95 складені сульфідами Fe та Cu
Работа добавлена на сайт samzan.net:
Колчеданні родовища
Колчеданні родовища – це це метасоматичні родовища, руди яких на 90-95% складені сульфідами Fe та Cu. Генетично – це родовища, що утворились на першому геосинклінальному етапі в результаті при поверхневої, часто підводної газово-гідротермальної діяльності дереватів(р-ни, гази які виділяються від магми) глибинних базальтових вогнищ в ході їх багатоциклічної еволюції від основної до кислої магми.
Руди представлені масивними дрібно вкрапленими виділеннями колчеданів заліза( пірит, піротин, марказит)
Рудні: Халькопірит, Борніт, Бляклі руди, тенантит – тетраедричного ряду.
Нерудні: 1-5% Барит, кварц, Гіпс, Карбонати, силіцит, хлорит.
Форми: штоки, лінзоподібні, сплощені, пластоподібні.
Метосоматоз відбувається під тілами.
Зміни руд: хлоритизація, сирицитизація, окварцування, піритизація.
Найбільш характерні риси:
1) I стадія прогинання ГС – лише в трогових зонах
2) Родовища утворюють цілі рудні пояси. Довжина до декількох тисяч км.
3) Залягання серед вулканогенно-осадових порід – підводний магматизм з перешаруванням теригенних і вулканогенних порід що є похідними глибин базальтового магматизму.
4) Просторово і генетично родовища повязані з субмаринними вулканічними формаціями(підводними) спіліт-кератофірова , діабаз-альбітофірова
Таким чином колчеданні руди є дійсно при поверхневими проявленнями гідротермально-метосоматичної діяльності підкорових базальтоїдних вогнищ що брали участь у формуванні вулканогенно-осадового комплексу раннього геосинклінального періоду спіліт-кератофірової формації.
Економічне значення
Розробляються на сірчаний колчедан заліза(пірит, піротин, марказит) .
S – сірчаної кислоти (Японія)
Попутно видобувають Cu, Au, Ag, Zn, Pb, Bi, As, Cd, Se, Tl, In – це є комплексні руди – колчеданно-поліметалічні руди.
В Японії попутно – барит, гіпс, з відходів видобувають залізо.
В Англії – сірчані огорки (після вилучення S)
Фізико-хімічні умови і стадії утворення родовищ
До 1910-1920рр. пов’язані з процесами становлення гранітних інтрузивів (на Уралі)
До 1935 – французький геолог Сперр – «родовища є результатом проникнення сірчаної рудної магми»
1936 – Заварицький довів що колчедання тіла - гідротермально-метосоматичної природи і утворюються за участю газових гідротермальних розчинів, що поступали з тих самих вогнищ, що і вміщуючи вулканічні породи(спіліт-кератофіри, діабаз-альбітофіри)
Головне положення сучасної гіпотези:
1) Просторово і генетично пов’язані з процесами глибинного базальтоїдного магматизму в окремі цикли якого відбувається одностороння еволюція розплаву від основного складу(спіліти, діабази) – до кислого складу(кератофіри, альбітофіри)
2) Рудні компоненти постачались після вулканічними парогазовими пагонами, тобто під кінець кожного підводно-вулканічного циклу вивержень. Після виливу кислих продуктів еволюції: кератофірів, альбітофірів цикли фіксуються у вигляді різновікових виливів. Іноді в одновікових відкладах можуть бути декілька циклів.
3) Зруденіння в цілому мало глибинні, хоча материнські породи - локалізуються на глибині 500-800 метрів.
Всі багатофазові.
Виділяють 2 фації:
-субвулканічна – мінеральна речовина - шляхом міграції гідротерм, магма відокремлюється і накопичується на глибині 500-800метрів у вигляді субвулканічної фації власне гідротермального метосоматичного походження. Розчини – порогазова система. Р>1200, Т 600-50 – 1 фація – глибинна..
-субмаринна – це чорні курильщики – в цій зоні субмаринна фація – ексгаляційна – осадове походження. Речовина – рідина.
Р 50атм і нище, Т 100С і нище.
4).процес – багатостадійний – 1,2 стадії інколи і 3. Ці стадії вивчають в родовищах субвулканічної фації.
А). перша стадія – перед рудна. Високотемпературних кислих газових розплавів, що насичена переважно галоїдами: Cl, F, B, турмалін. Т 400-500С – 200-300С. Ph 4-5 – нейтральне середовище, слабо кисле
Характеризується процесами вилуговування і перерозподілу компонентів бічних порід без привносу (іноді Cl, F, B)
1. В центральній частині найінтенсивніше вилуговування. Залишається Si, Al(?)
Зона вторинних кварцитів(метасоматоз)
Головні мінерали – кварц, Al (корунд, андалузит), турмалін (В), топаз.
2.Q-Si – інтенсивне вилуговування, де є частина К залишається Si
3. Si – хлоритова. Головний мінерал – хлорит.
4. Власне хлоритова – зона пропелітизації. Головний мінерал – хлорит, альбіт, епідот, пірит.
Б). друга стадія – відбувається майже без перерви після 1ої в процесі конденсації розчинів.
-Власне колчеданна . Обумовлена діяльністю тих самих але зруденілих гідротерм при температурі Т 350-300С. Розчини, що стали пересичені S, Fe.
Циркулюють вздовж розущільнення порід. Зона вторинних Q – зона вміщення руд.
Структури коломорфні, масивні, дрібнозернисті.
В). третя стадія – рудна – коли вона проявлена, родовища цінніші. Особливо підвищенна тектонічна активність, інколи проявляються метаморфізовані дайки, потім накладаються власне гідротермальні процеси. Тут між 1-2-3 стадіями – досить довгий розрив у часі. Це стадія недосичена S , і містить ознаки хлоридного перенесення Pb-Zn, Ag, Cu – мінералізація. Розчини лужні 6-8 Рh.
Геологічні умови утворення
-формуються виключно на 1 стадії розвитку ГС областей.
-відомі в таких зонах зк як – трогові зони.
-відомі в районах поширення вулканічних порід і осадків.
-в межах зон пов’язані з спіліт-кератофіровими, діабаз-альбітофіровими формами(від основних до лужних)
Довжина поясів – декілька десятків тисяч км.
Ширина - 5-100км.
Розріз в межах трогових зон: теригенні і хемогенні породи, перешарування цих порід із пірокластичними породами:туфи, туфіти, туфобрекчії, лавові покриви.
Спіліти, порфірити, діабази, кератофіри.
Зміна хімічного типу порід в часі = цикл.
Геологічний вік:
Утворюється на протязі розвитку, де виділяють 6 епох:
1). AR: Канада
2). PR: Приполярний Урал, Корея, Тянь-Шань, Швеція.
3). Каледонська епоха: Зх. Саяни, Норвегія, Австралія.
4). Герцинська епоха:Сер. Урал, Кавказ, Апеніни, Німеччина, Фпанція, Японія, Китай, Кольдерєри, Анди.
5). Кімерійська: Кавказ, Анди, Японія.
6). Альпійська: Кавказ, Туреччина, Греція, Японія, Кордильєри.
Герцинська – найбільш активна епоха – найбільш крупні родовища S – C. Потім іде різкий спад у кількісному відношенні - кіммерійська епоха.
Геолгічна структура:
Визначається поясами вулканітів спіліт-кератофірової формації. Зруденіння концентрується в межах вулканічних структур центрального типу.
Положення рудних полів визнач. до схилів позитивних конусоподібних вулканічних структур.
Форма: згідні, пластоподібні поклади, але можуть бути і січні структури в лежачу сторону.
Розвиваються в 3х стадіях: перед рудні зміни власне колчеданні стадія проявлення тектонічних рухів, виникли дайки і метаморфізм – на границі 2-3 стадії.
Метаморфізм впливав на структурно-речовинні характеристики.
Головні ознаки колчеданів:
- Часткове розлінзування
- Перекристалізація дрібнозернистих колчеданних руд в дрібнозернистих, сланцюватих
- Ознаки дроблення
- Двійникування мінералів: сфалерит, кварц.
За генезисом поділяють на 3 класи:
1.Гідротерми метосоматичні (субвулканічні фації) :
Глибина 200-800м.
Представлені метосоматичними покладами вкрапленистих, прожилкові-вкрапленистих руд, які залягають серед туфів кислого і середнього складу.
Поширені обмежено. Представлені сірчано-колчеданними рудами для отримання сірки; попутно вилучають залізо.
Японія, Кавказ.
Накурільне - Росія
2.Ексгаляційно-осадова (субвулканічна фація)
Цечорні курильщики. Представлені лінзами вздовж придонної частини, пластоподібні поклади. Асоціюють з кислими вулканітами, перекриваються глинистими сланцями. Суцільні середньозернисті. Характерні коломорфні структури. Залягають серед вулканічних осадових товщ, дрібно прожилкові.
Виділяють 2 підфації:
А). мідно-колчеданні – переважають сульфіди заліза.
Велика кількість борнітуS, Cu
Урал: Гайське
Дяхтярське
Красногвардійське
Пн. Кавказ: Кизил-Даре
Уруп
Вірменія – Фільзегейн
Б).Колчеданно-поліметалеві:
Холоднінське – Росія
Рудний Алтай – 400-500 км:
Тішінське
Рібер-Соколовське
Зірянівське
Рубцовське
Туреччина – Ербані Pb-Zn, Cu
Німеччина – Меббен, Ранальцберг
Іспанія - Порт-Апалаччі – Риотінд( найкрупніший в світі серед колчеданів)
3. Комбіновані (перші дві об’єднані без перерви):
Проявлене зруденіння навіть в межах одного рудного тіла. В нижній частині проявлені – гідротермально. – метосоматичні, а верхній – вулканогенно-осадові утворення.
Зустрічаються рідко, розробляються кар’єрами
Японія – тип Курокко
Найбагатший верх – халькопірит, галеніт.
Нижня частина – сірчано-колчеданні руди:халькопірит, пірит, піротин, марказит.
2. читают ли они друг друга Чтобы стимулировать этот желанный процесс взаимного обогащения я попросил Игоря.html
3. Особенности увольнения сотрудников, владеющих конфиденциальной информацией
4. тема. Общая характеристика.
5. Педагогика и методика начального обучения
6. Языческие верования смолян
7. Тема- Business nd griculture Цель занятия- Формирование коммуникативной компетенции по теме- Business nd griculture
8. Сочельник Конкурс Крещенские огни Пермский дом народного творчества 18 января 2014 г
9. х вольтметров. Первый опыт Двенадцатая или нулевая группа Второй опыт
10. Реферат- «Культ певца» в советской культуре
11. Значение этики в эпоху эстетизма
12. Диагностика и лечение тяжелого сепсиса и септического шока
13. Договір франчайзингу
14. колхозы совхозы
15. Задание 1 Корабль или самолет на выбор
16. Первый Всебелорусский съезд
17. Рыночная атрибутика товара
18. The Christms spirit often mde the rich little more generous thn usul nd bnds of beggrs nd orphns used to dnce their wy through the snowy streets of Englnd offering to sing good cheer nd to tell goo
19. ЛАБОРАТОРНАЯ РАБОТА 5
20. а до слез смешно не судите за пошлось не я писала