і. Усі предмети які сприймає організм є їх копіями знімками зліпками а не абстрактними символами або знака
Работа добавлена на сайт samzan.net:
- Загальна характеристика аналізаторів
В дійсності пізнання, наші відчуття відбивають об'єктивну реальність, існуючу незалежно від людини та її свідомості. Усі предмети, які сприймає організм, є їх копіями, знімками, зліпками, а не абстрактними символами або знаками. Сприймаючи та узагальнюючи об'єктивну реальність, мислення людини набуває величезної сили, здатної не тільки змінити, а й переробити світ. Показання органів чуття не завжди точно відповідають дійсності, тому вони доповнюються індивідуальною та суспільною практикою.
2. Властивості аналізаторів
Щоб виникло відчуття, подразник повинен бути певної сили. Мінімальна сила подразнення, здатна викликати те чи інше відчуття, називається порогом відчуття. Однією з властивостей аналізатора і буде надзвичайно висока його чутливість, тобто дуже низький поріг подразнення. Рецепторний апарат аналізатора реагує на винятково малі величини подразника. Іншою властивістю є їх специфічність – здатність вибірково відповідати на адекватний подразник. Важливою є також адаптація – пристосування до дії подразника. Наступна властивість – явище послідовних образів.
3. Класифікація аналізаторів.
Класифікація за дією подразника: контактні – збудження при безпосередньому зіткненні з подразником: дистанктні – приходять у стан активності під впливом світлових, звукових та ароматичних подразників. Залежно від того до яких впливають чутливі рецептори: механо-, хеморецептори. В процесі еволюції вони спеціалізувалися і ускладнилися.
4. Роль аналізаторів.
В дійсності пізнання, наші відчуття відбивають об'єктивну реальність, існуючу незалежно від людини та її свідомості. Усі предмети, які сприймає організм, є їх копіями, знімками, зліпками, а не абстрактними символами або знаками. Джерело наших відчуттів — навколишній світ, що нас оточує. Єдиними «воротами», через які цей світ сприймається, є аналізатори. Шлях пізнання природи, суспільного розвитку йде від відчуттів до абстрактного мислення. Сприймаючи та узагальнюючи об'єктивну реальність, мислення людини набуває величезної сили, здатної не тільки змінити, а й переробити світ. Показання органів чуття не завжди точно відповідають дійсності, тому вони доповнюються індивідуальною та суспільною практикою.
5. Зоровий
У більшості ссавців зорова система є найбільш досконалим аналізатором, надзвичайно чутливим до електромагнітних випромінювань. Око, або очне яблуко, складається з білкової, судинної та сітчастої оболонок. Передня частина білкової оболонки прозора. Вона називається рогівкою. Під білковою оболонкою лежить судинна, яка спереду переходить у райдужну, і війчасте тіло з його циліарними м'язами. У центрі райдужної оболонки є отвір зіниця, що розширюється в темряві і звужується при світлі. За райдужною оболонкою розміщений кришталик, подібний до двоопуклої лінзи, зануреної в прозору капсулу. Заповнене очне яблуко в основному скловидним тілом, що складається з найтонших волокон і рідини. Простір між рогівкою та райдужною оболонкою називається передньою, а між райдужною оболонкою і кришталиком — задньою камерами ока. Світлочутливі елементи ока представлені сітківкою. Для захисту ока від зовнішніх впливів існує ряд пристосувань. До них належать повіки та слізні залози.
6. Слуховий
Аналізатор слуху сприймає звукові хвилі і перетворює їх у слухові відчуття. Слух відіграє важливу роль у житті тварини. Він попереджує її про небезпеку, допомагає вистежити здобич тощо. Вухо вищих тварин ділиться на три частини: зовнішнє, середнє і внутрішнє. Зовнішнє вухо включає вушну раковину і зовнішній слуховий прохід. За допомогою вушних раковин тварина уловлює звукові хвилі і спрямовує їх у глибину вуха. Зовнішнє вухо відділене від середнього барабанною перетинкою. Середнє вухо розміщується у висковій кістці черепа і складається з системи слухових кісточок: молоточка, ковадла та стремінця. Внутрішнє вухо знаходиться у товщі кам'янистої частини вискової кістки і ділиться на кістковий та перетинчастий лабіринти.
7. Вестибулярний аналізатор.
Найважливіше значення в цьому складному процесі орієнтування належить вестибулярному аналізатору, представленому присінком внутрішнього вуха, півколовими каналами, вестибулярним нервом та мозковою частиною. Адекватним подразником рецепторних клітин є зміна положення голови і всього тіла. Поворот, нахил голови, а також рухи викликають зміщення отолітів і розтягнення волосків рецепторних клітин, збудження, що виникне при цьому, по волокнах вестибулярного нерва передається в мозок, де й виникає відчуття положення голови і тіла.
8. Шкірний
Однією з багатьох функцій шкіри є її участь у сприйнятті зовнішніх подразників. У ній є рецептори, подразнення яких викликає тактильні, температурні та больові відчуття. Провідні шляхи шкірного аналізатора різні. Нервові волокна, що передають больові і температурні імпульси, входять у сіру речовину спинного мозку, звідки починається другий нейрон, що закінчується в зорових горбах. Нервові волокна тактильних рецепторів у складі дорсальних стовпів спинного мозку ідуть до довгастого мозку, звідки бере початок другий нейрон, довгий відросток якого також закінчується в зорових горбах. Кінцевий пункт нервових імпульсів рецепторів шкіри — тім'яна ділянка кори великих півкуль.
9. Основи болю
Рецептори, що сприймають біль є нервові закінчення шкірі, слизових залозах та серозних оболонках. Основна роль у виникненню болю – нагромадження гістаміну у тканинній рідині, крім нього, гострий біль викликає ацетилхолін, серотонін, хлористий калій та інше.
10. Нюх
Нюховий аналізатор найдавніший, що розвився задовго до появи зору та слуху. Адекватним подразником для нього є газоподібні легкі речовини. Чуття нюху має важливе біологічне значення. За запахом тварини знаходять і оцінюють їжу, виявляють супротивника, самці визначають присутність самки. У ссавців нюхові рецептори-клітини розміщуються в слизовій оболонці задньої частини верхнього носового ходу. Нюхові рецептори — це біполярні нейрони з видовженими клітинними тілами, оточені опорними клітинами. Верхня частина їх виходить на поверхню слизової і закінчується війками.
11. Смак
Смаковий аналізатор відноситься до контактних. Завдяки його наявності тварина досліджує хімічні речовини, розчинені в рідинах, їжі або слині і тим самим відрізняє їстівне від неїстівного. Залежно від форми сосочки розділяються на листовидні, грибовидні, жолобовидні та нитковидні. У кожному сосочку є декілька смакових цибулин. Найбільше їх у жолобовидних сосочках, що знаходяться біля основи язика. Середня частина дорсальної поверхні язика не має сосочків і тому позбавлена смакової чутливості. Розрізняють чотири різновиди смаку: солоний, солодкий, кислий і гіркий. Смаковий аналізатор тісно пов'язаний з процесами травлення.
12. Рух
Руховий аналізатор складається з пропріорецепторів — чутливих нервових закінчень у м'язах, суглобах та сухожиллях, провідних шляхів і корового відділу. За допомогою цього аналізатора організм тварини здійснює координацію рухів у просторі. І. М. Сеченов уперше установив роль м'язового відчуття в координації рухів і пізнанні людиною навколишнього середовища. Імпульси від пропріорецепторів постійно інформують корковий відділ рухового аналізатора про стан м'язів, сухожиль та суглобів. На основі сукупності цих імпульсів виникає відчуття положення тіла та його окремих частин, які забезпечують переміщення організму в середовищі, що його оточує, змінюється робота органів кровообігу, дихання, травлення та ін.
13. Інтерорецептивні аналізатори
Інтерорецептивні аналізатори, на відміну від екстерорецептивних, сприймають подразнення, що виникають у самому організмі. Рецептори, розміщені у внутрішніх органах, судинах, м'язах, називаються інтерорецепторами. Імпульси з інтерорецепторів надходять у кору великих півкуль.
14. Взаємодія
Відчуття являє собою результат складної аналізаторної і синтетичної діяльності головного мозку. Організм одночасно відчуває вплив багатьох подразників навколишнього і внутрішнього середовища. Однак завдяки взаємодії аналізаторів, що виявляється у взаємному підвищенні і зниженні збудження, відповідна реакція здорового організму строго координована і цілеспрямована. В основі взаємодії аналізаторів лежать процеси іррадіації та індукції. За допомогою умовних рефлексів доведено, що збудження, яке виникло у корковій частині одного аналізатора, широко іррадіюючи по корі, викликає підвищення збудливості також в інших аналізаторах.
15. Шкіра
Шкіра є зовнішньою оболонкою, яка вкриває все тіло тварини. Вона складається з трьох шарів: епідермісу, основи шкіри та підшкірного шару. На різних ділянках тіла товщина тіла неоднакова. Стан шкіри залежить від умов годівлі й утримання тварини. По шкрі можна судити про стан здоров’я тварини.
16. Ф-ції шкіри
Шкіра захищає організм від безпосередньої дії фізичних, хімічних і біологічних подразників, а також від висихання. Шкіра тварин є фізичним бар'єром, який не дозволяє шкідливим агентам проникати в організм. У шкірі та на її поверхні є ще й хімічний бар'єр. Кисла реакція поверхні шкіри гальмує розвиток патогенних мікробів. Шкіра захищає організм від несприятливих впливів ультрафіолетових променів. Пігменти, які містяться в ній, затримують їх.
17. Піт
Потові залози прості, трубчасті. На к-ть виділеного поту впливає температура навколишнього середовища. Влітку поту виділяється більше, ніж взимку, к-ть вилитої води, вологості повітря, а також інтенсивності фізичної роботи. Утворення поту відбувається в клітинах секреторного епітелію потових залоз. У сухому залишку поту в тричі більше неорганічних сполук, ніж органічних. З потом виділяються пігменти і вітаміни. Потовиділення підтримує сталість осмотичного тиску крові, бо з потом виділяються продукти обміну, вода та мінеральні речовини.
18. Сальні залози
Сальні залози розподілені по всьому тілу тварини. Вони відсутні лише у носовому дзеркальці, шкірі дійок корови, підошовних м'якушах. Вони розміщуються в основі шкіри, біля стрижнів волосся. Вивідні протоки їх відкриваються переважно у волосяні сумки. За будовою вони належать до типу розгалужених альвеолярних залоз. Секрет сальних залоз — жир — виділяється на поверхні шкіри і змащує волосся і шкіру, захищаючи їх від руйнування. Він перешкоджає також надмірному випаровуванню води з організму.
19. Зміни шкіри
Шкіра ссавців укрита волоссям. Воно вкриває майже всю поверхню тіла, захищаючи організм від охолодження, а шкіру — від механічних пошкоджень і сонячних променів. Деяке волосся виконує функцію дотику. Волоссина складається з 3-ох шарів: серцевини, кірки та кутикули. Волосся поділяється на покривне, волосся шерсті, довге й дотикове. У більшості тварин покривне волосся є основним волосяним покривом. Волосся шерсті м’яке, без серцевини.
20. Ріст волосся
Ріст шерсті залежить від годівлі та віку тварин, сезону року, а також від діяльності нервової системи та залоз внутрішньої секреції. Для росту волосся потрібні насамперед амінокислоти цистін, метіонін. Якість шерсті знижується при нестачі міді в кормі тварин. Тварини, які живуть в районах з холодним кліматом, мають густіше і довше волосся. У молодих тварин шерсть росте інтенсивніше, ніж у старих.
21. Линька
Сезонні зміни навколишнього середовища впливають на фізіологічні процеси в шкірі. Вплив цей виявляється насамперед у линянні тварин. Зміна волосся властива всім видам тварин. Досягши певної величини та зрілості, воно старіє й відмирає, живлення його припиняється і тварина линяє. Линяння пояснюється старінням волосяної цибулини. Линяння буває трьох видів: вікове, сезонне і постійне. Вікове зумовлюється часом народження тварини. При линьці тварини змінюється не тільки волосся, а й шкіра.
2. Вместе с тем ему удается достаточно быстро интегрироваться в мировую финансовую систему
3. 032014 Коллективу Sevstopol Tribl Spirit ~ 3 года Форма заявки- Название коллектива
4. Задачи и принципы уголовного законодательства
5. Выбор электродвигателя и кинематический расчет 1 ~ вал электродвигателя; 2 ~ вал ведущий редуктора; 3 ~ в
6. ТЕМАТИКА Программа и контрольные задания Для студентов инженерноэкономических специальностейза
7. Реферат- Конформизм и нонконформизм
8. тематической операции 4
9. то один человек мне сказал- ldquo;Послушайте если вы это сделаете то тогда через шесть недель Германия погибне.
10. реферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук4
11. Методические рекомендации Утверждены на заседании кафедры философии 24
12. Необходимость и предпосылки возникновения и применения денег
13. Працевлаштування за фахом метою якої є формування у студентів практичних навичок працевлаштування і про
14. 45 вопросы Мутагенез индуцированный химическими мутагенами ~ аналогами оснований интеркалирующи
15. Дослідження ефективності освітлення у виробничих і навчальних приміщеннях та на робочих місцях
16. Subject mtter of pinting but they lso modified the use of color; the bright colors of Ymtoe yielded to the monochromes of pinting in the Chinese mnner.html
17. Межкультурные коммуникации в современном мире- роль СМИ
18. Особенности федерализма Германии (ФРГ) и Индии
19. ТЕМА США Великобританії Німеччини
20. Физическое воспитание в ВУЗе