Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ
ЗАТВЕРДЖУЮ
Перший проректор НМетАУ
____________ проф. Іващенко В.П.
«_____» ___________2013р.
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання дипломної роботи студентів-бакалаврів заочної форми навчання спеціальності металознавство, які навчаються за напрямом 0901 - інженерне матеріалознавство
Галузь знань – 0504 - Металургія та матеріалознавство
Напрям 6.050403 – Інженерне матеріалознавство
Спеціальність:
6.05.040304 – Металознавство .
Дніпропетровськ НМетАУ 2013
Методичні вказівки розробив В.Ю. Карпов, д-р техн. наук, проф.
Відповідальна за випуск В.З. Куцова, д-р техн. наук, проф.
Методичні вказівки розглянуті та ухвалені на засіданні кафедри матеріалознавства. Протокол № 9 від 11.01.2013р.
Методичні вказівки розглянуті та ухвалені на засіданні навчально - методичної комісії з напряму підготовки 0901 - інженерне матеріалознавство. Протокол № 3 від 07.12.2012 р.
ВСТУП
Дипломування студентів є завершальним етапом навчального процесу у ВНЗ. Вона доповнює та активізує теоретичні знання та практичні навики, що одержані студентами по спеціальності металознавство під час аудиторних, лабораторних та самостійних занять. Дипломування конкретизує студентів стосовно сформування у них професійного вміння, навиків приймати самостійні наукові рішення в реальних лабораторних умовах та їх подальшої інженерної роботи.
Термін дипломування у 4 чверті 4 курсу 6 тижнів для підготовки бакалавра.
Для керівництва дипломуванням зі складу профілюючої кафедри виділяються та затверджуються наказом ректора найбільш досвідчені викладачі кафедри матеріалознавства ім. Ю.М. Тарана. Відповідальність за організацію практики та дипломування на кафедрі матеріалознавства ім. Ю.М. Тарана покладається на керівника кафедри. Загальне керівництво дипломуванням студентів покладається наказом керівника ВНЗ на завідуючого кафедрою або висококваліфікованих спеціалістів. Безпосереднє керівництво дипломуванням студентів в лабораторії тощо покладається наказом завідуючого кафедрою на висококваліфікованих професорів, доцентів.
1. Загальні положення
Дипломування студентів спеціальності металознавство за напрямком “Інженерне матеріалознавство” є складовою частиною основної освітньої програми вищої професійної освіти і проводиться в ВНЗ.
Базою для проведення дипломування являються науково-дослідні лабораторії кафедри матеріалознавства ім. Ю.М. Тарана:
1.Науково-дослідна лабораторія “Матеріалознавства та технології тонкоплівочних процесів”.
2.Науково-дослідна лабораторія “Ливарні конструкційні сплави”.
3.Науково-дослідна лабораторія “Процеси пластичного формування та зміцнення матеріалів”.
4.Науково-дослідна лабораторія “Нові композиційні матеріали”.
5.Науково-дослідна лабораторія “Сплав”.
2. Мета і завдання дипломування
Метою дипломування для студентів спеціальності металознавство є безпосередня практична підготовка до самостійної роботи в одній з первинних посад випускника (ВНЗ) освітньо - кваліфікаційного рівня “бакалавра”, виконання дипломної роботи бакалавра, поглиблення та закріплення теоретичних знань, одержання досвіду роботи у колективі організації.
Завданнями дипломування з акцентом на особливості діяльності випускників ВНЗ освітньо-кваліфікаційних рівнів “бакалавра ” є:
вибір оптимальних матеріалів, розрахунки їх властивостей та технологічних процесів виготовлення заданих металічних виробів.
3. Внаслідок дипломування студенти повинні:
ЗНАТИ:
- призначення та умови експлуатації заданих виробів, вимоги стандартів і ТУ, марки металевих сплавів, їх властивості;
- метали, сплави та матеріали, які використовуються для виготовлення виробів та їх альтернативну заміну;
- заходи з охорони праці, техніки безпеки, охорони оточуючого середовища та цивільної оборони, що впроваджуються у лабораторії.
ВМІТИ:
- пропонувати різні технології виготовлення виробу та пропонувати найкращій;
- виконувати розрахунки потрібної кількості металів для виготовлення виробу, її температурна-часових параметрів режимів
термічної обробки, якщо треба ;
- розробляти альтернативні технологічні параметри виготовлення виробів без утрати робочих властивостей на базі заданого матеріалу.
НАБУТИ НАВИКИ:
- інженерних і техніко-економічних розрахунків;
- прийняття проектних рішень;
- підготовки звітних матеріалів по виконаній роботі;
4. Зміст дипломування
Для освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” місце проходження дипломування визначається при підготовці до розробки дипломної роботи бакалавра здебільшого у науково-дослідних лабораторіях. Місце дипломування кожного студента фіксується та встановлюється наказом ректора академії за поданням пропозиції кафедри матеріалознавства ім. Ю.М. Тарана. У разі одержання академією клопотання іншої організації потрібного профілю з проханням направити до неї конкретного студента для дипломування, це питання розглядається кафедрою з прийняттям відповідного рішення.
Перед дипломуванням керівник від кафедри на організаційному зборі:
- інформує студентів про порядок проходження дипломування;
- уточнює з кожним студентом наявність, зміст, тему майбутньої дипломної роботи бакалавра;
- дає інструктаж з техніки безпеки;
- конкретизує регламент консультацій;
- рекомендує навчальні посібники, монографії, статті у наукових виданнях, які студент повинен вивчити під час дипломуванням;
- дає методичні рекомендації щодо проходження дипломування;
- висвітлює вимоги до дипломної роботи бакалавра;
- визначає графік зустрічей зі студентами під час дипломування;
- визначає порядок підведення підсумків дипломування.
В період дипломування студенти вивчають та аналізують наступну інформацію:
1. Вибір матеріалу відповідно вимог до виробу, технології його виготовлення, обробки, механічних властивостей, обґрунтування цього вибору.
2. Коротка характеристика стану охорони праці, безпеки виробництва та імовірні місця виникнення небезпеки. Міри безпеки при ремонтуванні устаткування. Захисні та запобіжні пристрої, блокування, огородження.
5. Визначення тематики відповідних досліджень.
Тематика дипломної роботи бакалавра визначається згідно з темою практики.
До початку студенти повинні з’ясувати з керівниками тематику своїх дипломних робіт та одержати завдання на дипломування. У той час визначається зміст відповідних розробок, які під час переддипломної практики розвивається та поглиблюється.
6. Навчальні посібники
Керівник дипломних робіт визначає перелік навчальних посібників з акцентом на видання, що відсутні в НМетАУ.
Крім цього, визначається перелік підручників, посібників, монографій та наукової періодики, що можуть стати у пригоді при виконанні дипломних робіт.
Зокрема, корисною є рекомендація переглянути журнали, що стосуються предметної галузі знань (наприклад: РЖМ “Металургія”, “Металознавство та обробка металів”, “Теорія і практика металургії”, “Доклади АН України”), а також науково-технічну періодику за спеціальністю по тематиці практики за останні 3-5 років.
Треба мати на увазі інформацію, що викладена в наступних виданнях:
1. Гольдштейн М.И., Грачев C.B., Векслер Ю.Г. Специальные стали: Учебник для вузов. 2-е изд., перераб. и доп.- М.: Изд-во МИСиС, 1999.- 408 с.
2. Золотаревский B.C. Механические свойства металлов: Учебник для вузов. 3-е изд., перераб. и доп.- М.: Изд-во МИСиС, 1998.-399 с.
3. Колачев Б.А., Елагин В.И, Ливанов В.А. Металловедение и термическая обработка цветных металлов и сплавов: Учебник для вузов. 3-е изд., перераб. и доп.- М.: Изд-во МИСиС, 1999.- 413 с.
4. Новиков И.И. Теория термической обработки металлов: Учебник для вузов. 3-е изд., перераб. и доп.- М.: Металлургия, 1978,- 392 с.
5. Металловедение и термическая обработка стали: Справочник./ Под ред. Бернштейна М.Л. и Рахштадта А.Г. - 3-є изд. - М.: Металлургия, 1983.- 368 с.
6. Композиционные материалы / Под. общ. ред. В.В.Васильева, Ю.М.Тарнопольского.- М.: Машиностроение, 1990.- 510 с.
7. Основы материаловедения. Учебник для вузов. Под ред. И.И. Сидорина,- М.: Машиностроение, 1976.- 436 с.
7. Вимоги до дипломних робіт
Дипломна робота повинна містити наступні структурні елементи:
Вступ до дипломної роботи дає опис умов використання та експлуатації заданого виробу.
1. Аналітична частина.
1.1.Вимоги пропоновані для свого виробу.
Умови роботи виробу: низькі або високі температури, середовище, що
оточує (корозійне), механічні навантаження, здатність зварюватися, різання та інші.
1.2. Способи одержання виробу: мартенівські, киснево-конверторні переплавки, деформація, лиття та інші.
1.3. Хімічний склад металів і сплавів, застосованих для виготовлення виробу:
а) основний клас (перелік) наявних металів і сплавів для виготовлення досліджуваного виробу;
б) описати основні легуючі елементи та їх вплив на структуру й властивості матеріалу (ферит, ферит - графіт, бейніт, мартенсит, аустеніт-ферит, аустеніт-мартенсит та інші). Привести 2-х компонентні діаграми Fe - легуючий елемент, Ме - легуючий елемент.
1.4. Привести основні механічні властивості вибраного класу сталей, чавунів, сплавів. Які механічні випробування застосовують для одержання цих результатів?
Зробити висновки про доцільність використання даної обраної марки сталі, чавуну, сплаву, способу обробки для виготовлення заданого виробу.
2. Основна частина
1. Описати структури обраної марки сталі, чавуну, сплаву (знайти типові структури). Повторити (коротко) хімічний склад і вплив легуючих елементів саме своєї сталі, чавуну, сплаву.
2. Описати режими термічної обробки обраної марки сталі, чавуну, сплаву: нормалізація, загартування, відпал, відпустка. Дати опис, що це таке, дати формулювання. Які властивості металу після цього отримують?
3. Для свого матеріалу привести:
- термокінетичну діаграму (якщо можливо);
- ізотермічну діаграму з описом основних перетворень.
Висновок: про доцільність використання обраної сталі, чавуну, сплаву для виготовлення заданого виробу. Економічні вимоги: низька собівартість, відсутність дефіцитних легуючих елементів, простий спосіб одержання та інші.
3. Охорона праці.
Студент повинен залучити знання і навички які були отримані ним при вивченні нормативної дисципліни «Основи охорони праці», виявити здатність ефективно використовувати їх задля організації безпечного трудового процесу на робочих місцях і в робочих зонах, що пов’язані з темою дипломної роботи.
Перелік посилань повинен вміщувати джерела, з яких отримана інформація при складанні диплому. Джерела розміщують у порядку появи посилань на них у тексті.
В додатках розміщують матеріали необхідні для диплому, але які через великий обсяг не можуть бути внесені до суті диплому. Креслення виробу (фото), карти технологічних процесів термічної обробки, мікроструктури металопродукції до та після термічної обробки.
Випускна робота магістра може носити дослідницький, аналітичний, інноваційний, проектно-конструкторський характер або бути спрямована на створення або поліпшення окремих складових методичного забезпечення навчального процесу, а саме: методик досліджень, розрахунків та їх програмного забезпечення, моделей, обладнання, схем, варіантів індивідуальних завдань тощо. Рекомендована структура випускної роботи магістра наведена у таблиці 8.1.
Таблиця 8.1 Структура випускної роботи магістра
|
№ п/п |
Частина пояснювальної записки |
Обсяг, стор. * |
Характеристика, примітки |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
1 |
Титульний аркуш |
1 |
— |
|
2 |
Завдання на випускну роботу |
2 |
Заповнюється з двох сторін і враховується як дві сторінки |
|
3 |
Відомість випускної роботи |
1-2 |
Перелічуються: пояснювальна за писка, розроблені документи, що виносяться на захист як графічна частина |
|
4 |
Реферат |
1 |
Стисла характеристика сутності та обсягу випускної роботи |
|
5 |
Зміст |
1-2 |
Перелік розділів і підрозділів, а та кож пунктів і підпунктів, якщо во ни мають заголовки, з вказівкою сторінок, з яких вони починаються |
|
6 |
Перелік умовних позначень, сим волів, одиниць, скорочень і тер мінів |
0-2 |
Наводиться за рішенням керівника випускної роботи |
|
7 |
Вступ |
1-2 |
Наводяться дані про: об’єкт дослід ження, предмет або мету розробки, методи вирішення поставленої за дачі, актуальність розробки |
|
8 |
Аналітична частина |
15-25 |
Аналіз стану питання за літератур ними та іншими джерелами інфор мації, постановка на його базі завдання розробки обґрунтування шляхів вирішення задачі, методик, розрахунків, досліджень, моделей, схем тощо, прогноз результатів |
|
9 |
Основна частина а) Основний зміст б)Допоміжні матеріали |
15-30 |
теоретичне, експериментальне, технічне або методичне обґрунту вання вирішення поставленої зада чі, встановлення відповідних взає мозв’язків, властивостей тощо; вдосконалення технології, конст рукції, технічної, екологічної, ін формаційної, економічної, органі заційної або іншої системи, моделі фінансових потоків; поліпшення техніко - економічних показників, властивостей матеріалів, програмного забезпечення тощо. Методики виконання розробок, матеріали, моделі тощо. Результати наукових досліджень, методичних та інших розробок, порівняльний аналіз із визначенням рівня вирішення поставленої зада чі; рекомендації з впровадження або результати впровадження. За рішенням керівника роботи ма теріали основної частини можуть бути доповнені непрофільними розробками, наприклад, аналізом впливу розробок на екологію, спо живання енергоресурсів тощо. В разі необхідності ці результати за рішенням випускаючої кафедри можуть бути виділеними в окремий розділ. |
|
10 |
Охорона праці |
5-10 |
Типові розрахунки з охорони пра ці, оформлення документації з охорони праці відповідно до теми розробки. |
|
11 |
Висновки |
1-2 |
Стислі підсумки виконання ви пускної роботи, можливі галузі впровадження результатів, значи мість. |
|
12 |
Перелік посилань |
1-5 |
Перелік джерел, на які є посилан ня в тексті пояснювальної записки. |
|
13 |
Додатки |
0-10 |
Результати проміжних і додатко вих досліджень, розрахунків, ва ріанти трактування результатів досліджень: графіки, таблиці, схеми, моделі, методики, що не увійшли до основного тексту по яснювальної записки; результати перерахунків запропонованих ва ріантів індивідуальних завдань, науково-технічний рівень розробок, їх наукову новизну та практичну цінність, результати апробації тощо. |
|
14 |
Загальний обсяг пояснювальної записки (без до датків) |
50-80 |
Дивись розділ 3 |
|
15 |
Графічна частина |
- |
Дивись розділ 3 |
*Комп’ютерний друк
Основна мета кваліфікаційної роботи магістра - показати підготовленість автора до самостійної науково-педагогічної діяльності.
Випускна робота магістра повинна свідчити про здібності автора:
- аналізувати науково-технічну літературу;
- формулювати завдання експериментального, конструкторського, проектного дослідження або математичного моделювання і програмування технологічного, управлінського або економічного процесу;
- вибирати оптимальний шлях і методику виконання завдання;
- вирішувати науково-технічні задачі з елементами наукової новизни;
- використовувати при рішенні найбільш ефективні математичні і експериментальні методи, відомі програми для їх реалізації на ПЕОМ;
- узагальнювати одержані результати.
Випускна кваліфікаційна робота магістранта повинна відзначатися науковою новизною і глибоким аналізом наукової проблеми вибраного напряму дослідження.
В якості кваліфікаційної роботи магістра може бути подана навчально-методична розробка відповідного обсягу.
Кваліфікаційні роботи можуть бути представлені українською, російською або англійською мовами. Структура і обсяги випускних робіт магістрів, що рекомендуються, наведені у таблиці 8.1.
Для проходження практики і підготовки випускних кваліфікаційних робіт магістранти закріплюються за однією з випускаючих кафедр. Рішенням кафедри призначається науковий керівник.
Магістрант разом із затвердженим науковим керівником (професором або доцентом) розробляє індивідуальний план підготовки випускної кваліфікаційної роботи.
10.1 Підготовка кваліфікаційних робіт до захисту
Кваліфікаційну роботу студент оформляє за розділами згідно з календарним планом, використовуючи при цьому норми і правила наявних методичних вказівок. Керівник і консультанти дипломного проекту або роботи можуть попередньо перевіряти розділи, які виконані.
Для остаточної перевірки кваліфікаційна робота подається керівникові дипломного проектування у закінченому вигляді, зброшурована, з підписами на титульному аркуші студента і консультантів окремих розділів.
Під час перевірки проекту роботи керівник або консультанти відзначають чорнилами технічні і граматичні помилки, помилки у розрахунках та інші недоліки. Виправлення студентом відзначених у пояснювальній записці і кресленнях помилок не допускається. Якщо викрито такі виправлення, питання про можливість допущення такої кваліфікаційної роботи до захисту вирішується на засіданні випускаючої кафедри.
Після перевірки кваліфікаційної роботи керівник підписує її і складає письмовий відгук. Відгук складають за встановленою формою (додаток Б). У ньому не допускається ніяких змін в формулюванні теми без оформлення такої зміни наказом по академії.
У відгуку необхідно вказати обсяг пояснювальної записки і графічної частини, відповідність їх завданню щодо всіх розділів проекту або роботи, стисло відобразити переваги і недоліки кваліфікаційної роботи, оригінальність рішень, що прийняті та можливе їх використання, якість оформлення пояснювальної записки і виконання графічної частини, загальну, спеціальну і виробничу підготовку автора проекту або роботи і ступінь самостійності виконання проекту (роботи). Загальна оцінка кваліфікаційної роботи повинна бути визначена оцінками за 12-ма балами (та за звичними 4-ма балами - оцінками “відмінно”, “добре”, “задовільно”, ’’незадовільно”). Не допускається використовувати для оцінки кваліфікаційної роботи інші оцінки і формулювання.
Відгук підписує керівник дипломного проекту (роботи) або випускної роботи магістра; при цьому треба вказати вчений ступінь і вчене звання керівника, дату складання відгуку, поряд з підписом чітко написати прізвище і ініціали керівника.
Потім кваліфікаційна робота надається відповідальному за нормоконтроль, який перевіряє:
- відповідність теми кваліфікаційної роботи та її частин затвердженому завданню і наказу по академії;
- правильність оформлення завдання на проект або роботу, наявність в завданні дати і номера наказу ректора, підписів керівника і консультантів з усіх частин, дату затвердження завдання на кафедрі;
- відповідність обсягу пояснювальної записки і графічної частини кваліфікаційної роботи встановленим нормам;
- правильність оформлення пояснювальної записки (дотримання вимог стандарту ДСТУ 3008-95 та цих методичних вказівок);
- правильність виконання основного напису на кресленнях;
- правильність скорочень слів за ДСТУ 3582-97;
- наявність і правильність посилань на літературні джерела інформації, стандарти та інші нормативні документи;
- відповідність форм відомості дипломного проекту (роботи) і специфікацій до складальних креслень формам, які встановлені стандартами, і дотримання правил їх заповнення;
- дотримання вимог стандартів ЄСКД, правил і норм проектування.
Усі зауваження відповідальний за нормоконтроль записує чорнилом на полях пояснювальної записки і на кресленнях. Під зауваженнями повинні бути дата і підпис.
У разі виявлення під час нормоконтролю в кваліфікаційній роботі великої кількості грубих порушень і відхилень від установлених норм і правил, така робота не допускається до захисту. Питання про можливість переробки кваліфікаційної роботи і допущення її до захисту у поточному навчальному році або перенесення захисту до наступного навчального року вирішується на засіданні випускаючої кафедри за участю керівника проекту або роботи, консультантів розділів, в яких були виявлені грубі порушення і відхилення, та студента - автора проекту (роботи). Рішення кафедри затверджує проректор з навчальної роботи.
Після перевірки відповідальним за нормоконтроль завідувач кафедри у присутності студента переглядає пояснювальну записку і графічну частину кваліфікаційної роботи. На підставі ознайомлення з проектом (роботою) і бесіди з автором завідувач кафедри вирішує питання про допущення студента до захисту. Кваліфікаційну роботу, що виконано на низькому рівні або не самостійно, завідувач кафедри до захисту не допускає. Питання про такий проект (роботу) розглядається на засіданні кафедри за участю керівника дипломного проектування. Протокол засідання кафедри подається для затвердження проректору з навчальної роботи.
До захисту випускних кваліфікаційних робіт допускаються студенти, які виконали всі вимоги навчального плану і програм навчання.
До ДЕК перед початком захисту проекту або роботи подаються такі документи:
- довідка декана факультету про виконання студентом навчального плану і одержаних ним оцінках з теоретичних дисциплін, курсових проектів і робіт та виробничої практики;
- розрахунково-пояснювальна записка і графічний матеріал з усіма необхідними підписами;
- відгук керівника кваліфікаційної роботи за встановленою формою.
До ДЕК можуть бути подані також інші матеріали, які характеризують наукову і практичну цінність виконаної кваліфікаційної роботи: надруковані статті за темою проекту або роботи, документи, які вказують на практичне використання проекту або роботи, макети, зразки матеріалів, виробів та ін.
Захист кваліфікаційних робіт проводиться на засіданні ДЕК за участю не менше половини його складу. При захисті дозволяється бути присутніми всім бажаючим.
На початку кожного захисту оголошують дані про успішність студента за час навчання в академії. Для викладення змісту проекту або роботи студентові надають не більше 15 хвилин, протягом яких він повинен сформулювати мету і завдання кваліфікаційної роботи, шляхи рішення поставлених завдань, одержані результати, висновки та рекомендації.
Після закінчення доповіді члени ДЕК, а також присутні задають дипломнику питання, що відносяться до теми проекту або роботи.
Тривалість захисту одного дипломного проекту (роботи) або випускної роботи магістра складає до 45 хвилин. Після відповідей на питання зачитують відзив керівника щодо проекту або роботи. Дипломник відповідає на зауваження керівника у відгуку.
Результати захисту випускної кваліфікаційної роботи визначають оцінками за 12-ма та 4-ма балами (“відмінно”, “добре”, “задовільно” і “незадовільно”) і шкалою ЕСТ8.
При визначенні оцінки кваліфікаційної роботи береться до уваги рівень теоретичної і практичної підготовки студента, вміння доповісти матеріали роботи та відповіді на запитання.
Результати захисту проекту або роботи оголошують того ж дня, після оформлення протоколів засідань ДЕК.
Студентові, який захистив випускну кваліфікаційну роботу, рішенням ДЕК надається кваліфікація згідно з одержаною спеціальністю (напрямом) і видається диплом встановленого зразка.
Студентові, який склав державні іспити, захистив випускну кваліфікаційну роботу з оцінкою “відмінно” і протягом навчання отримав не менше, ніж 75% іспитів з дисциплін навчального плану з підсумковою оцінкою “відмінно”, а по решті дисциплін - з оцінкою “добре”, видається диплом з відзнакою. При цьому обов’язковою є наявність диплома бакалавра з відзнакою.
Рішення про оцінку захищеного проекту або роботи, а також про присвоєння кваліфікації фахівця і видачу диплома з відзнакою приймається ДЕК на закритому засіданні відкритим голосуванням простою більшістю голосів членів комісії, які приймали участь у засіданні. При однаковій кількості голосів «за» і «проти» голос голови є вирішальним. ДЕК може приймати рішення про рекомендації випускника на наукову роботу і до аспірантури. Всі засідання ДЕК протоколюють у книжці протоколів. До протоколів вносять оцінки дипломних проектів (робіт), а також записують основні питання, які було задано, особливі думки та ін. У ньому також вказують надану кваліфікацію, рішення про те, який диплом видати після закінчення академії (з відзнакою або звичайний). Протоколи підписують голова і члени ДЕК, які приймали участь у засіданні.
У тих випадках, коли захист кваліфікаційної роботи визнається незадовільним, ДЕК встановлює, чи може студент представити до захисту той самий проект (роботу) з доробленням, яке визначає комісія, або ж повинен розробити нову тему, яка встановлюється відповідною кафедрою.
Студент, який одержав під час захисту випускної кваліфікаційної роботи незадовільну оцінку, відраховується з академії. У такому разі студенту видається академічна довідка встановленого зразка.
Студент, який не захистив випускну роботу, допускається до повторного захисту її протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу.
Студентам, які не захистили випускну кваліфікаційну роботу з поважної причини, що документально підтверджена, ректором академії може бути продовжено термін навчання до наступного періоду роботи ДЕК з захисту випускних робіт, але не більше, ніж на один рік.
Для цього студент пише заяву на ім’я ректора з проханням про продовження терміну навчання з вказівкою причини. До заяви додається документ, який підтверджує поважну причину, з якої студент не зміг захистити випускну кваліфікаційну роботу.
Після захисту усі матеріали з випускної роботи: розрахунково - пояснювальна записка, графічна частина разом з відзивом (рецензією) і оцінним листом передаються для зберігання до кабінету дипломного проектування, де реєструються у спеціальному журналі. У кабінеті дипломного проектування ведеться картотека випускних кваліфікаційних робіт згідно з напрямом підготовки (спеціальністю).
Випускні роботи і матеріали до них зберігаються протягом 5 років. Після закінчення вказаного терміну зберігання експертна комісія за участю представників випускаючих кафедр повинна провести експертизу наукової і практичної цінності кваліфікаційних робіт і відокремити роботи для постійного зберігання. Інші роботи знищуються.
Випускні роботи, які відзначаються високим науковим рівнем, найбільш актуальні за тематикою і відзначені ДЕК підлягають разом з усіма матеріалами до них постійному зберіганню. Завідувачу кафедри (за дозволом першого проректора) надається право щорічно відбирати кращі випускні кваліфікаційні роботи для використання у навчальному процесі.
Кафедра має право використовувати матеріали випускних робіт з метою поліпшення навчального процесу, а також при виконанні науково-дослідних робіт. Креслярські та інші демонстраційні матеріали, які представляють науковий інтерес, можуть бути залишені для використання кафедрою з рішення ДЕК.
З випускними роботами, які зберігаються в архіві, можна ознайомитися з дозволу проректора з навчальної роботи всім бажаючим згідно з клопотанням завідувача випускаючої кафедри.
У випадку запитів підприємств, відомств і закладів кабінет дипломного проектування за розпорядженням першого проректора може висилати копії дипломних проектів (робіт) по місцю запиту. Питання про відшкодування втрат, пов’язаних з копіюванням, вирішується у кожному випадку окремо.
11.1 Вимоги до порядку викладення пояснювальної записки
Пояснювальну записку умовно поділяють на:
Вступна частина містить такі структурні елементи:
те рмінів (за необхідності).
Титульний аркуш є першою сторінкою пояснювальної записки і править за основне джерело бібліографічної інформації, необхідної для оброблення та пошуку документа.
Титульний аркуш містить дані, які подають у такій послідовнос ті:
а) ідентифікатори:
б) відомості про міністерство, вищий навчальний заклад та ка федру;
в) повну назву документа. Переноси слів у заголовках титульного аркуша не допускаються;
г) підписи керівників, консультантів і студента, який виконав кваліфікаційну роботу, а також відповідального за нормоконтроль і завідувача кафедри.
Підписи відповідальних осіб оформляють таким чином: ліворуч указують назви розділів, далі залишають вільне місце для особистих підписів, і праворуч від них у відповідних рядках вміщують посади, імена (або перші літери імен з крапкою) та прізвища осіб, які підписа ли пояснювальну записку; нижче особистих підписів проставляють дати підписання. Елементи дати наводять арабськими цифрами в ря док у такій послідовності: рік, місяць, число. Наприклад, дату 1 липня 2008 року слід оформлювати так: 2008.07.01 або 08.07.01. Допуска ється словесно-цифровий спосіб оформлення дат: 1 липня 2008 року;
д) рік складення пояснювальної записки;
ж) дата пріоритету автора, якщо це необхідно.
Приклад оформлення титульного аркуша наведено в додатку В.
Завдання складає і видає керівник. Завдання оформляється на спеціальному бланку з обох боків одного аркуша. Цей аркуш відпові дає двом сторінкам тексту, які нумерують відповідним чином.
В завданні повинна бути указана тема випускної кваліфікаційної роботи, вихідні дані, перелік питань, які належить розробити, і пере лік графічного матеріалу. У завданні наводять календарний план ви конання етапів роботи.
Відомість розробленого проекту або роботи слід виконувати згі дно з ГОСТ 2.106-96.
До відомості записують усі конструкторські документи, які зано во розроблені або застосовані для даного проекту або роботи.
Запис документів роблять за розділами у такій послідовності:
Кожний розділ повинен складатися з підрозділів:
а) заново розроблена;
б) застосована.
Назви розділів і підрозділів заносять до графи “Назва” у вигляді заголовків. Назви розділів підкреслюють.
Графи заповнюють таким чином:
а) у графі «Формат» указують формат, на якому виконано доку мент;
б) у графі «Позначення» указують позначення документа. Позна чення повинно включати:
Наприклад, позначення пояснювальної записки до дипломного проекту - ЕМФ.7.090403.ДП.ПЗ, позначення другого листа (складаль ного креслення) графічного матеріалу до дипломного проекту - ЕМФ.7.090403. ДП.02СК;
в) у графі «Назва» указують:
г) у графі «Кількість листів» указують кількість аркушів, на яких виконано документ;
д) у графі «№ екз.» указують номер екземпляра копії даного до кумента. При відсутності номерів екземплярів графу прокреслюють;
е) у графі «Примітка» указують додаткові відомості.
Приклад оформлення відомості дипломного проекту наведено в додатку Г.
Реферат призначений для ознайомлення з проектом (роботою), подається державною (українською) мовою. Він має бути стислим, інформативним і містити відомості, які дозволяють прийняти рішення про доцільність читання всієї розрахунково-пояснювальної записки.
Реферат має бути розміщений безпосередньо за відомістю проек ту або роботи, починаючи з нової сторінки.
Реферат повинен містити:
Текст реферату дипломного проекту, дипломної роботи або ви пускної роботи магістра повинен відбивати подану у пояснювальній записці інформацію у такій послідовності (з відповідною рубрикаці єю):
Реферат належить виконувати обсягом не більш як 500 слів.
Ключові слова, що є визначальними для розкриття суті поясню вальної записки, вміщують після тексту реферату.
Перелік ключових слів повинен містити від 5 до 15 слів (слово-сполучень), написаних великими літерами в називному відмінку в рядок через коми.
Приклад складення реферату на дипломну роботу наведено в додатку Д.
Зміст розташовують безпосередньо після реферату, починаючи з нової сторінки.
До змісту включають: вступ; послідовно перелічені назви всіх розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів (якщо вони мають заголовки) пояснювальної записки; висновки та рекомендації; перелік посилань; назви додатків і номери сторінок, які містять початок відповідного матеріалу.
У змісті можуть бути відображені найважливіші ілюстрації та таблиці із зазначенням сторінок, на яких вони вміщені.
Всі прийняті у роботі умовні позначення, символи, одиниці, скорочення і терміни пояснюють у переліку, який вміщують безпосередньо після змісту, починаючи з нової сторінки.
Незалежно від цього, за першої появи цих елементів у тексті пояснювальної записки наводять їх розшифровку.
Перелік повинен розташовуватись стовпцем. Ліворуч наводять умовні позначення, символи, одиниці, скорочення і терміни, а праворуч - їх розшифровку.
Основна частина містить такі структурні елементи:
- вступ;
- опис розробки;
- висновки та рекомендації;
- перелік посилань.
Вступ розташовують на окремій сторінці. У вступі викладають:
- оцінку сучасного стану проблеми, відмічаючи при цьому практично розв’язані задачі, вади знань, що існують в даній галузі, та провідних фахівців даної галузі;
- світові тенденції розв’язання поставлених задач;
- актуальність даної роботи та підставу для її виконання;
- мету роботи та галузь застосування;
- взаємозв’язок з іншими роботами.
Пояснювальна записка — це викладення відомостей про предмет (об’єкт) дослідження або розроблення, котрі є необхідними й достатніми для розкриття сутності даної роботи та її результатів.
Суть пояснювальної записки викладають, поділяючи матеріал на розділи. Розділи можуть поділятися на підрозділи і пункти. Пункти, якщо це необхідно, поділяють на підпункти.
У пояснювальній записці треба використовувати одиниці СІ. Якщо виміри проведено в інших одиницях, переведення їх в одиниці СІ.
У тексті пояснювальної записки не допускається:
При посиланнях на стандарти і технічні умови допускається не вказувати рік їх затвердження за умови запису позначення їх з роком затвердження у «Переліку посилань».
При закінченні викладення матеріалів за фахом і переході до до поміжних розділів («Екологія», «Охорона праці», «Економічна части на» тощо) на їх початку доречно формулювати відповідні зв’язки, на приклад: «Аналіз виявив необхідність оцінки впливу наявної розробки» на умови праці персоналу. Отже, в наступній частині викладені необ хідні дані про це.» Наступний розділ (підрозділ) можна почати слова ми: «Вище було виявлено необхідність оцінки впливу (чогось) на (щось)...».
Висновки вміщують безпосередньо після викладення опису роз робки починаючи з нової сторінки.
У висновках наводять оцінку одержаних результатів роботи; мо жливі галузі використання результатів роботи; народногосподарську, наукову, соціальну значущість роботи.
Текст висновків може поділятися на пункти.
У пояснювальній записці на ґрунті одержаних висновків можуть наводитись рекомендації, які вміщують після висновків.
В рекомендаціях визначають подальші роботи, які вважають не обхідними, приділяючи основну увагу пропозиціям щодо ефективного використання результатів дослідження чи розроблення.
Текст рекомендацій може поділятись на пункти.
Перелік джерел, на які є посилання в основній частині поясню вальної записки, наводять у кінці тексту пояснювальної записки, по чинаючи з нової сторінки.
Бібліографічні описи з переліку посилань подають у порядку, за яким вони вперше згадуються в тексті. Порядкові номери описів у пе реліку є посиланнями в тексті (номерні посилання).
Бібліографічні описи посилань у переліку наводять відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи. Приклади оформлення посилань наведено в додатку Ж.
Додатки розміщують після основної частини пояснювальної за писки.
У додатках вміщують матеріал, який:
У додатки можуть бути включені:
11.1.4 Вимоги до подання структурних елементів
Структурні елементи «Титульний аркуш», «Реферат», «Вступ», «Опис розробки (суть пояснювальної записки)», «Висновки» є обов’язковими.
11.1.5 Розрахунки, які виконані із застосуванням ПЕОМ
З метою скорочення непродуктивних витрат часу та підвищення точності настійно рекомендується роботи розрахункового характеру виконувати у випускних кваліфікаційних роботах із застосуванням ПЕОМ.
В усіх випадках розрахунків із застосуванням ЕОМ у випускній роботі необхідно вказати, що даний розрахунок виконано із застосу ванням конкретного типу ПЕОМ.
При використанні ПЕОМ у тексті наводяться постановка завдан ня та його рішення на ПЕОМ. При цьому:
якщо було використано самостійне програмування, у тексті на водять програму;
якщо програму було складено сумісно з математиком- програмістом, у тексті наводять те ж саме, що й у першому випадку, та указують прізвище, ім’я та по батькові того, хто приймав участь в роботі;
якщо була використана стандартна програма, у тексті вказують джерело, звідки вона взята, а саму програму не наводять. При цьому треба звернути увагу на наявність відповідної ліцензії.
Усі вихідні дані, які були використані для розрахунків на ПЕОМ, наводять в тексті.
Якщо виконано одноразовий розрахунок, його результати наво дять в тексті в зручному для аналізу вигляді. Оригінал машинного до кумента вносять у пояснювальну записку, здебільшого у вигляді до датка.
Пояснювальна записка може бути виконана українською, росій ською або англійською мовою. Титульний аркуш, реферат, завдання та відомість кваліфікаційної роботи виконують українською мовою.
Залежно від особливостей і змісту пояснювальну записку скла дають у вигляді тексту, ілюстрацій, таблиць або їх сполучень.
Пояснювальну записку оформлюють на аркушах формату А4 (210 х 297 мм). Допускається за необхідності використання аркушів формату АЗ (297 х 420 мм).
Пояснювальну записку виконують як правило машинним (за до помогою комп’ютерної техніки) способом* на одному боці аркуша бі лого паперу. Допускається включення сторінок, виконаних методом репрографії.
Машинописним способом пояснювальну записку виконують з розрахунку не більш 40 рядків на сторінці за умови рівномірного її заповнення та висотою літер і цифр не менше, ніж 1,8 мм.
Текст пояснювальної записки слід виконувати, додержуючись таких розмірів полів: ліве - не менше 30 мм, верхнє і нижнє - не мен ше 20мм, праве-не менше 10 мм. Необхідно дотримуватися рівномірної густини, контрастності й чіткості зображення упродовж всієї записки. Всі лінії, літери, цифри і знаки повинні бути одного кольору впродовж усієї записки.
* Як виняток, за дозволом завідувача випускаючої кафедри допуска ється виконання пояснювальної записки рукописним способом.
Помилки, описки та графічні неточності, якщо їх небагато, до пускається виправляти підчищенням або зафарбовуванням білою фар бою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого зоб раження. Виправлене повинно бути такого ж кольору, як і вся записка.
Прізвища, назви установ, організацій, фірм та інші власні назви у пояснювальній записці наводять мовою оригіналу. Допускається транслітерувати власні назви і наводити назви організацій у перекладі на мову пояснювальної записки, додаючи (при першій згадці) оригі нальну назву.
Скорочення слів і словосполучень, які наводяться у пояснюваль ній записці, повинні відповідати чинним стандартам з бібліотечної та видавничої справи.
Структурні елементи пояснювальної записки «РЕФЕРАТ», «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ», «ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ» не нумерують, а їх назви служать заголовками структурних елементів.
Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Пункти і підпункти можуть мати заголовки.
Заголовки структурних елементів пояснювальної записки і заго ловки розділів слід розташовувати посередині рядка і друкувати вели кими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи. Перенесення слів і у заголовку розділу не допускається,... ’
Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів пояснювальної запи ски слід починати з абзацного відступу і друкувати маленькими літе рами, крім першої великої, не підкреслюючи, без перенесення слів і без крапки в кінці.
Абзацний відступ повинен бути однаковим впродовж усього тек сту пояснювальної записки і дорівнювати п’яти знакам.
Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділя ють крапкою.
Відстань між заголовком і подальшим чи попереднім текстом має бути не менше, ніж два рядки.
Відстань між основами рядків заголовка, а також між двома за головками приймають такою як у тексті.
Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту й підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розмі щено менше, ніж два рядки тексту.
Сторінки слід нумерувати арабськими цифрами, додержуючись наскрізної нумерації упродовж всього тексту пояснювальної записки. Номер сторінки проставляють в правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.
Титульний аркуш включають до загальної нумерації сторінок пояснювальної записки. Номер сторінки на титульному аркуші, за вданні та відомості кваліфікаційної роботи не проставляють, але вра ховують.
Ілюстрації й таблиці, які розміщені на окремих сторінках, вклю чають до загальної нумерації сторінок пояснювальної записки.
Розділи, підрозділи, пункти, підпункти пояснювальної записки слід нумерувати арабськими цифрами.
Розділи пояснювальної записки повинні мати порядкову нумера цію в межах викладення суті пояснювальної записки і позначатися арабськими цифрами без крапки, наприклад, 1,2,3 і т.д.
Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою. Після номера підрозділу крапку не ставлять, наприклад, 1.1,1.2 і т.д.
Пункти повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з номера розділу, порядкового номера підрозділу та порядкового номера пункту, відокремлених крапкою. Після номера пункту крапку не ставлять, наприклад, 1.1.1, 1.1.2 і т.д.
Якщо текст поділяють тільки на пункти, їх слід нумерувати, за винятком додатків, порядковими номерами.
Номер підпункту складається з номера розділу, порядкового но мера підрозділу, порядкового номера пункту і порядкового номера підпункту, відокремлених крапкою, наприклад, 1.1.1.1, 1.1.1.2, 1.1.1.3 і т.д. Після номера підпункту крапку не ставлять.
Цифрове позначення структурного елемента відокремлюють від його назви пробілом.
Якщо розділ або підрозділ складається з одного пункту, або пункт складається з одного підпункту, його нумерують.
Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, фото знімки тощо) слід розміщувати в пояснювальній записці безпосеред ньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторін ці. На всі ілюстрації мають бути посилання в пояснювальній записці.
Креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, що розміщені в пояснювальній записці, мають відповідати вимогам стандартів «Єди ної системи конструкторської документації» та «Єдиної системи про грамної документації». На графіках, які містять експериментальні криві, слід наносити позначки результатів, які були одержані в дослі дах. Якщо на графік наносять сітку, тоді на координатній вісі стрі лок не ставлять. Якщо на графіку сітки немає, тоді осі повинні закін чуватися стрілками. Якщо на осях є поділи, необхідно указати оди ниці значень.
Фотознімки, розміром менше за формат А4, мають бути наклеєні на аркуші білого паперу формату А4.
Ілюстрації слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком ілюстрацій, наведених у до датках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою, наприклад, рисунок 3.2 другий рисунок третього розділу. Якщо в пояснювальній записці вмі щено тільки одну ілюстрацію, її також нумерують. Ілюстрації повинні мати назву, яку розмішують під ілюстрацією. За необхідності між ілюстрацією та її назвою розміщують пояснюва льні дані (текст під рисунками). Ілюстрація позначається словом «Ри сунок », яке разом з назвою ілюстрації розміщують після поясню вальних даних, наприклад, «Рисунок 3.1 - Схема розміщення».
Між ілюстрацією та основним текстом повинен бути відступ в один рядок.
Якщо ілюстрація не вміщується на одній сторінці, можна пере носити її на інші сторінки, вміщуючи назву ілюстрації на першій сто рінці, а пояснювальні дані - на кожній сторінці, і під ними познача ють: «Рисунок , аркуш ».
При першому посиланні в тексті на рисунок рекомендується вка зати його повний номер, наприклад, «(рисунок 5.1)», при повторному посиланні - додавати «див.», наприклад, «(див. рис.5.1)».
Приклад оформлення ілюстрацій наведено в додатку К.
Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць відповідно до рисунку 4.1.
Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, в яко му вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання в тексті пояснювальної записки.
Таблиця_____ - ______________________
номер назва таблиці
|
№ п.п |
Параметри |
Додатки |
Інше |
|
значення |
|||
Рисунок 11.1 - Приклад побудови таблиці
Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядковою ну мерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться в до датках (див. підрозділ 5.2.11 наявного посібника).
Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номе ра таблиці, відокремлених крапкою, наприклад, таблиця 2.1 - перша таблиця другого розділу. Якщо в пояснювальній записці одна таблиця, її нумерують так само.
Таблиця повинна мати назву, яку пишуть малими літерами (крім першої великої) і вміщують над таблицею. Назва має бути стислою і відбивати зміст таблиці.
Якщо рядки або графи таблиці виходять за межі формату сторін ки, таблицю поділяють на частини, розміщуючи одну частину під дру гою, або поруч, або переносячи частину таблиці на наступну сторінку. При цьому в кожній частині таблиці повторюють її головку і боковик. Допускається, якщо таблиця не уміщується на форматі А4, викорис тання аркушів форматом АЗ, А4х4 та ін., які мають висоту 297 мм.
При поділі таблиці на частини допускається її головку або боко вик заміняти відповідно номерами граф чи рядків. При цьому нуме рують арабськими цифрами графи і/або рядки у першій частині таб лиці.
Слово «Таблиця» вказують один раз зліва над першою части ною таблиці, над іншими частинами пишуть: «Продовження таблиці » із зазначенням номера таблиці.
Заголовки граф таблиць починають з великої літери, а підзаголо вки - з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком.
Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. В кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф указують в однині.
Якщо текст таблиці повторюється і складається з одного слова, тоді допускається замінити його лапками, якщо - з двох і більше слів, тоді при першому повторюванні його заміняють словами «Те саме», а подальше лапками. Не допускається ставити лапки замість цифр, зна ків, математичних і хімічних символів, що повторюються. У графах таблиці, де даних немає, ставлять прочерк.
Переліки, за потреби, можуть бути наведені всередині пунктів або підпунктів. Перед переліком ставлять двокрапку.
Перед кожною позицією переліку слід ставити малу літеру укра їнської абетки з дужкою, або, не нумеруючи - дефіс (перший рівень деталізації). Для подальшої деталізації переліку слід використовувати арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації).
Приклад
а) ручне формування:
б) машинне формування:
Переліки першого рівня деталізації пишуть малими літерами з абзацного відступу, другого рівня - з відступом відносно місця роз ташування переліків першого рівня, як це показано у наведеному ви ще прикладі.
Примітки вміщують в пояснювальну записку за необхідності по яснення змісту тексту, таблиці або ілюстрації.
Примітки розташовують безпосередньо після тексту, таблиці, ілюстрації, яких вони стосуються.
Одну примітку не нумерують.
Слово “Примітка” пишуть з великої літери з абзацного відступу, не підкреслюють; після слова «Примітка» ставлять крапку, і з великої літери у тому ж рядку подають текст примітки.
Приклад
Примітка
Декілька приміток нумерують послідовно арабськими цифрами з крапкою. Після слова “Примітки” ставлять двокрапку і з нового рядка з абзацу після номера примітки з великої літери подають текст примітки.
Приклад
Примітки:
1.
2. ________________________________________________________
Пояснення до окремих даних, наведених у тексті або таблицях, допускається оформляти виносками.
Виноски позначають надрядковими знаками у вигляді арабських цифр (порядкових номерів) з дужкою.
Нумерація виносок - окрема для кожної сторінки.
Знаки виноски проставляють безпосередньо після того слова, числа, символу,
до якого дають пояснення, та перед текстом пояснення.
Текст виноски вмішують під таблицею або в кінці сторінки й відокремлюють від таблиці або тексту лінією довжиною 30-40 мм, проведеною в лівій частині сторінки.
Текст виноски починають з абзацного відступу і виконують з мінімальним міжрядковим інтервалом.
Приклад
Цитата в тексті: “Поздовжню шорсткість1“ зразків вимірювали за допомогою профілографа-профілометра моделі К-201”.
Відповідне подання виноски:
1 Повздовжньою шорсткістю вважали мікрорельєф в напрямі прокатки.
11.2.9 Формули та рівняння
Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Вище і нижче кожної формули або рівняння повинно бути залишено один вільний рядок.
Формули і рівняння слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу.
Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядкового номера формули або рівняння, відокремлених крапкою, на приклад, формула (1.3) - третя формула першого розділу.
Номер формули або рівняння зазначають на рівні формули або рівняння в дужках у крайньому правому положенні на рядку. Якщо в пояснювальній записці тільки одна формула чи рівняння, їх нумерують так само.
Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули чи рівняння, слід наводити безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі чи рівнянні.
Пояснення значення кожного символу та числового коефіцієнта слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом «де» без двокрапки.
Приклад
“Тривалість заповнення ливарної форми визначають за формулою
Б = г * 5/Є (5.1)
де г - коефіцієнт, який ураховує рідинотекучість сплаву та тип
ливникової системи;
5- переважна або середня товщина стінки виливка, мм;
Є - загальна маса виливка (з урахуванням маси ливниково- живлячої системи), кг.”
Переносити формули чи рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи знак операції на початку наступного рядка (коли переносять формули чи рівняння на знакові операції множення, застосовують знак «х»), В такому разі номер формули виставляють на рівні її останнього рядка. Вище та нижче кожної формули повинно залишати один вільний рядок.
4.2.10 Посилання
Посилання в тексті пояснювальної записки на джерела слід за значати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «... у роботах [1-4]...».
При посиланнях на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, ілюс трації, таблиці, формули, рівняння, додатки зазначають їх номери.
При посиланнях слід писати: «... у розділі 4 «... дивись 2.1 ...», «... за 3.3.4 ...», «... відповідно до 2.3.4.1 ...», «... нарис. 1.3 ...» або «... на рисунку 1.3...», «... у таблиці 3.2 ...», «... (див. табл.3.2) ...», «... за формулою (3.1) ...», «... у рівняннях (1.23)-(1.25) ...», «... у додат ку Б...».
4.2.11 Додатки
Додатки слід оформляти як продовження пояснювальної записки на її наступних сторінках, розташовуючи додатки в порядку появи по силань на них у тексті пояснювальної записки.
Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, який розміщують вгорі малими літерами з першої великої літери симетрично відносно тексту сторінки. Посере дині рядка над заголовком малими літерами з першої великої літери повинно бути написано слово “Додаток ” і велика літера, що по значає додаток.
Додатки слід позначати послідовно великими літерами українсь кої абетки, за винятком літер Ґ, Є, З, І, Ї., Й, О, Ч, Б, наприклад, дода ток А, додаток Б і т.д.
Один додаток позначається як додаток А.
За необхідності текст додатків може поділятися на розділи, під розділи, пункти і підпункти, які слід нумерувати в межах кожного до датку. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначання дода тка (літеру) і крапку, наприклад, А.2 - другий розділ додатка А; Г.3.1- підрозділ 3.1 додатка Г; Д.4.1.2 - пункт 4.1.2 додатка Д; Ж.1.3.3.4 - підпункт 1.3.3.4 додатка Ж.
Ілюстрації, таблиці, формули та рівняння, що є у тексті додатка, слід нумерувати в межах кожного додатка, наприклад, рисунок Г.З - третій рисунок додатка Г; таблиця А.2 - друга таблиця додатка А; фо рмула (А.1) - перша формула додатка А.
Якщо в додатку одна ілюстрація, одна таблиця, одна формула, одне рівняння, їх нумерують, наприклад, рисунок А.1, таблиця Д.1, формула (В.1).
В посиланнях у тексті додатка на ілюстрації, таблиці, формули, рівняння рекомендується писати: «... на рисунку А.2 ...», «... в таблиці Б.З ...», або «... в табл. Б.З ...», «... за формулою (В.1)...», «... у рівнянні (Г.2)...».
Переліки, примітки і виноски в тексті додатка оформляють і ну мерують відповідно до вимог, указаних вище.
Джерела, що цитують тільки в додатках, повинні розглядатися незалежно від тих, які цитують в основній частині пояснювальної за писки, і повинні бути перелічені наприкінці кожного додатка в пере ліку посилань.
Форма цитування, правила складання переліку посилань і вино сок повинні бути аналогічними прийнятим в основній частині пояс нювальної записки. Перед номером цитати і відповідним номером у переліку посилань і виносках ставлять позначення додатка.
Якщо у пояснювальній записці як додаток використовується до кумент, що має самостійне значення і оформляється згідно з вимогами до документа даного виду, його копію вміщують у пояснювальній за писці без змін в оригіналі. Перед копією документа вміщують аркуш,
на якому посередині друкують слово «ДОДАТОК » і його назву (за наявності), праворуч у верхньому куті аркуша проставляють порядко вий номер сторінки. Сторінки копії документа нумерують, продовжу ючи наскрізну нумерацію сторінок пояснювальної записки (не займа ючи власної нумерації сторінок документа).
У додатки дипломних проектів можуть бути вміщені специфіка ції.
Специфікації складають згідно з ГОСТ 2.106-96 на кожну скла дальну одиницю, наприклад, план цеху, ливарна форма та ін.
Специфікація складається з розділів, які розташовують в такій послідовності:
Наявність тих чи інших розділів визначається складом виробу, який специфікується. Назву кожного розділу дають у вигляді заголов ка до графи «Назва» та підкреслюють. Допускається об’єднувати роз діли «Стандартні вироби» та «Інші вироби». Запис виробів в цьому разі роблять як в розділі «Інші вироби».
До розділу «Документація» заносять документ, який складає ос новний комплект конструкторських документів виробу, який специ фікується, наприклад, для технічного проекту - «Складальне креслен ня».
До розділів «Комплекси», «Складальні одиниці» та «Деталі» за носять комплекси, складальні одиниці та деталі, які безпосередньо входять до виробу, що специфікується.
До розділу «Стандартні вироби» записують вироби, які застосо вують згідно з нормативними документами:
а) національного рівня:
б) інших рівнів:
До розділу «Інші вироби» вносять вироби, які застосовані не за основними конструкторськими документами («ТУУ»- технічні умови або «ДСТУ-Н» - настанова, правила, звід правил, кодекс усталеної практики), за винятком стандартних виробів.
До розділу «Матеріали» вносять всі матеріали, які безпосередньо входять до виробу, який специфікується. Матеріали записують за ви дами у такій послідовності:
У межах кожного виду матеріали записують в абетковому по рядку найменувань, а в межах кожного найменування - по зростанню розмірів або інших технічних параметрів.
До розділу «Матеріали» не записують матеріали, необхідна кіль кість яких не може бути визначена конструктором за розмірами еле ментів виробу і внаслідок цього встановлюється технологом. До таких матеріалів відносяться, наприклад: фарби, замазки, електроди та ін. Вказівку про застосування таких матеріалів дають у технічних вимо гах на полі креслення.
Графи специфікації заповнюють таким чином:
а) до графи «Формат» вносять формат документа, позначення якого записують до графи «Позначення». Для документів, які вписані до розділів «Стандартні вироби», «Інші вироби» і «Матеріали», графу не заповнюють;
б) до графи «Зона» вносять позначення зони, в якій знаходиться номер позиції складової частини, яка записується. Зони позначають сполученням цифр і літер, наприклад, 1А, 2А, 1В і т. ін. Якщо є номе ри позицій, які повторюються, тоді у специфікації у графі «Зона» ста влять “зірочку”, а до графи «Примітка» вносять всі зони;
в) до графи «Поз.» вносять порядкові номери складових частин, які безпосередньо входять до виробу, який специфікується, у послідо вності запису їх у специфікації. Для розділів «Документація» графу не заповнюють;
г) до графи «Позначення» вносять позначення складального кре слення, наприклад, ЕМФ.7.090403.ДП.03СК;
д) до графи «Назва» вносять:
ж) до графи «К-сть» вносять:
к) до графи «Примітка» заносять додаткові відомості, наприклад, для деталей, на які немає креслень, - масу.
Для документів, які розроблені на двох і більше аркушах різних форматів, вказують позначення форматів, перед переліком яких про ставляють знак “зірочки”, наприклад, *) А4,АЗ.
Приклад заповнення окремої специфікації складального крес лення наведено в додатку Л.
Обсяг, зміст і форма представлення графічної частини визнача ються завданням на кваліфікаційну роботу. Креслення виконують олі вцем, чорною тушею або машинним способом.
На кожному форматі дається зовнішня рамка, яка наноситься тонкою суцільною лінією за розміром формату і рамкою робочого по ля, яка наноситься основною суцільною лінією на відстані від зовніш ньої рамки 20 мм для підшивання і 5 мм з останніх трьох боків.
Форма основного напису наноситься на лист накатним штампом або викреслюється згідно з ГОСТ 2.104-68.
У графах основного напису указують:
а) у графі 1 - назву виробу, наведеного на кресленні;
б) у графі 2 - позначення креслення;
в) у графі 3 - позначення матеріалу деталі (графу заповнюють тільки на кресленнях деталі);
г) у графі 4 - літеру, яку надано документу (графу заповнюють послідовно, починаючи з крайньої лівої клітинки: у першій клітинці - літери ДП, ДР або ВРМ для дипломного проекту, дипломної роботи або випускної роботи магістра відповідно, у другій клітинці - літеру Е- для ескізного, Т- технічного і Р - робочого проекту);
д) у графі 5 -масу виробу; якщо масу вказано у кілограмах, тоді “кг” не пишуть, у інших випадках розмірність указують;
ж) у графі 6 -масштаб;
к) у графі 7 -порядковий номер листа креслення;
л) у графі 8 -загальну кількість листів;
м) у графі 9 -абревіатуру назв міністерства, академії, кафедри і шифр групи;
н) у графі 10 - характер роботи, яка виконується особою, яка підписує документ;
п) у графі 11 - прізвища осіб, які підписали документ;
р) у графі 12 - підписи осіб, прізвища яких указані у графі 11;
с) у графі 13 - дату підпису документа;
т) у графах 14-18 - зміни, які вносяться до креслення; у навчаль ному закладі ці графи не заповнюють.
Дипломні роботи та випускні роботи магістрів повинні мати де монстраційні матеріали згідно із завданням на дипломування.
Демонстраційні матеріали до кваліфікаційних робіт здаються до кабінету дипломного проектування разом із пояснювальною запискою та зберігаються там згідно з нормативами.
Приклад оформлення завдання на дипломний проект (роботу)* Додаток А
Національна металургійна академія України
(назва вузу)
Факультет електрометалургійний Кафедра ливарного виробництва
Спеціальність 7.090403-ливарне виробництво чорних і кольорових металів
ЗАТВЕДЖУЮ:
Зав. кафедрою ливарного виробництва
Хричиков В.П.
«___» ________20__р
ЗАВДАННЯ
НА ДИПЛОМНИЙ ПРОЕКТ** (РОБОТУ) СТУДЕНТОВІ
Марчук Олександрі Миколаївні
(прізвище, ім’я, по батькові)
Сталеливарний цех потужністю 7 тис, т в умовах машинобудівного заводу
затверджена наказом по академії від 12 ” січня 2008 р. № 39-2
|
Розділ |
Консультант |
Підпис, дата |
|
|
Завдання видав |
Завдання прийняв |
||
|
Аналітична частина |
Доц. Юрія Г.Ш. |
||
|
Основна частина |
Доц. Кірія Г.Ш. |
||
|
Економічна частина |
Доц. Єфімов В.А. |
||
|
Охорона праці |
Доц. Крилов Р. Є. |
||
Керівник _________________
(підпис)
Завдання прийняв до виконання _______________________ (підпис)
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
|
Номер етапу |
Назва етапів дипломного роботи |
Термін виконання етапів проекту (роботи) |
Примітка |
|
1 |
Аналітична частина |
2008.03.27 |
|
|
2 |
Основна частина |
2008.04.25 |
|
|
3 |
Економічна частина |
2008.05.20 |
|
|
4 |
Охорона праці |
2008.04.30 |
|
|
5 |
Оформлення записки пояснювальної дипломного проекту |
2008.05.25 |
|
|
6 |
Виконання графічної частини |
2008.05.30 |
|
|
7 |
Подання дипломного проекту до кафедри |
2008.06.01 |
|
|
8 |
Захист проекту в ДЕК |
2008.06.14 |
Студент-дипломник ________ (підпис)
Керівник проекту (роботи) _________ (підпис)
Приклад оформлення відзиву про дипломний проект (роботу) Додаток Б
Національна металургійна академія України
ВІДГУК ПРО ДИПЛОМНУ РОБОТУ
Студента групи МЛ-04 Марчука Олександра Миколайовича
Тема дипломної роботи
Чавуноливарний цех потужністю 20 тис, т за рік тракторних деталей
Тема спеціальної частини роботи
Технологія виготовлення характерного виливка цехової номенклатури
Обсяг пояснювальної записки і графічної частини:
записка 136 с.
таблиць 16
схем та рисунків 14
листів графічної частини 6
Переваги дипломної роботи: Проект виконано на актуальну тему. Обґрунтовано прийняті вихідні дані для проектуван ня - чавунні деталі сучасного трактора Т-130К. На ЕОМ пророблені три варіанти виробничої програми, визначені оптимальні групи за масою. Запроектовані сучасні технологічні процеси та устаткування: формування на поточних лініях моделі АЛ2044-01 з пресовими автома тами ВНІІЛИВМАШ. автомати для виготовлення ливарних стрижнів за оснащенням, що нагрівається, поточні лінії обрубування та очищення виливків.
Вдало спроектовано у спеціальній частині плавильне відділення зіндукційними печами моделі ІЧТ-6 і механізованою системою підго тування і завантаження шихти.
Розрахунки устаткування виконано правильно.
Графічна частина відповідає нормам ЄСКЛ.
Використання ЕОМ для розрахунку шихти дозволило оптимізувати її склад і зменшити витрати дефіцитних ливарних чавунів.
* Потрібне підкреслити. Для магістрів написати: «випускна робота магістра».
Недоліки дипломного проекту (роботи)
1. Прийнято завищені на 30% витрати формувальних сумішей супроти норм.
2. Запроектовано один склад стрижньових сумішей для усіх груп стрижнів за масою, що не дозволить виготовити стрижні 1 класу за складністю, коефіцієнт завантаження стрижньових машин завищено - 0.92. отже необхідно установити-додатково ще одну стрижньову маши ну.
3. В ряді місць пояснювальної записки (стор.23. 26. 40. 58) допущені неточності у розрахунках і стилістичні огріхи.
Характеристика загальної, спеціальної і виробничої підготовки автора дипломного проекту (роботи ), ступінь самостійності виконання, вміння користування літературними матеріалами
При виконанні дипломного проекту студент Марчук О.М. показав добру загальну і спеціальну підготовку. Дипломний проект в цілому виконано самостійно, при цьому дипломник проявив вміння працювати з технічними і нормативне - проектними джерелами. Прийняті у проекті рішення технічно обґрунтовані.
Можливе використання проекту(роботи):
Розроблений проект може бути ви користано як робочий варіант при реальному проектуванні. Розроблену ділянку підігріву шихтових матеріалів може бути рекомендовано до випроваджування.
Оцінка дипломного проекту (роботи) 9 (добре: В)
Керівник доц.. канд. техн. наук Г.Ш.Кірія
(підпис)
“04” червня 2008 року
Приклад оформлення титульного аркуша Додаток В
УДК621.74:669.13 Інв.№___________
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ
49600, м.Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, 4
Кафедра матеріалознавства ім Тарана Ю. М.
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до дипломної роботи на тему:
ЧАВУНОЛИВАРНИЙ ЦЕХ ПОТУЖНІСТЮ 15 ТИС.Т В УМОВАХ МАШИНОБУДІВНОГО ЗАВОДУ
Студент групи МЛ-04 О.М.Петров
Керівник роботи доц. Г.Ш.Кірія
Консультанти:
1 Аналітична частина доц. Г.Ш.Кірія
2 Основна частина доц. Г.Ш.Кірія
3Економічна частина доц. В.А.ЄФімов
4 Охорона праці доц. Р.С.Кіршов
Відповідальний за нормоконтроль
Від кафедри ливарного виробництва доц. Ю.В.Доценко
Завідуючий кафедрою
ливарного виробництва проф. В. Є.Хричиков
Рукопис закінчено “ 25 ” травня 20___р.
Приклад заповнення відомості дипломного проекту Додаток Г
|
№ рядка |
Фор-мат |
Позначення |
Найменування |
К-сть лис тів тів |
№ екз. |
Прим |
||
|
Документація загальна |
||||||||
|
Заново розроблена |
||||||||
|
\ |
||||||||
|
1 |
АА1 |
ЕМФ. 7.090403.ДП. 01СК |
План цеху |
1 |
||||
|
2 |
АА1 |
ЁМФ. 7.090403.ДТІ. 02СК , |
Розріз 1-І цеху |
1 |
||||
|
А |
АА1 |
ЕМФ.7.090МІДП.06 ,' Р |
Техніко-кономічні показники роботи цеху |
1 |
||||
|
4 |
А4 |
ЕМФ. 7.090403.ДП.ПЗ |
Пояснювальна записка |
85 |
- |
|||
|
Документація щодо складальних одиниць |
||||||||
|
|
||||||||
|
5 |
.41 |
ЕМФ. 7.090403.ДП. 03 |
Кришка редуктора. Тех - нологічні вказівки еле ментів ливарної форми |
|||||
|
1 |
||||||||
|
6 |
АІ |
ЕМФ. 7.090403.ДП. 04СК |
Модельна плита верху. |
|||||
|
Складальне креслення |
1 |
|||||||
|
7 |
А1 |
ЕМФ. 7.090403. ДП. 05СК |
Ливарна форма. Скла дальне креслення |
|||||
|
1 |
||||||||
|
ЕМФ. 7.090403. ДР |
||||||||
|
Зм |
Лист |
№ докум. |
Підп |
Дата |
||||
|
Розроб. |
Синьов С.В |
Відомість дипломної роботи |
Літера |
Лист |
Листів |
|||
|
Керівник |
Кірія Г.Ш. |
д |
т |
1 |
1 |
|||
|
Консульт. |
Юрія Г.Ш. |
МОНУ НМетАУ Каф. лив. виробництва Група МЛ-04 |
||||||
|
Н.контр. |
Доценко Ю.В. Ю.В. |
|||||||
|
Затвердив |
Хричиков В.Є. |
Приклад складення реферату на дипломну роботу Додаток Д
РЕФЕРАТ
Пояснювальна записка до дипломної роботи: 109 с., 10 рис., 8 табл., 4 додатки, 20 джерел.
Об’єкт розробки - технологія нанесення по криття на катанку після механічного виведення окалини з її поверхні у патоці волочіння.
Мета роботи - поліпшення умов залучення сухого технологіч ного мастила в осередок деформації та зниження тертя при воло чінні.
Метод дослідження та апаратура - експериментальне дослі дження з використанням аналітичних терезів з точністю зважуван ня до 0, 0001 г кількості речовин покриття та тех нологічного мастила, що злипаються з очищеною від окалини поверх нею металу при ударних навантаженнях на катанку.
Визначено ряд порівняльної ефективності деяких порошко подібних речовин (вапно, мило, тальк та ін.). Розроблено схему при строю для нанесення покриття на заготовку у по тоці технологічного процесу.
Результати роботи можуть стати основою для створення до слідної установки, яка дозволить широко впровадити методи очищення заготовки від окалини та відмовитись від екологіч но шкідливого процесу травлення металу перед волочінням.
ВОЛОЧІННЯ, ПІДГОТОВКА ЗАГОТОВКИ, ВИВЕДЕННЯ ОКАЛИНИ, ТЕХНОЛОГІЧНЕ МАСТИЛО, ОЧИЩЕННЯ.
Приклади оформлення джерел в «Переліку посилань» Додаток Ж
Енциклопедії
1 .Энциклопедия неорганических материалов: В 2 т./Колл, ав торов.- K.: Главная редакция УСЭ, 1977 - Т.1- 840 с., Т.2- 813 с.
Монографії (1...3 автори)
Монографії (4 автори)
1. Основы создания гибких автоматизированных производств/ Л.А.Пономаренко, Л.В.Адамович, В.Т.Музычук, А. Е.Грида сов/ Под ред. Б.Б.Тимофеева - К.: Техніка, 1986 - 144 с.
Монографії (5 і більше авторів)
1. Металлургия марганца/Б.Ф.Величко, В.А.Гаврилов, М.И.Гасик и др./ Под ред. М.И.Гасика.- K.: Техніка, 1996 - 472 с.
Багатотомні видання
Перекладні видання
Беккерт М. Мир металла. Пер. с нем. М.Я.Аркина / Под ред. В.Г.Лютцау.-М.: Мир, 1980 - 148 с.
Підручники (1...3 автори)
Підручники (4 автори)
1. Технология процессов прокатки и волочения. Листопрокатное производство: Учебник для вузов/ М.М.Сафьян, В.Л.Мазур, А.М.Сафьян, А.И.Молчанов- К.: Вища шк., 1988,- 351 с.
Підручники (5 і більш авторів)
1. Теорія металургійних процесів: Підручник / В.Б.Охотський,
О.Л.Костьолов, В.Х.Сімонов і ін.-К.: ІЗМН, 1977 - 512 с.
Навчальні посібники (1...3 автори)
Навчальні посібники (4 автори)
1. Проектирование электрометаллургических цехов: Учеб. посо бие /М.И.Гасик, В.А.Гладких, В.С.Игнатьев, В.М.Шифрин- К.: Вища шк., 1987 - 187 с.
Навчальні посібники (1 і більше авторів)
Атласи
А.Г.Пригунова, Н.А.Белов и др. - М.: МИСИС, 1996- 175 с.
Довідники
1. Ферросплавы: Справ, изд./ В.Г.Мизин, Н.А.Чирков, В.С.Игна- тов и др.- М.: Металлургия, 1992- 415 с.
Довідники (багатотомні видання)
2.Трощенко В.Т. Сосновский Л.А. Сопротивление усталости металлов и сплавов: Справ. в 2-х ч.-К.: Наук, думка, 1987- №4.1 - 506 с.
Словники
1.Библиотечное дело: Терминол. слов. / Сост.: И.М.Суслова, Л.Н.Уланова - 2-е изд.-М.: Книга, 1986 - 224 с.
Статті у збірниках праць міжнародних конгресів, конференцій
1. Tarakanov A., Sevemiuk V., Lialiuk V. Mathematical models and interactive systems help the blast furnace process control// Proc. VIII International Scientific Conference “Iron and Steel- making”. -Mala Luchivna (Slovak Republic) -1998.- P. 105-108.
Статті у технічних журналах
Тези доповідей
1. Литвин В.М. Втрати України в Другій світовій війні // Україн ська історична наука на сучасному етапі розвитку: II Міжнар. наук. конг. укр. істориків. Кам’янедь-Подільський, 17-18 ве рес. 2003 р,-Кам’янець-Подільський, 2005.-Т.1.-С.23-26.
Методичні вказівки
1. Методические указания и справочные данные для выполнения технологической части дипломного проекта для студентов спе циальности 11.06. 4.1/ Сост.: Н.П.Котешов, Е.В.Колотило, Л.Х.Иванова, В.Е.Хрычиков.-Д.: ГМетАУ, 1996,- 100 с.
Дисертації
1. Шатоха В.І. Управління якістю чавуну за умов розширен ня наливної бази доменної плавки на основі фізико-хімічного аналізу процесів шлакоутворення: Дис.... д-ра техн. наук: 05.16.02.-Д., 1998,- 306 с.
Автореферати дисертацій
1. Поликарпов B.C. Философский анализ роли символов в научном познании: Автореф. дис.... канд. техн. наук / Моск. гос. пед. ин-т.-М., 1995 - 15 с.
Препринти
Депоновані наукові праці
1 .Меликов А.З., Константинов С.Н.Обзор аналитических мето дов расчета и оптимизации мультиресурсных систем обслужи вания / Науч. произв. корпорация “Киев, ин-т автоматики”,- К., 1996,- 44 с.- Рус,- Деп. в ГНТБ Украины 11.11.96, № 2210- Ук96 // Реф. в Автоматизация производственных процессов- 1996,- № 2.
Звіти про науково-дослідні роботи
1. Исследование и разработка теплорегулируемых форм, ме тодов контроля и регулирования служебных свойств при производстве валков с литыми ручьями: Отчет о НИР (за ключит.)/Днепропетр. металлургич. ин-т. -232-6/72;
№ ГР 72016901; Инв.№Б 218325,- Д.,1968.-40 с.
Патенти
Авторські свідоцтва
1. Линейный импульсный модулятор: A.c. 1626362. Украина. Н03К07/02 / В.Г.Петров,- № 4653428/21; Заявл. 23.03.92; Опубл. 30.03.93, Бюл.№ 13.-4 с.: ил.
Каталоги
1. Автоматические, комплексно-механизированные, поточ ные линии и автоматизированные комплекты оборудова ния для литейного производства, выпускаемые заводами ВПО «Литмаш»: Каталог,-М.: НИИмаш, 1979.- 120 с.
Стандарти
Прейскуранти
1. Прейскурант № 25-01. Оптовые цены на отливки, поковки и горячие штамповки - М.:Прейскурантиздат, 1990 - 188 с.
Технологічні інструкції
1. Типовая инструкция по эксплуатации тепловых электро станций: ТИ 34-70-044-95; Утв.Гл. техн. упр. по эксплуатации энергосистем 01.10.95; Срок действия с 01.01.96 до 01.01.2005/ М-во энергоснабжения Украины - К., 1996- 43 с.
Електронний ресурс
1 .Розподіл населення найбільш численних національностей за стат тю та віком, шлюбним станом, мовними ознаками та рівнем освіти [Електронний ресурс]: За даними Всеукр. перепису населення 2001 р. / Держ. ком. статистики України; Ред. О.Г.Осауленко,- K.: CD-вид-во «Інфодиск», 2004 - 1 електрон, опт. диск (CD-ROM): цв; 12 см - (Всеукр. перепис населення, 2001).- Систем, вимоги: Pentium-266; Mb RAM; CD-ROM Windows 98/2000/NT/XP- Заго ловок з титул, екрану.
Приклади оформлення ілюстрацій Додаток К
1,4- зразки для визначення хімічного складу, 2 - зносостійкості, 3, 6, 7 - меха нічних випробувань, 5 - металографічних досліджень
Рисунок.1— Схема різання дослідних виливків
1 – поперек зразка, 2 – уздовж зразка
Рисунок. К.2 - Властивості чавуну по перерізу бочок валків