Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
РОБОТА 17
Придбання початкових навичок роботи
в міжнародній комп’ютерній мережі Internet
Мета робота: вивчення концептуальних та технічних основ побудови та функціонування міжнародної комп’ютерної мережі Іnternet, придбання початкових практичних навичок роботи в мережі за допомогою програми Internet Explorer.
1 В цілому про мережу Internet
Internet - глобальна комп’ютерна мережа, яка охоплює увесь світ. У 2000 році мережа об’єднувала близько 15 мільйонів абонентів у більш ніж 150 країнах світу. Кожного місяця розмір мережі збільшується на 7-10%. Internet складає немовби ядро, яке забезпечує зв’язок різних інформаційних мереж, які належать до різних закладів у всьому світі. Зараз Internet містить більш ніж 12000 мереж.
Якщо раніше мережа використовувалась виключно як середовище передачі файлів та повідомлень електронної пошти, то сьогодні вирішуються більш складні завдання доступу до ресурсів, наприклад до електронних архівів.
Мережа Internet, яка колись служила виключно дослідним та навчальним групам чиї інтереси сягали включно до суперкомп’ютерів, стає все більш відомою і в діловому світі, і в побуті.
Компанії світу задоволені швидкістю, невеликою ціною глобального зв’язку, та зручністю проведення спільної роботи, великим доступом до програм, унікальними базами даних мережі Internet. Компанії розглядають глобальну мережу як доповнення до своїх локальних мереж.
При низькій вартості послуг (частіше це тільки фіксована щомісячна платня за лінії чи телефон, що використовуються) користувачі можуть отримати доступ до комерційних та некомерційних інформаційних служб США, Канади, Австралії та багатьох європейських країн. В архівах легкого доступу до мережі Internet можна знайти інформацію практично з усіх сфер людської діяльності, починаючи з нових наукових відкриттів та прогнозу погоди.
Internet надає унікальні можливості дешевого, надійного та конфіденційного світового зв’язку. Це дуже зручно для фірм, які мають свої філії у всьому світі, транснаціональних корпорацій та структур керування. Використання структури Internet для міжнародного зв’язку коштує значно дешевше прямого комп’ютерного зв’язку через супутниковий канал чи через телефон.
Електронна пошта - це найбільш поширена послуга мережі Internet. Зараз свою електронну адресу мають приблизно 20 мільйонів чоловік. Адреса електронної пошти (E-mail) гірничого факультету УІПА study@pop.riak.lg.ua. Посилка листа електронною поштою коштує значно дешевше звичайного листа. Проте, повідомлення, надіслане електронною поштою дійде до адресату за декілька годин, в той час як звичайний лист може йти кілька днів, а то й тижнів.
В теперішній час Internet проходить період підйому, здебільш завдяки активній підтримці керівництв європейських країн та США. Щорічно в США виділяється приблизно 1-2 мільйонів доларів на створення нової світової інфраструктури. Дослідження в галузі світових комунікацій фінансуються також керівництвом Великобританії, Швеції, Фінляндії, Німеччини.
Однак, державне фінансування - тільки невелика частка коштів, так як все більш помітною стає „комерціалізація” мережі. Очікується, що 80-90% коштів на розвиток мережі буде поступати з приватного сектора.
2 Технічні аспекти комп’ютерної мережі Internet
Щоб вдало освоїти мережу, а потім з нею працювати, дуже важливо знати будову та функціонування мережі. Ці знання допомагають свідомо сприймати та систематизувати навички роботи, а не користуватися наданими рекомендаціями механічно. Ці знання підкажуть, що очікувати від мережі, тобто її можливості, поведінку, недоліки, і що найважливіше, допоможуть орієнтуватися у незвичайній ситуації: у випадку поломки, заміни сервера, програмного забезпечення, появи нових можливостей.
2.1 Internet, як мережа комутації пакетів
Вважається, що мережа Internet аналогічна телефонній мережі і модель телефонної мережі достатньо адекватно відображає її структуру та роботу. Але картина ця неправильна і приводить до хибного судження відносно роботи Internet та до великої кількості непорозумінь. Телефонна мережа - це мережа з комутацією ліній, тобто, коли робиться виклик, то встановлюється фізичне з’єднання між двома абонентами на весь час сеансу зв’язку. При цьому двом абонентам відокремлюється частина мережі, яка для інших вже не доступна, навіть якщо вони мовчки дихають в слухавку, а інші абоненти бажали б поспілкуватись по дійсно важливій справі. Це приводить до нераціонального використання дуже дорогих ресурсів - ліній мережі. Internet - це мережа з комутацією пакетів, що принципово відрізняється від мережі з комутацією ліній.
Для Internet як модель найбільш підходить звичайна поштова служба.
Пошта - це мережа пакетного зв’язку. Немає ніякої відокремленої вам частини цієї мережі. Ваше послання змішується з посланнями інших користувачів, кидається у контейнер, пересилається в інше поштове відділення, де знов сортується. Хоч технології дуже відрізняються, пошта є добрим та наглядним прикладом мережі з комутацією пакетів. Модель пошти точно відображує сенс роботи та структуру Internet. Цією моделлю будемо користуватися далі.
У кожній поштовій підстанції визначається наступна підстанція, куди буде далі відправлена кореспонденція, тобто визначається подальший напрямок (маршрут) - цей процес називається маршрутизацією. Для здійснення маршрутизації кожна поштова підстанція має таблицю, в якій вказано, куди треба посилати далі цей лист залежно від адреси листа чи індексу. Ці таблиці централізовано розсилаються поштовим підстанціям. Час від часу розсилаються виправлення та доповнення таблиць.
В Internet, складання та модифікація таблиць маршрутизації як і різні інші дії, визначаються відповідними правилами-протоколами ICMP (Internet Control Message Protocol), RIP (Routing Internet Protocol) та OSPF (Open Shortest Path First). Вузли (комп’ютери), які виконують маршрутизацію, називаються маршрутизаторами.
А звідки мережа знає, куди відправити пакет даних? Від абонента. Якщо ви бажаєте відправити листа та бажаєте, щоб ваш лист дійшов до міста призначення, ви не можете просто кинути папірець у скриньку. Вам потрібно вкласти його в стандартний конверт та підписати його, не ”на село дідусеві”, як Ванька Жуков, а написати адресу одержувача в стандартній формі. Тільки тоді пошта зможе правильно обробити ваш лист та доставити його за призначенням. Аналогічно в мережі Internet є набір правил по роботі з пакетами - протоколи. Протокол Internet (IP) бере на себе турботу за адресацію та за підтвердження того, що вузли знають, що треба робити з вашими даними на шляху їх подальшого руху. Згідно з наведеною аналогією, протокол Internet працює так, як правила обробки поштового конверта. На початку кожного послання вміщується заголовок, який несе інформацію мережі про адресу. Щоб визначити, куди та як доставити пакет даних, цієї інформації достатньо.
2.2 Система адресації в Internet
Адреса в Internet складається з 4 байт. При записуванні байти відокремлюються один від одного крапками:123.45.67.89 чи 3.33.33.3. Не лякайтесь, запам’ятовувати ці цифри не прийдеться! Так як Internet є мережа мереж, тому початок адреси визначає одну з мереж. Правий кінець адреси говорить, який комп’ютер чи хост повинен отримати пакет (хоча реально не все так просто, але ідея така). Кожен комп’ютер в Internet має в цій схемі унікальну адресу, аналогічну звичайній поштовій адресі, а ще точніше індексу. Поштова служба знає, де знаходиться вказане поштове відділення, а поштове відділення знає підопічний район. Мережа Internet знає, де шукати вказану в адресі мережу, а ця мережа знає, де в ній знаходиться конкретний комп’ютер.
Є декілька типів адрес Internet (типи А, В, С, D, E), які по-різному поділяють адресу на поля номеру мережі номеру вузла. Від типу такого поділу залежить кількість можливих мереж та машин в таких мережах.
З різних причин (особливо практичних) інформація, яка пересилається по мережах за протоколом IP, поділяється на частини (на границях байтів), які поміщаються в окремі пакети. Кожен пакет має об’єм інформації приблизно від 1 до 1500 байт. Це захищає мережу від монополізації якимось користувачем та надає всім рівні права. Завдяки цьому чим більше абонентів одночасно підключено до мережі, тим повільніше вона буде спілкуватись з кожним.
Числові адреси зручні для зв’язку машин, але люди люблять імена. Через це була спроектована оперативна система адресації, її назвали доменною системою імен - DNS (Domen Names System), а засіб адресації - засобом адресації за доменним принципом. Систему DNS інколи ще називають регіональною системою імен.
Доменна система імен - це засіб визначення імен шляхом передачі групам адрес мережі відповідальності за велику кількість імен. Кожний рівень цієї системи називається доменом. Домени в іменах відокремлюються один від одного крапками, наприклад, www.riak.lg.ua. В імені може бути різна кількість доменів, практично їх не більше п’яти. При переміщенні за доменами з ліва на право в імені, кількість імен, які відносяться до якоїсь групи, росте.
Першим в імені стоїть назва робочої машини - реального комп’ютера з IP адресою, наприклад, комп’ютер riak. Далі вказано, що цей комп’ютер міститься в групі lg, до якої відноситься Луганська область. Група lg входить в більш великий підрозділ ua - державне об’єднання, мережа України.
Адреса Росії кодується - ru. Для США назва країни us за традицією опускається. В США найкрупнішими об’єднаннями є мережі: освітнія - edu, комерційна - com, державна - gov, військова - mil, а також мережі інших організацій - org та світових ресурсів - net.
Так як Internet-мережа світова, то кожна група (країна) може утворювати чи змінювати імена, які їй належать. Всього кодів країн приблизно 300, з яких приблизно 100 мають комп’ютерну мережу того чи іншого роду. Єдиний каталог імен Internet знаходиться в державній організації SRL International (Менло-Парк, Каліфорнія, США).
3 Послуги, які надає мережа
Усі послуги які надає мережа Internet можна умовно поділити на дві категорії: обмін інформацією між абонентами мережі та використання баз даних мережі.
Далі перелічені послуги зв’язку між абонентами комп’ютерної мережі.
Telnet – віддалений доступ. Дає змогу абоненту працювати на будь якій ЕОМ мережі Internet, як на своїй власній, тобто запускати програми, змінювати режим роботи то що.
FTP (File Transfer Protocol) – протокол передачі файлів. Дає змогу абоненту обмінюватися двійковими та текстовими файлами з будь яким комп’ютером мережі. Встановивши зв’язок з віддаленим комп’ютером, користувач може скопіювати файл з віддаленого комп’ютера на свій чи скопіювати файл зі свого комп’ютера на віддалений.
NFS (Network File System) – розподілена файлова система. Дає змогу абоненту користуватися файловою системою віддаленого комп’ютера, як своєю власною.
Електронна пошта – обмін поштовими повідомленнями з будь яким абонентом мережі Internet. Існує можливість відправлення як текстових, так і двійкових файлів. На розмір поштового повідомлення в мережі Internet накладається наступне обмеження – розмір поштового повідомлення не повинен перевищувати 64 Кбайт.
Новини – отримання новин в мережі, перегляд електронних дощок об’яв та можливість розміщення інформації на дошці об’яв мережі. Електронні дошки об’яв мережі Internet формуються за тематикою. Користувач може на свій вибір підписуватися на будь які групи новин.
Rsh (Remote Shell) – віддалений доступ. Аналог Telnet, але працює тільки у тому разі, якщо на віддалений комп’ютер встановлена ОС UNIX.
Rexec (Remote Execution) – виконання однієї команди на віддаленій UNIX машині.
Lpr – друк у мережі. Відправка файла на друк на віддаленому принтері у мережі.
Lpq – друк у мережі. Показує файли, які стоять у черзі на друк на принтері у мережі.
Ping – перевірка доступності віддаленої ЕОМ по мережі.
Talk – дає змогу „розмовляти” з користувачем віддаленої ЕОМ. При цьому на екрані одночасно видно текст, який вводиться та відповідь віддаленого користувача.
Iptunnel – дає змогу доступу до серверу локальної обчислювальної системи (ЛОС) NetWare, з яким нема безпосереднього зв’язку по ЛОС, а є лише зв’язок мережею Internet.
Whois – адресна книга мережі Internet. За запитом абонент може отримати інформацію про належність віддаленого комп’ютера, про користувачів.
Finger – отримання інформації про користувачів віддаленого комп’ютера.
Окрім вищевказаних послуг, мережа Internet надає наступні специфічні послуги.
Webster – сіткова тлумачного словника англійської мови.
Факс-сервіс – дає змогу користувачеві відправляти повідомлення за факсимільним зв’язком, користуючись факс-сервером мережі.
Електронний перекладач – робить переклад пересланого на нього тексту з однієї мови на іншу. Звертання до електронного перекладача відбувається за допомогою електронної пошти.
Шлюзи – дають змогу абоненту відправляти повідомлення до мереж, які не працюють з протоколами TCP\IP (Fido, Goldnet, AT50 ).
До систем автоматизованого пошуку інформації в мережі Internet належать наступні системи.
Gopher – найпоширеніший засіб пошуку інформації в мережі Internet, який дозволяє знаходити інформацію за ключовими словами та висловами. Робота з системою нагадує перегляд змісту, при цьому користувачеві пропонується пройти крізь ряд вкладених меню та обрати необхідну тему. Зараз в Internet більше 2000 Gopher-систем, частина з яких є вузькоспеціалізованою, а частина містить більш різнобічну інформацію. Gopher дозволяє отримати інформацію без зазначення імен та адрес авторів, завдяки чому користувач не витрачає забагато часу та нервів. У разі виникнення ускладнень можна користуватися послугою VERONICA. VERONICA здійснює пошук більш ніж у 500 системах Gopher, звільняючи користувача від необхідності передивлятися їх вручну.
WAIS – ще потужніший засіб отримання інформації, ніж Gopher, оскільки він здійснює пошук ключових слів в усіх текстах документів. Запити надсилають до WAIS на спрощеній англійській мові. Це значно легше, ніж формулювати їх мовою алгебри логіки, і це робить WAIS привабливішим для користувачів-непрофесіоналів. В мережі Internet існує більш 200 WAIS-бібліотек. Але оскільки інформація наводиться переважно співробітниками академічних організацій на добровільних началах, більша частина матеріалів відноситься до області досліджень та комп’ютерних наук.
WWW (World Wide Web – “Всесвітня павутина”) – система для роботи с гіпертекстом. Потенційно вона є найбільш потужним засобом пошуку. Гіпертекст з’єднує різні документи на основі заздалегідь заданого набору слів. Наприклад, коли у тексті зустрічається нове слово чи поняття, система яка працює за гіпертекстом, дає змогу перейти до іншого документу, в якому це слово чи поняття розглядається більш детально.
Практично всі послуги мережі побудовані на принципі клієнт-сервер. Сервером у мережі Internet зветься комп’ютер, який може надати клієнтам деякі сіткові послуги у відповідь на запит. Взаємодія клієнт-сервер будується наступним чином. Коли запит отримано від клієнтів сервер запускає різні програми, які надають послуги в мережі. Під час виконання програм сервер відповідає на запити клієнтів.
Усе програмне забезпечення мережі також можна поділити на клієнтове та серверне забезпечення. При цьому програмне забезпечення сервера займається наданням послуг в мережі, а клієнтове програмне забезпечення забезпечує передачу запитів серверу та отримання відповідей від нього.
4 Броузери. Оглядач Internet Explorer
Інформація, яка опублікована в мережі Internet у форматі World Wide Web чи просто Web, надається у виді Web-сторінок. Web-сторінки – це комплексні документи, які можуть вміщувати будь які види даних: текст, графіку, звук, відео, анімацію.
На рис.1 наведений приклад змісту Web-сторінки рекламно-інформаційного агентства „К&К – ЧП М.Булигін” міста Стаханова (www.riak.lg.ua), яке надає абонентам послуги в Internet, тобто є провайдером. Приймання Web-сторінок з Internet та їх відображення – достатньо важке завдання. Для цього використовується клієнтське програмне забезпечення – спеціальні програми перегляду Web-сторінок. Такі програми називають броузерами. Броузери з’явились практично в один час з концепцією World Wide Web та пройшли довгий шлях розвитку.
Зараз найпопулярніші броузери Netscape Navigator та Microsoft Internet Explorer, хоча існують і інші програми, призначені для цієї мети. Броузер (оглядач) Internet Explorer з’явився пізніше, ніж Netscape Navigator, але поступово завойовує більшу популярність, хоча це не свідчить про те що, даний продукт кращий. Тут справа не тільки у якості, але й у тому, що компанія Microsoft включила Internet Explorer до операційної системи Windows 98 у якості стандартного засобу перегляду Web-сторінок.
Основне призначення оглядача – завантаження Web-сторінки з Internet та відображення її на екрані. Місцезнаходження потрібної Web-сторінки визначається адресою URL (Uniform Resource.Locator). Це спеціальна форма запису адреси документа, яка використовується в Internet. Вона дозволяє вказати потрібний документ, на будь-якому сервері мережі.
Приклади URL:
Президент України www.kuchma.gov.ua
Верховна Рада України www.rada.kiev.ua
Рада Міністрів України www.kiev.kom.ua
Освітня мережа України www.ednu.kiev.ua
Луганська обладміністрація www.oda.lg.ua
Українська інженерно-педагогічна академія www.uipa.kharcov.org
Київський політехнічний інститут www.ntu-kpi.kiev.ua
Державний університет ім.Т.Г.Шевченко www.univ.kiev.ua
Києво-Могилянська академія www.ukma.kiev.ua
Донецький державний технічний університет www.dgtu.donetsk.ua
Східно - український національний університет www.vugu.lg.ua
Донбаський гірничо-металургійний інститут www.dgmi.al.lg.ua
Бібліотека ім.В.І.Вернадського www.nbuv.gov.ua
4.1 Можливості Internet Explorer
Програма Internet Explorer завантажується подвійним клацанням миші на вказаному значку на Робочому столі чи за допомогою Головного меню.
Типове вікно Internet Explorer з Web-сторінкою представлено на рис.1.
Оглядач виглядає як „вікно у світ”, яке забезпечує доступ до найрізноманітніших ресурсів. Перше призначення програми – це перегляд Web-сторінок, які відображується в робочій області її вікна.
Звичайно Internet не зводиться тільки до Web-сторінок (див. розділ 3). Повномасштабна робота в мережі потребує використання й інших можливостей оглядача. Оглядач дозволяє завантажувати з Internet будь які файли: програми, архіви, довідкову інформацію; причому без допомоги додаткового програмного забезпечення. Передаванням файлів мережею Internet займається служба FTP, і оглядач має змогу працювати з цією службою за її протоколом.
Деякі служби Internet недоступні безпосередньо з програми Internet Explorer, але у деяких випадках програма надає засіб для швидкого звернення до них за допомогою допоміжних програм. Режими меню Вид > Переход (Перехід) можна використовувати для звернення до „програм-супутників”, призначених для роботи з цими службами.
Режими меню Сервис (Сервіс) > Почта и новости (Пошта та новини) використовують для доступу до телеконференцій (групи новин). У обох випадках Internet Explorer завантажує інший стандартний додаток Windows 98 – програму Outbook Express.
Оглядач можна використовувати також для навігації у файловій структурі автономного (не підключеного до мережі) комп’ютера. У цьому випадку він діє аналогічно до програми Проводник (Провідник).
4.2 Панель інструментів Internet Explorer
Інтерфейси програм Проводник (Провідник) та Internet Explorer дуже схожі. Наприклад, рядок меню оглядача практично збігається з рядком провідника.
У той же час, панель інструментів програми Internet Explorer орієнтована на роботу з документами в мережі, тому суттєво відрізняється від панелі інструментів Проводник (Провідника). Хоча, якщо в оглядачі відкрити локальну папку (у полі адреса, наприклад, написати – C: ), тоді панель інструментів заміниться тією, яка використовується у програмі Проводник (Провідник).
1. Перша група кнопок панелі інструментів використовується для керування навігацією
Ці кнопки використовуються для переходу до попередньої чи наступної Web-сторінки, для зупинки завантаження сторінки чи для поновлення представленої інформації. Остання кнопка у цій групі використовується для переходу до основної сторінки – Web-сторінки, яка за замовчуванням з'являється на екрані при запуску Internet Explorer.
2. Другу групу кнопок використовують для відкриття спеціальних панелей оглядача, які нагадують за своїм призначенням ліву панель програми Провідник.
Ці кнопки дозволяють проводити пошук потрібної інформації в Internet, забезпечують доступ до набору вибраних Web-сторінок, дають змогу повернутися до однієї з вже переглянутих сторінок.
3. Останню кнопку використовують для роботи з електронною поштою.
5 Перегляд Web-сторінок в Internet
Реальна робота в Internet може починатися тільки після встановлення з'єднання з мережею. У цьому разі після запуску програми Internet Explorer завантажується та відображується основна сторінка, на адресу якої налагоджений оглядач (www.riak.lg.ua).
Далі в полі Адрес (Адреса) набирають адресу наступних Web-сторінок для їх перегляду (наприклад, адреса Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського).
У вікні оглядача відображається один документ. Звичайно Web-сторінки Internet проглядаються послідовно, для того щоб знайти ті, які мають потрібну інформацію.
Web-сторінки – це форматовані електронні документи, які утворюються текстовим процесором. Однак в них є важливі особливості. Web-документи більш універсальні: вони повинні читатись легко незалежно від того, який розмір та розрізнювання має екран користувача, і від того, скільки кольорів відтворює його обладнання. Найякісніші Web-сторінки настільки універсальні, що з ними можна працювати навіть з найпростішим неграфічним броузером.
За замовчуванням оглядач Internet Explorer відтворює усю інформацію, яка є на Web-сторінці. Якщо ж з якоїсь причини відобразити включені у Web-документ об'єкти не вдається, програма помічає відповідні місця порожніми рамками чи спеціальними значками. Багато Web-сторінок мають альтернативний текст, зв'язаний з об'єктами. Якщо засіб перегляду з якоїсь причини не може відобразити вмонтований об'єкт, замість об'єкта відображується зв'язаний з ним альтернативний текст.
5.1 Гіпертекстові посилання
5.2 Графіка та мультимедіа на Web-сторінках
Проблема відтворення на Web-сторінках різноманітних видів об'єктів вирішується шляхом підключення додаткових програм або шляхом розширення можливостей оглядача. Відповідно, програми, призначені для відображення вбудованих об'єктів, використовуються як допоміжні або як вбудовані додатки.
Великі можливості оглядача Internet Explorer дозволяють налаштовувати його конфігурацію та керувати стилем роботи в мережі та параметрами відображення Web-сторінок. Деякі налаштунки доводиться періодично змінювати, для того щоб забезпечити більш ефективну роботу програми.
Найпростіші настройки оглядача роблять за допомогою меню Вид. Перша група команд цього меню дозволяє змінити зовнішній вигляд вікна програми Internet Explorer. Ці команди керують відображенням панелі інструментів, рядка стану, а також додаткових панелей.
З допомогою Команди Шрифты (Шрифти) настроюють розмір шрифту Web-сторінок (від найменшого до найбільшого) та кодування символів яке використовується. Це дозволяє правильно відображати документи, які написані різними мовами.
Команди Остановить (Зупинити) та Обновить (Обновити) відносяться до поточної Web-сторінки. Перша - дозволяє перервати завантаження, а друга – завантажити цю сторінку ще раз. Це необхідно, якщо є підозра, що з часу останнього завантаження цієї сторінки її зміст змінився.
Пункт В виде HTML (У вигляді HTML) дозволяє переглянути код HTML. Справа в тому, що зміст будь якої Web-сторінки записаний спеціальною мовою, яка називається HTML (Hyper Text Markup Language). Броузери відображують Web-сторінки на екрані, у відповідності з вихідним текстом, записаним кодом цієї мови. Оглядач Internet Explorer дозволяє не тільки переглядати Web-сторінки, але й вивчати їх код. Це корисно для самоосвіти, дозволяє засвоювати нові прийоми програмування та дизайну і допомагає зрозуміти, чому сторінка, зроблена своїми руками, відображується не так як хотілося б.
У кожного, хто має досвіт роботи в Internet, з’являються „улюблені” Web-сторінки, до яких є потреба звертатися регулярно. Це означає, що потрібно мати список адрес URL цих Web-сторінок. Такі вибрані адреси називають закладками. Вони дозволяють швидко та легко почати нові сеанси роботи в Internet з вибраної сторінки. Всі сучасні броузери мають програми для створення закладок, і оглядач Internet Explorer у цьому питанні на виняток.
Основним інструментом для створення закладок в програмі Internet Explorer є папка Избранное (Вибране). Вона застосовується для зберігання ярликів Web-сторінок, які мають особливий інтерес. Повернутися до сторінки, яка внесена в цю папку, можна клацнувши мишею.
Щоб додати ярлик Web-сторінки в папку Избранное (Вибране), треба клацнути правою кнопкою миші в межах Web-сторінки та у контекстному меню вибрати пункт Добавить в Избранное (Додати до Вибраного). Можна також дати команду Избранное (Вибране)> Добавить в Избранное (Додати до Вибраного).
Для доступу до ярликів, які знаходяться в папці Избранное (Вибране), призначена панель Избранное (Вибране), яку відкривають за допомогою кнопки на панелі інструментів або через меню Вид. Крім того, вся структура папки Избранное (Вибране) доступна у вигляді послідовності меню, вкладених в меню Избранное (Вибране).
Коли кількість вибраних сторінок досягне сотні, використовувати меню Избранное (Вибране) стає незручно. Стандартний спосіб наведення порядку в структурі меню полягає у створенні тематичних папок з послідовним розміщенням ярликів в цих папках. Провести цю роботу дозволяє команда Избранное (Вибране) > Упорядочить Избранное (Впорядкувати Вибране). При цьому відкривається діалогове вікно Упорядочить Избранное (Впорядкувати Вибране). За допомогою елементів керування цього вікна можна створити додаткові папки, які будуть розташовані у папці Избранное (Вибране), та розмістити в них ярлики Web-сторінок. Так створюють зручну для використання систему зберігання закладок.
Папка Избранное (Вибране) відповідає папці \Windows\Favorites на жорсткому диску.
Зовнішнє вікно оглядача Internet Explorer дуже схоже на вікно програми Провідник. Якщо використовувати програму Internet Explorer для перегляду вмісту локального диску (наприклад, за допомогою команди Переход(Перехід) > Мой комп’ютер (Мій комп’ютер)), то ці вікна практично не відрізняються. Це не випадково.
Програма Internet Explorer представляє собою розширення програми Провідник, яке орієнтоване на роботу не тільки з файловою системою даного комп’ютера, але і з Web-документами Internet. Якщо розглядати локальні папки та файли також як частину Internet, то до будь якого документа, даного комп’ютера, взагалі можна звертатися за допомогою однієї програми Internet Explorer.
Передусім, це означає, що Web-сторінки, розміщені на віддалених серверах, можна розглядати як звичайні документи, також можна створювати ярлики Web-сторінок. Такі ярлики створюються, наприклад у папці Избранное (Вибране), коли до неї заноситься інформація про вибрані Web-сторінки, хоча ярлики для них можна створити і в інших папках.
Для створення ярлика Web-документа треба навести покажчик миші на значок Web-сторінки на панелі Адрес (Адреса) та перемістити цей значок у відкрите вікно тієї папки, де треба створити ярлик.
Ярлик можна також створити на Робочому столі, а якщо перетягнути цей значок на кнопку Пуск, то ярлик ввійде у структуру головного меню.
Цікаво відмітити, що панель Адрес (Адреса), в оглядачі може розглядатися як локальний командний рядок системи Windows 9x. Як прийнято для командного рядка, його можна використовувати для запуску програм (у тому числі з параметрами) та для відкривання документів. Ця панель аналогічна полю Открыть (Відкрити) у діалоговому вікні Запуск программы (Запуск програми).
Недолік папки Избранное (Вибране) полягає у тому, що інформація до неї заноситься вручну. Якщо за якоїсь причини цього не можна зробити, то повернення до потрібної Web-сторінки інколи може бути достатньо важким. Хоча Оглядач має і інші можливі варіанти, які дозволяють повернутися до раніше відвіданих сторінок, коли це відвідання було відносно недавно. Програма веде журнал-щоденник, дозволяючи відтворити дію користувача за окремий період часу.
Щоб відкрити панель Журнал, можна натиснути на кнопку Журнал на панелі інструментів або реалізувати команду Вид>Панель обозревателя (Панель Оглядача)>Журнал. Дані на цій панелі впорядковані по датам. Панель має папки, за минулі тижні, а також окремі папки за останні дні. Кожна з цих папок має гіперпосилання на відвідані сторінки. Таким чином, журнал має відомості про всі Web-сторінки, які відвідувались за останній час (20 днів).
В межах одного дня сторінки згруповані по Web-вузлам. Папка, яка відповідає Web-вузлу, має ярлики відвіданих Web-сторінок цього вузла та дозволяє повернутися до них одним клацанням миші.
Якщо на протязі дня робота в Internet була активною та було переглянуто декілька десятків або навіть сотень сторінок, то кількість записів в журналі, відносно даного дня, може бути дуже велике. Щоб полегшити пошук потрібних Web-сторінок, можна вилучити непотрібні записи з журналу. Для цього потрібно клацнути по запису або по папці журналу правою кнопкою миші та вибрати у контекстному меню пункт Удалить (Вилучити).
Як недолік журналу можна розглядати той факт, що будь яка інша людина може дізнатись, які саме Web-сторінки переглядалися на цьому комп’ютері. Якщо це небажано, тоді журнал можна очистити повністю. Для цього треба дати команду Вид>Свойства обозревателя (Властивості оглядача) та клацнути на кнопці Очистить (Очистити) на вкладці Общие (Загальні) в діалоговому вікні Свойства обозревателя (Властивості оглядача).
Таблиця 1 – Варіанти завдань до пункту 4
|
№ вар. |
Назва вузу |
№ вар. |
Назва вузу |
№ вар. |
Назва вузу |
|
1 |
УІПА(м.Харків) |
11 |
ОДМА(м.Одеса) |
21 |
УДУХТ(м.Дніпр) |
|
2 |
ДГМІ(м.Алчевск) |
12 |
КНУ(м.Київ) |
22 |
ДМУ(м.Дніпр) |
|
3 |
СУНУ(м.Луганськ) |
13 |
НУКМА(м.Київ) |
23 |
НДАУ(м.Дніпр) |
|
4 |
ЛДМУ(м.Луганськ) |
14 |
НТУ(м.Київ) |
24 |
ДМАУ(м.Дніпр) |
|
5 |
ОНУ(м.Одеса) |
15 |
НМУ(м.Київ) |
25 |
ДДТУЗТ(м.Дніпр) |
|
6 |
ОНПУ(м.Одеса) |
16 |
НАУ(м.Київ) |
26 |
УДХТУ(м.Дніпр) |
|
7 |
ОНАЗ(м.Одеса) |
17 |
КНЕУ(м.Київ) |
27 |
ДЮА(м.Дніпр) |
|
8 |
ОДАХТ(м.Одеса) |
18 |
НПУ(м.Київ) |
28 |
ДДАУ(м.Дніпр) |
|
9 |
ОДЕУ(м.Одеса) |
19 |
ХНУЕ(м.Харків) |
29 |
ДМУ(м.Дніпр) |
|
10 |
ОНЮА(м.Одеса) |
20 |
ХДПУ(м.Харків) |
30 |
НАУ(м.Харків) |
|
№ вар. |
Назва поезії |
№ вар. |
Назва поезії |
№ вар. |
Назва поезії |
|
1 |
Причинна |
11 |
Гамалія |
21 |
Три літа |
|
2 |
Катерина |
12 |
Тризна |
22 |
Лілея |
|
3 |
Тарасова ніч |
13 |
Розрита могила |
23 |
Русалка |
|
4 |
Перебендя |
14 |
Сова |
24 |
Відьма |
|
5 |
Тополя |
15 |
Дівичії ночі |
25 |
Княгиня |
|
6 |
До Основ’яненка |
16 |
Єретик |
26 |
Іржавець |
|
7 |
Іван Підкова |
17 |
Невольник |
27 |
Чернець |
|
8 |
Мар’яна - черниця |
18 |
Наймичка |
28 |
Хустина |
|
9 |
Утоплена |
19 |
Кавказ |
29 |
Варнак |
|
10 |
Слепая |
20 |
Холодний |
30 |
Царі |
Таблиця 2 – Варіанти завдань до пункту 5