Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

Дистрофiя мiокардiоцитiв

Работа добавлена на сайт samzan.net:

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 25.11.2024

Cпеціальна патоморфологія (стоматологи)

Текстові тести

  1.  Iшемiчна хвороба серця ( IХС ) обумовлена недостатнiстю коронарного кровообiгу i проявляється: 
  2.  Продуктивним мiокардитом. 
  3.  * Дистрофiя мiокардiоцитiв. 
  4.  Крововиливи в мiокард. 
  5.  Гiпертрофiєю мiокарду. 
  6.  Проміжним мiокардитом.
  7.  В інтимі аорти виявлено плоскі довгі смуги жовтого кольору, які не підвищуються над поверхнею. Назвіть стадію атеросклерозу 
  8.  * Ліпоїдозу 
  9.  Атероматозу 
  10.  Атерокальцинозу 
  11.  Виразкування 
  12.  Ліпосклерозу 
  13.  В стромі міокарда виявлено запальний інфільтрат з гістіоцитів, фібробластів, лімфоцитів та плазмоцитів. Про яку патологію це свідчить?
  14.  Свіжий інфаркт міокарда 
  15.  Вогнищевий постінфарктний кардіосклероз 
  16.  * Продуктивний міокардит 
  17.  Розшаровуюча аневризма серця 
  18.  Жирова дистрофія серця. 
  19.  В тканині головного мозку знайдено судину з червоним геморагічним вінчиком навколо неї. Відомо, що померлий страждав гіпертонічною хворобою. Назвіть механізм крововиливу?
  20.  Внаслідок розриву судини 
  21.  Внаслідок роз’їдання судини 
  22.  * Внаслідок підвищенної проникності стінки судини 
  23.  Внаслідок тромбозу судини 
  24.  Розрив судини на фоні гіалінозу. 
  25.  В товщі розрізаного міокарда виявлено сірувато-білі вогнища. Назвіть патологічний процес 
  26.  Ожиріння серця 
  27.  Дрібновогнищевий інфаркт міокарда 
  28.  Пухлинний процес 
  29.  * Крупно-вогнищевий кардіосклероз 
  30.  Гострий міокардит. 
  31.  В якій стадії спостерігаються найбільш виражені зміни при інфаркті міокарда?
  32.  Дистрофічна 
  33.  Метаболічна 
  34.  * Некротична 
  35.  Ішемічна 
  36.  Усі вищеперераховані 
  37.  Виберіть ймовірну причину розвитку інфаркта міокарда?
  38.  Стиснення пухлиною легеневих вен 
  39.  Тромбоз коронарної артерії 
  40.  Тромбоемболія коронарної артерії 
  41.  Гіпотрофія міокарда 
  42.  * Функціональне перенапруження в умовах недостатнього кровопостачання 
  43.  Виберіть найбільш характерний прояв для інфаркту міокарда 
  44.  Червоного кольору 
  45.  Трикутної форми, білий 
  46.  * Неправильної форми, білий з червоною облямівкою 
  47.  Є вогнищем сірого розм’якшення 
  48.  Трикутної форми, білий з геморагічною облямівкою 
  49.  Вид гіпертензії залежний від активності пресорних систем нирок?
  50.  Первинна 
  51.  Вторинна 
  52.  * Вазоконстрикторна 
  53.  Гормональна 
  54.  Гіповолемічна 
  55.  Вид гіпертонічної хвороби залежно від характеру перебігу?
  56.  Первинна 
  57.  Вторинна 
  58.  Ідіопатична 
  59.  * Доброякісна 
  60.  Підгостра 
  61.  Вид інфаркту міокарда, залежно від термінів розвитку, з моменту перших ознак ішемії?
  62.  * Рецидивуючий, первинний 
  63.  Геморагічний, ішемічний 
  64.  Гострий 
  65.  Підгострий 
  66.  Хронічний 
  67.  Вид кальцинозу в атеросклеротичних бляшках за патогенезом?
  68.  Метаболічний 
  69.  * Дистрофічний 
  70.  Метастатичний 
  71.  Вторинний 
  72.  Первинний 
  73.  Види неускладнених макроскопічних змін інтими артерій при атеросклерозі?
  74.  Пристінковий тромбоз 
  75.  Відшарування бляшки 
  76.  Фіброзні бляшки з виразкуванням 
  77.  Інтрамуральна гематома 
  78.  * Жирові плями і смужки 
  79.  Види ускладнених макроскопічних змін інтими артерій при атеросклерозі?
  80.  Жирові плями 
  81.  Гіалізовані бляшки 
  82.  Фіброзні бляшки 
  83.  * Інтрамуральна гематома 
  84.  Жирові смужки 
  85.  Виражений атеросклероз черевної аорти може ускладнитись розвитком: 
  86.  Інфаркту головного мозку 
  87.  * Гангреною кишок 
  88.  Інфаркту міокарду 
  89.  Інфаркту легені 
  90.  Гангреною легень 
  91.  Відзначте клінічну форму ІХС?
  92.  Гостра 
  93.  Рецидивуюча 
  94.  Повторна 
  95.  * Хронічна 
  96.  Змішана 
  97.  Вкажіть головні чинники, що мають найбільше значення в розвитку гіпертонічної хвороби?
  98.  * Стрес, вживання солі 
  99.  Вірусна інфекція 
  100.  Білкове голодування 
  101.  Їжа, багата вуглеводами 
  102.  Вживання алкоголю 
  103.  Вкажіть захворювання, яке найбільш часто зумовлює розвиток атеросклеротичного процесу в артеріях 
  104.  хронічні інфекційні захворювання 
  105.  мієлолейкоз 
  106.  * ожиріння ІІІ-ІVст. 
  107.  ішемічна хвороба серця 
  108.  гломерулонефрит 
  109.  Вкажіть зміни інтими судин в стадії ліпідозу?
  110.  * Осередкова інфільтрація інтими ліпідами (холестерином)
  111.  Поява апоптозних тілець 
  112.  Склероз 
  113.  Васкуляризація інтими 
  114.  Петрифікація 
  115.  Вкажіть ймовірні прояви у внутрішніх органах при атеросклерозі черевного відділу аорти 
  116.  Тромбоемболія легеневої артерії 
  117.  * Мускатна печінка 
  118.  Гемосидероз легень 
  119.  Нефросклероз 
  120.  Гангрена нижніх кінцівок 
  121.  Вкажіть клініко-морфіологічну форму гіпертонічної хвороби?
  122.  Гіпофізарна 
  123.  Мезентеріальна 
  124.  Селезінкова 
  125.  Наднирковозалозна 
  126.  * Мозкова 
  127.  Вкажіть клінічну форму гострої ІХС?
  128.  Бігеменії та тригемінії 
  129.  Гостра аневризма серця 
  130.  Хронічна аневризма серця 
  131.  * Раптова коронарна смерть 
  132.  Бура атрофія міокарда 
  133.  Вкажіть мікроскопічні зміни міокарда при гострому інфаркті міокарда?
  134.  * У міокарді вогнище некрозу неправильної форми 
  135.  У міокарді вогнище некрозу трикутної форми 
  136.  У міокарді вогнище склерозу неправильної форми 
  137.  Серце має тигровий вигляд 
  138.  У міокарді безліч дрібних вогнищ склерозу 
  139.  Вкажіть можливу причину смерті при інфаркті міокарда?
  140.  Фібриляція шлуночків 
  141.  Асистолія 
  142.  Кардіогенний шок 
  143.  Гостра серцева недостатність 
  144.  * Усі вище перераховані 
  145.  Вкажіть морфологічні ознаки, що є характерними для гіпертонічного кризу?
  146.  Гіаліноз, склероз, кальциноз 
  147.  * Фібріноїдний некроз артеріол, спазм, плазморагії 
  148.  Атеросклероз, гіпереластоз 
  149.  Периваскулярний склероз 
  150.  Еластофіброз, атероматоз 
  151.  Вкажіть ознаки свіжого інфаркту міокарда 
  152.  * Без’ядерні кардіоміоцити, гомогенна рожева саркоплазма 
  153.  Ознаки склерозу між м’язевими волокнами 
  154.  Відсутність демаркаційної ліній навколо вогнища інфаркту 
  155.  Неоднорідна саркоплазма, кардіоміоцити без змін 
  156.  Велика кількість лейкоцитів у вогнищі інфаркту 
  157.  Вкажіть основне фонове захворювання при ішемічна хвороба серця?
  158.  Ревматизм 
  159.  Цукровий діабет 
  160.  Симптоматичні гіпертонії 
  161.  Цереброваскулярна хвороба 
  162.  * Гіпертонічна хвороба 
  163.  Вкажіть патологію коронарних артерій, на тлі якої розвивається інфаркт міокарда?
  164.  Гіпереластоз 
  165.  Еластофіброз 
  166.  * Атеросклероз 
  167.  Гіаліноз 
  168.  Коронарит 
  169.  Вкажіть причину смерті при злоякісному нефроцирозі?
  170.  Гостра серцева недостатність 
  171.  * Гостра ниркова недостатність 
  172.  Гостра печінкова недостатність 
  173.  Хронічна ниркова недостатність 
  174.  Хронічна серцева недостатність 
  175.  Вкажіть причину смерті при ІХС?
  176.  Кардіогенний шок 
  177.  Фібриляція шлуночків 
  178.  Гемоперикард 
  179.  Гостра серцева недостатність 
  180.  * Усе вищеперераховане 
  181.  Вкажіть смертельне ускладнення інфаркту міокарда?
  182.  Інфаркт нирки 
  183.  Інфаркт легені 
  184.  Тахікардія 
  185.  * Асистолія 
  186.  Надклапанний розрив аорти 
  187.  Вкажіть смертельне ускладнення при інфаркті міокарда?
  188.  Порок серця 
  189.  * Розрив стінки серця 
  190.  Кардіосклероз 
  191.  Розвиток хронічної аневризми серця 
  192.  Гангрена легень 
  193.  Вкажіть стадію гіпертонічної хвороби?
  194.  * Функціональних змін 
  195.  Доліпідна 
  196.  Дистрофічна 
  197.  Метаболічна 
  198.  Некротична 
  199.  Вкажіть стадію гіпертонічної хвороби?
  200.  Змішана 
  201.  * Морфологічних змін в судинах 
  202.  Ниркова 
  203.  Доліпідная 
  204.  Серцева 
  205.  Вкажіть стадію перебігу гіпертонічної хвороби 
  206.  Метаболічна 
  207.  * Морфологічних змін в судинах 
  208.  Дисциркуляторная 
  209.  Дистрофічна 
  210.  Дистонічна 
  211.  Вкажіть стадію перебігу доброякісної гіперетензії?
  212.  Доліпідна 
  213.  Клінічна 
  214.  Виразкування ендотелію судин 
  215.  * Змін органів у зв'язку із зміною артерій 
  216.  Циротична 
  217.  Вкажіть ураження якого органу найчастіше приводить до смерті хворих на атеросклероз 
  218.  Кишківника 
  219.  * Серця 
  220.  Селезінки 
  221.  Печінки 
  222.  Легень. 
  223.  Вкажіть ускладнення інфаркту міокарда?
  224.  Хронічна аневризма серця 
  225.  Порок серця 
  226.  Великовогнищевий кардіосклероз 
  227.  * Фібриляція шлуночків 
  228.  Спазм коронарних артерій 
  229.  Вкажіть характерний прояв в артеріолах при гіпертонічній хворобі?
  230.  Атеросклероз 
  231.  * Гіаліноз 
  232.  Ліпосклероз 
  233.  Атероматоз 
  234.  Атерокальциноз 
  235.  Вкажіть характерну ознаку гострої аневризми серця?
  236.  Частіше виникає в стінці правого шлуночка 
  237.  * Частіше виникає в стінці лівого шлуночка 
  238.  Стінка аневризми представлена рубцевою тканиною 
  239.  Стінка аневризми представлена тромботичними масами 
  240.  Стінка аневризми звапнена 
  241.  Вкажіть чинник, що має, що важливу роль в патогенезі атеросклерозу?
  242.  * Гіперхолестеринемія 
  243.  Переважання плазмових ліпопротеїдів високої щільності 
  244.  Переважання плазмових ліпопротеїдів дуже високої щільності 
  245.  Гиперкальциемія 
  246.  Диспротеїнемія 
  247.  Головний клiнiко-анатомiчний прояв реакцiї строми мiокарда на хронiчну гiпоксiю органу: 
  248.  * Розростання сполучної тканини (кардiосклероз)
  249.  Iнфiльтрацiя строми лiпiдами 
  250.  Формування неспецифiчної гранульоми 
  251.  Атрофiя строми 
  252.  Ослизнення строми 
  253.  Головний клініко-анатомічний прояв в стромі міокарда при хронічній гіпоксії органа 
  254.  * Кардіосклероз 
  255.  Жирова дистрофія 
  256.  Продуктивний міокардит 
  257.  Аневризма серця 
  258.  Атрофія строми. 
  259.  Дайте визначення гіпертонічної хвороби?
  260.  * Захворювання, основною ознакою якого є стійке підвищення АТ 
  261.  Гіпертензія, як вторинний прояв хвороби 
  262.  Хвороба порушеного обміну речовин 
  263.  Інфекційне захворювання 
  264.  Хвороба порушеного всмоктування 
  265.  Дайте визначення інфаркту міокарда 
  266.  * Форма гострої ішемічної хвороби серця 
  267.  Форма хронічної ішемічної хвороби серця 
  268.  Кардіоміопатія 
  269.  Прояв хронічної гіпоксії міокарда 
  270.  Крайній вираз гіпертонічної кризи 
  271.  Дайте визначення інфаркту міокарда?
  272.  Вияв порушення ритму серця 
  273.  Форма хронічної ІХС 
  274.  Геморагічний некроз 
  275.  * Судинний некроз 
  276.  Кардіоміопатія 
  277.  Дайте визначення ішемічній хворобі серця?
  278.  Захворювання міокарду унаслідок екзогенних інтоксикацій 
  279.  Захворювання міокарду унаслідок ендогенних інтоксикацій 
  280.  Захворювання міокарду унаслідок дії інфекції 
  281.  * Захворювання міокарду унаслідок недостатності коронарного кровообігу 
  282.  Захворювання міокарду унаслідок метаболічних порушень 
  283.  Дайте характеристику змін, що відбуваються в доліпідній стадії атеросклерозу?
  284.  Відкладення еритроцитів в інтимі 
  285.  Поява пінявих клітин 
  286.  * Накопичення глікозаміногліканів з фібриноїдним некрозом 
  287.  Накопичення глікогену в інтимі 
  288.  Метаболічне звапнення 
  289.  Для ранньої макроскопічної діагностики гострої ішемії міокарда використовують наступний барвник, дія якого проявляється лише в м'язовій тканині з незруйнованою ферментативною системою. Назвіть барвник ?
  290.  Толуоідиновий синій 
  291.  * Солі тетразолію 
  292.  Конго червоний 
  293.  10% розчин сірчаної кислоти 
  294.  Йодисті сполуки 
  295.  До сприятливих наслідків інфаркту міокарда належить 
  296.  синдром Дреслера 
  297.  * рубцювання ділянки інфаркту 
  298.  септичне розплавлення ділянки інфаркту 
  299.  наявність тромбів шлуночка 
  300.  відновлення скоротливості передсердь 
  301.  Етіологічна характеристика інфаркту міокарда 
  302.  Трофоневротичний некроз 
  303.  * Судинний некроз 
  304.  Алергічний некроз 
  305.  Токсичний некроз 
  306.  Біологічний некроз. 
  307.  Зазначте форму та походження регенерації серцевого м'яза при інфаркті міокарда 
  308.  Патологічна, фібробласти і кардіоміоцити 
  309.  Внутрішньоклітинна, кардіоміоцити 
  310.  * Репаративна, фібробласти 
  311.  Фізіологічна, кардіоміоцити 
  312.  Клітинна, фібробласти 
  313.  Зазначте чинники патогенезу ішемічної хвороби серця?
  314.  Гіперліпідемія, куріння 
  315.  Артеріальна гіпертонія 
  316.  Надмірна маса тіла, гіподинамія 
  317.  Малорухливий спосіб життя, алкоголізм 
  318.  * Усі вище перераховані 
  319.  Зміни в кардіоміоцитах при осередковій ішемічній дистрофії міокарда?
  320.  Лізис ядер 
  321.  * Зникнення глікогену 
  322.  Лізис цитоплазми 
  323.  Підвищення кількості глікогену 
  324.  Коагуляція цитоплазми 
  325.  Зміни, що розвиваються в аорті при гіпертонічній хворобі?
  326.  Гумозна інфільтрація, склероз 
  327.  Амілоїдоз 
  328.  * Атеросклероз, гіпереластоз 
  329.  Вроджена аневризма 
  330.  Казеозний некроз 
  331.  Клініко-морфологічна форма гіпертонічної хвороби?
  332.  Надниркова 
  333.  * Мозкова 
  334.  Печінкова 
  335.  Мезентеріальна 
  336.  Аортальна 
  337.  Клінічний вираз артеріолосклеротичного нефроцирозу при гіпертонічній хворобі?
  338.  Гостра серцева недостатність 
  339.  Хронічна серцева недостатність 
  340.  Гостра ниркова недостатність 
  341.  * Хронічна ниркова недостатність 
  342.  Амілоїдоз 
  343.  Макроскопічна характеристика аорти при гіпертонічній хворобі?
  344.  Інтима має вид шагреневої шкіри 
  345.  Інтима гладка 
  346.  Наявність вродженої аневризми 
  347.  * Фіброзні бляшки в інтимі 
  348.  Глазурна інтима 
  349.  Макроскопічна характеристика жирових плям і смужок при атеросклерозі?
  350.  Підносяться над інтимою 
  351.  * Не підносяться над інтимою 
  352.  Локалізуються в медії 
  353.  Локалізуються в адвентиції 
  354.  Укриті виразками 
  355.  Макроскопічна характеристика нирок при доброякісному перебігу гіпертонічної хвороби?
  356.  Мають сальний вигляд 
  357.  Нирки збільшені в розмірах 
  358.  Червоні 
  359.  Бурі 
  360.  * Поверхня дрібнозерниста 
  361.  Макроскопічна характеристика нирок при злоякісному нефроцирозі?
  362.  Сальна нирка 
  363.  Нирки збільшені в розмірах 
  364.  Червоні 
  365.  Бліді 
  366.  * Поверхня дрібнозерниста 
  367.  Макроскопічна характеристика ускладнених змін при атеросклерозі?
  368.  * Інтиму шорстка, горбиста, з виразками і пристінковими тромбами 
  369.  Інтима гладка 
  370.  Жирові плями і смужки в інтимі 
  371.  Бляшки кам'янистої щільності 
  372.  Біло-жовті бляшки в інтимі 
  373.  Макроскопічна характеристика фіброзних бляшок при атеросклерозі?
  374.  * Біло-жовті утворення в інтимі 
  375.  Локалізуються в медії 
  376.  Не підносяться над інтимою 
  377.  Локалізуються в адвентиції 
  378.  Додають інтимі вид "шагреневої шкіри"
  379.  Макроскопічне описання аорти при гіпертонічній хворобі 
  380.  Інтима з ерозивними пошкодженнями 
  381.  * Фіброз зовнішньої оболонки 
  382.  Кальциноз середньої оболонки 
  383.  Мішковидна аневризма висхідного відділу 
  384.  Фіброзні бляшки в інтимі 
  385.  Можливі позасерцеві ускладнення, пов’язані з гострою аневризмою серця?
  386.  Пневмонії 
  387.  Цироз печінки 
  388.  * Ішемічний інфаркт головного мозку 
  389.  Гангрена легені 
  390.  Крововилив в головний мозок 
  391.  Морфогенез виразкування атеросклеротичної бляшки?
  392.  Петрифікація бляшки 
  393.  * Розвиток інтрамуральної гематоми з наступним розривом покришки бляшки 
  394.  Розрив судини 
  395.  Роз'їдання покришки бляшки 
  396.  Внаслідок атерокальцинозу 
  397.  Морфогенез інтрамуральних гематом в товщі бляшки?
  398.  * Розриви покришки бляшки 
  399.  Руйнування пінистих клітин 
  400.  Шляхом діапедезу з просвіту судини 
  401.  Шляхом діапедезу з новоутворених судин в бляшці 
  402.  Шляхом розриву стінки артерії 
  403.  Морфогенетичні чинники пристінкового тромбозу при атеросклерозі?
  404.  Ламінарність потоку крові 
  405.  Зміна реологічних властивостей крові 
  406.  * Завихрення потоку крові у області бляшки 
  407.  Відкладення кальцію в бляшку 
  408.  Склероз 
  409.  Морфологічна ознака доклінічної стадії гіпертонічної хвороби?
  410.  Компенсаторна гіпертрофія лівого шлуночку 
  411.  Спазм артеріол 
  412.  Гіпертрофія м'язового шару артеріол 
  413.  Гіпертрофія еластичних структур артеріол 
  414.  * Усе вище назване 
  415.  Морфологічна ознака стадії стійких змін артерії при гіпертонічній хворобі?
  416.  * Гіаліноз і склероз артеріол 
  417.  Компенсаторна гіпертрофія лівого шлуночку 
  418.  Ексцентрична гіпертрофія правого шлуночку 
  419.  Стеноз вічка аорти 
  420.  Атрофія і склероз органів 
  421.  Морфологічний прояв гострої форми гіпертонічної хвороби в нирках ?
  422.  Апостематоз нирок 
  423.  Кісти 
  424.  * Фібриноїдний некроз артеріол і капілярних петель клубочків нирок 
  425.  Гнійне запалення 
  426.  Тубулоінтерстиційний нефроз 
  427.  Морфологічним проявом якої форми ІХС є інфаркт міокарда?
  428.  * Гострої 
  429.  Рецидивуючої 
  430.  Повторної 
  431.  Хронічноє 
  432.  Змішаної 
  433.  Морфологічні зміни перикарда при гострій аневризмі серця?
  434.  Тромботичні відкладання 
  435.  Гемоперикардіум 
  436.  Злуки між листками перикарда 
  437.  * Фібринозний перикардит 
  438.  Панцирне серце 
  439.  Морфологічні ознаки гіпертонічного кризу?
  440.  Спазм артеріол 
  441.  Плазматичне просочення стінки артеріоли 
  442.  Фібриноїдний некроз стінки артеріоли 
  443.  Діапедез і тромбоз 
  444.  * Усі вище названі 
  445.  Морфологічні прояви церебральної форми гіпертонічної хвороби?
  446.  Менінгіт 
  447.  * Крововилив 
  448.  Енцефаліт 
  449.  Абсцес 
  450.  Гангрена 
  451.  Морфологія нирок при доброякісному перебігу гіпертонічної хвороби?
  452.  Інфаркти нирок 
  453.  Гломерулонекроз 
  454.  Гіпертрофія нефронів 
  455.  Фібриноїдний некроз артеріол і клубочків 
  456.  * Регенераційна гіпертрофія клубочків 
  457.  На тлі гіпертонічного кризу в головному мозку можна виявити наступні зміни: 
  458.  Гіаліноз, склероз, кальциноз 
  459.  * Фібріноїдний некроз артеріол, спазм, плазморагії 
  460.  Атеросклероз, гіпереластоз 
  461.  Периваскулярний склероз 
  462.  Еластофіброз, атероматоз 
  463.  На тлі якого ускладнення гіпертонічної хвороби може розвинутись гематома головного мозку 
  464.  гідроцефалії 
  465.  * гіпертонічного кризу 
  466.  менінгіту 
  467.  дисциркуляторних порушень 
  468.  обтурації судин головного мозку тромбами 
  469.  Надлишок якої речовини лежить в основі патогенезу атеросклерозу?
  470.  Ліпопротеїдів високої щільності 
  471.  Ліпопротеїдів середньої щільності 
  472.  Жирних кислот 
  473.  * Ліпопротеїдів низкої щільності 
  474.  Фібрилярного білка. 
  475.  Назвiть одне з найважчих ускладнень iнфаркту мiокарда, який розвинувся у хворого IХС: 
  476.  Утворення рубця. 
  477.  Атеросклероз вiнцевих артерiй. 
  478.  Крупозно-вогнищевий кардiосклероз. 
  479.  * Гостра аневризма серця. 
  480.  Розвиток повторного iнфаркту. 
  481.  Назва змін нирок при атеросклерозі?
  482.  Апостематозні нирки 
  483.  Повторно-зморщені нирки 
  484.  * Атеросклерозний нефроцироз 
  485.  Артеріолосклеротичний нефроцироз 
  486.  Атрофія нирок 
  487.  Назвіть вид інфаркту за макроскопічними ознаками, який найчастіше зустрічається в міокарді. 
  488.  Геморагічний 
  489.  * Білий з геморагічним вінчиком 
  490.  Білий 
  491.  Змішаний 
  492.  Червоний 
  493.  Назвіть вид інфаркту залежно від локалізації вогнища некрозу?
  494.  * Трансмуральний 
  495.  Повторний 
  496.  Змішаний 
  497.  Осередковий 
  498.  Рецидивуючий 
  499.  Назвіть вид компенсаторної гіпертрофії лівого шлуночка при гіпертонічній хворобі 
  500.  * Вікарна гіпертрофія 
  501.  Ексцентрична атрофія 
  502.  Концентрична гіпертрофія 
  503.  Вакатна гіпертрофія 
  504.  Ексцентрична гіпертрофія 
  505.  Назвіть вид компенсаторної гіпертрофії серця при гіпертонічній хворобі 
  506.  Робоча 
  507.  * Вікарна 
  508.  Вакантна 
  509.  Нейрогуморальна 
  510.  Гіпертрофічні розростання 
  511.  Назвіть вид макроскопічних змін в крупних судинах при гіпертонічній хворобі?
  512.  Артеріосклероз 
  513.  Ліпоїдоз 
  514.  * Жирові плями і смужки 
  515.  Склероз 
  516.  Петрифікація 
  517.  Назвіть гістологічні зміни характерні для вогнища свіжого інфаркту міокарда 
  518.  Неоднорідна саркоплазма 
  519.  Базофілія 
  520.  Відсутність глікогену в клітинах 
  521.  Надлишок жиру в цитоплазмі 
  522.  * Наявність демаркаційного запалення 
  523.  Назвіть зміни характерні для артеріол при гіпертонічній хворобі 
  524.  * Гіаліноз і плазматичне просякання 
  525.  Атеросклероз 
  526.  Кальциноз 
  527.  Ліпосклероз 
  528.  Виникнення мікроаневризм 
  529.  Назвіть кілініко-морфологічну форму гіпертонічної хвороби 
  530.  Функціональна 
  531.  Мезентеріальна 
  532.  Латентна 
  533.  * Церебральна 
  534.  Поширених уражень артерій 
  535.  Назвіть клініко-анатомічну форму гіпертонічної хвороби?
  536.  Функціональна 
  537.  Кишкова 
  538.  * Ниркова 
  539.  Зміни в судинах 
  540.  Зміни в кінцівках 
  541.  Назвіть морфологічні зміни, які виникають після інфаркту міокарда в благоприємному випадку?
  542.  Міомаляція 
  543.  Хронічна аневризма серця 
  544.  Міокардит 
  545.  * Вогнищевий кардіосклероз 
  546.  Фібринозний перикардит 
  547.  Назвіть найбільш достовірну ранню [1-2 години] ознаку інфаркту міокарда: 
  548.  Падіння активності дегідрогеназ 
  549.  Вакуольна дистрофія кардіоміоцитів субендокардіальної зони 
  550.  Жирова інфільтрація кардіоміоцитів 
  551.  * Зникнення глікогену в кардіоміоцитах 
  552.  Розслаблення міофібрил 
  553.  Назвіть найбільш часте ускладнення при виразковому атеросклерозі аорти 
  554.  Тканинна емболія 
  555.  Аортит 
  556.  * Розрив аорти 
  557.  Слизова дистрофія аорти 
  558.  Інфаркт легень 
  559.  Назвіть патоморфологічні зміни в стінках артеріол під час гіпертонічного кризу 
  560.  Склероз 
  561.  Амілоїдоз 
  562.  * Фібриноїдний некроз 
  563.  Кальциноз 
  564.  Посилене тромбоутворення 
  565.  Назвіть прояв злоякісної гіпертензії?
  566.  Склероз 
  567.  * Спазм артеріол 
  568.  Гемосидероз 
  569.  Вазодилятація 
  570.  Гіпербілірубінемія 
  571.  Назвіть синонім гіпертонічної хвороби?
  572.  Симптоматична гіпертензія 
  573.  * Первинна гіпертензія 
  574.  Вторинна гіпертензія'
  575.  Ідіопатична гіпертензія 
  576.  Нейрогенна гіпертензія 
  577.  Назвіть стадії морфогенезу атеросклерозу, які діагностуються лише мікроскопічним дослідженням?
  578.  * Доліпідна 
  579.  Ліпоїдозу 
  580.  Ліпосклерозу 
  581.  Атероматозу 
  582.  Виразки і атерокальцинозу 
  583.  Назвіть стадію атеросклерозу, яка може бути діагностована лише гістохімічним дослідженням?
  584.  * Доліпідна 
  585.  Ліпоїдозу 
  586.  Ліпосклерозу 
  587.  Атероматозу 
  588.  Виразки і атерокальцинозу 
  589.  Назвіть судини, що є джерелом тромбоемболії легеневої артерії 
  590.  Артерії нижніх кінцівок 
  591.  Вени великого кола кровообігу 
  592.  Артерії черевної порожнини 
  593.  * Вени малого кола кровообігу 
  594.  Черевна аорта. 
  595.  Назвіть ускладнення, що виникає при атеросклерозі великих ниркових артерій 
  596.  Гострий гломерулонефрит 
  597.  Гідронефроз 
  598.  * Нефроцироз 
  599.  Пієлонефрит 
  600.  Пієліт. 
  601.  Назвіть чинник ризику розвитку ІХС ІІ порядку?
  602.  Артеріальна гіпертензія 
  603.  Малорухливий спосіб життя 
  604.  * Порушення толерантності до вуглеводів 
  605.  Надмірна маса тіла 
  606.  Білкове голодування 
  607.  Назвіть чинники, що мають найбільше значення в розвитку атеросклерозу 
  608.  * Спадковий 
  609.  Вживання солі 
  610.  Білкове голодування 
  611.  Багата вуглеводами їжа 
  612.  Вживання алкоголю 
  613.  Найбільш характерний морфологічний прояв гіпертонічного кризу в тканині головного мозку?
  614.  Плазматичне просочення стінок артеріол 
  615.  Ішемія головного мозку 
  616.  * Діапедезні крововиливу головного мозку 
  617.  Стареча деменція 
  618.  Кіста головного мозку 
  619.  Найчастіше ускладнення виразкової стадії атеросклерозу аорти?
  620.  * Розшаровуюча аневризма аорти 
  621.  Тромбоемболія 
  622.  Тканинна емболія 
  623.  Обтурація аорти 
  624.  Кальциноз аорти. 
  625.  Наявність відкладання гіаліну в артеріях та артеріолах нирок може свідчити про: 
  626.  гломерулонефрит 
  627.  нефролітіаз 
  628.  вовчаковий нефрит 
  629.  пієліт 
  630.  * ниркову форму гіпертонічної хвороби, 
  631.  Нирковий чинник, що бере участь в регуляції артеріального тиску?
  632.  Статини 
  633.  Катехоламіни 
  634.  * Ренін 
  635.  Ангіотензин 
  636.  Ліберини 
  637.  Переважному ураженню при гіперотонічній хворобі підлягають наступні судини 
  638.  Венули 
  639.  Капіляри 
  640.  Артерії м’язового типу 
  641.  * Артеріоли 
  642.  Артерії еластичного і м’язово-еластичного типу 
  643.  Під час аутопсії встановлено - в черевному вiддiлi аорта мiшкоподiбно вибухає, стiнка її стоншена. В центрi її виявляється дефект з нерiвними краями. Яке захворювання викликало дане ускладнення: 
  644.  Iшемiчна хвороба серця 
  645.  * Атеросклероз 
  646.  Кардiмiопатiя 
  647.  Гiпертонiчна хвороба 
  648.  Системний васкулiт 
  649.  При якій патології може розвинутись гематома головного мозку?
  650.  Атеросклероз 
  651.  Постгеморагічна анемія 
  652.  Злоякісне недокрів'я 
  653.  * Гіпертонічна хвороба 
  654.  Мієломна хвороба 
  655.  Природа пінистих клітин в атеросклерозних бляшках 
  656.  Гранулоцити 
  657.  * Макрофаги 
  658.  Лімфоцити 
  659.  Плазмоцити 
  660.  Еозинофіли 
  661.  Причина смерті при тампонаді серця 
  662.  *Зниження внутрішньосерцевого тиску 
  663.  Зниження аортального тиску 
  664.  Фібриляція шлуночків 
  665.  Недостатність клапанного апарату серця 
  666.  Зниження тиску в легеневій артерії 
  667.  Про яке ускладнення гіпертонічної хвороби свідчать діапедезні крововиливи в головному мозку?
  668.  Інфаркт мозку 
  669.  Ішемічний інсульт 
  670.  Мікроаневризми судин 
  671.  * Гіпертонічний криз 
  672.  Утворення кісти 
  673.  Провідний чинник патогенезу гіпертонічної хвороби?
  674.  Спадковий 
  675.  * Нирковий 
  676.  Метаболічний 
  677.  Рецепція ліпопротеїдів 
  678.  Печінковий чинник 
  679.  Стадія виразкування атеросклерозу аорти найбільш часто ускладнюється 
  680.  *гострою аневризмою 
  681.  аортитом 
  682.  інфарктом легень 
  683.  слизовою дисторфією аорти 
  684.  розривом аорти 
  685.  Судини якого типу переважно уражаються при атеросклерозі?
  686.  Вени 
  687.  Дрібні артерії 
  688.  Артеріоли 
  689.  * Артерії еластичного типу 
  690.  Судини мікроциркуляторного русла 
  691.  Сучасна теорія патогенезу атеросклерозу?
  692.  Аліментарна інфільтраційна 
  693.  Психоемоційна 
  694.  Тромбогенна 
  695.  * Рецепторна 
  696.  Нервово-метаболічна 
  697.  Сучасна теорія патогенезу гіпертонічної хвороби?
  698.  Метаболічна 
  699.  Рецепторна 
  700.  * Мембранна 
  701.  Нервово-метаболічна 
  702.  Психоемоційна 
  703.  Характеристика атерокальцинозу при гіпертонічній хворобі?
  704.  Метастатичне звапнення атероматозних мас 
  705.  * Дистрофічне звапнення атероматозних мас 
  706.  Метаболічне звапнення артерій 
  707.  Гіаліноз артерій 
  708.  Ліпоїдоз артерій 
  709.  Характеристика змін у стадії ліпосклерозу?
  710.  Виразкування інтими в області бляшок 
  711.  Васкуляризація інтими в області бляшок 
  712.  * Розростання фіброзної тканини в інтимі в області бляшок 
  713.  Формування вогнищ некрозу в інтимі 
  714.  Виразкування з пристінковим тромбозом 
  715.  Час виникнення некротичної стадії інфаркту від моменту перших ознак ішемії?
  716.  6-8 година 
  717.  * Більше 12 годин 
  718.  10-12 година 
  719.  До 6 годин 
  720.  2 години 
  721.  Через який проміжок часу після інфаркту міокарда формується демаркаційна зона?
  722.  * До 24 годин 
  723.  До 12 годин 
  724.  1-2 тижні 
  725.  До 6-8 годин 
  726.  До 1 тижня 
  727.  Через який проміжок часу після обтурації вінцевої артерії серця виникають перші мікроскопічні зміни в міокарді?
  728.  30 хвилин 
  729.  * 1-2 години 
  730.  4-5 годин 
  731.  6-8 годин 
  732.  20-24 години. 
  733.  Чинник, що має провідну роль в етіології атеросклерозу?
  734.  * Інфекційний 
  735.  Обмінний 
  736.  Спадковий 
  737.  Гормональний 
  738.  Гемодинамічний 
  739.  Що є причиною смерті при тампонаді серця (гемоперикардіумі) ?
  740.  Підвищення внутрішньосерцевого тиску 
  741.  Зупинка серця в фазі систоли 
  742.  * Різке падіння внутрішньосерцевого тиску 
  743.  Фібриляція шлуночків 
  744.  Утворення тромбів в камерах шлуночків серця. 
  745.  Що є характерним для трансмурального інфаркту міокарда?
  746.  Вогнище некрозу тільки в сосочкових м'язах 
  747.  * Некроз всієї товщі міокарду 
  748.  Фібринозний ендокардит 
  749.  Тільки субендокардіальні ділянки некрозу 
  750.  Бородавчастий ендокардит 
  751.  Що таке гостра аневризма серця?
  752.  Форма гострої ІХС 
  753.  Форма хронічної ІХС 
  754.  Ускладнення кардіомегалії 
  755.  Вроджена вада розвитку 
  756.  * Стоншення і вибухання стінки міокарду внаслідок міомаляції 
  757.  Що характерно для зморщеної нирки при атеросклерозі?
  758.  * Зменшення розмірів, крупногорбиста поверхня 
  759.  Дрібнозерниста поверхня, зменшення розмірів 
  760.  Розширення чашок 
  761.  Розширення кори 
  762.  Наявність дрібних рубців в паренхімі 
  763.  Як називаєтьсяч процес накопичення вапна в атеросклеротичних бляшках 
  764.  * Атерокальциноз 
  765.  Ліпосклероз 
  766.  Метастатичне звапнення 
  767.  Метаболічне звапнення 
  768.  Атероматоз 
  769.  Яка із патологій серцево-судинної системи супроводжується гіалінозом судин?
  770.  Ішемічна хвороба серця 
  771.  * Гіпертонічна хвороба серця 
  772.  Атеросклероз аорти 
  773.  Атеросклероз коронарних судин 
  774.  Жодна з перерахованих 
  775.  Яка із перерахованих стадій є завершуючою атеросклеротичний процес?
  776.  Атероматоз 
  777.  Ліпідоз 
  778.  Стадія виразкування 
  779.  Ліпосклероз 
  780.  * Атерокальциноз 
  781.  Яка оболонка стінки артерії уражається при атеросклерозі?
  782.  Зовнішня 
  783.  Середня 
  784.  Зовнішня і середня 
  785.  * Внутрішня 
  786.  Периваскулярна тканина 
  787.  Яка оболонка судин уражається при атеросклерозі?
  788.  Зовнішня та середня 
  789.  * Внутрішня 
  790.  Середня 
  791.  Зовнішня 
  792.  Середня та зовнішня 
  793.  Яка особливість характерна для кардіоміоцитів в ділянці інфаркту міокарда?
  794.  Гіпертрофія 
  795.  Атрофія 
  796.  * Відсутність ядер 
  797.  Гіперхромні ядра 
  798.  Немає змін 
  799.  Яка патологія з боку судин розвинеться у молодого чоловіка, який веде малоактивний спосіб життя та страждає на ожиріння ІV ступеню?
  800.  васкуліт продуктивного типу 
  801.  васкуліт геморагічного типу 
  802.  склероз зовнішньої оболонки судин 
  803.  множинні аневризми судин 
  804.  * атеросклероз 
  805.  Яка патологія найчастіше зумовлює розвиток атеросклерозу 
  806.  Тютюнопаління 
  807.  Алкоголізм 
  808.  * Ожиріння ІІ-ІІІ ступеню 
  809.  Порушення білкового обміну 
  810.  Анемія 
  811.  Яка патологія нирок є зумовлена атеросклерозом 
  812.  Гострий гломерулонефрит 
  813.  Хронічний гломерулонефрит 
  814.  * Первинно зморщена нирка 
  815.  Амілоїдоз 
  816.  Вторинно зморщена нирка 
  817.  Яка речовина накопичується в судинах головного мозку при гіпертонічній хворобі?
  818.  Амілоїд 
  819.  Гемосидерин 
  820.  * Простий гіалін 
  821.  Холестерин 
  822.  Сечовина 
  823.  Яке із представлених захворювань є патогенетично спорідненим для ішемічної хвороби серця 
  824.  гломерулонефрит 
  825.  нефросклероз 
  826.  ревматична вада серця 
  827.  аневризма аорти 
  828.  * гіпертонічна хвороба
  829.  Який вигляд має первинно зморщена нирка на фоні гіпертонічної хвороби 
  830.  Великa з множинними кістами 
  831.  Великa білa 
  832.  Великa червонa 
  833.  Маленькa строкатa 
  834.  * Маленькa, щільнa з дрібногорбистою поверхнею 
  835.  Який вид емболії виникає на стадії виразкування атеросклерозу 
  836.  Жирова 
  837.  Тромбоемболія 
  838.  Повітряна 
  839.  Мікробна 
  840.  * Тканинна 
  841.  Який вид інфаркту міокарда може ускладнюватись фібринозним перикардитом?
  842.  Субендокардіальний 
  843.  Трансмуральний 
  844.  Інтрамуральний 
  845.  * Інфаркт міокарда не ускладнюється фібринозним перикардитом 
  846.  Субепікардіальний 
  847.  Який вид інфаркту міокарда, за поширенням в стінці серця, зумовлює гемоперикардіум?
  848.  Інтрамуральний 
  849.  Субепікардіальний 
  850.  Субендокардіальний 
  851.  Ендокардіальний 
  852.  * Трансмуральний. 
  853.  Який етіологічний чинник є провідним у розвитку гіпертонічної хвороби?
  854.  * Стрес, вживання солі 
  855.  Вірусна інфекція 
  856.  Білкове голодування 
  857.  Їжа, багата вуглеводами 
  858.  Вживання алкоголю 
  859.  Який з перерахованих процесів є благоприємним наслідком інфаркта міокарда 
  860.  Міомаляція 
  861.  * Рубцювання ділянки інфаркту 
  862.  Гостра аневризма серця 
  863.  Кардіосклероз 
  864.  Звапнення ділянки некрозу. 
  865.  Який з перерахованих процесів розвинеться в головному мозку при атеросклерозі мозкових артерій 
  866.  Місцевий гемосидероз 
  867.  Енцефаліт 
  868.  Гідроцефалія 
  869.  * Атрофія кори 
  870.  Геморагічний інсульт. 
  871.  Який із перерахованих інфарктів неможливий в серці 
  872.  Трансмуральний 
  873.  Інтрамуральний 
  874.  * Геморагічний 
  875.  Субепікардіальний 
  876.  Субендокардіальний 
  877.  Який із перерахованих факторів не є фактором ризику для ішемічної хвороби серця?
  878.  Гіперліпідемія 
  879.  Артеріальна гіпертензія 
  880.  Гіподинамія 
  881.  Надлишкова маса тіла 
  882.  * Хронічна інфекція 
  883.  Який морфологічний тип інфаркту має місце в серці?
  884.  * Білий інфаркт з червоним вінчиком 
  885.  Червоний інфаркт 
  886.  Білий інфаркт 
  887.  Строкатий інфаркт 
  888.  Геморагічний інфаркт. 
  889.  Який патологічний процес в легеневій артерії може виникнути за наявності тромбофлебіту глибоких вен гомілки 
  890.  Тромбоз 
  891.  Жирову емболию 
  892.  Емболию чужорідними тілами 
  893.  Тканинну емболію 
  894.  * Тромбоемболію 
  895.  Який процес розвинеться в кишківнику при атеросклерозі артерій брижі 
  896.  Ентерит 
  897.  * Гангрена кишки 
  898.  Кишкова непрохідність 
  899.  Кишкова коліка 
  900.  Інфаркт кишки 
  901.  Який чинник ризику розвитку ІХС І порядку?
  902.  Гіперліпідемія 
  903.  Малорухливий спосіб життя 
  904.  Надмірна маса тіла 
  905.  Артеріальна гіпертонія 
  906.  * Усі вищеперераховані 
  907.  Яким є прояв гострої ІХС в міокарді?
  908.  Метаболічне пошкодження міокарда 
  909.  Жирова дистрофія міокарда 
  910.  * Інфаркт міокарда 
  911.  Гранулематозний міокардит 
  912.  Кардіоміопатія 
  913.  Які взаємини між атеросклерозом т і артеріосклерозом?
  914.  * Атеросклероз - різновид артеріосклерозу 
  915.  Артеріосклероз - різновид артеріосклерозу 
  916.  Атеросклероз - різновид еластофіброзу 
  917.  Атеросклероз - старечий артеріосклероз 
  918.  Атеросклероз - алергічний артеріосклероз 
  919.  Які зміни міокарда належать до ішемічної хвороби серця?
  920.  Жирова дистрофія міокарда 
  921.  Некротична кардіоміопатія 
  922.  Гіпертрофія правого шлуночка 
  923.  Дифузний кардіосклероз 
  924.  * Вогнищева ішемічна дистрофія міокарда. 
  925.  Які макроскопічні зміни в інтимі артерій свідчать про хвилеподібний перебіг атеросклерозу?
  926.  * Наявність жирових плям і смужок 
  927.  Наявність фіброзних. бляшок 
  928.  Наявність ускладнених змін 
  929.  Наявність кальцинозу 
  930.  Наявність перерахованих змін одночасна 
  931.  Які патологічні стани можуть зумовити симптоматичну гіпертензію 
  932.  Захворювання ЦНС 
  933.  Захворювання судин 
  934.  Захворювання нирок 
  935.  Захворювання ендокринної системи 
  936.  * Усі перераховані вище 
  937.  Які судини не уражаються атеросклерозом?
  938.  * Капіляри 
  939.  Аорта 
  940.  Порожниста вена 
  941.  Венули 
  942.  Грудна протока 
  943.  Які судини переважно уражаються при гіпертонічній хворобі?
  944.  Венули 
  945.  Капіляри 
  946.  Артерії м’язового типу 
  947.  * Артеріоли 
  948.  Артерії еластичного і м’язово-еластичного типу 
  949.  Альтеративно-ексудативна фаза розвитку ревматичної гранульоми характеризується утворенням гранульоми, яка свідчить про наявність гострого процесу і називається: 
  950.  * “квітучою
  951.  “вянучою
  952.  “зів’ялою
  953.  “відквітлою
  954.  ?
  955.  Антитіла проти В-гемолітичного стрептокока типу А мають спорідненість з антигенами: 
  956.  * сполучної тканини серця 
  957.  печінки 
  958.  нирок 
  959.  мигдаликів 
  960.  сполучної тканини середостіння 
  961.  В етіології ревматичних хвороб істотне значення має клінічно виражена або латентна: 
  962.  * стрептококова інфекція 
  963.  менінгококова інфекція 
  964.  диплококова інфекція 
  965.  грибкова інфекція 
  966.  стафілококова інфекція 
  967.  В нирках при системному червоному вівчаку розвивається: 
  968.  * мезангіопроліферативний гломерулонефрит 
  969.  гострий нефрит 
  970.  гострий гломерулонефрит 
  971.  підгострий гломерулонефрит 
  972.  хронічний нефрит 
  973.  В нирках при хворобі Лібмана-Сакса розвивається: 
  974.  * вовчаковий гломерулонефрит 
  975.  гострий гломерулонефрит 
  976.  підгострий гломерулонефрит 
  977.  хронічний нефрит 
  978.  гострий нефрит
  979.  В патогенезі системного червоного вівчака велике значення має : 
  980.  * дисбаланс функції Т-супресорів та Т-хелперів з утворенням поліорганних антитіл 
  981.  дисбаланс функції В-супресорів з утворенням поліорганних антитіл 
  982.  дисбаланс функції В-хелперів з утворенням поліорганних антитіл 
  983.  дисбаланс функції В-лімфоцитів з утворенням поліорганних антитіл 
  984.  спленомегалія 
  985.  Васкуліти при ревматизмі носять системний характер і спостерігаються у: 
  986.  * всіх органах і тканинах 
  987.  мезенхімальній тканині 
  988.  ектодермальній тканині 
  989.  грануляційній тканині 
  990.  сполучній тканині
  991.  Вважають, що при вузликовому периартеріїті внаслідок фібриноїдного некрозу середньої оболонки судин розвивається проліферативна реакція клітин у зовнішній оболонці з наступним переходом у: 
  992.  гранулематоз вузликів 
  993.  * склероз і утворенням вузликів 
  994.  гіаліноз 
  995.  амілоїдоз 
  996.  гранулематоз вузликів 
  997.  Весь цикл розвитку гранульоми при ревматизмі складає: 
  998.  * 4-6 місяців 
  999.  1 рік 
  1000.  1-2 роки 
  1001.  9-12 місяців 
  1002.  2 роки 
  1003.  Визначення ревматизмухронічне захворювання з переважним ураженням: 
  1004.  * серця і судин 
  1005.  нирок і печінки 
  1006.  артерій середнього калібру 
  1007.  артерій м’язево-еластичного типу 
  1008.  нервової системи
  1009.  Вирішальним фактором розвитку склеродермії є порушення синтезу: 
  1010.  келоїду 
  1011.  * колагену 
  1012.  фібрину 
  1013.  фібриногену 
  1014.  гіаліну 
  1015.  Вкажіть ступінь дезорганізації сполучної тканини при поворотно-бородавчатому ендокардиті: 
  1016.  неушкодженого ендотелію без відкладання фібрину
  1017.  * новоутвореної сполучної тканини, ушкодженням ендотелію і відкладанням фібрину на фоні склерозу і гіалінозу клапана 
  1018.  колагенової тканини в середині клапана з проліферацією ендотелію 
  1019.  фіброзної тканини клапана без дифузного відкладання фібрину 
  1020.  неушкодженого ендотелію і відкладанням фібриногену 
  1021.  Вкажіть вид ревматичного клапанного ендокардиту залежно від переважання альтеративного чи регенеративного процесу : 
  1022.  * фібропластичний ендокардит 
  1023.  інтрамуральний ендокардит 
  1024.  трансмуральний ендокардит 
  1025.  епікардіальний ендокардит 
  1026.  вогнищевий ендокардит
  1027.  Вкажіть локалізаціюквітучих,вянучихі склеротичних ревматичних гранульом при ревматизмі : 
  1028.  печінці
  1029.  * у периваскулярній сполучній тканині міокарда 
  1030.  кардіоміоцитах 
  1031.  ендотелії судин міокарда 
  1032.  епікарді 
  1033.  Вкажіть форму міокардиту (запалення міокарда) –постійного прояву ревматизму: 
  1034.  дифузний ексудативний
  1035.  гранулематозний ексудативний 
  1036.  вогнищевий паренхіматозний 
  1037.  дифузний ексудативний паренхіматозний 
  1038.  * осередковий інтерстиційний 
  1039.  Вкажіть характер запалення при перикардиті: 
  1040.  катаральне запалення
  1041.  гнійного ексудативного запалення 
  1042.  геморагічного ексудативного запалення 
  1043.  * серозного ексудативного запалення 
  1044.  катарального ексудативного запалення 
  1045.  Вкажіть характер запалення при артритичній формі ревматизму: 
  1046.  геморагічний 
  1047.  * серозно-фібринозний 
  1048.  геморагічний 
  1049.  гнійний 
  1050.  катаральний 
  1051.  Вкажіть яка найчастіша причина смерті хворих на ревматизм : 
  1052.  печінкова недостатність 
  1053.  * декомпенсована вада серця 
  1054.  амілоїдоз 
  1055.  сепсис 
  1056.  гіпостатична пневмонія 
  1057.  Вкажіть, скільки складає весь цикл розвитку гранульоми при ревматизмі : 
  1058.  9-12 місяців 
  1059.  5 років 
  1060.  * 4-6 місяців 
  1061.  1 рік 
  1062.  1-2 роки 
  1063.  Вкажіть, що є характерною ознакою ревматоїдного артриту 
  1064.  розвиток гнійного непроліферативного синовіїту
  1065.  * розвиток негнійного проліферативного синовіїту з наступною деформацією суглобів 
  1066.  розвиток гнійного синовіїту з наступною деформацією суглобів 
  1067.  розвиток негнійного непроліферативного синовіїту без деформації суглобів 
  1068.  розвиток гнійного проліферативного синовіїту без деформації суглобів 
  1069.  Вкажіть, які структури уражаються при дерматоміозиті: 
  1070.  * поперечно-смугаста мускулатура 
  1071.  шкіра 
  1072.  дерма 
  1073.  тільки гладенькі м’язи 
  1074.  всі перераховані 
  1075.  Вовчаковий факторце є : 
  1076.  токсини 
  1077.  * антинуклеарні антитіла 
  1078.  антигени 
  1079.  циркулюючі комплекси 
  1080.  антиклітинні антигени 
  1081.  Вогнищевий ексудативний інтерстиціальний міокардит проявляється: 
  1082.  * у незначній вогнищевій інфільтрації інтерстицію лімфоцитами, гістіоцитами і нейтрофілами 
  1083.  у значній вогнищевій інфільтрації інтерстицію лімфоцитами 
  1084.  у незначній вогнищевій інфільтрації інтерстицію еозинофілами 
  1085.  у незначній вогнищевій інфільтрації інтерстицію плазматичними клітинами 
  1086.  ?
  1087.  Вперше стадію гранулематозу у вигляді вузликових утворів у стромі серця описав: 
  1088.  * Ашоф 
  1089.  Бішоф 
  1090.  Амосов 
  1091.  Лангерганс 
  1092.  Амосов 
  1093.  Генетична схильність у виникненні ревматоїдного артриту відмічається при: 
  1094.  * аутоімунних реакціях до колагену ІІ типу 
  1095.  гіпертермічних реакціях 
  1096.  гетероімунних реакціях 
  1097.  гіпотермічних реакціях 
  1098.  імунних реакціях до проколагену 
  1099.  Головною патогенетичною ділянкою при ревматичних хворобах є: 
  1100.  * прогресуюча дезорганізація сполучної тканини 
  1101.  застійне повнокрів’я навколо дрібних суглобів 
  1102.  ішемізація капілярного русла 
  1103.  гіпертрофія лівих відділів серця 
  1104.  
  1105.  Гострий бородавчатий ендокардит при ревматизмі супроводжується: 
  1106.  * фібриноїдними змінами сполучної тканини і десквамацією ендотелію з відкладанням у ділянках його пошкодження тромботичних мас у вигляді бородавок 
  1107.  мукоїдними змінами сполучної тканини з відкладанням тромботичних мас у вигляді бородавок 
  1108.  ?
  1109.  фібриногенними змінами сполучної тканини і ендотелію з відкладанням мас у вигляді бородавок 
  1110.  фібриноїдними змінами кардіоміоцитів і десквамацією епікарду з відкладанням бородавок 
  1111.  Гранулематозний міокардит при ревматизмі характеризується наявністюквітучих,вянучихі склеротичних ревматичних гранульом: 
  1112.  * у периваскулярній сполучній тканині міокарда 
  1113.  кардіоміоцитах 
  1114.  ендотелії судин міокарда 
  1115.  епікарді 
  1116.  ендокарді 
  1117.  Дати визначення ревматоїдного артритуце хронічне захворювання, в основі якого лежить прогресуюча дезорганізація сполучної тканини: 
  1118.  * синовіальних оболонок та хряща суглобів 
  1119.  серця 
  1120.  селезінки 
  1121.  судин 
  1122.  нирок 
  1123.  Де спостерігаються васкуліти при ревматизмі: 
  1124.  * всіх органах і тканинах 
  1125.  мезенхімальній тканині 
  1126.  ектодермальній тканині 
  1127.  грануляційній тканині 
  1128.  ?
  1129.  Дезорганізація сполучної тканини при ревматичних хворобах включає: 
  1130.  * нагноєння 
  1131.  клітинну реакцію (гранулематоз) і склероз 
  1132.  гіаліново-крапельну дистрофію 
  1133.  амілоїдоз 
  1134.  вакуольну дистрофію 
  1135.  Дезорганізація сполучної тканини при ревматичних хворобах включає: 
  1136.  жирову дистрофію 
  1137.  гіаліново-крапельну дистрофію 
  1138.  * мукоїдний набряк 
  1139.  амілоїдоз 
  1140.  вакуольну дистрофію 
  1141.  Дерматоміозитревматична хвороба, провідним клініко-морфологічним проявом якої є системне ураження: 
  1142.  * поперечно-смугастої мускулатури 
  1143.  шкіри 
  1144.  дерми 
  1145.  тільки гладеньких м’язів 
  1146.  всі перераховані 
  1147.  Дифузний ексудативний інтерстиціальний міокардит характеризується: 
  1148.  * значною інфільтрацією інтерстицію лімфоцитами, гістіоцитами, нейтрофілами та еозинофілами при наявності поодиноких гранульом АшофТалалаєва 
  1149.  ?
  1150.  незначною інфільтрацією інтерстицію лімфоцитами, гістіоцитами, нейтрофілами та еозинофілами при наявності поодиноких гранульом АшофТалалаєва 
  1151.  значною інфільтрацією інтерстицію лімфоцитами при наявності поодиноких гранульом АшофТалалаєва 
  1152.  незначною інфільтрацією інтерстицію нейтрофілами при наявності поодиноких гранульом АшофТалалаєва 
  1153.  Дифузний ендокардит як вид ревматичного клапанного ендокардиту характеризується дифузним: 
  1154.  * мукоїдним набряком сполучної тканини без пошкодження ендотелію 
  1155.  фібриноїдним некрозом сполучної тканини і ендотелію 
  1156.  фібриноїдним набряком сполучної тканини і пошкодженням ендотелію 
  1157.  гіалінозом сполучної тканини і ендотелію 
  1158.  ?
  1159.  Для вузликового периартеріїту характерний імунокомплексний механізм ураження таких судин, як: 
  1160.  артеріоло-капілярні анастамози 
  1161.  * артерії середнього і дрібного калібру 
  1162.  аорта 
  1163.  артерії великого калібру 
  1164.  артеріоло-капілярні анастамози 
  1165.  До вісцеральних проявів ревматоїдного артриту в серці відноситься : 
  1166.  гостра аневризма висхідного відділу аорти 
  1167.  * ендокардит з формуванням вади 
  1168.  гостра аневризма нисхідного відділу аорти
  1169.  хронічна аневризма нисхідного відділу аорти
  1170.  ліпідоз міокарда
  1171.  До частих ускладнень ревматоїдного артриту відносять: 
  1172.  * амілоїдоз нирок з розвитком уремії, що часто є причиною смерті хворих 
  1173.  гіпостатичну пневмонію 
  1174.  полікістоз нирок 
  1175.  сечокам’яну хворобу 
  1176.  нефролітіаз 
  1177.  Друга стадія синовіїту при ревматоїдноиу артриті проявляється: 
  1178.  * розростанням ворсин і проліферацією синовіоцитів 
  1179.  зникненням ворсин і атрофією синовіоцитів 
  1180.  зменшенням ворсин і проліферація хондроцитів 
  1181.  розростанням хондроцитів і проліферацією хондробластів 
  1182.  ?
  1183.  Друга стадія синовіїту при ревматоїдноиу артриті проявляється запальною клітинною інфільтрацією, утворенням: 
  1184.  * грануляційної тканини на поверхні суглоба 
  1185.  набряку суглоба 
  1186.  набряку навколо суглоба 
  1187.  периваскулярних грануляцій 
  1188.  склероз 
  1189.  Друга стадія синовіїту при ревматоїдному артриті проявляється тим, що грануляційна тканина: 
  1190.  * звужує суглобову щілину 
  1191.  розширює суглобову щілину 
  1192.  збільшує суглоб 
  1193.  зменшує суглоб 
  1194.  ?
  1195.  Друга стадія синовіїту при ревматоїдному артриті проявляється тим, що: 
  1196.  * знижується рухливість суглобів, що зумовлює вивихи та підвивихи 
  1197.  рухливість суглобів не змінюється 
  1198.  підвищується нестабільність суглобів 
  1199.  підвищується рухлива нестабільність суглобів 
  1200.  ?
  1201.  Друга стадія синовіїту при ревматоїдному артриті проявляється: 
  1202.  * ерозіями у суглобовому хрящі 
  1203.  ерозіями зв’язок суглоба 
  1204.  виразками капсули суглоба 
  1205.  осередковим пом’якшенням хондроцитів 
  1206.  ?
  1207.  Друга стадія синовіїту при ревматоїдному артриті проявляється: 
  1208.  * оголенням кістки, епіфізів, остеопорозом 
  1209.  ерозіями зв’язок суглоба 
  1210.  виразками капсули суглоба 
  1211.  осередковим пом’якшенням хондроцитів 
  1212.  склерозом 
  1213.  Ендокардит (запалення ендокарда) при ревматизмі за локалізацією може бути: 
  1214.  * пристінковим 
  1215.  інтрамуральним 
  1216.  трансмуральним 
  1217.  епікардіальним 
  1218.  ?
  1219.  Ендокардит при ревматизмі за локалізацією може бути: 
  1220.  * клапанним 
  1221.  інтрамуральним 
  1222.  трансмуральним 
  1223.  епікардіальним 
  1224.  ?
  1225.  Залежно від переважання альтеративного чи регенеративного процесу розрізняють вид ревматичного клапанного ендокардиту: 
  1226.  * дифузний ендокардит 
  1227.  інтрамуральний ендокардит 
  1228.  трансмуральний ендокардит 
  1229.  епікардіальний ендокардит 
  1230.  ?
  1231.  Залежно від переважання альтеративного чи регенеративного процесу розрізняють вид ревматичного клапанного ендокардиту: 
  1232.  * дифузний ендокардит 
  1233.  інтрамуральний ендокардит 
  1234.  трансмуральний ендокардит 
  1235.  епікардіальний ендокардит 
  1236.  ?
  1237.  Залежно від переважання альтеративного чи регенеративного процесу розрізняють вид ревматичного клапанного ендокардиту: 
  1238.  * гострий бородавчатий ендокардит 
  1239.  гострий інтрамуральний ендокардит 
  1240.  підгострий трансмуральний ендокардит 
  1241.  гострий епікардіальний ендокардит 
  1242.  ?
  1243.  Залежно від переважання альтеративного чи регенеративного процесу розрізняють вид ревматичного клапанного ендокардиту: 
  1244.  * фібропластичний ендокардит 
  1245.  інтрамуральний ендокардит 
  1246.  ?
  1247.  трансмуральний ендокардит 
  1248.  епікардіальний ендокардит 
  1249.  Залежно від переважання альтеративного чи регенеративного процесу розрізняють вид ревматичного клапанного ендокардитуфібропластичний ендокардит, що характеризується: 
  1250.  * розростанням новоутвореної сполучної тканини, рубцеве змінення клапана і його недостатність (набута вада серця)
  1251.  мукоїдними змінами сполучної тканини з відкладанням тромботичних мас у вигляді бородавок на клапанах 
  1252.  фібриногенними змінами сполучної тканини клапанів 
  1253.  фібриноїдними змінами кардіоміоцитів і ендотелію 
  1254.  ?
  1255.  Залежно від переважання альтеративного чи регенеративного процесу розрізняють вид ревматичного клапанного ендокардиту: 
  1256.  * поворотно-бородавчатий ендокардит 
  1257.  повторний ендокардит 
  1258.  повторно- тромботичний ендокардит 
  1259.  дифузно-бородавчатий ендокардит 
  1260.  ?
  1261.  Кому належать патогенетичні механізми ревматичних хвороб: 
  1262.  * алергічним реакціям сповільненого і негайного типу 
  1263.  стрептококовій септицемії 
  1264.  анафілактичним реакціям 
  1265.  стафілококовій септикопіємії 
  1266.  гіпертермічним реакціям 
  1267.  Мала хореяце є: 
  1268.  * церебральна форма ревматизму 
  1269.  латентна форма ревматизму 
  1270.  підгостра форма ревматизму 
  1271.  рецидивуюча форма ревматизму 
  1272.  ?
  1273.  Мала хореяцеребральна форма ревматизму, вона частіше зустрічається: 
  1274.  * у дітей 
  1275.  у дорослих 
  1276.  ?
  1277.  у чоловіків 
  1278.  у жінок 
  1279.  Мала хорея частіше зустрічається: 
  1280.  * у дітей 
  1281.  ?
  1282.  у дорослих 
  1283.  у чоловіків 
  1284.  у жінок 
  1285.  Міокардит (запалення міокарда) –постійний прояв ревматизму, однією із форм його є: 
  1286.  * гранулематозний 
  1287.  ?
  1288.  вогнищевий паренхіматозний 
  1289.  дифузний ексудативний паренхіматозний 
  1290.  осередковий інтерстиційний 
  1291.  Морфологічні зміни при ревматоїдному артриті найбільше виражені в ушкоджені: 
  1292.  * опорно-рухового апарату 
  1293.  серця 
  1294.  нирок 
  1295.  нервової системи 
  1296.  ?
  1297.  На ревматоїдний артрит хворіють переважно: 
  1298.  підростки 
  1299.  * жінки 
  1300.  чоловіки 
  1301.  діти 
  1302.  літні люди 
  1303.  Назвіть ускладнення ревматизму : 
  1304.  * шварти і облітерація порожнини перикарда 
  1305.  медіастініт 
  1306.  тромбофлебіт 
  1307.  амілоїдоз 
  1308.  ?
  1309.  Назвіть ускладнення ревматизму при бородавчатому ендокардиті може бути: 
  1310.  * тромбоемболія 
  1311.  медіастініт 
  1312.  тромбофлебіт 
  1313.  амілоїдоз 
  1314.  ?
  1315.  Найчастіше ревматичний процес уражає: 
  1316.  * мітральний і аортальний клапани 
  1317.  трикуспідальний клапан 
  1318.  клапани легеневої артерії 
  1319.  клапани легеневої артерії і трикуспідальний клапан 
  1320.  ?
  1321.  Найчастішою причиною смерті хворих на ревматизм є : 
  1322.  * декомпенсована вада серця 
  1323.  ?
  1324.  амілоїдоз 
  1325.  сепсис 
  1326.  гіпостатична пневмонія 
  1327.  Наслідком вівчакового гломерулонефриту є розвиток: 
  1328.  стоншення нирок 
  1329.  зморщених нирок 
  1330.  кістозних нирок 
  1331.  гідронефротичних нирок 
  1332.  * пістрявих нирок 
  1333.  Наявність «в’янучої гранульоми» вказує на : 
  1334.  * згасання процесу 
  1335.  загострення процесу після ремісії 
  1336.  ?
  1337.  відновлення процесу після активної атаки ревматизму 
  1338.  деяке сповільнення темпів розвитку 
  1339.  Патогенезі системного червоного вівчака велике значення має : 
  1340.  спленомегалія 
  1341.  * дисбаланс функції Т-супресорів та Т-хелперів з утворенням поліорганних антитіл 
  1342.  дисбаланс функції В-супресорів з утворенням поліорганних антитіл 
  1343.  дисбаланс функції В-хелперів з утворенням поліорганних антитіл 
  1344.  дисбаланс функції В-лімфоцитів з утворенням поліорганних антитіл 
  1345.  Патогенезі системного червоного вівчака велике значення має дисбаланс функції Т-супресорів та Т-хелперів з утворенням поліорганних антитіл, які називають «вівчаковим»: 
  1346.  включенням 
  1347.  фактором 
  1348.  * тільцем 
  1349.  проявом 
  1350.  додатком 
  1351.  Патологічна анатомія системного червоного вівчака характеризується розвитком фібриноїдних змін у стінках судин мікроциркуляторного русла з виникненням васкулітів, які закінчуються вторинними ішемічними змінами в органах у вигляді: 
  1352.  запалення 
  1353.  * дистрофії та некрозу 
  1354.  сухої гангрени 
  1355.  вологої гангрени 
  1356.  звапнення 
  1357.  Перикардит при ревматизмі має характер: 
  1358.  ?
  1359.  гнійного ексудативного запалення 
  1360.  геморагічного ексудативного запалення 
  1361.  * серозного ексудативного запалення 
  1362.  катарального ексудативного запалення 
  1363.  Поворотно-бородавчатий ендокардит характеризується повторною дезорганізацією: 
  1364.  * новоутвореної сполучної тканини, ушкодженням ендотелію і відкладанням фібрину на фоні склерозу і гіалінозу клапана 
  1365.  колагенової тканини в середині клапана з проліферацією ендотелію 
  1366.  ?
  1367.  фіброзної тканини клапана без дифузного відкладання фібрину 
  1368.  неушкодженого ендотелію і відкладанням фібриногену 
  1369.  Поліартрит при ревматизмі переважно: 
  1370.  * серозно-фібринозний 
  1371.  геморагічний 
  1372.  гнійний 
  1373.  катаральний 
  1374.  ?
  1375.  При поєднання ендокардиту і міокардиту (при ревматизмі) говорять про: 
  1376.  * ревматичний кардит 
  1377.  ?
  1378.  подвійний кардит 
  1379.  гострий кардит 
  1380.  підгострий кардит 
  1381.  При дерматоміозиті знижується ферментативна активність та запаси глікогену: 
  1382.  * зникає посмугованість м’язів 
  1383.  виникає дифузна посмугованість міокарда 
  1384.  виникає осередкова посмугованість міокарда 
  1385.  виникає посмугованість тільки гладеньких м’язів 
  1386.  склероз 
  1387.  При дерматоміозиті в м’язах спостерігаються дистрофічні зміни і м’язи: 
  1388.  укорочуються 
  1389.  * атрофуються 
  1390.  гіпертрофуються 
  1391.  регенерують 
  1392.  відновлюються 
  1393.  При дерматоміозиті м’язи поступово: 
  1394.  * заміщуються сполучною тканиною, жировими масами 
  1395.  збільшуються 
  1396.  деформуються 
  1397.  звапнюються 
  1398.  ?
  1399.  При облітерації перикарду в серцевій сорочці проходить звапнення (результат ревматизму) в такому разі має місце : 
  1400.  * панцирне серце 
  1401.  ?
  1402.  тигрове серце 
  1403.  волове серце 
  1404.  волосате серце 
  1405.  При подагрі переважної деформації зазнають 
  1406.  * Колінні та кульшові суглоби 
  1407.  Ліктьові суглоби 
  1408.  Дрібні суглоби рук 
  1409.  Дрібні суглоби ніг 
  1410.  Дрібні суглоби рук і ніг 
  1411.  При поєднанні ендокардиту, міокардиту і перикардиту говорять про ревматичний: 
  1412.  * панкардит 
  1413.  трансмуральний кардит 
  1414.  полікардит 
  1415.  кардит 
  1416.  ?
  1417.  При ревматизмі переважно уражаються : 
  1418.  * серце і судин 
  1419.  нирки і печінка 
  1420.  артерії середнього калібру 
  1421.  артерії м’язево-еластичного типу 
  1422.  ?
  1423.  При ревматизмі періоди загострення змінюються періодами згасання (ремісіями) , тому перебіг ревматизму: 
  1424.  ремітуючий 
  1425.  неоднорідний 
  1426.  ?
  1427.  * хвилеподібний 
  1428.  повторний 
  1429.  При ревматизмі сенсибілізуючим фактором виступають антитіла проти: 
  1430.  * В-гемолітичного стрептокока типу А 
  1431.  B-гемолізуючого стрептокока типу В 
  1432.  C-гемолітичного стрептокока типу АВ 
  1433.  D-гемолізуючого стафілокока типу А 
  1434.  ?
  1435.  При ревматизмі стрептококи проникаючи в організм через мигдалики, виділяють токсини і викликають в місцях інвазії руйнування клітин і запалення, яке звичайно проявляється: 
  1436.  * ангіною 
  1437.  перитонзілярним абсцесом 
  1438.  заглоточним абсцесом 
  1439.  катаром носоглотки 
  1440.  ?
  1441.  При ревматизмі стрептококи проникаючи в організм через мигдалики, виділяють токсини, які з продуктами руйнування клітин саме є: 
  1442.  активованими антитілами 
  1443.  імунними комплексами 
  1444.  антитілами, на які виробляються антигени 
  1445.  * антигенами, на які виробляються антитіла 
  1446.  ?
  1447.  При ревматизмі суглобовий хрящ: 
  1448.  * не пошкоджується, а тому деформації суглобів не буває 
  1449.  пошкоджується, а тому деформації суглобів буває 
  1450.  геморагічне запалення 
  1451.  частково пошкоджується, а тому деформація суглобів осередкова 
  1452.  пошкоджується, а тому буває деформація колінних суглобів 
  1453.  При ревматизмі у випадку поєднання ендокардиту і міокардиту говорять про: 
  1454.  * ревматичний кардит 
  1455.  подвійний кардит 
  1456.  гострий кардит 
  1457.  підгострий кардит 
  1458.  ?
  1459.  При ревматизмі у випадку поєднання ендокардиту, міокардиту і перикардиту говорять про ревматичний: 
  1460.  * панкардит 
  1461.  трансмуральний кардит 
  1462.  полікардит 
  1463.  кардит 
  1464.  ?
  1465.  При ревматичних хворобах головною патогенетичною ділянкою є : 
  1466.  * прогресуюча дезорганізація сполучної тканини 
  1467.  застійне повнокрів’я навколо дрібних суглобів 
  1468.  ішемізація капілярного русла 
  1469.  гіпертрофія лівих відділів серця 
  1470.  ?
  1471.  При ревматоїдному артириті виникають аутоімунні реакції і Т-лімфоцити виділяють медіатори запалення та лізуючі цитокіни, які руйнують: 
  1472.  * суглоб 
  1473.  хребет 
  1474.  серце 
  1475.  нирки 
  1476.  ?
  1477.  При ревматоїдному артриті в першій стадії синовіїту розвивається набряк синовіальної оболонки, ворсин з розвитком: 
  1478.  * дезорганізації сполучної тканини 
  1479.  гідропічної дистрофії 
  1480.  вакуольно- гіалінової дистрофії 
  1481.  проліферації 
  1482.  ?
  1483.  При ревматоїдному артриті в першій стадії синовіїту в тканинах виявляються ознаки клітинної запальної реакції, ворсини некротизуються і: 
  1484.  Утворюються гіалінові тільця 
  1485.  утворюютьсярисові тільця
  1486.  зникаютьрисові тільця
  1487.  не з’являютьсярисові тільця
  1488.  утворюютьсярисові тільцятільки в одному суглобі- 
  1489.  При розвитку ревматичної гранульоми у фазі склерозу фібробласти заміщують зону фібриноїдного некрозу, синтезуються: 
  1490.  * аргірофільні і колагенові волокна 
  1491.  мукоїдні волокна 
  1492.  фібриноїдні волокна 
  1493.  гіалінові і колоїдні волокна 
  1494.  ?
  1495.  При розвитку ревматичної гранульоми у фазі склерозу гранульома набирає властивостей рубця, така ознака свідчить про: 
  1496.  * ремісію хвороби 
  1497.  ?
  1498.  загострення процесу після ремісії 
  1499.  відновлення процесу після активної атаки ревматизму 
  1500.  деяке сповільнення темпів розвитку 
  1501.  При системній склеродермії обличчя хворого стає: 
  1502.  * маскоподібним 
  1503.  блідим 
  1504.  гіперемійованим 
  1505.  ціанотичним 
  1506.  сірим 
  1507.  При системній склеродермії спостерігаєтьсясклеродермічне серце, для якого характерно: 
  1508.  бура атрофія міокарда 
  1509.  * склероз стулок мітрального клапана, субендокардіальний кардіосклероз 
  1510.  гіпертрофія міокарду лівого шлуночка, еластофіброз 
  1511.  гіпертрофія міокарду правого і лівого шлуночка, субепікардіальний еластофіброз 
  1512.  гіпертрофія міокарду правого шлуночка і лівого передсердя 
  1513.  При системній склеродермії у шкірі виявляється: 
  1514.  Атрофія придатків шкіри 
  1515.  *дифузна або вогнищева атрофія епідермісу 
  1516.  гіпертрофія епідермісу 
  1517.  часткова гіперплазія компонентів дерми 
  1518.  гіпертрофія епідермісу і депігментація 
  1519.  При системному червоному вовчаку порушується: 
  1520.  обмін ДНК і утворюються антигени до компонентів ядра і цитоплазми 
  1521.  * обмін ДНК і утворюються антитіла до компонентів ядра і цитоплазми 
  1522.  обмін РНК і утворюються антитіла до компонентів ядра і цитоплазми 
  1523.  обмін РНК і утворюються антитіла 
  1524.  обмін ДНК і утворюються антигени до компонентів ядра і цитоплазми 
  1525.  При склеродермії у шлунково-кишковому тракті відмічаються: 
  1526.  * склеротичні зміни підслизового та м’язового шарів шлунку 
  1527.  запалення 
  1528.  карциноматозні зміни кишечника 
  1529.  аденоматозні зміни підшлункової залози 
  1530.  дивертикули кишечника 
  1531.  При типовому перебігу ревматизму в першу чергу пошкоджується: 
  1532.  * серце 
  1533.  тільки великі суглоби 
  1534.  тільки дрібні суглоби 
  1535.  тільки нирки 
  1536.  ?
  1537.  При типовому перебігу ревматизму в першу чергу пошкоджується серце, в якому розвивається такий патологічний процес, як: 
  1538.  * ендокардит і міокардит 
  1539.  ендоваскуліт коронарних артерій 
  1540.  перикардит і панкардит 
  1541.  пери васкуліт коронарних артерій 
  1542.  ?
  1543.  При якій ревматичній хворобі переважає ураження структур серця 
  1544.  * Ревматизм 
  1545.  Ревматоїдний артрит 
  1546.  Системний червоний вовчак 
  1547.  Вузликовий периартеріїт 
  1548.  Дерматоміозит 
  1549.  Причина ревматоїдного артриту невідома, але відмічається генетична схильність у виникненні: 
  1550.  * аутоімунних реакцій до колагену ІІ типу 
  1551.  гіпертермічних реакцій 
  1552.  гетероімунних реакцій 
  1553.  анафілаксії 
  1554.  імунних реакцій до проколагену 
  1555.  Про який період розвитку ревматизму свідчить альтеративно-ексудативна фаза ревматичної гранульоми : 
  1556.  * “квітучий
  1557.  “вянучий
  1558.  “зів’ялий
  1559.  “відквітлий
  1560.  ?
  1561.  Про який період ревматизму свідчить наявність ревматичної гранульоми у фазі склерозу: 
  1562.  ?
  1563.  * ремісію хвороби 
  1564.  загострення процесу після ремісії 
  1565.  відновлення процесу після активної атаки ревматизму 
  1566.  деяке сповільнення темпів розвитку 
  1567.  Проникливість капілярів при ревматизмі різко підвищується, клінічно це проявляється : 
  1568.  * нодозною еритемою 
  1569.  ?
  1570.  поліеритематозним дерматитом 
  1571.  осередковим дерматитом 
  1572.  ДВЗ-синдромом 
  1573.  Пусковим моментом ревматоїдного артириту часто є мікробне інфікування, особливо віруси, внаслідок чого виробляється: 
  1574.  ?
  1575.  * ревматоїдний фактор 
  1576.  фактор Кастла 
  1577.  ревмогенний фактор 
  1578.  полівірусний фактор 
  1579.  Рання діагностика і ранній початок лікування ревматизму: 
  1580.  * може привести до повного видужання 
  1581.  ніколи не може привести до видужання 
  1582.  не може привести до реорганізації сполучної тканини 
  1583.  не може привести до реституції сполучної тканини 
  1584.  не може привести до реорганізації сполучної тканини 
  1585.  Ревматизмхронічне захворювання з переважним ураженням: 
  1586.  * серця і судин 
  1587.  нирок і печінки 
  1588.  артерій середнього калібру 
  1589.  артерій м’язево- еластичного типу 
  1590.  ?
  1591.  Ревматичні хворобице група хронічних захворювань, які характеризуються системним ураженням: 
  1592.  * сполучної тканини і кровоносних судин 
  1593.  суглобів 
  1594.  органів кровообігу 
  1595.  ?
  1596.  Нирок 
  1597.  Ревматоїдний факторце є аутоантитіла до власних: 
  1598.  * IgG 
  1599.  Ig Е 
  1600.  Ig М 
  1601.  Ig А 
  1602.  Ig Л 
  1603.  Результатом перикардиту є утворення: 
  1604.  ?
  1605.  * злук порожнини серцевої сорочки 
  1606.  нагноєнням порожнини серцевої сорочки 
  1607.  папілярною проліферацією епікарда 
  1608.  ворсинчато- папілярною трансформацією епікарда 
  1609.  Результатом ранньої діагностики і раннього початку лікування ревматизму є: 
  1610.  * повне видужання 
  1611.  ніколи не може привести до видужання 
  1612.  не може привести до реорганізації сполучної тканини 
  1613.  не може привести до реституції сполучної тканини 
  1614.  ніколи не може привести до видужання 
  1615.  Розвитком кардіосклерозу міокардит завершується при: 
  1616.  * сприятливому перебігу ревматизму 
  1617.  ?
  1618.  несприятливому перебігу ревматизму 
  1619.  перебігу ревматизму з частими рецидивами 
  1620.  перебігу ревматизму з високою активністю показників крові 
  1621.  Серед вісцеральних проявів ревматоїдного артриту в легенях може розвиватися : 
  1622.  * пневмосклероз 
  1623.  обструктивний бронхіт 
  1624.  емфізема 
  1625.  астматичний бронхіт 
  1626.  рубець 
  1627.  Серед вісцеральних проявів ревматоїдного артриту в серці може розвиватися : 
  1628.  * ендокардит з формуванням вади 
  1629.  гостра аневризма 
  1630.  хронічна аневризма 
  1631.  бура атрофія 
  1632.  склероз 
  1633.  Системна склеродерміяце захворювання, яке характеризується розвитком дифузного склерозу та гіалінозу: 
  1634.  * сполучної тканини різних органів та тканин 
  1635.  базальних мембран 
  1636.  склери 
  1637.  епідермісу 
  1638.  дерми 
  1639.  Системна склеродермія характеризується в шкірі: 
  1640.  порушенням васкуляризації 
  1641.  * склеротичними і атрофічними змінами 
  1642.  запаленням 
  1643.  звапненням 
  1644.  порушенням васкуляризації 
  1645.  Системний червоний вовчак(СЧВ) –це системне захворювання, яке супроводжується: 
  1646.  * вираженою аутоімунізацією 
  1647.  вираженою проліферацією фіброцитів 
  1648.  вираженою деформацією суглобового апарату 
  1649.  вираженими змінами ендокарду 
  1650.  запаленням 
  1651.  Склеродермічне серце включає в себе: 
  1652.  * склероз стулок мітрального клапана, субендокардіальний кардіосклероз 
  1653.  гіпертрофія міокарду лівого шлуночка, еластофіброз 
  1654.  гіпертрофія міокарду правого і лівого шлуночка, субепікардіальний еластофіброз 
  1655.  гіпертрофія міокарду правого шлуночка і лівого передсердя 
  1656.  буру атрофію міокарда 
  1657.  Сполучна тканина яких структур найбільше пошкоджується при ревматоїдному артриті?
  1658.  серця 
  1659.  нирок 
  1660.  печінки 
  1661.  скелетних мязів 
  1662.  * капсули суглобів 
  1663.  Спорідненість антитіла проти гемолітичного стрептокока типу А з антигенами сполучної тканини серця пояснює переважне ураження у хворих на ревматизм: 
  1664.  * серця 
  1665.  ?
  1666.  тільки епікарда 
  1667.  тільки ендокарда 
  1668.  частіше перикарда 
  1669.  Стадії дезорганізації сполучної тканини такі як фібриноїдні зміни, набухання і некроз, відносять до: 
  1670.  * незворотних 
  1671.  зворотних 
  1672.  частково зворотних 
  1673.  пограничних 
  1674.  зворотних 
  1675.  Стадія гранулематозу при ревматизмі морфологічно проявляється: 
  1676.  * клітинною запальною реакцією 
  1677.  монокінною реакцією 
  1678.  цитокінною реакцією 
  1679.  поліморфно- клітинною реорганізацією запалення 
  1680.  ?
  1681.  Так як при ревматизмі періоди загострення змінюються періодами згасання (ремісіями) перебіг ревматизму: 
  1682.  ремітуючий 
  1683.  неоднорідний 
  1684.  ?
  1685.  * хвилеподібний 
  1686.  повторний 
  1687.  Третя стадія при ревматоїдному артриті проявляється: 
  1688.  склерозом 
  1689.  * фіброзно-кістковим анкілозом 
  1690.  фіброзним келоїдом 
  1691.  кістковим амілоїдозом 
  1692.  фіброзним і кістковим амілоїдозом 
  1693.  Третя стадія при ревматоїдному артриті розвивається після тривалого перебігу хвороби і проявляється: 
  1694.  * фіброзно-кістковим анкілозом 
  1695.  ?
  1696.  фіброзним келоїдом 
  1697.  кістковим амілоїдозом 
  1698.  фіброзним і кістковим амілоїдозом 
  1699.  Три фази розвитку ревматичної гранульомиальтеративно-ексудативну, проліферативну і склеротичну виділив: 
  1700.  * Талалаєв 
  1701.  Бішоф 
  1702.  Амосов 
  1703.  Ашоф 
  1704.  Амосов 
  1705.  У патогенезі ревматоїдного артрита важливу роль відіграють: 
  1706.  * імунні комплекси, де антитілами є імуноглобуліни різних класів (Ig M, Ig G, Ig A)
  1707.  ?
  1708.  імунні комплекси, де є імуноглобуліни різних класів (Ig N, Ig Q, Ig B)
  1709.  комплекси, де є імуноглобуліни різних класів (Ig Y, Ig H, Ig L)
  1710.  імунні комплекси, де антигени є глобуліни різних класів (Ig M, Ig G, Ig A)
  1711.  У проліферативній фазі розвитку ревматичної гранульоми клітини починають витягуватися, зявляються фібробласти, зменшується кількість фібриноїдних мас, формується: 
  1712.  * “вянуча гранульома
  1713.  ?
  1714.  “квітнуча гранульома
  1715.  “ розквітла гранульома
  1716.  “ зів’яла гранульома
  1717.  У результаті хвороби Бехтєрєва розвивається : 
  1718.  остеопороз 
  1719.  * кістковий анкілоз 
  1720.  кістковий амілоїдоз 
  1721.  остеопетроз 
  1722.  остеопороз 
  1723.  У розвитку ревматизму серед стадій дезорганізації сполучної тканини є такі фібриноїдні зміни , як набухання і некроз, їх відносять до: 
  1724.  * незворотних 
  1725.  зворотних 
  1726.  частково зворотних 
  1727.  пограничних 
  1728.  зворотних 
  1729.  У розвитку ревматизму спостерігається мукоїдний набряк, який є: 
  1730.  * поверхневою і зворотною дезорганізацією сполучної тканини 
  1731.  незворотною дезорганізацією сполучної тканини 
  1732.  поверхневою реорганізацією сполучної тканини 
  1733.  зворотною проліферацією сполучної тканини 
  1734.  поверхневою реорганізацією сполучної тканини 
  1735.  Ускладнення хвороби Бехтєрєва
  1736.  * кістковий анкілоз 
  1737.  кістковий амілоїдоз 
  1738.  остеопеторз 
  1739.  остеопороз 
  1740.  ?
  1741.  Ускладненням ревматизму при бородавчатому ендокардиті може бути: 
  1742.  * тромбоемболія 
  1743.  медіастініт 
  1744.  тромбофлебіт 
  1745.  амілоїдоз 
  1746.  ?
  1747.  Ускладненнями ревматизму можуть бути: 
  1748.  * шварти і облітерація порожнини перикарда 
  1749.  медіастініт 
  1750.  тромбофлебіт 
  1751.  амілоїдоз 
  1752.  ?
  1753.  Ускладненнями ревматизму при бородавчатому ендокардиті можуть бути: 
  1754.  * інфаркти внутрішніх органів 
  1755.  медіастініт 
  1756.  тромбофлебіт 
  1757.  амілоїдоз 
  1758.  ?
  1759.  Фібриноїдні зміни (набухання і некроз) при ревматизмі характеризуються: 
  1760.  * гомогенізацією колагенових волокон з просяканням їх білками плазми 
  1761.  гомогенізацією нервових волокон з просяканням їх білками 
  1762.  гомогенізацією келоїдних волокон з просяканням їх білками 
  1763.  гомогенізацією грануляційної тканини з просяканням білками плазми 
  1764.  гомогенізацією келоїдних волокон з просяканням їх білками 
  1765.  Характер запалення перикарда при ревматизмі : 
  1766.  * серозно-фібринозного ексудативного запалення 
  1767.  ?
  1768.  гнійного ексудативного запалення 
  1769.  геморагічного ексудативного запалення 
  1770.  катарального ексудативного запалення 
  1771.  Характерною ознакою вовчакового гломерулонефриту є відкладання: 
  1772.  * імунних комплексів і потовщення капілярів у виглядідротяних петель
  1773.  неімунних комплексів і потовщення капілярів у виглядідротяних паличок
  1774.  імунних комплексів і потовщення капілярів у виглядідротяних намистинок
  1775.  неімунних комплексів і потоншення капілярів у виглядідротяних кілець
  1776.  неімунних комплексів і потоншення капілярів у виглядідротяних петель
  1777.  Характерною ознакою ревматоїдного артриту є: 
  1778.  * розвиток негнійного проліферативного синовіїту з наступною деформацією суглобів 
  1779.  розвиток гнійного синовіїту з наступною деформацією суглобів 
  1780.  ?
  1781.  розвиток негнійного непроліферативного синовіїту без деформації суглобів 
  1782.  розвиток гнійного проліферативного синовіїту без деформації суглобів 
  1783.  Хворіють на системний червоний вівчак частіше: 
  1784.  * жінки молодого віку 
  1785.  молоді чоловіки 
  1786.  діти 
  1787.  літні люди 
  1788.  підростки 
  1789.  Хвороба Бехтєрєваце хронічне ревматичне захворювання з ушкодженням: 
  1790.  * суглобово-звязкового апарату хребта 
  1791.  суглобового апарату 
  1792.  великих суглобів 
  1793.  дрібних і великих суглобів 
  1794.  суглобового апарату 
  1795.  Хвороба Лібмана-Сакса -це системне захворювання, яке супроводжується 
  1796.  запаленням 
  1797.  * вираженою аутоімунізацією 
  1798.  вираженою проліферацією фіброцитів 
  1799.  вираженою деформацією суглобового апарату 
  1800.  вираженими змінами ендокарду 
  1801.  Хвороба Лібмана-Сакса має гострий або хронічний перебіг і характеризується переважним ураженням: 
  1802.  селезінки 
  1803.  * шкіри, судин, нирок 
  1804.  нервової системи 
  1805.  шлунково- кишкового тракту 
  1806.  ендокринних залоз 
  1807.  Хронічне ревматичне захворювання з ураженням суглобово-зв’язкового апарату хребта називається хвороба: 
  1808.  * Бехтєрєва 
  1809.  Ходжкіна 
  1810.  Лібмана-Сакса 
  1811.  Соколовського-Буйо 
  1812.  Понсе 
  1813.  Хронічне ревматичне захворювання з ураженням суглобово-зв’язкового апарату хребта називається: 
  1814.  * анкілозуючий спондилоартрит 
  1815.  анкілозуючий тендовагініт 
  1816.  анкілозуючий бурсит 
  1817.  анкілозуючий перихондрит 
  1818.  артрит 
  1819.  Хронічне ревматичне захворювання з ураженням суглобово-зв’язкового апарату хребтахвороба Бєхтєрєва після тривалого перебігу закінчується: 
  1820.  * нерухомістю хребта 
  1821.  ?
  1822.  звичним випадінням дисків 
  1823.  нестабільністю міжхребетних дисків 
  1824.  осередковим остеохондрозом 
  1825.  Хто вперше виділив три фази розвитку ревматичної гранульомиальтеративно-ексудативну, проліферативну і склеротичну: 
  1826.  Абрикосов 
  1827.  Талалаєв 
  1828.  Бішоф 
  1829.  Амосов 
  1830.  *Ашоф 
  1831.  Хто вперше описав стадію гранулематозу у вигляді вузликових утворів в стромі серця: 
  1832.  * Ашоф 
  1833.  Бішоф 
  1834.  Амосов 
  1835.  Лангерганс 
  1836.  Абрикосов 
  1837.  Хто переважно хворіє на ревматоїдний артрит: 
  1838.  підлітки 
  1839.  *жінки 
  1840.  чоловіки 
  1841.  діти 
  1842.  літні люди 
  1843.  Часто перикардит при ревматизмі завершується облітерацією порожнини серцевої сорочки і звапненням, таке явище має назву: 
  1844.  * панцирне серце 
  1845.  ?
  1846.  «тигрове» серце 
  1847.  «волове» серце 
  1848.  волохате серце 
  1849.  Часто перикардит при ревматизмі завершується утворенням: 
  1850.  * злук порожнини серцевої сорочки 
  1851.  нагноєнням порожнини серцевої сорочки 
  1852.  папілярною проліферацією епікарда 
  1853.  ?
  1854.  ворсинчато- папілярною трансформацією епікарда 
  1855.  Чим проявляється третя стадія при ревматоїдному артриті : 
  1856.  склерозом 
  1857.  * фіброзно-кістковим анкілозом 
  1858.  фіброзним келоїдом 
  1859.  кістковим амілоїдозом 
  1860.  фіброзним і кістковим амілоїдозом 
  1861.  Чим проявляється друга стадія при ревматоїдному артриті : 
  1862.  склерозом 
  1863.  * розростанням ворсин і проліферацією синовіоцитів 
  1864.  зникненням ворсин і атрофією синовіоцитів 
  1865.  зменшенням ворсин і проліферація хондроцитів 
  1866.  розростанням хондроцитів і проліферацією хондробластів 
  1867.  Чим супроводжується гострий бородавчатий ендокардит при ревматизмі: 
  1868.  * фібриноїдними змінами сполучної тканини і десквамацією ендотелію з відкладанням у ділянках його пошкодження тромботичних мас у вигляді бородавок 
  1869.  мукоїдними змінами сполучної тканини з відкладанням тромботичних мас у вигляді бородавок 
  1870.  ?
  1871.  фібриногенними змінами сполучної тканини і ендотелію з відкладанням мас у вигляді бородавок 
  1872.  фібриноїдними змінами кардіоміоцитів і десквамацією епікарду з відкладанням бородавок 
  1873.  Чим характеризуються фібриноїдні зміни (набухання і некроз) при ревматизмі: 
  1874.  * гомогенізацією колагенових волокон з просяканням їх білками плазми 
  1875.  гомогенізацією нервових волокон з просяканням їх білками 
  1876.  гомогенізацією келоїдних волокон з просяканням їх білками 
  1877.  гомогенізацією грануляційної тканини з просяканням білками плазми 
  1878.  гомогенізацією келоїдних волокон з просяканням їх білками 
  1879.  Шкіра при системній склеродермії містить вогнища: 
  1880.  * гіперпігментації, гемангіоектазій 
  1881.  депігментацій 
  1882.  пустульозу 
  1883.  везикульозу 
  1884.  висипання 
  1885.  Шкіра при системній склеродермії стає: 
  1886.  * щільною 
  1887.  м’якою 
  1888.  дряблою 
  1889.  тьмяною 
  1890.  рудою 
  1891.  Що виробляється при мікробному інфікуванні при ревматоїдному артриті: 
  1892.  ?
  1893.  * ревматоїдний фактор 
  1894.  фактор Кастла 
  1895.  ревмогенний фактор 
  1896.  полівірусний фактор 
  1897.  Що відбувається із суглобовим хрящем при ревматизмі: 
  1898.  геморагічне запалення 
  1899.  * не пошкоджується, а тому деформації суглобів не буває 
  1900.  пошкоджується, а тому деформації суглобів буває 
  1901.  частково пошкоджується, а тому деформація суглобів осередкова 
  1902.  пошкоджується, а тому буває деформація колінних суглобів 
  1903.  Що відіграє важливу роль в патогенезі ревматоїдного артриту: 
  1904.  імунні комплекси, де антигени є глобуліни різних класів (Ig M, Ig G, Ig A)
  1905.  * імунні комплекси, де антитілами є імуноглобуліни різних класів (Ig M, Ig G, Ig A)
  1906.  імунні комплекси, де антигени є глобуліни різних класів (Ig M, Ig G, Ig A) - 
  1907.  імунні комплекси, де є імуноглобуліни різних класів (Ig N, Ig Q, Ig B)
  1908.  комплекси, де є імуноглобуліни різних класів (Ig Y, Ig H, Ig L)
  1909.  Що відносять до частих ускладнень ревматоїдного артриту: 
  1910.  нефролітіаз 
  1911.   *амілоїдоз нирок з розвитком уремії, що часто є причиною смерті хворих 
  1912.  гіпостатичну пневмонію 
  1913.  полікістоз нирок 
  1914.  сечокам’яну хворобу 
  1915.  Що включає в себе дезорганізація сполучної тканини при ревматичних хворобах : 
  1916.  гіаліново- крапельну дистрофію 
  1917.  * мукоїдний набряк 
  1918.  амілоїдоз 
  1919.  вакуольну дистрофію 
  1920.  ?
  1921.  Що є вирішальним фактором розвитку склеродермії - це є порушення синтезу: 
  1922.  келоїду 
  1923.  * колагену 
  1924.  фібрину 
  1925.  фібриногену 
  1926.  келоїду 
  1927.  Що є головною патогенетичною ланкою при ревматичних хворобах : 
  1928.  ?
  1929.  * прогресуюча дезорганізація сполучної тканини 
  1930.  застійне повнокрів’я навколо дрібних суглобів 
  1931.  ішемізація капілярного русла 
  1932.  гіпертрофія лівих відділів серця 
  1933.  Що є провідним клініко-морфологічним проявом при дерматоміозиті : 
  1934.  Системне ураження тільки гладеньких м’язів 
  1935.  * Системне ураження поперечносмугастої мускулатури 
  1936.  Системне ураження шкіри 
  1937.  Системне ураження дерми 
  1938.  Системне ураження тільки гладеньких м’язів 
  1939.  Що є характерною ознакою вовчакового гломерулонефриту - це відкладання: 
  1940.  * імунних комплексів і потовщення капілярів у виглядідротяних петель
  1941.  неімунних комплексів і потовщення капілярів у виглядідротяних паличок
  1942.  імунних комплексів і потовщення капілярів у виглядідротяних намистинок
  1943.  неімунних комплексів і потоншення капілярів у виглядідротяних кілець
  1944.  неімунних комплексів і потоншення капілярів у виглядідротяних петель
  1945.  Що є характерною ознакою ревматоїдного артриту 
  1946.  ?
  1947.  розвиток негнійного проліферативного синовіїту з наступною деформацією суглобів 
  1948.  розвиток гнійного синовіїту з наступною деформацією суглобів 
  1949.  * розвиток негнійного непроліферативного синовіїту без деформації суглобів 
  1950.  розвиток гнійного проліферативного синовіїту без деформації суглобів 
  1951.  Що найчастіше уражає ревматичний процес: 
  1952.  * мітральний і аортальний клапани 
  1953.  трикуспідальний клапан 
  1954.  клапани легеневої артерії 
  1955.  клапани легеневої артерії і трикуспідальний клапан 
  1956.  ?
  1957.  Що порушується при системному червоному вівчаку : 
  1958.  обмін ДНК і утворюються антигени до компонентів ядра і цитоплазми 
  1959.  * обмін ДНК і утворюються антитіла до компонентів ядра і цитоплазми 
  1960.  обмін РНК і утворюються антитіла до компонентів ядра і цитоплазми 
  1961.  обмін РНК і утворюються антитіла 
  1962.  обмін ДНК і утворюються антигени до компонентів ядра і цитоплазми 
  1963.  Що розвивається в нирках при хворобі Лібмана-Сакса: 
  1964.  пієлонефрит 
  1965.  * вовчаковий гломерулонефрит 
  1966.  гострий гломерулонефрит 
  1967.  підгострий гломерулонефрит 
  1968.  хронічний нефрит 
  1969.  Що руйнують медіатори запалення та лізуючі цитокіни При ревматоїдному артириті виникають аутоімунні реакції і Т-лімфоцити виділяють, які руйнують: 
  1970.  * суглоб 
  1971.  хребет 
  1972.  серце 
  1973.  нирки 
  1974.  ?
  1975.  Що таке ревматичні хвороби –(це група хронічних захворювань, які характеризуються системним ураженням) : 
  1976.  * сполучної тканини і кровоносних судин 
  1977.  суглобів 
  1978.  органів кровообігу 
  1979.  &
  1980.  нирок 
  1981.  Що таке ревматоїдний факторце є аутоантитіла до власних: 
  1982.  ?
  1983.  Ig Е 
  1984.  Ig М 
  1985.  Ig А 
  1986.  * IgG 
  1987.  Що утворюється у другій стадії синовіїту при ревматоїдному артриті, яка проявляється запальною клітинною інфільтрацією: 
  1988.  склероз 
  1989.  * грануляційна тканина на поверхні суглоба 
  1990.  набряку суглоба 
  1991.  набряку навколо суглоба 
  1992.  периваскулярних грануляцій 
  1993.  Як називається хронічне ревматичне захворювання з ураженням суглобово-зв’язкового апарату хребта - це :хвороба: 
  1994.  Понсе 
  1995.  * Бехтєрєва 
  1996.  Ходжкіна 
  1997.  Лібмана-Сакса 
  1998.  Соколовського-Буйо 
  1999.  Як як при ревматизмі стрептококи проникаючи в організм через мигдалики, виділяють токсини і викликають в місцях інвазії руйнування клітин і запалення, яке звичайно проявляється: 
  2000.  * ангіною 
  2001.  перитонзілярним абсцесом 
  2002.  заглоточним абсцесом 
  2003.  катаром носоглотки 
  2004.  ?
  2005.  Яка локалізаціяквітучих,вянучихі склеротичних ревматичних гранульом при ревматизмі : 
  2006.  ?
  2007.  * у периваскулярній сполучній тканині міокарда 
  2008.  кардіоміоцитах 
  2009.  ендотелії судин міокарда 
  2010.  епікарді 
  2011.  Яка найчастіша причина смерті хворих на ревматизм є : 
  2012.  ?
  2013.  * декомпенсована вада серця 
  2014.  амілоїдоз 
  2015.  сепсис 
  2016.  гіпостатична пневмонія 
  2017.  Яке ускладнення ревматизму при бородавчатому ендокардиті може бути: 
  2018.  * тромбоемболія 
  2019.  медіастініт 
  2020.  тромбофлебіт 
  2021.  амілоїдоз 
  2022.  ?
  2023.  Який характер запалення при перикардиті: 
  2024.  ?
  2025.  гнійного ексудативного запалення 
  2026.  геморагічного ексудативного запалення 
  2027.  * серозного ексудативного запалення 
  2028.  катарального ексудативного запалення 
  2029.  Який ендокардит може бути при ревматизмі за локалізацією: 
  2030.  * клапанним 
  2031.  інтрамуральним 
  2032.  трансмуральним 
  2033.  епікардіальним 
  2034.  ?
  2035.  Який за локалізацією ендокардит (запалення ендокарда) при ревматизмі: 
  2036.  * хордальним 
  2037.  інтрамуральним 
  2038.  трансмуральним 
  2039.  епікардіальним 
  2040.  ?
  2041.  Який орган пошкоджується в першу чергу при типовому перебігу ревматизму: 
  2042.  * серце 
  2043.  тільки великі суглоби 
  2044.  тільки дрібні суглоби 
  2045.  тільки нирки 
  2046.  ?
  2047.  Який патологічний процес розвивається в серці при типовому перебігу ревматизму : 
  2048.  * ендокардит і міокардит 
  2049.  ендоваскуліт коронарних артерій 
  2050.  перикардит і панкардит 
  2051.  пери васкуліт коронарних артерій 
  2052.  ?
  2053.  Який процес включає в себе мукоїдний набряк, що розвивається при ревматизмі: 
  2054.  * поверхневою і зворотною дезорганізацією сполучної тканини 
  2055.  незворотною дезорганізацією сполучної тканини 
  2056.  поверхневою реорганізацією сполучної тканини 
  2057.  зворотною проліферацією сполучної тканини 
  2058.  незворотною дезорганізацією сполучної тканини 
  2059.  Який характер запалення при артритичній формі ревматизму: 
  2060.  геморагічний 
  2061.  * серозно-фібринозний 
  2062.  геморагічний 
  2063.  гнійний 
  2064.  катаральний 
  2065.  Які антитіла виступають сенсибілізуючим фактором при ревматизмі: 
  2066.  А-гемолізуючого стрептокока типу В 
  2067.  B-гемолітичного стрептокока типу АВ 
  2068.  C-гемолізуючого стафілокока типу А 
  2069.  * В-гемолітичного стрептокока типу А 
  2070.  ?
  2071.  Які види ревматичного клапанного ендокардиту розрізняють в залежності від переважання альтеративного чи регенеративного процесу : 
  2072.  * гострий бородавчатий ендокардит 
  2073.  ?
  2074.  гострий інтрамуральний ендокардит 
  2075.  підгострий трансмуральний ендокардит 
  2076.  гострий епікардіальний ендокардит 
  2077.  Які дистрофічні зміни нервових клітин зустрічаються при ревматизмі у звязку із васкулітами у головному мозку: 
  2078.  ?
  2079.  * вогнища деструкції та крововиливів 
  2080.  вогнища гіалінозу 
  2081.  вогнища амілоїдозу 
  2082.  ділянки абсцедування 
  2083.  Які зміни в шкіри виявляються при системній склеродермії: 
  2084.  порушення васкуляризації 
  2085.  * склеротичними і атрофічними змінами 
  2086.  запаленням 
  2087.  звапненням 
  2088.  порушенням васкуляризації 
  2089.  Які структури найбільш ушкоджуються при ревматоїдному артриті найбільше: 
  2090.  * опорно-руховий апарат 
  2091.  серце 
  2092.  нирки 
  2093.  нервова система 
  2094.  ?
  2095.  Які структури найбільше деформуються при подагрі?
  2096.  Колінні суглоби 
  2097.  Кульшові суглоби 
  2098.  Дрібні суглоби рук 
  2099.  * Дрібні суглоби ніг 
  2100.  Дрібні суглоби рук і ніг 
  2101.  Які структури уражаються при дерматоміозиті: 
  2102.  * поперечно-смугастої мускулатури 
  2103.  шкіри 
  2104.  дерми 
  2105.  тільки гладеньких м’язів 
  2106.  ?
  2107.  Які структури уражаються при хворобі Бехтєрєва
  2108.  * суглобово-звязкового апарату хребта 
  2109.  суглобового апарату 
  2110.  великих суглобів 
  2111.  дрібних і великих суглобів 
  2112.  суглобового апарату 
  2113.  Які структури утворюються в результаті взаємодії токсинів стрептокока та продуктів руйнування клітин в мигдаликах при ревматизмі: 
  2114.  активовані антитіла 
  2115.  імунні комплекси 
  2116.  антитіла, на які виробляються антигени 
  2117.  * антигени, на які виробляються антитіла 
  2118.  активовані антитіла 
  2119.  Які стуктури найчастіше уражаються при ревматичному процесі: 
  2120.  * мітральний і аортальний клапани 
  2121.  трикуспідальний клапан 
  2122.  клапани легеневої артерії 
  2123.  клапани легеневої артерії і трикуспідальний клапан 
  2124.  ?
  2125.  Які судини уражаються при вузликовому периартеріїті: 
  2126.  артерії великого калібру 
  2127.  артеріоло-капілярні анастамози 
  2128.  * артерії середнього і дрібного калібру 
  2129.  аорта 
  2130.  артерії великого калібру 
  2131.  Які ускладнення ревматизму при бородавчатому ендокардиті: 
  2132.  ?
  2133.  медіастініт 
  2134.  тромбофлебіт 
  2135.  амілоїдоз 
  2136.  * інфаркти внутрішніх органів 
  2137.  Яку спорідненість з антигенами мають антитіла проти В-гемолітичного стрептокока типу А: 
  2138.  нирок 
  2139.  мигдаликів 
  2140.  сполучної тканини середостіння 
  2141.  * сполучної тканини серця 
  2142.  ?
  2143.  Антитільний механізм виникнення гломерулонефриту призводить до виникнення: 
  2144.  * аутоімунізації 
  2145.  гетероімунізації 
  2146.  поліпатичній імунізації 
  2147.  алергізації 
  2148.  ?
  2149.  Антракоз виникає при: 
  2150.  * тривалому вдиханні вугільного пилу 
  2151.  тривалому вдиханні пилу, що містить вільний оксид кремнію SiO2. 
  2152.  тривалому вдиханні кімнатного пилу 
  2153.  тривалому вдиханні продуктів розпаду целюлози з бавовника 
  2154.  тривалому палінні 
  2155.  Антракоз ускладнюється: 
  2156.  * емфіземою 
  2157.  гострим бронхітом 
  2158.  інфарктом міокарда 
  2159.  гломерулонефрітом 
  2160.  пієлонефритом 
  2161.  Ателектаз це: 
  2162.  * активне спадання легеневої тканини, яке може виникати при нестачі сурфактанту;
  2163.  збільшення кількості альвеол;
  2164.  зменшення кількості альвеол 
  2165.  пасивне спадання під тиском ексудату чи повітря 
  2166.  пасивне спадання легеневої тканини під тиском пухлини 
  2167.  Атопічна форма бронхіальної астми виникає при дії на дихальні шляхи: 
  2168.  * алергенів неінфекційного походження 
  2169.  мікоплазм 
  2170.  вірусів 
  2171.  грибів 
  2172.  стафілококів 
  2173.  Бронхіальна астма це: 
  2174.  * хронічне захворювання алергічної природи, яке характеризується нападами експіраторної задишки. 
  2175.  природжене чи набуте розширення бронхів у вигляді циліндрів або мішків 
  2176.  патологічний стан легеневої тканини, який характеризується підвищеним вмістом у ній повітря 
  2177.  хронічне захворювання алергічної природи, яке характеризується нападами інспіраторної задишки 
  2178.  патологічний стан легеневої тканини, який характеризується пониженим вмістом у ній повітря 
  2179.  Бронхіоліт це: 
  2180.  * запалення дрібних бронхів 
  2181.  запалення крупних бронхів 
  2182.  запалення плеври 
  2183.  запалення альвеол 
  2184.  запалення альвеол та плеври 
  2185.  В другій стадії морфогенезу нефросклерозу патологічні зміни обумовлені: 
  2186.  * синдромом хронічної ниркової недостатності 
  2187.  синдромом гострої недостатності 
  2188.  особливостями кровопостачання 
  2189.  особливостями мінерального обміну 
  2190.  ?
  2191.  В залежності від характеру ексудату пневмонія буває: 
  2192.  * серозна 
  2193.  первинна 
  2194.  бронхопневмонія 
  2195.  інтерстиційна 
  2196.  вторинна 
  2197.  В латентній стадії амілоїдозу зовнішній вигляд нирок: 
  2198.  * без істотних змін 
  2199.  з вираженими ексудативними змінами 
  2200.  з вираженими продуктивними змінами 
  2201.  з ексце-некротичними змінами 
  2202.  ?
  2203.  В морфогенезі гломерулонефрита локалізація проявів гіперчутливості спостерігається в: 
  2204.  * судинних клубочках 
  2205.  канальцях 
  2206.  стромі 
  2207.  мезангії 
  2208.  ?
  2209.  В нефротичній стадії амілоїдозу нирки стають: 
  2210.  * великі, щільні, воскоподібні 
  2211.  великі, м’які, воскові 
  2212.  маленькі, щільні, стариновоподібні 
  2213.  зменшені, м’які, сального вигляду 
  2214.  ?
  2215.  В нирці кристали оксалату кальцію утворюються при отруєнні: 
  2216.  * антифризом 
  2217.  сулемою 
  2218.  етанолом 
  2219.  чадним газом 
  2220.  ?
  2221.  В основі гломерулонефриту лежить: 
  2222.  * двостороннє дифузне негнійне запалення клубочкового апарату 
  2223.  одностороннє дифузне негнійне запалення клубочкового апарату 
  2224.  двостороннє дифузне запалення канальцевого апарату 
  2225.  одностороннє дифузне запалення канальцевого і клубочкового апарату 
  2226.  ?
  2227.  В патогенезі гломерулонефриту значне місце займає: 
  2228.  * Сенсибілізація організму 
  2229.  Реінфекція 
  2230.  Токсичність мікробів 
  2231.  Наявність в анамнезі запальних захворювань нирок 
  2232.  Суперінфекція 
  2233.  В патогенезі значне місце займає: 
  2234.  * сенсибілізація організму 
  2235.  реінфекція 
  2236.  токсичність мікробів 
  2237.  імунна система 
  2238.  ?
  2239.  В першій стадії морфогенезу нефросклерозу патологічні зміни обумовлені: 
  2240.  * особливостями патогенезу основного захворювання 
  2241.  особливостями кровопостачання 
  2242.  особливостями мінерального обміну 
  2243.  синдромом хронічної ниркової недостатності 
  2244.  ?
  2245.  В печінці при уремії виникає: 
  2246.  * Жирова дистрофія 
  2247.  Вуглеводна дистрофія 
  2248.  Білкова дистрофія 
  2249.  Мінеральна дистрофія 
  2250.  Цироз 
  2251.  В якому віці найчастіше зустрічається ліпоїдний нефроз 
  2252.  * В дитячому 
  2253.  В любому віці 
  2254.  В старечому 
  2255.  В зрілому 
  2256.  В підлітковому 
  2257.  Велика сальна нирка в протеїнурічній стадії амілоїдозу на розтині має: 
  2258.  * корковий шар широкий, матовий, мозкова речовина сіро-рожева 
  2259.  корковий і мозковий шари широкі, сіро-рожеві 
  2260.  корковий і мозковий шари звужені, жовтого кольору 
  2261.  корковий шар сіро-рожевий, мозкова речовина матова 
  2262.  ?
  2263.  Великогорбистий характер зморщування нирки спостерігається при: 
  2264.  * Пієлонефриті 
  2265.  Гіпертонічній хворобі 
  2266.  Доброякісних пухлинах 
  2267.  Злоякісних пухлинах 
  2268.  Атеросклерозі 
  2269.  Виключення частини альвеол з дихальної функції спричиняє розвиток: 
  2270.  * вікарної (компенсаторної) емфіземи. 
  2271.  колапсу 
  2272.  ателектазу 
  2273.  синдрому Хаммена-Річа 
  2274.  колапсу і ателектазу 
  2275.  Виникнення уремії пояснюється затримкою в організмі: 
  2276.  * азотистих шлаків, ацидозом, порушенням електролітного балансу 
  2277.  склерозом клубочків 
  2278.  гіалінозом клубочків 
  2279.  нефролітіазом 
  2280.  ?
  2281.  Виникнення уремії пояснюється: 
  2282.  * Затримкою в організмі азотистих шлаків, ацидозом, порушенням електролітного балансу 
  2283.  Склерозом клубочків 
  2284.  Гіалінозом клубочків 
  2285.  Нефролітіазом 
  2286.  Некрозом епітелію ниркових канальців 
  2287.  Виявити сечовину в органах при уремії дозволяє реакція з: 
  2288.  * ксантгідролем 
  2289.  реактивом ШИФА 
  2290.  глюкурановою кислотою 
  2291.  аміаком 
  2292.  ?
  2293.  Вікарна емфізема виникає внаслідок: 
  2294.  * видалення частини легені або однієї з легень 
  2295.  перифокального розширення ацинусів респіраторних бронхіол навколо старих вогнищ туберкульозного запалення 
  2296.  дефіциту інгібіторів протеазтрипсину, еластази, колагенази 
  2297.  проникнення повітря у проміжну тканину 
  2298.  перифокального розширення ацинусів респіраторних бронхіол навколо свіжих вогнищ туберкульозного запалення 
  2299.  Вкажіть зміни у слизовій оболонці бронхів, які є морфологічним підтвердженням хронічного бронхіту: 
  2300.  * осередкова метаплазія призматичного епітелію в багатошаровий плоский 
  2301.  нормальна структура покривного епітелію 
  2302.  десквамація покривного епітелію в місці запалення 
  2303.  некроз покривного епітелію на значному протязі 
  2304.  осередковакишковаметаплазія призматичного епітелію 
  2305.  Вкажіть найбільш характерну ознаку хронічної легенево-серцевої недостатності: 
  2306.  * гіпертрофія стінки правого шлуночка 
  2307.  наявність атеросклеротичних бляшок у бронхіальних артеріях 
  2308.  гіпертрофія стінки лівого шлуночка 
  2309.  гіаліноз стінок дрібних артерій легень 
  2310.  збільшення діаметру лівого атріо-вентрикулярного отвору 
  2311.  Вкажіть найтиповішу картину мікроскопічних змін у стінці бронхів при хронічному бронхіті: 
  2312.  * гіперплазія слизопродукуючих залоз, склероз, інфільтрація лімфоцитами і макрофагами 
  2313.  гіпоплазія слизопродукуючих залоз 
  2314.  тотальний некроз стінки бронха 
  2315.  склероз, різко виражена інфільтрація нейтрофілами 
  2316.  інтенсивна плазмоцитарна інфільтрація, атрофія слизопродукуючих залоз 
  2317.  Вогнищевий грубий пневмосклероз розвивається після: 
  2318.  * абсцесів 
  2319.  гострого бронхіту 
  2320.  фібринозного плевриту 
  2321.  емфіземи 
  2322.  крупозної пневмонії 
  2323.  Вторинний амілоїдоз нирок розвивається як ускладнення: 
  2324.  * бронхоектатичної хвороби 
  2325.  гострого бронхіту 
  2326.  бронхіальної астми 
  2327.  бронхопневмонії 
  2328.  гострого абсцесу 
  2329.  Вторинним амілоїдозом нирок може ускладнитись 
  2330.  Гіпертонічна хвороба 
  2331.  Атеросклероз 
  2332.  Ішемічна хвороба серця 
  2333.  * Фіброзно-кавернозний туберкульоз легень 
  2334.  Крупозна пневмонія 
  2335.  Вторинні гіпертензії найчастіше виникають на грунті 
  2336.  * Гломерулонефриту 
  2337.  Атеросклерозу ниркових артерій 
  2338.  Тиреотоксикозу 
  2339.  Альдостеронізму 
  2340.  Феохромоцитоми 
  2341.  Гломерулонефритце захворювання: 
  2342.  * Інфекційно-алергічного походження 
  2343.  Алергічного походження 
  2344.  Інфекційного походження 
  2345.  Вродженого походження 
  2346.  Токсичного генезу 
  2347.  Гломерулонефрит, для якого характерний розвиток патологічного процесу в судинному клубочку називається: 
  2348.  * Інтракапілярним 
  2349.  Екстракапілярним 
  2350.  Перикапілярним 
  2351.  Мембранозним 
  2352.  Стромально-судинним 
  2353.  Гломерулонефрит, при якому запалення охоплює стінки капсули клубочків називають: 
  2354.  * екстракапілярним 
  2355.  інтракапілярним 
  2356.  перикапілярним 
  2357.  мембранозним 
  2358.  ?
  2359.  Головне ускладнення нирковокам’яної хвороби 
  2360.  Гіпертрофія лівого шлуночка 
  2361.  Артеріальна гіпертензія 
  2362.  * Гідронефроз 
  2363.  Первинно-зморщена нирка 
  2364.  Рак нирки 
  2365.  Головний мозок при уремії: 
  2366.  * блідий з набряком, розм’якшенням, крововиливами 
  2367.  гіперемія оболонок, шари нечітко виражені 
  2368.  сухий з кістозними утвореннями 
  2369.  з внутрішньошлуночковою гідроцефалією 
  2370.  ?
  2371.  Гостра ниркова недостатністьце синдром якому властиві: 
  2372.  * некроз епітелію канальців та глибокі порушення крово-та лімфообігу 
  2373.  гіаліноз епітелію канальців 
  2374.  вуглеводна дистрофія епітелію канальців 
  2375.  некробіоз епітелію канальців без порушень кровообігу та лімфообігу 
  2376.  ?
  2377.  Гостра ниркова недостатність морфологічно ототожнюється з: 
  2378.  * Некротичним нефрозом 
  2379.  Нефротичним некрозом 
  2380.  Ексудативним нефрозом 
  2381.  Продуктивно-некротичним нефрозом 
  2382.  Дифузним нефросклерозом 
  2383.  Гостра ниркова недостатність ототожнюється з: 
  2384.  * некротичним нефрозом 
  2385.  нефротичним некрозом 
  2386.  ексудативним нефрозом 
  2387.  продуктивно-некротичним нефрозом 
  2388.  ?
  2389.  Гострий гломерулонефрит в патогенезі пов’язаний з: 
  2390.  * імунними комплексами 
  2391.  тромбозом капілярів 
  2392.  фібриноїдним некрозом 
  2393.  Bгемолітичним стрептококом 
  2394.  ?
  2395.  Діагноз хронічного бронхіту може бути поставлений, якщо в патологічний процес утягнені: 
  2396.  * усі бронхи різного калібру обох легень 
  2397.  часткові бронхи великого калібру 
  2398.  дрібні бронхи і плевральні листьки хоча б однієї легені 
  2399.  усі бронхи різного калібру однієї легені 
  2400.  тільки дрібні бронхи і бронхіоли 
  2401.  Для гострого пієлонефриту характерні: 
  2402.  * Ексудативно-некротичні зміни 
  2403.  Продуктивні зміни 
  2404.  Проліферативні зміни 
  2405.  Ексудативно-склеротичні зміни 
  2406.  Некротично-фіброзні зміни 
  2407.  Для нефротичного синдрому властиві: 
  2408.  * Протеїнурія, диспротеїнемія, гіперліпідемія, набряки 
  2409.  Гематурія, диспротеїнемія, набряки 
  2410.  Лейкоцитурія, диспротеїнемія, набряки 
  2411.  Диспротеїнемія, гіперліпідурія, набряки 
  2412.  Лейкоцитурія, артеріальна гіпертензія, гематурія 
  2413.  Для периферичного раку легень притаманний шлях метастазування: 
  2414.  * гематогенний 
  2415.  контактний 
  2416.  змішаний 
  2417.  лімфогенний 
  2418.  контакний і лімфогенний 
  2419.  Для пієлонефротично зморщених нирок характерно: 
  2420.  * асиметрія процесу в обох нирках, склероз мисок та мискової клітковини 
  2421.  симетричний процес в нирках 
  2422.  симетричний склероз в нирках 
  2423.  некроз мисок 
  2424.  ?
  2425.  Для пієлонефротично зморщеної нирки характерно: 
  2426.  * рівномірне рубцеве зморщення нирок 
  2427.  нерівномірні зморщення 
  2428.  осередкове зморщення 
  2429.  поверхневе і глибоке зморщення 
  2430.  ?
  2431.  Для пієлонефротично зморщеної нирки характерно: 
  2432.  * утворення щільних спайок між нирковою тканиною та капсулою 
  2433.  утворення рубців на капсулі 
  2434.  утворення фібринозних нашарувань на капсулі 
  2435.  утворення гіалінозу на капсулі 
  2436.  ?
  2437.  Для пієлонефротично зморщеної нирки характерно: 
  2438.  * Рівномірне рубцеве зморщення нирок 
  2439.  Нерівномірні зморщення 
  2440.  Осередкове зморщення 
  2441.  Поверхневе зморщення 
  2442.  Глибоке зморщення 
  2443.  Для пієлонефротично зморщеної нирки характерно: 
  2444.  * Утворення щільних спайок між нирковою тканиною та капсулою 
  2445.  Утворення рубців на капсулі 
  2446.  Утворення фібринозних нашарувань на капсулі 
  2447.  Утворення гіалінозу на капсулі 
  2448.  Гнійні нашарування на капсулі 
  2449.  Для уремії характерний наступний вид запалення слизових і серозних оболонок 
  2450.  Гнійне 
  2451.  Геморагічне 
  2452.  * Фібринозне 
  2453.  Гранулематозне 
  2454.  Серозне 
  2455.  Для фокального сегментарного гломерулярного склерозу особливістю є постійне знаходження: 
  2456.  * ліпідів в гіалінових масах і мезангіоцитах 
  2457.  вуглеводів в гіалінових масах і мезангіоцитах 
  2458.  білків в гіалінових масах і мезангіоцитах 
  2459.  білків і вуглеводів в гіалінових масах і мезангіоцитах 
  2460.  ?
  2461.  Для хронічного пієлонефриту характерно: 
  2462.  * Пістрявість змін: наявність склеротичних і ексудативно-некротичних процесів 
  2463.  Одноманітність змін: наявність ексудативних процесів 
  2464.  Наявність продуктивного запалення 
  2465.  Наявність специфічного запалення 
  2466.  Наявність хронічних альтеративних змін 
  2467.  Для центрального раку легень притаманний шлях метастазування: 
  2468.  * лімфогенний 
  2469.  гематогенний 
  2470.  контактний 
  2471.  змішаний 
  2472.  контактний і гематогенний 
  2473.  До атипових форм пневмоній належить: 
  2474.  * проміжна 
  2475.  вірусна 
  2476.  крупозна 
  2477.  вогнищева 
  2478.  бактеріальна 
  2479.  До вроджених спадкових тубулопатій належить все окрім 
  2480.  * Нецукровий діабет 
  2481.  Сольовий діабет 
  2482.  Фосфат-діабет 
  2483.  Синдром Альпорта 
  2484.  Синдром Дебре-Де-Тоні-Фанконі 
  2485.  До доброякісних епітеліальних пухлин нирок належить: 
  2486.  * аденома 
  2487.  фіброма 
  2488.  ліпома 
  2489.  ангіома 
  2490.  ?
  2491.  До етіологічних чинників розвитку нефросклерозу належить все, окрім 
  2492.  Гіпертонічна хвороба 
  2493.  Гломерулонефрит 
  2494.  Амілоїдоз нирок 
  2495.  Цукровий діабет 
  2496.  * Тромбемболія гілок ниркової артерії 
  2497.  До злоякісних епітеліальних пухлин нирок належить: 
  2498.  * Гіпернефроїдний рак 
  2499.  Аденома 
  2500.  Ангіома 
  2501.  Фібросаркома 
  2502.  Папілома 
  2503.  До місцевих причин розвитку пієлонефриту відносять: 
  2504.  * Порушення відтоку сечі 
  2505.  Порушення кровопостачання в нирках 
  2506.  Зміни фізико-хімічного складу сечі 
  2507.  Порушення обміну мінералів 
  2508.  Порушення лімфовідтоку 
  2509.  До місцевих факторів каменеутворення в нирках відносяться: 
  2510.  * запальні процеси, сечовий стаз 
  2511.  мінеральний склад соди 
  2512.  перевага в їжі вуглеводів 
  2513.  перевага в їжі тваринних білків 
  2514.  ?
  2515.  До особливостей раку ниркової миски відносять метастазування імплантаційним шляхом в: 
  2516.  * Сечовід та сечовий міхур 
  2517.  Печінку 
  2518.  Діафрагму 
  2519.  Селезінку 
  2520.  Підшлункову залозу 
  2521.  До передракових станів відносять: 
  2522.  * хронічний бронхіт 
  2523.  гострий бронхіт 
  2524.  емфізему 
  2525.  атипові форми бронхопневмонії 
  2526.  крупозну пневмонію 
  2527.  До передракових станів відносять: 
  2528.  * пневмосклероз 
  2529.  ателектаз 
  2530.  емфізема 
  2531.  гострий бронхіт 
  2532.  пневмонія 
  2533.  До силікозу часто приєднується: 
  2534.  * туберкульоз 
  2535.  синдром Хаммена-Річа 
  2536.  крупозна пневмонія 
  2537.  медіастеніт 
  2538.  перікардит 
  2539.  До хронічних тубулопатій відносять: 
  2540.  * мієломну та подагричну нирку 
  2541.  атеросклеротичну нирку 
  2542.  гіпертонічну нирку 
  2543.  пієлонефротичну нирку 
  2544.  ?
  2545.  Досить часто полікістоз нирок сполучається з: 
  2546.  * полікістозом печінки, яєчників 
  2547.  полікістозом селезінки 
  2548.  кістами брижейки 
  2549.  кістами наднирників 
  2550.  ?
  2551.  Дрібнозернистий характер зморщування нирки зустрічається при: 
  2552.  * гіпертонічній хворобі 
  2553.  атеросклерозі 
  2554.  амілоїдозі 
  2555.  пієлонефриті 
  2556.  ?
  2557.  Ексудат при бронхопневмонії складається з: 
  2558.  * серозної рідини, лейкоцитів, злущених клітин альвеолярного епітелію, еритроцитів, деколи фібрину 
  2559.  геморагічної рідини, злущених клітин альвеолярного епітелію, еритроцитів, фібрину 
  2560.  нейтрофілів, еритроцитів, деколи фібрину 
  2561.  відпалих клітин альвеолярного епітелію, еритроцитів, деколи фібрину 
  2562.  геморагічної рідини, нейтрофілів, фібрину. 
  2563.  Емфізема легень буває: 
  2564.  * везикулярна 
  2565.  гостра 
  2566.  хронічна 
  2567.  крупозна 
  2568.  підгостра 
  2569.  Емфізема легень це: 
  2570.  * патологічний стан легеневої тканини, який характеризується підвищеним вмістом у ній повітря 
  2571.  активне спадіння легеневої тканини, яке може виникати при нестачі сурфактанту 
  2572.  збільшення кількості альвеол 
  2573.  пасивне спадіння під тиском ексудату, повітря чи пухлини 
  2574.  патологічний стан легеневої тканини, який характеризується пониженим вмістом у ній повітря 
  2575.  З чого утворені півмісяці при екстракапілярному продуктивному гломерулонефриті 
  2576.  Еритроцити 
  2577.  Нейтрофільні лейкоцити 
  2578.  Еритроцити та нейтрофільні лейкоцити 
  2579.  Злущеним ендотелієм і фібрином 
  2580.  * Злущеним нефротелієм і фібрином 
  2581.  За етіологію бронхопневмонія буває: 
  2582.  * вірусна 
  2583.  аспіраційна 
  2584.  післяопераційна 
  2585.  гнійна 
  2586.  серозна 
  2587.  За локалізацією рак легень буває: 
  2588.  * змішаний 
  2589.  ендофітний 
  2590.  екзофітний 
  2591.  дифузний 
  2592.  поліпозний 
  2593.  За макроскопічною формою рак легень буває: 
  2594.  * поліпозний 
  2595.  ендофітний 
  2596.  екзофітний 
  2597.  дифузний 
  2598.  плоскоклітинний 
  2599.  За мікроскопічною будовою рак легень буває: 
  2600.  * плоскоклітинний 
  2601.  ендофітний 
  2602.  екзофітний 
  2603.  дифузний 
  2604.  поліпозний 
  2605.  За об’ємом ураження бронхопневмонія буває: 
  2606.  * часточкова 
  2607.  перибронхіальна 
  2608.  міжлобулярна 
  2609.  міжальвеолярна 
  2610.  перилобулярна 
  2611.  За характером росту рак легень буває: 
  2612.  * ендофітний 
  2613.  бляшковидний 
  2614.  поліпозний 
  2615.  дифузний 
  2616.  поліпозно-дифузний 
  2617.  Запальний процес може захоплювати бронхіоли, а потім поширюватися на паренхіму легень і виникає: 
  2618.  * бронхопневмонія 
  2619.  дольова пневмонія 
  2620.  паренхіматозна пневмонія 
  2621.  тотальна пневмонія 
  2622.  проміжна пневмонія 
  2623.  Застосування гемодіалізу при хронічній нирковій недостатності приводить до стану: 
  2624.  * хронічної субуремії 
  2625.  хронічної гіпоуремії 
  2626.  хронічної анурії 
  2627.  хронічної гіперуремії 
  2628.  ?
  2629.  ?Захворювання з порушенням концентраційної, реабсорбційної та секреторної функції канальців називають: 
  2630.  * Тубулопатіями 
  2631.  Гломерулопатіями 
  2632.  Нефропатіями 
  2633.  Нефрозами 
  2634.  Ренопатіями 
  2635.  Захворювання нирок з переваженим ураженням клубочкової фільтрації називаються: 
  2636.  * гломерулопатіями 
  2637.  тубулопатіями 
  2638.  нефропатіями 
  2639.  нефрозами 
  2640.  ?
  2641.  Зміни в товстій кишці при уремії 
  2642.  Гранулематозне запалення 
  2643.  Стриктура 
  2644.  Поліпоз 
  2645.  Виразковий коліт 
  2646.  * Дифтеритичний коліт 
  2647.  Зміни епітелію канальців в оліго-ануричній стадії гострої ниркової недостатності 
  2648.  Метаплазія епітелію 
  2649.  Дистрофія епітелію 
  2650.  * Некроз епітелію 
  2651.  Зміни відсутні 
  2652.  Злущення епітелію 
  2653.  Зміни епітелію канальців в шоковій стадії гострої ниркової недостатності 
  2654.  Метаплазія епітелію 
  2655.  * Дистрофія епітелію 
  2656.  Некроз епітелію 
  2657.  Зміни відсутні 
  2658.  Злущення епітелію 
  2659.  Зовнішній вигляд нирки при полікістозі нагадує: 
  2660.  * грона винограду 
  2661.  кольорову капусту 
  2662.  бляшкоподібне розростання 
  2663.  бульозні розростання 
  2664.  ?
  2665.  Зовнішній вигляд нирок у хворих при гострій нирковій недостатності: 
  2666.  * Нирки збільшені, набряклі, фіброзна капсула легко знімається 
  2667.  Нирки зменшені, набряклі 
  2668.  Нирки збільшені незначно, капсула знімається важко 
  2669.  Нирки зменшені, поверхня горбиста, капсула знімається важко 
  2670.  Нирки збільшені,сальноговигляду 
  2671.  Інтерстиціальним нефритом називають запалення: 
  2672.  * переважно проміжної тканини нирок з залученням в патологічний процес всього нефрону 
  2673.  переважно мисок 
  2674.  переважно чашечок 
  2675.  переважно клубочків 
  2676.  ?
  2677.  Інтерстиціальні хвороби легень характеризуються: 
  2678.  * первинним запальним процесом у міжальвеолярній сполучній тканині 
  2679.  вторинним запальним процесом у міжальвеолярній сполучній тканині 
  2680.  некротичними змінами міжальвеолярної сполучної тканини 
  2681.  первинним запальним процесом у бронхах 
  2682.  первинним запальним процесом у бронхіолах 
  2683.  Інфаркт міокарда при хронічному пієлонефриті виникає внаслідок: 
  2684.  * нефрогенної артеріальної гіпертензії 
  2685.  нефрогенної атеросклеротичної гіпертонії 
  2686.  нефротичної дистонії 
  2687.  артеріальної гіпертензії 
  2688.  ?
  2689.  Існує самостійне інфекційне захворювання, яке проявляється в тому, що серед повного здоровя гостро спалахує фібринозне запалення паренхіми легеньце є: 
  2690.  * паренхіматозна пневмонія 
  2691.  бронхопневмонія 
  2692.  сегментарна пневмонія 
  2693.  осередкова пневмонія 
  2694.  тотальна пневмонія 
  2695.  Капілярні петлі ниркового клубочка набувають виглядугусячої лапкипри гломерулонефриті: 
  2696.  * Мезангіально-проліферативному 
  2697.  Мембранозному 
  2698.  Екстракапілярному проліферативному 
  2699.  Фібропластичному 
  2700.  Інтракапілярному ексудативному 
  2701.  Клінічним синдромом ліпоїдного нефроза є: 
  2702.  * Нефротичний синдром 
  2703.  Гостра ниркова недостатність 
  2704.  Синдром Іщенко-Кушінга 
  2705.  Хронічна ниркова недостатність 
  2706.  Синдром Бернара-Горнера 
  2707.  Крупозна пневмоніяу 95 % випадків викликається: 
  2708.  * пневмококом Френкеля 
  2709.  стрептоком 
  2710.  стафілоком 
  2711.  хламідіями 
  2712.  кишковою паличкою 
  2713.  Легеневе серце розвивається як ускладнення: 
  2714.  * хронічних захворювань легень 
  2715.  інфаркту міокарда 
  2716.  гострого бронхіту 
  2717.  бронхопневмонії 
  2718.  міокардіодистрофії 
  2719.  Легеневе ускладнення хронічного бронхіту: 
  2720.  * ателектаз 
  2721.  артрит 
  2722.  менінгіт 
  2723.  перитоніт 
  2724.  перикардит 
  2725.  Легеневими ускладненнями крупозної пневмонії можуть бути: 
  2726.  * карніфікація 
  2727.  пневмофіброз 
  2728.  гострий бронхіт 
  2729.  фіброзуючий альвеоліт 
  2730.  менінгіт 
  2731.  Локалізація імунних комплексів при мембранозній нефропатії 
  2732.  Внутріклітинно 
  2733.  Капсула Шумлянського-Боумена 
  2734.  Мезангіально 
  2735.  * Субепітеліально 
  2736.  Субендотеліально 
  2737.  Механізм розвитку хронічного гломерулонефриту пов’язаний з: 
  2738.  * циркулюючими імунними комплексами 
  2739.  перехолодженням 
  2740.  кількістю імуноглобулінів 
  2741.  кількістю лімфоцитів 
  2742.  ?
  2743.  Морфологічна форма гломерулонефриту при підгострому перерізі 
  2744.  Мезангіомембранозний 
  2745.  * Екстракапілрний, проліферативний 
  2746.  Мезангіопроліферативний 
  2747.  Мінімальні зміни 
  2748.  Інтракапілярний, проліферативний 
  2749.  Морфологічний тип гломерулонефриту, який розвивається в результаті гострої ниркової недостатності 
  2750.  Екстракапілярний, проліферативний 
  2751.  Ексудативний інтракапілярний 
  2752.  Первинно-зморщена нирка 
  2753.  Мембранозна нефропатія 
  2754.  * Склерозуючий 
  2755.  Морфологічні зміни при крупозній пневмонії зазнають певної еволюції, що дає можливість виділити таку стадію процесу (К.Рокитанський), як: 
  2756.  * стадію припливу 
  2757.  стадію кровонаповнення 
  2758.  стадію жовтого спечінкування 
  2759.  стадію рубцювання 
  2760.  стадію бурої індурації 
  2761.  Морфологічною основою синдрому хронічної ниркової недостатності є: 
  2762.  * Нефросклероз 
  2763.  Гідронефроз 
  2764.  Нефроз 
  2765.  Нефрит 
  2766.  Гіаліноз 
  2767.  На шкірі при уремії виявляються: 
  2768.  * крововиливи та висипи 
  2769.  ділянки гіперпігментації 
  2770.  лейкоплакія 
  2771.  лейкодерма 
  2772.  ?
  2773.  Назва нирки при ліпоїдному нефрозі 
  2774.  Вторинно-зморщені нирки 
  2775.  Первинно-зморщені нирки 
  2776.  Великі червоні нирки 
  2777.  * Великі жовті нирки 
  2778.  Великі пістряві нирки 
  2779.  Назва процесу в нирці у заключній фазі хронічного гломерулонефриту 
  2780.  Первинно-зморщена нирка 
  2781.  * Вторинно-зморщена нирка 
  2782.  Велика пістрява нирка 
  2783.  Щитоподібна нирка 
  2784.  Велика сальна нирка 
  2785.  Назвіть форму силікозу: 
  2786.  * пухлинна 
  2787.  везикулярна 
  2788.  вікарна 
  2789.  атопічна 
  2790.  атопічно-везикулярна 
  2791.  Назвіть форму фіброзуючого альвеоліту: 
  2792.  * токсичний фіброзуючий альвеоліт 
  2793.  ендогенний алергічний альвеоліт 
  2794.  сегментарний алергічний альвеоліт 
  2795.  ацинозний алергічний альвеоліт 
  2796.  сегментарно-ацинозний алергічний альвеоліт 
  2797.  Найбільш пошириний шлях проникнення збудника при бронхопневмонії: 
  2798.  * бронхогенний 
  2799.  гематогенний 
  2800.  лімфогенний 
  2801.  змішаний 
  2802.  ентерогенний 
  2803.  Найбільш часте ускладнення гломерулонефриту 
  2804.  Амілоїдоз 
  2805.  Підвищення артеріального тиску 
  2806.  * Вторинно-зморщена нирка 
  2807.  Абсцеси нирок 
  2808.  Гематурія 
  2809.  Найбільш яскравим проявом хронічної ниркової недостатності є: 
  2810.  * уремія 
  2811.  склероз 
  2812.  гіаліноз 
  2813.  набряки 
  2814.  ?
  2815.  Найімовірнішим патогенетичним механізмом розвитку атопічної бронхіальної астми є: 
  2816.  * реакція гіперчутливості за участю Ig Е 
  2817.  надходження в дихальні шляхи органічних сполук з розвитком реакції гіперчутливості за участю Ig G 
  2818.  вірусне запалення слизової оболонки бронхів 
  2819.  індукція лікарськими препаратами 
  2820.  підвищення чутливості рецепторів блукаючого нерва 
  2821.  Нерідко при уремії в серці знаходять: 
  2822.  * Фібринозний перикардит 
  2823.  Гідроперикард 
  2824.  Гемоперикард 
  2825.  Гнійний перикардит 
  2826.  Інфаркт 
  2827.  Нефролітіазце хвороба з хронічним перебігом при якій в нирках: 
  2828.  * Утворюються камені різної форми і будови 
  2829.  Утворюються множинні кісти 
  2830.  Утворюються ділянки гіалінозу 
  2831.  Утворюються ділянки звапнення 
  2832.  Утворюються ділянки некрозу 
  2833.  Нефротоксична дія міоглобіну при синдромі розчавлювання проявляється 
  2834.  Накопиченням серозної рідини в капсулі Боумена-Шумлянського 
  2835.  Гіперемією коркового шару нирок 
  2836.  * Некрозом епітелію канальців дистального відділу нефрона 
  2837.  Некрозом епітелію канальців проксимального відділу нефрона 
  2838.  Некрозом структур клубочка 
  2839.  Нирка при гострому гломерулонефриті називається: 
  2840.  * пістрява 
  2841.  велика сальна 
  2842.  велика біла 
  2843.  велика червона 
  2844.  ?
  2845.  Нирка при гострому гломерулонефриті: 
  2846.  * піраміди темно-червоні, кора сірувато-коричнева з дрібними крововиливами 
  2847.  піраміди сіро-рожеві, кора темно-червона 
  2848.  піраміди сіро-червоні, кора сіра з крововиливами 
  2849.  піраміди червоні, кора сіро-рожева 
  2850.  ?
  2851.  Нирка при підгострому гломерулонефриті називається: 
  2852.  * велика пістрява 
  2853.  велика червона 
  2854.  біла 
  2855.  жовта 
  2856.  ?
  2857.  Нирки при гострому гломерулонефриті: 
  2858.  * Збільшені, набряклі 
  2859.  Зменшені, без набряку 
  2860.  Зменшені, набряклі 
  2861.  Збільшені, без набряку 
  2862.  Зменшені, дрібногорбисті 
  2863.  Нирки при ліпоїдному нефрозі: 
  2864.  * збільшені, в’ялі, поверхня гладка, жовтувата 
  2865.  зменшені, в’ялі, горбисті 
  2866.  збільшені, щільні, горбисті, жовті 
  2867.  збільшені, в’ялі, горбисті, сіро-рожевого кольору 
  2868.  ?
  2869.  Нирки при мембранозній нефропатії: 
  2870.  * збільшені, блідо-рожеві, з гладкою поверхнею 
  2871.  зменшені, сірі, горбисті 
  2872.  збільшені, жовті, великогорбисті 
  2873.  зменшені, блідо-рожеві 
  2874.  ?
  2875.  Нирки при підгострому гломерулонефриті: 
  2876.  * збільшені, дряблі 
  2877.  зменшені, щільні 
  2878.  збільшені, щільні 
  2879.  зменшені, дряблі 
  2880.  ?
  2881.  Нирки при фібропластичному гломерулонефриті можуть бути: 
  2882.  * зменшені, щільні, сіро0червоні з дрібними западинами на поверхні 
  2883.  збільшені, м’які, сіро-жовті 
  2884.  зменшені, м’які, сіро-жовтого кольору 
  2885.  Зменшені, м’які з великогорбистою поверхнею 
  2886.  ?
  2887.  Основний імунопатологічний механізм синдрому Гудпасчера 
  2888.  * Антитільний 
  2889.  Імунокомплексний 
  2890.  Цитотоксичний і цитолітичний 
  2891.  Атопічний та анафілактичний 
  2892.  Гранулематоз 
  2893.  Патогенетична стадія бронхіальної астми: 
  2894.  * імунологічна;
  2895.  кровонаповнення 
  2896.  жовтого спечінкування 
  2897.  рубцювання 
  2898.  червоного спечінкування 
  2899.  Патогенетичну основу гломерулонефриту складають: 
  2900.  * імунні реакції на базальні мембрани капілярів клубочків 
  2901.  ексудативні реакції на базальні мембрани капілярів клубочків 
  2902.  некротичні реакції на базальні мембрани капілярів клубочків 
  2903.  ексудативно-некротичні на базальні мембрани капілярів клубочків 
  2904.  ?
  2905.  Патохімічна стадія бронхіальної астми характеризується: 
  2906.  * вивільненням біологічно активних речовин 
  2907.  гіперпродукцією і нагромадженням ІgЕ 
  2908.  гіперпродукцією і нагромадженням ІgА 
  2909.  гіперпродукцією і нагромадженням ІgG 
  2910.  гіперпродукцією і нагромадженням ІgG та ІgА 
  2911.  Під час тубуло-інтерстиціального нефриту основним компонентом запального інфільтрату є : 
  2912.  * Т-кілери 
  2913.  Т-хелпери 
  2914.  В-лімфоцити 
  2915.  Еозинофільні гранулоцити 
  2916.  Плазматичні клітини 
  2917.  Підгострий гломерулонефрит називають ще: 
  2918.  * швидкопрогресуючий 
  2919.  повільнопрогресуючий 
  2920.  доброякісний 
  2921.  латентний 
  2922.  ?
  2923.  Підгострий гломерулонефрит розвивається при пошкодженні ниркових клубочків: 
  2924.  * циркулюючими імунними комплексами і антитілами 
  2925.  тільки окремими антитілами 
  2926.  тільки імунними комплексами 
  2927.  умовнопатогенними бактеріями 
  2928.  ?
  2929.  Пневмонія (pneumonia) –захворювання, яке обєднує велику групу різноманітних за етіологією, патогенезом і морфологічною характеристикою запалень: 
  2930.  * респіраторного відділу легень 
  2931.  плеври 
  2932.  середостіння 
  2933.  перикарда 
  2934.  верхніх дихальних шляхів 
  2935.  Подагрична нирка виникає внаслідок порушення обміну 
  2936.  Хромопротеїдів 
  2937.  Ліпідів 
  2938.  * Пуринів 
  2939.  Білків 
  2940.  Вуглеводів 
  2941.  Позалегеневими ускладненнями крупозної пневмонії можуть бути: 
  2942.  * менінгіт 
  2943.  абсцес легені 
  2944.  емпієма плеври 
  2945.  гангрена легені 
  2946.  бронхіт 
  2947.  Позалегеневими ускладненнями крупозної пневмонії можуть бути: 
  2948.  * перитоніт 
  2949.  абсцес легені 
  2950.  емпієма плеври 
  2951.  гангрена легені 
  2952.  карніфікація 
  2953.  Полікістоз нирок дітей успадковується за: 
  2954.  * аутосомно-рецесивним типом 
  2955.  номінальним типом 
  2956.  гетеросомним типом 
  2957.  аутосомним типом 
  2958.  ?
  2959.  Порушення відтоку сечі з чашечки називають: 
  2960.  * гідрокалікоз 
  2961.  пієлоектазія 
  2962.  гідронефроз 
  2963.  уретронефроз 
  2964.  ?
  2965.  Порушення відтоку сечі каменем із ниркової миски призводить до: 
  2966.  * пієлоектазії 
  2967.  пієлонефрозу 
  2968.  піонефрозу 
  2969.  пієліту 
  2970.  ?
  2971.  Порушення дихання у хворих з бронхіальною астмою проявляється у вигляді: 
  2972.  * повторних приступів задишки. 
  2973.  апноє 
  2974.  брадипноє 
  2975.  приступів кашлю 
  2976.  брадипноє та приступів кашлю 
  2977.  Постійним ускладненням раку легень є: 
  2978.  * розвиток ателектазів 
  2979.  гострий бронхіт 
  2980.  антракоз 
  2981.  вікарна емфізема 
  2982.  хронічний бронхіт 
  2983.  При азотемічній стадії нирки стають: 
  2984.  * зменшені, щільні, з рубцями в корі 
  2985.  збільшені, щільні 
  2986.  зменшені, м’які, з рубцями в мозковій речовині 
  2987.  збільшені, м’які, горбисті з рубцями в корі 
  2988.  ?
  2989.  При атопічній формі бронхіальної астми імунологічна стадія характеризується: 
  2990.  * гіперпродукцією і нагромадженням ІgЕ 
  2991.  гіперпродукцією і нагромадженням ІgА 
  2992.  гіперпродукцією і нагромадженням ІgG 
  2993.  вивільненням біологічно активних речовин 
  2994.  гіперпродукцією і нагромадженням ІgА та ІgG 
  2995.  При гіпертонічній хворобі в нирках виникає: 
  2996.  * артеріолосклеротичний нефросклероз 
  2997.  атеросклеротичний нефросклероз 
  2998.  капілярний нефросклероз 
  2999.  гіпертонічний нефроцироз 
  3000.  ?
  3001.  При гіпертонічній хворобі в нирках виникає: 
  3002.  * Артеріолосклеротичний нефросклероз 
  3003.  Атеросклеротичний нефросклероз 
  3004.  Капілярний нефросклероз 
  3005.  Гіпертонічний нефроцироз 
  3006.  Гіпертонічний нефрофіброз 
  3007.  При гострій нирковій недостатності в нирках виявляється: 
  3008.  * широкий блідо-сірий корковий шар і темно-червоні піраміди 
  3009.  корковий шар звужений рожевого кольору і сірого кольору піраміди 
  3010.  широкий темно-червоного кольору корковий шар, блідо-сірий мозковий шар 
  3011.  границі шарів не визначаються 
  3012.  ?
  3013.  При гострій нирковій недостатності морфологічні зміни в нирках у вигляді масивних відкладань солей кальцію в некротизованих ділянках характерні для: 
  3014.  * Отруєння сулемою 
  3015.  Переливання несумісної крові 
  3016.  Отруєнні антифризом 
  3017.  Отруєнні чадним газом 
  3018.  Гіперпаратиреозу 
  3019.  При гострій нирковій недостатності уремія: 
  3020.  * може розвиватись 
  3021.  не розвивається 
  3022.  виникає тільки у дітей 
  3023.  виникає тільки у людей похилого віку 
  3024.  ?
  3025.  При гострому пієлонефриті нирки: 
  3026.  * збільшені, набряклі, повнокровні 
  3027.  зменшені, горбисті, анемічні 
  3028.  збільшені, горбисті, анемічні 
  3029.  зменшені, набряклі, повнокровні 
  3030.  ?
  3031.  При закупорці бронхів слизом чи запальним ексудатом у легенях може виникнути: 
  3032.  * ателектатична пневмонія 
  3033.  застійна пневмонія 
  3034.  паравертебральна пневмонія 
  3035.  гіпостатична пневмонія 
  3036.  крупозна пневмонія 
  3037.  При інфекційно-алергічній бронхіальній астмі імунологічна стадія розгортається за механізмом: 
  3038.  * гіперчутливості сповільненого типу 
  3039.  гіперчутливості негайного типу 
  3040.  реагінових реакцій 
  3041.  гострого імунного запалення 
  3042.  гіперчутливості негайного типу або реагінових реакцій 
  3043.  При інфекційно-алергічній бронхіальній астмі імунологічна стадія розгортається за механізмом: 
  3044.  * гіперчутливості сповільненого типу 
  3045.  гіперчутливості негайного типу 
  3046.  реагінових реакцій 
  3047.  гострого імунного запалення 
  3048.  гіперчутливості негайного типу та реагінових реакцій 
  3049.  При краш-синдромі розвивається 
  3050.  Гломерулонефрит 
  3051.  Амілоїдоз нирки 
  3052.  * Некротичний нефроз 
  3053.  Первиннозморщена нирка 
  3054.  Пієлонефрит 
  3055.  При крупозній пневмонії в стадії червоного спечінкування ексудат збагачується на: 
  3056.  * фібрин і еритроцити 
  3057.  лімфоцити 
  3058.  еозинофіли 
  3059.  нейтрофіли 
  3060.  макрофаги 
  3061.  При крупозній пневмонії в стадії припливу легеня: 
  3062.  * збільшена в обємі 
  3063.  зменшена в об’ємі 
  3064.  не змінена в об’ємі 
  3065.  частково зменшена 
  3066.  змінена в об’ємі незначно 
  3067.  При крупозній пневмонії постійно розвивається: 
  3068.  * парапневмонічний фібринозний плеврит 
  3069.  хронічний бронхіт 
  3070.  пневмоконіоз 
  3071.  антракоз 
  3072.  гострий бронхіт 
  3073.  При недостатності кровообігу, особливо на тлі застійних явищ у легенях у хворих може виникати: 
  3074.  * застійна пневмонія 
  3075.  гіпостатична пневмонія 
  3076.  паравертебральна пневмонія 
  3077.  ателектатична пневмонія 
  3078.  крупозна пневмонія 
  3079.  При отруєнні сулемою спостерігається некроз 
  3080.  Кардіоміоцитів 
  3081.  * Епітелію канальців нирок 
  3082.  Гломерулярного апарату нирок 
  3083.  Строми нирок 
  3084.  Стінок сечоводів 
  3085.  При полікістозі в нирках утворюються: 
  3086.  * Гломерулярні, тубулярні, екскреторні кісти 
  3087.  Інкреторні кісти 
  3088.  Клубочкові кісти 
  3089.  Трабекулярні, ацинарні, нодозні кісти 
  3090.  Фолікулярні кісти 
  3091.  При протеїнурічній стадії амілоїдозу нирки: 
  3092.  * збільшені, щільні з жовто-сірою поверхнею 
  3093.  зменшені, щільні, горбисті 
  3094.  збільшені, м’які з крововиливами 
  3095.  зменшені, щільні, жовто-сірого кольору 
  3096.  ?
  3097.  При раку легень, внаслідок порушення дренажної функції розвиваються: 
  3098.  * пневмонія 
  3099.  гострий бронхіт 
  3100.  антракоз 
  3101.  вікарна емфізема 
  3102.  хронічний бронхіт 
  3103.  При силікозі спостерігається розвиток: 
  3104.  * пневмосклерозу 
  3105.  бронхіальної астми 
  3106.  синдрома Хаммена-Річа 
  3107.  крупозної пневмонії 
  3108.  бронхопневмонії 
  3109.  При склерозуючому аденозі молочної залози дігностичним критерієм є проліферація: 
  3110.  Епітеліальних залоз 
  3111.  Протокового епітелію 
  3112.  Розширених проток 
  3113.  Апокринового епітелію 
  3114.  * Міоепітелію 
  3115.  При тривалому ліжковому режимі у важких і ослаблених хворих у легенях може виникнути: 
  3116.  * гіпостатична пневмонія 
  3117.  застійна пневмонія 
  3118.  аспіраційна пневмонія 
  3119.  ателектатична пневмонія 
  3120.  крупозна пневмонія 
  3121.  При тривалому перекритті сечоводів камінцями в нирці розвивається 
  3122.  Інфаркт 
  3123.  Гангрена 
  3124.  Гломерулонефрит 
  3125.  Амілоїдоз 
  3126.  * Гідронефроз 
  3127.  При уремії у хворого в серці може бути: 
  3128.  * бородавчастий ендокардит 
  3129.  дифузний ендокардит 
  3130.  виразковий ендокардит 
  3131.  фібропластичний ендокардит 
  3132.  ?
  3133.  При уремічній стадії амілоїдозу внаслідок нефрогенної артеріальної гіпертензії нерідко розвивається: 
  3134.  * гіпертрофія лівої половини серця 
  3135.  гіпертрофія правої половини серця 
  3136.  гіпотрофія правої половини серця 
  3137.  гіпертрофія лівої і правої половини серця 
  3138.  ?
  3139.  При хронічній емфіземі легені після розтину грудної клітки легені: 
  3140.  * не спадаються 
  3141.  спадаються 
  3142.  зменшені в об’ємі 
  3143.  частково зменшені в об’ємі 
  3144.  спадається лише одна легеня 
  3145.  При хронічній субуремії зміни в організмі набувають: 
  3146.  * метаболічних порушень, продуктивного запалення, змін в кістках 
  3147.  ексудативних змін 
  3148.  некротичних змін 
  3149.  ексудативно-некротичних змін 
  3150.  ?
  3151.  При хронічному бронхітові мікроскопічно у слизовій оболонці бронхів найтиповішою морфологічною картиною є: 
  3152.  * осередкова метаплазія призматичного епітелію в багатошаровий плоский 
  3153.  нормальна структура покривного епітелію 
  3154.  десквамація покривного епітелію в місці запалення 
  3155.  некроз покривного епітелію на значному протязі 
  3156.  осередковакишковаметаплазія призматичного епітелію 
  3157.  При хронічному бронхітові мікроскопічно у стінці уражених бронхів найтиповішою картиною є: 
  3158.  * гіперплазія слизопродукуючих залоз, склероз, інфільтрація лімфоцитами і макрофагами 
  3159.  тотальний некроз стінки бронха 
  3160.  гіпоплазія слизопродукуючих залоз 
  3161.  склероз, різко виражена інфільтрація нейтрофілами 
  3162.  інтенсивна плазмоцитарна інфільтрація, атрофія слизопродукуючих залоз 
  3163.  При хронічному пієлонефриті будова нирки нагадує інший орган і називається: 
  3164.  * щитовидна нирка 
  3165.  ембріональна нирка 
  3166.  кістозноподібна нирка 
  3167.  кріброзна нирка 
  3168.  ?
  3169.  При хронічному пієлонефриті відмічається чергування рубцевої тканини з незміненою, миски: 
  3170.  * розширені, стінки їх потовщені, білуватого кольору 
  3171.  нерозширені, стінки їх місцями потовщені 
  3172.  незначно розширені, стінки їх тонкі, сірого кольору 
  3173.  розширені, стінки їх звичної будови, рожевого кольору 
  3174.  ?
  3175.  При хронічному пієлонефриті зміна гістологічної будови нирки називається: 
  3176.  * Щитовидна нирка 
  3177.  Ембріональна нирка 
  3178.  Кістозноподібна нирка 
  3179.  Кріброзна нирка 
  3180.  Фолікулярна нирка 
  3181.  При хронічному пієлонефриті ниркові миски: 
  3182.  * Розширені, стінки їх потовщені, білуватого кольору 
  3183.  Нерозширені, стінки їх місцями потовщені 
  3184.  Незначно розширені, стінки їх тонкі, сірого кольору 
  3185.  Розширені, стінки їх звичної будови, рожевого кольору 
  3186.  Не змінені 
  3187.  При хронічному пієлонефриті розміри нирок різні, поверхня їх: 
  3188.  * великобугриста 
  3189.  гладенька 
  3190.  дрібнобугриста 
  3191.  шорстка 
  3192.  ?
  3193.  При шоці розвивається 
  3194.  * Гостра ниркова недостатність 
  3195.  Хронічна ниркова недостатність 
  3196.  Гломерулонефрит 
  3197.  Амілоїдоз нирок 
  3198.  Нефроцироз 
  3199.  Причина розвитку первинної (ідіопатичної) емфіземи: 
  3200.  * невідома 
  3201.  видалення частини легені 
  3202.  дефіциту інгібіторів протеазтрипсину, еластази, колагенази 
  3203.  проникнення повітря у проміжну тканину 
  3204.  видалення частини однієї з легень 
  3205.  Причина силікозу це: 
  3206.  * тривале вдихання пилу, що містить вільний оксид кремнію SiO2. 
  3207.  тривалому вдиханні вугільного пилу 
  3208.  тривалому вдиханні кімнатного пилу 
  3209.  тривалому вдиханні продуктів розпаду целюлози з бавовника 
  3210.  тривалому вдиханні кімнатного та вугільного пилу 
  3211.  Причина смерті хворих на гострий пієлонефрит: 
  3212.  * піонефроз 
  3213.  нефросклероз 
  3214.  амілоїдоз 
  3215.  гіаліноз 
  3216.  ?
  3217.  Причина смерті хворих на хронічний пієлонефрит є: 
  3218.  * азотемічна уремія 
  3219.  хлоргідропенічна уремія 
  3220.  вторинна уремія 
  3221.  уремічна азотемія 
  3222.  ?
  3223.  Про значення охолодження в розвитку гломерулонефриту свідчить: 
  3224.  * сезонний характер захворювання 
  3225.  гострота перебігу захворювання 
  3226.  імунний захист 
  3227.  гострота перебігу та імунний захист 
  3228.  ?
  3229.  Провокуючим фактором у виникненні крупозної пневмонії виступає: 
  3230.  * простуда 
  3231.  перегрівання 
  3232.  інсоляція 
  3233.  УФО 
  3234.  перепади атмосферного тиску 
  3235.  Проміжна пневмонія буває: 
  3236.  * перибронхіальна 
  3237.  часточкова 
  3238.  сегментарна 
  3239.  ацинозна 
  3240.  лобулярна 
  3241.  Протеїнурія при гломерулонефриті зумовлена 
  3242.  Поступленням в сечу гнійного ексудату 
  3243.  Гіперпротеїнемією 
  3244.  Гнійною інфільтрацією строми 
  3245.  * Пошкодженням стінки капілярів клубочків 
  3246.  Пошкодженням стінки канальців 
  3247.  Пухлина ниркової миски, яка часто виразкується та викликає гематурію називається: 
  3248.  * Перехідноклітинна папілома 
  3249.  Муцинозна аденома 
  3250.  Аденома на ніжці 
  3251.  Базальноцитарна папілома 
  3252.  Аденокарцинома 
  3253.  Пухлина ниркової миски, яка часто вирачкується, викликає гематурію називається: 
  3254.  * перехідноклітинна папілома 
  3255.  муцинозна аденома 
  3256.  аденома на ніжці 
  3257.  базальноцитарна папілома 
  3258.  ?
  3259.  Рак миски в нирках виникає: 
  3260.  * З осередків метаплазії епітелію 
  3261.  Самостійно 
  3262.  Опосередковано 
  3263.  З осередків гіалінозу 
  3264.  З осередків регенерації 
  3265.  Розвиток везикулярної емфіземи пов(язаний з 
  3266.  * хронічним бронхітом, бронхіолітом 
  3267.  крупозною пневмонією 
  3268.  видаленням частини легені 
  3269.  віковою інволюцією легень 
  3270.  дольовою пневмонією 
  3271.  Розвиток пієлонефриту залежить не тільки від проникнення інфекційного збудника в нирки, але й від: 
  3272.  * реактивності організму 
  3273.  віку 
  3274.  статі 
  3275.  часу виникнення 
  3276.  ?
  3277.  Розвиток плоскоклітинного раку миски виникає: 
  3278.  * з осередків лейкоплакії 
  3279.  самостійно 
  3280.  опосередковано 
  3281.  з осередків регенерації 
  3282.  ?
  3283.  Розвиток плоскоклітинного раку ниркової миски виникає: 
  3284.  * З осередків лейкоплакії 
  3285.  Самостійно 
  3286.  Опосередковано 
  3287.  З осередків регенерації 
  3288.  Імплантаційно 
  3289.  Розвиток полікістозу нирок пов’язують з: 
  3290.  * порушенням ембріогенезу 
  3291.  порушенням бластогенезу 
  3292.  гаметопатіями 
  3293.  хромосомними мутаціями 
  3294.  ?
  3295.  Розрізняють таку форму бронхіальної астми: 
  3296.  * інфекційно-алергічна 
  3297.  везикулярна 
  3298.  хронічна дифузна 
  3299.  гостра 
  3300.  хронічна везикулярна 
  3301.  Розсіяний сітчастий пневмосклероз розвивається після: 
  3302.  * незавершеної бронхопневмонії 
  3303.  гострого бронхіту 
  3304.  фібринозного плевриту 
  3305.  емфіземи 
  3306.  абсцесу 
  3307.  Серед збудників пієлонефриту переважне значення надають: 
  3308.  * Кишковій паличці 
  3309.  Стрептококу 
  3310.  Стафілококу 
  3311.  Протею 
  3312.  Вірусам 
  3313.  Серед можливих збудників гломерулонефриту основне місце займає: 
  3314.  * B-гемолітичний стрептокок 
  3315.  Стафілокок 
  3316.  Пневмокок 
  3317.  Гриби 
  3318.  Кишкова паличка 
  3319.  Синдром Хаммена-Річа це: 
  3320.  * гостра форма фіброзуючого альвеоліту, що зустрічається при системних захворюваннях сполучної танини, вірусному активному гепатиті 
  3321.  хронічна форма фіброзуючого альвеоліту, що зустрічається при системних захворюваннях сполучної танини 
  3322.  гостра форма інтерстиціальної пневмонії, що зустрічається при системних захворюваннях сполучної танини, вірусному активному гепатиті 
  3323.  атипова форма інтерстиціальної пневмонії 
  3324.  хронічна форма інтерстиціальної пневмонії 
  3325.  Скопичення в канальцях нирки гемоглобіну у вигляді аморфних мас та гемоглобінових циліндрів характерно для: 
  3326.  * гемолітичної нирки 
  3327.  амілоїдної нирки 
  3328.  щитовидної нирки 
  3329.  зморщеної нирки 
  3330.  ?
  3331.  Стареча емфізема виникає внаслідок: 
  3332.  * вікової інволюції легень 
  3333.  перифокального розширення ацинусів респіраторних бронхіол навколо старих вогнищ туберкульозного запалення 
  3334.  дефіцита інгібіторів протеазтрипсину, еластази, колагенази 
  3335.  проникнення повітря у проміжну тканину 
  3336.  перифокального розширення ацинусів респіраторних бронхіол навколо старих рубців 
  3337.  Структурно-функціональною одиницею нирки є: 
  3338.  Ниркова піраміда;
  3339.  Ниркове тільце;
  3340.  Ниркова часточка;
  3341.  Ниркова чашечка;
  3342.  * Нефрон 
  3343.  Суть пієлонефриту 
  3344.  Аутоімуноагресія до ниркової тканини 
  3345.  Негнійне запалення клубочків 
  3346.  Некроз кіркового шару нирки 
  3347.  * Гнійне запалення нирки 
  3348.  Гіаліноз судин клубочка 
  3349.  Терміномвогнищева пневмонія (бронхопневмонія)” обєднують: 
  3350.  * різні за походженням запалення легень, спільною рисою яких є локалізація первинного процесу в бронхах 
  3351.  різні за походженням запалення легень, спільною рисою яких є локалізація первинного процесу в плеврі 
  3352.  різні за походженням запалення легень, спільною рисою яких є локалізація первинного процесу в альвеолах 
  3353.  різні за походженням запалення легень, спільною рисою яких є локалізація первинного процесу в інтерстиціальній тканині 
  3354.  різні за походженням запалення легень, спільною рисою яких є локалізація первинного процесу в альвеолах та інтерстиціальній тканині 
  3355.  Тривалість перебігу гострого гломерулонефриту 
  3356.  До 6 місяців 
  3357.  * До 1 року 
  3358.  До 1,5 року 
  3359.  До 3 років 
  3360.  До 3 місяців 
  3361.  У звязку з потраплянням сторонніх тіл у дихальні шляхи у легенях може виникнути: 
  3362.  * аспіраційна пневмонія 
  3363.  застійна пневмонія 
  3364.  гіпостатична пневмонія 
  3365.  ателектатична пневмонія 
  3366.  крупозна пневмонія 
  3367.  У нирках при підгострому гломерулонефриті відмічається корковий шар: 
  3368.  * широкий, набряклий, жовто-сірий, тьмяний з червоним крапом 
  3369.  вузький, жовтий, тьмяний 
  3370.  вузький, набряклий, червоний 
  3371.  широкий, без набряку, з червоним крапом 
  3372.  ?
  3373.  Уремічні запальні процеси у внутрішніх органах носять переважно: 
  3374.  * фіброзно-некротичний характер 
  3375.  серозний характер 
  3376.  катаральний характер 
  3377.  гнійний характер 
  3378.  ?
  3379.  Ускладненням гострого пієлонефриту є з’єднання гнійних порожнин з мискою яке називають: 
  3380.  * Піонефрозом 
  3381.  Паранефрозом 
  3382.  Перинефритом 
  3383.  Паранефритом 
  3384.  Гідронерозом 
  3385.  Ускладненням гострого пієлонефриту є прогресування гнійного процесу, злиття абсцесів і утворення: 
  3386.  * карбункула 
  3387.  фурункула 
  3388.  флегмони 
  3389.  емпієми 
  3390.  ?
  3391.  Ускладненням пієлонефриту є 
  3392.  Пілефлебітичний абсцесс 
  3393.  * Карбункул нирки 
  3394.  Перитоніт 
  3395.  Сальпінгоофорит 
  3396.  Набряк легень 
  3397.  Ускладненням як гострого так і під гострого гломерулонефрита є: 
  3398.  * гостра ниркова недостатність 
  3399.  підгостра ниркова недостатність 
  3400.  гостро-підгостра ниркова недостатність 
  3401.  хронічна ниркова недостатність 
  3402.  ?
  3403.  Ущільнення та деформація нирки внаслідок розростання сполучної тканини називають: 
  3404.  * нефросклерозом 
  3405.  нефрозом 
  3406.  нефритом 
  3407.  нефроптозом 
  3408.  ?
  3409.  Фіброзуючий альвеоліт закінчуються розвитком: 
  3410.  * дифузного пневмофіброзу 
  3411.  бронхіальної астми 
  3412.  вогнищевого пневмосклерозу 
  3413.  некротичних змін легеневої тканини 
  3414.  некротичних змін легеневої тканини та вогнищевого пневмосклерозу 
  3415.  Форма фіброзуючого альвеоліту: 
  3416.  * ідіопатичний 
  3417.  часточковий 
  3418.  сегментарний 
  3419.  ацинозний 
  3420.  часточково-сегментарний 
  3421.  Форма хронічного гломерулонефрита при якій швидко розвивається хронічна ниркова недостатність 
  3422.  Екстракапілярний, проліферативний 
  3423.  Інтракапілярний, проліферативний 
  3424.  Мембранозна нефропатія 
  3425.  Мезангіопроліферативний 
  3426.  * Мезангіокапілярний 
  3427.  Хронічна вогнищева емфізема виникає внаслідок: 
  3428.  * перифокального розширення ацинусів і респіраторних бронхіол навколо старих вогнищ туберкульозного запалення або постінфарктних рубців. 
  3429.  злиття кількох міхурів 
  3430.  дефіциту інгібіторів протеазтрипсину, еластази, колагенази 
  3431.  проникнення повітря у проміжну тканину 
  3432.  перифокального розширення ацинусів і респіраторних бронхіол навколо ссвіжих вогнищ туберкульозного запалення 
  3433.  Хронічна дифузна обструктивна емфізема виникає при: 
  3434.  * хронічному дифузному бронхіті 
  3435.  гангрені легені 
  3436.  медіастеніті 
  3437.  синдромі Хаммена-Річа 
  3438.  гострому бронхіті 
  3439.  Хронічне ниркова недостатністьсиндромом, морфологічною основою якого є: 
  3440.  * нефросклероз 
  3441.  амілоїдоз 
  3442.  нефроз 
  3443.  нефрит 
  3444.  ?
  3445.  Хронічний бронхіт з тривалим перебігом супроводжується. 
  3446.  * дистрофією еластичного, м’язового і хрящового каркасів. 
  3447.  гіпертрофією еластичного і хрящового каркасів. 
  3448.  атрофією еластичного каркасу 
  3449.  гіперплазією м’язового типу 
  3450.  дистрофією хрящового каркасу 
  3451.  Хронічному гломерулонефриту властиві: 
  3452.  * хронічна ниркова недостатність з проявами азотемічної уремії 
  3453.  хронічна ниркова недостатність без будь-яких проявів 
  3454.  хлоргідропенічна уремія 
  3455.  підгостра ниркова недостатність з проявами азотної уремії 
  3456.  ?
  3457.  Шкіра у померлого від уремії внаслідок накопичення в ній урохрому стає: 
  3458.  * сіро-землистою 
  3459.  жовтою 
  3460.  коричневою 
  3461.  блідою 
  3462.  ?
  3463.  Шлях проникнення збудника пневмонії у легені може: 
  3464.  * бронхогенний 
  3465.  контактний 
  3466.  первинний 
  3467.  вторинний 
  3468.  ентеральний 
  3469.  Що із нижчеперерахованого стає причиною смерті при гострій нирковій недостатності 
  3470.  Сечовий перитоніт 
  3471.  Розрив ниркової капсули 
  3472.  Серцева недостатність 
  3473.  Інфаркт міокарда 
  3474.  * Уремія 
  3475.  Яка з цих тубулопатій належить до спадкових захворювань 
  3476.  Пієлонефрит 
  3477.  Некротичний нефроз 
  3478.  * Канальцева ферментопатія 
  3479.  “Мієломнанирка 
  3480.  “Щитоподібнанирка 
  3481.  Яке захворювання відноситься до ХНЗЛ (“хронічне неспецифічне захворювання легень”): 
  3482.  * бронхоектатична хвороба 
  3483.  геморагічна пневмонія 
  3484.  гнійна пневмонія 
  3485.  корова пневмонія 
  3486.  респіраторний дистрес синдром 
  3487.  Який з хімічних факторів сприяє розвитку бронхіту: 
  3488.  * пари хлору, окис азоту 
  3489.  вуглеводний пил 
  3490.  кімнатний пил 
  3491.  ультрафіолетове опромінення 
  3492.  перепади атмосферного тиску 
  3493.  Який клінічний синдром ототожнюється з некротичним нефрозом 
  3494.  Сечовий синдром 
  3495.  Симптоматична артеріальна гіпертензія 
  3496.  Нефротичний синдром 
  3497.  * Гостра ниркова недостатність 
  3498.  Хронічна ниркова недостатність 
  3499.  Який тип епітелію вистеляє слизову оболонку сечовивідних шляхів?
  3500.  Одношаровий плоский;
  3501.  * Багатошаровий перехідний;
  3502.  Багаторядний війчастий;
  3503.  Одношаровий циліндричний;
  3504.  Багатошаровий плоский не зроговілий. 
  3505.  Які з перелічених хвороб мають відношення до великоїстрокатоїнирки 
  3506.  Амілоїдоз нирок 
  3507.  Хронічний пієлонефрит 
  3508.  Нирковокам’яна хвороба 
  3509.  * Підгострий гломерулонефрит 
  3510.  Хронічний гломерулонефрит 
  3511.  Які можливі ускладненння інтерстиціальної пневмонії: 
  3512.  * пневмосклероз;
  3513.  інфаркт міокарда 
  3514.  брнхіальна астма 
  3515.  гострий бронхіт 
  3516.  інфаркт нирки 
  3517.  Які можливі ускладнення бронхопневмонії: 
  3518.  * гангрена легень;
  3519.  інфаркт міокарда 
  3520.  інфаркт легені 
  3521.  синдром Хаммена-Річа 
  3522.  інфаркт нирки 
  3523.  Які морфологічні зміни виявляють при мікроскопічному дослідження стінки бронхів в міжприступний період бронхіальної астми: 
  3524.  * стовщення базальної мембрани епітелію 
  3525.  спазм бронхіол 
  3526.  стоншення базальної мембрани епітелію 
  3527.  стоншення базальної мембрани епітелію і набряк 
  3528.  зменшення числа залоз у підслизовому шарі 
  3529.  Якщо запалення, здебільшого продуктивно-ексудативного характеру, переходить на міжальвеолярні перегородки, то це є: 
  3530.  * інтерстиціальна пневмонія 
  3531.  дольова пневмонія 
  3532.  сегментарна пневмонія 
  3533.  осередкова пневмонія 
  3534.  тотальна пневмонія 
  3535.  Апендицит викликається: 
  3536.  * активованою ентерогенною аутоінфекцією;
  3537.  екзогенною інфекцією;
  3538.  хімічними чинниками;
  3539.  фізичними чинниками. 
  3540.  радіацією 
  3541.  Аутоімунізацію при вірусному гепатиті пов’язують із: 
  3542.  специфічним печінковим тромбопластином 
  3543.  * специфічним печінковим ліпопротеїном 
  3544.  специфічним печінковим альбуміном 
  3545.  специфічним печінковим тромбогеном 
  3546.  білковою основою віруса 
  3547.  Аутоімунний гастрит характеризується наявністю антитіл до парієтальних клітин і тому ушкоджується: 
  3548.  * фундальний відділ шлунка 
  3549.  антральний відділ шлунка 
  3550.  пілоричний відділ шлунка 
  3551.  пілоро-антральний відділ шлунка 
  3552.  тіло шлунка 
  3553.  В залежності від особливостей морфологічних змін в слизовій оболонці шлунка виділяють таку форму гострого гастрита: 
  3554.  * фібринозний 
  3555.  фібриноїдний 
  3556.  фіброзний 
  3557.  гнилістний 
  3558.  десквамативний 
  3559.  В несправжніх часточках при цирозі печінки часто: 
  3560.  відсутні синусоїди 
  3561.  відсутні сполучнотканинні перегородки 
  3562.  відсутня регенерація 
  3563.  * відсутня центральна вена, в синусоїдах розвивається сполучнотканинна мембрана 
  3564.  наявні краплі жиру 
  3565.  В основі розвитку цирозу лежить: 
  3566.  дистрофія портальних трактів 
  3567.  некроз епітелію жовчних протоків 
  3568.  некроз і патологічна регенерація епітелію жовчних протоків 
  3569.  гіаліноз печінкових судин 
  3570.  * дистрофія і некроз гепатоцитів 
  3571.  В періоді загострення виразкової хвороби в дні і краях виразки виявляється: 
  3572.  розростання грануляційної тканини, ампутаційні невроми;
  3573.  * зони фібриноїдного некрозу з гнійним ексудатом;
  3574.  гіпертрофія слизової оболонки, повнокров’я;
  3575.  рубцева тканина з гіперваскуляризацією. 
  3576.  метаплазія епітелію 
  3577.  В періоді ремісії в краях хронічної виразки виявляється: 
  3578.  * рубцева тканина, дно виразки покрито тонким шаром епітелію;
  3579.  некроз і крововиливи;
  3580.  некроз і запалення;
  3581.  фібриноїдний некроз, запалення, кровиливи. 
  3582.  багатошаровий епітелій 
  3583.  В стадії червоної дистрофії при токсичній дистрофії печінка стає: 
  3584.  сірою 
  3585.  мускатною 
  3586.  * жовтою з червоним крапом 
  3587.  жировою 
  3588.  зеленою 
  3589.  В стадії червоної дистрофії при токсичній дистрофії печінки часто розвивається: 
  3590.  ниркова недостатність 
  3591.  * печінкова недостатність 
  3592.  недостатність кровообігу 
  3593.  холангіоцелюлярна недостатність 
  3594.  ДВЗ-синдром 
  3595.  Виберіть вид хронічного гастриту, при якому відбувається перебудова епітелію. 
  3596.  Поверхневий 
  3597.  Фундальний 
  3598.  * Гастрит з кишковою метаплазією 
  3599.  Антральний 
  3600.  Глибокий 
  3601.  Виберіть з перерахованих хвороб одну для якої характерний ендогенний токсичний гастрит - 
  3602.  хронічний бронхіт 
  3603.  висипний тиф 
  3604.  * гломерулонефрит з наявністю уремії 
  3605.  рак стравоходу 
  3606.  вірусний гепатит С 
  3607.  Виберіть з перерахованого найбільш точне визначення ерозії - 
  3608.  поява в слизовій атрофічних вогнищ 
  3609.  * ділянка слизової оболонки з частковим порушенням епітелію 
  3610.  набряк підслизової основи 
  3611.  поява явищ кишкової метаплазії 
  3612.  виражене розширення судин слизової оболонки 
  3613.  Виділяють агресивний хронічний гепатит, при якому переважає: 
  3614.  фіброз гепатоцитів 
  3615.  * дистрофія і некроз гепатоцитів 
  3616.  гіаліноз гепатоцитів 
  3617.  склероз гепатоцитів 
  3618.  тотальна жирова дистрофія 
  3619.  Виділяють персистуючий хронічний гепатит, при якому переважає : 
  3620.  склероз гепатоцитів 
  3621.  * клітинна інфільтрація портальних полів і внутрішньочасточкової строми 
  3622.  гіаліноз гепатоцитів 
  3623.  фіброз гепатоцитів 
  3624.  некроз гепатоцитів 
  3625.  Виділяють холестатичний хронічний гепатит, який характеризується: 
  3626.  * холестазом, холангітом і холангіолітом;
  3627.  гіалінозом гепатоцитів;
  3628.  склерозом гепатоцитів;
  3629.  фіброзом гепатоцитів 
  3630.  "мускатна печінка"
  3631.  Виразкова хворобахронічне захворювання з циклічним перебігом основним клініко-морфологічним проявом якого є: 
  3632.  гострі виразки товстої кишки і шлунку;
  3633.  * рецидивуюча виразка шлунку і 12-палої кишки;
  3634.  гостра виразка шлунку і 12-палої кишки;
  3635.  виразкове ушкодження кишечника. 
  3636.  перфорація 
  3637.  Відносно топографії процесу у шлунку виділяють хронічний гастрит: 
  3638.  пілоричний ;
  3639.  * пангастрит 
  3640.  гастрит малої кривизни;
  3641.  гастрит великої кривизни 
  3642.  пілоро-антральний 
  3643.  Відросток потовщений, очеревина місцями шорстка внаслідок відкладання фібринозно-гнійного ексудату. Особливо потовщені основа відростка і стінка сліпої кишки, брижа. Ці зміни вказують, що у хворого: 
  3644.  поверхневий аппендицит;
  3645.  * флегмонозний апендицит;
  3646.  катаральний апендицит;
  3647.  апостематозний апендицит 
  3648.  фібринозний 
  3649.  Вірусний гепатитце хвороба, яка викликається: 
  3650.  гепатогенними вірусами 
  3651.  * гепатотропними вірусами 
  3652.  гепаторгічними вірусами 
  3653.  гепатоцелюлярними вірусами 
  3654.  вірусом СНІДу 
  3655.  Внаслідок посиленої регенерації збереженої паренхіми при цирозі утворюються: 
  3656.  справжні гіпертрофовані часточки 
  3657.  вузли-регенерати і справжні часточки, які не мають сполучної тканини 
  3658.  * вузли-регенерати і несправжні часточки, які огорнуті сполучною тканиною 
  3659.  лімфатичні вузли в сполучнотканинній капсулі 
  3660.  рубці-смуги 
  3661.  Вторинний біліарний цироз обумовлений: 
  3662.  вірусним гепатитом 
  3663.  * інфекцією жовчних шляхів (холангіолітичний цироз)
  3664.  алкогольним гепатитом 
  3665.  активним гепатитом 
  3666.  хронічною інтоксикацією свинцем 
  3667.  Вторинний біліарний цироз обумовлений: 
  3668.  * холестазом внаслідок позапечінкової обструкції жовчних шляхів (камінь, пухлина)
  3669.  вірусним гепатитом 
  3670.  алкогольним гепатитом 
  3671.  активним гепатитом 
  3672.  надлишком міді в крові 
  3673.  Вторинний біліарний цироз проявляється морфологічно: 
  3674.  * розширенням і розривом жовчних капілярів, що спричинює некроз периферичних гепатоцитів 
  3675.  некрозом гепатоцитів 
  3676.  некрозом перипортальних трактів 
  3677.  некрозом портальних трактів 
  3678.  жировою дистрофією гепатоцитів 
  3679.  Гепатитгостре або хронічне захворювання печінки, яке характеризується дистрофічними і некробіотичними змінами: 
  3680.  * паренхіми у поєднанні з запальною інфільтрацією строми 
  3681.  строми у поєднанні з запальною інфільтрацією паренхіми 
  3682.  капілярного русла у поєднанні з запальною інфільтрацією паренхіми 
  3683.  перипортальної строми у поєднанні з запаленням гепатоцитів 
  3684.  в капсулі та на периферії органа 
  3685.  Гепатит, який може супроводжувати патологію травного каналу, називається: 
  3686.  інтоксикаційним гепатитом 
  3687.  застійним гепатитом 
  3688.  первинним інфекційним гепатитом 
  3689.  поєднаним 
  3690.  * вторинним гепатитом 
  3691.  Гепатит, який супроводжує інфекційні захворювання та інтоксикації, називається: 
  3692.  * вторинним гепатитом 
  3693.  інтоксикаційним гепатитом 
  3694.  застійним гепатитом 
  3695.  первинним інфекційним гепатитом 
  3696.  некротичним 
  3697.  Гострий апендицит має таку морфологічну форму, як: 
  3698.  альтеративний;
  3699.  * деструктивний ;
  3700.  дистрофічний;
  3701.  продуктивний. 
  3702.  атрофічний 
  3703.  Гострий апендицит має таку морфологічну форму, як: 
  3704.  * поверхневий 
  3705.  глибокий 
  3706.  заглиблений;
  3707.  комбінований 
  3708.  абсцедований 
  3709.  Гострий гепатит буває: 
  3710.  фібринозним і некротичним 
  3711.  альтеративним і фібринозним 
  3712.  інтерстиційним і фібринозним 
  3713.  * ексудативним і продуктивним 
  3714.  жодним з перерахованих 
  3715.  Дайте визначення пептичної виразки - 
  3716.  виразка, що сягає м'язового шару 
  3717.  * порушення цілісності епітеліального покриву під впливом кислоти і пепсину 
  3718.  поверхнева виразка слизової оболонки 
  3719.  ушкодження підслизової основи 
  3720.  ушкодження всіх шарів стінки шлунка 
  3721.  Для гострого гастриту характерні ерозії - 
  3722.  поодинокі 
  3723.  ерозії відсутні 
  3724.  точкові 
  3725.  смугоподібні 
  3726.  * множинні 
  3727.  Для якого хронічного гастриту характерна наявність в крові антитіл до парієтальних клітин шлунка - 
  3728.  рефлюкс гастрит 
  3729.  гострий вогнищевий гастрит 
  3730.  * аутоімунний хронічний гастрит 
  3731.  Helicobacter-асоційований хронічний гастрит 
  3732.  гострий дифузний гастрит 
  3733.  Дно гострої виразки має сіро-чорне забарвлення за рахунок домішок: 
  3734.  * гематина гідрохлорида;
  3735.  гемосидерин;
  3736.  гемомеланін;
  3737.  гематоїдин 
  3738.  гемопорфірин 
  3739.  До виразково-деструктивних ускладнень виразкової хвороби відносять: 
  3740.  * перфорацію 
  3741.  стеноз 
  3742.  тетанію 
  3743.  хлоргідропенію 
  3744.  малігнізацію 
  3745.  До виразково-деструктивних ускладнень виразкової хвороби відносять: 
  3746.  стеноз 
  3747.  тетанію 
  3748.  хлоргідропенію 
  3749.  * пенетрацію 
  3750.  малігнізацію 
  3751.  До виразково-деструктивних ускладнень виразкової хвороби відносять: 
  3752.  стеноз;
  3753.  * кровотечу;
  3754.  тетанію;
  3755.  хлоргідропенію 
  3756.  малігнізацію 
  3757.  До виразково-деструктивних ускладнень виразкової хвороби відносять: 
  3758.  * перфорацію 
  3759.  стеноз 
  3760.  тетанію 
  3761.  хлоргідропенію 
  3762.  малігнізацію 
  3763.  До виразково-деструктивних ускладнень виразкової хвороби відносять: 
  3764.  стеноз 
  3765.  тетанію 
  3766.  хлоргідропенію 
  3767.  * пенетрацію 
  3768.  малігнізацію 
  3769.  До групи виразково-рубцевих ускладнень виразкової хвороби 12- палої кишки відносять: 
  3770.  кровотеча 
  3771.  перфорація 
  3772.  пенетрація 
  3773.  метапластичні процеси 
  3774.  * звуження просвіту дванадцятипалої кишки 
  3775.  До групи виразково-рубцевих ускладнень виразкової хвороби 12-палої кишки відносять: 
  3776.  кровотеча 
  3777.  перфорація 
  3778.  пенетрація 
  3779.  метапластичні процеси 
  3780.  * деформації її цибулини;
  3781.  До групи виразково-рубцевих ускладнень виразкової хвороби шлунка відносять: 
  3782.  * звуження верхнього і вихідного відділів шлунка 
  3783.  кровотеча 
  3784.  перфорація 
  3785.  пенетрація 
  3786.  звуження стравоходу 
  3787.  До групи виразково-рубцевих ускладнень виразкової хвороби шлунка відносять: 
  3788.  кровотеча 
  3789.  перфорація 
  3790.  пенетрація 
  3791.  * деформація шлунка 
  3792.  атрофію слизової оболонки 
  3793.  До групи запальних ускладнень виразкової хвороби відносять: 
  3794.  стеноз 
  3795.  * гастрит 
  3796.  тетанію 
  3797.  хлоргідропенію 
  3798.  анемію 
  3799.  До групи запальних ускладнень виразкової хвороби відносять: 
  3800.  стеноз 
  3801.  тетанію 
  3802.  хлоргідропенію 
  3803.  * дуоденіт 
  3804.  анемію 
  3805.  До групи запальних ускладнень виразкової хвороби відносять: 
  3806.  стеноз 
  3807.  тетанію 
  3808.  * перидуоденіт 
  3809.  хлоргідропенію 
  3810.  анемію 
  3811.  До деструктивного апендициту відносять: 
  3812.  * флегмонозний;
  3813.  катаральний;
  3814.  поверхневий;
  3815.  серозний 
  3816.  фібринозний 
  3817.  До супутніх клінічних змін при аутоімунному гастриті належить - 
  3818.  множинні ерозії 
  3819.  поодинокі ерозії 
  3820.  * перніціозна анемія 
  3821.  пептичні виразки 
  3822.  атрофія слизової оболонки 
  3823.  Ексудативний гепатит поділяється на: 
  3824.  геморагічний і фібринозний 
  3825.  * серозний і гнійний 
  3826.  гнилісний і крупозний 
  3827.  геморагічний і некротичний 
  3828.  гнійний та гнилісний 
  3829.  Епітеліоїдноклітинні гранульоми, що з’являються в шлунку, є характерними для
  3830.  еозинофільного гастриту 
  3831.  виразкової хвороби шлунка 
  3832.  * саркоїдозу 
  3833.  синдрому Золлінгера-Еллісона 
  3834.  рефлюкс-гастриту 
  3835.  Жирова дистрофія гепатоцитів у центрі часточки при токсичній дистрофії печінки швидко змінюється: 
  3836.  склерозом 
  3837.  гіалінозом 
  3838.  фіброзом 
  3839.  цирозом 
  3840.  * некрозом і аутолітичним розпадом 
  3841.  За В.Самсоновим виділяють такі ускладнення виразкової хвороби: 
  3842.  атрофічний гастрит 
  3843.  гіпертрофічний гастрит 
  3844.  * малігнізація виразки 
  3845.  хронічний панкреатит 
  3846.  сепсис 
  3847.  За морфологією постнекротичний цироз є переважно: 
  3848.  дрібновузликовою формою цирозу 
  3849.  дрібноосредковою формою цирозу 
  3850.  дифузною формою цирозу 
  3851.  * великовузловою формою цирозу 
  3852.  фокальною формою цирозу 
  3853.  За патогенезом гастрит типу В це
  3854.  хімічний гастрит 
  3855.  токсичний екзогенний гастрит 
  3856.  * бактеріальний гастрит 
  3857.  аутоімунний гастрит 
  3858.  ерозивний гастрит 
  3859.  Загибель гепатоцитів при цирозі веде до: 
  3860.  патологічної реституції портальних трактів 
  3861.  неповної субституції гепатоцитів 
  3862.  * посиленої регенерації збереженої паренхіми 
  3863.  гіперплазії і гіпертрофії печінкових жовчних протоків 
  3864.  інфарктів печінки 
  3865.  Запалення, яке захоплює весь шлунок називається: 
  3866.  масивний гастрит 
  3867.  дифузний гастрит 
  3868.  поширений гастрит 
  3869.  тотальний гастрит 
  3870.  * пангастрит 
  3871.  Згідно топографії процесу виділяють хронічний гастрит: 
  3872.  великої кривизни;
  3873.  * фундальний;
  3874.  малої кривизни;
  3875.  пілоричний 
  3876.  кардіальний 
  3877.  Інфекційні захворювання та інтоксикації може супроводжувати: 
  3878.  * вторинний гепатит 
  3879.  інтоксикаційний гепатит 
  3880.  застійний гепатит 
  3881.  первинний інфекційний гепатит 
  3882.  некротичний гепатит 
  3883.  Калові маси при кровотечі у хворих виразковою хворобою набирають кольору і консистенції дьогтя, ці випорожнення називають : 
  3884.  кавовою гущею 
  3885.  малиновим желе 
  3886.  * меленою (melaena)
  3887.  метрорагією 
  3888.  рисовим відваром 
  3889.  Комбінованими ускладненнями виразкової хвороби називають: 
  3890.  послідовна зміна декількох ускладнень 
  3891.  наявність тільки трьох ускладнень у хворого 
  3892.  наявність тільки більше трьох ускладнень, які змінюють одне одного 
  3893.  * поєднання декількох варіантів ускладнень 
  3894.  швидка прогресуюча зміна стадій хвороби 
  3895.  Край хронічної виразки обернений до стравоходу: 
  3896.  рівний і слизова оболонка не нависає над дефектом;
  3897.  * підритий і слизова оболонка нависає над дефектом;
  3898.  пологий;
  3899.  має вигляд тераси 
  3900.  прямовисний 
  3901.  Кровотеча виникає в період загострення виразки у зв(язку з: 
  3902.  діапедезом 
  3903.  стазом 
  3904.  * фібриноїдним некрозом стінки судин 
  3905.  тромбопенією 
  3906.  підвищенною проникністю судин 
  3907.  Крукенберговські метастази раку шлункаце лімфогенні ретроградні метастази в: 
  3908.  медіастінальні лімфовузли;
  3909.  мезентеріальні лімфовузли;
  3910.  * обидва яєчники 
  3911.  парастернальні лімфовузли 
  3912.  пахвові лімфовузли 
  3913.  Макроскопічно печінка збільшена в розмірах, ущільнена, тканина сірувато-жовтого кольору, нагадує старе сало. Який патологічний процес лежить в основі розвитку "сальної" печінки?
  3914.  * Амілоїдоз 
  3915.  Жирова дистрофія 
  3916.  Гіаліноз 
  3917.  Ожиріння 
  3918.  Мукоїдне набухання 
  3919.  Макроскопічно слизова при хворобі Крона нагадує : 
  3920.  острівки;
  3921.  * бруківку;
  3922.  доріжку;
  3923.  конусоподібні заглиблення 
  3924.  множинні блюдцеподібні заглиблення 
  3925.  Назвіть зміни в слизовій оболонці шлунка, які виникнуть внаслідок регулярного прийому алкоголю - 
  3926.  атрофія слизопродукуючих клітин 
  3927.  * злущування епітеліальних клітин і зниження секреції слизу 
  3928.  поява келихоподібних клітин 
  3929.  поява поодиноких ерозій 
  3930.  інфільтрація поліморфноядерними лейкоцитами 
  3931.  Назвіть зміни шлункового соку при аутоімунному хронічному гастриті - 
  3932.  зміни відсутні 
  3933.  гіперхлоргідрія 
  3934.  розрідження шлункового соку 
  3935.  згущення шлункового соку 
  3936.  * гіпохлоргідрія, аж до ахлоргідрії 
  3937.  Несправжні часточки при цирозі відрізняються: 
  3938.  величиною 
  3939.  розміщеням 
  3940.  гіперхромністю 
  3941.  * порушеною ангіоархітектонікою 
  3942.  наявністю жирових крапель 
  3943.  Ознаками вторинного біліарного цирозу є : 
  3944.  * розширення і розрив жовчних капілярів, що спричинює некроз периферичних гепатоцитів 
  3945.  некроз гепатоцитів 
  3946.  некроз перипортальних трактів 
  3947.  некроз портальних трактів 
  3948.  жирова дистрофія гепатоцитів 
  3949.  Ознаками загострення виразкової хвороби вважається поява: 
  3950.  гіалінозу дна виразки 
  3951.  склерозу в дні виразки;
  3952.  * фібриноїдних змін стінок судин дна виразки;
  3953.  амілоїдних осередків в краях виразки 
  3954.  метаплазія слизової оболонки по краях виразки 
  3955.  Патологію травного каналу може супроводжувати: 
  3956.  інтоксикаційний гепатит 
  3957.  застійний гепатит 
  3958.  первинний інфекційний гепатит 
  3959.  поєднаний гепатит 
  3960.  * вторинний гепатит 
  3961.  Пенетрація виразки (penetratio) –це проникнення її: 
  3962.  в товщу слизової оболонки 
  3963.  в товщу м'язової оболонки 
  3964.  * за межі шлунка або дванадцятипалої кишки в інші органи 
  3965.  до серозної оболонки 
  3966.  в очеревину 
  3967.  Пенетрація супроводжується змінами тканин сусіднього органа шлунковим соком у вигляді: 
  3968.  місцевого запалення 
  3969.  локального запалення 
  3970.  * перетравлювання його тканини і запаленням 
  3971.  каріолізису 
  3972.  нагноєння 
  3973.  Первинний афект при апендицитіце: 
  3974.  * вогнище гнійного запалення з ерозією слизової оболонки на тлі дисциркуляторних розладів;
  3975.  вогнище серозного запалення з ерозією слизової оболонки на тлі дисциркуляторних розладів;
  3976.  вогнище продуктивного запалення з ерозією слизової оболонки на тлі дисциркуляторних розладів;
  3977.  вогнище гнилісного запалення з ерозією слизової оболонки 
  3978.  вогнище проліферативного запалення з формуванням поліпів слизової оболонки 
  3979.  Первинний біліарний цироз є результатом: 
  3980.  калькульозного холециститу 
  3981.  флегмонозного холециститу 
  3982.  * негнійного деструктивного (некротичного) холангіту і холангіоліту 
  3983.  гнійного гранулематозного гепатиту 
  3984.  токсичної дистрофії печінки 
  3985.  Первинний гепатит виникає за дії: 
  3986.  бактерій 
  3987.  грибів 
  3988.  * алкоголю 
  3989.  простіших 
  3990.  стафілококів 
  3991.  Первинний гепатит виникає за дії: 
  3992.  бактерій 
  3993.  грибів 
  3994.  простіших 
  3995.  * ліків 
  3996.  стрептококів 
  3997.  Первинний гепатит виникає за дії: 
  3998.  бактерій 
  3999.  грибів 
  4000.  простіших 
  4001.  стафілококів 
  4002.  * застою жовчі 
  4003.  Первинно виниклі ерозії загоюються протягом - 
  4004.  2-4 години 
  4005.  4-6 годин 
  4006.  8-10 годин 
  4007.  12-18 годин 
  4008.  * 24-48 годин 
  4009.  Первинно виниклі ерозії загоюються протягом - 
  4010.  2-4 години 
  4011.  4-6 годин 
  4012.  8-10 годин 
  4013.  12-18 годин 
  4014.  * 24-48 годин 
  4015.  Передраковими станами в шлунку є: 
  4016.  поверхнева гостра ерозія 
  4017.  гостра виразка 
  4018.  * хронічний атрофічний гастрит 
  4019.  гострий катаральний гастрит 
  4020.  хронічний гіпертрофічний гастрит 
  4021.  Передраковими станами в шлунку є: 
  4022.  поверхнева гостра ерозія 
  4023.  гостра виразка 
  4024.  гострий катаральний гастрит 
  4025.  карциноматоз 
  4026.  * хронічна виразка шлунка 
  4027.  Передраковими станами в шлунку є: 
  4028.  поверхнева гостра ерозія 
  4029.  гостра виразка 
  4030.  * важка дисплазія епітелію слизової шлунка. 
  4031.  гострий катаральний гастрит 
  4032.  кишкова метаплазія 
  4033.  Перенесений вірусний гепатит: 
  4034.  не залишає типоспецифічний імунітет 
  4035.  * залишає типоспецифічний імунітет 
  4036.  залишає специфічний імунітет 
  4037.  не залишає імунітет 
  4038.  залишає нестійкий імунітет до слабких форм віруса 
  4039.  Перфорація виразки виникає в період загострення і веде до: 
  4040.  пангастриту 
  4041.  перигастриту 
  4042.  * розлитого перитоніту 
  4043.  мезаденіту 
  4044.  сепсису 
  4045.  Печінка при вторинному біліарному цирозі: 
  4046.  коричневого кольору, внаслідок гемосидерину 
  4047.  червоного кольору, внаслідок діапедезу еритроцтів 
  4048.  жовтого кольору, внаслідок накопичення жиру в гепатоцитах 
  4049.  * зеленого кольору внаслідок просякання жовчю 
  4050.  сіра, з червоним крапом 
  4051.  Печінка при вторинному біліарному цирозі: 
  4052.  не збільшена 
  4053.  консистенції тіста 
  4054.  збільшена, м’яка 
  4055.  * збільшена, щільна 
  4056.  сіро-червона, зменшена 
  4057.  Печінка при первинному біліарному цирозі збільшена, а поверхня її: 
  4058.  великогорбиста 
  4059.  великозерниста 
  4060.  посмугована 
  4061.  з рубцями-смугами 
  4062.  * гладка або дрібнозерниста 
  4063.  Печінка при первинному біліарному цирозі: 
  4064.  не збільшена, червона 
  4065.  * збільшена, на розрізі сіро-зелена 
  4066.  збільшена, буро-червона 
  4067.  збільшена, жовтого кольору 
  4068.  сіро-червоного кольору, зменшена 
  4069.  Печінка при токсичній дистрофії печінки стає меншою, дряблою, набирає жовтого кольору в стадії: 
  4070.  червоної атрофії 
  4071.  склерозу 
  4072.  фіброзу 
  4073.  * жовтої атрофії 
  4074.  некротичних вогнищ 
  4075.  Печінка при цирозі в обємі: 
  4076.  майже не змінюється 
  4077.  нерівномірно зменшена 
  4078.  * зменшена 
  4079.  не зменшена 
  4080.  значно збільшена 
  4081.  Печінкові клітини при вірусному гепатиті пошкоджуються за механізмом: 
  4082.  анафілактичної реакції 
  4083.  * алергічної реакції цитолітичного типу 
  4084.  апоптозу 
  4085.  альтеративної реакції 
  4086.  ішемічного некрозу 
  4087.  Після перенесеного вірусного гепатиту: 
  4088.  не залишається типоспецифічний імунітет 
  4089.  * залишається типоспецифічний імунітет 
  4090.  залишається специфічний імунітет 
  4091.  не залишається імунітет 
  4092.  нестійкий імунітет до слабких форм віруса 
  4093.  Після токсичної дистрофії, вірусного або алкогольного гепатиту розвивається: 
  4094.  посталкогольний цироз 
  4095.  тотальний цироз 
  4096.  механічна жовтяниця 
  4097.  * постнекротичний цироз 
  4098.  поствірусний цироз 
  4099.  Після травматичного пошкодження печінки згодом відбулося повне відновлення будови та функції печінки. Як називається такий вид регенерації?
  4100.  Патологічна регенерація 
  4101.  Неповна регенерація 
  4102.  Субституція 
  4103.  * Реституція 
  4104.  Звичайна фізіологічна регенерація 
  4105.  Повним відновленням слизової оболонки може закінчитися гастрит: 
  4106.  гнійний;
  4107.  * катаральний;
  4108.  фібринозний;
  4109.  некротичний. 
  4110.  флегмонозний 
  4111.  Портальний цироз за морфологією є: 
  4112.  великовузликовою формою цирозу 
  4113.  гіпертрофічною формою цирозу 
  4114.  дифузною формою цирозу 
  4115.  фокальною формою цирозу 
  4116.  * дрібновузловою формою 
  4117.  Портальний цироз за морфологією є: 
  4118.  * дрібновузловою формою;
  4119.  великовузликовою формою цирозу;
  4120.  гіпертрофічною формою цирозу;
  4121.  дифузною формою цирозу 
  4122.  змішаною формою цирозу 
  4123.  Порушення кровобігу в печінці при цирозі викликає наростаючу гіпоксію, яка приводить до: 
  4124.  некробіотичних процесів в гепатоцитах 
  4125.  портальної гіпертензії 
  4126.  * дистрофії і загибелі гепатоцитів у вузлах-регенератах, посиленого розростання сполучної тканини 
  4127.  місцевої гіпертрофії 
  4128.  венозного повнокров’я 
  4129.  Порушення процесів регенерації і структуроутворення при хронічному гастриті приводить до: 
  4130.  секреторної активності;
  4131.  клітинної атипії;
  4132.  тканинної дистрофії;
  4133.  формування поліпів;
  4134.  * атрофії. 
  4135.  Постнекротичний цироз за своєю морфологією переважно є: 
  4136.  дрібновузликовою формою цирозу 
  4137.  дрібноосредковою формою цирозу 
  4138.  дифузною формою цирозу 
  4139.  * великовузловою формою цирозу 
  4140.  фокальною формою цирозу 
  4141.  Поява в шлунку епітеліоїдноклітинних гранульом характерна для
  4142.  еозинофільного гастриту 
  4143.  виразкової хвороби шлунка 
  4144.  * саркоїдозу 
  4145.  синдрому Золлінгера-Еллісона 
  4146.  рефлюкс-гастриту 
  4147.  При вірусному гепатиті аутоімунізація викликається: 
  4148.  специфічним печінковим тромбопластином 
  4149.  * специфічним печінковим ліпопротеїном 
  4150.  специфічним печінковим альбуміном 
  4151.  специфічним печінковим тромбогеном 
  4152.  білковою основою віруса 
  4153.  При вірусному гепатиті печінкові клітини пошкоджуються за механізмом: 
  4154.  анафілактичної реакції 
  4155.  * алергічної реакції цитолітичного типу 
  4156.  апоптозу 
  4157.  альтеративної реакції 
  4158.  ішемічного некрозу 
  4159.  При вірусному гепатиті печінкові клітини пошкоджуються за механізмом: 
  4160.  апоптозу 
  4161.  * гіперчутливості сповільненого типу 
  4162.  альтеративної реакції 
  4163.  анафілактичної реакції 
  4164.  гіпоксії 
  4165.  При гнійному гастриті слизова оболонка: 
  4166.  анемічна, атрофічна, з поверхні стікає слиз;
  4167.  потоншена, бліда, атрофічна;
  4168.  * потовщена, з крововиливами, з поверхні розрізу стікає жовто-зелена рідина;
  4169.  вкрита фібринозними плівками з крововиливами;
  4170.  анемічна, стоншена з ділянками некрозу. 
  4171.  При загоєнні в дні виразки видно: 
  4172.  * епітелізацію дефекту слизової;
  4173.  фібрин;
  4174.  фібриноїд;
  4175.  гематин;
  4176.  фібриноїдний некроз 
  4177.  При загоєнні в дні виразки видно: 
  4178.  фібрин;
  4179.  фібриноїд;
  4180.  гематин;
  4181.  * сполучну тканину з облітерованими судинами;
  4182.  фібриноїдний некроз. 
  4183.  При загоєнні виразки вихідного відділу шлунку на її місці утворюється: 
  4184.  поверхнева ерозія 
  4185.  глибока ерозія , як наслідок субституції 
  4186.  часткова епітелізація, як наслідок субституції 
  4187.  * грубий рубець, який часто зумовлює стеноз пілоруса 
  4188.  вогнищева метаплазія 
  4189.  При кровотечі з шлунка та стравоходу калові маси мають колір і консистенцію дьогтю і називають : 
  4190.  кавовою гущею 
  4191.  малиновим желе 
  4192.  * меленою (melaena)
  4193.  метрорагією 
  4194.  рисовим відваром 
  4195.  При неімунному гастриті антитіла до парієтальних клітин не виявляються, основні зміни локалізуються в: 
  4196.  пілоричному відділі шлунку;
  4197.  * антральному відділі шлунку;
  4198.  фундальному відділі шлунку;
  4199.  пілоричному і фундальному відділі шлунку 
  4200.  одинаково часто може бути у різних відділах шлунку. 
  4201.  При стенозі пілоруса у шлунку затримуються харчові маси, часто буває блювота, при цьому втрачаються вода, солі, хлористоводнева кислота, що спричинює розвиток : 
  4202.  гіпоосмолярної уремії 
  4203.  гіперосмолярної коми 
  4204.  хлористоводневої уремії 
  4205.  * хлоргідропенічної уремії (шлункової тетанії)
  4206.  дегідратації 
  4207.  При токсичній дистрофії печінки протягом перших днів відзначається жирова дистрофія гепатоцитів у центрі часточки, яка швидко змінюється: 
  4208.  склерозом 
  4209.  гіалінозом 
  4210.  фіброзом 
  4211.  цирозом 
  4212.  * некрозом і аутолітичним розпадом 
  4213.  При хворобі Крона у слизовій кишечника виявляються: 
  4214.  * глибокі поперечні та поздовжні виразки, набряк підслизової;
  4215.  неглибокі поперечні виразки, набряк підслизової;
  4216.  неглибокі поздовжні виразки, набряк підслизової 
  4217.  глибокі поздовжні виразки, набряк підслизової відсутній 
  4218.  глибокі поперечні виразки, набряк підслизової відсутній 
  4219.  При хронічному атрофічному гастриті проявляється основна ознака у вигляді: 
  4220.  атрофії м’язової оболонки;
  4221.  атрофія усіх шарів шлунка;
  4222.  * атрофії слизової оболонки;
  4223.  атрофії лімфоїдних фолікулів;
  4224.  атрофії серозної оболонки. 
  4225.  При хронічному гастриті незрілі клітини, які в нормі розташовані в глибоких відділах шлункової ямки, з’являються на шлункових валиках, в тілі і дні залоз, що свідчать про: 
  4226.  порушення кординації фаз проліферації і диференціровки епітелія залоз;
  4227.  * порушення ексудації і диференціювання епітелію залоз;
  4228.  рецидив захворювання;
  4229.  стихання запального процесу;
  4230.  ремісію захворювання. 
  4231.  При хронічному поверхневому гастриті відбуваються характерні ушкодження у вигляді: 
  4232.  склеротичних змін в підслизовому шарі і мукоїдизації залоз;
  4233.  дистрофічних змін поверхневого (ямочного) епітелію;
  4234.  * склеротичних змін в підслизовому шарі;
  4235.  мукоїдизації залоз;
  4236.  атрофічних змін в підсерозному шарі 
  4237.  При цирозі печінки в несправжніх часточках печінки часто: 
  4238.  відсутні синусоїди 
  4239.  відсутні сполучнотканинні перегородки 
  4240.  відсутня регенерація 
  4241.  * відсутня центральна вена, в синусоїдах розвивається сполучнотканинна мембрана 
  4242.  наявні краплі жиру 
  4243.  Протягом перших днів при токсичній дистрофії печінки відзначається жирова дистрофія гепатоцитів: 
  4244.  по периферії 
  4245.  навколо судин 
  4246.  навколо протоків 
  4247.  тотальна дистрофія 
  4248.  * у центрі часточки 
  4249.  Пусковим механізмом апендициту вважаються судинні розлади в стінці відростка, які мають: 
  4250.  * нейрогенну природу;
  4251.  ендокринну природу;
  4252.  екзогенну природу;
  4253.  механічну пресорну природу;
  4254.  поліетіологічну природу 
  4255.  Розрізняють таку клініко-морфологічну форму вірусного гепатиту, як: 
  4256.  холепатична 
  4257.  * гостра циклічна 
  4258.  некробіотична 
  4259.  підгостра циклічна 
  4260.  прихована 
  4261.  Розрізняють таку клініко-морфологічну форму вірусного гепатиту, як: 
  4262.  підгостра циклічна 
  4263.  * безжовтянична 
  4264.  холепатична 
  4265.  некробіотична 
  4266.  прихована 
  4267.  Розрізняють таку клініко-морфологічну форму вірусного гепатиту, як: 
  4268.  некробіотична 
  4269.  * некротична (злоякісна)
  4270.  холепатична 
  4271.  підгостра циклічна 
  4272.  диспластична 
  4273.  Розростання сполучної тканини за ходом портальних трактів у формі відростків, проникнення у печінкові часточки, поділяючи їх на дрібні несправжні характерне для: 
  4274.  некротичного цирозу 
  4275.  токсичного цирозу 
  4276.  біліарного цирозу 
  4277.  фокального цирозу 
  4278.  * портального цирозу 
  4279.  Серед ускладнень виразкової хвороби за В.Самсоновим виділяють: 
  4280.  кровотеча 
  4281.  перфорація 
  4282.  пенетрація 
  4283.  анемію 
  4284.  * виразково-рубцеві процеси 
  4285.  Серед ускладнень виразкової хвороби за В.Самсоновим виділяють: 
  4286.  поширені процеси 
  4287.  місцеві процеси 
  4288.  * комбіновані ускладнення 
  4289.  локальний гемосидероз 
  4290.  дистрофічні процеси 
  4291.  Серед ускладнень виразкової хвороби за В.Самсоновим виділяють: 
  4292.  поширені процеси;
  4293.  місцеві процеси;
  4294.  * виразково-деструктивні процеси;
  4295.  локальний гемосидероз;
  4296.  загальний гемосидероз. 
  4297.  Серед ускладнень виразкової хвороби за В.Самсоновим виділяють: 
  4298.  поширені процеси 
  4299.  місцеві процеси 
  4300.  локальний гемосидероз 
  4301.  * запальні процеси 
  4302.  дистрофічні процеси 
  4303.  Серед ускладнень виразкової хвороби за В.Самсоновим виділяють: 
  4304.  атрофічний гастрит 
  4305.  гіпертрофічний гастрит 
  4306.  * малігнізація виразки 
  4307.  хронічний панкреатит 
  4308.  сепсис 
  4309.  Серед ускладнень виразкової хвороби за В.Самсоновим виділяють: 
  4310.  поширені процеси 
  4311.  місцеві процеси 
  4312.  * комбіновані ускладнення 
  4313.  локальний гемосидероз 
  4314.  дистрофічні процеси 
  4315.  Серед ускладнень хвороби Крона виділяють: 
  4316.  кахексію, пневмонію, остеомієліт, коксит, дисбактеріоз, дивертикульоз, 
  4317.  діарею, кахексію, пневмонію, остеомієліт, коксит, дисбактеріоз, дивертикульоз, 
  4318.  непрохідність, ниркові розлади, амілоїдоз;
  4319.  * діарею, синдром мальабсорбції, кишкову непрохідність, нориці, переродження у рак 
  4320.  кахексію, непрохідність, коксит, дисбактеріоз, дивертикульоз, секвестрацію 
  4321.  Серед хронічних гепатитів виділяють агресивну форму, при якій переважає: 
  4322.  фіброз гепатоцитів 
  4323.  * дистрофія і некроз гепатоцитів 
  4324.  гіаліноз гепатоцитів 
  4325.  склероз гепатоцитів 
  4326.  тотальна жирова дистрофія 
  4327.  Слизова оболонка товстої кишки у померлого при дизентерії на розтині повнокровна, покрита плівкою сірого кольору, що відривається із зусиллям. Який вид запалення розвинувся в кишці у хворого?
  4328.  * Дифтеритичне запалення 
  4329.  Крупозне запалення 
  4330.  Геморагічне запалення 
  4331.  Серозне запалення 
  4332.  Катаральне запалення 
  4333.  Слизова оболонка товстої кишки у померлого при дизентерії на розтині повнокровна, покрита плівкою сірого кольору, що відривається із зусиллям. Який вид запалення розвинувся в кишці у хворого?
  4334.  Серозне запалення 
  4335.  Крупозне запалення 
  4336.  Геморагічне запалення 
  4337.  * Дифтеритичне запалення 
  4338.  Катаральне запалення 
  4339.  Слизова оболонка шлунка атрофована, повністю позбавлена складок,лиса слизова- такі зміни зустрічаються при: 
  4340.  гіперпластичному гастриті;
  4341.  * атрофічному гастриті;
  4342.  гастриті Менетріє;
  4343.  гіпертрофічному гастриті;
  4344.  аденоматозному гастриті 
  4345.  Слизова оболонка шлунка з добре вираженими складками, має місце дефект великих розмірів, краї підриті, потовщені, шлунок спаяний з підшлунковою залозою у ділянці виразки–це: 
  4346.  виразка з перфорацією;
  4347.  * виразка з пенетрацією;
  4348.  виразка з перигастритом;
  4349.  виразка з пангастритом 
  4350.  виразка, що ускладнена злуковою хворобою 
  4351.  Специфічний печінковий ліпопротеїн при вірусному гепатиті утворюється в результаті : 
  4352.  * реплікації віруса в гепатоцитах і виступає в ролі аутоантигена 
  4353.  редукції віруса в гепатоцитах 
  4354.  реституції віруса в холангіоцитах і виступає в ролі антигена 
  4355.  ретракції віруса в гепатоцитах і виступає в ролі аутоантитіла 
  4356.  інфільтрації вірусом ядер гепатоцитів 
  4357.  Специфічними ознаками еозинофільного гастриту є - 
  4358.  поява келихоподібних клітин 
  4359.  * численні еозинофіли в запальному інфільтраті і набряк слизової оболонки 
  4360.  атрофія слизової оболонки і численні еозинофіли в запальному інфільтраті 
  4361.  ерозія слизової оболонки і численні еозинофіли в запальному інфільтраті 
  4362.  численні еозинофіли в запальному інфільтраті і набряк підслизового шару 
  4363.  Сприятливими умовами для розвитку апендициту є: 
  4364.  гіпертонус відростка і зміна його розташування;
  4365.  гіпотонус відростка і зміна його розташування 
  4366.  * порушення перистальтики і атонія відростка, його перегини 
  4367.  гіпертонус відростка;
  4368.  ретроцекальне розташування відростка 
  4369.  Сприятливими умовами для розвитку апендициту є: 
  4370.  * утворення в просвіті калових каменів, наявність паразитів і сторонніх тіл;
  4371.  приступи кишкової коліки;
  4372.  мезаденіт 
  4373.  тенезми;
  4374.  діарея 
  4375.  Тільця Малорі є важливою діагностичною ознакою: 
  4376.  вірусного гепатиту;
  4377.  токсичного гепатиту;
  4378.  * алкогольного гепатиту;
  4379.  персистуючого гепатиту;
  4380.  активного гепатиту. 
  4381.  Токсична дистрофія печінки (гострий гепатоз) характеризується : 
  4382.  * прогресуючим некрозом та дистрофією її паренхіми 
  4383.  зернистою дистрофією гепатоцитів 
  4384.  гіаліново-крапельною дистрофією гепатоцитів 
  4385.  вакуольною дистрофією гепатоцитів 
  4386.  амілоїдозом 
  4387.  Токсична дистрофія печінки (гострий гепатоз) характеризується : 
  4388.  * прогресуючим некрозом та дистрофією її паренхіми;
  4389.  зернистою дистрофією гепатоцитів;
  4390.  гіаліново-крапельною дистрофією гепатоцитів;
  4391.  вакуольною дистрофією гепатоцитів;
  4392.  балонною дистрофією гепатоцитів 
  4393.  Топографічно хронічний гастрит буває: 
  4394.  гастрит малої кривизни;
  4395.  * антральний;
  4396.  гастрит великої кривизни;
  4397.  пілоричний. 
  4398.  кардіальний 
  4399.  Тривалість токсичної дистрофії печінки: 
  4400.  один рік 
  4401.  два місяці 
  4402.  п’ять місяців 
  4403.  * близько трьох тижнів 
  4404.  близько 1 тижня 
  4405.  У групі запальних ускладнень виразкової хвороби виділяють: 
  4406.  стеноз 
  4407.  тетанію 
  4408.  * перидуоденіт 
  4409.  хлоргідропенію 
  4410.  анемію 
  4411.  У перебігу токсичної дистрофії печінки розрізняють стадію: 
  4412.  жовтої гіпертрофії 
  4413.  жовтої гіпотрофії 
  4414.  жовтої аплазії 
  4415.  * жовтої атрофії 
  4416.  амілоїдозу 
  4417.  У перебігу токсичної дистрофії печінки розрізняють стадію: 
  4418.  жовтої гіпертрофії 
  4419.  * жовтої атрофії 
  4420.  жовтої гіпотрофії 
  4421.  жовтої аплазії 
  4422.  жовтого некрозу 
  4423.  У перебігу токсичної дистрофії печінки розрізняють стадію: 
  4424.  загоєння 
  4425.  реституції 
  4426.  * відновлення 
  4427.  субституції 
  4428.  рубцювання 
  4429.  У перебігу токсичної дистрофії печінки розрізняють стадію: 
  4430.  червоної аплазії 
  4431.  * червоної атрофії 
  4432.  червоної анаплазії 
  4433.  червоної агенезії 
  4434.  червоного інфаркту 
  4435.  Ускладнення виразкової хвороби запального характеру ведуть до утворення: 
  4436.  кальцинатів 
  4437.  амілоїдозу 
  4438.  * шварт 
  4439.  гіалінозу 
  4440.  хронічних абсцесів брижі 
  4441.  Ускладненням виразкової хвороби за В.Самсоновим є: 
  4442.  поширені процеси 
  4443.  місцеві процеси 
  4444.  локальний гемосидероз 
  4445.  * запальні процеси 
  4446.  дистрофічні процеси 
  4447.  Утворення несправжніх часточок в печінці при цирозі зумовлює : 
  4448.  * порушення кровообігу в печінці 
  4449.  некроз гепатоцитів 
  4450.  склероз гепатоцитів 
  4451.  осередки гемосидерозу 
  4452.  ішемічні вогнища 
  4453.  Холестатичний хронічний гепатит характеризується : 
  4454.  * холестазом, холангітом і холангіолітом 
  4455.  гіалінозом гепатоцитів 
  4456.  склерозом гепатоцитів 
  4457.  фіброзом гепатоцитів 
  4458.  розпадом еритроцитів в судинах часточок 
  4459.  Хронічна виразка проникає в стінку шлунку і максимально ушкоджує лише: 
  4460.  ушкоджує тільки слизову оболонку;
  4461.  ушкоджує слизову оболонку та підслизовий шар;
  4462.  * доходить іноді до серозної оболонки;
  4463.  доходить тільки до м’язового шару;
  4464.  ушкоджує тільки слизову оболонку і м’язовий шар 
  4465.  Хронічний гастрит типу А називається: 
  4466.  неімунним;
  4467.  гіпертрофічним гастритом;
  4468.  гетероімунним;
  4469.  * аутоімунним;
  4470.  ізоімунним. 
  4471.  Хронічний гастрит типу В називається: 
  4472.  гетероімунним;
  4473.  * неімунним;
  4474.  аутоімунним;
  4475.  ізоімунним;
  4476.  у класифікації немає такого гастриту. 
  4477.  Хронічний гастрит характеризується тривало існуючими дистрофічними і некробіотичними змінами епітелію слизової оболонки, які приводять до: 
  4478.  флегмони;
  4479.  * порушень його регенерації і структурної перебудови слизової оболонки 
  4480.  абсцесу;
  4481.  дивертикульозу шлунка;
  4482.  гнійного запалення. 
  4483.  Хронічний гепатит характеризується: 
  4484.  деструкцією строми, клітинною інфільтрацією паренхіми ,склерозом 
  4485.  * деструкцією паренхіми, клітинною інфільтрацією строми, склерозом і зміненою регенерацією 
  4486.  деструкцією, клітинною інфільтрацією строми, зміненою регенерацією 
  4487.  клітинною інфільтрацією паренхіми ,строми, склерозом 
  4488.  розпадом та некрозом гепатоцитів 
  4489.  Цироз печінкихронічне захворювання, яке характеризується : 
  4490.  * склерозом, структурною перебудовою і деформацією печінки;
  4491.  зернистою дистрофією гепатоцитів, лімфоцитарною інфільтрацією;
  4492.  балонною дистрофією гепатоцитів, стромальною дистрофією портальних трактів;
  4493.  гіпертрофією гепатоцитів, частковою субституцією, склерозом;
  4494.  запальними процесами з порушенням функції печінки. 
  4495.  Часто форма гострої виразки буває: 
  4496.  * лійкоподібною;
  4497.  блюдцеподібною;
  4498.  квадратною;
  4499.  еліпсоподібною;
  4500.  веретеноподібною. 
  4501.  Чорні калові маси при кровотечі з верхніх відділів ШКТ набирають кольору і консистенції дьогтя, ці випорожнення називають: 
  4502.  * меленою (melaena)
  4503.  кавовою гущею 
  4504.  малиновим желе;
  4505.  метрорагією 
  4506.  епістаксіс 
  4507.  Шлунковим передраковим станом є: 
  4508.  поверхнева гостра ерозія 
  4509.  гостра виразка 
  4510.  * аденоматозний поліп 
  4511.  гострий катаральний гастрит 
  4512.  кишкова метаплазія 
  4513.  Шніцлеровські метастази раку шлункаце метастази в: 
  4514.  мезентеріальні лімфовузли;
  4515.  * параректальну клітковину 
  4516.  парастернальні лімфовузли 
  4517.  медіастінальні лімфовузли;
  4518.  ліві надключичні лімфовузли 
  4519.  Що є етіологічним чинником первинного гепатиту: 
  4520.  бактерії 
  4521.  * гепатотропні віруси 
  4522.  гриби 
  4523.  простіші 
  4524.  стрептококи 
  4525.  Що означає термін пенетрація виразки
  4526.  проникнення виразки в товщу слизової оболонки 
  4527.  проникнення виразки в товщу м'язової оболонки 
  4528.  * проникнення виразки за межі шлунка або дванадцятипалої кишки в інші органи 
  4529.  проникнення виразки до серозної оболонки 
  4530.  проникнення виразки в очеревину 
  4531.  Як називається асоціація аутоімунного гастриту з макроцитарною анемією 
  4532.  хвороба Крона 
  4533.  хронічний ерозивний гастрит 
  4534.  хронічний дифузний гастрит 
  4535.  * перніціозна анемія 
  4536.  хімічний гастрит 
  4537.  Як наслідок хронічного алкогольного гепатиту, розладів харчування і обміну речовин виникає: 
  4538.  некротичний цироз 
  4539.  атрофічний цироз 
  4540.  біліарний цироз 
  4541.  * портальний цироз 
  4542.  посттоксичний цироз 
  4543.  Який з перерахованих медикаментів здатен викликати поширення ерозії слизової оболонки шлунка - 
  4544.  * нестероїдні протизапальні препарати 
  4545.  аспірин 
  4546.  антибіотики пеніцилінового ряду 
  4547.  спазмолітики 
  4548.  спиртові настоянки 
  4549.  Який з проявів гострого гастриту сприяє виникненню кровотечі - 
  4550.  * множинні ерозії 
  4551.  наявність поверхневої виразки 
  4552.  вогнищева атрофія слизової оболонки 
  4553.  гіперхлоргідрія 
  4554.  розширення судин слизової оболонки
  4555.  Як називається м’яка тканина зуба?
  4556.  строма
  4557.  дентин
  4558.  * пульпа
  4559.  губчаста кісткова тканина
  4560.  келоїд
  4561.  Що є фізіологічним протикарієсним фактором?
  4562.  чищення зубів двічі на добу
  4563.  вживання фторованої їжі
  4564.  використання фторованих зубних паст
  4565.  регулярне жування жуйок, що не містять цукор
  4566.  * утворення прозорого (склерозовааного) та репративного дентину 
  4567.  Що є сприятливим фоном для розвитку карієсу?
  4568.  гіперсекреція слини
  4569.  використання жорстких зубних щіток
  4570.  регулярне користування жуйками
  4571.  * статеве дозрівання 
  4572.  нічого зі згаданого вище
  4573.  Які із поверхонь зубів уражаються карієсом рідше за інші?
  4574.  * язикові 
  4575.  щічні
  4576.  контактні дистальні
  4577.  контактні мезиальні
  4578.  жувальні
  4579.  Яка поверхня зуба уражається клиновидними дефектами?
  4580.  поверхня змикання
  4581.  контактна мезиальна поверхня
  4582.  контактна задня поверхня
  4583.  язикова поверхня коронки
  4584.  * вестибулярна поверхня шийки 
  4585.  У чому суть розвитку флюорозу?
  4586.  надмірна мінералізація твердих тканин зуба
  4587.  надмірна мінералізація м’яких тканин зуба
  4588.  * комбіноване ураження внутрішніх органів з порушенням процесів формування і звапніння емалі зубів 
  4589.  порушення зубо-альвеолярних з’єднань
  4590.  зміна кольору зубів без зміни їх міцністних властивостей
  4591.  Як називається 4-й ступінь розвитку флюорозу?
  4592.  слабке ураження
  4593.  дуже слабке ураження
  4594.  помірно виражене ураження
  4595.  * важке ураження 
  4596.  стадія ускладнень
  4597.  Які вікові категорії людей частіше хворіють на ерозії зубів?
  4598.  люди похилого віку
  4599.  * люди середнього віку 
  4600.  юнаки та дівчата молодого віку
  4601.  це захворювання дитячого віку
  4602.  немає вікової залежності
  4603.  Чим структурно відрізняються високорозвинені дентиклі від низькорозвинених?
  4604.  вони добре мінералізовані
  4605.  вони мають добре розвинені міждентиклеві зв’язки
  4606.  вони повністю інтегровані в систему життєдіяльності зуба
  4607.  * низькорозвинені дентиклі не мають дентинних канальців, на відміну від високорозвинених 
  4608.  хімічним складом
  4609.  Як називається 1-й ступінь розвитку флюорозу?
  4610.  слабке ураження
  4611.  * дуже слабке ураження 
  4612.  помірно виражене ураження
  4613.  важке ураження
  4614.  стадія ускладнень
  4615.  Чим відрізняється вторинний дентин від первинного?
  4616.  * ступенем мінералізації та структурною будовою 
  4617.  місцем розташування
  4618.  відсутністю клітинних елементів
  4619.  нічим не відрізняється
  4620.  немає такої структури в зубах
  4621.  Що служить стримуючим чинником поширення мікроорганізмів та продуктів їх життєдіяльності у прозорому та репаративному дентині?
  4622.  секреція антибактеріальних речовин дентиноцитами
  4623.  підвищений осмотичний тиск у дентині
  4624.  знижений осмотичний тиск у дентині
  4625.  * невпорядковане розміщення та звуження дентинних канальців 
  4626.  покращена трофіка такого дентину
  4627.  Де розвивається поверхневий карієс зубів?
  4628.  патологічний процес розвивається лише на поверхні емалі
  4629.  * патологічний процес не виходить за межі емалі 
  4630.  патологічний процес охоплює емаль та частину дентину
  4631.  патологічний процес руйнує дентинно-емалеве з’єднання
  4632.  патологічний процес характеризується дисмінералізацією і демінералізацією емалі у підповерхневому шарі
  4633.  Який із вказаних варіантів є нетиповим карієсом?
  4634.  середній карієс
  4635.  карієс передніх зубів
  4636.  карієс ікол
  4637.  карієс третіх молярів
  4638.  * циркулярний карієс 
  4639.  Яка частина зуба уражається клиновидними дефектами?
  4640.  коронка зуба
  4641.  корінь зуба
  4642.  * шийка зуба 
  4643.  жувальна поверхня зуба
  4644.  коронка з шийкою
  4645.  На скільки ступенів поділяють розвиток флюорозу?
  4646.  на 3
  4647.  * на 4 
  4648.  на 2
  4649.  на 5
  4650.  немає поділу на ступені
  4651.  Як характеризується 2 ступінь розвитку флюорозу?
  4652.  * фарфороподібні чи крейдяні плями займають біля половини площі коронки зубів, окремі пігментовані плями в емалі 
  4653.  фарфороподібні чи крейдяні плями займають більш як половину поверхні зубів і зливаються між собою
  4654.  окремі і множинні ерозії емалі різної форми, які є безколірні або пігментовані. Зуби крихкі та легко руйнуються
  4655.  слабко виражені дрібні фарфороподібні чи крейдяні плями на 1/3 губної і язикової поверхні зубів
  4656.  розхитування та випадіння зубів
  4657.  Які категорії людей хворіють на кислотний некроз твердих тканин зуба?
  4658.  захворювання зубів у людей, які зловживають жуванням тютюну
  4659.  захворювання зубів у людей, які зловживають продуктами, що консервовані кислотами
  4660.  захворювання зубів у людей з пониженим рН середовищем слини
  4661.  * професійне захворювання зубів у людей, які контактують з неорганічними кислотами 
  4662.  немає таких захворювань зубів
  4663.  Як називається запальний процес, який локалізується безпосередньо в навколокореневій сполучнотканинній оболонці зуба?
  4664.  * періцементит 
  4665.  пародонтит
  4666.  пульпіт
  4667.  гінгівіт
  4668.  пародонтоз
  4669.  Як називається 3-й ступінь розвитку флюорозу?
  4670.  слабке ураження
  4671.  дуже слабке ураження
  4672.  * помірно виражене ураження 
  4673.  важке ураження
  4674.  стадія ускладнень
  4675.  Чим сформовані дентиклі зуба?
  4676.  пульпою 
  4677.  первинним дентином
  4678.  * вторинним дентином 
  4679.  периодонтом
  4680.  зародковими елементами постійних зубів
  4681.  Серед яких вікових категорій, як правило, спостерігається розвиток цементного карієсу?
  4682.  у юнаків
  4683.  у дівчат
  4684.  у вагітних жінок
  4685.  * у старших людей 
  4686.  однаково у перелічених групах
  4687.  Що є шляхом поширення мікроорганізмів в емалі зуба?
  4688.  дентинно-емалеві з’єднання
  4689.  дентинні канальці
  4690.  емалеві призми
  4691.  внутрішньопризменні канали
  4692.  * розм’якшена міжпризменні речовина і щілини 
  4693.  Що таке ретроградний карієс?
  4694.  карієс задніх зубів
  4695.  карієс, що починається із задньої контактної поверхні зуба
  4696.  * карієс, що починається з пульпи зуба 
  4697.  карієс, що починається із цементу зуба
  4698.  карієс, що починається під шаром емалі
  4699.  Що є ініціальною фазою розвитку клиновидних дефектів зуба?
  4700.  травматичні пошкодження при жуванні
  4701.  * трофічні порушення в органічній речовині емалі і дентину 
  4702.  кислотні хімічні впливи
  4703.  лужні хімічні впливи
  4704.  значні температурні перепади
  4705.  Як характеризується 1 ступінь розвитку флюорозу?
  4706.  фарфороподібні чи крейдяні плями займають біля половини площі коронки зубів, окремі пігментовані плями в емалі
  4707.  фарфороподібні чи крейдяні плями займають більш як половину поверхні зубів і зливаються між собою
  4708.  окремі і множинні ерозії емалі різної форми, які є безколірні або пігментовані. Зуби крихкі та легко руйнуються
  4709.  * слабко виражені дрібні фарфороподібні чи крейдяні плями на 1/3 губної і язикової поверхні зубів 
  4710.  розхитування та випадіння зубів
  4711.  Як характеризується 3 ступінь розвитку флюорозу?
  4712.  фарфороподібні чи крейдяні плями займають біля половини площі коронки зубів, окремі пігментовані плями в емалі
  4713.  * фарфороподібні чи крейдяні плями займають більш як половину поверхні зубів і зливаються між собою 
  4714.  окремі і множинні ерозії емалі різної форми, які є безколірні або пігментовані. Зуби крихкі та легко руйнуються
  4715.  слабко виражені дрібні фарфороподібні чи крейдяні плями на 1/3 губної і язикової поверхні зубів
  4716.  розхитування та випадіння зубів
  4717.  Чим характеризується кислотний некроз твердих тканин зуба?
  4718.  *множинна демінералізація зубних коронок та їх руйнування 
  4719.  некроз та відторгнення твердих тканин зуба з доєднанням пульпіту
  4720.  швидкий розвиток некрозу та секвестрація коронок зубів
  4721.  швидко прогресуючий некроз дентину зі збереженням емалі зуба
  4722.  швидко прогресуючий некроз емалі та дентину зуба
  4723.  Які із зубів найчастіше уражаються періодонтитом?
  4724.  верхні різці
  4725.  нижні різці
  4726.  премоляри
  4727.  верхні моляри
  4728.  * нижні моляри 
  4729.  У чому суть розвитку флюорозу?
  4730.  надмірна мінералізація твердих тканин зуба
  4731.  надмірна мінералізація м’яких тканин зуба
  4732.  * комбіноване ураження внутрішніх органів з порушенням процесів формування і звапніння емалі зубів 
  4733.  порушення зубо-альвеолярних з’єднань
  4734.  зміна кольору зубів без зміни їх міцністних властивостей
  4735.  Які групи людей частіше хворіють на карієс?
  4736.  чоловіки
  4737.  жінки
  4738.  люди зрілого віку 
  4739.  * діти та підлітки 
  4740.  немає вікової та статевої градації
  4741.  Скільки стадій розвитку карієсу Ви знаєте?
  4742.  2 стадії
  4743.  3 стадії
  4744.  * 4 стадії 
  4745.  5 стадії
  4746.  його розвиток не має стадійності
  4747.  У яких межах розвивається типовий середній карієс?
  4748.  на 2/3 площі емалевої поверхні
  4749.  патологічний процес розповсюджується на емаль та цемент
  4750.  * процес переходить на дентин 
  4751.  в процесі руйнування перебуває пульпа зуба
  4752.  зруйновано половину коронки зуба
  4753.  Яка особливість стаціонарного карієсу?
  4754.  розвивається після лікарських втручань на зубах
  4755.  * локалізується тільки в емалі і не прогресує 
  4756.  розвивається при перебуванні пацієнта в стаціонарі лікарні
  4757.  розвивається в зачатках постійних зубів
  4758.  немає такого варіанту карієсу
  4759.  Як швидко розвиваються клиновидні дефекти зубів?
  4760.  дуже швидко (інколи миттєво)
  4761.  від кількох днів до кількох тижнів
  4762.  від кількох тижнів до кількох місяців
  4763.  * роками 
  4764.  після кількаразових повторних впливів
  4765.  Як називається 2-й ступінь розвитку флюорозу?
  4766.  * слабке ураження 
  4767.  дуже слабке ураження
  4768.  помірно виражене ураження
  4769.  важке ураження
  4770.  стадія ускладнень
  4771.  Як характеризується 4 ступінь розвитку флюорозу?
  4772.  фарфороподібні чи крейдяні плями займають біля половини площі коронки зубів, окремі пігментовані плями в емалі
  4773.  фарфороподібні чи крейдяні плями займають більш як половину поверхні зубів і зливаються між собою
  4774.  * окремі і множинні ерозії емалі різної форми, які є безколірні або пігментовані. Зуби крихкі та легко руйнуються 
  4775.  слабко виражені дрібні фарфороподібні чи крейдяні плями на 1/3 губної і язикової поверхні зубів
  4776.  розхитування та випадіння зубів
  4777.  Що таке дентиклі зуба?
  4778.  гранулярні формування в порожнині зуба
  4779.  гранулярні нашарування в області зубної альвеоли
  4780.  сольові кристали, що в ділянці шийки зуба
  4781.  структури, що є схожими за структурою до дентину зуба, і розташовуються на зовнішній поверхні емалі або цементу зуба
  4782.  * круглі або овальні утвори, які побудовані з аморфних солей або є близькими до структури замісного дентину і розташовуються у пульпі або дентині зуба 
  4783.  Назвати види хронічного періодонтиту?
  4784.  серозний та гнійний
  4785.  типовий та атиповий
  4786.  * гранулюючий, гранульоматозний і фіброзний 
  4787.  затяжний та прогресуючий
  4788.  атрофічний та резорбційний, гіпертрофічний і гіперпластичний
  4789.  На скільки ступенів поділяють розвиток флюорозу?
  4790.  на 3
  4791.  * на 4 
  4792.  на 2
  4793.  на 5
  4794.  немає поділу на ступені
  4795.  Що є етіологічним чинником розвитку карієсу?
  4796.  * бактерії 
  4797.  віруси
  4798.  найпростіші
  4799.  хімічні пошкодження зубів
  4800.  фізичні пошкодження зубів
  4801.  Як класифікується карієс за перебігом?
  4802.  * швидкий і повільний 
  4803.  гострий та хронічний
  4804.  повторний та рецидивуючий
  4805.  поверхневий та глибокий
  4806.  поворотній та незворотній
  4807.  Що таке типовий глибокий карієс?
  4808.  зруйнувано 1/3 зуба
  4809.  * формування великого дупла в дентині, яка майже/або вторгається в пульпу 
  4810.  зруйновано верхню або бокову поверхню емалі коронки зуба
  4811.  каріозне дупло поширилося на корінь зуба
  4812.  зруйновано увесь зуб
  4813.  Що таке ранній карієс?
  4814.  розвивається в молочних зубах
  4815.  розвивається незадовго після прорізування постійних зубів
  4816.  розвивається незадовго після прорізування молочних зубів
  4817.  * розвивається безпосередньо під шаром емалі 
  4818.  розвивається у дітей 7 - 10-річного віку
  4819.  Що є сприятливим фоном розвитку клиновидних дефектів зуба?
  4820.  * захворювання шлунково-кишкового тракту 
  4821.  захворювання кісткового апарату
  4822.  захворювання ротової порожнини
  4823.  захворювання слинних залоз 
  4824.  нічого серед вищезгаданого
  4825.  Як називається 1-й ступінь розвитку флюорозу?
  4826.  слабке ураження
  4827.  * дуже слабке ураження 
  4828.  помірно виражене ураження
  4829.  важке ураження
  4830.  стадія ускладнень
  4831.  Що є причиною розвитку ерозії зуба?
  4832.  механічне пошкодження при жуванні
  4833.  значні термічні перепади
  4834.  зміни хімічного складу слини
  4835.  професійні шкідливості
  4836.  * причина невідома 
  4837.  Які види дентиклів Ви знаєте?
  4838.  недиференційовані та аморфні дентиклі
  4839.  прості та складні дентиклі
  4840.  * високорозвинені і низькорозвинені дентиклі 
  4841.  високомінералізовані щільні та низькомінералізовані м’які дентиклі
  4842.  структуровані та неструктуровані дентиклі
  4843.  До якої групи захворювань відноситься епуліс?
  4844.  гранулематозні захворювання м’яких тканин зуба
  4845.  * пухлиноподібні процеси ясен 
  4846.  запальні процеси ясен
  4847.  пухлиноподібні процеси м’язової тканини щік або язика
  4848.  гранулематозні формування на кістковій тканині щелепи
  4849.  Як характеризується 1 ступінь розвитку флюорозу?
  4850.  фарфороподібні чи крейдяні плями займають біля половини площі коронки зубів, окремі пігментовані плями в емалі
  4851.  фарфороподібні чи крейдяні плями займають більш як половину поверхні зубів і зливаються між собою
  4852.  окремі і множинні ерозії емалі різної форми, які є безколірні або пігментовані. Зуби крихкі та легко руйнуються
  4853.  * слабко виражені дрібні фарфороподібні чи крейдяні плями на 1/3 губної і язикової поверхні зубів 
  4854.  розхитування та випадіння зубів
  4855.  Карієс яких частин зуба розвивається швидше?
  4856.  пульпи
  4857.  цементу
  4858.  * дентину 
  4859.  емалі
  4860.  розвивається з однаковою швидкістю
  4861.  Що є першим проявом розвитку карієсу?
  4862.  поява чорної плями на емалі зуба
  4863.  поява коричневої плями на емалі зуба
  4864.  * поява білої непрозорої плями на емалі зуба 
  4865.  поява радіально орієнтованих тріщин
  4866.  поява маленької чорної ерозії на емалі
  4867.  Які із зубів уражаються карієсом частіше за інші?
  4868.  нижні премоляри
  4869.  верхні премоляри
  4870.  нижні перші моляри
  4871.  * верхні перші моляри 
  4872.  немає встановленої закономірності
  4873.  Які зуби найчастіше страждають на клиновидні дефекти?
  4874.  * ікла та премоляри 
  4875.  медіальні різці
  4876.  латеральні різці
  4877.  моляри
  4878.  усі зуби однаково часто
  4879.  Чому розвивається флюороз?
  4880.  через генетичні порушення обміну речовин
  4881.  через професійні шкідливі впливи на організм
  4882.  через порушення мінерального обміну
  4883.  через недостатнє надходження фтору в організм
  4884.  * через підвищене надходження фтору в організм 
  4885.  Як називається 3-й ступінь розвитку флюорозу?
  4886.  слабке ураження
  4887.  дуже слабке ураження
  4888.  * помірно виражене ураження 
  4889.  важке ураження
  4890.  стадія ускладнень
  4891.  Дати визначення ерозії зубів?
  4892.  зменшення мінералізації емалі зубів з розвитком неболючого дефекту
  4893.  демінералізація локалізованих ділянок емалі одного або двох молярів
  4894.  * прогресуюче чашеподібної форми зменшення емалі і дентину на вестибулярній поверхні зубів з болючими дефектами 
  4895.  формування пігментованих дефектів на губній поверхні різців, яке може передувати розвитку карієсу
  4896.  прогресуюче формування пігментованих тріщин на жувальній поверхні молярів
  4897.  Де локалізуються інтерстиціальні дентиклі ?
  4898.  у пульпі
  4899.  * у середині маси дентину 
  4900.  на межі між дентином та емаллю зуба
  4901.  біля кореня зуба
  4902.  поміж трабекулами губчастої речовини щелепи
  4903.  Що є основним проявом розвитку пародонтозу?
  4904.  запальний процес в яснах з больовим симптомом
  4905.  запальний процес в яснах без больового симптому
  4906.  запальний процес в тканинах пародонту
  4907.  * ретракція ясен з оголенням шийки зуба 
  4908.  запальний процес в пародонті з посиленою васкуляризацією та гіперплазією навколишніх тканинах
  4909.  Як називається 2-й ступінь розвитку флюорозу?
  4910.  * слабке ураження 
  4911.  дуже слабке ураження
  4912.  помірно виражене ураження
  4913.  важке ураження
  4914.  стадія ускладнень
  4915.  Найчастіша локалізація карієсу?
  4916.  Премоляри
  4917.  * Моляри верхньої щелепи 
  4918.  Різці
  4919.  Ікла
  4920.  Моляри нижньої щелепи
  4921.  Вкажіть першу стадію розвитку карієсу
  4922.  Стадія поверхневого карієсу
  4923.  * Стадія плями 
  4924.  Початкова стадія
  4925.  Прекарієс
  4926.  Фісурний карієс
  4927.  Вкажіть другу стадію розвитку карієсу
  4928.  * Стадія поверхневого карієсу 
  4929.  Стадія плями
  4930.  Початкова стадія
  4931.  Прекарієс
  4932.  Середній карієс
  4933.  Патологічний процес, при якому відбувається демінералізація і деструкція твердих тканин зуба з утворенням дефектуце:
  4934.  *карієс 
  4935.  гіперфтороз
  4936.  ерозія зуба
  4937.  пульпіт
  4938.  періодонтит
  4939.  Найчастіше карієс уражає:
  4940.  ікла
  4941.  різці
  4942.  *перші великі корінні зуби 
  4943.  другі великі корінні зуби
  4944.  малі корінні зуби
  4945.  Як надлишок паротину впливає на розвиток карієсу?
  4946.  прискорює
  4947.  прискорює, але лише в умовах гіперактивності мікробної гіалуронідази
  4948.  прискорює в період зміни молочних зубів
  4949.  *сповільнює 
  4950.  не впливає на перебіг карієсу
  4951.  Найбільш ранньою стадією розвитку карієсу є:
  4952.  поверхневий карієс
  4953.  *стадія плями 
  4954.  стадія прогресування
  4955.  середній карієс
  4956.  глибокий карієс
  4957.  Вогнище, що з'являється на поверхні зуба в ранній стадії карієсу, отримало назву:
  4958.  біла пляма
  4959.  темна пляма
  4960.  *крейдяна пляма 
  4961.  поверхнева пляма
  4962.  демінералізована пляма
  4963.  Пігментація крейдяної плями пов'язана з накопиченням тирозину, який перетворюється на:
  4964.  трийодтиронін
  4965.  тиреотропін
  4966.  аденозину-3-фосфат
  4967.  *меланін 
  4968.  гемосидерин
  4969.  Дентинно-емалеві сполучення при карієсі на стадії плями:
  4970.  *не порушені 
  4971.  руйнується емаль
  4972.  руйнується міжпризменна речовина
  4973.  руйнуються дентинно-емалеві сполучення
  4974.  процес переходить на дентин
  4975.  На якій стадії формується каріозна порожнина?
  4976.  поверхневий карієс
  4977.  стадія плями
  4978.  стадія прогресування
  4979.  *середній карієс 
  4980.  глибокий карієс
  4981.  Яку форму має каріозна порожнина?
  4982.  трубчасту
  4983.  кулясту
  4984.  циліндричну
  4985.  конус, обернений верхівкою до поверхні зуба
  4986.  *конус, обернений верхівкою у глибину зуба 
  4987.  Які 3 зони розрізняють в дні каріозної порожнини?
  4988.  крейдяної плями, поверхневого карієсу, глибокого карієсу
  4989.  демінералізації, фрагментації, деструкції
  4990.  розм'якшення, дезорганізації, ремінарелізації
  4991.  *розм'якшеного дентину, прозорого дентину, замісного дентину, 
  4992.  емалевої плями, декальцинації емалевих призм, некрозу
  4993.  В молочних зубах можуть зустрічатися такі варіанти карієсу:
  4994.  циркулярний
  4995.  ранній
  4996.  бічний
  4997.  стаціонарний
  4998.  *всі перераховані 
  4999.  Варіант карієсу, що обмежується лише розчиненням емалі:
  5000.  циркулярний
  5001.  ранній
  5002.  бічний
  5003.  *стаціонарний 
  5004.  ретроградний
  5005.  Карієс, що розвивається з боку пульпи з подальшим ураженням дентину і руйнуванням емалі:
  5006.  циркулярний
  5007.  ранній
  5008.  бічний
  5009.  стаціонарний
  5010.  *ретроградний 
  5011.  Утворення іррегулярного дентину в дні каріозної порожнинице прояв:
  5012.  метаплазії
  5013.  компенсаторної гіпертрофії
  5014.  фізіологічної регенерації
  5015.  *репаративної регенерації 
  5016.  малігнізації
  5017.  Карієс, який починається в області шийки зуба з кільцеподібним її ураженням і швидким перебігом:
  5018.  *циркулярний 
  5019.  ранній
  5020.  бічний
  5021.  стаціонарний
  5022.  ретроградний
  5023.  Синонімом діагнозу "підемалевий карієс" є:
  5024.  циркулярний карієс
  5025.  *ранній карієс 
  5026.  бічний карієс
  5027.  стаціонарний карієс
  5028.  ретроградний карієс
  5029.  Розсмоктування цементу при його карієсі має назву:
  5030.  гіперцементоз
  5031.  цементома
  5032.  *цементоліз 
  5033.  цементобластома
  5034.  всі зазначені терміни є синонімами
  5035.  До некаріозних пошкоджень твердих тканин зуба НЕ відноситься:
  5036.  клиноподібні дефекти
  5037.  флюороз
  5038.  *епуліс 
  5039.  ерозія зубів
  5040.  кислотний некроз
  5041.  При надлишку в організмі якого хімічного елемента розвивається флюороз?
  5042.  фосфор
  5043.  бор
  5044.  залізо
  5045.  *фтор 
  5046.  кальцій
  5047.  Флюороз розвивається в регіонах, де вміст фтору у воді і харчових продуктах перевищує
  5048.  7 мг/л
  5049.  1 мг/л
  5050.  2 мг/л
  5051.  *2 мг/л 
  5052.  4 мг/л
  5053.  При якому ступені флюорозу крейдоподібні плями і смуги займають ½ поверхні зуба?
  5054.  першому
  5055.  *другому 
  5056.  третьому
  5057.  четвертому
  5058.  п'ятому
  5059.  При якому ступені флюорозу починає руйнуватися дентин?
  5060.  першому
  5061.  другому
  5062.  *третьому 
  5063.  четвертому
  5064.  п'ятому
  5065.  Трофічні пошкодження органічної речовини і дентину на ґрунті патології ШКТ зумовлюють розвиток
  5066.  флюорозу
  5067.  *клиноподібних дефектів твердих тканин 
  5068.  ерозії зубів
  5069.  кислотного некрозу твердих тканин
  5070.  пульпіту
  5071.  Що із зазначеного НЕ є характерним для ерозії зубів?
  5072.  чашоподібне зменшення емалі і дентину
  5073.  *виникає в дитячому віці 
  5074.  хронічний перебіг з прогресуванням
  5075.  локалізується на вестибулярних поверхнях зубів
  5076.  в першу чергу вражаються різці
  5077.  Кислотний некроз твердих тканин зубів за своєю етіологієюце:
  5078.  інфекційне захворювання
  5079.  *професійне захворювання 
  5080.  спадкова патологія
  5081.  етіологія нез'ясована
  5082.  судинне захворювання
  5083.  Вкажіть першу стадію розвитку карієсу
  5084.  Стадія поверхневого карієсу
  5085.  * Стадія плями 
  5086.  Початкова стадія
  5087.  Прекарієс
  5088.  Фісурний карієс
  5089.  Вкажіть другу стадію розвитку карієсу
  5090.  * Стадія поверхневого карієсу 
  5091.  Стадія плями
  5092.  Початкова стадія
  5093.  Прекарієс
  5094.  Середній карієс
  5095.  За морфологічними ознаками виділяють такі форми хронічного пульпіту:
  5096.  поверхневий, середній , глибокий. 
  5097.  * гангренозний гранулюючий, фіброзний 
  5098.  гранулюючий, гранулематозний, фіброзний
  5099.  . катаральний, виразковий, гіпертрофічний
  5100.  осередковий, розлитий
  5101.  Прозорий дентин утворюється внаслідок надмірного відкладання в дентинних каналах
  5102.  мікроорганізмів 
  5103.  кислот
  5104.  * солей кальцію 
  5105.  солей фтору
  5106.  солей фосфору
  5107.  Зубний камінь буває:
  5108.  фісурний і контактний
  5109.  гострий і хронічний
  5110.  * над'ясенний і під'ясенний 
  5111.  поверхневий і глибокий
  5112.  локальний і розповсюджений
  5113.  Найбільш частою причиною розвитку пародонтиту є:
  5114.  . карієс
  5115.  *гінгівіт 
  5116.  . гострий пульпіт
  5117.  . хронічний пульпіт
  5118.  флюороз
  5119.  Що є попередником зубного нальоту?
  5120.  пелікула
  5121.  * зубна бляшка 
  5122.  кутикула
  5123.  зубний камінь
  5124.  бактерії
  5125.  Який вид карієсу починається з боку пульпи?
  5126.  глибокий
  5127.  стаціонарний
  5128.  циркулярний
  5129.  середній
  5130.  * ретроградний 
  5131.  Клітинні інфільтрати при фіброзному пульпіті складаються із:
  5132.  еритроцитів, лімфоцитів, моноцитів
  5133.  еозинофілів, базофілів, нейтрофілів
  5134.  лімфоцитів, базофілів, макрофагів
  5135.  * лімфоцитів, макрофагів, плазматичних клітин 
  5136.  лімфоцитів, еозинофілів, плазмоцитів
  5137.  У яких зубах найчастіше зустрічаються дентиклі?
  5138.  моляри тимчасових зубів
  5139.  премоляри тимчасових зубів
  5140.  ікла верхньої щелепи
  5141.  * моляри постійних зубів 
  5142.  премоляри постійних зубів
  5143.  До реактивних змін пульпи відносять
  5144.  атрофія, дистрофія, карієс
  5145.  некроз, карієс, пародонтит
  5146.  дентиклі, атрофія, пульпіт
  5147.  * атрофія, дистрофія, некроз 
  5148.  пульпіт, періодонтит, карієс
  5149.  Яке з перерахованих нижче захворювань відноситься до некаріозних пошкоджень твердих тканин зуба:
  5150.  періодонтит
  5151.  гіперцементоз
  5152.  гінгівіт
  5153.  пульпіт
  5154.  * гіпоплазія емалі 
  5155.  Лакунарна резорбція кісткової тканини при пародонтиті обумовлена:
  5156.  Остеоцитами
  5157.  *Остеокластами 
  5158.  Остеобластами
  5159.  Плазмоцитами
  5160.  Макрофагами
  5161.  Гострий апікальний періодонтит за формою запалення буває:
  5162.  Гранулематозним
  5163.  *Серозним 
  5164.  Фібринозним
  5165.  Альтеративним
  5166.  Продуктивним
  5167.  Гострий апікальний періодонтит за формою запалення буває:
  5168.  Гранулематозним
  5169.  *Гнійним 
  5170.  Фібринозним
  5171.  Альтеративним
  5172.  Продуктивним
  5173.  Найчастіша причина розвитку флюсу:
  5174.  *Гострий апікальний періодонтит 
  5175.  Гангренозний пульпіт
  5176.  Фіброзний пульпіт
  5177.  Катаральний гінгівіт
  5178.  Пародонтоз
  5179.  Пародонтозце хронічне захворювання пародонта:
  5180.  Запального характеру
  5181.  Альтеративного характеру
  5182.  Пухлиноподібне захворювання
  5183.  *Первинно-дистрофічне захворювання 
  5184.  Вторинно-дистрофічне захворювання
  5185.  Найчастіша локалізація пародонтозу:
  5186.  В області різців
  5187.  В області ікол
  5188.  В області премолярів
  5189.  В області молярів верхньої щелепи
  5190.  *В області різців та ікол 
  5191.  Ідіопатичний прогресуючий пародонтоліз характерний для:
  5192.  *Дітей та підлітків 
  5193.  Дорослих осіб
  5194.  Осіб старшого та похилого віку
  5195.  Розвивається у будь-якому віці
  5196.  Частіше розвивається у жінок
  5197.  До некаріозних пошкоджень твердих тканин зуба належить все, окрім:
  5198.  Флюороз
  5199.  Кислотний некроз
  5200.  *Дентиклі 
  5201.  Ерозії зубів
  5202.  Клиноподібні дефекти
  5203.  До реактивних змін пульпи належить все, окрім:
  5204.  Кальциноз пульпи
  5205.  Атрофія пульпи
  5206.  Внутрішньопульпарні кісти
  5207.  Детиклі
  5208.  *Клиноподібні дефекти 
  5209.  До реактивних змін пульпи належить все, окрім:
  5210.  Дентиклі
  5211.  Дистрофію пульпи
  5212.  Атрофія пульпи
  5213.  Внутрішньопульпарні кісти
  5214.  *Ерозія пульпи 
  5215.  Яка із теорій пояснює розвиток карієсу на гладкій поверхні зуба?
  5216.  бактеріальна
  5217.  * кислотна
  5218.  протеолітична
  5219.  метаболітна
  5220.  гормональна
  5221.  Яка із теорій пояснює розвиток карієсу на жувальній поверхні зуба?
  5222.  бактеріальна
  5223.  кислотна
  5224.  *протеолітична
  5225.  метаболітна
  5226.  гормональна
  5227.  Назвіть морфологічні особливості регенераторного дентину?
  5228.  *хаотично розміщені дентинні канальці
  5229.  підвищений вміст фтору та кальцію у його структурах
  5230.  відсутність у ньому призм
  5231.  підвищений вміст пухкої сполучної тканини у його структурах
  5232.  порушене співвідношення між клітинами та міжклітинною речовиною
  5233.  Назвіть особливості прозорого дентину?
  5234.  хаотично розміщені дентинні канальці
  5235.  відсутність у ньому призм
  5236.  наявність дентиклів у його структурах
  5237.  знижений вміст солей у його структурах
  5238.  *підвищений вміст солей кальцію у дентині та у його канальцях
  5239.  Які структури одержали назву «каміння пульпи»?
  5240.  прикореневі гранульоми
  5241.  пульпарні гранульоми
  5242.  надмірно мінералізований дентин
  5243.  *дентиклі
  5244.  немає таких структур у зубах
  5245.  Чим характеризується ретроградний карієс?
  5246.  розповсюдженням карієсу з цементу кореня на шийку та емаль коронки
  5247.  * каріозне пошкодження переходить з дентину на емаль
  5248.  каріозним пошкодженням лише кореня зуба
  5249.  запальний процес відбувається в каналі кореня
  5250.  пошкоджується лише пульпа зуба
  5251.  Чим характеризується стаціонарний карієс?
  5252.  * каріозне пошкодження не прогресує 
  5253.  карієс розвивається як захворювання ятрогенної етіології
  5254.  захворювання різко прогресує при перебуванні в стаціонарному відділенні
  5255.  пошкодженням лише великих кутніх зубів
  5256.  немає такого карієсу
  5257.  Чим характеризуються клиновидні дефекти?
  5258.  карізним ураженням зуба у вигляді клина
  5259.  швидким розвитком ураження
  5260.  *повільним розвитком ураження
  5261.  глибоким ураженням альвеолярного відростка щелепи
  5262.  розколом коронки зуба через фізичні та/або термічні впливи
  5263.  До якої групи захворювань відноситься флюороз?
  5264.  *ендемічне
  5265.  професійне
  5266.  ятрогенне
  5267.  обмінні захворювання
  5268.  гормональні захворювання
  5269.  Які форми хронічного пульпіту Ви знаєте?
  5270.  серозний
  5271.  фібринозний
  5272.  * гранулюючий 
  5273.  абсцедуючий
  5274.  прогресивний

  1.  Аденоматоїдна пухлина найчастіше виникає: 
  2.  внутрішньоутробно 
  3.  у немовлят і дітей першого року життя 
  4.  * в другій декаді життя 
  5.  у людей зрілого віку 
  6.  у старих людей 
  7.  Амелобластична одонтосаркомаце: 
  8.  злоякісна пухлина з одонтогенного епітелію 
  9.  пухлиноподібне захворювання 
  10.  наслідок гіперпродукції паратиреоїдного гормону 
  11.  * злоякісна одонтогенна пухлина змішаного ґенезу 
  12.  гострий запальний процес 
  13.  Амелобластична фіброодонтомаце: 
  14.  доброякісна пухлина з одонтогенної мезенхіми 
  15.  злоякісна пухлина з одонтогенного епітелію 
  16.  доброякісна пухлина з одонтогенного епітелію 
  17.  пухлиноподібне захворювання 
  18.  * доброякісна одонтогенна пухлина змішаного ґенезу 
  19.  В порожнині кератокісти найчастіше виявляють: 
  20.  рідку кров і згустки 
  21.  * безструктурні маси, що нагадують холестеатому 
  22.  один або кілька сформованих зубів 
  23.  рудиментарні зуби 
  24.  все перераховане 
  25.  В порожнині фолікулярної кісти найчастіше виявляють: 
  26.  рідку кров і згустки 
  27.  * один або кілька сформованих чи рудиментарних зубів 
  28.  грануляційну тканину 
  29.  безструктурні маси, що нагадують холестеатому 
  30.  гнійний ексудат з кістковим секвестром 
  31.  В якому віці найчастіше зустрічається остеосаркома щелеп?
  32.  у новонароджених 
  33.  у дітей першого року життя 
  34.  * 10-25 років 
  35.  40-60 років 
  36.  після 60 років 
  37.  В якому віці найчастіше зустрічається пухлина Беркітта?
  38.  у новонароджених 
  39.  * 4-8 років 
  40.  у підлітків 
  41.  25-40 років 
  42.  після 60 років 
  43.  В якому віці найчастіше зустрічається хондросаркома щелепи?
  44.  у новонароджених 
  45.  у дітей першого року життя 
  46.  у підлітків 
  47.  25-40 років 
  48.  * після 60 років 
  49.  В якому віці, як правило, зустрічається остеобластокластома щелеп?
  50.  у новонароджених 
  51.  у дітей першого року життя 
  52.  3-5 років 
  53.  * 11-30 років 
  54.  після 60 років 
  55.  Виникнення одонтогенного остеомієліту верхньої щелепи найчастіше пов'язане з попереднім запальним процесом, що походить із: 
  56.  верхнього різця 
  57.  верхнього ікла 
  58.  верхнього премоляра 
  59.  * першого верхнього моляра 
  60.  другого верхнього моляра 
  61.  Виникнення одонтогенного остеомієліту нижньої щелепи найчастіше пов'язане з попереднім запальним процесом, що походить із: 
  62.  нижнього різця 
  63.  нижнього ікла 
  64.  нижнього премоляра 
  65.  * першого нижнього моляра 
  66.  другого нижнього моляра 
  67.  Відшарування окістя з накопиченням гною між ним і кісткою при гнійному періоститіце: 
  68.  * субперіостальний абсцес 
  69.  гострий остеомієліт щелепи 
  70.  хронічний остеомієліт щелепи 
  71.  радікулярна кіста 
  72.  еозинофільна гранульома 
  73.  Вкажіть синонім діагнозу " простий періостит"
  74.  продуктивний періостит 
  75.  альтеративний періостит 
  76.  гнійний періостит 
  77.  фіброзний періостит 
  78.  * серозний періостит 
  79.  Гістологічна будова осередку ураження при еозинофільній гранульомі: 
  80.  розростання інтенсивно васкуляризованої сполучної тканини між кістковими балками та периваскулярне накопичення ацидофільної речовини 
  81.  * велика кількість однорідних великих клітин типу гістіоцитів і численних еозинофілів 
  82.  кісткова тканина заміщується фіброзною, в осередках дисплазії виявляють цементоподібну речовину 
  83.  острівці проліферуючого одонтогенного епітелію на фоні пухкої тканини, що нагадує тканину зубного сосочка 
  84.  розширення просвіту гаверсових каналів, наявність в них запального інфільтрату, некроз остеоцитів 
  85.  Гістологічна форма амелобластоми, котра зустрічається найчастіше: 
  86.  акантоматозна 
  87.  базальноклітинна 
  88.  круглоклітинна 
  89.  * фолікулярна 
  90.  гранулярноклітинна 
  91.  Гістологічні типи цементом: 
  92.  * доброякісна цементобластома, цементуюча фіброма, гігантська цементома 
  93.  доброякісна цементобластома, дентинома, амелобластома 
  94.  доброякісна цементобластома, цементуюча фіброма, одонтоамелобластома 
  95.  цементуюча фіброма, гігантоклітинна пухлина 
  96.  всі перераховані 
  97.  Головна відмінність складеної одонтоми від складної: 
  98.  локалізація пухлини 
  99.  * збережена топографія елементів зубної тканини 
  100.  наявність фіброзної капсули 
  101.  наявність елементів одонтогенного епітелію 
  102.  відноситься до групи гамартом 
  103.  Головною відмінністю амелобластичної одонтосаркоми від амелобластичної саркоми є: 
  104.  злоякісний характер росту 
  105.  містить острівці одонтогенного епітелію 
  106.  відмічається проліферація одонтогенного епітелію 
  107.  сполучнотканинний компонент пухлини представлений низькодиференційованою фібросаркомою 
  108.  * містить незначну кількість диспластичного дентину і емалі 
  109.  Головною відмінністю амелобластичної фіброодонтоми від амелобластичної фіброми є: 
  110.  містить острівці одонтогенного епітелію 
  111.  відмічається проліферація одонтогенного епітелію 
  112.  містить пухку тканину, яка нагадує тканину зубного сосочка 
  113.  * містить дентин і емаль 
  114.  найчастіше розвивається в молодому віці 
  115.  Гострий періостит за характером запалення буває: 
  116.  фіброзний 
  117.  * гнійний 
  118.  продуктивний 
  119.  гіперпластичний 
  120.  рецидивуючий 
  121.  Де найчастіше виявляють аденоматоїдну пухлину?
  122.  у верхній щелепі в області різців 
  123.  у нижній щелепі в області різців 
  124.  * у верхній щелепі в ділянці ікла 
  125.  у нижній щелепі в ділянці ікла 
  126.  ця пухлина не має типової локалізації 
  127.  Для аденоматоїдної пухлини характерно: 
  128.  * одонтогенний епітелій формує структури, що нагадують протоки 
  129.  виражений атипізм і поліморфізм одонтогенного епітелію 
  130.  епідермоїдна метаплазія одонтогенного епітелію 
  131.  метастазування в реґіонарні лімфатичні вузли 
  132.  все перераховане 
  133.  Для амелобластичної фіброми є характерним: 
  134.  містить острівці проліферуючого одонтогенного епітелію 
  135.  містить пухку тканину, яка нагадує тканину зубного сосочка 
  136.  типова локалізаціяобласть премолярів 
  137.  найчастіше розвивається в дитячому і молодому віці 
  138.  * все перераховане 
  139.  Для амелобластичної фіброми НЕ є характерним: 
  140.  містить острівці проліферуючого одонтогенного епітелію 
  141.  містить пухку сполучну тканину, яка нагадує тканину зубного сосочка 
  142.  типова локалізаціяобласть премолярів 
  143.  найчастіше розвивається в дитячому і молодому віці 
  144.  * атипізм клітин та їх ультраструктур 
  145.  Для амелобластоми характерним є: 
  146.  метастазування гематогенним шляхом 
  147.  метастазування лімфогенним шляхом 
  148.  швидкий ріст 
  149.  * численні осередки деструкції кістки 
  150.  найчастіше локалізується у верхній щелепі 
  151.  Для гістологічної картини фіброзної дисплазії щелепи характерно: 
  152.  заміщення кісткової тканини клітинно-волокнистою фіброзною 
  153.  примітивний остеогенез 
  154.  можливе утворення кіст 
  155.  в осередках дисплазії виявляють цементоподібну тканину 
  156.  * все перераховане 
  157.  Для гістологічної картини фіброзної дисплазії щелепи характерно: 
  158.  * розростання клітинно-волокнистої фіброзної тканини з резорбцією кістки 
  159.  утворення в товщі кістки окремих інкапсульованих вузлів фіброзної тканини 
  160.  надмірний остеогенез з потовщенням кістки 
  161.  розростання химерно розгалужених тяжів одонтогенного епітелію 
  162.  все перераховане 
  163.  Для гістологічної картини щелепних кісток при херувизмі характерно: 
  164.  розростання інтенсивно васкуляризованої сполучної тканини між кістковими балками 
  165.  периваскулярне накопичення ацидофільної речовини 
  166.  наявність гігантських багатоядерних клітин навколо судин 
  167.  лакунарна резорбція кістки з одночасним остеогенезом 
  168.  * все перераховане 
  169.  Для гострого серозного періоститу характерними є наступні зміни, за винятком: 
  170.  гіперемія 
  171.  запальний набряк 
  172.  помірна нейтрофільна інфільтрація окістя 
  173.  * резорбція кісткової тканини 
  174.  процес найчастіше є посттравматичним 
  175.  Для одонтогенної фіброми характерним є: 
  176.  містить острівці неактивного одонтогенного епітелію 
  177.  містить зрілу сполучну тканину 
  178.  частіше зустрічається в старших вікових групах 
  179.  є одонтогенною пухлиною змішаного ґенезу 
  180.  * все перераховане вірно 
  181.  Для одонтоми характерно все нижче перераховане, КРІМ: 
  182.  належить до гамартом (вад розвитку)
  183.  * викликає гнійне розплавлення кісткової тканини 
  184.  виникає у молодому віці 
  185.  має щільну сполучнотканинну капсулу 
  186.  типова локалізаціяв області кута нижньої щелепи 
  187.  Для радикулярної кісти щелепи характерно: 
  188.  частіше виникає в нижній щелепі, є наслідком хронічного періодонтиту 
  189.  * частіше виникає у верхній щелепі, розмірами до 3 см 
  190.  частіше виникає у верхній щелепі, дизонтогенетичного походження 
  191.  частіше виникає у верхній щелепі, в порожнині містяться зуби 
  192.  все перераховане 
  193.  Для якої одонтогенної пухлини характерно утворення цементоподібної речовини з різним ступенем мінералізації?
  194.  * цементома 
  195.  дентинома 
  196.  одонтогенна міксома 
  197.  аденоматоїдна пухлина 
  198.  амелобластома 
  199.  До одонтогенних пухлин щелепних кісток відносять: 
  200.  амелобластому 
  201.  цементому 
  202.  аденоматоїдну пухлину 
  203.  дентиному 
  204.  * усі зазначені пухлини 
  205.  До одонтогенних пухлин щелепних кісток НЕ належить: 
  206.  амелобластома 
  207.  цементома 
  208.  аденоматоїдна пухлина 
  209.  дентинома 
  210.  * хондросаркома 
  211.  До основних клініко-морфологічних груп непухлинних захворювань щелепно-лицевого скелету відносяться: 
  212.  травматичні 
  213.  запальні 
  214.  дистрофічні 
  215.  диспластичні 
  216.  * всі перераховані 
  217.  До пухлиноподібних захворювань щелеп НЕ відноситься: 
  218.  фіброзна дисплазія 
  219.  * одонтогенна фіброма 
  220.  хвороба Ліхтенштейна-Брайцева 
  221.  херувізм 
  222.  хвороба Таратинова 
  223.  До ускладнень остеомієліту нижньої щелепи належить усе нижче перераховане, за винятком: 
  224.  флегмона м'яких тканин шиї 
  225.  сепсис 
  226.  патологічний перелом щелепи 
  227.  контрактура щелепи 
  228.  * фіброзна дисплазія щелепи 
  229.  До якої групи пухлин варто віднести дентиному?
  230.  * доброякісні пухлини з одонтогенної мезенхіми 
  231.  злоякісні пухлини з одонтогенного епітелію 
  232.  доброякісні пухлини з одонтогенного епітелію 
  233.  злоякісні пухлини з одонтогенної мезенхіми 
  234.  неодонтогенні пухлини щелеп 
  235.  До якої групи пухлин включено аденоматоїдну пухлину щелепи?
  236.  * доброякісні пухлини з одонтогенного епітелію 
  237.  злоякісні пухлини з одонтогенного епітелію 
  238.  доброякісні пухлини з одонтогенної мезенхіми 
  239.  злоякісні пухлини з одонтогенної мезенхіми 
  240.  неодонтогенні пухлини щелеп 
  241.  До якої групи пухлин включено амелобластому?
  242.  * доброякісні пухлини з одонтогенного епітелію 
  243.  злоякісні пухлини з одонтогенного епітелію 
  244.  доброякісні пухлини з одонтогенної мезенхіми 
  245.  злоякісні пухлини з одонтогенної мезенхіми 
  246.  неодонтогенні пухлини щелеп 
  247.  До якої групи пухлин включено гіантоклітинну пухлину щелеп?
  248.  доброякісні пухлини з одонтогенного епітелію 
  249.  злоякісні пухлини з одонтогенного епітелію 
  250.  доброякісні пухлини з одонтогенної мезенхіми 
  251.  злоякісні пухлини з одонтогенної мезенхіми 
  252.  * доброякісні неодонтогенні пухлини 
  253.  До якої групи пухлин включено остеосаркому щелеп?
  254.  доброякісні пухлини з одонтогенного епітелію 
  255.  злоякісні пухлини з одонтогенного епітелію 
  256.  * злоякісні неодонтогенні пухлини 
  257.  злоякісні пухлини з одонтогенної мезенхіми 
  258.  доброякісні неодонтогенні пухлини 
  259.  До якої групи пухлин потрібно віднести одонтогенну міксому?
  260.  * доброякісні пухлини з одонтогенної мезенхіми 
  261.  злоякісні пухлини з одонтогенного епітелію 
  262.  доброякісні пухлини з одонтогенного епітелію 
  263.  злоякісні пухлини з одонтогенної мезенхіми 
  264.  неодонтогенні пухлини щелеп 
  265.  До якої групи пухлин слід віднести злоякісну амелобластому?
  266.  * злоякісні пухлини з одонтогенного епітелію 
  267.  доброякісні пухлини з одонтогенного епітелію 
  268.  доброякісні пухлини з одонтогенної мезенхіми 
  269.  злоякісні пухлини з одонтогенної мезенхіми 
  270.  неодонтогенні пухлини щелеп 
  271.  До якої групи пухлин слід віднести первинну внутрішньокісткову карциному щелепи?
  272.  * злоякісні пухлини з одонтогенного епітелію 
  273.  доброякісні пухлини з одонтогенного епітелію 
  274.  доброякісні пухлини з одонтогенної мезенхіми 
  275.  злоякісні пухлини з одонтогенної мезенхіми 
  276.  неодонтогенні пухлини щелеп 
  277.  До якої групи пухлин треба віднести цементому?
  278.  * доброякісні пухлини з одонтогенної мезенхіми 
  279.  злоякісні пухлини з одонтогенного епітелію 
  280.  доброякісні пухлини з одонтогенного епітелію 
  281.  злоякісні пухлини з одонтогенної мезенхіми 
  282.  неодонтогенні пухлини щелеп 
  283.  До якої групи пухлин щелеп відноситься амелобластична фіброма?
  284.  доброякісна пухлина з одонтогенного епітелію 
  285.  злоякісна пухлина з одонтогенного епітелію 
  286.  злоякісна неодонтогенна пухлина 
  287.  * доброякісна одонтогенна пухлина змішаного ґенезу 
  288.  доброякісна неодонтогенна пухлина 
  289.  До якої групи пухлин щелеп відноситься одонтогенна фіброма?
  290.  доброякісна пухлина з одонтогенного епітелію 
  291.  злоякісна пухлина з одонтогенного епітелію 
  292.  злоякісна неодонтогенна пухлина 
  293.  * доброякісна одонтогенна пухлина змішаного ґенезу 
  294.  доброякісна неодонтогенна пухлина 
  295.  До якої групи пухлин щелеп належить одонтоамелобластома?
  296.  доброякісна пухлина з одонтогенного епітелію 
  297.  злоякісна пухлина з одонтогенного епітелію 
  298.  злоякісна неодонтогенна пухлина 
  299.  * доброякісна одонтогенна пухлина змішаного ґенезу 
  300.  доброякісна неодонтогенна пухлина 
  301.  До якої клініко-морфологічної групи захворювань щелепно-лицевого скелету відноситься періостит?
  302.  злоякісні пухлини 
  303.  дистрофічні 
  304.  диспластичні 
  305.  доброякісні пухлини 
  306.  * запальні 
  307.  До якої клініко-морфологічної групи захворювань щелепно-лицевого скелету відноситься остеомієліт?
  308.  злоякісні пухлини 
  309.  дистрофічні 
  310.  диспластичні 
  311.  доброякісні пухлини 
  312.  * запальні 
  313.  До якої нозологічної групи відноситься пухлина Беркітта, для якої характерне ураження щелепних кісток?
  314.  злоякісні епітеліальні пухлини 
  315.  * реґіонарні пухлини лімфатичної тканини 
  316.  тератоми 
  317.  вроджені вади розвитку 
  318.  пухлини меланінопродукуючої тканини 
  319.  Доброякісними одонтогенними пухлинами мезенхімального походження є: 
  320.  амелобластома, аденоматоїдна пухлина 
  321.  одонтогенна карцинома, остеобластокластома 
  322.  амелобластична фіброма, одонтоамелобластома 
  323.  * дентинома, міксома, цементома 
  324.  всі перераховане 
  325.  Доброякісною неодонтогенною пухлиною щелепи є: 
  326.  амелобластома 
  327.  одонтоамелобластома 
  328.  остеосаркома 
  329.  * остеобластокластома 
  330.  всі перераховані 
  331.  Доброякісною одонтогенною пухлиною ектодермального походження є: 
  332.  * амелобластома 
  333.  цементома 
  334.  одонтогенна карцинома 
  335.  остеобластокластома 
  336.  дентинома 
  337.  Еозинофільна гранульома щелепних кісток є проявом пухлинного процесу: 
  338.  синдром Вакеза-Ослера 
  339.  мієломна хвороба 
  340.  хвороба Вальденстрема 
  341.  хронічний моноцитарний лейкоз 
  342.  * гістіоцитоз Х 
  343.  За гістологічною будовою надясенник буває: 
  344.  ангіоматозний капілярний, ангіоматозний кавернозний, ліпоматозний 
  345.  * ангіоматозний, фіброматозний, гігантоклітинний 
  346.  гігантоклітинний, базальноклітинний, плоскоклітинний 
  347.  епітеліальний, фіброматозний, змішаний 
  348.  все вказане вірно 
  349.  За гістологічною структурою фолікулярна амелобластома нагадує: 
  350.  * емалевий орган 
  351.  зубний сосочок 
  352.  субперіостальний абсцес 
  353.  гігантоклітинну гранульому 
  354.  волосяний фолікул 
  355.  За етіологією гігантська цементома є: 
  356.  наслідком травми 
  357.  результатом специфічного запального процесу 
  358.  * спадковим захворюванням 
  359.  ускладненням вісцерального мікозу 
  360.  проявом хронічної променевої хвороби 
  361.  За етіологією одонтомаце: 
  362.  * вада розвитку 
  363.  наслідок травми 
  364.  спадкове захворювання 
  365.  ускладнення хронічного остемієліту щелепи 
  366.  процес по типу реакції гіперчутливості сповільненого типу 
  367.  За механізмом виникнення остеомієліт щелеп найчастіше буває: 
  368.  гематогенний 
  369.  * одонтогенний 
  370.  травматичний 
  371.  радіаційний 
  372.  контактний 
  373.  За походженням фіброматоз ясен є: 
  374.  специфічним запальним процесом 
  375.  * ідіопатичним процесом 
  376.  неспецифічним запальним процесом 
  377.  наслідком травми 
  378.  доброякісною пухлиною 
  379.  За своїм тканинним походженням кісти щелеп поділяються на: 
  380.  остеогенні і хондрогенні 
  381.  * одонтогенні і неодонтогенні 
  382.  епітеліальні і мезенхімальні 
  383.  запальні і посттравматичні 
  384.  первинні і рецидивні 
  385.  За своїми клініко-морфологічними особливостями амелобластома є: 
  386.  доброякісною пухлиною 
  387.  малігнізованою доброякісною пухлиною 
  388.  злоякісною пухлиною 
  389.  пухлиноподібним процесом 
  390.  * пухлиною з місцево деструктивним ростом 
  391.  За характером запалення гострий періостит буває: 
  392.  фіброзний 
  393.  * серозний 
  394.  альтеративний 
  395.  деструктивний 
  396.  первинний 
  397.  За характером запалення і наслідками хронічний періостит є: 
  398.  фіброзним 
  399.  продуктивним 
  400.  гіперпластичним 
  401.  осифікуючим 
  402.  * все перераховане вірно 
  403.  Запальний процес в окісті отримав назву: 
  404.  * періостит 
  405.  остеома 
  406.  кератокіста 
  407.  остеобластокластома 
  408.  остеомієліт 
  409.  Запальним захворюванням щелеп є: 
  410.  * періостит 
  411.  остеома 
  412.  кератокіста 
  413.  паратиреоїдна остеодистрофія 
  414.  всі перелічені захворювання 
  415.  Злоякісні пухлини якої локалізації можуть метастазувати в щелепи?
  416.  молочної залози 
  417.  нирок 
  418.  легень 
  419.  прямої кишки 
  420.  * пухлини всіх перелічених органів 
  421.  Злоякісною неодонтогенною пухлиною щелепи є: 
  422.  амелобластома 
  423.  одонтоамелобластома 
  424.  * остеосаркома 
  425.  остеобластокластома 
  426.  всі перераховані 
  427.  Із одонтогенного епітелію дизонтогенетичних одонтогенних кіст може виникнути злоякісна пухлина, яка отримала назву: 
  428.  остеобластокластома 
  429.  дентинома 
  430.  * рак щелепи 
  431.  амелобластома 
  432.  аденоматоїдна пухлина 
  433.  Із одонтогенного епітелію острівців Малассе може виникнути злоякісна пухлина, яка отримала назву: 
  434.  остеобластокластома 
  435.  остеосаркома щелепи 
  436.  * первинна внутрішньокісткова карцинома 
  437.  амелобластома 
  438.  аденоматоїдна пухлина 
  439.  Інфекційно-алергічний гнійно-некротичний процес, що розвивається в щелепній кістці під впливом зовнішніх або внутрішніх чинників отримав назву: 
  440.  остеосаркома щелепи 
  441.  херувізм 
  442.  радикулярна кіста 
  443.  * остеомієліт щелепи 
  444.  еозинофільна гранульома 
  445.  Капсула секвестральної порожнини утворена: 
  446.  незміненою кістковою тканиною 
  447.  * волокнистою сполучною тканиною 
  448.  некротизованою кістковою тканиною 
  449.  грануляційною тканиною 
  450.  хрящовою тканиною 
  451.  Кератокіста щелепи за своїм походженням: 
  452.  запальна 
  453.  * дизонтогенетична 
  454.  посттравматична 
  455.  паразитарна 
  456.  мультифакторна за походженням, тому все перераховане вірно 
  457.  Класифікуйте амелобластичну одонтосаркому: 
  458.  доброякісна пухлина з одонтогенної мезенхіми 
  459.  злоякісна пухлина з одонтогенного епітелію 
  460.  доброякісна пухлина з одонтогенного епітелію 
  461.  пухлиноподібне захворювання 
  462.  * злоякісна одонтогенна пухлина змішаного ґенезу 
  463.  Класифікуйте амелобластичну фібросаркому: 
  464.  доброякісна пухлина з одонтогенної мезенхіми 
  465.  злоякісна пухлина з одонтогенного епітелію 
  466.  доброякісна пухлина з одонтогенного епітелію 
  467.  пухлиноподібне захворювання 
  468.  * злоякісна одонтогенна пухлина змішаного ґенезу 
  469.  Клініко-анатомічні форми амелобластоми: 
  470.  одонтогенна і остеогенна 
  471.  ектодермальна і мезенхімальна 
  472.  дрібновогнищева і дифузна 
  473.  гостра і рецидивуюча 
  474.  * кістозна і солідна 
  475.  Клітини, що формують паренхіму остеобластокластоми, належать до: 
  476.  * остеогенних 
  477.  одонтогенних ектодермального походження 
  478.  одонтогенних мезенхімального походження 
  479.  меланіноутворюючих 
  480.  епітеліальних 
  481.  Клітини, що формують паренхіму остеосаркоми, належать до: 
  482.  * остеогенних 
  483.  одонтогенних ектодермального походження 
  484.  одонтогенних мезенхімального походження 
  485.  меланіноутворюючих 
  486.  епітеліальних 
  487.  Мікроскопічно ангіоматозний епуліс складається із: 
  488.  * численних розгалужених судин капілярного типу і пухкої строми 
  489.  численних порожнин, вистелених ендотелієм і виповнених кров'ю 
  490.  сполучної тканини, тонкостінних синусоїдних судин і клітин типу остеобластів 
  491.  сполучної тканини з осередками остеоїдної тканини 
  492.  можливі всі перераховані варіанти 
  493.  Назвіть доброякісну неодонтогенну пухлину щелеп, яка часто зустрічається в стоматологічній практиці: 
  494.  амелобластома 
  495.  одонтоамелобластома 
  496.  остеосаркома 
  497.  * остеобластокластома 
  498.  дентинома 
  499.  Назвіть злоякісну неодонтогенну пухлину кісток щелеп: 
  500.  остеосаркома 
  501.  хондросаркома 
  502.  злоякісна лімфома 
  503.  вторинні метастатичні пухлини 
  504.  * всі перераховані пухлини належать до вказаної групи 
  505.  Назвіть злоякісну одонтогенну пухлину щелепи змішаного гістогенетичного походження: 
  506.  злоякісна амелобластома 
  507.  остеосаркома 
  508.  первинна внутрішньокісткова карцинома 
  509.  * амелобластична саркома 
  510.  одонтоамелобластома 
  511.  Назвіть інфекційний агент, який найчастіше має значення в патогенезі остеомієліту щелеп: 
  512.  вірус простого герпесу ІІ типу 
  513.  * стафілокок 
  514.  клебсієлла 
  515.  кишкова паличка 
  516.  гриби роду Candida 
  517.  Назвіть клініко-анатомічну форму амелобластоми, яка зустрічається найчастіше: 
  518.  локальна 
  519.  тотальна 
  520.  дрібновогнищева 
  521.  солідна 
  522.  * кістозна 
  523.  Назвіть одонтогенну пухлину змішаного гістогенетичного походження: 
  524.  остеобластокластома 
  525.  остеосаркома 
  526.  цементома 
  527.  рак щелепи 
  528.  * амелобластична фіброодонтома 
  529.  Назвіть синонімом діагнозу "остеобластокластома": 
  530.  * гігантоклітинна пухлина 
  531.  круглоклітинна пухлина 
  532.  перстневидноклітинна пухлина 
  533.  дрібноклітинна пухлина 
  534.  всі перераховані терміни є синонімами 
  535.  Назвіть ускладнення гнійного періоститу: 
  536.  субперіостальний абсцес 
  537.  лакунарна резорбція кісткової тканини 
  538.  нориця в порожнину рота 
  539.  нориця через шкіру обличчя 
  540.  * все перераховане 
  541.  Назвіть ускладнення остеомієліту нижньої щелепи: 
  542.  флегмона м'яких тканин шиї 
  543.  сепсис 
  544.  патологічний перелом щелепи 
  545.  контрактура щелепи 
  546.  * все перераховане 
  547.  Найнебезпечнішим ускладненням запальних захворювань щелеп є: 
  548.  * одонтогенний сепсис 
  549.  одонтогенний гайморит 
  550.  патологічний перелом щелепи 
  551.  утворення нориці через шкіру обличчя 
  552.  реґіонарний лімфаденіт 
  553.  Наслідки херувизму: 
  554.  малігнізація процесу з розвитком остеосаркоми 
  555.  * припинення патологічного процесу в пубертатному віці і нормалізація будови кістки 
  556.  малігнізація процесу з розвитком одонтогенної саркоми 
  557.  припинення патологічного процесу в зрілому віці з незворотньою деформацією обличчя 
  558.  все перераховане може мати місце 
  559.  Наслідком секвестру щелепи при остеомієліті може бути: 
  560.  регенерація кісткової тканини 
  561.  реґіонарний лімфаденіт 
  562.  утворення нориці 
  563.  патологічний перелом 
  564.  * все перераховане 
  565.  Наслідком фіброматозу ясен є: 
  566.  * резорбція міжзубних перегородок 
  567.  малігнізація процесу з розвитком фібросаркоми 
  568.  утворення кісти 
  569.  секвестрація кісткової тканини 
  570.  все перераховане 
  571.  Наявність сіткоподібних виростів у товщу стінки радикулярної кісти за рахунок гпіерплазії епітелію свідчить про: 
  572.  згасання запального процесу 
  573.  * загострення запального процесу 
  574.  малігнізацію 
  575.  деструкцію кісткової тканини щелепи 
  576.  вказані зміни характерні лише для кіст дизонтогенетичного походження 
  577.  Одна із вказаних пухлин НЕ відноситься до одонтогенних пухлин мезенхімального походження. Яка саме?
  578.  дентинома 
  579.  одонтогенна міксома 
  580.  доброякісна цементобластома 
  581.  * аденоматоїдна пухлина 
  582.  гігантська цементома 
  583.  Одонтогенна кіста, що зустрічається найчастіше: 
  584.  примордіальна кіста 
  585.  кератокіста 
  586.  фолікулярна кіста 
  587.  кіста непрорізаного зуба 
  588.  * радикулярна кіста 
  589.  Одонтогенною пухлиною мезенхімального походження є: 
  590.  дентинома 
  591.  одонтогенна міксома 
  592.  доброякісна цементобластома 
  593.  гігантська цементома 
  594.  * всі перераховані 
  595.  Опишіть зміни кісткової тканини при гострому остеомієліті: 
  596.  розростання грануляцій 
  597.  * лакунарна резорбція кісткових балок 
  598.  склероз 
  599.  регенерація кісткових балок 
  600.  тканинний атипізм 
  601.  Основа епуліса кріпиться до: 
  602.  жувальної поверхні зуба 
  603.  вестибулярної поверхні зуба 
  604.  * надальвеолярних тканин 
  605.  проникає в кісткову тканину 
  606.  можливі всі зазначені варіанти (залежно від гістологічної будови епуліса)
  607.  Остеомієліт частіше розвивається: 
  608.  * у нижній щелепі 
  609.  у верхній щелепі 
  610.  частота ураження однакова 
  611.  одночасно у верхній і нижній щелепі 
  612.  у верхній щелепі остеомієліт не виникає ніколи 
  613.  Остеомієліт щелепице: 
  614.  запальний процес, що уражає тканини пародонта і поширюється на прилягаючі до нього кісткові структури 
  615.  захворювання, що характеризується поширенням запального процесу з пародонта на окістя альвеолярного відростка і тіло щелепи 
  616.  специфічний запальний процес у кістковій тканині щелепи 
  617.  патологічний стан, зумовлений гіпофункцією паращитоподібних залоз 
  618.  * інфекційно-алергічний гнійно-некротичний процес, що розвивається в кістці під впливом зовнішніх або внутрішніх чинників 
  619.  Остеомієліт щелепи може ускладнитися: 
  620.  одонтогенним сепсисом 
  621.  резорбцією кісткової тканини 
  622.  секвестрацією змертвілих ділянок кісткової тканини 
  623.  утворенням нориць 
  624.  * всім перерахованим 
  625.  Остеомієліт щелепи ускладнився формуванням секвестру. Гістологічно будуть виявлятися наступні патологічні зміни, крім: 
  626.  зазубренність країв 
  627.  * тканинна і клітинна атипія 
  628.  розширення просвіту гаверсових каналів 
  629.  наявність в гаверсових каналах запального інфільтрату 
  630.  некроз остеоцитів 
  631.  Остеомієліт щелепи ускладнився формуванням секвестру. Які патологічні зміни можна виявити при гістологічному дослідженні?
  632.  зазубренність країв секвестральної порожнини 
  633.  розширення просвіту гаверсових каналів 
  634.  наявність в гаверсових каналах запального інфільтрату 
  635.  некроз остеоцитів 
  636.  * всі перелічені 
  637.  Остеомієліт щелепи, як гнійно-некротичний процес, характеризується ураженням: 
  638.  кісткового мозку 
  639.  основної речовини кістки 
  640.  окістя 
  641.  навколощелепних м'яких тканин 
  642.  * усіх перелічених структур 
  643.  Охарактеризуйте амелобластичну фібросаркому: 
  644.  доброякісна пухлина з одонтогенної мезенхіми 
  645.  злоякісна пухлина з одонтогенного епітелію 
  646.  доброякісна пухлина з одонтогенного епітелію 
  647.  пухлиноподібне захворювання 
  648.  * злоякісна одонтогенна пухлина змішаного ґенезу 
  649.  Патогномічною ознакою цементоми є: 
  650.  наявність молодої або зрілої фіброзної тканини 
  651.  наявність тяжів неактивного одонтогенного епітелію 
  652.  * утворення цементоподібної речовини з різним ступенем мінералізації 
  653.  наявність тяжів одонтогенного епітелію з ознаками поліморфізму і атипізму 
  654.  містить острівці диспластичного дентину 
  655.  Первинна внутрішньокісткова карцинома щелепи може виникнути із: 
  656.  епітелію слизової оболонки ротової порожнини 
  657.  одонтогенної мезенхіми 
  658.  кісткової тканини 
  659.  * епітелію дизонтогенетичних одонтогенних кіст 
  660.  може виникнути із усіх перерахованих структур 
  661.  Первинна внутрішньокісткова карцинома щелепи розвивається із: 
  662.  епітелію слизової оболонки ротової порожнини 
  663.  одонтогенної мезенхіми 
  664.  * епітелію острівців Малассе 
  665.  кісткової тканини 
  666.  може розвиватися із усіх перерахованих структур 
  667.  Періоститце: 
  668.  інфекційно-алергічний процес, що розвивається в кістці 
  669.  гнійно-некротичний процес, що розвивається в кістці 
  670.  * запальний процес в окісті 
  671.  запальний процес, що уражає тканини пародонта і поширюється на прилягаючі до нього кісткові структури 
  672.  пухлиноподібний процес в кістковій тканині 
  673.  При вродженій формі незавершеного остеоґенезу в кістках щелепно-лицевого скелету спостерігається: 
  674.  * у кісткових балках нормальна кількість остеоцитів і нестача основної речовини 
  675.  виражений дефіцит остеоцитів 
  676.  специфічний запальний процес 
  677.  асептичний некроз кісткової тканини 
  678.  заміщення кісткової тканини хрящем 
  679.  При гістологічному дослідженні дентиноми можна виявити: 
  680.  тяжі неактивного одонтогенного епітелію 
  681.  незрілу сполучну тканину 
  682.  острівці диспластичного дентину 
  683.  * всі зазначені структури 
  684.  нічого з переліченого 
  685.  При паратиреоїдній остеодистрофії в кістках щелепно-лицевого скелету спостерігається: 
  686.  * лакунарна резорбція і утворення фіброзної тканини 
  687.  специфічний запальний процес 
  688.  неспецифічний запальний процес 
  689.  утворення секвестрів 
  690.  гіперостоз 
  691.  Радикулярна кіста щелепи за своїм походженням: 
  692.  * запальна 
  693.  посттравматична 
  694.  дизонтогенетична 
  695.  паразитарна 
  696.  мультифакторна за походженням, тому все перераховане вірно 
  697.  Розрізняють 2 клініко-анатомічні форми амелобластоми. Назвіть їх: 
  698.  первинна і вторинна 
  699.  гостра і хронічна 
  700.  стромальна і паренхіматозна 
  701.  * кістозна і солідна 
  702.  вогнищева і дифузна 
  703.  Розрізняють 2 клініко-морфологічні форми одонтоми. Назвіть їх: 
  704.  злоякісна і доброякісна 
  705.  гостра і хронічна 
  706.  стромальна і паренхіматозна 
  707.  * складна і складена 
  708.  проста і ускладнена 
  709.  Розрізняють наступні гістологічні форми амелобластоми, окрім: 
  710.  акантоматозна 
  711.  базальноклітинна 
  712.  плексиформна 
  713.  фолікулярна 
  714.  * карциноматозна 
  715.  Серед одонтогенних пухлин найчастіше зустрічається: 
  716.  * амелобластома 
  717.  цементома 
  718.  одонтогенна карцинома 
  719.  одонтома 
  720.  дентинома 
  721.  Серед одонтогенних пухлин щелепних кісток виділяють три гістогенетичні групи, однією з яких є: 
  722.  * пухлини, пов'язані з одонтогенним епітелієм 
  723.  паренхіматозні пухлини 
  724.  залозисто-стромальні пухлини 
  725.  пухлини з кровоносних судин 
  726.  інфільтративні новоутвори 
  727.  Серед одонтогенних пухлин щелепних кісток виділяють три гістогенетичні групи, однією з яких є: 
  728.  * пухлини, пов'язані з одонтогенною мезенхімою 
  729.  паренхіматозні пухлини 
  730.  залозисто-стромальні пухлини 
  731.  пухлини з гладких м'язів 
  732.  деструктивні неоплазми 
  733.  Синонімом діагнозукератокістає: 
  734.  * примордіальна кіста 
  735.  фолікулярна кіста 
  736.  кіста непрорізаного зуба 
  737.  радикулярна кіста 
  738.  прикоренева кіста 
  739.  Синонімом діагнозу "еозинофільна гранульома" є: 
  740.  * хвороба Таратинова 
  741.  хвороба Такаясу 
  742.  хвороба Реклінгхаузена 
  743.  хвороба Брайта 
  744.  хвороба Ліхтенштейна-Брайцева 
  745.  Синонімом діагнозу "первинна внутрішньокісткова карцинома щелепи" є: 
  746.  гігантоклітинна пухлина 
  747.  остеосаркома щелепи 
  748.  * рак щелепи 
  749.  вторинна метастатична пухлина 
  750.  аденоматоїдна пухлина 
  751.  Синонімом діагнозу "периферична гігантоклітинна гранульома" є: 
  752.  гігантоклітинна пухлина (остеобластокластома)
  753.  * гігантоклітинний епуліс 
  754.  гіпофізарний гігантизм 
  755.  фіброматоз ясен 
  756.  ідіопатичний прогресуючий парадонтоліз 
  757.  Синонімом діагнозу "серозний періостит" є: 
  758.  продуктивний періостит 
  759.  альтеративний періостит 
  760.  гнійний періостит 
  761.  фіброзний періостит 
  762.  * простий періостит 
  763.  Синонімом діагнозу "фіброзна дисплазія" є: 
  764.  хвороба Таратинова 
  765.  хвороба Такаясу 
  766.  хвороба Реклінгхаузена 
  767.  хвороба Брайта 
  768.  * хвороба Ліхтенштейна-Брайцева 
  769.  Синонімом діагнозу "фолікулярна кіста" є: 
  770.  примордіальна кіста 
  771.  * кіста непрорізаного зуба 
  772.  кератокіста 
  773.  радикулярна кіста 
  774.  прикоренева кіста 
  775.  Сприятливим наслідком секвестру щелепи при остеомієліті є: 
  776.  * регенерація кісткової тканини 
  777.  реґіонарний лімфаденіт 
  778.  утворення нориці 
  779.  патологічний перелом 
  780.  амілоїдоз 
  781.  Стінка кісткової секвестральної порожнини складається із: 
  782.  незміненої кісткової тканини 
  783.  * сполучнотканинної капсули і піогенної мембрани 
  784.  грануляційної тканини 
  785.  сполучнотканинної капсули та епітеліального шару 
  786.  можливі всі перераховані варіанти 
  787.  Стінка псевдокісти щелепи: 
  788.  вкрита багатошаровим плоским неороговіваючим епітелієм 
  789.  вкрита багатошаровим плоским ороговіваючим епітелієм 
  790.  вкрита циліндричним епітелієм 
  791.  вкрита кубічним епітелієм 
  792.  * позбавлена епітеліальної вистелки 
  793.  Стінка радикулярної кісти вистелена: 
  794.  багатошаровим плоским епітелієм з явищами кератинізації 
  795.  * багатошаровим плоским епітелієм без ознак кератинізації 
  796.  багатошаровим плоским епітелієм з ознаками поліморфізму і атипізму 
  797.  залозистим епітелієм 
  798.  не має епітеліальної вистелки 
  799.  Стінка фолікулярної кісти вистелена: 
  800.  * багатошаровим плоским епітелієм 
  801.  циліндричним епітелієм 
  802.  кубічним епітелієм 
  803.  одонтогенним епітелієм з ознаками атипізму 
  804.  не має епітеліальної вистелки 
  805.  Строма в амелобластичній саркомі представлена: 
  806.  * низькодиференційованою фібросаркомою 
  807.  пухкою сполучною тканиною, що нагадує тканину зубного сосочка 
  808.  зрілою сполучною тканиною 
  809.  грануляційною тканиною 
  810.  цементоподібною речовиною 
  811.  Строма в амелобластичній фібромі представлена: 
  812.  * пухкою сполучною тканиною, що нагадує тканину зубного сосочка 
  813.  зрілою сполучною тканиною 
  814.  низькодиференційованою фібросаркомою 
  815.  грануляційною тканиною 
  816.  цементоподібною речовиною 
  817.  Тривалий хронічний періостит у дітей найчастіше закінчується: 
  818.  остеомієлітом 
  819.  гайморитом і фронтитом 
  820.  підшкірною гранульомою обличчя 
  821.  * гіперостозом 
  822.  пухлинною трансформацією 
  823.  У якому віці найчастіше виявляють амелобластому?
  824.  у новонароджених 
  825.  3-5 років 
  826.  у підлітків 
  827.  * 20-50 років 
  828.  після 70 років 
  829.  Фіброзна дисплазія щелепи є: 
  830.  специфічним запальним процесом 
  831.  * пухлиноподібним процесом 
  832.  сполучнотканинною пухлиною 
  833.  епітеліальною пухлиною 
  834.  посттравматичним ускладненням 
  835.  Характерною відмінністю одонтогенної міксоми від міксом іншої локалізації є: 
  836.  основу пухлини складає слизоподібна маса 
  837.  містить значну кількість кислих мукополісахаридів 
  838.  пухлина не метастазує 
  839.  * містить тяжі неактивного одонтогенного епітелію 
  840.  пухлина схильна до рецидивів після хірургічного видалення 
  841.  Херувизмсімейне захворювання щелеп, яке розглядають як різновид: 
  842.  еозинофільної гранульоми 
  843.  * фіброзної дисплазії 
  844.  хронічного остеомієліту кісток щелеп 
  845.  доброякісної одонтогенної пухлини 
  846.  дизонтогенетичної кісти 
  847.  Хондросаркома щелепце: 
  848.  доброякісна пухлина з одонтогенного епітелію 
  849.  злоякісна пухлина з одонтогенного епітелію 
  850.  * злоякісна неодонтогенна пухлина 
  851.  злоякісна пухлина з одонтогенної мезенхіми 
  852.  доброякісна неодонтогенна пухлина 
  853.  Чим представлена строма в амелобластичній фіброодонтомі?
  854.  * пухкою сполучною тканиною, що нагадує тканину зубного сосочка 
  855.  зрілою сполучною тканиною 
  856.  низькодиференційованою фібросаркомою 
  857.  грануляційною тканиною 
  858.  цементоподібною речовиною 
  859.  Що є морфологічним субстратом лімфоми Беркітта?
  860.  * лімфоїдні клітини з високою мітотичною активністю 
  861.  одонтогенні епітеліоцити 
  862.  елементи одонтогенної мезенхіми 
  863.  остеобласти 
  864.  остеокласти 
  865.  Що є характерною рисою акантоматозної амелобластоми?
  866.  * епідермоїдна метаплазія клітин з утворенням кератину 
  867.  за гістологічною структурою нагадує емалевий орган 
  868.  представлена сіткою тяжів одонтогенного епітелію з химерним галуженням 
  869.  за гістологічною структурою нагадує базальноклітинний рак 
  870.  одонтогенний епітелій містить численні ацидофільні гранули 
  871.  Що є характерною рисою базальноклітинної амелобластоми?
  872.  епідермоїдна метаплазія клітин з утворенням кератину 
  873.  за гістологічною структурою нагадує емалевий орган 
  874.  представлена сіткою тяжів одонтогенного епітелію з химерним галуженням 
  875.  * за гістологічною структурою нагадує базальноклітинний рак 
  876.  одонтогенний епітелій містить численні ацидофільні гранули 
  877.  Що є характерною рисою гранулярноклітинної амелобластоми?
  878.  епідермоїдна метаплазія клітин з утворенням кератину 
  879.  за гістологічною структурою нагадує емалевий орган 
  880.  представлена сіткою тяжів одонтогенного епітелію з химерним галуженням 
  881.  за гістологічною структурою нагадує базальноклітинний рак 
  882.  * одонтогенний епітелій містить численні ацидофільні гранули 
  883.  Що є характерною рисою плексиформної амелобластоми?
  884.  * представлена сіткою тяжів одонтогенного епітелію з химерним галуженням 
  885.  епідермоїдна метаплазія клітин з утворенням кератину 
  886.  за гістологічною структурою нагадує емалевий орган 
  887.  за гістологічною структурою нагадує базальноклітинний рак 
  888.  одонтогенний епітелій містить численні ацидофільні гранули 
  889.  Що є характерною рисою фолікулярної амелобластоми?
  890.  * за гістологічною структурою нагадує емалевий орган 
  891.  представлена сіткою тяжів одонтогенного епітелію з химерним галуженням 
  892.  епідермоїдна метаплазія клітин з утворенням кератину 
  893.  за гістологічною структурою нагадує базальноклітинний рак 
  894.  одонтогенний епітелій містить численні ацидофільні гранули 
  895.  Що з переліченого найбільш повно характеризує патоморфологічні зміни при одонтогенному остеомієліті?
  896.  запалення періодонта 
  897.  запалення і осередки деструкції періодонта 
  898.  запалення і деструкція періодонта, гнійно-запальний процес в окісті 
  899.  * гнійна інфільтрація кісткового мозку, тромбоз судин, гнійне розплавлення тромбів, крововиливи, остеонекроз 
  900.  гнійно-запальний процес у щелепі і навколишніх тканинах 
  901.  Що з переліченого НЕ є характерним для остеобластокластоми?
  902.  руйнує кісткову тканину 
  903.  частіше уражається нижня щелепа 
  904.  побудована з клітин, які за своєю функцією аналогічні остеобластам і остеокластам 
  905.  може малігнізуватися 
  906.  * є доброякісною одонтогенною пухлиною 
  907.  Що з переліченого НЕ є характерним для остеосаркоми щелеп?
  908.  руйнує кісткову тканину 
  909.  частіше уражається нижня щелепа 
  910.  у 50 % пацієнтів в анамнезі згадується травма щелепи 
  911.  виражена клітинна атипія 
  912.  * експансивний характер росту 
  913.  Що з переліченого НЕ є характерним для хондросаркоми щелеп?
  914.  розвивається у будь-якому віці, але найчастіше після 60 років 
  915.  частіше уражається верхня щелепа 
  916.  типова локалізаціяобласть різців 
  917.  виражена клітинна атипія 
  918.  * доброякісний клінічний перебіг 
  919.  Що з перерахованого відноситься до одонтогенних пухлин щелепних кісток?
  920.  амелобластома 
  921.  цементома 
  922.  амелобластична саркома 
  923.  дентинома 
  924.  * усі зазначені пухлини 
  925.  Що з перерахованого НЕ відноситься до одонтогенних пухлин щелепних кісток?
  926.  амелобластома 
  927.  цементома 
  928.  амелобластична саркома 
  929.  дентинома 
  930.  * остеобластокластома 
  931.  Що з перерахованого НЕ є ускладненням гнійного періоститу?
  932.  субперіостальний абсцес 
  933.  лакунарна резорбція кісткової тканини 
  934.  нориця в порожнину рота 
  935.  * фіброзна дисплазія кісткової тканини 
  936.  нориця через шкіру обличчя 
  937.  Що з перерахованого НЕ є характерним для амелобластоми?
  938.  росте повільно 
  939.  місцево деструктивний ріст 
  940.  численні осередки деструкції кістки 
  941.  гістогенетично пов'язана з одонтогенним епітелієм 
  942.  * найчастіше локалізується у верхній щелепі 
  943.  Що з перерахованого НЕ є характерним для амелобластичної фіброодонтоми?
  944.  містить острівці проліферуючого одонтогенного епітелію 
  945.  містить пухку сполучну тканину, яка нагадує тканину зубного сосочка 
  946.  наявні острівці дентину і емалі 
  947.  найчастіше виникає у молодих людей 
  948.  * дає метастази в підщелепні лімфатичні вузли 
  949.  Що з перерахованого НЕ є характерним для епуліса?
  950.  є пухлиноподібним процесом 
  951.  * під час вагітності ріст епуліса сповільнюється 
  952.  є результатом хронічного подразнення ясен 
  953.  частіше зустрічається у жінок у віці 20-40 років 
  954.  може виразкуватися 
  955.  Що з перерахованого НЕ є характерним для одонтогенних пухлин?
  956.  є дуже різноманітними за будовою 
  957.  локалізуються внутрішньощелепно 
  958.  можуть ускладнитися патологічним переломом щелепи 
  959.  можуть проростати в порожнину рота 
  960.  * переважна більшість пухлин цієї групи є злоякісними 
  961.  Що з перерахованого НЕ є характерним для одонтогенної фіброми?
  962.  містить острівці неактивного одонтогенного епітелію 
  963.  містить зрілу сполучну тканину 
  964.  частіше зустрічається в старших вікових групах 
  965.  відноситься до одонтогенних пухлин змішаного ґенезу 
  966.  * є спадковим захворюванням 
  967.  Що з перерахованого НЕ зустрічається при гострому остеомієліті?
  968.  некроз кісткової тканини 
  969.  * склероз кісткової тканини 
  970.  нейтрофільна інфільтрація 
  971.  флегмонозний характер запалення 
  972.  тромбоз судин 
  973.  Що з перерахованого НЕ характерно для гігантської цементоми?
  974.  утворення цементоподібної речовини з різним ступенем мінералізації 
  975.  рідкісне захворювання 
  976.  є спадковим захворюванням 
  977.  гістогенетично пов’язана з одонтогенною мезенхімою 
  978.  * метастазує гематогенним шляхом 
  979.  Що з перерахованого НЕ характерно для гігантської цементоми?
  980.  утворення цементоподібної речовини з різним ступенем мінералізації 
  981.  локалізується біля кореня премоляра або моляра 
  982.  як правило, розвивається в нижній щелепі 
  983.  гістогенетично пов’язана з одонтогенною мезенхімою 
  984.  * викликає загальну інтоксикацію організму 
  985.  Що із переліченого є синонімом діагнозу "остеомієліт щелепи"?
  986.  флегмона кістки 
  987.  гаверсит 
  988.  остеїт 
  989.  пан остит 
  990.  * всі ці терміни є синонімами 
  991.  Що із перерахованого відноситься до запальних захворювань щелеп?
  992.  * остеомієліт 
  993.  остеома 
  994.  кератокіста 
  995.  паратиреоїдна остеодистрофія 
  996.  всі перелічені захворювання 
  997.  Що із перерахованого НЕ буде спостерігатися при одонтогенному остеомієліті?
  998.  гнійна інфільтрація кісткового мозку 
  999.  тромбоз судин і гнійний лізис тромбів 
  1000.  крововиливи 
  1001.  вогнищевий остеонекроз 
  1002.  * виражена клітинна атипія 
  1003.  Що із перерахованого НЕ є ускладненням запальних захворювань щелеп?
  1004.  одонтогенний сепсис 
  1005.  * хвороба Педжета 
  1006.  одонтогенний гайморит 
  1007.  патологічний перелом щелепи 
  1008.  утворення нориці через шкіру обличчя 
  1009.  Що із перерахованого НЕ є ускладненням остеомієліту щелепи?
  1010.  одонтогенний сепсис 
  1011.  * формування фолікулярної кісти 
  1012.  резорбція кісткової тканини 
  1013.  секвестрація змертвілих ділянок кісткової тканини 
  1014.  утворенням нориць 
  1015.  Що макроскопічно можна побачити на розрізі остеобластокластоми щелепи?
  1016.  * дрібні і великі кісти 
  1017.  кістковий секвестр 
  1018.  грануляційну тканину 
  1019.  один або кілька рудиментарних зубів 
  1020.  всі зазначені елементи 
  1021.  Що НЕ є характерним для кератокісти?
  1022.  тонка фіброзна стінка 
  1023.  внутрішня поверхня покрита багатошаровим плоским епітелієм 
  1024.  осередки паракератозу епітелію 
  1025.  кіста дизонтогенетичного походження 
  1026.  * гіперплазія епітелію з формуванням сіткоподібних виростів 
  1027.  Що таке амелобластична фіброодонтома?
  1028.  доброякісна пухлина з одонтогенного епітелію 
  1029.  злоякісна пухлина з одонтогенного епітелію 
  1030.  наслідок гіперпродукції паратиреоїдного гормону 
  1031.  * доброякісна одонтогенна пухлина змішаного ґенезу 
  1032.  хронічний запальний процес 
  1033.  Що таке амелобластична фібросаркома?
  1034.  доброякісна пухлина з одонтогенного епітелію 
  1035.  доброякісна пухлина з одонтогенної мезенхіми 
  1036.  результат гіперпродукції паратиреоїдного гормону 
  1037.  * злоякісна одонтогенна пухлина змішаного ґенезу 
  1038.  хронічний запальний процес 
  1039.  Що таке одонтоамелобластома?
  1040.  доброякісна пухлина з одонтогенної мезенхіми 
  1041.  злоякісна пухлина з одонтогенного епітелію 
  1042.  доброякісна пухлина з одонтогенного епітелію 
  1043.  пухлиноподібне захворювання 
  1044.  * доброякісна одонтогенна пухлина змішаного ґенезу 
  1045.  Що таке пухлина Беркітта?
  1046.  * ендемічне пухлинне захворювання 
  1047.  паразитарне захворювання 
  1048.  пухлиноподібний процес 
  1049.  вроджена вада розвитку 
  1050.  доброякісна одонтогенна пухлина 
  1051.  Що таке субперіостальний абсцес?
  1052.  * відшарування окістя з накопиченням гною між ним і кісткою 
  1053.  пухлиноподібний процес в кістковій тканині 
  1054.  перелом щелепної кістки при ускладненому гнійному періоститі 
  1055.  заміщення кісткової тканини щелеп фіброзною тканиною 
  1056.  процес формування запальної щелепної кісти 
  1057.  Що таке херувизм?
  1058.  інфекційне захворювання вірусної етіології 
  1059.  * пухлиноподібне захворювання щелепних кісток 
  1060.  ускладнення хронічного остеомієліту 
  1061.  злоякісна одонтогенна пухлина 
  1062.  вроджене захворювання слинних залоз 
  1063.  Що характерно для аденоматоїдної пухлини?
  1064.  метастазує лімфогенним шляхом 
  1065.  продукує велику кількість слизу 
  1066.  * у стромі часто спостерігаються явища гіалінозу 
  1067.  виражений клітинний атипізм 
  1068.  атипізм клітинних ультраструктур 
  1069.  Що характерно для амелобластичної саркоми?
  1070.  містить острівці проліферуючого одонтогенного епітелію 
  1071.  строма представлена низькодиференційованою фібросаркомою 
  1072.  клітинний і тканинний атипізм 
  1073.  інфільтруючий ріст 
  1074.  * все перераховане 
  1075.  Що характерно для амелобластичної фіброодонтоми?
  1076.  містить острівці проліферуючого одонтогенного епітелію 
  1077.  містить пухку тканину, яка нагадує тканину зубного сосочка 
  1078.  наявні острівці дентину і емалі 
  1079.  найчастіше виникає у молодих людей 
  1080.  * все перераховане 
  1081.  Що характерно для амелобластоми?
  1082.  росте повільно 
  1083.  частіше локалізується в нижній щелепі 
  1084.  місцево деструктивний ріст 
  1085.  численні осередки деструкції кістки 
  1086.  * все перераховане 
  1087.  Що характерно для гігантської цементоми?
  1088.  утворення цементоподібної речовини з різним ступенем мінералізації 
  1089.  рідкісне захворювання 
  1090.  є спадковим захворюванням 
  1091.  гістогенетично пов’язана з одонтогенною мезенхімою 
  1092.  * все перераховане 
  1093.  Що характерно для доброякісної цементобластоми?
  1094.  утворення цементоподібної речовини з різним ступенем мінералізації 
  1095.  локалізується біля кореня премоляра або моляра 
  1096.  як правило, розвивається в нижній щелепі 
  1097.  гістогенетично пов’язана з одонтогенною мезенхімою 
  1098.  * все перераховане 
  1099.  Що характерно для одонтогенних пухлин?
  1100.  є дуже різноманітними за будовою 
  1101.  локалізуються внутрішньощелепно 
  1102.  серед цих пухлин переважають доброякісні 
  1103.  можуть ускладнитися патологічним переломом щелепи 
  1104.  * все перелічене 
  1105.  Що характерно для остеобластокластоми?
  1106.  частіше зустрічається у жінок 
  1107.  частіше уражається нижня щелепа 
  1108.  побудована з клітин, які за своєю функцією аналогічні остеобластам і остеокластам 
  1109.  може малігнізуватися 
  1110.  * все перераховане 
  1111.  Що характерно для остеосаркоми?
  1112.  розвивається переважно у віці 10-25 років 
  1113.  частіше уражається нижня щелепа 
  1114.  у 50 % пацієнтів в анамнезі згадується травма щелепи 
  1115.  виражена клітинна атипія 
  1116.  * все перераховане 
  1117.  Що характерно для патоморфологічної картини гострого остеомієліту?
  1118.  некроз кісткової тканини 
  1119.  нейтрофільна інфільтрація 
  1120.  флегмонозний характер запалення 
  1121.  тромбоз судин 
  1122.  * все перераховане 
  1123.  Що характерно для хондросаркоми щелеп?
  1124.  розвивається у будь-якому віці, але найчастіше після 60 років 
  1125.  частіше уражається верхня щелепа 
  1126.  типова локалізаціяобласть різців 
  1127.  виражена клітинна атипія 
  1128.  * все перераховане 
  1129.  Як макроскопічно виглядає остеобластокластома щелепи?
  1130.  * щільний вузол з чіткими контурами 
  1131.  інфільтрат, що проростає в м'які тканини 
  1132.  м'який вузол без чітких меж 
  1133.  порожнистий однокамерний утвір 
  1134.  порожнистий багатокамерний утвір 
  1135.  Як називається злоякісна лімфома з типовою локалізацією процесу в щелепних кістках?
  1136.  пухлина Абрикосова 
  1137.  * пухлина Беркітта 
  1138.  пухлина Вільмса 
  1139.  пухлина Сезарі 
  1140.  пухлина Ходжкіна 
  1141.  Як слід класифікувати амелобластичну фіброму щелепи?
  1142.  доброякісна пухлина з одонтогенної мезенхіми 
  1143.  злоякісна пухлина з одонтогенного епітелію 
  1144.  доброякісна пухлина з одонтогенного епітелію 
  1145.  злоякісна пухлина з одонтогенної мезенхіми 
  1146.  * доброякісна одонтогенна пухлина змішаного ґенезу 
  1147.  Як слід класифікувати одонтогенну фіброму щелепи?
  1148.  доброякісна пухлина з одонтогенної мезенхіми 
  1149.  злоякісна пухлина з одонтогенного епітелію 
  1150.  доброякісна пухлина з одонтогенного епітелію 
  1151.  злоякісна пухлина з одонтогенної мезенхіми 
  1152.  * доброякісна одонтогенна пухлина змішаного ґенезу 
  1153.  Як часто зустрічається гігантоклітинна пухлина щелепних кісток?
  1154.  в науковій літературі описані поодинокі випадки 
  1155.  2-3 % усіх кісткових пухлин і пухлиноподібних уражень щелеп 
  1156.  5-7 % усіх кісткових пухлин і пухлиноподібних уражень щелеп 
  1157.  * до 30 % усіх кісткових пухлин і пухлиноподібних уражень щелеп 
  1158.  у щелепах ця пухлина не зустрічається 
  1159.  Як ще називають пухлину Беркітта?
  1160.  * африканська лімфома 
  1161.  ходжкінська лімфома 
  1162.  грибовидний мікоз 
  1163.  лейкемоїдний інфільтрат 
  1164.  хронічний лімфолейкоз 
  1165.  Яка з представлених пухлин щелеп НЕ відноситься до неодонтогенних?
  1166.  лімфома Беркітта 
  1167.  хондросаркома 
  1168.  остеобластокластома 
  1169.  остеосаркома 
  1170.  * амелобластома 
  1171.  Яка з пухлин НЕ належить до одонтогенних пухлин мезенхімального походження?
  1172.  дентинома 
  1173.  одонтогенна міксома 
  1174.  доброякісна цементобластома 
  1175.  * амелобластома 
  1176.  гігантська цементома 
  1177.  Яка злоякісна пухлина може розвинутися із епітелію дизонтогенетичних одонтогенних кіст?
  1178.  гігантоклітинна пухлина 
  1179.  цементома 
  1180.  * первинна внутрішньокісткова карцинома 
  1181.  амелобластома 
  1182.  аденоматоїдна пухлина 
  1183.  Яка злоякісна пухлина може розвинутися із одонтогенного епітелію острівців Малассе?
  1184.  гігантоклітинна пухлина 
  1185.  остеосаркома щелепи 
  1186.  * рак щелепи 
  1187.  амелобластома 
  1188.  аденоматоїдна пухлина 
  1189.  Яка із структур зуба має ектодермальне походження?
  1190.  дентин 
  1191.  одонтобласти 
  1192.  пульпа 
  1193.  * емаль 
  1194.  цемент 
  1195.  Яка із структур зуба має мезенхімальне походження?
  1196.  дентин 
  1197.  одонтобласти 
  1198.  пульпа 
  1199.  цемент 
  1200.  * всі перераховані 
  1201.  Яка із структур зуба формується з емалевого органу?
  1202.  дентин 
  1203.  одонтобласти 
  1204.  пульпа 
  1205.  * емаль 
  1206.  цемент 
  1207.  Яка кіста щелепи НЕ належить до одонтогенних?
  1208.  радікулярна 
  1209.  * носопіднебінна 
  1210.  фолікулярна 
  1211.  парадентальна 
  1212.  епідермоїдна 
  1213.  Яка називається одонтома, яка побудована із хаотично розміщених елементів емалі, дентину та пульпи?
  1214.  хаотична 
  1215.  проста 
  1216.  примітивна 
  1217.  * складна 
  1218.  складена 
  1219.  Яка форма амелобластоми за гістологічною структурою нагадує базальноклітинний рак?
  1220.  фолікулярна 
  1221.  плексиформна 
  1222.  акантоматозна 
  1223.  * базальноклітинна 
  1224.  гранулярноклітинна 
  1225.  Яке з цих новоутворень відносять до одонтогенних пухлин змішаного походження?
  1226.  амелобластична фіброма 
  1227.  одонтоамелобластома 
  1228.  амелобластична фіброодонтома 
  1229.  одонтогенна фіброма 
  1230.  * всі перераховані 
  1231.  Яке з цих новоутворень НЕ належить до одонтогенних пухлин змішаного походження?
  1232.  амелобластична фіброма 
  1233.  одонтоамелобластома 
  1234.  амелобластична фіброодонтома 
  1235.  * цементуюча фіброма 
  1236.  одонтогенна фіброма 
  1237.  Яке захворювання пародонту належить до пухлиноподібних?
  1238.  тверда фіброма 
  1239.  м'яка фіброма 
  1240.  * фіброматоз ясен 
  1241.  фіброепітеліома 
  1242.  все перераховане 
  1243.  Яке із цих тверджень є правильним?
  1244.  * остеомієліт частіше розвивається у нижній щелепі 
  1245.  остеомієліт частіше розвивається у верхній щелепі 
  1246.  при остеомієліті частота ураження верхньої і нижньої щелепи однакова 
  1247.  остеомієліт найчастіше розвивається одночасно у верхній і нижній щелепах 
  1248.  у верхній щелепі остеомієліт не виникає ніколи 
  1249.  Яке твердження щодо фіброзної дисплазії щелепи є НЕправильним?
  1250.  кісткова тканина заміщується фіброзною 
  1251.  * процес інкапсульований 
  1252.  гістологічно в осередках дисплазії виявляють цементоподібну тканину 
  1253.  остеогенез в ураженій кістці набуває примітивних рис 
  1254.  захворювання ускладнюється патологічними переломами 
  1255.  Який збудник найчастіше зумовлює антигенну сенсибілізацію в патогенезі остеомієліту щелеп?
  1256.  стрептокок 
  1257.  * стафілокок 
  1258.  синьогнійна паличка 
  1259.  кишкова паличка 
  1260.  анаеробна флора 
  1261.  Який із перерахованих епітетів НЕ може бути застосованим для характеристики хронічного періоститу?
  1262.  фіброзний 
  1263.  продуктивний 
  1264.  гіперпластичний 
  1265.  осифікуючий 
  1266.  * катаральний 
  1267.  Який термін НЕ є синонімом діагнозу "остеомієліт щелепи"?
  1268.  флегмона кістки 
  1269.  гаверсит 
  1270.  остеїт 
  1271.  * остеобластокластома 
  1272.  паностит 
  1273.  Який тип росту характерний для амелобластоми?
  1274.  інфільтративний, росте швидко 
  1275.  експансивний, росте повільно 
  1276.  інфільтративний, схильна до метастазування 
  1277.  * місцево деструктивний, росте повільно 
  1278.  екзофітний 
  1279.  Яким компонентом представлена строма в одонтогенній фібромі?
  1280.  * зрілою сполучною тканиною 
  1281.  пухкою сполучною тканиною, що нагадує тканину зубного сосочка 
  1282.  низькодиференційованою фібросаркомою 
  1283.  грануляційною тканиною 
  1284.  цементоподібною речовиною 
  1285.  Яким шляхом розповсюджується інфекційний процес під окістя при гнійному періоститі?
  1286.  через фолькманівські канали 
  1287.  через гаверсові канали 
  1288.  венозним шляхом із зубних лунок 
  1289.  * все перераховане вірно 
  1290.  все перераховане невірно 
  1291.  Які з перелічених кіст мають дизонтогенетична походження?
  1292.  радикулярна, фолікулярна 
  1293.  кератокіста, радикулярна 
  1294.  прикоренева кіста 
  1295.  немає правильної відповіді 
  1296.  * кератокіста, кіста непрорізаного зуба 
  1297.  Які зміни можна спостерігати в епітелії слизової оболонки, що покриває епуліс?
  1298.  лімфоплазмоцитарна інфільтрація 
  1299.  паракератоз 
  1300.  акантоз 
  1301.  псевдоепітеліоматозна гіперплазія 
  1302.  * все перераховане 
  1303.  Які неодонтогенні пухлини зустрічаються в щелепних кістках?
  1304.  лімфома Беркітта 
  1305.  хондросаркома 
  1306.  остеобластокластома 
  1307.  остеосаркома 
  1308.  * всі перераховані 
  1309.  Які особливості притаманні одонтомі?
  1310.  є вадою розвитку щелепних кісток 
  1311.  розвивається частіше в ділянці кута нижньої щелепи 
  1312.  виникає на місці зуба, що не прорізався 
  1313.  має щільну сполучнотканинну капсулу 
  1314.  * всі зазначені 
  1315.  Які патогістологічні зміни будуть спостерігатися при одонтогенному остеомієліті?
  1316.  гнійна інфільтрація кісткового мозку 
  1317.  тромбоз судин і гнійне розплавлення тромбів 
  1318.  крововиливи 
  1319.  ділянки остеонекрозу 
  1320.  * все перераховане 
  1321.  Які пухлини належать до одонтогенних карцином?
  1322.  остеобластокластома і остеосаркома 
  1323.  базальноклітинна і ацидофільна форми амелобластоми 
  1324.  * злоякісна амелобластома і первинна внутрішньокісткова карцинома 
  1325.  амелобластична фіброма і одонтоамелобластома 
  1326.  все перераховане 
  1327.  Які риси притаманні одонтоамелобластомі?
  1328.  містить острівці одонтогенного епітелію 
  1329.  містить фрагменти зубної емалі 
  1330.  наявні острівці дентину 
  1331.  рідкісне захворювання 
  1332.  * всі перелічені 
  1333.  Які розрізняють гістологічні форми амелобластоми?
  1334.  акантоматозна 
  1335.  базальноклітинна 
  1336.  плексиформна 
  1337.  фолікулярна 
  1338.  * всі перераховані 
  1339.  Які структури зуба формується із зубного сосочка?
  1340.  дентин 
  1341.  одонтобласти 
  1342.  пульпа 
  1343.  цемент 
  1344.  * всі перелічені 
  1345.  Які тканинні елементи можна виявити при гістологічному дослідженні одонтоми?
  1346.  дентин 
  1347.  емаль 
  1348.  пульпу 
  1349.  фіброзну капсулу 
  1350.  * все перераховане 
  1351.  Бешиха губ викликається:
  1352.   Стафілококом
  1353.   Синьогнійною паличкою
  1354.   * Стрептококом
  1355.   Папілома-вірусом
  1356.   Вірусом Епштейна-Бара
  1357.  Вкажіть гістологічні варіанти мономорфної аденоми слинної залози.
  1358.   ациноклітинний, мукоепідермоїдний
  1359.   * базальноклітинний, дрібноклітинний
  1360.   епітеліальний, мезенхімальний
  1361.   з переважанням стромального або паренхіматозного компоненту
  1362.   органоїдний, гістіоїдний
  1363.  Вкажіть шлях розповсюдження епідемічного паротиту.
  1364.   фекально-оральний
  1365.   трансмісивний
  1366.   * повітряно-крапельний
  1367.   статевий
  1368.   можливі всі зазначені варіанти
  1369.  Глоситце:
  1370.   запалення губ
  1371.   * запалення язика
  1372.   запалення слизової оболонки рота
  1373.   запалення слинної залози
  1374.   запалення кісткової тканини щелепи
  1375.  Гранульоматозний хейліт є найпершим проявом синдрому:
  1376.   Уотерхаузена-Фредеріксена
  1377.   Кона
  1378.   Іценко-Кушінга
  1379.   * Мелькерсона-Розенталя
  1380.   Сімондса
  1381.  Де найчастіше виявляють лейкоплакію в ротовій порожнині?
  1382.   слизова оболонка щік
  1383.   слизова оболонка дна ротової порожнини
  1384.   слизова оболонка твердого і м'якого піднебіння
  1385.   слизова оболонка губ
  1386.   * слизова оболонка язика
  1387.  Де найчастіше зустрічаються кісти слинних залоз?
  1388.   Привушна
  1389.   * Малі слинні залози
  1390.   Привушна та підщелепна
  1391.   Великі та малі сюнні залози
  1392.   Підязикова
  1393.  Де найчастіше локалізується плеоморфна аденома
  1394.   * Привушна залоза
  1395.   Підщелепна залоза
  1396.   Під’язикова залоза
  1397.   Слизова губ
  1398.   Слизова щік
  1399.  Де найчастіше утворюються конкременти при слинокам'яній хворобі?
  1400.   малі слинні залози твердого і м'якого піднебіння
  1401.   під'язикова залоза
  1402.   * підщелепна залоза
  1403.   привушна залоза
  1404.   приблизно з однаковою частотою у всіх залозах
  1405.  Для гістологічної будови плеоморфної аденоми характерним є:
  1406.   наявні епітеліальні клітини різної форми
  1407.   пухлинні клітини формують структури, що нагадують протоки
  1408.   зустрічаються поля мукоїдної речовини
  1409.   можливий вогнищевий гіаліноз строми
  1410.   * все перераховане
  1411.  Для якої клініко-анатомічної форми глоситу характерним є "географічний" язик?
  1412.   ромбовидний глосит
  1413.   актинічнйи глосит
  1414.   гландулярний глосит
  1415.   * десквамативний глосит
  1416.   метеорологічний глосит
  1417.  До вроджених захворювань слинних залоз належить:
  1418.   * Агенезія
  1419.   Сіалоаденіт
  1420.   Слинокамяна хвороба
  1421.   Хейліт
  1422.   Паротит
  1423.  До якої групи належить збудник цитомегалічного паротиту?
  1424.   грам-позитивні бактерії
  1425.   грам-негативні бактерії
  1426.   найпростіші
  1427.   * ДНК-віруси
  1428.   РНК-віруси
  1429.  За гістогенетичним походженням пухлини, що локалізуються в ротовій порожнин, є:
  1430.   епітеліальними
  1431.   мезенхімальними
  1432.   тератомами
  1433.   пухлинами з периферичної нервової системи
  1434.   * можливі всі зазначені варіанти
  1435.  За перебігом глосит буває:
  1436.   Гострий
  1437.   Хронічний
  1438.   Хронічний із загостренням
  1439.   * Всі відповіді вірні
  1440.   Всі відповіді не вірні
  1441.  За перебігом сіалоаденіт може бути:
  1442.   * Гострим
  1443.   Рецидивуючим
  1444.   Підгострим
  1445.   Вялотекучим
  1446.   Приступоподібним
  1447.  За перебігом сіалоаденіт може бути:
  1448.   * Хронічним
  1449.   Рецидивуючим
  1450.   Підгострим
  1451.   В’ялопротікаючим
  1452.   Приступоподібним
  1453.  За характером запалення стоматит буває:
  1454.   Гангренозний
  1455.   З утворенням везикул
  1456.   * Всі відповіді вірні
  1457.   Катарально-десквамативний
  1458.   Катарально-виразковий
  1459.  Запалення на слизовій оболонці мяких тканин ротової порожнини, це:
  1460.   Передпухлинні зміни
  1461.   Гінгівіт
  1462.   * Стоматит
  1463.   Хейліт
  1464.   Глосит
  1465.  Запалення слизової оболонки м'яких тканин рота має назву:
  1466.   гінгівіт
  1467.   глосит
  1468.   сіалоаденіт
  1469.   * стоматит
  1470.   хейліт
  1471.  Запалення язика має назву:
  1472.   гінгівіт
  1473.   * глосит
  1474.   сіалоаденіт
  1475.   стоматит
  1476.   хейліт
  1477.  Збудником епідемічного паротиту є:
  1478.   ретровірус
  1479.   * міксовірус
  1480.   аденовірус
  1481.   респіраторно-синцитіальний вірус
  1482.   мікоплазма
  1483.  Клініко-анатомічні форми глоситу:
  1484.   * Десквамативний
  1485.   Продуктивно-ексудативний
  1486.   Ексудативно-катаральний
  1487.   Поліферативний
  1488.   Все вірно
  1489.  Клініко-анатомічні форми глоситу:
  1490.   * Ексфоліативний
  1491.   Продуктивно-ексудативний
  1492.   Ексудативно-катаральний
  1493.   Проліферативний
  1494.   Все вірно
  1495.  Клініко-анатомічні форми глоситу:
  1496.   * Ромбовидний
  1497.   Продуктивно-ексудативний
  1498.   Ексудативно-катаральний
  1499.   Поліферативний
  1500.   Все вірно
  1501.  Контактний хейліт за патогенетичною суттюце:
  1502.   специфічне бактеріальне запалення
  1503.   реакція гіперчутливості негайного типу
  1504.   * реакція гіперчутливості сповільненого типу
  1505.   облігатний передрак
  1506.   посттравматичне запалення
  1507.  Лейкоплакія слизової ротової порожнини найчастіше зустрічається у:
  1508.   дітей
  1509.   підлітків
  1510.   жінок у віці 30-50 років
  1511.   * чоловіків у віці 30-50 років
  1512.   у віці 30-50 років, незалежно від статті
  1513.  На яких ділянках ротової порожнини може виникати стоматит?
  1514.   слизова оболонка щік
  1515.   слизова оболонка дна ротової порожнини
  1516.   слизова оболонка твердого піднебіння
  1517.   слизова оболонка м'якого піднебіння
  1518.   * на всіх зазначених ділянках
  1519.  Назвіть вроджене захворювання слинних залоз.
  1520.   сіалоаденіт
  1521.   сіалолітіаз
  1522.   * ектопія
  1523.   онкоцитома
  1524.   всі зазначені
  1525.  Назвіть гостре інфекційне вірусне захворювання, для якого типовим є запальний процес в стромі привушних слинних залоз.
  1526.   кір
  1527.   краснуха
  1528.   * епідемічний паротит
  1529.   парагрип
  1530.   хвороба Філатова
  1531.  Назвіть запальний процес, який виникає в стінці протоки слинної залози.
  1532.   паротит
  1533.   сіалоаденіт
  1534.   * сіалодохіт
  1535.   сіалолітіаз
  1536.   сіалоцироз
  1537.  Назвіть клініко-анатомічні форми глоситу.
  1538.   ексфоліативний і гландулярний
  1539.   актинічний і контактний
  1540.   * десквамативний і ромбовидний
  1541.   травматичний і алергічний
  1542.   первинний і вторинний
  1543.  Назвіть клініко-анатомічні форми хейліту.
  1544.   дистрофічний, запальний, пердпухлинний
  1545.   первинний, вторинний, рецидивуючий
  1546.   * ексфоліативний, гландулярний, контактний
  1547.   десквамативний, ромбовидний, проліферуючий
  1548.   вроджений, набутий
  1549.  Назвіть клініко-анатомічну форму глоситу, яка має сімейний характер і проявляється злущенням епітелію із зміною осередків його десквамації і відновлення.
  1550.   актинічний глосит
  1551.   гландулярний глосит
  1552.   * ексфоліативний глосит
  1553.   метеорологічний глосит
  1554.   ромбовидний глосит
  1555.  Назвіть клініко-анатомічну форму хейліту.
  1556.   ексфоліативний
  1557.   гландулярний
  1558.   контактний
  1559.   метеорологічний
  1560.   * все перераховане вірно
  1561.  Назвіть морфологічні форми лейкоплакії.
  1562.   * плоска і бородавчаста
  1563.   везикульозна і афтозна
  1564.   катаральна і гангренозна
  1565.   ексфоліативна і індуративна
  1566.   первинна і рецидивуюча
  1567.  Назвіть передракове захворювання ротової порожнини.
  1568.   кератоакнтома
  1569.   лейкоплакія
  1570.   обмежений гіперкератоз губ
  1571.   хейліт Манганоті
  1572.   * всі перераховані
  1573.  Назвіть синонім діагнозу "епідемічний паротит".
  1574.   * свинка
  1575.   краснуха
  1576.   вторинний сіалоаденіт
  1577.   скарлатина
  1578.   хронічна цитомегаловірусна інфекція
  1579.  Назвіть синонім діагнозу "слинокам'яна хвороба".
  1580.   сіалоаденіт
  1581.   * сіалолітіаз
  1582.   паротит
  1583.   сіалоцироз
  1584.   онкоцитома
  1585.  Назвіть ускладнення епідемічного паротиту.
  1586.   менінгіт
  1587.   менінгоенцефаліт
  1588.   орхіт
  1589.   панкреатит
  1590.   * все перераховане
  1591.  Назвіть ускладнення сіалоаденіту.
  1592.   склероз залози
  1593.   атрофія ацинарних відділів
  1594.   ліпоматоз строми
  1595.   ксеростомія
  1596.   * все зазначене
  1597.  Найнебезпечніше ускладнення фурункула губи:
  1598.   Інсульт
  1599.   * Тромбофлебіт кутової вени
  1600.   Лімфаденіт
  1601.   Лімфангоїт
  1602.   Дерматит
  1603.  Найчастіша локалізація аденолімфоми:
  1604.   малі слинні залози ротової порожнини
  1605.   під'язикова залоза
  1606.   підщелепна залоза
  1607.   * привушна залоза
  1608.   пухлина зустрічається приблизно з однаковою частотою у всіх залозах
  1609.  Найчастіша локалізація карциноми слинних залоз:
  1610.   * малі слинні залози твердого і м'якого піднебіння
  1611.   під'язикова залоза
  1612.   підщелепна залоза
  1613.   привушна залоза
  1614.   пухлина зустрічається приблизно з однаковою частотою у всіх залозах
  1615.  Найчастіша локалізація плеоморфної аденоми:
  1616.   малі слинні залози ротової порожнини
  1617.   під'язикова залоза
  1618.   підщелепна залоза
  1619.   * привушна залоза
  1620.   пухлина зустрічається приблизно з однаковою частотою у всіх залозах
  1621.  Найчастіша причина первинного сіалоаденіту:
  1622.   * Вірус епідемічного паротиту
  1623.   Вірус Епштейна-Бар
  1624.   Стрептокок
  1625.   Стафілокок
  1626.   Гриби роду Candida
  1627.  Найчастіша причина первинного сіалоаденіту:
  1628.   * Цитомегаловірус
  1629.   Вірус Епштейна-Бар
  1630.   Стрептокок
  1631.   Стафілокок
  1632.   Гриби роду Candida
  1633.  Охарактеризуйте запальний процес при епідемічному паротиті.
  1634.   гангренозний паротит
  1635.   * інтерстиціальний паротит
  1636.   гострий вогнищевий гнійний паротит
  1637.   гострий дифузний гнійний паротит
  1638.   продуктивний паротит
  1639.  Паротитце:
  1640.   Запалення слинної залози
  1641.   Запалення під’язикової слинної залози
  1642.   * Запалення привушної слинної залози
  1643.   Запалення піднебінної слинної залози
  1644.   Запалення усіх слинних залоз
  1645.  Плеоморфна аденома слинних залоз найчастіше зустрічається у:
  1646.   дітей першого року життя
  1647.   пубертатному віці
  1648.   у чоловіків віком до 30 років
  1649.   * у жінок після 40 років
  1650.   у людей похилого віку, незалежно від статті
  1651.  Поєднане вторинне ураження слинних та слізних залоз відоме як:
  1652.   Синдром Альпорта
  1653.   * Синдром Микуліча
  1654.   Синдром Патау
  1655.   Сидром Жільбера
  1656.   Синдром Картагенера
  1657.  При епідемічному паротиті в слинних залозах спостерігається:
  1658.   виражене повнокров'я
  1659.   згущення секрету в просвіті проток
  1660.   лімфоїдні інфільтрати навколо проток і ацинусів
  1661.   набряк інтерстицію
  1662.   * все перераховане
  1663.  При якій інфекції епітеліоцити проток слинних залоз набувають вигляду "совиного ока"?
  1664.   епідемічний паротит
  1665.   вітряна віспа
  1666.   токсоплазмоз
  1667.   * цитомегалія
  1668.   краснуха
  1669.  При якій патології часто розвивається аутоімунний сіалоаденіт:
  1670.   * Сухому синдромі Шегрена
  1671.   Системному червоному вовчаку
  1672.   Системній склеродермії
  1673.   СНІДі
  1674.   Муковісцидозі
  1675.  При якому захворюванні спостерігається сіалоаденіт із руйнуванням слинних залоз лімфоцитами і макрофагами?
  1676.   синдром Дауна
  1677.   синдром Патау
  1678.   * синдром Шегрена
  1679.   синдром Шерешевського-Тернера
  1680.   синдром Штейна-Левенталя
  1681.  При якому захворювання розвивається аутоімунний сіалоаденіт?
  1682.   Невралгія 5 пари ЧМН
  1683.   Крупозна пневмонія
  1684.   * Синдром Шегрена
  1685.   Нориці слинних залоз
  1686.   Синдром Іценко-Кушінга
  1687.  Причини виникнення серединного індуративного глоситу:
  1688.   Ендогенні
  1689.   Аномалії розвитку
  1690.   Мікрофлора порожнини рота
  1691.   * Причини невідомі
  1692.   Екзогенні
  1693.  Пухлина слинної залози має органоїдну будову, складається із великих еозинофільних клітин з дрібними зернами в цитоплазмі. Вкажіть найбільш ймовірний діагноз.
  1694.   базальноклітинна мономорфна аденома
  1695.   дрібноклітинна мономорфна аденома
  1696.   карцинома
  1697.   * онкоцитома
  1698.   плеоморфна аденома
  1699.  Пухлина слинної залози побудована з призматичного епітелію з різко еозинофільною цитоплазмою. Відмічається виражена лімфоцитарна інфільтрація строми пухлини. Вкажіть найбільш ймовірний діагноз.
  1700.   оксифільна адеома 
  1701.   базальноклітинна мономорфна аденома
  1702.   дрібноклітинна мономорфна аденома
  1703.   * аденолімфома
  1704.   плеоморфна аденома
  1705.  Пухлина слинної залози побудована із клітин з базофільною дрібнозернистою цитоплазмою, які нагадують серозні клітини; спостерігається утворення солідних полів. Вкажіть найбільш ймовірний діагноз.
  1706.   мономорфна аденома
  1707.   плеоморфна аденома
  1708.   * ациноклітинна пухлина
  1709.   онкоцитома
  1710.   аденолімфома
  1711.  Пухлина слинної залози представлена поєднанням клітин епідермоїдного типу і тяжів із мукоїднопродукуючих клітин, строма виражена добре. Вкажіть найбільш ймовірний діагноз.
  1712.   базальноклітинна мономорфна аденома
  1713.   дрібноклітинна мономорфна аденома
  1714.   * мукоепідермоїдна пухлина
  1715.   онкоцитома
  1716.   аденолімфома
  1717.  Пухлина слинної залози росте інвазивно, побудована із дрібних кубічних клітин з гіперхромним ядром; спостерігається утворення решіткових структур і накопичення між клітинами базофільної речовини. Вкажіть найбільш ймовірний діагноз.
  1718.   мономорфна аденома
  1719.   мукоепідермоїдна пухлина
  1720.   * карцинома
  1721.   онкоцитома
  1722.   аденолімфома
  1723.  Пухлини якої гістогенетичної групи найчастіше зустрічаються в слинних залозах?
  1724.   * епітеліальні
  1725.   мезенхімальні
  1726.   тератоми
  1727.   пухлини меланіноутворюючої тканини
  1728.   жодної з перерахованих груп
  1729.  Синонімом діагнозу "десквамативний глосит" є:
  1730.   серединний індуративний глосит
  1731.   гландулярний глосит
  1732.   * ексфоліативний глосит
  1733.   метеорологічний глосит
  1734.   ромбовидний глосит
  1735.  Синонімом діагнозу "онкоцитома" є:
  1736.   плеоморфна аденома
  1737.   оксифільна аденома
  1738.   * аденолімфома
  1739.   мукоепідермоїдна пухлина
  1740.   ацинозно-клітинна пухлина
  1741.  Синонімом діагнозу "ромбовидний глосит" є:
  1742.   * серединний індуративний глосит
  1743.   гландулярний глосит
  1744.   ексфоліативний глосит
  1745.   метеорологічний глосит
  1746.   десквамативний глосит
  1747.  Сіалоаденітце:
  1748.   епітеліальна пухлина слинної залози
  1749.   запалення під'язикової слинної залози
  1750.   запалення підщелепної слинної залози
  1751.   запалення привушної слинної залози
  1752.   * запалення будь якої слинної залози
  1753.  Типовим діагностичним критерієм сухого синдрому є аутоімунний сіалоаденіт, а також:
  1754.   аденокарцинома слинної залози
  1755.   * поліартрит
  1756.   хронічний остеомієліт щелепи
  1757.   ожиріння за верхнім типом
  1758.   все зазначене
  1759.  У привушних слинних залозах при епідемічному паротиті розвивається
  1760.   однобічний гнійний паротит
  1761.   двобічний гнійний паротит
  1762.   * двобічний інтерстиціальний паротит
  1763.   цироз залоз
  1764.   сіалолітіаз
  1765.  Хвороби слинних залоз за походженням бувають:
  1766.   * Вроджені
  1767.   Генетично-детерміновані
  1768.   Інтоксикаційного походження
  1769.   Запального походження
  1770.   Хронічні
  1771.  Хронічне захворювання ротової порожнини, яке характеризується дистрофічними змінами епітелію слизової оболонки і його ороговінням внаслідок хронічного подразнення, має назву:
  1772.   ексфоліативний хейліт
  1773.   ексфоліативний глосит
  1774.   афтозний стоматит
  1775.   * лейкоплакія
  1776.   хейліт Манганоті
  1777.  Хронічний сіалоаденіт за характером запалення найчастіше буває:
  1778.   альтеративний
  1779.   катаральний
  1780.   флегмонозний
  1781.   гангренозний
  1782.   * продуктивний
  1783.  Хто найчастіше хворіє сіалолітіазом?
  1784.   діти першого року життя
  1785.   підлітки
  1786.   вагітні жінки
  1787.   * чоловіки середнього віку
  1788.   особи похилого віку, незалежно від статті
  1789.  Що є показником низької диференціації мукоепідермоїдної пухлини слинної залози?
  1790.   подвійне диференціювання клітин
  1791.   наявність заповнених слизом порожнин
  1792.   відсутність ороговіння
  1793.   * втрата здатності продукувати слиз
  1794.   добре розвинута строма
  1795.  Що є причиною виникнення ромбовидного глоситу?
  1796.   опік слизової язика
  1797.   інтоксикація солями важких металів
  1798.   перенесена стрептококова інфекція
  1799.   контакт з алергенами
  1800.   * причинна захворювання достеменно невідома
  1801.  Що є причиною виникнення сіалоаденіту?
  1802.   Травма
  1803.   Дискінезія проток
  1804.   Застій слини
  1805.   Підвищення вязкості слини
  1806.   * Мікроби, віруси
  1807.  Що є причиною сіалоаденіту неінфекційного походження:
  1808.   Пухлини порожнини рота
  1809.   Гриби роду Candida
  1810.   * Отруєння солями важких металів
  1811.   Отруєння грибами
  1812.   Алкогольна інтоксикація
  1813.  Що є провокуючим фактором розвитку метеорологічного хейліту?
  1814.   контакт з алергенами
  1815.   грибкова інфекція
  1816.   отруєння солями важких металів
  1817.   * холод, підвищена вологість повітря
  1818.   травма губи
  1819.  Що з перерахованого НЕ відноситься до вроджених захворювань слинних залоз?
  1820.   агенезія
  1821.   гіпоплазія
  1822.   додаткові залози
  1823.   ектопія
  1824.   * сіалолітіаз
  1825.  Що з перерахованого НЕ відноситься до епітеліальних пухлин слинних залоз?
  1826.   ациноклітинна пухлина
  1827.   карцинома
  1828.   мономорфна аденома
  1829.   * мукоцеле
  1830.   онкоцитома
  1831.  Що з перерахованого НЕ відноситься до ускладнень сіалолітіазу?
  1832.   сіалодохіт
  1833.   гнійний сіалоаденіт
  1834.   склероз слинної залози
  1835.   * ектопія слинної залози
  1836.   кіста слинної залози
  1837.  Що з перерахованого НЕ є характерним для аденолімфоми?
  1838.   побудована з призматичного епітелію
  1839.   * цитоплазма пухлинних клітин різко базофільна
  1840.   епітелій пухлини розміщується в два ряди
  1841.   епітелій пухлини формує сосочкові структури
  1842.   лімфоцитарна інфільтрація строми пухлини
  1843.  Що з перерахованого НЕ є характерним для хейліту Манганоті?
  1844.   розвивається після 50 років
  1845.   практично завжди хворіють чоловіки
  1846.   * пошкоджується верхня губа
  1847.   процес локалізується в центрі губи
  1848.   захворювання є передраковим станом
  1849.  Що із нижче перерахованого відноситься до пухлиноподібних захворювань слинних залоз:
  1850.   Сіалоаденіт
  1851.   Ектопія слинних залоз
  1852.   Слинокамяна хвороба
  1853.   Плеоморфна аденома
  1854.   * Сіалоз
  1855.  Що із перерахованого НЕ відноситься до передракових захворювань ротової порожнини?
  1856.   * гострий хейліт
  1857.   лейкоплакія
  1858.   обмежений гіперкератоз губ
  1859.   кератоакнтома
  1860.   жодне із зазначених захворювань не є передраковим
  1861.  Що із перерахованого НЕ є характерним для ромбовидного глоситу?
  1862.   * розвивається по типу реакції гіперчутливості сповільненого типу
  1863.   протікає хронічно
  1864.   осередок ураження має ромбовидну або овальну форму
  1865.   повна чи часткова відсутність сосочків на ураженій ділянці
  1866.   процес локалізується по середній лінії язика
  1867.  Що найчастіше є органічною матрицею при утворенні слинних каменів?
  1868.   * злущені епітеліоцити
  1869.   колонії мікроорганізмів
  1870.   паразити
  1871.   тромби
  1872.   все перераховане
  1873.  Що таке мукоцеле?
  1874.   Секвестральна капсула при остеомієліті
  1875.   Прояв хронічного сіалоаденіту
  1876.   Отвір нориці слюнної залози
  1877.   * Кіста з мукоїдним вмістом
  1878.   Наслідок травми привушної залози
  1879.  Що таке стоматит?
  1880.   запалення губ
  1881.   запалення язика
  1882.   * запалення слизової оболонки рота
  1883.   запалення слинної залози
  1884.   запалення кісткової тканини щелепи
  1885.  Що таке хейліт?
  1886.   * запалення губ
  1887.   запалення язика
  1888.   запалення слизової оболонки рота
  1889.   запалення слинної залози
  1890.   запалення кісткової тканини щелепи
  1891.  Що характерно для гландулярного хейліту?
  1892.   * вроджена гіпертрофія і гетеротопія дрібних слинних залоз
  1893.   виникає при контакті з алергенами
  1894.   розвивається імунне запалення по типу реакції гіперчутливості сповільненого типу
  1895.   уражається виключно нижня губа
  1896.   все перераховане
  1897.  Що характерно для конкрементів слинних залоз?
  1898.   розмір від кількох мм до 2 см
  1899.   сірого або жовтявого кольору
  1900.   довгаста форма
  1901.   округла форма
  1902.   * все зазначене
  1903.  Як називається запалення протоки слинної залози?
  1904.   Сіалолітіаз
  1905.   Сіалоз
  1906.   Сіалоденіт
  1907.   Нориця
  1908.   * Сіалодохіт
  1909.  Як називається захворювання, при якому в протоках слинної залози утворюються конкременти?
  1910.   онкоцитома
  1911.   паротит
  1912.   сіалоаденіт
  1913.   * сіалолітіаз
  1914.   сіалоцироз
  1915.  Як називається кіста слинної залози, в просвіті якої міститься слиз?
  1916.   * мукоцеле
  1917.   ретенційна кіста
  1918.   варікоцеле
  1919.   мукоепідермоїдна пухлина
  1920.   онкоцитома
  1921.  Яка головна відмінність мономорфної аденоми слинної залози від плеоморфоної?
  1922.   має епітеліальне походження
  1923.   є доброякісною
  1924.   повільний ріст
  1925.   найчастіше локалізується в привушній залозі
  1926.   * однотиповість гістологічної будови в межах однієї пухлини
  1927.  Яка з клініко-морфологічних форм хейліту характеризується підвищеною десквамацією епітелію?
  1928.   Гландулярний
  1929.   * Ексфоліативний
  1930.   Бешихоподібний
  1931.   Хейліт Манганотті
  1932.   Гранулюючий
  1933.  Яка з перерахованих пухлин слинних залоз має здатність до метастазування при відсутності морфологічних ознак злоякісності?
  1934.   аденолімфома
  1935.   * ацинозно-клітинна пухлина
  1936.   мономорфна аденома
  1937.   онкоцитома
  1938.   плеоморфна аденома
  1939.  Яка з перерахованих пухлин слинних залоз має здатність до метастазування (в низькодиференційованому варіанті)?
  1940.   аденолімфома
  1941.   базальноклітинна мономорфна аденома
  1942.   дрібноклітинна мономорфна аденома
  1943.   * мукоепідермоїдна пухлина
  1944.   онкоцитома
  1945.  Яка злоякісна пухлина слинних залоз зустрічається найчастіше?
  1946.   * аденокістозна карцинома
  1947.   онкоцитома
  1948.   аденолімфома
  1949.   плеоморфна аденома
  1950.   мукоепідермоїдна пухлина
  1951.  Яка із пухлин слинних залоз зустрічається найрідше?
  1952.   Плеоморфна аденома
  1953.   * Мономорфна аденома
  1954.   Оксифільноклітинна аденома
  1955.   Аденолімфома
  1956.   Світлоклітинна аденома
  1957.  Яка із форм хейліту є передраковим захворюванням?
  1958.   * Хейліт Манганотті
  1959.   Запалення кутиків губ
  1960.   Бешиха губ
  1961.   Контактний хейліт
  1962.   Ексфоліативний хейліт
  1963.  Яка клініко-морфологічна форма хейліту має назву "абразивний хейліт"?
  1964.   ексфоліативний хейліт
  1965.   гландулярний хейліт
  1966.   контактний хейліт
  1967.   метеорологічний хейліт
  1968.   * хейліт Манганоті
  1969.  Яка клініко-морфологічна форма хейліту може розвинутися при потраплянні на червону облямівку губ алергенів?
  1970.   ексфоліативний хейліт
  1971.   гландулярний хейліт
  1972.   * контактний хейліт
  1973.   метеорологічний хейліт
  1974.   хейліт Манганоті
  1975.  Яка клініко-морфологічна форма хейліту розвивається у чоловіків після 50 років і є передраковим захворюванням?
  1976.   ексфоліативний хейліт
  1977.   гландулярний хейліт
  1978.   контактний хейліт
  1979.   метеорологічний хейліт
  1980.   * хейліт Манганоті
  1981.  Яка клініко-морфологічна форма хейліту розвивається як запальна реакція на холод або підвищену вологість повітря?
  1982.   ексфоліативний хейліт
  1983.   гландулярний хейліт
  1984.   контактний хейліт
  1985.   * метеорологічний хейліт
  1986.   хейліт Манганоті
  1987.  Яка клініко-морфологічна форма хейліту характеризується вродженою гіпертрофією і гетеротопією дрібних слинних залоз та їх інфікуванням?
  1988.   ексфоліативний хейліт
  1989.   * гландулярний хейліт
  1990.   контактний хейліт
  1991.   метеорологічний
  1992.   хейліт Манганоті
  1993.  Яка найпоширеніша локалізація пухлин слинних залоз?
  1994.   малі слинні залози ротової порожнини
  1995.   під'язикова залоза
  1996.   підщелепна залоза
  1997.   * привушна залоза
  1998.   пухлини зустрічається приблизно з однаковою частотою у всіх залозах
  1999.  Яка пухлина слинних залоз зустрічається найчастіше?
  2000.   онкоцитома
  2001.   ациноклітинна пухлина
  2002.   мукоепідермоїдна пухлина
  2003.   * плеоморфна аденома
  2004.   карцинома
  2005.  Яка форма лейкоплакії частіше закінчується розвитком раку?
  2006.   ексфоліативна
  2007.   плоска
  2008.   * бородавчаста
  2009.   індуративна
  2010.   везикульозна
  2011.  Яке з перерахованих нижче захворювань відноситься до передракових:
  2012.   Бешиха губ
  2013.   * Хейліт Манганотті
  2014.   Гранульоматозний хейліт
  2015.   Ексфоліативний хейліт
  2016.   Гландулярний хейліт
  2017.  Яке твердження щодо епідемічного паротиту є невірним?
  2018.   * викликається ДНК-вірусом
  2019.   вхідні воротаслизова оболонка рота, носа, глотки
  2020.   в інтерстиції слинних залоз відмічається набряк і гіперемія
  2021.   спостерігається лімфоїдна інфільтрація строми слинних залоз
  2022.   після хвороби залишається стійкий імунітет
  2023.  Яке твердження щодо плеоморфної аденоми слинної залози є невірним?
  2024.   росте повільно
  2025.   * найчастіше локалізується в підщелепній залозі
  2026.   частіше зустрічається у жінок
  2027.   пухлинні клітини формують структури, що нагадують протоки
  2028.   в епітеліальних ділянках пухлини можливий гіперкератоз
  2029.  Який патогенетичний механізм обумовлює сіалоаденіт при сухому синдромі?
  2030.   * аутоімунізація
  2031.   порушення нуклеїновового обміну
  2032.   вплив іонізуючого випромінювання
  2033.   інтоксикація солями важких металів
  2034.   хромосомна аберація
  2035.  Який фактор сприяє утворенню слинних каменів?
  2036.   дискінезія проток
  2037.   сіалодохіт
  2038.   збільшення pH слини
  2039.   потрапляння стороннього тіла в протоку
  2040.   * усе перераховане
  2041.  Який шлях проникнення інфектів у слинну залозу при сіалоаденіті?
  2042.   стоматогенний
  2043.   гематогенний
  2044.   лімфогенний
  2045.   контактний
  2046.   * усі перераховані
  2047.  Яким терміном описують макроскопічні зміни язика при ексфоліативному глоситі?
  2048.   зміїний язик
  2049.   * географічний язик
  2050.   лакований язик
  2051.   волохатий язик
  2052.   тещин язик
  2053.  Яких змін зазнають епітеліоцити слинної залози при цитомегаловірусному паротиті?
  2054.   поява в цитоплазмі скупчень гемосидерину
  2055.   злиття клітин з утворенням багатоядерних симпластів
  2056.   * гігантоклітинний метаморфоз і наявність внутрішньоядерних включень
  2057.   зменшення розмірів ядра
  2058.   все перераховане вірно
  2059.  Які з перерахованих морфологічних змін НЕ зустрічаються при епідемічному паротиті?
  2060.   набряк інтерстицію привушних залоз
  2061.   * дифузна нейтрофільна інфільтрація
  2062.   лімфоїдні інфільтрати навколо проток і ацинусів
  2063.   виражене повнокров'я
  2064.   згущення секрету в просвіті проток
  2065.  Які залози уражаються при синдромі Мікуліча?
  2066.   * Сльозні та слинні
  2067.   Ендокринні та слинні
  2068.   Травні та слинні
  2069.   Лише слинні залози
  2070.   Лише привушна залоза
  2071.  Які захворювання можуть супроводжуватись розвитком стоматиту?
  2072.   ендокринопатії
  2073.   авітамінози
  2074.   ревматичні хвороби
  2075.   дерматози
  2076.   * всі перераховані
  2077.  Які органи найчастіше уражаються при локалізованій формі цитомегалії?
  2078.   печінка, нирки
  2079.   нирки, підшлункова залоза
  2080.   лімфоїдні органи
  2081.   підщелепні слинні залози
  2082.   * привушні слинні залози
  2083.  Які патологічні процеси лежать в основі захворювань м'яких тканин ротової порожнини?
  2084.   дистрофічні
  2085.   розлади кровообігу
  2086.   запальні
  2087.   пухлинні
  2088.   * всі перераховані
  2089.  Які розміри плеоморфної аденоми?
  2090.   До 10-12 см
  2091.   До 12-15 см
  2092.   До 3-4 см
  2093.   * До 5-6 см
  2094.   До 1-2 см
  2095.  Які хімічні сполуки формують основну масу слинного каменя?
  2096.   солі сечової кислоти (урати)
  2097.   холестерин і солі жовчних кислот
  2098.   * фосфат і карбонат кальцію
  2099.   хлорид і сульфат натрію
  2100.   мукополісахариди
  2101.  Акромегалія у людей зрілого та середнього віку зумовлена: 
  2102.  Пухлиною гіпоталамуса 
  2103.  Пухлиною щитовидної залози 
  2104.  Високим рівнем радіації 
  2105.  * Пухлиною передньої долі гіпофізу 
  2106.  Гіперплазією наднирників 
  2107.  Внаслідок ослаблення функції чоловічих статевих залоз в похилому віці виникає: 
  2108.  Хронічний простатит 
  2109.  Гострий простатит 
  2110.  Безпліддя 
  2111.  * Гіпертрофія передміхурової залози 
  2112.  Рак простати 
  2113.  Гіпофізарний нанізм у ранньому дитячому віці зумовлений 
  2114.  * Вродженим недорозвитком гіпофізу 
  2115.  Вродженою відсутністю гіпофізу 
  2116.  Вродженою гіпертрофією гіпофізу 
  2117.  Пухлинами гпофізу 
  2118.  Гіперфункцією гіпофізу 
  2119.  Гістологічним дослідженням фрагменту підшлункової залози виявлено лімфоцитарну інфільтрацію клітин та різке зменшення В- клітин в острівцях Лангерганса. Який патологічний процес розвинувся в залозі. 
  2120.  Рак 
  2121.  Аденоматоз 
  2122.  Геморагічний панкреатит 
  2123.  * Цукровий діабет 
  2124.  Склероз сполучений з віковими змінами 
  2125.  Дифузна інфільтрація тканини щитовидної залози лімфоїдними елементами є проявом 
  2126.  струми Ріделя 
  2127.  базедової струми 
  2128.  ендемічного зобу 
  2129.  спорадичного зобу 
  2130.  * лімфоматозної струми 
  2131.  Для тиреотоксичного серця при базедовій хворобі характерним є 
  2132.  бура атрофія міокарда 
  2133.  жирова дистрофія міокарда 
  2134.  вогнищевий кардіосклероз 
  2135.  переважаюча гіпертрофія правого шлуночка 
  2136.  * дифузний проміжний склероз 
  2137.  Для хвороби ІценкоКушинга є характерним 
  2138.  базофільна аденома передньої долі гіпофізу 
  2139.  базофільна аденома задньої долі гіпофізу 
  2140.  некроз передньої долі гіпофізу 
  2141.  гіперплазія кори наднирників 
  2142.  * аденома середньої долі гіпофіза та гіперплазія кори наднириків 
  2143.  Для якого виду гіпертрофії передміхурової залози характерною ознакою є збільшення залозистих елементів в тканині простати?
  2144.  мязево-фіброзного 
  2145.  змішаного 
  2146.  кістозного 
  2147.  жодного з перерахованих 
  2148.  * аденоматозного 
  2149.  Для якого виду зобу характерним є виникнення тиреотоксичного серця 
  2150.  спорадичний зоб 
  2151.  зоб Ріделя 
  2152.  зоб Хашімото 
  2153.  ендемічний зоб 
  2154.  * Базедов зоб 
  2155.  Дослідженням тканини щитовидної залози виявлено: перехід фолікулярного призматичного епітелію в циліндричний. Ваш діагноз 
  2156.  Зоб ріделя 
  2157.  Зоб Хашімото 
  2158.  * Базедова струма 
  2159.  Рак щитовидної залози 
  2160.  Атрофія щиотовидної залози 
  2161.  З яким патологічним процесом повязана гіпертрофія передміхурової залози?
  2162.  хронічний простатит 
  2163.  гострий простатит 
  2164.  гіперфункція статевих залоз 
  2165.  порушення відтоку сечі 
  2166.  * ослаблення функції статевих залоз 
  2167.  За допомогою якого гістохімічного методу виявляють глікоген в клубочках нирок при цукровому діабеті 
  2168.  метод ван Гізона 
  2169.  забарвлення суданом ІІІ 
  2170.  метод Генденгайна 
  2171.  імпрегнацією сріблом 
  2172.  * забарвленням карміном Беста 
  2173.  За наявності вогнищ некрозу в передній долі гіпофізу виникає 
  2174.  гіпофізарний нанізм 
  2175.  акромегалія 
  2176.  гігантизм 
  2177.  хвороба Іценко-Кушинга 
  2178.  * хвороба Сіммондса 
  2179.  Заміщення паренхіми щитовидної залози фіброзною тканиною характерне для - 
  2180.  зобу Хашімото 
  2181.  базедового зобу 
  2182.  ендемічного зобу 
  2183.  спорадичного зобу 
  2184.  * зобу Ріделя 
  2185.  Запальне захворювання слизової оболонки матки це
  2186.  * Ендометрит 
  2187.  Дисплазія слизової оболонки 
  2188.  Уретрит 
  2189.  Поліпозні розростання на слизовій оболнці 
  2190.  Ендоцервікоз 
  2191.  Зменшення рівня секреції гормонів коркового шару наднирників викликає: 
  2192.  хворобу Сіммондса 
  2193.  хворобу Бабінського-Фреліха 
  2194.  хворобу Вільсона 
  2195.  Хворобу Іценко-Кушинга 
  2196.  * Хворобу Аддісона 
  2197.  Карциноїд підшлункової залози проявляється: 
  2198.  * підвищеної продукцією серотоніну, гістаміну 
  2199.  зниженою продукцією серотоніну, гістаміну 
  2200.  підвищеної продукцією глікогену 
  2201.  зниженою продукцією глікогену 
  2202.  надлишком інсуліну та гіпоглікемією 
  2203.  Молода жінка скаржиться на застій молока в молочних залозах. Яке ускладнення може виникнути внаслідок приєднання стафілококової інфекції 
  2204.  Абсцес молочної залози 
  2205.  Некроз протоки залози 
  2206.  Гіпертрофія залози 
  2207.  Дисплазія залози 
  2208.  * Флегмонозний мастит 
  2209.  Назвіть процес, який належить до запальних захворювань слизової оболонки матки?
  2210.  кістозна гіперплазія 
  2211.  псевдоерозії 
  2212.  поліпозні розростання 
  2213.  ендометріоз 
  2214.  * ендометрит 
  2215.  Назвіть прояви діабетичної мікроангіопатії з боку нирок 
  2216.  гострий гломерулонефрит 
  2217.  гострий пієлонефрит 
  2218.  амілоїдоз 
  2219.  ішемія коркового шару 
  2220.  * інтеркапілярний гломерулосклероз 
  2221.  Назвіть рак, при якому пухлина охоплює всю поверхню молочної залози?
  2222.  рак Педжета 
  2223.  вузлуватий рак 
  2224.  внутрішньодольковий рак 
  2225.  протоковий рак 
  2226.  * панцирний рак 
  2227.  Назвіть ускладнення дисгормональної гіпертрофічної простатопатії?
  2228.  утворення кіст простати 
  2229.  гнійне розплавлення передміхурової залози 
  2230.  склероз передміхурової залози 
  2231.  виникнення поліпозних розростань 
  2232.  * утруднення відтоку сечі 
  2233.  Назвіть ускладнення залозистої гіперплазії слизової оболонки матки?
  2234.  гіперпластичні розростання епітелію 
  2235.  псевдоерозії 
  2236.  диспластичне переродження 
  2237.  раковий процес 
  2238.  * маткові кровотечі 
  2239.  Найбільш частою причиною бронзової хвороби являється 
  2240.  амілоїдоз 
  2241.  цукровий діабет 
  2242.  пухлини гіпофізу 
  2243.  гіпертрофія наднирників 
  2244.  * гематогенний туберкульоз наднирників 
  2245.  Наявність в щитовидній залозі значної кількості твердої фіброзної тканини свідчить про: 
  2246.  * Зоб Ріделя 
  2247.  Зоб Хасімото 
  2248.  Рак щитовидної залози 
  2249.  Кісту щитовидної залози 
  2250.  Це вікові зміни 
  2251.  Недостатність функції нефронів нирок при цукровому діабеті спричинює розвиток: 
  2252.  Нирково-камяної хвороби 
  2253.  Гідронефрозу 
  2254.  Пієлонефриту 
  2255.  * Хронічної ниркової недостатності 
  2256.  Пухлини нирки 
  2257.  Нецукровий діабет виникає в звязку з такими процесами як 
  2258.  пухлина передньої долі гіпофізу 
  2259.  некрозу передньої долі гіпофізу 
  2260.  пухлини гіпофізу та гіпоталамусу 
  2261.  пухлина гіпоталамусу 
  2262.  * пухлина задньої долі гіпофізу 
  2263.  При аденомі з G-клітин острівців підшлункової залози розвивається - 
  2264.  цукровий діабет 
  2265.  рак підшлункової залози 
  2266.  кістозна дисплазія 
  2267.  хронічний панкреатит 
  2268.  * синдром Еллісона-Золлінгера 
  2269.  При базедовій хворобі в міокарді знаходять такі зміни: 
  2270.  вогнищевий склероз 
  2271.  дифузний склероз 
  2272.  вогнищевий кальциноз волокон 
  2273.  * дифузний проміжний склероз 
  2274.  всі перераховані зміни 
  2275.  При виключенні або зменшенні продукції гормонів кори наднирників виникає 
  2276.  хвороба Сіммондса 
  2277.  хвороба Бабінського-Фреліха 
  2278.  хвороба Вільсона 
  2279.  хвороба Іценко-Кушинга 
  2280.  * хвороба Аддісона 
  2281.  При вродженій нерозвиненості гіпофізу виникає 
  2282.  церебрально-гіпофізарна кахексія 
  2283.  нецукровий діабет 
  2284.  церебральна кахексія 
  2285.  хвороба Іценко-Кушинга 
  2286.  * гіпофізарний нанізм 
  2287.  При дослідженні підшлункової залози встановлено: атрофія острівців залози, деякі з них мають ознаки склерозу та ліпоматозу. Состерігаються ознаки гіалінозу острівцевого апарату підшлункової залози. 
  2288.  Рак підшлункової залози 
  2289.  Геморагічний панкреатит 
  2290.  Кістозне переродження залози 
  2291.  * Цукровий діабет 
  2292.  Вікові зміни залози 
  2293.  При огляді молодої жінки виявлено злоякісну пухлину, яка охоплює 75% поверхні молочної залози. Про яку пухлину йдеться 
  2294.  Рак Педжета 
  2295.  Вузлуватий рак 
  2296.  * Панцирний рак 
  2297.  Внутрішньопротоковий рак 
  2298.  Всі пререраховані пухлини 
  2299.  При огляді пацієнта з гематогенним туберкульозом наднирників виявлено темно-коричневе забарвлення шкіри. Яку патологію можна припустити?
  2300.  Механічну жовтяницю 
  2301.  Туберкульозну кахексію 
  2302.  * Бронзову хворобу 
  2303.  Мармурову хворобу 
  2304.  Цукровий діабет 
  2305.  При якому захворюванні в слизовій шлунка, дванадцятипалої кишки виникають численні ерозії, виразки: 
  2306.  * синдромі Золлінгера-Еллісона 
  2307.  хворобі Бабинського-Фреліха 
  2308.  хворобі Сімондса 
  2309.  синдромі Шихана 
  2310.  синдромі Альпорта 
  2311.  При якому патологічному процесі в наднирниках, в міокарді спостерігається бура атрофія 
  2312.  мідна хвороба 
  2313.  хвороба Сіммондса 
  2314.  хвороба Іценко-Кушинга 
  2315.  сепсис 
  2316.  * Аддісонова хвороба 
  2317.  Причиною виникнення синдрому Золлінгера-Еллісона є: 
  2318.  Надлишок гормонів наднирників 
  2319.  Патологія щитовидної залози 
  2320.  Надлишок гормонів гіпофізу 
  2321.  Надлишок гормонів гіпоталамусу 
  2322.  * Аденома з G-клітин острівців підшлункової залози 
  2323.  Причиною смерті при базедовій хворобі, як правило стає
  2324.  гостра ниркова недостатність 
  2325.  асфіксія від тиску зобу на верхні дихальні шляхи 
  2326.  гостра наднирникова недостатність 
  2327.  гостра печінкова недостатність 
  2328.  * тиреотоксичне серце з розвитком серцевої недостатності 
  2329.  Рак цервікального каналу найчастіше ускладнюється
  2330.  Гнійним ендометритом 
  2331.  Раком яйників 
  2332.  Метастазами в шлунок 
  2333.  * Утворенням вагінально-прямокишкових нориць 
  2334.  Виникненням геморою 
  2335.  Синдромом Золлінгера-Еллісона виникає в результаті: 
  2336.  * гіперсекреції гастрину 
  2337.  гіпосекреції гастрину 
  2338.  гіперсекреції НСl 
  2339.  гіпосекреції НСl 
  2340.  гіперсекреції інсуліну 
  2341.  Стінка сечового міхура потовщена, із значним розвитком м’язевих волокон, гістологічно м’язева тканина без змін. Яка, на Вашу думку причина такого явища?
  2342.  Міома сечового міхура 
  2343.  Фіброма сечового міхура 
  2344.  * Аденома простати 
  2345.  Вікові зміни 
  2346.  Всі відповіді вірні 
  2347.  У молодої жінки виявлено залозисту гіперплазію слизової оболонки матки. Надлишок якого гормону міг стати причиною такого явища?
  2348.  * естрогену 
  2349.  фолікуліну 
  2350.  тестостерону 
  2351.  лютеїну 
  2352.  адреналіну 
  2353.  У пацієнта діагностовано початкові прояви аденоматозного переродження середньої долі гіпофізу та гіперплазія кори наднирників. Яка патологія може розвинутись у пацієнта 
  2354.  Хвороба Сіммондса 
  2355.  Синдром Фредеріксена 
  2356.  Гостра наднирникова недостатність 
  2357.  * Хвороба Іценко-Кушинга 
  2358.  Акромегалія 
  2359.  У пацієнта з ендокриннною патологією на розтині було виявлено буру атрофію міокарда. Яке Ваше заключення щодо діагнозу 
  2360.  Цукровий діабет 
  2361.  Хвороба Сіммондса 
  2362.  * Хвороба Аддісона 
  2363.  Нецукровий діабет 
  2364.  Пухлина щитовидної залози 
  2365.  У хворого цукровим діабетом І типу при огляді шкіра суха, тургор значно знижений, який стан можна припустити у хворого 
  2366.  Уремію 
  2367.  * Кетоацидотичний стан 
  2368.  Суху екзему 
  2369.  Атрофію дерми 
  2370.  Гіперглікемічну кому 
  2371.  Ускладнення аденоми простати, яке є найбільш дискомфортним для пацієнта це
  2372.  Ослаблення статевої функції 
  2373.  Безпліддя 
  2374.  * Утруднення відтоку сечі 
  2375.  Нетримання сечі 
  2376.  Ниркова коліка 
  2377.  Цукровий діабет зумовлений такими змінами в структурі підшлункової залози 
  2378.  гіперплазія клітин острівців Лангерганса 
  2379.  аденома з G-клітин 
  2380.  некротичні вогнища в острівцях лангерганса 
  2381.  гіперфункція b-клітин 
  2382.  * гіпофункція b-клітин 
  2383.  Чоловіку який скаржиься на порушення відтоку сечі діагностовано чистит у поєднанні з висхідним папілітом. Назвіть причину такого стану?
  2384.  Ожиріння ІІІ ступеню 
  2385.  Доброякісна пухлина сечового міхура 
  2386.  Злоякісна пухлина сечового міхура 
  2387.  * Аденома передміхурової залози 
  2388.  Хронічний спазм сечівника 
  2389.  D-клітин тіла підшлункової залози продукують: 
  2390.  * вазоактивний інтерстиційний пептид 
  2391.  інсулін 
  2392.  вазопресин 
  2393.  глюкагон 
  2394.  ферменти 
  2395.  Адреногенітальний синдром проявляється: 
  2396.  * порушенням синтезу стероїдних гормонів та збільшенням синтезу андрогенних гормонів 
  2397.  порушенням синтезу АКТГ 
  2398.  збільшенням синтезу АКТГ 
  2399.  збільшенням синтезу стероїдних гормонів та зменшенням синтезу андрогенних гормонів 
  2400.  надлишком секреції адреналіну 
  2401.  В лімфатичні вузли малого тазу метастазує наступна злоякісна пухлина статевої сфери: 
  2402.  Рак шийки матки 
  2403.  Рак тіла матки 
  2404.  Рак Крукенберга 
  2405.  Хоріонепітеліома 
  2406.  * Всі перераховані 
  2407.  В основі паратиреоїдної остеодистрофії лежить порушення обміну
  2408.  калію і фосфору 
  2409.  кальцію і цинку 
  2410.  кальцію і заліза 
  2411.  фосфору 
  2412.  * кальцію і фосфору 
  2413.  Вкажіть зміни в підшлунковій залозі при цукровому діабеті 
  2414.  некротичні вогнища в паренхімі 
  2415.  фіброзне переродження 
  2416.  жирова дистрофія 
  2417.  гіаліноз 
  2418.  * ліпоматоз, склероз 
  2419.  Вкажіть локалізацію метастазів при раку тіла матки?
  2420.  яйники 
  2421.  кишківник 
  2422.  легені 
  2423.  очеревина 
  2424.  * лімфовузли малого тазу 
  2425.  Вкажіть найбільш часту доброякісну пухлину щитовидної залози 
  2426.  Семінома 
  2427.  Струма Ріделя 
  2428.  * Фолікулярна аденома 
  2429.  Звичайна аденома 
  2430.  Папілярний рак 
  2431.  Вкажіть найчастішу причину флегмонозного маститу?
  2432.  травми молочної залози 
  2433.  застій молока в протоках молочних залоз 
  2434.  дисгормональні порушення 
  2435.  мастопатії 
  2436.  * застій молока в протоках молочних залоз з приєднання стафілококової інфекції 
  2437.  Вкажіть патологічні зміни в паренхімі щитовидної залози при зобі Ріделя 
  2438.  заміщення лімфодною тканиною 
  2439.  вогнища некрозу 
  2440.  склероз паренхіми 
  2441.  інфільтрація ретикулярними клітинами 
  2442.  * заміщення фіброзною тканиною 
  2443.  Вкажіть специфічну гістологічну ознаку базедового зоба 
  2444.  наявність кістоподібних фолікулів 
  2445.  інфільтрація лімфоїдною тканиною 
  2446.  скупчення багатоядерних клітин 
  2447.  інфільтрація плазматичними та ретикулярними клітинами 
  2448.  * перетворення призматичного епітелію фолікулів в циліндричний 
  2449.  Внаслідок ослаблення функції чоловічих статевих залоз в похилому віці виникає: 
  2450.  Хронічний простатит 
  2451.  Гострий простатит 
  2452.  Безпліддя 
  2453.  * Гіпертрофія передміхурової залози 
  2454.  Рак простати 
  2455.  Вторинна недостатність коркової речовини наднирників розвивається при: 
  2456.  * недостатності АКТГ 
  2457.  підвищеному синтезі АКТГ 
  2458.  підвищеній секреції адреналіну 
  2459.  недостатності адреналіну 
  2460.  надлишку норадреналіну 
  2461.  Вторинна недостатність коркової речовини наднирників розвивається при: 
  2462.  * інфарктах гіпоталамуса та гіпофізу 
  2463.  туберкульозному ураженні наднирників 
  2464.  аутоімунних адреналітах 
  2465.  метастатичному ураженні наднирників 
  2466.  сепсисі 
  2467.  Вторинна недостатність коркової речовини наднирників розвивається при: 
  2468.  * опроміненні гіпоталамуса та гіпофізу, 
  2469.  туберкульозному ураженні наднирників 
  2470.  аутоімунних адреналітах 
  2471.  метастатичному ураженні наднирників 
  2472.  сепсисі 
  2473.  Вторинна недостатність коркової речовини наднирників розвивається при: 
  2474.  * при тривалій глюкокортикоїдній терапії. 
  2475.  туберкульозному ураженні наднирників 
  2476.  аутоімунних адреналітах 
  2477.  метастатичному ураженні наднирників 
  2478.  ВІЛ-СНІДі 
  2479.  Вторинна недостатність коркової речовини наднирників розвивається при: 
  2480.  * при пухлинах гіпофіза 
  2481.  уродженій гіперплазія наднирників 
  2482.  блокаді синтезу андрогенів 
  2483.  підвищенному синтезі кортизолу 
  2484.  пухлинах гіпоталамусу 
  2485.  Вторинна недостатність коркової речовини наднирників розвивається при: 
  2486.  * недостатності АКТГ 
  2487.  підвищеному синтезі АКТГ 
  2488.  підвищеній секреції адреналіну 
  2489.  недостатності адреналіну 
  2490.  надлишку норадреналіну 
  2491.  Вторинна недостатність коркової речовини наднирників розвивається при: 
  2492.  * інфарктах гіпоталамуса та гіпофізу 
  2493.  B.туберкульозному ураженні наднирників 
  2494.  аутоімунних адреналітах 
  2495.  метастатичному ураженні наднирників 
  2496.  сепсисі 
  2497.  Вторинна недостатність коркової речовини наднирників розвивається при: 
  2498.  * опроміненні гіпоталамуса та гіпофізу, 
  2499.  туберкульозному ураженні наднирників 
  2500.  аутоімунних адреналітах 
  2501.  метастатичному ураженні наднирників 
  2502.  сепсисі 
  2503.  Вторинна недостатність коркової речовини наднирників розвивається при: 
  2504.  * при тривалій глюкокортикоїдній терапії. 
  2505.  B.туберкульозному ураженні наднирників 
  2506.  аутоімунних адреналітах 
  2507.  метастатичному ураженні наднирників 
  2508.  ВІЛ-СНІДі 
  2509.  Вторинна недостатність коркової речовини наднирників розвивається при: 
  2510.  * при пухлинах гіпофіза 
  2511.  уродженій гіперплазія наднирників 
  2512.  C.блокаді синтезу андрогенів 
  2513.  підвищенному синтезі кортизолу 
  2514.  пухлинах гіпоталамусу 
  2515.  Гастринома проявляється: 
  2516.  * синдромом Золлінгера-Еллісона 
  2517.  хворобою Бабинського-Фреліха 
  2518.  хворобою Сімондса 
  2519.  синдромом Шихана 
  2520.  синдромом Уайта 
  2521.  Гастринома розвивається з: 
  2522.  * G-клітин 
  2523.  В-клітин 
  2524.  С-клітин 
  2525.  Т- клітин 
  2526.  А-клітини 
  2527.  Гіперальдостеронізм виникає при: 
  2528.  * аденомах (альдостеромах, синдром Кона)
  2529.  блокаді синтезу кортизолу 
  2530.  ектопічній продукції АКТГ злоякісними пухлинами 
  2531.  підвищеному синтезі кортизолу 
  2532.  синдромі Альпорта 
  2533.  Гіперальдостеронізм виникає при: 
  2534.  * ідіопатичних гіперплазіях наднирників 
  2535.  блокаді синтезу кортизолу 
  2536.  ектопичній продукції АКТГ злоякісними пухлинами 
  2537.  підвищенному синтезі кортизолу 
  2538.  надлишковому синтезі адреналіну 
  2539.  Гіперальдостеронізм виникає при: 
  2540.  * аденомах (альдостеромах, синдром Кона)
  2541.  блокаді синтезу кортизолу 
  2542.  ектопічній продукції АКТГ злоякісними пухлинами 
  2543.  підвищеному синтезі кортизолу 
  2544.  синдромі Альпорта 
  2545.  Гіперальдостеронізм виникає при: 
  2546.  * ідіопатичних гіперплазіях наднирників 
  2547.  блокаді синтезу кортизолу 
  2548.  ектопичній продукції АКТГ злоякісними пухлинами 
  2549.  підвищенному синтезі кортизолу 
  2550.  надлишковому синтезі адреналіну 
  2551.  Гіперальдостеронізм може бути: 
  2552.  * первинним 
  2553.  гострим 
  2554.  хронічним 
  2555.  ідіопатичним 
  2556.  вродженим 
  2557.  Гіперальдостеронізм може бути: 
  2558.  * вторинним 
  2559.  гострим 
  2560.  хронічним 
  2561.  ідіопатичним 
  2562.  постінтоксикаційним 
  2563.  Гіперальдостеронізм може бути: 
  2564.  * первинним 
  2565.  гострим 
  2566.  хронічним 
  2567.  ідіопатичним 
  2568.  вродженим 
  2569.  Гіперальдостеронізм може бути: 
  2570.  * вторинним 
  2571.  гострим 
  2572.  хронічним 
  2573.  ідіопатичним 
  2574.  постінтоксикаційним 
  2575.  Гістологічним дослідженням тканини передміхурової залози виявлено значну кількість залозистих елементів на фоні гпертрофії залози. Про який вид гіпертрофії простати можна думати?
  2576.  Змішаний 
  2577.  Злоякісний 
  2578.  * Аденоматозний 
  2579.  Фіброзно-залозистий 
  2580.  Кістозний 
  2581.  Гістологічним дослідженням фрагменту підшлункової залози виявлено лімфоцитарну інфільтрацію клітин та різке зменшення В- клітин в острівцях Лангерганса. Який патологічний процес розвинувся в залозі. 
  2582.  Рак 
  2583.  Аденоматоз 
  2584.  Геморагічний панкреатит 
  2585.  * Цукровий діабет 
  2586.  Склероз сполучений з віковими змінами 
  2587.  Дайте визначення гінекомастії 
  2588.  доброякісна кістозна дисплазія молочної залози 
  2589.  доброякісна гіперплазія молочної залози 
  2590.  злоякісна дисплазія молочної залози 
  2591.  доброякісна склерозуюча дисплазія молочної залози 
  2592.  * доброякісна дисплазія молочної залози у чоловіків 
  2593.  Дифузна інфільтрація тканини щитовидної залози лімфоїдними елементами є проявом 
  2594.  струми Ріделя 
  2595.  базедової струми 
  2596.  ендемічного зобу 
  2597.  спорадичного зобу 
  2598.  * лімфоматозної струми 
  2599.  Для тиреотоксичного серця при базедовій хворобі характерним є 
  2600.  бура атрофія міокарда 
  2601.  жирова дистрофія міокарда 
  2602.  вогнищевий кардіосклероз 
  2603.  переважаюча гіпертрофія правого шлуночка 
  2604.  * Дифузний проміжний склероз 
  2605.  Для хвороби ІценкоКушинга є характерним 
  2606.  базофільна аденома передньої долі гіпофізу 
  2607.  базофільна аденома задньої долі гіпофізу 
  2608.  некроз передньої долі гіпофізу 
  2609.  гіперплазія кори наднирників 
  2610.  * аденома середньої долі гіпофіза та гіперплазія кори наднириків 
  2611.  Для якого виду гіпертрофії передміхурової залози характерною ознакою є збільшення залозистих елементів в тканині простати?
  2612.  мязево-фіброзного 
  2613.  змішаного 
  2614.  кістозного 
  2615.  жодного з перерахованих 
  2616.  * аденоматозного 
  2617.  Для якого виду зобу характерним є виникнення тиреотоксичного серця 
  2618.  спорадичний зоб 
  2619.  зоб Ріделя 
  2620.  зоб Хашімото 
  2621.  ендемічний зоб 
  2622.  * Базедов зоб 
  2623.  Дослідженням тканини щитовидної залози виявлено: перехід фолікулярного призматичного епітелію в циліндричний. Ваш діагноз 
  2624.  Зоб ріделя 
  2625.  Зоб Хашімото 
  2626.  * Базедова струма 
  2627.  Рак щитовидної залози 
  2628.  Атрофія щиотовидної залози 
  2629.  З яким патологічним процесом повязана гіпертрофія передміхурової залози?
  2630.  хронічний простатит 
  2631.  гострий простатит 
  2632.  гіперфункція статевих залоз 
  2633.  порушення відтоку сечі 
  2634.  * ослаблення функції статевих залоз 
  2635.  За допомогою якого гістохімічного методу виявляють глікоген в клубочках нирок при цукровому діабеті 
  2636.  метод ван Гізона 
  2637.  забарвлення суданом ІІІ 
  2638.  метод Генденгайна 
  2639.  імпрегнацією сріблом 
  2640.  * забарвленням карміном Беста 
  2641.  За наявності вогнищ некрозу в передній долі гіпофізу виникає 
  2642.  гіпофізарний нанізм 
  2643.  акромегалія 
  2644.  гігантизм 
  2645.  хвороба Іценко-Кушинга 
  2646.  * хвороба Сіммондса 
  2647.  Заміщення паренхіми щитовидної залози фіброзною тканиною характерне для - 
  2648.  зобу Хашімото 
  2649.  базедового зобу 
  2650.  ендемічного зобу 
  2651.  спорадичного зобу 
  2652.  * зобу Ріделя 
  2653.  Запальне захворювання слизової оболонки матки це
  2654.  * Ендометрит 
  2655.  Дисплазія слизової оболонки 
  2656.  Уретрит 
  2657.  Поліпозні розростання на слизовій оболнці 
  2658.  Ендоцервікоз 
  2659.  Зменшення рівня секреції гормонів коркового шару наднирників викликає: 
  2660.  хворобу Сіммондса 
  2661.  хворобу Бабінського-Фреліха 
  2662.  хворобу Вільсона 
  2663.  Хворобу Іценко-Кушинга 
  2664.  * Хворобу Аддісона 
  2665.  Значна недостатність йоду в питній воді може спричинити у дорослих людей 
  2666.  Ферментопатію 
  2667.  Слабоумство 
  2668.  Анемію 
  2669.  * Ендемічний зоб 
  2670.  Спорадичний зоб 
  2671.  Значна недостатність йоду в питній воді може спричинити у дорослих людей 
  2672.  Ферментопатію 
  2673.  Слабоумство 
  2674.  Анемію 
  2675.  * Ендемічний зоб 
  2676.  Спорадичний зоб 
  2677.  Карциноїд підшлункової залози проявляється: 
  2678.  * підвищеної продукцією серотоніну, гістаміну 
  2679.  зниженою продукцією серотоніну, гістаміну 
  2680.  підвищеної продукцією глікогену 
  2681.  зниженою продукцією глікогену 
  2682.  надлишком інсуліну та гіпоглікемією 
  2683.  Молода жінка скаржиться на застій молока в молочних залозах, Яке ускладнення може виникнути внаслідок приєднання стафілококової інфекції 
  2684.  Абсцес молочної залози 
  2685.  Некроз протоки залози 
  2686.  Гіпертрофія залози 
  2687.  Дисплазія залози 
  2688.  * Флегмонозний мастит 
  2689.  Назвіть захворювання, яке виникає при пухлині передньої долі гіпофізу в зрілому віці?
  2690.  гіпофізарний нанізм 
  2691.  гігантизм 
  2692.  хвороба Сіммондса 
  2693.  Хвороба Іценко-Кушінга 
  2694.  * Акромегалія 
  2695.  Назвіть захворювання, яке виникає при пухлині передньої долі гіпофізу в зрілому віці?
  2696.  гіпофізарний нанізм 
  2697.  гігантизм 
  2698.  хвороба Сіммондса 
  2699.  хвороба Іценко-Кушінга 
  2700.  * акромегалія 
  2701.  Назвіть зоб, який є попередником Базедової струми 
  2702.  ендемічний зоб 
  2703.  зоб Хашімото 
  2704.  зоб Ріделя 
  2705.  жоден з перерахованих 
  2706.  * спорадичний зоб 
  2707.  Назвіть ознаки характерні для адипозогенітальної дистрофії 
  2708.  гіпертрихоз, артеріальна гіпертензія, гіперглікемія 
  2709.  поліурія, полідипсія 
  2710.  ожиріння за верзнім типом. глюкозурія 
  2711.  посилений ріст кісток 
  2712.  * прогресуюче ожиріння, недорозвиток статевих органів 
  2713.  Назвіть патологію виникаючу при пухлині передньої долі гіпофізу в дитячому віці 
  2714.  гіпофізарний карликовий ріст 
  2715.  акромегалія 
  2716.  нецукровий діабет 
  2717.  хвороба Іценко-Кушига 
  2718.  * гігантизм 
  2719.  Назвіть патологію, повязану з розвитком базофільної аденоми передньої долі гіпофізу 
  2720.  хвороба Бабінського-Фреліха 
  2721.  адипозогенітальна дистрофія 
  2722.  гігантизм 
  2723.  нецукровий діабет 
  2724.  * хвороба Іценко-Кушинга 
  2725.  Назвіть причину виникнення ендемічного зоба 
  2726.  вроджена гіперплазія щитовидної залози 
  2727.  проживання в гірських районах 
  2728.  надлишок міді в питній воді 
  2729.  надлишок йоду в питній воді 
  2730.  * Недостатність йоду в питній воді 
  2731.  Назвіть процес, який належить до запальних захворювань слизової оболонки матки?
  2732.  кістозна гіперплазія 
  2733.  псевдоерозії 
  2734.  поліпозні розростання 
  2735.  ендометріоз 
  2736.  * ендометрит 
  2737.  Назвіть прояви діабетичної мікроангіопатії з боку нирок 
  2738.  гострий гломерулонефрит 
  2739.  гострий пієлонефрит 
  2740.  амілоїдоз 
  2741.  ішемія коркового шару 
  2742.  * інтеркапілярний гломерулосклероз 
  2743.  Назвіть ускладнення дисгормональної гіпертрофічної простатопатії?
  2744.  утворення кіст простати 
  2745.  гнійне розплавлення передміхурової залози 
  2746.  склероз передміхурової залози 
  2747.  виникнення поліпозних розростань 
  2748.  * утруднення відтоку сечі 
  2749.  Назвіть ускладнення залозистої гіперплазії слизової оболонки матки?
  2750.  гіперпластичні розростання епітелію 
  2751.  псевдоерозії 
  2752.  диспластичне переродження 
  2753.  раковий процес 
  2754.  * маткові кровотечі 
  2755.  Найбільш частою причиною бронзової хвороби являється 
  2756.  амілоїдоз 
  2757.  цукровий діабет 
  2758.  пухлини гіпофізу 
  2759.  гіпертрофія наднирників 
  2760.  * гематогенний туберкульоз наднирників 
  2761.  Наявність в щитовидній залозі значної кількості твердої фіброзної тканини свідчить про: 
  2762.  * Зоб Ріделя 
  2763.  Зоб Хасімото 
  2764.  Рак щитовидної залози 
  2765.  Кісту щитовидної залози 
  2766.  Це вікові зміни 
  2767.  Недостатність функції нефронів нирок при цукровому діабеті спричинює розвиток: 
  2768.  Нирково-камяної хвороби 
  2769.  Гідронефрозу 
  2770.  Пієлонефриту 
  2771.  * Хронічної ниркової недостатності 
  2772.  Пухлини нирки 
  2773.  Нецукровий діабет виникає в звязку з такими процесами як 
  2774.  пухлина передньої долі гіпофізу 
  2775.  некрозу передньої долі гіпофізу 
  2776.  пухлини гіпофізу та гіпоталамусу 
  2777.  пухлина гіпоталамусу 
  2778.  * пухлина задньої долі гіпофізу 
  2779.  Первинна гостра недостатність коркової речовини наднирників розвивається при: 
  2780.  * стресах на фоні хронічного гіпоадреналізму 
  2781.  аденомі пучкової зони кори наднирників 
  2782.  застосуванні глюкокортикоідів 
  2783.  ектопічній продукції АКТГ злоякісними пухлинами 
  2784.  лімфогранулематозі 
  2785.  Первинна гостра недостатність коркової речовини наднирників розвивається: 
  2786.  * після швидкого припинення вживання стероїдних препаратів 
  2787.  при аденомі пучкової зони кори наднирників 
  2788.  після застосування глюкокортикоідів 
  2789.  при ектопічній продукції АКТГ злоякісними пухлинами 
  2790.  внаслідок алкогольної інтоксикації 
  2791.  Первинна гостра недостатність коркової речовини наднирників розвивається при: 
  2792.  * масивних крововиливах у наднирник 
  2793.  аденомі пучкової зони кори наднирників 
  2794.  введенні глюкокортикоідів 
  2795.  ектопічній продукції АКТГ злоякісними пухлинами 
  2796.  тривалому вживанні стероїдних гормонів 
  2797.  Первинна гостра недостатність коркової речовини наднирників розвивається при: 
  2798.  * менінгококовій інфекції 
  2799.  ревматоїдному артриті 
  2800.  інфаркті міокарда 
  2801.  введенні глюкокортикоідів 
  2802.  введенні стероїдних гормонів 
  2803.  Первинна гостра недостатність коркової речовини наднирників розвивається при: 
  2804.  * дифтерії 
  2805.  ревматоїдному артриті 
  2806.  інфаркті міокарда 
  2807.  введенні глюкокортикоідів 
  2808.  сепсисі 
  2809.  Первинна гостра недостатність коркової речовини наднирників розвивається при: 
  2810.  * сепсисі 
  2811.  ревматоїдному артриті 
  2812.  інфаркті міокарда 
  2813.  введенні глюкокортикоідів 
  2814.  при цукровому діабеті 
  2815.  Первинна гостра недостатність коркової речовини наднирників розвивається: 
  2816.  * після швидкого припинення вживання стероїдних препаратів 
  2817.  при уродженій гіперплазії наднирників 
  2818.  при блокаді синтезу андрогенів 
  2819.  при підвищеному синтезі кортизолу 
  2820.  при СНІДі 
  2821.  Первинна гостра недостатність коркової речовини наднирників розвивається при: 
  2822.  * масивних крововиливах у наднирник 
  2823.  уродженій гіперплазії наднирників 
  2824.  C.блокаді синтезу андрогенів 
  2825.  підвищеному синтезі кортизолу 
  2826.  вродженій гіпоплазії наднирників 
  2827.  Первинна гостра недостатність коркової речовини наднирників розвивається при: 
  2828.  * стресах на фоні хронічного гіпоадреналізму 
  2829.  уродженій гіперплазії наднирників 
  2830.  блокаді синтезу андрогенів 
  2831.  підвищеному синтезі кортизолу 
  2832.  внаслідок фнтоксикації фтором 
  2833.  Первинна гостра недостатність коркової речовини наднирників розвивається: 
  2834.  * після швидкого припинення вживання стероїдних препаратів 
  2835.  при туберкульозному ураженні наднирників 
  2836.  при аутоімунних адреналітах 
  2837.  при метастатичному ураженні наднирників 
  2838.  отруєнні фтором 
  2839.  Первинна гостра недостатність коркової речовини наднирників розвивається при: 
  2840.  * менінгококовій інфекції 
  2841.  туберкульозному ураженні наднирників 
  2842.  аутоімунних адреналітах 
  2843.  метастатичному ураженні наднирників 
  2844.  синдромі Фрідерексена 
  2845.  Первинна гостра недостатність коркової речовини наднирників розвивається при: 
  2846.  * масивних крововиливах у наднирник 
  2847.  аденомі пучкової зони кори наднирників 
  2848.  введенні глюкокортикоідів 
  2849.  ектопічній продукції АКТГ злоякісними пухлинами 
  2850.  тривалому вживанні стероїдних гормонів 
  2851.  Первинна гостра недостатність коркової речовини наднирників розвивається при: 
  2852.  * дифтерії 
  2853.  ревматоїдному артриті 
  2854.  інфаркті міокарда 
  2855.  введенні глюкокортикоідів 
  2856.  сепсисі 
  2857.  Первинна гостра недостатність коркової речовини наднирників розвивається: 
  2858.  * після швидкого припинення вживання стероїдних препаратів 
  2859.  при уродженій гіперплазії наднирників 
  2860.  C.при блокаді синтезу андрогенів 
  2861.  при підвищеному синтезі кортизолу 
  2862.  при СНІДі 
  2863.  Первинна гостра недостатність коркової речовини наднирників розвивається при: 
  2864.  * масивних крововиливах у наднирник 
  2865.  уродженій гіперплазії наднирників 
  2866.  блокаді синтезу андрогенів 
  2867.  підвищеному синтезі кортизолу 
  2868.  вродженій гіпоплазії наднирників 
  2869.  Первинна гостра недостатність коркової речовини наднирників розвивається при: 
  2870.  * стресах на фоні хронічного гіпоадреналізму 
  2871.  уродженій гіперплазії наднирників 
  2872.  блокаді синтезу андрогенів 
  2873.  підвищеному синтезі кортизолу 
  2874.  внаслідок фнтоксикації фтором 
  2875.  Первинна гостра недостатність коркової речовини наднирників розвивається: 
  2876.  * після швидкого припинення вживання стероїдних препаратів 
  2877.  при туберкульозному ураженні наднирників 
  2878.  при аутоімунних адреналітах 
  2879.  при метастатичному ураженні наднирників 
  2880.  отруєнні фтором 
  2881.  Первинна гостра недостатність коркової речовини наднирників розвивається при: 
  2882.  * масивних крововиливах у наднирник 
  2883.  туберкульозному ураженні наднирників 
  2884.  аутоімунних адреналітах 
  2885.  метастатичному ураженні наднирників 
  2886.  отруєнні алкоголем 
  2887.  Первинна гостра недостатність коркової речовини наднирників розвивається при: 
  2888.  * менінгококовій інфекції 
  2889.  туберкульозному ураженні наднирників 
  2890.  аутоімунних адреналітах 
  2891.  метастатичному ураженні наднирників 
  2892.  синдромі Фрідерексена 
  2893.  Первинна гостра недостатність коркової речовини наднирників розвивається при: 
  2894.  * сепсисі 
  2895.  туберкульозному ураженні наднирників 
  2896.  аутоімунних адреналітах 
  2897.  метастатичному ураженні наднирників 
  2898.  при ВІЛ-СНІД 
  2899.  Первинна хронічна недостатність коркової речовини розвивається при: 
  2900.  * аутоімунних адреналітах 
  2901.  стресах на фоні хронічного гіпоадреналізму 
  2902.  масивних крововиливах у наднирник 
  2903.  після швидкого припинення вживання стероїдних препаратів 
  2904.  внаслідок важкої крововтрати 
  2905.  Первинна хронічна недостатність коркової речовини розвивається при: 
  2906.  * метастатичному ураженні наднирників 
  2907.  стресах на фоні хронічного гіпоадреналізму 
  2908.  масивних крововиливах у наднирник 
  2909.  після швидкого припинення вживання стероїдних препаратів 
  2910.  після хіміотерапії 
  2911.  Первинна хронічна недостатність коркової речовини розвивається при: 
  2912.  * аутоімунних адреналітах 
  2913.  аденомах пучкової зони кори наднирників 
  2914.  введенні глюкокортикоідів 
  2915.  ектопічній продукції АКТГ злоякісними пухлинами 
  2916.  інтоксикації свинцем 
  2917.  Первинна хронічна недостатність коркової речовини розвивається при: 
  2918.  * метастатичному ураженні наднирників 
  2919.  аденомах пучкової зони кори наднирників 
  2920.  введенні глюкокортикоідів 
  2921.  ектопічній продукції АКТГ злоякісними пухлинами 
  2922.  сепсисі 
  2923.  Первинна хронічна недостатність коркової речовини розвивається при: 
  2924.  * туберкульозному ураженні наднирників 
  2925.  аденомах пучкової зони кори наднирників 
  2926.  введенні глюкокортикоідів 
  2927.  ектопічній продукції АКТГ злоякісними пухлинами 
  2928.  сепсисі 
  2929.  Первинна хронічна недостатність коркової речовини розвивається при: 
  2930.  * аутоімунних адреналітах 
  2931.  уродженій гіперплазії наднирників 
  2932.  C.блокаді синтезу андрогенів 
  2933.  підвищенному синтезі кортизолу 
  2934.  мієлолейкозах 
  2935.  Первинна хронічна недостатність коркової речовини розвивається при: 
  2936.  * туберкульозному ураженні наднирників 
  2937.  уродженій гіперплазії наднирників 
  2938.  блокаді синтезу андрогенів 
  2939.  підвищенному синтезі кортизолу 
  2940.  зниженому синтезі кортизолу 
  2941.  Первинна хронічна недостатність коркової речовини розвивається при: 
  2942.  * метастатичному ураженні наднирників 
  2943.  уродженій гіперплазії наднирників 
  2944.  блокаді синтезу андрогенів 
  2945.  підвищенному синтезі кортизолу 
  2946.  надлишку норадреналіну 
  2947.  При аденомі з G-клітин острівців підшлункової залози розвивається - 
  2948.  цукровий діабет 
  2949.  рак підшлункової залози 
  2950.  кістозна дисплазія 
  2951.  хронічний панкреатит 
  2952.  * Синдром Еллісона-Золлінгера 
  2953.  При базедовій хворобі в міокарді знаходять такі зміни: 
  2954.  вогнищевий склероз 
  2955.  дифузний склероз 
  2956.  вогнищевий кальциноз волокон 
  2957.  * дифузний проміжний склероз 
  2958.  всі перераховані зміни 
  2959.  При виключенні або зменшенні продукції гормонів кори наднирників виникає 
  2960.  хвороба Сіммондса 
  2961.  хвороба Бабінського-Фреліха 
  2962.  хвороба Вільсона 
  2963.  хвороба Іценко-Кушинга 
  2964.  * хвороба Аддісона 
  2965.  При вродженій нерозвиненості гіпофізу виникає 
  2966.  церебрально-гіпофізарна кахексія 
  2967.  нецукровий діабет 
  2968.  церебральна кахексія 
  2969.  хвороба Іценко-Кушинга 
  2970.  * гіпофізарний нанізм 
  2971.  При вторинній недостатності коркової речовини наднирників розвивається : 
  2972.  * атрофія коркової речовини 
  2973.  гіпертрофія коркової речовини 
  2974.  атрофія мозкової речовини 
  2975.  гіпертрофія мозкової речовини 
  2976.  фокальний некроз наднирника 
  2977.  При дослідженні підшлункової залози встановлено: атрофія острівців залози, деякі з них мають ознаки склерозу та ліпоматозу. Состерігаються ознаки гіалінозу острівцевого апарату підшлункової залози. 
  2978.  Рак підшлункової залози 
  2979.  Геморагічний панкреатит 
  2980.  Кістозне переродження залози 
  2981.  * Цукровий діабет 
  2982.  Вікові зміни залози 
  2983.  При огляді молодої жінки виявлено злоякісну пухлину, яка охоплює 75% поверхні молочної залози. Про яку пухлину йдеться 
  2984.  Рак Педжета 
  2985.  Вузлуватий рак 
  2986.  * Панцирний рак 
  2987.  Внутрішньопротоковий рак 
  2988.  Всі пререраховані пухлини 
  2989.  При огляді пацієнта з гематогенним туберкульозом наднирників виявлено темно-коричневе забарвлення шкіри. Яку патологію можна припустити?
  2990.  Механічну жовтяницю 
  2991.  Туберкульозну кахексію 
  2992.  * Бронзову хворобу 
  2993.  Мармурову хворобу 
  2994.  Цукровий діабет 
  2995.  При паратиреоднії остеодистрофії в нирках розвиваються наступні зміни 
  2996.  нефросклероз 
  2997.  хронічний гломерулонефрит 
  2998.  гострий гломерулонефрит 
  2999.  атрофія коркового шару 
  3000.  * нефрокальциноз 
  3001.  При паратиреоднії остеодистрофії в нирках розвиваються наступні зміни 
  3002.  нефросклероз 
  3003.  хронічний гломерулонефрит 
  3004.  гострий гломерулонефрит 
  3005.  атрофія коркового шару 
  3006.  * нефрокальциноз 
  3007.  При хворобі Іценко- Кушинга: 
  3008.  * підвищена секреція АКТГ 
  3009.  знижена секреція АКТГ 
  3010.  блокада синтезу кортизолу 
  3011.  підвищенний синтез кортизолу 
  3012.  недостатність підшлункової залози 
  3013.  При якому захворюванні в слизовій шлунка, дванадцятипалої кишки виникають численні ерозії, виразки: 
  3014.  * синдромі Золлінгера-Еллісона 
  3015.  хворобі Бабинського-Фреліха 
  3016.  хворобі Сімондса 
  3017.  синдромі Шихана 
  3018.  синдромі Альпорта 
  3019.  При якому патологічному процесі в наднирниках, в міокарді спостерігається бура атрофія 
  3020.  мідна хвороба 
  3021.  хвороба Сіммондса 
  3022.  хвороба Іценко-Кушинга 
  3023.  сепсис 
  3024.  * Аддісонова хвороба 
  3025.  Причиною адреногенітального синдрому є 
  3026.  * уроджена гіперплазія наднирників 
  3027.  базофільна аденома передньої долі гіпофіза 
  3028.  гонадотропна аденома 
  3029.  пролактиномна аденома 
  3030.  вроджена гіпоплазія наднирників 
  3031.  Причиною адреногенітального синдрому є 
  3032.  * уроджена гіперплазія наднирників 
  3033.  базофільна аденома передньої долі гіпофіза 
  3034.  гонадотропна аденома 
  3035.  пролактиномна аденома 
  3036.  вроджена гіпоплазія наднирників 
  3037.  Причиною адреногенітального синдрому є 
  3038.  * уроджена гіперплазія наднирників 
  3039.  блокада синтезу андрогенів 
  3040.  ектопічна продукція АКТГ злоякісними пухлинами 
  3041.  підвищенний синтез кортизолу 
  3042.  вроджена гіпоплазія наднирників 
  3043.  Причиною адреногенітального синдрому є 
  3044.  * уроджена гіперплазія наднирників 
  3045.  аденома пучкової зони кори наднирників 
  3046.  введення глюкортикоідів 
  3047.  ектопічна продукція АКТГ злоякісними пухлинами 
  3048.  недорозвиненність гіпофізу 
  3049.  Причиною адреногенітального синдрому є 
  3050.  * уроджена гіперплазія наднирників 
  3051.  блокада синтезу андрогенів 
  3052.  ектопічна продукція АКТГ злоякісними пухлинами 
  3053.  підвищенний синтез кортизолу 
  3054.  вроджена гіпоплазія наднирників 
  3055.  Причиною виникнення синдрому Золлінгера-Еллісона є: 
  3056.  Надлишок гормонів наднирників 
  3057.  Патологія щитовидної залози 
  3058.  Надлишок гормонів гіпофізу 
  3059.  Надлишок гормонів гіпоталамусу 
  3060.  * Аденома з G-клітин острівців підшлункової залози 
  3061.  Причиною синдрома Іценко- Кушинга є: 
  3062.  * ектопічна продукція АКТГ злоякісними пухлинами 
  3063.  базофільна аденома передньої долі гіпофіза 
  3064.  гонадотропна аденома 
  3065.  пролактиномна аденома 
  3066.  пухлини гіпоталамуса 
  3067.  Причиною синдрому Іценко- Кушинга є: 
  3068.  * введення глюкокортикоідів 
  3069.  базофільна аденома передньої долі гіпофіза 
  3070.  гонадотропна аденома 
  3071.  пролактиномна аденома 
  3072.  надлишок адреналіну 
  3073.  Причиною смерті при базедовій хворобі, як правило стає
  3074.  гостра ниркова недостатність 
  3075.  асфіксія від тиску зобу на верхні дихальні шляхи 
  3076.  гостра наднирникова недостатність 
  3077.  гостра печінкова недостатність 
  3078.  * тиреотоксичне серце з розвитком серцевої недостатності 
  3079.  Причиною хвороби Іценко- Кушинга є: 
  3080.  * базофільна аденома передньої долі гіпофіза 
  3081.  аденома пучкової зони кори наднирників 
  3082.  введення глюкокортикоідів 
  3083.  ектопічна продукція АКТГ злоякісними пухлинами 
  3084.  недостатність адренокортикотропного гормона 
  3085.  Пухлина задньої долі гіпофізу у молодого мужчини здатна спричинити 
  3086.  Гіпертонічну хворобу молодого віку 
  3087.  Гігантизм 
  3088.  Акромегалію 
  3089.  * Нецукровий діабет 
  3090.  Безпліддя 
  3091.  Рак цервікального каналу найчастіше ускладнюється
  3092.  Гнійним ендометритом 
  3093.  Раком яйників 
  3094.  Метастазами в шлунок 
  3095.  * Утворенням вагінально-прямокишкових нориць 
  3096.  Виникненням геморою 
  3097.  Ракова пухлина соска та навколососкового кружка молочної залози у жінок за автором називається?
  3098.  Хвороба Крукенберга 
  3099.  Хвороба Попова 
  3100.  * Хвороба Педжета 
  3101.  Хвороба Вільсона 
  3102.  Базедова хвороба 
  3103.  Синдромом Золлінгера-Еллісона виникає в результаті: 
  3104.  * гіперсекреції гастрину 
  3105.  гіпосекреції гастрину 
  3106.  гіперсекреції НСl 
  3107.  гіпосекреції НСl 
  3108.  гіперсекреції інсуліну 
  3109.  У пацієнта діагностовано початкові прояви аденоматозного переродження середньої долі гіпофізу та гіперплазія кори наднирників. Яка патологія може розвинутись у пацієнта 
  3110.  Хвороба Сіммондса 
  3111.  Синдром Фредеріксена 
  3112.  Гостра наднирникова недостатність 
  3113.  * Хвороба Іценко-Кушинга 
  3114.  Акромегалія 
  3115.  У пацієнта з ендокриннною патологією на розтині було виявлено буру атрофію міокарда. Яке Ваше заключення щодо діагнозу 
  3116.  Цукровий діабет 
  3117.  Хвороба Сіммондса 
  3118.  * Хвороба Аддісона 
  3119.  Нецукровий діабет 
  3120.  Пухлина щитовидної залози 
  3121.  У хворого на цукровий діабет І типу діагностовано кетоацидотичний стан. Які зміни з боку шкірних покривів підтверджують таке заключення 
  3122.  Шкіра волога, тургор збережений 
  3123.  * Шкіра суха, тургор знижений 
  3124.  Яскраво-червоне забарвлення шкіри 
  3125.  мокнуча екзема 
  3126.  Суха екзема 
  3127.  У хворого цукровим діабетом І типу при огляді шкіра суха, тургор значно знижений, який стан можна припустити у хворого 
  3128.  Уремію 
  3129.  * Кетоацидотичний стан 
  3130.  Суху екзему 
  3131.  Атрофію дерми 
  3132.  Гіперглікемічну кому 
  3133.  Ускладнення аденоми простати, яке є найбільш дискомфортним для пацієнта це
  3134.  Ослаблення статевої функції 
  3135.  Безпліддя 
  3136.  * Утруднення відтоку сечі 
  3137.  Нетримання сечі 
  3138.  Ниркова коліка 
  3139.  Хвороба Сіммондса зумовлена найчастіше: 
  3140.  Гіперсекрецією гормонів гіпофізу 
  3141.  Гіперсекрецією гормонів гіпоталамусу 
  3142.  Недостатністю функції гіпофізу 
  3143.  * Некротичними змінами в передній долі гіпофізу 
  3144.  Всі перераховані чинники мають місце 
  3145.  Чоловіку який скаржиься на порушення відтоку сечі діагностовано чистит у поєднанні з висхідним папілітом. Назвіть причину такого стану?
  3146.  Ожиріння ІІІ ступеню 
  3147.  Доброякісна пухлина сечового міхура 
  3148.  Злоякісна пухлина сечового міхура 
  3149.  * Аденома передміхурової залози 
  3150.  Хронічний спазм сечівника 
  3151.  Що таке хворба Педжета?
  3152.  рак тіла матки 
  3153.  рак шийки матки 
  3154.  рак яйників 
  3155.  хронічний ендометрит 
  3156.  * рак соска та соскового поля молочної залози 
  3157.  Яке ускладнення може бути спричинене порушенням відтоку сечі при простатопатії?
  3158.  розрив стінки сечового міхура 
  3159.  атрофія стінки від тиску сечі 
  3160.  гнійне розплавлення сечового міхура 
  3161.  склероз стінки сечового міхура 
  3162.  * цистит, висхідний папіліт 
  3163.  Яке явище є найчастішою причиною маткових кровотеч у жінок молодого віку?
  3164.  Самоаборт 
  3165.  Раковий процес 
  3166.  * Залозиста гіперплазія слизової оболонки матки 
  3167.  Атрофія слизової оболонки матки 
  3168.  Порушення функції яйників 
  3169.  Яке явище лежить в основі ксантоматозу шкіри при цукровому діабеті 
  3170.  склерозування шкіри 
  3171.  надлишок меланіну в шкірі 
  3172.  фурункульоз 
  3173.  петехіальні крововиливи 
  3174.  * інфільтрація ліпідами 
  3175.  Який вид зобу повязаний з порушенням функції нервової системи 
  3176.  ендемічний зоб 
  3177.  спорадичний зоб 
  3178.  зоб Хашімото 
  3179.  зоб Ріделя 
  3180.  * Базедова струма 
  3181.  Який з перерахованих видів зобу являється справжнім аутоімунним захворюванням 
  3182.  базедов зоб 
  3183.  зоб Ріделя 
  3184.  ендемічний зоб 
  3185.  спорадичний зоб 
  3186.  * зоб Хашімото 
  3187.  Який патологічний процес ускладнюється виникненням вагінально-прямокишкових нориць?
  3188.  рак тіла матки 
  3189.  гнійний ендометрит 
  3190.  рак Крукенберга 
  3191.  гнійний метрит 
  3192.  * рак цервікального каналу 
  3193.  Який процес спостерігається в стінці сечового міхура при простатопатії?
  3194.  склероз 
  3195.  фіброз 
  3196.  атрофія 
  3197.  зміни відсутні 
  3198.  * компенсаторна гіпертрофія 
  3199.  Яким клінічним синдромом виражається діабетичний гломерулосклероз 
  3200.  синдромом Фрідеріксена 
  3201.  хворобою Аддісона 
  3202.  синдромом Альпорта 
  3203.  Синдромом Уайта 
  3204.  * Синдромом Кіммельстіля-Уільсона 
  3205.  Яким патологічним явищем завершується діабетичний гломерулосклероз 
  3206.  амілоїдозом 
  3207.  пієлітом 
  3208.  хронічним гломерулонефритом 
  3209.  гідронефросом 
  3210.  * гіалінозом мезангію та загибеллю клубочків 
  3211.  Які зміни можливі в підшлунокoвій залозі при цукровому діабеті 
  3212.  Гіпертрофія острівців 
  3213.  * Атрофія острівців, гіаліноз, склероз 
  3214.  Жирове переродження фолікулів 
  3215.  Гіперплазія острівцевого апарату 
  3216.  Аденоматоз залози 
  3217.  Які зміни слизової оболонки шлунка виникають при бронзовій хворобі 
  3218.  ерозія слизової оболонки 
  3219.  кишкова метаплазія 
  3220.  гіпертрофія слизової оболонки 
  3221.  зміни відсутні 
  3222.  * атрофія слизової оболонки 
  3223.  Аборт проведений поза межами медичного закладу називається: 
  3224.  Септичний аборт 
  3225.  * Кримінальний аборт 
  3226.  Штучний борт 
  3227.  Пузирний занесок 
  3228.  Деструюючий пузирний занесок 
  3229.  Агенезія нирок, вроджена відсутність однієї або обох нирок, відноситься до 
  3230.  * Ембріопатій 
  3231.  Фетопатій 
  3232.  Патології посліду 
  3233.  Родової травми 
  3234.  Перинатальної патології 
  3235.  Багатоводдя відноситься до : 
  3236.  Вад відшарування плаценти 
  3237.  Вади локалізації плаценти 
  3238.  Вади розвитку форми 
  3239.  * Вади розвитку амніона 
  3240.  Реактивних змін 
  3241.  В яких кістках скелету новонародженого під час пологів виникають переломи частіше : 
  3242.  Плечової кістки 
  3243.  Основної кістки 
  3244.  * Ключиці 
  3245.  Тімяної кістки 
  3246.  Таранної кістки 
  3247.  Важким ускладненням антракозу легень є: 
  3248.  Хронічна бронхопневмонія 
  3249.  Гостра бронхопневмонія 
  3250.  * Легенево-серцева недостатність 
  3251.  Енцефалопатія 
  3252.  Поліорганна недостатність 
  3253.  Важким ускладненням післяпологової жовтяниці у мозку новонароджених є: 
  3254.  Крововиливи мозку 
  3255.  Крововиливи у бокові шлуночки 
  3256.  Гранулематозне запалення 
  3257.  * Ядерна жовтяниця 
  3258.  Гострий гепатит 
  3259.  Важким ускладненням післяпологової жовтяниці у нирках новонароджених є: 
  3260.  * Білірубінові інфаркти 
  3261.  Гіаліноз судин 
  3262.  Склероз судин 
  3263.  Гострий гломерулонефрит 
  3264.  Ліпоїдний нефроз 
  3265.  Важким ускладненням післяпологової жовтяниці у новонароджених є: 
  3266.  Розвиток мускатної печінки 
  3267.  Синдром Бада-Хіарі 
  3268.  Гепатаргія 
  3269.  Гострий гепатит 
  3270.  * Білірубінова енцефалопатія 
  3271.  Вивихи і дисплазія кульшового суглобу, відноситься до : 
  3272.  Патології посліду 
  3273.  Родової травми 
  3274.  Перинатальної патології 
  3275.  Ембріопатій 
  3276.  * Фетопатій 
  3277.  Виділення плоду із матки від 28 до 37 тижнів називають: 
  3278.  Викидень 
  3279.  Пізній аборт 
  3280.  Ранній аборт 
  3281.  * Передчасні пологи 
  3282.  Кримінальний аборт 
  3283.  Визначення кровяного занеску 
  3284.  Кровотеча в порожнину труби 
  3285.  Кровотеча в черевну порожнину 
  3286.  Маткова кровотеча 
  3287.  Розрив яйника 
  3288.  * Плід що загинув та його оболонки залишаються в порожнині труби 
  3289.  Визначення повного трубного аборту 
  3290.  Кровотеча в порожнину труби 
  3291.  Маткова кровотеча 
  3292.  Розрив яйника 
  3293.  Плід що загинув та його оболонки залишаються в порожнині труби 
  3294.  * Плід що загинув та його оболонки попадають в черевну порожнину 
  3295.  Відмінності сепсису новонароджених, від сепсису у дітей більш старшого віку і дорослих: 
  3296.  * Гемоліз еритроцитів з розвитком гемолітичної жовтяниці 
  3297.  Наявність гіперплазії селезінки і лімфатичних вузлів 
  3298.  Відсутність жовтяниці 
  3299.  Макрофагальна інфільтрація пуповини 
  3300.  _
  3301.  Вкажіть , як називають дитячу смертність до пологів: 
  3302.  Неонатальною 
  3303.  Інтранатальною 
  3304.  * Антенатальною 
  3305.  неонатальною 
  3306.  - 
  3307.  Вкажіть джерело зараження людини токсоплазмозом (інфекція передається через матково-плацентарний барєр до плода): 
  3308.  Велика рогата худоба 
  3309.  Коні 
  3310.  * Собаки, коти 
  3311.  Свині 
  3312.  Вівці 
  3313.  Вкажіть інфекційну хворобу плодів і новонароджених, які виникають внаслідок внутрішньоутробного інфікування шляхом передачі через матково-плацентарний барєр: 
  3314.  * простий герпес 
  3315.  ревматизм 
  3316.  остеомієліт 
  3317.  черевний тиф 
  3318.  сказ 
  3319.  Вкажіть інфекційну хворобу плодів і новонароджених, які виникають внаслідок внутрішньоутробного інфікування шляхом передачі через матково-плацентарний барєр: 
  3320.  * цитомегалія 
  3321.  ревматизм 
  3322.  остеомієліт 
  3323.  черевний тиф 
  3324.  сказ 
  3325.  Вкажіть інфекційну хворобу плодів і новонароджених, яка виникає внаслідок внутрішньоутробного інфікування шляхом передачі через матково-плацентарний барєр: 
  3326.  * гепатит 
  3327.  ревматизм 
  3328.  остеомієліт 
  3329.  черевний тиф 
  3330.  сказ 
  3331.  Вкажіть інфекційну хворобу плодів і новонароджених, яка виникає внаслідок внутрішньоутробного інфікування шляхом передачі через матково-плацентарний барєр: 
  3332.  * краснуха 
  3333.  ревматизм 
  3334.  остеомієліт 
  3335.  черевний тиф 
  3336.  сказ 
  3337.  Вкажіть інфекційну хворобу плодів і новонароджених, яка виникає внаслідок внутрішньоутробного інфікування шляхом передачі через матково-плацентарний барєр: 
  3338.  * ВІЛ 
  3339.  ревматизм 
  3340.  остеомієліт 
  3341.  черевний тиф 
  3342.  сказ 
  3343.  Вкажіть інфекційну хворобу плодів і новонароджених, яка виникає внаслідок внутрішньоутробного інфікування шляхом передачі через матково-плацентарний барєр: 
  3344.  * ентеровірусна інфекція 
  3345.  ревматизм 
  3346.  остеомієліт 
  3347.  черевний тиф 
  3348.  сказ 
  3349.  Вкажіть особливість сепсису новонароджених, на відміну від сепсису у дітей більш старшого віку і дорослих, є: 
  3350.  * Розвивиток екстрамедулярного кровотворення 
  3351.  Наявність гіперплазії селезінки і лімфатичних вузлів 
  3352.  Жовтушність склер 
  3353.  Макрофагальна інфільтрація пуповини 
  3354.  Вкажіть, де частіше всього спостерігається родова пухлина мягких тканин плода в передлежачій частині тіла плода: 
  3355.  На спині 
  3356.  На животі 
  3357.  На ногах 
  3358.  * В тімяній та потиличних долях 
  3359.  На руках 
  3360.  Вкажіть, до якої групи захворювань відноситься вроджена гідроцефалія (надлишкове накопичення ліквора в шлуночках мозку або в субарахноїдальних просторах): 
  3361.  * Ембріопатій 
  3362.  Фетопатій 
  3363.  Патології посліду 
  3364.  Родової травми 
  3365.  Перинатальної патології 
  3366.  Вкажіть, до якої групи захворювань відноситься дефект міжшлуночкової перегородки : 
  3367.  Фетопатій 
  3368.  Патології посліду 
  3369.  * Ембріопатій 
  3370.  Родової травми 
  3371.  Перинатальної патології 
  3372.  Вкажіть, до якої групи захворювань відноситься повна транспозиція легеневої артерії і аорти: 
  3373.  Фетопатій 
  3374.  Патології посліду 
  3375.  Родової травми 
  3376.  * Ембріопатій 
  3377.  Перинатальної патології 
  3378.  Вкажіть, до якої групи захворювань відносяться грижі спинного мозку, повязані із розщепленням дорсальних відділів хребців: 
  3379.  * Ембріопатій 
  3380.  Фетопатій 
  3381.  Патології посліду 
  3382.  Родової травми 
  3383.  Перинатальної патології 
  3384.  Вкажіть, до якої групи патологій відноситься мікроцефалія (гіпоплазія головного мозку): 
  3385.  * Ембріопатій 
  3386.  Фетопатій 
  3387.  Патології посліду 
  3388.  Вікових змін 
  3389.  Перинатальної патології 
  3390.  Вкажіть, до якої патології відноситься пологова травма (пошкодження тканин і органів плода механічними силами): 
  3391.  Перед пологами 
  3392.  * Під час пологів 
  3393.  Після пологів 
  3394.  Як наслідок пологів 
  3395.  - 
  3396.  Вкажіть, до якої патології відноситься хвороба гіалінових мембран легенів: 
  3397.  Антенатальної патології 
  3398.  Інтранатальної патології 
  3399.  Постнатальної патології 
  3400.  * Пневмопатій 
  3401.  - 
  3402.  Вкажіть, до якої патології відносяться грижі спинного мозку, повязані із розщепленням дорсальних відділів хребців: 
  3403.  * Ембріопатій 
  3404.  Фетопатій 
  3405.  Патології посліду 
  3406.  Родової травми 
  3407.  Перинатальної патології 
  3408.  Вкажіть, як називають дитячу смертність під час акту пологів: 
  3409.  Неонатальною 
  3410.  * Інтранатальною 
  3411.  Антенатальною 
  3412.  Постнатальною 
  3413.  - 
  3414.  Вкажіть, які бактерії вражають плід шляхом передачі через матково-плацентарний барєр: 
  3415.  ентеровірусна інфекція 
  3416.  В- гемолітичний стрептокок 
  3417.  збудник остеомієліту 
  3418.  вірус краснухи 
  3419.  * бліда тріпонема 
  3420.  Внаслідок чого виникає родова пухлина мягких тканин плода: 
  3421.  Хронічної гіпоксії плода 
  3422.  * Різниці між внутрішньоматковим і атмосферним тиском 
  3423.  Гострої гіпоксії плода 
  3424.  Вад розвитку 
  3425.  Внутрішньоутробного інфікування 
  3426.  Внутрішньоутробна асфіксія плода наступає при: 
  3427.  * Пізніх важких токсікозах вагітних. 
  3428.  Гіподинамії вагітних 
  3429.  Хронічних захворюваннях вагітних 
  3430.  Великій масі плода 
  3431.  
  3432.  Ворсини плаценти кістозно перероджуються, їх кількість різко збільшується, перетворюючись у конгломерат у вигляді виноградної лози при: 
  3433.  * Пузирному занеску 
  3434.  Передчасних пологах 
  3435.  Пізньому аборті 
  3436.  Викидні 
  3437.  Трубній вагітності 
  3438.  Вроджена гідроцефалія- надлишкове накопичення ліквора в шлуночках мозку або в субарахноїдальних просторах, відноситься до: 
  3439.  * Ембріопатій 
  3440.  Фетопатій 
  3441.  Патології посліду 
  3442.  Родової травми 
  3443.  Перинатальної патології 
  3444.  Вроджена емфіземарізке вздуття частіше верхньої долі лівої легені при гіпоплазії хрящів, еластичної і мязової тканини бронхів, відноситься до: 
  3445.  * Фетопатій 
  3446.  Патології посліду 
  3447.  Родової травми 
  3448.  Перинатальної патології 
  3449.  Ембріопатій 
  3450.  Гематоцелеце крововилив у : 
  3451.  * Оболонки яєчка 
  3452.  Мозкові оболонки 
  3453.  Кіста, заповнена кровю 
  3454.  Під капсулу печінки 
  3455.  Під капсулу селезінки 
  3456.  Гемолітична хвороба новонароджених відноситься до: 
  3457.  * Неінфекційних фетопатій 
  3458.  Інфекційних фетопатій 
  3459.  Реактивних змін 
  3460.  Ембріопатій 
  3461.  Вад розвитку 
  3462.  Гемолітична хвороба новонароджених характеризується: 
  3463.  Розвитком мускатної печінки 
  3464.  Синдромом Бада-Хіарі 
  3465.  Гепатаргії 
  3466.  Гострим гепатитом 
  3467.  * Загальним вродженим набряком 
  3468.  Гемолітична хвороба новонароджених характеризується: 
  3469.  Розвитком мускатної печінки 
  3470.  Синдромом Бада-Хіарі 
  3471.  Гепатаргією 
  3472.  Гострим гепатитом 
  3473.  * Вродженою анемією 
  3474.  Гемолітична хвороба новонароджених характеризується: 
  3475.  Розвитком мускатної печінки 
  3476.  Синдромом Бада-Хіарі 
  3477.  Гепатаргією 
  3478.  Гострим гепатитом 
  3479.  * Затяжною жовтяницею 
  3480.  Геморагічна хвороба новонароджених характеризується : 
  3481.  * Внутрішніми і зовнішніми крововиливами 
  3482.  Зменшенням обєму циркулюючої крові 
  3483.  Внутрішньосудинним гемолізом 
  3484.  Позасудинним гемолізом 
  3485.  - 
  3486.  Гіпоплазія нироквроджене зменшення маси і обєму нирки, може бути одно- і двустороннім: 
  3487.  Фетопатій 
  3488.  * Ембріопатій 
  3489.  Патології посліду 
  3490.  Родової травми 
  3491.  Перинатальної патології 
  3492.  Грижі спинного мозку, повязані із розщепленням дорсальних відділів хребців, відносяться до: 
  3493.  * Ембріопатій 
  3494.  Фетопатій 
  3495.  Патології посліду 
  3496.  Родової травми 
  3497.  Перинатальної патології 
  3498.  Двійна вада розвитку (двійчасті виродки) являє собою прояв: 
  3499.  гаметопатії;
  3500.  * бластопатії;
  3501.  ембріопатії;
  3502.  інфекційної фетопатії;
  3503.  неінфекційної фетопатії. 
  3504.  Де частіше всього спостерігається родова пухлина мягких тканин плода в передлежачій частині тіла плода: 
  3505.  На спині 
  3506.  На животі 
  3507.  На ногах 
  3508.  * В тімяній та потиличних долях 
  3509.  На руках 
  3510.  Дефект міжшлуночкової перегородки відноситься до : 
  3511.  Фетопатій 
  3512.  Патології посліду 
  3513.  * Ембріопатій 
  3514.  Родової травми 
  3515.  Перинатальної патології 
  3516.  Дисплазія нирокгіпоплазія із одночасною наявністю в нирках ембріональних тканин, відноситься до: 
  3517.  Фетопатій 
  3518.  Патології посліду 
  3519.  Родової травми 
  3520.  Перинатальної патології 
  3521.  * Ембріопатій 
  3522.  Дитячу смертність до пологів називають: 
  3523.  Неонатальною 
  3524.  Інтранатальною 
  3525.  * Антенатальною 
  3526.  Неонатальною 
  3527.  - 
  3528.  Дитячу смертність під час акту пологів називають: 
  3529.  Неонатальною 
  3530.  * Інтранатальною 
  3531.  Антенатальною 
  3532.  Постнатальною 
  3533.  - 
  3534.  Дитячу смертність після пологів називають: 
  3535.  Вродженою 
  3536.  Інтранатальною 
  3537.  Антенатальною 
  3538.  * Постнатальною 
  3539.  - 
  3540.  До вроджених вад нирок відносяться усі, окрім: 
  3541.  Агенезія нирок 
  3542.  Гіпоплазія нирок 
  3543.  Дисплазія нирок 
  3544.  * Вторинно-зморщена нирка 
  3545.  Полікістоз нирок 
  3546.  До розвитку кривошиї у новонароджених призводить розрив: 
  3547.  Трапецієвидного мяза 
  3548.  Довгого мяза шиї 
  3549.  * Грудиноключично-соскоподібного 
  3550.  Піднімача лопатки 
  3551.  Драбинчасті мязи 
  3552.  До чого відноситься багатоводдя : 
  3553.  Вад відшарування плаценти 
  3554.  Вади локалізації плаценти 
  3555.  Вади розвитку форми 
  3556.  * Вади розвитку амніона 
  3557.  Реактивних змін 
  3558.  До чого відноситься маловоддя: 
  3559.  Вад відшарування плаценти 
  3560.  Вади локалізації плаценти 
  3561.  Вади розвитку форми 
  3562.  * Вади розвитку амніона 
  3563.  Реактивних змін 
  3564.  До якої групи захворювань відноситься вроджена гідроцефалія- (надлишкове накопичення ліквора в шлуночках мозку або в субарахноїдальних просторах): 
  3565.  * Ембріопатій 
  3566.  Фетопатій 
  3567.  Патології посліду 
  3568.  Родової травми 
  3569.  Перинатальної патології 
  3570.  До якої групи захворювань відноситься дефект міжшлуночкової перегородки : 
  3571.  Фетопатій 
  3572.  Патології посліду 
  3573.  * Ембріопатій 
  3574.  Родової травми 
  3575.  Перинатальної патології 
  3576.  До якої групи захворювань відноситься повна транспозиція легеневої артерії і аорти: 
  3577.  Фетопатій 
  3578.  Патології посліду 
  3579.  Родової травми 
  3580.  * Ембріопатій 
  3581.  Перинатальної патології 
  3582.  До якої групи захворювань відносяться грижі спинного мозку, повязані із розщепленням дорсальних відділів хребців: 
  3583.  * Ембріопатій 
  3584.  Фетопатій 
  3585.  Патології посліду 
  3586.  Родової травми 
  3587.  Перинатальної патології 
  3588.  До якої групи патологій відноситься мікроцефалія- (гіпоплазія головного мозку): 
  3589.  * Ембріопатій 
  3590.  Фетопатій 
  3591.  Патології посліду 
  3592.  Вікових змін 
  3593.  Перинатальної патології 
  3594.  До якої патологі нирок відноситься дисплазія нирокгіпоплазія із одночасною наявністю в нирках ембріональних тканин: 
  3595.  Фетопатій 
  3596.  Патології посліду 
  3597.  Родової травми 
  3598.  Перинатальної патології 
  3599.  * Ембріопатій 
  3600.  До якої патології відносяться кісти легенів –(можуть бути множинними або поодинокими, розміщуються в одній долі або в одній часточці): 
  3601.  * Фетопатій 
  3602.  Патології посліду 
  3603.  Родової травми 
  3604.  Перинатальної патології 
  3605.  Ембріопатій 
  3606.  До якої патології відноситься агенезія нирок - вроджена відсутність однієї або обох нирок: 
  3607.  * Ембріопатій 
  3608.  Фетопатій 
  3609.  Патології посліду 
  3610.  Родової травми 
  3611.  Перинатальної патології 
  3612.  До якої патології відноситься тетрада Фалло (дефект міжшлуночкової перегородки, звуження легеневої артерії, декстрапозиція аорти, гіпертрофія правого шлуночка): 
  3613.  Фетопатій 
  3614.  * Ембріопатій 
  3615.  Патології посліду 
  3616.  Родової травми 
  3617.  Перинатальної патології 
  3618.  До якої патології відноситься вроджена емфіземарізке вздуття частіше верхньої долі лівої легені при гіпоплазії хрящів, еластичної і мязової тканини бронхів: 
  3619.  * Фетопатій 
  3620.  Патології посліду 
  3621.  Родової травми 
  3622.  Перинатальної патології 
  3623.  Ембріопатій 
  3624.  До якої патології відноситься гемолітична хвороба новонароджених: 
  3625.  * Неінфекційних фетопатій 
  3626.  Інфекційних фетопатій 
  3627.  Реактивних змін 
  3628.  Ембріопатій 
  3629.  Вад розвитку 
  3630.  До якої патології відноситься набряково-геморагічний синдромпорушення проникності легеневих капілярів внаслідок переповнення їх кровю з розвитком дифузного набряку та і множинними крововиливами в легенях: 
  3631.  Антенатальної патології 
  3632.  Інтранатальної патології 
  3633.  Постнатальної патології 
  3634.  * Пневмопатій 
  3635.  - 
  3636.  До якої патології відноситься полідактіліязбільшення числа пальців: 
  3637.  * Фетопатій 
  3638.  Патології посліду 
  3639.  Родової травми 
  3640.  Перинатальної патології 
  3641.  Ембріопатій 
  3642.  До якої патології відноситься полікістоз печінки –(множинні кісти різних розмірів, зустрічається із полікістозом нирок і підшлункової залози): 
  3643.  * Ембріопатій 
  3644.  Фетопатій 
  3645.  Патології посліду 
  3646.  Родової травми 
  3647.  Перинатальної патології 
  3648.  До якої патології відноситься пологова травма (пошкодження тканин і органів плода механічними силами): 
  3649.  Перед пологами 
  3650.  * Під час пологів 
  3651.  Після пологів 
  3652.  Як наслідок пологів 
  3653.  - 
  3654.  До якої патології відноситься системна гіпоплазія мязової тканини : 
  3655.  * Фетопатій 
  3656.  Патології посліду 
  3657.  Родової травми 
  3658.  Перинатальної патології 
  3659.  Ембріопатій 
  3660.  До якої патології відноситься фетальний муковісцидоз ( кістозний фіброз підшлункової залози): 
  3661.  Реактивних змін 
  3662.  Ембріопатій 
  3663.  Вад розвитку 
  3664.  * Неінфекційних фетопатій 
  3665.  Інфекційних фетопатій 
  3666.  До якої патології відноситься фіброеластоз ендокарда ( в ендокарді та в субендокардіальному відділі міокарду склероз з переважанням еластичних волокон): 
  3667.  Реактивних змін 
  3668.  Ембріопатій 
  3669.  * Неінфекційних фетопатій 
  3670.  Інфекційних фетопатій 
  3671.  Вад розвитку 
  3672.  До якої патології відноситься хвороба гіалінових мембран легенів: 
  3673.  Антенатальної патології 
  3674.  Інтранатальної патології 
  3675.  Постнатальної патології 
  3676.  * Пневмопатій 
  3677.  - 
  3678.  До якої патології відноситься хвороба Гіршпрунгасегментарний агангліоз (відсутність нейронів міжмязового сплетеннянижнього відрізку сигмовидної і прямої кишки): 
  3679.  Фетопатій 
  3680.  * Ембріопатій 
  3681.  Патології посліду 
  3682.  Родової травми 
  3683.  Перинатальної патології 
  3684.  До якої патології відносяться вивихи і дисплазія кульшового суглобу : 
  3685.  Патології посліду 
  3686.  Родової травми 
  3687.  Перинатальної патології 
  3688.  Ембріопатій 
  3689.  * Фетопатій 
  3690.  До якої патології відносяться грижі спинного мозку, повязані із розщепленням дорсальних відділів хребців: 
  3691.  * Ембріопатій 
  3692.  Фетопатій 
  3693.  Патології посліду 
  3694.  Родової травми 
  3695.  Перинатальної патології 
  3696.  До якої патології нирок відноситься гіпоплазія нироквроджене зменшення маси і обєму нирки, може бути одно- і двустороннім: 
  3697.  Фетопатій 
  3698.  * Ембріопатій 
  3699.  Патології посліду 
  3700.  Родової травми 
  3701.  Перинатальної патології 
  3702.  Ембріопатії це- 
  3703.  * Патологія ембріонального періоду з 16 дня вагітності 
  3704.  Патологія ембріонального періоду з 20 дня вагітності 
  3705.  Патологія ембріонального періоду з 40 дня вагітності 
  3706.  Патологія ембріонального періоду з 52 дня вагітності 
  3707.  Патологія ембріонального періоду з 58 дня вагітності 
  3708.  За мікроскопічного дослідження ендометрію виявлено ворсини хоріону, згортки крові, децидуальну тканину. Який процес розвивається?
  3709.  Залозиста гіперплазія ендометрію 
  3710.  Залозисто-кістозна гіперплазія ендометрію 
  3711.  * Плацентарний поліп 
  3712.  Фіброзний поліп 
  3713.  Аденоматозний поліп 
  3714.  За яких умов наступає внутрішньоутробна асфіксія плода: 
  3715.  * Пізніх важких токсікозах вагітних. 
  3716.  Гіподинамії вагітних 
  3717.  Хронічних захворюваннях вагітних 
  3718.  Великій масі плода 
  3719.  - 
  3720.  Кважіть, яка інфекційна хвороба плодів і новонароджених, виникає внаслідок внутрішньоутробного інфікування шляхом передачі через матково-плацентарний барєр: 
  3721.  ентеровірусна інфекція 
  3722.  ревматизм 
  3723.  остеомієліт 
  3724.  черевний тиф 
  3725.  * сказ 
  3726.  Кефалогематома це: 
  3727.  Крововилив в мозок 
  3728.  Крововилив в мякі мозкові оболонки 
  3729.  * Крововилив під надкісницю кісток черепа 
  3730.  Крововилив під шкіру 
  3731.  
  3732.  Кісти легенів - можуть бути множинними або поодинокими, розміщуються в одній долі або в одній часточці, відносяться до: 
  3733.  * Фетопатій 
  3734.  Патології посліду 
  3735.  Родової травми 
  3736.  Перинатальної патології 
  3737.  Ембріопатій 
  3738.  Коли виникають найбільш важкі вади розвитку дитини при пошкодженні в початку закладки нервової трубки: 
  3739.  * 3-4 тиждень внутрішньоутробного розвитку 
  3740.  5-6 тиждень внутрішньоутробного розвитку 
  3741.  7-8 тиждень внутрішньоутробного розвитку 
  3742.  9-10 тиждень внутрішньоутробного розвитку 
  3743.  11-12 тиждень внутрішньоутробного розвитку 
  3744.  Коли зникає родова пухлина мягких тканин плода : 
  3745.  * 1-2 добу 
  3746.  3-4 добу 
  3747.  4-5 добу 
  3748.  5-6 добу 
  3749.  6-7 добу 
  3750.  Коли наступає внутрішньоутробна асфіксія плода: 
  3751.  * Пізніх важких токсікозах вагітних. 
  3752.  Гіподинамії вагітних 
  3753.  Хронічних захворюваннях вагітних 
  3754.  Великій масі плода 
  3755.  - 
  3756.  Коли плід вважається життєздатним?
  3757.  Масою 960грамів, довжиною 35см 
  3758.  Масою 970грамів, довжиною 35см 
  3759.  Масою 980грамів, довжиною 34см 
  3760.  Масою 1000грамів, довжиною 30см 
  3761.  * Масою 1000грамів, довжиною 35см 
  3762.  Коли починається перинатальний період : 
  3763.  * 196 дня внутрішньоутробного життя і триває до 1 тижня життя поза материнським організмом 
  3764.  197дня внутрішньоутробного життя і триває до 1 тижня життя поза материнським організмом 
  3765.  198 дня внутрішньоутробного життя і триває до 1 тижня життя поза материнським організмом 
  3766.  199 дня внутрішньоутробного життя і триває до 1 тижня життя поза материнським організмом 
  3767.  200 дня внутрішньоутробного життя і триває до 1 тижня життя поза материнським організмом 
  3768.  Коли частіше виникає пошкодження кісток черепа у вигляді вдавлень, тріщин, або переломів: 
  3769.  Стрімких пологах 
  3770.  Затяжних пологах 
  3771.  * При накладанні акушерських щипців 
  3772.  Вадах розвитку таза 
  3773.  Вадах розвитку плода 
  3774.  Крововиливи в мозкові оболонки це всі, окрім: 
  3775.  Епідуральні 
  3776.  Субдуральні 
  3777.  Субарахноїдальні 
  3778.  Інтрацеребральні 
  3779.  * Субцеребральні 
  3780.  Маловоддя відноситься до: 
  3781.  Вад відшарування плаценти 
  3782.  Вади локалізації плаценти 
  3783.  Вади розвитку форми 
  3784.  * Вади розвитку амніона 
  3785.  Реактивних змін 
  3786.  Мікроцефалія- гіпоплазія головного мозку, відноситься до: 
  3787.  * Ембріопатій 
  3788.  Фетопатій 
  3789.  Патології посліду 
  3790.  Вікових змін 
  3791.  Перинатальної патології 
  3792.  На аутопсії плоду при зовнішньому огляді виявлено відсутність двох пальців на правій нижній кінцівці ("олігодактилія"). У головному мозкові відсутні окремі звивини в обох гемісферах ("олігогірія"). Ці зміни являють собою прояв: 
  3793.  гаметопатії;
  3794.  бластопатії;
  3795.  * ембріопатії;
  3796.  інфекційної фетопатії;
  3797.  неінфекційної фетопатії. 
  3798.  Набряково-геморагічний синдромпорушення проникності легеневих капілярів внаслідок переповнення їх кровю з розвитком дифузного набряку та і множинними крововиливами в легенях відноситься до: 
  3799.  Антенатальної патології 
  3800.  Інтранатальної патології 
  3801.  Постнатальної патології 
  3802.  * Пневмопатій 
  3803.  
  3804.  Назвіть інфекційну хворобу плодів і новонароджених, яка виникає внаслідок внутрішньоутробного інфікування шляхом передачі через матково-плацентарний барєр: 
  3805.  * ВІЛ 
  3806.  ревматизм 
  3807.  остеомієліт 
  3808.  черевний тиф 
  3809.  сказ 
  3810.  Назвіть , коли виникають найбільш важкі вади розвитку дитини при пошкодженні в початку закладки нервової трубки: 
  3811.  * 3-4 тиждень внутрішньоутробного розвитку 
  3812.  5-6 тиждень внутрішньоутробного розвитку 
  3813.  7-8 тиждень внутрішньоутробного розвитку 
  3814.  9-10 тиждень внутрішньоутробного розвитку 
  3815.  11-12 тиждень внутрішньоутробного розвитку 
  3816.  Назвіть важке ускладнення післяпологової жовтяниці розвивається у нирках новонароджених: 
  3817.  * Білірубінові інфаркти 
  3818.  Гіаліноз судин 
  3819.  Склероз судин 
  3820.  Гострий гломерулонефрит 
  3821.  Ліпоїдний нефроз 
  3822.  Назвіть важке ускладненням післяпологової жовтяниці у мозку новонароджених: 
  3823.  Крововиливи мозку 
  3824.  Крововиливи у бокові шлуночки 
  3825.  Гранулематозне запалення 
  3826.  * Ядерна жовтяниця 
  3827.  Гострий гепатит 
  3828.  Назвіть відмінності сепсису новонароджених, від сепсису у дітей більш старшого віку і дорослих: 
  3829.  * Гемоліз еритроцитів з розвитком гемолітичної жовтяниці 
  3830.  Наявність гіперплазії селезінки і лімфатичних вузлів 
  3831.  Відсутність жовтяниці 
  3832.  Макрофагальна інфільтрація пуповини 
  3833.  _
  3834.  Назвіть джерело зараження людини токсоплазмозом (інфекція передається через матково-плацентарний барєр до плода): 
  3835.  Велика рогата худоба 
  3836.  Коні 
  3837.  * Собаки, коти 
  3838.  Свині 
  3839.  Вівці 
  3840.  Назвіть інфекційну хворобу плодів і новонароджених, яка виникає внаслідок внутрішньоутробного інфікування шляхом передачі через матково-плацентарний барєр: 
  3841.  * краснуха 
  3842.  ревматизм 
  3843.  остеомієліт 
  3844.  черевний тиф 
  3845.  сказ 
  3846.  Назвіть основні морфологічні структури, що є ознаками вагітності?
  3847.  Залозиста гіперплазія ендометрію 
  3848.  Плацентарний поліп 
  3849.  * Ворсини хоріона та децидуальні клітини 
  3850.  Залозисто-кістозна гіперплазія 
  3851.  Ендоцервікоз 
  3852.  Назвіть особливість сепсису новонароджених, на відміну від сепсису у дітей більш старшого віку і дорослих, є: 
  3853.  * Розвивиток екстрамедулярного кровотворення 
  3854.  Наявність гіперплазії селезінки і лімфатичних вузлів 
  3855.  Жовтушність склер 
  3856.  Макрофагальна інфільтрація пуповини 
  3857.  
  3858.  Назвіть процес в ендометрії, який проявляється дифузною лейкоцитарною інфільтрацією. 
  3859.  Плацентарний поліп 
  3860.  Хоріонепітеліома 
  3861.  * Ендометрит 
  3862.  Септичний ендометрит 
  3863.  Залозиста гіперплазія ендометрію 
  3864.  Назвіть фінал антракозу : 
  3865.  Пневмофіброз 
  3866.  Гостра пневмонія 
  3867.  Хронічна бронхопневмонія 
  3868.  * Формування легеневого серця 
  3869.  Туберкульоз легенів 
  3870.  Назвіть, до якої групи захворювань відноситься дефект міжшлуночкової перегородки : 
  3871.  Фетопатій 
  3872.  Патології посліду 
  3873.  * Ембріопатій 
  3874.  Родової травми 
  3875.  Перинатальної патології 
  3876.  Найбільш важкі вади розвитку дитини виникають при пошкодженні в початку закладки нервової трубки: 
  3877.  * 3-4 тиждень внутрішньоутробного розвитку 
  3878.  5-6 тиждень внутрішньоутробного розвитку 
  3879.  7-8 тиждень внутрішньоутробного розвитку 
  3880.  9-10 тиждень внутрішньоутробного розвитку 
  3881.  11-12 тиждень внутрішньоутробного розвитку 
  3882.  Найбільш небезпечними при розвитку пневмоконіозів вважається пил, часточки якого є меншими: 
  3883.  * 2-3 мкм 
  3884.  3-4 мкм 
  3885.  5-6 мкм 
  3886.  7-8 мкм 
  3887.  8-9 мкм 
  3888.  Наявність додаткової селезінки є проявом: 
  3889.  гаметопатії;
  3890.  бластопатії;
  3891.  * ембріопатії;
  3892.  інфекційної фетопатії;
  3893.  неінфекційної фетопатії. 
  3894.  Недоношеними називаються новонароджені, маса яких при народженні менше: 
  3895.  2560гр, а довжина менше 45 см. 
  3896.  2600гр, а довжина менше 45 см. 
  3897.  * 2500гр, а довжина менше 45 см. 
  3898.  2700гр, а довжина менше 45 см. 
  3899.  2800гр, а довжина менше 45 см. 
  3900.  Особливістю сепсису новонароджених, на відміну від сепсису у дітей більш старшого віку і дорослих, є: 
  3901.  * Відсутність гіперплазії селезінки і лімфатичних вузлів 
  3902.  Наявність гіперплазії селезінки і лімфатичних вузлів 
  3903.  Жовтушність склер 
  3904.  Макрофагальна інфільтрація пуповини 
  3905.  
  3906.  Особливістю сепсису новонароджених, на відміну від сепсису у дітей більш старшого віку і дорослих, є: 
  3907.  * Розвивиток екстрамедулярного кровотворення 
  3908.  Наявність гіперплазії селезінки і лімфатичних вузлів 
  3909.  Жовтушність склер 
  3910.  Макрофагальна інфільтрація пуповини 
  3911.  
  3912.  Особливістю сепсису новонароджених, на відміну від сепсису у дітей більш старшого віку і дорослих, є: 
  3913.  * Розвиток лімфоїдних інфільтратів в печінці, нирках, легенях 
  3914.  Наявність гіперплазії селезінки і лімфатичних вузлів 
  3915.  Жовтушність склер 
  3916.  Макрофагальна інфільтрація пуповини 
  3917.  
  3918.  Переривання вагітності та виділення плоду із матки від 14 тижнів 20 тижнів від моменту зачаття позначають як: 
  3919.  Викидень 
  3920.  * Пізній аборт 
  3921.  Ранній аборт 
  3922.  Передчасні пологи 
  3923.  Кримінальний аборт 
  3924.  Перинатальний період починається із : 
  3925.  * 196 дня внутрішньоутробного життя і триває до 1 тижня життя поза материнським організмом 
  3926.  197дня внутрішньоутробного життя і триває до 1 тижня життя поза материнським організмом 
  3927.  198 дня внутрішньоутробного життя і триває до 1 тижня життя поза материнським організмом 
  3928.  199 дня внутрішньоутробного життя і триває до 1 тижня життя поза материнським організмом 
  3929.  200 дня внутрішньоутробного життя і триває до 1 тижня життя поза материнським організмом 
  3930.  Повна транспозиція легеневої артерії і аорти відноситься до: 
  3931.  Фетопатій 
  3932.  Патології посліду 
  3933.  Родової травми 
  3934.  * Ембріопатій 
  3935.  Перинатальної патології 
  3936.  Позаматкова вагітність є проявом: 
  3937.  гаметопатії;
  3938.  * бластопатії;
  3939.  ембріопатії;
  3940.  інфекційної фетопатії;
  3941.  неінфекційної фетопатії. 
  3942.  Полідактіліязбільшення числа пальців, відноситься до: 
  3943.  * Фетопатій 
  3944.  Патології посліду 
  3945.  Родової травми 
  3946.  Перинатальної патології 
  3947.  Ембріопатій 
  3948.  Полікістоз печінки - множинні кісти різних розмірів, зустрічається із полікістозом нирок і підшлункової залози, відноситься до: 
  3949.  * Ембріопатій 
  3950.  Фетопатій 
  3951.  Патології посліду 
  3952.  Родової травми 
  3953.  Перинатальної патології 
  3954.  Пологова травма (пошкодження тканин і органів плода механічними силами) виникає: 
  3955.  Перед пологами 
  3956.  * Під час пологів 
  3957.  Після пологів 
  3958.  Як наслідок пологів 
  3959.  
  3960.  Пологова травма печінки характеризується: 
  3961.  * Розривом паренхіми та утворенням масивних субкапсулярних гематом 
  3962.  Розвитком мускатної печінки 
  3963.  Синдромом Бада-Хіарі 
  3964.  Гепатаргії 
  3965.  Гострим гепатитом 
  3966.  Порушення всмоктування вітаміну В12 або фолієвої кислоти лежить в основі наступних анемій: 
  3967.  * Дефіцитних анемій 
  3968.  Гіпопластичних анемій 
  3969.  Апластичниї анемій 
  3970.  Гемолітичних анемій 
  3971.  Гіпохромних анемій 
  3972.  Пошкодження кісток черепа у вигляді вдавлень, тріщин, або переломів частіше всього виникає при: 
  3973.  Стрімких пологах 
  3974.  Затяжних пологах 
  3975.  * При накладанні акушерських щипців 
  3976.  Вадах розвитку таза 
  3977.  Вадах розвитку плода 
  3978.  При позаматковій вагітності у стінці маткової труби утворився невеликий отвір, який тампонувався згортками крові. Як називається таке ускладнення?
  3979.  Кровяний занесок 
  3980.  * Прикритий розрив 
  3981.  Міхурцевий занесок 
  3982.  Неповний трубний аборт 
  3983.  Повний трубний аборт 
  3984.  При яких параметрах новонароджені вважаються недоношеними: 
  3985.  Маса менше 2560гр, а довжина менше 45 см. 
  3986.  Маса менше 2600гр, а довжина менше 45 см. 
  3987.  * Маса менше 2500гр, а довжина менше 45 см. 
  3988.  Маса менше 2700гр, а довжина менше 45 см. 
  3989.  Маса менше 2800гр, а довжина менше 45 см. 
  3990.  При яких анеміях відбувається порушення всмоктування вітаміну В12 або фолієвої кислоти: 
  3991.  * Дефіцитних анемій 
  3992.  Гіпопластичних анемій 
  3993.  Апластичниї анемій 
  3994.  Гемолітичних анемій 
  3995.  Гіпохромних анемій 
  3996.  Прирощення плаценти залежить від глибокої імплантації бластоцисти (більша половина поверхні бластоцисти), призводить до вростання ворсин хоріона на більшу або меншу глибину в ендометрій або в міометрій. Які основні ускладнення цієї недуги?
  3997.  Реактивні зміни 
  3998.  Хронічна інтоксикація 
  3999.  * Маткова кровотеча 
  4000.  Плацентарний поліп 
  4001.  Аденгоміоз 
  4002.  Прирощення плаценти залежить від глибокої імплантації бластоцисти (більша половина поверхні бластоцисти), призводить до вростання ворсин хоріона на більшу або меншу глибину в ендометрій або в міометрій. При крайовому передчасному відшаруванні, між материнською частиною плаценти та стінкою матки відмічається кровотеча. Плід при цьому: 
  4003.  Народжується здоровим 
  4004.  Народжується в гострій гіпоксії 
  4005.  Народжується в хронічній гіпоксії 
  4006.  * Гине від внутрішньоутробної гіпоксії 
  4007.  Народжується з вадами 
  4008.  Причинами пологової травми плода, закладеними в стані самого плода є всі, окрім: 
  4009.  Ембріопатії (вади розвитку)
  4010.  Фетопатії (геморагічний синдром)
  4011.  Недоношеність 
  4012.  Переношеність 
  4013.  * Мертвонародженість 
  4014.  Причинами пологової травми плода, закладеними в стані самого плода, під час пологів є усі перераховані, окрім: 
  4015.  Висока проникливість судин 
  4016.  Недостача протромбіну крові 
  4017.  Дефіцит вітамінів К і Р 
  4018.  Мягкість кісток черепа 
  4019.  * Дефіцит вітаміну С 
  4020.  Причинами пологової травми плода, закладеної в динаміці пологів є всі, окрім: 
  4021.  * Стрімкі пологи 
  4022.  Ригідність тканин родового каналу 
  4023.  Викривлення тазу 
  4024.  Пухлини родових шляхів 
  4025.  Маловоддя 
  4026.  Причинами пологової травми плода, закладеної в динаміці пологів є всі, окрім: 
  4027.  * Тривалі пологи 
  4028.  Ригідність тканин родового каналу 
  4029.  Викривлення тазу 
  4030.  Пухлини родових шляхів 
  4031.  Маловоддя 
  4032.  Причинами пологової травми плода, закладеної в родових шляхах матері є всі, окрім: 
  4033.  Ригідність тканин родового каналу 
  4034.  Викривлення тазу 
  4035.  Пухлини родових шляхів 
  4036.  Маловоддя 
  4037.  * Тривалі пологи 
  4038.  Прогресуючий масивний фіброзускладнення антракозу, може виникати, як наслідок наступних чинників, окрім: 
  4039.  Кількості вдихуваного з вугільним пилом кремнію і кварцу 
  4040.  Супутнє інфікування туберкульозною палочкою 
  4041.  Розвиток реакції гіперчутливості, зумовленої загибеллю макрофагів 
  4042.  Розвиток фіброзу, пов'язаний з відкладанням імунних комплексів 
  4043.  * Розвиток бронхопневмонії 
  4044.  Реакція легеневої тканини до пилу різного складу може проявлятись у всіх випадках , окрім: 
  4045.  Інертною, при звичайному пневмоконіозі шахтарів 
  4046.  Фіброзуючою, при масивному прогресивному азбестозі 
  4047.  Алергічною, при екогенному алергічному пневмоніті 
  4048.  * Запальною, із розвитком фібринозного запалення 
  4049.  Неопластичною, мезотеліома і рак легені при азбестозі 
  4050.  Родова пухлина мягких тканин плода виникає внаслідок: 
  4051.  Хронічної гіпоксії плода 
  4052.  * Різниці між внутрішньоматковим і атмосферним тиском 
  4053.  Гострої гіпоксії плода 
  4054.  Вад розвитку 
  4055.  Внітрішньоутробного інфікування 
  4056.  Родова пухлина мягких тканин плода спостерігається в передлежачій частині тіла плода частіше всього спостерігається в: 
  4057.  На спині 
  4058.  На животі 
  4059.  На ногах 
  4060.  * В тімяній та потиличних долях 
  4061.  На руках 
  4062.  Родова пухлина мягких тканин плода спостерігається в передлежачій частині тіла плода частіше всього спостерігається в: 
  4063.  На спині 
  4064.  На животі 
  4065.  На ногах 
  4066.  * В ділянці лиця 
  4067.  На руках 
  4068.  Родова пухлина мягких тканин плода зникає на: 
  4069.  * 1-2 добу 
  4070.  3-4 добу 
  4071.  4-5 добу 
  4072.  5-6 добу 
  4073.  6-7 добу 
  4074.  Розрив яких мязів новонародженого призводить до розвитку кривошиї у новонароджених : 
  4075.  Трапецієвидного мяза 
  4076.  Довгого мяза шиї 
  4077.  * Грудиноключично-соскоподібного 
  4078.  Піднімача лопатки 
  4079.  Драбинчасті мязи 
  4080.  Системна гіпоплазія мязової тканини відноситься до: 
  4081.  * Фетопатій 
  4082.  Патології посліду 
  4083.  Родової травми 
  4084.  Перинатальної патології 
  4085.  Ембріопатій 
  4086.  Стеноз і атрезія легеневої артерії спостерігаєтьься при заміщенні перегородки артеріального стовбура вправо, часто зустрічається із дефектом міжшлуночкової перегородки і є проявом: 
  4087.  Фетопатій 
  4088.  Патології посліду 
  4089.  Родової травми 
  4090.  * Ембріопатій 
  4091.  Перинатальної патології 
  4092.  Фетальний муковісцидоз ( кістозний фіброз підшлункової залози) відноситься до: 
  4093.  Реактивних змін 
  4094.  Ембріопатій 
  4095.  Вад розвитку 
  4096.  * Неінфекційних фетопатій 
  4097.  Інфекційних фетопатій 
  4098.  Фетопатіяпатологія фетального періоду, на протязі якого закінчується основна тканинна диференціація органів і формування плаценти, має період від: 
  4099.  Від 71 по 280 день 
  4100.  * Від 72 по 280 день 
  4101.  Від 73 по 280 день 
  4102.  Від 74 по 280 день 
  4103.  Від 75 по 280 день 
  4104.  Фіброеластоз ендокарда ( в ендокарді та в субендокардіальному відділі міокарду склероз з переважанням еластичних волокон) відноситься до: 
  4105.  Реактивних змін 
  4106.  Ембріопатій 
  4107.  * Неінфекційних фетопатій 
  4108.  Інфекційних фетопатій 
  4109.  Вад розвитку 
  4110.  Фіналом антракозу є: 
  4111.  Пневмофіброз 
  4112.  Гостра пневмонія 
  4113.  Хронічна бронхопневмонія 
  4114.  * «Стільникові» легені 
  4115.  Туберкульоз легенів 
  4116.  Характеристика кровяного занеску 
  4117.  Кровотеча в порожнину труби 
  4118.  Кровотеча в черевну порожнину 
  4119.  Маткова кровотеча 
  4120.  Розрив яйника 
  4121.  * Плід що загинув та його оболонки залишаються в порожнині труби 
  4122.  Характеристика повного трубного аборту 
  4123.  Кровотеча в порожнину труби 
  4124.  Маткова кровотеча 
  4125.  Розрив яйника 
  4126.  Плід що загинув та його оболонки залишаються в порожнині труби 
  4127.  * Плід що загинув та його оболонки попадають в черевну порожнину 
  4128.  Хвороба гіалінових мембран легенів відноситься до: 
  4129.  Антенатальної патології 
  4130.  Інтранатальної патології 
  4131.  Постнатальної патології 
  4132.  * Пневмопатій 
  4133.  
  4134.  Хвороба Гіршпрунгасегментарний агангліоз (відсутність нейронівміжмязового сплетеннянижнього відрізку сигмовидної і прямої кишки) відноситься до: 
  4135.  Фетопатій 
  4136.  * Ембріопатій 
  4137.  Патології посліду 
  4138.  Родової травми 
  4139.  Перинатальної патології 
  4140.  Чим характеризується гемолітична хвороба новонароджених: 
  4141.  Розвитком мускатної печінки 
  4142.  Синдромом Бада-Кіарі 
  4143.  Гепатаргією 
  4144.  Гострим гепатитом 
  4145.  * Вродженою анемією 
  4146.  Чим характеризується гемолітична хвороба новонароджених: 
  4147.  Розвитком мускатної печінки 
  4148.  Синдромом Бада-Кіарі 
  4149.  Гепатаргії 
  4150.  Гострим гепатитом 
  4151.  * Загальним вродженим набряком 
  4152.  Чим характеризується геморагічна хвороба новонароджених: 
  4153.  * Внутрішніми і зовнішніми крововиливами 
  4154.  Зменшенням обєму циркулюючої крові 
  4155.  Внутрішньосудинним гемолізом 
  4156.  Позасудинним гемолізом 
  4157.  - 
  4158.  Чим характеризується пологова травма печінки: 
  4159.  * Розривом паренхіми та утворенням масивних субкапсулярних гематом 
  4160.  Розвитком мускатної печінки 
  4161.  Синдромом Бада-Хіарі 
  4162.  Гепатаргії 
  4163.  Гострим гепатитом 
  4164.  Що є важким ускладненням післяпологової жовтяниці у новонароджених: 
  4165.  Розвиток мускатної печінки 
  4166.  Синдром Бада-Кіарі 
  4167.  Гепатаргія 
  4168.  Гострий гепатит 
  4169.  * Білірубінова енцефалопатія 
  4170.  Що є важким ускладненням післяпологової жовтяниці у мозку новонароджених: 
  4171.  Крововиливи мозку 
  4172.  Крововиливи у бокові шлуночки 
  4173.  Гранулематозне запалення 
  4174.  * Ядерна жовтяниця 
  4175.  Гострий гепатит 
  4176.  Що є проявом позаматкової вагітності: 
  4177.  гаметопатії;
  4178.  * бластопатії;
  4179.  ембріопатії;
  4180.  інфекційної фетопатії;
  4181.  неінфекційної фетопатії. 
  4182.  Що є фіналом антракозу : 
  4183.  Пневмофіброз 
  4184.  Гостра пневмонія 
  4185.  Хронічна бронхопневмонія 
  4186.  * Формування легеневого серця 
  4187.  Туберкульоз легенів 
  4188.  Що не є вродженою вадою нирок: 
  4189.  Агенезія нирок 
  4190.  Гіпоплазія нирок 
  4191.  Дисплазія нирок 
  4192.  * Вторинно-зморщена нирка 
  4193.  Полікістоз нирок 
  4194.  Що не є крововиливом в мозкові оболонки: 
  4195.  Епідуральні 
  4196.  Субдуральні 
  4197.  Субарахноїдальні 
  4198.  Інтрацеребральні 
  4199.  * Субцеребральні 
  4200.  Що розуміють під виразом гематоцелеце крововилив у : 
  4201.  * Оболонки яєчка 
  4202.  Мозкові оболонки 
  4203.  Кіста, заповнена кровю 
  4204.  Під капсулу печінки 
  4205.  Під капсулу селезінки 
  4206.  Що таке гематоцелеце крововилив у : 
  4207.  * Оболонки яєчка 
  4208.  Мозкові оболонки 
  4209.  Кіста, заповнена кровю 
  4210.  Під капсулу печінки 
  4211.  Під капсулу селезінки 
  4212.  Що таке ембріопатії- 
  4213.  * Патологія ембріонального періоду з 16 дня вагітності 
  4214.  Патологія ембріонального періоду з 20 дня вагітності 
  4215.  Патологія ембріонального періоду з 40 дня вагітності 
  4216.  Патологія ембріонального періоду з 52 дня вагітності 
  4217.  Патологія ембріонального періоду з 58 дня вагітності 
  4218.  Що таке кефалогематома: 
  4219.  Крововилив в мозок 
  4220.  Крововилив в мякі мозкові оболонки 
  4221.  * Крововилив під надкісницю кісток черепа 
  4222.  Крововилив під шкіру 
  4223.  - 
  4224.  Що являє собою двійна вада розвитку (двійчасті виродки): 
  4225.  гаметопатії;
  4226.  * бластопатії;
  4227.  ембріопатії;
  4228.  інфекційної фетопатії;
  4229.  неінфекційної фетопатії. 
  4230.  Як називається плід, який народився в терміні вагітності менше 22 тижнів з масою меншою ніж 500грамів називається: 
  4231.  Ембріон 
  4232.  * Викидень 
  4233.  Недоношений плід 
  4234.  Переношений плід 
  4235.  Мертвонароджений плід 
  4236.  Як називається процес, коли ворсини плаценти кістозно перероджуються, їх кількість різко збільшується, перетворюючись у конгломерат у вигляді виноградної лози: 
  4237.  * Пузирний занесок 
  4238.  Передчасні пологи 
  4239.  Пізній аборт 
  4240.  Викидень 
  4241.  Трубна вагітність 
  4242.  Як називається смертність дітей в перші 7 днів після народження: 
  4243.  * Перинатальна смертність 
  4244.  Інтранатальну 
  4245.  Постнатальну 
  4246.  Неонатальну 
  4247.  - 
  4248.  Як називають аборт проведений поза межами медичного закладу: 
  4249.  Септичний аборт 
  4250.  * Кримінальний аборт 
  4251.  Штучний борт 
  4252.  Пузирний занесок 
  4253.  Деструюючий пузирний занесок 
  4254.  Як називають виділення плоду із матки від 28 до 37 тижнів: 
  4255.  Викидень 
  4256.  Пізній аборт 
  4257.  Ранній аборт 
  4258.  * Передчасні пологи 
  4259.  Кримінальний аборт 
  4260.  Як називають дитячу смертність до пологів: 
  4261.  Неонатальною 
  4262.  Інтранатальною 
  4263.  * Антенатальною 
  4264.  неонатальною 
  4265.  - 
  4266.  Як називають дитячу смертність під час акту пологів: 
  4267.  Неонатальною 
  4268.  * Інтранатальною 
  4269.  Антенатальною 
  4270.  Постнатальною 
  4271.  - 
  4272.  Як називають переривання вагітності та виділення плоду із матки раніше 14 тижнів від моменту зачаття: 
  4273.  Викидень 
  4274.  Пізній аборт 
  4275.  * Ранній аборт 
  4276.  Передчасні пологи 
  4277.  Кримінальний аборт 
  4278.  Яка з перерахованих патологій не відноситься до вроджених вад нирок: 
  4279.  Агенезія нирок 
  4280.  Гіпоплазія нирок 
  4281.  Дисплазія нирок 
  4282.  * Вторинно-зморщена нирка 
  4283.  Полікістоз нирок 
  4284.  Яка інфекційна хвороба плодів і новонароджених, виникає внаслідок внутрішньоутробного інфікування шляхом передачі через матково-плацентарний барєр: 
  4285.  * простий герпес 
  4286.  ревматизм 
  4287.  остеомієліт 
  4288.  черевний тиф 
  4289.  сказ 
  4290.  Яка інфекційна хвороба плодів і новонароджених, виникає внаслідок внутрішньоутробного інфікування шляхом передачі через матково-плацентарний барєр: 
  4291.  * краснуха 
  4292.  ревматизм 
  4293.  остеомієліт 
  4294.  черевний тиф 
  4295.  сказ 
  4296.  Яка інфекційна хвороба плодів і новонароджених, виникає внаслідок внутрішньоутробного інфікування шляхом передачі через матково-плацентарний барєр: 
  4297.  * ВІЛ 
  4298.  ревматизм 
  4299.  остеомієліт 
  4300.  черевний тиф 
  4301.  сказ 
  4302.  Яка інфекційна хвороба плодів і новонароджених, виникає внаслідок внутрішньоутробного інфікування шляхом передачі через матково-плацентарний барєр: 
  4303.  * ентеровірусна інфекція 
  4304.  ревматизм 
  4305.  остеомієліт 
  4306.  черевний тиф 
  4307.  сказ 
  4308.  Яка патологія не відноситься до вроджених вад нирок: 
  4309.  Агенезія нирок 
  4310.  Гіпоплазія нирок 
  4311.  Дисплазія нирок 
  4312.  * Вторинно-зморщена нирка 
  4313.  Полікістоз нирок 
  4314.  Яка причина пологової травми плода не закладена в стані самого плода: 
  4315.  Ембріопатії (вади розвитку)
  4316.  Фетопатії (геморагічний синдром)
  4317.  Недоношеність 
  4318.  Переношеність 
  4319.  * Мертвонародженість 
  4320.  Яке важке ускладнення післяпологової жовтяниці розвивається у мозку новонароджених: 
  4321.  Крововиливи мозку 
  4322.  Крововиливи у бокові шлуночки 
  4323.  Гранулематозне запалення 
  4324.  * Ядерна жовтяниця 
  4325.  Гострий гепатит 
  4326.  Яке джерело зараження людини токсоплазмозом (інфекція передається через матково-плацентарний барєр до плода): 
  4327.  Велика рогата худоба 
  4328.  Коні 
  4329.  * Собаки, коти 
  4330.  Свині 
  4331.  Вівці 
  4332.  Який період має фетопатіяпатологія фетального періоду, на протязі якого закінчується основна тканинна диференціація органів і формування плаценти: 
  4333.  Від 71 по 280 день 
  4334.  * Від 72 по 280 день 
  4335.  Від 73 по 280 день 
  4336.  Від 74 по 280 день 
  4337.  Від 75 по 280 день 
  4338.  Який пил є найбільш небезпечними при розвитку пневмоконіозів , часточки якого є меншими: 
  4339.  * 2-3 мкм 
  4340.  3-4 мкм 
  4341.  5-6 мкм 
  4342.  7-8 мкм 
  4343.  8-9 мкм 
  4344.  Який плід вважається життєздатним?
  4345.  Масою 960грамів, довжиною 35см 
  4346.  Масою 970грамів, довжиною 35см 
  4347.  Масою 980грамів, довжиною 34см 
  4348.  Масою 1000грамів, довжиною 30см 
  4349.  * Масою 1000грамів, довжиною 35см 
  4350.  Який процес включає ембріопатії- 
  4351.  * Патологія ембріонального періоду з 16 дня вагітності 
  4352.  Патологія ембріонального періоду з 20 дня вагітності 
  4353.  Патологія ембріонального періоду з 40 дня вагітності 
  4354.  Патологія ембріонального періоду з 52 дня вагітності 
  4355.  Патологія ембріонального періоду з 58 дня вагітності 
  4356.  Які бактерії вражають плід шляхом передачі через матково-плацентарний барєр: 
  4357.  Ентеровірусна інфекція 
  4358.  В- гемолітичний стрептокок 
  4359.  збудник остеомієліту 
  4360.  вірус краснухи 
  4361.  * мікобактерія туберкульозу 
  4362.  Які найбільш важкі вади розвитку дитини виникають при пошкодженні в початку закладки нервової трубки: 
  4363.  * 3-4 тиждень внутрішньоутробного розвитку 
  4364.  5-6 тиждень внутрішньоутробного розвитку 
  4365.  7-8 тиждень внутрішньоутробного розвитку 
  4366.  9-10 тиждень внутрішньоутробного розвитку 
  4367.  11-12 тиждень внутрішньоутробного розвитку 
  4368.  Які основні морфологічні структури є ознаками вагітності?
  4369.  Залозиста гіперплазія ендометрію 
  4370.  * Плацентарний поліп 
  4371.  Ворсини хоріона та децидуальні клітини 
  4372.  Залозисто-кістозна гіперплазія 
  4373.  Ендоцервікоз 
  4374.  Вкажіть ускладнення, яке ймовірно розвинеться у пацієнта з атеросклерозом мозкових артерій 
  4375.  менінгоенцефаліт 
  4376.  гідроцефалія 
  4377.  * ішемічний інсульт 
  4378.  атрофія коркових структур 
  4379.  крововилив в речовину мозку 
  4380.  Гістологічно в міокарді: повнокрів'я, в стромі значна кількість дрібних одноядерних клітин, розсуваючих кардіоміоцити. Виявлені морфологічні зміни свідчать про: 
  4381.  венозне повнокрів'я 
  4382.  * негнійний проміжний міокардит 
  4383.  кардіосклероз 
  4384.  інфаркт міокарда 
  4385.  жирову дистрофію міокарда 
  4386.  З огляду на макроскопічну характеристику в міокарді , як правило, зустрічається такий вид інфаркту 
  4387.  Геморагічний 
  4388.  * Білий з геморагічним вінчиком 
  4389.  Білий 
  4390.  Змішаний 
  4391.  Червоний 
  4392.  За наявності гострої аневризми серця в перикарді виявляють наступні морфологічні зміни 
  4393.  Тромботичні відкладання 
  4394.  Гемоперикардіум 
  4395.  Злуки між листками перикарда 
  4396.  * Фібринозний перикардит 
  4397.  Панцирне серце 
  4398.  Камери обидвох шлуночків серця виповнені тромботичними масами. Що стало причиною їх виникнення?
  4399.  Серцева недостатність, застій крові 
  4400.  Посилення згортальної функції крові 
  4401.  Інфаркт міокарда 
  4402.  * Фібриляція шлуночків 
  4403.  Хронічна серцева недостатність 
  4404.  Після 60 років еластичність судин змінюється наступним чином: 
  4405.  Знижується на 30% 
  4406.  Збільшується на 10% 
  4407.  Знижується незначно 
  4408.  Не змінюється 
  4409.  * Знижується на 50% 
  4410.  Вкажіть , чим характеризується альтеративно-ексудативна фаза розвитку ревматичної гранульоми : 
  4411.  накопиченням нейтрофілів , лімфоцитів, гістіоцитів 
  4412.  ?
  4413.  * накопиченням навколо вогнища фібриноїдного некрозу макрофагів 
  4414.  накопиченням лімфоцитів і утворенням фолікулів 
  4415.  накопиченням лімфоцитів і утворенням фолікулів з центрами розмноження 
  4416.  Патологічна анатомія при анкілозуючому спондилоартриті характеризується розвитком: 
  4417.  * деструктивно-запальних змін у тканинах дрібних суглобів хребта з руйнацією суглобового хряща і формуванням кісткових анкілозів 
  4418.  ?
  4419.  запальних змін у тканинах великих суглобів з руйнацією суглобового хряща 
  4420.  деструктивно-запальних змін у тканинах навколо хребта 
  4421.  деструктивно-запальних змін у тканинах дрібних суглобів хребта без руйнації 
  4422.  Патологічна анатомія системного червоного вівчака характеризується розвитком фібриноїдних змін: 
  4423.  * у стінках судин мікроциркуляторного русла з виникненням васкулітів 
  4424.  у шкірі з виникненням дерматозів 
  4425.  у суглобах з виникненням анкілозів 
  4426.  аорті 
  4427.  у шкірі і суглобах з виникненням анкілозуючих дерматозів 
  4428.  При дерматоміозиті в серці спостерігається дистрофія кардіоміоцитів, проміжний міокардит і патологічний процес закінчується: 
  4429.  * дифузним кардіосклерозом, атрофією кардіоміоцитів 
  4430.  частковою регенерацією кардіоміоцитів 
  4431.  ?
  4432.  патологічною регенерацією кардіоміоцитів 
  4433.  осередковим еластофіброзом 
  4434.  При ревматоїдному артриті у хворих пошкоджується, головним чином, сполучна тканина: 
  4435.  * капсули суглобів 
  4436.  серця 
  4437.  нирок 
  4438.  капсули нирок 
  4439.  ?
  4440.  При ревматоїдному спондиліті часто причиною смерті є розвиток в нирках: 
  4441.  * амілоїдозу 
  4442.  полікістозу 
  4443.  пієлонефриту 
  4444.  гломерулонефриту 
  4445.  ?
  4446.  При системній склеродермії в легенях відмічається ущільнення за рахунок: 
  4447.  * дифузного фіброзу, потовщення міжальвеолярних перетинок 
  4448.  дифузної емфіземи 
  4449.  обструктивних змін у бронхах 
  4450.  набряку 
  4451.  склерозу 
  4452.  У селезінці при системному червоному вівчаку знаходять: 
  4453.  загальний склероз 
  4454.  * периартеріальнийцибулинний склероз
  4455.  периваскулярнийцибулинний склероз
  4456.  периартеріальнийцибулинний фіброз
  4457.  периартеріальнийцибулинний гіаліноз
  4458.  У серці хворих на системний червоний вічак розвивається: 
  4459.  сепсис 
  4460.  * небактеріальний бородавчастий ендокардит Лібмана-Сакса 
  4461.  бактеріальний вальвуліт 
  4462.  бактеріальний бородавчастий ендокардит 
  4463.  небактеріальний фібропластичний ендокардит 
  4464.  У шкірі при системному червоному вівчаку спостерігається : 
  4465.  запалення 
  4466.  * еритема 
  4467.  лейкодерма 
  4468.  ксеродерма 
  4469.  гіпермеланоз 
  4470.  Чим морфологічно проявляється стадія гранулематозу при ревматизмі: 
  4471.  * клітинною запальною реакцією 
  4472.  монокінною реакцією 
  4473.  цитокінною реакцією 
  4474.  поліморфно- клітинною реорганізацією запалення 
  4475.  ?
  4476.  Чим проявляється вогнищевий ексудативний інтерстиціальний міокардит: 
  4477.  * у незначній вогнищевій інфільтрації інтерстицію лімфоцитами, гістіоцитами і нейтрофілами 
  4478.  у значній вогнищевій інфільтрації інтерстицію лімфоцитами 
  4479.  у незначній вогнищевій інфільтрації інтерстицію еозинофілами 
  4480.  у незначній вогнищевій інфільтрації інтерстицію плазматичними клітинами 
  4481.  ?
  4482.  Чим характеризується альтеративно-ексудативна фаза розвитку ревматичної гранульоми : 
  4483.  накопиченням нейтрофілів , лімфоцитів, гістіоцитів 
  4484.  накопиченням лімфоцитів і утворенням фолікулів з центрами розмноження 
  4485.  * накопиченням навколо вогнища фібриноїдного некрозу макрофагів 
  4486.  накопиченням лімфоцитів і утворенням фолікулів 
  4487.  накопиченням лімфоцитів і утворенням фолікулів з центрами розмноження 
  4488.  Чим характеризується дифузний ексудативний інтерстиціальний міокардит : 
  4489.  * значною інфільтрацією інтерстицію лімфоцитами, гістіоцитами, нейтрофілами та еозинофілами при наявності поодиноких гранульом АшофТалалаєва 
  4490.  незначною інфільтрацією інтерстицію лімфоцитами, гістіоцитами, нейтрофілами та еозинофілами при наявності поодиноких гранульом АшофТалалаєва 
  4491.  значною інфільтрацією інтерстицію лімфоцитами при наявності поодиноких гранульом АшофТалалаєва 
  4492.  ?
  4493.  незначною інфільтрацією інтерстицію нейтрофілами при наявності поодиноких гранульом АшофТалалаєва 
  4494.  Чим характеризується дифузний ендокардит як вид ревматичного клапанного ендокардиту : 
  4495.  ?
  4496.  * мукоїдним набряком сполучної тканини без пошкодження ендотелію 
  4497.  фібриноїдним некрозом сполучної тканини і ендотелію 
  4498.  фібриноїдним набряком сполучної тканини і пошкодженням ендотелію 
  4499.  гіалінозом сполучної тканини і ендотелію 
  4500.  Який вид дистрофії включає в себе дезорганізація сполучної тканини при ревматичних хворобах: 
  4501.  ?
  4502.  * фібриноїдний набряк і некроз 
  4503.  гіаліново- крапельну дистрофію 
  4504.  амілоїдоз 
  4505.  вакуольну дистрофію 
  4506.  Клінічний синдром характерний для амілоїдозу нирок 
  4507.  Гепаторенальний 
  4508.  Синдром Лоу 
  4509.  Синдром Альпорта 
  4510.  * Нефротичний 
  4511.  Нефритичний 
  4512.  Клінічний синдром, який розвивається при мембранозній нефропатії 
  4513.  Синдром Казабаха-Меритана 
  4514.  Синдром Іщенко-Кушінга 
  4515.  * Нефротичний синдром 
  4516.  Синдром Віллебранта-Юргенса 
  4517.  Синдром Бернара-Сульє 
  4518.  Крововиливи в головному мозку при хронічному пієлонефриті виникають внаслідок: 
  4519.  * нефрогенної артеріальної гіпертензії 
  4520.  нефрогенної атеросклеротичної гіпертонії 
  4521.  нефротичної дистонії 
  4522.  артеріальної гіпертензії 
  4523.  ?
  4524.  Перехід запального процесу при гострому пієлонефриті на приниркову клітковину називається: 
  4525.  * паранефрит 
  4526.  піонефрит 
  4527.  піонефроз 
  4528.  папілонекроз 
  4529.  ?
  4530.  У хворих з бронхіальною астмою порушення дихання проявляється у вигляді: 
  4531.  * повторних приступів задишки 
  4532.  апноє 
  4533.  брадипноє 
  4534.  приступів кашлю 
  4535.  брадипноє та приступів кашлю 
  4536.  У хворого виразковою хворобою при кровотечі спостерігається блювота: 
  4537.  меленою 
  4538.  з тенезмами 
  4539.  * “кавовою гущею
  4540.  з судомами 
  4541.  з домішками жовчі 
  4542.  У хворого виразковою хворобою при кровотечі спостерігається блювотакавовою гущею, колір її зумовлений наявністю: 
  4543.  солянокислого гемосидерину;
  4544.  соляного гематоїдину;
  4545.  * солянокислого гематину;
  4546.  солянокислого гемомеланіну 
  4547.  солянокислого гематопорфірину 
  4548.  У хворого виразковою хворобою при кровотечі спостерігається блювота: 
  4549.  з судомам;
  4550.  * “кавовою гущею”;
  4551.  меленою;
  4552.  калом;
  4553.  з тенезмам;. 
  4554.  У хворого виразковою хворобою при кровотечі спостерігається блювота: 
  4555.  меленою 
  4556.  з тенезмами 
  4557.  * “кавовою гущею
  4558.  з судомами 
  4559.  з домішками жовчі 
  4560.  Пентада Фалло (дефект міжшлуночкової перегородки, звуження легеневої артерії, декстрапозиція аорти, гіпертрофія правого шлуночка, дефект міжпередсердної перегородки) відноситься до: 
  4561.  Фетопатій 
  4562.  * Ембріопатій 
  4563.  Патології посліду 
  4564.  Родової травми 
  4565.  Перинатальної патології 
  4566.  Переривання вагітності та виділення плоду із матки раніше 14 тижнів від моменту зачаття позначають як: 
  4567.  Викидень 
  4568.  Пізній аборт 
  4569.  * Ранній аборт 
  4570.  Передчасні пологи 
  4571.  Кримінальний аборт 
  4572.  Під час позаматкової вагітності у стінці маткової труби утворився невеликий отвір, який тампонувався згортками крові. Як називається таке ускладнення?
  4573.  Кровяний занесок 
  4574.  * Прикритий розрив 
  4575.  Міхурцевий занесок 
  4576.  Неповний трубний аборт 
  4577.  Повний трубний аборт 
  4578.  Під час пологів із усіх кісток скелету новонародженого переломи частіше всього виникають у : 
  4579.  Плечової кістки 
  4580.  Основної кістки 
  4581.  * Ключиці 
  4582.  Тімяної кістки 
  4583.  Таранної кістки 
  4584.  Плід, який народився в терміні вагітності менше 22 тижнів з масою меншою ніж 500грамів називається: 
  4585.  Ембріон 
  4586.  * Викидень 
  4587.  Недоношений плід 
  4588.  Переношений плід 
  4589.  Мертвонароджений плід 
  4590.  При мікроскопічному дослідженні ендометрію виявлено ворсини хоріону, згортки крові, децидуальну тканину. Який процес розвивається?
  4591.  Залозиста гіперплазія ендометрію 
  4592.  Залозисто-кістозна гіперплазія ендометрію 
  4593.  * Плацентарний поліп 
  4594.  Фіброзний поліп 
  4595.  Аденоматозний поліп 
  4596.  При мікроскопічному дослідженні ендометрію виявлено дифузну лейкоцитарну інфільтрацію. Який процес розвивається?
  4597.  Плацентарний поліп 
  4598.  Хоріонепітеліома 
  4599.  * Ендометрит 
  4600.  Септичний ендометрит 
  4601.  Залозиста гіперплазія ендометрію 
  4602.  Смертність дітей в перші 7 днів після народження називають: 
  4603.  * Перинатальна смертність 
  4604.  Інтранатальну 
  4605.  Постнатальну 
  4606.  Неонатальну 
  4607.  
  4608.  Травма спинного мозку новонароджених спостерігається при пошкодженні: 
  4609.  * Хребта, повязаними із акушерськими маніпуляціями 
  4610.  При стрімких пологах 
  4611.  При затяжних пологах 
  4612.  При вадах розвитку плода 
  4613.  При вадах розвитку таза 
  4614.  Тріада Фалло (дефект міжшлуночкової перегородки, стеноз легеневої артерії, гіпертрофія правого шлуночка) відноситься до: 
  4615.  Фетопатій 
  4616.  Патології посліду 
  4617.  Родової травми 
  4618.  Перинатальної патології 
  4619.  * Ембріопатій 

Ситуаційні задачі

  1.  В патологоанатомічній практиці для ранньої [до 6 год.] макроскопічної діагностики гострої ішемії міокарда використовують барвник, ефект якого проявляється лише в м'язовій тканині з незруйнованою ферментативною системою. Назвіть барвник ?
  2.  * Толуоідиновий синій 
  3.  Солі тетразолію 
  4.  Конго червоний 
  5.  10% розчин сірчаної кислоти 
  6.  Йодисті сполуки 
  7.  Гiстологiчним дослідженням тканини аорти виявлено - серед гладком'язових клiтин i макрофагiв виявляються клiтини з пiнистою цитоплазмою.Встановлено діагнозатеросклероз аорти. Для якої стадiї атеросклерозу найхарактернiша описана картина: 
  8.  * лiпоїдозу 
  9.  Атерокальцинозу 
  10.  Виразки 
  11.  Атероматозу 
  12.  Лiпосклерозу 
  13.  Мiкроскопiчним дослідженням серця встановлено - вираженi дистрофiчнi i некротичнi змiни кардiомiоцитiв, повнокрiв'я судин, набряк строми з незначною лiмфоцитарною iнфiльтрацiєю.Діагнозміокардит. Який мiокардит має місце 
  14.  Продуктивний. 
  15.  Ексудативний 
  16.  Промiжний 
  17.  Серозний 
  18.  * Альтеративний 
  19.  Мікроскопічним дослідженням міокарда встановлено: рубцева тканина, в міокарді ознаки гіпертрофії та паренхіматозної дистрофії кардіоміоцитів, дифузний дрібновогнищевий кардіосклероз. Ваше заключення?
  20.  інфаркт міокарда 
  21.  * постінфарктний крупновогнищевий кардіосклероз 
  22.  гостра аневризма серця 
  23.  ішемічна дистрофія міокарда 
  24.  хронічна аневризма серця 
  25.  На аутопсiї трупа чоловiка вiком 74 рокiв, пiдвищеного живлення, виявлено, що в iнтимi коронарних, ниркових i стегнових артерiй є велика кiлькiсть жовтуватих, щiльних утворень, якi вибухають в просвiт i рiзко його звужують. Поверхня деяких з них безструктурна, брудного кольору. Якiй стадiї атеросклерозу вiдповiдають деструктивнi змiни деяких бляшок стадiї: 
  26.  атерокальцинозу 
  27.  атероматозу 
  28.  еластофiброзу 
  29.  еластозу 
  30.  * виразки 
  31.  На аутопсiї трупа, в iнтимi черевного вiддiлу аорти визначаються дiлянки жовтуватого кольору, схильнi до злиття, з утворенням плоских довгих смуг, якi не пiдвищуються над її поверхнею. Гiстологiчно - в цих дiлянках серед гладком'язових клiтин i макрофагiв виявляються клiтини з пiнистою цитоплазмою. Для якої стадiї атеросклерозу найхарактернiша описана картина: 
  32.  * Лiпоїдозу 
  33.  Атерокальцинозу 
  34.  Виразки 
  35.  Атероматозу 
  36.  Лiпосклерозу 
  37.  На аутопсії померлого від серцевої недостатності, встановили, що ділянка стінки лівого шлуночка серця стоншена, вибухає назовні, утворена порожнина заповнена тромботичними масами. Мікроскопічно встановлено: рубцева тканина, в міокарді ознаки гіпертрофії та паренхіматозної дистрофії кардіоміоцитів, дифузний дрібновогнищевий кардіосклероз. Ваше заключення?
  38.  інфаркт міокарда 
  39.  постінфарктний крупновогнищевий кардіосклероз 
  40.  гостра аневризма серця 
  41.  ішемічна дистрофія міокарда 
  42.  * хронічна аневризма серця 
  43.  На аутопсії серце померлого вагою до 1000 г, потовщення лівого шлуночка до 2,5 см, правого до 0,6 см; нирки зменшені в розмірі, щільні, поверхня дрібнозерниста, коркова речовина стоншена; мікроскопічно артеріоло-артеріосклероз, нефросклероз. В стовбурі головного мозкугематома. Про яке захворювання йде мова?
  44.  Амілоїдоз нирок 
  45.  * Гіпертонічна хвороба 
  46.  Ревматизм 
  47.  Атеросклероз 
  48.  Ішемічна хвороба серця 
  49.  На аутопсії трупа раптово померлого чоловіка виявлено - нирки зменшені в розмірі, щільні, поверхня дрібнозерниста, коркова речовина стоншена; мікроскопічно артеріоло-артеріосклероз, нефросклероз. В стовбурі головного мозкугематома. Про яке захворювання йде мова?
  50.  Амілоїдоз нирок 
  51.  * Гіпертонічна хвороба 
  52.  Ревматизм 
  53.  Атеросклероз 
  54.  Ішемічна хвороба серця 
  55.  На аутопсії у правій тім'яно-скроневої ділянці головного мозку виявлено вогнище неправильної форми, в'ялої консистенції, сірого кольору. Яка найбільш вірогідна причина розвитку цього процесу?
  56.  * Тромбоз правої середньої мозкової артерії 
  57.  Тромбоз правої передньої мозкової артерії 
  58.  Тромбоз правої задньої мозкової артерії 
  59.  Тромбоз судини м'якої мозкової оболонки 
  60.  Тромбоз базилярної артерії 
  61.  На аутопсії чоловіка померлого на тлі гіпертонічного кризу, патологоантом виявив в головному мозку "іржаву" кісту. Який процес передував даному явищу 
  62.  Абсцес 
  63.  Ішемічний інфаркт 
  64.  Плазморагії 
  65.  * Гематома 
  66.  Діапедезні крововиливи 
  67.  На розтинi мiокард дряблий, порожнини камер серця розширенi. Мiкроскопiчно - вираженi дистрофiчнi i некротичнi змiни кардiомiоцитiв, повнокрiв'я судин, набряк строми з незначною лiмфоцитарною iнфiльтрацiєю. Який мiокардит привiв до недостатностi серцевої дiяльностi?
  68.  Продуктивний. 
  69.  Ексудативний 
  70.  Промiжний 
  71.  Серозний 
  72.  * Альтеративний 
  73.  На розтинi хворого, померлого вiд серцевої недостатностi, виявлене збiльшене серце масою 550 г, фiбринозний перикардит, а також зморщенi, щiльнi нирки масою по 50 г з дрiбнозернистою поверхнею i вираженим гiалiнозом артерiол та клубочкiв. Назвiть основне захворювання. 
  74.  Перикардит 
  75.  * Гiпертонiчна хвороба 
  76.  Кардiомiопатiя 
  77.  Ревматизм 
  78.  Атеросклероз 
  79.  На розтині в головному мозку виявлений набряк, в ділянці підкоркових вузлів правої півкулі - ділянка розм’якшення мозку сіро-червоного кольору, неправильної форми, розмірами 4х4х3 см. Патологічний процес у головному мозку, що обумовив смерть: 
  80.  * Білий інфаркт з геморагічним просоченням 
  81.  Гематома 
  82.  Абсцес 
  83.  Червоний (геморагічний) інфаркт 
  84.  Білий (ішемічний) інфаркт 
  85.  На розтині померлого від серцевої недостатності чоловіка виявлено: серце розширене, дрябле; міокард строкатий, на розрізі нерівномірного кровонаповнення. Гістологічно в міокарді: повнокрів'я, в стромі значна кількість дрібних одноядерних клітин, розсуваючих кардіоміоцити. Виявлені морфологічні зміни свідчать про: 
  86.  венозне повнокрів'я 
  87.  * негнійний проміжний міокардит 
  88.  кардіосклероз 
  89.  інфаркт міокарда 
  90.  жирову дистрофію міокарда 
  91.  На розтині раптово померлого чоловіка в товщі бічної стінки лівого шлуночка виявлено трансмуральну ділянку неправильної форми, сіро-жовтого забарвлення оточену червоним вінчиком. Ваше заключення. 
  92.  кардіосклероз 
  93.  продуктивний міокардит 
  94.  * інфаркт міокарда 
  95.  фібринозний перикардит 
  96.  жирове переродження міокарда 
  97.  На розтині раптово померлої жінки 68 років у правій тім'яно-скроневої ділянці головного мозку виявлено вогнище неправильної форми, в'ялої консистенції, сірого кольору. Вкажіть найбільш ймовірний діагноз 
  98.  геморагічний інсульт 
  99.  * ішемічний інсульт 
  100.  пухлина 
  101.  кіста головного мозку 
  102.  запальна реакція 
  103.  На розтині трупа в аорті виявлено: ділянки жовтуватого кольору, у вигляді смужок, які не підвищуються над поверхнею інтими судини. Діагноз атеросклероз, стадія ліпоїдозу. Вкажіть гістологічну ознаку, яка підтверджує цей діагноз. 
  104.  значна кількість лейкоцитів 
  105.  значна кількість фібробластів 
  106.  * наявність клітин з пінистою цитоплазмою 
  107.  значна кількість тромбоцитів 
  108.  всі вказані ознаки 
  109.  На розтині трупа чоловіка 60 років в міокарді передньої стінки лівого шлуночка серця виявлено сірий неправильної форми щільний інфільтрат 5 х 4 см. з чіткими межами, волокнистої структури. Який патологічний процес виявлено в міокарді?
  110.  * Постінфарктний міокардіосклероз 
  111.  Інфаркт міокарда 
  112.  Дифузний дрібновогнищевий міокардіосклероз 
  113.  Петрифікація міокарда 
  114.  Міокардит 
  115.  На розтині трупа чоловіка, який раптово помер, в загальному стовбурі та біфуркації легеневої артерії знайдені червоні, пухкі маси з гофрованою поверхнею. Назвіть ймовірну причину смерті 
  116.  * Тромбоемболія легеневої артерії 
  117.  Аневризма легеневої аретрії 
  118.  Атерокальциноз артерії 
  119.  Тканинна емболія 
  120.  Мікробна емболія 
  121.  На секції в товщі міокарда виявлено жовто-сіру ділянку, а в коронарній артеріїобтуруючий тромб. Ваш діагноз. 
  122.  Міокардит 
  123.  Жирова дистрофія міокарда 
  124.  Кардіоміопатія 
  125.  Кардіосклероз 
  126.  * Інфаркт міокарда 
  127.  На секції пацієнта, що страждав атеросклерозом судин головного мозку виявлено атрофію кори головного мозку. Назвіть причину атрофії 
  128.  * Ішемічна атрофія 
  129.  Від тиску 
  130.  Нейротична 
  131.  Дисфункціональна 
  132.  Вікова 
  133.  Пiд час операцiї у пацієнта вiком 75 виявлено, що парааортальна клiтковина iмбiбована кров'ю. В черевному вiддiлi аорта мiшкоподiбно вибухає, стiнка її стоншена. В центрi її виявляється дефект з нерiвними краями. Яке захворювання викликало дане ускладнення: 
  134.  Iшемiчна хвороба серця 
  135.  * Атеросклероз 
  136.  Кардiмiопатiя 
  137.  Гiпертонiчна хвороба 
  138.  Системний васкулiт 
  139.  Пiд час секцiї виявлено: в просвiтi коронарної судини крихкi сiро-жовтi маси, що нагадують атероматозний детрит i повнiстю обтурують просвiт судини, в товщi передньої та бiчної стiнок лiвого шлуночка - трансмуральну дiлянку неправильної форми, сiро-жовтого забарвлення, по периферiї оточену геморагiчним вiнцем. Дiагностуйте причину iнфаркту. 
  140.  Ретроградна емболiя 
  141.  Жирова емболiя 
  142.  Тромбоз 
  143.  * Тканинна емболiя 
  144.  Емболiя стороннiми тiлами 
  145.  Пiд час секцiї виявлено: в просвiтi коронарної судини крихкi сiро-жовтi маси, що нагадують атероматозний детрит i повнiстю обтурують просвiт судини. Про яку патологію йдеться 
  146.  геморагічний васкуліт 
  147.  тромбоемболія 
  148.  фіброз інтими судини 
  149.  метастатичне вогнище пухлини 
  150.  * атеросклероз, стадія атероматозу 
  151.  Патологоанатом під час розтину виявив - в iнтимi коронарних, ниркових i стегнових артерiй є велика кiлькiсть жовтуватих, щiльних утворень, якi вибухають в просвiт i рiзко його звужують. Поверхня деяких з них безструктурна, брудного кольору. Вкажіть ймовірну патологію 
  152.  геморагічний васкуліт 
  153.  ДВЗсиндром 
  154.  септикопіємія 
  155.  це ознака раптової смерті 
  156.  * атеросклероз коронарних, ниркових та стегнових артерій 
  157.  Пацієнт помер внаслідок гіпертонічного кризу. Які морфологічні зміни ймовірно виявляться в головному мозку?
  158.  енцефаліт 
  159.  * інфаркт головного мозку 
  160.  діапедезні крововиливи 
  161.  абсцес головного мозку 
  162.  менінгіт 
  163.  Пацієнт, який страждав на гіпертонічну хворобу, раптово помер. На розтині виявлено наступні змінинирки зменшені, щільні з дрібнозернистою поверхнею. Вкажіть ймовірні зміни в артеріолах нирок. 
  164.  обтурація тромбами 
  165.  зміни відсутні 
  166.  * гіаліноз артеріол 
  167.  склероз артеріол 
  168.  всі вказані зміни 
  169.  Під час мікроскопічного дослідження аорти виявлено: вогнищева інфільтрація інтими ліпідами, білками. Ліпіди просочують інтиму та накопичуються у мязових клітинах та макрофагах. Встановіть стадію атеросклерозу. 
  170.  Атероматоз 
  171.  Атерокальциноз 
  172.  Ліпосклероз 
  173.  Доліпідна стадія 
  174.  * Ліпоідоз 
  175.  Під час патологоанатомічного розтину в коронарних артеріях знайдено - атеросклеротичні бляшки з кальцинозом, закриваючі просвіт на 1/3. В товщі міокарда численні дрібні білуваті прошарки сполучної тканини. Як називається процес, виявлений в міокарді?
  176.  Міокардит 
  177.  Постінфарктний кардіосклероз 
  178.  Тигрове серце 
  179.  Інфаркт міокарда 
  180.  * Дифузний кардіосклероз 
  181.  Під час патологоанатомічного розтину виявлено: серце сферичної форми, масою 900 гр., порожнини розширені, в порожнинах пристінкові тромби, коронарні артерії не змінені. Ваш діагноз. 
  182.  Легеневе серце 
  183.  Хронічна ішемічна хвороба серця 
  184.  Аневризма серця 
  185.  * Дилятаційна кардіоміопатія 
  186.  Міокардит 
  187.  Під час розтину чоловіка віком 67 років виявлено збільшене серце, вагою 600 г, стінка лівого шлуночка потовщена до 2,5 см, порожнина шлуночка розширена. Назвіть найбільш ймовірний діагноз. 
  188.  ревматична вада 
  189.  вроджена вада серця 
  190.  вікова атрофія 
  191.  це варіант норми 
  192.  гіпертонічна хвороба серця 
  193.  При гістологічному дослідженні в міокарді виявлено кардіоміоцити позбавлені ядер. Про що свідчать такі зміни?
  194.  Початкові прояви кардіосклерозу 
  195.  Фізіологічна регенерація 
  196.  * Ішемічний некроз 
  197.  Гіперпластичні процеси 
  198.  Інфекційний міокардит. 
  199.  При дослідженні коронарних артерій серця знайдено атеросклеротичні бляшки з кальцинозом, закриваючі просвіт на 1/3. В товщі міокарда численні дрібні білуваті прошарки сполучної тканини. Як називається процес, виявлений в міокарді?
  200.  Міокардит 
  201.  Постінфарктний кардіосклероз 
  202.  Тигрове серце 
  203.  Інфаркт міокарда 
  204.  * Дифузний кардіосклероз 
  205.  При розтині померлого, що страждав на гіпертонічну хворобу, у речовині головного мозку виявлена "іржава кіста". Що передувало виникненню кісти?
  206.  Абсцес 
  207.  Ішемічний інфаркт 
  208.  Плазморагії 
  209.  * Гематома 
  210.  Діапедезні крововиливи 
  211.  При розтині хворого 63 р., що помер від раптової зупинки серця, встановлено, що можливим механізмом смерті є пульмокоронарний рефлекс. Який патологічний процес є причиною його виникнення?
  212.  Жирова емболія 
  213.  Тромбоз системи легеневих мікросудин 
  214.  Повітряна емболія 
  215.  Тканинна емболія 
  216.  * Тромбемболія легеневої артерії 
  217.  Смерть хворого настала від серцевої недостатності. На розтині виявлена значна дилятація камер серця, при гістологічному дослідженні в міокарді виразна паралітична гіперемія капілярів, дістрофічні зміни і міоліз міокардіоцитів, лімфогістіоцитарна інфільтрація міжм'язової строми. Ваш діагноз. 
  218.  Міокардит 
  219.  Інфаркт міокарду 
  220.  Гостра коронарна недостатність 
  221.  Стенокардія 
  222.  * Кардіоміопатія 
  223.  У пацієнта, що страждав на ішемічну хворобу серця, раптово настала смерть. На секції виявлено спазм коронарних та легеневих артерій, а також спазм бронхів. Назвіть причину смерті?
  224.  * Пульмокоронарний рефлекс 
  225.  Кардіогенний шок 
  226.  Бронхоспазм 
  227.  Гемоперикардіум 
  228.  Астматичний статус 
  229.  У померлого в реанімаційному відділенні чоловіка гістологічним дослідженням міокарда виявлено наступне: каріолізис, плазмоліз та цитоліз кардіоміоцитів, фібриноїдний некроз, демаркаційне запалення. Вкажіть ймовірне заключення 
  230.  продуктивний міокардит 
  231.  кардіосклероз 
  232.  дифтеритичне запалення 
  233.  жирова дистрофія серця 
  234.  * інфаркт міокарда 
  235.  У померлого чоловіка гістологічним дослідження міокарда виявлено наявність запального інфільтрату, який складається з гістіоцитів, фібробластів, лімфоцитів та плазмоцитів. Ваше заключення. 
  236.  Свіжий інфаркт міокарда 
  237.  Вогнищевий постінфарктний кардіосклероз 
  238.  * Продуктивний міокардит 
  239.  Розшаровуюча аневризма серця 
  240.  Жирова дистрофія серця. 
  241.  У раптово померлого хворого в коронарній артерії виявлено обтуруючий тромб. Який патологічний процес зумовив смерть?
  242.  * Інфаркт міокарда 
  243.  Хронічна гіпоксія міокарда 
  244.  Пульмокоронарний рефлекс 
  245.  Розрив судини з послідуючою кровотечею 
  246.  Різке підвищення артеріального тиску 
  247.  У хворого 75 років, який довгий час страждав на атеросклероз церебральних судин, на аутопсії у правій тім'яно-скроневої ділянці головного мозку виявлено вогнище неправильної форми, в'ялої консистенції, сірого кольору. Яка найбільш вірогідна причина розвитку цього процесу?
  248.  * Тромбоз правої середньої мозкової артерії 
  249.  Тромбоз правої передньої мозкової артерії 
  250.  Тромбоз правої задньої мозкової артерії 
  251.  Тромбоз судини м'якої мозкової оболонки 
  252.  Тромбоз базилярної артерії 
  253.  У хворого на атеросклероз судин ніг, на шкірі чітко визначається ділянка чорного кольору з мацерацією. Ваш діагноз?
  254.  Трофічна виразка, 
  255.  * Суха гангрена стопи 
  256.  Волога гангрена стопи 
  257.  Застарілий крововилив 
  258.  Флегмона. 
  259.  У хворого, померлого вiд гiпертонiчної хвороби, на розтинi виявлене збiльшене серце масою 600 г з потовщеною до 2 см стiнкою лiвого шлуночка i розширеною порожниною шлуночка. Уточнiть рiзновид пристосувальної перебудови серця. 
  260.  Вiкарна гiпертрофiя 
  261.  Ексцентрична гiпертрофiя 
  262.  Концентрична гiпертрофiя 
  263.  * Ексцентрична атрофiя 
  264.  Вакантна гiпертрофiя 
  265.  У хворої 65 р., яка страждала тромбофлебітом глибоких вен гомілок, раптово померла. На розтині в правому шлуночку серця і основному стовбурі легеневої артерії виявлені щільні тромби, сіро-червоного кольору, з нерівною поверхнею. Який патологічний процес призвів до смерті хворої?
  266.  Больовий шок 
  267.  Гостре венозне повнокрів’я 
  268.  * Пульмокоронарний рефлекс 
  269.  Хронічне венозне повнокрів’я 
  270.  Тромбоемболія дрібних легеневих артерій 
  271.  У хворої 65 років, з діагнозом - тромбофлебіт глибоких вен гомілки, раптово настала смерть. На розтині трупа в загальному стовбурі та біфуркації легеневої артерії знайдені вільнорозташовані червоні пухкі маси з тьмяною гофрованною поверхнеюю. Який патологічний процес в легеневій артерії знайдено патологоанатомом?
  272.  Тромбоз 
  273.  Жирову емболию 
  274.  Емболию чужорідними тілами 
  275.  Тканинну емболію 
  276.  * Тромбоемболію 
  277.  У хворої на гіпертонічну хворобу встановлено гіпертрофічні зміни серця. Яка частина серця матиме найбільший ступінь гіпертрофії. 
  278.  Правий шлуночок 
  279.  Праве передсердя 
  280.  Аорта 
  281.  * Лівий шлуночок 
  282.  Ліве передсердя. 
  283.  Хворий 57-и років помер від гострої легенево-серцевої недостатності. Під час розтину патологоанатом запідозрив жирову емболію легеневої артерії. Який метод забарвлення мікропрепаратів потрібно застосувати для підтвердження такого діагнозу?
  284.  Пікрофуксином 
  285.  Гематоксилін-еозином 
  286.  Метиленовим синім 
  287.  Конго-рот 
  288.  * Суданом III 
  289.  Хворий 62 р. переніс інфаркт міокарда, через 3 тижні помер від гострої серцевої недостатності. На розтині виявлено інфаркт на стадії організації та свіжий інфаркт. Свіжий інфаркт міокарда називається: 
  290.  Гострий 
  291.   Рецидивний 
  292.  * Повторний 
  293.  Субендокардіальний 
  294.  Хронічний 
  295.  Хворий 67 рокiв протягом 20 рокiв страждав гiпертонiчною хворобою. Помер вiд хронiчної ниркової недостатностi. Який вид мали нирки при розтинi трупа?
  296.  Великi червонi 
  297.  Великi бiлi 
  298.  Великi строкатi 
  299.  Великi з множинними тонкостiнними кiстами 
  300.  * Маленькi, щiльнi, поверхня дрiбнозерниста. 
  301.  Хворий гіпертонічною хворобою помер від ниркової недостатності. Які зміни будуть в ниркових артеріолах?
  302.  Амілоїдоз 
  303.  * Гіаліноз 
  304.  Склероз 
  305.  Тромботичні нашарування 
  306.  Некрози 
  307.  Хворий з застійною серцевою недостатністю помер від порушення ритму серця. На розтині виявлено: серце сферичної форми, масою 900 гр., порожнини розширені, в порожнинах пристінкові тромби, коронарні артерії не змінені. Ваш діагноз. 
  308.  Легеневе серце 
  309.  Хронічна ішемічна хвороба серця 
  310.  Аневризма серця 
  311.  * Дилятаційна кардіоміопатія 
  312.  Міокардит 
  313.  Хворий на гіпертонічну хворобу помер від уремії. На секції нирки маленькі, щільні, поверхня дрібнозерниста. Ваш діагноз. 
  314.  Полікістоз нирок 
  315.  Гострий пієлонефрит 
  316.  Гостра ниркова недостатність 
  317.  Хронічний пієлонефрит 
  318.  * Хронічна ниркова недостатність 
  319.  Хворого на гiпертонiчну хворобу розвинувся гiпертонiчний криз. Помер вiд гострої ниркової недостатностi. Якi найбiльш ймовiрнi морфологiчнi змiни в артерiолах нирки?
  320.  Стенозуючий атеросклероз 
  321.  Гiалiноз 
  322.  Склероз 
  323.  * Фiбриноїдний некроз 
  324.  Гiпереластоз 
  325.  Чоловік, 68 років, відчув сильний біль в ділянці серця, прийом нітрогліцерину не дав ефекту, через 5 днів помер у лікарні. На розтині: гемоперикард, значне випинання передньої стінки лівого шлуночка серця, яка потоншена, в'яла, гомогенна жовтувата, з наскрізним дефектом до 1 см, мікроскопічно: каріолізис, плазмоліз та цитоліз кардіоміоцитів, фібриноїдний некроз, демаркаційне запалення. Яке захворювання спричинило смерть?
  326.  * Інфаркт міокарду 
  327.  Панкардит 
  328.  Аневризма серця 
  329.  Міокардит 
  330.  Післяінфарктний кардіосклероз 
  331.  Дитина 7 років померла від швидкого прогресування ревматизму з вираженими алергічними реакціями. При розтині мітральний клапан набряклий, мікроскопічно у ньому виявлені осередки мукоїдного та фібриноїдного набрякання. Міокард повнокровний, щільний, мікроскопічно в інтерстиції виражений набряк, дифузна інфільтрація переважно лімфоцитами. Перикард товстий за рахунок ниткоподібних стовщень сіруватого кольору, повнокровний. Описані зміни в серці можна кваліфікувати як: 
  332.  ендокардит;
  333.  міокардит;
  334.  перикардит;
  335.  * панкардит;
  336.  кардіосклероз. 
  337.  Дитина 7 років померла від швидкого прогресування ревматизму з вираженими алергічними реакціями. При розтині мітральний клапан набряклий, мікроскопічно у ньому виявлені осередки мукоїдного та фібриноїд-ного набрякання. Міокард повнокровний, щільний, мікроскопічно в інтерстиції виражений набряк, дифузна інфільтрація переважно лімфоцитами. Перикард товстий за рахунок ниткоподібних стовщень сіруватого кольору, повнокровний. Зміни в мітральному клапані за морфологією відповідають: 
  338.  * простому ендокардитові (вальвуліту Талалаєва);
  339.  гострому бородавчастому ендокардитові;
  340.  поворотному бородавчастому ендокардитові;
  341.  фібропластичному ендокардитові;
  342.  гранульоматозному ендокардитові. 
  343.  Дитина 7 років померла від швидкого прогресування ревматизму з вираженими алергічними реакціями. Міокард повнокровний, щільний, мікроскопічно в інтерстиції виражений набряк, дифузна інфільтрація переважно лімфоцитами. Зміни у м'язовій оболонці серця за морфологією відповідають: 
  344.  осередковому продуктивному міокардитові;
  345.  дифузному продуктивному міокардитові;
  346.  осередковому проміжному ексудативному міокардитові;
  347.  * дифузному проміжному ексудативному міокардитові;
  348.  гострому альтеративному міокардитові. 
  349.  Дитина 7 років померла від швидкого прогресування ревматизму з вираженими алергічними реакціями. При розтині в порожнині перикарда виявлено біля 100 мл напівпрозорої рідини. Перикард товстий за рахунок ниткоподібних стовщень сіруватого кольору, повнокровний. Зміни у перикарді за морфологією відповідають: 
  350.  серозному перикардитові;
  351.  катаральному перикардитові;
  352.  * фібринозному перикардитові;
  353.  гнійному перикардитові;
  354.  фібропластичному перикардитові. 
  355.  Дитина 7 років померла від швидкого прогресування ревматизму з вираженими алергічними реакціями. При розтині в порожнині перикарда виявлено біля 100 мл напівпрозорої рідини. Перикард товстий за рахунок ниткоподібних стовщень сіруватого кольору, повнокровний. Зміни у перикарді за морфологією відповідають: 
  356.  серозному перикардитові;
  357.  катаральному перикардитові;
  358.  * фібринозному перикардитові;
  359.  гнійному перикардитові;
  360.  фібропластичному перикардитові. 
  361.  Дитина 7 років померла від швидкого прогресування ревматизму з вираженими алергічними реакціями. При розтині мітральний клапан набряклий. Мікроскопічно у ньому виявлені осередки мукоїдного набрякання. Для підтвердження наявності мукоїдного набрякання необхідно використовувати одну з перерахованих гістохімічних методик: 
  362.  * ШИК-реакцію;
  363.  фарбування за ван Гізоном;
  364.  фарбування конго-рот;
  365.  фарбування толуїдиновим синім;
  366.  фарбування Суданом чорним В. 
  367.  Дитина 7 років померла від швидкого прогресування ревматизму з вираженими алергічними реакціями. При розтині мітральний клапан набряклий. Мікроскопічно у ньому виявлені осередки мукоїдного набрякання. Для підтвердження наявності мукоїдного набрякання необхідно використовувати одну з перерахованих гістохімічних методик: 
  368.  * ШИК-реакцію;
  369.  фарбування за ван Гізоном;
  370.  фарбування конго-рот;
  371.  фарбування толуїдиновим синім;
  372.  фарбування Суданом чорним В. 
  373.  Дівчинка 7 років померла від швидкого прогресування ревматизму з вираженими алергічними реакціями. При розтині мітральний клапан набряклий, мікроскопічно у ньому виявлені осередки мукоїдного та фібриноїдного набрякання. Міокард повнокровний, щільний, мікроскопічно в інтерстиції виражений набряк, дифузна інфільтрація переважно лімфоцитами. Перикард товстий за рахунок ниткоподібних стовщень сіруватого кольору, повнокровний. Описані зміни в серці можна кваліфікувати як: 
  374.  ендокардит;
  375.  міокардит;
  376.  перикардит;
  377.  * панкардит;
  378.  кардіосклероз. 
  379.  Дівчинка 7 років померла від швидкого прогресування ревматизму з вираженими алергічними реакціями. Міокард повнокровний, щільний, мікроскопічно в інтерстиції виражений набряк, дифузна інфільтрація переважно лімфоцитами. Зміни у м'язовій оболонці серця за морфологією відповідають: 
  380.  осередковому продуктивному міокардитові;
  381.  дифузному продуктивному міокардитові;
  382.  осередковому проміжному ексудативному міокардитові;
  383.  * дифузному проміжному ексудативному міокардитові;
  384.  гострому альтеративному міокардитові. 
  385.  Жінка 45 років з дитинства хворіла на ревматичну мітральну ваду серця. На фоні наростаючої серцевої недостатності у неї розвинулася лівостороння геміплегія і наступила смерть. При розтині у мітральному клапані відзначене часткове зрощення стулок по лінії змикання і склероз вільного краю, укорочення хордальних (сухожильних) ниток, по лінії змикання виявлені ерозії з тромботичними накладеннями. Якій клініко-анатомічній формі ревматизму відповідає це спостереження?
  386.  * кардіо-васкулярній;
  387.  вісцеральній;
  388.  суглобовій;
  389.  еритематозній;
  390.  нодозній. 
  391.  Жінка 45 років з дитинства хворіла на ревматичну мітральну ваду серця. На фоні наростаючої серцевої недостатності розвинулася лівостороння геміплегія і наступила смерть. При розтині у мітральному клапані відзначене часткове зрощення стулок по лінії змикання і склероз вільного краю, укорочення хордальних (сухожильних) ниток, по лінії змикання виявлені ерозії з тромботичними накладеннями. Лівостороння геміплегія у даному випадку розвинулася у результаті: 
  392.  крововиливу у головний мозок;
  393.  * ішемічного інфаркту головного мозку;
  394.  ревматичного васкуліту;
  395.  ревматичної енцефалопатії;
  396.  ревматичного менінгоенцефаліту. 
  397.  Жінка 45 років, з дитинства хворіла на ревматичну мітральну ваду серця.На фоні наростаючої серцевої недостатності розвинулася лівостороння геміплегія і наступила смерть. При розтині у мітральному клапані відзначене часткове зрощення стулок по лінії змикання і склероз вільного краю, укорочення хордальних (сухожильних) ниток, по лінії змикання виявлені ерозії з тром-ботичними накладеннями. Зміни мітрального клапана відповідають: 
  398.  простому ендокардитові (вальвуліту Талалаєва);
  399.  гострому бородавчастому ендокардитові;
  400.  * поворотному бородавчастому ендокардитові;
  401.  фібропластичному ендокардитові;
  402.  гранульоматозному ендокардитові. 
  403.  Під час розтину померлого 58 років виявлено: мітральний клапан деформований, потовщений, стулки змикаються не до кінця. Мікроскопічно: вогнища колагенових волокнинок еозинофільні; дають плюсову реакцію на фібрин. 
  404.  Амілоїдоз 
  405.  Мукоїдне набухання 
  406.  Фібринозне запаленя 
  407.  * Фібринозне набухання 
  408.  Гіаліноз 
  409.  При гістологічному дослідженні стулки мітрального клапана серця виявлено: мукоїдний набряк, ушкодження ендотелію, утворення по замикаючому краю фібринових тромбів. Яка форма ревматичного ендокардиту спостерігається?
  410.  Поліпозно-виразковий ендокардит 
  411.  Поворотно-бородавчастий ендокардит 
  412.  Дифузний ендокардит 
  413.  * Гострий бородавчастий ендокардит 
  414.  Фібробластичний ендокардит 
  415.  У дитини 7 років на шкірі розгинальних поверхонь ліктьових і колінних суглобів з'явились щільні, безболісні вузлики розміром 1-2 мм. В біоптаті вузликів - велике вогнище фібриноїдного некрозу сполучної тканини з лімфоцитами і макрофагами по периферії. При якому захворюванні спостерігаються такі вузлики?
  416.  * Ревматизм 
  417.  Ревматоїдний артрит 
  418.  Склеродерми 
  419.  Вузликовий периартеріїт 
  420.  Системний червоний вовчак 
  421.  У жінки 45 років, яка з дитинства хворіла на ревматичну мітральну ваду серця, на фоні наростаючої серцевої недостатності розвинулася лівостороння геміплегія, наступила смерть. При розтині у мітральному клапані відзначене часткове зрощення стулок по лінії змикання і склероз вільного краю, укорочення хордальних (сухожильних) ниток, по лінії змикання виявлені ерозії з тром-ботичними накладеннями. Якій клініко-анатомічній формі ревматизму відповідає це спостереження?
  422.  * кардіо-васкулярній;
  423.  вісцеральній;
  424.  суглобовій;
  425.  еритематозній;
  426.  нодозній. 
  427.  У жінки 45 років, яка з дитинства хворіла на ревматичну мітральну ваду серця, на фоні наростаючої серцевої недостатності розвинулася лівостороння геміплегія, наступила смерть. При розтині у мітральному клапані відзначене часткове зрощення стулок по лінії змикання і склероз вільного краю, укорочення хордальних (сухожильних) ниток, по лінії змикання виявлені ерозії з тром-ботичними накладеннями. Зміни мітрального клапана відповідають: 
  428.  простому ендокардитові (вальвуліту Талалаєва);
  429.  гострому бородавчастому ендокардитові;
  430.  * поворотному бородавчастому ендокардитові;
  431.  фібропластичному ендокардитові;
  432.  гранульоматозному ендокардитові. 
  433.  У жінки 45 років, яка з дитинства хворіла на ревматичну мітральну ваду серця, на фоні наростаючої серцевої недостатності розвинулася лівостороння геміплегія, наступила смерть. При розтині у мітральному клапані відзначене часткове зрощення стулок по лінії змикання і склероз вільного краю, укорочення хордальних (сухожильних) ниток, по лінії змикання виявлені ерозії з тромботичними накладеннями. Лівостороння геміплегія у даному випадку розвинулася у результаті: 
  434.  крововиливу у головний мозок;
  435.  * ішемічного інфаркту головного мозку;
  436.  ревматичного васкуліту;
  437.  ревматичної енцефалопатії;
  438.  ревматичного менінгоенцефаліту. 
  439.  У жінки 45 років, яка з дитинства хворіла на ревматичну мітральну ваду серця, на фоні наростаючої серцевої недостатності розвинулася лівостороння геміплегія, наступила смерть. При розтині у мітральному клапані відзначене часткове зрощення стулок по лінії змикання і склероз вільного краю, укорочення хордальних (сухожильних) ниток, по лінії змикання виявлені ерозії з тромботичними накладеннями. Найімовірнішим механізмом розвитку інфаркту головного мозку є: 
  440.  стаз крові;
  441.  тромбоз;
  442.  * тромбоемболія;
  443.  крововилив;
  444.  кровотеча. 
  445.  У пацієнта при гістологічному дослідженні стулки мітрального клапана серця виявлено: мукоїдний набряк, ушкодження ендотелію, утворення по замикаючому краю фібринових тромбів. Яка форма ревматичного ендокардиту спостерігається?
  446.  Поліпозно-виразковий ендокардит 
  447.  Поворотно-бородавчастий ендокардит 
  448.  Дифузний ендокардит 
  449.  * Гострий бородавчастий ендокардит 
  450.  Фібробластичний ендокардит 
  451.  У пацієнтки 45 років, яка з дитинства хворіла на ревматичну мітральну ваду серця, на фоні наростаючої серцевої недостатності розвинулася лівостороння геміплегія, наступила смерть. При розтині у мітральному клапані відзначене часткове зрощення стулок по лінії змикання і склероз вільного краю, укорочення хордальних (сухожильних) ниток, по лінії змикання виявлені ерозії з тромботичними накладеннями. Найімовірнішим механізмом розвитку інфаркту головного мозку є: 
  452.  стаз крові;
  453.  тромбоз;
  454.  * тромбоемболія;
  455.  крововилив;
  456.  кровотеча. 
  457.  У хлопчика 7 років на шкірі розгинальних поверхонь ліктьових і колінних суглобів з'явились щільні, безболісні вузлики розміром 1-2 мм. В біоптаті вузликів - велике вогнище фібриноїдного некрозу сполучної тканини з лімфоцитами і макрофагами по периферії. При якому захворюванні спостерігаються такі вузлики?
  458.  * Ревматизм 
  459.  Ревматоїдний артрит 
  460.  Склеродерми 
  461.  Вузликовий периартеріїт 
  462.  Системний червоний вовчак 
  463.  У шкірі при системному червоному вівчаку за рахунок проліферативно-деструктивного васкуліту в дермі, набряку, вогнищевої периваскулярної лімфогістіоцитарної інфільтрації спостерігається : 
  464.  ціаноз 
  465.  * “червоний метелик
  466.  “червоний осередок
  467.  “червона еритема
  468.  “чорний метелик
  469.  Хлопчик 7 років помер від швидкого прогресування ревматизму з вираженими алергічними реакціями. При розтині мітральний клапан набряклий, мікроскопічно у ньому виявлені осередки мукоїдного та фібриноїд-ного набрякання. Міокард повнокровний, щільний, мікроскопічно в інтерстиції виражений набряк, дифузна інфільтрація переважно лімфоцитами. Перикард товстий за рахунок ниткоподібних стовщень сіруватого кольору, повнокровний. Зміни в мітральному клапані за морфологією відповідають: 
  470.  * простому ендокардитові (вальвуліту Талалаєва);
  471.  гострому бородавчастому ендокардитові;
  472.  поворотному бородавчастому ендокардитові;
  473.  фібропластичному ендокардитові;
  474.  гранульоматозному ендокардитові. 
  475.  В біопсійному матеріалі з легені виявлено гранульому наступної будови: в центрі некроз, по пенриферії вал з епітеліоїдних клітин з домішками макрофагів і плазматичних клітин. При імпрегнації сріблом серед клітин гранульоми виявляють сітку аргірофільних волокон. Відомо, що пацієнт хворіє на туберкульоз. Які клітини є специфічними для даної гранульоми?
  476.  Березовського 
  477.  Клітини сторонніх тіл 
  478.  * Пирогова-Лангханса 
  479.  Штернберга 
  480.  Абрикосова 
  481.  В верхівках легень виявлено в І та ІІ сегментах симетрично розташовані вогнища до 5 мм діаметром. Одночасно спостерігаються крупні осередки з ознаками петрифікаціївогнища Ашоф-Пуля. Назвіть за автором дрібні, симетричні вогнища. 
  482.  Асмана-Редекера 
  483.  Реінфекти Абрикосова 
  484.  Гона 
  485.  * Симона 
  486.  Пирогова 
  487.  В лівій легені, в І та ІІ сегментах, під час секції виявлено 4 вогнища до 10 мм діаметром. Вогнища відокремлені від здорової тканини сполучнотканинною капсулою, ріжуться з хрустом. Відзначено також ознаки ацинозної казеозної пневмонії. Для якої форми 2 tbc характерні такі зміни?
  488.  Гострого осередкового 
  489.  * Фіброзно-осередкового 
  490.  Казеозної пневмонії 
  491.  Інфільтративного 
  492.  Міліарного 
  493.  Гістологічне дослідження легеневої тканини пацієнта померлого від ускладнень фіброзно-кавернозного туберкульозу виявлено наступні зміни: казеозний некроз з вираженою сполучнотканинною капсулою. В прилеглій легеневій тканині міжальвеолярні перетинки потовщені, склерозовані, місцями розірвані. Яке ускладнення розвинулось в легенях?
  494.  Бронхоектатична хвороба 
  495.  Пневмоцироз 
  496.  Ателектаз 
  497.  * Емфізема 
  498.  Циротичний туберкульоз 
  499.  Гістологічно досліджується тканина легень. Забарвлення за Вейгертомдля виявлення еластичних волокон. Видно велику ділянку рожевого кольору, оточену сполучнотканинною капсулою. В прилягаючій легеневій тканині перефокальна продуктивна реакція, гнізда скупчення лімфоцитів. Назвіть фазу tbc процесцу. 
  500.  Казеозна пневмонія 
  501.  Гострий вогнищевий tbc 
  502.  * Туберкулема 
  503.  Фіброзно-вогнищевий tbc 
  504.  Циротичний tbc 
  505.  Жінка 38 років протягом декількох років хворіла на атопічну бронхіальну астму. Які морфологічні зміни були виявлені при мікроскопічному дослідження стінки бронхів в період між приступами: 
  506.  * стовщення базальної мембрани епітелію 
  507.  спазм бронхіол 
  508.  стоншення базальної мембрани епітелію 
  509.  стоншення базальної мембрани епітелію і набряк 
  510.  зменшення числа залоз у підслизовому шарі 
  511.  Клінічно у чоловіка 43 років діагностований підгострий швидкопрогресуючий гломерулонефрит. Його морфологічним еквівалентом є: 
  512.  Інтракапілярний проліферативний гломерулонефрит;
  513.  Гломерулосклероз;
  514.  Мембранозний гломерулонефрит;
  515.  * Екстракапілярний проліферативний гломерулонефрит 
  516.  Мезангіально-проліферативний гломерулонефрит. 
  517.  Макроскопічно: в легенях пневмоцироз та пневмосклероз, відзначено склероз легеневих судин, просвіт їх оьлітерований. В легенях значна кількість порожнин, деякі з них спалися, і заміщені гіаліновою тканиною. Діагностовано: циротичний tbc легень. Які зміни будуть в серці в цій фазі tbc?
  518.  Гіпертрофія лівих відділів серця 
  519.  Дифузний кардіослероз 
  520.  Хронічна аневризма лівого шлуночка 
  521.  * Гіпертрофія всіх відділів серця, переважно за рахунок правих відділів 
  522.  Рівномірна гіпертрофія всіх відділів серця 
  523.  Макроскопічно: обидві легені цілком зрощені, дифузний пневмосклероз. Великі каверни спались, заміщені гіаліновим рубцем. Мікроскопічно: легеневий малюнок стертий, альвеоли відсутні, на її місці розростання гіалінової тканині. Респіраторні ходи та бронхіоли представлені сполучною тканиною. Яким процесо зумовлені такі зміни в легенях?
  524.  Склероз 
  525.  Патологічною регенерацією 
  526.  * Цирозом 
  527.  Гіалінозом 
  528.  Фіброзом 
  529.  Мікроскопічно: в легеневій тканині численні туберкульозні горбики з вираженою проліферативною реакцією. В прилеглій легеневій тканині міжальвеолярні перетинки потовщені, склерозовані. В просвіті альвеол серозний ексудат, судини розширені, виповнені кров.. Заключення: перефокальна ексудативна реакція. Про що свідчать дані зміни?
  530.  Організація туберкульозних вогнищ 
  531.  Петрефікація туберкульозних вогнищ 
  532.  Поширення казеозного некрозу 
  533.  Затухання туберкульозного процесу 
  534.  * Загострення туберкульозного процесу 
  535.  На аутопсії в легенях визначається хронічний бронхіт. Порожнина бронхів вогнищево вистелена плоским епітелієм. Зміни у слизовій оболонці бронхаце прояв: 
  536.  * метаплазії 
  537.  гіпертрофії 
  538.  гіперплазії 
  539.  регенерації 
  540.  організації 
  541.  На розтині виявлено повністю зруйновані легені, видно масивні розростання сполучної тканини по ходу судин, бронхів. Бронхи деформовані, їх просвіт звужений. Великі каверни спалися, стінки їх предтавлені гіалінізованою сполучною тканиною. Який патологічний процес має місце в легенях?
  542.  Фіброзно-кавернозний туберкульоз 
  543.  Дифузний пневмофіброз, емфізема 
  544.  Дифузний пневмосклероз 
  545.  Інфільтративний tbc 
  546.  * Циротичний туберкульоз 
  547.  На розтині легенева тканина збережена у вигляді невеликих острівців сіро-чорного кольору. Тканина губчаста, повітряність її знижена. Плевральні порожнини облітеровані гіалінізованою сполучною тканиною. Яка форма вторинного tbc має місце?
  548.  Фіброзно кавернозний tbc 
  549.  Полікавернозний tbc 
  550.  Казеозна пневмонія 
  551.  * Циротичний tbc 
  552.  Дифузний tbc, пневмосклероз 
  553.  На розтині трупа жінки, яка хворіла на нирковокам’яну хворобу, ускладненою двостороннім гідронефрозом, виявлено деформацію дрібних суглобів через наявність утворень каменистої щільності. За життя в крові підвищився вміст сечової кислоти. Зміни у дрібних суглобах зумовлені відкладенням?
  554.  * Уратів 
  555.  Холестерину 
  556.  Ліпідів 
  557.  Гіаліну 
  558.  Фосфатів 
  559.  На розтині у померлого хворого виявлена аденома передміхурової залози і великі нирки з різко збільшеними баліями і чашечками, заповненими прозорою рідиною. Назвіть процес у нирках. 
  560.  * Гідронефроз 
  561.  Гломерулонефрит 
  562.  Полікістоз 
  563.  Туберкульоз 
  564.  Пієлонефрит 
  565.  На розтині чоловіка 62 років виявлено: шкіра сіро-землистого кольору з дрібноточковими крововиливами, шкіра ніби припудрена білуватим порошком, фібринозно-геморагічний ларингіт, трахеїт, фібринозний перикардит, гастрит, ентероколіт. Для якого синдрому характерний даний комплекс морфологічних змін?
  566.  * Синдром хронічної ниркової недостатності 
  567.  Синдром Іценко-Кушинга 
  568.  Синдром гострої ниркової недостатності 
  569.  Синдром хронічної серцевої недостатності 
  570.  Синдром хронічної печінкової недостатності 
  571.  На секціїявища ураження бронхів; а саме панбронхіт внутрішньо-часточкового бронха, ацинозна сирниста пневмонія, спостерігаються клітини Пирогова-Лангганса. Спостерігається також неспецифічні реактивні зміни в прикореневих легеневих лімфовузлах. В легеневій тканині: в ІІ сегменті кілька осередків запалення. Назвіть осередки за автором. 
  572.  Вогнища Гона 
  573.  Вогнища Симона 
  574.  Вогнища Асмана-Редекера 
  575.  * Вогнища Абрикосова 
  576.  Вогнища Ашоф-Пуля 
  577.  На секції в правій легені виявлено порожнину розпаду легеневої паренхіми діаметром 1,5см. Порожнина заповнена сирнистою білою масою та оточена легеневою тканиною підвищенної щільності. Поруч у сферична каверна з сполучнотканинною стінкою, без сирнистої маси исередені. Назвіть форму tbc. 
  578.  Інфільтративний 
  579.  Гострий осередковий 
  580.  * Гострий кавернозний 
  581.  Полікавернозний 
  582.  Казеозна пневмонія 
  583.  На секції виявлено ознаки циротичного туберкульозу: пневмоцироз, пневмосклероз. По ходу судин і бронхів масивні розростання сполучної тканини. Серце значно збілішене, вага 410гр, в основному за рахунок правого шлуночка. Які патологічні зміни спричинили гіпертрофію серця?
  584.  Застій крові в легеневих судинах 
  585.  * Склероз і облітерація легеневих судин 
  586.  Склероз дольових бронхів 
  587.  Хронічна залізодефіцитна анемія 
  588.  Артеріальна гіпертензія 
  589.  На секції виявлено:плевральні порожнини облітеровані гіалінізованою сполучною тканиною. Тканина ця настільки щільна, Що ріжеться з значним зусиллям. Легенева тканина зрощена з окістям ребер. Ліву легеню вилучили разом з окістям ребер. Яка форма tbc призводить до таких змін?
  590.  Фіброзно-кавернозний 
  591.  Полікавернозний tbc 
  592.  tbc плеври 
  593.  * Циротичний tbc 
  594.  Казеозна пневмонія, плеврит 
  595.  На секції померлого від ускладнень 2 tb, в гортані виявлено виразкування, поверхня шорстка, слизова оболонка відсутня. Значна кількість серозно-гнійного ексудату. Діагноз tbc гортані. Чим зумовлене дане ускладнення?
  596.  Гематогенне поширення 
  597.  Лімфогенне поширення 
  598.  * Виділення великої кількості харкотиння 
  599.  Повторне потрапляння мікобактерії в організм 
  600.  Аліментарне зараження 
  601.  На секції частка правої легені представлена однорідною масою білого кольору. Мікроскопічно малюнок легеневої тканини відсутній, всі структури зруйновані. Анамнестично інфільтративний туберкульоз. Встановіть діагноз. 
  602.  * Казеозна пневмонія 
  603.  Гангрена легені 
  604.  Циротичний туберкульоз 
  605.  Розпад ракової пухлини 
  606.  Дифузний пневмосклероз 
  607.  Новонародженій дитині на 5-й день життя була проведена внутрішньошкірна вакцинація БЦЖ-вакциною. Через 2 місяці після щеплення на місці введення вакцини з’явився інфільтрат розміром 8 мм. Охарактеризуйте дану реакцію. 
  608.  * Позитивна на щеплення 
  609.  Наявність первинного туберкульозу 
  610.  Неуспішна вакцинація 
  611.  Ексудативне гнійне запалення 
  612.  Первинні зміни, характерні для tbc шкіри 
  613.  Новонародженому на 7 день життя зроблено БЦЖ-вакцинацію для профілактики tbc. Відомо, що батько дитини хворів на гострий осередковий туберкульоз, на даний момент відносно здоровий, але являється бацилоносієм. Протягом якого періоду після вакцинації є ризик зараження дитини?
  614.  2 тижні 
  615.  3 тижні 
  616.  Протягом всього часу, якщо є контакт з бацилоносієм 
  617.  * 1,5 місяці 
  618.  1 місяць 
  619.  Пацієнт 26 років переніс первинний туберкульоз легень, внаслідок вчасно проведеного лікування прояви первинного туберкульозного комплексу зникли. Який імунітет утворився в даного хворого?
  620.  Абсолютний 
  621.  * Відносний 
  622.  Короткотривалий 
  623.  Постійний 
  624.  Нестійкий 
  625.  Пацієнт скаржиться на кашель з виділенням великої кількості харкотиння, відчуття дряпання в горлі, болісні відчуття при диханні. Голос пацієнта хриплий і дуже тихий. Анамнестично: гострий кавернозний туберкульоз. Яке ускладнення виникло у хворого?
  626.  Туберкульозний трахеїт 
  627.  Туберкульоз гортані 
  628.  Специфічний бронхіт 
  629.  * Туберкульоз гортані з ураженням голосових зв‘язок 
  630.  Туберкульозний трахеобронхіт 
  631.  Пацієнт, хворий на циротичний туберкульоз легень, сккаржеться на постійний ниючий біль в попереку, зменшення добового діурезу, набряки обличчя, асцит. Шкіра сіро-землистого кольору, обличчя та пахвові ділянки вкриті білястим порошком. Яке ускладнення розвинулось у хворого?
  632.  Туберкульоз нирок 
  633.  Гломерулонефрит 
  634.  Пієлонефрит 
  635.  Нефросклероз 
  636.  * Амілоїдоз нирок 
  637.  Під час секції в легенях виявлено ацинарну пневмонію, в легенях великі інкапсульовані вогнища. В деяких з цих вогнищ має місце петрифікація. Патологічний процес правобічний, за межі І і ІІ сегментів не виходить. Назвіть передуючу дані форму 2-го tbc. 
  638.  * Гострий осередковий tbc 
  639.  Первинний tbc-комплекс 
  640.  Гостра казеозна пневмонія 
  641.  Інфільтративний 
  642.  Сирниста бронхопневмонія 
  643.  При гістологічному дослідженні стінки туберкульозної каверни визначено: стінка щільна, складається з 3-ох шарів: внутрішній - піогенно-некротичний багатий на лейкоцити, середній - туберкульозна грануляційна тканина, зовнішнійсполучнотканинний з ділянками ателектазу легень. Порожнина каверни перетинається тромбованими судинами, а також облітерованими бронхами. Що саме у цих змінах свідчить про хронізацію процесу?
  644.  * Туберкульозна грануляційна тканина 
  645.  Шар багатий на лейкойити 
  646.  Тромбовані судини в каверні 
  647.  Ділянки ателектазу 
  648.  Облітеровані бронхи 
  649.  При макроскопічному дослідженні нирок померлого від ниркової недостатності чоловіка патологоанатом виявив асиметричні кортико-медулярні рубці і розширення чашково-мискової системи. При мікроскопічному дослідженні виявляються атрофічні, місцями кістозно розширені канальці, заповнені еозинофільними масами, що нагадують щитовидну залозу, а також, перигломерулярний склероз. Поставте діагноз. 
  650.  Некронефроз 
  651.  Хронічний тубуло-інтерстиціальний нефрит 
  652.  Амілоїдоз нирок 
  653.  Гострий тубуло-інтерстиціальний нефрит 
  654.  * Хронічний пієлонефрит 
  655.  При морфологічному вивченні легень діагноз хронічного бронхіту може бути поставлений, якщо в патологічний процес утягнені: 
  656.  * усі бронхи різного калібру обох легень 
  657.  дрібні бронхи і плевральні листьки хоча б однієї легені 
  658.  окремі бронхи великого калібру 
  659.  усі бронхи різного калібру однієї легені 
  660.  тільки дрібні бронхи і бронхіоли 
  661.  При розтині трупа чоловіка 55 років, який помер від ниркової недостатності, виявлені збільшені повнокровні нирки. Порожнини мисок і чашок розширені, заповнені каламутною сечею, їх слизова оболонка тьмяна, з вогнищами крововиливів. При гістологічному дослідженні інтерстиціальна тканина всіх шарів нирки інфільтрована лейкоцитами, виявляються множинні міліарні абсцеси. Просвіт канальців забитий циліндрами злущеного епітелію. Яке захворювання привело до розвитку ниркової недостатності?
  662.  * Гострий пієлонефрит 
  663.  Інтерстиціальний нефрит 
  664.  Хронічний пієлонефрит 
  665.  Піонефроз 
  666.  Некронефроз 
  667.  При розтині трупа чоловіка, який помер від хронічної легенево-серцевої недосмтатності, були виявлені морфологічні ознаки гіпертензії малого кола кровообігу. Найхарактернішою з них є: 
  668.  * гіпертрофія стінки правого шлуночка 
  669.  наявність атеросклеротичних бляшок у бронхіальних артеріях 
  670.  гіпертрофія стінки лівого шлуночка 
  671.  гіаліноз стінок дрібних артеріол легень 
  672.  збільшення діаметру лівого атріо-вентрикулярного отвору 
  673.  При розтині хворого, який помер від гострої ниркової недостатності, макроскопічно виявлено набухання правої нирки, напругу її фіброзної капсули, яка легко знімається. Гістологічно виявлені виражені дистрофічні і некротичні зміни канальців головних відділів, тубулорексис дистальних канальців, застій ультрафільтрату в капсулі клубочка. Яка стадія гострої ниркової недостатності має місце?
  674.  * Олігоанурична 
  675.  Відновлення діурезу 
  676.  Шокова 
  677.  Нефротична 
  678.  Азотемічна 
  679.  У 12-річного хлопчика після перенесеного стрептококового тонзиліту роз_винулась олігурія, підвищення артеріального тиску та набряки підшкріної жирової клітковини в ділянці обличчя. Проведено пункційну біопсію нирки. В біоптаті виявлено дифузне ураження всіх досліджуваних клубочків, гіперемію капілярів клубочків, поодинокі фібринові мікротромби в просвітах капілярів, розширення мезангіальних просторів та інфільтрація мезангіуму сегментоядерними лейкоцитами. Діагностуйте вид гломерулонефриту. 
  680.  * Гострий ексудативний гломерулонефрит 
  681.  Хронічний мезангіопроліферативний гломерулонефрит 
  682.  Хронічний мезангіокапілярний гломерулонефрит 
  683.  Хронічний фібробластичний гломерулонефрит 
  684.  Підгострий екстракапілярний гломерулонефрит 
  685.  У біоптаті нирки: склероз, лімфо-плазмоцитарна інфільтрація стінок мисок та чашечок; дистрофія й атрофія канальців. Збережені канальці розширені, розтягнені колоїдоподібни-ми масами, епітелій сплюснутий (щитоподібна нирка). Який діагноз найбільш імовірний?
  686.  Нефросклероз. 
  687.  Гострий пієлонефрит. 
  688.  Гломерулонефрит. 
  689.  * Хронічний пієлонефрит. 
  690.  Тубуло-інтерстиційний нефрит. 
  691.  У верхівці правої легені чоловіка, що загинув в автоаварії виявлено 4 інкапсульованих ділянки з щільним вмістом. Ріжуться ці ділянки з хрустом. Гістологічне дослідження ділянок: зруйновані альвеоли, легеневий малюнок стертий, петрифікати. Інших змін не виявлено. Про що свідчать дані прояви?
  692.  Загоєний первинний tbc-комплекс 
  693.  Фіброзно-кавернозний туберкульоз 
  694.  Фіброзно-осередковий туберкульоз 
  695.  * Вогнища Симона, петрифікація туберкульозного процесу 
  696.  Інфільтративний туберкульоз 
  697.  У дитини, батько та дід якої хворі на туберкульоз спостерігається наступна симптоматика: дефіцит маси тіла, вузька та довга грудна клітка. Переферичні (шийні, пахвові) лімфовузли збільшенні, щільні. Періодично зростає до 37,1,4 температура тіла. Туберкулінова проба позитивна, помірна гіпохромна анемія. Встановіть діагноз, зміни рентгенограми відсутні. 
  698.  Гострий осередковий туберкульоз 
  699.  Хронічна специфічна пневмонія 
  700.  * Хронічна туберкульозна інтоксикація 
  701.  Первинний tbc 
  702.  Туберкульозний лімфаденіт 
  703.  У пацієнта 23 років після перенесеного первинного туберкульозу внаслідок повторного зараження виник специфічний бронхіт, сирниста ацинозна пневмонія. Внаслідок проведеного лікування симптоми туберкульозного процесу зникли. Які зміни відбулися в осередках казеозного некрозу?
  704.  Осифікація осередків 
  705.  Асептичне розплавлення 
  706.  Петрифікація 
  707.  Утворення кіст 
  708.  * Інкапсуляція та петрифікація 
  709.  У пацієнта 30 років з‘явився головний біль, підвищилася температура тіла, ознаки загальної інтоксикації. В легенях рентгенологічно виявлено великі інкапсульовані вогнища, деякі вогнища з явищами петрифікації. Осередки бронхопневмонії захоплюють кілька ацинусів. Встановлено діагноз: фіброзно-осередковий туберкульоз. Що є морфологічним виразом цієї форми туберкульозу?
  710.  Вогнища Абрикосова 
  711.  Осередки Гона 
  712.  Вогнища Асмана-Редекера 
  713.  * Вогнища Ашоф-Пуля 
  714.  Вогнища Симона 
  715.  У пацієнта з ознаками туберкульозного процесу в ІІ сегменті правої легені рентгенологічно виявлено круглу тінь діаметром 2 см. Тінь має чіткі межі і просвітлення в центрі. Встановлено діагноз: туберкулема. З якими захворюваннями слід провести диференціальну діагностику?
  716.  Абсцес легені 
  717.  Бронхоектатична хвороба 
  718.  Кавернозний tbc 
  719.  * Периферичний рак легень 
  720.  Інфаркт легені 
  721.  У пацієнта після інфільтративного tbc, з‘явились ознаки прогресування процесу. В лівій легені утворився сегментарний казеозно-пневмонійнийосеедок. Згодом казеозна пневмонія прийняла лобарний характер. Які зміни виникнуть на плеврі в цьому випадку?
  722.  Осередки казеозного некрозу 
  723.  Осередки петрифікати 
  724.  Осередки септичного розплавлення 
  725.  * Фібринозні накладання 
  726.  Склеротичні злуки між легенями і плеврою 
  727.  У пацієнта спостерігаються дихальна недостатність, легенева гіпертензія. Рентгенологічно: пневмофіброз, фіброз плеври, наявні бронхоектази, значна кількість каверн. Яке ускладнення з боку легень є найбільш небезпечним у цьому випадку?
  728.  * Легенева кровотеча 
  729.  Інфаркт легень 
  730.  Токсичний шок 
  731.  Колапс легень 
  732.  Набряк легень 
  733.  У пацієнта хворого на фіброзно-кавернозний туберкульоз спостерігаються: біль за грудиною, загальна інтоксикація, кашель з виділенням великої кількості харкотиння, а також кровохаркання. Чим зумовлене кровохаркання у даного хворого?
  734.  * Арозією судин в стінці каверни 
  735.  Підвищеною проникністю стінки судин 
  736.  Розривом судини дрібного калібру 
  737.  Легеневою гіпертензією 
  738.  Викидом крові з альвеол в головний бронх і в трахею 
  739.  У хворго з термінальною стадією хронічної ниркової недостатності при бронхоскопії виявлено повнокрів’я та набряк слизової оболонки з наявністю дрібних крововиливів та слизу в просвіті. Вкажіть діагноз: 
  740.  * гострий бронхіт* 
  741.  хронічний бронхіт 
  742.  бронхопневмонія 
  743.  часткова пневмонія 
  744.  проміжна пневмонія 
  745.  У хворого на циротичний tbc легень на секції. Некропсійне дослідження нирок: в клубочках нирок ділянки з стертим структурним малюнком, забарвлені в інтенсивно рожевий колір. Макроскопчно: нирки збільшені, набряклі, тканина їх інфільтрована білястою речовиною. Назвіть патологію нирок. 
  746.  Гломерулонефрит 
  747.  Пієлонефрит 
  748.  Туберкульоз нирок 
  749.  * Амілоїдний нефроз 
  750.  Токсемія 
  751.  У хворого після перенесеного первинного туберкульозу, на фоні зниженого імунітету з’явились явища загальної інтоксикації та респіраторна симптоматика: кашель, біль в грудній клітці, задишка, спостерігається кровохаркання. Рентгенологічно: кільцевидні тіні в обох легенях, ознаки пневмофіброзу та ділянки ателектазу легень. Яка форма туберкульозу має місце у хворого?
  752.  Гострий осередковий 
  753.  Гострий кавернозний 
  754.  Туберкулема 
  755.  * Фіброзно-кавернозний 
  756.  Казеозна пневмонія 
  757.  У хворого фіброзно-кавернозним тубкркульозом з‘явились явища ниркової недостатності. Помер від наростаючої інтоксикації. На розтині ознаки уремії: уремічний плеврит, гастрит та ін. Які зміни з боку нирок спричинили уремію?
  758.  Наявність tbc-осередків в паренхімі нирок 
  759.  Хронічна інтоксикація, що спричинила декомпенсацію нирок 
  760.  Казеозний некроз канальців 
  761.  Некроз клубочків нирок 
  762.  * Засмічення капілярів клубочка продуктами розпаду легеневої тканини 
  763.  У хворого, який страждав гіпертонічною хворобою і помер про крововиливу в головний мозок, на розтині виявлені маленькі, щільні нирки з дрібнозернистою поверхнею, паренхіма і кіркова речовина атрофічні. Вкажіть вид змін в нирках. 
  764.  * Первинно зморщені 
  765.  Амілоїдно зморщені 
  766.  Вторинно зморщені 
  767.  Пієлонефритично зморщені 
  768.  Нефритично зморщені 
  769.  У чоловіка 60 років, який хворів на бронхоектатичну хворобу і помер від ниркової недостатності, на автопсії виявлено амілоїдоз нирок. Вкажіть діагностично найважливішу його ознаку. 
  770.  * Конго-рот позитивні депозити у клубочках 
  771.  Сальний вигляд нирок 
  772.  Склероз нирок 
  773.  Збільшення нирок у розмірах 
  774.  Ущільнення нирок 
  775.  Хворий 30 років поступив в лікарню із скаргами на головний біль, непритомність. Впродовж останнього року визначаються високі показники артеріального тиску. У біоптаті нирки виявлена екстракапілярна проліферація епітелію капсули клубочків з утворенням "півмісяців". Для якого захворювання це характерно?
  776.  Хронічний гломерулонефрит 
  777.  Гострий гломерулонефрит 
  778.  Вівчковий гломерулонефрит 
  779.  Мембранозна нефропатія 
  780.  * Підгострий гломерулонефрит 
  781.  Хворий 63 років, який тривалий час страждав інфекційним поліартритом, помер при явищах ниркової недостатності. Макроскопічно: нирки значно збільшені, щільні, соскоподібні. При гістологічному дослідженні нирок виявлений склероз інтермедіальної зони і пірамід, велика кількість ліпідів і конгфільної речовини в стромі канальців. Який патологічний процес ускладнив перебіг інфекційного поліартриту?
  782.  * Нефритичний амілоїдоз 
  783.  Нефротичний синдром 
  784.  Нефросклероз 
  785.  Хронічний гломерулонефрит 
  786.  Хронічний пієлонефрит 
  787.  Хворий 67 років страждав хронічним гломерулонефритом з хронічною нирковою недостатністю. Помер від азотемічної уремії. На аутопсії виявлені всі прояви уремії дистрофічного і запального характеру в органах і тканинах. Який вид запалення найчастіше має місце при уремії?
  788.  * Фібринозне запалення. 
  789.  Серозне запалення. 
  790.  Гнійне запалення. 
  791.  Катаральне запалення. 
  792.  Гнилосне запалення. 
  793.  Хворий на туберкульоз раптово помер на дому. На розтині виявлено: в легенях навколо каверн значні розростання сполучної тканини, на місці загоєних каверн лінійні рубці, присутні плевральні зростання, легені щільні, деформовані. Нирки великі, щільні, білого кольору, восковидні. При розтині від порожнини тіла різкий запах сечі. Назвіть причину смерті хворого. 
  794.  Набряк легень 
  795.  Гостра серцева недостатність 
  796.  Гостра ниркова недостатність 
  797.  * Уремія 
  798.  Уремічний перитоніт 
  799.  Хворий на цукровий діабет помер від хронічної ниркової недостатності з розвитком уремії. Під час секції виявлено всі прояви уремії зі змінами в нирках. Яких мікроскопічних змін зазнали при цьому нирки?
  800.  Некроз епітелію канальців нефрона. 
  801.  Спазм приносних артеріол. 
  802.  Палінові циліндри в просвіті канальців нефрона. 
  803.  * Гіаліноз та склероз капілярів клубочків. 
  804.  Вогнищевий некроз кіркової речовини нирок. 
  805.  Хворий туберкульозом помер від легеневої кровотечі. На секції в легенях виявлено багато каверн, ділянки ателектазу легень, бронхоектази. Патологічний процес поширюється з верхніх сегментів в нижні за ходом бронхів. Яка форма туберкульозу у хворого?
  806.  Гострий осередковий туберкульоз 
  807.  Казеозна пневмонія 
  808.  Фіброзно-осередковий туберкульоз 
  809.  Інфільтративний туберкульоз 
  810.  * Фіброзно-кавернозний туберкульоз 
  811.  Хлопчик 15 років помер від наростаючих явищ загальної важкої інтоксикації. Відмічались скарги: на температуру до 39,5 градусів, початок хвороби був гострий. Блідість шкіри, колючий біль в правій половині грудної клітки. З анамнезу відомо: перенесений первинний туберкульоз. На секції фібринозні нашарування на плеврі, шварти, легені дещо зменшенібез видимих змін. Що в даного хворого?
  812.  Туберкульоз плеври 
  813.  * Ексудативний tbc плеврит 
  814.  Емпієма плеври 
  815.  Гострий осередковий туберкульоз 
  816.  Інфільтративний туберкульоз 

  1.  В дівчинки віком 3,5 роки, яка гостро захворіла діагностований черевний тиф. Смерть наступила на 5 добу від початку захворювання. На розтині виявлено, що групові фолікули на протязі 1,5 м термінального відділу клубової кишки збільшені, повнокровні, набряклі, виступають над слизовою оболонкою. На їх поверхні видно борозни і звивини, які нагадують поверхню мозку На розрізі - сіро-червоні, соковиті. Гістологічно виявлено повнокров'я, набряк, тифозні вузлики, які складаються з великих мононуклеарних клітин, що мають світлу цитоплазму і містять черевнотифозні палички. Про який патологічний процес можна думати: 
  2.  * Гостре проліферативне запалення 
  3.  Гіпертрофію 
  4.  Катаральне запалення 
  5.  Гіперплазію 
  6.  Хронічне проліферативне запалення 
  7.  Жінка 32 років поступила в хірургічну клініку з картиною гострого живота, був діагностований гострий апендицит; під час дослідження видаленого червоподібного паростку було встановлено, що він збільшений в розмірах, стінки потовщені, очеревина вкрита зеленкуватими плівчастими нашаруваннями, в просвіті містяться калові маси та гній; мікроскопово: всі шари стінки паростку містять дифузний лейкоцитарний інфільтрат, у власній пластинці слизової оболонки та у м'язевому шарі розташовані множинні дрібні абсцеси, на очеревині знайдені фібринозні нашарування з лейкоцитарним інфільтратом. Діагностйте вид апендициту. 
  8.  Простий 
  9.  * Апостематозний 
  10.  Гангренозний 
  11.  Флегмонозний 
  12.  Поверхневий 
  13.  Жінка 41 років скаржиться на біль в епігастрії через 2-2,5 год. після приймання їжі. Харчова непереносимість риби та яєць. При ФГДС: хронічна виразка цибулини дванадцятипалої кишки - підтвержено біопсією. Позитивна уреазна реакція. Який найбільш вирогідний ведучий механізм розвитку захворювання?
  14.  Зниження синтезу простагландинів 
  15.  Харчова алергія 
  16.  Продукція аутоантитіл 
  17.  * Хелікобактерна інфекція 
  18.  Кишкова інфекція 
  19.  Жінка віком 33 роки знаходилася в гастроентерологічному відділенні з діагнозом: гострий гастрит. Ендоскопічно - по малій кривизні шлунка виявляється безліч виразок діаметром до 1 см. Гістологічно - в гастробіоптаті: поверхневий дефект слизової оболонки, який покритий темно-сірими некротичними масами; у глибині цього дефекту повнокров'я і набряк тканин, скупчення дрібних клітин із значним гіперхромним ядром. Про який вид запалення свідчать виявлені зміни в стінці шлунка: 
  20.  Проліферативне запалення 
  21.  * Альтеративне запалення 
  22.  Регенерацію 
  23.  Ексудативне запалення 
  24.  Гіперплазію 
  25.  На аутопсії в сигмоподібній та прямій кишці виявлено множинні червоні виразки неправильної форми, слизова оболонка між якими вкрита брудно-сірою плівкою. Назвіть етіологію захворювання. 
  26.  Мікобактерія туберкульозу. 
  27.  Амеба. 
  28.  * Шигела 
  29.  Сальмонела. 
  30.  Стафілокок 
  31.  На аутопсії трупа чоловіка 39 років, який раптово помер, в інтимі черевного відділу аорти визначаються ділянки жовтуватого кольору, схильні до злиття, з утворенням плоских довгих смуг, які не підвищуються над її поверхнею. Гістологічно - в цих ділянках серед гладком'язових клітин і макрофагів виявляються клітини з пінистою цитоплазмою. При забарвленні суданом Ш відзначається їх яскраво-жовто-гарче забарвлення. Для якої стадія атеросклерозу найхарактерніша описана картина: 
  32.  * Ліпоїдозу 
  33.  Атерокальцинозу 
  34.  Виразки 
  35.  Атероматозу 
  36.  Ліпосклерозу 
  37.  На розтині виявлена збільшена в розмірі печінка строкатого виду, з малюнком мускатного горіха на розрізі. У просвіті печінкових вен знайдені пристінні тромби. Назвіть вид порушення кровообігу в печінці. 
  38.  Загальне венозне повнокрів'я 
  39.  Кровотеча 
  40.  Недокрів'я 
  41.  * Місцеве венозне повнокрів'я 
  42.  Крововилив 
  43.  На розтині виявлено проникаючий дефект у стінці шлунка. Краї його валикоподібні, щільні, очеревина тьм’яна, в черевній порожнині мутна рідина. У даного хворого мала місце: 
  44.  хронічна виразка шлунка.;
  45.  пенетруюча виразка шлунка.;
  46.  * перфоративна виразка, перитоніт;
  47.  малігнізуюча виразка шлунка 
  48.  атрофічні зміни слизової оболонки з кишковою метаплазією 
  49.  На розтині померлого виявлено, що печінка збільшена в розмірах, щільна, краї закруглені, на розрізі тканина жовтувато-коричневого кольору з темно-червоними крапками та смужками, що нагадує малюнок мускатного горіху. Який патологічний процес лежить в основі таких змін печінки?
  50.  Артеріальне повнокрів'я 
  51.  Хронічна кровотеча 
  52.  Жирова емболія 
  53.  * Хронічне венозне повнокрів'я 
  54.  Артеріальне недокрів'я 
  55.  На розтині тіла чоловіка віком 46 років у прямій і сигмовидній кишці на слизовій оболонці виявили множинні коричнево-зелені нашарування, крововиливи, у просвіті кишки слиз, невелику кількість крові, гістологічно - фібринозний коліт. При бактеріологічному дослідженні вмісту кишки висіяно S. Sonne. Діагностуйте виявлене на секції захворювання. 
  56.  Сальмонельоз 
  57.  Холера 
  58.  Ієрсініоз 
  59.  Хвороба Крона 
  60.  * Дизентерія 
  61.  На розтині чоловіка, який помер на 5-у добу захворювання черевним тифом, виявлені наступні зміни: групові фолікули клубової кишки збільшені, повнокровні і виступають над слизовою оболонкою, на їх поверхні видно борозни та звивини. Гістологічно: повнокрів'я і набряк тканини, наявність великих клітин із світлою цитоплазмою, які містять черевнотифозні палички. Про якийц період місцевих змін при черевному тифі можна думати?
  62.  Стадія утворення виразок 
  63.  * Стадія мозкоподібного набухання 
  64.  Стадія некрозу 
  65.  Стадія загоювання виразок 
  66.  Стадія чистих виразок 
  67.  На розтині, померлого від інтоксикації хворого в тонкій кишці знайден набряк групових лімфатичних фолікулів, виступаючих над поверхнею слизової оболонки у вигляді м'яко-еластичних бляшок з нерівною поверхнею у вигляді борозен і звивин, що нагадує поверхню мозку. Який діагноз найбільш можливий?
  68.  Холера 
  69.  Гострий ентерит 
  70.  Дизентерія 
  71.  Сальмонельоз 
  72.  * Черевний тиф 
  73.  Під час розтину в печінці померлого був виявлений утвір у вигляді міхура округлої форми з гладкою поверхнею діаметром 5 см. В його порожнині знаходилася велика кількість дрібних міхурців з прозорим безбарвним вмістом. Тканина печінки навколо міхура склерозована. Вкажіть ймовірний патологічний процес. 
  74.  * Гідатидозний ехінококоз 
  75.  Альвеококоз 
  76.  Цистицеркоз 
  77.  Опісторхоз 
  78.  Шистосомоз 
  79.  Під час розтину тіла жінки 28 років, яка хворіла на гострий апендицит, були знайдені множинні гострі абсцеси печінки, що привело до смерті. Які морфологічні зміни стінки паростку та оточуючих тканин привели до розвитку смертельного ускладнення?
  80.  Самоампутація паростка 
  81.  Емпієма паростка 
  82.  Апендикулярний тромбоартеріїт 
  83.  Перфорація стінки паростка 
  84.  * Апендикулярний тромбофлебіт 
  85.  Під час розтину тіла чоловіка 38 років, який тривалий час зловживав алкоголем та помер внаслідок субтотального панкреонекрозу, були знайдені наступні макроскопові зміни печінки: розміри збільшені, поверхня гладка, тканина в'яла жовтого кольору; мікроскопово: балково-часточкова будова частково порушена внаслідок мезенхімально-клітинної реакції, майже всі гепатоцити мають перснеподібну форму; інфільтрація портальних трактів нейтрофільними лейкоцитами та тільця Малорі і Каунсильмена не знайдені. Діагностуйте захворювання печінки. 
  86.  Портальний цироз 
  87.  Хронічний персистуючий гепатит 
  88.  * Хронічний гепатоз 
  89.  Гострий гепатоз 
  90.  Алкогольний гепатит 
  91.  Під час розтину трупа померлого в печінці виявлені метастази раку. Вважаючи, що мова йде про первинні метастази гематогенного генезу, яка локалізація первинної пухлини?
  92.  Гортань 
  93.  Нирки 
  94.  * Шлунок 
  95.  Молочна залоза 
  96.  Легені 
  97.  Підчас проведення операції з приводу гострого флегмонозного апендициту у хлопчика 14 років хірург звернув увагу на те, що листки очеревини на всьому протязі дифузно потовщені, повнокровні, тьмяні, шорсткі. В черевній порожнині виявлено біля 800 мл каламутної, густої, жовтувато-зеленуватого кольору рідини з неприємним запахом, яка мікроскопічно складається переважно з ПМЯЛ, поодиноких еритроцитів. Якому патологічному процесу відповідають такі морфологічні зміни: 
  98.  гнійно-геморагічному запаленню 
  99.  * емпіємі черевної порожнини 
  100.  абсцесу 
  101.  катарально-гнійному запаленню 
  102.  флегмоні 
  103.  При гістологічному дослідженні біоптату зі слизової оболонки шлунку жінки 50 років виявлено: потоншення слизової оболонки, зменшення кількості залоз, фокуси кишкової метаплазії; повнокрів'я, набряк та склероз строми; дифузна лімфоплазмоцитарна інфільтрація зі значними домішками ПЯЛ. Встановити діагноз. 
  104.  Гострий катаральний гастрит 
  105.  Хронічний атрофічний гастрит у неактивній фазі 
  106.  Гострий фібринозний гастрит 
  107.  * Хронічний атрофічний гастрит в активній фазі 
  108.  Хронічний поверхневий гастрит 
  109.  При гістологічному дослідженні біоптату печінки чоловіка з проявами печінкової недостатності знайдено порушення будови часточок, гідропічну та балонну дистрофію гепатоцитів, їх некроз на періферії часточок. Крім того спостерігається дифузна гістіолімфоцитарна інфільтрація склерозований портальних трактів, яка проникає на періферію часточок, оточуя і руйнуя гепатоцити. Який з перелічених діагнозів найбільш вірогідний?
  110.  * Хронічний активний алкольний гепатит. 
  111.  Гострий акольний гепатит. 
  112.  Гостра циклічна форма вірусного гепатиту. 
  113.  Холестатична форма вірусного гепатиту. 
  114.  Хронічний перситуючий алкогольний гепатит. 
  115.  При гістологічному дослідженні гастробіопсії виявлено хронічний атрофічний гастрит із значним зменшенням числа парієтальних клітин. Додатково відомо, що у хворого відмічено високий рівень гастринемії і низькийхлористоводневої кислоти у шлунковому соці, ознаки анемії. Вкажіть найбільш ймовірне захворювання. 
  116.  * хронічний фундальний гастрит;
  117.  хронічний гастрит в стадії ремісії 
  118.  хронічний антральний гастрит;
  119.  хронічний гастрит в стадії загострення 
  120.  хронічний пілоро-антральний гастрит 
  121.  При розтині померлого хворого від хронічної ниркової недостатності в слизуватій оболонці товстої кишки виявлені сіро-жовті, щільно з'єднані плівки , які відокремлюються з утворенням виразок. Уточніть вид запалення. 
  122.  Катаральне 
  123.  Серозне 
  124.  Гнійне 
  125.  Крупозне 
  126.  * Дифтерітичне 
  127.  При розтині померлої хворої, що страждала на ревматизм з мітральним пороком серця в стадії декомпенсації, виявлене загальне венозне повнокрів’я, зменшена в розмірах печінка з дрібновузловою поверхнею, тканина органа щільна, на розрізі часточкової будови, жовто-коричневого кольору. Визначте найбільш імовірну патологію, виявлену в печінці. 
  128.  * Портальний цироз 
  129.  Біліарний цироз 
  130.  Атрофія 
  131.  Постнекротичний цироз 
  132.  Жирова дистрофія 
  133.  При розтині тіла чоловіка, який хворів на черевний тиф, виявлено зміни в тонкій кишці: групові лімфоїдні фолікули збільшені, виступають над поверхнею слизової оболонки, сіро-червоні, соковиті, їх поверхня має вигляд звивин та борозенок. При мікроскопічному дослідженні відмічається утворення черевнотифозних гранульом. Для якої із перерахованих стадій черевного тифу типова ця картина?
  134.  Утворення виразок. 
  135.  Некрозу. 
  136.  * Мозкоподібного набухання. 
  137.  Чистих виразок. 
  138.  Загоювання 
  139.  При розтині трупа жінки 60 років, померлої від гострої постгеморагічної анемії, в клубовій кишці знайдено багато виразок розміром від 4 до 6 см в діаметрі. Края виразок піднімаються над поверхнею слизової оболонки, стінки виразок покриті сухими сірувато- жовтими масами з кров'ю, позитивна реакція Відаля. Якого збудника необхідно виявити із вмісту клубової кишки і жовчного міхура для підтвердження діагнозу черевного тифу?
  140.  * Salmonella typhi 
  141.  Шигели 
  142.  Холерний вібріон 
  143.  Yersinia enterocolitica 
  144.  Стафилококи 
  145.  При розтині трупа жінки 60 років, померлої від гострої постгеморагічної анемії, в клубовій кишці знайдено багато виразок розміром від 4 до 6 см в діаметрі. Края виразок піднімаються над поверхнею слизової оболонки, стінки виразок покриті сухими сірувато- жовтими масами з кров'ю, позитивна реакція Відаля. Якого збудника необхідно виявити із вмісту клубової кишки і жовчного міхура для підтвердження діагнозу черевного тифу?
  146.  Стафилококи 
  147.  Yersіnіa enterocolіtіca 
  148.  Холерний вібріон 
  149.  * Salmonella typhі 
  150.  Шигели 
  151.  При розтині трупа чоловіка, який помер від черевного тифу,виявлено, що прямі м'язи передньої черевної стінки щільні, білуватого кольору, нагадують стеаринову свічку. Який патологічний процес має місце?
  152.  Колікваційний некроз 
  153.  Апоптоз 
  154.  Фібриноїдний некроз 
  155.  Казеозний некроз 
  156.  * Воскоподібний некроз 
  157.  При розтині хворого, померлого через тиждень від початку профузної діареї, виявлений різко виразимий ексікоз, всі тканини сухі, кров густа. При бактеріологічному дослідженні вміста тонкої кишки, що нагадує рисовий відвар, знайдені вібріони. Яке захворювання привело хворого до смерті?
  158.  Дизентерія 
  159.  Харчова токсикоінфекція 
  160.  * Холера 
  161.  Черевний тиф 
  162.  Сальмонельоз 
  163.  При розтині чоловіка, який тривалий час зловживав алкоголем, печінка малих розмірів, щільна, дрібнобугриста. Мікроскопічно:несправжні часточки, дрібні, розподілені вузькими пучками сполучної тканини, інфільтрованої лімфоцитами та макрофагами; гепатоцити у стані великокрапельного ожиріння. Який з перелічених діагнозів найбільш вірогідний?
  164.  Хронічний активний алкогольний гепатит. 
  165.  * Портальний цироз печінки. 
  166.  Постнекротичний цироз печінки. 
  167.  Хронічний персистуючий алкогольний гепатит. 
  168.  Жировой гепатоз. 
  169.  При розтину трупа чоловіка 40 років виявлено різко розширений просвіт тонкої кишки, переповнений рідиною, яка нагадує "рисовий відвар". Стінка кишки набрякла, на слизовій велика кількість дрібнокрапкових крововиливів. Для якого інфекційного захворювання характерний описаний ентерит?
  170.  Чума 
  171.  Бруцельоз 
  172.  Туляремія 
  173.  * Холера 
  174.  Сибірка 
  175.  При секції тіла чоловіка 39 років, який тривало зловживав алкоголем та помер з діагнозом панкреонекроз, були знайдені наступні макроскопові зміни печінки: розміри збільшені, поверхня з ділянками западіння, тканини щільна; мікроскопово: балково-часточкова будова збережена, незначний перипортальний склероз, інтрачасточково розташовані множинні дрібновогнищеві некрози гепатоцитів, ділянки некрозу та портальні тракти інфільтровані нейтрофілами, в цитоплазмі гепатоцитів розташовані множинні тільця Малорі. Діагностуйте захворювання печінки. 
  176.  Хронічний гепатоз 
  177.  Гострий гепатоз 
  178.  Хронічний алкогольний гепатоз 
  179.  Хронічний персистуючий гепатит 
  180.  * Гострий алкогольний гепатит 
  181.  Смерть хворого, 16 років, настала від розлитого фібринозно-гнійного перитоніту. На аутопсії в нижній ділянці тонкої кишки виявлено виразку, яка повторювала форму пейєрової бляшки, з перфорацією стінки кишки. Мікроскопічно: стертість малюнка лімфоїдної тканини, витіснення її проліферуючими моноцитами, які формують гранульоми. Про ускладнення якого захворювання йдеться?
  182.  * Черевний тиф. 
  183.  Шигельоз. 
  184.  Холера. 
  185.  Бруцельоз. 
  186.  Неспецифічний виразковий коліт 
  187.  У біоптаті слизової оболонки шлунка виявлено зменшення кількості залоз, розростання сполучної тканини. Збережені залози розміщені групами, їх протоки розширені. Слизова інфільтрована лімфоцитами, плазматичними клітинами, поодинокими нейтрофілами. В шлункових залозах видно келихоподібні клітини та клітини Панета. Ваш діагноз?
  188.  * Хронічний атрофічний гастрит;
  189.  Залозисто-лускатоклітинний пістряк шлунка;
  190.  Лускатоклітинний пістряк шлунка;
  191.  Хронічний поверхневий гастрит;
  192.  Хвороба Менетріє. 
  193.  У дитини 10 років протягом тижня поноси, тенезми, фальшиві позиви на низ. Запідозрена дизентерія. Який збудник можливо виявити в клітинах епітелію слизової оболонки товстої кишки при гістологічному дослідженні біоптату?
  194.  Сальмонели 
  195.  Лямблії 
  196.  * Шигели 
  197.  Кампілобактер 
  198.  Амеби 
  199.  У жінки віком 45 років, яка померла від хронічної алкогольної інтоксикації, на аутопсії виявлена різко збільшена печінка, тістоподібної консистенції, жовтоватого кольору. Мікроскопічно в цитоплазмі гепатоцитів виявляються різних розмірів оптично порожні вакуолі. Який вид дистрофії має місце?
  200.  Гідропічна 
  201.  * Паренхіматозна жирова 
  202.  Гіаліново-крапельна 
  203.  Вуглеводна паренхіматозна 
  204.  Мезенхімальна жирова 
  205.  У померлого 67 років на розтині знайдені ознаки фібринозного сигмоїдиту та проктиту, місцями з виразками слизової неправильної форми. Ваш діагноз: 
  206.  * Дизентерія 
  207.  Амебіаз 
  208.  Черевний тиф 
  209.  Холера 
  210.  Балантидіаз 
  211.  У померлого 67 років на розтині знайдені ознаки фібринозного сигмоїдиту та проктиту, місцями з виразками слизової неправильної форми. Ваш діагноз: 
  212.  Холера 
  213.  Черевний тиф 
  214.  Амебіаз 
  215.  * Дизентерія 
  216.  Балантидіаз 
  217.  У померлого, який прижиттєво отримував чисельні ін'єкції наркотиків, в печінці гістологічно знайдена гідропічна дистрофія гепатоцитів, "матовосклоподібні гепатоцити", ацидофільні тільця Каунсілмена, лімфоцитарно-макрофагальні скопичення в портальних трактах. Найбільш вірогідна етіологія захворювання: 
  218.  Токсична 
  219.  * Вірусна 
  220.  Бактеріальна 
  221.  Все з названого є можливим з рівною вірогідністю 
  222.  Паразитарна 
  223.  У померлої дитини, що страждала діареєю, при розтині знайдений эксикоз і поширений дифтеритичний коліт. В мазку-відбитку виявлені грамнегативні палички. Який діагноз найбільш можливий?
  224.  Дифтерія 
  225.  * Дизентерія 
  226.  Черевний тиф 
  227.  Холера 
  228.  Сальмонельоз 
  229.  У хворого 50 років при фіброгастроскопії виявлено дифузне набухання, гіперемія, одинокі дрібні крововиливи слизової оболонки шлунку, велика кількість мутного, в’язкого сірого ексудату на поверхні. Який гастрит розвився у хворого?
  230.  Фібринозний 
  231.  Геморагічний 
  232.  Гнійний 
  233.  Некротичний 
  234.  * Катаральний 
  235.  У хворого виразковою хворобою шлунка з кровотечею при ендоскопії в шлунку знайдена рідина кольору кавової гущавини. Який пігмент обумовив такий колір вмісту шлунка?
  236.  * Солянокислий гематин 
  237.  Порфірин 
  238.  Білірубін 
  239.  Ферити 
  240.  Гемосидерин 
  241.  У хворого вірусним гепатитом в біоптаті печінці знайдені осередкові скупчення Т-лімфоцитов і макрофагів навкруги окремих гепатоцитів, що містять вірус. Як називається таке пошкодження печінки?
  242.  Паранекроз 
  243.  Некроз печінки 
  244.  Апоптоз 
  245.  Фагоцитоз гепатоцитів 
  246.  * Імуноклітинний кілінг 
  247.  У хворого з виразковою хворобою з’явилось часте блювання неперетравленою їжею, періодичні судоми. При рентгенологічному дослідженні шлункастеноз пілорусу. Яке ускладнення розвинулось у хворого?
  248.  * хлоргідропенічна тетанія;
  249.  гіпоглікемія 
  250.  гіперглікемія;
  251.  рефлюкс-гастрит 
  252.  гіпоосмолярна тетанія. 
  253.  У хворого з дизентерією при колоноскопії виявлено, що слизова оболонка товстої кишки гіперемірована, набрякла, її поверхня покрита сіро-зеленими плівками. Назвіть морфологічну форму дизентерійного коліту. 
  254.  Некротичний коліт 
  255.  Гнійний коліт 
  256.  * Фібринозний коліт 
  257.  Катаральний коліт 
  258.  Виразковий коліт 
  259.  У хворого з кривавою блювотою на операції в шлунку знайдена виразка, проникаюча в м'язовий шар шлунка. Краї виразки щільні, в дні - кровоточива судина. При цитобіопсії в краях і дні виразки виявлена рубцева тканина. Яка це виразка?
  260.  Пенетруюча виразка 
  261.  Гостра кровоточива виразка 
  262.  * Хронічна кровоточива виразка 
  263.  Перфоративна виразка шлунка 
  264.  Малігнізована виразка 
  265.  У хворого з підвищеним титром антитіл до обкладових клітин шлунка при ендоскопічній гастробіопсії виявлений хронічний атрофічний гастрит тіла шлунка. Назвіть основний механізм розвитку такого гастриту. 
  266.  Запальний 
  267.  Токсичний 
  268.  Рефлюксний 
  269.  * Аутоімунний 
  270.  Бактеріальний 
  271.  У хворого з підвищеним титром антитіл до паріетальних клітин шлунка при ендоскопічній гастробіопсії виявлений хронічний атрофічний гастрит тіла шлунка. Назвіть основний механізм розвитку такого гастриту. 
  272.  * Аутоімунний;
  273.  Бактеріальний;
  274.  Рефлюксний ;
  275.  Токсичний;
  276.  Імунний захист до Campilobacter Pylori. 
  277.  У хворого на 5-й день від початку діареї при колоноскопії в запаленій слизовій оболонці прямої кишки знайдені сіро-зелені плівчасті накладення, щільно фіксовані з належною тканиною. Який діагноз найбільш вірогідний?
  278.  * Дизентерія 
  279.  Хвороба Крона 
  280.  Черевний тиф 
  281.  Сальмонеллез 
  282.  Неспецифічний виразковий коліт 
  283.  У хворого на 5-й день лихоманки відмічено наявність екзантем на шкірі, гіпотонію, на 3-ому тижні хвороби появились пролежени, бульбарні розлади: порушення ковтання і дихання. Смерть наступила від серцевої недостатності. Патологоанатомічно виявлено серозний менінгіт, деструктивно-проліферативний ендотромбоваскуліт (гранулеми Попова) у довгастому мозку, інтерстиціальний міокардит, некрози і крововиливи у наднирниках. Вкажіть найбільш вірогідне захворювання. 
  284.  Грип 
  285.  * Висипний тиф 
  286.  Черевний тиф 
  287.  Скарлатина 
  288.  Кір 
  289.  У хворого на виразкову хворобу шлунка раптово виник біль в епігастрії, розвинувся колапс. При огляді черевна стінка різко напружена, болюча. Проведена лапаратомія: в ділянці пілоричного відділу є наскрізний дефект з щільними краями, з якого виділяється шлунковий вміст, брижа гіперемійована, тьм’яна, з сірими накладаннями. Поставте діагноз з урахуванням клінічної картини і операційних знахідок. 
  290.  пенетруюча виразка шлунка;
  291.  ускладнення дивертикула шлунка;
  292.  малігнізована виразка шлунка;
  293.  рак- виразка шлунка 
  294.  * перфоративна виразка шлунка 
  295.  У хворого на дизентерією 40 років на 10 добу хвороби збільшилась температура тіла, з'явився біль у поперековій ділянці, озноб, велика кількість лейкоцитів у сечі. Якими морфологічними змінами можна пояснити цю клініку?
  296.  Гломерулонефритом 
  297.  * Гнійним пієлонефритом 
  298.  Пілефлебітичними абсцесами 
  299.  Ліпоїдним нефрозом 
  300.  Некротичним нефрозом 
  301.  У хворого на хронічний цистіт у біоптаті зі слизової оболонки сечового міхура поряд з перехідним епітелієм виявлені вогнища багатошарового плоского незроговілого епітелію. Це може свідчувати про розвиток 
  302.  Гіперкератозу 
  303.  Гіперплазії 
  304.  Дисплазії 
  305.  Лейкоплакії 
  306.  * Метаплазії 
  307.  У хворого під час операції з приводу хронічного апендициту виявлені розростання слизеподібної тканини на очеревині. Червоподібний відросток кістозно розширений, заповнений слизом і слизовими масами у вигляді шарів. Який діагноз буде у даному випадку?
  308.  флегмонозний апендицит;
  309.  * мукоцелє червоподібного відростка;
  310.  несправжній апендицит;
  311.  гангренозний аппендицит;
  312.  хронічний гіперпластичний апендицит. 
  313.  У хворого під час операції з приводу хронічного апендициту виявлені розростання слизеподібної тканини на очеревині. Червеподібний паросток кістозно розширений, заповнений слизистими масами у вигляді шарів. Вкажіть найбільш ймовірне захворювання. 
  314.  Первинний гангренозний апендицит 
  315.  Апостематозний апендицит 
  316.  * Мукоцелє червоподібного паростка 
  317.  Флегмонозний апендицит 
  318.  Несправжній апендицит 
  319.  У хворого при гастроскопії виявлена виразка слизової оболонки шлунка з штампованими краями і буро-чорним дном, а при гастробіопсії підтверджена гостра виразка з коричнево-чорним пігментом в її некротичному шарі. Який це пігмент?
  320.  * Солянокислий гематин 
  321.  Гемосидерин 
  322.  Порфірин 
  323.  Феритин 
  324.  Білірубін 
  325.  У хворого, померлого від інфаркту міокарду, при морфологічному дослідженні виявлено глибокий дефект стінки шлунка з ураженням м'язової оболонки. Проксимальний край його підритий, дистальний пологий , на дні - зона некрозу, під якою грануляційна тканина та масивна ділянка рубцевої тканини на місці м'язового шару, обрив його на краях дефекту. Встановити діагноз. 
  326.  Хронічна виразка з малігнізацією 
  327.  * Хронічна виразка у стадії загострення 
  328.  Рак-виразка 
  329.  Гостра виразка 
  330.  Ерозія 
  331.  У хворої жінки віком 46 років, яка лікувалася з приводу загострення хронічного гастриту, при обстеженні крові виявлена макроцитарна гіперхромна анемія. Поставлено діагноз "Перніциозна анемія". Який процес лежить в основі цієї патології?
  332.  * наявність антитіл проти парієтальних клітин шлунка 
  333.  Наявність антитіл проти базальної мембрани шлунка 
  334.  Недостатність заліза в їжі: 
  335.  Порушення розщеплення білків у шлунку 
  336.  Наявність антитіл проти клітин покривно-ямкового епітелію шлунка 
  337.  У хворої на вірусний гепатит при дослідженні біоптату серед гепатоцитів з балонною дистрофією в синусоїдних капілярах виявлені тільця Каунсильмена, які при електроно-мікроскопічному дослідженні являють собою фрагменти клітин, які оточені клітинною мембраною, містять компактно розташовані органели, а також фрагменти ядер. Проявом якого процесу являють собою тільця Каунсильмена?
  338.  Некрозу 
  339.  Агенезії 
  340.  * Апоптозу 
  341.  Атрофії 
  342.  Гіпоплазії 
  343.  У хлопчика віком 6 років з'явилися болі в області пупка, здуття живота, гурчання, нудота. Протягом тижня закрепи замінялися поносами (випорожння піняві з незначною домішкою слизу). Стілець частий, випорожнення рідкі, із значною кількістю слизу, який мав зелене забарвлення і піняво-пухнастий вигляд. При гістологічному дослідженні біопсії різних відділів кишки виявлено наявність у слизовій оболонці 12-ти палої кишки оерпоподібних трофозотв на поверхні мікроворсин епітеліальних клітин та ентероколіт з помірною ліімфогістіоцитарною інфільтрацією слизової оболонки, Про яке кишкове інфекційне захворювання йде мова?
  344.  * гіардіаз (лямбліоз);
  345.  Кампілобактерний ентероколг?;
  346.  Дизентерію 
  347.  Амебіаз 
  348.  Сальмонельоз 
  349.  У чоловіка 32 роки діагностований вірусний гепатит В. Хворому проведена пункційна біопсія печінки. При гістологічному дослідженні біоптатів печінки відмічається порушення балочної будови з поліморфізмом гепатоцитів, в яких багато фігур мітозу. Гепатоцити збільшені в об’ємі, цитоплазма заповнена вакуолями, які містять прозору рідину. Який вид дистрофії характерний для даного захворювання?
  350.  * Гідропічна дистрофія 
  351.  Зерниста дистрофія 
  352.  Вуглеводна дистрофія 
  353.  Гіаліново-крапельна дистрофія 
  354.  Жирова дистрофія 
  355.  У чоловіка віком 50 років, який гостро захворів, діагностовано дизентерію. Смерть наступила на 8-й день захворювання. Під час розтину виявлено потовщену стінку сигмовидної та початкових відділів прямої кишки, фібринозну плівку на поверхні слизової. Гістологічно: глибокий некроз слизової оболонки з просяканням некротичних мас фібрином. Який вид коліту мав місце у хворого?
  356.  Гангренозний коліт 
  357.  Постдизентерійний коліт 
  358.  * Дифтеритичний коліт 
  359.  Катаральний коліт 
  360.  Виразковий коліт 
  361.  У чоловіка, 50 років, який гостро захворів, діагностовано шигельоз. Смерть настала на 8-й день захворювання. Під час розтину виявлено потовщену стінку сигмоподібної та початкових відділів прямої кишки, фібринозну плівку на поверхні слизової оболонки. Гістологічно: глибокий некроз слизової оболонки з просяканням некротичних мас фібрином. Про який вид коліту йдеться?
  362.  * Дифтеричний. 
  363.  Катаральний. 
  364.  Виразковий. 
  365.  Гангренозний. 
  366.  Фолікулярний 
  367.  Хвора 70 років прооперована з приводу "гострого живота". Під час операції виявлено близько 80 см клубової кишки чорного кольору, очеревина тьмяна, покрита фібринозним нашаруванням, перистальтика не визначається, просвіт верхньої брижової артерії обтурований сухим бурим згустком крові, який легко кришиться та прикріплений до стінки судини. Який процес розвинувся в кишці?
  368.  Білий інфаркт 
  369.  Пролежень 
  370.  Коагуляційний некроз 
  371.  * Гангрена 
  372.  Білий інфаркт із геморагічним вінчиком 
  373.  Хворий 22 років [в 20 років перехворів вірусним гепатитом В] госпіталізований в клініку зі скаргами на невизначений біль в правому підребер'ї, диспепсичні явища, втрату ваги. В біоптаті печінкової тканини виявлено незворотну внутрішньоклітинну зміну, що є типовою для перенесеного вірусного гепатиту В. Назвіть цю зміну ?
  374.  Внутрішньоклітинне ожиріння 
  375.  Тьмяний набряк печінкових клітин 
  376.  Скупчення в ядрах клітин глікогену 
  377.  * Тільця Каунсілмена 
  378.  Гідропічна дистрофія 
  379.  Хворий 23 р. (у 22 р. перехворів вірусним гепатитом В) госпіталізований зі скаргами на біль в правому підребер'ї, диспепсичні явища, втрату ваги. В біоптаті печінки виявлено незворотну внутрішньоклітинну зміну, що є патогномонічною для перенесеного вірусного гепатиту В. Назвіть цю зміну. 
  380.  Гідропічна дистрофія гепатоцитів 
  381.  * Тільця Каунсілмена 
  382.  Жирова дистрофія гепатоцитів 
  383.  Зерниста дистрофія гепатоцитів 
  384.  Скупчення глікогену в ядрах клітин 
  385.  Хворий 42 років, останні два роки лікувався від хронічного алкоголізму. В даний час скаржиться на швидку втрату ваги, сверблячку шкіри, збільшення об'єму живота, задуху, тупу біль в правому підребер'ї. Макроскопічно: печінка малих розмірів, щільна, дрібногорбкувата. Пункційна біопсія печінки: гідропічна і балонна дистрофія печінкових клітин, окремі фокуси некрозів. Зустрічаються гіалінові тільця Малорі. В печінкові дольки вклинюються широкі фіброзні розростання, які розділяють паренхіму на "несправжні дольки". Вздовж холангіол спостерігається активна проліферація клітин, місцями з утворенням невеликих гранульом. Ваш діагноз?
  386.  * Портальний цироз печінки 
  387.  Токсична дистрофія печінки 
  388.  Хронічний холангіт 
  389.  Холангіоцелюлярний рак 
  390.  Хронічний алкогольний гепатит 
  391.  Хворий 60 років помер від гострої шлункової кровотечі. На розтині виявлено варикозно розширені вени шлунку, стравоходу, кров у порожнині шлунку, кишківнику, різко зменшена, ущільнена бугриста печінка. Який патологічний процес привів через ускладнення до смерті хворого?
  392.  Хронічний гастрит. 
  393.  Виразкова хвороба. 
  394.  Синдром Елісона-Золлінгера. 
  395.  Жовчно-кам'яна хвороба. 
  396.  * Цироз печінки. 
  397.  Хворий 64 років, перші ознаки захворювання у вигляді слабкості і болі в правому підребер'ї помітив за 2 місяці до госпіталізації. В стаціонарі відмічались: кахексія, асцит, пожовтіння шкіри і склер. Хворий помер. Під час розтину: по малій кривизні шлунку виявлено утворення у вигляді поліпу на товстій ніжці. Печінка дуже щільна, поверхня дрібнозерниста, ліва доля представлена вогнищевими білуватими розростаннями щільної консистенції, які зливаються. В нижній треті стравоходу варикозне розширення вен. Атеросклероз аорти. Набряк мозку. Ваш діагноз ?
  398.  Постнекротичний цироз печінки 
  399.  Прогресуючий портальний цироз печінки 
  400.  Рак шлунка з метастазами в печінку 
  401.  * Рак печінки на фоні портального цирозу 
  402.  Хронічний гепатит 
  403.  Хворий надійшов у стаціонар зі скаргами на біль в правому підребір'ї, жовтяницю, нудоту. Захворів після вживання надмірної кількості алкоголю. Після обстеження хворого був встановлений діагноз: гострий алкогольний гепатит. Визначте типовий наслідок хвороби, якщо пацієнт припинить вживати алкоголь 
  404.  Гемохроматоз печінки 
  405.  Гемосидероз печінки 
  406.  * Видуження 
  407.  Цироз печінки 
  408.  Розвиток раку печінки 
  409.  Хворий помер від інтоксикації на 4-у добу після вживання сирих яєць. На розтині слизова оболонка шлунку і тонкої кишки запалена, вкрита слизовим ексудатом; в легенях, головному мозку і печінці знайдені абсцеси. Який діагноз найбільш можливий?
  410.  Сальмонельоз (черевнотифозная форма)
  411.  Дизентерія 
  412.  Сальмонельоз (інтестінальна форма)
  413.  Черевний тиф 
  414.  * Сальмонельоз (септична форма)
  415.  Хворому віком 67 років хірург видалив порожнинне утворення печінки. Встановлено, що макроскопічно стінка порожнини утворена щільною волокнистою сполучною тканиною, вміст являє собою каламутну, густу, жовтувато-зеленуватого кольору рідину з неприємним запахом, яка мікроскопічно складається переважно з ПМЯЛ. Якому патологічному процесу відповідають такі морфологічні зміни: 
  416.  гостроілу абсцесу 
  417.  * хронічному абсцесу 
  418.  флегмоні 
  419.  емпіємі 
  420.  холодному абсцесу туберкульозної природи 
  421.  Чоловік 59 років мав ознаки паренхіматозної жовтяниці та портальної гіпертензії. Під час гістологічного дослідження пункційного біоптату печінки було знайдено: балково-часточкова будова стерта, частина гепатоцитів має ознаки жирвої дистрофії, формуються порто-портальні сполучнотканинні септи, періпортально розташований лімфо-макрофагальний інфільтрат. Діагностуйте захворювання печінки. 
  422.  Гострий гепатоз 
  423.  Постнекротичний цироз 
  424.  * Портальний цироз 
  425.  Хронічний гепатоз 
  426.  Біліарний цироз 
  427.   До лікаря щелепно-лицьового хірурга звернулася жінка зі скаргами на виражену асиметричну деформацію обличчя, яка збільшувалася протягом кількох років. Доформовані ділянки тверді на дотик. У біопсійному матеріалі з уражених ділянок спостерігається примітивні кісткові балочки та остеоїд, великі ділянки кісткової тканини дифузно заміщені фіброзною тканиною з міксоматозом, кістами скупченням остеокластів, острівці відкладання цементу (цементиклі). Діагностуйте захворювання. 
  428.   Остеома 
  429.  Фіброма 
  430.  *Фіброзна дисплазія 
  431.   Хірувізм 
  432.  Остеосаркома 
  433.   При лікуванні складної гранульоми пошкодженого зуба верхньої щелепи виявлено прикореневу кісту розміром 1,2 см. При гістологічному дослідженні її структури виявлено, що поверхня її вистлана багатошаровим плоским епітелієм без ознак кератинізації. Стінка її фіброзна, інфільтрована лімфоцитами і плазматичними клітинами. В запальному інфільтраті виявлені нейтрофільні лейкоцити та накопичення кристалів холестерину і ксантомних клітин. Який ймовірний діагноз у даному випадку?
  434.   Еозинофільна гранульома. 
  435.  Фіброзна дисплазія 
  436.  Дизонтогенна кіста 
  437.   *Радикулярна кіста 
  438.  Примордіальна кіста 
  439.   При лікуванні пацієнтки К, 40 років, виявлено біля порожнини зуба , заміщеної грануляційною тканиною, сосочкоподібна структура розмірами до 0,8 см, м”якої консистенції, червоного кольору, із ознаками кровоточивості, про що свідчать поодинокі виразки. При гістологічному дослідженні виявлено, що це грануляційна тканина із значною кількістю макрофагів та проміжками сполучної тканини. Який патологічний процес розвинувся у даному випадку?
  440.   Фіброзний пульпіт 
  441.  *Гранулюючий пульпіт 
  442.  Епулюс 
  443.   Амелобластома 
  444.  Папілома 
  445.   У чоловіка 37 років, який проживає у гірській місцевості, вживаючи лише мінеральну воду, при відвідуванні стоматолога виявлено поодинокі множинні ерозії емалі різної формияк безбарвні, так і пігментовані (жовто-коричневого кольору). При цьому у нього спостерігається крихкість зубів і їх ламкість. Який найбільш вирогідний процес розвивається у даному випадку?
  446.   Ерозія зубів 
  447.  *Флюороз 
  448.  Карієс 
  449.   Пульпіт 
  450.  Кислотний некроз 
  451.  За результатами гістологічного дослідження біоптату патологоанатом встановив діагноз "одонтоамелобластома". Пацієнт, отримавши результати дослідження, попросив лікаря пояснити йому суть виявленого захворювання. Отже, що таке одонтоамелобластома?
  452.  запальне захворювання 
  453.  пізнє ускладнення травми щелепних кісток 
  454.  первинна злоякісна пухлина 
  455.  метастаз злоякісної пухлини шлунка 
  456.  * доброякісна пухлина 
  457.  На рентгенограмі у хворої І., вік 67 років, діагностовано пухлину нижньої щелепи з інфільтративним характером росту. Лікуючий лікар запідозрив метастатичне ураження. У якому органі може локалізуватися первинна злоякісна пухлина?
  458.  молочна залоза 
  459.  нирки 
  460.  легені 
  461.  пряма кишка 
  462.  * у будь якому з перерахованих 
  463.  Під час автопсії померлого Е. виявлено злоякісну пухлину щелепи. Гістологічне дослідження засвідчило, що це первинна внутрішньокісткова карцинома. З якої тканини розвивається цей новоутвір?
  464.  епітелій слизової оболонки ротової порожнини 
  465.  одонтогенна мезенхіма 
  466.  кісткова тканина 
  467.  може розвиватися із усіх перерахованих структур 
  468.  * епітелій острівців Малассе 
  469.  Під час операції у пацієнта видалено новоутвір нижньої щелепи у вигляді щільного вузла з чіткими контурами. Проведене патогістологічне дослідження засвідчило, що це остеобластокластома. До якої групи відноситься ця пухлина щелеп?
  470.  доброякісні пухлини з одонтогенного епітелію 
  471.  злоякісні пухлини з одонтогенного епітелію 
  472.  доброякісні пухлини з одонтогенної мезенхіми 
  473.  злоякісні пухлини з одонтогенної мезенхіми 
  474.  * доброякісні неодонтогенні пухлини 
  475.  При гістологічному дослідженні видаленої амелобластоми нижньої щелепи патологоанатом виявив, що ця пухлина представлена сіткою тяжів одонтогенного епітелію з химерним галуженням. Яка форма амелобластоми має місце?
  476.  фолікулярна 
  477.  акантоматозна 
  478.  базальноклітинна 
  479.  гранулярноклітинна 
  480.  * плексиформна 
  481.  При гістологічному дослідженні видаленої амелобластоми нижньої щелепи патологоанатом виявив, що одонтогенний епітелій пухлини містить численні ацидофільні гранули. Яка форма амелобластоми має місце?
  482.  злоякісна амелобластома 
  483.  плексиформна 
  484.  акантоматозна 
  485.  базальноклітинна 
  486.  * гранулярноклітинна 
  487.  При гістологічному дослідженні видаленої амелобластоми нижньої щелепи патологоанатом виявив ділянки епідермоїдної метаплазії клітин одонтогенного епітелію, відкладання кератину. Яка форма амелобластоми має місце?
  488.  фолікулярна 
  489.  плексиформна 
  490.  базальноклітинна 
  491.  гранулярноклітинна 
  492.  * акантоматозна 
  493.  При гістологічному дослідженні видаленої кісти щелепи лікар встановив, що стінка її тонка, утворена фіброзною тканиною. Внутрішня поверхня кісти вкрита багатошаровим плоским епітелієм з осередками паракератозу, в просвіті містяться безструктурні маси. Який найбільш ймовірний діагноз?
  494.  фолікулярна кіста 
  495.  радикулярна кіста 
  496.  псевдокіста 
  497.  немає вірної відповіді 
  498.  * кератокіста 
  499.  При гістологічному дослідженні видаленої кісти щелепи лікар встановив, що стінка її тонка, утворена фіброзною тканиною. Внутрішня поверхня кісти вкрита багатошаровим плоским епітелієм з осередками паракератозу, в просвіті містяться безструктурні маси. Який ґенез цієї кісти?
  500.  запальна 
  501.  посттравматична 
  502.  паразитарна 
  503.  мультифакторна за походженням, тому все перераховане вірно 
  504.  * дизонтогенетична 
  505.  При гістологічному дослідженні видаленої кісти щелепи лікар встановив, що стінка її тонка, утворена фіброзною тканиною. Внутрішня поверхня кісти вкрита багатошаровим плоским епітелієм з осередками паракератозу, в просвіті містяться безструктурні маси. Розвиток якого патологічного процесу є специфічним ускладненням такої кісти?
  506.  фіброзна дисплазія 
  507.  патологічний перелом щелепи 
  508.  інфільтративний ріст кісти 
  509.  всі варіанти правильні 
  510.  * одонтогенні пухлини 
  511.  При гістологічному дослідженні новоутвору щелепи, видаленого при оперативному втручанні, патологоанатом діагностував остеобластокластому. Як можна охарактеризувати цей патологічний процес?
  512.  злоякісна неодонтогенна пухлина 
  513.  доброякісна одонтогенна пухлина 
  514.  злоякісна одонтогенна пухлина 
  515.  пухлиноподібне захворювання 
  516.  * доброякісна неодонтогенна пухлина 
  517.  При патогістологічному дослідженні пухлини щелепи виявлено, що вона складається з великої кількості дрібних зубоподібних утворень, в яких елементи емалі, дентину і пульпи за топографічним розміщенням нагадують будову нормальних зубів. Якій формі одонтоми відповідає така морфологічна картина?
  518.  хаотична 
  519.  проста 
  520.  примітивна 
  521.  складна 
  522.  * складена одонтома 
  523.  При патогістологічному дослідженні пухлини щелепи (операційний матеріал) виявлено, що вона побудована із острівців одонтогенного епітелію, між якими містяться елементи емалі та дентину. Який найбільш ймовірний діагноз?
  524.  гігантоклітинна пухлина 
  525.  амелобластома 
  526.  цементома 
  527.  первинна внутрішньокісткова карцинома щелепи 
  528.  * одонтоамелобластома 
  529.  При патогістологічному дослідженні пухлини щелепи (операційний матеріал) виявлено, що вона побудована із острівців одонтогенного епітелію, між якими містяться острівці емалі та дентину. Як класифікувати цю пухлину?
  530.  доброякісна пухлина з одонтогенного епітелію 
  531.  злоякісна пухлина з одонтогенного епітелію 
  532.  доброякісна пухлина з одонтогенної мезенхіми 
  533.  віддалений метастаз 
  534.  * доброякісна одонтогенна пухлина змішаного ґенезу 
  535.  Провівши гістологічне дослідження операційного матеріалу патоморфолог встановив діагнозкератокіста кута нижньої щелепи. Яка інша назва цієї кісти?
  536.  фолікулярна кіста 
  537.  кіста непрорізаного зуба 
  538.  радикулярна кіста 
  539.  прикоренева кіста 
  540.  * примордіальна кіста 
  541.  Провівши гістологічне дослідження операційного матеріалу патоморфолог встановив діагнозфолікулярна кіста верхньої щелепи. Яка інша назва цієї кісти?
  542.  псевдокіста 
  543.  радикулярна кіста 
  544.  прикоренева кіста 
  545.  примордіальна кіста 
  546.  * кіста непрорізаного зуба 
  547.  Провівши гістологічне дослідження пухлини щелепи патологоанатом виявив тяжі неактивного одонтогенного епітелію, незрілу сполучну тканину, численні острівці диспластичного дентину. До якої групи пухлин слід віднести це новоутворення?
  548.  метастаз злоякісної пухлини 
  549.  злоякісна пухлина з одонтогенного епітелію 
  550.  злоякісна неодонтогенна пухлина 
  551.  доброякісна неодонтогенна пухлина 
  552.  * доброякісна пухлина з одонтогенної мезенхіми 
  553.  Провівши гістологічне дослідження пухлини щелепи патологоанатом виявив округлі і часточкові маси цементоподібної тканини з інтенсивним базофільним забарвленням, розміщені серед фіброзної тканини. Який найбільш ймовірний діагноз?
  554.  остеосаркома 
  555.  доброякісна цементобластома 
  556.  пухлина Беркіта 
  557.  амелобластома 
  558.  * цементуюча фіброма 
  559.  Провівши гістологічне дослідження пухлини щелепи патологоанатом виявив округлі і часточкові маси цементоподібної тканини з інтенсивним базофільним забарвленням, розміщені серед фіброзної тканини. До якої групи пухлин слід віднести це новоутворення?
  560.  метастаз злоякісної пухлини 
  561.  злоякісна пухлина з одонтогенного епітелію 
  562.  злоякісна неодонтогенна пухлина 
  563.  доброякісна неодонтогенна пухлина 
  564.  * доброякісна пухлина з одонтогенної мезенхіми 
  565.  Провівши гістологічне дослідження пухлини щелепи патологоанатом виявив тяжі неактивного одонтогенного епітелію, незрілу сполучну тканину, численні острівці диспластичного дентину. Який найбільш ймовірний діагноз?
  566.  остеосаркома 
  567.  доброякісна цементобластома 
  568.  пухлина Беркіта 
  569.  амелобластома 
  570.  * дентинома 
  571.  Стоматолог виявив на вестибулярній поверхні ясен над правим різцем верхньої щелепи новоутворення грибоподібної форми, на широкій основі, білуватого кольору. При мікроскопічному дослідженні видаленого новоутвору спостерігається хаотичне переплетення пучків колагенових волокон і невелика кількість фібробластів, зовні багатошаровий плоский епітелій. Який з перелічених діагнозів найбільш вірогідний?
  572.  ангіоматозний епуліс 
  573.  амелобластома 
  574.  гігантоклітинний епуліс 
  575.  немає вірної відповіді 
  576.  * фіброматозний епуліс 
  577.  У вагітної жінки віком 17 років на вестибулярній поверхні ясен різця знайдено округлий новоутвір червонуватого кольору, місцями з ділянками виразкування на поверхні. При мікроскопічному дослідженні структура новоутвору нагадує капілярну гемангіому. Який з перелічених діагнозів найбільш вірогідний?
  578.  фіброматозний епуліс 
  579.  гігантоклітинний епуліс 
  580.  папілома 
  581.  фіброма 
  582.  * ангіоматозний епуліс 
  583.  У вагітної жінки, вік 24 роки, видалено пухлиноподібне утворення округлої форми на яснах різців. Мікроскопічно візуалізуються пучки колагенових волокон та невелика кількість клітин, переважно фібробластів. Який з перелічених діагнозів найбільш вірогідний?
  584.  епуліс гігантоклітинний 
  585.  епуліс ангіоматозний 
  586.  гіпертрофічний хронічний гінгівіт 
  587.  немає вірної відповіді 
  588.  * епуліс фіброматозний 
  589.  У дівчинки Н., вік 5 років, видалено пухлину щелепи. Мікроскопічновона побудована із острівців проліферуючого одонтогенного епітелію; строма представлена пухкою сполучною тканиною, яка нагадує тканину зубного сосочка. Як класифікувати цю пухлину?
  590.  доброякісна пухлина з одонтогенного епітелію 
  591.  злоякісна пухлина з одонтогенного епітелію 
  592.  злоякісна неодонтогенна пухлина 
  593.  доброякісна неодонтогенна пухлина 
  594.  * доброякісна одонтогенна пухлина змішаного ґенезу 
  595.  У дівчинки Н., вік 5 років, видалено пухлину щелепи. Мікроскопічновона побудована із острівців проліферуючого одонтогенного епітелію; строма представлена пухкою сполучною тканиною, яка нагадує тканину зубного сосочка. Яка типова локалізація цієї пухлини?
  596.  область різців 
  597.  область іклів 
  598.  область молярів 
  599.  не відмічено типового розміщення 
  600.  * область премолярів 
  601.  У дівчинки Н., вік 5 років, видалено пухлину щелепи. Мікроскопічновона побудована із острівців проліферуючого одонтогенного епітелію; строма представлена пухкою сполучною тканиною, яка нагадує тканину зубного сосочка. Який найбільш ймовірний діагноз?
  602.  остеобластокластома 
  603.  остеосаркома 
  604.  цементома 
  605.  рак щелепи 
  606.  * амелобластична фіброма 
  607.  У патоморфологічну лабораторію із хірургічного відділення доставлено видалену пухлину щелепи. При гістологічному дослідженні спостерігається картина "зоряного неба" на темному фоні, утвореному лімфоїдними клітинами з високою мітотичною активністю, видно численні світлі макрофаги. Встановіть діагноз. 
  608.  амелобластома 
  609.  остеобластокластома 
  610.  рак щелепи 
  611.  цементома 
  612.  * лімфома Беркітта 
  613.  У пацієнта в області четвертого премоляра виявлено пухлину сіруватого забарвлення. Мікроскопічно пухлина складається із острівців проліферуючего одонтогенного епітелію і пухкої тканини, схожої на тканину зубного сосочка, добре розвинута сполучнотканинна строма. Який з перелічених діагнозів найбільш вірогідний?
  614.  одонтогенна фіброма 
  615.  одонтоамелобластома 
  616.  одонтогенна міксома 
  617.  амелобластична одонтосаркома 
  618.  * амелобластична фіброма 
  619.  У пацієнта видалено новоутвір нижньої щелепи, який має вигляд щільного вузла з чіткими контурами. Мікроскопічно: пухлина побудована з численних мономорфних дрібних одноядерних клітин овальної форми (остеобластів), серед яких розміщені гігантські багатоядерні клітини (остеокласти). Встановіть діагноз. 
  620.  амелобластома 
  621.  одонтоамелобластома 
  622.  остеосаркома 
  623.  хондросаркома 
  624.  * остеобластокластома 
  625.  У пацієнта К., вік 26 років, клінічно діагностовано амелобластому нижньої щелепи. Хворий прооперований, видалена пухлину відправили у патогістологічну лабораторію. При мікроскопічному дослідженні пухлини виявлено, що за своєю структурою вона схожа на емалевий орган. Яка форма амелобластоми має місце?
  626.  плексиформна 
  627.  акантоматозна 
  628.  базальноклітинна 
  629.  гранулярноклітинна 
  630.  * фолікулярна 
  631.  У пацієнта К., вік 26 років, клінічно діагностовано амелобластому нижньої щелепи. Хворий прооперований, видалена пухлину відправили у патогістологічну лабораторію. При макроскопічному дослідженні пухлини на розрізі видно численні порожнисті структури. Назвіть клініко-анатомічну форму амелобластоми: 
  632.  локальна 
  633.  тотальна 
  634.  дрібновогнищева 
  635.  солідна 
  636.  * кістозна 
  637.  У хворого Г., вік 20 років, видалили кісту нижньої щелепи, яка локалізувалася в області третього моляра, при цьому вказаний зуб у пацієнта відсутній. Гістологічно: стінка кісти тонка, утворена сполучною тканиною, внутрішня поверхня вистелена багатошаровим плоским епітелієм. У просвіті кісти виявлено сформований зуб. Який найбільш ймовірний діагноз?
  638.  радикулярна кіста 
  639.  псевдокіста 
  640.  немає вірної відповіді 
  641.  кератокіста 
  642.  * фолікулярна кіста 
  643.  У хворого Г., вік 20 років, видалили кісту нижньої щелепи, яка локалізувалася в області третього моляра, при цьому вказаний зуб у пацієнта відсутній. Гістологічно: стінка кісти тонка, утворена сполучною тканиною, внутрішня поверхня вистелена багатошаровим плоским епітелієм. У просвіті кісти виявлено сформований зуб. Який ґенез цієї кісти?
  644.  запальна 
  645.  посттравматична 
  646.  паразитарна 
  647.  мультифакторна за походженням, тому все перераховане вірно 
  648.  * дизонтогенетична 
  649.  У хворого Г., вік 20 років, видалили кісту нижньої щелепи, яка локалізувалася в області третього моляра, при цьому вказаний зуб у пацієнта відсутній. Гістологічно: стінка кісти тонка, утворена сполучною тканиною, внутрішня поверхня вистелена багатошаровим плоским епітелієм. Розвиток якого патологічного процесу є специфічним ускладненням такої кісти?
  650.  фіброзна дисплазія 
  651.  патологічний перелом щелепи 
  652.  інфільтративний ріст кісти 
  653.  всі варіанти правильні 
  654.  * одонтогенні пухлини 
  655.  У хворого на фоні одонтогенного остеомієліту щелепи розвинувся сепсис, що обумовило летальний наслідок. Проведено патологоанатомічне дослідження. Які зміни на тканинному рівні можуть бути виявлені при дослідженні некропсійного матеріалу з ураженої щелепи?
  656.  гнійна інфільтрація кісткового мозку 
  657.  тромбоз судин і гнійне розплавлення тромбів 
  658.  крововиливи 
  659.  ділянки остеонекрозу 
  660.  * все перераховане 
  661.  У хворого С., вік 26 років, видалено пухлину щелепи. Мікроскопічновона побудована із острівців проліферуючого одонтогенного епітелію; строма представлена пухкою сполучною тканиною, яка нагадує тканину зубного сосочка; пухлина також містить дентин і емаль. Який найбільш ймовірний діагноз?
  662.  гігантоклітинна пухлина 
  663.  амелобластома 
  664.  цементома 
  665.  первинна внутрішньокісткова карцинома щелепи 
  666.  * амелобластична фіброодонтома 
  667.  У хворого С., вік 26 років, видалено пухлину щелепи. Мікроскопічновона побудована із острівців проліферуючого одонтогенного епітелію; строма представлена пухкою сполучною тканиною, яка нагадує тканину зубного сосочка; пухлина також містить дентин і емаль. Як класифікувати цю пухлину?
  668.  доброякісна пухлина з одонтогенного епітелію 
  669.  доброякісна пухлина з одонтогенної мезенхіми 
  670.  злоякісна неодонтогенна пухлина 
  671.  доброякісна неодонтогенна пухлина 
  672.  * доброякісна одонтогенна пухлина змішаного ґенезу 
  673.  У хворого У., вік 22 роки, виявлено пухлину щелепи, проведено біопсію. При патогістологічному дослідженні новоутвору діагностовано остеосаркому. Охарактеризуйте цей патологічний процес. 
  674.  доброякісна неодонтогенна пухлина 
  675.  доброякісна одонтогенна пухлина 
  676.  злоякісна одонтогенна пухлина 
  677.  пухлиноподібне захворювання 
  678.  * злоякісна неодонтогенна пухлина 
  679.  У хворого хірургом-стоматологом видалена кіста нижньої щелепи, яка була пов'язана з другим премоляром. Кіста була сформована на альвеалярному краї щелепи, стінка її тонка. У порожнині кісти знайдено рудиментарний зуб. Мікроскопічно: стінка кісти вистилена плоским багатошаровим епітелієм. Який найбільш ймовірний діагноз?
  680.  радикулярна кіста 
  681.  гранульома 
  682.  псевдокіста 
  683.  ретенційна кіста 
  684.  * фолікулярна кіста 
  685.  У хворого Ш., вік 30 років, діагностована пухлина тіла нижньої щелепи, яка з'явилася декілька місяців тому. Макроскопічно пухлина представлена щільною білуватою тканиною, яка руйнує кістку щелепи. Після видалення пухлина досліджена мікроскопічно, спостерігається сітка тяжів одонтогенного епітелію з химерним галуженням. Який найбільш ймовірний діагноз?
  686.  фолікулярна амелобластома 
  687.  акантоматозна амелобластома 
  688.  базальноклітинна амелобластома 
  689.  гранулярно-клітинна амелобластома 
  690.  * плексиформна амелобластома 
  691.  У хворого, який довгий час страждав на хронічний періодонтит, видалена кіста верхньої щелепи поблизу кореня ураженого зуба. Мікроскопічно: стінка кісти складається з фіброзної тканини, інфільтрованої лімфоцитами та плазматичними клітинами. Внутрішня поверхня кісти вкрита багатошаровим плоским епітелієм без ознак кератинізації. Який найбільш ймовірний діагноз?
  692.  фолікулярна кіста 
  693.  примордіальна кіста 
  694.  еозинофільна гранульома 
  695.  фіброматоз ясен 
  696.  * радикулярна кіста 
  697.  У хворого, який лікується в стаціонарі з приводу гнійного періоститу щелепи, при рентгенологічному обстеженні виявлено відшарування окістя з накопиченням гною між ним та кісткою. Яке ускладнення гнійного періоститу має місце в даному випадку?
  698.  гострий остеомієліт щелепи 
  699.  хронічний остеомієліт щелепи 
  700.  радікулярна кіста 
  701.  еозинофільна гранульома 
  702.  * субперіостальний абсцес 
  703.  У хворої Г., вік 67 років, видалено пухлину щелепи. Мікроскопічновона побудована із острівців неактивного одонтогенного епітелію; строма представлена зрілою сполучною тканиною. Який найбільш ймовірний діагноз?
  704.  остеобластокластома 
  705.  остеосаркома 
  706.  дентинома 
  707.  рак щелепи 
  708.  * одонтогенна фіброма 
  709.  У хворої Г., вік 67 років, видалено пухлину щелепи. Мікроскопічновона побудована із острівців неактивного одонтогенного епітелію; строма представлена зрілою сполучною тканиною. Як класифікувати цю пухлину?
  710.  доброякісна пухлина з одонтогенного епітелію 
  711.  злоякісна пухлина з одонтогенного епітелію 
  712.  злоякісна неодонтогенна пухлина 
  713.  доброякісна неодонтогенна пухлина 
  714.  * доброякісна одонтогенна пухлина змішаного ґенезу 
  715.  У хворої Х., вік 32 роки, видалено новоутворення ясен грибоподібної форми, буруватого кольору. Мікроскопічно спостерігається сполучна тканина, багато судини синусоїдного типу, великі багатоядерні клітини типу остеокластів та дрібні клітини типу остеобластів, наявні дрібні крововиливи, накопичення гемосидерину. Який з перелічених діагнозів найбільш вірогідний?
  716.  фіброматозний епуліс 
  717.  ангіоматозний епуліс 
  718.  остеобластокластома 
  719.  гіпертрофічний гінгівіт 
  720.  * гігантоклітинний епуліс 
  721.  У хворої Щ., вік 48 років, видалена пухлина нижньої щелепи, яка росла, руйнуючи кістку. Макроскопічно вона представлена щільною білуватою тканиною, із буроватими включеннями та кістами на розрізі. Мікроскопічно побудована з острівців округлої та неправильної форми, оточених одонтогенним циліндричним епітелієм. У центральній частині є полігональні зірчасті клітини, які утворюють сітку. Який найбільш ймовірний діагноз?
  722.  базальноклітинна амелобластома 
  723.  плексиформна амелобластома 
  724.  акантоматозна амелобластома 
  725.  гранулярноклітинна амелобластома 
  726.  * фолікулярна амелобластома 
  727.  У чоловіка 30 років відмічається деформація нижньої щелепи за рахунок новоутвору в області лівого моляра. Новоутвір з нечіткими контурами, дрібногорбистий, на дотик щільної консистенції. Проведено біопсію. Мікроскопічно: у стромі біоптату виявляються тяжі та фолікули, на периферії яких розташовані клітини одонтогенного циліндричного епітелію, у центрізірчасті клітини, що нагадують пульпу емалевого органа. Який найбільш ймовірний діагноз?
  728.  аденоматоїдна пухлина 
  729.  первинний внутрішньокістковий рак 
  730.  аденокарцинома 
  731.  остеобластокластома 
  732.  * амелобластома 
  733.  У шестирічної дівчинки протягом 5-6 місяців виникла деформація обличчя внаслідок симетричного збільшення обох кутів нижньої щелепи. З діагностичною метою проведено біопсію. Гістологічно виявлено заміщення кісткової тканини волокнистою сполучною тканиною з великою кількістю судин, примітивними кістковими балочками. Який з перелічених діагнозів найбільш вірогідний?
  734.  еозинофільна гранульома 
  735.  лімфома Беркіта 
  736.  остеобластокластома 
  737.  саркома Юінга 
  738.  * херувізм 
  739.  У шестирічної дівчинки протягом 5-6 місяців виникла деформація обличчя внаслідок симетричного збільшення обох кутів нижньої щелепи. З діагностичною метою проведено біопсію. Гістологічно виявлено заміщення кісткової тканини волокнистою сполучною тканиною з великою кількістю судин, примітивними кістковими балочками. Спрогнозуйте найбільш ймовірний перебіг даного захворювання. 
  740.  малігнізація процесу з розвитком остеосаркоми 
  741.  малігнізація процесу з розвитком первинного раку щелепи 
  742.  припинення патологічного процесу в зрілому віці з незворотною деформацією обличчя 
  743.  все перераховане може мати місце 
  744.  * припинення патологічного процесу в пубертатному віці і нормалізація будови кістки 
  745.  Хворий В., вік 56 років, скаржиться на деформацію обличчя. Перебіг хвороби тривалий, повільно прогресуючий. З діагностичною метою проведено біопсію. Гістологічно виявлено мозаїчність будови кісткидрібні фрагменти кісткових структур з великою кількістю остеокластів і осередками резорбції, ділянки остеоґенезу, широкі "лінії склеювання". Яка пухлина може розвинутися на фоні описаного захворювання?
  746.  амелобластома 
  747.  цементома 
  748.  амелобластична фібросаркома 
  749.  лімфома Беркіта 
  750.  * остеосаркома 
  751.  Хворий В., вік 56 років, скаржиться на деформацію обличчя. Перебіг хвороби тривалий, повільно прогресуючий. З діагностичною метою проведено біопсію. Гістологічно виявлено мозаїчність будови кісткидрібні фрагменти кісткових структур з великою кількістю остеокластів і осередками резорбції, ділянки остеоґенезу, широкі "лінії склеювання". Який з перелічених діагнозів найбільш вірогідний?
  752.  саркома Юінга 
  753.  лімфома Беркіта 
  754.  херувізм 
  755.  амелобластома 
  756.  * хвороба Педжета 
  757.  ?Хворий Й., вік 37 років, шпиталізований у відділення щелепно-лицевої хірургії. Діагностовано одонтогенний остеомієліт нижньої щелепи. До якої клініко-морфологічної групи захворювань щелепно-лицевого скелету належить це захворювання?
  758.  злоякісні пухлини 
  759.  дистрофічні 
  760.  диспластичні 
  761.  доброякісні пухлини 
  762.  * запальні 
  763.  Хворий скаржиться на виражену деформацію щелепних кісток. З діагностичною метою проведено біопсію. Гістологічно виявлено заміщення кісткової тканини клітинно-волокнистою з осередками з примітивного остеоґенезу. Для якого захворювання характерна така морфологічна картина?
  764.  амелобластома 
  765.  остеосаркома 
  766.  еозинофільна гранульома 
  767.  паратиреоїдна остеодистрофія 
  768.  * фіброзна дисплазія 
  769.  Хворий Ц., вік 45 років, поступив у відділення щелепно-лицевої хірургії з діагнозом "одонтогенний остеомієліт нижньої щелепи". Тривалий час займався самолікуванням, за медичною допомогою звернувся пізно. На рентгенограмі виявлено формування секвестру щелепи. Яке найбільш небезпечне для життя пацієнта ускладнення може виникнути в такій ситуації?
  770.  гайморит 
  771.  патологічний перелом щелепи 
  772.  утворення нориці через шкіру обличчя 
  773.  реґіонарний лімфаденіт 
  774.  * одонтогенний сепсис 
  775.  Хворий Ц., вік 45 років, поступив у відділення щелепно-лицевої хірургії з діагнозом "одонтогенний остеомієліт нижньої щелепи". Тривалий час займався самолікуванням, за медичною допомогою звернувся пізно. На рентгенограмі виявлено формування секвестру щелепи. Які можливі наслідки цього процесу?
  776.  регенерація кісткової тканини 
  777.  реґіонарний лімфаденіт 
  778.  утворення нориці 
  779.  патологічний перелом 
  780.  * все перераховане 

  1.  Жінка 19 років поступила в хірургічне відділення шпиталю швидкої медичної допомоги з картиною "гострого живота". Під час операції виявлена позаматкова вагітність, яка є проявом: 
  2.  гаметопатії;
  3.  * бластопатії;
  4.  ембріопатії;
  5.  інфекційної фетопатії;
  6.  неінфекційної фетопатії. 
  7.  Жінку 36 років було прооперовано та видалено збільшену за розмірами маткову трубу . При гістологічному дослідженні слизової оболонки стінки труби виявлено децидуальні клітини, ворсини хоріону. Який найбільш імовірний діагноз було встановлено при дослідженні слизової оболонки маткової труби?
  8.  Хоріонкарцинома. 
  9.  Плацентарний поліп. 
  10.  * Трубна вагітність. 
  11.  Паперовий плід. 
  12.  Літопедіон. 
  13.  За мікроскопічного дослідження ендометрію виявлено дифузну лейкоцитарну інфільтрацію. В матці інфільтрація поширюється на лімфатичні судини і вени. Спостерігаються лімфангіти, флебіти і тромбофлебіти.. Який процес розвивається ?
  14.  Плацентарний поліп 
  15.  Хоріонепітеліома 
  16.  Ендометрит 
  17.  * Септичний ендометрит 
  18.  Залозиста гіперплазія ендометрію 
  19.  Пацієнт 50 років, робітник анілінової фабрики, звернувся до лікаря зі скаргами на загальну слабість і стомлюваність. При обстеженні у хворого виявлене хронічне недокрів'я і жовтяничне забарвлення шкіри. При біопсії кісткового мозку виявлений золотаво-жовтий пігмент у цитоплазмі макрофагів (реакція за Перлсом позитивна). Про який з нижченаведених пігментів йде мова?
  20.  * гемосидерин;
  21.  гематоїдин;
  22.  гематин;
  23.  ліпофусцин;
  24.  білірубін. 
  25.  Під час операції з приводу внутрішньочеревної кровотечі хірург видалив пошкоджену селезінку. При ревізії порожнини живота виявлена ще одна селезінка. Наявність додаткової селезінки є проявом: 
  26.  гаметопатії;
  27.  бластопатії;
  28.  * ембріопатії;
  29.  інфекційної фетопатії;
  30.  неінфекційної фетопатії. 
  31.  Під час операції у жінки 38 років було видалено збільшену за розмірами маткову трубу та частину яєчника з великою кістою. При гістологічному дослідженні слизової оболонки стінки труби виявлено децидуальні клітини, ворсини хоріону. Який найбільш імовірний діагноз було встановлено при дослідженні слизової оболонки маткової труби?
  32.  Хоріонкарцинома. 
  33.  Плацентарний поліп. 
  34.  * Трубна вагітність. 
  35.  Паперовий плід. 
  36.  Літопедіон. 
  37.  Під час пологів у жінки підвищився кров'яний тиск (220/110 мм рт ст), розвинулися судоми і непритомність. Смерть наступила від гострого порушення мозкового кровообігу. На аутопсії виявлені жовтяниця, крововилив в головний мозок, набряк легенів з дрібноточковими крововиливами в легеневу паренхіму, збільшена, жовта з множинними крововиливами печінка, збільшені в'ялі нирки з набряклим кірковим шаром, в якому мікроскопічно знайдені симетричні некрози. Який з перерахованих діагнозів найбільш вірогідний?
  38.  Геморагічний інсульт 
  39.  Вірусний гепатит 
  40.  * Еклампсія 
  41.  Некротичний нефроз 
  42.  Геморагічна пневмонія 
  43.  Під час розтину колишнього військовослужбовця віком 49 років виявлено рак легень, численні шкірні геморагії та множинний фурункульоз. Із історії хвороби відомо про наявність апластичної анемії і лейкопенії. Ці зміни імовірно свідчать про: 
  44.  гостру променеву хворобу;
  45.  * хронічну променеву хворобу;
  46.  прояви екологічної патології;
  47.  отруєння ртуттю;
  48.  інтоксикацію наркотиками. 
  49.  Під час розтину плоду при зовнішньому огляді виявлено відсутність двох пальців на правій нижній кінцівці ("олігодактилія"). У головному мозкові відсутні окремі звивини в обох гемісферах ("олігогірія"). Ці зміни являють собою прояв: 
  50.  гаметопатії;
  51.  бластопатії;
  52.  * ембріопатії;
  53.  інфекційної фетопатії;
  54.  неінфекційної фетопатії. 
  55.  При аутопсії колишнього військовослужбовця віком 50 років виявлено рак легень, численні шкірні геморагії та множинний фурункульоз. Із історії хвороби відомо про наявність апластичної анемії і лейкопенії. Ці зміни імовірно свідчать про: 
  56.  гостру променеву хворобу;
  57.  * хронічну променеву хворобу;
  58.  прояви екологічної патології;
  59.  отруєння ртуттю;
  60.  інтоксикацію наркотиками. 
  61.  При аутопсії плоду виявлена епідуральна (між кістками склепіння і твердої мозкової оболонки) гематома, яка виникла в результаті розриву серпоподібного відростка і намету мозочка. Ці зміни є проявом патології: 
  62.  пренатального періоду;
  63.  антенатального періоду;
  64.  * інтранатального періоду;
  65.  постнатального періоду;
  66.  періоду прогенезу. 
  67.  При аутопсії плоду виявлена епідуральна (між кістками склепіння і твердої мозкової оболонки) гематома, яка виникла в результаті розриву серпоподібного відростка і намету мозочка. Ці зміни є проявом: 
  68.  гемолітичної хвороби новонароджених;
  69.  геморагічної хвороби новонароджених;
  70.  внутрішньоутробної асфіксії;
  71.  * пологової травми;
  72.  істинного повнокров'я 
  73.  При гістологічному дослідженні стінки маткової труби виявлені великі світлі децидуальні клітини.Який процес розвивається?
  74.  Черевна вагітність 
  75.  Маткова вагітність 
  76.  Яйникова вагітність 
  77.  Інтерлігаментарна вагітність 
  78.  * Трубна вагітність 
  79.  При гістологічному дослідженні ендометрію виявлено ворсини хоріону, згортки крові, децидуальну тканину. Який процес розвивається?
  80.  Залозиста гіперплазія ендометрію 
  81.  Залозисто-кістозна гіперплазія ендометрію 
  82.  * Плацентарний поліп 
  83.  Фіброзний поліп 
  84.  Аденоматозний поліп 
  85.  При гістологічному дослідженні ендометрію виявлено дифузну лейкоцитарну інфільтрацію. В матці інфільтрація поширюється на лімфатичні судини і вениСпостерігаються лімфангіти, флебіти і тромбофлебіти.. Який процес розвивається ?
  86.  Плацентарний поліп 
  87.  Хоріонепітеліома 
  88.  Ендометрит 
  89.  * Септичний ендометрит 
  90.  Залозиста гіперплазія ендометрію 
  91.  При гістологічному дослідженні нирки у жінки, яка померла під час пологів виявлено: дистрофію і некроз епітелію канальців основних відділах нефрона, емболію клітинами посліду капілярів клубочків, фібриноїдний некроз стінок судин, крововиливи проміжної тканини. Що могло бути причиною таких змін?
  92.  Позаматкова вагітність 
  93.  Передчасні пологи 
  94.  * Еклампсія 
  95.  Міхуровий занесок 
  96.  Самовільний викидень 
  97.  При гістологічному дослідженні печінки у жінки, яка померла під час пологів виявлено: множині коровиливи і вогнища некрозів, особливо в периферичних відділах дольок, білкову і жирову дистрофію гепатоцитів. Що могло бути причиною таких змін?
  98.  Позаматкова вагітність 
  99.  Передчасні пологи 
  100.  * Еклампсія 
  101.  Міхуровий занесок 
  102.  Самовільний викидень 
  103.  При гістологічному дослідженні слизової оболонки стінки маткової труби виявлено децидуальні клітини, ворсини хоріону. Який найбільш імовірний діагноз було встановлено при дослідженні слизової оболонки маткової труби?
  104.  Хоріонкарцинома. 
  105.  Плацентарний поліп. 
  106.  * Трубна вагітність. 
  107.  Паперовий плід. 
  108.  Літопедіон. 
  109.  При зовнішньому огляді тіла новонародженого виявлено відсутність двох пальців на правій нижній кінцівці ("олігодактилія"). У головному мозкові відсутні окремі звивини в обох гемісферах ("олігогірія"). Ці зміни являють собою прояв: 
  110.  гаметопатії;
  111.  бластопатії;
  112.  * ембріопатії;
  113.  інфекційної фетопатії;
  114.  неінфекційної фетопатії. 
  115.  При кесаревому розтині у жінки 17 років був витягнений з порожнини матки гетеропагус (цілком нерозділені асиметричні близнюки). Ця двійна вада розвитку (двійчасті виродки) являє собою прояв: 
  116.  гаметопатії;
  117.  * бластопатії;
  118.  ембріопатії;
  119.  інфекційної фетопатії;
  120.  неінфекційної фетопатії. 
  121.  При макроскопічному дослідженні тканин плоду виявлена епідуральна (між кістками склепіння і твердої мозкової оболонки) гематома, яка виникла в результаті розриву серпоподібного відростка і намету мозочка. Ці зміни є проявом: 
  122.  гемолітичної хвороби новонароджених;
  123.  геморагічної хвороби новонароджених;
  124.  внутрішньоутробної асфіксії;
  125.  * пологової травми;
  126.  істинного повнокров'я 
  127.  При мікроскопічному дослідженні печінки у жінки, яка померла під час пологів виявлено: множині коровиливи і вогнища некрозів, особливо в периферичних відділах дольок, білкову і жирову дистрофію гепатоцитів. Що могло бути причиною таких змін?
  128.  Позаматкова вагітність 
  129.  Передчасні пологи 
  130.  * Еклампсія 
  131.  Міхуровий занесок 
  132.  Самовільний викидень 
  133.  При мікроскопічному дослідженні ендометрію виявлено дифузну лейкоцитарну інфільтрацію. В матці інфільтрація поширюється на лімфатичні судини і вени. Спостерігаються лімфангіти, флебіти і тромбофлебіти.. Який процес розвивається ?
  134.  Плацентарний поліп 
  135.  Хоріонепітеліома 
  136.  Ендометрит 
  137.  * Септичний ендометрит 
  138.  Залозиста гіперплазія ендометрію 
  139.  При огляді недоношеної новонародженої дитини на третю добу після народження з'явилися крововиливи на шкірі та слизових оболонках, блювота кров'ю (haematemesis), мелена (кров у калі), гематурія, кров у мокротинні. Ці зміни є проявом: 
  140.  гемолітичної хвороби новонароджених;
  141.  * геморагічної хвороби новонароджених;
  142.  внутрішньоутробної асфіксії;
  143.  пологової травми;
  144.  істинного повнокров 'я. 
  145.  При світлооптичному дослідженні нирки у жінки, яка померла під час пологів виявлено: дистрофію і некроз епітелію канальців основних відділах нефрона, емболію клітинами посліду капілярів клубочків, фібриноїдний некроз стінок судин, крововиливи проміжної тканини. Що могло бути причиною таких змін?
  146.  Позаматкова вагітність 
  147.  Передчасні пологи 
  148.  * Еклампсія 
  149.  Міхуровий занесок 
  150.  Самовільний викидень 
  151.  При світлооптичному дослідженні стінки маткової труби виявлені великі світлі децидуальні клітини. Який процес розвивається?
  152.  Черевна вагітність 
  153.  Маткова вагітність 
  154.  Яйникова вагітність 
  155.  Інтерлігаментарна вагітність 
  156.  * Трубна вагітність 
  157.  Проявом якої хвороби є наступні зміни: При огляді недоношеної новонародженої дитини на третю добу після народження з'явилися крововиливи на шкірі та слизових оболонках, блювота кров'ю (haematemesis), мелена (кров у калі), гематурія, кров у мокротинні: 
  158.  гемолітичної хвороби новонароджених;
  159.  * геморагічної хвороби новонароджених;
  160.  внутрішньоутробної асфіксії;
  161.  пологової травми;
  162.  істинного повнокров 'я. 
  163.  Проявом якої хвороби є наступні зміни: При огляді недоношеної новонародженої дитини на третю добу після народження з'явилися крововиливи на шкірі та слизових оболонках, блювота кров'ю (haematemesis), мелена (кров у калі), гематурія, кров у мокротинні: 
  164.  гемолітичної хвороби новонароджених;
  165.  * геморагічної хвороби новонароджених;
  166.  внутрішньоутробної асфіксії;
  167.  пологової травми;
  168.  істинного повнокров 'я. 
  169.  У дитини виявлена тріада природжених аномалій: вада серця, глухота та катаракта. Виберіть один найімовірніший з нижче перерахованих тератогенних чинників, якому мати піддавалась під час вагітності: 
  170.  однократне рентгенологічне дослідження;
  171.  вірус краснухи;
  172.  зловживання алкоголем;
  173.  * талідомід;
  174.  паління. 
  175.  У дитини виявлено: відставання у фізичному розвитку, наявність порушень будови лицевого черепа (вузькі очні щілини, мікрогнотія), вада серця (дефект міжшлуночкової перегородки), порушення будови хребта (spina bifida), мікроцефалія. Виберіть один найімовірніший з нижчеперерахованих тератоген-них чинників, якому мати піддавалася під час вагітності: 
  176.  одноразове рентгенологічне дослідження;
  177.  аспірин;
  178.  * зловживання алкоголем;
  179.  талідомід;
  180.  паління. 
  181.  У жінки 21 року народився хлопчик з ознаками порушення розвитку кінцівок. Ноги і руки дитини нагадували ласти моржа - короткі кукси кінцівок, близько розташовані до тулуба. Виберіть один найімовірніший з нижчеперерахованих тератогенних чинників, якому жінка піддавалася під час вагітності: 
  182.  одноразове рентгенологічне дослідження;
  183.  вірус краснухи;
  184.  * кількаразове вживання алкоголю;
  185.  талідомід;
  186.  диетилстильбестрол. 
  187.  У жінки 35 років у першому періоді пологів підвищився кров'яний тиск (220/110 мм рт ст), розвинулися судоми і непритомність. Смерть наступила від гострого порушення мозкового кровообігу. На аутопсії виявлені жовтяниця, крововилив в головний мозок, набряк легенів з дрібноточковими крововиливами в легеневу паренхіму, збільшена, жовта з множинними крововиливами печінка, збільшені в'ялі нирки з набряклим кірковим шаром, в якому мікроскопічно знайдені симетричні некрози. Який з перерахованих діагнозів найбільш вірогідний?
  188.  Геморагічний інсульт 
  189.  Вірусний гепатит 
  190.  * Еклампсія 
  191.  Некротичний нефроз 
  192.  Геморагічна пневмонія 
  193.  У жінки, 39 років, під час операції було видалено збільшену за розмірами маткову трубу та частину яєчника з великою кістою. При гістологічному дослідженні слизової оболонки стінки труби виявлено децидуальні клітини, ворсини хоріону. Який найбільш імовірний діагноз було встановлено при дослідженні слизової оболонки маткової труби?
  194.  Хоріонкарцинома. 
  195.  Плацентарний поліп. 
  196.  * Трубна вагітність. 
  197.  Паперовий плід. 
  198.  Літопедіон. 
  199.  У недоношеної новонародженої дитини на третю добу після народження з'явилися крововиливи на шкірі та слизових оболонках, блювота кров'ю (haernaternesis), мелена (кров у калі) гематурія, кров у мокротинні. Ці зміни є проявом патології: 
  200.  пренатального періоду;
  201.  * антенатального періоду;
  202.  інтранатального періоду;
  203.  постнатального періоду;
  204.  періоду прогенезу 
  205.  У недоношеної новонародженої дитини на третю добу після народження з'явилися крововиливи на шкірі та слизових оболонках, блювота кров'ю (haematemesis), мелена (кров у калі), гематурія, кров у мокротинні. Ці зміни є проявом: 
  206.  гемолітичної хвороби новонароджених;
  207.  * геморагічної хвороби новонароджених;
  208.  внутрішньоутробної асфіксії;
  209.  пологової травми;
  210.  істинного повнокров 'я. 
  211.  У першому періоді пологів у жінки підвищився кров'яний тиск (220/110 мм рт ст), розвинулися судоми і непритомність. Смерть наступила від гострого порушення мозкового кровообігу. На аутопсії виявлені жовтяниця, крововилив в головний мозок, набряк легенів з дрібноточковими крововиливами в легеневу паренхіму, збільшена, жовта з множинними крововиливами печінка, збільшені в'ялі нирки з набряклим кірковим шаром, в якому мікроскопічно знайдені симетричні некрози. Який з перерахованих діагнозів найбільш вірогідний?
  212.  Геморагічний інсульт 
  213.  Вірусний гепатит 
  214.  * Еклампсія 
  215.  Некротичний нефроз 
  216.  Геморагічна пневмонія 
  217.  Чоловік 48 років, робітник анілінової фабрики, звернувся до лікаря зі скаргами на загальну слабість і стомлюваність. При обстеженні у хворого виявлене хронічне недокрів'я і жовтяничне забарвлення шкіри. При біопсії кісткового мозку виявлений золотаво-жовтий пігмент у цитоплазмі макрофагів (реакція за Перлсом позитивна). Про який з нижченаведених пігментів йде мова?
  218.  * гемосидерин;
  219.  гематоїдин;
  220.  гематин;
  221.  ліпофусцин;
  222.  білірубін. 
  223.  За результатами гістологічного дослідження некропсії легеневої тканини виявлено: гомогенна, рожевого кольру ділянка, в полі цієї ділянки всі структури зруйновані, легенева тканина відсутня. В прилеглій тканині перетинки між альвеолами потовщені, склерозовані, подекуди розірвані. Встановіть діагноз. 
  224.  Гострий вогнищевий tbc 
  225.  Гостра казеозна пневмонія 
  226.  Гострий кавернозний tbc 
  227.  Фіброзно-вогнищевий tbc 
  228.  * Фіброзно-кавернозний tbc та емфізема 
  229.  На зрізі легені видно кавнрну, виповнену згустком крові. Кров також міститься в просвіті бронхів, трахеї. Гістологічно в стінці каверни виявлено арозію судин. Що стало причиною смерті хворого?
  230.  Гостра серцева недостатність 
  231.  Набряк легень 
  232.  Гостра легенева недостатність 
  233.  * Асфіксія кров’ю 
  234.  Гостра серцево-легенева недостатність 
  235.  На розрізі в легеневій тканині спостерігаються великі порожнини, оточені товстою сполучнотканинною капсулою. Навколо порожнин виражений пневмосклероз. Поміж ділянками пневмосклерозу присутні ателектази. Діагноз: фіброзно-кавернозний туберкульоз. Назвіть шари, що утворюють стінку каверни 
  236.  * внутрішнійпіогенний, середнійгрануляційна тканина, зовнішнійсполучна тканина 
  237.  внутрішнійказезний некроз, середнійепітеліоїдноклітинний, зовнішній - сполучнотканинний 
  238.  внутрішнійказеозний некроз, зовнішнійсполучна тканина 
  239.  внутрішнійгрануляційна, зовнішнійсполучна тканина 
  240.  внутрішнійказеозний некроз, середнійгрануляційний, зовнішнійсклерозована легенева тканина 
  241.  Апендикс, надісланий до патоморфологічного відділення після апендиктомії, потовщений і збільшений у розмірах, серозна оболонка тмяна, судини повнокрівні, з просвіту відростка на розрізі виділяється рідина жовто-зеленого кольору. При якій формі апендициту розвиваються такі зміни?
  242.  * Флегмонозний апендицит. 
  243.  Поверхневий катаральний апендицит. 
  244.  Гангренозний апендицит. 
  245.  Апостематозний апендицит. 
  246.  Простий катаральний апендицит. 
  247.  В ході гістологічного дослідження резекованої здухвинної кишки у чоловіка, прооперованого з приводу перфорації стінки кишки та поширеного фібринозно-гнійного перитоніту, виявлено наступні зміни: виразковий дефект, в дні якого визначається зона казеозного некрозу та поодинокі гігантські багатоядерні клітини Пирогова-Ланхганса по периферії; у власній пластинці слизового шару множинні гігантоклітинні гранульоми із казеозним некрозом в центральних частинах; на поверхні серозного шару - фібринозно-гнійний ексудат. В лімфатичних вузлах брижі - гранульоматозне запалення з гігантоклітинними гранульомами та казеозним некрозом. Діагностуйте захворювання. 
  248.  Черевний тиф 
  249.  Гематогенно-дисемінований туберкульоз 
  250.  Ієрсініоз 
  251.  Сальмонельоз 
  252.  * Первинний туберкульоз 
  253.  За підозрою на гострий холецистит у хворої 70 років проведена лапаротомія. При ревізії органів черевної порожнини був виставлений клінічний діагноз: біліарний цироз печінки. Які макроскопічні зміни характерні для цього цирозу?
  254.  Печінка жовта, дрябла 
  255.  Печінка велика, червона 
  256.  * Печінка збільшена, щільна, зеленого кольору з дрібновузловою поверхнею 
  257.  Печінка щільна, бліда 
  258.  Печінка зменшена, щільна, з великими вузлами 
  259.  Мікроскопічне дослідження біоптата печінки хворого з симптомами нудоти, відсутності апетиту, жовтяницею шкіри, виявлено гідро пічну та балонну дистрофію гепатоцитів, некроз окремих клітин та присутність тілець Каунсілмена в часточках печінки з порушенням їх структури, а також лімфоцитарна інфільтрація. Якому захворюванню все це властиво?
  260.  Гнійний гепатит 
  261.  * Вірусний гепатит 
  262.  Токсична дистрофія печінки 
  263.  Малярія 
  264.  Цироз печінки 
  265.  При електронномікроскопічному дослідженні біоптату печінки хворого на цукровий діабет в ядрах гепатоцитів виявлено пошкодження пор нуклеолеми та "дирчасті, пусті ядра". Який з перелічених патологічних процесів найбільш вірогідний?
  266.  Каріолізіс. 
  267.  * Дійсні ядерні включення. 
  268.  Дисфункціональний набряк ядра. 
  269.  Вірусообумовлені ядерні включення. 
  270.  Ядерні цитоплазматичні включення. 
  271.  При ендоскопічному дослідженні було виявлено: слизова шлунка атрофована, складки майже відсутні, видно глибокий дефект великих розмірів (4х2 см), дно його темно-коричневого кольору, шорстке; краї виразки дещо потовщені, підриті, темно-коричневе забарвлення дна виразки зумовлене соляно-кислим гематином, шорстке дно зумовлене некротичними масами, які ще не відторглися, а потовщення країв - розростанням сполучної тканини. У даного хворого мала місце: 
  272.  гостра виразка шлунка;
  273.  * хронічна виразка шлунка;
  274.  хвороба Менетріє;
  275.  виразка шлунка з малігнізацією 
  276.  виразка шлунка з пенетрацією 
  277.  При мікроскопічному дослідженні біоптату з товстої кишки виявлена пухлина з призматичного епітелію, що формує атипові залозисті структури різної форми і розміру. Клітини поліморфні, ядра гіперхромні, є патологічні мітози. Базальна мембрана залоз зруйнована. Деякі залози вистелені псевдобагаторядним епітелієм, просвіт збережений. Ваш діагноз. 
  278.  * Аденокарцинома 
  279.  Базально-клітинний рак 
  280.  Недиференційований рак 
  281.  Солідний рак 
  282.  Слизовий рак 
  283.  При мікроскопічному дослідженні оперативно видаленого апендикса відмічався набряк, дифузна нейтрофільна інфільтрація стінки з некрозом та наявністю дефекту слизової оболонки з ураженням її м'язової пластинки. Яка форма апендициту розвилась у хворого?
  284.  Апостематозна 
  285.  Флегмонозна 
  286.  Поверхнева 
  287.  * Флегмонозно-виразкова 
  288.  Гангренозна 
  289.  При мікроскопічному дослідженні печінки виявлено венозне повнокрів'я центра часток, діапедез еритроцитів у міжтрабекулярні простори, дистрофія і атрофія гепатоцитів центра часток, наявність розростання сполучної тканини в місцях атрофії гепатоцитів, жирова дистрофія гепатоцитів периферії часток. Про який патологічний процес у печінці йде мова ?
  290.  Гепатит. 
  291.  Біліарний цироз. 
  292.  * Мускатна печінка з передциротичними явищами. 
  293.  Токсична дистрофія печінки. 
  294.  Жировий гепатоз. 
  295.  Смерть хворого наступила від гострої крововтрати. Встановлено, що причиною кровотечі була аррозія артерії дна поздовжньо-розташованої виразки нижнього відділу клубової кишки. Гістологічно виявлено некроз стінки, виразки, перифокальний катаральний ентерит, проліферацію ретикулярних клітин у пеєрових бляшках, мезентеріальних лімфовузлах, селезінці із витісненням лімфрцитів і утворенням макрофагальних гранулем. Вкажіть найбільш ймовірне захворювання?
  296.  * Черевний тиф 
  297.  Дизентерія 
  298.  Туберкульоз травного тракту 
  299.  Сибірка 
  300.  Бруцельоз 
  301.  На рентгенограмі у хворої І., вік 67 років, діагностовано пухлину нижньої щелепи з інфільтративним характером росту. Лікуючий лікар запідозрив метастатичне ураження. У якому органі може локалізуватися первинна злоякісна пухлина?
  302.  молочна залоза 
  303.  нирки 
  304.  легені 
  305.  пряма кишка 
  306.  * у будь якому з перерахованих 
  307.  В осаді слини хворого паротитом при мікроскопічному дослідженні знайдено гігантські клітини, які містять великі базофільні внутрішньоядерні включення, оточені зоною просвітлення. Вигляд цих клітин нагадує совине око. Який найбільш ймовірний діагноз?
  308.   * цитомегаловірусний паротит
  309.   свинка
  310.   неспецифічний бактеріальний паротит
  311.   кандидозний паротит
  312.   неінфекційний паротит внаслідок отруєння свинцем
  313.  При обстеженні порожнини рота хворої жінки відмічається гіперемія слизової оболонки щік, дна порожнини рота, м'якого і твердого піднебіння. Слизова оболонка тьмяна, з великою кількістю дрібних глибоких дефектів, покритих непрозорим слизом. Поставте діагноз.
  314.   Катаральний стоматит.
  315.   * Виразковий стоматит.
  316.   Гангренозний стоматит.
  317.   Везикулоутворюючий стоматит.
  318.   Гнійний стоматит.
  319.  При обстеженні хворого П., вік 64 роки, в центрі нижньої губи на яскраво гіперемійованому фоні видно ерозії з утворенням кров'янистих кірок. Верхня губа без особливостей. Який найбільш ймовірний діагноз?
  320.   ексфоліативний хейліт
  321.   гландулярний хейліт
  322.   контактний хейліт
  323.   метеорологічний хейліт
  324.   * хейліт Манганоті
  325.  При огляді ротової порожнини привертає увагу повна відсутність сосочків з папіломатозними розростаннями ромбовидної форми на обмеженій ділянці язика. Ця ділянка розміщена по середній лінії спинки язика. Поставте діагноз.
  326.   * Ромбовидний глосит. 
  327.   Десквамативний глосит.
  328.   Хронічний глосит.
  329.   Складчатий язик.
  330.   Ексфоліативний глосит.
  331.  У хворого видаленого бляшкоподібний утвір з язика. При гістологічному дослідженні: потовщення багатошарового плоского епітелію за рахунок розширення базального і зернистого шарів, явищ гіперкератозу і акантозу, відмічається глибоке проростання акантотичних тяжів епітелію. Який найбільш ймовірний діагноз?
  332.   плоска лейкоплакія
  333.   * бородавчаста лейкоплакія
  334.   ексфоліативний глосит
  335.   ромбовидний глосит
  336.   пухлина Абрикосова
  337.  У хворого з ексфоліативним хейлітом раптово виникли гіперемія і набряк губ, з'явилися накладання у вигляді кірочок в області червоної облямівки. Яке ускладнення має місце в даному випадку?
  338.   малігнізація
  339.   * гостра ексудативна реакція
  340.   плоска лейкоплакія
  341.   бородавчаста лейкоплакія
  342.   стоматит
  343.  У хворого з хронічним глоситом осередок ураження має овальну форму, локалізується по середній лінії язика попереду жолобоподібних сосочків. На цій ділянці сосочки відсутні, спостерігаються папіломатозні розростання. Який найбільш ймовірний діагноз?
  344.   * ромбовидний глосит
  345.   актинічнйи глосит
  346.   гландулярний глосит
  347.   десквамативний глосит
  348.   метеорологічний глосит
  349.  Хвора, 27 років, скаржиться на сухість губ, появу лусочок, які вона скусує. Об’єктивно: губи сухі, на границі червоної кайми и слизовій оболонці губ наявні сірі прозорі лусочки, краї яких дещо виступають на поверхнею слизової оболонки. Після зняття лусочок відмічається гіперемія без ерозій. Який діагноз найбільш вірогідний?
  350.   Системний червоний вовчак.
  351.   * Ексфоліативний хейліт.
  352.   Кандидозний хейліт.
  353.   Метеорологічний хейліт.
  354.   Лейкоплакія.
  355.  Хворий, 18 років, звернувся із скаргами на кровотечу з ясен на протязі декількох днів. Об'єктивно: ясна в ділянці верхніх і нижніх фронтальних зубів збільшені в об'ємі, гіперемійовоні, кровоточать при механічному подразненні; пародонтальні "кишені" і патологічна рухомість зубів відсутні. Поставте діагноз.
  356.   * Гострий гінгівіт.
  357.   Пародонтит.
  358.   Пародонтоз.
  359.   Періодонтит.
  360.   Епуліс.
  361.  Пацієнт К., що страждає інсулінзалежним цукровим діабетом розпочав голодування з лікувальною метою. Під час звичного введення інсуліну раптово втратив свідомість, на подразники не реагує. Ваше заключення. 
  362.  Гіперглікемічна кома 
  363.  інсуліновий шок 
  364.  * Гіпоглікемічна кома 
  365.  гостра печінкова недостатність 
  366.  Запаморочення на фоні голодування 
  367.  Під час проходження медичного огляду аналізом сечі виявлено підвищенний вміст цукру. Пацієнт скаржиться на відчуття сильної спраги без видимих причин. Про яке захворювання можна думати в цьому випадку 
  368.  Пієлонефрит 
  369.  Аддісонов хвороба 
  370.  * Цукровий діабет 
  371.  Рахіт 
  372.  Гепатит С 
  373.  При огляді пацієнта, що протягом 15 років хворіє хронічним панкреатитом виявлено патологічне почервоніння шкіри в ділянці щік, надбрівних дуг, підборіддя. Скаржиться на відчуття безпричинної сильної спраги. Яке захворювання ймовірно виникло?
  374.  Пієлонефрит 
  375.  Геморагічний панкреатит 
  376.  * Цукровий діабет 
  377.  Міастенія 
  378.  Рак підшлункової залози 
  379.  Студентка, що хворіє на інсулінзалежний цукровий діабет помилкова ввела надлишкову дозу інсуліну. Протягом години виникла пітливість, тремтіння в усьму тілі, надмірна збудливість. Яку термінову допомогу слід надати в такому випадку. 
  380.  * Ввести глюкозу 
  381.  Знизити температуру тіла 
  382.  Надлишкове пиття 
  383.  Зігріти кінцівки 
  384.  Ввести кофеїн 
  385.  У пацієнта П., 25 років в крові виявлено високі титри антитіл до низки вірусів, присутнє сполучення з певними генами гістосумісності, спостерігаються антитіла до В-клітин. При оглядінормостенічної тілобудови. Який тип цукрового діабету можна припустити. 
  386.  * І тип 
  387.  ІІ тип 
  388.  ІІІ тип 
  389.  дитячий тип 
  390.  Юнацький тип 
  391.  У пацієнтки 23 років в тимусі виявлено ознаки фолікулярної гіперплазії, скелетні м’язи, особливо м’язи повік знаходяться в стані виснаження, присутній птоз. Про яке захворювання йдеться?
  392.  Акромегалію 
  393.  Аддісонову хворобу 
  394.  * Міастенію 
  395.  Аліментарну дистрофію 
  396.  Рак вилочкової залози 
  397.  У пацієнтки В., віком 57 років спостерігається відсутність у крові антитіл до вірусів. Сполучення з деякими антигенами гістосумісності відсутній. Антитіл до В- клітин в крові не виявлено. При зовнішньому огляді ожиріння ІІІ ступеню. Про який тип цукрового діабету йдеться?
  398.  І тип 
  399.  * ІІ тип 
  400.  Аліментарний тип 
  401.  ІІІ тип 
  402.  Старечий тип 
  403.  У хворого на цукровий діабет І типу діагностовано кетоацидотичний стан. Які зміни з боку шкірних покривів підтверджують таке заключення 
  404.  Шкіра волога, тургор збережений 
  405.  * Шкіра суха, тургор знижений 
  406.  Яскраво-червоне забарвлення шкіри 
  407.  мокнуча екзема 
  408.  Суха екзема 
  409.  Під час проходження медичного огляду аналізом сечі виявлено підвищенний вміст цукру.Пацієнт скаржиться на відчуття сильної спраги без видимих причин. Про яке захворювання можна думати в цьому випадку 
  410.  Пієлонефрит 
  411.  Аддісонов хвороба 
  412.  * Цукровий діабет 
  413.  Рахіт 
  414.  Гепатит С 
  415.  При огляді пацієнта, що протягом 15 років хворіє хронічним панкреатитом виявлено патологічне почервоніння шкіри в ділянці щік, надбрівних дуг, підборіддя. Скаржиться на відчуття безпричинної сильної спраги. Яке захворювання ймовірно виникло?
  416.  Пієлонефрит 
  417.  Геморагічний панкреатит 
  418.  * Цукровий діабет 
  419.  Міастенія 
  420.  Рак підшлункової залози 
  421.  У пацієнтки В., віком 57 років спостерігається відсутність у крові антитіл до вірусів. Сполучення з деякими антигенами гістосумісності відсутній. Антитіл до В- клітин в крові не виявлено. При зовнішньому огляді ожиріння ІІІ ступеню. Про який тип цукрового діабету йдеться?
  422.  І тип 
  423.  * ІІ тип 
  424.  Аліментарний тип 
  425.  ІІІ тип 
  426.  Старечий тип 
  427.  Виберіть один найімовірніший з нижчеперерахованих тератогенних чинників, якому мати піддавалася під час вагітності. У дитини виявлено: відставання у фізичному розвитку, наявність порушень будови лицевого черепа (вузькі очні щілини, мікрогнотія), вада серця (дефект міжшлуночкової перегородки), порушення будови хребта (spina bifida), мікроцефалія.: 
  428.  одноразове рентгенологічне дослідження
  429.  аспірин
  430.  * зловживання алкоголем
  431.  талідомід
  432.  паління
  433.  Дівчинка народилася з вираженою аномалією розвитку піхви. При дослідженні біоптату з піхви виявлено виражене збільшення кількості слизових залоз (вагінальний аденоз), на окремих ділянках розвиток пухлини, яка має будову світлоклітинної аденокарциноми. Виберіть один найімовірніший з нижчеперерахованих тератогенних чинників, якому мати піддавалася під час вагітності: 
  434.  одноразове рентгенологічне дослідження
  435.  вірус краснухи
  436.  зловживання алкоголем
  437.  * талідомід
  438.  диетилстильбестрол
  439.  Для якої хвороби є найбільш характерні наступні зміни: При огляді недоношеної новонародженої дитини на третю добу після народження з'явилися крововиливи на шкірі та слизових оболонках, блювота кров'ю (haematemesis), мелена (кров у калі), гематурія, кров у мокротинні: 
  440.  гемолітичної хвороби новонароджених
  441.  * геморагічної хвороби новонароджених
  442.  внутрішньоутробної асфіксії
  443.  пологової травми
  444.  істинного повнокров 'я 
  445.  Хвору прооперовано з приводу пухлини матки. Макропрепарат: губчастий строкатий вузол у міометрії. Гістологічновеликі світлі епітеліальні клітини, серед яких багато темних поліморфних клітин. Строма відсутня, судини мають вигляд порожнин, вистелених клітинами пухлини. Визначаються множинні крововиливи. Як називається виявлена пухлина?
  446.  * Хоріонепітеліома
  447.  Деструктивний (злоякісний) пухирний занос
  448.  Аденокарцинома
  449.  Кавернозна гемангіома
  450.  Медулярний рак

Питання до малюнків

  1.  Вкажіть вид запалення епікарду, який макроскопічно покритий фібрином.
  2.  Геморагічне
  3.  Гнійне
  4.  Серозне
  5.  Змішане
  6.  Фібринозне*
  7.  Назвіть вид запалення епікарду, який макроскопічно покритий фібрином.
  8.  Геморагічне
  9.  Гнійне
  10.  Серозне
  11.  Змішане
  12.  Фібринозне*
  13.  При дерматоміозиті в серці (рис.120) спостерігається дистрофія кардіоміоцитів, проміжний міокардит і патологічний процес закінчується:
  14.  частковою регенерацією кардіоміоцитів
  15.  повною регенерацією кардіоміоцитів
  16.  патологічною регенерацією кардіоміоцитів
  17.  осередковим еластофіброзом
  18.  дифузним кардіосклерозом, атрофією кардіоміоцитів*
  19.  Характерною ознакою вовчакового гломерулонефриту рис.113 (2) є відкладання:
  20.  неімунних комплексів і потовщення капілярів у виглядідротяних паличок
  21.  імунних комплексів і потовщення капілярів у виглядідротяних намистинок
  22.  неімунних комплексів і потоншення капілярів у виглядідротяних кілець
  23.  неімунних комплексів і потоншення капілярів у виглядідротяних петель
  24.  імунних комплексів і потовщення капілярів у виглядідротяних петель*
  25.  Що є характерною ознакою вовчакового гломерулонефриту рис.113 (2) - це відкладання:
  26.  неімунних комплексів і потовщення капілярів у виглядідротяних паличок
  27.  імунних комплексів і потовщення капілярів у виглядідротяних намистинок
  28.  неімунних комплексів і потоншення капілярів у виглядідротяних кілець
  29.  неімунних комплексів і потоншення капілярів у виглядідротяних петель
  30.  імунних комплексів і потовщення капілярів у виглядідротяних петель*
  31.  Назвіть характерну ознаку вовчакового гломерулонефриту рис.113 (2). Це є відкладання:
  32.  неімунних комплексів і потовщення капілярів у виглядідротяних паличок
  33.  імунних комплексів і потовщення капілярів у виглядідротяних намистинок
  34.  неімунних комплексів і потоншення капілярів у виглядідротяних кілець
  35.  неімунних комплексів і потоншення капілярів у виглядідротяних петель
  36.  імунних комплексів і потовщення капілярів у виглядідротяних петель*
  37.  У серці (рис.116) хворих на системний червоний вівчак розвивається:
  38.  сепсис
  39.  бактеріальний вальвуліт
  40.  бактеріальний бородавчастий ендокардит
  41.  небактеріальний фібропластичний ендокардит
  42.  небактеріальний бородавчастий ендокардит Лібмана-Сакса*
  43.  Чим характеризується дифузний ексудативний інтерстиціальний міокардит (рис.121) :
  44.  незначною інфільтрацією інтерстицію лімфоцитами, гістіоцитами, нейтрофілами та еозинофілами при наявності поодиноких гранульом Ашоф –Талалаєва
  45.  значною інфільтрацією інтерстицію лімфоцитами при наявності поодиноких гранульом Ашоф –Талалаєва
  46.  незначною інфільтрацією інтерстицію нейтрофілами при наявності поодиноких гранульом Ашоф –Талалаєві
  47.  -
  48.  значною інфільтрацією інтерстицію лімфоцитами, гістіоцитами, нейтрофілами та еозинофілами при наявності поодиноких гранульом Ашоф –Талалаєва*
  49.  Вогнищевий ексудативний інтерстиціальний міокардит проявляється (рис.121 (3)):
  50.  у значній вогнищевій інфільтрації інтерстицію лімфоцитами
  51.  у незначній вогнищевій інфільтрації інтерстицію еозинофілами
  52.  у незначній вогнищевій інфільтрації інтерстицію плазматичними клітинами
  53.  -
  54.  у незначній вогнищевій інфільтрації інтерстицію лімфоцитами, гістіоцитами і нейтрофілами*
  55.  Назвіть, чим проявляється вогнищевий ексудативний інтерстиціальний міокардит (рис.121 (3)):
  56.  у значній вогнищевій інфільтрації інтерстицію лімфоцитами
  57.  у незначній вогнищевій інфільтрації інтерстицію еозинофілами
  58.  у незначній вогнищевій інфільтрації інтерстицію плазматичними клітинами
  59.  -
  60.  у незначній вогнищевій інфільтрації інтерстицію лімфоцитами, гістіоцитами і нейтрофілами*
  61.  Розвитком кардіосклерозу міокардит завершується (рис.120)при:
  62.  -
  63.  несприятливому перебігу ревматизму
  64.  перебігу ревматизму з частими рецидивами
  65.  перебігу ревматизму з високою активністю показників крові
  66.  сприятливому перебігу ревматизму*
  67.  Кардіосклероз є результатом міокардиту (Рис.120) при:
  68.  несприятливому перебігу ревматизму
  69.  перебігу ревматизму з частими рецидивами
  70.  перебігу ревматизму з високою активністю показників крові
  71.  -
  72.  сприятливому перебігу ревматизму*
  73.  Вкажіть характер змін при ендокардиті (рис.118):
  74.  судинно-стромальна білкова дистрофія
  75.  гнійне ексудативне запалення
  76.  геморагічне ексудативне запалення
  77.  катаральне ексудативне запалення
  78.  серозне ексудативне запалення*
  79.  Який характер змін при ендокардиті (рис.118):
  80.  судинно-стромальна білкова дистрофія
  81.  гнійне ексудативне запалення
  82.  геморагічне ексудативне запалення
  83.  катаральне ексудативне запалення
  84.  серозне ексудативне запалення*
  85.  Зворотно-бородавчастий ендокардит при ревматизмі (рис.118) має характер:
  86.  фібринозне ексудативне запалення
  87.  гнійне ексудативне запалення
  88.  геморагічне ексудативне запалення
  89.  катаральне ексудативне запалення
  90.  Судинно-стромальної білкової дистрофії*
  91.  Ендокардит при ревматизмі завершується утворенням (рис 118):
  92.  нагноєнням порожнини серцевої сорочки
  93.  папілярною проліферацією епікарда
  94.  ворсинчато- папілярною трансформацією епікарда
  95.  злук порожнини серцевої сорочки
  96.  фібропластичним ендокардитом*
  97.  Результатом ендокардиту є утворення (рис.118):
  98.  злук порожнини серцевої сорочки
  99.  нагноєнням порожнини серцевої сорочки
  100.  папілярною проліферацією епікарда
  101.  ворсинчато-папілярної трансформації епікарда
  102.  фібропластичного ендокардиту*
  103.  Часто перикардит при ревматизмі завершується облітерацією порожнини серцевої сорочки і звапненням, утвореної сполучної тканини в такому разі має місце :
  104.  легеневе серце
  105.  тигрове серце
  106.  волове серце
  107.  волосате серце
  108.  панцирне серце*
  109.  Часто перикардит при ревматизмі завершується облітерацією порожнини серцевої сорочки і звапненням, утвореної сполучної тканини в такому разі має місце :
  110.  легеневе серце
  111.  тигрове серце
  112.  волове серце
  113.  волосате серце
  114.  панцирне серце*
  115.  При гістологічному дослідженні лімфатичного вузла виявлені гігантські одноядерні клітини Ходжкіна (рис. 108). Який патологічний процес зображено на мікрофотографії лімфатичного вузла?
  116.  Гострий лейкоз
  117.  Екстрамедулярне кровотворення
  118.  Хронічний мієлолейкоз
  119.  Хронічний лімфолейкоз
  120.  Лімфогранулематоз*
  121.  При гістологічному дослідженні лімфатичного вузла діагностований лімфогранулематоз (рис.108). До якої групи пухлин кровотворної і лімфатичної тканини відноситься це захворювання?
  122.  Передпухлинне захворювання
  123.  Імунне запалення
  124.  Системне пухлинне захворювання кровотворної тканини
  125.  Злоякісна пухлина з мезенхіми
  126.  Регіональне пухлинне захворювання кровотворної тканини*
  127.  У хворого діагностований лімфогранулематоз. Які клітини-маркери виявляють при цьому в лімфатичному вузлі (рис. 108)?
  128.  Пирогова-Лангханса
  129.  Микуліча
  130.  Анічкова
  131.  Вірхова
  132.  Ходжкіна*
  133.  Під час розтину померлого від лімфогранулематозу виявлена збільшена селезінка, яка на розтині мала пістрявий вигляд за рахунок множинних біло-жовтих ділянок некрозу та склерозу (рис. 109). Вкажіть назву такої селезінки.
  134.  Сальна
  135.  Сагова
  136.  Глазурована
  137.  Гіперпластична
  138.  Порфірова*
  139.  Які патологічні процеси зумовили назву селезінки ("порфірова") при лімфогрануломатозі (рис. 109)?
  140.  Амілоїдоз
  141.  Гіаліноз
  142.  Некроз і амілоїдоз
  143.  Склероз і гіаліноз
  144.  Некроз і склероз*
  145.  Вкажіть вид анемії, для якої патогномонічною ознакою є атрофія слизової оболонки фундального відділу шлунка (рис.125)
  146.  Гостра постгеморагічна
  147.  Хронічна постгеморагічна
  148.  Гемолітична
  149.  Апластична
  150.  Перніціозна*
  151.  Ознакою якого патологічного процесу є зменшення кількості залоз в слизовій оболонці шлунка (цифра 1 на рис. 125) при перніціозній анемії?
  152.  Гіперплазії
  153.  Гіпертрофії
  154.  Аплазії
  155.  Склерозу
  156.  Атрофії*
  157.  При гістологічному дослідженні шлунка хворого на анемію виявлено атрофію залоз і склероз (1 на рис. 125), вогнищеву лімфоцитарну інфільтрацію (2). Назвіть вид анемії.
  158.  Гостра постгеморагічна
  159.  Хронічна постгеморагічна
  160.  Гемолітична
  161.  Апластична
  162.  В-12, фолієводефіцитна*
  163.  Хвороба Ходжкіна (лімфогранулематоз) (рис. 108) буває :
  164.  епізодична
  165.  ендемічна
  166.  пандемічна
  167.  спорадична
  168.  ізольована (локальна) та розповсюджена (генералізована)*
  169.  При хворобі Ходжкіна часто уражається селезінка (рис. 109) (вогнища некрозу біло-жовтого кольору, склерозу, лімфоцитарної інфільтрації), тому вона набуває пістрявого вигляду і називається:
  170.  глазурована селезінка
  171.  гіалінова селезінка
  172.  фіброзна селезінка
  173.  сагова селезінка
  174.  порфірна селезінка*
  175.  У лімфатичних вузлах при лімфогранулематозі виявляється проліферація лімфоцитів, гістіоцитів, атипові одноядерні малі та великі клітини (рис.108):
  176.  Понсе
  177.  Гоше
  178.  Пірогова
  179.  Березовського
  180.  Ходжкіна*
  181.  У хворого гістологічно діагностований лімфогранулематоз (рис. 108). Розрізняють такі клініко-морфологічні форми хвороби:
  182.  варіант з моноцитозом
  183.  варіант з поліцитозом
  184.  варіант з гетероцитозом
  185.  варіант з анемією
  186.  варіант з переважанням лімфоїдної тканини (лімфогістіоцитарний)*
  187.  У хворого гістологічно діагностований лімфогрануломатоз (рис. 108). Розрізняють такі клініко-морфологічні форми хвороби:
  188.  дифузний фібробластоцитоз
  189.  вузлуватий фіброз
  190.  полінодозний цироз
  191.  вогнищевий фіброз
  192.  нодулярний (вузликовий) склероз*
  193.  Гігантські клітини Ходжкіна (рис. 108) мають в собі:
  194.  гігантські вакуолі
  195.  гігантські жирові включення
  196.  гігантські фагосоми
  197.  гігантські лізосоми
  198.  крупні гіперхромні ядра*
  199.  Патоморфологічними проявом перніціозної анемії в слизовій шлунка (рис. 125) є:
  200.  поліпоз
  201.  виразкування
  202.  загострення запального процесу
  203.  Розвиток хронічного коліту
  204.  атрофічні та склеротичні зміни*
  205.  У хворого виявлено атрофію та склероз слизової оболонки шлунка (рис. 125) та гіперхромну анемію. Серед перерахованих нижче анемій гіперхромною є
  206.  Залізодефіцитна
  207.  Метапластична
  208.  Гемолітична
  209.  Постгеморагічна
  210.  В12-дефіцитна*
  211.  Під час ендоскопічного дослідження у хворого виявлено атрофію та склероз слизової оболонки шлунка (рис. 125), лабораторно - мегалобластична гіперплазія кісткового мозку, яка виникає внаслідок гіповітамінозу:
  212.  А
  213.  В1
  214.  С
  215.  РР
  216.  В12*
  217.  У хворого ендоскопічно виявлено атрофію та склероз слизової оболонки шлунка (рис. 125) та гіперхромну анемію. Найхарактерніші клітини крові і кісткового мозку при В12-дефіцитній анемії:
  218.  Анізоцити
  219.  Пойкілоцити
  220.  Гіпохромні еритроцити
  221.  Нормобласти
  222.  Мегалобласти*
  223.  Карієс якого ступеня Ви бачите на рис. 155?
  224.  поверхневий
  225.  середній
  226.  на рис. зображено травматичний дефект зуба
  227.  на рис. зображено ерозію зуба
  228.  глибокий*
  229.  Як називається патологія, що зображена на рис. 155?
  230.  ерозія зуба
  231.  флюороз
  232.  середній карієс
  233.  пульпіт
  234.  глибокий карієс*
  235.  Що зображено цифрою 1 на рис. 155?
  236.  пошкоджену емаль зуба
  237.  каріозну каверну в дентині
  238.  пульпу зуба
  239.  зруйновану пульпу в порожнині зуба
  240.  каріозну каверну в дентині та пульпі*
  241.  Карієс якого ступеня Ви бачите на рис. 88?
  242.  стадія плями (структура емалі ще не змінена)
  243.  поверхневий (пошкоджена емаль)
  244.  середній (початок руйнування дентину)
  245.  це не тканини зуба
  246.  середній або глибокий (пошкоджений дентин)*
  247.  Що позначено цифрою 3 на рис. 88?
  248.  прозорий дентин
  249.  розм’якшення та руйнування дентину
  250.  типовий дентин
  251.  репаративний дентин
  252.  іррегулярний дентин з розширеними канальцями*
  253.  Що позначено цифрою 1 на рис. 88?
  254.  прозорий дентин
  255.  іррегулярний дентин з розширеними канальцями
  256.  типовий дентин
  257.  репаративний дентин
  258.  розм’якшення та руйнування дентину*
  259.  Що позначено цифрою 2 на рис. 88?
  260.  іррегулярний дентин з розширеними канальцями
  261.  розм’якшення та руйнування дентину
  262.  типовий дентин
  263.  репаративний дентин
  264.  прозорий дентин*
  265.  Що позначено цифрою 1 на рис. 74 (препарат із зуба з глибоким карієсом, ускладнений пульпітом)?
  266.  лімфоцити та гістіоцити
  267.  гнійні утворення в пульпі
  268.  склероз та фіброз пульпи
  269.  гідропічна дистрофія пульпи
  270.  повнокров'я і стаз у капілярах пульпи*
  271.  Який вид дистрофії позначено цифрою 2 на рис. 74 (препарат із зуба з глибоким карієсом, ускладнений пульпітом)?
  272.  гіалінова дистрофія пульпи
  273.  лейкоплакія пульпи
  274.  гіаліноз пульпи
  275.  склероз та фіброз пульпи
  276.  гідропічна (вакуольна) дистрофія пульпи*
  277.  У якій частині зуба розміщена цифра 3 (рис. 74) (препарат із зуба з глибоким карієсом, ускладнений пульпітом)?
  278.  поверхня зуба
  279.  емалево-дентиннна границя
  280.  глибокі відділи порожнини зуба
  281.  емаль зуба
  282.  маргінальна частина дентину зуба*
  283.  Що позначено цифрою 4 на рис. 74 (препарат із зуба з глибоким карієсом, ускладнений пульпітом)?
  284.  повнокров'я і стаз у капілярах пульпи
  285.  лімфоцити та гістіоцити
  286.  гнійні утворення в пульпі
  287.  гідропічна дистрофія пульпи
  288.  склероз та фіброз пульпи*
  289.  Що позначено цифрою 5 на рис. 74 (препарат із зуба з глибоким карієсом, ускладнений пульпітом)?
  290.  періодонт зуба
  291.  прозорий дентин зуба
  292.  емаль зуба
  293.  цемент зуба
  294.  дентин з елементами деструкції*
  295.  Що позначено цифрою 6 на рис. 74(препарат із зуба з глибоким карієсом, ускладнений пульпітом)?
  296.  центральні відділи коронки зуба
  297.  прозорий дентин зуба
  298.  типовий дентин
  299.  цемент зуба
  300.  емаль зуба*
  301.  На що вказують зміни, що позначені цифрою 1 на рис. 77 (препарат із зуба з глибоким карієсом, хронічний пульпіт)?
  302.  формування репаративного дентину
  303.  гідропічна дистрофія пульпи
  304.  формування жирової тканини
  305.  формування кісткової мозолі
  306.  склеротичні та атрофічні зміни пульпи*
  307.  На що вказують зміни, що позначені цифрою 3 на рис. 77 (препарат із зуба з глибоким карієсом, хронічний пульпіт)?
  308.  склеротичні та атрофічні зміни пульпи
  309.  гідропічна дистрофія пульпи
  310.  формування жирової тканини
  311.  формування кісткової мозолі
  312.  дентиклі та кальцифікати в товщі зміненої пульпи*
  313.  Що позначено цифрою 1 на рис. 83 (гострий гнійний пульпіт)?
  314.  сформовані дентиклі
  315.  склеротичні та атрофічні зміни пульпи
  316.  некроз пульпи
  317.  формування кісткової мозолі
  318.  іррегулярний дентин з розширеними канальцями*
  319.  Що позначено цифрою 2 на рис. 83 (гострий гнійний пульпіт)?
  320.  макрофаги навколо абсцесу
  321.  некроз пульпи
  322.  замісний дентин у порожнині зуба
  323.  формування кісткової мозолі
  324.  сполучна тканина пульпи з фібробластами*
  325.  Яка частина зуба позначена цифрою 3 на рис. 83 (гострий гнійний пульпіт)?
  326.  зовнішня поверхня зуба
  327.  емаль зуба
  328.  дентин зуба
  329.  цемент зуба
  330.  порожнина зуба*
  331.  На що вказує цифра 4 на рис. 83 (гострий гнійний пульпіт)?
  332.  розростання сполучної тканини пульпи з фібробластами
  333.  макрофаги навколо абсцесу
  334.  формування гранулеми
  335.  формування кісткової мозолі
  336.  гнійне розплавлення пульпи*
  337.  Що зображено на рис. 84?
  338.  Гранулема
  339.  Фіброматоз
  340.  Папілома
  341.  Гострокінцева кондилома
  342.  Зубо-альвеолярну частину щелепи*
  343.  На що вказує цифра 1 на рис. 84 (препарат із алвеолярного відростка щелепи)?
  344.  пошкодження періодонта
  345.  пришийковий карієс
  346.  циркулярний карієс
  347.  резорбція кісткової тканини
  348.  дефект слизової ясен та формуванням пародонтальної ніші*
  349.  На що вказує цифра 2 на рис. 84 (препарат із алвеолярного відростка щелепи)?
  350.  дефект слизової ясен та формуванням пародонтальної ніші
  351.  пошкодження періодонта
  352.  циркулярний карієс
  353.  резорбція кісткової тканини
  354.  відкладання зубного каменя*
  355.  При гістологічному дослідженні тканини щелепи – дивись рис. 141 – біля кореня зуба (1), в апікальній зоні періодонтальної зв’язки виявлений осередок гнійного запалення з інфільтрацією нейтрофільними лейкоцитами (2), формуванням абсцесу (3). Запальний процес поширюється на кісткову тканину зубної лунки (4). Встановіть діагноз.
  356.  глибокий карієс
  357.  хвороба Педжета
  358.  фіброзна дисплазія
  359.  хронічний остеомієліт
  360.  гострий гнійний апікальний періодонтит з переходом в остеомієліт*
  361.  При гістологічному дослідженні тканини щелепи – дивись рис. 141 – біля кореня зуба (1), в апікальній зоні періодонтальної зв’язки виявлений осередок гнійного запалення з інфільтрацією нейтрофільними лейкоцитами (2), формуванням абсцесу (3). Запальний процес поширюється на кісткову тканину зубної лунки (4). Назвіть можливе ускладнення даного патологічного процесу.
  362.  масивна кровотеча
  363.  хвороба Педжета
  364.  остеосаркома
  365.  все перераховане
  366.  одонтогенний сепсис*
  367.  При гістологічному дослідженні тканини щелепи – дивись рис. 141 – біля кореня зуба (1), в апікальній зоні періодонтальної зв’язки виявлений осередок гнійного запалення з інфільтрацією нейтрофільними лейкоцитами (2), формуванням абсцесу (3). Запальний процес поширюється на кісткову тканину зубної лунки (4). Який патогенний фактор зумовив такі зміни?
  368.  дефіцит кальцію
  369.  гіпофункція паращитовидних залоз
  370.  лікування нестероїдними протизапальними препаратами
  371.  вроджене порушення остеогенезу
  372.  одонтогенна інфекція*
  373.  При гістологічному дослідженні тканини щелепи – дивись рис. 141 – біля кореня зуба (1), в апікальній зоні періодонтальної зв’язки виявлений осередок гнійного запалення з інфільтрацією нейтрофільними лейкоцитами (2), формуванням абсцесу (3). Запальний процес поширюється на кісткову тканину зубної лунки (4). Яка форма запалення має місце?
  374.  альтеративне
  375.  проліферативне неспецифічне
  376.  проліферативне специфічне
  377.  немає вірної відповіді
  378.  ексудативне*
  379.  Яке ускладнення одонтогенного остеомієліту розвинулось у хворої, зображеної на рис. 142?
  380.  патологічний перелом нижньої щелепи
  381.  саркома м'яких тканин щоки
  382.  черезшкірна нориця
  383.  фіброзна дисплазія
  384.  флегмона підочної області щоки*
  385.  Яке захворювання могло стати причиною розвитку флегмони у хворої, зображеної на рис. 142?
  386.  херувізм
  387.  хвороба Педжета
  388.  фіброзна дисплазія
  389.  всі перераховані захворювання
  390.  одонтогенний остеомієліт*
  391.  У хворої, зображеної на рис. 142, перебіг одонтогенного остеомієліту ускладнився розвитком флегмони підочної ділянки. Що таке флегмона?
  392.  злоякісна пухлина м'яких тканин
  393.  ішемічний некроз
  394.  аутоімунне захворювання
  395.  продуктивне запалення
  396.  розлите гнійне запалення*
  397.  У хворої, зображеної на рис. 142, перебіг одонтогенного остеомієліту ускладнився розвитком флегмони підочної ділянки. Проявом якої форми запалення є цей патологічний процес?
  398.  ексудативне серозне
  399.  проліферативне неспецифічне
  400.  проліферативне специфічне
  401.  ексудативне фібринозне
  402.  ексудативне гнійне*
  403.  У хворої, зображеної на рис. 142, перебіг одонтогенного остеомієліту ускладнився розвитком флегмони підочної ділянки. Що є найбільш небезпечним наслідком цього патологічного процесу?
  404.  косметичний дефект
  405.  больовий синдром
  406.  розвиток фіброзної дисплазії
  407.  пухлинне переродження тканин
  408.  сепсис*
  409.  На рис. 143 зображена фіброзна стінка () кісти нижньої щелепи, вистелена багатошаровим плоским епітелієм з акантозом (), вираженими явищами ороговіння з відкладанням кератину (2); чітко контурується шар базальних клітин епітелію (3). Встановіть діагноз.
  410.  фолікулярна кіста
  411.  кіста непрорізаного зуба
  412.  псевдокіста
  413.  радикулярна кіста
  414.  примордіальна кіста*
  415.  На рис. 143 зображена фіброзна стінка () кісти нижньої щелепи, вистелена багатошаровим плоским епітелієм з акантозом (), вираженими явищами ороговіння з відкладанням кератину (2); чітко контурується шар базальних клітин епітелію (3). За своїм ґенезом ця кіста:
  416.  запальна
  417.  паразитарна
  418.  посттравматична
  419.  дисгормональна
  420.  дизонтогенетична*
  421.  На рис. 143 зображена фіброзна стінка () кісти нижньої щелепи, вистелена багатошаровим плоским епітелієм з акантозом (), вираженими явищами ороговіння з відкладанням кератину (2); чітко контурується шар базальних клітин епітелію (3). Що знаходиться в просвіті такої кісти?
  422.  гнійний ексудат
  423.  рідка кров і згустки крові
  424.  один або кілька сформованих зубів
  425.  один або кілька рудиментарних зубів
  426.  значна кількість злущених зроговілих клітин багатошарового плоского епітелію*
  427.  На рис. 143 зображена фіброзна стінка () кісти нижньої щелепи, вистелена багатошаровим плоским епітелієм з акантозом (), вираженими явищами ороговіння з відкладанням кератину (2); чітко контурується шар базальних клітин епітелію (3). Що характерно для таких кіст?
  428.  найчастіше локалізується в області кута нижньої щелепи
  429.  у стінці кісти зустрічаються острівці одонтогенного епітелію
  430.  вміст кісти нагадує холестеатому
  431.  кіста може бути одно- і багатокамерною
  432.  всі перераховані ознаки*
  433.  На рис. 143 зображена фіброзна стінка () кісти нижньої щелепи, вистелена багатошаровим плоским епітелієм з акантозом (), вираженими явищами ороговіння з відкладанням кератину (2); чітко контурується шар базальних клітин епітелію (3). Яка злоякісна пухлина може розвинутися із одонтогенного епітелію такої кісти?
  434.  одонтома
  435.  цементуюча фіброма
  436.  амелобластома
  437.  аденоматоїдна пухлина
  438.  первинна внутрішньокісткова карцинома*
  439.  На рис. 143 зображена фіброзна стінка () кісти нижньої щелепи, вистелена багатошаровим плоским епітелієм з акантозом (); чітко контурується шар базальних клітин епітелію (3). Діагноз: кератокіста. Що позначено цифрою 2 на даному рисунку?
  440.  крововилив у стінку кісти
  441.  грануляційна тканина
  442.  обмежений осередок гнійного запалення (мікроабсцес)
  443.  ділянка малігнізації
  444.  явища ороговіння, відкладанням кератину*
  445.  На рис. 144 представлена кіста верхньої щелепи, в просвіті (1) якої виявлено рудиментарний зуб. В товщі сполучнотканинної стінки кісти спостерігаються острівці одонтогенного епітелію (3), внутрішня поверхня вистелена багатошаровим плоским епітелієм (2). Встановіть діагноз.
  446.  примордіальна кіста
  447.  кератокіста
  448.  псевдокіста
  449.  радикулярна кіста
  450.  фолікулярна кіста*
  451.  На рис. 144 представлена кіста верхньої щелепи, в просвіті (1) якої виявлено рудиментарний зуб. В товщі сполучнотканинної стінки кісти спостерігаються острівці одонтогенного епітелію (3), внутрішня поверхня вистелена багатошаровим плоским епітелієм (2). За своїм ґенезом ця кіста:
  452.  запальна
  453.  паразитарна
  454.  посттравматична
  455.  дисгормональна
  456.  дизонтогенетична*
  457.  На рис. 144 представлена кіста верхньої щелепи, в просвіті (1) якої виявлено рудиментарний зуб. В товщі сполучнотканинної стінки кісти спостерігаються острівці одонтогенного епітелію (3), внутрішня поверхня вистелена багатошаровим плоским епітелієм (2). Походження цієї кісти пов’язане з:
  458.  хронічним періодонтитом
  459.  споживанням води з підвищеним вмістом фтору
  460.  ендокринопатією
  461.  тривалим носінням зубних протезів
  462.  порушенням розвитку зубного фолікула*
  463.  На рис. 144 представлена кіста верхньої щелепи, в просвіті (1) якої виявлено рудиментарний зуб. В товщі сполучнотканинної стінки кісти спостерігаються острівці одонтогенного епітелію (3), внутрішня поверхня вистелена багатошаровим плоским епітелієм (2). Яка злоякісна пухлина може розвинутися із цих епітеліальних клітин?
  464.  гігантоклітинна пухлина
  465.  цементома
  466.  амелобластома
  467.  аденоматоїдна пухлина
  468.  первинна внутрішньокісткова карцинома*
  469.  Внутрішня поверхня стінки щелепної кісти, зображеної на рис. 145, вистелена багатошаровим плоским незроговілим епітелієм (1). Фіброзна стінка (2) з дифузною лімфогістіоцитарною інфільтрацією і значною кількістю лейкоцитів (3). Встановіть діагноз.
  470.  примордіальна кіста
  471.  фолікулярна кіста
  472.  кератокіста
  473.  псевдокіста
  474.  радикулярна кіста*
  475.  Внутрішня поверхня стінки щелепної кісти, зображеної на рис. 145, вистелена багатошаровим плоским незроговілим епітелієм (1). Фіброзна стінка (2) з дифузною лімфогістіоцитарною інфільтрацією і значною кількістю лейкоцитів (3). За своїм ґенезом ця кіста:
  476.  дизонтогенетична
  477.  паразитарна
  478.  посттравматична
  479.  дисгормональна
  480.  запальна*
  481.  Внутрішня поверхня стінки щелепної кісти, зображеної на рис. 145, вистелена багатошаровим плоским незроговілим епітелієм (1). Фіброзна стінка (2) з дифузною лімфогістіоцитарною інфільтрацією і значною кількістю лейкоцитів (3). Як часто зустрічаються подібні кісти?
  482.  не більше половини всіх щелепних кіст
  483.  20-30 % всіх щелепних кіст
  484.  4-6 % всіх щелепних кіст
  485.  в науковій літературі описані лише поодинокі випадки
  486.  80-90 % всіх щелепних кіст*
  487.  Внутрішня поверхня стінки щелепної кісти, зображеної на рис. 145, вистелена багатошаровим плоским незроговілим епітелієм (1). Фіброзна стінка (2) з дифузною лімфогістіоцитарною інфільтрацією і значною кількістю лейкоцитів (3). Де може локалізуватися така кіста?
  488.  біля ікла верхньої щелепи
  489.  в області кута нижньої щелепи
  490.  в області молярів верхньої щелепи
  491.  біля різців верхньої і нижньої щелепи
  492.  в ділянці кореня будь-якого пошкодженого зуба*
  493.  Пухлиноподібний процес, який проявляється заміщенням кісткової тканини сполучною тканиною без утворення капсули, що призводить до деформації обличчя (дивись рис. 146), отримав назву:
  494.  одонтогенний остеомієліт
  495.  хвороба Педжета
  496.  остеобластокластома
  497.  амелобластична одонтосаркома
  498.  фіброзна дисплазія*
  499.  Фіброзна дисплазія щелепних кісток, наслідком якої часто є деформація обличчя (дивись рис. 146), за своїми клініко-морфологічними особливостями – це:
  500.  запальне захворювання
  501.  доброякісна пухлина
  502.  первинна злоякісна пухлина
  503.  гематогенний метастаз саркоми
  504.  пухлиноподібний процес*
  505.  Для фіброзної дисплазії щелепних кісток, наслідком якої є деформації обличчя (дивись рис. 146), характерно:
  506.  кісткова тканина заміщується фіброзною
  507.  гістологічно в осередках дисплазії виявляють цементоподібну тканину
  508.  остеоґенез в ураженій кістці набуває примітивних рис
  509.  захворювання ускладнюється патологічними переломами
  510.  все перераховане*
  511.  У хворого діагностовано фіброзну дисплазію щелепи (дивись рис. 146). Які гістологічні зміни мають місце при цій патології?
  512.  заміщення кісткової тканини клітинно-волокнистою фіброзною
  513.  примітивний остеогенез
  514.  можливе утворення кіст
  515.  в осередках дисплазії виявляють цементоподібну тканину
  516.  всі перераховані*
  517.  Розгляньте рис. 147. Цей вчений вперше описав захворювання, що характеризується патологічною перебудовою кісткової тканини за рахунок постійної зміни резорбції кістки і остеогенезу. Хто це?
  518.  Р. Брайт
  519.  К. Рокитанський
  520.  Р. Вірхов
  521.  А.І. Абрикосов
  522.  Дж. Педжет*
  523.  На рис. 148 представлена пухлина щелепи, яка сформована остеогенною тканиною з різко вираженими явищами тканинного і клітинного атипізму; видно поліморфні клітини з гіперхромними ядрами (1) і численними мітозами (2). Встановіть діагноз.
  524.  фіброзна дисплазія
  525.  хвороба Педжета
  526.  остеобластокластома
  527.  фолікулярна амелобластома
  528.  остеосаркома*
  529.  На рис. 148 представлена пухлина щелепи, яка сформована остеогенною тканиною з різко вираженими явищами тканинного і клітинного атипізму; видно поліморфні клітини з гіперхромними ядрами (1) і численними мітозами (2). Який патологічний процес має місце?
  530.  доброякісна одонтогенна пухлина
  531.  доброякісна неодонтогенна пухлина
  532.  злоякісна одонтогенна пухлина
  533.  пухлиноподібне захворювання
  534.  злоякісна неодонтогенна пухлина*
  535.  За результатами гістологічного дослідження мікропрепарату, представленого на рис. 148, діагностовано остеосаркому. До якої групи (згідно класифікації Міжнародного протиракового об'єднання) належить ця пухлина?
  536.  Пухлини системи крові
  537.  Органонеспецифічні епітеліальні пухлини
  538.  Тератоми
  539.  Пухлини меланіноутворюючої тканини
  540.  Мезенхімальні пухлини*
  541.  Для якої злоякісної пухлини, представленої на рис. 149, типовим є ураження щелепних кісток (у 50 % випадків)?
  542.  лімфома Ходжкіна
  543.  остеобластокластома
  544.  лімфобластний лейкоз
  545.  остеома
  546.  лімфома Беркітта*
  547.  Ураження щелепних кісток (дивись рис. 149) типове для злоякісної лімфоми, яка є ендемічним захворюванням в:
  548.  Північній Європі
  549.  країнах Далекого Сходу
  550.  Латинській Америці
  551.  Австралії і Океанії
  552.  Центральній Африці*
  553.  В ґенезі злоякісної лімфоми (дивись рис. 149) доведена роль:
  554.  мікобактерії туберкульозу
  555.  грибів роду Candida
  556.  вірусу імунодефіциту людини
  557.  токсоплазм
  558.  вірусу Епштейна-Барр*
  559.  У хлопчика діагностовано злоякісну лімфому з ураженням щелепних кісток (дивись рис. 149). До якої групи пухлин щелеп слід віднести це новоутворення?
  560.  доброякісна пухлина з одонтогенного епітелію
  561.  злоякісна пухлина з одонтогенного епітелію
  562.  злоякісна пухлина з одонтогенної мезенхіми
  563.  доброякісна неодонтогенна пухлина
  564.  злоякісна неодонтогенна пухлина*
  565.  У хлопчика діагностовано злоякісну лімфому з ураженням щелепних кісток (дивись рис. 149). В якому віці найчастіше зустрічається така пухлина?
  566.  у новонароджених
  567.  у підлітків
  568.  25-40 років
  569.  після 60 років
  570.  4-8 років*
  571.  У хлопчика діагностовано злоякісну лімфому з ураженням щелепних кісток (дивись рис. 149). Що є морфологічним субстратом цієї пухлини?
  572.  одонтогенні епітеліоцити
  573.  елементи одонтогенної мезенхіми
  574.  остеобласти
  575.  остеокласти
  576.  лімфоїдні клітини з високою мітотичною активністю*
  577.  На рис. 150 зображена пухлина нижньої щелепи, яка побудована із острівців одонтогенного епітелію (1), розміщених серед зрілої сполучної тканини (2). Відмічається утворення кіст в межах острівців (3). Встановіть діагноз.
  578.  цементома
  579.  хвороба Педжета
  580.  остеобластокластома
  581.  лімфома Беркітта
  582.  амелобластома*
  583.  На рис. 150 зображена пухлина нижньої щелепи, яка побудована із острівців одонтогенного епітелію (1), розміщених серед зрілої сполучної тканини (2). Відмічається утворення кіст в межах острівців (3). Що характерно для цієї пухлини?
  584.  мультифокусна деструкція кістки щелепи
  585.  найчастіше розвивається у віці 20-50 років
  586.  при нерадикальному хірургічному видаленні рецидивує
  587.  росте повільно, протягом багатьох років
  588.  все перераховане*
  589.  На рис. 150 зображена пухлина нижньої щелепи, яка побудована із острівців одонтогенного епітелію (1), розміщених серед зрілої сполучної тканини (2). Відмічається утворення кіст в межах острівців (3). Який патологічний процес має місце?
  590.  доброякісна неодонтогенна пухлина
  591.  злоякісна одонтогенна пухлина
  592.  злоякісна неодонтогенна пухлина
  593.  пухлиноподібне захворювання
  594.  доброякісна одонтогенна пухлина*
  595.  На рис. 150 зображена пухлина нижньої щелепи, яка побудована із острівців одонтогенного епітелію (1), розміщених серед зрілої сполучної тканини (2). Відмічається утворення кіст в межах острівців (3). Куди метастазує ця пухлина?
  596.  в головний мозок
  597.  в м'які тканини обличчя
  598.  в інші кістки черепа
  599.  в легені
  600.  це доброякісна пухлина, яка не метастазує*
  601.  На рисунку 150 представлена гістологічна структура амелобластоми. Що позначено цифрою "1"?
  602.  скупчення остеобластів
  603.  некротизована тканина
  604.  осередок гнійного запалення
  605.  сполучнотканинна строма пухлини
  606.  острівці одонтогенного епітелію*
  607.  На рисунку 150 представлена гістологічна структура амелобластоми. Що позначено цифрою "2"?
  608.  скупчення остеобластів
  609.  некротизована тканина
  610.  осередок гнійного запалення
  611.  острівці одонтогенного епітелію
  612.  сполучнотканинна строма пухлини*
  613.  Пухлина щелепи, зображена на рис. 151, побудована із пластів цементоподібної речовини з різним ступенем мінералізації (1). Встановіть діагноз.
  614.  злоякісна амелобластома
  615.  остеобластокластома
  616.  рак щелепи
  617.  фолікулярна амелобластома
  618.  цементома*
  619.  Пухлина щелепи, зображена на рис. 151, побудована із пластів цементоподібної речовини з різним ступенем мінералізації (1). Який патологічний процес має місце?
  620.  доброякісна пухлина з одонтогенного епітелію
  621.  доброякісна неодонтогенна пухлина
  622.  злоякісна одонтогенна пухлина
  623.  злоякісна неодонтогенна пухлина
  624.  доброякісна пухлина з одонтогенної мезенхіми*
  625.  Пухлина щелепи, зображена на рис. 151, побудована із пластів цементоподібної речовини з різним ступенем мінералізації (1). Куди метастазує ця пухлина?
  626.  в головний мозок
  627.  в м'які тканини обличчя
  628.  в інші кістки черепа
  629.  в легені
  630.  це доброякісна пухлина, яка не метастазує*
  631.  На основі вивчення рентгенограми (рис. 152) діагностовано радикулярна кісту. За своїм ґенезом ця кіста:
  632.  дизонтогенетична
  633.  паразитарна
  634.  посттравматична
  635.  дисгормональна
  636.  запальна*
  637.  На основі вивчення рентгенограми (рис. 152) діагностовано радикулярна кісту. Де може локалізуватися така кіста?
  638.  біля ікла верхньої щелепи
  639.  в області кута нижньої щелепи
  640.  в області молярів верхньої щелепи
  641.  біля різців верхньої і нижньої щелепи
  642.  в ділянці кореня будь-якого пошкодженого зуба*
  643.  При вивченні рентгенограми (рис. 153) в просвіті кісти верхньої щелепи виявлено сформований зуб. Який найбільш ймовірний діагноз?
  644.  примордіальна кіста
  645.  кератокіста
  646.  псевдокіста
  647.  радикулярна кіста
  648.  фолікулярна кіста*
  649.  При гістологічному дослідженні пухлини щелепи (дивись рис. 154) спостерігається картина "зоряного неба"  на темному фоні, утвореному лімфоїдними клітинами з високою мітотичною активністю, видно численні світлі макрофаги. Який найбільш ймовірний діагноз?
  650.  амелобластома
  651.  остеобластокластома
  652.  рак щелепи
  653.  цементома
  654.  лімфома Беркітта*
  655.  При ендоскопічному дослідженні лікар виявив зміни слизової оболонки шлунка (рис. 104.В). Який попередній діагноз поставив лікар?
  656.  Гострий гастрит
  657.  Хронічний гастрит з загостренням
  658.  Хронічний гіперпластичний гастрит (Менетріє)
  659.  Немає видимих змін слизової
  660.  Хронічний атрофічний гастирт*
  661.  При патологанатомічному дослідженні лікар помітив строкату картину слизової шлунка (рис. 104.С). Який патологічний процес бачив лікар?
  662.  Пігментні плями слизової шлунка.
  663.  Катаральне запалення слизової шлунка.
  664.  Ерозії слизової шлунка.
  665.  Абсцеси шлунка.
  666.  Геморагічні ерозії слизової шлунка.*
  667.  Патологоанатомічне макроскопічне дослідження виявило патологію шлунка (рис. 104.С), що було підтверджено мікроскопічним методом (рис. 104.D). Яку патологію Ви бачите?
  668.  Пігментні плями слизової шлунка.
  669.  Катаральне запалення слизової шлунка.
  670.  Ерозії слизової шлунка.
  671.  Абсцеси шлунка.
  672.  Геморагічні ерозії слизової шлунка.*
  673.  При посмертному дослідженні 40-річного чоловіка патологоанатом виявив патологію слизової оболонки шлунка (рис. 124.А). Що бачив лікар?
  674.  Гострий фібринозний гастрит
  675.  Хронічний атрофічний гастрит
  676.  Хронічний поліпозний гастрит
  677.  Хронічна виразка шлунка
  678.  Гостра виразка шлунка*
  679.  Патологоанатомічне дослідження шлунка померлого чоловіка виявило патологію слизової оболонки (рис. 124.В). Ваш діагноз ...
  680.  Гострий фібринозний гастрит
  681.  Хронічний атрофічний гастрит
  682.  Хронічний поліпозний гастрит
  683.  Гостра виразка шлунка
  684.  Хронічна виразка шлунка*
  685.  При макроскопічному дослідженні патологоанатом виявив патологію слизової шлунка (рис. 124.В). Яку патологію Ви бачите?
  686.  Фібринозне запалення слизової оболонки
  687.  Кислотний опік слизової оболонки на малій кривизні
  688.  Гіперпластичний гастрит (Менетріє)
  689.  Метаплазія слизової оболонки
  690.  Атрофія та деформація слизової оболонки*
  691.  Патологоанатомічне дослідження шлунково-кишкового тракту виявило патологію duodenum (рис. 123.А). Це ...
  692.  гостра виразка шлунка
  693.  хронічна виразка шлунка
  694.  гострий дуоденіт
  695.  гостра виразка duodenum
  696.  хронічна виразка duodenum*
  697.  В патологоанатомічне відділення доставлений чоловік, який помер в кардіологічному відділенні, однак тривалий час скаржився на болі в животі. При дослідженні внутрішніх органів патологоанатом виявив (рис. 123.В) ...
  698.  гостру кровотечу з виразки шлунка
  699.  ерозію слизової шлунка
  700.  травматичне пошкодження duodenum
  701.  перфоративну виразку duodenum
  702.  ерозивні судини на дні хронічної виразки duodenum*
  703.  Макроскопічне дослідження шлунково-кишкового тракту в патологоанатомічному відділенні виявило (рис. 123.В) ...
  704.  гостру виразку дванадцятипалої кишки
  705.  ознаки заживлення гострої виразки дванадцятипалої кишки
  706.  виразку шлунку, що ускладнена кровотечею
  707.  хронічну виразку шлунку з арозивними судинами на дні
  708.  хронічну виразку дванадцятипалої кишки з арозивними судинами на дні*
  709.  Макроскопічне дослідження шлунково-кишкового тракту виявило патологію слизової шлунка (рис. 102.А). Це є ...
  710.  гострий гастрит
  711.  хронічний гастрит в стадії загострення
  712.  виразка шлунка
  713.  геморагічний гастрит
  714.  рубець слизової*
  715.  Макроскопічне дослідження шлунково-кишкового тракту чоловіка, який помер від гострого перитоніту, виявило ... (рис. 102.В)
  716.  запалення слизової шлунка
  717.  панкреанекроз
  718.  жировий гепатоз печінкигусяча» печінка)
  719.  мускатну печінку
  720.  перфоративну виразку 12-типалої кишки*
  721.  Патологоанатомічне дослідження слизової шлунка виявило рубцеву тканину в області пілоруса. Він став причиною ... (рис. 102.В)
  722.  виразки шлунка
  723.  виразки 12-типалої кишки
  724.  перфорації шлунка
  725.  перфорації 12-типалої кишки
  726.  дилатації шлунка*
  727.  Після хірургічного втручання в черевній порожнині видалений орган представлений патологоанатому на дослідження (рис. 103.А.). Ваш діагноз ...
  728.  гострий флегмонозний апендицит
  729.  гострий фібринозно-гнійний апендицит
  730.  гострий деструктивно-некротичний апендицит
  731.  хронічний апендицит
  732.  гострий катарально-фібринозний апендицит*
  733.  Після апендектомії червоподібний паросток представлений патологоанатому на дослідження (рис. 103.В.). Ваш діагноз ...
  734.  абсцес апендикса
  735.  фібринозний апендицит
  736.  флегмонозний апендицит
  737.  хронічний апендицит
  738.  мукоцеле*
  739.  Видалений червоподібний паросток став об’єктом патологоанатомічного дослідження. За зовнішнім виглядом паростка (рис. 103.А.) поставте діагноз.
  740.  гострий фібринозно-гнійний апендицит
  741.  гострий флегмонозний апендицит
  742.  гострий деструктивно-некротичний апендицит
  743.  хронічний апендицит
  744.  гострий катарально-фібринозний апендицит*
  745.  Вкажіть фібринозний ексудат при крупозній пневмонії (рис.92):
  746.  1
  747.  2
  748.  4
  749.  5
  750.  3*
  751.  Вкажіть лейкоцитарний інфільтрат при крупозній пневмонії (рис.92):
  752.  1
  753.  3
  754.  4
  755.  5
  756.  2*
  757.  Вкажіть потовщені стінки альвеол при крупозній пневмонії (рис.92):
  758.  2
  759.  3
  760.  4
  761.  5
  762.  1*
  763.  Вкажіть лейкоцитарний інфільтрат при крупозній пневмонії (рис.92):
  764.  1
  765.  3
  766.  4
  767.  5
  768.  2*
  769.  Назвіть патологічний процес (рис.92):
  770.  бронхопневмонія
  771.  бронхіт
  772.  інтерстиціальна пневмонія
  773.  ларингіт
  774.  крупозна пневмонія*
  775.  Вкажіть гній у порожнині абсцесу (рис.95):
  776.  2
  777.  3
  778.  4
  779.  5
  780.  1*
  781.  Вкажіть стінку абсцесу (рис.95):
  782.  1
  783.  3
  784.  4
  785.  5
  786.  2*
  787.  Вкажіть розширені судини при абсцесі легень (рис.95):
  788.  1
  789.  2
  790.  4
  791.  5
  792.  3*
  793.  Вкажіть нейтрофільну інфільтрацію при абсцесі легень (рис.95):
  794.  1
  795.  2
  796.  3
  797.  5
  798.  4*
  799.  Назвіть патологічний процес (рис.95):
  800.  крупозна пневмонія
  801.  бронхіт
  802.  рак
  803.  ларингіт
  804.  абсцес*
  805.  Вкажіть лейкоцитарну інфільтрацію при бронхопневмонії (рис.96):
  806.  2
  807.  3
  808.  4
  809.  5
  810.  1*
  811.  Вкажіть ексудат у просвіті бронха при бронхопневмонії (рис.96):
  812.  1
  813.  3
  814.  4
  815.  5
  816.  2*
  817.  Вкажіть розширені судини при бронхопневмонії (рис.96):
  818.  1
  819.  2
  820.  4
  821.  5
  822.  3*
  823.  Вкажіть потовщені стінки альвеол при бронхопневмонії (рис.96):
  824.  1
  825.  2
  826.  3
  827.  5
  828.  4*
  829.  Назвіть патологічний процес (рис.96):
  830.  крупозна пневмонія
  831.  бронхіт
  832.  інтерстиціальна пневмонія
  833.  ларингіт
  834.  бронхопневмонія*
  835.  Назвіть патологічний процес (рис.97):
  836.  бронхопневмонія
  837.  бронхіт
  838.  інтерстиціальна пневмонія
  839.  ларингіт
  840.  карніфікація*
  841.  Вкажіть лейкоцитарний інфільтрат при проміжній пневмонії (рис.98):
  842.  2
  843.  3
  844.  4
  845.  5
  846.  1*
  847.  Вкажіть розширені альвеолярні перетинки при проміжній пневмонії (рис.98):
  848.  1
  849.  3
  850.  4
  851.  5
  852.  2*
  853.  Вкажіть розширені судини при проміжній пневмонії (рис.98):
  854.  1
  855.  2
  856.  4
  857.  5
  858.  3*
  859.  Назвіть патологічний процес (рис.98):
  860.  бронхопневмонія при грипі
  861.  вірусний бронхіт
  862.  інтерстиціальна пневмонія
  863.  вірусний ларенгіт
  864.  корова проміжна пневмонія*
  865.  Вкажіть лейкоцитарний інфільтрат при хронічному бронхіті (рис.99):
  866.  2
  867.  3
  868.  4
  869.  5
  870.  1*
  871.  Вкажіть розширені судини при хронічному бронхіті (рис.99):
  872.  1
  873.  2
  874.  4
  875.  5
  876.  3*
  877.  Вкажіть ексудат в просвіті бронха при хронічному бронхіті (рис.99):
  878.  1
  879.  3
  880.  4
  881.  5
  882.  2*
  883.  Назвіть патологічний процес (рис.99):
  884.  бронхопневмонія
  885.  проміжна пневмонія
  886.  інтерстиціальна пневмонія
  887.  ларенгіт
  888.  хронічний бронхіт*
  889.  Вкажіть розширений просвіт альвеоли при емфіземі (рис.100):
  890.  2
  891.  3
  892.  4
  893.  2 i 4
  894.  1*
  895.  Вкажіть стоншену міжальвеолярну перетинку (рис.100):
  896.  1
  897.  3
  898.  1 i 4
  899.  1 i 2
  900.  2 i 4*
  901.  Назвіть патологічний процес (рис.100):
  902.  бронхопневмонія
  903.  проміжна пневмонія
  904.  інтерстиціальна пневмонія
  905.  ларенгіт
  906.  емфізема*
  907.  Вкажіть гіперхромію ядра (рис.101):
  908.  2 і 3
  909.  3 і 1
  910.  3
  911.  2
  912.  1*
  913.  Вкажіть ракові клітини (рис.101):
  914.  1
  915.  2 і 3
  916.  3
  917.  3 і 1
  918.  2*
  919.  Назвіть вид атипізму, що видно на рис.101:
  920.  біохімічний
  921.  тканинний
  922.  міжклітинний
  923.  міжтканинний
  924.  клітинний та тканинний*
  925.  Назвіть патологічний процес (рис.101):
  926.  бронхопневмонія
  927.  проміжна пневмонія
  928.  інтерстиціальна пневмонія
  929.  ларенгіт
  930.  рак легені*
  931.  Вкажіть гіперхромію ядра (рис.93):
  932.  2 і 3
  933.  3 і 1
  934.  3
  935.  2
  936.  1*
  937.  Вкажіть ракові клітини (рис.93):
  938.  1
  939.  2 і 3
  940.  3
  941.  3 і 1
  942.  2*
  943.  Назвіть види атипізму, що видно на рис.93:
  944.  біохімічний
  945.  тканинний
  946.  міжклітинний
  947.  міжтканинний
  948.  клітинний та тканинний*
  949.  Назвіть патологічний процес (рис.93):
  950.  бронхопневмонія
  951.  проміжна пневмонія
  952.  інтерстиціальна пневмонія
  953.  ларенгіт
  954.  рак легені*
  955.  Вкажіть ймовірний діагноз (рис. 94):
  956.  бронхіт
  957.  трахеїт
  958.  ларенгіт
  959.  перикардит
  960.  рак легені*
  961.  Назвіть до якої патології відносяться зміни у досліджуваній легеневій тканині (рис.75), де виявлені ущільнені білкові маси , які інтенсивно зафарбовуються еозином, прилягають у вигляді кілець до стінок респіраторних відділів легень. Гіалінові мембрани складаються із фібрину і блокують газообмін в легенях.
  962.  Патологія посліду
  963.  Фетопатії
  964.  Бластопатії
  965.  Пренатальна патологія
  966.  Пневмопатії*
  967.  Назвіть до якої патології відносяться зміни у досліджуваній легеневій тканині (рис.75), де виявлені ущільнені білкові маси , які інтенсивно зафарбовуються еозином, прилягають у вигляді кілець до стінок респіраторних відділів легень. Гіалінові мембрани скдадаються із фібрину і блокують газообмін в легенях. Назвіть, до якої патології відносяться такі зміни:
  968.  Патологія посліду
  969.  Фетопатії
  970.  Бластопатії
  971.  Пренатальна патологія
  972.  Набуті хвороби органів дихання*
  973.  При макроскопічному дослідженні тканини головного мозку недоношеної новонародженої дитини виявлено гематому в порожнині шлуночків з розвитком тампонади.(рис.76).Назвіть причини пологової травми, закладеної в стані самого плода:
  974.  Ембріопатії- пороки розвитку, які супроводжуються венозним застоєм в тканинах плода
  975.  Фетопатії, які супроводжуються геморагічним синдромом
  976.  Ригідність тканини родового каналу
  977.  Усі перераховані варіанти
  978.  Недоношеність і переношеність плода*
  979.  При макроскопічному дослідженні тканини головного мозку у недоношеної новонародженої дитини виявлено гематому в порожнині шлуночків з розвитком тампонади (рис.76).Назвіть причини пологової травми, закладеної в родових шляхах матері
  980.  Викривлення тазу
  981.  Пухлини родових шляхів
  982.  Маловоддя і передчасний розрив плідного міхура
  983.  Ригідність тканини родового каналу
  984.  Усі перераховані варіанти*
  985.  Назвіть причини пологової травми, закладеної в родових шляхах матері, які призвели до розвитку патологічних змін , зображених на рис.76. При макроскопічному дослідженні тканини головного мозку у недоношеної новонародженої дитини виявлено гематому в порожнині шлуночків з розвитком тампонади.
  986.  Викривлення тазу
  987.  Пухлини родових шляхів
  988.  Маловоддя і передчасний розрив плідного міхура
  989.  Ригідність тканини родового каналу
  990.  Усі перераховані варіанти*
  991.  При макроскопічному дослідженні тканини головного мозку у недоношеної новонародженої дитини виявлено гематому в порожнині шлуночків з розвитком тампонади (рис.76).Назвіть можливі причини пологової травми, закладених в динаміці пологів:
  992.  Гіпоксія плоду
  993.  Маловоддя і передчасний розрив плідного міхура
  994.  Ригідність тканини родового каналу
  995.  Усі перераховані варіанти
  996.  Стрімкі пологи*
  997.  При макроскопічному дослідженні тканин черевної порожнини у дитини, яка померла на 2 добу було виявлено додаткову селезінку. Вкажіть , чим проявляється дана вада:
  998.  Аплазією
  999.  Гіпоксією
  1000.  Ектопією
  1001.  Усі перераховані варіанти
  1002.  Природженою гіпертрофією*
  1003.  При макроскопічному дослідженні тканин черевної порожнини у дитини, яка померла на 2 добу було виявлено додаткову селезінку. Вкажіть , в який період формуються такі зміни
  1004.  Період бластогенезу
  1005.  Період фетогенезу
  1006.  Ранній фетальний період
  1007.  Пізній фетальний період
  1008.  Період ембріогенезу*
  1009.  При макроскопічному дослідженні тканин черевної порожнини у дитини, яка померла на 2 добу було виявлено додаткову селезінку. Вкажіть до якої патології відносяться такі зміни.
  1010.  Бластопатфї
  1011.  Фетопатії
  1012.  Ранній фетальний період
  1013.  Пізній фетальний період
  1014.  Ембріопатії*
  1015.  На рис.78 зображено кефалогематому у новонародженої дитини. Назвіть причину такого патологічного процесу:
  1016.  Багатоводдя
  1017.  Ембріопатії
  1018.  Бластопатії
  1019.  Фетопатії
  1020.  Накладання акушерських щипців*
  1021.  На рис.78 зображено кефалогематому у новонародженої дитини. Назвіть причину такого патологічного процесу:
  1022.  Багатоводдя
  1023.  Ембріопатії
  1024.  Бластопатії
  1025.  Фетопатії
  1026.  Стрімкі пологи*
  1027.  На рис.78 зображено кефалогематому у новонародженої дитини. Назвіть причину такого патологічного процесу:
  1028.  Багатоводдя
  1029.  Ембріопатії
  1030.  Бластопатії
  1031.  Фетопатії
  1032.  Тривалі пологи*
  1033.  На рис.78 зображено кефалогематому у новонародженої дитини. Назвіть причину такого патологічного процесу:
  1034.  Багатоводдя
  1035.  Ембріопатії
  1036.  Бластопатії
  1037.  Фетопатії
  1038.  Ступінь недоношеності або перекошеності дитини*
  1039.  На рис.78 зображено кефалогематому у новонародженої дитини. Назвіть причину такого патологічного процесу:
  1040.  Багатоводдя
  1041.  Ембріопатії
  1042.  Бластопатії
  1043.  Фетопатії
  1044.  Маловоддя*
  1045.  Після видалення у жінки 32 років маткової труби , гістологічно було виявлено ворсини хоріона, зображені на рис.80. Вкажіть що призвело до оперативного втручання:
  1046.  Черевна вагітність
  1047.  Яшникова вагітність
  1048.  Маткова вагітність
  1049.  Міхурцевий занесок
  1050.  Трубна вагітність*
  1051.  Після видалення у жінки 32 років маткової труби , гістологічно було виявлено ворсини хоріона, зображені на рис.80. Вкажіть що призвело до оперативного втручання:
  1052.  Черевна вагітність
  1053.  Яшникова вагітність
  1054.  Маткова вагітність
  1055.  Міхурцевий занесок
  1056.  Трубна вагітність*
  1057.  Наявність децидуальної реакції та ворсин хоріону , зображеної на рис.80 свідчить про:
  1058.  Специфічне гранулематозне запалення
  1059.  Неспецифічне гранулематозне запалення
  1060.  Гостре запалення
  1061.  Хронічне запалення
  1062.  Вагітність*
  1063.  Молоду жінку терміново було прооперовано з приводу кровотечі внаслідок розриву маткової труби. Гістологічно: наявність децидуальної реакції та ворсин хоріону , зображеної на рис.80 свідчить про:
  1064.  Специфічне гранулематозне запалення
  1065.  Неспецифічне гранулематозне запалення
  1066.  Гостре запалення
  1067.  Хронічне запалення
  1068.  Вагітність*
  1069.  В матковій трубі виявлена структура , зображена на рис.79.Вкажіть патологічний процес.
  1070.  Трубна вагітність
  1071.  Тератома
  1072.  Жовте тіло
  1073.  Яйникова вагітність
  1074.  Маткова вагітність*
  1075.  Патологія якого періоду призводить до змін, зображених на рис.81.
  1076.  Гаметопатії
  1077.  Ембріопатії
  1078.  Вроджені вади
  1079.  Набуті вади
  1080.  Бластопатії*
  1081.  Аненцефалія – агенезія головного мозку, зображена на рис. 127 відноситься до :
  1082.  Гаметопатії
  1083.  Бластопатії
  1084.  Патології посліду
  1085.  Гіпоплазії
  1086.  Ембріопатії*
  1087.  Вкажіть патологію, зображену на рис.130 (3).
  1088.  Маткова вагітність
  1089.  Полікістоз яєчника
  1090.  Кістома яєчника
  1091.  Тератома
  1092.  Яйникова вагітність*
  1093.  Грижа спинного мозку, зображена на рис.129 відноситься до :
  1094.  Гаметопатії
  1095.  Бластопатії
  1096.  Патології посліду
  1097.  Гіпоплазії
  1098.  Ембріопатії*
  1099.  У хворого, який проживає у гірській місцевості видалена збільшена вузлувата щитоподібна залоза (рис. 67). Значна недостатність йоду в питній воді може спричинити у дорослих людей
  1100.  Ферментопатію
  1101.  Слабоумство
  1102.  Анемію
  1103.  Спорадичний зоб
  1104.  Ендемічний зоб*
  1105.  Оперативно видалена щитоподібна залоза несиметрично збільшена, має нерівну крупногорбисту поверхню (рис. 67). Гістологічно виявлено колоїдний зоб. Який вид зобу пов'язаний з порушенням функції нервової системи
  1106.  ендемічний зоб
  1107.  спорадичний зоб
  1108.  зоб Хашімото
  1109.  зоб Ріделя
  1110.  Базедова струма*
  1111.  Оперативно видалена щитоподібна залоза несиметрично збільшена, має нерівну крупногорбисту поверхню (рис. 67). Гістологічно виявлено Базедовий зоб. Назвіть зоб, який є попередником Базедової струми.
  1112.  ендемічний зоб
  1113.  зоб Хашімото
  1114.  зоб Ріделя
  1115.  жоден з перерахованих
  1116.  Спорадичний зоб*




1. ЧЕРКАСЬКИЙ ФАКУЛЬТЕТ ЩОДЕННИК ПРАКТИКИ студента
2. хорошо развитые аналитические способности определяющие возможности оценивать ситуацию и совершать осозна
3. Г ЛОПУШАНСЬКА Н
4. Вариант 3 I Заполните пропуски соответствующими предлогами расположенными справа
5. задание должно быть грамотно написано и правильно оформлено
6. Побудова угрупувань за кількісною ознакою
7. на тему- rdquo;Обробка даних за допомогою системи управління базами даних CCESSrdquo; Заняття 2 ldquo;Формування з
8. . Лечение пациентов терапевтического профиля Раздел- Лечение пациентов инфекционного профиля для специа
9. ЭтноДар г. Казань апрель 2014 г
10. жизни не жалко за этоЧутьчуть покурить и до рассвета будем летать чтобы снова отдать2000 баксов за сигарету и.
11. Курсовая работа- Привод с одноступенчатым цилиндрическим косозубым редуктором и клиноременной передачей
12. Курсовая работа- Особенности стиля управления руководителя в современных условиях
13. Лабораторная работа по дисциплине Менеджмент Выполнил- Ст
14. Подарки на праздники- 4 в 1 23 декабря г
15. электропроводность и греч
16. Изучение и воспитание одаренных детей
17. Тема- Система інтелектуальної власності
18. Оргмомент 2 Первичное введение материала с учетом закономерностей процесса познания при высокой мыслит
19. ГМУ им адм ФФ Ушакова Стр
20. Тематика докладов рефератов сообщений Натурфилософские идеи досократиков и Демокрита