Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

При дезинфекції або знезаражуванні знищуються в основному патогенні мікроорганізми

Работа добавлена на сайт samzan.net:


Дезинфекція— це знищення в середовищі, що оточує людину, патогенних мікроорганізмів (бактерій, вірусів, найпростіших, грибів, токсинів), їх переносників (комах, кліщів), а також гризунів. При дезинфекції або знезаражуванні знищуються в основному патогенні мікроорганізми. Цим дезинфекція відрізняється від стерилізації, при якій знищуються всі види мікроорганізмів і їх спори.
           Мета дезинфекції — знищити збудника інфекції в середовищі, що оточує людину ( в приміщенні, на предметах обстановки, на посуді, білизні, одязі, виділеннях хворого тощо).

Розрізняють два види дезинфекції: вогнищеву і профілактичну. Вогнищева дезинфекція, залежно від того, на якому етапі передачі збудника інфекції вона проводиться, поділяється на поточну та заключну.
           
Поточна дезинфекція проводиться у вогнищі інфекції в присутності хворого чи бацилоносія. Мета поточної дезинфекції: негайне знищення збудника інфекції після його виведення з організму хворого чи носія з метою запобігання розсіюванню збудника в навколишньому середовищі.
           
Заключна дезинфекція проводиться у вогнищі інфекції після ізоляції хворого чи бацилоносія. її мета: повне знезаражування об'єктів, які могли бути заражені збудником інфекції.
           
Профілактична дезинфекція проводиться постійно, незалежно від наявності джерела інфекційного захворювання. Мета профілактичної дезинфекції: запобігти виникненню і поширенню інфекційного захворювання та накопиченню збудника захворювання в навколишньому середовищі.

Методи дезинфекції. Під час проведення дезинфекції користуються двома основними методами: фізичним та хімічним. Проте цей поділ умовний. Можна виділити ще третій метод дезинфекції — комбінований, при якому фізичні та хімічні методи знезаражування застосовують одночасно (наприклад, прання білизни в гарячій воді з милом) або послідовно один за одним (наприклад, підготовка рук хірургічного персоналу до операції проводиться в два етапи — механічна очистка шкіри рук з милом, щіткою, теплою водою та дезинфекція рук різними дезинфікуючими засобами). Крім того, в практиці використовують частіше комбінації різних речовин чи користуються різними дезинфікуючими засобами в певній послідовності.

ФІЗИЧНІ МЕТОДИ ДЕЗИНФЕКЦЇ

Фізичні методи знезаражування проводять за допомогою механічних, термічних та променевих засобів.
           Механічні методи знезаражування забезпечують видалення, але не знищення мікроорганізмів. При цьому з приміщення і предметів видаляють пил, бруд, різні жирові та білкові крупинки, а разом з ними значну кількість мікроорганізмів. Механічні засоби знезаражування включають чистку, протирання, миття, прання, вибивання, витрушування, підмітання, фільтрацію, провітрювання та вентиляцію приміщення.
           Особливо ефективне застосування пилососів. При цьому разом з пилом видаляється 98 % мікроорганізмів.
           Витрушування широко застосовують при гігієнічному прибиранні. Однак воно не вважається раціональним, оскільки не дає змоги досягти повного видалення мікрофлори, а особа, яка проводить витрушування, піддається небезпеці зараження.
           Вентиляція, в тому числі й провітрювання приміщення, сприяє різкому зниженню вмісту мікрофлори в повітрі, причому тим більше, чим більша різниця температури зовнішнього та внутрішнього повітря. Однак швидкість провітрювання приміщень через кватирки, вікна, фрамуги залежить від ряду умов, які важко регулюються. Тому вентиляцію приміщень використовують у дезинфекційній практиці як допоміжний захід за умови, що її тривалість буде не меншою ніж 30—60 хв. При цьому відбувається практично повне заміщення повітря в приміщенні зовнішнім повітрям, яке не містить патогенних мікроорганізмів.
          Добрі результати дає кондиціювання повітря. Кондиціонер подає у приміщення чисте профільтроване повітря певної температури і вологості.
          Для механічної очистки води, повітря та інших середовищ широко використовують фільтрацію.
          Термічні методи знезаражування ґрунтуються на застосуванні високих та низьких температур, а саме використання гарячого повітря, гарячої води, водної пари, кип'ятіння, пастеризації, спалювання, обпалювання, прожарювання, заморожування та висушування.
          
Дезинфекція гарячим повітрям при температурі 150— 180 °С протягом 1,5—2 год надійно вбиває мікроорганізми, її застосовують у повітряних стерилізаторах для обробки металевого інструментарію, виробів зі скла тощо. Гаряче повітря в дезинфікуючих камерах використовують для дезинфекції одягу, постелі (ковдра, подушка, матрац) та інших речей.

Прасування білизни також є дезинфекційним заходом. При тривалому прасуванні температура в товщі матеріалу досягає 100—180°С. При такій температурі гинуть навіть вегетативні форми мікроорганізмів. Прасувати речі треба з обох боків. Однак слід пам'ятати, що гаряче повітря менш ефективне за водяну пару, оскільки діє в основному поверхнево.
          Водяна пара проникає у глиб предметів, і тому її застосування є найбільш ефективним дезинфекційним заходом. Пара широко використовується в дезинфекційних камерах для знезаражування одягу, постільних речей тощо. В парових стерилізаторах (автоклавах) її застосовують для знезаражування та стерилізації перев'язувального матеріалу та інструментарію. В дезинфекційних та стерилізаційних апаратах використовують насичену водяну пару під певним тиском. Насиченою парою називають пару, температура якої дорівнює температурі киплячої води. При стиканні насиченої водяної пари з предметами, температура яких на поверхні та в глибині нижча за температуру пари, відбувається перетворення водяної пари у воду з виділенням великої кількості тепла. Якщо предмети пористі, пара може проникати в їх товщу.
          Гаряча вода при температурі 60—100 °С з розчиненими в ній миючими засобами використовується для прання білизни та механічного видалення оруду разом з мікроорганізмами під час прибирання приміщень. Усі патогенні вегетативні форми мікроорганізмів не витримують нагрівання при 80 °С більше ніж 2,5 хв, а більшість з них гине при температурі 60-70 °С протягом 30 хв.
          Порівняно надійним методом дезинфекції є кип'ятіння при температурі 100°С. Предмет, який підлягає дезинфекції, поміщають у холодну воду, нагрівають її і кип'ятять 15— 30 хв з моменту закипання води. Для видалення бруду доцільно додавати 1—2 % розчин соди або звичайні миючі засоби. Цим методом знезаражують посуд, предмети догляду за хворим, білизну тощо.
         Пастеризація — це прогрівання різних харчових продуктів при температурі 70—80 °С протягом ЗО хв. При цьому гинуть тільки вегетативні форми мікробів. Існують й інші режими пастеризації, наприклад, прогрівання до температури 90 °С протягом 3 хв.

          Спалювання є надійним методом знищення мікроорганізмів. Йому підлягають інфіковані малоцінні предмети, які не можна знезаразити іншими методами (папір, ганчір'я, сміття, залишки їжі, трупи тварин, які загинули від небезпечної інфекції, перев'язувальний матеріал, дренажі, тампони тощо). Проводять спалювання в спеціальних печах, ямах чи на багаттях.
          Обпалювання застосовують у бактеріологічній практиці при необхідності знезаразити голки, лабораторні петлі, ватяні корки для закривання пробірок та ін. Проводять обпалювання на полум'ї спиртової або газової горілки, а також паяльної лампи.
          Штучне заморожування патогенних мікроорганізмів до -270 °С, тобто до температури, близької до абсолютного нуля, не спричиняє їх загибелі. Однак з часом кількість мікроорганізмів, що знаходяться в замороженому стані, зменшується. Низькі температури широко використовують для консервування продуктів у харчовій промисловості, а також у мікробіології для тривалого зберігання культур патогенних мікроорганізмів. У дезинфекційній практиці холод широкого застосування не знайшов.
         Висушування. Велика кількість патогенних мікроорганізмів під впливом тривалого висушування гине. Швидкість відмирання залежить від виду збудника.
         Променеві засоби знезаражування — це застосування сонячного світла, ультрафіолетових променів, радіоактивного випромінювання.
         
Прямі сонячні промені згубно діють на багатьох збудників інфекційних захворювань. Особливо чутливі до них збудники дизентерії, черевного тифу, паратифів, холери, менш чутливі мікобактерії туберкульозу та ін. Однак застосування сонячних променів залежить від пори року, погоди та інших причин, які важко контролювати. Тому цей метод дезинфекції може застосовуватись як допоміжний.
        Ультрафіолетове опромінення використовують для знезаражування повітря приміщень операційних, перев'язочних, пологових будинків, дитячих лікарень тощо з метою запобігання виникненню внутрішньолікарняної інфекції. Для цього над входом у приміщення встановлюють спеціальні бактерицидні лампи, які включають, коли в приміщенні відсутні працівники.
         Радіоактивне випромінювання згубно діє на всі види мікроорганізмів та їхні спори. Тому деякі види радіоактивного (іонізуючого) випромінювання застосовують для стерилізації й дезинфекції. Найчастіше іонізуючим випромінюванням у заводських умовах стерилізують інструменти для одноразового використання.
         Ультразвук — акустичні коливання частотою від 2*104 до 2*106 Гц. У деяких галузях їх застосовують для дезинфекції, стерилізації медичних інструментів, аптечного та лабораторного посуду.




1. Ваня Н. 8 мес. поступил в клинику с жалобами на периодически возникающий ларингоспазм при крике или плаче
2. реферат Экология тірі а~заларды~ бірбірімен ж~не ~орша~ан ортамен ~арым~атынасын зерттейтін биология ~ы
3. Внешняя политика Павла I- особенности и характер
4. Курсовая работа Институт необходимой обороны
5. Молекулы воды прочно связаны друг с другом и образуют устойчивую молекулярную конструкцию которая сопроти
6. Основные трудности при употреблении числительных
7. Расчет буровой лебедки
8. Тепловой шок развивающегося мозга и гены, детерминирующие эпилепсию
9. Сын растет быстро но как-то в сторону
10. Тема- Розрахунок маси деталей та їх класифікація Мета роботи- 1
11. Счастливое прошлое Сегодня эту фразу можно услышать на каждом шагу
12. Статья- Джозеф Чемберлен и проблема ирландской автономии в 1885-1886 годах
13. Зависимость семантики имени сложного речевого события от структуры события
14. это методы осуществления политической власти итоговое политическое состояние в обществе которое складыва
15. Ансамбль т~сінігін айты~ыз ~орша~ан ортаны ~ала ~~рылысы шарттарын ~ ансамбль дейміз Аэраци
16. ПРАКТИКУМ Тольятти 2007 УДК 536
17. План внеклассных мероприятий СЕНТЯБРЬ
18. Микробиологические процессы при выработке варено-копченых и сырокопченых колбас
19. экономические последствия безработицы
20. Тема- Робота з таблицями графічними об~єктами математичними формулами у середовищі текстового процесора MS W