Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Колчеданні родовища
Колчеданні родовища – це це метасоматичні родовища, руди яких на 90-95% складені сульфідами Fe та Cu. Генетично – це родовища, що утворились на першому геосинклінальному етапі в результаті при поверхневої, часто підводної газово-гідротермальної діяльності дереватів(р-ни, гази які виділяються від магми) глибинних базальтових вогнищ в ході їх багатоциклічної еволюції від основної до кислої магми.
Руди представлені масивними дрібно вкрапленими виділеннями колчеданів заліза( пірит, піротин, марказит)
Рудні: Халькопірит, Борніт, Бляклі руди, тенантит – тетраедричного ряду.
Нерудні: 1-5% Барит, кварц, Гіпс, Карбонати, силіцит, хлорит.
Форми: штоки, лінзоподібні, сплощені, пластоподібні.
Метосоматоз відбувається під тілами.
Зміни руд: хлоритизація, сирицитизація, окварцування, піритизація.
Найбільш характерні риси:
1) I стадія прогинання ГС – лише в трогових зонах
2) Родовища утворюють цілі рудні пояси. Довжина до декількох тисяч км.
3) Залягання серед вулканогенно-осадових порід – підводний магматизм з перешаруванням теригенних і вулканогенних порід що є похідними глибин базальтового магматизму.
4) Просторово і генетично родовища повязані з субмаринними вулканічними формаціями(підводними) спіліт-кератофірова , діабаз-альбітофірова
Таким чином колчеданні руди є дійсно при поверхневими проявленнями гідротермально-метосоматичної діяльності підкорових базальтоїдних вогнищ що брали участь у формуванні вулканогенно-осадового комплексу раннього геосинклінального періоду спіліт-кератофірової формації.
Економічне значення
Розробляються на сірчаний колчедан заліза(пірит, піротин, марказит) .
S – сірчаної кислоти (Японія)
Попутно видобувають Cu, Au, Ag, Zn, Pb, Bi, As, Cd, Se, Tl, In – це є комплексні руди – колчеданно-поліметалічні руди.
В Японії попутно – барит, гіпс, з відходів видобувають залізо.
В Англії – сірчані огорки (після вилучення S)
Фізико-хімічні умови і стадії утворення родовищ
До 1910-1920рр. пов’язані з процесами становлення гранітних інтрузивів (на Уралі)
До 1935 – французький геолог Сперр – «родовища є результатом проникнення сірчаної рудної магми»
1936 – Заварицький довів що колчедання тіла - гідротермально-метосоматичної природи і утворюються за участю газових гідротермальних розчинів, що поступали з тих самих вогнищ, що і вміщуючи вулканічні породи(спіліт-кератофіри, діабаз-альбітофіри)
Головне положення сучасної гіпотези:
1) Просторово і генетично пов’язані з процесами глибинного базальтоїдного магматизму в окремі цикли якого відбувається одностороння еволюція розплаву від основного складу(спіліти, діабази) – до кислого складу(кератофіри, альбітофіри)
2) Рудні компоненти постачались після вулканічними парогазовими пагонами, тобто під кінець кожного підводно-вулканічного циклу вивержень. Після виливу кислих продуктів еволюції: кератофірів, альбітофірів цикли фіксуються у вигляді різновікових виливів. Іноді в одновікових відкладах можуть бути декілька циклів.
3) Зруденіння в цілому мало глибинні, хоча материнські породи - локалізуються на глибині 500-800 метрів.
Всі багатофазові.
Виділяють 2 фації:
-субвулканічна – мінеральна речовина - шляхом міграції гідротерм, магма відокремлюється і накопичується на глибині 500-800метрів у вигляді субвулканічної фації власне гідротермального метосоматичного походження. Розчини – порогазова система. Р>1200, Т 600-50 – 1 фація – глибинна..
-субмаринна – це чорні курильщики – в цій зоні субмаринна фація – ексгаляційна – осадове походження. Речовина – рідина.
Р 50атм і нище, Т 100С і нище.
4).процес – багатостадійний – 1,2 стадії інколи і 3. Ці стадії вивчають в родовищах субвулканічної фації.
А). перша стадія – перед рудна. Високотемпературних кислих газових розплавів, що насичена переважно галоїдами: Cl, F, B, турмалін. Т 400-500С – 200-300С. Ph 4-5 – нейтральне середовище, слабо кисле
Характеризується процесами вилуговування і перерозподілу компонентів бічних порід без привносу (іноді Cl, F, B)
1. В центральній частині найінтенсивніше вилуговування. Залишається Si, Al(?)
Зона вторинних кварцитів(метасоматоз)
Головні мінерали – кварц, Al (корунд, андалузит), турмалін (В), топаз.
2.Q-Si – інтенсивне вилуговування, де є частина К залишається Si
3. Si – хлоритова. Головний мінерал – хлорит.
4. Власне хлоритова – зона пропелітизації. Головний мінерал – хлорит, альбіт, епідот, пірит.
Б). друга стадія – відбувається майже без перерви після 1ої в процесі конденсації розчинів.
-Власне колчеданна . Обумовлена діяльністю тих самих але зруденілих гідротерм при температурі Т 350-300С. Розчини, що стали пересичені S, Fe.
Циркулюють вздовж розущільнення порід. Зона вторинних Q – зона вміщення руд.
Структури коломорфні, масивні, дрібнозернисті.
В). третя стадія – рудна – коли вона проявлена, родовища цінніші. Особливо підвищенна тектонічна активність, інколи проявляються метаморфізовані дайки, потім накладаються власне гідротермальні процеси. Тут між 1-2-3 стадіями – досить довгий розрив у часі. Це стадія недосичена S , і містить ознаки хлоридного перенесення Pb-Zn, Ag, Cu – мінералізація. Розчини лужні 6-8 Рh.
Геологічні умови утворення
-формуються виключно на 1 стадії розвитку ГС областей.
-відомі в таких зонах зк як – трогові зони.
-відомі в районах поширення вулканічних порід і осадків.
-в межах зон пов’язані з спіліт-кератофіровими, діабаз-альбітофіровими формами(від основних до лужних)
Довжина поясів – декілька десятків тисяч км.
Ширина - 5-100км.
Розріз в межах трогових зон: теригенні і хемогенні породи, перешарування цих порід із пірокластичними породами:туфи, туфіти, туфобрекчії, лавові покриви.
Спіліти, порфірити, діабази, кератофіри.
Зміна хімічного типу порід в часі = цикл.
Геологічний вік:
Утворюється на протязі розвитку, де виділяють 6 епох:
1). AR: Канада
2). PR: Приполярний Урал, Корея, Тянь-Шань, Швеція.
3). Каледонська епоха: Зх. Саяни, Норвегія, Австралія.
4). Герцинська епоха:Сер. Урал, Кавказ, Апеніни, Німеччина, Фпанція, Японія, Китай, Кольдерєри, Анди.
5). Кімерійська: Кавказ, Анди, Японія.
6). Альпійська: Кавказ, Туреччина, Греція, Японія, Кордильєри.
Герцинська – найбільш активна епоха – найбільш крупні родовища S – C. Потім іде різкий спад у кількісному відношенні - кіммерійська епоха.
Геолгічна структура:
Визначається поясами вулканітів спіліт-кератофірової формації. Зруденіння концентрується в межах вулканічних структур центрального типу.
Положення рудних полів визнач. до схилів позитивних конусоподібних вулканічних структур.
Форма: згідні, пластоподібні поклади, але можуть бути і січні структури в лежачу сторону.
Розвиваються в 3х стадіях: перед рудні зміни власне колчеданні стадія проявлення тектонічних рухів, виникли дайки і метаморфізм – на границі 2-3 стадії.
Метаморфізм впливав на структурно-речовинні характеристики.
Головні ознаки колчеданів:
За генезисом поділяють на 3 класи:
1.Гідротерми метосоматичні (субвулканічні фації) :
Глибина 200-800м.
Представлені метосоматичними покладами вкрапленистих, прожилкові-вкрапленистих руд, які залягають серед туфів кислого і середнього складу.
Поширені обмежено. Представлені сірчано-колчеданними рудами для отримання сірки; попутно вилучають залізо.
Японія, Кавказ.
Накурільне - Росія
2.Ексгаляційно-осадова (субвулканічна фація)
Цечорні курильщики. Представлені лінзами вздовж придонної частини, пластоподібні поклади. Асоціюють з кислими вулканітами, перекриваються глинистими сланцями. Суцільні середньозернисті. Характерні коломорфні структури. Залягають серед вулканічних осадових товщ, дрібно прожилкові.
Виділяють 2 підфації:
А). мідно-колчеданні – переважають сульфіди заліза.
Велика кількість борнітуS, Cu
Урал: Гайське
Дяхтярське
Красногвардійське
Пн. Кавказ: Кизил-Даре
Уруп
Вірменія – Фільзегейн
Б).Колчеданно-поліметалеві:
Холоднінське – Росія
Рудний Алтай – 400-500 км:
Тішінське
Рібер-Соколовське
Зірянівське
Рубцовське
Туреччина – Ербані Pb-Zn, Cu
Німеччина – Меббен, Ранальцберг
Іспанія - Порт-Апалаччі – Риотінд( найкрупніший в світі серед колчеданів)
3. Комбіновані (перші дві об’єднані без перерви):
Проявлене зруденіння навіть в межах одного рудного тіла. В нижній частині проявлені – гідротермально. – метосоматичні, а верхній – вулканогенно-осадові утворення.
Зустрічаються рідко, розробляються кар’єрами
Японія – тип Курокко
Найбагатший верх – халькопірит, галеніт.
Нижня частина – сірчано-колчеданні руди:халькопірит, пірит, піротин, марказит.