Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

Подписываем
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
САМОСТІЙНА РОБОТА № 5
Тема: «Типи термінологічних словників (відповідно до фаху)».
План
1. Поняття «лексикографія» та «термінографія».
2. Особливості термінологічних словників.
- Джерела лексики до термінологічних словників.
- Структура словникової статті.
- Вимоги до визначення поняття у словнику.
3. Класифікація термінологічних словників за призначенням.
4. Інші класифікації термінологічних словників.
5. Українська термінографія.
МЕТА РОБОТИ: зясувати поняття «лексикографія», «термінографія», «ідео-
графічний словник», «реєструвальний словник», «регламен-
тувальний словник», «інформаційний словник», «класифі-
катор», «рубрикатор»; значимість цього розділу мовознавчої
науки; розглянути типи термінологічних словників, виробити
уміння працювати із словниками, доречно вживати фахову
термінологію.
На основі вивчених питань теми скласти тези в такій послідовності:
1. Визначте поняття «лексикографія».
2. Визначте поняття «термінографія».
3. З яких джерел відбирають лексику до термінологічних словників?
4. З яких частин складається словникова стаття?
5. Які відомості про термін може містити словникова стаття?
6. Які граматичні позначки можуть бути у словникових статтях?
7. Як розрізняють словники за змістом лівої частини словникової статті?
8. Як розрізняють словники за змістом правої частини словникової статті?
9. Визначте поняття «ідеографічний словник».
10. Як побудовано статтю ідеографічного словника?
11. Назвіть вимоги щодо визначення поняття у термінологічному словнику,
12. На які кілька груп поділяють словники за призначенням?
13. Визначте поняття «реєструвальний словник».
14. Визначте поняття «регламентувальний словник».
15. З яких частин складається стандарт на терміни?
16. Визначте поняття «інформаційний словник».
17. З чого складається словникова стаття інформаційного словника?
18. Визначте поняття «класифікатор».
19. Визначте поняття «рубрикатор».
20. Як поділяють словники за тематичним охопленням?
21. За якими принципами можна розташувати терміни у словниках?
22. Які види словників використовують для автоматичного оброблення тексту?
23. Назвіть основні етапи розвитку української термінографії.
ЛІТЕРАТУРА:
Навчальний посібник. К.: Центр учбової літ., 2008. С. 122 133.
ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК
Тема: «Типи термінологічних словників (відповідно до фаху)».
План
1. Поняття «лексикографія» та «термінографія».
2. Особливості термінологічних словників.
- Джерела лексики до термінологічних словників.
- Структура словникової статті.
- Вимоги до визначення поняття у словнику.
3. Класифікація термінологічних словників за призначенням.
4. Інші класифікації термінологічних словників.
5. Українська термінографія.
ПОНЯТТЯ «ЛЕКСИКОГРАФІЯ» ТА «ТЕРМІНОГРАФІЯ»
Лексикографія це розділ мовознавства, що розробляє теоретичні та практичні питання щодо укладання та використання словників різних видів.
Науково-технічна лексикографія (термінографія) це розділ лексико-графії, що розглядає теоретичні та практичні питання щодо укладання й вико-ристання фахових термінологічних словників.
ОСОБЛИВОСТІ ТЕРМІНОЛОГІЧНИХ СЛОВНИКІВ
Джерела лексики до термінологічних словників
Термінологічні словники є різновидом лінгвістичних словників, в яких подано термінологію однієї або кількох ґалузей знань/діяльності.
Укладання термінологічного словника починають з того, що з різних дже-рел відбирають терміни. Джерела можуть бути такими:
чення понять і стандартизовані терміни;
а) реферати й анотації з реферативних журналів;
б) опис винаходів.
Після відбору термінів складають словник термінологічного словника реєстр одиниць (слів, словосполучень, скорочень, символів, сполучень слів і символів), які слід визначити та описати.
Структура словникової статті
Для термінологічних словників дуже важливою ознакою є наявність і зміст лівої та правої частин словникової статті:
Наприклад:
Автоматизація, киб., техн. e automation d Аutomatisierung r Автоматизация ▲ Автоматизація автоматизований автоматизувати. |
Здійснення виробничої, управлінської та іншої діяльності за допомогою машин і механізмів. |
• а. інженерних розрахун-ків, а. наукових досліджень, а. програмування, а. проектування |
За змістом лівої частини словникової статті розрізняють власне словники термінів і словники терміноелементів. До останніх відносять, наприклад, слов-ники інтернаціональних морфем.
За змістом правої частини словникової статті розрізняють: термінологічні перекладні словники; словники, в яких наведено визначення понять (їх традицій-но називають тлумачними); словники-довідники; словники-переліки термінів або понять (дескрипторні й ідеографічні словники).
Ідеографічний термінологічний словник відрізняється від традиційного термінологічного словника тим, що основою його структури є не алфавітний спи-сок термінів, а список понять.
Кожна словникова стаття розпочинається номером і назвою поняття, а потім йдуть його синоніми та слова, з якими воно може сполучатися у певній тематич-ній групі, тобто дається уявлення про семантичне поле цього поняття.
Вимоги до визначення поняття у словнику
У процесі визначення поняття слід памятати про такі вимоги.
1. Поняття та його визначення мають бути пропорційними. Наприклад, якщо ми визначимо поняття «центрифуга» як апарат для розподілу рідинних неодно-рідних систем без застосування фільтрів, то таке визначення буде ширшим, ніж саме поняття, через те, що воно охоплює й поняття «фільтри», що не належить до поняття «центрифуга». Правильним буде визначення поняття «центрифуга» як апарата для розподілу рідинних неоднорідних систем під дією відцентрових сил.
2. Ознака для визначення поняття мусить бути суттєвою для відповідної ґалузі знання або діяльності. (Наприклад, якщо ми визначимо поняття «метали» як про-сті речовини, що мають блиск, то це визначення не буде придатним для матеріа-лознавства. Суттєвою для нього буде ознака, що характеризує специфічну побу-дову атомів металу.) Цю вимогу слід враховувати під час визначення понять, що використовують у різних ґалузях, наприклад, термін «золото» матиме різні виз-начення у геології, матеріалознавстві, хімії, економіці.
КЛАСИФІКАЦІЯ ТЕРМІНОЛОГІЧНИХ СЛОВНИКІВ
ЗА ПРИЗНАЧЕННЯМ
За призначенням словники поділяють на декілька груп:
1. Словники узусу (слово «узус» походить від латинського «usus» 1. зви-чай, правило; 2. вживання, використання).
До цих словників (які мають функції реєструвальних) належить більшість існуючих термінологічних словників, що відбивають стан термінології у певній ґалузі знання на теперішній час.
2. Регламентувальні словники.
Вони можуть бути двох видів: словники стандартизованих термінів (тобто стандарти на терміни) і словники рекомендованих термінів.
Стандарт на терміни має такі частини: вступну, основну та абеткові покаж-чики. У вступній частині зазначають сферу поширення стандарту, надають відо-мості про неприпустимі синоніми та еквіваленти. В основній частині матеріал розташовано у двох графах: перша має назву «Термін», друга «Визначення». У першій графі наведено номер терміна, власне стандартизований термін, його ско-рочена форма (якщо термін є словосполученням) та його еквіваленти європейсь-кими мовами. Визначення понять розташовано у другій графі. До визначень мо-жуть додаватися рисунки, схеми, графіки тощо.
3. Інформаційні словники.
Прикладом цієї групи словників є інформаційно-пошуковий тезаурус. Його використовують під час автоматичного оброблення інформації. Кожна словникова стаття починається терміном дескриптором. До нього наводяться синоніми, а також інші терміни, повязані з ним родо-видовими або асоціативними відношен-нями. Наведемо фрагмент такого тезауруса.
д. Електросталь
с. Електродугова сталь
с. Сталь, виплавлена у дугових печах
р.-в. Сталь вакуумно-дугового переплаву
р.-в. Сталь плазмено-дугового переплаву
Довідка: д. термін-дескриптор, с. синонім, р.-в. термін, повязаний з дескриптором родо-видовими відношеннями.
4. Систематизовані словники (класифікатори, рубрикатори, частотні словни-ки та словники терміносистем).
Класифікатори це системно й алфавітно впорядковані назви обєктів науки і техніки та характеристики цих обєктів. Приклад класифікатори про-мислової продукції.
Фрагмент класифікатора промислової продукції
Умовні коди |
Молотки відбійні |
31 4196 1000 10 |
Молотки відбійні типу МВ |
314196 1006 04 |
Молотки відбійні типу МВ-6П ДержСТ 22044-76 |
31 4196 1007 03 |
Молотки відбійні типу МВ -7П ДержСТ 22044-76 |
314196 1008 02 |
Молотки відбійні типу МВ 8П ДержСТ 22044-76 |
Рубрикатор це класифікації понять і обєктів певної ґалузі. Він склада-ється з переліку рубрик.
Фрагмент рубрикатора з приладобудування
Порядковий індекс рубрики |
Назва рубрики |
905 |
Вимірювальна техніка й обладнання науково-дослідних лабораторій та служб контролю виробничих процесів (поняття) |
9051 |
Прилади для дослідження властивос-тей атомів і молекул (обєкти) |
9052 |
Електронні мікроскопи (обєкти) |
У частотних словниках терміни розташовано в порядку частоти появи у певних текстових масивах.
Фрагменти частотного словника
Ранг |
Слово |
Абс. частота |
Відносна частота, % |
1. |
В/У |
13976 |
4,2756 |
2. |
І/Й/ТА |
13802 |
4,2224 |
3. |
З/ІЗ/ЗІ |
5859 |
1,7924 |
4. |
НА |
4953 |
1,5152 |
5. |
ЩО (спол.) |
3085 |
0,9438 |
6. |
БУТИ |
2961 |
0,9058 |
7. |
ДЛЯ |
2755 |
0,8428 |
8. |
ЯКИЙ |
2605 |
0,7969 |
9. |
ДО |
2459 |
0,7523 |
10. |
ДОСЛІДЖЕННЯ |
2093 |
0,6403 |
ІНШІ КЛАСИФІКАЦІЇ ТЕРМІНОЛОГІЧНИХ СЛОВНИКІВ
За тематичним охопленням термінів є багатоґалузеві, ґалузеві та вузько-ґалузеві словники.
За кількістю мов термінологічні словники бувають одномовними та пере-кладними (дво-, тримовні й багатомовні).
Розташовування термінів у термінологічних словниках може бути різним: за абетковим, за абетково-гніздовим (тобто в одному гнізді обєднано спільноко-реневі слова, або сполучення термінологічного характеру), за статистичним (за спадом частоти появи терміна у текстах) та за тематичним принципами.
Усі спеціальні словники поділяють на два види: словники, що адресовано людині, й словники, що орієнтовано на роботу з компютером. До перших на-лежать одномовні та перекладні словники, частотні, а також рубрикатори й кла-сифікатори.
Для автоматичного оброблення тексту призначені інформаційно-пошукові тезауруси та різні типи власне електронних словників (основ, зворотів, афік-сів).
УКРАЇНСЬКА ТЕРМІНОЛОГІЧНА ЛЕКСИКОГРАФІЯ
Українська термінологічна лексикографія започаткована в другій половині XIX ст. працями І. Гавришкевича («Початок до уложення термінології ботанічної руської», 1852), І. Верхратського («Початки до уложення номенклатури і термінології природописної, народної», 6 випусків, 1864-1879; цього автора вважають фундатором української термінології), О. Роговича («Опыт словаря народних наз-ваний растений Юго-Западной России с некоторыми поверьями и рассказами о них», 1874) та ін.
Інтенсивного розвитку українська термінографія набула з кінця 20-х рр.
XX ст., задовольняючи потреби у ґалузевих словниках. За кілька років було скла-дено близько 20 шкільних термінологічних словників з природознавства, географії, фізики, хімії та ін. Починаючи з 1918 р., створюються словники-проекти фі-зичної, природничої, сільськогосподарської, технічної та ін. термінологій, бота-нічної та зоологічної номенклатур. До 1933 р. було видано понад 80 терміноло-гічних словників (переважно російсько-українських). Аналіз навіть певної части-ни з них технічних словників дозволяє виокремити низку концептуальних положень, якими керувалися тогочасні лексикографи, а саме:
Проте назвати ці лексикографічні праці беззастережно словниками з певних ґалузей знання або діяльності не можна, бо вся серія навіть мала назву «Матеріали до української термінології і номенклатури». Те, що було зібране в словниках
20-х років, потребувало ще серйознішого обговорення, і їх автори, як правило, бу-ли свідомі цього. Та події 30-х років, зокрема, політичні репресії, перервали цей природний науковий процес і не дали можливості провести подальшу роботу.
Основним завданням автори таких словників ставили не стільки унормуван-ня української термінології, скільки збирання і опрацювання народного і літера-турного термінологічного матеріалу.
Безперечно, у цих словниках зібрано надзвичайно багатий і цінний матеріал, але в наш час механічно передруковувати їх і рекомендувати як нормативні термі-нологічні словники не можна. Взагалі, використовуючи ці словники, варто врахо-вувати фактор часу.
Другий етап у створенні серії українських термінологічних словників при-падає на 50-80-ті роки XX століття. У 1957 році було створено Словникову комі-сію, яка мала визначати основні принципи укладання термінологічних словників.
Упродовж 1959-79 років було видано низку ґалузевих словників (понад 70), переважно російсько-українських, що відбивали тогочасний стан розвитку фізики, гідротехніки, електротехніки, теплотехніки, гірничої справи, ботаніки, ветерина-рії, хімії, швейного виробництва тощо. Серед них можна згадати «Російсько-укра-їнський технічний словник» (1961, 80000 термінів), «Російсько-український сіль-ськогосподарський словник» (1963, близько 32 000 термінів).
Певним недоліком виданих словників була орієнтація на принцип мінімаль-них розходжень з російськими аналогами (в основному це призвело до калькуван-ня російських термінів). У звязку з тим, що російською мовою друкувалися май-же всі наукові праці та підручники, то відповідно і науковці здебільшого користу-валися російською термінологією.
Названий період позначився поступовим спадом процесу творення й унор-мування української наукової термінології.
90-ті роки XX ст. початок XXI ст. є найпродуктивнішими у розбудові української термінографії. Визначальним для цього процесу стає законодавче за-кріплення за українською мовою статусу державної, поширення її функцій.
У процесі укладання нових термінологічних словників починають брати ак-тивну участь як лінгвісти, так і фахівці різних ґалузей знання та діяльності.
Упродовж 1990-2007 рр. в Україні вийшло понад 600 ґалузевих словників. Серед словників, що охоплюють термінологію багатьох ґалузей знань, можна виділити:
2. «Українсько-російський словник наукової термінології» за загальною редак-цією Л. О. Симоненко (К., 2004);
3. «Словник-довідник термінів судової медицини» О. Герасименка (редактор-
лексикограф Л. О. Симоненко - К., 2002).
Названі словники є нормативними, вони обіймають загальнонаукову та ши-роковживану термінологію різних ґалузей знання або діяльності.
Сьогодні в української термінографії спостерігаються дві тенденції:
Найпоширенішим типом в українській термінографії є перекладний двомов-ний словник. Більшість двомовних словників, виданих в Україні, російсько-українські та українсько-російські.
У Харкові сьогодні активно діє Термінологічний центр в інституті НДПІАСУтрансгаз. З 1995 р. Термінологічний центр, укладаючи тримовні тлу-мачні словники для потреб ґалузі, створив Єдину термінологічну базу даних (ЄТБД), яка містить близько 26 000 українських термінів, їхні російські та англій-ські відповідники (вибір цих мов зумовлено тим, що саме англійською та російсь-кою мовами в Україну надходить основний потік науково-технічної інформації), а також тлумачення українською та російською мовами. Для цього було оброблено близько 2 000 літературних джерел, перш за все, законодавчі та нормативні акти, стандарти та словники Міжнародної організації зі стандартизації (150) і Міжна-родної електротехнічної комісії (ІЕС), державні національні стандарти України (ДСТУ), міждержавні стандарти (ГОСТи), енциклопедичні видання, тлумачні та перекладні словники, праці з термінознавства та лексикографії, довідники та під-ручники з відповідних ґалузей знань, статті в наукових виданнях, матеріали на-уково-технічних конференцій тощо.
Досвід свідчить, що використання цих словників значно полегшує упорядку-вання та опрацювання документації, перекладання її з української та на українсь-ку мову, а також дозволяє підвищити якість текстів завдяки правильному вживан-ню стандартизованої та рекомендованої термінології.
«РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ СЛОВНИК ЗВАРЮВАЛЬНОЇ
ТЕРМІНОЛОГІЇ ТА УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКИЙ СЛОВНИК
ЗВАРЮВАЛЬНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ»
Російсько-український словник зварювальної термінології обіймає біля 5000 найуживаніших у сучасних російській та українській мовах науково-технічних термінів зі зварювальної термінології та споріднених технологій.
Створення Словника обумовлене насамперед нагальною потребою вчених, фахівців та студентів-зварників в оволодінні сучасною українською науковою термінологією, в її уніфікації з офіційною міжнародною (іноземною) термінологією, а також її упорядкуванні та стандартизації. Потреба в такому словнику зумовлена швидким розвитком зварювальної науки і техніки, поповненням її термінологічної системи новими лексичними одиницями, що позначають нові явища та здобутки науковців.
Словник орієнтований на нормативну термінологію. Це забезпечується, по-перше, введенням до російського реєстру і використання в українському пере-кладі термінів, зафіксованих не лише сучасними енциклопедичними та ґалузеви-ми словниками, а й широковживаних у сучасній науково-технічній, навчальній та інформаційно-реферативній літературі; по-друге, використанням багатомовних (12-мовних) збірників термінів зі зварювання та споріднених процесів, що вида-ються Міжнародним інститутом зварювання, чинних Державних стандартів Укра-їни на терміни та визначення в ґалузі зварювання та споріднених процесів; по-третє, відсутністю серед російських термінологічних лексем та їх українських відповідників вузько-спеціальних та застарілих термінів.
Словник російською та українською мовами підготовлений і видається за сприяння проекту «Обмін технологічною інформацією в Україні для підтримки економічних перетворень» Програми Розвитку Організації Обєднаних Націй.
У роботі над Словником брали участь провідні фахівці ІЕЗ ім. Є. О. Патона НАН України, зварювальних кафедр НТУУ«КПІ» та інших вузів України.
Словник складається з двох частин: Російсько-українського та Українсько-російського словника зварювальної термінології. Кожна з них містить реєстр ро-сійських (українських), а також іншомовних термінів та їх переклад відповідно українською та російською мовами.
Реєстрові слова та українські (російські) відповідники до них подані в Слов-нику в їхній вихідній формі: іменники в називному відмінку однини (образец зра-зок, пятно пляма, дріт проволока), прикметники й дієприкметники в назив-ному відмінку однини чоловічого роду (абсорбирующий абсорбувальний, свар-ной зварений, дробоструминний дробеструйный, заварений заваренными), дієслова в інфінітиві (приваривать, приварить приварювати, приварити; кри-сталізувати кристаллизировать) за винятком незначної кількості субстантиво-ваних прикметників та дієприкметників, які подаються у формі називного від-мінка однини жіночого або середнього роду (горючее сущ., техн. пальне).
У називному відмінку множини наведено іменники, які в однині не вживаються (вальцы мн., техн. вальці).
Реєстрові слова розміщені в алфавітному порядку. Кожна стаття в словнику містить, як правило, одне реєстрове слово, але дієслова недоконаного і докона-ного виду, які не різняться префіксами, обєднані в одній словниковій статті і подані парами: припаивать, припаять припаювати, припаяти.
На першому місці за традицією ставиться дієслово недоконаного виду.
З метою економії місця зворотне дієслово подається в одній статті з
незворотним, якщо ці дієслова не утворюють окремих гнізд:
адсорбировать несов. и сов., техн., физ. адсорбувати; -ться
адсорбироваться.
Після реєстрового слова та його перекладу наводяться і перекладаються
українською (російською) мовами найпоширеніші терміни і словосполучення,
одним з компонентів яких є реєстрове слово. Реєстрові лексеми подаються в
термінологічних словосполученнях за першою літерою:
давление ... ; д. дуги тиск дуги.
Терміни-словосполучення наводяться і перекладаються при граматично організуючому слові. У ролі такого найчастіше виступає іменник у називному від-мінку однини (іноді множини), рідше дієслово в інфінітиві:
конструкция ... к. каркасная ...; к. крупногабаритная ...
Терміни-словосполучення подаються в словникових статтях за алфавітом першого, у разі потреби другого, третього і т. ін. компонента, відділяючись одне від одного крапкою з комою.
Оскільки в словнику крім зварювальних термінів подані терміни споріднених ґалузей, у ньому використовуються ґалузеві, граматичні та семантичні ремарки, граматичні ремарки ставляться відразу після реєстрового слова, вони вико-ристовуються при потребі вказати належність реєстрового слова до тієї чи іншої граматичної категорії, його число, незмінність тощо:
реле нескл. реле.
Після граматичних ремарок ставляться ґалузеві ремарки, які вказують сферу вживання реєстрового слова в тій чи іншій ґалузі:
Семантичні ремарки у формі коротких пояснень використовуються у разі крайньої потреби уточнення або розмежування значень реєстрового слова. Вони подаються в круглих дужках після можливих граматичних та ґалузевих ремарок:
сварочный 1. (служащий для сварки) зварювальний;
2. (полученньш при сваркє) зварний, зварений.
Якщо є два або кілька українських (російських) відповідників, вони пода-ються від нормативного, еквівалентного за значенням і найбільш уживаного в мові до менш уживаного.
У перекладній частині словника при українських відповідниках до реєстрових слів вказуються такі додаткові форми:
1. Закінчення родового відмінка однини іменників, субстантивованих
прикметників та дієприкметників чоловічого роду:
зазор проміжок, -жку, зазор, -ру
2. Закінчення родового відмінка однини іменників жіночого роду на -ість
загазованность загазованість, -ності
Усі слова і компоненти словосполучень російської та української мов у
словнику наголошені.