Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
PAGE 51
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Львівський інститут економіки і туризму
Кафедра менеджменту
та комерційної діяльності
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни
«Економіки торгівлі»
на тему: «Якість споживчих товарів та послуг,та їх вплив на конкуретно-спроможність торгівельного підприємства(за матеріалами магазину «Вопак-Трейд»)»
Виконала: студентка
факультету ФМТКД
групи УТСМ – 10
Тарасенко І.Я.
Прийняв:
Островська Г.В.
ЛЬВІВ – 2012
ЗМІСТ:
ВСТУП………………………………………………………………………………..
1.Економічна характеристика підприємства………………………………………
2.Поняття якості споживчих товарів і торговельних послуг……………………...
3. Характеристика послуг, які надають торгові підприємства…………………..
4.Конкурентноспроможність торгівельного підприємства,та чинники на які вони впливають………………………………………………………………….
5. Методи оцінки конкурентоспроможності торгівельного підприємства…..
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРЕТУРИ……………………………………
ВСТУП
Одна з найважливіших задач розвитку підприємства і країни в цілому,
нерозривно пов`язана з ефективністю виробництва, забезпечення випуску
необхідної кількості сучасних виробів та покращення якості, досягнення
конкурентоспроможності продукції на ринку.
Загострення конкурентної боротьби (за збут своєї продукції, за місце
на ринку) поміж фірмами-виробниками та торговими організаціями змушує
шукати їх нові засоби впливу на рішення покупців. Одним з таких шляхів є
створення товарів покращенного рівня якості.
Передовий закордонний досвід свідчить, що якість, безперечно, є
найбільш вагомою складовою конкурентоспроможності, але разом з тим,
можливості реалізації продукції, крім якості, визначаються значним числом
параметрів і умов, більшість з яких розповсюджується не тільки на товар,
але і на підприємство, фірму і навіть країну.
Метою роботи є дослідження ролі та значення послуги у забезпеченні відповідного рівня конкурентоспроможності підприємства.
Об'єктом дослідження виступає магазин ТзОВ «Вопак-Трейд».
Основним завданням курсової роботи є:
– вивчення питання організації і комерційного забезпечення торгівлі послугами;
– дослідження систем управління послугами на роздрібному підприємстві;
– наведення основних напрямків вдосконалення роботи з надання послуг на роздрібному підприємстві.
1.Економічна характеристика підприємства
Товариство з обмеженою відповідальністю «Вопак-Трейд», що знаходиться за адресою м. Cарни вул.Широка 1, створюється у відповідності до Конституції України, Цивільного і Господарського кодексів України, Закону України «Про господарські товариства» та інших чинних нормативно-правових актів України. Скорочена назва підприємства ТзОВ «Вопак-Трейд». Товариство є юридичною особою : має відокремлене майно, право від свого імені укладати угоди, набувати майнових та немайнових прав, нести обов’язки, виступати в суді, у господарському чи третейському суді в якості сторони, третьої особи тощо. Товариство набуває статусу юридичної особи з дня його державної реєстрації.
Підприємство перебуває на загальній системі оподаткування.
Аналіз показника з метою раціонального планування діяльності підприємства з обліком його стратегії і дотримання пропорцій з метою забезпечення max можливого позитивного результату. Аналіз виконується на основі даних на початок і на кінець періоду по випуску продукції, реалізації товарів, виконування робіт, надання послуг в тис.грн.
Таблиця 1. Аналіз динаміки та структури діяльності підприємства
|
№ |
Види діяльності |
На початок |
На кінець |
Відхилення |
Темп зміни % |
|||
|
Тис.грн |
% |
Тис.грн |
% |
Тис.грн |
% |
|||
|
1 |
Виробництво продукції |
2580,1 |
43 |
2791 |
44,3 |
210,9 |
1,3 |
108,1 |
|
2 |
Реалізація товарів |
3412,9 |
56,9 |
3505,8 |
55,6 |
92,9 |
-1,3 |
102,7 |
|
Усього |
5993 |
99,9 |
6296,8 |
99,9 |
303,8 |
- |
105 |
Розрахунок к таб.№1 виконані на прикладі рядка «Випуск продукції»
2)Темп зміни %:
3)Питома вага:
Із аналітичної таб.№1 і розрахунків до неї слідує:
Резюме: підприємство нарощує свою діяльність. Пріоритетними для нього є об’єм реалізації споживчих товарів .
Аналіз виробничого потенціалу
Даний вид аналізу виконується на підприємстві з метою оцінки ефективності використання основних фондів. Основними напрямами аналізу виробничого потенціалу є:
Джерела інформації: форма№1 «Баланс», форма №2 , форма№11-ор,складські картки обліку ОС, акти прийому-передачі.
Таблиця№2. Аналіз виробничого потенціалу
|
№ |
Показник |
На початок періоду |
На кінець періоду |
Відхилення |
Темп змін % |
|
1 |
Первісна вартість |
216,30 |
203 |
-13,3 |
27 |
|
2 |
Знос |
87,12 |
22,10 |
-65,02 |
25,36 |
|
3 |
Залишкова вартість |
129,18 |
180,90 |
+51,72 |
140 |
|
4 |
Процент зносу |
40 |
10,8 |
-29,2 |
Х |
|
5 |
Чистий дохід |
6143,10 |
6231 |
+87,9 |
101,4 |
|
6 |
Фондомісткість |
0,025 |
0,024 |
-0,001 |
96 |
|
7 |
Фондовіддача |
39,6 |
40,1 |
+0,5 |
101,2 |
Розрахунки к таблиці №2
3) Фондомісткість розраховується,як величина,зворотне фондовіддаче:
Із аналітичної таб.№2 і розрахунків до неї слідує:
Резюме: Виробничий потенціал не оновлюється. Його фізичний знос незначний,пов’язаний з тим,що первісна вартість зменшується. Виробничий потенціал використовується ефективно. Його ефективність зростає.
1.3 Аналіз використання трудових ресурсів і оплати праці
Основна мета аналізу трудових ресурсів складається в інтенсифікації праці. Джерела інформації: форми №2ПВ,№3ПВ,№5С, табель обліку робочого часу, штатний розклад.
Основні задачі аналізу праці і заробітної плати :
Таблиця№3. Аналіз використання трудових ресурсів і оплати праці
|
№ |
Показник |
На початок періоду |
На кінець періоду |
Відхилення |
Темп змін % |
|
1 |
Об’єм діяльності (тис.грн) |
5993 |
6296,8 |
303,8 |
105 |
|
2 |
Чисельність (осіб) |
78 |
86 |
8 |
110 |
|
3 |
Прибуло (осіб) |
10 |
6 |
-4 |
60 |
|
4 |
Вибуло (осіб) |
2 |
4 |
2 |
2р. |
|
5 |
ФОТ (тис.грн) |
1780,7 |
1680,7 |
-100 |
94 |
|
6 |
Середній виробіток (тис.грн) |
12805,5 |
12203,1 |
-602,4 |
95 |
|
7 |
Середня зарплата (тис.грн) |
3804,9 |
3257,17 |
-547,73 |
85 |
|
8 |
Зарплатаємкість (%) |
29,71 |
26,69 |
-3,02 |
х |
Розрахунки до таблиці№3:
Із аналітичної таб.№3 і розрахунків до неї слідує:
Резюме: Об’єм діяльності зріс за рахунок скорочення виробітку при зростанні численності. Оплата праці виповнена не раціонально. Умови беззбитковості не виконуються. Змінюваність не значна.
1.4 Аналіз структури операційних витрат
Аналіз динаміки і структури операційних витрат дозволяють встановити оптимальність обраної програми діяльності. Джерело інформації розділ 2 форми №2. Приймаються горизонтальні та вертикальні види аналізу. Також доцільно виповнити аналіз динаміки питомого рівня витрат.
Таблиця№4
|
№ |
Елементи витрат |
На початок |
На кінець |
Відхилення |
Темп змін % |
|||
|
Тис.грн. |
% |
Тис.грн. |
% |
Тис.грн. |
% |
|||
|
1 |
Матеріальні витрати |
2580,1 |
43,05 |
2791 |
44,32 |
210,9 |
1,27 |
108,17 |
|
2 |
Витрати на оплату праці |
1780,7 |
29,71 |
1680,7 |
26,69 |
-100 |
-3,02 |
94,38 |
|
3 |
Витрати на соцстрах |
510,2 |
8,51 |
680,1 |
10,8 |
169,9 |
2,29 |
133,3 |
|
4 |
Амортизація |
79,1 |
1,31 |
87 |
1,38 |
7,9 |
0,07 |
109,9 |
|
5 |
Інші операційні затрати |
1042,9 |
17,4 |
1058 |
16,8 |
15,1 |
-0,6 |
101,44 |
|
Усього |
5993 |
99,9 |
6296,8 |
99,9 |
303,8 |
- |
105,06 |
Із аналітичної таблиці №4 слідує:
Резюме: операційні витрати зросли, що пов’язано зі зростанням обсягу діяльності. Граничний рівень витрат зріс. Ефективність знизилась.
Фінансово-економічний аналіз
Фінансовий аналіз діяльності підприємства передбачає два напрями:
В цілому фінансовий аналіз діяльності підприємства виконується з метою визначення і підтвердження статусу підприємства на ринку його діяльності, забезпечення росту ефективності його діяльності і платоспроможності.
Аналіз фінансових результатів
Основна мета аналізу – вишукування резервів підвищення ефективності роботи організації для покращення їх фінансового положення і стійкості, а в подальшому – оздоровлення економіки країни в цілому. Джерела інформації є ф.1, ф.2, ф.4 рахунки 70-79, данні первинного обліку. Направленнями аналізу є доходи, інші операційні доходи, доходи від участі в капіталі, інші фінансові доходи, надзвичайні доходи, страхові платежі.
Таблиця №5. Аналіз фінансового результату
|
№ |
Показники |
На початок періоду |
На кінець періоду |
Відхилення |
Темп змін % |
|
1 |
Дохід від реалізації |
7318,15 |
7520,12 |
201,97 |
102,75 |
|
2 |
ПДВ |
(1175,05) |
(1289,12) |
114,07 |
109,7 |
|
3 |
Чистий дохід від реалізації |
6143,10 |
6231 |
87,9 |
101,43 |
|
4 |
Собівартість реалізованої продукції |
(2079,5) |
(2015) |
-64,5 |
96,9 |
|
5 |
Валовий прибуток |
4063,6 |
4216 |
152,4 |
103,75 |
|
6 |
Адміністративні витрати |
199,9 |
224,8 |
24,9 |
112,45 |
|
7 |
Інші операційні витрати |
(230,1) |
(225) |
-5,1 |
97,78 |
|
8 |
Прибуток від операційної діяльності |
3633,6 |
3766,2 |
132,6 |
103,64 |
|
9 |
Інші доходи |
152,9 |
167,6 |
14,7 |
109,61 |
|
10 |
Фінансові витрати |
(15,8) |
(16,2) |
0,4 |
102,53 |
|
11 |
Інші витрати |
(271,8) |
(267,6) |
-4,2 |
98,45 |
|
12 |
Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування |
3498,9 |
3650 |
151,1 |
104,31 |
|
13 |
Податок на прибуток |
218,2 |
207,3 |
-10,9 |
95 |
|
14 |
Прибуток від звичайної діяльності |
3280,7 |
3442,7 |
162 |
104,93 |
|
15 |
Чистий прибуток |
3280,7 |
3442,7 |
162 |
104,93 |
|
16 |
Собівартість реалізації в % к доходу від реалізації |
28,41 |
26,79 |
-1,62 |
х |
|
17 |
Прибуток валовий у % к чистому доходу |
55,52 |
56,06 |
0,54 |
Х |
|
18 |
Прибуток від операційної діяльності у % к чистому доходу |
59,14 |
60,44 |
1,3 |
Х |
|
19 |
Чистий прибуток у % до чистої виручки |
53,4 |
55,25 |
1,85 |
х |
Із аналітичної таблиці №5 слідує:
Діяльність підприємства ефективна. Розмір чистого прибутку на кожну гривню чистої виручки складає 55,25 коп.
Таблиця№6. Динаміка основних показників рентабельності
|
№ |
Рентабельність |
Формула розрахунку |
Джерела інформації |
На початок періоду |
На кінець періоду |
Відхилення |
|
1 |
Чистої виручки від реалізації по операційному прибутку; |
Операційний прибуток/ Чиста виручка від реалізації |
Ф.2 ст.100 |
0,59 |
0,6 |
0,01 |
|
Ф.2 ст.035 |
||||||
|
2 |
Реалізація продукції по прибутку від реалізації; |
прибуток від реалізації/ Чиста виручка від реалізації |
Ф.2 ст.050 |
0,66 |
0,67 |
0,01 |
|
Ф.2 ст.035 |
||||||
|
3 |
Реалізація продукції по чистому прибутку; |
чистий прибуток/ Чиста виручка від реалізації |
Ф.2 ст.220 |
0,53 |
0,55 |
0,02 |
|
Ф.2 ст.280 |
||||||
|
4 |
Капіталу; |
чистий прибуток/актив балансу |
Ф.2 ст.220 |
2,09 |
1,92 |
-0,17 |
|
Ф.1 ст.280 |
||||||
|
5 |
Власного капіталу; |
чистий прибуток/собівартість капіталу |
Ф.2 ст.220 |
43,39 |
22,5 |
-20,89 |
|
Ф.1 ст. 380,430,630 |
||||||
|
6 |
Виробничих фондів; |
чистий прибуток/ Виробничі фонди |
Ф.2 ст.220 |
4,1 |
3,91 |
-0,19 |
|
Ф.1 ст.030,100,120 |
Діяльність підприємства ефективна. Найбільш ефективним є використання власного капіталу та виробничих фондів. Розмір власного капіталу у кожній гривні чистого прибутку 22грн.50 коп. скоротилася на 20грн.89коп. Розмір виробничих фондів у кожній гривні чистого прибутку 3 грн.91коп. скоротився на 19 коп.
Аналіз фінансового стану підприємства
Аналіз фінансового стану підприємства характеризується сукупність показників стану розміщення і ефективності використання фінансових ресурсів підприємства.
Задачами даного аналізу є:
Джерелами інформації для перевірки аналізу є первинні документи і облікові регістри, бухгалтерський облік, бухгалтерський баланс.
Аналіз майна підприємства за функціональним значенням
Таблиця№7. Динаміка та структура активів підприємства
|
Статті активу |
На початок |
На кінець |
Відхилення |
Темп змін % |
|||
|
Тис.грн. |
% |
Тис.грн. |
% |
Тис.грн. |
% |
||
|
Розділ I Необоротні активи: Нематеріальні активи |
9,42 |
0,6 |
17,4 |
1 |
7,98 |
0,4 |
184,71 |
|
Основні засоби |
129,18 |
8,2 |
180,9 |
10 |
51,72 |
1,8 |
140 |
|
Усього за розділом 1 |
138,6 |
8,8 |
198,3 |
11 |
59,7 |
2,2 |
143 |
|
Розділ II Оборотні активи Виробничі запаси |
552,3 |
35,32 |
533,8 |
29,78 |
-18,5 |
-5,54 |
96,65 |
|
Не завершене виробництво |
117,4 |
7,5 |
163,6 |
9,12 |
46,2 |
1,62 |
139,35 |
|
Дебіторська заборгованість за товари,роботи,послуги |
280,2 |
17,91 |
234,1 |
13 |
-46,1 |
-4,91 |
83,54 |
|
Дебіторська заборгованість за розрахунками: З бюджетом |
220,4 |
14,09 |
200,9 |
11,2 |
-19,5 |
-2,89 |
91,15 |
|
По авансам |
- |
- |
201 |
11,21 |
201 |
11,21 |
- |
|
Із внутрішніх розрахунків |
62 |
3,96 |
34 |
1,89 |
-28 |
-2,07 |
54,83 |
|
Інша поточна дебіторська заборгованість |
1,4 |
0,089 |
1,8 |
0,1 |
0,4 |
0,011 |
128,57 |
|
Грошові кошти та їх еквіваленти |
49,6 |
3,17 |
78,7 |
4,39 |
29,1 |
1,22 |
158,67 |
|
Інші оборотні активи |
140,1 |
8,95 |
145,3 |
8,1 |
5,2 |
-0,85 |
103,71 |
|
Усього за розділом 2 |
1423,4 |
91 |
1593,2 |
88,8 |
169,8 |
-2,2 |
111,92 |
|
Розділ 3 Витрати майбутніх періодів |
1,7 |
0,1 |
0,9 |
0,05 |
-0,8 |
-0,05 |
52,94 |
|
Баланс |
1563,7 |
99,9 |
1792,4 |
99,85 |
228,7 |
-0,05 |
114,62 |
Розрахунки по таблиці №7 по рядку «балансу» і нематеріальні активи:
Всі подальші розрахунки цієї таблиці аналогічні.
Із аналітичної таб.№7 і розрахунків до неї слідує:
Таблиця №8. Аналіз дебіторської заборгованості
|
№ |
Найменування |
На початок |
На кінець |
Відхилення |
Темп змін % |
|||
|
Тис.грн. |
% |
Тис.грн. |
Тис.грн. |
% |
Тис.грн. |
|||
|
1 |
Дебіторська заборгованість |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
2 |
Поточна заборгованість |
564 |
100 |
671,8 |
100 |
107,8 |
- |
119,11 |
|
Усього |
564 |
100 |
671,8 |
100 |
107,8 |
- |
119,11 |
Із аналітичної таблиці №8 слідує:
Дебіторська заборгованість підприємства зросла на 107 тис.грн.80коп.(19,11%). Уся вона за складом поточна, її зріст негативно впливає на платоспроможність підприємства.
Аналіз джерел формування майна підприємства
Таблиця №9. Аналіз джерел формування майна
|
Статті активу |
На початок |
На кінець |
Відхилення |
Темп змін % |
|||
|
Тис.грн. |
% |
Тис.грн. |
% |
Тис.грн. |
% |
||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
|
Розділ I власний капітал Статутний капітал |
14 |
0,9 |
14 |
0,78 |
- |
-0,12 |
100 |
|
Інший додатковий капітал |
35,8 |
2,28 |
35,8 |
2 |
- |
-0,28 |
100 |
|
Нерозподілений прибуток |
25,8 |
1,65 |
103,2 |
5,75 |
77,4 |
4,1 |
4р. |
|
Усього за розділом I |
75,6 |
4,83 |
153 |
8,53 |
77,4 |
3,7 |
2р. |
|
Розділ II забезпечення наступних витрат і платежів |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
Розділ III довгострокові зобов’язання |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
Розділ IV поточні зобов’язання Кредиторська заборгованість за товари і послуги |
715,3 |
45,74 |
728,3 |
40,63 |
13 |
-5,11 |
101,81 |
|
Поточні зобов’язання за розрахунками з одержанням авансів |
538,1 |
34,41 |
681,3 |
38,01 |
143,2 |
3,6 |
126,61 |
|
-З бюджетом |
90,4 |
5,78 |
27,7 |
1,54 |
-62,7 |
-4,24 |
30,64 |
|
-з позабюджетних платежів |
15,2 |
0,97 |
21,9 |
1,22 |
6,7 |
0,25 |
144,07 |
|
-з страхування |
13 |
0,83 |
14 |
0,78 |
1 |
-0,05 |
105,69 |
|
-з оплати праці |
85,3 |
5,45 |
112,9 |
6,3 |
27,6 |
0,85 |
132,35 |
|
- інші поточні зобов’язання |
30,8 |
1,96 |
53,3 |
2,97 |
22,5 |
1,01 |
173,05 |
|
Усього за розділом IV |
1488,1 |
95,16 |
1639,4 |
91,46 |
151,3 |
-3,7 |
110,16 |
|
Розділ V доходи майбутніх періодів |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
Баланс |
1563,7 |
99,99 |
1792,4 |
99,99 |
228,7 |
- |
114,62 |
Розрахунки до таблиці №9:
Всі подальші розрахунки цієї таблиці аналогічні.
Із аналітичної таблиці №9 слідує:
Таблиця№10. Аналіз кредиторської заборгованості
|
№ |
Види діяльності |
На початок |
На кінець |
Відхилення |
Темп змін % |
|||
|
Тис.грн |
% |
Тис.грн. |
% |
Тис.грн |
% |
|||
|
1 |
Довгострокові зобов’язання |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
2 |
Поточні зобов’язання |
1488,1 |
100 |
1639,4 |
100 |
151,3 |
- |
110,16 |
|
Усього |
1488,1 |
100 |
1639,4 |
100 |
151,3 |
- |
110,16 |
Із аналітичної таблиці №10 слідує:
Кредиторська заборгованість підприємства зросла на 151,3 тис.грн (10,16%), що негативно для підприємства. Заборгованість по составу поточна на 100%.
Аналітичні показники фінансового стану підприємства
Таблиця№11
|
№ |
Показники |
Формула розрахунку |
Джерело інформації |
На початок |
На кінець |
Напрямок позитивних змін |
|
1.Показники майнового стану |
||||||
|
1.1. |
Коефіцієнт мобільності |
Мобільні активи |
Ф.1. ст. 260,270 |
10.28 |
8.03 |
К моб=0.5 |
|
Немобільні активи |
Ф.1. ст.080 |
|||||
|
2.Показники ділової активності |
||||||
|
2.1 |
Обертаністю А(ресурси віддача,коефіцієнт транс. Форм. |
Чиста виручка від реалізації |
ф.2.ст.035 |
3,98 |
3,42 |
Збільшення |
|
активи |
Ф.1.ст.280 |
|||||
|
3.Показники фінансової стійкості |
||||||
|
3.1 |
Коефіцієнт фінансової незалежності автономії |
Власний капітал |
Ф.2.ст.380, 430,630 |
0,04 |
0,08 |
Кавт 0,5 |
|
пасиви |
Ф.1.ст.640 |
|||||
|
3.2 |
Коефіцієнт фінансової стабільності |
Власні кошти |
Ф.1.ст.380, 430,630 |
0,05 |
0,09 |
Кр.с .1 |
|
Залучені кошти |
Ф.1.ст.480, 620 |
|||||
|
3.3 |
Показники фінансового ливереджа |
Довгострокові зобов’язання |
Ф.1.ст.480 |
- |
- |
Фл.=0,25 |
|
Власні кошти |
Ф.1.ст.380, 430,630 |
|||||
|
3.4 |
Коефіцієнт фінансової стійкості |
Власний капітал довгострокові зобов’язання |
Ф.1.ст.380, 430,630,480 |
0,04 |
0,08 |
Кф.ст=0,85-0,9 |
|
Власні кошти |
Ф.1.ст.640 |
|||||
|
4. показники ліквідності і платоспроможності |
||||||
|
4.1 |
Коефіцієнт ліквідності (поточний) |
Поточний актив |
Ф.1.ст.260 |
0,95 |
0,97 |
Кл.т.=1 |
|
Поточний пасив |
Ф.1.ст.620 |
|||||
|
4.2 |
Коефіцієнт ліквідності (абсолютний) |
Грошові засоби |
Ф.1.ст.230, 240 |
0,03 |
0,04 |
Кл.а.=0,2-0,35 |
|
Поточні активи |
Ф.1.ст.260 |
|||||
|
4.3 |
Взаємовідношення короткострокових дебіт і кредит заборгованості |
Дебіт заборгованості |
Ф.1.ст.160,170, 180,190,200,210 |
0,44 |
0,47 |
Кд/к=1 |
|
кредит заборгованості |
Ф.1.ст.520,530, 540 |
З аналітичної таблиці №11 слідує:
Резюме: Активи підприємства мобільні. Ділова активність підприємства знизилась. Підприємство фінансово не автономне. По довгостроковим зобов’язанням не ризикує. Баланс підприємства не ліквідний. Підприємство не в змозі відшкодувати кредиторську заборгованість за рахунок дебіторської заборгованості.
Заключним етапом економічного аналізу підприємства є систематизація підсумків його діяльності з метою виявлення «вузьких» місць та формування резервів вдосконалення його діяльності.
Магазин «Вопак-Трейд» має господарські зв'язки з такими постачальниками: Плюс-Сервіс (молочний відділ); сарненський молокозавод; постачальник «Галичина»; концентру «Укрпромінвесткондитер»; київська кондитерська фабрика «Рошен»; київські макаронні вироби; житомирський лікеро-горілчаний завод; одеський завод шампанських вин; чернігівський пивзавод; київський завод «Росинка»; львівський жирокомбінат;
Предметом діяльності магазину є роздрібна торгівля продовольчих і непродовольчих товарів, зберігання їх, надання споживачам додаткових послуг. Саме тому магазин працює від 8:30 до 23:00.
В магазині використовуються такий методи продажу:
– метод самообслуговування,
– метод часткового самообслуговування, лише в деяких відділах, але розрахунок відбувається в касі магазину.
Загальна площа магазину становить 1200 м2, серед якої половина площі припадає на торговельний зал, а решта на такі приміщення як: приміщення для приймання, зберігання і підготовки товарів (рампа, склади); підсобні приміщення; адміністративно-побутові (комерційний відділ та кабінет директора); технічні приміщення.
Управління персоналом здійснює директор магазину. Йому підпорядковуються комерційний, торговий та технічний персонал. В магазині працюють працівники, серед яких: фахівці комерційного (адміністративного) відділу – адміністратори, головний товарознавець, товарознавці; фахівців торгового відділу – продавці, касири; технічні працівники – комірники, охорона, техпрацівниці, вантажники. Майже всі працівники мають вищу освіту, а ті що не мають то навчаються в вищих навчальних закладах. Отже можна зробити висновок, що рівень кваліфікації персоналу в магазині «Вопак-Трейд» є досить високий. (додаток А).
Матеріально-технічна база виконує дуже важливу роль в діяльності магазину, адже як недостатня її кількість так і захаращення призводить до зниження прибутку магазину. Магазин «Вопак-Трейд» оснащений таким торговельним обладнанням:
– гірок, як пристінних так і острівних;
– прилавки;
– столи;
– холодильні шафи;
– холодильні прилавки і вітрини;
– електронно-касові апарати;
– електроні ваги з видачею чеків;
– товарні ваги (використовуються на рампі та в складських приміщення);
– ящики, для зберігання речей споживачів.
– кошики та візки для покупок.
Асортимент товарів в магазині «Вопак-Трейд» складає приблизно 7000 найменувань, серед яких є товари продовольчої і непродовольчої групи, які згруповані за товарно-галузевою ознакою:
1. Бакалія (крупи, борошно, консерви, макаронні вироби)
2. Смакові товари (приправи, алкогольні напої, вина, коньяки, слабоалкогольні напої, безалкогольні напої, чай, кава і кавові напої)
3. Хліб та хлібобулочні вироби (хліб, булочні, бубличні вироби,)
4. Кондитерські вироби (печиво, цукерки, торти)
5. Молоко та молочні товари (сир, морозиво, масло, молочні продукти, молоко)
6. Свіжі фрукти і овочі (тропічні, субтропічні плоди, горіхоподібні, капустяні, зелені)
7. М'ясо та м'ясна гастрономія (ковбасні вироби, фарш, шинка, м'ясні консерви, напівкопченості)
8. Риба та рибна гастрономія (рибні консерви, пресерви, жива риба, риба холодильної обробки)
9. Товари побутової хімії (порошки, різні миючі засоби,)
10. Засоби особистої гігієни (засоби догляду за волоссям, за шкірою)
11. Тютюнові вироби (сигарети, сигари)
12. Товари для дитячого харчування сюди відносяться різні сухі суміші, вітамінізовані добавки, різні напої)
13. Товари для діабетичного харчування (замінники цукру та різні продукти із цукрозамінниками, дієтичні добавки).
Викладка товару в магазині. У магазині «Вопак-Трейд» чітко притримуються того щоб на полках не було порожніх місць, якщо товар реалізується і на складі підприємства його також нема то пусте місце заставляється іншим товаром цієї ж товарної групи. Товар в магазині звернений лицьовою частиною упаковки до покупців. На рівні очей покупця розміщуються товари імпульсивного попиту, що розкуповуються у великих кількостях, і дають гарний прибуток. Місце на стелажах розподіляють так щоб привернути увагу відвідувачів магазину. Товари на полицях розміщуються в стовпчик за виробниками. На кожного виробника товару існує відповідна довжина (см) на яку повинно бути розміщено його товару.
Також в магазині використовується такий процес, як ротація, тобто це пересування товару заднього ряду на передній план. Ротація товару при заповненні полків поновлю чим товаром зводиться до мінімуму скупчення лежачого товару і його псування.
2.Поняття якості споживчих товарів і торговельних послуг.
Товар — це все, що призначене для задоволення певної по-треби і пропоноване на ринку продажу. Товаром можуть бутиматеріальні об'єкти, послуги, місця, організації та ідеї.
Класифікація товарів за сферою застосування
Традиційно товари поділяють на дві великі групи:
споживчі товари, або товари широкого вжитку (ТШВ);
товари промислового призначення (ТПП).
Разом з тим, товари кожної з цих груп також класифікують за різними характеристиками.
Товаром є все те, що може задовольнити певну потребу. Про-понується у вигляді об'єктів, послуг, осіб, місця, організації, ідеї наринку для привернення уваги, придбання та використання.
Товари групуються:
Традиційно товари поділяють: на споживчі (особистого користування) і виробничого призначення.
До споживчих товарів відносять:
послуги — об'єкти у вигляді дій, вигод чи задоволенихвимог.
Споживчі послуги, в свою чергу, поділяються на такі кате-горії:
Величезне розмаїття товару відповідно до споживчих звичокможна згрупувати за такими ознаками:
Товари виробничого призначення класифікуються:
Створюючи товар, розробник повинен сприймати цей про-цес як трирівневий. Основоположним тут є рівень товару за за-думом, де важать не стільки властивості даного товару, як виго-ди від нього споживачеві. Товар у реальному виконанні має п'ятьнайістотніших характеристик:
Товар з підсиленням припускає надання додаткових послуг тавигод: гарантій постачання та кредитування, монтаж, обслугову-вання після продажу.[7]
Кожна фірма, яка займається випуском продукції, завчаснотурбується про визначення її різноманітності та асортименту.Товарний асортимент характеризується:
широтою, що залежить від кількості запропонованих асор-тиментних груп;
глибиною, яка відображає кількість позицій у кожній асор-тиментній групі;
зіставлюваністю, в основі якої співвідношення між запро-понованими асортиментними групами з позицій спільностікінцевого використання, каналів розподілу, груп споживачівта діапазону цін.
Товари повсякденного попиту — це товари, які купують ча-сто, без особливих роздумів та з мінімальними зусиллями щодопорівняння їх між собою. Це, зокрема, хліб, мило, цукерки, ци-гарки тощо.
Товари попереднього вибору — це товари, які покупецьретельно вибирає, порівнює між собою за показниками якості,ціни, зовнішнього оформлення тощо. До них належать, зокрема,одяг, взуття, посуд.
Товари особливого попиту — престижні дорогі товари, допридбання яких покупці ладні докласти додаткових зусиль. Та-кими вважають автомобілі, відеоапаратуру, предмети антиква-ріату.
Товари пасивного попиту — це товари, про які покупецьнічого не знає, а якщо щось і знає, то, як звичайно, не думає проїх придбання. Це, приміром, страхові послуги, для реалізації якихпотрібні значні зусилля з боку продавців.[9]
Принципові товарні новинки, такі, якими свого часу булимікрохвильові печі, перебувають у стані пасивного попиту доти,доки інтенсивна реклама не познайомить споживачів із вигода-ми їх використання.
Наведена класифікація товарів широкого вжитку допомагаєфахівцям вибрати правильну стратегію просування цих товарів зурахуванням специфіки процесу прийняття споживачем рішеннящодо їх купівлі.
На промисловому ринку товари класифікують на підставі того,яку участь вони беруть у виробничому процесі, якою є тривалістьїх використання і відносна вартість.
Капітальне майно використовують у процесі виробництва якзасоби праці. Ця група охоплює:
Сировину й матеріали використовують у процесі виробниц-тва як предмети праці. До них належать:
Ділові послуги, які поділяють на: послуги з технічного обслуговування і ремонту; послуги консультативного характеру (консультації з питаньправа, аудиторські послуги, маркетингові дослідженнятощо)
Специфіку кожної класифікаційної групи треба враховуватипри визначенні стратегії і тактики комерційної діяльності.
Одним із важливих елементів товарної політики підприємстває рішення щодо використання товарних марок. Пропозиція то-вару під певною маркою сприяє зміцненню його ринкових по-зицій, але водночас потребує додаткових витрат і відповіднопідвищує ціну цього товару.[4]
Товарна марка — це ім'я, назва, символ, малюнок чи їх по-єднання, призначені для ідентифікації товарів чи послуг даногопродавця і диференції їх від товарів конкурентів.
Товарний знак — це товарна марка, що зареєстрована увстановленому порядку і має юридичний захист.
Товарний знак є об'єктом промислової власності, його юри-дичний захист здійснюється на основі Закону України «Про охо-рону прав на знаки для товарів та послуг», прийнятого 15 грудня1993 р. Офіційну реєстрацію товарних знаків (ТЗ) виконує Держ-патент України.
Зареєстрований товарний знак, як звичайно, супроводжуєтьсябуквою R у колі, іноді — позначенням ТМ (від англійської назви ТЗ —«trade mark», що часом дослівно перекладають як «торгова марка»).
Згідно із Законом України офіційно зареєстрованими елемен-тами ТЗ не можуть бути:
герби і прапори держав;
емблеми, скорочення чи повні найменування міжнароднихорганізацій (приміром, Червоний Хрест, ООН, ЮНЕСКО);
родові назви товарів;
знаки, що дуже подібні до ТЗ відомих фірм (наприклад,aidas, abibas тощо, які нагадують знак adidas).
У 1994 р. Україна приєдналася до «Паризької конвенції» —міжнародної організації, утвореної у 1883 р., яка контролює нор-ми охорони промислової власності. Відтепер товарні знаки ук-раїнських виробників мають юридичний захист на територіях усіхкраїн-учасниць «Паризької конвенції».
Функції товарних знаків:
Створення товарних знаків — це поєднання науки й мистец-тва, адже вони повинні одночасно відповідати багатьом вимо-гам, основні з яких:
а головне — можливість миттєвого розпізнання .
З огляду на те, хто є власником марок, розрізняють маркивиробників і марки торговельних посередників (дилерські марки).[5]
Більшість марочних товарів виходить на ринок із маркамивиробників, які ще називаються загальнонаціональними марка-ми. Ці марки орієнтовані на широке коло споживачів і є гаран-том якості продукції. Виробники витрачають значні кошти напідтримку своєї марки (контроль її якості, сервіс, рекламу тощо),що сприяє підвищенню цін на марочні товари. Головна мета —збільшити коло прихильників даної марки.
Основні вимоги до якості товарів
Якість товарів чи послуг є одним із найважливіших факторів успішної комерційної діяльності будь-якої організації.
На якість товарів впливають фактори сфери виробництва,умови вирощування рослинницької продукції, якість сировини,напівфабрикатів матеріалів, технології, обладнання, праці вироб-ників; фактори сфери розподілу, якість зберігання, транспортування, реалізації; фактори сфери споживання: якість короткотермінового зберігання, споживання і засвоєння.
Якісні характеристики однієї або декількох властивостей продовольчих товарів називають показниками якості.[8]
Показники якості товарів бувають одиничними, якщо визна-чають одну властивість продукції, наприклад, колір, консистен-ція, вміст жирів, кислот, цукрів тощо, і комплексними, якщо характеризують дві або більше властивостей продуктів, наприклад,зовнішній вигляд фруктів об'єднує форму, розмір, забарвленнятощо. Показники якості поділяють також на органолептичні, щовизначаються за допомогою органів чуття: форма, колір, станповерхні, смак, запах, консистенція тощо; фізико-хімічні: питомавага, щільність, температура плавлення, масова частка води,цукру, кухонної солі, кислот, жиру тощо; мікробіологічні: вмістсальмонел, бактерій кишкової палички, дріжджів тощо.
Показники призначення характеризують властивості продукту. До них відносять фасування, пакування, маркування, органолептичні, фізико-хімічні, мікробіологічні показники.
Показники збереженості відображають здатність продуктузберігати якість протягом певного строку за оптимальних умов.
Естетичні показники — це інформаційна виразність товару, привабливість, раціональність форм, товарний вигляд пакувального матеріалу, чіткість маркування, виконання усіх позначеньтощо.
Показники транспортабельності — це здатність харчових продуктів зберігати споживні властивості під час перевезення.
Показники безпеки характеризують нешкідливість продуктудля людини при споживанні.Оцінюючи продукцію, встановлюють рівень її якості, який по-лягає у співвідношенні значень показників якості продукції з ба-зовими значеннями відповідних показників.[4]
Продовольчі товари за показниками якості поділяються настандартні (відповідають всім вимогам стандарту), нестандартні(не відповідають вимогам одного або декількох показників), брактехнічний (підлягають переробці) і абсолютний (не можуть вико-ристовуватися в їжу).
Стандартну продукцію деяких видів продовольчих товарівподіляють на товарні сорти. Сорт — це градація якості продукціїпевного виду за одним або кількома показниками якості, вста-новленими нормативною документацією.
Головне завдання фахівців — товарознавців — вивчення якостітоварів, а підвищення якості є одним з важливих народногоспо-дарських завдань. Стандартизація забезпечує розробку норма-тивних вимог для кожного з зазначених показників і дозволяєпідвищити якість продовольчих товарів. Випереджуюча стандар-тизація полягає у встановленні підвищених вимог до досягнутихнорм на практиці і наближення їх до міжнародних стандартів.
Якість — це сукупність властивостей продукції, покликанихзадовольняти потребу відповідно до призначення продукції. Будь-який продукт являє собою сукупність властивостей, куди входятьнадійність, ергономічність, естетичні властивості, безпека і еко-логічність.
Якість продукції вимірюють системою показників, що харак-теризують надійність, функціональність, довговічність, ремонто-придатність, економічність, дизайн, легкість у користуванні та іншіспоживчі властивості товару.[6]
3. Характеристика послуг, які надають торгові підприємства
Органічним продовженням торгово-технологічного процесу в роздрібній торгівлі є надання покупцям різноманітних послуг. Це можуть бути послуги трьох видів:
– По-перше, пов'язані із купівлею товарів;
– По-друге, пов'язані з наданням допомоги покупцям щодо використання придбаних товар;
– По-третє, пов'язаних зі створенням сприятливої обстановки для відвідування магазину.
Послуги підрозділяють на платні і безкоштовні, в останньому випадку витрати бере на себе підприємство (організація). Послуги також поділяють на обов'язкові і ті, що рекомендують. Для виконання обов'язкових послуг на підприємствах торгівлі передбачається визначена площа. Ці послуги пов'язані з наданням допомоги під час купівлі і подальшого використання придбаного товару. Послуги, що рекомендуються, пов'язані зі створенням різноманітних зручностей покупцям.
За функціональним призначенням послуги поділяються на виробничі, транспортні, вантажно-розвантажувальні, щодо комплектування купівель, консультативні та інші.
Послуги виробничого характеру – розкроювання тканин, оздоблення країв килимових виробів; складання, установка, налагодження і настроювання вдома покупця теле-радіоапаратури; установка радіоприймачів, магнітофонів і іншої апаратури на автомобілях особистого користування; розпилювання й опрацювання пиломатеріалів; заточення ковзанів, інструментів і ножів; установка елементів живлення в радіоапаратуру, електронні рахункові машини і прилади, годинники і т.д.
Послуги транспортні і вантажно-розвантажувальні – доставка важких і великогабаритних товарів до автотранспортних засобів і їх навантаження; прийом замовлень і доставка важких і великогабаритних виробів за зазначеною покупцем адресою; інвентарю й інших товарів господарського призначення; доставка продуктів в будинок тощо.
Послуги щодо комплектування купівель – прийом і виконання замовлень з комплектування купівлі з них у продажі товарів, у тому числі подарункового асортименту; прийом і виконання замовлень у порядку посилкової торгівлі; прийом і виконання замовлень на виготовлення букетів, квіткових композицій і ін.[10]
Консультації фахівців з питань теле-радіотехніки, побутових машин і приладів, кіно-фотоплівки; виробу музичних інструментів, технічної творчості, технології вирощування квітів і садово-городніх культур, технічних питань експлуатації транспортних засобів, лікаря-косметолога.
Інші послуги – оцінка ювелірних виробів з дорогоцінних металів; дорогоцінних і напівкоштовних каменів; прийом склотари вдома у покупців; фотографування за допомогою фотоавтоматів; прокат часописів мод, каталогів посилкових підприємств; прокат виробів (різноманітних інструментів, верстатів, механізмів); збереження речей покупців у непродовольчих магазинах і ін.
Надані послуги стосовно часу купівлі можна підрозділити на передпродажні – послуги, надані до купівлі, що створюють сприятливі обставини для відвідування магазину покупцями; – послуги, надані в момент купівлі, що доповнюють технологічний процес продажу товарів післяпродажні – надані після вчинення купівлі, що полегшують її і створюють додаткові зручності для покупців, а також гарантійні і післягарантійні послуги.
Передпродажні послуги. Послуги, пов'язані з підготовкою товарів до продажу і безпосередньо з продажем та залученням покупців, включають: – підготування товару до продажу, надання готовій продукції товарного вигляду після доставки до місця продажу: розпакування товару, зняття антикорозійних та інших покриттів, монтаж, заправку паливом, наладку і регулювання, доведення показників до паспортного рівня, виправлення пошкоджень, отриманих під час транспортування;
– розробку системи каталогів та прейскурантів, підготовку, а в разі
необхідності і переклад технічної документації та інструкцій користування на відповідну мову;
– підгонку за розміром, пристосування;
– демонстрацію продукції покупцям, навчання користуванню товаром;
– технічні та інші консультації покупця;
– прояв особистої уваги до покупця;
– дегустацію (харчової продукції);
– оформлення (наприклад, подарункове упакування); – вимірювання (наприклад, килимів);
– організаційні заходи щодо реалізації продукції та багато іншого. Передпродажні послуги – необхідний елемент роботи торгового підприємства, який дозволяє показати покупцеві «товар обличчям», продемонструвати всі його якості. Це важливий фактор конкурентоспроможності товарів. Післяпродажні послуги. Включають всі види послуг, які надаються покупцеві від моменту продажу продукції до її утилізації:
– швидку доставку купівлі;
– встановлення виробу, навчання або інструктаж покупця правилам експлуатації виробу;
– підготовку продукції до експлуатації;
– продаж додаткового або допоміжного обладнання і пристроїв;
– систему розрахунків (в кредит, на умовах лізингу);
– спеціальні фінансові умови (гарантія повернення грошей);
– страхування продукції;
– інспекційні відвідування з метою перевірки безпечності установки та використання проданої продукції;
– гарантійне обслуговування;
– обслуговування за договором (післягарантійне обслуговування);
– надання запасного обладнання у випадку ремонту;
– наявність і надання запасних частин протягом всього терміну роботи обладнання та багато іншого.
Окремо в комплексі післяпродажних послуг виділяють гарантійні та післягарантійні послуги.[8]
Гарантійне обслуговування полягає у своєчасному здійсненні всіх робіт, від яких залежить безперебійна експлуатація техніки. Воно здійснюється безкоштовно, хоча зрозуміло, що вартість гарантійного сервісу включена в продажну ціну товару.
Післягарантійне обслуговування здійснюється на договірній основі. Завдання післягарантійного обслуговування – зменшити можливість ламання, збільшити міжремонтні терміни, підвищити безпечність, тобто підтримувати в робочому стані товари довгострокового використання.Обсяг і якість послуг впливають на покупців як під час першої купівлі товару, так і під час прийняття рішень про повторну купівлю. Встановлено, що сервіс є найкращим засобом створення довірливих відносин між підприємством та його клієнтами, він сприяє закріпленню клієнтури, формуванню переваги покупця одній товарній марці, а значить, забезпечує стабільний продаж та зростання прибутків підприємства.[11]
4.Конкурентноспроможність торгівельного підприємства,та чинники на які вони впливають.
Проблема визначення конкурентоспроможності та факторів, які на неї впливають дуже важлива для певних сегментів ринку, а також у цілому для результативної діяльності підприємств. Одним із головних етапів на шляху до управління формуванням конкурентоспроможністю підприємства є визначення основних факторів, що на неї впливають.
Конкурентоспроможність підприємства розглядали у своїх працях такі зарубіжні та вітчизняні економісти, як А. Градов, М. Портер Р. Фатхутдінов та багато інших. Але з розвитком суспільства дане питання потребує подальшого дослідження та розроблення нових підходів до його розуміння.
Вчені у трактуванні категорії конкурентоспроможності застосовують різні підґрунтя, такі як здатність підприємства до суперництва, напруженої боротьби, а також перевагу його продукції перед підприємствами-аналогами.
Нам імпонує думка Р. Фатхутдінова, які пропонують дефініцію конкурентоспроможності підприємства як потенційної або реалізованої здатності економічного суб'єкта до ефективного довготривалого функціонування у релевантному зовнішньому середовищі і ґрунтується на конкурентних перевагах підприємства, визначає здатність його витримувати конкуренцію на певному ринку та відображає його позицію відносно конкурентів .[5]
Підприємство може успішно існувати і вдосконалюватися, якщо вона володіє конкретними конкурентними перевагами, котрі формують передумови для ефективної діяльності підприємства. Наявні конкурентні переваги фактично демонструють реалізовані можливості підприємства. На ефективність роботи підприємства та на його конкурентну спроможність впливає велика кількість факторів. Усі ці фактори, можна умовно поділити на внутрішні та зовнішні (табл. 1).
Таблиця 1
Фактори, що впливають на конкурентоспроможність підприємства
|
Класифікаційна ознака |
Види факторів |
|
1. За джерелами виникнення |
- внутрішні (виникнення та потужність прояву внутрішніх факторів залежить від функціонування підприємств, системи загального менеджменту тощо); - зовнішні (виникнення та потужність прояву зовнішніх факторів не залежить від діяльності підприємств і визначається ситуацією у зовнішньому середовищі) |
|
2. За характером спеціалізації |
- загальні (впливають на всі компоненти конкурентного середовища); - специфічні (впливають на компоненти конкурентного середовища, що функціонують в рамках, наприклад, певного регіону, галузі); - індивідуальні (впливають тільки на зміни окремої складової конкурентного середовища) |
|
3. Залежно від сфери походження |
- економічні; - політичні; - наукові; -техніко-технологічні; - соціально-демографічні; - географічні; - управлінські; - екологічні |
|
4. Залежно від ступеню корисності |
- стимулюючі (чинники, що сприяють підсиленню конкурентних позицій і стимулюють зростання конкурентоспроможності підприємства); - дестимулюючі (чинники, що здійснюють негативний вплив на конкурентні позиції підприємства і стримують процес зростання його конкурентоспроможності) |
|
5. Залежно від рівня взаємообумовленості |
- природні фактори - це природні ресурси, географічне положення; - похідні - це техніка, технологія, економічна середа та ін |
Продовження таблиці 1
|
6. За ступенем потенційного контролюючого впливу з боку держави і підприємства |
- неконтрольовані державою; - контрольовані державою, неконтрольовані підприємством; - контрольовані підприємством |
|
7. За тривалістю дії |
- тимчасові; - постійні |
Досить широко використовується класифікація факторів за джерелами їх виникнення, тобто поділ їх на внутрішні (ендогенні) та зовнішні (екзогенні).
Внутрішніми факторами конкурентоспроможності підприємство може самостійно і повністю керувати. Їх фактична присутність залежить тільки від системи управління на підприємстві, а також відношення власників до свого бізнесу. До них можна віднести : діяльність керівництва підприємства, систему технічного оснащення, збут продукції, фінансове забезпечення, інновації, доступ до якісних і дешевих ресурсів.
Зовнішні фактори впливають не лише на формування конкурентного середовища, а й на конкурентоспроможність підприємства. До них відносять конкурентів, контрагентів, інфляційні процеси, рівень кваліфікації робочої сили, політичні процеси, та інші.[8]
Дані фактори впливу на формування конкурентоспроможності підприємств зможуть трансформуватися у конкурентну їх перевагу тільки в тому випадку, коли будуть здійснювати позитивний, стимулюючий вплив на функціонування підприємства .
Рівень конкурентоспроможності підприємства характеризує інвестиційну привабливість і дає можливість залучати іноземні інвестиції, а також створює передумови для розвитку окремих підприємств та науково-технічний прогрес. Чим вищий рівень конкурентоспроможності підприємства, тим більше можливостей воно має для розвитку як в середині країни, так і для виходу на зовнішній ринок.
Конкурентоспроможність підприємства визначається наявністю в ньому економічних, технічно-технологічних та організаційних умов для виробництва і збуту продукції високого ґатунку, що задовольняє конкретних споживачів.[7]
5. Методи оцінки конкурентоспроможності торгівельного підприємства.
В умовах конкуренції розширення додаткових послуг своєї продукції стає важливим засобом боротьби на ринку послуг за потенційних покупців, а отже підвищує ступінь конкурентоспроможності. для оцінки рівня конкурентоспроможності послуг, що надаються в магазині «Вопак-Трейд» застосовується комплексний метод визначення рівня культури обслуговування даного магазину, до таких показників належать:
– стійкість асортименту товарів;
– рівень додаткового обслуговування;
– затрати часу на очікування обслуговування;
– рівень культури обслуговування на думку покупців. Стійкість асортименту товарів (Кс) визначається за формулою:
Кс = Оп / А / п
Кс = 8000 / 7500 / 1 = 1,6
де Оп – число товарів, які є у продажі в момент проведення перевірок, з передбаченим обов'язковим переліком;
А – число різновидів товарів, передбачених обов'язковим переліком товарів;
п – число перевірок.
для визначення цього показника використовується обов'язковий перелік товарів достатнього асортименту й результати перевірок стійкості їх асортименту. Такі перевірки повинні проводитись не меньше двох разів у місяць.
Рівень додаткового обслуговування покупців (Кд) визначається за формулою:
Кд = Уп / Ус/п
Кд = 30/38/2 = 0,40
де Уп – число видів додаткових послуг, котрі надавалися покупцям у магазині у момент перевірок;
Ус – число додаткових послуг, передбачених обов'язковим переліком,
затвердженим для даного магазину;
п – число перевірок.
Для визначення цього показника використовуються переліки послуг, затвердженні для магазину, дані про результати перевірок фактичного стану додаткового обслуговування покупців, обсяги надання окремих послуг.
Перевірки додаткового обслуговування проводяться не меньше одного разу у місяць. За час перевірок фіксується надання усіх видів послуг, а також відповідно наданих додаткових послуг переліку, затвердженому для даного типу магазину.
затрати часу покупців на очікування обслуговування (Ко) визначається за формулою:
Ко = Зо / Зф
Ко =10 хвилин /16 хвилин = 0,63
де Зо – оптимальні затрати часу покупців на очікування обслуговування;
Зф – середні фактичні затрати часу на очікування.
Середні фактичні затрати на очікування обслуговування складаються з: затрат часу покупців на очікування консультації, на очікування зважування, на очікування розрахунку, на одержання товару.
Для визначення затрат часу покупців на очікування обслуговування використовуються хронометричні заміри. Хронометричні заміри затрат часу покупців проводиться у час найбільш інтенсивного потоку у магазині, але в період продажу товару підвищеного попиту і не в передвихідні та передсвяткові дні.[4]
Потім додаванням одержаних даних за середніми затратами часу на очікування консультації, розрахунку за одержання товарів визначаються фактичні затрати часу на очікування обслуговування.
В магазині «Вопак-Трейд», де здійснюється продаж декількох груп товарів, середні затрати часу на очікування визначаються по кожній групі товарів і використовуються для розрахунку середніх затрат часу на очікування обслуговування в цілому по підприємству.
Якщо у магазині середні фактичні затрати часу покупців на очікування обслуговування менші від оптимальних, то при визначенні рівня культури обслуговування величина Ко береться рівною до одиниці.
Рівень культури обслуговування на думку покупців визначається за формулою:
Кп = Мп /Мз
Кп= 100/100=1
де Мп – кількість покупців, які дали відміну оцінку стану культури обслуговування у магазині;
Мз – загальна кількість покупців, які оцінили стан культури обслуговування в магазині.
Щоб розрахувати узагальнений показник рівня культури обслуговування покупців у магазині потрібно мати на увазі, що показники, про які йшла мова вище, не однаковою мірою впливають на загальний рівень культури обслуговування. Тому важливо визначити важливість кожного з них: стійкість асортименту = 1,6; додаткове обслуговування покупців = 0,4; затрати часу покупців на очікування обслуговування = 0,63; рівень культури обслуговування покупців = 1,00. З урахуванням усього сказаного узагальнюючий коефіцієнт рівня торгівлі обслуговування покупців дорівнює 0,901. Залежно від величини узагальнюючого показника магазину можуть бути віднесені до різних категорій за рівнем обслуговування. Якщо цей показник дорівнює 0,901 то підприємство слід вважати підприємством з високим рівнем культури обслуговування покупців. Що і спостерігається в магазині «Вопак-Трейд».
Провівши аналіз показників рівня культури зазначимо, що культура обслуговування, а отже і послуги, що надаються в умовах магазину є досить привабливим для споживачів та покупців.[5]
За умови, що послуги, що надаються продавцями є не платними, то можна сказати, що магазин «Вопак-Трейд» не отримує прямого економічного ефекту, від їх надання. Проте, з іншого боку, такі послуги підвищують кінцеву ефективність функціонування магазину. Так, покупці надають перевагу магазину, в якому надаються більша кількість додаткових послуг, бо це допоможе покупцю скоротити витрати часу на придбання необхідного товару. Наприклад, при опитування покупців було визначено, що переважна чисельність послуг і вважається їх приємною необхідністю.
В результаті опитування постійних покупців магазину було виявлено незадоволений попит на такі послуги:
– можливість замовлення спеціального товару в «індивідуальному» порядку;
– організація аптечного кіоску;
– доставка товару додому;
– організація пункту обміну валют.
Загалом у результаті опитування було виявлено досить позитивне відношення респондентів до магазину. Доброзичливе ставлення до послуг, впливає на ставлення до самого магазину, а отже, у разі вагомих конкурентів, то покупці будуть надавати перевагу тому магазину, в якому буде більше надаватися більша кількість послуг.
Таким чином ми можемо зробити висновок, що додаткові послуги в комерційній діяльності магазину «Влпак-Трейд» виконують три основні функції:
– забезпечують ріст продаж, а отже збільшують обсяги доходів магазину;
– забезпечують притік нових покупців до магазину;
– підвищують конкурентоспроможність магазину.[9]
ВИСНОВКИ:
Послуга – це товар, який реально проявляється у формі діяльності, роботи, тобто не в матеріально-речовій формі. Вона виступає різновидом товару, є результатом виробничо-господарської діяльності і спрямована на принесення споживачеві певного блага. Як і будь-який товар послуга має вартість і на неї розповсюджуються товарно-грошові відносини.
У підприємствах роздрібної торгівлі відповідно до цільової функції процесу торговельного обслуговування покупцям необхідно створювати найбільш сприятливі умови під час вибору і здійснення купівлі необхідних товарів, забезпечити зручність під час транспортування придбаних товарів і подальшої експлуатації, що і забезпечують додаткові послуги.
За функціональним призначенням послуги поділяються на виробничі, транспортні, вантажно-розвантажувальні, щодо комплектування купівель, консультативні.
Також послуги поділяють на платні і безкоштовні, обов'язкові та ті, що рекомендуються. Стосовно часу послуги можна поділити на: передпродажні і післяпродажні. Обсяг і якість послуг впливають на покупця як під час першою купівлі товару, так і під час прийняття рішень про повторну купівлю.
В умовах конкуренції розвиток сервісного обслуговування своєї продукції стає важливим засобом боротьби на ринку за потенційних покупців. Саме тому необхідність сервісного обслуговування пов'язана з намаганням продавця сформувати стабільний ринок для свого товару за допомогою створення сильної сервісної служби.
Соціально-економічна ефективність еквівалентного обміну послугами визначається за двома показниками: за допомогою соціального і економічного ефекту.
Об'єктом дослідження виступає магазин «Вопак-Трейд», що являє собою супермаркет, який характеризуються на продажі продовольчих та непродовольчих товарів, наданням додаткових послуг. Магазин налічує близько 7000 найменувань товарів, які згруповані в 15 груп. Магазин має достатньо розвинуту матеріально-технічну базу.
В магазині надаються такі види торговельних послуг:
– послуги пов'язані з купівлею товарів;
– послуги пов'язані з надання допомоги покупцям щодо використання придбаних товарів;
– послуги пов'язані з створенням сприятливої обстановки для відвідувачів магазину.
Додаткові послуги виконують такі основні функції:
– забезпечують ріст продаж, а отже і дохід магазину;
– забезпечують притік нових клієнтів;
– підвищують конкуренцію магазину.
Щоб визначити ефективність надання торговельних послуг використання застосовують узагальнюючий показник, який у магазині «Вопак» становить 0,901. що означає що магазин э конкурентоспроможним і рентабельним.
Управління послугами в магазині відбувається за такими основними принципами:
– визначення єдиної стратегії розвитку магазину «Вопак»;
– налагодження постійного зв'язку з покупцями;
– підтримати високий рівень обслуговування покупців;
– запровадження системи постійного навчання персоналу;
– максимальне спрощення системи надання послуг у магазині. Основним гаслом магазину э «Наш клієнт – дзеркало», а мета «дати клієнту якомога більше».
Проте як і в кожен магазин «Вопак» має незадоволений попит на такі види послуг як:
– організація аптечного відділу;
– доставка товарів додому.
Тому магазину доцільно вжити заходів, щодо задоволення попиту споживачів.
Соціально-економічну ефективність послуг в магазині «Вопак» не визначають, а визначають лише рівень додаткового обслуговування, що ставить 0,40. Особливо визначають рівень надання платних послуг (кулінарії, власної випічки, курей-гріль) так як вони несуть прямий економічний ефект. А отже і до збільшення прибутку.
В загальному організація надання послуг в магазині «Вопак» забезпечує як соціальний так і прямий економічний ефект і тому магазин розробляє нові види стратегій, щодо збільшення послуг і підвищити якість вже існуючих. Адже зберегти покупця набагато дешевше ніж залучити знову.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРЕТУРИ:
1. Апопій В.В., Міщук І.П., Рудницький С.І., Хом'як Ю.М. Теорія та практика торговельного обслуговування: Навчальний посібник // За ред. В.В. Апопія. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 496 с
2. Виноградська A.M. Комерційне підприємництво: сучасний стан, стратегії розвитку: Монографія. – Київ: Центр навчальної літератури, 2004. – 807 с
3. Гаркавенко С.С. Маркетинг. Підручник. – Київ: Лібра, 2002. -712 с.
4. Кобеляцький Л.С. Управління конкурентоспроможністю: Навчальний посібник. – К.: Зовнішня торгівля, 2003. – 304 с
5. Комерційна діяльність на ринку товарів та послуг (за редакцією проф. Апопія В.В., проф. Гончарука Я.А.). Підручник. К.: НМЦ «Укоопосвіта», 2002 – 458 с
6. Мазаракі А.А. та ін. Економіка торгівельного підприємства: Підручник /А.А. Мазаракі, Л.О., Лігоненка Н.М. Ушакова К.: Хрещатик, 2000. -797 с.
7. Марцин B.C. Економіка торгівлі: Підручник. – К.: Знання, 2006. – 402 с
8. Основи комерційної діяльності: Навч. посіб. / Воробйов Б.З., Локтев Е.М., Плетень Ю.І. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2004. – 388 с.
9. Основи комерційної діяльності. – Ч. II. Практикум: Навч. посіб. / Е.М.' Локтев, В.В. Базилєв, Л.Г. Саркисян, Б.З. Воробйов. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, – 2005. – 383 с
10. Організація торгівлі: Підручник; 2-ге вид., перероб. та до./ за редакцією В.В. Апопія. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005.
11 . Теорія і практика торговельного обслуговування: Навчальний посібник за редакцією В.В. Апопія. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005.
12 . Економіка: навчальний посібник / за ред.. З.Г. Ватаманюка –– 2-е вид., стер. –– К.: Либідь, 2002 –– 384 с.
13 . Економіка підприємства: структурно –– логічний навчальний посібник / за ред.. д-ра екон. наук, проф. С.Ф. Покропивного –– К. : КНЕУ, 2001. –– 457с.
14 . Економіка підприємства : навчально-методичний посібник / за ред. Г. О. Швиданенка, С.Ф. Покропивного, С.М. Клименко та ін.. –– К. : КНЕУ, 2000. –– 248 с.
15 .Економіка підприємства: підручник / за аг. ред. С.Ф. Покропивного –– 2-е вид., перероб. та доп. –– К. : КНЕУ, 2000. –– 528с.
16 . Лаврененко В. В., Тоцький В. І. Організаційний розвиток підприємства: Навч. посіб. - К: КНЕУ, 2004. - 311 с.
17. Маргасова В. Ефективне формування та використання оборотних коштів // Сіверянський літопис. - 2007. - №1(31). - С. 214-215.
ЗАВДАННЯ
на виконання курсової роботи з «Економіки торгівлі»
студента групи ___________________________________________
Призвіще, ім’я, по батькові____________________________________
Тема курсової роботи:
План
Вступ
1..
2.
3.
4.
5.
Висновки
Література
Додатки
Завдання видав__________________
Дата видачі завдання_____________
Термін виконання роботи__________
РЕЦЕНЗІЯ
на курсову роботу з економіки торгівлі
студента групи _______________________
П.І.П.________________________________
Основні недоліки і зауваження
Робота заслуговує оцінки______________________________
Рецензент________________________________________