Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
33
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
МАТВІЙЧУК ЛЮДМИЛА ЮРІЇВНА
УДК 504.54.054
ОСОБЛИВОСТІ ЗАБРУДНЕННЯ ВАЖКИМИ МЕТАЛАМИ ПРИАВТОМАГІСТРАЛЬНИХ ТЕРИТОРІЙ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
11.00.01 –фізична географія, геофізика і геохімія ландшафтів
А В Т О Р Е Ф Е Р А Т
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук
Львів-2008
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі раціонального використання природних ресурсів і охорони природи Львівського національного університету імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України
Науковий керівник: доктор географічних наук, професор
ВОЛОШИН Іван Миколайович,
Львівський національний університет
імені Івана Франка, професор кафедри
раціонального використання природних
ресурсів і охорони природи
Офіційні опоненти: доктор географічних наук, професор
ГУЦУЛЯК Василь Миколайович,
Чернівецький національний
університет імені Юрія Федьковича,
професор кафедри фізичної географії
та раціонального природокористування
кандидат географічних наук, доцент
МІЩЕНКО Лариса Володимирівна,
Івано-Франківський національний
технічний університет нафти і газу,
доцент кафедри екології
Захист відбудеться „5” лютого 2008 року о 15 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.051.05 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79000, м. Львів, вул. Дорошенка, буд. 41, географічний факультет, ауд. 26.
З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка (79005, м. Львів, вул. Драгоманова, 17).
Автореферат розісланий 4 січня 2008 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат географічних
наук, доцент П.М. Горішний
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Технічним проблемам та нормативним положенням доріг різних категорій присвячена значна частина літературних джерел, в яких висвітлюються принципи класифікації доріг, їх призначення та особливості озеленення.
До найбільш вивчених доріг відносяться Карпатські магістралі (Герасимчук, 1998), де детально досліджено негативні явища з геоморфологічних позицій.
Еколого-географічні проблеми приавтодорожніх смуг (стан рослинності, ґрунтів, вод, повітря) у літературних джерелах висвітлені недостатньо. Однак, дороги та приавтодорожні смуги можна віднести до екологічно небезпечних, у зв’язку із інтенсивним рухом автомобільного транспорту та неконтрольованим розсіюванням різних хімічних елементів, які викидаються з вихлопними газами та розповсюдженням різних речовин, що перевозяться автомагістралями.
Актуальність даної проблеми важлива з погляду на те, що у приавтодорожніх смугах розміщуються земельні ділянки, які використовуються під вирощування сільськогосподарських культур. З цих міркувань детальне вивчення екологічного стану ґрунтів, рослинності, водних об’єктів, атмосфери є надзвичайно актуальним.
Слід підкреслити, що важливим напрямком дослідження є закономірності розсіювання хімічних елементів у залежності від гіпсометричного рівня, форми дороги, її крутизни на підйомах та спусках, вітрового режиму. Від цих характеристик залежать акумулятивні тенденції та віддаль розсіювання хімічних елементів різного генезису у природних об’єктах.
Серед хімічних елементів, що накопичуються у приавтодорожніх смугах особливу увагу приділено найбільш токсичному хімічному елементу - автомобільному плюмбуму.
Зв'язок роботи з науковими програмами. Напрям досліджень накопичення техногенних полютантів у приавтомагістральних територій узгоджується з планами оптимізації довкілля обласних, районних адміністративних і виробничих організацій та науковими дослідженнями навчальних закладів, органів екобезпеки з метою запобігання екологічних кризових ситуацій на приавтомагістральних територіях та розробками запобігання негативних явищ у межах доріг загальнодержавного значення. Наукові напрями також узгоджуються з сучасними дослідженнями довкілля на основі завдань, які висвітлені в національних доповідях за останні роки.
Тема дисертаційної роботи співпадає з напрямком наукових досліджень кафедри раціонального використання природних ресурсів і охорони природи ЛНУ імені Івана Франка „Екологічне картографування та оцінка природно-антропогенних систем”, „Географічні проблеми розвитку депресивних регіонів України” (державний реєстраційний номер Вс –Ф).
Метою дослідження була комплексна оцінка впливу техногенних полютантів на формування геохімічних ландшафтів та виявлення залежності ступеня акумуляції від типу ПТК приавтомагістральних територій Волинської області.
Завдання наших досліджень полягали:
- у проведенні польових та лабораторних досліджень з ціллю виявлення закономірностей розсіювання та акумуляції хімічних елементів у грунтово-рослинному покриві приавтодорожніх смуг;
- у аналізі геохімічних показників грунтово-рослинного покриву приавтомагістральних територій та зонуванні транспортно-шляхової мережі;
- розробці та апробації методичних засад оцінки розсіювання і акумуляції дорожніх полютантів та їх картографічного відображення;
- удосконаленні методів ландшафтно-геохімічного картографування приавтомагістральних територій;
- у виявленні та різносторонній геоекологічній характеристиці негативних процесів у межах транспортно-шляхової мережі Волинської області на основі статистичних, картографічних та фондових матеріалів.
Об’єктом дослідження є приавтомагістральні смуги доріг загальнодержавного значення Волинської області М-07 (Київ-Ковель-Ягодин), М-08 (Устилуг-Луцьк-Рівне) та М-19 (Доманове-Ковель-Чернівці-Мамалига).
Предметом дослідження є виявлення загальних закономірностей розсіювання та акумуляції техногенних хімічних елементів у ґрунтах та рослинах приавтомагістральних ПТК області.
Методи дослідження. У дисертаційній роботі використано дослідницькі підходи: польовий, ландшафтно-геохімічний, лабораторний, діаграмно-профільний та статистичний аналіз.
Наукова новизна одержаних результатів:
- вперше проведено оцінку розсіювання та акумуляції хімічних елементів у ґрунтово-рослинному покриві приавтомагістральних територій транспортно-шляхової мережі Волинської області (М-07 Київ-Ковель-Ягодин, М-08 Устилуг-Луцьк-Рівне та М-19 Доманове-Ковель-Чернівці-Мамалига);
- розроблено методику польових геохімічних досліджень приавтодорожніх територій;
- визначено ширину смуги розсіювання хімічних елементів (Pb, Cu, Zn, Cd) за розробленою методикою та відповідними доповненнями автора;
- проведено обстеження екологічного стану придорожніх лісових насаджень та визначено ступінь їх забруднення;
- виявлено метал-аномальні ділянки та їх зв’язок з мезоформами дорожнього рельєфу у приавтомагістральних територій;
- встановлено закономірності розсіювання та інтенсивність акумуляції автодорожніх полютантів у межах різних морфоскульптурних типах ПТК;
- розроблено методику картографічного моніторингу приавтодорожніх лісових насаджень і ґрунтового покриву;
- застосовано багатопрофільний двохсторонній метод вивчення акумулятивних тенденцій дорожніх полютантів;
- обґрунтовано закономірності формування метал-аномальних ділянок (ґрунт, рослини) у межах транспортно-шляхової мережі у 25-ти, 50-ти та 100 метрових двохсторонніх смугах.
Обґрунтованість і достовірність наукових результатів, висновків та рекомендацій.
Результати дисертаційних досліджень базуються на теоретичних засадах розсіювання хімічних елементів, польових та лабораторних досліджень. Вони є наслідком опрацювання статистичних матеріалів, більш чотирьохсот лабораторно-хімічних показників на чисельних приавтомагістральних полігонах. Одержані результати опрацьовані з застосуванням своєрідних картографічних моделей. У дослідженнях також використовували: а)порівняльно-географічний, б)історико-географічний методи та в)метод картографічного моделювання закономірностей розсіювання хімічних елементів. Дослідження проводились у межах геохімічних ландшафтів на основних еталонних ділянках головних автомагістралей. Це дає підстави констатувати достовірність одержаних результатів.
Практичне і наукове значення одержаних результатів. Результати дають можливість розробити загальний напрям екологічних досліджень та заходи покращення екологічної ситуації у межах приавтомагістральних територій загальнодержавного значення, розробити та удосконалити мережу моніторингових полігонів з стаціонарними спостереженнями за екологічним станом транспортно-шляхової мережі.
Результати дослідження рекомендуються для практичного застосування в лекційній роботі, дипломних проектах. Крім цього, методичні та теоретичні надбання будуть передані Харківському національному автомобільно-дорожньому університету для використання та розширення досліджень приавтомагістральних зон.
Особистий внесок здобувача:
- проведено польові та лабораторні дослідження грунтово-рослинного покриву трьох автомагістралей на чотирнадцяти полігонах та п’ятдесятишести акумулятивних, елювіальних та транс-елювіальних придорожніх елементарних геохімічних комплексах;
- на основі лабораторних досліджень встановлено ступінь навантаження техногенними полютантами на ґрунти та рослинність приавтомагістральних смуг основних автомобільних доріг області;
- запропонована методика багатопрофільної екологічної оцінки пришляхових смуг транспортної мережі на репрезентативних екологічних приавтомагістральних полігонах;
- виявлено нерівномірний розподіл хімічних елементів у ґрунтах і рослинності стометрових приавтомагістральних територій доріг загальнодержавного значення;
- проведено картографування за вмістом полютантів у ґрунтах, приавтодорожніх лісових насадженнях за 2005 –рр.
Апробація результатів дисертації. Матеріали і висновки роботи доповідались на конференції викладачів і студентів Луцького біотехнічного інституту (2005), науково-практичній конференції „Природа Західного Полісся та прилеглих територій” Волинського державного університету імені Лесі Українки (Луцьк, 2005), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Екологія. Енергозбереження. Економіка”, яка відбулася у Сумському державному університеті (2005), конференції Харківського інституту управління “Технологія управління в науці, економіці, освіті в ХХІ столітті: проблеми, перспективи, рішення” приуроченої до 2 річниці V загальноєвропейської конференції Міністрів охорони навколишнього середовища (Харків, 2005), конференції Львівського національного університету імені Івана Франка (2006), на Всеукраїнських наукових Таліївських читаннях присвячених 100–річчю громадського природоохоронного руху (Харків, 2006) та науковому семінарі Львівського національного університету (Львів, 2007).
Публікації дисертанта. На тему дисертації автором (у співавторстві з науковим керівником) опубліковано 10 статей, серед них 6 у фахових наукових журналах.
Структура та обсяги дисертації. Дисертація складається з вступу, 5 розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Робота викладена на 246 сторінках (з яких 155 сторінок –текстова частина), містить 37 таблиць, 43 рисунки та 27 додатків. Список використаних літературних джерел нараховує 341 позицію (26 сторінок).
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі висвітлено актуальність теми, сформульовано мету та завдання дослідження, зазначено наукову новизну, виділено особистий внесок здобувача у виконанні дисертаційної роботи і реалізацію її результатів.
У першому розділі „Методика ландшафтно-геохімічних досліджень приавтомагістральних територій” з методологічних позицій розкрито основні поняття, концепції та підходи до вивчення проблематики дослідження приавтомагістральних територій, а також розглянуто спектр методів та алгоритм їх вирішення.
Ландшафтно-геохімічний метод дав можливість встановити закономірності територіального розподілу міграції, розсіювання й акумуляції хімічних елементів на різних типах рельєфу та приуроченість окремих інгредієнтів до конкретних елементарних геохімічних ландшафтів. Його використання сприяло виявленню певних геохімічних аномальних полів у різних компонентах ландшафтів на основі кількісних показників. Основне завдання ландшафтно-екологічного методу полягало у встановленні приуроченості окремих видів забруднень до типових ділянок доріг та виявленні причин, якими обумовлені ці забруднення.
Картографічно-екологічний метод полягав у відображенні на картах розподілу полютантів по обабіч доріг в межах стометрових смуг профільно-графічним та діаграмним методами.
Статистичний метод застосовувався паралельно з іншими методами. Він полягав у опрацюванні статистичних та лабораторних величин хімічних елементів, що викидаються у атмосферу автотранспортом, розрахунку величини забруднення ґрунтово-рослинного покриву приавтомагістральних територій.
Оцінку акумулятивних тенденцій у ґрунтах та лісових придорожніх насадженнях здійснено на основі відношення світових кларкових величин до конкретних індивідуальних показників, фонових значень, місцевих і регіональних кларкових одиниць.
Коефіцієнти акумуляції розраховували відношенням абсолютних величин хімічних елементів (Сі) до середнього арифметичного з 10 мінімальних показників, які визначені у ґрунтових розрізах, розміщених на певній віддалі від основних джерел забруднення або знаходяться у тіні руху забруднених повітряних мас за формулою:
Кх10 = Сі / Сіхmin,
Cix = n + n + … + n / n,
де Сі –вміст хімічного елементу у ґрунті, Сіхmin –середнє з 10 мінімальних величин хімічних елементів, які не піддались інтенсивному впливу антропогенного забруднення.
Серед варіантів розрахунку акумулятивних тенденцій у ґрунтах та листі рослинних угрупувань використаний наступний методичний прийом.
За фоновий кларк приймали хімічні елементи з мінімальним показником для кожної листяної породи, яка не піддавалась інтенсивному впливу забруднених повітряних мас і росла в порівняно чистих зонах.
Коефіцієнт акумуляції визначали:
Kа = Ci / Сі min,
де Сі –абсолютна величина хімічного елементу у листі дерев, Сі min –мінімальна величина хімічного елементу серед вимірів кожного дерева, прийнята за місцеву фонову величину.
З метою визначення ступеня техногенного навантаження використано наступний методичний прийом.
Кларк концентрації (КК) розраховували за формулою:
КК = kі/Кі,
де kі –вміст (кількість) і-го елемента у n-компоненті, Кі –кларк і-го елемента в літосфері.
Якщо КК>1 –показник характеризує ступінь концентрації і-го елемента, у випадку коли КК<1 –це свідчить про розсіювання його в компоненті певної природної системи.
Кларк розсіювання розраховували за формулою:
КР = Кі/kі,
Коефіцієнти акумулятивних тенденцій придорожніх смуг розраховано за різницею між 50-ти і 25-ти метровими смугами і відношенням до контрольної цифри у дольових частинах або у відсотках:
Ка=(0,5 –,25)/Сі
Різницю між 25-ти і 50-ти метровою смугою ділили на індивідуальну величину (істину), отриманий результат переводили у відсотки та віднімали від 100%.
Для визначення максимального розсіювання хімічних елементів у приавтомагістральних смугах використано формулу М.Є. Берлянда, що застосовується для визначення санітарної зони, у межах якої передбачається максимальна акумуляція газових викидів.
hmax = ∆h (10+14) ,
2
де ∆h –у даному випадку різниця між найнижчим і найвищим гіпсометричним рівнем; 12 –коефіцієнт розрахунку радіусу розсіювання.
Використано методичний прийом розрахунку концентрації плюмбуму у ґрунті приавтодорожньої смуги за „Методикою, оцінки та ранжування потенційних екологічно-небезпечних місць автомобільної дороги”, яка розроблена Харківським національним автомобільно - дорожнім університетом:
СPh= 10 + а l-0,65 ,
а = 20 h,65,
де l –відстань від брівки земляного полотна, (м); а –коефіцієнт, що враховує ширину зони забруднення.
Проведено модифікацію даної формули з застосуванням різниці у відносних висотах у межах всіх магістральних доріг. Тобто, знаходилась різниця між найнижчим і найвищим гіпсометричним рівнем кожного екополігону. Враховуючи істотні розбіжності між даними розсіювання плюмбуму, що розраховані за вище наведеною методикою та лабораторними величинами, нами запропоновано доповнити формулу поправочними коефіцієнтами. Вони одержані на підставі коефіцієнту, що розрахований від ділення імперичних показників на лабораторні величини Рb для двадцятип’яти, п’ятдесяти та стометрової зони. Розраховані коефіцієнти дорівнюють:
kn25=2,3; kn50=2,7;
kn100=7,3.
З поправочним коефіцієнтом формула має вигляд:
СPh= (10 + а l-0,65) / k
Також розраховано коефіцієнт біологічного поглинання Ах, запропонований Б.Б. Полиновим, визначають за формулою:
Ах = lx/nx,
де lx –вміст х - елемента у попелі рослин; nх - вміст х - елемента у гірській породі або ґрунті, або кларк літосфери.
У другому розділі „Історія розбудови та характеристика автомобільних доріг загальнодержавного значення Волинської області” викладено географічні чинники розвитку транспортно - шляхової мережі.
Винятково вагомою передумовою розвитку транспортної мережі у межах Волинської області визнано її суспільно-географічне положення, що визначається сусідством з двома країнами Польщею та Білорусією. Загальна протяжність автомобільних шляхів загальнодержавного значення у межах області станом на 01.01.2007 р. становить 445,8 км.
До магістральних доріг області відносяться: М-07 –Київ-Ковель-Ягодин (на Люблін), М-08 - Устилуг-Луцьк-Рівне, М-19 - Доманове-Ковель-Чернівці-Мамалига.
Всього доріг з твердим покриттям у Волинській області налічується 5678,8 км. Станом на 01.01 2007р. мережа автомобільних доріг Волині нараховує 6311 км, у тому числі магістральні дороги складають 445,8 км; регіональні –,9 км; територіальні –,0 км; районні –,0 км; сільські –,1 км.
У дисертації досліджено розвиток шляхів в період з Х століття до сучасності. Важливу роль у розвитку транспортної сітки області зіграли так звані „Торгівельні шляхи”. У ХІ –ХІІ століттях з країн романського світу на Волинь потрапляла зброя, засвідчена знахідками романських мечів у Белзі, Городищі біля Шепетівки, Сонсядці та ін. Особливо жваву торгівлю Волинь вела з країнами Балтії. Важливим осередком міжнародного значення на північному заході Волинської землі був Дорогичин. Товари надходили з Києва по Прип’яті, а потім їх транспортували сушею і знову водою по Західному Бугу. Привезені у Дорогичин, вони розкуповувались іншими купцями, які везли їх для продажу у західні землі.
У третьому розділі „Ґрунтовий покрив та особливості акумуляції полютантів приавтомагістральних смуг” розглянуто поширення різних типів ґрунтів у межах території дослідження. Ґрунтовий покрив приавтомагістральних смуг представлений: дерново-підзолистими, дерново-карбонатними, сірими та темно-сірими опідзоленими ґрунтами, чорноземами, лучно-болотними, торф’яно-болотними ґрунтами та торфовищами.
Лабораторним та емперичним методами визначено валовий вміст хімічних елементів (Pb, Cu, Zn, Cd) у ґрунтах приавтомагістральних смуг на віддалі сто метрів (табл. 1).
Таблиця 1.
Вміст важких металів у ґрунті приавтомагістральних територій
дороги М-07 (Київ-Ковель-Ягодин)
|
№ проби |
Вміст важких металів в ґрунті (мг/кг ґрунту) |
|
Cu |
Zn |
Pb |
Cd |
|||
|
Полігони (ґрунти*) |
№1 |
1 (25 м) від дороги на пд. |
10,5 |
,1 |
,8 |
,79 |
|
2 (50 м) від дороги на пд. |
3,3 |
,5 |
,2 |
,21 |
||
|
3 (25 м) від дороги на пн. |
10,9 |
,8 |
,1 |
,8 |
||
|
4 (50 м) від дороги на пн. |
3,2 |
,1 |
,0 |
,22 |
||
|
№2 |
5 (25 м) від дороги на пн. |
2,3 |
,2 |
,2 |
,13 |
|
|
6 (50 м) від дороги на пн. |
4,0 |
,8 |
,7 |
,31 |
||
|
7 (25 м) від дороги на пд. |
3,0 |
,4 |
,0 |
,22 |
||
|
8 (50 м) від дороги на пд. |
3,75 |
,7 |
,0 |
,3 |
||
|
№3 |
9 (25 м) від дороги на пд. |
3,8 |
,9 |
,9 |
,15 |
|
|
10 (50 м) від дороги на пд. |
3,0 |
,2 |
,5 |
0,1 |
||
|
11 (25 м) від дороги на пн. |
3,9 |
,7 |
,6 |
0,2 |
||
|
12 (50 м) від дороги на пн. |
2,8 |
,1 |
,3 |
0,1 |
||
|
№4 |
13 (25 м) від дороги на пн. |
9,7 |
,5 |
,3 |
0,3 |
|
|
14 (50 м) від дороги на пн. |
6,3 |
,1 |
,5 |
0,1 |
||
|
15 (25 м) від дороги на пд. |
9,2 |
,6 |
68,7 |
0,27 |
||
|
16 (50 м) від дороги на пд. |
5,8 |
,9 |
51,4 |
0,2 |
* - дерново-підзолисті ґрунти (1-3 полігони), дерново-карбонатні ґрунти (4 полігон).
За величинами вмісту хімічних елементів у ґрунтах приавтомагістральних смуг перше місце займає Pb, валовий вміст якого змінюється від 9,7 до 70,1 мг/кг ґрунту. За О.П.Виноградовим (1962) та Л.О.Карпачевським (1993) вміст Pb у земній корі становить 10-16 мг/кг ґрунту, що перевищує місцевий кларк у чотири рази.
Визначені кларки концентрації та розсіювання хімічних елементів досліджуваних полігонів на прикладі автодороги М-07 (табл. 2).
Найвищі коефіцієнти концентрації характерні для плюмбуму всіх екополігонів с. Вишнів Любомльського району і с. Луків Турійського району. Досить високі коефіцієнти розсіювання купруму виявлено в с. Луків Турійського району, с. Пісочне Ковельського району. Розрахунки ширини розсіювання за модифікованою формулою із застосуванням різниці у відносних висотах у межах магістральних доріг подані у таблиці 3.
Таблиця 2.
Кларки концентрації та розсіювання хімічних елементів у ґрунтах приавтодорожньої смуги дороги (М-07 Київ-Ковель-Ягодин)
|
Екологічні полігони |
Хімічний елемент |
Кларк за Виноградовим мг/кг ґрунту |
Середня кількість |
КК* |
КР* |
|||
|
25м |
м |
м |
м |
м |
25м |
|||
|
№ 1 с.Вишнів Любомльського району |
Pb |
16 |
,95 |
,4 |
,37 |
,9 |
,23 |
,11 |
|
Сu |
,7 |
,25 |
,23 |
,07 |
,39 |
14,46 |
||
|
Zn |
83 |
,95 |
,3 |
,16 |
,11 |
,41 |
,93 |
|
|
Cd |
- |
,8 |
,22 |
- |
- |
- |
- |
|
|
№ 2 с.Луків Турійського району |
Pb |
16 |
,6 |
10,85 |
2,98 |
,68 |
0,34 |
,48 |
|
Сu |
,65 |
,88 |
,06 |
,08 |
17,74 |
,11 |
||
|
Zn |
83 |
,3 |
,75 |
,09 |
,08 |
11,37 |
12,3 |
|
|
Cd |
- |
,18 |
0,31 |
- |
- |
- |
- |
|
|
№ 3 с.Пісочне Ковельського району |
Pb |
16 |
,75 |
,4 |
,8 |
,65 |
,26 |
,54 |
|
Сu |
,85 |
,9 |
,08 |
,06 |
12,21 |
,21 |
||
|
Zn |
83 |
,8 |
,15 |
,08 |
,07 |
12,21 |
13,5 |
|
|
Cd |
- |
,18 |
,1 |
- |
- |
- |
- |
|
|
№ 4 с.Череваха Маневицького району |
Pb |
16 |
,0 |
,0 |
,31 |
,19 |
,23 |
,31 |
|
Сu |
,45 |
,05 |
,2 |
,13 |
,97 |
,77 |
||
|
Zn |
83 |
,55 |
,0 |
,1 |
,08 |
,71 |
11,86 |
|
|
Cd |
- |
,29 |
,15 |
- |
- |
- |
- |
КК* - кларк концентрації, КР* - кларк розсіювання
Таблиця 3.
Вміст та ширина зони розсіювання автомобільного плюмбуму у приавтомагістральних смугах Волинської області
|
Еко-полігон |
Показник СPb |
Максимальне розсіювання hmax=∆h 12 |
Коефіцієнт |
|
25м |
м |
м |
∆h |
hmax |
||
|
1 |
,3 |
,7 |
,3 |
,4 |
||
|
2 |
,5 |
,3 |
,4 |
,8 |
||
|
3 |
,3 |
,4 |
,4 |
848,0 |
||
|
4 |
,9 |
,6 |
,4 |
168 |
,0 |
|
|
5 |
,5 |
,3 |
,4 |
1 |
,8 |
|
|
6 |
,6 |
,5 |
,9 |
,0 |
||
|
7 |
,6 |
,9 |
,1 |
,6 |
||
|
8 |
,6 |
,9 |
,1 |
,6 |
||
|
9 |
,6 |
,0 |
,7 |
,2 |
||
|
10 |
,8 |
,2 |
,8 |
,6 |
||
|
11 |
,3 |
,4 |
,4 |
,0 |
||
|
12 |
,9 |
,6 |
,4 |
,0 |
||
|
13 |
,9 |
,9 |
,0 |
,2 |
||
|
14 |
,6 |
,2 |
,0 |
,0 |
*Розрахунковий коефіцієнт для 25-ти метрової смуги становить 0,11, 50м –,07, 100 м –,05,
∆h –різниця у гіпсометричних рівнях, hmax –ширина зони розсіювання
На підставі детального аналізу мезоформ рельєфу через які проходять траси встановлено загальну закономірність ширини розсіювання Рb по обабіч доріг.
Найширші зони розсіювання притаманні частинам доріг, які займають найвищі гіпсометричні рівні. Наприклад, при ∆h - 52м зона розсіювання сягає 624м, при ∆h - 23м –м, при ∆h - 19 м –м по обабіч дороги, при ∆h - 34м –м, при перевищені різниці у гіпсометрії дороги у2 м зона розсіювання сягає 24 м (табл. 3).
На підставі різниці у гіпсометричних висотах розрахована ймовірна концентрація Pb у придорожніх 25-ти, 50-ти та 100 метрових смугах (табл. 4).
Як видно з таблиці 4, цифрові показники максимального вмісту плюмбуму припадають на двадцятип’ятиметрову смугу у ґрунтах усіх чотирнадцяти полігонів основних автомагістралей. Максимальні величини Pb приурочені до найбільш високих ділянок дороги. Накопичення плюмбуму у двадцятип’ятиметровій смузі складає 170,6 мг/кг ґрунту, що відповідає різниці у мезорельєфі - 52 м, 103,3 мг/кг ґрунту характерні для ділянок доріг з ∆h = 23м. На ділянці дороги, де ∆h змінюється у межах 2 м накопичення плюмбуму у 25-ти метровій смузі складає тільки 21,5 мг/кг ґрунту.
Таблиця 4.
Порівняльні величини вмісту автомобільного плюмбуму у ґрунтах приавтомагістральних смуг Волинської області
|
Еко-полігон |
Вміст плюмбуму у ґрунті (мг/кг ґрунту) |
Коефіцієнт поправки |
|
25м |
м |
м |
м |
м |
м |
м |
м |
м |
|
|
1 |
,3 |
,7 |
,3 |
,6 |
,4 |
- |
,9 |
,3 |
- |
|
2 |
,5 |
,3 |
,4 |
,8 |
,8 |
,3 |
,2 |
,3 |
,9 |
|
3 |
,3 |
,4 |
,4 |
,5 |
,7 |
- |
,0 |
,8 |
- |
|
4 |
,9 |
,6 |
,4 |
,5 |
,8 |
,0 |
,7 |
,0 |
,1 |
|
5 |
,5 |
,3 |
,4 |
,5 |
,4 |
- |
,4 |
,6 |
- |
|
6 |
,6 |
,5 |
,9 |
,8 |
,5 |
- |
,9 |
,8 |
- |
|
7 |
,6 |
,9 |
,1 |
,0 |
,6 |
,8 |
,3 |
,2 |
,1 |
|
8 |
,6 |
,9 |
,1 |
,6 |
,9 |
- |
,9 |
,7 |
- |
|
9 |
,6 |
,0 |
,7 |
,8 |
,4 |
- |
,2 |
,4 |
- |
|
10 |
,8 |
,2 |
,8 |
,0 |
,0 |
,0 |
,3 |
,2 |
,6 |
|
11 |
,3 |
,4 |
,4 |
,0 |
,0 |
,6 |
,7 |
,5 |
,6 |
|
12 |
,9 |
,6 |
,4 |
,5 |
,5 |
,0 |
,9 |
,1 |
,7 |
|
13 |
,9 |
,9 |
,0 |
,5 |
,5 |
- |
,8 |
,3 |
- |
|
14 |
,6 |
,2 |
,0 |
,5 |
,5 |
- |
,7 |
,0 |
- |
Значно нижчі показники характерні для ґрунтів у межах п’ятдесятиметрової смуги. Кількість розсіюваного плюмбуму переважно зменшується від 20 до 30%. У стометровій смузі показник концентрації плюмбуму зменшується відносно п’ятдесятиметрової на 11-26%.
Автомобільний плюмбум у ґрунтах придорожніх смуг на віддалі 100 м від брівки акумулюється ще від 28 до 51%. Цей висновок свідчить про те, що від 49 до 72% автомобільного плюмбуму розсіюється за межами стометрової відмітки і акумулюється у межах території до 624 м розрахованої зони забруднення (табл. 4).
Складено комплексний профіль автомагістралі М-08, на якому відображено розподіл плюмбуму у двадцятип'яти та п’ятдесяти метровій смузі та проведено співставлення його вмісту у природно-територіальних комплексів, які пересікає магістраль.
Профіль дороги прокладений через різні за гіпсометричним рівнем ділянки і змінюється з заходу на схід від 200 до 240 м над рівнем моря. У відповідності із зміною висот збільшується кількість акумульованого плюмбуму від 38 до 72,5 мг/кг ґрунту (рис. 1 ).
Співставленням геохімічних показників з ландшафтними комплексами встановлено, що у межах дослідженої магістралі виділяється дві групи ПТК: сформовані на воднольодовикових та лесових відкладах. Відповідно в перших групах ПТК з достатнім промивним водним режимом величини хімічних елементів значно нижчі ніж у ПТК лесових рівнин. Найвищі показники характерні для пологовипуклих вершин лесових гряд. Серед елементарних геохімічних ландшафтів переважають елювіальні та транселювіальні типи.
Розподіл плюмбуму у грунтово-рослинному покриві різних типів елементарних ландшафтів приавтомагістральних двохсторонніх стометрових смуг залежить від гіпсометрії, форми, експозиції, підйому та спуску дороги (рис. 2-3).
Полігон 1 автодороги М-07 (Київ-Ковель-Ягодин) закладений у межах елювіального ландшафту з переважанням східної експозиції. Вміст Pb у дерново-слабопідзолистих ґрунтах складає 70 мг/кг ґрунту, що перевищує ГДК у 4,4 рази, свідчить про інтенсивне накопичення автомобільного плюмбуму на тій ділянці траси (рис. 2). Інтенсивне накопичення цього елементу першого класу токсичності в основному пов’язано з рухом автотранспорту на малих швидкостях через спадисту ділянку дороги і збільшенням викиду різних хімічних елементів при згорянні палива.
Полігон 2 автодороги М-07 розміщений у межах транс-елювіального типу ландшафту на навітряних схилах західної експозиції. У смузі на віддалі двадцять п’ять метрів від магістралі зафіксовано 47,9 мг/кг, на віддалі п’ятдесят метрів вміст Pb у ґрунтовому покриві не перевищує 10,9 мг/кг ґрунту. Тобто акумулятивний процес у чотири рази або на 25% менший, ніж у безпосередній близькості до магістралі (рис. 3). Накопичення Pb у від’ємних елементах рельєфу пов’язано з поверхневим та геохімічним перерозподілом з підвищених ділянок дороги у понижені. Така закономірність прослідковується і на інших полігонах.
Діаграмним та графічним метод двохстороннього відображення величин розсіювання хімічних елементів на кожному полігоні одержано загальні закономірності розсіювання та акумуляції дорожніх полютантів (рис.4-5).
Із збільшенням віддалі від полотна дороги кількість автомобільного плюмбуму зменшується у всіх випадках екополігонів. У ґрунтах автомобільної дороги М-07 (полігон 1) вміст полютанта у двадцятип’ятиметровій смузі змінюється в межах 69,8 - 70,1 мг/кг, а у п’ятдесятиметровій смузі –від 10,0 до 19,2 мг/кг ґрунту. Найнижчі показники розподілу плюмбуму характерні для полігону 2 даної автодороги. Його вміст тут змінюється від 12,6-12,9 мг/кг ґрунту у двадцятип’ятиметровій смузі до 10,3-10,5 мг/кг у п’ятдесятиметровій смузі (рис. 4).
Високий вміст автомобільного плюмбуму накопичений у ґрунтах села Вишнів Любомльського району (автомобільна дорога М-07), ґрунтах села Замшани Ратнівського району, села Копачівка Рожищенського району (автодорога М-19) та ґрунтах всіх досліджених ділянок Луцького району, а саме смт Торчин та села Гаражджа (автодорога М-08), що узгоджується з техногенним впливом (рис. 5).
У четвертому розділі „Екологічний стан приавтомагістральних лісових насаджень” поданий флористичний склад області та приавтомагістральний рослинний покрив. Флористичний склад рослинного покриву Волині налічує 1525 видів вищих рослин, представників 654 родів та 142 родин. Тут росте понад 20 видів листяних і хвойних порід, які зустрічаються у придорожніх насадженнях. Найпоширенішими є такі деревні породи, як сосна –,9 тис. га, ялина –,6 тис. га, дуб високорослий –,0 тис. га, дуб низькорослий –,6 тис. га, граб –,7 тис. га, ясен –,2 тис. га, береза –,3 тис. га і вільха чорна –,9 тис. га. Насадження з переважанням у їх складі цих порід займають 93,0% вкритої лісом площі. Насадження інших деревних порід становлять лише 7%. Ліси регіону багаті на домішку таких порід, як клен, явір, черешня, груша, липа.
Дослідні полігони приавтомагістральних територій автодороги М-08 та південної частини автодороги М-19 пролягають через західноукраїнський лісостеповий округ.
У придорожніх лісових зелених насадженнях проведено лабораторні дослідження листя берези повислої, липи американської, клена гостролистого, клена несправжньоплатанового, дуба звичайного, липи європейської, ясена звичайного, клена ясенелистого, тополі пірамідальної, гіркокаштана звичайного.
У листі порід автомобільної дороги М-08, атомно-адсорбційним методом визначено Cu, Zn, Pb, Cd (табл. 5).
Серед важких металів у насадженнях автодороги М-08 інтенсивно накопичується цинк. Його вміст змінюється від 47,6 до 89,5 мг/кг. Досить високі показники плюмбуму та купруму. Так, вміст плюмбуму у 16-ти пробах змінюється від 39,0 до 96,0 мг/кг, купруму від 3,9 до 6,45 мг/кг сухої маси. У незначних концентраціях спостерігається накопичення у листі кадмію, вміст його становить 0,32-0,7 мг/кг сухої маси.
Величини коефіцієнтів акумуляції хімічних елементів засвідчують активні тенденції накопичення полютантів у золі листової поверхні деревних порід приавтомагістральних територій (табл. 6).
Інтенсивне накопичення характерне для плюмбуму. Так, у переважній частині проб коефіцієнт акумуляції позитивний і перевищує місцевий кларк у 2 рази. Коефіцієнт акумуляції змінюється від 1,0 до 2,46.
Таблиця 5.
Вміст важких металів в листі придорожніх лісових насаджень
автомагістралі М-08 (Устилуг-Луць-Рівне)
|
№ проби |
Вміст важких металів у листі (мг/кг сухої маси) |
|
Cu |
Zn |
Pb |
Cd |
|||
|
Полігони (рослини) |
№5 |
1 (25 м) від дороги на пд. |
6,45 |
,0 |
,0 |
,43 |
|
2 (50 м) від дороги на пд. |
5,9 |
,6 |
,0 |
,37 |
||
|
3 (25 м) від дороги на пн. |
6,05 |
89,5 |
,0 |
,7 |
||
|
4 (50 м) від дороги на пн. |
3,2 |
,1 |
,5 |
,41 |
||
|
№6 |
5 (25 м) від дороги на пн. |
5,75 |
53,9 |
,0 |
,58 |
|
|
6 (50 м) від дороги на пн. |
4,35 |
,65 |
,0 |
,41 |
||
|
7 (25 м) від дороги на пд. |
4,55 |
,5 |
,5 |
,32 |
||
|
8 (50 м) від дороги на пд. |
4,4 |
,1 |
,0 |
,32 |
||
|
№7 |
9 (25 м) від дороги на пд. |
4,0 |
52,2 |
,5 |
,35 |
|
|
10 (50 м) від дороги на пд. |
3,7 |
,1 |
,0 |
,33 |
||
|
11 (25 м) від дороги на пн. |
4,1 |
,5 |
,0 |
,33 |
||
|
12 (50 м) від дороги на пн. |
3,9 |
,12 |
,0 |
,32 |
||
|
№8 |
13 (25 м) від дороги на пн. |
5,5 |
62,2 |
,0 |
,44 |
|
|
14 (50 м) від дороги на пн. |
4,41 |
,6 |
,0 |
,42 |
||
|
15 (25 м) від дороги на пд. |
4,0 |
,1 |
,5 |
,43 |
||
|
16 (50 м) від дороги на пд. |
3,9 |
,0 |
,9 |
,41 |
Таблиця 6.
Коефіцієнт акумуляції хімічних елементів у листі придорожніх лісових насаджень приавтомагістральних смуг автодороги М-08 (Устилуг-Луцьк-Рівне)
|
№ проби |
Коефіцієнт акумуляції, перевищення разів |
|
Cu |
Zn |
Pb |
Cd |
|||
|
Полігони (рослини) |
№5 |
1 (25 м) від дороги на пд. |
2,02 |
,03 |
,23 |
,34 |
|
2 (50 м) від дороги на пд. |
1,84 |
м.к. |
1,05 |
,16 |
||
|
3 (25 м) від дороги на пн. |
1,89 |
,88 |
,31 |
,18 |
||
|
4 (50 м) від дороги на пн. |
м.к. |
1,26 |
,27 |
,28 |
||
|
№6 |
5 (25 м) від дороги на пн. |
1,79 |
,13 |
,46 |
,81 |
|
|
6 (50 м) від дороги на пн. |
1,36 |
,02 |
,13 |
,28 |
||
|
7 (25 м) від дороги на пд. |
1,42 |
,61 |
,14 |
м.к. |
||
|
8 (50 м) від дороги на пд. |
1,37 |
,35 |
м.к. |
1,0 |
||
|
№7 |
9 (25 м) від дороги на пд. |
1,25 |
,1 |
,11 |
,09 |
|
|
10 (50 м) від дороги на пд. |
1,16 |
,05 |
,05 |
,03 |
||
|
11 (25 м) від дороги на пн. |
1,28 |
,1 |
,12 |
,03 |
||
|
12 (50 м) від дороги на пн. |
1,21 |
,07 |
,0 |
,0 |
||
|
№8 |
13 (25 м) від дороги на пн. |
1,72 |
,31 |
,13 |
,38 |
|
|
14 (50 м) від дороги на пн. |
1,38 |
,27 |
,07 |
,31 |
||
|
15 (25 м) від дороги на пд. |
1,25 |
,37 |
,11 |
,34 |
||
|
16 (50 м) від дороги на пд. |
1,21 |
,32 |
,07 |
,28 |
мк –місцевий кларк
Активне накопичення у листі дерев характерне для кадмію. Коефіцієнт акумуляції кадмію перевищує кларкові величини від 1,0 до 2,18 рази. Наступне місце за величиною коефіцієнтів акумуляції займає купрум. Для всіх проб характерне перевищення над величинами місцевих кларкових показників. Повільніше накопичується у листовій поверхні деревних порід цинк. Коефіцієнт акумуляції не перевищує місцевий кларк у 2 рази і змінюється від 1,02 до 1,88.
Розраховано біологічне поглинання елементів рослинами придорожніх смуг (табл. 7).
Відбувається інтенсивне біологічне поглинання рослинами придорожніх смуг. У двадцятип’ятиметровій смузі коефіцієнт біологічного поглинання купруму змінюється від 0,83 до 5,27. Для п’ятдесятиметрової смуги цей показник у порівнянні з двадцятип’ятиметровою смугою зменшується у 3,4 рази і коливається від 1,53 до 2,69 одиниці.
Серед хімічних елементів найбільш активне біологічне поглинання рослинним покривом характерне для цинку. Його величини змінюються від 13,21 до 22,88 –у двадцятип’ятиметровій смузі. Коефіцієнт поглинання у п’ятдесятиметровій смузі зменшується у 9,4 рази і коливається від 2,44 до 13,13 одиниць.
Низький коефіцієнт поглинання рослинами плюмбуму пов’язаний з високим поглинанням цього хімічного елементу через кореневу систему і у незначній мірі через листову поверхню. У двадцятип’ятиметровій смузі він дуже низький і не перевищує 2,3 одиниці. Однак у п’ятдесятиметровій смузі на окремих полігонах (полігон 2) коефіцієнт поглинання перевищує 4 одиниці, що пов’язано з окремим видовим складом деревних порід приавтомагістральних смуг(табл. 7).
Таблиця 7.
Величини біологічного поглинання важких металів рослинами приавтомагістральних смуг М-07 (Київ-Ковель-Ягодин)
|
№ полігонів, проб та двостороння віддаль від автодороги |
Коефіцієнт переходу елементів |
|
Cu |
Zn |
Pb |
Cd |
|||
|
Полігон 1 |
1 |
25 м |
0,89 |
,58 |
,36 |
,28 |
|
2 |
50 м |
1,62 |
,19 |
,67 |
,95 |
|
|
3 |
25 м |
0,83 |
,81 |
,44 |
,31 |
|
|
4 |
50 м |
1,59 |
,36 |
,50 |
,91 |
|
|
Полігон 2 |
5 |
25 м |
5,27 |
,45 |
,53 |
,23 |
|
6 |
50 м |
2,53 |
,56 |
,05 |
1,19 |
|
|
7 |
25 м |
4,0 |
,10 |
,56 |
,73 |
|
|
8 |
50 м |
2,69 |
,44 |
,50 |
,33 |
|
|
Полігон 3 |
9 |
25 м |
2,37 |
,06 |
,09 |
,0 |
|
10 |
50 м |
2,17 |
,79 |
,43 |
,0 |
|
|
11 |
25 м |
2,44 |
,88 |
,30 |
,15 |
|
|
12 |
50 м |
2,54 |
,13 |
,26 |
,0 |
|
|
Полігон 4 |
13 |
25 м |
1,45 |
,21 |
,45 |
,23 |
|
14 |
50 м |
1,56 |
,34 |
,36 |
,0 |
|
|
15 |
25 м |
1,49 |
,97 |
,41 |
,11 |
|
|
16 |
50 м |
1,53 |
,44 |
,31 |
,50 |
Дещо підвищений коефіцієнт біологічного поглинання характерний для кадмію. На окремих полігонах (полігони 2, 3) коефіцієнт біологічного поглинання змінюється від 0,28 до 6,23, а у двадцятип’ятиметровій смузі цей показник коливається від 0,50 до 4,0 одиниць.
Таким чином на всіх дорожніх полігонах чітко виявлено інтенсивне біологічне поглинання хімічних елементів деревними породами приавтодорожніх смуг території дослідження.
На підставі даних про вміст різних хімічних елементів у лісових і придорожніх зелених насадженнях здійснено картографування забруднення району дослідження у межах приавтодорожніх смуг автомобільних доріг загальнодержавного значення М-07, М-08 та М-19.
Дослідження вмісту плюмбуму в листі насаджень приавтомагістральних смуг підпорядковується загальним закономірностям, тобто зменшення кількості плюмбуму у залежності від відстані магістралі. Розрахунки показали, що в межах п’ятдесятиметрової віддалі кількість Pb зменшується від 44,8% до 58,1%.
Підкреслимо, що за межами п’ятдесятиметрової смуги розсіяного плюмбуму у рослинах залишається 41,9% - 53,2%. Він може акумулюватись у стометровій смузі або у залежності від умов розсіювання виноситись за її межі.
Розрахунки показника зменшення вмісту плюмбуму у листі різних видів дерев окремо у п’ятдесятиметрових смугах, розміщених на південь та північ від дороги, виявили наступні особливості: до границі п’ятдесятиметрової смуги вміст плюмбуму має постійні величини, далі спостерігається зменшення цього хімічного токсиканта від 47% до 51% у порівнянні з двадцятип’ятиметровою смугою. Ця закономірність може бути пов’язана з частішим і більш тривалими північними вітрами, якими обумовлені статистичні показники, на відміну від південних придорожніх смуг.
У рослинних смугах розмішених на північ від магістралі не виявлено чіткої закономірності зменшення акумулятивних тенденцій плюмбуму, враховуючи віддаль від магістралі полотна.
Цифрові показники підтверджують максимальне осідання дорожніх полютантів у двадцятип’ятиметровій смузі до 57%, в решті дослідів до 44,8% від величини двадцятип’ятиметрової зони.
У п'ятому розділі „Рекомендації щодо оптимізації екологічного стану приавтомагістральних територій” подаються рекомендації, щодо покращення стану ґрунтів та рослин приавтомагістральних та прилеглих територій головних доріг території дослідження.
До найважливіших рекомендацій ми відносимо проведення екологічної паспортизації всіх придорожніх смуг згідно розробленої бланкової форми, на підставі якої можна виявити ступінь металізації грунтово-рослинного покриву і визначити поглинаючі властивості кожної породи, а відтак провести реконструкцію лісонасаджень для покращення екологічного стану грунтово-рослинного покриву при автодорожніх смуг.
ВИСНОВКИ
1. Дисертаційні дослідження проведені з застосуванням наступних методичних прийомів: статистичного, еколого-картографічного, аналітичного (атомно-адсорбційного), ландшафтно-геохімічного, математичного та методів комп’ютерної технології.
. У результаті проведеного ландшафтно-екологічного обстеження основних приавтомагістральних смуг автомобільних доріг загальнодержавного значення Волинської області виявлено закономірності розсіювання та акумуляції хімічних елементів у грунтово-рослинному покриві приавтодорожніх смуг.
. Ґрунтовий покрив приавтомагістральних смуг представлений дерново-підзолистими, дерново-карбонатними, сірими та темно-сірими опідзоленими, лучно-болотними, торф’яно-болотними ґрунтами та торфовищами і чорноземами.
4. Приавтомагістральні лісосмуги складені з наступних чагарниково-лісових порід: береза повисла, липа американська, клен гостролистий, клен несправжньоплатановий, дуб звичайний, липа європейська, ясен звичайний, клен ясенелистий, тополя пірамідальна, гіркокаштан звичайний.
. На основі закладання та обстеження чотирнадцяти екологічних полігонів та п’ятдесятишести підполігонів встановлено ступінь забруднення хімічними елементами (Pb, Cu, Zn, Cd) грунтово-рослинного покриву двохсторонніх приавтодорожніх смуг 0 –м;
. Вперше проведено ландшафтно-екологічне обстеження грунтово-рослинного покриву приавтомагістральних двохсторонніх стометрових смуг на вміст дорожніх полютантів у залежності від гіпсометрії, форми, експозиції, підйому та спуску дороги у межах п’ятдесятишести підполігонів.
. Застосований двохсторонній профільний метод показав, що різниця у гіпсометричних рівнях 1 –м типових ділянок доріг, становила ширину зони розсіювання від 12 до 624 м.
8. Виявлено, що у ґрунтах пообабічної смуги автомобільної дороги М-07 вміст плюмбуму змінюється від 9,7 до 70,1 мг/кг ґрунту, а у примагістральних ґрунтах автомобільної дороги М-19 в залежності від віддалі до магістралі від 8,0 до 98,0 мг/кг ґрунту і перевищує ГДК у 6 разів. Щодо автодороги М-08 його значення показує інтенсивну акумуляцію, вміст плюмбуму тут дещо нижчий і складає 28,0 - 75,0 мг/кг. Максимальний його вміст у ґрунтах перевищує ГДК у 5 разів.
9. У ґрунтах приавтомагістральних смуг при наявності піщано-супіщаного субстрату розсіяні хімічні елементи мігрують у нижні частини ґрунтового покриву.
10. Виявлено три типи розподілу хімічної речовини за їх величинами: 1) низький тип на магістралі з мінімальним коливанням гіпсометрії, де спостерігається мінімальне накопичення автомобільного плюмбуму у двадцятип’ятиметровій смузі, 2) середній, де гіпсометричний рівень доріг з абсолютними висотами до 200 метрів, 3) високий тип розподілу, у смугах з найвищим гіпсометричним рівнем.
. Співставленням ПТК з показниками елементарних геохімічних ландшафтів чіткої закономірності не виявлено, так як у розподілі і накопиченні хімічних елементів основну роль відіграє атмосферна циркуляція та умови міграції полютантів.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1.Волошин І.М., Лепкий М.І., Матвійчук Л.Ю. Особливості техногенного забруднення лісових насаджень примагістральних територій Волинської області // Тези науково-практичної конференції „Природа Західного Полісся та прилеглих територій” –Луцьк: РВВ Вежа ВДУ імені Лесі Українки, 2005. –С.142-146. (Доробок автора становить 50%).
2.Волошин І.М., Лепкий М.І., Матвійчук Л.Ю. Особливості забруднення лісових і придорожніх насаджень автомобільних доріг загальнодержавного значення Волинської області // Науковий вісник Волинського державного університету ім.Лесі Українки. - №7 –Луцьк: РВВ Вежа ВДУ імені Лесі Українки, 2005. –С.162-167. (Доробок автора становить 60%).
3.Волошин І.М., Лепкий М.І., Матвійчук Л.Ю. Техногенні процесів та їх поширення в межах Волинської області // Захист довкілля від антропогенного навантаження. - №11 (13). –Харків-Кременчук ПП Швидка, 2005. –С.97-103. (Доробок автора становить 70%).
4.Волошин І.М., Лепкий М.І., Матвійчук Л.Ю. Закономірності забруднення ґрунтового покриву примагістральних територій Волинської області. // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. - №2 –Луцьк: РВВ Вежа ВДУ імені Лесі Українки, 2006. –С.181-184. (Доробок автора становить 60%).
5.Волошин І.М., Лепкий М.І., Матвійчук Л.Ю. Особливості акумуляції важких металів примагістральних територій Волинської області // Вісник Сумського державного університету. - №5 - РВВ СумДУ, 2006. –С.159-.164. (Доробок автора становить 50%).
6.Лепкий М.І., Матвійчук Л.Ю. Забруднення лісових і придорожніх насаджень автомобільних доріг загальнодержавного значення Волинської області. Полтава. // Матеріали другої міжнародної науково-практичної конференції „Розвиток досліджень 2006” –Полтава: Інтер графіка, 2006. - .С.90-92. (Доробок автора становить 40%).
7.Волошин І.М., Лепкий М.І., Матвійчук Л.Ю. Історичні аспекти формування сучасних шляхів Волинської області. //Історія української географії. Всеукраїнський науково-теоретичний часопис. –Тернопіль: Підручники і посібники, 2006. –Випуск 2 (14), С.58-61. (Доробок автора становить 50%).
8.Волошин І.М., Матвійчук Л.Ю. Картографічний моніторинг ґрунтів примагістральних територій Волинської області. /захист довкілля від антропогенного навантаження. Вип. 13 (15) –Харків: Видавництво ХНУ, 2006. С.30-37. (Доробок автора становить 60%).
9.Волошин І.М., Матвійчук Л.Ю.Закономірності розподілу хімічних елементів в грунтово-рослинному покриві примагістральних смуг Волинської області. Харків. /Вісник Львівського університету. Серія географічна. Вип. 34 –Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2007. С. 31-36. (Доробок автора становить 70%).
10.Волошин І.М., Матвійчук Л.Ю. Картографічний моніторинг примагістральних ландшафтів. –Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: Географія. –Тернопіль. –. - №1. С.138-142. (Доробок автора становить 50%).
АНОТАЦІЯ
Матвійчук Л.Ю. Особливості забруднення важкими металами приавтомагістральних територій Волинської області. –Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.01 –фізична географія, геофізика і геохімія ландшафтів. –Львівський національний університеті імені Івана Франка, Львів, 2008.
Дисертація присвячена вивченню закономірностей забруднення техногенними полютантами приавтомагістральних територій Волинської області. Охарактеризовано підходи до аналізу сучасної структури пришляхової мережі, з методологічної позиції ландшафтних принципів вивчено приавтомагістральні території. Розкрито роль історичних, природних і суспільно-економічних передумов і чинників розвитку транспортної сітки Волинського регіону.
Проведено ландшафтно-геохімічне обстеження основних приавтомагістральних смуг автомобільних доріг загальнодержавного значення Волинської області. Виявлено закономірності розподілу хімічних елементів у грунтово-рослинному покриві приавтомагістральних територій шириною 100 м, проведений детальний аналіз різних фрагментів доріг (з врахуванням гіпсометрії, форми, експозиції, підйому та спуску), на підставі яких виявлено загальні закономірності розсіювання полютантів у залежності від перелічених чинників. Для оцінки накопичення важких металів у ґрунтах, рослинах застосовано методичні прийоми запропоновані І.М. Волошиним у 1998 році; проведено уточнення загальноприйнятої методики розрахунку розсіювання плюмбуму (Харківський національний дорожній університет), розрахований коефіцієнт акумуляції для двадцятип’яти, п’ятдесяти та стометрової смуги хімічних елементів, дані одержані за допомогою модифікованої формули наближені до величин одержаних лабораторним методом
Ключові слова: приавтомагістральні території, шляхова мережа, акумулятивні тенденції, техногенні полютанти, гіпсометрія дороги, придорожні ландшафти, важкі метали, парково-вуличні насадження.
Матвийчук Л.Ю. Особенности загрязнения тяжелыми металлами приавтомагистральных территорий Волынской области. –Рукопись.
Диссертация на соискания учёной степени кандидата географических наук за специальностью 11.00.01 –физическая география, геофизика, геохимия ландшафта. –Львовский национальный университет имени Ивана Франка, Львов, 2008.
Диссертация посвящена изучению закономерностей загрязнения техногенными полютантами приавтомагистральных территорий Волынской области. Дана характеристика подходов к анализу современной структуры приавтодорожной сети с методологической позиции ландшафтных принципов изучения приавтомагистральных территорий. Раскрыта роль исторических, природных и экономических особенностей развития транспортной сети Волынского региона.
Проведены ландшафтно-геохимическое исследование основных автодорог и приавтомагистральных полос общегосударственного значения Волынской области. Обнаружено закономерности распределения химических элементов в почвенно-растительном покрове приавтомагистральных территорий шириной 100 м, проведен точный анализ различных фрагментов дорог (с использованием гипсометрии, формы, экспозиции, подъема та спуска). На основе которых обнаружено общие закономерности рассеивания полютантов в зависимости от особенностей магистрали. При оценке накопления тяжелых металлов в приавтомагистральных почвах использованы методические приемы, предложенные И.М. Волошиным в 1998 году; проведено уточнение общепринятых формул определения рассеивания плюмбума (Харьковский национальный дорожный университет), рассчитаны коэффициенты для двадцати пяти, пятидесяти и стометровой полосы химических элементов; получено содержание величины свинца с помощью модифицированной формулы, они близки к полученных лабораторным методом
Ключевые слова: приавтомагистральные территории, транспортная сетка, аккумулятивные тенденции, техногенные полютанты, гипсометрия дороги, придорожные ландшафты, тяжелые металлы, парково-уличные насаждения.
Маtveychyk Lydmila Yuriivna. Features of pollution by industrial substances at main territories of the Volynsk area. - Manuscript.
The dissertation on competitions of a scientific degree of the candidate of geographical sciences behind a speciality 11.00.01 - physical geography, geophysics and . geochemistry of landscapes - Lvov national university of a name Ivan Franko, Lvov, 2008.
The dissertation is dated to study of laws of pollution by industrial substances at main territories of the Volynsk area. The characteristic of the approaches to the analysis of modern structure at read of a network from a methodological position is given at main landscapes. The role of historical, natural and economic features of development of a transport network of the Volynsk region is opened.
The landscape and ecological research basic is carried out (spent) at main strips of highways of nation-wide value of the Volynsk area. Is revealed laws of distribution of chemical elements in a soil and vegetative cover at main territories, the detailed analysis of various types of roads (form, exposition is carried out (spent), of rise that of descent (release)) on the basis of which is revealed general (common) laws of dispersion of polutants depending on features; with the purpose of a real rating of accumulation of heavy metals in these soil the methodical receptions entered I.М are used Voloshin in 1998; the specification of the standard formulas (Kharkov national road university) is carried out(spent), the factors for twenty five, fifty that of hundred meter of feature of chemical elements are designed, the data are received with the help of the modified formula approached to the indications, which are received by a laboratory method
Key words: at main territory, transport grid, accumulation of the tendency, industrial of poluchin, at road landscapes, heavy metals, park of street plantings (spreadings).
Підписано до друку 18.12.2007 р.
Папір офсетний. Друк –офсетний
Формат 60x84/16. Обл.-вид. арк. 1,24. Друк. арк. 1,5.
Наклад 100 прим. Зам. № 3865.
Віддруковано у ВАТ “Волинська обласна друкарня”
, м. Луцьк, пр. Волі, 27.