У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

Аудит нематеріальних активів Ліпич Наталія Мета і завдання аудиту Планування аудиту нематеріаль

Работа добавлена на сайт samzan.net:

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 29.12.2024

8. Аудит нематеріальних активів

Ліпич Наталія

  1.  Мета і завдання аудиту
  2.  Планування аудиту нематеріальних активів
  3.  Послідовність аудиту нематеріальних активів
  4.  Вимоги до висновку за результатами перевірки нематеріальних активів

  1.  Мета і завдання аудиту

Аудит нематеріальних активів — цілісний процес аудиторської перевірки, що може здійснюватися в різних формах: у формі внутрішнього або зовнішнього аудиту, обов’язкового або ініціативного, первинного або узгодженого тощо.

Мета аудиторської діяльності — встановити достовірність даних про нематеріальні активи у фінансовій звітності сільськогосподарських підприємств і відповідність фінансових та господарських операцій з ними чинному законодавству.

Завдання аудиту нематеріальних активів — встановити:

  •  правильність віднесення об’єкта до нематеріальних активів;
  •  достовірність інформації про нематеріальні активи або її невірогідність, представленій у фінансовій звітності;
  •  повноту, достовірність і точність відображення в обліку витрат на покупку нематеріальних активів, правильність нарахування амортизації, операцій щодо їх надходження і вибуття за період, що перевіряється;
  •  дотримання законодавства і П(С)БО 8 «Нематеріальні активи» щодо ведення обліку та складання звітності, методологію оцінки нематеріальних активів;
  •  прийнятність звітності по нематеріальних активах (відповідність звітності вимогам до звітності та відсутність суперечливої інформації);
  •  правильність оцінки нематеріальних активів;
  •  можливість отримання в майбутньому економічних вигод від використання нематеріальних активів;
  •  правильність бухгалтерських записів, проведених з нематеріальними активами на рахунках бухгалтерського обліку;
  •  правильність віднесення операцій з нематеріальними активами до того періоду, в якому вони були проведені;
  •  відповідність суми окремих операцій даним, наведеним у книгах і журналах аналітичного обліку, правильність підсумків і відповідність їх даним, наведеним у Головній книзі;
  •  правильність класифікації нематеріальних активів, що занесені у фінансову звітність, достовірність показників звітності по нематеріальних активах.

Джерела інформації для аудиту:

  1.  наказ про облікову політику підприємства;
    1.  первинні документи (акт приймання-передачі, платіжні документи, ліцензійні угоди, патенти та інші свідоцтва, що підтверджують факт придбання або створення нематеріальних активів);
    2.  облікові регістри, що використовуються для відображення господарських операцій з обліку нематеріальних активів;
    3.  аудиторські висновки попереднього аудиту та інші документи, що узагальнюють результати контролю;
    4.  звітність (Баланс (ф. № 1), Примітки до фінансової звітності (ф. № 5)).
      1.  Планування аудиту нематеріальних активів

Планування проведення аудиту нематеріальних активів здійснюється на основі:

  •  попереднього аналізу діяльності підприємства, яке перевіряється;
  •  оцінки масштабу майбутніх робіт по аудиту нематеріальних активів;
  •  внутрішнього контролю, що застосовується.

Обсяг аудиту визначається відповідно до умов договору щодо проведення аудиту з клієнтом. Реальність плану аудиторської перевірки нематеріальних активів та об’єктивність залежить від уявлення аудитора про об’єкт перевірки, організацію бухгалтерського обліку і внутрішній контроль їх на підприємстві.

План має включати перевірку:

  •  реальності обмежень підприємства у праві власності на активи;
  •  міру надійності гарантій, які надані відносно зобов’язань;
  •  рівня достовірності умовних активів і зобов’язань у вартісній оцінці;
  •  обґрунтованості прийнятих сум зобов’язань у рахунок майбутніх капітальних затрат;
  •  правильності ведення бухгалтерського обліку;
  •  достовірності складених фінансових звітів.

При плануванні аудиту нематеріальних активів необхідно визначити:

  •  аудиторські процедури, які потрібно використати;
  •  доцільність залучення до перевірки інших аудиторів, експертів;
  •  коло діяльності залучених до перевірки інших аудиторів, експертів за згодою замовника аудиту.

Зміст, масштаб і кількість аудиторських процедур визначається на основі оцінки системи бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю на підприємстві, яке перевіряється.

Важливе значення в організації і проведенні аудиту нематеріальних активів має збір аудиторських доказів того, що фінансові звіти складені відповідно до чинного законодавства і П(С)БО 8 «Нематеріальні активи», документальне їх підтвердження, аудиторський висновок і аудиторський звіт, тобто правильно розроблений алгоритм проведення аудиту та його реалізація.

3. Послідовність аудиту нематеріальних активів

Під аудиторською перевіркою нематеріальних активів розуміється дослідження прав підприємства на користування природними надрами, майном, землею, авторське право у сфері науки, літератури, мистецтва, об'єктами промислової власності тощо.

До нематеріальних активів належать немонетарні активи, які не мають матеріальної форми, можуть бути ідентифіковані (відокремлені від підприємства) та утримуватися підприємством із метою використання протягом періоду, більшого за один рік (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік ) для виробництва, торгівлі, адміністративних потреб чи надання в оренду іншими особами (права користування природними ресурсами, права користування майном, права на знаки торгівлі й послуг, права на об’єкти промислової власності, авторські та суміжні з ним права, гудвіл, інші нематеріальні активи).

Мета аудиту нематеріальних активів - установлення дотримання підприємством методики обліку вимогам Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи". Досліджуються питання документального оформлення наявності об'єктів нематеріальних активів, правильності відображення їх початкової балансової вартості, організації, аналітичного і синтетичного обліку нематеріальних активів нарахування їх зносу, а для цього слід використати рахунок 12 "Нематеріальні активи", який призначений для обліку та узагальнення інформації про наявність та рух їх.
Бухгалтерський облік нематеріальних активів ведеться щодо кожного об'єкта за такими групами: права користування природними ресурсами (право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище тощо); права користування майном (право користування земельною ділянкою, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо); права на знаки для товарів і послуг (товарні знаки, торгові марки, фірмові назви тощо); права на об'єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорт рослин, породи тварин, ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо); авторські та суміжні з ними права (право на літературні та музичні твори, програми для ЕОМ, бази даних тощо); гудвіл; інші нематеріальні активи (право на провадження діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).

Придбаний або отриманий нематеріальний актив відображається в балансі, якщо існує імовірність одержання майбутніх економічних вигід, пов'язаних з його використанням, і якщо його вартість може бути достовірно визначена.

Нематеріальний актив, отриманий у результаті інтелектуального розроблення, треба відображати в балансі за умови, якщо підприємство має намір, технічну можливість та ресурси для доведення нематеріального активу до стану, у якому він придатний для реалізації або використання; можливість отримання майбутніх економічних вигід від реалізації або використання нематеріального активу; інформацію для достовірного визначення витрат, пов'язаних з розробленням нематеріального активу.

Якщо нематеріальний актив не відповідає зазначеним критеріям визнання, то витрати, пов'язані з його придбанням чи створенням, визнаються витратами того звітного періоду, протягом якого вони були здійснені, без визнання таких витрат у майбутньому нематеріальним активом.

Не визнаються активом, а підлягають відображенню у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені: витрати на дослідження; витрати на підготовку і перепідготовку кадрів; витрати на рекламу та просування продукції на ринку; витрати на створення, реорганізацію та переміщення підприємства або його частини; витрати на підвищення ділової репутації підприємства (гудвіл), вартість видань.

У процесі проведення аудиту нематеріальних активів знижується значення використання методів перевірки фізичної наявності, оскільки операції з нематеріальними активами мають переважно суто документальний характер. Відповідно, активніше використовуються методи перевірки задокументованих даних як щодо суті операції, так і щодо правильності оформлення та арифметичної точності. Під час перевірки документації для уточнення окремих даних доречно використати метод опитування відповідальних працівників підприємства та третіх осіб.

Розкриття інформації про нематеріальні активи визначені П(С)БО - (Положення (стандарт) бухгалтерського обліку) 8 "Нематеріальні активи". Бухгалтерський облік нематеріальних активів ведеться стосовно кожного об'єкта за групами, тобто за сукупністю однотипних за призначенням і умовами використання. У плані рахунків передбачений синтетичний рахунок 12 "Нематеріальні активи", який має відповідні субрахунки: "Права користування природними ресурсами"; "Права користування майном"; "Права на знаки для товарів і послуг"; "Права на об'єкти промислової власності"; "Авторські суміжні з ними права"; "Гудвіл" та "Інші нематеріальні активи". Важливо підкреслити, що П(С)БО 8 не поширюються на гудвіл, який виникає внаслідок об'єднання підприємств, і на операції з нематеріальними активами, особливості обліку яких визначаються іншими П(С)БО.

Для проведення експертизи нематеріальних активів і здійснення юридичного аналізу первинних бухгалтерських документів, що підтверджують право на їх власність, залучають відповідних фахівців.

З початку аудиту необхідно перевірити наявність нематеріальних активів за документами, де вони описані, або документи, в котрих підтверджується створення відповідного об'єкта. Також важливо встановити, чи правильно отриманий або придбаний нематеріальний актив відображається в балансі; чи відповідає установленим критеріям визнання; за якою вартістю нематеріальні активи зараховуються на баланс (активи мають зараховуватися за первісною вартістю); чи збільшувалася первісна вартість на підприємстві; які витрати на придбання (створення) понесло підприємство; на якому рахунку ці витрати нагромаджуються у разі придбання нематеріальних активів в обмін на корпоративні права, яким чином визначається залишкова справедлива вартість.

Аудитор повинен ураховувати те, що первісна вартість придбаного нематеріального активу складається з ціни (вартості) придбання (крім отриманих торговельних знижок), мита, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню, та інших витрат, безпосередньо пов'язаних з його придбанням та доведенням до стану, у якому він придатний для використання за призначенням. Витрати на сплату процентів за кредит не включаються до первісної вартості нематеріальних активів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок кредиту банку. Первісна вартість нематеріального активу, створеного підприємством, включає прямі витрати на оплату праці, прямі матеріальні витрати, інші витрати, безпосередньо пов'язані із створенням цього нематеріального активу та приведенням його до стану придатності для використання за призначенням (оплата реєстрації юридичного права, амортизація патентів, ліцензій тощо). Первісна вартість нематеріальних активів збільшується на суму витрат, пов'язаних із удосконаленням цих нематеріальних активів і підвищенням їх можливостей та строку використання, які сприятимуть збільшенню первісно очікуваних майбутніх економічних вигід.

Перевіряється правильність відображення первісної вартості нематеріальних активів, придбаних у результаті обміну на подібні і неподібні об'єкти, безоплатно отриманих об'єктів, внесених до статутного капіталу підприємства, отриманих унаслідок об'єднання підприємств.

Необхідно перевірити правильність відображення в обліку сум дооцінки й уцінки нематеріальних активів.

Відомості про зміни первісної вартості та суми зносу нематеріальних активів заносяться до регістрів їх аналітичного обліку.

Крім того, предметом аудиту є перевірка правильності нарахування амортизації, зносу і визначення фінансового результату від вибуття нематеріальних активів. Метод амортизації нематеріального активу обирається підприємством самостійно виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигід.

Нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється протягом терміну їх корисного використання, який установлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), але не більше 20 років.

Визначаючи термін корисного використання об'єкта нематеріальних активів, треба ураховувати: строки корисного використання подібних активів; моральний знос, що передбачається; правові або інші подібні обмеження щодо термінів його використання та інші фактори.

Метод амортизації нематеріального активу обирається підприємством самостійно виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигід. Якщо такі умови визначити неможливо, то амортизація нараховується із застосуванням прямолінійного методу. Розрахунок амортизації при застосуванні відповідних методів нарахування здійснюється згідно з Положенням (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби».

Під час розрахунку вартості, яка амортизується, ліквідаційна вартість нематеріальних активів прирівнюється до нуля, крім таких випадків: коли існує невідмовне зобов'язання іншої особи щодо придбання цього об'єкта наприкінці строку його корисного використання; коли ліквідаційна вартість може бути визначена на підставі інформації існуючого активного ринку й очікується, що такий ринок існуватиме наприкінці строку корисного використання цього об'єкта.

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому нематеріальний актив став придатним для використання. Нарахування амортизації припиняється починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття нематеріального активу.

Термін корисного використання нематеріального активу та метод його амортизації має переглядатися в кінці звітного року, якщо в наступному періоді очікуються зміни строку корисного використання активу або зміни умов отримання майбутніх економічних вигод. Амортизація нематеріального активу нараховується виходячи з нового методу нарахування амортизації і строку використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем змін.

Належна увага має приділятися і правильності списання об'єктів нематеріальних активів з балансу, відповідності показників синтетичного й аналітичного обліку, їх зносу, сумам залишків, записаних у Головній книзі і Балансі.

Нематеріальний актив списується з балансу в разі його вибуття або внаслідок продажу, безоплатного передання або неможливості отримання підприємством надалі економічних вигод від його використання. Фінансовий результат від вибуття об'єктів нематеріальних активів визначається як різниця між доходом від вибуття (за вирахуванням непрямих податків і витрат, пов'язаних з вибуттям) та їх залишковою вартістю. Регістри аналітичного обліку нематеріальних активів, що вибули, додаються до документів, якими оформлені факти вибуття цих об'єктів.

Фінансовий результат від вибуття об'єктів нематеріальних активів визначається як різниця між доходом від вибуття (за вирахуванням непрямих податків і витрат, пов'язаних із вибуттям) та їх залишковою вартістю. Регістри аналітичного обліку нематеріальних активів, що вибули, додаються до документів, якими оформлено вибуття цих об'єктів.

Необхідно перевірити також правильність ведення аналітичного обліку нематеріальних активів за видами й окремими об'єктами та з'ясувати, на підставі яких первинних документів здійснюється надходження нематеріального активу і його вибуття.

Особлива увага приділяється перевірці відображення у бухгалтерському обліку результатів інвентаризації нематеріальних активів. При виявленні нестач необхідно встановити розміри збитків від знищення, порчення нематеріальних активів та з’ясувати правильність нарахування сум для утримання і відображення їх на рахунках бухгалтерського обліку. Аудитор повинен перевірити господарські операції по придбанню, списанню, продажу нематеріальних активів і відобразити їх в робочому документі.

4. Вимоги до висновку за результатами перевірки нематеріальних активів

В аудиторському висновку за результатами перевірки нематеріальних активів при дотриманні вимог аудитор повинен зазначити:

  1.  прийнятність звітності — загальна сума нематеріальних активів є прийнятною і в основному відповідає реальним потребам підприємства;
  2.  обґрунтованість — усі нематеріальні активи, відображені в звітності, реально існують на дату складання балансу;
  3.  закінченість — усі нематеріальні активи, правильно визначені за їх кількістю відображені у балансі та є власністю підприємства;
  4.  оцінка — кількість нематеріальних активів, що відображені в обліку, збігається з їх наявністю, для їх оцінки правильно використовувати ціни, період застосування цін відповідає дійсності;
  5.  класифікація — нематеріальні активи правильно класифіковані;
  6.  розділення за періодами — сума активів, що надійшли і вибули правильно розділені між двома періодами;
  7.  відповідність аналітичного синтетичному обліку — загальні суми в книгах аналітичного обліку відповідають наведеним у Головній книзі;
  8.  розкриття — основні категорії нематеріальних активів, методи їх оцінки правильно відображені в звітності.

 


Список використаної літератури

  1.  Білик М. Д. Організація і методика аудиту сільськогосподарських підприємств: Підручник. — К.: КНЕУ, 2003. — 628 с.
  2.  Петрик О. А., Савченко В. Я., Свідерський Д. Є.  Організація та методика аудиту підприємницької - діяльності: Навч. посіб. / За заг. ред. О. А. Петрик. — К.: КНЕУ, 2008. — 472 с.
  3.  Сопко В. В., Верхоглядова Н. І., Ільїна С. Б. Організація і методика проведення аудиту: Навч. посіб. — К.: Професіонал, 2004. — 624 с.
  4.  Савченко В. Я.  Аудит : Підручник. — К.: КНЕУ, 2002. — 322 с.




1. Учет материалов
2. на тему- Влияние информационных технологий на успеваемость студентов
3.  Специфика земельных отношений и рынка земли
4. РЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства Ха
5. Тема Строение атома и периодическая система
6. Классификация нагрузки Характеристика средств подготовки нагрузки Средства подготовки к которому м
7. Начала инженерного творчества Студенты приносят на зачёт- 1
8. Курсовая работа- Ответственность за нарушение земельного законодательства
9. Разновидности мультипрограммирования
10. дитячому сильно закохався у 16~річну дівчину яка не звертала на нього найменшої уваги.
11. А ПОШЛИТЕ ДЕТИ В АФРИКУ ГУЛЯТЬ Познавательно развлекательная программа для учащихся 1 3 к
12. побутові приміщення та майданчики для зберігання автомобілів повинні відповідати чинним санітарним нормам
13. U.RU Г.html
14. реферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук4
15.  Анализ отклонений по распределенным производственным затратам предусматривает анализ отклонений по- 1 изд
16. введение статуса федеральных инспекторов и общественных наблюдателей
17. Статья- Что открыл Достоевский в «Бедных людях»
18. Технология машиностроения Коробка дифференциала.html
19. тематики Технический университет Кафедра Информационной безопасности
20. выяснить какой орган поражён и каков характер поражения; 2 установить причину и патогенез заболевания; 3 оп