У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

Це завдання виконують шляхом використання теплозахисних і теплопоглинальних екранів спеціальних конструк

Работа добавлена на сайт samzan.net: 2015-07-10

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 6.3.2025

Способи вогнезахисту конструкцій

Вогнезахист призначена для підвищення фактичної межі вогнестійкості конструкцій до необхідних значень і для обмеження межі поширення вогню по них. Це завдання виконують шляхом використання теплозахисних і теплопоглинальних екранів, спеціальних конструктивних рішень, вогнезахисних складів, технологічних прийомів і операцій, а також застосовуючи матеріали зниженої горючості

Конструктивні методи вогнезахисту включають обетонірованіе, обкладання цеглою, оштукатурювання поверхні елементів конструкцій, використання великорозмірних листових і плитних вогнезахисних облицювань, застосування вогнезахисних конструктивних елементів, заповнення внутрішніх порожнин конструкцій, підбір необхідних перерізів елементів, які забезпечують необхідні значення меж вогнестійкості конструкцій, розробку конструктивних рішень вузлів примикань, сполучень і з'єднань конструкцій та ін При збільшенні перерізів елементів використовують ті ж марки бетону, цегли та інших матеріалів, що і при виготовленні конструкції, що захищається. Вогнезахисне дію теплозахисних і теплопоглинальних екранів грунтується або на їх високої опірності тепловим впливів при пожежі, збереженні протягом заданого часу своїх теплофізичних характеристик при високих температурах, або на їх здатності зазнавати структурні зміни при теплових впливах з утворенням коксоподобних пористих структур, для яких характерна висока ізолююча здатність. Теплоізоляційні екрани з полегшених покриттів створюються або контактним шляхом, або шляхом мембранної захисту. При контактної вогнезахисту склад наноситься безпосередньо на поверхню конструкцій, при мембранної – на поверхню допоміжних елементів, які закріплюють на конструкції на віднесенні. Ефективність вогнезахисних покриттів визначається їх теплоізоляційними якостями і високою опірністю тепловим впливам. Покриття уповільнює прогрів конструктивних елементів, перешкоджає запаленню і горінню матеріалів. В полегшених покриттях крім теплоізолюючих використовуються також і теплопоглинальні якості.Вогнезахисні фарби, лаки, емалі затримують займання матеріалів, зменшують поширення полум'я на поверхні матеріалів. Вони виконують такі функції: є захисним шаром на поверхні горючих матеріалів, поглинають тепло в результаті розкладання, виділяють інгібіторні гази, вивільняють воду, прискорюють утворення вугілля. Вони поділяються на дві групи: невспучівающіеся і спучуються. Невспучівающіеся фарби при нагріванні не збільшують товщину шару. Спучуються фарби при нагріванні збільшують товщину шару в 10-40 разів. Як правило, спучуються фарби більш ефективні, так як при теплових впливах відбувається утворення спіненого вугільного шару, що представляє собою закоксовавшіеся розплав деяких речовин. Утворення цього шару відбувається за рахунок виділяються при нагріванні газо-і пароподібні речовин. Вугільний шар має високі теплоізоляційні якості.

Особливості вогнезахисту конструкцій Застосування того чи іншого способу вогнезахисту визначається специфічними особливостями різних видів конструкцій, областей їхнього застосування, значень необхідних меж вогнестійкості і меж поширення вогню, а також температурно-вологісних умов виконання робіт з вогнезахисту, умов експлуатації та інЯк відомо, метали мають високу чутливість до високих температур і до дії вогню. Вони швидко нагріваються і знижують міцності властивості. Розвиток обчислювальної техніки сприяло вдосконаленню металевих конструкцій за рахунок більш повного використання несучої здатності металу шляхом створення нових раціональних тонкостінних профілів і конструктивних форм, що, однак, негативно відбилося на їх вогнестійкості.Незахищені металеві конструкції розглядаються як не поширюють вогонь, для них межа поширення вогню приймається рівним нулю. Фактична межа вогнестійкості сталевих конструкцій, залежно від товщини елементів перерізу і діючих напружень, складає від 0,1 до 0,4 год., В той час як мінімальні значення необхідних меж вогнестійкості основних будівельних конструкцій, в тому числі металевих, становлять від 0, 25 і до 2,5 год., в залежності від типу конструкцій. Таким чином, незахищені сталеві конструкції, як правило, не задовольняють вимогам щодо межі вогнестійкості.Межа вогнестійкості металевих конструкцій залежить від типу конструкцій, статичних схем, величини і характеру прикладання навантаження, виду і марки металу, наведеної товщини елементів конструкцій, що визначається за співвідношенням площі їх поперечного перерізу і обігрівається частини периметра перетину. Наведена товщина елементів визначається без урахування ролі поверхонь конструкцій, що примикають до обігрівається металевої конструкції, за умови, що межа вогнестійкості прилеглих конструкцій не нижче межі вогнестійкості обігрівається металевої конструкції.Завдання вогнезахисту металевих конструкцій полягає в створенні на поверхні елементів конструкцій теплоізолюючих екранів, що витримують високі температури і безпосередню дію вогню. Наявність цих екранів дозволяє уповільнити прогрівання металу і зберігати конструкції свої функції при пожежі протягом заданого періоду часу.Вогнезахист металевих конструкцій досягається за допомогою як традиційних методів (обетонірованіе, обштукатурювання цементно-піщаними розчинами, використання цегельної кладки), так і нових сучасних методів, заснованих на механізованому нанесенні полегшених матеріалів і легких заповнювачів азбесту, спученого перліту та вермикуліту, мінерального волокна, що володіють високими теплоізоляційними властивостями або заснованих на використанні плитних і листових теплоізоляційних матеріалів (гіпсокартонних та гіпсоволокнистих листів, азбестоцементних і перліто-фосфогеліевих плит та ін.)Сучасні методи вогнезахисту металевих конструкцій включають використання: теплоізоляційних штукатурок, що складаються з цементу або гіпсу, перлітового піску або вермикуліту, рідкого скла, вогнезахисних покриттів з азбесту або гранульованого мінерального волокна, рідкого скла, цементу та ін, а також фарб, що спучуються, що представляють складні системи органічних і неорганічних компонентів. Вогнезахисне дію цих фарб засноване на спученні нанесеного складу при температурах 170-200 ° С і освіті пористого теплоізолюючого шару, товщина якого становить кілька сантиметрів.В залежності від товщини шару штукатурного складу, конструктивних вогнезахисних листів і плит забезпечується межа вогнестійкості сталевих конструкцій від 0,75 до 2,5 год. Спучуються фарби використовують для вогнезахисту сталевих конструкцій протягом 0,75-1 годину. Забезпечення межі вогнестійкості сталевих конструкцій 0,5 год. досягається шляхом збільшення їх масивності за рахунок розвитку розміру перетинів

ПН ринків

ринок - суб'єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов'язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій;критий ринок - ринок, який розташовано в капітальних будівлях великої місткості. Торгові, складські, службові та підсобні приміщення на таких ринках розташовуються, як правило, в одному будинку;магазин - стаціонарний пункт роздрібного продажу товарів, який займає окреме приміщення або будинок та має торговельний зал для покупців;павільйон - торговельний об'єкт у роздрібній торгівлі, який призначається для організації продажу товарів кінцевим споживачам, розміщується в окремій споруді полегшеної конструкції та має торговельну залу для покупців;кіоск - торговельний об'єкт для організації роздрібного продажу товарів, який має постійне просторове місцезнаходження, займає окрему закриту споруду некапітального типу на одне робоче місце без торговельної зали для покупців та додаткової площі для розміщення запасу товарів;палатка - торговельний об'єкт збірно-розбірної напівзакритої конструкції для організації роздрібного продажу товарів, на одне або декілька робочих місць з товарним запасом на один день торгівлі;окремо встановлений кіоск (павільйон) - кіоск (павільйон), від якого витримано протипожежний розрив до інших кіосків (павільйонів), будинків і споруд;група кіосків (павільйонів) - кіоски та (або) павільйони, що розташовані на обмеженій території без протипожежних розривів між ними;камера схову - приміщення на території ринку, де зберігаються товарно-матеріальні цінності після закінчення роботи ринку та у вихідні дні;контейнер - споруда, призначена для перевезення штучних вантажів широкої номенклатури, а також для збільшення вантажних одиниць при перевезенні дрібноштучних вантажів в упакованому вигляді. Контейнер може бути переобладнаний під кіоск;основні евакуаційні проходи - головні проходи ринку (торговельного залу), що зв'язують проходи між торговельним обладнанням рядів ринку або виходи з відділів торговельного залу з евакуаційними виходами із залу.  Загальні вимоги пожежної безпеки3.1. На кожний ринок незалежно від площі, у складі проектної документації або окремо, повинна бути розроблена й узгоджена з місцевим або територіальним органом державного пожежного нагляду схема розміщення торговельних рядів, кіосків, павільйонів, палаток тощо (далі - схема ринку), які розташовані в приміщеннях та на відкритих майданчиках.3.2. Кожна схема ринку має відображати:площу території та кількість торгових місць;кількість магазинів, павільйонів, кіосків, палаток, контейнерів та камер схову із зазначенням їх розмірів у плані;місця розташування автотранспорту;наявність та кількість первинних засобів пожежогасіння;ширину проходів (проїздів) між торговельними рядами, інші необхідні розміри;місця розміщення пожежних гідрантів та відстані від них до ринку, кількість в'їздів на територію.3.3. Під час розроблення схеми ринку необхідно дотримуватися вимог ДБН 360-92** "Містобудування. Планування та забудова міських і сільських поселень", ДБН В.2.2-9-99 "Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення", НАПБ А.01.001-2004 та цих Правил.3.4. Кожен окремо розташований ринок або різні кіоски, павільйони, магазини тощо, які розміщені на території ринку, але не внесені до схеми і належать різним власникам, повинні мати дозволи на початок роботи відповідно до Порядку видачі органами державного пожежного нагляду дозволу на початок роботи підприємств та оренду приміщень (НАПБ Б.07.018-2001), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2001 року N 150.3.5. Для кожного магазину, павільйону, кіоску, палатки, контейнера, камери схову розробляється інструкція про заходи пожежної безпеки.3.6. Для ринків розробляється відповідний план евакуації з території ринку, а для критих ринків - план евакуації з кожного поверху (за наявності більш одного поверху).3.7. Складські, торговельні, підсобні та адміністративні приміщення ринків, а також магазини, павільйони та кіоски обладнуються автоматичними системами виявлення та (або) гасіння пожеж відповідно до нормативно-правових актів, які в установленому порядку повинні бути узгоджені з органами державного пожежного нагляду.3.8. На ринках повинні виконуватись умови сумісного зберігання речовин та матеріалів згідно з вимогами додатка 3 НАПБ А.01.001-2004.3.9. Улаштування на територіях ринків спеціалізованих магазинів з продажу твердих легкозаймистих матеріалів, ЛЗР та ГР (крім харчових продуктів), питоме навантаження яких складає не більше 50 кг/ м2, допускається лише в будинках не нижче II ступеня вогнестійкості, обладнаних установками автоматичного пожежогасіння.У цих приміщеннях допускається торгівля горючими господарчими товарами та будівельними матеріалами.Пляшки і флакони з ЛЗР та ГР повинні розміщатися в торговельному залі на полицях, виготовлених із негорючих матеріалів, а в складських приміщеннях - у заводській тарі.Розкорковувати пляшки чи переливати ЛЗР та ГР в інший посуд у торговельних і складських приміщеннях забороняється.3.10. На ринку забороняється:заправляти автотранспорт пальним;розміщувати товари на шляхах евакуації і в проходах та захаращувати їх;захаращувати підходи до засобів пожежогасіння та зв'язку, пристроїв відключення електроенергії, а також замикати на запори, що важко відчиняються зсередини, двері евакуаційних виходів під час роботи ринку;улаштовувати на шляхах евакуації та руху відвідувачів пороги, турнікети і запобіжні східці;зменшувати нормативну ширину шляхів евакуації;улаштовувати на сходових клітках приміщення будь-якого призначення;застосовувати відкритий вогонь;продаж виробів піротехнічних побутових та вибухових засобів;продаж пального для транспортних засобів, гасу, мазуту;розміщення та продаж балонів з горючими газами;продаж вогнепальної, газової зброї, бойових припасів;застосовувати саморобні електронагрівальні прилади.3.11. Кількість в'їздів на територію ринку визначається залежно від площі ринку, але відповідно до ДБН 360-92** "Містобудування. Планування та забудова міських і сільських поселень" їх повинно бути не менше двох.3.12. Для стоянки автотранспорту передбачаються і відводяться спеціальні майданчики з таким розрахунком, щоб залишалися вільні проїзди до воріт. Ширину воріт визначають за найбільшою шириною автомобілів, що обслуговують ринок, плюс 1,5 м, але не менше 4,5 м.3.13. Приміщення і будинки ринків оснащуються вогнегасниками відповідно до норм оснащення об'єктів первинними засобами пожежогасіння (додаток 1).3.14. Вимоги пожежної безпеки під час проведення фарбування, вогневих та будівельно-монтажних робіт на території, у будинках та в інших спорудах ринків виконуються відповідно до розділу 8 НАПБ А.01.001-2004.3.15. Територія, торговельні та інші приміщення ринків повинні постійно утримуватися в чистоті. Сміття, пакувальні матеріали, тара повинні своєчасно видалятися. Проходи, виходи, коридори і тамбури не повинні захаращуватися. Дороги, під'їзди до будинків ринку, пожежних гідрантів та резервуарів (водойм) мають бути вільними, а зимової пори очищатися від снігу та льоду.3.16. На шляхах евакуації та в інших проходах встановлюються знаки пожежної безпеки відповідно до ГОСТ 12.4.026-76* "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности".4. Вимоги пожежної безпеки до ринків, розміщених у будинках4.1. Ринки допускається розміщувати в будинках I, II, III та IIIа ступенів вогнестійкості згідно з вимогами будівельних норм з проектування цих будинків та на підставі узгодженої та затвердженої проектної документації. Будинки, у яких розміщуються торговельні зали ринку, повинні відповідати протипожежним вимогам.4.2. Організація тимчасових ринків (ярмарків), а також їх розміщення в пристосованих приміщеннях допускаються відповідно до вимог будівельних норм та за умови узгодження з місцевими, територіальними або центральним органами державного пожежного нагляду. При цьому схема розміщення торговельних рядів, кіосків, павільйонів, палаток, магазинів повинна бути подана на розгляд до органів державного пожежного нагляду, як правило, не пізніше як за 20 календарних днів до початку робіт з облаштування ринку (ярмарку).4.3. Торговельні зали та будинки ринків повинні мати розрахункову кількість розосереджених евакуаційних виходів, але не менше двох. Розміри евакуаційних виходів та довжина шляхів евакуації повинні відповідати вимогам ДБН В.1.1-7-2002 "Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва" та ДБН В.2.2-9-99 "Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення".4.4. Торговельні прилавки розміщаються так, щоб не перешкоджати евакуації людей і щоб проходи між ними були не менше 2,0 м.4.5. Евакуаційні виходи з приміщень торговельних залів ринку обладнуються покажчиками "Вихід".4.6. На кожному поверсі на видимих місцях вивішуються плани евакуації людей на випадок виникнення пожежі.4.7. У будинках ринків забороняється:встановлювати балони з горючими газами. Допускається встановлення одного балона з горючим газом біля зовнішньої стіни торговельного закладу, в якому здійснюється приготування їжі, у металевій шафі або в прибудові з негорючих матеріалів;застосовувати горючі матеріали для опорядження торговельних залів та шляхів евакуації.4.8. Забороняється проводити перепланування приміщень ринку без розробленої та узгодженої з органами державного пожежного нагляду в установленому порядку проектної документації.4.9. Приміщення ринку, за винятком санітарно-гігієнічних, обладнуються автоматичною пожежною сигналізацією з виведенням сигналу від неї в приміщення з цілодобовим перебуванням персоналу охорони ринку або на пульт центрального пожежного спостереження, а також системою оповіщення про пожежу відповідно до розділу 6 цих Правил.5. Вимоги пожежної безпеки на ринках, які розміщаються на відкритих територіях5.1. Вимоги пожежної безпеки до торговельних рядів, улаштованих із кіосків (павільйонів) та контейнерів5.1.1. Ступінь вогнестійкості кіосків (павільйонів) та контейнерів необхідно встановлювати відповідно до вимог ДБН В.1.1-7-2002 "Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва".5.1.2. Кіоски (павільйони) та контейнери на відкритих територіях можуть розміщуватися без протипожежних розривів на площі:2500 м2 - для кіосків (павільйонів) та контейнерів I, II ступенів вогнестійкості;1000 м2 - для кіосків (павільйонів) III ступеня вогнестійкості;800 м2 - для кіосків (павільйонів) IIIб ступеня вогнестійкості;500 м2 - для кіосків (павільйонів) IIIа, IV, IVа та V ступенів вогнестійкості.5.1.3. Якщо на площі сумісно розташовані кіоски (павільйони) I, II, III, IIIа та IIIб, IV, IVа, V ступенів вогнестійкості, цю площу слід приймати як для кіосків (павільйонів) IIIа, IV, IVа та V ступенів вогнестійкості.5.1.4. На вказаних у пункті 5.1.2 площах кіоски (павільйони) та контейнери повинні розміщатися групами.Кількість кіосків (павільйонів) та контейнерів в одній групі двосмугового торговельного ряду не повинна перевищувати 20 одиниць, а в односмуговому - 10 одиниць.5.1.5. На вказаних територіях між групами кіосків (павільйонів) повинні передбачатися поздовжні та поперечні проходи (проїзди) завширшки не менше 4 м у просвіті з урахуванням відкритих дверей.5.1.6. Кіоски, що розміщуються в групі, та павільйони слід обладнувати автоматичною пожежною сигналізацією згідно з розділом 6 цих Правил.5.2. Протипожежні вимоги до об'ємно-планувальних та конструктивних рішень кіосків (павільйонів)5.2.1. Загальна площа кіоску повинна бути не більше 30 м2, павільйону - не більше 300 м2.5.2.2. Кіоски (павільйони) допускається виконувати з горючих матеріалів. При цьому матеріали не повинні бути легкозаймистими, з високою димоутворювальною здатністю, надзвичайно та високонебезпечними за токсичністю продуктів горіння.5.2.3. Внутрішнє опорядження і підлога павільйонів, а також кіосків, призначених для розміщення всередині будинків, повинні виконуватися з негорючих матеріалів або матеріалів груп горючості Г1 та Г2.5.2.4. У разі застосування у конструкціях кіоску (павільйону) горючого утеплювача наявність пустот не допускається.5.2.5. Ширина дверей у чистоті повинна бути не менше:кіосків - 0,6 м;павільйонів - 0,8 м.5.2.6. Двері павільйонів мають відчинятися у напрямку виходу.5.2.7. Відстань від найвіддаленішого місця торговельного залу павільйону до найближчого евакуаційного виходу не повинна перевищувати зазначену в будівельних нормах.5.2.8. У павільйонах загальною площею більше 60 м2 повинно бути не менше двох розосереджених евакуаційних виходів.5.2.9. У разі обладнання павільйонів дверима з електричним або пневматичним приводом механізмів відчинення і зачинення в усіх випадках повинна бути забезпечена можливість відчинення їх уручну.5.2.10. У віконних прорізах кіосків (павільйонів) допускається встановлення ґрат та захисних металевих листів, що зачиняються зсередини. На період перебування в кіосках (павільйонах) відвідувачів ґрати (захисні металеві листи) мають бути відчинені.5.2.11. Запірні пристрої зовнішніх дверей кіосків (павільйонів) повинні відчинятися зсередини без ключа.5.2.12. За умови виконання вимог пунктів 5.2.1 - 5.2.11 контейнер може бути переобладнаний під кіоск.5.3. Вимоги пожежної безпеки до торговельних рядів, улаштованих з палаток5.3.1. Загальна площа торговельної групи, улаштованої з палаток, не повинна перевищувати 250 м2.5.3.2. Між торговельними групами, улаштованими з палаток, необхідно передбачати повздовжні і поперечні розриви (у просвіті) не менше 4 м.5.4. Вимоги пожежної безпеки до торговельних рядів, улаштованих з автомобілів, автомобілів з причепами чи лише причепів

5.4.1. На відведеній території кількість автомобілів, автомобілів з причепами чи лише причепів в одному торговельному ряду не повинна перевищувати 10 одиниць. Якщо автомобілі, автомобілі з причепами або причепи розміщені в два ряди, то допускається утримувати в такій торговельній групі до 20 вказаних одиниць.5.4.2. Відстань для проїзду між односмуговими чи двосмуговими торговельними рядами та між групами автомобілів, автомобілів з причепами чи тільки причепами повинна бути уздовж і впоперек не менше 5 м.5.5. Вимоги пожежної безпеки на ринках з продажу автомобілів (мотоциклів)5.5.1. Під час торгівлі автомобілями (мотоциклами) допускається їх розміщення не більш ніж у 2 ряди із забезпеченням можливості самостійної евакуації кожної одиниці автомототранспорту.5.5.2. Торговельні ряди автомобільних ринків розділяються на групи п'ятиметровими повздовжніми і поперечними проїздами.5.5.3. У кожній групі автомобілів розміщуються: при однорядному розміщенні - не більше 40, а при дворядному - не більше 80 одиниць.5.6. Вимоги пожежної безпеки до торговельних рядів з навісами та без них5.6.1. Відстань між торговельними рядами (з конструкціями, які виступають) повинна бути не менше 2 м (у просвіті), а через кожні 50 м торговельного ряду повинні влаштовуватися поперечні проходи завширшки не менше 2 м.5.6.2. Після двох сусідніх 50-метрових торговельних рядів слід улаштовувати поперечний прохід (проїзд) завдовжки не менше 4 м (у просвіті).5.6.3. Торговельні ряди і каркаси навісів (загального навісу) виконуються з негорючих матеріалів.5.6.4. У разі влаштування на ринках торговельних рядів під загальним тентовим покриттям площею до 500 м2допускається застосовувати тенти з горючих матеріалів.5.6.5. Якщо площа тентового покриття більше 500 м2, то застосування тентів з горючих матеріалів забороняється. У такому разі тенти мають бути виконані з вогнезахищеної тканини чи іншого матеріалу, який відповідає вимогам пункту 3.6 ГОСТ 19297-73* "Ткани хлопчатобумажные с огнезащитной отделкой. Технические условия".5.6.6. У тентових покриттях площею більше 500 м2, які виконані з горючих матеріалів, через кожні 500 м2 площі покриття допускається влаштовувати вставки з вогнезахисних тканин (матеріалів) довжиною 6 м упродовж тентового покриття.5.7. Вимоги пожежної безпеки до території відкритих ринків5.7.1. Рух відвідувачів територією ринку здійснюється через проходи, покриття яких має бути рівним, без порогів та інших виступів.5.7.2. Якщо ринок влаштовано на майданчику з різними відмітками поверхні землі, то перед кожним підйомом або спуском на шляхах евакуації необхідно влаштовувати майданчики, вільні від торгових місць, із розмірами, що дорівнюють подвійній ширині сходин. Кількість сходин має бути не менше трьох.5.7.3. Відкриті торгові місця (але без палаток) допускається об'єднувати в групи по 60 місць. Відстань між групами повинна бути не менше 2 м, а відстань між цими групами та групами торговельних рядів з наметів повинна бути не менше 4 м.5.7.4. Зберігання вантажів, упаковок, контейнерів та інших матеріалів у проходах не дозволяється.5.7.5. На території ринку площею більше 2 га передбачаються проїзди не менше 4 м завширшки, що розділяють територію ринку на ділянки площею до 1 га. Вказані проїзди не повинні захаращуватися.5.7.6. Ширина під'їздів для пожежної техніки до джерел протипожежного водопостачання повинна бути не менше 4 м. Проїзди влаштовуються кільцевими, наскрізними, а для тупикових проїздів - з майданчиками розміром 12 х 12 м для розвороту пожежних автомобілів.5.7.7. Протипожежні розриви від найближчого торгового місця до місць для збирання горючих відходів мають бути не менше 15 м.5.7.8. На території відкритих ринків забороняється:проводити вогневі та інші пожежовибухонебезпечні роботи під час функціонування ринків;розводити багаття, палити сміття, використовувати відкритий вогонь.

Культові споруди

Культові споруди належать до пожежонебезпечних будівель і є об’єктами з масовим перебуванням людей. Ці споруди зазвичай становлять історичну, культурну, архітектурну та духовну цінність. Особливостями пожежної небезпеки культових споруд є те, що в них використовується відкритий вогонь: свічки, факели, світильники, а також є підземні приміщення зі складним плануванням, без систем вентиляції. Крім цього, стародавні культові споруди переважно зведені з використанням дерев’яних матеріалів. Пожежі, що виникають у таких спорудах, є резонансними, завдають як матеріальних, так і великих моральних збитків державі та суспільству.Отже, під час експлуатації культових споруд слід дотримуватися загальних вимог пожежної безпеки:приміщення культових споруд (площею понад 500 кв. м) обладнуються автоматичною установкою пожежної сигналізації;вівтар, обрядові приміщення, зали, зали для молитви місткістю понад 400 парафіянобладнуються автоматичними установками пожежогасіння;для внутрішнього гасіння бань, виконаних із горючих матеріалів, використовують сухотруби з дренчерними зрошувачами;дерев’яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) необхідно обробляти засобами вогнезахисту;культові споруди слід обладнувати системами оповіщення про пожежу та керування евакуацією людей (вибір типу системи оповіщення залежить від місткості зали,   кількості   людей   у культовій споруді);приміщення культових споруд повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками);на території та в приміщеннях культових споруд необхідно дотримуватись протипожежного режиму;треба утримувати у належному стані евакуаційні шляхи та виходи з культових споруд;електрогосподарство повинно відповідати вимогам і нормам ПУЕ (Правила установки електрообладнання) та ін. Для культових споруд  з  одночасним  перебуванням  понад
50 віруючих  та  відвідувачів повинні розроблятися плани евакуації
по кожному поверху.  У спорудах із наявністю цінних ікон та  інших
духовних   цінностей   повинні  бути  розроблені  плани  евакуації
матеріальних   цінностей.   Один   примірник    плану    евакуації
матеріальних цінностей необхідно зберігати в пожежній частині,  що
обслуговує культову  споруду,  другий  -  у  настоятеля  культової
споруди  або  у відповідальної за дотримання протипожежного режиму
особи.
2.6. Експлуатація наданих в оренду культових  споруд  або  їх
приміщень   без   дозволу  органів  державного  пожежного  нагляду
забороняється.  Видача дозволу органу державного пожежного нагляду
проводиться в порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів
України від 14.02.2001 N 150  (  
150-2001-п  )  "Про  затвердження
Порядку  видачі  органами  державного пожежного нагляду дозволу на
початок роботи підприємств та оренду приміщень".
Покладення відповідальності   за  дотримання  вимог  пожежної
безпеки  в  орендованих  приміщеннях  здійснюється  відповідно  до
договору оренди.
2.7. Посадові  особи  органів  державного  пожежного  нагляду
допускаються в усі без винятку  приміщення  культових  споруд  для
проведення перевірки їх протипожежного стану.
2.8. Культові  споруди,  їх  приміщення,  шляхи  евакуації та
прилегла  територія  повинні  бути  обладнані   знаками   пожежної
безпеки,    які    відповідають   вимогам   ДСТУ   ISO   6309:2007
"Протипожежний  захист.  Знаки  безпеки.  Форма  та  колір".   При
визначенні  місця  встановлення  знаків пожежної безпеки необхідно
дотримуватися вимог   Правил   пожежної    безпеки    в    Україні
(
z1410-04 ).
2.9. Молитовні  зали  культових споруд повинні бути обладнані
вогнегасниками відповідно до додатка  до  цих  Правил.  Приміщення
іншого  призначення в культових спорудах забезпечуються первинними
засобами пожежогасіння відповідно до вимог Правил пожежної безпеки
в  Україні  (  
z1410-04  )  та  вогнегасниками відповідно до вимог
Типових норм належності вогнегасників,  затверджених  наказом  МНС
від  02.04.2004 N 151 (
z0554-04 ),  зареєстрованих у Міністерстві
юстиції України 29.04.2004 за N 554/9153.
2.10. Продукція   протипожежного   призначення,    а    також
продукція, відповідно до якої встановлено вимоги пожежної безпеки,
повинні мати сертифікат відповідності.
2.11. Під час проведення вогневих робіт у культових  спорудах
необхідно  вжити  заходів,  які  виключають  можливість виникнення
пожежі, та дотримуватися вимог розділу 8 Правил пожежної безпеки в
Україні (
z1410-04 ).Перед початком проведення вогневих робіт  необхідно  провести
інструктаж щодо вимог пожежної безпеки із виконавцями цих робіт та
встановити контроль за місцем проведення вогневих робіт  після  їх
закінч
3. Вимоги пожежної безпеки
                   до території та приміщень
3.1. Утримання території 3.1.1. Територія   біля  культових  споруд  повинна  постійно
утримуватися в чистоті та своєчасно очищатися від горючого сміття.
На   території   забороняється   складування   будь-яких   горючих
матеріалів.
 3.1.2. Відстань від культових споруд  до  пожежного  депо  по
дорогах  загального  користування визначається відповідно до вимог
ДБН 360-92** "Містобудування.  Планування та  забудова  міських  і
сільських  поселень"  (  v0044481-92  ).  Якщо  зазначена відстань
перевищує значення,  встановлені державними будівельними  нормами,
то  культові  споруди  необхідно додатково обладнувати пересувними
вогнегасниками згідно з вимогами додатка до цих Правил.
3.1.3. Протипожежні  відстані  між  культовими  спорудами  та
будинками  і спорудами іншого призначення,  а також між культовими
спорудами,  що розташовуються на  території  храмових  комплексів,
повинні  відповідати  вимогам  чинних  державних будівельних норм.
Територію   в   межах   протипожежних   відстаней    забороняється
захаращувати горючими матеріалами,  забудовувати, розташовувати на
ній тимчасові споруди та складувати горючі речовини.
3.1.4. До  будинків культових споруд повинні бути передбачені
проїзди з твердим покриттям для пожежних автомобілів.  Для проїзду
пожежного  автомобіля допускається використовувати проходи навколо
культових  споруд,  які  використовуються  під   час   відповідних
церковних  обрядів.  При  цьому  такі  проходи повинні відповідати
вимогам державних будівельних норм щодо їх покриття та ширини
 Також повинні  бути  передбачені  проїзди  до вододжерел,  що
розташовані на території біля культових споруд та використовуються
з  метою  протипожежного  водопостачання.  Проїзди  та  проходи до
первинних засобів пожежогасіння та вододжерел, що використовуються
з   метою   протипожежного  водопостачання,  повинні  бути  завжди
вільними,  а взимку очищатися від снігу.  Тупикові проїзди повинні
закінчуватися майданчиками для розвороту пожежних автомобілів.  На
проїздах  та  майданчиках  для  розвороту   пожежних   автомобілів
забороняється паркування автотранспорту.
  Вимоги до улаштування проїздів та майданчиків  для  розвороту
пожежних автомобілів    встановлюються    з    урахуванням   вимог
ДБН 360-92** ( v0044481-92 ).
 3.1.5. Для  можливості  встановлення  поблизу висотних частин
культових  споруд  (куполів,  дзвіниць  тощо)  автопідіймачів   та
автодрабин для проведення пожежно-рятувальних робіт передбачається
можливість установки опорних лап підйомних механізмів.
.1.6. Проріз   воріт  для  в'їзду  пожежних  автомобілів  на
територію культових споруд необхідно виконувати заввишки не  менше
4,25 м та завширшки не менше 3,5 м.
3.1.7. Майданчики,  що влаштовуються перед головним входом до
культових  споруд,  не  повинні  мати  виступів  та перешкод,  які
заважають вільному руху людей.  Не  допускається  встановлення  на
таких майданчиках кіосків та інших тимчасових споруд.
3.1.8. Тимчасові  споруди  торгівлі  (кіоски,   лотки   тощо)
повинні розташовуватися не ближче 10 м від культових споруд,  крім
випадків,  коли  державними  будівельними   нормами   допускається
розташовувати  такі  споруди  впритул  до  зовнішніх  глухих  стін
будинків.

    3.1.9. На   території  біля  культових  споруд  забороняється
розводити багаття,  спалювати, а також складувати горюче сміття та
листя.
3.2. Утримання приміщень3.2.1. Приміщення   культових   споруд   повинні    своєчасно
очищатися від горючого сміття і постійно утримуватися в чистоті.
3.2.2. У  разі  реконструкції,  перепланування,  капітального
ремонту  приміщень  культових споруд,  їх технічного переоснащення
необхідно виконувати  протипожежні  вимоги,  визначені  державними
будівельними нормами.
3.2.3. Вбудовані та прибудовані до культових  споруд  житлові
приміщення    та    приміщення    художніх    майстерень   повинні
відокремлюватися  від  культових  споруд  протипожежними  стінами,
протипожежними перегородками та протипожежними перекриттями згідно
з вимогами чинних  державних  будівельних  норм.  Такі  приміщення
повинні мати самостійні шляхи евакуації.
3.2.4. Межу  вогнестійкості  та  межу  поширення  вогню   для
несучих  конструкцій  балконів  та хорів необхідно приймати як для
несучих елементів (колон) за таблицею 4 ДБН В.1.1-7-2002.
3.2.5. Дерев'яні   елементи   конструкцій   культових  споруд
(колони,  стіни, перекриття, несучі конструкції хорів, інші несучі
конструкції,  огороджувальні конструкції,  сходи та марші сходових
кліток,  куполи),  крім споруд V ступеня  вогнестійкості,  повинні
оброблятися   засобами  вогнезахисту,  які  забезпечують  І  групу
вогнезахисної ефективності за ГОСТ 16363-98  "Средства  огнезащиты
для древесины. Методы определения огнезащитных свойств".
Несучі металеві   конструкції   культових   споруд    повинні
оброблятися  вогнезахисними  фарбами  або  захищатися відповідними
конструкціями,  що забезпечує необхідний  клас  вогнестійкості  за
чинними державними будівельними нормами.
Після виконання вогнезахисних робіт  підрядною  організацією,
яка   має  відповідну  ліцензію,  за  участю  замовника  має  бути
складений акт про виконані роботи.  Після закінчення термінів  дії
вогнезахисної   обробки   та  у  разі  втрати  або  погіршення  її
властивостей вогнезахисну обробку необхідно  повторити.  Перевірку
стану  вогнезахисної  обробки  необхідно проводити не менше одного
разу на рік зі складанням актів перевірки.
Повторне   вогнезахисне  оброблення  підкупольних  дерев'яних
конструкцій  просочувальними  вогнезахисними засобами допускається
здійснювати  за  допомогою  обладнаних  сухотрубів  з  дренчерними
зрошувачами.  {  Підпункт 3.2.5 пункту 3.2 глави 3 доповнено новим
абзацом  четвертим  згідно  з  Наказом  Міністерства  надзвичайних
ситуацій N 1245 (
z1445-11 ) від 28.11.2011 }  Іконостас, виконаний   із   горючих   матеріалів  (деревини),
повинен підлягати вогнезахисному обробленню із  внутрішнього  боку
вівтаря.
Вогнезахисне оброблення  дерев'яних   конструкцій   культових
споруд   необхідно   виконувати   згідно   з   вимогами  Правил  з
вогнезахисту, затверджених  наказом  МНС  від  02.07.2007  N   460
(
z0849-07   ),  зареєстрованих  у  Міністерстві  юстиції  України
24.07.2007 за N 849/14116.
У культових спорудах,  які є пам'ятками архітектури,  історії
та культури, допускається не виконувати вогнезахисного оброблення,
якщо таке оброблення може зашкодити настінному живопису,  за умови
розроблення  компенсаційних  заходів  пожежної безпеки, погоджених
відповідно до законодавства. { Абзац сьомий підпункту 3.2.5 пункту
3.2  глави  3  із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства
надзвичайних ситуацій N 1245 (
z1445-11 ) від 28.11.2011 }3.2.6. У культових спорудах  допускається  торгівля  товарами
тільки  церковного  призначення  (свічки,  хрестики,  богословська
література  тощо)  в  окремих   приміщеннях,   відокремлених   від
молитовних  залів  протипожежними  перегородками  згідно з чинними
державними  будівельними  нормами,  або  з  торговельних   лотків.
Торговельні  лотки  не повинні розташовуватися на шляхах евакуації
та зменшувати їх ширину відносно нормативних показників.

ППЗ СУДЕН

5.1. Утримання суден, суднових приміщень, виробничого обладнання5.1.1. На суднах усе технологічне обладнання, інструменти, оснастка, прилади тощо, що застосовуються в процесі виконання робіт, мають бути в пожежобезпечному виконанні.Робота технологічного обладнання, апаратури й установок та їх навантаження повинні відповідати вимогам паспортних даних.5.1.2. Розміщення технологічного обладнання повинно здійснюватися відповідно до вимог нормативно-технічної документації і схем ТЗС.5.1.3. На суднах, що будуються, допускається за погодженням з пожежною охороною улаштування на верхній палубі тимчасових приміщень (укриттів), виготовлених з негорючих матеріалів.5.1.4. На судні допускається куріння в спеціально відведених місцях, визначених старшим будівельником або капітаном. Місця куріння мають бути позначені знаками або написами, обладнаними урнами з негорючих матеріалів.5.1.5. Протипожежні системи й обладнання на суднах повинні утримуватися в справному стані. Судна мають бути забезпечені вогнегасниками відповідно до норм оснащення вогнегасниками суден (додаток 6).5.1.6. Для пожежних насосів, аварійного освітлення, пожежної і охоронної сигналізації, вентиляції під час робіт у замкнених і важкодоступних приміщеннях, а також приміщеннях, пов'язаних із застосуванням вибухонебезпечних і ГГ або ЛЗР, повинні передбачатись резервні незалежні джерела живлення з автоматичним уведенням у дію.5.1.7. Будівельні риштування, помости та інші пристрої для забезпечення проведення робіт на висоті повинні споруджуватися з негорючих матеріалів. Допускається, за погодженням з пожежною охороною, виготовлення настилів риштувань і помостів з деревини.5.1.8. Деревина, що використовується для виготовлення помостів риштування, настилів, трапів та інших пристроїв для забезпечення проведення робіт під час будівництва та ремонту суден, повинна підлягати вогнезахисту і відноситись до групи важкогорючих матеріалів. Забезпечення безпечної евакуації5.8.1. Відповідальним за організацію і проведення евакуації з судна є старший будівельник (за його відсутності - особа, яка координує проведення робіт на судні; на судні, що ремонтується, - капітан).5.8.2. На кожне судно повинні бути розроблені плани (схеми) евакуації працюючих на судні і суднової команди в разі виникнення пожежі з чіткою вказівкою всіх можливих напрямків руху з приміщень і відсіків, включаючи технологічні вирізи.5.8.3. Кількість і місця установки планів (схем) шляхів евакуації визначає старший будівельник (відповідальний здавальник) судна, виходячи з конструктивних особливостей судна. Зазначені плани (схеми) повинні розміщуватися на помітних і добре освітлених місцях. На розсуд старшого будівельника, у деяких приміщеннях, вихід з яких у безпечну зону найбільш ускладнений або в яких за технологією будівництва (ремонту) проводиться великий обсяг вогненебезпечних робіт, необхідно вивісити окремі частини загального плану (схеми), що відображають шляхи евакуації тільки з конкретного приміщення.5.8.4. Евакуаційні шляхи і виходи повинні утримуватися вільними, нічим не захаращуватися і в разі виникнення пожежі забезпечувати безпеку під час евакуації всіх людей, які перебувають на судні.5.8.5. Для відпрацювання навичок евакуації людей у разі можливої пожежі на кожному судні повинні проводитися навчання з евакуації працівників. Періодичність проведення навчань визначається провідним будівельником за погодженням з пожежною охороною.5.8.6. Освітлення шляхів евакуації повинно бути забезпечено цілодобово за допомогою світильників загального (чергового) освітлення з обов'язковим дублюванням їх системою аварійного освітлення.5.8.7. Шляхи евакуації із суднових приміщень, замкнутих і важкодоступних приміщень повинні бути оснащені вказівними знаками за ДСТУ-3237-94 "Кольори сигнальні та знаки пожежної безпеки в суднобудуванні. Загальні положення", розташованими в зоні ефективної дії аварійних світильників.5.8.8. Кожне судно повинно бути обладнане не менше ніж двома сходами або виходами на берег. Відстань між трапами не повинна перевищувати 50 метрів. Один трап призначений для виходу працівників, другий - для входу пожежників у разі пожежі. Трапи і майданчики повинні мати справні огорожі з поручнями.5.8.9. У разі встановлення навколо судна риштування необхідно обладнати не менше двох місць сходження із судна і двох виходів з кожного ярусу риштування на нижній рівень за довжини судна до 100 метрів і не менше трьох виходів для суден довжиною понад 100 метрів. Системи електропостачання6.1.1. Електропостачання суден слід здійснювати за кабельними мережами змінного і постійного струму залежно від наявних на підприємствах джерел живлення і споживачів електричної енергії відповідно до затвердженого проекту тимчасового електропостачання.6.1.2. Електроустановки (можливість їх застосування, монтаж, наладка, профілактичні огляди, ремонт і експлуатація) повинні відповідати вимогам ПУЕ, ПТЕ, затверджених Міненерго СРСР 21.12.84, Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України 09.01.98 N 4, зареєстрованих у Мін'юсті України 10.02.98 за N 93/2533, та інших нормативних документів.6.1.3. Монтаж електрообладнання і кабелів тимчасових систем електропостачання в замкнутих і важкодоступних приміщеннях суден повинен проводитися після аналізу стану повітряного середовища при роботі припливно-витяжної вентиляції тільки за нарядом-допуском на відповідні роботи (вогневі або вогненебезпечні) не менше ніж двома особами, одна з яких має бути особою, яка спостерігає.6.1.4. Експлуатація систем тимчасового електропостачання дозволяється тільки після приймання комісією підприємства з укладанням акта, що дозволяє їх пуск і експлуатацію. Під час приймання систем тимчасового електропостачання повинно бути складено паспорт заземлення цих систем.6.1.5. Керівники підрозділів, що виконують тимчасове електропостачання судна, під час монтажу та експлуатації систем зобов'язані:забезпечити монтаж і експлуатацію систем електропостачання відповідно до проекту систем ТЗС, розділу ВПБ і цих Правил;організувати проведення навчання та інструктажу працюючих на судні осіб з питань пожежної безпеки під час експлуатації електроустановок;контролювати відповідність електрообладнання (машин, апаратів, пристроїв), електромереж і кабельних ліній класам вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зон, категоріям і групам вибухонебезпечних сумішей газів і парів з повітрям, а також температурам тління і самоспалахування вибухонебезпечного пилу;проводити планові профілактичні огляди електрообладнання, перевіряти наявність і дієздатність апаратів захисту і негайно вживати заходів щодо усунення пошкоджень.6.1.6. Електричні машини, апарати і прилади, світильники, електромережі, струмопроводи та кабельні лінії, електричні вантажопідйомні механізми у вибухонебезпечних зонах повинні відповідати класам вибухонебезпечних зон, категоріям і групам вибухонебезпечних сумішей газів і парів з повітрям, температурам тління і самоспалахування вибухонебезпечного пилу, мати апаратуру захисту від струмів короткого замикання та інших аварійних режимів.

У пожежонебезпечних зонах перераховане електрообладнання може застосовуватися за умови, що його оболонки мають ступінь захисту не менше зазначених у главі 7.4 ПУЕ, залежно від класів пожежонебезпечних зон.  Вентиляція й опалення6.2.1. Виконання й експлуатація систем вентиляції й опалення повинно проводитися в повній відповідності до проекту систем ТЗС, ВПБ і цих Правил. Протипожежні вимоги до місць розміщення обладнання вентиляції суднових приміщень і повітропроводів повинні відповідати РД 5.9971-89 "Техническое обеспечение строящихся, переоборудуемых судов. Системы вентиляции судовых помещений. Правила и нормы проектирования".6.2.2. Під час експлуатації систем вентиляції повинні бути встановлені терміни профілактичного обслуговування вентиляторів, вентиляційних камер, повітропроводів, фільтрів, клапанів та іншого обладнання, а також визначені дії обслуговувального персоналу в разі виникнення пожежі.6.2.3. Особа, відповідальна за утримання систем вентиляції й опалення, зобов'язана організувати проведення планових профілактичних оглядів і вжити термінових заходів щодо усунення будь-яких несправностей або порушень режиму роботи, що можуть стати причиною виникнення або поширення пожежі.6.2.4. Вентиляційні канали та інші пристрої, призначені для системи тимчасової вентиляції, повинні бути газонепроникними.6.2.5. Вихідні отвори повітропроводів витяжної вентиляції, що обслуговує приміщення з наявністю пожежонебезпечних парів, газів і горючого пилу, повинні виводитися в місця, що унеможливлюють їх спалахування.6.2.6. У разі змін у технологічних процесах (заміна лакофарбувальних, облицювальних, ізоляційних і зварювальних матеріалів, режимів роботи тощо) слід проводити коригування повітрообміну і конструктивного виконання вентиляційних систем.6.2.7. Вентиляційні установки систем ТЗС повинні розміщуватися на верхній відкритій палубі судна або добудованій набережній. Розташування обладнання систем вентиляції повинно забезпечувати до нього вільний доступ для обслуговування. Вентиляційні камери, фільтри, повітропроводи повинні своєчасно очищатися від горючого пилу і відходів виробництва.6.2.8. Усе металеве обладнання вентиляційних пристроїв систем ТЗС має бути заземлено.6.2.9. Місце забору свіжого повітря для подальшого нагнітання в суднові приміщення повинно унеможливити проникнення шкідливих і вибухонебезпечних парів, газів, попадання іскор і відкритого вогню.6.2.10. Вогнезатримувальні пристрої, пристрої блокування вентиляційних систем з пожежною сигналізацією і системами пожежогасіння повинні утримуватися в справному стані. Засоби зв'язку, сигналізація і системи оповіщення про пожежу6.3.1. Судна повинні бути забезпечені засобами автоматичної пожежної сигналізації, зв'язку і оповіщення про пожежу і передачі сигналів оповіщення водночас на всьому судні, а за необхідності послідовно або вибірково в окремі його частини (каюти, відсіки тощо).6.3.2. На судні, що ремонтується, включення і виключення цих систем може проводитися тільки за погодженням з капітаном судна. За наявності штатних систем тимчасові не встановлюються.6.3.3. Улаштування автоматичної пожежної сигналізації на суднах повинно здійснюватись відповідно до РД 5.0207-89 "Техническое обеспечение строящихся, переоборудуемых и ремонтируемых судов. Общие требования".6.3.4. Усі приміщення, у які для гасіння пожеж подається газ або пар і в яких у цей час можуть бути люди, повинні мати сигналізацію, що попереджає про введення в приміщення вогнегасної речовини. Весь персонал, що працює в приміщеннях, оснащених автоматичними установками парового, газового або порошкового пожежогасіння, має бути інформований про наявність їх і проінструктований про принципи роботи і правила техніки безпеки.6.3.5. Сигналізація попередження повинна

  •  
    протипожежні стіни; 
  •  
    протипожежні перегородки; 
  •  
    протипожежні перекриття; 
  •  
    протипожежні пояси 

включатися в дію до моменту введення вогнегасної речовини, щоб люди, які перебувають у цьому приміщенні, встигли покинути його. Цей час повинен бути не менше 1 - 2 хвилин і визначатися довжиною шляху евакуації від найбільш віддаленої частини приміщення до дверей виходу з нього.6.3.6. Кількість оповіщувачів про пожежу, їх розставляння на судні та потужність повинні забезпечувати необхідну чутність в усіх місцях перебування людей. Рекомендується сигналізацію оповіщення про пожежу суміщати з авральною сигналізацією, що подає потужні звукові сигнали, які добре чути в усіх приміщеннях судна.6.3.7. Для передачі текстів оповіщення та керування евакуацією допускається використовувати внутрішні радіотрансляційні мережі та інші мережі мовлення, що є на судні. Текст оповіщення має бути заздалегідь записаний на магнітофон (для іноземців текст оповіщення записується англійською або їх рідною мовою).6.3.8. Пожежні сповіщувачі повинні бути справними, працювати цілодобово і постійно утримуватися в чистоті. Сповіщувачі мають бути захищені від механічних пошкоджень і хибних спрацьовувань. Заходи захисту не повинні впливати на їх працездатність.6.3.9. Не допускається встановлювати взамін несправних сповіщувачів сповіщувачі іншого типу або принципу дії, а також замикати шлейф сигналізації за відсутності сповіщувача в місці його установлення.6.3.10. Шлейфи пожежної сигналізації, лінії керування та зв'язку повинні постійно контролюватися на режим "Готовність" та піддаватися періодичним випробовуванням на режими "Тривога" та "Установка спрацювала" згідно з планом-графіком.6.3.11. Особа, відповідальна за утримання сигналізації, засобів зв'язку і систем оповіщення, зобов'язана організовувати проведення планово-профілактичних оглядів і вживати заходів щодо усунення несправностей.6.3.12. Перевірка працездатності сигналізації, засобів зв'язку і оповіщення повинна проводитися щодня до початку робіт на судні. Перевірку проводить ЧВС під контролем старшого будівельника судна.Не менше двох разів на місяць необхідно перевіряти в дії систему пожежної сигналізації. Результати перевірки записувати в спеціальному журналі.6.3.13. Усі сповіщувачі ручної пожежної сигналізації повинні бути пофарбовані в червоний колір і достатньо освітлені в нормальних і аварійних умовах. Кнопка сповіщувача повинна міститись під склом. 

Протипожежні перешкоди

Згідно СНБ 2.02.01-98 "Пожежно-технічна класифікація будівель, будівельних конструкцій та матеріалів" п. 4.7. встановлюються наступні види протипожежних перешкод: 
^ Заповнення прорізів у протипожежних перешкодах здійснюється за допомогою протипожежних тамбур-шлюзів, протипожежних дверей, вікон, воріт, люків, протипожежних клапанів, протипожежних завіс, кабельних проходок і герметичних кабельних вводів. 
Види протипожежних перешкод 
місцеві
 загальні  
Загальні протипожежні перешкоди призначені для обмеження розповсюдження пожежі з одного приміщення в інше по всій висоті будинку, з одного поверху в інший або з одного приміщення в інше в межах поверху. Зазвичай вертикальні перешкоди, що розділяють будівлі по всій висоті, іменують протипожежними стінами, а частини будівель , що розділяються протипожежними стінами, називають протипожежними відсіками. Якщо вертикальна захисна конструкція відділяє одне приміщення від іншого в межах поверху, то її іменують протипожежною перегородкою, а розділяються приміщення називають секціями. Конструкції, призначені для обмеження розповсюдження пожежі з поверху на поверх по вертикалі, будівлі називаютьпротипожежними перекриттями. 

Для захисту дверних і віконних прорізів, а також отворів для прокладки комунікацій (конвеєрів, транспортерів та ін) служать протипожежні перешкоди у вигляді протипожежних дверей і воріт, протипожежних вікон і люків та ін 
Згідно СНБ 2.02.01-98 «Пожежно-технічна класифікація будівель, будівельних конструкцій та матеріалів» п. 4.9. типи протипожежних стін, перегородок, перекриттів і заповнення прорізів у них встановлюються згідно таблиці 1 (таблиця 7.2.); типи протипожежних дверей, люків, воріт, клапанів, завіс і поясів - таблиці 2 (таблиця 7.3.); тамбур-шлюзи, які передбачаються в прорізах
.

Евакуаційні виходи

Виходи відносяться до евакуаційних, якщо вони ведуть із приміщень:а) першого поверху - назовні безпосередньо або через коридор, вестибюль (фойє), сходову клітку;б) будь-якого надземного поверху, крім першого: через коридор, хол, (крім холу, зазначеного в підпункті а) пункту 5.22), фойє до сходової клітки або сходів типу С3; безпосередньо до сходової клітки або сходів типу С3;в) у сусіднє приміщення на тому ж поверсі, яке забезпечено виходами, зазначеними в підпунктах а) та б), за винятком випадків, обумовлених НД;г) цокольного, підвального, підземного поверхів - назовні безпосередньо, через сходову клітку або через коридор, який веде до сходової клітки, що має вихід назовні безпосередньо або ізольований від розташованих вище поверхів.Допускається:д) евакуаційні виходи з цокольних, підвальних та підземних поверхів передбачати через загальні сходові клітки з окремим виходом назовні, який відокремлюється від іншої частини сходової клітки суцільною протипожежною перегородкою 1-го типу на висоту одного поверху;е) евакуаційні виходи із фойє, гардеробних, приміщень для паління та санітарних вузлів, розташованих у цокольних, підвальних та підземних поверхах будинків громадського призначення, передбачати у вестибюль (фойє), коридор першого поверху по окремих сходах типу С2. 5.10. Евакуаційні виходи не влаштовуються через розсувні та піднімально-опускні двері й ворота, двері, що обертаються, та турнікети, що обертаються або розсуваються.Хвіртки в двостулкових, розтульних, розсувних та піднімально-опускних воротах можуть вважатися евакуаційними виходами за умови виконання 5.16, 5.18. Висота порога в таких хвіртках повинна бути не більше як 0,1 м.  5.11. Евакуаційні виходи назовні допускається передбачати через тамбури. 5.12. Ширину тамбурів або тамбур-шлюзів слід приймати більшою за ширину виходів (прорізів) не менш як на 0,5 м (по 0,25 м з кожного боку прорізу), а глибину – більшу за ширину виходу (прорізу) на 0,2 м, але не меншу за 1,2 м.

5.13. З будинку, з кожного поверху та з приміщення слід передбачати не менше двох евакуаційних виходів, за винятком випадків, обумовлених НД. Допускається передбачати один евакуаційний вихід із:а) приміщення з одночасним перебуванням не більше як 50 людей, якщо відстань від найвіддаленішої точки підлоги до зазначеного виходу не перевищує 25 м;б) приміщення площею не більше як 300 м2,  розташоване у цокольному, підвальному, підземному поверхах, якщо кількість людей, які постійно перебувають у ньому, не перевищує 5 осіб. При кількості людей від 6 до 15 допускається передбачати другий вихід через люк з розмірами не менше як 0,6 м х 0,8 м  з вертикальними металевими сходами завширшки не менше 0,45 м  або через вікно з розмірами не менше як 0,75 м х 1,5 м і з пристосуванням для виходу. Вихід через приямок повинен бути обладнаний металевими сходами (або скобами) в приямку;в) цокольного, підвального, підземного поверхів площею не більше 300 м2 та призначених для одночасного перебування не більше 5 людей. При кількості людей від 6 до 15 з поверху повинен передбачатися додатковий вихід відповідно до підпункту б) цього пункту. 5.14. Кількість евакуаційних виходів з будинку повинна бути не меншою за кількість евакуаційних виходів з будь-якого його поверху. 5.15. Евакуаційні виходи повинні розташовуватися розосереджено. Мінімальну відстань L (м) між найвіддаленішими один від одного евакуаційними виходами з приміщення слід визначати емпіричною формулою:L = 1,5 ,                                                                          1)де П - периметр приміщення (м).Примітка.  Відстань між евакуаційними виходами з приміщення вимірюється за периметром внутрішніх стін приміщення між краями прорізів евакуаційних виходів.5.16. Висота та ширина у просвіті евакуаційних виходів (дверей) для будинків різного призначення встановлюється відповідними НД. При цьому висота цих виходів повинна бути не меншою за 2,0 м, а ширина – 0,8 м.  Ширина зовнішніх дверей сходових кліток і дверей, що ведуть зі сходових кліток до вестибюля, повинна бути не меншою за розрахункову ширину  сходових маршів, але не меншою за ширину маршів, встановлену в 5.33. 5.17. Висоту дверей і проходів, що ведуть до приміщень без постійного перебування в них людей, а також висоту дверей, що ведуть до цокольних, підвальних, підземних поверхів, допускається зменшувати до 1,9 м, а дверей, що є виходами на горище або суміщене покриття – до 1,5 м. 5.18. Двері евакуаційних виходів і двері на шляхах евакуації повинні відчинятися у напрямку виходу людей з будинку. Не нормується напрямок відкривання дверей для:а)   квартир у житлових будинках; б) приміщень з одночасним перебуванням не більше 15 осіб, крім приміщень категорій А та Б, а також парильних саун;

в) комор і технічних приміщень площею не більше за 200 м2 і без постійних робочих місць;г) технічних поверхів, в яких розміщується тільки інженерне обладнання будинку та без постійних робочих місць;д) балконів, лоджій (за винятком дверей, що ведуть до зовнішньої повітряної зони сходових кліток типу Н1);е) виходів на площадки сходів типу С3;ж) санітарних вузлів.5.19. Двері евакуаційних виходів з коридорів поверху, сходових кліток, вестибюлів (фойє) не повинні мати запорів, що перешкоджають їх вільному відкриванню зсередини  без ключа. 5.20. Пристроями для самозачинення та ущільненнями в притулах повинні бути обладнані двері виходів:а) до сходових кліток типів Н1, Н2, Н3, Н4, у тому числі двері зовнішньої повітряної зони сходової клітки типу Н1;б) з коридору до сходової клітки, вестибюля (фойє), а також до приміщення, в якому розташовані сходи типу С2;в) з приміщень безпосередньо на сходові клітки, у вестибюль (фойє);г) з ліфтових холів і тамбур-шлюзів з підпором повітря. 5.21. Із технічних поверхів, призначених тільки для розміщення інженерного обладнання та прокладання комунікацій будинку, допускається влаштовувати виходи через двері з розмірами не менше як 0,75 м х 1,5 м або люки з розмірами не менш як 0,6 м х 0,8 м,  обладнані вертикальними металевими сходами. При площі технічного поверху до 300 м2 допускається влаштовувати один вихід, а на кожні наступні повні та неповні 2000 м2 площі слід передбачати ще не менше одного виходу. Виходи з технічного поверху, який має позначку підлоги, нижчу за позначку поверхні землі, повинні влаштовуватися безпосередньо назовні. Дозволяється такі виходи проектувати за 5.9 як для цокольних, підвальних і підземних поверхів. Евакуаційні шляхи 5.22. Евакуаційні шляхи слід проектувати з урахуванням 5.6, 5.9. Вони не повинні включати ділянки, що ведуть:а) через ліфтові холи і тамбури перед ліфтами у будинках зі сходовими клітками типів Н1 – Н4;б) через приміщення, виходи із яких повинні бути закриті відповідно до умов експлуатації;в) транзитом через сходові клітки, коли площадка сходової клітки є частиною коридору;г) покрівлею будинку, за винятком покрівель, що експлуатуються, або спеціально обладнаної ділянки покрівлі.  5.23. Гранично допустима відстань по шляхах евакуації від найвіддаленішої точки підлоги приміщення (для приміщень виробничого призначення – найвіддаленішого робочого місця) до найближчого евакуаційного виходу в коридор, на сходи, сходову клітку або безпосередньо назовні повинна обмежуватися та прийматися з урахуванням призначення, категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою цього приміщення, ступеня вогнестійкості будинку, чисельності людей, які евакуюються, геометричних параметрів приміщень та евакуаційних шляхів, розташування технологічного та іншого обладнання. Ця відстань вимірюється по осі евакуаційного шляху та встановлюється НД з проектування будинків відповідного призначення. Довжину шляху евакуації сходами типу С2 слід приймати такою, що дорівнює потрійній висоті їхніх маршів.  5.24. У будинках усіх ступенів вогнестійкості, крім будинків V ступеня вогнестійкості, на шляхах евакуації не дозволяється застосовувати будівельні матеріали з вищою пожежною небезпекою, ніж:а) Г1, В1, Д2, Т2 - для оздоблення стін, стель і заповнення в підвісних стелях вестибюлів, сходових кліток, ліфтових холів;б) Г2, В2, Д2, Т2 - для оздоблення стін, стель і заповнення в підвісних стелях коридорів, холів і фойє;в) Г2, РП1, Д2, Т2 - для покриттів підлог вестибюлів, сходів, сходових кліток, ліфтових холів;г) В2, РП2, Д2, Т2 - для покриттів  підлог коридорів, холів, фойє.Дозволяється в коридорах, холах (окрім ліфтових холів), фойє влаштовувати підлоги з деревини.Каркаси підвісних стель на шляхах евакуації та у приміщеннях слід виконувати з негорючих матеріалів.5.25. У коридорах поверхів не дозволяється розміщувати:а) обладнання, комунікації, які виступають з площини стін на висоті, меншій за 2 м (крім випадків, обумовлених НД);б) трубопроводи та інші комунікації для транспортування горючих газів, рідин, матеріалів, пилоповітряних сумішей;в) шафи, у тому числі вбудовані, за винятком шаф для комунікацій будинку та пожежних кранів. При цьому шафи для комунікацій повинні виконуватися з негорючих матеріалів. Примітка.  На шляхах евакуації дозволяється розміщувати шафи для пожежних кранів, які виступають за площину стіни, за умови, що ці шафи не зменшують нормовану ширину евакуаційного шляху.5.26. Коридори поверхів за довжиною слід поділяти протипожежними перегородками 2-го типу на ділянки, довжина яких встановлюється СНиП 2.04.05 або іншими НД, але вона не повинна перевищувати 60 м. У будинках з умовною висотою понад 26,5 м зазначені перегородки повинні бути протипожежними 1-го типу. 5.27. Висота та ширина шляхів евакуації встановлюється НД відповідно до призначення будинку. При цьому висота шляхів евакуації повинна бути не меншою як 2,0 м, а їхня ширина – 1,0 м. Ширину проходів до одиночних робочих місць у межах одного приміщення дозволяється зменшувати до 0,7 м.5.28. За наявності дверей, що відчиняються з приміщень у коридори поверхів, ширину евакуаційних шляхів по коридору слід приймати такою, що дорівнює ширині коридору, яку зменшено:а) на половину ширини дверного полотна - при розташуванні дверей з одного боку коридору;б) на ширину дверного полотна - при розташуванні дверей з двох боків коридору. 5.29. На підлозі на шляху евакуації не допускається влаштовувати перепади висот і виступи, за виняткома) перепаду висот, на якому влаштовано пандус з ухилом не більше як 1:6;б) перепаду висот понад 45 см, на якому влаштовані сходи, що мають не менше 3-х східців і огородження з поручнями;в) порогів, які влаштовуються в евакуаційних виходах і мають висоту не більш як 0,05 м.5.30. На шляхах евакуації не дозволяється влаштовувати гвинтові сходи та забіжні східці, а також сходові марші з різною шириною проступів та різною висотою присхідців у межах одного сходового маршу, за винятком випадків, обумовлених у НД. 5.31. У вестибюлях дозволяється розміщувати відкриті гардероби, огороджені робочі місця для охорони таким чином, щоб вони не перешкоджали евакуації людей. Огородження  робочих місць для охорони повинно виконуватися з негорючих матеріалів або матеріалів групи горючості Г1.5.32. У будинках І, ІІ, ІІІ ступенів вогнестійкості вестибюлі, що мають сполучення зі сходовими клітками, повинні відокремлюватися від суміжних приміщень протипожежними перегородками 1-го типу та перекриттями 3-го типу. У разі влаштування виходів із суміжних приміщень безпосередньо у вестибюль у зазначених перегородках необхідно встановлювати протипожежні двері 2-го типу.Дозволяється не відокремлювати вестибюль протипожежними перегородками, якщо сходова клітка, крім виходу у вестибюль має вихід безпосередньо назовні. Для будинків І ступеня вогнестійкості межа вогнестійкості зазначених протипожежних перегородок має бути не меншою за ЕІ 60, а протипожежного перекриття - REI 60.

ППЗ НОВОБУДОВ

Протипожежний захист новобудовН.Д. 1. СНиП 2.01.02 - 85
2. ДБН 360 - 92
3. СНиП ІІ - 89 - 80
5. ДБН Б 2.4.1 – 94
6. ДБН Б 2.4.3 – 95
7. ППБвУ2.1 Відповідальність за пожежну безпеку об'єктівВідповідальність за пожежну безпеку об'єктів, що технічно переоснащуються, будівельних майданчиків, своєчасне виконання протипожежних заходів - несе керівник робіт від генподрядної будівельної організації (чи особа, що його заміняє). п. 8.4.1.Відповідальність за пожежну безпеку окремих ділянок будівництва, , своєчасне виконання передбачених проектом протипожежних заходів несуть (призначаються наказом) керівники робіт на цих 'ділянках.
При виконанні робіт субпідрядними організаціями відповідальність за дотримання заходів пожежної безпеки покладається на керівників робіт цих організацій і керівників окремих ділянок. п. 8.4.2.Відповідальність за пожежну безпеку побутових, допоміжних і підсобних приміщень несуть посадові особи, у підпорядкуванні в який знаходяться зазначені приміщення.Відповідальність за повноту і якість розробки вимог пожежної безпеки в проектах організації будівництва і виконання робіт несуть автори-розроблювачі.
п. 8.4.3.
2.2 Керівники робіт зобов'язані:- організувати вивчення і забезпечити контроль за виконанням на об'єктах дійсних Правил, що споруджуються, а також протипожежних заходів проектів організації і провадження робіт працівниками, зайнятими на будівництві;
забезпечити проведення з працюючими на будівництві спеціального навчання, інструктажів і перевірки знань з питань пожежної безпеки;
установити на об'єктах, що споруджуються, режим паління, проведення вогневих і інших пожароопасных робіт, порядок збирання, вивозу, утилізації пальних будівельних відходів;- містити в справності і постійній готовності до застосування засобу пожежегасіння, сигналізації і зв'язку;
не допускати ведення будівельно-монтажних робіт, якщо відсутні протипожежне водопостачання, дороги, під'їзди і зв'язок;
призначити обличчя, відповідальних за протипожежний стан окремих ділянок будівництва, за справність інженерних протипожежних систем і установок. п. 8.4.3.

2.3 Особи, відповідальні за пожежну безпеку окремих ділянок будівництва, зобов'язані:- забезпечити дотримання на підлеглих їм ділянках установленого протипожежного режиму всіма працівниками;- знати пожежну небезпеку своєї ділянки;- вчасно і якісно виконувати протипожежні заходи, передбачені проектами і дійсними Правилами;- забезпечити пожаробезоласную експлуатацію приладів опалення, теплопроводящих установок, електромереж і електроустановок, уживати термінових заходів по усуненню виявлених несправностей, що можуть спричинити пожежу;
забезпечити справний зміст і постійну готовність засобів пожежегасіння, навчати працівників правилам застосування зазначених засобів; п. 8.4.5.При виконанні будівельно-монтажних робіт на діючому підприємстві (при неможливості ізолювати будівельний майданчик) пожежну охорону, як правило, здійснює замовник.
п. 8.4.6.
2.4 Загальні вимоги до територіїНа території населених пунктів я підприємств забороняється влаштовувати смітника пальних відходів. п. 4.1.2. 
Дороги, проїзди і проходи до будинків, спорудженням, пожежним водоисточникам, підступи до зовнішніх стаціонарних пожежних сход, пожежному інвентарю, устаткуванню і засобам пожежегасіння повинні бути завжди вільними, міститися в справному стані, узимку очищатися від снігу. п. 4.1.3. 
Забороняється довільно зменшувати нормовану ширину доріг і проїздів.На однополосных проїздах повинні влаштовуватися роз'їзні площадки, а тупикові проїзди повинні закінчуватися поворотними площадками. п. 4.1.7.Основні дороги, проїзди, проходи повинні мати тверде покриття. п. 4.1.8.Рейкові шляхи, тимчасові траншеї і канави повинні бути обладнані зручні переїзди, завжди вільні для проїзду пожежних автомобілів. п. 4.1.9.Територія підприємства й інших об'єктів повинна мати зовнішнє освітлення, що забезпечує швидке знаходження пожежних драбин, протипожежного устаткування, входів у будинки і спорудження. п. 4.1.12.Інвентарні будинки мобільного типу, кіоски, інші подібні будинки допускається розміщати групами, але не більш 10 у групі і площею не більш 800 м". Відстань між групами цих будинків і від них до інших будівель варто приймати не менш 15 м.
п. 4.1.16.На території підприємства на видних місцях повинні бути встановлені таблички з указівкою порядку виклику пожежної охорони, знаки місць розміщення первинних засобів пожежегасіння, схема руху транспорту, у якій варто позначати розташування будинків, водойм, гідрантів, пірсів і градирень (необхідність установки такої схеми на кожнім конкретному підприємстві визначається місцевими органами державного пожежного нагляду). п. 4.1.17. 

До початку будівництва на будівельному майданчику повинні бути знесені всі будівлі і спорудження, що знаходяться в протипожежних розривах. п. 8.4.11.На території будівництва площею 5 га і більш повинне бути не менш двох в'їздів із протилежних сторін площадки. Дороги повинні мати покриття, придатне для проїзду пожежних автомашин у будь-який час року. Ворота для в'їзду повинні бути шириною не менш 4,5 м. п. 8.4.12.Устрій під'їздів і доріг до споруджуваного будинкам необхідно завершити до початку основних будівельних робіт. п. 8.4.13. 
- Уздовж будинків шириною понад 18 м проїзди повинні бути з двох подовжніх сторін, а шириною понад 100 м з усіх боків будинку.
- Відстань від краю проїзної частини до стін будинків і споруджень не повинне перевищувати 25 м. Для умов щільної забудови допускаються окремі відступи від цих вимог за узгодженням з органами державного пожежного нагляду.2.5 Розташування виробничих, складських і допоміжних будинків і спорудБудинки, що споруджуються, тимчасові спорудження, підсобні приміщення, а також будівельні майданчики повинні бути забезпечені первинними засобами пожежегасіння. п. 8.4.9. 
На кожному тимчасовому, мобільному будинку і спорудженні необхідно вивішувати таблички з указівкою його призначення, інвентарного номера, прізвища особи, відповідального за його експлуатацію і протипожежний стан. п. 8.4.10.Розводити багаття, спалювати відходи, тару, викидати непогашене вугілля і золу на відстань менш 15 м від будинків і споруджень, а також у межах установлених будівельними нормами протипожежних розривів не дозволяється. п. 4.1.20. 
Площа, зайнята під відкриті склади пальних матеріалів, а також виробничої, складської і допоміжної будівлі з пальних і трудногорючих матеріалів, повинна бути очищена від сухої трави, кори і друзок. п. 8.4.14. При збереженні на відкритих площадках пальних будівельних матеріалів (лесопиломатериалы, толь, руберойд і ін.), виробів, конструкцій з пальних матеріалів, а також устаткування в пальному упакуванні вони повинні розміщатися в штабелях групами площею не більш 100 м .- Розриви між штабелями (групами) і відстань від них до споруджуваних і підсобних будинків і споруд слід приймати не менш 24 м.У споруджуваних будинках дозволяється розміщати адміністративно-побутові приміщення будівельних організацій, тимчасові комори для збереження непальних речовин і матеріалів і майстерні по їх переробці. п. 8.4.16.Розміщення тимчасових складів, майстерень, адміністративно-побутових приміщень у споруджуваних будинках з незахищеними несівними металевими конструкціями і панелями з пальними полімерними утеплювачами не дозволяється.Негашене вапно необхідно зберігати в закритих окремо коштують складських приміщеннях. Підлога цих приміщень повинний бути піднятий над рівнем землі не менш чим на 0,2 м. При збереженні негашеного вапна варто передбачати заходи, що запобігають улучення не її вологи і води. п. 8.4.17.Забороняється розводити багаття на території будівництва, курити в місцях збереження і застосування пальних речовин і матеріалів, а також у тимчасових адміністративно-побутових приміщеннях і спорудженнях. п. 8.4.21.2.6 Шляхи евакуаціїПри будівництві будинків висотою 3 поверхи і більш сходи варто монтувати одночасно з пристроєм сходової клітки. п. 8.4.22.
 Застосовувати в сходових клітках дерев'яні драбини дозволяється тільки в будинках не вище 2 поверхів. 
Дозволяється на період будівництва накривати непальні сходи пальними матеріалами (для захисту від ушкоджень). п. 8.4.23.
Передбачені проектом зовнішні пожежні сходи й огородження на дахах споруджуваних будинків повинні установлюватися відразу ж після монтажу несущих конструкцій. п. 8.4.24.

ППЗ БАГАТОПОВЕРХОВИХ БУД





1. Кислород и водород как химические элементы и простые вещества Их получение и применение
2. Коммерческое право Понятие и предмет коммерческого права.html
3. будущих учителейлогопедов осуществляется в соответствии с объемом и структурой предусмотренными учебным
4. ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ ОСВІТНЬОКВАЛІФІКАЦІЙНИЙ РІВЕНЬ БАКАЛАВР
5. Байкаловедение 2013 г
6. Вопросы к экзамену по философии
7. ж'мысшыларды' санын к'бейту Экономистер экономиканы' 'суіні' белгісі деп нені санайдыкапиталмен 'лсіз
8. МЕНЕДЖМЕНТ профиль- М А Р К Е Т И Н Г Дни Часы
9. Рассмотрение проблем агрессивности в отечественной психологии
10. Пряности на вес золота