01 Акушерство і гінекологія А в т о р е ф е р а т дисертації на здобуття наукового ступеня кандидат
Работа добавлена на сайт samzan.net:
ІНСТИТУТ ПЕДІАТРІЇ, АКУШЕРСТВА ТА ГІНЕКОЛОГІЇ
АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ЛАСАЧКО СВІТЛАНА АНАТОЛІЇВНА
УДК 618:614.2:616-006
ПРОФІЛАКТИКА НЕПЛАНОВАНОЇ ВАГІТНОСТІ ПРИ ДИФУЗНІЙ ДОБРОЯКІСНІЙ ГІПЕРПЛАЗІЇ МОЛОЧНИХ ЗАЛОЗ
14.01.01- Акушерство і гінекологія
А в т о р е ф е р а т
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Київ – 1999
Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано в Донецькому державному медичному університеті ім.М.Горького МОЗ України
Науковий керівник:
доктор медичних наук, професор ЧАЙКА ВОЛОДИМИР КИРИЛОВИЧ,
завідуючий кафедрою акушерства, гінекології та перинатології факультету післядипломної освіти Донецкого державного медичного університету ім. М.Горького МОЗ України
Офіційні опоненти:
доктор медичних наук, професор СОЛЬСЬКИЙ ЯКІВ ПОРФИРІЙОВИЧ,
завідувач відділення гінекології Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України
доктор медичних наук, професор ТАРУТІНОВ ВАЛЕРІЙ ІВАНОВИЧ,
завідувач відділення пухлин молочної залози Українського науково-дослідного інституту онкології та радіології МОЗ України
Провідна установа:
Київска медична академія післядипломної освіти ім П.Л.Шупіка МОЗ України, кафедра акушерства та гінекології № 3
Захист дисертації відбудеться “22” лютого 2000 р. о 13 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.553.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальностями “Педіатрія”, “Акушерство і гінекологія” при Інституті педіатрії, акушерства та гінекології АМН України (04050, м.Київ-50, вул. Мануїльського, 8).
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України (04050, м. Київ, вул. Мануїльського,8).
Автореферат розісланий “ 25 ” ãðóäíÿ 1999 ðîêó.
Вчений секретар спеціалізованої
вченої ради Л.В.Квашніна
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність проблеми. Доброякісна гіперплазія молочних залоз (ДГМЗ) — одне з найпоширеніших захворювань серед сучасних жінок. Воно зустрічається, за даними різних авторів, в 20-30% жінок, а серед гінекологічних хворих — у 50-60% (Сидоренко Л.Н., 1991; Бурдіна Л.М., 1996; Левшин В.Ф., Піхут П.М., 1993).
Результати експериментальних, клінічних і морфологічних досліджень останніх років дозволяють вважати, що доброякісні захворювання молочної залози є початковою ланкою в процесі злоякісної трансформації тканин цього органу, а деякі форми ДГМЗ — визнаним передраковим станом (Годорожа Н.М., Павлюк В.Д., 1991; Сидоренко Л.Н., 1991; Lee K.C., Chan J.K., Gwi E., 1996). Найбільша частота ДГМЗ спостерігається в жінок віком 25-49 років, тобто в той період життя, коли найбільш актуально постає питання планування сім'ї. Погана поінформованість про методи і засоби контрацепції, недостатнє їх використання збільшує ризик настання непланованої вагітності і призводить до росту числа штучних абортів, що, в свою чергу, веде до росту гінекологічної захворюваності і неплідності (Богатирьова Р.В., Іркіна Т.К., 1997; Вовк І.Б., 1997; Сольський Я.П., Саркісян А.А., Татарчук Т.Ф., 1996).
Вагітність у віці після 35 років, особливо перервана, велике число абортів в анамнезі належать до чинників ризику виникнення раку молочної залози (Ременнік Л.І., 1990; Тарутінов В.І., 1998). Якщо доброякісне захворювання молочної залози вже існує, ризик підвищується в багато разів. Крім того, страх настання небажаної вагітності призводить до виникнення дискомфорту в сексуальному житті жінки, сексуальній невдоволеності і нервово-психічному напруженню, і викликає погіршення перебігу ДГМЗ. Нормалізація сексуальної функції є важливою ланкою в комплексній медичній реабілітації хворих на ДГМЗ (Сидоренко Л.Н., 1991). Все це свідчить про те, що ці жінки потребують надійних і безпечних методів і засобів контрацепції. Таким чином, проблема профілактики непланованої вагітності у жінок з ДГМЗ є актуальною.
Незважаючи на це, в літературі існують лише окремі публікації щодо використання тих чи інших засобів контрацепції у хворих на ДГМЗ. Відсутні дані про ефективність і прийнятність різних методів контрацепції в цій групі жінок, недостатньо вивчено вплив різних видів контрацептивів на стан молочних залоз, перебіг захворювання і гормональний баланс хворих на ДГМЗ, не існує загальноприйнятих для онкологів, хірургів і акушерів-гінекологів схем і алгоритмів індивідуального добору методів контрацепції для цих жінок.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно з планом НДР Донецького державного медичного університету ім. М.Горького МОЗ України, робота є фрагментом комплексної теми “Розробка нових підходів до профілактики та лікування неплідного шлюбу” МОЗ України, № держ. реєстрації 0197V002125, шифр теми МК 950605. Автор є виконавцем теми.
Мета дослідження. Збереження репродуктивного здоров’я, зниження кількості медичних абортів та гінекологічної захворюваності серед жінок з ДГМЗ завдяки розробці і застосуванню науково обгрунтованих критеріїв індивідуального добору методів профілактики непланованої вагітності для хворих на ДГМЗ.
Основні задачі дослідження:
Вивчити особливості стану репродуктивного здоров’я та анамнезу хворих на ДГМЗ, використання різних методів контрацепції в цій групі жінок.
Вивчити стан гіпофізарно-яєчникової системи здорових жінок і хворих на ДГМЗ в динаміці менструального циклу, а також в залежності від ступеня важкості захворювання.
Дослідити вплив різних видів оральних контрацептивів (ОК) на показники гормонального статусу хворих дифузними формами ДГМЗ.
Визначити вплив різних методів контрацепції на стан молочних залоз жінок з дифузними формами ДГМЗ і перебіг захворювання.
Вивчити ефективність і прийнятність різних методів контрацепції для хворих на ДГМЗ.
Розробити і науково обгрунтувати алгоритм індивідуального диференційованого добору методів профілактики непланованої вагітності для хворих дифузними формами ДГМЗ у залежності від віку, стану молочних залоз, показників гормонального статусу та супутніх захворювань.
Наукова новизна роботи. Вперше вивчено особливості використання різних методів контрацепції жінками з ДГМЗ.
Вперше визначено стан гіпофізарно-яєчникової системи у хворих на ДГМЗ в залежності від ступеня важкості захворювання з використанням шкали клінічної оцінки стану молочних залоз.
Вперше вивчено вплив різних видів ОК на гормональний баланс хворих дифузними формами ДГМЗ. Доведено, що всі види ОК при правильному доборі з урахуванням індивідуальних особливостей гормонального статусу мають позитивний вплив на гормональну систему цих жінок. В найбільшій мірі цей ефект притаманний чисто прогестиновим контрацептивам.
Вперше вивчено в порівняльному плані вплив різних методів контрацепції на стан молочних залоз жінок з дифузними формами ДГМЗ та перебіг захворювання. Доведено, що застосування гормональної контрацепції за умов індивідуального добору призводить до поліпшення перебігу ДГМЗ, а тривале використання традиційних методів контрацепції, навпаки, сприяє погіршанню стану молочних залоз при цьому захворюванні.
Розроблено і впроваджено в практику алгоритм індивідуального диференційованого добору методів профілактики непланованої вагітності для хворих на дифузну ДГМЗ в залежності від віку, стану молочних залоз, показників гормонального статусу і наявності супутніх захворювань.
Практичне значення роботи. Для практичної роботи лікарів акушерів-гінекологів, хірургів, онкологів, які займаються лікуванням і диспансерним наглядом за жінками з ДГМЗ, рекомендовано алгоритм індивідуального диференційованого добору методів профілактики непланованої вагітності для хворих на дифузну ДГМЗ з урахуванням віку жінки, стану молочних залоз, показників гормонального статусу і наявності супутніх захворювань, який дозволяє практичним лікарям швидко і правильно рекомендувати метод контрацепції з максимальною користю для здоров’я пацієнток. Проведено патогенетичне обгрунтування позитивного впливу ОК на гормональний баланс, стан молочних залоз і динаміку захворювання у жінок з дифузними формами ДГМЗ.
Використання даного алгоритму дозволяє знизити кількість штучних абортів в цій групі жінок з 19,8 % до 4,5 %, а гінекологічну захворюваність з 72,0 % до 35,9 %.
Впровадження результатів дослідження. Результати дослідження і розроблений алгоритм індивідуального диференційованого добору методів профілактики непланованої вагітності для жінок з дифузними формами ДГМЗ впроваджені в роботу жіночих консультацій м. Донецька, відділення планування сім’ї Донецького державного регіонального центру охорони материнства та дитинства (ДДРЦОМД), поліклінічного відділення Донецького обласного протипухлинного центру, в роботу жіночої консультації Львівської обласної клінічної лікарні.
Теоретичні положення і практичні рекомендації дисертаційної роботи використовуються на лекціях і практичних заняттях для лікарів-інтернів, на курсах підвищення кваліфікації, стажування та інформації для лікарів Донецької області на кафедрі акушерства, гінекології та перинатології факультету післядипломної освіти Донецького державного медичного університету ім. М.Горького МОЗ України.
Особистий внесок здобувача. Дисертантом проведено клінічне обстеження 162 жінок репродуктивного віку, хворих на дифузну ДГМЗ, і 60 жінок контрольної групи. Вивчено стан гіпофізарно-яєчникової системи обстежених жінок, проведено статистичну обробку даних. Досліджено вплив різних видів контрацепції на деякі показники гормональної системи, стан молочних залоз і перебіг захворювання у хворих на ДГМЗ. Розроблено і науково обгрунтовано алгоритм диференційованого добору методів профілактики непланованої вагітності для хворих на дифузну ДГМЗ в
залежності від віку, стану молочних залоз, показників гормонального статусу і супутніх захворювань. Проведено статистичну обробку отриманих результатів та їх аналіз.
Апробація роботи. Матеріали дисертації доповідались на засіданні кафедри акушерства, гінекології та перинатології факультету післядипломної освіти Донецького державного медичного університету (м. Донецьк, 1998); на засіданні Вченої Ради УкрНДІ медичних проблем сім’ї (м. Донецьк, 1999); були представлені на міжобласній науково-практичній конференції акушерів-гінекологів, присвяченій 30-річному ювілею кафедри акушерства і гінекології факультету удосконалення лікарів (м. Донецьк, 1995); Х з’їзді акушерів-гінекологів України (м. Одеса, 1996).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 робіт, у тому числі 4 статті в центральних медичних журналах, 2 — у збірниках наукових праць, 2 — в тезах.
Обсяг і структура дисертації. Дисертацію викладено на 174 сторінках машинописного тексту. Вона складається зі вступу, огляду літератури, чотирьох розділів з викладенням результатів власних досліджень, аналізу та узагальнення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел. Текстову частину викладено на 108 сторінках. Список використаних джерел містить 233 роботи, з них 138 — вітчизняних і 95 — іноземних авторів, та займає 26 сторінок. Роботу проілюстровано 29 таблицями і 13 рисунками, які займають 40 сторінок.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріали та методи дослідження. Для досягнення поставленої мети нами було обстежено 60 жінок репродуктивного віку, в яких не було виявлено захворювань молочних залоз (І, або контрольна, група), а також 162 жінки репродуктивного віку, хворих на ДГМЗ (118 жінок основної (ІІ) групи та 44 жінки групи порівняння (ІІІ)). Жінки основної та контрольної груп з метою запобігання небажаної вагітності використовували ОК. 118 жінок основної групи були поділені на три підгрупи: підгрупа II.А — 38 пацієнток, які приймали монофазні комбіновані естроген-гестагенні гормональні контрацептиви типу марвелон, ло-феменол; підгрупа II.Б — 38 жінок, що використовували трифазні комбіновані естроген-гестагенні гормональні контрацептиви типу три-регол, триквілар, тризістон, та II.В підгрупа— 42 пацієнтки, які приймали міні-пілі — гестагенні контрацептиви типу екслютон, оврет, контінуїн. Жінки ІІІ групи не використовували гормональну контрацепцію. З метою запобігання небажаної вагітності вони вживали так звані “традиційні” методи: бар’єрний, календарний, coitus interruptus та їх комбінації. Контрольна група також була поділена на три підгрупи: I.А — 20 жінок, що використовували монофазні комбіновані оральні контрацептиви (КОК); підгрупа I.Б — 20 жінок, які приймали трифазні КОК, підгрупа I.В — 20 жінок, що приймали міні-пілі.
Обстеження жінок проводилось на базі відділення планування сім’ї ДДРЦОМД.
Серед усіх жінок було проведене анкетування, за допомогою якого нами детально вивчено загальний, акушерський та гінекологічний анамнез, умови праці, життя, рівень освіченості щодо засобів контрацепції, відношення до різних методів контрацепції. При збиранні анамнезу та проведенні його аналізу особлива увага приділялась наступним даним: сімейний анамнез (сімейний стан, наявність у родичів захворювань молочних залоз, а також онкологічних та ендокринних захворювань); перенесені та супутні захворювання молочних залоз, щитовидної залози, печінки та інші; гінекологічний анамнез (становлення і характер менструальної функції, перенесені та супутні гінекологічні захворювання, оперативні втручання на органах малого тазу); репродуктивний анамнез (кількість вагітностей, серед них — пологів та штучних або самовільних абортів, ускладнення; вік при першій та останній вагітностях; наявність вагітностей, зокрема перерваних, після 35 років; тривалість та особливості лактації; методи контрацепції, що застосовувались).
Об’єктивне дослідження включало вимірювання ваги, росту, загальне обстеження, огляд та пальпацію молочних залоз та регіонарних лімфатичних вузлів. Для виявлення екстрагенітальної патології всі жінки були проконсультовані терапевтом, ендокринологом, невропатологом, окулістом, хірургом.
Всім жінкам проводили ретельне гінекологічне обстеження. Ультразвукове дослідження проводили на апараті “Toshiba” в першу фазу менструального циклу датчиками з частотою 3,5 та 5 МГц. Визначали також загальноклінічні аналізи крові, сечі, аналіз або бактеріологічне дослідження вагінальних виділень. При потребі виконували рентгенологічне дослідження черепу (турецького сідла) з метою виключення органічних захворювань гіпофізу.
Нами були використані наступні методи обстеження молочних залоз: клінічний, цитологічний, ультразвуковий, мамографія. Після огляду та пальпації клінічний стан молочних залоз оцінювали за шкалою Л.Н.Сидоренко, 1991 р.. Рентгенологічне дослідження проводили на спеціальному мамографі “Електроніка” з використанням посилюючих екранів з поглиненою дозою на один знімок 0,1 мЗв. Дослідження виконували в першу фазу менструального циклу в двох стандартних проекціях (прямій та боковій). Використовували також цитологічне дослідження пунктату, добутого за допомогою тонкої голки, та виділень із сосків. Ультразвукове сканування проводили на апараті “Sonoscop - 20” фірми Kranzbhler (Німеччина) лінійним датчиком з частотою 7,5 MГц з використанням сірої шкали згідно з загальноприйнятою методикою в реальному масштабі часу з 7 по 14 день менструального циклу.
Оцінку гормонального статусу проводили шляхом визначення в сироватці крові концентрацій гормонів гіпофізу (фолікулостимулюючого (ФСГ), лютеінізуючого (ЛГ), пролактину (ПРЛ)) та стероїдних гормонів (естрадіолу (Е2), прогестерону (П)) на 6-8 та 20-22 дні менструального циклу. Дослідження проводили імуноферментним методом з використанням стандартних наборів фірми UBI MAGIWEL та Clone Systems (США) суворо за інструкціями, що були надані фірмою для кожного гормону окремо.
Результати дослідження та їх обговорення. Склад жінок обстежених груп за віком та соціальним станом достовірно не відрізнявся, але у хворих на ДГМЗ праця в 1,4 рази частіше була пов’язана з професійними шкідливостями, і в 2,2 рази — з нервово-психічним напруженням.
Клініко-статистичний аналіз індивідуальних карт показав, що в 93,7% хворих на ДГМЗ спостерігаються несприятливі особливості гінекологічного, сімейного та репродуктивного анамнезу.
У 28,4% хворих на ДГМЗ виявився достовірно пізніший вік менархе (1415 років), ніж серед жінок контрольної групи (8,3%). В віці 11-13 років становлення менархе відзначено в 90,0% жінок контрольної групи, а в хворих на ДГМЗ цей показник достовірно нижчий: 60,5%. Становлення менструального циклу в хворих на ДГМЗ було достовірно тривалішим, ніж в контрольній групі. Серед 63,3% жінок контрольної групи та 32,1% хворих на ДГМЗ менструальний цикл встановився одразу, відповідно серед 30,0% та 21,6% — протягом 6 місяців, у 5,0% та 25,9% — протягом 1 року, в 1,7% та в 17,1% — протягом 2-х років. Тривалість менструального циклу до 26 днів відзначено у 10,0 % жінок контрольної групи та 29,6% хворих на ДГМЗ; від 27 до 29 днів — у 80,0% та 38,3%; від 30 до 35 днів — у 10,0% та 32,1% відповідно.
Отже, для хворих на ДГМЗ характерними виявились більш пізній вік менархе та становлення менструального циклу протягом більш тривалого часу, ніж у здорових жінок; вкорочений (до 26 днів) або більш тривалий (понад 30 днів) менструальний цикл. Підтвердження нашим даним ми знайшли в світовій літературі (Сидоренко Л.Н., 1991; Hilakivi-Clarke L., Clarke R., Lippman M.E., 1994). Згідно з цими даними, вкорочений менструальний цикл відповідає гіперестрогенемії, цикл тривалістю більш ніж 30 днів — браку прогестерону в другій фазі менструального циклу.
Для жінок з ДГМЗ характерними виявились такі несприятливі особливості репродуктивного анамнезу: відсутність пологів або тільки єдині пологи (72,2% випадків, в контролі 50,0%); в 38,2% — кількість штучних або самовільних абортів більше трьох (в контролі 6,7%); в 46,9% хворих на ДГМЗ мали місце перервані вагітності до перших пологів (в контролі в 8,6%), та в 19,1% — у віці старше 35 років (в контролі в 4,3%).
Порушення лактаційної функції, наявність супутніх гінекологічних захворювань, особливо запальних та гіперпластичних процесів, несприятливі особливості сімейного й сексуального анамнезу вважають факторами ризику виникнення доброякісних та злоякісних захворювань молочної залози (Тарутінов В.І., 1998; Бурдіна Л.М., 1996; Zhang J. et. al., 1995). В нашому дослідженні порушення лактаційної функції відзначалися в 61,1% хворих на ДГМЗ (в контролі в 19,7%), тривалі запальні захворювання матки і придатків в 50,6% (в контролі в 21,7%); в 41,4% — бактеріальні вагінози і кольпіти (в контрольній групі в 16,7%); в 27,8% — порушення менструального циклу (в контролі серед 13,3%); пухлинні і гіперпластичні процеси жіночих статевих органів в 24,7% (в контролі в 6,7%); тривалі або гострі стресові ситуації в 63,6% (в контролі в 37,4%); несприятливі особливості сімейного і сексуального анамнезу в 45,5% (в контролі в 25,1%).
Захворювання шлунково-кишкового тракту і печінки в хворих на ДГМЗ зустрічались достовірно частіше (40,7%), ніж у здорових жінок (10,0%), щитовидної залози відповідно в 16,7% та 1,7%, центральної і вегетативної нервової системи в 29,7% та 10,1%.
Аналіз сімейного анамнезу у обстежених нами жінок вказує на роль спадкової схильності в розвитку ДГМЗ. В родичів хворих на ДГМЗ частіше зустрічалися онкологічні захворювання (33,3%, в контролі 6,7%), особливо жіночих статевих органів і молочних залоз (11,7%, в контролі 3,4%), доброякісні новоутворення жіночих статевих органів та молочних залоз (35,8%, серед родичів здорових жінок в 6,7%), ДГМЗ (12,3%, в контролі в 1,7%) та нейроендокринні й обмінні захворювання (35,0% та 6,7%).
Аналіз даних анкетування стосовно методів контрацепції, що використовуються, показав, що хворі на ДГМЗ недостатньо знайомі з методами та засобами контрацепції, гормональну контрацепцію використовують тільки 6,8 % жінок цієї групи (в контролі 20,0%). Більшість (62,3 % жінок) користуються малоефективними традиційними методами контрацепції (в контролі 48,4%), а 16,0 % не використовують зовсім ніяких методів (в контролі 3,3%). У зв'язку з цим співвідношення перерваних вагітностей та пологів в цій групі жінок дуже високе та складає 2,1?1, в контрольній групі 0,8?1. Все це свідчить про те, що жінки репродуктивного віку, хворі на ДГМЗ, належать до групи ризику з непланованої вагітності й потребують високоефективних сучасних методів контрацепції.
Нами був вивчений стан функції гіпофізарно-яєчникової системи у 162 жінок репродуктивного віку, хворих на ДГМЗ. Слід окремо зазначити, що не було знайдено суттєвих відмінностей в стані гормональної системи у жінок з різними клінічними формами захворювання. Наша робота, згідно з метою, має таку особливість, що до неї увійшли лише ті жінки з ДГМЗ, які потребують контрацепції. Тобто велика кількість інших хворих на ДГМЗ залишилась поза межами цього дослідження. Це насамперед ті жінки, в яких захворювання виникло на фоні таких ендокринних порушень, що є причиною неплідності, звичного невиношування вагітності, хворі, які перенесли оперативні втручання на статевих органах, після яких настання вагітності неможливе. Має значення також той факт, що до дослідження не увійшли хворі на ДГМЗ позарепродуктивного віку, а також ті жінки, що не мають статевих стосунків протягом тривалого часу. Згідно з даними різних авторів, такі пацієнтки серед хворих на ДГМЗ становлять біля 25-40 % (Демідов С.М., 1991; Сидоренко Л.Н., 1991).
Нами знайдені суттєві відмінності в стані гіпофізарно-яєчникової системи хворих на ДГМЗ та жінок контрольної групи. Середня концентрація ФСГ в фолікулінову фазу менструального циклу дорівнює 10,52±0,30 мкг/л у хворих на ДГМЗ і 6,22±0,18 мкг/л в контрольній групі, тобто спостерігається перевищення в 1,7 рази (p<0,05). В лютеїнову фазу циклу ці показники дорівнюють відповідно 5,71±0,20 мкг/л та 3,48±0,16 мкг/л (має місце перевищення в 1,6 рази, p<0,05). Середня концентрація ЛГ в першу фазу циклу дорівнює 9,67±0,32 мкг/л в основній групі та 4,14±0,18 мкг/л в контрольній, в другу фазу циклу ці показники становлять відповідно 5,30±0,23 мкг/л та 3,66±0,17 мкг/л. Таким чином, спостерігається перевищення показників контрольної групи в 2,3 рази в фолікулінову фазу менструального циклу та в 1,4 рази в лютеїнову (p<0,05). При цьому співвідношення ФСГ/ЛГ залишається в межах норми (1,1-1,5) (Травянко Т.Д., Сольський Я.П., 1989) й істотно не відрізняється від показника контрольної групи в другу фазу менструального циклу, а в першу фазу менструального циклу змінюється на користь ЛГ та дорівнює 1,2 у хворих на ДГМЗ і 1,5 в контрольній групі (p<0,05). Рівень пролактину в хворих на ДГМЗ становить 18,39±0,62 нг/мл та перевищує показник контрольної групи (6,94±0,26 нг/мл) в 2,6 рази.
Рівень Е2 в хворих на ДГМЗ становить 0,93±0,06 нмоль/л і перевищує показник контрольної групи (0,43±0,02 нмоль/л) в 2,1 рази в фолікулінову фазу менструального циклу. В лютеїнову фазу ці показники дорівнюють відповідно 1,05±0,04 нмоль/л та 0,59±0,01 нмоль/л, тобто спостерігається перевищення у 1,8 рази. Рівень П в першу фазу циклу вищий в контрольній групі в 1,4 рази і становить 5,41±0,21 нмоль/л, а серед хворих на ДГМЗ — 3,79±0,37 нмоль/л (p<0,05). В другу фазу циклу ці показники дорівнюють відповідно 27,91±0,73 нмоль/л та 13,60±1,28 нмоль/л, тобто має місце зниження вмісту П в хворих на ДГМЗ в 2,1 рази в порівнянні з контрольною групою (p<0,05). Одночасне підвищення вмісту ФСГ та Е2 ,особливо в другу фазу менструального циклу, в хворих на ДГМЗ ми вважаємо проявом порушення механізму зворотного зв’язку.
При ДГМЗ має місце абсолютна та відносна гіперестрогенемія й гіпопрогестеронемія. Коефіцієнт Е2/П у хворих на ДГМЗ вищий, ніж у контрольній групі, у 8,7 рази в фолікулінову фазу менструального циклу, і в 9,3 рази в лютеїнову фазу (p<0,01). Саме цей показник, на нашу думку, є найбільш інформативним для оцінки гормонального дисбалансу при ДГМЗ.
Виявлено пряму кореляційну залежність між рівнем Е2 в другій фазі менструального циклу і ступенем важкості клінічної картини ДГМЗ із коефіцієнтом кореляції 0,79±0,03, а також між коефіцієнтом Е2/П у другій фазі менструального циклу і ступенем важкості клінічної картини ДГМЗ із коефіцієнтом кореляції 0,41±0,08. Крім того, ми встановили наявність оберненої кореляційної залежності між рівнем П в другій фазі менструального циклу і ступенем важкості клінічної картини захворювання з коефіцієнтом кореляції -0,54±0,06.
Таким чином, ДГМЗ — поліетіологічний процес, який розвивається на фоні гормональних порушень у жінок з обтяженою спадковістю. Факторами його ризику є професійні шкідливості, нервово-психічне напруження, несприятливі особливості сімейного та репродуктивного анамнезу, більш пізнє та тривале становлення менструального циклу, наявність супутніх гінекологічних, нейроендокринних та обмінних захворювань. Ці жінки недостатньо поінформовані про методи і засоби контрацепції, переважна більшість з них не користуються сучасними методами, що створює високий ризик настання непланованої вагітності.
В патогенезі ДГМЗ основну роль відіграють такі гормональні порушення, як гіперпролактинемія, підвищення рівня гонадотропних гормонів гіпофізу, абсолютна та відносна гіперестрогенемія й гіпопрогестеронемія, та порушення механізму зворотного зв’язку в гіпофізарно-яєчниковій системі.
У даній роботі вперше було проаналізовано гормональні аспекти в динаміці використання різних видів ОК хворими з дифузними формами ДГМЗ. Вивчення гормонального гомеостазу проводилося на 6-8 день менструального циклу і на 20-22 день протягом 6-го, 12-го, 24-го місяців використання препаратів, а потім протягом 12-го місяця після відміни контрацепції.
Аналізуючи результати вивчення впливу різних видів ОК на стан гормональної системи хворих на ДГМЗ, ми одержали такі дані: всі види оральних гормональних контрацептивів пригнічують гонадотропну функцію гіпофізу в жінок, хворих на ДГМЗ, в більшій мірі, ніж у контрольній групі. Монофазні КОК призводять до зниження рівня ФСГ у 2,2 рази серед хворих на ДГМЗ і в 1,4 рази в контрольній групі через 2 роки застосування. ЛГ знижується у 2,2 і 1,7 рази відповідно. Рівень гонадотропних гормонів не має достовірної відмінності від показників контрольної групи в другій фазі менструального циклу протягом усього періоду застосування контрацепції. Трифазні КОК у найменшій мірі пригнічують гонадотропну функцію гіпофізу й в основному впливають на ФСГ, відбувається його зниження в 1,8 рази в основній групі й у 1,7 рази в контрольній. Чисті гестагени переважно впливають на ЛГ, його рівень знижується в 2,0 рази. Позитивний вплив монофазних КОК і міні-пілі зберігається протягом року після скасування контрацепції.
Нами виявлені істотні розходження щодо впливу різних видів гормональних контрацептивів на рівень ПРЛ. Всі комбіновані ОК викликають його підвищення як у контрольних групах, так і серед хворих на ДГМЗ, протягом усього періоду застосування контрацепції. Проводячи аналіз цього впливу КОК, ми виявили наступні особливості: підвищення рівня ПРЛ через два роки використання КОК більш ніж на 10,0 % від початкового відбувається здебільшого (91,4 %) серед тих хворих на ДГМЗ, в яких рівень цього гормону до використання гормональної контрацепції становив 13,0 нг/мл та більше. Ми виявили наявність прямого кореляційного зв’язку між рівнем ПРЛ до початку вживання КОК та ступенем його підвищення через два роки використання цих контрацептивів у хворих на ДГМЗ (коефіцієнт кореляції 0,45±0,07). Через рік після відміни контрацепції його рівень повертається до початкового.
В світовій літературі ми знайшли підтвердження отриманих нами даних стосовно підвищення вмісту ПРЛ під час тривалого застосування КОК (Губернаторов Е.Е., 1994; Мануїлова І.А., 1993; Akerlund M., Rode A., 1993), але математичну залежність ступеня його підвищення від початкового рівня в хворих на ДГМЗ знайдено вперше.
Чисті гестагени, навпаки, знижують рівень ПРЛ, і цей ефект зберігається протягом року після відміни контрацепції.
Всі види гормональної контрацепції позитивно впливають на рівень яєчникових гормонів у жінок із ДГМЗ, але в різній мірі. Відбувається зниження Е2 і підвищення П, у найменшій мірі виражене при використанні трифазних КОК, у найбільшій — при застосуванні міні-пілі.
Найбільш інформативним показником позитивного впливу гормональної контрацепції на баланс яєчникових гормонів у жінок із ДГМЗ є коефіцієнт Е2/П в другу фазу циклу. Спостерігається достовірне зниження цього коефіцієнта вже через 6 місяців застосування всіх видів ОК, і потім відбувається його подальше зменшення. Через 2 роки він знижується в 1,6 рази при використанні трифазних КОК, у 1,8 рази при застосуванні монофазних контрацептивів, і в 3,8 рази при використанні міні-пілі.
Цей позитивний ефект гормональної контрацепції на баланс яєчникових гормонів у хворих на ДГМЗ зберігається протягом року після відміни контрацепції. Коефіцієнт Е2/П у другу фазу циклу через рік після відміни контрацепції був нижчим, ніж вихідний, на 25% у групі, де використовувалися трифазні КОК, на 37,5% у тих жінок, що приймали монофазні КОК, і на 42,9% у тих, що приймали міні-пілі.
За даними численних авторів, що вивчали питання етіології та патогенезу мастопатії, естрогени спроможні викликати проліферацію епітелію альвеол, протоків, посилювати активність фібробластів і викликати проліферацію сполучної тканини молочної залози. Існування постійної естрогенної стимуляції тканин молочної залози за умов недостатності захисного ефекту прогестерону має основне значення в розвитку патологічного процесу (Сидоренко Л. Н., 1991; Кузьмін І.А., 1991, Colocleanu M., 1995; Hoshi K. et al., 1995). Ми вважаємо, що нормалізація гормонального фону призводить до зменшення проліферативних процесів у тканинах молочної залози і позитивної динаміки в стані молочних залоз та протіканні захворювання. Зниження гінекологічної захворюваності і відсутність протягом тривалого періоду часу небажаної вагітності, яка у переважній більшості випадків закінчується перериванням, також відіграють позитивну роль у цьому процесі.
В даній роботі ми вперше провели порівняльний аналіз впливу різних методів та видів контрацепції на стан молочних залоз і перебіг ДГМЗ, а також вивчили ефективність і прийнятність різних видів контрацепції для цих хворих у порівнянні з контрольною групою.
Ми виявили, що всі види гормональної контрацепції за умов правильного добору з урахуванням індивідуального гормонального статусу позитивно впливають на стан молочних залоз хворих на ДГМЗ і перебіг захворювання. В найбільшій мірі позитивний ефект від застосування гормональної контрацепції спостерігається при використанні чистих гестагенів. Через 2 роки застосування контрацепції поліпшення клінічної картини захворювання відбувалось в 41,7% у II.А групі, в 38,9% у II.Б групі, в 63,2% у II.В й тільки в 20,0% у III групі. Різниця між ІІ.А та ІІІ, а також між ІІ.В та ІІІ групами є достовірною (р<0,05). Видужання спостерігалось в 8,3% у II.А групі, в 8,3% у II.Б групі, і в 18,4% у II.В групі. В III групі не було випадків видужання. Стабілізація протікання захворювання спостерігалась в 50,0%, в 50,0%, в 18,4%, і в 52,5% відповідно. Розходження між ІІ,В та ІІІ групами є достовірним (р<0,05). Погіршення перебігу захворювання відзначено тільки в 1 пацієнтки II.Б групи (2,8%) і в 8 (20,0%) III групи. У 3 випадках в III групі (7,5%) відбувся перехід ДГМЗ у вузлувату форму. У всіх групах не відзначено жодного випадку малігнізації.
В нашому дослідженні встановлено, що при тривалому (більше року) використанні КОК відбувається збільшення частоти галактореї в хворих на ДГМЗ, що, на нашу думку, пов'язано зі стимулюючим впливом цих контрацептивів (а саме, їх естрогенного компоненту) на продукцію ПРЛ, а також підвищеною чутливістю молочних залоз до цього гормону при ДГМЗ. Через рік після відміни контрацепції частота галактореї в цих жінок повернулась до початкового рівня. Проводячи порівняльну характеристику різних видів ОК, ми дійшли висновку, що найбільший позитивний вплив на гормональний баланс і перебіг захворювання при відсутності негативного впливу мають чисті гестагени. На нашу думку, міні-пілі є методом вибору для цих жінок.
Позитивний вплив гормональної контрацепції на стан молочних залоз при ДГМЗ зберігається протягом року після відміни контрацепції. Не виявлено достовірної різниці в стані молочних залоз через 2 роки застосування ОК і через рік після їх відміни. У III групі, де жінки продовжували користуватися традиційними методами контрацепції, відзначається негативна динаміка протікання захворювання за останній рік ще в 3 випадках (7,5%). Ми вважаємо, що тривале (більше року) використання традиційних методів контрацепції жінками з ДГМЗ призводить до погіршення стану молочних залоз та протікання захворювання, і в ряді випадків — до формування вузлуватих форм ДГМЗ і необхідності оперативного втручання.
Одним з основних вимог до будь-якого методу контрацепції є його висока ефективність, що оцінюється за числом вагітностей на 100 жінок/років (індекс Перля). Наше дослідження підтвердило більш високу ефективність гормональної контрацепції в порівнянні з традиційними методами. Клінічна ефективність монофазних КОК і міні-пілі склала 0 вагітностей на 100 жінок/років, або 100,0%, як в основних групах, так і в контрольних. В одному випадку в II.В групі на четвертому місяці використання препарату триквілар настала вагітність у зв'язку з порушенням схеми прийому препарату (пропуск таблеток). Клінічна ефективність трифазних КОК склала 1,4 вагітностей на 100 жінок/років, або 98,6%, в основній групі, і 100,0% в контрольній. У III групі за 2 роки настало 12 небажаних вагітностей, з них 10 закінчилися штучними абортами. У 5 випадках після переривання вагітності відбулося погіршення перебігу ДГМЗ, в одному випадку — перехід у вузлувату форму. Ефективність традиційних методів контрацепції склала 15,0 вагітностей на 100 жінок/років, або 85,0%.
Аналіз прийнятності ОК для хворих на ДГМЗ, частоти розвитку і характеру побічних ефектів показав їхню високу прийнятність, пов'язану, за нашими даними, із високим контрацептивним ефектом, доступністю, безкоштовною видачею в центрі планування сім'ї, вираженим лікувальним ефектом, низьким відсотком негативних побічних ефектів. До кінця першого року користуватися гормональною контрацепцією продовжували 96,7 % жінок контрольної групи і 97,5 % хворих на ДГМЗ, до кінця другого року 93,3 % і 93,2 % відповідно. Гормональна контрацепція є єдиним видом із практично 100% ефективністю (Вовк І.Б., 1997; Мануїлова І.А., 1993), що підтверджується нашим дослідженням. Частота побічних ефектів не перевищує таку в контрольній групі. Все це дозволяє рекомендувати застосування гормональної контрацепції жінкам з ДГМЗ.
Вивчаючи вплив різних видів контрацепції на гінекологічну захворюваність і репродуктивну функцію жінок із ДГМЗ, ми отримали наступні
на 67,4%; в ІІІ групі (групі порівняння) зросла на 10,1%. Різниця між основною та групою порівняння достовірна (р<0,01). Кількість перерваних вагітностей відповідно знизилась в 9,0 разів, або на 88,9%, та в 1,5 рази, або на 37,8%. Різниця між групами також достовірна (р<0,05). Взагалі застосування гормональної контрацепції серед 162 хворих на ДГМЗ дозволило знизити гінекологічну захворюваність в 2,0 рази, або на 50,9%, у тому числі частоту загострень запальних процесів органів малого тазу в 2,0 рази, або на 43,4%, загострень ендометріозу в 1,7 рази, або на 42,2%, діагностичних вишкрібань в 3,6 рази, або на 72,5%, порушень менструального циклу в 1,8 рази, або на 43,1%. Число перерваних вагітностей у цих жінок знизилося в 4,0 рази, або на 74,4%.
Проведені дослідження дали нам підстави розробити алгоритм індивідуального диференційованого добору методів профілактики непланованої вагітності для хворих дифузними формами ДГМЗ (рисунок). Його практичне застосування в ДДРЦОМД протягом трьох років дозволило знизити кількість штучних абортів у цій групі жінок з 19,8% до 4,5%, а гінекологічну захворюваність з 72,0% до 35,9%.
Ми сподіваємося, що запропонований нами алгоритм індивідуального добору контрацепції для жінок з дифузними формами ДГМЗ допоможе практичним лікарям швидко і правильно рекомендувати метод контрацепції без шкоди і з максимальною користю для здоров'я пацієнток.
ВИСНОВКИ
Встановлено, що в 75,6% хворих на ДГМЗ мають місце несприятливі особливості репродуктивного анамнезу, ці жінки недостатньо поінформовані про методи і засоби контрацепції, що створює високий ризик настання непланованої вагітності. Співвідношення перерваних вагітностей і пологів у цій групі жінок дуже високе і складає 2,1 1, медичні аборти в анамнезі мають 79,6%. У зв'язку з цим у 93,7% хворих спостерігаються патологічні зміни в стані репродуктивного здоров'я.
У хворих на ДГМЗ спостерігаються суттєві зміни в гіпофізарно-яєчниковій системі, середня концентрація ФСГ і ЛГ перевищує показники здорових жінок відповідно в 1,7 і 2,3 рази, рівень ПРЛ вищий в 2,6 рази, має місце абсолютна та відносна гіперестрогенемія і гіпопрогестеронемія. В лютеїнову фазу менструального циклу рівень Е2 перевищує показники здорових жінок у 1,8 рази, рівень П знижений у 2,1 рази, коефіцієнт Е2/П вищий, ніж в контрольній групі, у 9,3 рази.
Встановлено пряму кореляційну залежність між ступенем важкості клінічної картини ДГМЗ і рівнем Е2 (0,79±0,03), а також коефіцієнтом Е2/П (0,41±0,08), у другій фазі менструального циклу. Встановлено також обернену кореляційну залежність між рівнем П у другій фазі менструального циклу і ступенем важкості клінічної картини захворювання (-0,54±0,06).
Оральні контрацептиви позитивно впливають на стан гіпофизарно-яєчникової системи хворих на ДГМЗ, що призводить до зменшення проліферативних процесів у тканинах молочної залози, поліпшення стану молочних залоз і протікання захворювання. У найбільшій мірі цю дію надають чисті гестагени. Позитивний вплив зберігається протягом року після відміни контрацепції.
Є істотні розходження щодо впливу різних видів гормональних контрацептивів на рівень пролактину. Комбіновані ОК викликають підвищення вмісту гормону, але через рік після відміни контрацепції його рівень повертається до початкового. Чисті гестагени знижують рівень пролактину, і цей ефект зберігається протягом року після відміни контрацепції.
Підвищення рівня пролактину через два роки використання КОК більш ніж на 10,0 % від початкового відбувається здебільшого (91,4 %) серед хворих на ДГМЗ, в яких рівень цього гормону до використання гормональної контрацепції становив 13,0 нг/мл та більше. Встановлено прямий кореляційний зв'язок між рівнем ПРЛ до початку вживання КОК та ступенем його підвищення через два роки використання цих контрацептивів у хворих на ДГМЗ (0,45±0,07).
Оральні контрацептиви з низьким вмістом статевих стероїдів можуть використовуватися в хворих на ДГМЗ з урахуванням індивідуального гормонального статусу як надійні і безпечні методи профілактики непланованої вагітності. Застосування запропонованого алгоритму індивідуального диференційованого добору методів контрацепції для хворих на ДГМЗ дозволяє знизити кількість штучних абортів у цій групі жінок із 19,8% до 4,5%, а гінекологічну захворюваність із 72,0% до 35,9%.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Всі жінки репродуктивного віку з дифузною доброякісною гіперплазією молочних залоз складають групу ризику щодо настання непланованої вагітності й повинні знаходитися під диспансерним наглядом в мамолога, а також в кабінеті планування сім'ї.
Вибору метода профілактики непланованої вагітності пацієнткам із ДГМЗ повинне передувати гормональне обстеження (ПРЛ, Е2, П на 20 – 22 день менструального циклу).
Оральні контрацептиви з низьким вмістом статевих стероїдів можуть використовуватися як надійні і безпечні методи контрацепції в жінок із ДГМЗ з урахуванням віку, індивідуального гормонального статусу й при відсутності загальноприйнятих протипоказань.
Для пацієнток молодше 35 років при відсутності галактореї та рівні пролактину нижче 13,0 нг/мл можливе застосування комбінованих ОК з низьким вмістом статевих стероїдів типу марвелон, ло-феменол, мікрогінон, триквілар, тризістон, три-регол. При появі галактореї під час застосування цих контрацептивів рекомендується перехід до чистих гестагенів. При наявності початкової галактореї або рівні ПРЛ 13,0 нг/мл і вище рекомендується використання чистих гестагенів типу контінуїн, екслютон, оврет.
Для жінок із ДГМЗ старше 35 років з метою контрацепції та лікування рекомендується застосування міні-пілі як метод вибору.
СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Контрацепция при диффузной дисгормональной гиперплазии молочных желез // Вісник проблем біології і медицини.—1998.—№21.—С.88-91 (соавт.: Чайка В.К., Квашенко В.П.).
Вплив гормональної контрацепції на стан молочних залоз при дифузних формах мастопатії // Педіатрія, акушерство та гінекологія.—1998.—№6.—С.114-116 (співавт.: Чайка В.К., Квашенко В.П.).
Современные представления о доброкачественной гиперплазии молочных желез // Вісник проблем біології і медицини.—1999.—№ 1.—С.11-17 (соавт.: Чайка В.К., Яковец Ю.И., Квашенко В.П.).
Деякі особливості лактації серед породіль, які раніше вживали різні методи контрацепції // Вісник проблем біології і медицини.—1999.—№ 4.—С.26-29 (співавт. Морозова Н.А.).
Репродуктивная функция женщин на фоне мастопатии // Актуальные вопросы клинического акушерства и гинекологии: Юбилейный сборник научных трудов кафедры акушерства и гинекологии ФУВ.—Донецк, 1995.—С.103-107 (соавт. Морозова Н.А., Слюсарь Т.И.).
Профилактика нежелательной беременности при доброкачественных дисгормональных заболеваниях молочных желез // Вопросы экспериментальной и клинической медицины (сборник статей).—Донецк, 1998.—Вып.2.—Т.1.—С.97-100. (соавт. Голубятникова И.В.).
Вплив порушень лактації на виникнення та перебіг мастопатії // Х з’їзд акушерів-гінекологів України.— Тези доповідей. — Одеса, 1996. — С.135 (співавт. Адамова Г.М., Хомченко В.П.).
Динаміка вияву мастопатії серед гінекологічних хворих в залежності від віку та часу виникнення гінекологічного захворювання // Х з’їзд акушерів-гінекологів України: Тези доповідей.—Одеса, 1996.—С.135 (співавт. Кубрак Л.А.).
АНОТАЦІЯ
Ëàñà÷êî Ñ.À. Ïðîô³ëàêòèêà íåïëàíîâàíî¿ âàã³òíîñò³ ïðè äèôóçí³é äîáðîÿê³ñí³é ã³ïåðïëà糿 ìîëî÷íèõ çàëîç. - Ðóêîïèñ.
Äèñåðòàö³ÿ íà çäîáóòòÿ íàóêîâîãî ñòóïåíÿ êàíäèäàòà ìåäè÷íèõ íàóê çà ñïåö³àëüí³ñòþ 14.01.01 - àêóøåðñòâî ³ ã³íåêîëîã³ÿ. ²íñòèòóò ïåä³àòð³¿, àêóøåðñòâà òà ã³íåêîëî㳿 ÀÌÍ Óêðà¿íè, Êè¿â, 1999.
Робота присвячена питанням збереження репродуктивного здоров'я, зниження числа медичних абортів, гінекологічної захворюваності серед жінок із доброякісною гіперплазією молочних залоз (ДГМЗ). Вивчено особливості репродуктивного анамнезу, використовуваних методів контрацепції, а також стан гіпофізарно-яєчникової системи в 162 хворих на ДГМЗ. Доведено позитивний вплив оральних контрацептивів на гормональний гомеостаз, стан молочних залоз і перебіг захворювання. Розроблено і науково обгрунтовано алгоритм індивідуального диференційованого добору методів контрацепції для хворих дифузними формами ДГМЗ, застосування якого дозволяє знизити частоту штучних абортів у цій групі жінок з 19,8% до 4,5%, а гінекологічну захворюваність з 72,0% до 35,9%.
Êëþ÷îâ³ ñëîâà: äîáðîÿê³ñíà ã³ïåðïëàç³ÿ ìîëî÷íèõ çàëîç, êîíòðàöåïö³ÿ, ðåïðîäóêòèâíå çäîðîâ'ÿ, ãîðìîíàëüíèé ãîìåîñòàç, îðàëüí³ êîíòðàöåïòèâè.
АННОТАЦИЯ
Ласачко С.А. Профилактика непланируемой беременности при диффузной доброкачественной гиперплазии молочных желез. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01 – акушерство и гинекология. Институт педиатрии, акушерства и гинекологии АМН Украины, Киев, 1999.
Работа посвящена вопросам сохранения репродуктивного здоровья, снижения числа медицинских абортов, гинекологической заболеваемости среди женщин с доброкачественной гиперплазией молочных желез (ДГМЖ).
Проведен клинико-статистический анализ особенностей анамнеза, репродуктивного здоровья, используемых методов контрацепции, состояния гипофизарно-яичниковой системы в динамике менструального цикла и в зависимости от степени выраженности клинической картины ДГМЖ; исследовано влияние различных методов и видов контрацепции на гормональный баланс больных ДГМЖ, состояние молочных желез и течение заболевания.
Обследованы 222 женщины репродуктивного возраста, из которых 118 — больные ДГМЖ, принимавшие оральные контрацептивы (ОК) трех видов (монофазные, трехфазные и мини-пили), 44 — больные ДГМЖ, использовавшие с целью контрацепции так называемые “традиционные” методы, и 60 — здоровые женщины, принимавшие ОК.
Выявлено, что факторами риска ДГМЖ являются профессиональные вредности, неблагоприятные особенности семейного и репродуктивного анамнеза, более позднее и продолжительное становление менструального цикла, наличие сопутствующих гинекологических, нейроэндокринных и обменных заболеваний. Эти женщины недостаточно проинформированы о методах и способах контрацепции, подавляющее большинство из них не пользуются современными методами, что создает высокий риск наступления непланируемой беременности. Соотношение прерванных беременностей и родов в этой группе женщин очень высокое и составляет 2,1 1, 93,7% из них имеют патологические изменения в состоянии репродуктивного здоровья.
Установлено, что в патогенезе ДГМЗ основную роль играют такие гормональные нарушения, как гиперпролактинемия, повышение уровня гонадотропных гормонов гипофиза, абсолютная и относительная гиперестрогенемия и гипопрогестеронемия, а также нарушение механизма обратной связи в гипофизарно-яичниковой системе.
Выявлена прямая корреляционная зависимость между уровнем эстрадиола во второй фазе менструального цикла и степенью выраженности клинической картины ДГМЗ с коэффициентом корреляции 0,79±0,03, а также между коэффициентом эстрадиол/прогестерон во второй фазе менструального цикла и степенью выраженности клинической картины ДГМЗ с коэффициентом корреляции 0,41±0,08. Кроме того, установлено наличие обратной корреляционной зависимости между уровнем прогестерона во второй фазе менструального цикла и степенью выраженности клинической картины заболевания с коэффициентом корреляции -0,54±0,06.
Проведена сравнительная оценка влияния различных методов контрацепции и разных видов ОК на состояние гипофизарно-яичниковой системы и течение ДГМЖ в динамике в течение двух лет применения контрацепции и в течение года после её отмены. Доказано положительное влияние оральных контрацептивов на гормональный гомеостаз, состояние молочных желез и течение заболевания при условии индивидуального дифференцированного подбора. Выявлено отрицательное воздействие на состояние молочных желез больных с ДГМЖ длительного (более года) применения таких методов контрацепции, как барьерный, ритмический, coitus interruptus или их сочетания.
Подтверждена более высокая (98,6-100,0%) клиническая эффективность гормональной контрацепции по сравнению с традиционными методами, эффективность которых составила 85,0%. Частота и характер побочных эффектов при использовании ОК не превышали таковую у здоровых женщин и были минимальными. Все вышесказанное позволило рекомендовать применение ОК для профилактики непланируемой беременности у женщин с ДГМЖ.
На основании проведенных исследований разработан, научно обоснован и предложен для практического использования службами планирования семьи, акушерами-гинекологами, онкологами и хирургами алгоритм индивидуального дифференцированного подбора методов контрацепции для больных диффузными формами ДГМЖ, применение которого позволяет снизить частоту искусственных абортов в этой группе женщин с 19,8% до 4,5%, гинекологическую заболеваемость с 72,0% до 35,9%.
Ключевые слова: доброкачественная гиперплазия молочных желез, контрацепция, репродуктивное здоровье, гормональный гомеостаз, оральные контрацептивы.
SUMMARY
Lasachko S.A. Prevention of unplanned pregnancy at diffuse benigh breast hiperplasia. - Manuscript.
Thesis for scientific degree of candidate of medical sciences in specia-lity 14.01.01 – Obstetrics and Gynaecology. - The Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynaecology AMS of Ukraine, Kyiv, 1999.
This scientific work is devoted to the question of reproductive health preservation, reducing the number of medical abortions, gynaecological mobidity rate among women with benigh breast hiperplasia (BBH). The particularities of reproductive anamnesis, methods of contraception in use, and hypophysis-ovarian system state on 162 patients with BBH have been studied. The positive influence of oral contraceptives on hormonal homeostasis, state of the breast and course of a disease has been demonstrated. The algorythm of the individual differentiated quest of the contraception methods for patients with diffuse forms of BBH has been elaborated and scientifically attested. The use of this algorythm makes possible to reduce the number of medical abortions in this group of women from 19,8% tо 4,5%, and mobidity rate from 72,0% tо 35,9%.
Key words: benigh breast hiperplasia, contraception, reproductive health, hormonal homeostasis, oral contraceptives.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ДГМЗ — доброякісна гіперплазія молочних залоз
ДДРЦОМД — Донецький державний регіональний центр охорони материнства та дитинства
Е2 — естрадіол
КОК — комбіновані оральні контрацептиви
ЛГ — лютеінізуючий гормон
ОК — оральні контрацептиви
П — прогестерон
ПРЛ — пролактин
ФСГ — фолікулостимулюючий гормон
2. Тема Утилізація поліграфічних матеріалів та відходів
3. Реферат на тему- Совет Безопасности ООН ученицы 11А класса ООШ
4. Реферат- Экология и менеджмен
5. Гигиеническая норма
6. На сцену выходит толпа народу среди них бр
7. экономическая стратегия России ГиД 503 504 гр
8. Введение10
9. 23 Иванова Сергея Александровича Цель работы- Ознакомление с помощью осциллографа с видом траектори
10. тематичних наук Київ2007 Дисертацією є рукопис
11. Медицина катастроф
12. Взаимосвязь частотной и фазовой модуляции
13. Создание механизмов обеспечения жильем молодых семей в г
14. новому когда заново открываем переосмысливаем переоцениваем
15. О НЕДОПУСТИМОСТИ ЗАСТРОЙКИ СХОДНЕНСКОГО ЛЕСА г
16. Внутренний фотоэффект в полупроводниках
17. Я сам могу выбрать свое будущее и визуализировать его Перед началом всякой деятельности я буду создав
18. РЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук3
19. Реферат- Ходатайства и жалобы
20. История гидравлики