Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
1.1. Згідно з Порядком присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата та доктора наук необхідно оформлювати відповідно до державного стандарту України. Таким стандартом є ДСТУ 3008-95 "Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення".
З огляду на високі вимоги нормативних документів необхідно неухильно дотримуватися порядку подання окремих видів текстового матеріалу, таблиць, формул та ілюстрацій, а також правил оформлення автореферату.
1.2. Назва дисертації повинна бути, по можливості, короткою, відповідати обраній спеціальності та суті вирішеної наукової проблеми (задачі), вказувати на мету дисертаційного дослідження і його завершеність. Іноді для більшої конкретизації до назви слід додати невеликий (4 - 6 слів) підзаголовок.
У назві не бажано використовувати ускладнену термінологію псевдонаукового характеру. Треба уникати назв, що починаються зі слів "Дослідження питання...", "Дослідження деяких шляхів...", "Деякі питання..", "Матеріали до вивчення.. ", "До питання..." тощо, в яких не відбито достатньою мірою суть проблеми.
1.3. При написанні дисертації здобувач повинен обов'язково посилатися на авторів і джерела, з яких запозичив матеріали або окремі результати.
Використовуючи в дисертації ідеї або розробки, що належать також і співавторам, разом з якими були написані наукові праці, здобувач повинен відзначити цей факт у дисертації.
У разі використання запозиченого матеріалу без посилання на автора та джерело дисертація знімається з розгляду незалежно від стадії проходження без права її повторного захисту.
1.4. У дисертації необхідно стисло, логічно й аргументовано викладати зміст і результати досліджень, уникати загальних слів, бездоказових тверджень, тавтології.
1.5. Дисертацію на здобуття наукового ступеня подають у вигляді спеціально підготовленого рукопису в твердому переплетенні.
Дисертація повинна містити:
титульний аркуш;
зміст;
перелік умовних позначень (за необхідності);
вступ;
основну частину;
висновки;
додатки (за необхідності);
список використаних джерел.
Титульний аркуш дисертації містить найменування наукової організації або вищого навчального закладу, де виконана дисертація;
прізвище, ім'я, по батькові автора; індекс УДК; назву дисертації;
шифр і найменування спеціальності; науковий ступінь, на який претендує здобувач; науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім'я, по батькові наукового керівника і (або) консультанта; місто і рік.
На титульному аркуші дисертації обов'язково зазначається "На правах рукопису" та гриф обмеження розповсюдження відомостей (за необхідності).
Зміст подають на початку дисертації. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаної літератури.
Якщо в дисертації вжито специфічну термінологію, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їх перелік може бути поданий в дисертації у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом.
Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять, наприклад, скорочення, справа - їх детальне розшифрування.
Якщо в дисертації спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифрування наводять у тексті при першому згадуванні.
Розкриває сутність і стан наукової проблеми (задачі) та її значущість, підстави і вихідні дані для розроблення теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження.
Далі подають загальну характеристику дисертації в рекомендованій нижче послідовності.
Актуальність теми
Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв'язаннями проблеми (наукової задачі) обґрунтовують актуальність і доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва, особливо на користь України.
Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне - сутність проблеми або наукового завдання.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Коротко викладають зв'язок обраного напряму досліджень з планами організації, де виконана робота, а також з галузевими та (або) державними планами та програмами.
Обов'язково зазначають номери державної реєстрації науково-дослідних робіт, базових для підготовки та подання дисертаційної роботи, а також роль автора у виконанні цих науково-дослідних робіт.
Мета і завдання дослідження
Формулюють мету роботи і завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Не слід формулювати мету як "Дослідження...", "Вивчення...", тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.
Об'єкт дослідження - це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення.
Предмет дослідження міститься в межах об'єкта.
Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага дисертанта, оскільки предмет дослідження визначає тему дисертаційної праці, яка визначається на титульному аркуші як її назва.
Методи дослідження. Подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи тим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.
Наукова новизна одержаних результатів
Подають коротку анотацію нових наукових положень (рішень), запропонованих здобувачем особисто. Необхідно показати відмінність одержаних результатів від відомих раніше, описати ступінь новизни (вперше одержано, удосконалено, дістало подальший розвиток).
Кожне наукове положення чітко формулюють, виокремлюючи його основну сутність і зосереджуючи особливу увагу на рівні досягнутої при цьому новизни. Сформульоване наукове положення повинно читатися і сприйматися легко й однозначно (без нагромадження дрібних і таких, що затемнюють його сутність, деталей та уточнень). У жодному випадку не можна вдаватися до викладу наукового положення у вигляді анотації, коли просто констатують, що в дисертації зроблено те й те, а сутності і новизни із написаного виявити неможливо. Подання наукових положень у вигляді анотацій є найбільш поширеною помилкою здобувачів при викладенні загальної характеристики роботи.
До цього пункту не можна включати опис нових прикладних (практичних) результатів, отриманих у вигляді способів, пристроїв, методик, схем, алгоритмів і под. Слід завжди розмежовувати одержані наукові положення і нові прикладні результати, що випливають з теоретичного доробку дисертанта.
Усі наукові положення з урахуванням досягнутого ними рівня новизни є теоретичною основою (фундаментом) вирішеної в дисертації наукової задачі або наукової проблеми. Насамперед за це здобувачеві присуджується науковий ступінь
Практичне значення одержаних результатів
У дисертації, що має теоретичне значення, треба подати відомості про наукове використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання, а в дисертації, що має прикладне значення - відомості про практичне застосування одержаних результатів або рекомендації, як їх використати. Відзначаючи практичну цінність здобутих результатів, необхідно подати інформацію про ступінь їх готовності до використання або масштабів використання.
Необхідно дати короткі відомості щодо впровадження результатів досліджень із зазначенням назв організацій, в яких здійснена реалізація, форм реалізації та реквізитів відповідних документів.
Особистий внесок здобувача
У випадку використання в дисертації ідей або розробок, що належать співавторам, разом з якими були опубліковані наукові праці, здобувач повинен відзначити цей факт у дисертації та в авторефераті з обов'язковим зазначенням конкретного особистого внеску в ці праці або розробки.
Апробація результатів дисертації
Вказується, на яких наукових з'їздах, конференціях, симпозіумах, нарадах оприлюднено результати досліджень, викладені у дисертації.
Публікації
Вказують, у скількох монографіях, статтях у наукових журналах, збірниках наукових праць, матеріалах і тезах конференцій, авторських свідоцтвах опубліковані результати дисертації.
Основна частина дисертації складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожний розділ починають з нової сторінки. Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом вибраного напряму та обгрунтуванням застосованих методів досліджень. У кінці кожного розділу формулюють висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць.
У розділах основної частини подають:
огляд літератури за темою і вибір напрямів досліджень;
виклад загальної методики й основних методів досліджень;
експериментальну частину і методику досліджень;
відомості про проведені теоретичні і (або) експериментальні дослідження;
аналіз і узагальнення результатів досліджень.
В огляді літератури здобувач окреслює основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою. Стисло, критично висвітлюючи роботи попередників, здобувач повинен назвати ті питання, що залишились невирішеними і, отже, визначити своє місце у розв'язанні проблеми. Бажано закінчити цей розділ коротким резюме стосовно необхідності проведення досліджень у даній галузі. Загальний обсяг огляду літератури не повинен перевищувати 20 % обсягу основної частини дисертації.
У другому розділі, як правило, обґрунтовують вибір напряму досліджень, наводять методи вирішення задач і їх порівняльні оцінки, розробляють загальну методику проведення дисертаційних досліджень. В теоретичних роботах розкривають методи розрахунків, гіпотези, що розглядають, в експериментальних - принципи дії і характеристики розробленої апаратури, оцінки похибок вимірювання.
У наступних розділах з вичерпною повнотою викладають результати власних досліджень автора з висвітленням того нового, що він вносить у розроблення проблеми. Здобувай повинен давати оцінку повноти вирішення поставлених задач, оцінку достовірності одержаних результатів (характеристик, параметрів), їх порівняння з аналогічними результатами вітчизняних і зарубіжних праць, обгрунтування потреби додаткових досліджень, негативні результати, які обумовлюють необхідність припинення подальших досліджень.
Виклад матеріалу підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній автором.
Викладають найважливіші наукові та практичні результати, одержані в дисертації, які повинні містити формулювання розв'язаної наукової проблеми (задачі), її значення для науки і практики. Далі формулюють висновки та рекомендації щодо наукового та практичного використання здобутих результатів. У першому пункті висновків коротко оцінюють стан питання. Далі у висновках розкривають методи вирішення поставленої в дисертації наукової проблеми (задачі), їх практичний аналіз, порівняння з відомими розв'язаннями.
У висновках необхідно наголосити на якісних і кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів, викласти рекомендації щодо їх використання.
До додатків за необхідності доцільно включати допоміжний матеріал:
- проміжні математичні доведення, формули та розрахунки;
- таблиці допоміжних цифрових даних;
- протоколи й акти випробувань, впровадження, розрахунки економічного ефекту;
- інструкції та методики, опис алгоритмів і програм вирішення задач на ЕОМ, розроблених у дисертаційній роботі;
- допоміжні ілюстрації.
Список використаних джерел слід розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування і рекомендований при написанні дисертацій), в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.
Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи. Зокрема потрібну інформацію можна одержати із таких міждержавних і державних стандартів: ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 "Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання (ГОСТ 7.1-2003, IDT), ДСТУ 3582-97 "Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила", ГОСТ 7.12-93 "СИБИД. Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила", ГОСТ 7.11-78 "СИБИД. Сокращение слов и словосочетаний на иностранных европейских языках в библиографическом описании".
(абзац другий пункту 3.8 із змінами, внесеними згідно з
наказом Вищої атестаційної комісії України від 26.01.2008 р. N 63)
Дисертацію друкують машинописним способом або за допомогою принтера на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210 х 297 мм) через два міжрядкових інтервали до тридцяти рядків на сторінці. Мінімальна висота шрифту 1,8 мм. Можна також використати папір форматів у межах від 203 х 288 до 210 х 297 мм і подати таблиці та ілюстрації на аркушах формату А3.
Усі примірники дисертації повинні бути ідентичними. В разі використання здобувачем копіювальної техніки ідентичність усіх примірників дисертації повинна бути засвідчена спеціалізованою вченою радою.
Обсяг основного тексту дисертації на здобуття наукового ступеня доктора наук має становити 11 - 13 авторських аркушів (для суспільних і гуманітарних наук 15 - 17 авторських аркушів). Обсяг основного тексту дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук має становити 4,5 - 7 авторських аркушів (для суспільних і гуманітарних наук - 6,5 - 9 авторських аркушів). Зазначений вище обсяг дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора чи кандидата наук розрахований на використання при їх оформленні звичайних (не портативних) друкарських машин при друкуванні через 2 інтервали на папері формату А4 або комп'ютерів з використанням шрифтів текстового редактора Word розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом.
Текст дисертації необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: ліве - не менше 20 мм, праве - не менше 10 мм, верхнє - не менше 20 мм, нижнє - не менше 20 мм.
Шрифт друку повинен бути чітким, стрічка друкарської машини чорного кольору середньої жирності. Щільність тексту дисертації повинна бути однаковою.
Вписувати в текст дисертації окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки можна чорнилом, тушшю, пастою тільки чорного кольору, при цьому щільність вписаного тексту повинна бути наближеною до щільності основного тексту.
Друкарські помилки, описки і графічні неточності, які виявилися під час написання дисертації, можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту (фрагменту малюнка) машинописним способом. Допускається наявність не більше двох виправлень на одній сторінці.
Роздруковані на ЕОМ програмні документи повинні відповідати формату А4 (мають бути розрізаними), їх включають до загальної нумерації сторінок дисертації і розміщують, як правило, в додатках.
Текст основної частини дисертації поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти.
Заголовки структурних частин дисертації "ЗМІСТ", "ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ", "ВСТУП", "РОЗДІЛ", "ВИСНОВКИ", "ДОДАТКИ", "СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ", друкують великими літерами симетрично до набору. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці у підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.
Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 3 - 4 інтервалам.
Кожну структурну частину дисертації треба починати з нової сторінки.
До загального обсягу дисертації, визначеного Порядком, не входять додатки, список використаних джерел, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки. Але всі сторінки зазначених елементів дисертації підлягають суцільній нумерації.
Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків (малюнків), таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака N .
Першою сторінкою дисертації є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок дисертації. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.
Такі структурні частини дисертації, як зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Звертаємо увагу на те, що всі аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини дисертації, нумерують звичайним чином. Не нумерують лише їх заголовки, тобто не можна друкувати: "1. ВСТУП" або "Розділ 6. ВИСНОВКИ". Номер розділу ставлять після слова "РОЗДІЛ", після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.
Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: "2.3." (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок підрозділу.
Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: "1.3.2." (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка.
Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.
Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати в дисертації безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках дисертації, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, малюнок або креслення, розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування у тексті або в додатках.
Ілюстрації позначають словом "Рис." "Мал." і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках.
Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка.
Наприклад:
Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в розділі дисертації подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.
Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис "Таблиця" із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: "Таблиця 1.2" (друга таблиця першого розділу).
Якщо в розділі дисертації одна таблиця, її нумерують за загальними правилами.
При перенесенні частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово "Таблиця" і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова "Продовж, табл." і вказують номер таблиці, наприклад: "Продовж. табл. 1.2".
Формули в дисертації (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).
Примітки до тексту і таблиць, в яких наводять довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші кілька, то після слова "Примітки" ставлять двокрапку, наприклад:
Примітки:
1. ...
2. ...
Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова "Примітка" ставлять крапку.
Ілюструють дисертації, виходячи із певного загального задуму, за ретельно продуманим тематичним планом, що допомагає уникнути ілюстрацій випадкових, пов'язаних із другорядними деталями тексту і запобігти невиправданим пропускам ілюстрацій до найважливіших тем. Кожна ілюстрація має відповідати тексту, а текст - ілюстрації.
Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. За необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий підпис).
Підпис під ілюстрацією зазвичай має чотири основних елементи:
- найменування графічного сюжету, що позначається скороченим словом "Рис." ("Мал.");
- порядковий номер ілюстрації, який вказується без знаку номера арабськими цифрами;
- тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із якомога стислою характеристикою зображеного;
- експлікацію, яка будується так: деталі сюжету позначають цифрами, які виносять у підпис, супроводжуючи їх текстом. Треба зазначити, що експлікація не замінює загального найменування сюжету, а лише пояснює його. Приклад:
Рис. 1.24. Схема розміщення елементів касети:
1 - розмотувач плівки;
2 - сталеві ролики;
3 - привідний валик;
4 - опорні стояки.
Основними видами ілюстративного матеріалу в дисертаціях є: креслення, технічний рисунок, схема, фотографія, діаграма і графік.
Не варто оформлювати посилання на ілюстрації як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься у підписі. У тому місці, де викладається тема, пов'язана з ілюстрацією, і де читачеві треба вказати на неї, розміщують посилання у вигляді виразу в круглих дужках "(рис. 3.1) " або зворот типу: "...як це видно з рис. 3.1" або "... як це показано на рис. 3.1".
Якість ілюстрацій повинна забезпечувати їх чітке відтворення (електрографічне копіювання, мікрофільмування). Ілюстрації виконують чорнилом, тушшю або пастою чорного кольору на білому непрозорому папері. У дисертації слід застосовувати лише штрихові ілюстрації й оригінали фотознімків. Фотознімки розміром, меншим за формат А4, наклеюють на стандартні аркуші білого паперу формату А4.
Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлюватися у вигляді таблиць.
Приклад побудови таблиці
Таблиця (номер) -
|
Назва таблиці |
||
|
Головка |
|
Заголовки Підзаголовка |
|
|
Боковик Графи (колонки) |
|
Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово "Таблиця" починають з великої літери. Назву наводять жирним шрифтом.
За логікою побудови таблиці її логічний суб'єкт, або підмет (позначення тих предметів, які в ній характеризуються), розміщують у боковику, головці, чи в них обох, а не у прографці; логічний предикат або присудок таблиці (тобто дані, якими характеризується підмет) - у прографці, а не в головці чи боковику. Кожен заголовок над графою стосується всіх даних цієї графи, кожен заголовок рядка в боковику - всіх даних цього рядка.
Заголовок кожної графи в головці таблиці має бути по можливості коротким. Слід уникати повторів тематичного заголовка в заголовках граф, одиниці виміру зазначати у тематичному заголовку, виносити до узагальнюючих заголовків слова, що повторюються.
Боковик, як і головка, потребує лаконічності. Повторювані слова тут також виносять у об'єднувальні рубрики; загальні для всіх заголовків боковика слова розміщують у заголовку над ним.
У прографці повторювані елементи, які мають відношення до всієї таблиці, виносять у тематичний заголовок або в заголовок графи; однорідні числові дані розміщують так, щоб їх класи збігалися; неоднорідні - посередині графи; лапки використовують тільки замість однакових слів, які стоять одне під одним.
Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки - з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не меншою 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати нетреба.
Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті, так, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку дисертації або з поворотом за стрілкою годинника. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на наступну сторінку. При перенесенні таблиці на наступну сторінку назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах однієї сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її головку, в другому - боковик.
Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна замінювати лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами "Те саме", а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів, які повторюються, не можна. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.
При використанні формул необхідно дотримуватися певних правил.
Найбільші, а також довгі і громіздкі формули, котрі мають у складі знаки суми, добутку, диференціювання, інтегрування, розміщують на окремих рядках. Це стосується також і всіх нумерованих формул. Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одну під одною. Невеликі і нескладні формули, що не мають самостійного значення, вписують всередині рядків тексту.
Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Значення кожного символа і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова "де" без двокрапки.
Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=), або після знаків плюс (+), мінус (-), множення.
Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання в наступному тексті. Інші нумерувати не рекомендується.
Порядкові номери позначають арабськими цифрами в круглих дужках біля правого поля сторінки без крапок від формули до її номера. Номер, який не вміщується у рядку з формулою, переносять у наступний нижче формули. Номер формули при її перенесенні вміщують на рівні останнього рядка. Якщо формулу взято в рамку, то номер такої формули записують зовні рамки з правого боку навпроти основного рядка формули. Номер формули-дробу подають на рівні основної горизонтальної риски формули.
Номер групи формул, розміщених на окремих рядках і об'єднаних фігурною дужкою (парантезом), ставиться справа від вістря парантеза, яке знаходиться в середині групи формул і спрямовано в сторону номера.
Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула входить до речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації.
Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених правилами пунктуації: а) у тексті перед формулою є узагальнююче слово; б) цього вимагає побудова тексту, що передує формулі.
Розділовими знаками між формулами, котрі йдуть одна під одною і не відокремлені текстом, можуть бути кома або крапка з комою безпосередньо за формулою до її номера.
Розділові знаки між формулами при парантезі ставлять всередині парантеза. Після таких громіздких математичних виразів, як визначники і матриці, можна розділові знаки не ставити.
При написанні дисертації здобувач повинен посилатися на джерела, матеріали або окремі результати з яких наводяться в дисертації, або на ідеях і висновках яких розроблюються проблеми, задачі, питання, вивченню яких присвячена дисертація. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з'ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли наявний у них матеріал, не включений до останнього видання.
Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке є посилання в дисертації
Посилання в тексті дисертації на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, "... у працях [1 - 7] ...".
Коли в тексті дисертації необхідно зробити посилання на складову частину чи конкретні сторінки відповідного джерела, можна наводити посилання у виносках, при цьому номер посилання має відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань.
Приклад:
Цитата в тексті: "... незважаючи на пріоритетне значення мовних каналів зв'язку між діловими партнерами, ні в якому разі не можна ігнорувати найбільші канали передавання інформації [13, с. 29]".
Відповідний опис у переліку посилань:
13. Дороніна М. С. Культура спілкування ділових людей: навч. посіб. / Дороніна М. С. - К.: КМ Academia, 1998. - 192 с.
Відповідне подання виноски:
____________
* Дороніна М. С. Культура спілкування ділових людей / Дороніна М. С. - К.: KM Academia, 1998. - 192 с.
(абзаци пункту 4.6 у редакції наказу Вищої
атестаційної комісії України від 26.01.2008 р. N 63)
Рекомендується в основному тексті або у заключних абзацах розділів давати посилання на особисті наукові праці здобувача (принаймні ті, перелік яких наведено в авторефераті).
Посилання на ілюстрації дисертації вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад, "рис. 1.2".
Посилання на формули дисертації вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад "... у формулі (2.1)".
На всі таблиці дисертації повинні бути посилання в тексті, при цьому слово "таблиця" в тексті пишуть скорочено, наприклад: "...у табл. 1.2".
У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово "дивись", наприклад: "див. табл. 1.3".
Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет потребує точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.
Загальні вимоги до цитування такі:
а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз "так званий";
б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту та без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, наприкінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;
в) кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело;
г) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів і давати відповідні посилання на джерело;
д) якщо необхідно виявити ставлення автора дисертаційної праці до окремих слів або думок з цитованого тексту, то після них у круглих дужках ставлять знак оклику або знак питання;
е) коли автор дисертаційної праці, наводячи цитату, виділяє в ній деякі слова, то робиться спеціальне застереження, тобто після тексту, який пояснює виділення, ставиться крапка, потім дефіс і вказуються ініціали автора дисертації, а весь текст застереження вміщується у круглі дужки. Варіантами таких застережень є: (курсив наш. - М.Х.), (підкреслено мною. - М.Х.), (розбивка моя. - М.Х.).
4.7. Додатки
Додатки оформлюють як продовження дисертації на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини (книги), розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті дисертації.
Якщо додатки оформлюють на наступних сторінках дисертації, кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово "Додаток ____" і велика літера, що позначає додаток.
Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, І, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б. Один додаток позначається як додаток А.
При оформленні додатків окремою частиною (книгою) на титульному аркуші під назвою дисертації друкують великими літерами слово "ДОДАТКИ".
Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, А.2 - другий розділ додатка А; В 3.1 - перший підрозділ третього розділу додатка В.
Ілюстрації, таблиці та формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д.1.2 - другий рисунок першого розділу додатка Д); формула (А. 1) - перша формула додатка А.
(пункт 4.8 названо пунктом 4.7 згідно з наказом
Вищої атестаційної комісії України від 26.01.2008 р. N 63)
4.8. Оформлення списку використаних джерел
Список використаних джерел - елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел.
(абзац перший пункту 4.8 із змінами, внесеними згідно з
наказом Вищої атестаційної комісії України від 26.01.2008 р. N 63)
Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків.
(абзац другий пункту 4.8 із змінами, внесеними згідно з
наказом Вищої атестаційної комісії України від 26.01.2008 р. N 63)
Джерела можна розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування і рекомендований при написанні дисертацій), в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.
Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати відповідно до вимог міжнародних і державного стандартів з обов'язковим наведенням назв праць. Зокрема потрібну інформацію щодо згаданих вимог можна отримати з таких стандартів: ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 "Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання (ГОСТ 7.1-2003, IDT), ДСТУ 3582-97 "Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила", ГОСТ 7.12-93 "СИБИД. Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила".
(абзац четвертий пункту 4.8 із змінами, внесеними згідно з
наказом Вищої атестаційної комісії України від 26.01.2008 р. N 63)
(пункт 4.7 названо пунктом 4.8 згідно з наказом
Вищої атестаційної комісії України від 26.01.2008 р. N 63)
Написання автореферату - заключний етап виконання дисертаційної роботи перед поданням її до захисту. Призначення автореферату - широке ознайомлення наукових працівників з методикою дослідження, фактичними результатами й основними висновками дисертації. Автореферат друкують державною мовою. Публікація автореферату дає змогу одержати до дня захисту відгуки від спеціалістів даної галузі.
Автореферат має досить ґрунтовно розкривати зміст дисертації, в ньому не повинно бути надмірних подробиць, а також інформації, якої нема в дисертації.
Структурно автореферат складається із загальної характеристики роботи, основного змісту, висновків, списку опублікованих автором праць за темою дисертації й анотацій українською, російською та англійською мовами.
Загальна характеристика роботи, що подається в авторефераті, має відповідати наведеним у вступі до дисертації її кваліфікаційним ознакам. Недоцільно використовувати рубрики, не рекомендовані у вимогах до змісту цих ознак. Заголовки рубрик не треба виділяти в окремі рядки, достатньо вирізнити їх жирним шрифтом або курсивом і розмістити в підбір із текстом. Крім того, вказують структуру дисертації, наявність вступу, певної кількості розділів, додатків, повний обсяг дисертації в сторінках, а також обсяг, що займають ілюстрації, таблиці, додатки (із зазначенням їх кількості), список використаних літературних джерел (із зазначенням кількості найменувань)
В основному змісті стисло викладається сутність дисертації за розділами, він має дати повне і переконливе уявлення про виконану роботу.
Якщо вступна частина автореферату дає змогу скласти лише загальне враження про дисертацію, то основна, яка і є власне реферативною, дає більш повне уявлення про її зміст і побудову. У цій частині автореферату важливо показати, як були отримані результати, продемонструвати хід дослідження, викласти сутність використаних методів, навести дані щодо їх точності та трудомісткості, описати умови й основні етапи експериментів. Нюанси висвітлення змісту дисертації можуть розрізнятися залежно від наукової галузі, теми та інших чинників. Проте у всіх випадках до автореферату доцільно вводити насамперед висновки та кінцеві результати.
Висновки складає стисла інформація про підсумки виконаної роботи, яка повинна відповідати загальним висновкам дисертації. Вони починаються з формулювання наукової задачі або проблеми, за вирішення якої дисертант претендує на присудження наукового ступеня.
Сформульоване наукове завдання або проблема вельми тісно пов'язується з назвою дисертації, метою роботи й основними науковими положеннями, що захищаються в дисертації. Це ніби наукова "формула", згусток отриманої наукової новизни. Зазвичай формулювання починається так: "У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі (або наукової проблеми), що виявляється в...". Далі треба вказати, якою саме є наукова задача або проблема, як вона вирішена і для чого в кінцевому розумінні (прикладному плані) вона призначена.
Після формулювання вирішеної наукової задачі чи проблеми у висновках викладають головні наукові та практичні результати роботи. Вони тісно пов'язані з науковими і прикладними положеннями, викладеними в загальній характеристиці роботи
Кожен науковий і прикладний висновок роботи треба формулювати чітко, конкретно (однозначно). Формулювання віддзеркалює суть і новизну зробленого. Але тут не можна доходити до рівня анотації. Наукові висновки подають звичайно ширше, ніж формулювання наукових положень, які захищають.
Прикладні (практичні) висновки повинні містити принцип або основу використання того чи того результату.
Суть автореферату полягає у точній відповідності змістові дисертації, а його зміст - дає повне уявлення про наукову цінність і практичну значущість дисертації.
Список опублікованих праць здобувача за темою дисертації подають відповідно до вимог міждержавного стандарту з обов'язковим наведенням назв праць і прізвищ співавторів. Опубліковані праці, котрі розкривають основні положення дисертації, включають до списку в такому порядку: монографії, брошури, статті у наукових фахових виданнях, авторські свідоцтва, патенти, препринти, статті, депоновані й анотовані у наукових журналах, тези доповідей тощо.
На останніх сторінках автореферату розміщують анотації українською, російською й англійською мовами. На вибір здобувача анотація англійською чи російською мовою повинна бути розгорнутою інформацією, обсягом 2 сторінки машинописного тексту (до п'яти тисяч друкованих знаків), про зміст і результати дисертаційної роботи, а дві інші - обсягом до 0,5 сторінки машинописного тексту (до 1200 друкованих знаків) - ідентичного змісту інформація про основні ідеї та висновки дисертації.
Анотації складаються за формою, яка має такий зміст:
прізвище та ініціали здобувача;
назва дисертації;
вид дисертації (рукопис, монографія) і науковий ступінь;
спеціальність (шифр і назва);
установа, де відбудеться захист;
місто, рік;
основні ідеї, результати та висновки дисертації.
Викладення матеріалу в анотації повинно бути стислим і точним. Належить використовувати синтаксичні конструкції, притаманні мові ділових документів, уникати складних граматичних зворотів. Необхідно використовувати стандартизовану термінологію, уникати маловідомих термінів і символів.
Після кожної анотації наводять ключові слова відповідною мовою. Ключовим словом називається слово або стійке словосполучення із тексту анотації, яке з точки зору інформаційного пошуку несе смислове навантаження. Сукупність ключових слів повинна відображувати поза контекстом основний зміст наукової праці. Загальна кількість ключових слів має бути не меншою трьох і не більшою десяти.
Ключові слова подають у називному відмінку, друкують у рядок, через кому.
Примірники автореферату, які здобувач подає до спеціалізованої вченої ради разом з іншими документами та дисертацією, друкують за тими самими правилами, встановленими цим додатком для друкування дисертацій, із урахуванням певних особливостей.
За обсягом автореферат (без обкладинки й анотацій) не може бути меншим 1,3 авторського аркуша, а також перевищувати 1,9 авторського аркуша для докторської та, відповідно, не менше ніж 0,7 авторського аркуша та не перевищувати 0,9 авторського аркуша для кандидатської дисертації при друкуванні через 1,5 інтервала на друкарській машині або з одинарним інтервалом із використанням текстового редактора Word з розміщенням від 40 до 44 рядків на сторінці.
На лицьовій стороні обкладинки автореферату подаються: назва організації, спеціалізована вчена рада якої прийняла дисертацію до захисту; індекс УДК; прізвище, ім'я, по батькові здобувача; назва дисертації; шифр і найменування спеціальності за переліком спеціальностей наукових працівників; підзаголовок "Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) (галузь науки)"; місто, рік. (форма 6).
На зворотньому боці обкладинки автореферату вказується організація, в якій виконане дисертаційне дослідження; науковий ступінь, вчене звання, прізвище й ініціали наукового керівника і (або) консультанта, його місце роботи та посада; наукові ступені, вчені звання, місця роботи, посади, прізвища й ініціали офіційних опонентів; дата, час проведення захисту, шифр спеціалізованої вченої ради та адреса організації, при якій її створено; бібліотека, в якій можна ознайомитися з дисертацією; дата розсилання автореферату; підпис вченого секретаря спеціалізованої вченої ради (форма 7). Серед учених звань наукового керівника й опонентів не рекомендується згадувати їх членство в громадських (не державних) академіях наук.
Автореферат не має титульного аркуша.
Номери сторінок проставляються в центрі верхнього поля сторінки. Нумерація починається з цифри 1 на першій сторінці, де міститься загальна характеристика роботи.
Структурні частини автореферату не нумерують, їх назви друкують великими літерами симетрично тексту.
Автореферат дисертації виготовляють друкарським способом і видають у вигляді брошури тиражем 100 примірників.
Формат видання 145 х 215 мм (формат паперу і частка аркуша 60 х 90/16) з друкуванням тексту на обох боках аркуша.
На авторефераті повинні бути вказані випускні дані друкарні або іншої установи, де друкувався автореферат, згідно з міждержавним стандартом. Відповідальність за наявність випускних даних та за обов'язкове розсилання авторефератів несе спеціалізована вчена рада.
Спеціалізовані вчені ради призначають для участі в прилюдному захисті дисертації офіційних опонентів із числа компетентних учених у даній галузі науки, здатних здійснити вичерпну й об'єктивну експертизу дослідження на ґрунті високої принциповості та вимогливості. Виконання доручення спеціалізованої вченої ради - обов'язок кожного вченого.
Відгук офіційного опонента про дисертацію, його виступ на засіданні спеціалізованої вченої ради є необхідним елементом творчих дебатів на захисті дисертації, гарантом точного й повного виконання встановлених вимог до дисертації. Від ретельності експертизи, аргументованості й повноти висновків опонента великою мірою залежить оцінка дисертації спеціалізованою вченою радою, об'єктивність рішення щодо присудження наукового ступеня. Критичний підхід до дисертаційного дослідження - головний критерій високого професіоналізму наукового опонента й доконечна умова конструктивної дискусії під час захисту.
Офіційний опонент на підставі вивчення дисертації та праць здобувача, опублікованих за темою дисертації, висвітлює в поданому до спеціалізованої вченої ради відгуку такі обов'язкові питання, як актуальність обраної теми, ступінь обґрунтованості наукових положень, висновків і рекомендацій, сформульованих у дисертації, їх достовірність і новизну, повноту їх викладу в опублікованих працях. У відгуку подаються зауваження щодо змісту дисертації та висновок щодо її відповідності встановленим вимогам.
Визначаючи актуальність теми, доцільно вказати на її зв'язок із державними чи галузевими науковими програмами, пріоритетними напрямками розвитку науки й техніки, визначеними Верховною Радою України тощо.
Оцінка обгрунтованості наукових положень дисертації, їх достовірності й новизни повинна бути об'єктивною та відбивати як позитивні, так і негативні сторони праці, зокрема опонент має наголосити на ключових проблемах, звернути увагу на висновки й твердження, що викликають сумніви й можуть слугувати підґрунтям дискусії під час захисту дисертації. Опонент оцінює висновки здобувача щодо значущості його праці для науки й практики та вказує можливі конкретні шляхи використання результатів дослідження. У відгуку опонент також повинен оцінити зміст дисертації, її завершеність у цілому й викласти зауваження щодо її оформлення.
Повнота викладу основних результатів дисертації в наукових фахових виданнях повинна висвітлюватись опонентом із урахуванням встановлених вимог. Крім того, опонент повинен у своєму відгуку підкреслити ідентичність змісту автореферату й основних положень дисертації.
Якщо опонент встановив брак новизни або недостатню обґрунтованість висновків дисертації, її низьку наукову й практичну цінність, виявив помилки або порушення вимог щодо оформлення дисертації (запозичення чужих праць без посилань, невідповідність змісту дисертації спеціальності, за якою вона подана до захисту, і т. ін.), у відгуку мають бути вказані конкретні причини, через які здобувачеві не може бути присуджено науковий ступінь.
Якщо думка опонента щодо наукової якості докторської дисертації позитивна, він повинен достатньо повно й аргументовано сформулювати, які конкретно отримані нові науково обґрунтовані результати в певній галузі науки, що в сукупності вирішують важливу наукову проблему; або які отримані нові науково обґрунтовані розробки в певній галузі науки, що забезпечують розв'язання значної прикладної проблеми; або які отримані нові науково обґрунтовані теоретичні і (чи) експериментальні результати, що в сукупності є значним досягненням для розвитку конкретного напрямку певної галузі науки.
Опоненту слід пам'ятати, що результати наукових досліджень, за якими здобувач захистив кандидатську дисертацію, не можуть виноситися на захист докторської дисертації.
У позитивному висновку щодо кандидатської дисертації опонент повинен вказати, що вона є завершеною працею, в якій отримані нові науково обґрунтовані результати, що в сукупності вирішують конкретну наукову задачу суттєвого значення для певної галузі науки; або в якій отримані нові науково обґрунтовані теоретичні і (чи) експериментальні результати, що в сукупності є суттєвими для розвитку конкретного напрямку певної галузі науки.
Офіційний опонент відповідає за об'єктивність і високу якість підготовленого ним відгуку. За порушення даних вимог ВАК України позбавляє офіційного опонента права подальшої участі в атестації наукових кадрів.
У відгуку не можна ухилятися від аргументованої оцінки наукового рівня дисертації по суті, тому короткий формальний висновок про те, що дисертація відповідає встановленим вимогам, є неприйнятним. Відгук не повинен мати невизначений характер, як це буває, коли використовують формулювання подібні до "значний науковий інтерес", "суттєвий внесок", "крок до вирішення проблеми" і т. ін.
Можливі випадки, коли за наявності в дисертації таких рис, як актуальність теми, певні новизна й практична значущість, опонент не вважає її науковий рівень таким, що відповідає встановленим критеріям, тобто не рекомендує присуджувати здобувачеві відповідний науковий ступінь. У цьому разі у відгуку необхідно відзначити ті результати дисертації, які незалежно від рішення щодо присудження наукового ступеня доцільно використати в науці та практиці.
Офіційний опонент має право вимагати необхідні додаткові матеріали від здобувача чи керівника установи, де виконувалась дисертація або де працює здобувач, а також від наукового керівника (консультанта).
Якщо оцінка дисертації позитивна, відгук опонента подається до спеціалізованої вченої ради у двох примірниках, якщо негативна - у трьох примірниках.
Відгуки повинні бути особисто підписані опонентом і засвідчені печаткою установи, де працює опонент.
Термін подання відгуку до спеціалізованої вченої ради - один місяць з дня одержання опонентом дисертації та автореферату.
Копії письмових відгуків офіційних опонентів видають здобувачеві не пізніше як за десять днів до захисту дисертації.
Під час виступу на захисті дисертації опонент викладає повністю зміст свого відгуку.
Спеціалізована вчена рада повинна повернути офіційному опоненту відгук для доопрацювання, якщо він не відповідає вказаним вимогам, або замінити офіційного опонента.
Форма 1
|
N |
Прізвище ім'я, по батькові |
Рік народження |
Місце основної роботи (установа, її відомча підпорядкованість, посада) |
Науковий ступінь, шифр спеціальності, за якою захищена дисертація, рік присудження |
Вчене звання, (за спеціальністю, кафедрою), рік присвоєння |
Шифр спеціальності в раді |
Основні праці (назви 3 наукових монографій, статей, опублікованих за спеціальністю, за якою фахівця пропонується включити до складу ради) |
Членство в інших спецрадах (шифр ради, установа, в якій створена рада, шифр спеціальності) |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Директор (ректор) |
____________ |
________________________ |
|
Печатка Дата |
|
|
Примітки:
1. На початку списку подаються відомості про голову ради, заступника голови, вченого секретаря (ці посади вказуються в дужках після прізвища, імені та по батькові), а далі подаються відомості про членів ради за абеткою.
2. У графах 5, 6, 7 спеціальності вказуються за діючим переліком спеціальностей. Якщо науковий ступінь (графа 5) або вчене звання (графа 6) присуджено (присвоєно) після 1 вересня 1992 року, то у відповідній графі вказується країна, атестаційним органом якої видано диплом (атестат).
3. До ВАК надсилається перший примірник "Відомостей".
4. У графі 8 наводять назви праць, опублікованих за останні п'ять років.
|
Форма 2 |
ВИЩА АТЕСТАЦІЙНА КОМІСІЯ УКРАЇНИ
_________________________________________________________
НАКАЗ
|
"___" ____________ 200_ р. |
N ______ |
|
На виконання постанови президії Вищої атестаційної комісії України від "___" ____________ 200_ р. N ____ НАКАЗУЮ: 1. Створити спеціалізовану вчену раду _________________________________________________ 2. Призначити головою спеціалізованої вченої ради ______________________________________ спеціальність ____________________________________ 3. Призначити заступником голови спеціалізованої вченої ради _____________________ 4. Призначити вченим секретарем спеціалізованої вченої ради ____________________ 5. Затвердити персональний склад спеціалізованої вченої ради ___________________: ______________________________________________________________________________________ (Наводять відомості про всіх членів ради за абеткою) 6. Встановити термін повноважень спеціалізованої вченої ради __________________________ |
||
|
Голова Вищої атестаційної |
______________ |
_____________________ |
|
Візи: |
|
|
|
Заступник голови ВАК України |
__________________ |
|
|
Начальник атестаційного відділу |
__________________ |
|
Форма 3 |
ВИЩА АТЕСТАЦІЙНА КОМІСІЯ УКРАЇНИ
НАКАЗ
|
" "____________ 20 р. |
N ______ |
|
На підставі клопотання директора (ректора) ______________________________________________________________________________________ НАКАЗУЮ: 1. Вивести (вважати таким, що вибув) зі складу спеціалізованої вченої ради 2. Ввести до складу вказаної ради _____________________________________________________ фахівця із спеціальності ______________________________________________________. |
|||
|
Голова |
|
|
|
|
Візи: |
Заступник голови ВАК України |
________________ |
|
|
|
Начальник атестаційного відділу |
________________ |
|
|
Форма 4 |
________________________________
(шифр ради)
у ___________________________________
(повна назва установи)
у 200_ році
(надсилається до ВАК України у двох примірниках державною мовою)
|
1. Наказом ВАК України від " "____________ 200_ р. N _____ спеціалізованій вченій раді надано право на період до " "____________ 200_ р. проводити захист дисертацій за спеціальностями: 2. За звітний період спеціалізована вчена рада провела _____ засідань, на яких проведено захист ____ докторських (із зазначенням спеціальностей) та ____ кандидатських (із зазначенням спеціальностей) дисертацій (з них докторських _____ та кандидатських ___дисертацій написано українською мовою), проведено переатестацію ______ докторських (із зазначенням спеціальностей) та ______ кандидатських (із зазначенням спеціальностей) дисертацій, розглянуто ______ апеляцій, проведено колективне рецензування ____ дисертацій (із зазначенням спеціальностей), надісланих ВАК України, проведено _____ разових захистів дисертацій, прийнято до захисту ____ докторських (із зазначенням спеціальностей) та ____ кандидатських (із зазначенням спеціальностей) дисертацій. 3. Кількість відхилених докторських і кандидатських дисертацій, причини відхилення на всіх етапах їх розгляду. 4. Прізвища членів спеціалізованих учених рад, які відвідали менше половини засідань ради. 6. Короткий аналіз дисертацій, розглянутих радою протягом звітного року, в якому зазначається - аналіз тематики розглянутих робіт; - аналіз рівня використання наукових результатів розглянутих робіт, пропозиції ради щодо використання результатів конкретних дисертаційних досліджень у державних програмах і перелік установ, до яких ці пропозиції надіслані. |
|
Голова спеціалізованої |
|
|
|
Вчений секретар |
_____________ |
__________________________ |
|
Печатка установи |
|
Дата |
|
Форма 5 |
Назва організації, в якій виконана дисертація
|
На правах рукопису |
Прізвище, ім'я, по батькові
|
УДК _____________________ |
Назва дисертації
Шифр та найменування спеціальності
(подається за Переліком спеціальностей, за якими проводиться
захист дисертацій на здобуття наукових ступенів кандидата і доктора наук,
присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань)
|
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата (доктора) |
|
Науковий керівник (консультант) |
Місто - рік
|
Форма 6 |
Назва організації, спеціалізована вчена
рада якої прийняла дисертацію до захисту
Прізвище, ім'я, по батькові
|
УДК ______________ |
Назва дисертації
Шифр і найменування спеціальності
(подається за Переліком спеціальностей, за якими проводиться
захист дисертацій на здобуття наукових ступенів кандидата і доктора наук,
присудження наукових ступенів та присвоєння вчених звань)
|
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня |
|
Місто - рік |
|
Форма 7 |
|
Дисертацією є _________________________________________________________________________ ______________________________________________________________________________________ З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці _____________________________________________ |
||
|
Вчений секретар |
_________ |
___________________________ |
|
Форма 8 |
(на бланку установи)
|
Голові Вищої атестаційної комісії України |
|
Атестаційна справа Надсилаємо атестаційну справу здобувача наукового ступеня доктора (кандидата) Назва дисертації - ______________________________________________________________________________________ Повідомлення про захист дисертації надруковано в Додатки: |
|
Голова спеціалізованої |
|
|
Вчений секретар |
____________________________ |
|
Форма 9 |
Назва міністерства (відомства)
Назва установи,
де відбувся захист дисертації
АТЕСТАЦІЙНА СПРАВА
|
______________________________________________________________________________________ Назва дисертації Рік |
|
Форма 9а |
Назва міністерства (відомства)
Назва установи, в якій працює науковий працівник
АТЕСТАЦІЙНА СПРАВА
на переатестацію
|
______________________________________________________________________________________ Назва дисертації ___________________________________________________________________ Рік |
|
Форма 10 |
_____________________________
(шифр ради)
|
" "____________ 200_ р. |
протокол N _____ |
|
Розглядається дисертація |
|
П. І. Б. |
Науковий ступінь, шифр спеціальності в раді |
Присутність на засіданні |
Одержання бюлетеня |
|
|
|
|
|
|
Вчений секретар |
__________________ |
__________________________________ |
|
Примітки: 1. У графі "Прізвище, ім'я, по батькові" вказують усіх членів спеціалізованої вченої ради в тому ж порядку, який подано в наказі про створення ради. 2. Науковий ступінь та шифр спеціальності в раді подають згідно з наказом про створення ради. |
|
Форма 11 |
|
Спеціалізована вчена рада |
|
|
" "____________ 200 р. |
протокол N _____ |
|
П. І. Б. |
Заслуговує |
Результати |
|
|
|
ЗГОДЕН НЕ ЗГОДЕН |
|
Примітки: 1. У графі "Заслуговує наукового ступеня" зазначити науковий ступінь, на який претендує здобувач, і галузь науки. 2. Бюлетені не підписують. У графі "Результати голосування" викреслити непотрібне. |
|
Форма 12 |
|
______________________________________________________________________________________ ______________________________________________________________________________________ Комісія обрана для підрахунку голосів при таємному голосуванні щодо присудження |
||
|
"За" |
- |
_______, |
|
"Проти" |
- |
_______, |
|
недійсних бюлетенів |
- |
_______. |
|
Члени лічильної комісії: |
____________ |
____________________________________________ |
|
____________ |
____________________________________________ |
|
|
____________ |
____________________________________________ |
|
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради |
___________ |
__________ |
_______________ |
|
Примітки: 1. Протокол заповнюється від руки членом лічильної комісії у двох примірниках. 2. Один з протоколів вкладається разом з бюлетенями у конверт, який заклеюється до оголошення результатів голосування і підписується по лінії склеювання членами лічильної комісії. |
|
Форма 13 |
Рішення про присудження
|
______________________________________________________________________________________ Справа N _________________ _____________________________________________ 19 р. народження Наукові ступені і вчені звання (перелічуються у порядку їх присудження чи присвоєння за наявності): Якщо здобувач закінчив аспірантуру (для кандидатів наук) чи докторантуру (для докторів наук), то вказується рік її закінчення і відомча підпорядкованість та назва установи, де вона функціонує. Працює ___________________ в ______________________________________________________ Дисертація виконана в ______________________________________________________________ Науковий керівник (для кандидатів наук) або науковий консультант (для докторів наук) _______ Здобувач має _____ опублікованих праць за темою дисертації, з них ____ праць написано без співавторів, _____ монографій, _____ статей в провідних наукових фахових виданнях, _____ авторських свідоцтв на винаходи, в тому числі (наводиться три праці для кандидатів наук і чотири найбільш значні праці - для докторів наук): 1. ____________________________________________________________________________________ Офіційні опоненти: ______________________________________________________________________________________ На дисертацію та автореферат надійшли відзиви: ______________________________________________________________________________________ В дискусії взяли участь члени спеціалізованої вченої ради: "За" _______ членів ради, |
|
Головуючий на засіданні |
|
|
|
|
Вчений секретар |
|
|
|
|
Печатка установи, |
|
|
" " ____________ 200 р. |
|
Затверджено постановою президії ВАК України |
|||
|
Начальник атестаційного відділу |
_________ |
_____________________________ |
|
Зауваження: 1. Номер справи, реквізити постанови президії, номер диплома проставляють у ВАК України. 2. Відомості щодо грифа обмеженості розповсюдження (після позначки */) наводять при необхідності. |
Форма 14
Форма облікової картки дисертації (ОКД) встановлена Українським інститутом науково-технічної та економічної інформації. З питань замовлення бланків ОКД та їх заповнення необхідно звертатися до УкрІНТЕІ за адресою:
03680, МСП, м. Київ, вул. Антоновича, 180.
Довідки за телефонами: 521-09-45, 521-00-56.
Форма 15
|
Реєстраційно-облікова картка |
||
|
Прізвище, ім'я, по батькові |
Стать |
Громадянство |
|
Рік народження |
Дата надходження |
Індекс відділу |
|
Шифр спецради |
Дата рішення ради |
Номер протоколу |
|
Повна назва установи
|
||
|
Науковий ступінь |
Шифр і назва спеціальності |
|
|
Номер справи |
Ким і коли присуджено науковий ступінь (присвоєно вчене звання) |
Номер диплома |
|
|
Кандидат |
|
Примітки:
1. Картку виконують на світлому цупкому папері формату 148 (ширина) х 105 (висота) мм, заповнюють машинописом.
2. Назви граф "Прізвище, ім'я, по батькові", "Стать", "Громадянство", "Рік народження", "Дата надходження", "Індекс відділу", "Шифр спецради", "Дата рішення ради", "Номер протоколу", "Повна назва установи", "Науковий ступінь (вчене звання), галузь наук", "Шифр і назва спеціальності" не друкують.
3. Графи "Номер справи", "Дата надходження", "Індекс відділу" заповнюють у ВАК України.
4. Для іноземних громадян, яким відповідно до міжнародних угод на підставі захисту дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук видають диплом доктора філософії з відповідної галузі наук, на зворотному боці реєстраційної картки необхідно надрукувати латинськими літерами англійською мовою офіційну назву установи, де відбувся захист дисертації; назву країни, громадянином якої є здобувач; повне ім'я здобувача в тому порядку, в якому воно записано в іноземному паспорті.
Згадану інформацію засвідчують підписом вченого секретаря спеціалізованої вченої ради та печаткою установи.
Форма 15а
|
Реєстраційно-облікова картка |
||
|
Прізвище, ім'я, по батькові |
Стать |
Громадянство |
|
Рік народження |
Дата надходження |
Індекс відділу |
|
Шифр спецради |
Дата рішення ради |
Номер протоколу |
|
Повна назва установи, де проведено процедуру визнання документа про науковий ступінь |
||
|
Науковий ступінь, галузь наук |
Шифр і назва спеціальності |
|
|
Номер справи |
Ким і коли присуджено науковий ступінь |
Номер диплома |
|
|
Кандидат |
|
Примітки:
1. Картку виконують на світлому цупкому папері формату 148 (ширина) х 105 (висота) мм, заповнюють машинописом.
2. Назви граф "Прізвище, ім'я, по батькові", "Стать", "Громадянство", "Рік народження", "Дата надходження", "Індекс відділу", "Шифр спецради", "Дата рішення ради", "Номер протоколу", "Повна назва установи, де проведено процедуру визнання документа про науковий ступінь", "Науковий ступінь, галузь наук", "Шифр і назва спеціальності" не друкують.
3. Графи "Номер справи", "Дата надходження", "Індекс відділу", "Шифр спецради", "Дата рішення ради", "Номер протоколу", "Повна назва установи, де проведено процедуру визнання документа про науковий ступінь", "Науковий ступінь, галузь наук", "Шифр і назва спеціальності" заповнюють у ВАК України.
|
Форма 16 |
|
______________________________________________________________________________________ Захист дисертації відбувся у спеціалізованій вченій раді ______________________________________ Справа N _____ Дисертація виконана в __________________________________________________________________ Офіційні опоненти: ______________________________________________________________________________________ "За" _______ членів ради, |
||
|
Вчений секретар |
|
|
|
Печатка установи, де створена рада " " ____________ 200_ р. Зауваження: 1. Номер справи проставляють у ВАК України. |
|
Форма 17 |
(на бланку установи)
|
Голові Вищої атестаційної |
|
Негативне рішення Додатки: |
|
Голова спеціалізованої |
|
|
|
Форма 18 |
Назва міністерства (відомства)
Назва установи, де відбувся захист дисертації
СПРАВА ВІДХИЛЕНОЇ ДИСЕРТАЦІЇ
|
здобувача наукового ступеня доктора (кандидата) ___________________________________________ Рік |
|
Форма 19 |
_____________________________________________________________
(прізвище, ім'я та по батькові в родовому відмінку)
|
N |
Назва документа |
Кількість аркушів |
Порядкові номери аркушів документів в справі (____ по ____) |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
До опису внесено ______ документів на ________ аркушах
|
Вчений секретар (спеціалізованої) |
______________ |
____________________________ |
|
М. П. |
|
Дата |
Зауваження:
1. Незаповнені аркуші в справі не нумерують й до опису не вносять.
2. Всі виправлення в опису мають бути вказані, завірені вченим секретарем та скріплені печаткою.
3. Нумерація аркушів атестаційної справи повинна бути наскрізною.
|
Форма 20 |
|
про присвоєння ________________________________________________________________________ Рішення щодо подання клопотання про присвоєння _____________________________________ Справа N ______________ ____________________________________________, 19__ р. народження, Трудова діяльність: перелічити займані наукові посади у хронологічному порядку із зазначенням термінів перебування на цих посадах в тому числі після обрання за конкурсом. Наукові ступені і вчені звання: перелічити у порядку їх присудження чи присвоєння із зазначенням дати і місця захисту кандидатської та докторської (для докторів наук) дисертацій та дати і місця присвоєння вченого звання доцента (за наявності). Має ______ опублікованих наукових праць, з них ______за останні три роки, в тому числі без співавторів ________. Докладна характеристика наукової діяльності здобувача і обгрунтування подання на присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника: навести найбільш вагомі наукові результати, висвітлити участь у виконанні важливої, пріоритетної тематики, участь у підготовці наукових кадрів та ін. При розгляді подання " " ____________ 20__ р. вчена рада Рішення про присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника за спеціальністю |
|
Голова |
|
|
|
Вчений секретар |
|
|
|
Печатка установи, |
|
Начальник |
|
|
|
Зауваження: Номер справи, реквізити постанови президії, номер атестата проставляють у ВАК України. |
|
Форма 21 |
(на бланку установи)
|
Голові Вищої атестаційної |
Атестаційна справа
|
Надсилаємо атестаційну справу здобувача вченого звання старшого наукового співробітника за спеціальністю Додаток: |
|
Голова вченої |
|
|
|
Вчений секретар _________________________________ |
|
Форма 22 |
Назва міністерства (відомства)
Назва установи, вчена рада якої клопочеться про присвоєння вченого звання.
АТЕСТАЦІЙНА СПРАВА
|
______________________________________________________________________________________ Місто, Рік |
|
Форма 23 |
|
Характеристика джерела |
Приклад оформлення |
|
Книги: Один автор |
1. Василій Великий. Гомілії / Василій Великий; [пер. з давньогрец. Л. Звонська]. - Львів: Свічадо, 2006. - 307 с. - (Джерела християнського Сходу. Золотий вік патристики IV - V ст.; N 14). |
|
Два автори |
1. Матяш І. Б. Діяльність Надзвичайної дипломатичної місії УНР в Угорщині: історія, спогади, арх. док. / І. Матяш, Ю. Мушка. - К.: Києво-Могилян. акад., 2005. - 397, [1] с. - (Бібліотека наукового щорічника "Україна дипломатична"; вип. 1). |
|
Три автори |
1. Акофф Р. Л. Идеализированное проектирование: как предотвратить завтрашний кризис сегодня. Создание будущего организации / Акофф Р. Л., Магидсон Д., Эддисон Г. Д.; пер. с англ. Ф. П. Тарасенко. - Днепропетровск: Баланс Бизнес Букс, 2007. - XLIII, 265 с. |
|
Чотири автори |
1. Методика нормування ресурсів для виробництва продукції рослинництва / [Вітвіцький В. В., Кисляченко М. Ф., Лобастов І. В., Нечипорук А. А.]. - К.: НДІ "Украгропромпродуктивність", 2006. - 106 с. - (Бібліотека спеціаліста АПК. Економічні нормативи). |
|
П'ять і більше авторів |
1. Психология менеджмента / [ Власов П. К., Липницкий А. В., Лущихина И. М. и др.]; под ред. Г. С. Никифорова. - [3-е изд.]. - Х.: Гуманитар. центр, 2007. - 510 с. |
|
Без автора |
1. Історія Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря / [авт. тексту В. Клос]. - К.: Грані-Т, 2007. - 119 с. - (Грані світу). |
|
Багатотомний документ |
1. Історія Національної академії наук України, 1941-1945 / [упоряд. Л. М. Яременко та ін.]. - К.: Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, 2007 - . - (Джерела з історії науки в Україні). Ч. 2: Додатки - 2007. - 573, [1] с. |
|
Матеріали конференцій, з'їздів |
1. Економіка, менеджмент, освіта в системі реформування агропромислового комплексу: матеріали Всеукр. конф. молодих учених-аграрників ["Молодь України і аграрна реформа"], (Харків, 11 - 13 жовт. 2000 р.) / М-во аграр. політики, Харк. держ. аграр. ун-т ім. В. В. Докучаєва. - Х.: Харк. держ. аграр. ун-т ім. В. В. Докучаєва, 2000. - 167 с. |
|
Препринти |
1. Шиляев Б. А. Расчеты параметров радиационного повреждения материалов нейтронами источника ННЦ ХФТИ/ANL USA с подкритической сборкой, управляемой ускорителем электронов / Шиляев Б. А., Воеводин В. Н. - Х. ННЦ ХФТИ, 2006. - 19 с. - (Препринт / НАН Украины, Нац. науч. центр "Харьк. физ.-техн. ин-т"; ХФТИ 2006-4). |
|
Депоновані наукові праці |
1. Социологическое исследование малых групп населения / В. И. Иванов [и др.]; М-во образования Рос. Федерации, Финансовая академия. - М., 2002. - 110 с. - Деп. в ВИНИТИ 13.06.02, N 145432. 2. Разумовский, В. А. Управление маркетинговыми исследованиями в регионе / В. А. Разумовский, Д. А. Андреев. -М., 2002. - 210 с. - Деп. в ИНИОН Рос. акад. наук 15.02.02, N 139876. |
|
Словники |
1. Географія: словник-довідник / [авт.-уклад. Ципін В. Л.]. - Х.: Халімон, 2006. - 175, [1] с. 3. Українсько-німецький тематичний словник [уклад. Н. Яцко та ін.]. - К.: Карпенко, 2007. - 219 с. 4. Європейський Союз: словник-довідник / [ред.-упоряд. М. Марченко]. - 2-ге вид., оновл. - К.: К.І.С., 2006. - 138 с. |
|
Атласи |
1. Україна: екол.-геогр. атлас: присвяч. всесвіт. дню науки в ім'я миру та розвитку згідно з рішенням 31 сесії ген. конф. ЮНЕСКО / [наук. редкол.: С. С. Куруленко та ін.]; Рада по вивч. продукт, сил України НАН України [та ін.]. - / [наук. редкол.: С. С. Куруленко та ін.]. - К.: Варта, 2006. - 217, [1] с. |
|
Законодавчі та нормативні документи |
1. Кримінально-процесуальний кодекс України: за станом на 1 груд. 2005 р. / Верховна Рада України. - Офіц. вид. - К.: Парлам. вид-во, 2006. - 207 с. - (Бібліотека офіційних видань). |
|
Стандарти |
1. Графічні символи, що їх використовують на устаткуванні. Покажчик та огляд (ISO 7000:2004, IDT): ДСТУ ISO 7000:2004. - [Чинний від 2006-01-01]. - К.: Держспоживстандарт України 2006. - IV, 231 с. - (Національний стандарт України). |
|
Каталоги |
1. Межгосударственные стандарты: каталог: в 6 т. / [сост. Ковалева И. В., Павлюкова В. А.; ред. Иванов В. Л.]. - Львов: НТЦ "Леонорм-стандарт, 2006 - . - (Серия "Нормативная база предприятия"). Т. 5. -2007. -264 с. |
|
Бібліографічні показчики |
1. Куц О. С. Бібліографічний покажчик та анотації кандидатських дисертацій, захищених у спеціалізованій вченій раді Львівського державного університету фізичної культури у 2006 році / О. Куц, О. Вацеба. - Львів: Укр. технології, 2007. - 74 с. |
|
Дисертації |
1. Петров П. П. Активність молодих зірок сонячної маси: дис. ... доктора фіз.-мат. наук: 01.03.02 / Петров Петро Петрович. - К., 2005. - 276 с. |
|
Автореферати дисертацій |
1. Новосад І. Я. Технологічне забезпечення виготовлення секцій робочих органів гнучких гвинтових конвеєрів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. техн. наук: спец. 05.02.08 "Технологія машинобудування" / І. Я. Новосад. - Тернопіль, 2007. - 20, [1] с. |
|
Авторські свідоцтва |
1. А. с. 1007970 СССР, МКИ3 В 25 J 15/00. Устройство для захвата неориентированных деталей типа валов / В. С. Ваулин, В. Г. Кемайкин (СССР). - N 3360585/25-08; заявл. 23.11.81; опубл. 30.03.83, Бюл. N 12. |
|
Патенти |
1. Пат. 2187888 Российская Федерация, МПК7 H 04 В 1/38, Н 04 J 13/00. Приемопередающее устройство / Чугаева В.И.; заявитель и патентообладатель Воронеж. науч.-исслед. ин-т связи. - N 2000131736/09; заявл. 18.12.00; опубл. 20.08.02, Бюл. N 23 (II ч.). |
|
Частина книги, періодичного, продовжуваного видання |
1. Козіна Ж. Л. Теоретичні основи і результати практичного застосування системного аналізу в наукових дослідженнях в області спортивних ігор / Ж. Л. Козіна // Теорія та методика фізичного виховання. - 2007. - N 6. - С. 15 - 18, 35 - 38. |
|
Електронні ресурси |
1. Богомольний Б. Р. Медицина екстремальних ситуацій [Електронний ресурс]]: навч. посіб. для студ. мед. вузів III - IV рівнів акредитації / Б. Р. Богомольний, В. В. Кононенко, П. М. Чуєв. - 80 Min / 700 MB. - Одеса: Одес. мед. ун-т, 2003. - (Бібліотека студента-медика) - 1 електрон. опт. диск (CD-ROM); 12 см. - Систем. вимоги: Pentium; 32 Mb RAM; Windows 95, 98, 2000, XP; MS Word 97-2000.- Назва з контейнера. |
Примітки:
1. Бібліографічний опис оформлюється згідно з ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 "Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання".
2. Опис складається з елементів, які поділяються на обов'язкові та факультативні. У бібліографічному описі можуть бути тільки обов'язкові чи обов'язкові та факультативні елементи. Обов'язкові елементи містять бібліографічні відомості, які забезпечують ідентифікацію документа. Їх наводять у будь-якому описі.
Проміжки між знаками та елементами опису є обов'язковими і використовуються для розрізнення знаків граматичної і приписаної пунктуації.
3. У списку опублікованих праць здобувача, який наводять в авторефераті, необхідно вказати прізвища та ініціали всіх його співавторів незалежно від виду публікації.
(форма 23 у редакції наказу Вищої
атестаційної комісії України від 26.01.2008 р. N 63)
Форма 24
|
______________________________________________________________________________________ |
|
N |
П. І. Б. |
Рік народження |
Місце основної роботи (установа, її відомча підпорядкованість, посада) |
Науковий ступінь, шифр, назва спеціальності, за якою захищена дисертація, рік присудження |
Вчене звання, (за спеціальністю, кафедрою), рік присвоєння |
Монографії, статті (2 - 3 назви) за спеціальністю (профілем) дисертації здобувача |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Вчений секретар |
|
|
|
Печатка Дата |
Форма 26
|
наукових праць ________________________________________________________________________ |
|
N |
Назва |
Видавництво, журнал (назва, номер, рік) чи номер авторського свідоцтва |
Кількість друкованих сторінок |
Прізвища співавторів |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
Автор |
__________________________ |
_______________________________________ |
|
Вчений секретар |
__________________________ |
_______________________________________ |
У Вищій атестаційній комісії України розроблено та впроваджено автоматизовану систему аналізу захищених і відхилених дисертаційних робіт, інформаційною базою якої служать електронні варіанти облікової картки здобувача (форми 13), електронні варіанти авторефератів, відомості про зауваження до дисертації та автореферату, що містяться у відгуках і виступах у дискусії під час прилюдного захисту дисертації, встановлені спеціалізованою вченою радою формулювання об'єкта досліджень і результатів наукових досліджень, відомості щодо відхилених дисертацій.
1. До спеціалізованої вченої ради здобувач наукового ступеня подає електронний варіант тексту автореферату дисертації у 2 примірниках (на 2 гнучких магнітних дисках (ГМД) розміром 3,5 дюйма), структура якого повністю відповідає друкованому варіанту автореферату з обкладинкою включно. Автореферат набирається в кирилізованому шрифті Times New Roman, розмір шрифта 12. На зворотній стороні обкладинки необхідно проставити дату і час захисту дисертації та дату розсилання автореферату. Рисунки в авторефераті можна не наводити. Автореферат подається у вигляді файла формату.rtf для Word for Windows у незаархівованому вигляді.
2. Інформація в електронному варіанті щодо захищених дисертацій готується спеціалізованою вченою радою і надсилається до ВАК на одному ГМД розміром 3,5 дюйма місткістю 1,44 Мбайт з такими файлами:
файл з даними облікової картки здобувача. Ім'я файла - form13.xls;
файл з текстом автореферату. Ім'я файла - aref.rtf;
файл із зауваженнями, які містяться у відгуках опонентів та інших відгуках на дисертацію й автореферат, а також зауваженнями, які висловлювались членами спеціалізованої вченої ради та фахівцями під час захисту. Ім'я файла - notes.rtf;
файл з формою 15. Ім'я файла - form15.rtf.
ГМД зі згаданими файлами вкладається до конверта, який наклеюють на внутрішньому боці обкладинки швидкозшивача атестаційної справи. Аналогічний ГМД зберігається у спеціалізованій ученій раді.
Дані у файл form13.xls повинні вводитись за допомогою електронних таблиць Excel для Windows. Склад та структура файла наведені в табл. 1.
Файл notes.rtf набирається в текстовому редакторі Word для Windows в кирилізованому шрифті Times New Roman, розмір шрифта 12. Структура цього файла може бути довільною.
3. Щодо дисертацій, відхилених спеціалізованими вченими радами, до ВАК надсилається підготовлений спеціалізованою вченою радою файл на одному ГМД розміром 3,5 дюйма з іменем out.xls.
Дані в файл out.xls повинні вводитись за допомогою електронних таблиць Excel для Windows. Склад та структура файла наведені в табл. 2.
4. Інформація в електронному варіанті щодо атестаційних справ старшого наукового співробітника готує вчена рада і надсилає до ВАК України на одному ГМД розміром 3,5 дюйма з файлом, що має ім'я - sns.xls.
Дані у файл sns.xls повинні вводитися за допомогою електронних таблиць Excel для Windows. Склад та структура файла наведені в табл. 5
Файл з даними облікової картки здобувача призначений для імпорту в базу даних, тому його поля повинні бути старанно заповнені згідно з наведеною нижче таблицею 1. Для уникнення зміщень даних у табл.1 наведені коди колонок, в яких повинні розташовуватись відповідні їм дані. Шифри назв міністерств та відомств вводять згідно з табл. 3.
1. Завантажити електронну таблицю Excel стандартної конфігурації для операційної системи Windows, переконавшись попередньо, що параметром "Регіональні установки" операційної системи Windows є "Україна" (цей параметр є обов'язковий, тому що він істотно впливає на формат представлення дати у файлі).
2. Вводити дані в перший рядок відповідних колонок (від A до CB). При введенні даних необхідно контролювати кількість введених символів. Треба пам'ятати, що до числа символів належить і символ пропуску.
3. Переходити від колонки до колонки потрібно за допомогою клавіші "Стрілка вправо" (®). Дані, які записуються до колонок, не повинні починатися з символу пропуску. При введенні даних забороняється використовувати латинські літери замість відповідних їм кириличних, крім назв установ, в яких у назві вживаються іншомовні слова, та формул і змінних в полях "Назва дисертації" і "Результати наукових досліджень".
4. При занесенні інформації щодо наукового керівника, консультанта й опонентів вводити прізвища та ініціали. Довгі назви установ слід скорочувати згідно з ДСТУ 3582-97 "Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила". Застосування абревіатур не дозволяється. Відомче підпорядкування в назвах установ не вказується.
5. До поля "Галузь науки" назву галузі потрібно вводити так: архітектурні, біологічні, ветеринарні, військові, географічні, геологічні, державне управління, економічні, історичні, культурологія, медичні, мистецтвознавство, національна безпека, педагогічні, політичні, психологічні, сільськогосподарські, соціальні комунікації, соціологічні, технічні, фармацевтичні, фізвиховання і спорт, фізико-математичні, філологічні, філософські, хімічні, юридичні.
6. Наукові ступені наукових керівників та офіційних опонентів слід скорочувати згідно з табл. 4.
7. Після завершення введення даних потрібно зберегти файл, присвоївши йому ім'я form13. Розширення.xls програма Excel допише сама.
8. Перевірити файл на відсутність вірусів.
Склад, структура і порядок введення даних до файлів dis1, dis2, ..., встановлені Українським інститутом науково-технічної та економічної інформації. З питань підготовки згаданих файлів необхідно звертатися до УкрНТЕІ за адресою:
03680, МСП, м. Київ, вул. Антоновича, 180.
Довідки за телефонами: 521-09-45, 521-00-56.
"Висновком про видачу диплома кандидата наук"
(додаток до наказу ВАК України від 5 липня 2001 р. N 430)
ВАК України повідомляє спеціалізовані вчені ради про необхідність розширення інформації, що міститься у файлі notes.rtf електронного варіанта матеріалів атестаційної справи, а саме: після наведення всіх зауважень треба подати висновок про видачу диплома кандидата наук згідно з формою:
Висновок
про видачу диплома кандидата (назва галузі) наук
Прізвище та ініціали, посада (інженер, аспірант тощо), (установа місця роботи, відомство місця роботи), (дата захисту) захистив у спецраді (шифр спецради) (установа, при якій функціонує спецрада) дисертацію на тему: "(назва дисертації)", спеціальність (шифр і назва спеціальності).
Аспірантуру закінчив у _____ р. (для тих, хто в аспірантурі не навчався, писати "В аспірантурі не навчався").
Науковий керівник:
(науковий ступінь і вчене звання наукового керівника), (прізвище, ім'я, по батькові), (посада наукового керівника), (місце роботи наукового керівника).
Офіційні опоненти:
(науковий ступінь і вчене звання першого опонента), (прізвище, ім'я, по батькові), (посада першого опонента), (місце роботи першого опонента);
(науковий ступінь і вчене звання другого опонента), (прізвище, ім'я, по батькові), (посада другого опонента), (місце роботи другого опонента)
подали позитивні відгуки.
За темою дисертації опубліковано робіт - __, серед них монографій - __, статей - __, з них у журналах - __ та збірниках - __, авторських свідоцтв (патентів) - __, тез доповідей - __.
Результати голосування в спецраді: за - __, проти - __, недійсних бюлетенів - __.
Примітка. У разі, коли опонент подає негативний відгук, потрібно це вказати після зазначення опонента.
Наприклад:
Висновок
про видачу диплома кандидата географічних наук
Бондаренко О. І., старший лаборант, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України, 25.06.2001 захистив у спецраді К 35.051.05 Львівського національного університету ім. Івана Франка дисертацію на тему "Екологічний стан агроландшафтів Півдня України та шляхи його оптимізації", спеціальність 11.00.02 - економічна та соціальна географія.
Аспірантуру закінчив у 2000 р.
Науковий керівник:
д. геогр. н., професор Сергієнко О. І., професор кафедри економічної та соціальної географії, Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна
офіційні опоненти:
д. геогр. н., професор Андрієвський М. Д., професор кафедри економічної та соціальної географії, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка,
д. геогр. н., професор Самченко В. П., завідувач кафедри економічної географії, Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича
подали позитивні відгуки.
За темою дисертації опубліковано робіт - 11, серед них монографій - 0, статей - 6, з них у журналах - 3 та збірниках - 3, авторських свідоцтв (патентів) - 1, тез доповідей - 4.
Результати голосування: за - 13, проти - 0, недійсних бюлетенів - 0.
Таблиця 1
Склад та структура файла облікової картки захищеної дисертації
|
N |
Назва поля |
Кількість символів |
Колонка в Excel |
Пояснення |
|
1 |
Прізвище здобувача |
20 |
A |
|
|
2 |
Ім'я здобувача |
15 |
B |
|
|
3 |
По батькові |
15 |
C |
|
|
4 |
Науковий ступінь |
1 |
D |
Д або К |
|
5 |
Галузь науки |
20 |
E |
технічні |
|
6 |
Шифр спеціальності |
20 |
F |
05.20.01 |
|
7 |
Назва дисертації |
200 |
G |
|
|
8 |
Шифр спецради |
11 |
H |
Д 11.411.01. Після букви Д або К ставиться один пропуск |
|
9 |
Дата захисту |
10 |
I |
10.04.2000 |
|
10 |
Номер протоколу |
15 |
J |
4 |
|
11 |
Рік народження |
4 |
K |
1977 |
|
12 |
Громадянство |
30 |
L |
Йорданія |
|
13 |
Стать |
1 |
M |
Ч або Ж |
|
14 |
Закінчив ВНЗ |
100 |
N |
назва ВНЗ на час закінчення навчання |
|
15 |
Рік закінчення ВНЗ |
4 |
O |
1999 |
|
16 |
Спеціальність за дипломом |
40 |
P |
назва здобутої спеціальності |
|
17 |
Наукові ступені та вчені звання |
100 |
Q |
наукові ступені та вчені звання або пусто |
|
18 |
Відомство установи аспірантури (докторантури) |
2 |
R |
шифр відомства згідно з табл. 3 |
|
19 |
Назва установи аспірантури (докторантури) |
100 |
S |
|
|
20 |
Рік закінчення аспірантури (докторантури) |
4 |
T |
|
|
21 |
Відомство установи, де працює здобувач |
2 |
U |
шифр відомства згідно з табл. 3 |
|
22 |
Назва установи, де працює здобувач |
100 |
V |
|
|
23 |
Місто, в якому знаходиться установа, де працює здобувач |
30 |
W |
Київ; смт Чабани |
|
24 |
Посада здобувача |
20 |
X |
завідувач відділу, доцент кафедри, професор кафедри, с. н. с., м. н. с., п. н. с., г. н. с. |
|
25 |
Дата призначення здобувача на посаду |
10 |
Y |
Дата вводиться у форматі ЧЧ.ММ.РР, Наприклад, 23.07.99 |
|
26 |
Відомство, де виконана дисертація |
2 |
Z |
шифр згідно з табл. 3 |
|
27 |
Назва установи, де виконана дисертація |
100 |
AA |
|
|
28 |
Місто, в якому знаходиться установа, де виконано дисертацію |
30 |
AB |
Дніпропетровськ |
|
29 |
Прізвище та ініціали (ПІБ) наукового керівника (НК) |
40 |
AC |
Волощук А. Б. |
|
30 |
Науковий ступінь НК |
11 |
AD |
к. психол. н. |
|
31 |
Вчене звання НК |
20 |
AE |
с. н. с. |
|
32 |
Відомство установи, де працює НК |
2 |
AF |
шифр згідно з табл. 3 |
|
33 |
Назва установи, де працює НК |
100 |
AG |
|
|
34 |
Посада НК |
20 |
AH |
|
|
35 |
Публікації здобувача за темою: всього |
3 |
AI |
число або нуль |
|
36 |
Без співавторів |
3 |
AJ |
при |
|
37 |
Монографій |
3 |
AK |
відсутності |
|
38 |
Статей |
3 |
AL |
|
|
39 |
Авторських свідоцтв |
3 |
AM |
|
|
40 |
П. І. Б. першого опонента |
40 |
AN |
|
|
41 |
Науковий ступінь |
11 |
AO |
д. філол. н. |
|
42 |
Вчене звання |
20 |
AP |
професор |
|
43 |
Відомство установи, де працює перший опонент |
2 |
AQ |
шифр згідно з табл. 3 |
|
44 |
Назва установи, де працює перший опонент |
100 |
AR |
|
|
45 |
Характер відгуку |
10 |
AS |
позитивний |
|
46 |
Кількість зауважень |
2 |
AT |
0 або число |
|
47 |
П. І. Б. другого опонента |
40 |
AU |
|
|
48 |
Науковий ступінь |
11 |
AV |
к. фізвих. |
|
49 |
Вчене звання |
20 |
AW |
доцент |
|
50 |
Відомство установи, де працює другий опонент |
2 |
AX |
шифр згідно з табл. 3 |
|
51 |
Назва установи, де працює другий опонент |
100 |
AY |
|
|
52 |
Характер відгуку |
10 |
AZ |
позитивний, негативний |
|
53 |
Кількість зауважень |
2 |
BA |
0 або число |
|
54 |
П. І. Б. третього опонента |
40 |
BB |
колонки 54 - 60 не заповнюються, якщо третій опонент відсутній |
|
55 |
Науковий ступінь |
11 |
BC |
|
|
56 |
Вчене звання |
20 |
BD |
|
|
57 |
Відомство установи, де працює третій опонент |
2 |
BE |
|
|
58 |
Назва установи, де працює третій опонент |
100 |
BF |
|
|
59 |
Характер відгуку |
10 |
BG |
|
|
60 |
Кількість зауважень |
2 |
BH |
0 або число |
|
61 |
Кількість позитивних відгуків на автореферат |
2 |
BI |
у колонках 61 - 66 число або нуль (при відсутності відгуків) |
|
62 |
Кількість негативних відгуків на автореферат |
2 |
BJ |
|
|
63 |
Кількість членів спецради, які виступили в дискусії та оцінили дисертацію позитивно |
2 |
BK |
|
|
64 |
Кількість членів спецради, які виступили в дискусії та оцінили дисертацію негативно |
2 |
BL |
|
|
65 |
Кількість фахівців (не членів спецради), які виступили в дискусії та оцінили дисертацію позитивно |
2 |
BM |
|
|
66 |
Кількість фахівців (не членів спецради), які виступили в дискусії та оцінили дисертацію негативно |
2 |
BN |
|
|
67 |
Кількість членів спецради по списку |
2 |
BO |
|
|
68 |
Присутніх |
2 |
BP |
|
|
69 |
Голосували |
2 |
BQ |
|
|
70 |
Докторів наук за профілем |
2 |
BR |
|
|
71 |
Голосували "За" |
2 |
BS |
|
|
72 |
Голосували "Проти" |
2 |
BT |
|
|
73 |
Недійсних бюлетенів |
2 |
BU |
|
|
74 |
Об'єкт дослідження |
250 |
BV |
одна фраза, яка починається з великої літери. Крапка в кінці не ставиться. Наприклад: Творчість Тараса Шевченка |
|
75 |
Результати наукових досліджень |
250 |
BW |
у колонках результатів речення починаються з великої літери, в кінці речень ставляться крапки. Не обов'язково заповнювати всі колонки |
|
76 |
Продовження результатів наукових досліджень |
250 |
BX |
|
|
77 |
Продовження результатів наукових досліджень |
250 |
BY |
|
|
78 |
Продовження результатів наукових досліджень |
250 |
BZ |
|
|
79 |
Мова, якою написана дисертація |
20 |
CA |
українська, російська, англійська, польська та ін. |
|
80 |
Дата захисту кандидатської дисертації (для докторів наук) |
10 |
CB |
15.11.91 |
Склад та структура файла out.xls
Файл з даними облікової картки відхиленої дисертації призначений для імпорту в базу даних, тому його поля повинні бути старанно заповнені згідно з наведеною нижче табл. 2. Для уникнення зміщень даних у табл. 2 наведені коди колонок, в яких повинні розташовуватись відповідні їм дані.
Таблиця 2
Склад та структура файла облікової картки відхиленої дисертації
|
N |
Назва поля |
Кількість символів |
Колонка в Excel |
Пояснення |
|
1 |
Прізвище |
20 |
A |
|
|
2 |
Ім'я |
15 |
B |
|
|
3 |
По батькові |
15 |
C |
|
|
4 |
Назва дисертації |
200 |
D |
|
|
5 |
Науковий ступінь |
1 |
E |
К або Д |
|
6 |
Галузь науки |
20 |
F |
|
|
7 |
Рукопис чи монографія |
1 |
G |
Р або М |
|
8 |
Шифр спеціальності |
8 |
H |
05.20.01 |
|
9 |
Шифр спецради |
11 |
I |
Д 11.411.01 |
|
10 |
Дата захисту |
10 |
J |
25.01.2000 |
|
11 |
Протокол |
10 |
K |
|
|
12 |
Установа, де виконана дисертація |
100 |
L |
|
|
13 |
Відомство, де виконана дисертація |
2 |
M |
шифр |
|
14 |
Місто, де виконана дисертація |
50 |
N |
|
|
15 |
П. І. Б. наукового керівника |
50 |
O |
|
|
16 |
Ступінь НК |
10 |
P |
д. е. н. |
|
17 |
Звання НК |
20 |
Q |
професор |
|
18 |
Установа, де працює науковий керівник |
100 |
R |
|
|
19 |
Місто, в якому знаходиться установа, де працює науковий керівник |
50 |
S |
|
|
20 |
Посада НК |
50 |
T |
|
|
21 |
Відгук НК |
10 |
U |
|
|
22 |
П. І. Б. першого опонента |
50 |
V |
|
|
23 |
Ступінь першого опонента |
10 |
W |
|
|
24 |
Звання першого опонента |
20 |
X |
|
|
25 |
Місце роботи першого опонента |
100 |
Y |
|
|
26 |
Місто, де працює перший опонент |
50 |
Z |
|
|
27 |
Посада першого опонента |
50 |
AA |
|
|
28 |
Відгук першого опонента |
10 |
AB |
|
|
29 |
ПІБ другого опонента |
50 |
AC |
|
|
30 |
Ступінь другого опонента |
10 |
AD |
|
|
31 |
Звання другого опонента |
20 |
AE |
|
|
32 |
Місце роботи другого опонента |
100 |
AF |
|
|
33 |
Місто, де працює другий опонент |
50 |
AG |
|
|
34 |
Посада другого опонента |
50 |
AH |
|
|
35 |
Відгук другого опонента |
10 |
AI |
|
|
36 |
П. І. Б. третього опонента |
50 |
AJ |
|
|
37 |
Ступінь третього опонента |
10 |
AK |
|
|
38 |
Звання третього опонента |
20 |
AL |
|
|
39 |
Місце, роботи третього опонента |
100 |
AM |
|
|
40 |
Місто, де працює третій опонент |
50 |
AN |
|
|
41 |
Посада третього опонента |
50 |
AO |
|
|
42 |
Відгук третього опонента |
10 |
AP |
|
|
43 |
Членів СВР за списком |
2 |
AQ |
|
|
44 |
Голосували |
2 |
AR |
|
|
45 |
Докторів наук за профілем |
2 |
AS |
|
|
46 |
Голосували "За" |
2 |
AT |
|
|
47 |
Голосували "Проти" |
2 |
AU |
|
|
48 |
Недійсних бюлетенів |
2 |
AV |
|
Таблиця 3
Шифри назв міністерств, державних комітетів і відомств
|
Міністерство внутрішніх справ України |
1 |
|
Міністерство вугільної промисловості України |
2 |
|
Міністерство економіки України |
3 |
|
Міністерство палива та енергетики України |
4 |
|
Міністерство закордонних справ України |
5 |
|
Міністерство культури і туризму України |
8 |
|
Міністерство промислової політики України |
9 |
|
Міністерство оборони України |
10 |
|
Міністерство освіти і науки України |
11 |
|
Міністерство охорони здоров'я України |
12 |
|
Міністерство охорони навколишнього природного середовища України |
13 |
|
Міністерство праці та соціальної політики України |
14 |
|
Міністерство аграрної політики України |
15 |
|
Міністерство транспорту та зв'язку України |
16 |
|
Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи |
17 |
|
Міністерство України у справах сім'ї, молоді та спорту |
18 |
|
Міністерство фінансів України |
20 |
|
Міністерство юстиції України |
21 |
|
Державний комітет лісового господарства України |
23 |
|
Державний комітет рибного господарства України |
24 |
|
Державний комітет статистики України |
25 |
|
Державний комітет України по водному господарству |
26 |
|
Державний комітет архівів України |
31 |
|
Національне космічне агентство України |
33 |
|
Державна митна служба України |
34 |
|
Адміністрація Державної прикордонної служби України |
37 |
|
Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики |
39 |
|
Інші відомства |
42 |
|
Установи при Кабінеті Міністрів України |
43 |
|
Служба безпеки України |
44 |
|
Державна податкова адміністрація України |
45 |
|
Національна академія наук України |
46 |
|
Українська академія аграрних наук |
47 |
|
Академія медичних наук України |
48 |
|
Академія педагогічних наук України |
49 |
|
Академія правових наук України |
50 |
|
Академія мистецтв України |
51 |
|
Федерація професійних спілок України |
52 |
|
Центральна спілка споживчих товариств України |
53 |
|
Державна адміністрація залізничного транспорту України |
54 |
|
Інші центральні установи України |
58 |
|
Корпорації, концерни, компанії, асоціації, об'єднання, |
76 |
|
Громадські об'єднання |
77 |
|
Інші установи |
78 |
|
Міністерство регіонального розвитку та будівництва України |
79 |
|
Міністерство житлово-комунального господарства України |
80 |
|
Секретаріат Президента України та установи при Президентові України |
81 |
|
Верховна Рада України та установи при Верховній Раді України |
82 |
Таблиця 4
Скорочені назви наукових ступенів
|
д. арх. |
д. політ. н. |
к. арх. |
к. політ. н. |
Таблиця 5
СКЛАД ТА СТРУКТУРА ФАЙЛА ОБЛІКОВОЇ КАРТКИ
старшого наукового співробітника (sns.xls)
|
N |
Назва поля |
Колонка в Excel |
Пояснення |
|
|
|
|
|
|
1. |
Прізвище здобувача |
A |
|
|
2. |
Ім'я здобувача |
B |
|
|
3. |
По батькові здобувача |
C |
|
|
4. |
Галузь науки |
D |
Дані вводяться згідно пункту 5 підрозділу "Порядок введення даних до файла form13.xls" |
|
5. |
Шифр спеціальності |
E |
Вводиться науковий ступінь (вчене звання), повна назва установи, яка його присудила, дата присудження і номер диплома (атестата) |
|
6. |
Наукові ступені, вчені звання, які має здобувач |
F |
|
|
7. |
Назва установи, вчена рада якої прийняла рішення про присудження вченого звання |
G |
|
|
8. |
Дата засідання вченої ради |
H |
|
|
9. |
Номер протоколу |
I |
|
|
10. |
Рік народження здобувача |
J |
|
|
11. |
Громадянство |
K |
|
|
12. |
Стать |
L |
|
|
ЗАТВЕРДЖЕНО |
У ВАК України розроблена база даних спеціалізованих вчених рад, які створені при наукових установах, організаціях та вищих навчальних закладах України для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора і кандидата наук. Для введення в базу даних інформації про спецради необхідно надати у ВАК України на дискеті два файли, створені в пакеті прикладних програм Excel фірми Microsoft. В перший файл з іменем Rada1.xls потрібно ввести загальні дані про спецраду згідно з таблицею 1. Дані про спецраду вводяться в перший рядок першого аркуша книги Excel у відповідні колонки. Дані про голову спецради, його заступника, вченого секретаря та членів спецради вводяться у файл Rada2.xls згідно з таблицею 2. Дані про одну особу повинні бути введені в один рядок, починаючи з першого рядка. У файлі Rada2.xls повинно бути стільки рядків, скільки осіб є в спецраді. Дані у файли Rada1.xls і Rada2.xls вводяться з першої позиції відповідних колонок.
Шифри відомств і спеціальностей та назви галузей і наукових ступенів вводяться згідно з "Інструкцією про порядок підготовки та подання електронних варіантів документів атестаційних справ" (Бюлетень ВАК України N 6 за 2007 рік).
Якщо в склад спецради вносяться часткові зміни, то у ВАК України необхідно надати обидва файли в повному обсязі.
Таблиця 1
Перелік полів файла Rada1.xls
|
Назва поля |
Колонка в Excel |
Приклад заповнення |
|
Шифр спецради |
A |
Д 26.001.19 |
|
Назва установи, при якій створено спецраду |
B |
|
|
Шифр відомства, якому підпорядкована установа |
C |
43 (або 11, 46 у випадку, якщо установа підпорядкована двом відомствам) |
|
Шифр спеціальності1 |
D |
10.02.02 |
|
Галузь науки 1 |
E |
філологічні |
|
Шифр спеціальності2 |
F |
|
|
Галузь науки 2 |
G |
|
|
Шифр спеціальності3 |
H |
|
|
Галузь науки 3 |
I |
|
|
Шифр спеціальності4 |
J |
|
|
Галузь науки 4 |
K |
|
|
Номер наказу про створення спецради |
L |
|
|
Дата наказу ВАК про створення спецради |
M |
11.08.2007 (Символ "крапка" або "р." в кінці дати не вводиться) |
|
Термін дії спецради |
N |
2 (Вводиться лише цифра) |
|
Дата закінчення повноважень спецради |
O |
|
|
Поштова адреса установи, при якій створена спецрада |
P |
|
|
Телефони голови спецради |
Q |
|
|
Телефони вченого секретаря спецради |
R |
|
Таблиця 2
Перелік полів файла Rada2.xls
|
Назва поля |
Ячейка в Excel |
Приклад заповнення |
|
Шифр спецради |
A |
Д 26.001.19 |
|
Прізвище, ім'я, по батькові члена спецради |
B |
|
|
Рік народження |
C |
1960 (Вводиться тільки рік) |
|
Назва установи, в якій працює член спецради |
D |
|
|
Шифр відомства, якому підпорядкована установа і в якій працює член спецради |
E |
43 (або 11, 46 у випадку, якщо установа підпорядкована двом відомствам) |
|
Посада в установі |
F |
декан філологічного факультету |
|
Науковий ступінь члена спецради |
G |
д. філол. н. |
|
Шифр спеціальності по диплому |
H |
|
|
Рік присудження наукового ступеня |
I |
|
|
Вчене звання члена спецради |
J |
професор, доцент, с.н.с. |
|
Рік присудження вченого звання |
K |
|
|
Шифр спеціальності в раді |
L |
|
|
Галузь науки в раді |
M |
філологічні |
|
Посада в раді |
N |
голова, заступник, вчений секретар |
|
Основні наукові праці: Праця 1 |
O |
|
|
Праця 2 |
P |
|
|
Праця 3 |
Q |
|
(переліки та форми доповнено Інструкцією згідно з наказом
Вищої атестаційної комісії України від 03.03.2008 р. N 147)
____________