Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
33. Розвиток обліку в торгівлі за радянських часів. Зовнішня торгівля СРСР почала розгортатись після закінчення громадянської війни. Питаннями зовнішньоторговельного обліку відало фінансово-кредитне управління НКЗТ, яке мало в своєму складі центральну бухгалтерію.До 1922 р. облік вівся за простою формою рахівництва, особливістю якої була відсутність результатних рахунків. Просте рахівництво давало можливість визначити лише загальну суму збитків і прибутків від діяльності експортно-імпортної контори.Новий етап розвитку обліку в зовнішній торгівлі почався з переходом до НЕПу. З другої половини 1922 р. головним завданням зовнішньої торгівлі, по суті, стало сприяння розвитку народного господарства. З1 липня 1922 р. в зовнішній торгівлі було введено нову італійську форму обліку і затверджено новий порядок обліку: всі зовнішньоторгові організації були зобов'язані вести Головну книгу, яка складалась з 47 синтетичних рахунків. Для окремих рахунків відкривалися книги аналітичного обліку. Важливою передумовою подальшої раціоналізації обліку в зовнішній торгівлі була постанова РНК СРСР від 9 листопада 1926 р. "Об обязательном ведении счетоводства торговыми и промышленными предприятиями". Згідно з цією постановою НКЗТ було видано нову всеохоплюючу інструкцію з бухгалтерського обліку зовнішньоторговельних операцій. Розвиток обліку у внутрішній торгівлі СРСР. 25 вересня 1935 р. постановою РІЖ СРСР і ЦК ВКП(б) було скасовано нормоване постачання населення продовольчими товарами, знижено ціни і замість подвійних встановлено єдині роздрібні ціни на продукти масового споживання. Номенклатура витрат обігу в 1939 р. включала 47 статей. В серпні 1954 р. Міністерство торгівлі СРСР провело триденну нараду бухгалтерів торговельних організацій і підприємств. В результаті наради було розроблено вказівки Міністерства торгівлі СРСР, спрямовані на скорочення обсягу облікової роботи і підвищення його якості. Вказівками Міністерства торгівлі СРСР було рекомендовано використання на розподільчих, дрібнооптових складах і базах спрощеного порядку бухгалтерського обліку товарів.Завдяки вказівкам значно спрощувався первинний облік в роздрібних торговельних підприємствах.
34.Історія створення положення про головних бухгалтерів та їх контрольні функції. Перші елементи регламентації обов'язків та прав головних (старших) бухгалтерів містяться в Декреті про трести від 10 квітня 1923 р. У 1923 р. ВРНГ було видано Інструкцію для головних бухгалтерів трестів, синдикатів та автономних промислових підприємств, в якій були визначені деякі важливі права та обов'язки головних бухгалтерів. Його особливе значення полягало в тому, що головним бухгалтерам було надано право контролювати документи фінансового та облікового характеру.29 вересня 1932 р. Раднарком СРСР прийняв постанову "О правах и обязанностях главных и старших бухгалтеров в хозорганизациях общественного сектора", яка покладала на бухгалтерів великі контрольні функції. Постанова, поклавши на головного бухгалтера обов'язки з обліку та контролю, надала йому відповідні права, в результаті чого він отримав необхідну незалежність від керівника підприємства.Вагомим кроком у формуванні бухгалтерського контролю була постанова Ради Міністрів СРСР 1947 р. "О главных (старших) бухгалтерах государственных, кооперативных, общественных учреждений, организаций и' предприятий». Постанова покладала на бухгалтерів контрольні функції двох типів: контролю за організацією та станом бухгалтерського обліку, і контролю за цілим рядом найважливіших господарських процесів.Покладаючи на головного бухгалтера значні обов'язки, вона разом з тим надавала йому і відповідні права. В адміністративному відношенні головний (старший) бухгалтер був підлеглим керівника установи або підприємства, а щодо порядку та методів ведення бухгалтерського обліку та складання звітності -тільки вищого органу.За невиконання або порушення вказівок та розпоряджень головного (старшого) бухгалтера винні притягалися до дисциплінарної або кримінальної відповідальності.17 вересня 1947 р. Рада Міністрів затвердила "Положение о главных (старших) бухгалтерах государственных, кооперативных, общественны учереждений, организаций и предприятий". За ним Положенням головному бухгалтеру в обов'язковому порядку доручався контроль за роботою бухгалтерії нижчої ланки. На нього покладалися обов'язки аналізувати баланс та звітність. Положення вимагало від головних бухгалтерів дотримання платіжної, розрахункової та кредитної дисципліни. Положення зобов'язувало головних та старших бухгалтерів контролювати правильність нарахування та витрачання фондів заробітної плати, боротися за економію управлінських витрат.В 60-х роках XX ст. почався процес централізації обліку та механізації обробки облікових даних, відповідно до якого було розроблено нове "Положение о главных (старших) бухгалтерах государственных, кооперативных (кроме колхозов) и общественных предприятий, организаций и учереждений". Було розширено межі бухгалтерського контролю. Основна увага приділялась економічним методам контролю через суворий режим економії та господарський розрахунок. 6 листопада 1964 р. Рада Міністрів СРСР затвердила нове "Положение о главных (старших) бухгалтерах государственных, кооперативных и общественых предприятий, организаций и учереждений",воно суттєво розширило компетенцію головного бухгалтера та конкретизувало його функції: і внесло ясність у поняття "головний" та "старший" бухгалтер.
35. Західний вплив на радянськуоблікову думку. Англо-американський вплив на радянську бухгалтерію фактично ніколи не відчувався. Перша книга з бухгалтерського обліку, перекладена з англійської російською мовою, була видана в 1926 р. і була присвячена калькулюванню собівартості. її авторами були Дж. Лі Нікольсон і Дж. Рорбах. Італійський вплив на радянський облік був вкрай недовгим і неглибоким. Вперше росіяни ознайомились з Дж. Чербоні.Прихильниками італійської школи були О.П. Рудановський і О.М. Галаган.О.П. Рудановський в своїх працях широко цитував праці наступних італійських вчених: Ф. Бести - для пояснення мети обліку,; Дж. Чербоні - для пояснення принципів промислового обліку на базі логісмографії; Е. Пізані - Дж. Россі - для виявлення в предметі бухгалтерського обліку трьох видів відносин: економічних (актив), юридичних (пасив) і фінансових (бюджет). Наприкінці 20-х років XX ст. після поїздки групи російських спеціалістів до Америки, в Росії значно поширився метод калькулювання собівартості "стандарт-кост". був названий "нормативним обліком".
36. Радянська наукова школа з бухгалтерського обліку. В Радянському Союзі була створена і активно діяла єдина радянська бухгалтерська школа, яку очолювали: Н.Р. Вейцман, А.Ш. Маргуліс, В.Ф. Палій, С.К. Татур, А.Д. Шеремет та ін. Вчені досить глибоко і детально розглядали проблемні питання обліку витрат в промисловості та сільському господарстві, організації первинного обліку, автоматизації обліку та багато інших.Значна науково-дослідна робота в сфері обліку проводилась в республіках СРСР. Великий вклад зробили такі вчені-жінки, якЄгорова, Устюжаніна,Ораєвська, Петрова, та ін..Позитивному розвитку бухгалтерського обліку в СРСР та його удосконаленню сприяло створення 2 вересня 1961 р. Методологічної ради при Міністерстві фінансів СРСР з метою узагальнення досвіду і підготовки рекомендацій по впровадженню в народному господарстві удосконалених форм і методів бухгалтерського обліку. Засідання Методологічної ради проводились щоквартально відповідно до затвердженого плану. Радянська наукова школа господарського контролю. Мета - провести рішучу боротьбу з безгосподарністю, марнотратством та крадіжками, посилити профілактику господарських порушень. За роки радянської влади поступово сформувався ряд науковців з проблем контролю і ревізії, видавалась довідкова, наукова і практична література. Характерно, що Ф.Ф. Бутинець, П.І. Гайдуцький та Б.Ф. Усач захистили і кандидатські, і докторські дисертації з проблем контролю і ревізії. За кількістю праць і глибиною вивчення проблем теорії контролю і ревізії лідером в цьому напряму є Ф.Ф. Бутинець. В 1987 р. Ф.Ф. Бутинець на захисті докторської дисертації довів, що господарський контроль - це самостійна галузь економічної науки, яка має свій предмет, метод і об'єкт дослідження, наукові принципи і категорії, закони і закономірності.Крім того, з метою покращання методологічного забезпечення працівників органів контролю при Мінфіні СРСР було створено Методологічну раду з контрольно-ревізійної роботи. В цей час створювались госпрозрахункові кооперативи з проведення ревізій і перевірок.
37.Наукові праці вченихРосії з бухгалтерськогообліку: найвідоміші облікові праці до першої пол. ХІХ ст.: облікові видання в другій половині ХІХ ст.; наукові праці, присвячені бухгалтерському обліку на поч. ХХ стНайвідоміші облікові праці до першої пол. XIX ст.В кінці XVI-поч. XVII ст. в Росії з'явилася перша праця з торгівлі, яка називалася "Книжка описательная, како молодым людям торг вести и знати всему цену и отчасти в ней описаны всяких земель товары различные, их же привозят на Русь немцы и иных земель люди торговые". Перша книга, яка певною мірою стосувалася обліку, була видана у Москві в 1682 р. під назвою "Считание удобное, которым всякий человек,покупающий и продающий, удобно изыскать может число всякой вещи". Вона складалася з таблиць, що полегшували виконання арифметичних дій в комерційній практиці. В середині XVIII ст. в Росії з'явились перші друковані праці з бухгалтерського обліку в сільському господарстві. Мета -найточніше виміряти працю кріпака з метою примусити його працювати продуктивніше для збільшення прибутків пана. Ідеєю подвійної бухгалтерії в Росії зацікавились досить пізно. Першою російською друкованою роботою з рахівництва була праця, видана в 1762-1763 році в Москві під назвою: "Торг Амстердамский…», яка була перекладом з французької праці Хрістіана Вівера. У 1766 р. вийшла ще одна оригінальна праця невідомого до цього часу автора - "Инструкция бухгалтерии", а в 1790 р. в Москві з'явилася книга "Почтенный купец, или бухгалтерия" в трьох частинах. П. Гессене зазначав, що для правильної бухгалтерії потрібно вести три основні книги: а) Меморіал; б) Журнал і в) Боргову книгу, яка по-іншому називається Головною; крім цих книг автор рекомендував вести книгу для витрат. Книга "Ключ коммерции или торговли, то есть наука о бухгалтерии, изъявляющая содержание книг и происхождение счетов купеческих" вийшла друком в 1783 р. де на підставі зарубіжного досвіду досить повно викладались правила подвійної бухгалтерії" на прикладі обліку в торгівлі, висвітлювались правила ведення рахунків, наводились рекомендації щодо виправлення помилок. На думку проф. Я.В. Соколова і проф. СМ. Бичкової, Джон Хокінс може вважатися першим в Росії просвітителем бухгалтерського обліку. За їх даними, переклад його книги "Ключ коммерции" є першою російською працею з подвійної бухгалтерії.в кінці XVIII ст. працю "Полная купеческая система", в якій коротко, але зрозуміло були викладені основні принципи бухгалтерського обліку. У 1795 р. в Курську вийшла праця І. Стіллігера "Обстоятельное руководство двойного или итальянского счетоводства купеческого". Як бачимо, в російському обліку того часу застосовувалась староіталійська форма.Значним кроком вперед було застосування в обліку рахунків. Це давало можливість окремо відображати різні за своїм економічним змістом об'єкти обліку. Найбільш розвинутим облік був на великих підприємствах. В книзі "Описание Уральских и Сибирских заводов 1735 г." голландця В.І. Геніна який значну увагу приділив питанням організації бухгалтерського обліку В останній чверті XVIII ст. видається ряд підручників, які систематизовано викладали основи бухгалтерського обліку в торговельних підприємствах. Одним з найвпливовіших російських вчених XIX ст. був Карл Арнольд. він писав, що мета бухгалтерії - знайти причини змін в складі майна; предмет - "оборот частин майна", метод - "форми рахівництва". Для подвійного рахівництва ним використовувались три основні книги: Меморіал, Журнал і Головна книга.,яка скл з: 1) Прибутків та збитків; 2) Капіталу; 3) Каси; 4) Комісійний; 5) Видатків; 6) Товарів. В 40-і роки XIX ст. вийшло ще декілька праць з рахівництва, з яких на особливу увагу заслуговують праці І. Вавілова "Очерк коммерческой бухгалтерии и терминологии", який вважав бухгалтерію не наукою, а мистецтвом, що полягає в правильному порядку ведення записів операцій. Облікові книги І. Вавілов поділяв на головні (основні) і допоміжні. і Е. Мудрова. Вихід праці Е. Мудрова в 1846 році під назвою "Счетоводство для всех родов торговли" став важливою віхою в історії розвитку бухгалтерської думки. вважав бухгалтерію мистецтвом записувати господарські операції за певними правилами, розрізняв просте та подвійне рахівництво. Рахунки Е. Мудров поділяв на три групи: майнові, особові та допоміжні.Цікавими були і рекомендації Е. Мудрова щодо розрахунку собівартості. А=К + КЗ, де: А - актив, К - капітал, КЗ - кредиторська заборгованість. Облікові видання в другій половині XIX ст.В цей час почали з'являтися самостійні праці з методології обліку, пристосованого до особливостей економіки Росії.Серед популярних авторів з бухгалтерського обліку були такі видатні вчені, як О.В. Прокоф'єв і П.І. Рейнбот, які сприяли подальшому розвитку бухгалтерської думки. Перші праці московського вченого О.В. Прокоф'єва вийшли друком в 1884 p.; найвідомішою з них є його "Курс двойной бухгалтерии", який став підручником для вивчення обліку кількох поколінь російських бухгалтерів. В 1857 р. в Санкт-Петербурзі вийшла праця К.М. Клінге за назвою "Руководство конторского знания", яка містила в собі питання комерційної арифметики і рахівництва. Облікові книги К.М. Клінге поділяв на основні, головні і допоміжніВиражаючи ці тенденції, вийшли в світ дві книги: П. Преображенського -"Сельское счетоводство" і Д. Шипова - "Порядок сельского счетоводства по двойному способу" (1855).П. Преображенський вважав метою обліку виявлення результатів діяльності різних галузей сільського господарства. У 1860 р. в Росії був відкритий Державний банк, а потім почали виникати і приватні банки. В зв'язку з цим друкувалось багато книг та підручників для самонавчання з банківського обліку. Найвідомішими книгами були роботи В.Добролюбова "Банковская бухгалтерия" (1864), а пізніше - П.І. Рейнбота "Банковское счетоводство". Праці П.І. Рейнбота можна вважати основою для розвитку оперативного обліку. його праця- "Фабричное счетоводство" (1875), яка була першою в Росії книгою з промислового обліку.Крім того, вчений був автором облікових формул. Починаючи з 70-х років XIX ст. в Росії здійснювались спроби відійти від основ подвійної системи обліку і винайти свою. Таким чином народилась "російська потрійна система рахівництва" Ф.В. Єзерського Поряд з потрійною бухгалтерією була спроба запровадження і четвертної, запропонованої І.П. Шмельовим (див. Ч. II, с 442-443). У 1895 р. в Москві ним була видана "Новая четверная система счетоводства".Всі перелічені ідеї "новаторів" залишились нереалізованими та не сприйнятими сучасниками. Наприкінці XIX ст. в обліковій літературі точилися гострі дискусії щодо відмінностей в трактуванні термінів "бухгалтерія" та "рахівництво". Так, у 1898 р. російський вчений М.М. Захар в своїй праці "Двойная или итальянская бухгалтерия" наголошував на принциповій різниці між термінами "бухгалтерія" (книговодство) та "рахівництво". На його думку, "рахівництво" - лише частина "бухгалтерії". "Бухгалтерія" - мистецтво правильно вести книги і на відповідні сторони ("дебет" і "кредит"). Серед представників нового, прогресивного напряму слід назвати і A.M. Вольфа, який вперше в Росії аргументовано назвав бухгалтерський облік наукою. Дуже помітним вченим в промисловому обліку на той час був Е.Е. Фельдгаузен - автор праці "Нормальная заводско-фабричная отчетность", що вийшла у світ в 1888 р. вважав облік засобом управління підприємством, і йому ж належить перша спроба введення в калькуляцію методів, що пізніше одержали свій розвиток в стандарт-кості і нормативному обліку. . Наукові праці, присвячені бухгалтерському обліку на поч. XX стВийшли ряд підручників і теоретичних досліджень з бухгалтерського обліку.У 1912 р. вийшли переклади фундаментальних праць відомого науковця К.П. Кейля. Його книга "О некоторых древнейших обработках трактата Луки Пачиоло по бухгалтерии" Останнім серед російських німців-бухгалтерів був Еріх Гільде який зробив дуже багато для розробки різноманітних варіантів нормативного обліку Є.Є. Сіверс поділяв облік на теорію (науку) - "рахунковедення" і практику (прикладну дисципліну) - "рахівництво". Пізніше вийшла його основна праця "Общее счетоводство». Є.Є. Сіверс, поряд з викладенням практичних прийомів обліку, наводив теоретичне обґрунтування і розвивав так звану мінову теорію - теорію обгрунтування подвійного запису.Даючи математичне формулювання змін балансу, легко прийти до чотирьох типів господарських операцій. Таким чином, викладені в "Кратком учебнике коммерческой бухгалтерии" ідеї М.С. Лунського сприяли подальшому розвитку теорії бухгалтерського обліку.Руданський розробив самостійну теоретичну інтерпретацію основних понять бухгалтерського обліку, сам баланс є символом гармонії всіх господарських відносин. Ідея Л.І. Гомберга, яка полягала в тому, що кредит - причина, а дебет -наслідок, - знайшла застосування в сучасних інформаційних інтерпретаціях подвійного запису, коли кредит трактується як інформаційний вихід, а дебет - як інформаційний вхід. В 1914 р. в Росії стала відомою позитивна теорія рахівництва Ж.Б. Дюмарше Проф. О.М. Галаган був відомий як автор праць з основ бухгалтерського обліку і прикладних курсів обліку. В 1916 р. в Москві вийшла книга О.М. Галагана "Основы общего счетоведения", в якій було зібрано багато цінних даних щодо різних форм бухгалтерського обліку. Правильно оцінив значення обліку як науки автор праці "Основы счетоводства" М.Ф. фон Дітмар В своїх численних виступах і працях він відстоював позиції впровадження бухгалтерського А.К. Рощахівського можна вважати першим з бухгалтерів, хто зрозумів поняття економічного аналізу і важливу роль звітності в його реалізації. А.К. Рощахівський запропонував структуру типового балансу акціонерного товариства Такий підхід поєднував в собі елементи уніфікації та певної свободи дій при складанні балансу.
P.SЖенька не сердися бо в 37 питанні вона збила 3 питання і я їх скоротила як могла, завтра зранку скину ще ті питання які я не доробила.