реферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук Харків

Работа добавлена на сайт samzan.net:

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. В.Н. Каразіна

АРХІЄРЕЄВ Сергій Ігоревич

УДК 330.837: 338.58

ТРАНСАКЦІЙНІ ВИТРАТИ В УМОВАХ
РИНКОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Спеціальність 08.01.01 - економічна теорія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

Харків - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному університеті
ім. В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України.

Науковий консультант:

доктор економічних наук, професор Воробйов Євген Михайлович -

Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна,

завідувач кафедри економічної теорії

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Гуревічов Маркс Михайлович -
Національний технічний університет “Харківський політехнічний
інститут”, завідувач кафедри загальної економічної теорії;

доктор економічних наук, професор Тарасенко Галина Дем’янівна -
Донецький національний технічний університет,
завідувач кафедри економічної теорії;

доктор економічних наук, доцент Яременко Олег Леонідович -
Харківський гуманітарний інститут “Народна українська академія”,
завідувач кафедри виробничого і фінансового менеджменту.

Провідна установа:

Донецький національний університет Міністерства освіти і науки
України, кафедра економічної теорії (м. Донецьк).

Захист відбудеться " 29 " березня 2002 р. о 15.15 год. на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 64.051.01 Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4, ауд.5-67.

З дисертацією можна ознайомитися у Центральній науковій бібліотеці
Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна за адресою:
, м. Харків, пл. Свободи, 4.

Автореферат розісланий " 18 "лютого 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.М. Соболєв

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Проблеми ринкової трансформації широко досліджуються економістами країн як з трансформаційною, так і з розвиненою ринковою економікою, серед яких, не претендуючи на повноту списку, можна назвати: Л.Абалкіна, Х.Альбаха, Л.Бальцеровича, М.Бернштама, А.Бузгаліна, С.Глазьєва, Д.Еллермана, А.Ілларіонова, М.Інтриллігатора, Гж.Колодко, Я.Корнаі, В.Мау, Б.Мільнера, М.Олсона, А.Ослунда, В.Полтеровича, Дж.Сакса, И.Сегварі, Дж.Стігліца, С.Фішера. Значний вклад у дослідження проблем ринкової трансформації внесли українські економісти Д.Богиня, О.Власюк, Г.Волинський, А.Гальчинський, В.Геєць, А.Гриценко, М.Гуревічов, Б.Кваснюк, І.Лукінов, С.Мочерний, М.Павловського, О.Пивоварський, А.Покритан, Б.Савчук, Г.Тарасенко, В.Черняк, А.Чухно, О.Яременко та ін.

Однак не всі проблеми перехідної економіки досліджені вітчизняними економістами в повній мірі. Серед напрямків, які ще недостатньо розроблені українською економічною наукою, можна назвати теорію трансакційних витрат. Із робіт, присвячених проблемі трансакційних витрат (ТВ), виділяється дослідження трансакційного сектора України, що проведене за оригінальною методикою І.-С.Коропецьким. Водночас за кордоном у другій половині 90-х років над цією проблемою активно працювали досить багато економістів (Р.Капелюшников, В.Кокорев, С.Малахов, В.Радаєв, В.Тамбовцев, А.Шастітко та ін.), які досліджували проблеми ТВ в умовах ринкової трансформації на основі класичних робіт з теорії трансакційних витрат А.Алчіана, Й.Барзеля, О.Вільямсона, Х.Демсітца, Дж.Коммонса, Р.Коуза, К.Менара, П.Мілгрома, Д.Норта, Дж.Робертса, Дж.Уолліса, С.Чунга.

В основі ринкової економіки лежать процеси здійснення трансакцій. Великий прогрес економічної науки у свій час полягав у визнанні факту, що трансакції супроводжуються специфічними ТВ. Ринкова трансформація передбачає налагодження системи відносин, які забезпечують здійснення трансакцій, і тому супроводжується ростом ТВ. Хоча ця проблема була предметом певної уваги дослідників, вона ще залишається маловивченою, а усвідомлення важливості її вирішення в умовах ринкової трансформації - неповним. З поля зору дослідників випав важливий макроекономічний аспект цієї проблеми, що пов'язано з аналізом теорією ТВ переважно їх впливу на поведінку суб'єктів ринку. Зустрічаються окремі згадки про те, що ТВ є витратами експлуатації економічної системи, але в цілому ця сторона проблеми на сьогодні не досліджена. Крім того, в економічній літературі відсутнє розуміння факту, що ТВ є витратами експлуатації перехідної економічної системи і тому мають безпосереднє відношення до витрат ринкової трансформації, виявляються невід'ємною та суттєвою характеристикою цього найактуальнішого для сучасної України процесу.

Дослідники, зосереджуючи увагу на впливі ТВ на поведінку агентів ринку, упускають розбіжність у величині приватних та суспільних ТВ. Тому поза їх увагою залишаються інституційні витрати, які переважно припадають на державу. Між іншим саме інституційна діяльність держави є тією ланкою, що може бути використана для вагомого скорочення ТВ. Для цього на основі глибокого наукового вивчення механізму утворення та зміни величини ТВ потрібно розробити відповідні рекомендації.

Продуктивність проведених у роботі досліджень та можливість пояснення теорією ТВ багатьох феноменів ринкової трансформації (які слабко піддаються аналізу методами неокласичної економічної теорії) є вагомими аргументами на користь необхідності розвитку теорії ТВ у вітчизняній економічній науці. Використовування цієї теорії при дослідженні специфічних явищ перехідної економіки дозволить вагомо доповнити новими важливими положеннями теорію ринкової трансформації, яку плодотворно розробляють українські вчені.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалась в межах планових тем науково-дослідних робіт кафедри економічної теорії Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна “Формування ринкових відносин в аграрно-промисловому виробництві України”(ДР № 0197U016650), “Підприємництво в системі аграрної економіки”(ДР № 0199U604425), “Інституційна складова ринкових перетворень”(ДР № 0101U002797), співвиконавцем яких у 1998-2001 рр. був дисертант.

Мета і задачі дослідження. Об'єктом дисертаційного дослідження є процеси ринкової трансформації в постсоціалістичних країнах. У межах обраного об'єкта предметом дослідження стали трансакційні витрати трансформаційної економіки.

Основною метою дисертації є комплексний економіко-теоретичний аналіз сутності, атрибутів, видів і факторів формування трансакційних витрат, їх особливостей та наслідків, до яких вони призводять в умовах ринкової трансформації.

Для досягнення поставленої мети у ході дослідження необхідно було поставити і вирішити такі конкретні задачі:

–уточнити визначення та класифікацію трансакційних витрат для відображення особливостей трансакційних витрат в умовах ринкової трансформації;

–виявити характер впливу трансакційних витрат на ринкову рівновагу та соціально-економічну ефективність в умовах перехідної економіки;

–встановити взаємов'язок трансакційних витрат з іншими видами витрат (перш за все, інституційними) завдяки виходу за межі зв'язку трансакційних витрат із трансформаційними витратами, який традиційно знаходиться у центрі уваги дослідників;

–визначити вплив інституційних особливостей здійснення товарних трансакцій на величину витрат ринкової трансформації та специфіку оцінки національного капіталу в цих умовах;

–розкрити роль трансакційних витрат у підсиленні економічної нерівності в умовах трансформаційної економіки.

Методи дослідження. В цілому робота виконана в руслі неоінституційного напрямку економічної теорії, у зв'язку з чим в основу дослідження покладено методику неоінституціоналізму. Поряд з цим, завдяки більшому у порівняні з іншими напрямками інституціоналізму зв'язку теорії трансакційних витрат з неокласичною економічною теорією, широко використана методика цього напрямку (перш за все, парадигма рівноваги в її різноманітних аспектах).

Поєднання методів двох теорій, які у певному розумінні знаходяться на різних полюсах економічної науки, дозволило одержати наведені нижче елементи наукової новизни. У той же час це потребувало суттєвої корекції широко застосованих у дослідженні концепцій раціональності та рівноваги, принципів індивідуалізму та максимізації, підходів граничного аналізу і Парето-ефективності. Разом з тим за методичну основу кількісного аналізу піднятих у дисертації проблем були прийняті окремі принципи методу аналізу витрат і вигод.

Для аналізу проблеми ринкової рівноваги в умовах існування трансакційних витрат використано графічний метод (підрозділ 2.1). Його було також застосовано і в суміжних питаннях: рівноваги фірми (підрозділ 2.2), вибору між ефективністю та справедливістю (підрозділ 7.4) та ін.

Дослідження проблеми трансакційних витрат у широкому контексті ринкової трансформації потребувало застосування методу порівняльного аналізу для з'ясування закономірностей переходу до ринку різних груп країн і виявлення існуючих типів трансформації. За допомогою цього методу також було проведено оцінку процесу трансформації в Україні порівняно з іншими перехідними економіками.

Для аналізу деяких прикладних питань –визначення величини національного гудвіла, трансакційних витрат грошового накопичення та інших використано економіко-математичні методи, тому що ці явища і процеси завдяки застосуванню методу абстракції порівняно добре піддаються математичному моделюванню.

У деяких випадках, зокрема при дослідженні рентоорієнтованої поведінки, виникла необхідність застосування методу Лагранжа для дослідження функцій з декількома змінними. Були застосовані статистичні методи аналізу не тільки у сенсі широкого використування статистичних даних, але й завдяки власним розрахункам автора, наведеним в дисертації.

Дослідження більшості проблем здійснювалося не одним будь-яким методом, а за допомогою комплексного (системного) підходу, який поєднує різноманітні методи аналізу. Це сприяло успішному досягненню мети дослідження та вирішенню поставлених задач.

Наукова новизна отриманих результатів визначається дослідженням ТВ у специфічних умовах ринкової трансформації, розробкою актуальних для цих умов нових інституційного і макроекономічного аспектів проблеми ТВ на основі застосування до них підходу як до витрат експлуатації економічної системи і полягає у наступному.

1. На основі підходу до трансакційних витрат як до економічних витрат, що включають неявні витрати (втрати), які визначаються за альтернативним принципом, запропоновано визначення трансакційних витрат як сукупності втрат, що виникають при обміні правами власності, і затрат, призначених для зменшення цих втрат. Це дозволило виділити типи ТВ (трансакційні затрати і трансакційні втрати) і відповідно систематизувати види ТВ.

2. Уперше розроблена модель максимізуючої поведінки виробника з урахуванням ТВ, і на її основі встановлено, що при високих граничних ТВ оптимальними для окремого виробника виявляються обсяги виробництва значно менші, а ціни більші, ніж за умов відсутності ТВ. За допомогою методів графічного моделювання доведено, що аналогічні зміни положення ринкової рівноваги на конкурентних та монопольних ринках викликає оплата трансакційних послуг (на відміну від неявних ТВ).

3. Вперше побудовано модель поведінки конкурентних виробників, що приймають ціновий інтервал, і модель цінової диференціації споживачів, і на цій основі розкрита роль ТВ як немонетарного фактора інфляції . Запропоновано спосіб розрахунку трансакційних витрат і виграшів від використовування іноземної валюти як засобу грошового накопичення.

. Доведено, що недосконалість ринку не тотожна недосконалій конкуренції і може обумовлюватись також наявністю ТВ. Для оцінки ступеня досконалості ринку запропоновано показник трансакційної ефективності, що визначається як відношення реального обсягу реалізації товарів на ринку до потенційно можливого, і аргументована необхідність використовування цього показника для оцінки ефективності оподаткування. Доведена ефективність змішаного, що включає елементи трансакційного та адміністративного механізмів, способу регулювання екстерналій для формування досконалого ринку.

. Уперше в науковий обіг впроваджені поняття інтеракційних витрат, властивих внутрішньофірмовому способу координації, та трансфертних витрат, викликаних втратами від перерозподілу товарів державою, і доведено, що вони є витратами експлуатації економічної системи, але не відносяться до ТВ. На основі запропонованої графічної моделі доведено, що приватний та суспільний способи забезпечення соціально-значущими товарами (послугами) менш ефективні, ніж змішана система.

. Доведено, що ТВ не зводяться до витрат товарних трансакцій, а у відповідності з розробленим категоріальним апаратом включають витрати інституційних трансакцій –частину інституційних витрат суспільства (затрати на досягнення угод між суб'єктами щодо необхідних суспільних інститутів і на їх створення). Уперше запропоновано підрозділити інституційні трансакції на креативні, пов'язані зі створенням нових інститутів, та репродуктивні, які відтворюють існуючі інститути, і розглядати структуру ТВ як сукупність витрат товарних трансакцій, витрат підтримки інституційних норм (репродуктивних трансакцій) і витрат інституційних трансакцій (креативних).

. Уведене нове поняття ринкової трансформації суспільства, яка відрізняється від ринкової трансформації економіки тим, що вирішує завдання затвердження властивих ринку норм поведінки. Обгрунтовано необхідність виділення ринкової трансформації країн Східної Європи (СЄ) у самостійний тип трансформації, що характеризується розповсюдженістю опортуністичної поведінки, ростом ТВ, носить розривно-інверсійний характер і породжує трофейну економіку, якій властиво присвоєння об'єктів власності позаекономічним шляхом.

. Доведена необхідність розмежування інституцій (правил і норм) та інститутів (установ і організацій), на цій підставі введені поняття інституційної структури (сукупності інституцій) і інституційної інфраструктури (сукупності інститутів) та запропоновані показники ефективності їх функціонування, що розраховуються на основі відношення числа трансакцій, в яких виконуються інституційні обмеження, до загального числа трансакцій, що підпадають під їх дію. Розкрито механізм економії на ТВ в умовах росту витрат підтримки інституційних норм, викликаного розвитком нових інститутів.

. Обгрунтовано висновок, що видатки на оплату ренти входять до складу ТВ, і доведена наявність в країнах СЄ рентних деформацій ТВ, внаслідок яких величина ТВ суттєво зростає, а економіка цих країн опиняється у рентній пастці. Побудована двофакторна модель мінімізації ТВ в умовах залежності обсягу виробництва від величини ренти та альтернативних витрат колективних дій, спрямованих на боротьбу з нею. Доведено, що скорочення ренти та вихід з рентної пастки можливі завдяки збільшенню числа учасників колективних дій, яке призводить до скорочення витрат кожного учасника.

. Уперше виділено за функціональною ознакою трансакційний вид капіталу та доведено, що основні трансакційні функції виконує капітал, що складається із сукупності інститутів та інституцій і визначений як інституційний. Доведено, що його основна частина - соціальний капітал, який складається з норм, звичаїв, правил поведінки, внаслідок їх нерозривного зв'язку з носіями цих інституцій - людьми, є одночасно частиною людського капіталу.

. Уведено в науковий обіг категорію “корисність трансакції”, показано її відмінність від корисності товару, і на цій основі розроблено нову концепцію раціонального трансакційного вибору, у відповідності до якої індивіди при прийнятті рішення про трансакцію керуються її корисністю. Ця концепція дозволяє у межах принципу раціональності пояснити добровільне дотримання інституційних норм, коли порушення норм приносить більшу матеріальну корисність.

. Уперше обгрунтовано існування національного гудвіла як економічної реальності, що відбиває величину невідчутних активів суспільства, і виявляється у різниці ринкової і балансової вартості національних фірм. Введено показники для оцінки величини гудвіла: абсолютний, відносний і питомий гудвіл та установлено, що вони придатні для аналізу національного гудвіла. Запропоновано графічну інтерпретацію показників гудвіла фірми та національного гудвіла.

. Для макроекономічного аналізу ТВ поняття витрат експлуатації економічної системи доповнено новою категорією витрат трансформації економічної системи, які на сучасному етапі економічного розвитку України виступають у формі витрат ринкової трансформації, носять переважно трансакційний характер і можуть бути розраховані за альтернативним принципом.

. Розроблено комплексну модель залежності між ефективністю та справедливістю в умовах дії припущення про вплив розподільних відносин на обсяг виробництва, виявлено і пояснено існування в умовах ринкової трансформації прямої залежності між справедливістю та ефективністю, що не характерна розвиненій ринковій економіці.

15. Для визначення витрат експлуатації трансформаційної економіки критерій Парето доповнено вперше розробленим подвійним критерієм суспільної ефективності, який передбачає, що при однаковому ступені нерівності з двох способів розподілу продукту має бути обраним варіант, що забезпечує для суспільства більшу величину виробленого продукту, а з двох способів розподілу однакової величини продукту –варіант, що забезпечує більш рівномірний розподіл. Потрійний критерій, що утворюється в результаті, зберігає переваги критерію Парето, усуваючи його недоліки.

Результати наукового дослідження, відображені в пп. 2, 3, 5, 6, 8, 10, 12, 15, отримані вперше і є новими, а в пп. 1, 4, 7, 9, 11, 13, 14 суттєво удосконалюють наявні положення і вносять у них елементи наукової новизни.

Практична вагомість отриманих результатів. Теоретичні результати дослідження мають широкі можливості для практичного застосування. Проміжні висновки дослідження використовуються у практиці викладання дисертантом курсу економічної теорії та спецкурсів з цієї дисципліни у Харківському національному університеті. Нові висновки, що містяться в дисертації, важливі для викладання спецкурсів “Теорія трансакційних витрат”і “Трансакційні витрати в трансформаційній економіці”. Висновки дисертації були використані дисертантом як ведучим науковим співробітником Наукового інституту стратегічних досліджень (Харківська філія) при складанні аналітичних записок і пропозицій до удосконалення концепції програми роботи уряду.

Розкриття в дисертації механізму економії на трансакційних витратах завдяки скороченню трансакційних втрат внаслідок здійснення доцільних трансакційних затрат являє собою надійну методологічну основу для проведення подальших інституційних перетворень трансформаційної економіки. Дисертантом наведено приклад практичного використування цієї методології стосовно скорочення трансакційних витрат фондового ринку. Запропонована методологія може бути використаною дослідниками, які ведуть розробку проблем різноманітних економічних сфер перехідної економіки. Вироблені критерії ефективності інституційних змін можуть бути використані в законодавчому та нормотворчому процесі. У зв'язку з цим їх опис і основні висновки, зроблені в дисертації, доцільно направити до Верховної Ради, Кабінету міністрів, Національної академії наук, Міністерства освіти і науки, Київського національного університету ім. Т.Шевченко, Донецького національного університету, Харківського державного економічного університету.

Особистий внесок здобувача. Усі відображені в дисертації висновки та положення наукової новизни одержані автором самостійно. У дисертації не були використані ідеї або розробки, що належать співавторам, разом з якими були опубліковані наукові праці. Із таких праць дисертантом були використані лише положення, які становлять його особистий внесок, визначений у списку опублікованих праць.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення та висновки проведеного дослідження доповідались на 26 наукових і науково-практичних конференціях, у тому числі: “Самоуправление и управленческий персонал в реализации стратегии перестройки и ускорения”(Всесоюзна, Владимир, 1989); “Человеческий фактор в ускорении социального и научно-технического прогресса” (Всесоюзна, Новосибірськ, 1989); “План и рынок в современных экономических условиях”(Ленінград, 1990); “Радикальная хозяйственная реформа. Опыт, проблемы, перспективы”(Ростов-на-Дону, 1990); “Теоретические и практические проблемы перехода республик на экономическую самостоятельность в условиях рыночной экономики”(Всесоюзна, Ташкент, 1990); “Экономическое развитие: переломный период”(Всесоюзна, Москва,1990); “Хозяйственный расчет, самофинансирование и самоуправление города, района”(Всесоюзна, Кутаїсі, 1990); “Современное общество: вопросы теории, методологии, методы социальных исследований (Файнбургские чтения)”(Перм, 1992); “Социальное поведение: решения и проблемы”(Іжевськ, 1992); “Харьков –ХХІ век”(міська, Харків, 1993); “Проблемы создания и функционирования специальных (свободных) экономических зон в Харькове”(міжнародна, Харків, 1993); “Проблеми формування й розвитку регіональних механізмів господарювання”(Харків, 1994); “Развитие экономической теории в условиях трансформационного кризиса”(Харків, 1996 г.); “Социальные движения: истоки, проблемы, перспективы”(Шахти, 1996); “Проблеми реформування економіки України в умовах транзиції”(міжнародна, Харків, 1998); “Економічна безпека: проблеми і стратегія забезпечення в Україні”(Всеукраїнська, Харків, 1998); “Проблемы стабилизации и экономического развития”(міжнародна, Харьков, 1998); “Духовність та злагода в українському суспільстві на перехресті тисячоліть”(Всеукраїнська, Київ, 1999); “Проблеми теорії і практики становлення соціально-орієнтованої ринкової економіки”(міжнародна, Харків, 1999); “Проблеми та перспективи розвитку економіки України в умовах ринкової трансформації” (міжнародна, Дніпропетровськ, 1999); “Стратегія розвитку Україні до 2010 року”(міжрегіональна, Харків, 2000); “Исследование и оптимизация экономических процессов (Оптимум - 2000)”(міжнародна, Харків, 2000); “Проблеми активізації регіональної інвестиційної політики в сучасних умовах”(міжвузівська, Дніпропетровськ, 2000); “Стратегія економічного розвитку регіонів в умовах адміністративної реформи в Україні”(Харків, 2000); “Наука і соціальні проблеми суспільства: людина, техніка, технологія, довкілля”(міжнародна, Харків, 2001); на міжнародному конгресі “Державне управління та місцеве самоврядування”(Харків, 2001).

Публікації. Основні положення, проміжні та кінцеві результати дисертації опубліковані в 61 роботі загальним обсягом 42,8 а.а. із загального числа 89 наукових публікацій обсягом 60,9 а.а., надрукованих дисертантом після захисту кандидатської дисертації в 1988 році. Основні висновки дисертації містяться в індивідуальній монографії “Трансакционные издержки и неравенство в условиях рыночной трансформациии”обсягом 20,8 а.а. Дисертант також є автором розділу колективної монографії. За темою дисертації опубліковано 33 наукових статті в фахових виданнях у відповідності переліку ВАК, із яких 28 статей загальним обсягом 12,6 а.а. містять основні наукові висновки дисертації, а 23 статті обсягом 10,25 а.а. написані без співавторів. Таким чином, основні наукові публікації (монографії та статті в фахових виданнях), в яких повністю розкриваються основні положення дисертації, складають 30 одиниць, загальним обсягом 33,9 а.а.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, 7 розділів (23 підрозділів) та висновків. Її основний обсяг становить 392 сторінки. Список використаних джерел містить 417 назв. Дисертація має 4 додатки на 77 сторінках. Дисертація містить 69 таблиць і 93 рисунки.

Зміст дисертаційної роботи включає:

Вступ

Розділ 1. Сутність та класифікація трансакційних витрат

1.1. Сутність трансакційних витрат

.2. Типи трансакційних витрат

.3. Види трансакційних втрат

.4. Види трансакційних затрат

Розділ 2. Трансакційні витрати, економічна рівновага та ефективність

2.1. Трансакційні витрати та ринкова рівновага

.2. Трансакційні витрати та економічна ефективність

.3. Інформаційні витрати та досконалий ринок

Розділ 3. Системні взаємозв'язки трансакційних витрат та трансакційний сектор економіки

3.1. Трансакційні та інтеракційні витрати

.2. Трансакційні та трансфертні витрати

.3. Витрати захисту прав власності та величина трансакційного сектора

Розділ 4. Витрати інституційних трансакцій

4.1. Сутність інституційних трансакцій та їх види

.2. Інституційний фактор динаміки трансакційних витрат

.3. Трансакційні витрати в умовах трансформації розривно-інверсійного типу

Розділ 5. Витрати підтримки інституційних норм

5.1. Взаємозв’язок інституцій та інститутів у процесі трансформації

.2. Роль інститутів у підтримці інституційних норм

.3. Рентні деформації трансакційних витрат та витрати колективних дій

Розділ 6. Трансакційний капітал та національний гудвіл

6.1. Трансакційний капітал як елемент капіталу суспільства

.2. Концепція раціонального трансакційного вибору

.3. Національний гудвіл як оцінка трансакційного капіталу

Розділ 7. Витрати ринкової трансформації та економічна нерівність

7.1. Витрати ринкової трансформації

.2. Вплив фактору взаємозв'язку трансакцій на величину витрат

.3. Розподіл витрат трансформації та нерівність

.4. Трансформаційна нерівність та економічна ефективність

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Додаток А. Вплив трансакційних витрат на розвиток процесів інфляції

Додаток Б. Розвиток трансакційного сектора України в умовах ринкової трансформації

Додаток В. Трансакційні витрати грошового накопичення

Додаток Г. Нерівномірність розподілу витрат ринкової трансформації

Основний зміст роботи

У вступі розкривається актуальність теми дисертаційного дослідження, його мета та завдання, визначається наукова новизна, показано теоретичне та практичне значення отриманих результатів, їх апробація.

У першому розділі “Сутність та класифікація трансакційних витрат” розкривається сутність ТВ та розглядається взаємозв'язок теорії ТВ із різними напрямками сучасної економічної теорії, вводиться нове уточнене визначення ТВ та їх класифікація.

Поняття ТВ до сьогодні ще чітко не визначене. Економісти констатують надзвичайну важливість цього виду витрат, однак уподібнюють їх силі тертя, тобто оцінюють негативно. Уже в цьому є помилка, тому що ТВ дозволяють використовувати продуктивну силу суспільно-поділеної праці й у цьому значенні є продуктивними затратами. Але не всі ТВ є затратами, що породжують додаткову продуктивну силу. Запропонований в дисертації підхід до ТВ як економічних витрат дозволяє подолати їх ототожнення з трансакційними затратами, тобто фактичними витратами. До складу ТВ повинні включатись і неявні витрати, тобто трансакційні втрати, які визначаються за альтернативним принципом. Відносно них домінуюча в економічній літературі негативна оцінка ТВ в цілому справедлива. З урахуванням існування трансакційних втрат доцільно визначити ТВ товарних трансакцій як сукупність втрат, що виникають при обміні правами власності, й затрат, спрямованих на зменшення цих втрат.

Виходячи з цього визначення введено відмінну від традиційного поділу ТВ тільки на види нову класифікацію ТВ, яка включає також їх типи: трансакційні втрати і трансакційні затрати. Види ТВ є у порівнянні з типами нижчою таксономічною одиницею. Відповідно до уведених типів ТВ їх види підрозділені на дві групи. У першу входять: витрати непередбачених подій; витрати непередбачених дій контрагентів; витрати, пов'язані із можливим різночитанням положень контракту; витрати неузгодженості законодавства та інших нормативних актів; витрати через відсутність дійового контролю та примусу до дотримання законодавчих норм; витрати опортуністичної поведінки. В другу групу входять: інформаційні витрати; витрати специфікації та захисту прав власності; витрати здійснення розрахунків; витрати укладання контрактів. У роботі показано, що економія на останніх, завдяки якій існують фірми, більше, ніж звичайно припускається, через зниження вартості операцій з до внаслідок їх концентрації. В цілому ця економія становить

де n - кількість контрагентів, для яких внутрішньофірмові відношення замінюють ринкові угоди.

Як для загальної величини ТВ, так і для співвідношення в їх структурі втрат і затрат найважливішу роль відіграють так звані атрибути трансакцій, серед яких звичайно виділяють специфічність активів, частоту здійснення трансакцій, складність вимірювання результатів угоди, взаємозв'язок з іншими трансакціями. До них в роботі додано потенційний опортунізм учасників угоди, як зовсім самостійний атрибут, що суттєво впливає на рівень ТВ. Цей атрибут висувається до центру трансакційного аналізу, якщо порівнюються суспільства, де відмінності рівню опортунізму пов'язані з культурними й історичними особливостями. Якщо трансакційні затрати - це безпосередні наслідки дій сторін у ході трансакцій, то трансакційні втрати являють собою побічні ефекти трансакцій, які не передбачені в угодах про трансакції і є здебільшого наслідком опортуністичної поведінки.

У другому розділі “Трансакційні витрати, економічна рівновага та ефективність” розглядається вплив ТВ на ринкову рівновагу та економічну ефективність, аналізується вплив інформаційних витрат на ступінь досконалості ринку, зв'язок ТВ з інфляційними процесами в перехідній економіці.

Домінуюча думка про неможливість перекладення тягаря ТВ на контрагентів звичайно змушує економістів заперечувати вплив ТВ на ринкову рівновагу. Це заперечення справедливо тільки для випадку, коли ТВ являються внутрішніми і не враховуються ринковими суб'єктами. У розділі доведено, що зовнішні ТВ, наприклад, плата за трансакційні послуги третіх осіб, навпаки, впливають на ринкову рівновагу. Використовування для дослідження ринкової рівноваги графічних методів дозволило зробити нові висновки про характер впливу на неї ТВ. Доведено, що для об'єктивно-необхідних ТВ, наприклад, пов'язаних із звичайною процедурою оформлення договору, незалежно від того, на якого суб'єкта - покупця чи продавця будуть покладені ТВ, результат їх існування для суспільства буде однаковим: обсяги реалізації продукту зменшаться, а ціни зростуть.

У результаті дослідження динамічних процесів установлення ринкової рівноваги виявлено, що кінцевий результат покладання ТВ як на покупця, так і на продавця також буде однаковим. При цьому оплата ТВ споживачем викликає тимчасовий антиінфляційний ефект, що має велике значення для трансформаційної економіки. Встановлено також, що виникнення ТВ само по собі є достатнім для переходу економіки з хитливої рівноваги до нерівноважного стану.

Дослідження ринкової рівноваги в умовах існування монополії на прикладах лінійної моделі попиту та моделі попиту з постійною еластичністю показало, що в обох моделях результат виникнення ТВ не залежить від суб'єкта, на якого вони покладаються. В останній моделі монополія може призводити до зростання цін, більшого, ніж ТВ, тобто одержувати трансакційний виграш за рахунок трансакційного програшу покупців. Цей факт дає важливе з погляду теорії ТВ підтвердження, що в трансформаційних процесах демонополізація повинна передувати лібералізації цін.

Аналіз взаємозв'язку інфляції - однієї з основних форм економічної нестабільності з ТВ показує, що зростання ТВ є одним із немонетарних факторів інфляції, що добре вписується в теорію інфляції як багатофакторного процесу. Основою запропонованої моделі являються припущення про неповну інформованість покупців, про їх різний економічний стан та поведінку. Зазначені передумови створюють можливість розбіжності цін, що визначається в роботі як цінова диференціація, що носить на відміну від добре відомої цінової дискримінації добровільний характер. Ця особливість пов'язана з тим, що деякі покупці згодні придбати товар по першій ціні, що попалася, і нести при цьому ТВ в грошовій формі, у той час як інші покупці згодні нести альтернативні ТВ (витрати пошуку), щоб придбати товар за нижчою ціною. Графічна модель, що ілюструє випадок безперервної зміни цін, показує, що продавець виступає суб'єктом, що приймає інтервал цін (price-interval-taker). Диференціація цін за цієї передумови створює в економіці інфляційний потенціал.

Зв’язок ТВ з економічною ефективністю у випадку зовнішніх ТВ виявляється дуже просто, тому що вони безпосередньо враховуються при формуванні прибутку. Запропонований в роботі метод аналізу впливу на економічну ефективність внутрішніх ТВ, що є неявними, але враховуються виробником шляхом порівняння граничної корисності прибутку MU і альтернативної граничної корисності трансакційних витрат MUТ, дозволив встановити, що виробник максимізує прибуток за умови MU = MUТ.

Графічна модель, подана на рис.1, ілюструє наслідки дотримування такої стратегії. Для цього на рис.1б побудовані криві прибутку (π, π і π), що відповідають цінам продукту Р, Р і Р (рис.1а). На рис.1в шляхом порівняння кутів нахилу кривих загальної корисності прибутку TU, TU і TU та кривої альтернативних загальних трансакційних витрат TUT2, що побудована за умов істотного зростання їх граничної величини, одержані рішення виробника про обсяги виробництва Q', Q'',Q'''. Вони виявляються меншими обсягів Q, Q, Q, які могла виробити фірма при відсутності ТВ. Порівняння отриманих рішень з вихідною величиною цін дає можливість одержати точки E, F, H, що відображають положення графіка ST пропозиції фірми з урахуванням трансакційних витрат. При відсутності ТВ короткостроковий графік пропозиції збігається з кривою граничних витрат MC (рис.1а). Зіставляючи старе і нове положення графіка пропозиції, можна спостерігати його характерне переміщення вліво і вгору, яке звичайно призводить до скорочення обсягів виробництва і збільшення ціни, що у цьому випадку є наслідком існування значних граничних ТВ.

Внаслідок існування ТВ в галузі виникають так звані безповоротні втрати суспільного добробуту і втрати від рентоорієнтованої поведінки. Це однозначно свідчить про зниження економічної ефективності внаслідок існування надмірних ТВ. Наслідки наявності ТВ навіть в умовах досконалої конкуренції схожі до наслідків існування монополії. Це порушує питання про можливість розгляду цих різноманітних явищ за допомогою однієї моделі. Для цього може бути використана концепція “досконалого ринку”засновника досліджень інформаційних витрат Дж.Стіглера. В роботі доведено, що досконалий ринок передбачає максимальну трансакційну ефективність, яку можна оцінити за відношенням реального обсягу реалізації товарів на ринку до потенційно можливого обсягу. У наступному розділі доведена доцільність його використовування для оцінки ефективності оподаткування.

У третьому розділі “Системні взаємозв'язки трансакційних витрат та трансакційний сектор економіки”з метою уточнення змісту ТВ розглянуто їх співвідношення з деякими іншими видами витрат експлуатації економічної системи.

На цей час найбільшою мірою досліджено взаємозв'язок трансакційних і виробничих витрат, у той час як інші взаємозв’язки ТВ розглядалися значно менше. Питання про віднесення того або іншого виду витрат до трансакційних має не тільки велике теоретичне значення, але є практично важливим для з'ясування розмірів трансакційного сектора економіки. На нашу думку, вони суттєво завищені у зв'язку з пануванням в економічній літературі надто широкого розуміння ТВ, за якого до їх складу включаються витрати, що не відповідають точному визначенню ТВ. Трансакційні витрати характеризують винятково ринкові відносини, тому для опису витрат, що властиві внутрішньофірмовому способу координації, у роботі введено термін інтеракційні витрати.

У ході інтеракцій, які здійснюються в межах фірми, обмін правами власності не відбувається, і виходить, що їх не можна віднести до трансакцій. Через це витрати експлуатації економічної системи не зводяться лише до ТВ у точному розумінні, а включають у себе також інтеракційні витрати. Тому при аналізі ефективності економічної системи треба враховувати не тільки величину ТВ, а суму трансакційних і інтеракційних витрат.

Крім того, наявність суспільного способу забезпечення товарами породжує відмінні від ТВ витрати, визначені у дисертації як трансфертні, які теж необхідно враховувати. У випадках, коли витрати усунення від користування приватними товарами перевищують трансфертні витрати, існування суспільних товарів виявляється економічно вигідним. Прикладом випадку, коли приватний спосіб забезпечення товарами породжує альтернативні ТВ, тобто втрати у порівнянні із суспільним способом забезпечення товарами, є освіта. Затрати на освіту фактично являють вкладення в людський капітал як особливий фактор виробництва. Приймаючи величину решти факторів виробництва постійною, можна припустити, що діє закон спадної віддачі, і визначити, чи є ефективним надання послуг освіти як приватного товару.

Для цього в дисертації запропонована графічна модель, подана на рис.2, де графік D показує попит на освітні послуги, а лінія граничних витрат MC визначає їх пропозицію. Припустимо, що середня продуктивність людського капіталу AP (рис.2в) максимізується при обсязі наданих освітніх послуг QM, дорівнює APM і забезпечує загальний продукт TPM (рис.2б). За приватного способу забезпечення освітніми послугами вони будуть надані в обсязі Qpr за ціною Ppr, що відповідають точці рівноваги E. При цьому середня продуктивність людського капіталу APpr не зможе досягти максимально можливої середньої величини APM. При наданні освітніх послуг як суспільного товару їх ціна дорівнює нулю, а обсяг становить Qpu. У цьому випадку очікується “перевиробництво”людського капіталу, що може свідчити про його нераціональну, зміщену вбік фахівців вищої кваліфікації структуру. Загальний продукт TPpu перевищить величину TPM, але середня продуктивність цього фактора впаде (APpu<APM). Отже, якби вкладені в нього надлишкові кошти були альтернативно використані на розвиток інших факторів виробництва найбільш ефективним способом, крива TP змістилась би в положення TP, а загальний продукт зріс би до більшого альтернативного значення TPa.

Таким чином, як приватний, так і суспільний способи забезпечення освітніми послугами внаслідок використовування ресурсів властивим кожному з них способом породжують альтернативні витрати, які відповідно віднесені у дисертації до трансакційних і трансфертних. Найбільш вигідною економічно є змішана система забезпечення соціально-значимими товарами, тому що вона дозволяє звести до мінімуму альтернативні витрати, а в ідеальному випадку взагалі їх уникнути.

Інтеракційні витрати, які виникають при виробництві приватних товарів, і трансфертні витрати, пов'язані з забезпеченням суспільними товарами, належать до витрат експлуатації економічної системи. Але, як інтеракційні, так і трансфертні витрати не належать до трансакційних, тому що не є витратами обміну прав власності. Цей момент є важливим для розуміння трансакційного сектора економіки, який визначено в дисертації як особливий інституційний сектор, що забезпечує здійснення трансакцій. На цій основі з нього повинен бути вилучений так званий внутрішньофірмовий трансакційний сектор, тим більш, що значна його частина пов'язана не з власне трансакційними витратами, а здебільшого з інтеракційними витратами. Державний трансакційний сектор також виявляється меншим за наявні оцінки, тому що з нього необхідно вилучити інтеракційні витрати, пов'язані з розподілом трансфертів, трансфертні витрати, а також витрати захисту прав власності в усіх випадках, коли вони не пов'язані з трансакціями.

Оскільки розміри державного трансакційного сектора можуть відбивати нераціональне розширення бюрократичного апарату, вони не є показовими. Для оцінки ринкової трансформації більш вагома величина приватного трансакційного сектора, до якого у дисертації віднесені сектор фінансових корпорацій і частина сектора нефінансових корпорацій, пов’язана з проведенням товарних трансакцій. У розділі запропоновано визначати розмір трансакційного сектора показником частки зайнятих у ньому, який у 1999 р. складав 7,8% від зайнятих в економіці. Оцінка цього сектора за вартісними показниками показує його дещо більше значення в економіці. Стисло трансакційний сектор України характеризують дані, наведені у табл.1. Проте точно визначити його місце у системі національних рахунків по секторах не можливо через нестачу інформації. У роботі запропоновано розглядати трансакційний сектор як особливий інституційний сектор економіки, що дозволить більш коректно відображати економічні процеси, які відбуваються в умовах ринкової трансформації.

Таблиця 1

Частка приватного трансакційного сектора в економіці України (%)

	1995
у фонді оплати праці найманих працівників	8,5	,6	,4	,9	,0
у валовому прибутку, змішаному доході	14,2	,8	,9	,1	,1
у валовій доданій вартості	10,8	,4	,8	,2	,4
в інших податках за виключенням субсидій на виробництво	7,7	,7	,8	,8	,2
у чистому прибутку, змішаному доході	23,9	,5	…	…	…
у чистій доданій вартості	12,5	,8	…	…	…
у числі зайнятих в економіці	7,6	,3	,5	,6	,8

Розраховано за випусками Статистичного щорічника України: за 1996 р. (С.29,30, 37,38), 1997р.(С.25,26,33,34), 1998 р. (С.46,47,52,53.), 1999 р. (С.47,54,55); Україна у цифрах у 2000році (С.20,34,35,42,43,187).

Четвертий розділ “Витрати інституційних трансакцій”присвячено дослідженню інституційних трансакцій і відповідних їм витрат, особливостям інституційної трансформації в різних регіонах.

Інституційні зміни, у всякому разі, їх частина, що відбувається в економіці та пов’язана зі зміною умов протікання товарних трансакцій, можуть розглядатися як інституційні трансакції, що теж породжують ТВ. Тобто ТВ можуть виникати як у рамках товарних, так й інституційних трансакцій. Інституційна трансакція визначена в роботі як обмін правами на здійснення товарних трансакцій, обмін правилами, за якими вони відбуваються. Наслідком інституційних трансакцій є визначення прав або забезпечення механізму їх реалізації. Інституційні трансакції підрозділені в дисертації на два види - креативні, спрямовані на створення нових інститутів та інституцій, і репродуктивні, завдяки яким відтворюються існуючі інститути та інституції. Відповідно до структури трансакцій ТВ підрозділені на витрати товарних трансакцій (ТВ у вузькому сенсі), витрати інституційних трансакцій у вузькому значенні (креативних) та витрати підтримки інституційних норм (репродуктивних трансакцій).

Інституційні трансакції супроводжуються змінами величини ТВ, але напрямок цих змін залежить від характеру реформ. У роботі відзначено, що специфікація (закріплення за власниками) прав власності в процесі приватизації всупереч розповсюдженій думці не призводить до однозначного зниження ТВ. У процесі перетворень власності у країнах СЄ спостерігається етап, коли її межі остаточно втрачаються, і ТВ зростають. У результаті утворюється стан економіки, який в дисертації визначен як трофейна економіка. Її характеризує привласнення активів позаекономічним шляхом на противагу нормальному їх відтворенню у економічних процесах. З урахуванням цієї особливості запропоновано виділити особливий східноєвропейський тип ринкової трансформації.

Важливою загальною закономірністю ринкової трансформації постсоціалістичних країн є її інверсійний характер, відкритий А. Гриценко. Особливості ринкової трансформації в країнах СЄ пояснюються в роботі іншим інверсійним феноменом - пануючим у них інверсійним типом культури, що характеризується різкими переходами від однієї протилежності до іншої. Незалежно від того, здійснюється “шокотерапія”чи більш повільні перетворення, інверсійний тип культури викликає порушення поступовості розвитку та сприяє росту ТВ. У сучасних умовах інверсійний характер ринкової трансформації є об’єктивно обумовленим, тому свідоме урахування його необхідності є способом повернення до її нормальної послідовності. Саме це обумовлює позитивні наслідки трансформації в країнах Центральної Європи (ЦЄ). Такий тип трансформації визначено у роботі як послідовно-інверсійний. Показано, що для країн СЄ характерний інший тип трансформації, який визначено як розривно-інверсійний. За такого типу трансформації негативні протиріччя не вирішуються, а на тривалий час поглиблюються, що сприяє збільшенню ТВ.

У п'ятому розділі “Витрати підтримки інституційних норм”досліджується ефективність інституційної структури та інституційної інфраструктури, процес створення інститутів та механізм скорочення ТВ, рентоорієнтована поведінка і способи її подолання.

Проведений аналіз показав доречність розмежування понять інституцій та інститутів, під які підпадають відповідно правила і норми (інституційна структура) та організації і установи (інституційна інфраструктура). Відсутність відповідної ринковим відносинам інституційної структури висуває особливі вимоги до розвитку інституційної інфраструктури, покликаної контролювати дотримання норм.

Запропоновано розраховувати ефективність інституційної структури Eis та інституційної інфраструктури Eii як відношення числа трансакцій, у яких обмеження виконуються безумовно Nis і під впливом інститутів Nii відповідно, до загального числа трансакцій N, що підпадають під дію обмежень:

Такий підхід дозволяє також розраховувати ефективність інституційної сфери в цілому Ei та інституційних інновацій Ein:

де Ni1 і Ni2 - відповідно число трансакцій, у яких дотримуються обмежень до і після здійснення інституційних інновацій.

Точніше визначити ріст ефективності інституційної сфери можна за скороченням ТВ. Створення інститутів, призначених контролювати виконання норм, збільшує витрати підтримки інституційних норм, проте, призводить до економії на ТВ в цілому, тобто є економічно ефективним. Згодом первинні інститути, якщо вони забезпечують досягнення додаткового ефекту економії на ТВ, можуть доповнюватися вторинними інститутами.

Дії держави з підтримання інституційних норм мають рацію доки граничні вигоди від них не зрівняються з граничними витратами на їх впровадження. Останні виявляються досить значними, і тому для ефективної підтримки інституційних норм треба забезпечити достатньо високу імовірність піддатися санкціям. Кожний наступний крок у підвищенні цієї імовірності вимагає все більших витрат, і тому їх ефективність відносно мала.

Збільшення витрат підтримання інституційних норм для створення додаткових інститутів виявляється неефективним у випадку розповсюдження рентоорієнтованої поведінки, яке має місце в країнах СЕ. Оскільки видатки на оплату ренти входять до складу ТВ, що розглядаються за альтернативним принципом, то можна зробити висновок про рентні деформації ТВ, які призводять до значного росту їх величини. Рентоорієнтована поведінка включає не тільки пошук політичної ренти підприємцями, але й одержання бюрократичної ренти. Остання різко знижує ефективність інституційних обмежень, яку неможливо підняти завдяки створенню додаткових інститутів. Тільки збільшення числа суб'єктів, що беруть участь у спрямованих проти ренти колективних діях, і відповідне значення витрат колективних дій для кожного із суб'єктів будуть сприяти скороченню як політичної, так і бюрократичної ренти.

Шостий розділ “Трансакційний капітал та національний гудвіл” присвячено дослідженню трансакційного капіталу, його оцінці у вигляді національного гудвіла та особливостям раціонального трансакційного вибору.

Увага до інтелектуального капіталу як основної частини нематеріального капіталу заслонила від дослідників найважливішу роль, яку у складі останнього відіграє трансакційний капітал. В роботі він виділений за функціональною ознакою як капітал, що забезпечує ефективне проведення трансакцій та економію на ТВ. Проведений аналіз показав, що основні трансакційні функції виконує інституційний капітал, який полягає у сукупності інститутів та інституцій, які має суспільство. Провідну роль при проведенні трансакцій відіграє частина інституційного капіталу, що пов'язана з забезпеченням взаємодії людей - соціальний капітал, який міститься в нормах, звичаях тощо. Він є цілком особливою частиною інституційного капіталу, тому що завдяки тісному зв'язку зі своїми носіями - людьми одночасно являється частиною людського капіталу суспільства.

Наявність у суспільстві соціального капіталу викликає наслідки, що не можна пояснити в межах принципу раціональності, на якому базується вся неокласична економічна теорія. Замість прагнення у відповідності до цього принципу одержати з кожної угоди якнайбільше, наявність соціального капіталу породжує поведінку, за якої виконання взятих зобов’язань виявляється більшою цінністю у порівнянні з одержанням прибутку. Розв'язати цей парадокс дозволяє запропонована у дисертації концепція раціонального трансакційного вибору. Існуюча теорія раціонального вибору базується на припущенні про нульові ТВ, тобто передбачає, що індивідуальна оцінка корисності товару виходить із можливості одержання прав власності на нього без якихось додаткових затрат. Наявність ТВ повинна зменшувати корисність одержаного товару. Самі ТВ не можуть порівнюватись з останньою, оскільки одиниці виміру цих показників різні. Проте індивід може оцінити ТВ, у всякому разі, ту їх частину, появу якої можна заздалегідь передбачити, завдяки витратам вибору.

Витрати вибору - це суб'єктивна оцінка індивідом ТВ переходу до нього прав власності на товар, що виражена у вигляді втрати корисності товару. Завдяки механізму дії витрат вибору, остаточний вибір споживача відбувається з урахуванням ТВ, і таким чином, постулат про раціональність споживача знаходить нове підтвердження. Схожим закономірностям підпорядковується і поведінка, вибір варіанта якої також супроводжується пов'язаними із втратами корисності витратами вибору.

Використовування основної частини людського капіталу здійснюється фірмами окремо і в зв’язку з цим одержує оцінку в гудвілі окремих фірм. Суспільний доступ до інституційного капіталу має проявитися для всіх фірм держави у вигляді перевищення сукупною ринковою вартістю всіх компаній їх сукупної балансової вартості . Для опису цього явища в роботі введено термін національний гудвіл та розроблено показники для його розрахунку: абсолютний, відносний і питомий національний гудвіл відповідно:

;;.

У роботі також запропоновано спосіб їх графічної інтерпретації, наведений на рис. 3 для позитивного національного гудвіла. Така інтерпретація дає змогу розглядати гудвіл фірми GK як результат взаємодії особистої складової гудвіла фірми GKF та її національної складової GKN, що показано на рис. 4 (GK=GKF+GKN).

Позитивний національний гудвіл, тобто постійне перевищення ринковою вартістю корпорацій розвинених ринкових економік їх балансової вартості, не пов’язане з фазою економічного циклу. Це свідчить про наявність фактора, що не залежить від кон'юнктури економіки, яким і є інституційний капітал суспільства. Відповідно низький рівень капіталізації в умовах ринкової трансформації країн СЄ свідчить про їх негативний національний гудвіл через відсутність необхідного інституційного капіталу, перш за все такої його важливої частини, як соціальний капітал.

У сьомому розділі “Витрати ринкової трансформації та економічна нерівність”досліджуються витрати ринкової трансформації, проводиться їх порівняння для різних регіонів, аналіз розподілу між різними групами населення, спеціально аналізується роль атрибуту взаємозв'язку трансакцій у зростанні ТВ, пропонується спосіб розрахунку витрат експлуатації трансформаційної економіки за альтернативним принципом.

Показано, що крім витрат експлуатації економічної системи в особливу категорію слід виділити витрати трансформації економічної системи. В умовах переходу до ринку останні виявляються у вигляді витрат ринкової трансформації. Затрати на проведення ринкової трансформації є лише невеликою частиною всіх витрат, у той час як основну їх частину складають неявні витрати (втрати в порівнянні з альтернативним способом використовування ресурсів). Тому витрати ринкової трансформації можуть бути розраховані як сумарне недовиробництво ВВП у порівнянні з його рівнем до початку трансформаційної кризи. Однак такий показник відбиває сукупні витрати суспільства, але перекручує їх загальну величину, тому що не враховує процеси перерозподілу національного доходу суспільства. В дійсності частина населення одержує деякий виграш, у той час як реальні витрати решти за величиною перевищують витрати, агреговано розраховані для усього суспільства.

Неоднакові завдання ринкової трансформації у різних суспільствах виявляються у відмінності рівня витрат трансформації для окремих країн з перехідними економіками. Процеси трансформації протікають по-різному, в залежності від готовності до них інституційної сфери. Проведені в дисертації розрахунки показують суттєві відмінності рівня витрат ринкової трансформації в країнах ЦЄ та СЄ, пов’язані з необхідністю проведення в останніх ринкової трансформації суспільства.

Ця задача робить ринкову трансформацію в країнах СЄ тривалим процесом та обумовлює необхідність аналізу витрат експлуатації трансформаційної економіки як перехідної економічної системи. Їх визначення проілюстровано за допомогою моделі, що припускає участь у виробництві одного продукту обсягом двох суб'єктів (груп), які виконують різні функціональні ролі та розподіляють між собою створений продукт в обсягах і (де - коефіцієнт розподілу). Відмінність ролей суб’єктів у процесі виробництва породжує відмінність їх поведінки та інтересів, що у свою чергу обумовлює залежність обсягу виробленого продукту від розподільних відносин. Характер залежності визначено на основі відомих закономірностей: “ефекту ухилення”у працівників в умовах оплати праці на ринковому рівні та фактора зникнення у підприємця стимулів для ефективної організації виробництва в умовах скорочення прибутку. Графічна інтерпретація моделі наведена на рис.5. Шляхом визначення екстремумів функцій встановлено, що максимізація обсягів продукту, що одержуються першим і другим суб'єктами, відбувається відповідно при значеннях еластичності:

, .

Отже, інтереси суб’єктів в даній моделі знаходяться в протиріччі. Суттєва залежність величини створеного продукту від характеру його розподілу між учасниками процесу означає, що мета досягнення Парето-ефективності виробництва через індиферентність цього критерію до розподілу не може висуватися як основна для ринкової трансформації, яка спрямована на створення соціально-орієнтованої економіки.

Подібно до витрат ринкової трансформації витрати експлуатації економічної системи також можуть бути визначені за альтернативним принципом. У їх величину мають бути включені всі альтернативні витрати, наприклад, у вигляді недовиробництва продукту в порівнянні з принципово досяжною його величиною. З цією метою запропоновано доповнити критерій Парето двома додатковими критеріями суспільної ефективності виробництва. У ролі першого можна використати критерій, що є природним при аналізі ситуації з погляду всього суспільства: при однаковому ступені нерівності з двох варіантів розподілу має бути обраним той, що забезпечує для суспільства більшу величину виробленого продукту. Тобто розподіл є ефективним за першим критерієм, якщо будь-який інший розподіл при тому ж ступені нерівності не може забезпечити одержання суспільством більшого продукту. На кривій виробничих можливостей (рис.6), побудованій на основі наведеної на рис.5 залежності , цьому критерію відповідають точки, що знаходяться вище точки T.

Другий критерій також є природним з погляду суспільства: з двох способів розподілу продукту однакової величини має бути обраним той, що забезпечує більшу рівність. Тобто розподіл є ефективним за другим критерієм, якщо виробництво такої ж величини продукту не може бути забезпеченим при більшому ступені рівності. На рис.6 цьому критерію відповідають точки, що знаходяться нижче точки S.

Використовування в сукупності трьох критеріїв має перевагу у порівнянні з використовуванням тільки одного критерію Парето, тому що звужує зону (до ST замість RU), у якій виробництво продукту виявляється ефективним. Високий ступінь нерівності дає підставу припустити, що місце країн СЄ знаходиться ліворуч від точки S, і тому витрати експлуатації економічної системи для них можна оцінити відносно виробництва максимально можливої величини продукту незалежно від способу його розподілу, як це передбачає функція суспільної корисності Бентама. Різниця максимально досяжної величини суспільного продукту і реального обсягу виробництва показує розраховані за альтернативним принципом витрати експлуатації трансформаційної економічної системи і у зв'язку з цією обставиною може розглядатися як оцінка її ефективності.

Висновки.

Дисертація містить теоретичні узагальнення та нове розв'язання наукової проблеми взаємозв'язку ТВ із процесом ринкової трансформації. Сформульована наукова проблема вирішена шляхом сумісного застосування методології теорії ТВ і неоінституційного напрямку економічної теорії в широкому значенні до умов перехідної економіки. У прикладному плані розв'язання поставленої наукової проблеми дозволить розробити рекомендації, спрямовані на прискорення процесу ринкової трансформації та зменшення його негативних наслідків шляхом інституційного регулювання величини ТВ.

У дисертації доведено, що на відміну від розвиненої ринкової економіки, яка у першому наближенні може розглядатися без залучення теорії ТВ, для трансформаційної економіки застосування цієї теорії є необхідною умовою дослідження. Без її використовування не можна одержати достовірні теоретичні узагальнення про характер перехідних процесів ринкової трансформації та виробити надійні практичні рекомендації, спрямовані на розв'язання її задач. У цілому дисертаційне дослідження показало придатність для аналізу процесів ринкової трансформації основних положень теорії ТВ, вироблених економічною наукою для розвиненої ринкової економіки. Проте специфіка ринкової трансформації вимагає внесення деяких доповнень та уточнень до основного корпусу ідей теорії ТВ.

Серед внесених дисертантом доповнень й уточнень у першу чергу слід назвати зміну оцінки ТВ з прийнятої зараз однозначно негативної на диференційовану в залежності від типу ТВ. У роботі також зроблено висновок про існування двох принципово різних типів ТВ, тільки до одного з яких - трансакційних втрат у певній мірі може бути застосована негативна оцінка, у той час як трансакційні затрати відіграють позитивну роль, скорочуючи трансакційні втрати та загальну величину ТВ. Відповідно до типів ТВ повинні бути згруповані види ТВ.

Друге зроблене уточнення стосується взаємозв'язку ТВ з ринковою рівновагою та ефективністю. За допомогою методів графічного моделювання доведено, що збільшення ТВ призводить до порушень ринкової рівноваги як на конкурентних, так і на монопольних ринках і виявляється в рості цін і скороченні обсягів виробництва. На цій підставі ТВ віднесені до факторів, що можуть порушувати досконалість ринку, для оцінки ступеня якого запропоновано показник трансакційної ефективності, що може бути застосований також для оцінки ефективності оподатковування. Зроблено висновок, що ріст ТВ, схожий до того, що відбувається за ринкової трансформації, може перевести економіку з хитливої рівноваги до нерівноважного стану. Це положення проілюстровано на розроблених моделях цінової диференціації покупців і поведінки конкурентних виробників як таких, що приймають ціновий інтервал (price-interval-taker), за допомогою яких установлено, що ріст ТВ є одним із немонетарних факторів інфляції.

У результаті проведених досліджень переборено розширювальне трактування ТВ, завдяки введеним поняттям інтеракційних і трансфертних витрат, які не є трансакційними, хоча і належать до витрат експлуатації економічної системи. Зроблено також висновок, що витрати захисту прав власності лише частково відносяться до трансакційних, і на цій основі уточнено визначення і величину трансакційного сектора економіки.

Внесені в основи теорії ТВ зміни, дозволили зробити важливі висновки щодо закономірностей ринкової трансформації. Її основою з погляду теорії ТВ є інституційні трансакції, тобто зміни правил гри, інституційних норм. Тому найважливішим елементом ТВ для умов ринкової трансформації виявляються витрати не товарних, а інституційних трансакцій.

Суттєвий вплив на величину останніх у країнах СЄ справляють їх регіональні національно-історичні та культурні особливості, які висувають задачу ринкової трансформації всього суспільства, а не тільки економіки, як у країнах ЦЄ. Для країн СЄ виявляється властивим особливий, розривно-інверсійний тип ринкової трансформації, який характеризується розповсюдженістю опортуністичної і рентоорієнтованої поведінки, утворенням рентної пастки і трофейної економіки з властивим їй позаекономічним способом присвоєння об'єктів власності.

Залучення теорії ТВ для аналізу одного з головних в економічній теорії принципів –принципу раціональності дозволило висунути концепцію раціонального трансакційного вибору, у відповідності до якої корисність мають не тільки об'єкти вибору, але й трансакції, що здійснюються з ними. Індивід може зробити вибір або на користь індивідуальних, або на користь соціальних цінностей. Стосовно до трансакцій це відповідно може бути вибір або на користь опортуністичної поведінки, або на користь дотримання ділових норм. Якщо в суспільстві більш поширений другий тип поведінки, то це свідчить про наявність у нього соціального капіталу, який функціонує на принципах суспільного товару.

Природа суспільних інституцій та інститутів як капіталу знаходить підтвердження в концепції національного гудвіла. Подібно до гудвіла фірми, він відбиває наявність невідчутних активів, які у даному випадку є суспільним надбанням, і виявляється у країнах з розвиненою економікою у постійному перевищенні сукупної ринкової ціни національних компаній над їх вартістю. Навпаки, у країнах СЄ, у яких соціальний капітал ще не накопичено, спостерігається систематична недооцінка сукупної вартості національних компаній. Соціальний капітал одночасно являє собою людський і інституційний капітал, що складається із сукупності інститутів (установ і організацій) та інституцій (правил і норм) і виконує основні трансакційні функції.

Відокремлене існування останніх дозволяє за функціональною ознакою виділити трансакційний вид капіталу. Його наявність у суспільстві призводить не тільки до зменшення витрат експлуатації економічної системи, до яких належать ТВ, але і до зменшення витрат трансформації економічної системи (у сучасних умовах - ринкової трансформації), важливу, але не єдину частину яких складають витрати інституційних трансакцій.

Недостатньо тільки установити нові інституційні норми в результаті проведення інституційних трансакцій, необхідно також забезпечити їх виконання. Це вимагає додаткових витрат, визначених у роботі як витрати підтримки інституційних норм, що також складають важливу частину витрат ринкової трансформації. Власне витрати інституційних трансакцій за своєю величиною не такі вже великі. Витрати підтримки інституційних норм значніші, але все ж не вони є основною частиною витрат ринкової трансформації. Витрати інституційних трансакцій і витрати підтримки інституційних норм у сукупності складають тільки фактичні витрати ринкової трансформації (їх аналог при виробництві продукту носить назву бухгалтерських витрат). До витрат ринкової трансформації, крім фактичних, входять також неявні витрати, тобто втрати, що виникають у результаті проведення інституційних трансакцій і від недотримання нових інституційних норм.

На практиці оцінити витрати ринкової трансформації виявляється можливим, порівнявши виробництво ВВП в умовах трансформації та в умовах альтернативного способу організації суспільного виробництва, що існував до неї. Окремі компоненти витрат ринкової трансформації можуть бути визначені, якщо для подібних розрахунків використати інші показники системи національних рахунків.

Для визначення соціальних наслідків трансформації найцікавішим є показник особистих доходів. Проте його використовування приховує “підводне каміння”, тому що агрегований показник особистих доходів приховує той факт, що поряд з групами населення, доходи яких зменшились, існують групи, доходи яких зросли. В умовах ринкової трансформації країн СЄ це надзвичайно вузький прошарок населення, що входить у верхній дециль, однак, його доходи виросли набагато. Отже, розрахунок витрат ринкової трансформації за агрегованим показником особистих доходів не буде відбивати дійсну величину особистих витрат ринкової трансформації. У роботі показано, що більш правильно розраховувати їх як загальні втрати усіх груп населення, у яких вони виникли. Про нерівномірність розподілу витрат ринкової трансформації свідчить також ріст нерівномірності розподілу доходів, що відбивається наведеними в роботі кривими Лоренца, значеннями коефіцієнта Джині та іншими показниками. Проведений економетричний аналіз показав наявність в умовах ринкової трансформації не властивої розвиненій ринковій економіці прямої залежності справедливості та ефективності. Для її пояснення побудована модель цієї залежності в умовах припущення про вплив розподільних відносин на обсяг виробництва.

Зараз, коли досвід економічної трансформації незалежної України накопичений вже протягом 10-ти років, підвищується інтерес до витрат експлуатації існуючої трансформаційної економіки. Визначення цих витрат необхідно для вироблення шляхів коригування процесів трансформації і вже не може базуватися на порівнянні з попередньою економічною системою.

У дисертації зроблено висновок, що при створенні соціально-орієнтованої ринкової економіки не можна керуватися виключно критерієм Парето-ефективності. Запропоновано доповнити його подвійним критерієм ефективності, який дозволяє значно звузити спектр можливих кінцевих станів трансформації. Доведено, що задача підвищення ефективності виробництва у трансформаційній економіці не суперечить збільшенню справедливості у розподілі доходів між групами населення, а може вирішуватися лише на його основі. На цій підставі зроблено висновок, що розрахунок витрат трансформаційної економіки за допомогою макроекономічної оцінки трансакційних витрат можна зробити шляхом зіставлення потенційного і реально досягнутого ВВП безвідносно до характеру його розподілу.

Таким чином, специфіка трансформаційного періоду полягає не тільки в переміщенні пріоритетів дослідження з товарних трансакцій на інституційні, але й в переносі акценту з мікроекономічного аспекту проблеми ТВ на макроекономічний. Це передбачає підхід до ТВ як до витрат експлуатації економічної системи та розробку комплексу заходів державного регулювання, спрямованих на їх скорочення.

Отримані в дисертації теоретичні положення та висновки дозволили розробити такі найбільш суттєві практичні рекомендації, спрямовані на підвищення ефективності ринкової трансформації в Україні.

Сформувати державну політику та розробити програму уряду, спрямовану на скорочення ТВ, насамперед за рахунок зменшення трансакційних втрат.
Проводити цілеспрямовану політику скорочення ТВ шляхом удосконалення законодавства та прийняття на себе державою витрат підтримки інституційних норм і захисту прав власності.
З урахуванням необхідності зміни законодавства в міру проходження окремих етапів ринкової трансформації замінити законодавчі акти, які були спеціально спрямовані на забезпечення протікання перехідних процесів, законами, розрахованими на функціонування ринкової економіки, що сформувалася, такими як закон про інвестиційні фонди (не пов'язані із приватизаційними сертифікатами).
Організувати експертизу трансакційної ефективності прийнятих державою економічних рішень, особливо при введенні податків. Враховувати природу непрямих податків як прямих ТВ, а прямих податків як непрямих ТВ при розробці податкової політики.
Перейти до обліку трансакційного сектора як сукупного цілого або, принаймні, забезпечити публікацію усіх статистичних даних для визначення його дійсних розмірів.

Висновки дисертації містять також низку рекомендацій щодо впровадження конкретних заходів, спрямованих на зниження рівня ТВ.

У цілому реальна можливість здійснити запропоновані рекомендації дозволяє стверджувати, що проблема росту ТВ в трансформаційній економіці не є такою, яку не можна розв’язати. Надмірно високий на сьогодні рівень ТВ в країнах СЄ може бути зменшений у результаті здійснення цілеспрямованої економічної політики їх скорочення. У цьому регіоні і, зокрема, в Україні не слід чекати швидкого вирішення проблеми ТВ через складність специфічної для них задачі ринкової трансформації суспільства. Скорочення загальної величини ТВ внаслідок зменшення трансакційних втрат буде супроводжуватися збільшенням трансакційних затрат, значну частину яких будуть становити інституційні витрати держави. Прояв фіаско держави у виді поширення рентоорієнтованої поведінки як необхідну умову розв'язання проблеми ТВ висуває задачу розвитку колективних дій. Але її вирішення неможливе без остаточного ствердження в Україні цивільного суспільства. Тільки цивільне суспільство, що згодне нести витрати колективних дій, може розраховувати на більш рівномірний розподіл витрат трансформаційної економіки, наближення ступеня нерівності доходів до рівня, характерного для країн з розвиненою ринковою економікою, підвищення рівня суспільного виробництва і, у остаточному підсумку, успішне завершення процесу ринкової трансформації.

Список опублікованих праць.

Монографії, їх розділи та статті у наукових фахових виданнях, котрі відображають основні наукові результати дисертації.

1. Архиереев С.И. Трансакционные издержки и неравенство в условиях рыночной трансформации. –Харьков: “Бизнес Информ”, 2000. –с. (монографія).

2. Архиереев С. И., Воробьев Е. М. Региональные проблемы Украины и особые экономические зоны // Регионы Украины: поиск стратегии оптимального развития / Под ред. А. П. Голикова. –Харьков,1994. –С. 271-279 (розділ монографії). Дисертанту належить аналіз принципів створення вільних економічних зон та їх ролі в здійсненні ринкової трансформації.

3. Архиереев С. И. Рентные деформации трансакционных издержек // Бизнес Информ. –. –№ 3. –С.37-40.

. Архиереев С. И. “Рентная ловушка”переходной экономики // Бизнес Информ. –. –№ 4. –С.28-32.

. Архиереев С. И. Институциональные преобразования и трансакционные издержки (Трансформационная экономика) // Бизнес Информ. –. –№ 11. –С.20-22.

6. Архиереев С. И. Деформации конкуренции как фактор инфляции // Бизнес Информ. –. –№ 12. –С. 19-23.

. Архиереев С. И. Эластичность спроса и инфляция в трансформационной экономике // Бизнес Информ. –. –№ 15. –С.25-28.

8. Архиереев С. И. Динамика трансакционных издержек при рыночной трансформации перверсионного типа // Бизнес Информ. –. –№ 21-22. –С. 43-46.

9. Архиереев С. И. Социальный капитал и рыночный способ координации // Вісник Харківського державного університету. Серія економічна. –№ 436. –Харків, 1999. –С. 157-160.

10. Архиереев С.И. Национальный гудвилл и трансакционные издержки денежного накопления // Вісник Харківського державного університету. Серія економічна. –№446. –Харків, 1999. –С. 80-82.

11. Архиереев С. И., Полуцыганов О. А. Трансакционная эффективность в системе показателей эффективности налогообложения // Вісник Харківського державного университету. Серія економічна. –№457. –Харків, 1999. –С.5-9. Дисертантом проведено теоретично-економічний аналіз існуючих показників ефективності оподаткування та запропоновано показник його трансакційної ефективності.

12. Архиереев С. И. Трансакционные издержки трофейной экономики постсоциализма // Бизнес Информ. –. –№ 5-6. –С. 41-45.

. Архиереев С. И. Interregional differences of equity-efficiency trade-off // Регион: проблемы и перспективы. –. –№ 2. –С. 21-25.

14. Архиереев С. И. Трансакционные издержки денежного накопления // Регион: проблемы и перспективы. –. –№ 5-6. –С. 59-63.

. Архиереев С. И. Трансакционные проблемы переходной экономики // Вісник Харківського державного університету. Серія економічна. –№ 459. –Харків, 1999. –С.8-10.

16. Архиереев С. И., Решетняк Н. Б., Тимченко И. Е. Экономика благосостояния как цель рыночной трансформации // Вестник Харьковского политехнического университета. Серия “Технический прогресс и эффективность производства”. –№ 27. –Харьков, 1999. –С. 37-39. Дисертантом запропоновано систему показників ефективності оподаткування в умовах ринкової трансформації.

17. Архиереев С. И. Институциональные издержки и рыночная трансформация // Коммунальное хозяйство городов. Науч.-техн. сб. Вып. 26. Серия: экон. науки. –К.: “Техніка”. –. –С. 136-139.

. Архиереев С. И. Институциональные трансакции и эффективность институциональной сферы // Вісник Харківського державного економічного університету –№ 4. –Харків, 2000. –С. 10-13.

. Архиереев С. И. Структура издержек эксплуатации экономической системы // Вісник Харківського національного університету. Серія економічна. –№482.–Харків, 2000. –С. 41-43.

20. Архієреєв С.І., Рибальченко А.П. Роль трансакцій в регулюванні экологічних екстерналій // Вестник Харьковского государственного политехнического университета. Серия “Технический прогресс и эффективность производства”. –Вып. 122 (Ч.4). –Харьков, 2000. –С. 132-135. Дисертанту належить формулювання та розкриття двох способів зниження трансакційних витрат з метою здійснення трансакцій з приводу зовнішніх ефектів.

21. Архиереев С.И., Зинченко Я.В. Институциональные ограничения трансакционных издержек субъектов совместного инвестирования // Регіональні перспективи. –. –№6. –С. 63-65. Дисертантом проаналізована роль агентських витрат та витрат опортуністичної поведінки у функціонуванні інститутів спільного інвестування, межі ефективності інституційних обмежень їх діяльності.

22. Архиереев С. И. Издержки выбора и полезность трансакций // Вестник Харьковского государственного политехнического университета. Серия “Технический прогресс и эффективность производства”. –Выпуск 128. – Харьков, 2000. –С.190-195.

. Архієреєв С.І., Рибальченко А.П. Трансакційні екстерналії трансформаційної економіки: суттєвість та особливості в сфері екології // Вісник Харківського національного університету. Серія економічна. –№ 508. –Харків, 2001. –С. 11-15. Дисертантом розкрито взаємозв’язок зовнішніх ефектів та трансакційних витрат, показано існування і визначена сутність трансакційних екстерналій.

24. Архиереев С. И. Трансакционные отношения и типы рыночной трансформации // Коммунальное хозяйство городов. Науч.-техн. сб. Вып. 28. Серия: экон. науки. –К.: “Техніка”, 2001. –С.169-173.

25. Архієреєв С.І., Рибальченко А.П. Інформаційні витрати і регулювання екологічних екстерналій // Вісник Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут”. Серія “Технічний прогрес та ефективність виробництва”. –№ 9. –Харків, 2001. –С. 3-10. Дисертантом показано, що інформаційні витрати є частиною трансакційних і суттєво впливають на ступінь досконалості та розміри ринків.

26. Архиереев С.И. Трансакционные и операционные издержки фондового рынка // Вестник Международного славянского университета. Серия “Экономика”. –Т. 4, № 3. –Харьков, 2001. –С. 3-4.

27 Архиереев С.И., Сальтевский С.Г. Регулирование трансакционных издержек в открытой экономике // Регіональні перспективи. –. –№ 1. –С. 102-103. Дисертантом проаналізовано роль інфраструктури ринкового господарства в скороченні трансакційних витрат та напрямки їх регіонального регулювання.

28. Архиереев С.И., Зинченко Я.В. Издержки оппортунистического поведения в корпоративном секторе экономики Украины // Вестник Харьковского политехнического университета. Серия “Технический прогресс и эффективность производства”. –№ 131. –Харьков, 2001. –С. 42-47. Дисертантом проаналізовано особливості витрат опортуністичної поведінки в трансформаційній економіці і запропоновано заходи для захисту від неї дрібних акціонерів.

29. Архієреєв С.І. Наукові передумови інтеграції теорії трансакційних витрат до курсу економічної теорії // Теорії мікро-макроекономіки. Збірник наукових праць Академії муніципального управління. –Вип. 9. –Київ, 2001. –С. 98-102.

30. Архиереев С.И. Трансакционные издержки и проблема общественных издержек // Вісник Харківського державного економічного університету. –Харків, 2001. –№ 3 –С. 31-33.

Праці у фахових та інших наукових виданнях, котрі додатково відображають наукові результати дисертації, засвідчують пріоритет здобувача та наукову апробацію результатів дослідження.

31. Архиереев С.И. Противоречия перестройки и экономика // Будем идти вперед / Под ред. В.В. Шкоды. –Харьков: Вища школа, 1989. –С. 159-200.

32. Архиереев С. И. Васильев О. М. Разрешение противоречий перестройки и интенсификация воспроизводства производственных отношений // Вестник Харьковского государственного университета. –№ 348. –Харьков, 1990. –С. 9-14. Дисертантом проведено розмежування відтворення виробничих відносин на екстенсивний та інтенсивний типи.

. Архиереев С.И. Деформации конкуренции и ценовая дифференциация покупателей // Вестник Харьковского государственного университета. –№ 398. –Харьков, 1997. –С. 55-62.

34. Архиереев С.И. Экономика аконституционного выбора // Вестник Харьковского государственного университета. –№ 404, Ч.2. –Харьков, 1998. –С. 167-170.

35. Архієреєв С.І. Еволюційний розвиток як запорука злагоди у суспільстві // Збірник наукових праць Київського військового гуманітарного інституту. –№ 52. –КиЇв, 1999. –С.72-74.

36. Архиереев С. И., Струков Е. И. Институционализация рыночной экономики: взаимосвязь социального и экономического // Вісник Харківського державного университету. Серія економічна. –№ 468. –Харків,2000. –С. 9-15. Дисертантом розкрито зміст процесу інституціоналізації та показано, що він охоплює як інституції, так і інститути.

. Архиереев С. И. Трансакционные издержки и социальный капитал рыночной трансформации // Економічний вісник Національної гірничої Академії України. –Т.1. –Дніпропетровськ, 1999. –С. 9-12.

. Архиереев С.И. Национальный гудвилл и региональные взаимосвязи // Бизнес Информ. –. –№ 6. –С. 15-22.

. Архиереев С.И. Институциональное инвестирование и трансакционные издержки // Вісник Дніпропетровського державного фінансово-економічного інституту. Серія: Економічні науки. –Т.1. –Дніпропетровськ, 2000. –С. 140-142.

40 Архієреєв С.І. Інституційні фактори державного управління економічним розвитком // Збірник наукових праць Української Академії державного управління при Президентові України. –Вип. 1/2001. Ч.1. –Х.: УАДУ ХФ, 2001. –С.26-27.

41. Архиереев С.И., Стовбун Т.А. Кадровая политика и хозяйственный механизм // Самоуправление и управленческий персонал в реализации стратегии перестройки и ускорения. –Владимир, 1989. –С. 63-65. Дисертанту належить розкриття явища негативного відбору у відношенні управлінських кадрів.

42. Архиереев С.И., Шедяков В.Е. Углубление самоуправления в условиях развития акционерных обществ // Совершенствование управления промышленными предприятиями и развитие самоуправления трудовых коллективов. Тез. докл. Днепр. обл. научно-практ. конф. –Т.2. –Днепропетровск, 1989.–С.33-35. Дисертантом показано, що участь робітників в управлінні підприємством можлива винятково завдяки участі в акціонерному капіталі, що сприяє розвитку кооперативних початків і мобілізації коштів населення.

43. Архиереев С.И., Шедяков В.Е. Человеческий фактор: структура и форма развития // Человеческий фактор в ускорении социального и научно-технического прогресса.–Секция 1. Философские основания наук о человеке. Тез. докл. Всес. науч. конф. –Новосибирск: АН СССР, Сиб. отд., 1989. –С. 31-36. Дисертанту належить аналіз форм розвитку людського фактору та відчуження, впливу останнього на використовування людського потенціалу.

44. Архиереев С.И., Васильев О.М. Природа акционерной собственности при социализме и ее роль в системе рыночных отношений // План и рынок в современных экономических условиях. Тез. докл. научно-практ. конф. –Л.: ЛГУ, 1990. –С. 26-28. Дисертантом розкрито важливу особливість акціонерної форми власності, яка полягає у повній залежності від пануючого в суспільстві типу власності.

45. Архиереев С. И., Раскин О. М. Методические основы выбора субъектов и организации отношений регионального хозрасчета // Хозяйственный расчет, самофинансирование и самоуправление города, района. Тез. докл. Всес. конф. –Кутаиси, 1990. –С. 166-170. Дисертанту належить визначення принципів виділення суб'єктів регіональної економіки.

. Архиереев С.И. Радикальная хозяйственная реформа: микроэкономическая альтернатива // Радикальная хозяйственная реформа. Опыт, проблемы, перспективы. Тез. докл. –Ростов-на-Дону, 1990. –С. 61-62.

47. Архиереев С.И. Повышение эффективности полного хозрасчета и интенсификации воспроизводства производственных отношений // Интенсификация производства и повышение качества выпускаемой продукции. Тез. докл. научно-техн. конф –Челябинск, 1990. –С. 3-4.

48. Архиереев С.И. Плата за трудовые ресурсы как регулятор управления экономикой региона // Теоретические и практические проблемы перехода республик на экономическую самостоятельность в условиях рыночной экономики. Краткие тез. докл. и выст. Всес. научно-практ. конф. –Ташкент, 1990. –С. 164-165.

49. Архиереев С.И. Перелом в экономическом развитии: сущность революционных преобразований // Экономическое развитие: переломный период. Матер. Всес. конф. –М.: Информэлектро, 1991. –С. 5-8.

50 Архиереев С.И. Биржевая деятельность и развитие предпринимательства // Современное общество: вопросы теории, методологии, методы социальных исследований (Файнбургские чтения). Тез. докл. научно-практ. конф. –Пермь, 1992. –С. 99-101.

51. Архиереев С.И. Публичные приватизационные фонды как регулятор экономического поведения // Социальное поведение: решения и проблемы. Тез. докл. научно-теор. конф. –Ижевск, 1992. –С. 5.

52. Архиереев С.И. Харьковский техноцентр: принципы создания особой экономической зоны // Проблемы создания и функционирования специальных (свободных) экономических зон в Харькове. Тез. докл. междунар. научно-практ. конф. –Харьков, 1993. –С. 83-84.

53 Архиереев С.И. Структура особой экономической зоны Харькова и развитие предпринимательства // Городская научно-практ. конф. по вопросам перспектив развития г. Харькова “Харьков –ХХІ век”. Тез. докл. –Харьков, 1993. –С. 51-53.

54. Архієреєв С.І. Перехідний фінансовий механізм регіонального господарювання // Проблеми формування й розвитку регіональних механізмів господарювання. Тез. доп. науков. конф. Регіон 94. Секц. 3. –Харьків, 1994. –С. 10.

55. Архиереев С.И. Особенности предпринимательской активности в трансформационной экономике // Развитие экономической теории в условиях трансформационного кризиса. Матер. научн. конф., посвящ. памяти А. П. Мамалуя. Ч.ІІІ. –Харьков, 1996. –С. 22-24.

56. Архиереев С.И. Социальная стабильность и рыночное равновесие // Социальные движения: истоки, проблемы, перспективы. Матер. Всерос. научно-практ. конф. Ч.2.–Шахты, 1996.-С. 27-29.

57. Архиереев С.И. Издержки рыночной трансформации и экономическая безопасность Украины // Економічна безпека: проблеми і стратегія забезпечення в Україні. –Харків: ХІБМ, 1998. –С. 18-23.

58. Архиереев С. И., Струков Е. И. Рыночные реформы: институционализации рыночных отношений // Проблеми реформування економіки України в умовах транзиції. Матер. міжнар. науково-практ. конф. –Харків, 1998. –С. 45-47. Дисертанту належить виділення об'єктів інституціоналізації і визначення паралельних до неї процесів деінституціоналізації і реінституціоналізації.

59. Архієреєв С.І. Витрати трансформації та економіка добробуту // Проблеми теорії і практики становлення соціально –орієнтованої ринкової економіки. Матер. міжнар. наук. конф. –Харків, 1999. –С.96-97.

60. Архиереев С.И., Рыбальченко А.П. Трансакционная модификация экологических экстерналий в переходной экономике (региональный аспект) // Стратегія економічного розвитку регіонів в умовах адміністративної реформи в Україні. Тези наук.-практ. конф.. –Х.: УАДУ ХФ, 2000 –С. 88-90. Дисертантом проаналізовано взаємозв’язок екстерналій та трансакцій та задачу модифікації екстерналій, з метою надати їм деяких характерних рис трансакцій.

61. Архієреєв С.І. Інституційні фактори економічного розвитку // Стратегія розвитку України до 2010 року. Тези міжрегіональної наук.-практ. конф. –Х.: УАДУ ХФ, 2000 –С. 6-7.

Анотація

Архієреєв С.І. Трансакційні витрати в умовах ринкової трансформації.

Дисертація (рукопис) на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.01.01-економічна теорія. - Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна. - Харків, 2001.

Розроблено новий підхід до трансакційних витрат як до економічних витрат, що розраховуються за альтернативним принципом. Виділені і проаналізовані типи та відповідно систематизовані види трансакційних витрат. Розв’язана проблема ринкової рівноваги в умовах наявності трансакційних витрат.

Розглянуто взаємозв'язок трансакційних витрат з трансфертними та інтеракційними витратами. Проаналізовано взаємозв’язок трансакційних витрат з інституційними змінами. Виявлено особливості східноєвропейського типу ринкової трансформації, зокрема –рентооріентовану поведінку та трофейну економіку.

Проведено аналіз місця трансакційного капіталу в нематеріальному капіталі суспільства. Обгрунтовано існування та запропоновані показники для розрахунку національного гудвіла. З метою уточнення теорії раціонального вибору запропонована концепція раціонального трансакційного вибору.

Обгрунтовано, що витрати ринкової трансформації переважно мають трансакційний характер. На великому фактичному і статистичному матеріалі проаналізовано розподіл витрат трансформації та викликаний ними ріст нерівності у економіках, що трансформуються.

Ключові слова: трансакційні витрати, ринкова трансформація, інституційні зміни.

Аннотация

Архиереев С.И. Трансакционные издержки в условиях рыночной трансформации. Диссертация (рукопись) на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.01.01 –экономическая теория. Харьковский национальный университет им. В.Н.Каразина. –Харьков, 2001.

Разработан новый подход к трансакционным издержкам как к экономическим издержкам, рассчитываемым по альтернативному принципу. Определена сущность трансакционных издержек. Выделены и проанализированы их типы –трансакционные затраты и трансакционные потери и соответственно систематизированы виды трансакционных издержек. Разработаны модели оплаты трансакционных услуг на конкурентных и монополистических рынках и на этой основе решена проблема рыночного равновесия в условиях существования трансакционных издержек. Выявлено их отрицательное влияние на экономическую эффективность. Предложена модель максимизирующего поведения производителя с учетом трансакционных издержек, и на ее основе установлено, что при высоких предельных трансакционных издержках оптимальными для отдельного производителя оказываются объемы производства значительно меньшие, а цены большие, чем при отсутствии трансакционных издержек. Доказано, что информационные издержки являются частью трансакционных. Раскрыта роль сокращения информационных издержек в развитии предпринимательства, осуществлении процесса рыночной трансформации и преодолении внешних эффектов. Проанализировано влияние трансакционных издержек на совершенный рынок, совершенную конкуренцию и развитие процессов инфляции.

Определено место трансакционных издержек в системе общественных издержек. Рассмотрена их взаимосвязь с отдельными элементами издержек эксплуатации экономической системы: издержками защиты прав собственности, трансфертными и интеракционными издержками. Сделан вывод о завышенности имеющихся оценок величины трансакционного сектора. Произведены оценки действительной величины трансакционного сектора Украины и проведен анализ основных показателей, характеризующих его развитие. Проанализирована взаимосвязь трансакционных издержек с институциональными преобразованиями. Проведено разграничение рыночной трансформации экономики и рыночной трансформации общества. Выявлены особенности рыночной трансформации в Восточной Европе, и показано, что она носит разрывно-инверсионный характер. Раскрыта роль рентоориентированного поведения в формировании специфики восточно-европейского типа рыночной трансформации. Показано, что ему присуще образование трофейной экономики.

Введена категория издержек институциональных трансакций. Предложено деление институциональных трансакций на креативные и репродуктивные и на этой основе выделены издержки товарных трансакций, издержки институциональных трансакций и издержки поддержания институциональных норм.

Проанализировано место трансакционного капитала в нематериальном капитале общества. Доказана несводимость последней категории к интеллектуальному капиталу и показаны ее соотношения с категориями институционального, человеческого и социального капиталов. Обосновано существование и предложены показатели для расчета национального гудвилла (абсолютный, относительный и удельный гудвилл).

С целью уточнения теории рационального выбора введена в научный оборот категория “полезность трансакции”, показано её отличие от полезности товара и на этой основе разработана новая концепция рационального трансакционного выбора, в соответствии с которой индивиды при принятии решения о сделке руководствуются полезностью трансакций. Эта концепция позволяет в рамках принципа рациональности объяснить добровольное соблюдение институциональных норм, когда нарушение норм приносит большую материальную полезность.

Для макроэкономического анализа трансакционных издержек введена дополняющая понятие издержек эксплуатации экономической системы новая категория издержек трансформации экономической системы. Доказано, что на современном этапе экономического развития Украины они выступают в форме издержек рыночной трансформации, носят по преимуществу трансакционный характер и могут быть рассчитаны по альтернативному принципу. Раскрыта роль атрибута взаимосвязи трансакций в росте трансакционных издержек в условиях рыночной трансформации. На большом фактическом и статистическом материале проанализированы распределение издержек трансформации и вызванный ими рост неравенства в трансформирующихся экономиках. Проведен анализ применимости критерия Парето к рыночной трансформации, направленной на создание социальной рыночной экономики, и доказана необходимость и возможность частичного преодоления его недостатков с помощью предложенного в работе тройного критерия эффективности производства.

Ключевые слова: трансакционные издержки, рыночная трансформация, институциональные изменения.

Summary

Arkhiyereyev S.I. Transaction costs under market transformation conditions.

The thesis (manuscript) for a Doctors Degree in Economics by speciality 08.01.01 –“Economic Theory”.- V.N. Karazin Kharkiv National University, Kharkiv, 2001.

A new approach to transaction costs as to economic costs calculated according to the alternative principle has been worked out in the thesis. The types of transaction costs have been selected and analysed and, correspondingly, their kinds have been systematised. The problem of market equilibrium under conditions of existence of transaction costs has been solved.

Relationship between transaction costs and transfer and interaction costs has been considered. The analysis of relationship between transaction costs and institutional reforms has been carried out. The peculiarities of market transformation of East European type have been revealed, in particular the rent-seeking and trophy economy.

The analysis of the place of transaction capital in nonmaterial capital of the society has been carried out. The existence of national goodwill has been grounded and indicators for its calculation have been proposed. The rational transaction choice concept has been proposed with a view to elaborate the rational choice theory.

It has been grounded that the costs of market transformation are mainly of transaction nature. The distribution of transformation costs and increase in inequality in transformational economies as a result of these costs have been analysed.

Key words: transaction costs, market transformation, institutional changes.

Архієреєв Сергій Ігоревич

ТРАНСАКЦІЙНІ ВИТРАТИ В УМОВАХ
РИНКОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Спеціальність 08.01.01 - економічна теорія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

Відповідальний за випуск Є.М Воробйов

Підписано до друку 25.01.2002 р. Формат 60х90/16. Обл.-вид. арк. 2,0.
Ум.-друк. арк. 2,0. Папір друкарський. Друк різографічний.

Тираж 100 прим. Зам. № 05/2002. Безкоштовно.

____________________________________________________

Надруковано в дільниці оперативної поліграфії факультету права та

підприємництва Національного університету внутрішніх справ

, м. Харків, вул. Пушкінська, 79/2.

1. объективные параметры истории то я все равно позволю задать себе детский вопрос а что же в этом хорошего
2. Герберт Спенсер
3. Задание 1 Начни читать текст
4. Пермский государственный технический университет Чайковский филиал Кафедра экономики управления и п
5. Лакс 3 Опал Оригинальное название- Jennifer L
6. Сказки и речевой этикет Салихова Зоя Николаевна учитель русского языка и литературы.html
7. Практические основы бухгалтерского учета источников формирования имущества организации Задачи уч
8. M-d-yyyy 8-28-2011 EMBED Eqution
9. задание истории первобытного общества
10. Аккредитивная форма расчетов
11. Мне лучше знать. Пусть миссис Пирибингл твердит хоть до скончания века что она не может сказать кто начал пе
12. Научного характера философии нельзя отрицать она ~ наука о всеобщем свободная и универсальная область че.html
13. Забавно что в Гатлине хорошие вещи связаны с плохими1
14. Теория и практика современного западноевропейского сепаратизма
15. Исполнение сделки с ценными бумагами- вопросы правовой регламентации
16. проблеме ценности
17. Тема 1 Общие механизмы понятия и термины
18. Тема- Плазмозамещающие растворы Состав плазмы На долю сухого вещества плазмы приходится 8 10
19. Аудит начисления доходов работникам
20. Организация работы службы питания в гостинице

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе