Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Назва реферату: Функції релігії
Розділ: Релігія
Функції релігії
Головною соціальною функцією релігії є функція ілюзорно-компенсаторна. Релігія для віруючого — на самперед компенсація (хай навіть ілюзорна) усіх тягот його земного буття. У свідомості релігійної людини відбувається перетворення тяжкої дійсності у бачення картин райського буття, ідеального світу, де панують рівність і свобода.
Гасло, що релігія є "опіумом народу", автори ряду праць із філософії розглядали як головний аргумент на користь заперечення релігії. Проте в сучасному суспільстві існує потреба втіхи, зняття психологічної напруги, викликаної умовами повсякденного буття. Знищення цієї — хай ілюзорної — компенсації бу ло б актом жорстокості. І можна погодитися з тим, що мова може йти не про знищення релігії, а про заміщення її іншими компенсаторами, які мають гуманістичний зміст. Однак необхідно враховувати й інше.
По-перше, головна ідея кожної релігії — ідея Бога як відображення абстрактної людини — не позбавле на гуманізму.
По-друге, глобальний гуманізм не заперечує всіх існуючих вірувань, національних традицій, звичаїв, світорозумінь, що склалися, та ін., більше того, він їх передбачає і на них грунтується.
Тому, говорячи про перспективи релігії, мова мо же йти лише про її еволюцію.
Однією з важливих функцій релігії є функція сві тоглядна. Вона полягає в тому, що релігія намагаєть ся створити власну картину світу, більш того, — вла сні соціально-гносеологічні схеми вдосконалення су спільного життя, визначити місце і роль людини в системі природи та суспільства.
Зміст релігійного світогляду — не божественний, а людський, або, краще сказати — суспільний, незва жаючи на його фантастичність.
релігія виконує регулятивну функцію. Як будь-яка інша сфера духовної культури, вона створює певну систему норм і цінностей, але специфіка яких поля гає насамперед у збереженні й закріпленні віри у надприродне. Цьому завданню підпорядковані не тільки культові дії, а й сімейно-побутові стосунки, система традицій і звичок. Підкреслимо, що релігія асимілювала багато елементів загальнолюдської мора лі. А оскільки Бог, за висловом Ф. Енгельса, є відо браженням абстрактної людини, то і релігійна мораль багато в чому має не якийсь надприродний, а люд ський, суспільний характер.
За певних історичних умов релігія виконує функ цію інтегрування, тобто функцію збереження і зміц нення існуючої соціальної системи. Такою, наприк лад, була роль католицизму в феодальному сус пільстві, православ'я у дореволюційній Росії. Однак у ряді випадків релігія може стати і прапором соціаль ного протесту, як це було, наприклад, із середньовіч ними єресями та сектами, з протестантизмом, прихи льники якого в епоху його зародження боролись про ти феодальних порядків.
На рівні окремої релігійної організації релігія ви конує інтеграційну функцію, згуртовуючи одновірців. Однак одночасно релігія розділяє і протиставляє один одному послідовників різних релігій, що простежу ється і в сучасному релігійному житті України.
Релігії притаманна також комунікативна функція, яка полягає в підтримуванні зв'язків між віруючими шляхом створення почуття віросповідної єдності під час релігійних дій, в особистому житті, сімейно-побу тових відносинах, а також стосунках у межах різнома нітних клерикальних організацій і навіть клерикаль них політичних партій.
В умовах сучасного суспільства релігія виконує, головним чином, ілюзорно-компенсаторну функцію. Зазначимо, що, не будучи панівною формою масової свідомості, вона задовольняє тільки особисті почуття віруючих.
Щодо світоглядної, регуляторної та комунікатив ної функції релігії, то в силу збереження релігійних організацій їхні масштаби визначаються особливостя ми конфесійних течій і категоріями віруючих, на яких, в свою чергу, впливає реальна дійсність.
На рівні суспільства зникає інтеграційна функція релігії: вона об'єднує лише віруючих певної конфесії, громади і втрачає роль провідного ідейного фактора, що покликаний зміцнювати суспільну систему.
Взагалі, роль релігії в суспільстві не можна оцінюва ти однозначно. Так, релігія відігравала важливу культур но-історичну роль. В межах релігійних віровчень форму вались єдині зразки почуттів, думок, поведінки людей, завдяки чому релігія виступала як могутній засіб упо рядкування і збереження традицій та звичаїв. У той же час, наприклад, у царській Росії синодальне православ'я використовувалось як засіб пригноблення трудящих мас.
Однією з історичних місій релігії, що набуває в сучасному світі все більшої актуальності, є формуван ня відчуття єдності людського роду, значущості непе рехідних загальнолюдських моральних норм і ціннос тей. Однак релігія може бути виразником зовсім ін ших настроїв, зокрема фанатизму, непримиренності до людей іншої віри тощо.
Отже, вплив релігії на суспільне життя не завжди був однозначним. Характер цього впливу може суттє во змінюватися, набувати специфічних особливостей. Соціальні функції релігійних організацій не тото жні функціям релігії, тому що релігійні організації включаються до загальної системи економічних, по літичних та інших суспільних відносин і виконують безліч нерелігійиих функцій.
У середні віки церква не тільки володіла монопо лією у сфері ідеології, а й виконувала економічні й політичні функції. У капіталістичному суспільстві ре лігійні організації активно втручаються в політичне життя, мають власну систему навчальних закладів, займаються благодійницькою діяльністю.
Релігійні організації можуть дотримуватися й про гресивних позицій з деяких соціальних і політичних питань. У деяких країнах Східної Європи христи янські церкви сприяли боротьбі мас проти іноземних загарбників. Монастирі в Європі протягом тривалого часу були майже єдиними культурними центрами. Ба гато релігійних організацій і в наш час активно ви ступають за мир, за ядерне роззброєння.
В пострадянських суспільствах релігійні організа ції сприяють національній ідеї. Так, в Україні відро дження національних церков йде поруч з процесами національного відродження. Таким чином, релігія — явище багатопланове і багатозначне. Вона виникла як результат специфічних закономірностей розвитку су спільства, і саме суспільні процеси визначать в кінце вому підсумку її долю.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Біблія. - К., 1992. - 1220 с.
Бутинова М. С. Как возникла религия. — М, 1977.
Дулуман Є. К. Релігія як соціально-історичний феномен. — К., 1974.
Злиаде Мирча. Священнне тексти народов мира. — М., 1998.
Енгельс Ф. Анти-Дюрінг // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. — Т. 20.
Косуха ЇЇ. І, Наука про походження релігії. — К., 1976.
Ленін В. /. Соціалізм і релігія // Повне зібр. творів. — Т. 12.
Лобовик Б. А. Религия как социальное явление. — К., 1982.
Маркс К. До критики гегелівської філософії права. - Вступ // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. — Т. 1.
Мифы народов мира. Знциклопедия. — М., 1988. — Т. 1—2.
Скибуцкий М. М. Мировоззрение, естествознание, теоло-гия. - м, 1986.
Сорокин П. Социокультурная динамика й религия. Кризис нашего времени // Человек. Цивилизация. Общество. — М., 1992.
Сухов А. Д. Религия как общественннй феномен. — М., 1973.
Танчер В. К. Проблеми теории научного атеизма. — К., 1985.
Уфинович Д. М. Введение в религиеведение. — М., 1985.
Фрезер Д. Д, Золотая ветвь. — М., 1986.