангрена.
Е. Волога гангрена.
30. Яке з перелікованих захворювань може призвести до тромбоемболії артерій великого кола кровообігу?
А. Тромбофлебіт вен нижніх кінцівок.
В. тромбофлебіт вен малого тазу.
С. Облітеруючий тромбангіт.
Д. Захворювання серця, атеросклероз аорти та її гілок.
Е. Хвороба Рейно.
31. Які клінічні прояви характерні для гострої ішемії кінцівки на стадії органічних замін?
А. Різкий біль, блідість, похолодання кінцівки, відсутність пульсації периферійних артерій.
В. Різкий біль, блідість, похолодання кінцівки, порушення чутливості.
С. Різкий біль, блідість, похолодання кінцівки, порушення больової та тактильної чутливості, м'язова контрактура.
Д. Потемніння, ущільнення шкіри дистальних відділів кінцівки.
Е. Поява набряку, синюшних плям.
32. Які можливі наслідки гострої ішемії кінцівки за умови поновлення кровотоку в перші 6 годин?
А. Функція повністю відновлюється.
В. Розлади больової чутливості.
С. Розлади тактильної чутливості.
Д. Обмеження рухів.
Е. Розлади чутливості та контрактура.
33. Яка операція, спрямована на покращення кровообігу, може бути виконана при облітеруючому ендартеріїті?
А. Протезування.
В. Шунтування.
С. Інтимотромбоектомія (ендартеректомія).
Д. Поперекова симпатектомія.
Е. Ендоваскулярна лазерна реканалізація.
34. Яке місце розташування характерне для виразок, зумовлених порушенням венозного кровообігу?
А. Пальці стопи.
В. Підошва стопи.
С. П'ята.
Д. Медіальна поверхня нижньої третини гомілки.
Е. Передня поверхня середньої третини гомілки.
35. Які з перелікованих некрозів відносяться до числа прямих?
А. В наслідок порушення венозного відтоку.
В. В наслідок порушення лімфообігу.
С. В наслідок порушення мікроциркуляції.
Д. В наслідок порушення інервації.
Е. Від безпосереднього впливу високої та низької температури, електроструму та променевої радіації.
36. Визначне подальший розвиток невеликих осередків ішемічного асептичного некрозу міокарду та легень?
А. Заміщення сполуковою тканиною.
В. Інкапсуляція.
С. Секвестрація.
Д. Повне розсмоктування.
Е. Інкрустація солями кальцію.
37. Для якого з облітеруючих захворювань судин характерний висхідний тип враження починаючи з артерій малого калібру?
А. Облітеруючий атеросклероз.
В Хвороба Рейно.
С. Хвороба Бюргера.
Д. Облітеруючий тромбангіт.
Е. блітеруючий ендартеріїт.
38. В якій стадії гострої артеріальної непрохідності з'являється порушення тактильно чутливості?
А. Спастичній.
В. Функціональних порушень.
С. органічних змін.
Д. Некротичній.
Е. Гангренодній.
39. Чим завжди вистелені природжені нориці?
А. Фібрином.
В. Епітелієм.
С. Грануляціями.
Д. Слизовою оболонкою.
Е. Рубцевою тканиною
40. Який із заходів буде найбільш ефективним в лікуванні епітелізованої гнійної нориці м'яких тканин?
А. Промивання.
В. Вишкрібання.
С. Висічення.
Д. Розрізання.
Е. Пломбування спеціальною клейовою композицією.
41. Який із заходів слід застосувати для усунення набутої неповної губоподібної нориці товстої кишки?
А. Механічний обтуратор.
В. Пло мбування клейовою композицією.
С. Промивання розчином антисептиків.
Д. Хірургічне втручання.
Е. Введення склерозуючих розчинів.
Варіант 3.
1. Які види змертвінь називають гангреною?
А. Невеликі локальні змертвіння поверхневих тканин.
В. Змертвіння великих ділянок тканин.
С. Змертвіння цілих органів.
Д. Змертвіння великих ділянок тканин, сегментів кінцівок та внутрішніх органів в живому організмі.
Е. Повне змертвіння кінцівок.
2. З якими чинниками пов'язаний процес змертвіння тканин в рваних та забитих ранах?
А. Безпосереднє руйнування тканин механічною силою, що перевищує їх міцність.
В. Зруйнування судин, зо забезпечують живлення тканин.
С. Порушення інервації.
Д. Харчування тканин в наслідок травми.
Е. Безпосереднє руйнування та місцеве порушення кровообігу тканин.
3. Який термін припинення кровопостачання викликає розвиток змертвіння шкіри, клітковини, м'язів, кишечнику?
А. До 20 хв.
В. До 1 години.
С. 1-2 години.
Д. 3-5 години.
Е. 6-10 годин.
4 Як швидко розвивається некроз тканин в наслідок дії високої температури, сильних кислот та основ?
А. Миттєво.
В. За 1-2 хв.
С. За 3-5 хв.
Д. За 6-10 хв.
Е. За 30 хв. .
5. Яка з ознак характерна для коагуляційного некрозу?
А. Сіро-жовтий або буро-зелений колір тканин.
В. Місцеве зниження температури, набряк тканин.
С. Відсутність демаркаційної зони.
Д. Пухирі з геморагічним вмістом на поверхні шкіри.
Е. Тривале збереження архітектоніки тканин.
6. Які чинники сприяють розвитку сухого некрозу?
А. Ожиріння, набряк тканин.
В. Повільно прогресуюче порушення кровопостачання.
С. Враження концентрованими основами.
Д. Магістральний тип будови артерій.
Е. Приєднання інфекції.
7. Які клінічні ознаки притаманні вологій гангрені?
А. Поступова дегідратація, ущільнення тканин.
В. Наявність демаркаційної зони між здоровими та змертвілими тканинами.
С. тривале збереження архітектоніки тканин.
Д. Поширена зона гіперемії з чітко обмеженими нерівними контурами.
Е. Швидке прогресування, тяжка інтоксикація.
8. Що означає термін "емболія"?
А. Закупорка судини тромбом, повітрям або жиром.
В. Закупорка судини тромбом, повітряною бульбою або жиром на місці запалення.
С. Закупорка судини швидко зростаючим тромбом.
Д. Закупорка судини тромбом не місці атероматозної бляшки.
Е. Закупорка судини частиною тромба, повітряною бульбою, жиром, принесеними током крові.
9. За яких умов згідно класичному вченню В.Вірхова відбувається внутрішньо судинне утворення тромбу?
А. Сповільнення руху крові.
В. Морфологічна заміна внутрішньої поверхні судини.
С. Заміна хімічного складу крові, підвищення її коагуляційних властивостей.
Д. Порушення мікроциркуляції.
Е. Сповільнення руху крові, заміна внутрішньої поверхні судини, зміна хімічного складу крові, підвищення її коагуляційних властивостей.
10. Які ознаки характерні для гострого тромбозу клубово-стегнового сегменту венозної системи?
А. Набряк дистальних відділів, мармуровий колір кінцівки.
В. Набряк, що сягає за пахвинну зв'язку, синьо-фіалетовий колір кінцівки.
С. Набряк усієї кінцівки, гіперемія шкіри кінцівки.
Д. Набряк стегна, бронзовий колір шкіри кінцівки.
Е. Значний набряк стегна та гомілки, блідість шкіри кінцівки.
11. Які можливі наслідки гострої ішемії кінцівки за умови поновлення кровотоку на протязі 12-24 годин?
А. Функція повністю відновлюється.
В. Залишаються розлади лише больової чутливості.
С. Залишаються розлади чутливості та обмеження руху.
Д. Розлади температурної та больової чутливості.
Е. Залишаються окремі ділянки некрозу.
12. Який засіб лікування слід вважати найбільш ефективним при хворобі Рейно?
А. Протезування.
В. Шунтування.
С. Поперекова симпатектомія.
Д. Ендоваскулярна дилятація.
Е. Комплексне консервативне лікування.
13. Яка форма флеботромбозу може ускладнюватися гангреною кінцівки?
А. Поверхневих вен гомілки.
В. Глибоких вен гомілки.
С. поверхневих вен гомілки і стегна.
Д. Глибоких вен гомілки і стегна.
Е. Клубово-стегнового сегменту.
14. Які некрози відносяться до непрямих або дисциркуляторних?
А. В наслідок порушення крово- та лімфообігу.
В. В наслідок дії механічної сили.
С. В наслідок дії високої та низької температури.
Д. В наслідок дії концентрованих основ і луг.
Е. В наслідок розвитку інфекції в тканинах.
15. Яким може бути подальший розвиток невеликих осередків ішемічного асептичного некрозу нирок?
А. Повне розсмоктування.
В. Заміщення сполуковою тканиною.
С. Інкрустація солями кальцію.
Д. Секвестрація.
Е. Інкапсуляція.
16. Для якого з облітеруючих захворювань судини нижніх кінцівок характерне содружне враження периферійних артерій і мігруючий тромбофлебіт мілких поверхневих вен?
А. Хвороба Рейно.
В. Хвороба Бюргера.
С. Облітеруючий атеросклероз.
Д. Облітеруючий ендартеріїт.
Е. Облітеруючий ендартеріоз.
17. В якій стадії гострої артеріальної непрохідності з'являється обмеження активних і пасивних рухів в суглобах?
А. Спастичній.
В. Функціональних порушень.
С. органічних змін.
Д. Некротичній.
Е. Гангренодній.
18. Яке анатомічне утворення бічні нориці шиї з'єднують з поверхнею шкіри?
А. Глотку.
В. Ротову порожнину.
С. Стравохід.
Д. Трахею.
Е. Залишки зябрової дуги в м'яких тканинах шиї.
19. Які виділення з пупка спостерігаються при природженій нориці пов'язаній з незрощенням жовточного протока?
А. Тонко-кишковий вміст.
В. Сеча.
С. Кал.
Д. Слиз.
Е. Гній.
20. З яким процесом пов'язане утворення набутих випадкових внутрішніх і зовнішніх нориць порожнистих органів?
А. Запальним.
В. некротичним.
С. Запально-некротичним.
Д. Інфекційно-алергічним.
Е. Аномаліями розвитку.
Б. Задачі для самоконтролю
1. Хвора 70 років госпіталізована до хірургічного відділення через 28 годин потому, як відчула різкий біль в лівій ступні та гомілці. Об'єктивно: Т0 – 38,20, пульс 110 за 1 хв., АТ 90/60 мм.рт.ст. Ліві ступня та гомілка мармурового кольору, пальці темно-багрові, на тилі стопи великий пухир з темно-геморагічним вмістом. Шкіра холодна. Відсутні больова та тактильна чутливість до середньої третини гомілки, рухи пальців, в гомілково-стегновому та колінному суглобах. Пульсація визначається лише на стегновій артерії. Визначте діагноз?
А. Гострий тромбоз стегнової артерії, ішемія в стадії органічних змін.
В. Гострий тромбоз стегнової артерії, волога гангрена стопи.
С. Емболія стегнової артерії, гостра ішемія в стадії функціональних порушень. лівої
Д. Емболія стегнової артерії, волога гангрена стопи.
Е. Емболія стегнової артерії, стадія органічних змін.
2. Хвора 70 років госпіталізована до хірургічного відділення з приводу гострої ішемії лівої нижньої кінцівки через 28 годин від початку захворювання. Стопа та гомілка мармурового кольору, пальці майже чорні, на тилі стопи великий пухир з геморагічним вмістом. Відсутні больова та тактильна чутливість , рухи в гомілково-стегновому суглобі та пальцях. Пульсація визначається лише на стегновій артерії.
Визначне стадію захворювання та вид змертвіння.
А. Некротична, волога гангрена.
В. Органічних змін, прегангренозний стан.
С. Органічних змін, некроз стопи.
Д. Функціональних змін, однак змертвіння немає.
Е. Некротична, суха гангрена.
3. Хвора 70 років госпіталізована до хірургічного відділення через 28 годин від гострого початку захворювання зі скаргами на сильний біль в лівій ступні та гомілці, їх різке похолодання, відсутність рухів. Хронічно страждає на ішемічну хворобу серця, арто-кардіоклекроз, хронічну недостатність кровообігу IIА ст., ожиріння II ст. Кінцівка мармурового кольору, на стопі поодиночні пухирі. Пульсація визначається лише на стегновій артерії, посилене. Визначте лікувальну тактику.
А. невідкладна емболектомія.
В. Невідкладне шунтування.
С. Невідкладна ампутація кінцівки на рівні стегна.
Д. Невідкладна ампутація на рівні верхньої третини гомілки.
Е. Термінова ампутація кінцівки на рівні стегна після інтенсивної передопераційної підготовки та кінцевого визначення рівня ішемію.
4. Хворий 70 років поступив до приймального відділення через 6 годин після появи різкого болю в правій нижній кінцівці. Протягом останніх 10 років відмічає біль в м'язах гомілки під час нетривалого ходіння, швидке замерзання стопи. Права стопа та нижня третина гомілки блідо-синього кольору, холодні на дотик, больова чутливість знижена, відсутні активні рухи в гомілково-ступневому суглобі і пальців стопи. Пульсація визначається лише на стегновій артерії. Визначте діагноз.
А. Облітеруючий ендартеріїт.
В. Тромбоемболія підколінно-стегнового сегменту.
С. Облітеруючий атеросклероз.
Д. Тромбоемболія підклубово-стегнового сегменту.
Е. Олітеруюючий тромбангіт.
5. У хворої 60 років виникли значний біль, почорніння I пальця, набряк правої стопи, підвищення Т0 до 38,50. Страждає на цукровий діабет II типу. В наслідок комплексної консервативної терапії вдалось усунути набряк, температура знижена до субфебрильної. Пульсація на артеріях кінцівки збережена. Визначається зниження рівня больової чутливості в дистальній частині обох стоп. Яке лікування слід застосувати?
А. Продовжити консервативну терапію.
В. Ампутація 1 пальця з резекцією головки 1 плюсневої кістки.
С. Дистальну ампутацію стопи.
Д. Ампутацію на рівні середньої третини гомілки.
Е. Ампутацію на рівні нижньої третини стегна.
6. У жінки 40 років спостерігається сильний постійний біль в лівій стопі, безсоння, підвищення температури до 390. Пальці лівої ноги почорніли, дистальні 2/3 стопи червоно-синього кольору, нижня третина гомілки бліда з плямами синього та жовто-зеленого кольору. Кінцівка до середньої третини у стегна набрякша, на стопі відсутня больова чутливість. Пульсація збережена у в/з стегні і у підколінній ямці. Визначте діагноз.
А. Облітеруючий атеросклероз, некротична стадія.
В. Облітеруючий ендартеріїт, некротична стадія.
С. Облітеруючий атеросклероз, гангрена лівої стопи та гомілки.
Д. Діабетична волога гангрена лівої стопи та гомілки.
Е. Хвороба Рейно, некротична стадія.
7. У жінки 40 років спостерігається сильний постійний біль в лівій стопі, безсоння, підвищення температури до 390. Страждає на цукровий діабет II типу в стадії декомпенсації. Пальці лівої ноги почорніли, дистальні 2/3 стопи червоно-синього кольору, нижня третина гомілки бліда з плямами синього та жовто-зеленого кольору. Кінцівка до середньої третини у стегна набрякша, на стопі відсутня больова чутливість. Пульсація збережена у в/з стегні і у підколінній ямці. Яке лікування слід застосувати?
А. Інтенсивну антибактеріальну, дезінтоксикаційну та інтенсивну терапію до утворення демаркаційного зони.
В. Поперекову симпатектомію (операцію Дієца).
С. Дистальну ампутацію стопи.
Д. Ампутацію гомілки на рівні верхньої третини.
Е. Ампутацію на рівні нижньої третини стегна.
8. Хворий 70 років скаржиться на постійний інтенсивний біль в правій стопі та гомілці, через який майже не спить. Намагається постійно тримати ногу опущеної до підлоги. Перший палець почорнілий, решта пальців та дистальна третина стопи синьо-багрові, проксимальніше – до нижньої третини стегна шкіра бліда, холодна. Спостерігаються набряк стопи та гомілки, контрактура у колінному суглобі, порушення чутливості до середини гомілки. Пульсація визначається лише під пахвинною складкою.
Визначте діагноз?
А. Облітеруючий ендартеріїт.
В. Облітеруючий атеросклероз.
С. Облітеруючий ендартеріоз.
Д. Облітеруючий тромбангіт.
Е. Хвороба Бюргера.
9. Хворий 70 років скаржиться на постійний інтенсивний біль в правій стопі та гомілці, через який майже не спить. Намагається постійно тримати ногу опущеної до підлоги. Перший палець почорнілий, решта пальців та дистальна третина стопи синьо-багрові, проксимальніше – до нижньої третини стегна шкіра бліда, холодна. Спостерігаються набряк стопи та гомілки, контрактура у колінному суглобі, порушення чутливості до середини гомілки. Консервативне лікування, включаючи препарати простогладина Е та пролонговану перидуральну анестезію безрезультатне.
Яке лікування слід застосувати?
А. Шунтування судин.
В. Протезування судин.
С. Ампутацію I-го пальця стопи.
Д. Дистальну ампутацію стопи.
Е. Ампутацію на рівні середньої третини стегна.
10. Хворий 27 скаржиться на швидку втомлюваність, появу болю в литках після нетривалого ходіння, замерзання стоп навіть теплої пори. Надмірно палить з 15 років. В минулому відморозив обидві ступні. Шкіра нижніх кінцівок суха, витончена, полишене волосся, нігті деформовані. Ступні, особливо ліва холодні. На кінцях нігтьових фаланг II-IV пальців зліва спостерігаються невеликі поверхневі виразки, вкриті некротичними тканинами. Пульсація на артеріях стегна збережена, на підколінних – послаблена, на стопах – відсутня. Визначте діагноз?
А. Облітеруючий атеросклероз.
В. Облітеруючий ендартеріїт.
С. Облітеруючий тромбангіт.
Д. Хвороба Бюргера.
Е. Хвороба Рейно.
11. Хворий 27 скаржиться на швидку втомлюваність, появу болю в литках після нетривалого ходіння, замерзання стоп навіть теплої пори. Надмірно палить з 15 років. В минулому відморозив обидві ступні. Шкіра нижніх кінцівок суха, витончена, полишене волосся, нігті деформовані. Ступні, особливо ліва холодні. На кінцях нігтьових фаланг II-IV пальців зліва спостерігаються невеликі поверхневі виразки, вкриті некротичними тканинами. Пульсація на артеріях стегна збережена, на підколінних – послаблена, на стопах – відсутня. Визначте лікувальну тактику.
А.Шунтуюча операція.
В. Протезування.
С. Тривале інтенсивне консервативне лікування, повна відмова від паління.
Д. Ендоваскулярна лазерна реканалізація.
Е. Ендоваскулярна балонна ділятація.
12. Хвора 25 років скаржиться на періодично виникаючий біль у II-III пальцях обох рук, що супроводжується онімінням, різким зблідненням та похолоданням. Припадки провокуються охолодженням та негативними емоціями, тривалістю 5-10 хвилин. Пульсація артерій кінцівок збережена.
Встановіть діагноз.
А. Облітеруючий ендартеріїт.
В. Облітеруючий ендартеріоз.
С. Хвороба Рейно.
Д. Облітеруючий тромбангіт.
Е. Облітеруючий атеросклероз.
13. 12. Хвора 25 років госпіталізована до загально хірургічного відділення із скаргами на періодичний виникаючий біль у II-III пальцях лівої та правої китиці, що супроводжується онімінням, різким зблідненням та похолоданням. Припадки провокуються охолодженням та негативними емоціями, тривалістю 5-10 хвилин. Пульсація артерій кінцівок збережена.
Який засіб лікування слід застосувати?
А. Комплексне консервативне лікування.
В. Грудну симпатектомію.
С. Шунтування судин.
Д. Ендоваскулярну ділятацію.
Е. Стенування.
14. Хвора 40 років тривалий час страждає варикозним розширенням вен лівої нижньої кінцівки. Після перенесеного застудного захворювання в неї з'явився біль, помірний набряк лівої гомілки, Т0 – 380. Об'єктивно: по ходу варикозно розширеної вени медіальної поверхні верхньої третини лівої гомілки визначається болісний, щільний інфільтрат, шкіра над ним почервоніла. Визначне діагноз?
А. Гострий тромбофлебіт поверхневих вен.
В. Гострий лімфангоїт.
С. Варикозна хвороба.
Д. Гострий тромбофлебіт глибоких вен лівої гомілки.
Е. Тромбангіт (хвороба Бюргера).
15. У хворої 40 років на шостий день після резекції легені з приводу рака виникли сильний біль, значний набряк правої стопи та гомілки. Біль посилюється при стисканні литки та під час згинання у колінному суглобі (с-м Гомеса). Яке ускладнення виникло у хворого?
А. Лімфангоїт.
В. Тромбоз підколінної артерії.
С. Флеботромбоз глибоких вен правої гомілки.
Д. Тромбофлебіт підколінної вени.
Е. Тромбоемболія артерій гомілки.
16. Хвора 60 років оперована у невідкладному порядку з приводу гострого деструктивного холециститу. Крім того страждає гіпертонічною хворобою II ст., посттромбофлебітичним синдромом, ожирінням II ст.
Які заходи профілактики тромбоемболічних ускладнень слід застосувати в ранньому післяопераційному періоді?
А. Ранні активізація рухів в ліжку та вставання, компресивне бинтування кінцівок.
В. Адекватна корекція водно-електролітного балансу.
С. Переливання кровозамінників реологічної дії.
Д. Введення антикоагулянтів прямої дії.
Е. Необхідне застосування усіх вище наведених засобів.
17. Жінка 60 років тривалий час страждає варикозною хворобою нижніх кінцівок. На лівій гомілці і стегні визначається множинні ущільнені варикозно розширені вени. Стопа та гомілка набрякші, шкіра гомілки синьо-коричневого кольору, ущільнена. На медіальній поверхні, над кісточкою – виразка розміром 4х5 см, вкрита некротичними тканинами. Функціональні проби та доплерографія свідчать про недостатність клапанів підшкірних та комунікантних вен, глибокі вени прохідні.
Яке лікування може радикально допомогти хворій?
А. Цинк-желатинова пов'язка.
В. Склерозуюча терапія.
С. Закриття виразки вільним розщепленим зрізом шкіри.
Д. Закриття виразки клаптем шкіри на судинній ніжці.
Е. Комбінована венектомія з перев'язкою комунікантних вен в зоні виразки.
18. Хвора 40 років лікувалась в хірургічному відділенні з приводу гострого тромбофлебіту поверхневих вен та гомілки стегна. На 5-1 день захворювання після підйому з ліжка раптово відчула сильний біль за грудиною. Спостерігались короткочасна втрата свідомості, ціаноз верхньої половини тіла, задишка, тахікардія, зниження АТ до 80/50 мм.рт.ст. Безпосередні результати екстреної інтенсивної терапії були успішними.
Визначте діагноз?
А. Гостра серцево-судинна недостатність.
В. Вогнищевий інфаркт міокарда.
С. Трансмузальний інфаркт міокарда.
Д. Тромбоемболія гілки легеневої артерії.
Е. Тромбоемболія стовбуру легеневої артерії.
19. Хвора 50 років лікується в хірургічному стаціонарі з приводу первинного гострого тромбофлебіту стегна. Однак не дивлячись на комплексне консервативне лікування інфільтрат по ходу вени збільшується, розповсюджується в проксимальному напрямку, майже досягає пахвинної складки. Яку лікувальну тактику слід застосувати?
А. Збільшити дозу антикоагулянтів та посилити антибіотикотерапію.
В. Застосувати непряму тромбектомію.
С. Виконати радикальну венектомію.
Д. Виконати перев'язку устя великої підшкірної вени.
Е. Виконати пряму тромбектомію.
20. У хворого 40 років з в перше виявленим цукровим діабетом 2 типу в ст.. декомпенсації після мікротравми стопи з'явились і швидко прогресують: сильний біль, набряк стопи і нижньої третини гомілки, шкіра стопи мармурового кольору з темно-червоними плямами, нижня третина гомілки - бліда, з позначеним венозним малюнком; на стопі багато чисельні пухирі з геморагічним вмістом, гнилісним запахом. Стопа холодна, відсутня больова чутливість. Загальний стан пацієнта тяжкий: загальмований, температура досягає 39о С. В аналізах крові: підвищений лейкоцитоз, помірне зменшення концентрації гемоглобіну, значне зростання показників азотемії. Яке захворювання має місце у пацієнта.
А. Діабетична стопа.
В. Некроз стопи.
С. Суха гангрена.
Д. Волога гангрена.
Е. Критична ішемія.
21. У хворої 50 років після хірургічної обробки (розтину) абсцесу в ділянці післяопераційної вентральної грижі на дні гнійної порожнини виявлено петлю кишки з дефектом розміром 0,4х0,5 см. З рани виділяється до 200 мм напіврідкого тонко-кишкового вмісту. Після тампонади рани марлевими серветками з лініментом Вишневського кількість виділень значно зменшилось – в межах пов'язки. Дефекація збережена. Загальний стан хворої відносно задовільний. Яке лікування слід застосувати?
А. Невідкладне зашивання дефекту кишки.
В. Термінову резекцію кишки з норицею.
С. Пломбування нориці за допомогою клейової композиції.
Д. Продовження консервативних заходів до загоєння рани або сформування нориці з послідуючим визначенням обсягу операції.
Е. Продовження консервативного лікування рани з застосуванням механічного обтуратора.
22. Хворий 40 років скаржиться на біль у лівій гомілці, наявність нориці, що не заживає 5 місяців. На внутріш ній поверхні є нориця розміром 0,3x0,3 см з виділенням гною. Ліва гомілка набрякла.
На рентгенограмі — деструкція великогомілкової кістки з явищами остеосклерозу та наявність секвестру. Яка причина нориці?
А.Туберкульоз великогомілкової кістки.
В. Нориця м'яких тканин.
С. Хронічний остеомієліт правої великогомілкової кістки з наявністю секвестру
Д. Лігатурна нориця
Е. Нейротрофічна виразка.
Рекомендована література
Основна література:
Додаткова література: