ТЕМА 12 МІЖНАРОДНІ ФІНАНСИ План теми- 12
Работа добавлена на сайт samzan.net:
ТЕМА 12. МІЖНАРОДНІ ФІНАНСИ*
План теми:
12.1. Міжнародні фінансові потоки
12.2. Міжнародні розрахунки та валютне регулювання
12.1. Міжнародні фінансові потоки
Міжнародні фінансові відносини являють собою досить складну систему руху грошових потоків. Вони можуть бути згруповані за такими напрямами:
-взаємовідносини між суб'єктами господарювання різних країн;
-взаємовідносини держави з урядами інших країн та міжнародними організаціями;
-взаємовідносини держави і суб'єктів господарювання з міжнародними фінансовими інститутами.
У сфері міжнародних фінансів крім національних суб'єктів — держави, підприємств, громадян — виділяються наднаціональні суб'єкти — міжнародні організації і міжнародні фінансові інститути. У зв'язку з цим дану сферу можна розподілити на дві частини:
— міжнародні фінансові відносини;
— міжнародні фінанси.
Міжнародні фінансові відносини характеризують грошові потоки між суб'єктами різних країн:
— між підприємствами;
— між урядами країн;
— між підприємствами і урядами;
— між громадянами і урядами.
Взаємовідносини між підприємствами складаються в процесі купівлі-продажу. З одного боку, ці взаємовідносини відображають фінанси суб'єктів господарювання. Однак, оскільки ці суб'єкти належать до різних країн, то дані взаємовідносини відображають рух грошових потоків між країнами. Забезпечення еквівалентності обміну досягається через валютне регулювання — встановлення курсу валют. Відхилення курсу валют від реального співвідношення між даними валютами спричиняє міжнародний перерозподіл фінансових ресурсів. Міжнародна торгівля характеризується торговим балансом кожної країни. При цьому сальдо експортно-імпортних операцій характеризує приплив чи відплив валюти.
Взаємовідносини між урядами різних країн виникають у сфері державного кредиту, коли одна країна виступає позичальником, інша — кредитором. Аналогічний характер мають взаємовідносини з урядом певної країни юридичних і фізичних осіб інших країн. За змістом ці всі відносини належать до державного кредиту, а за напрямом руху коштів —до міжнародних фінансових відносин.
Міжнародні фінанси відображають діяльність міжнародних організацій і фінансових інститутів. Це наднаціональна надбудова, яка характеризується концентрацією фінансових ресурсів у певних узагальнених чи цільових фондах. За своєю організацією міжнародні фінанси досить схожі з державними фінансами, тільки суб'єктом виступає не держава, а міжнародна організація (інститут). Діяльність таких організацій, як і окремої держави, пов'язана з виконанням певних функцій, які визначаються їх статутами. Фінансове забезпечення виконання цих функцій здійснюється через фонди, що створюються даними організаціями. Це можуть бути узагальнені фонди, наприклад бюджет ООН, і цільові — під конкретні заходи і програми.
Міжнародні організації вступають у взаємовідносини з урядами окремих країн з приводу формування бюджету чи інших фондів цих організацій. Отримані кошти використовуються на фінансування Централізованих заходів, проектів і програм цих організацій, на втримання їх апарату та на фінансову допомогу окремим країнам. Таким чином, кожна країна може отримувати кошти від міжнародних організацій як у вигляді прямого фінансування (як правило, тільки в окремих випадках), так і в опосередкованій формі через різні централізовані заходи, проекти і програми, які стосуються даної країни, чи поширюються на неї. Міжнародні фінансові інститути мають взаємовідносини як з урядами, так і з суб'єктами господарювання окремих країн. Взаємовідносини з урядами складаються за двома напрямками. Перший відображає процес формування статутного капіталу за рахунок внесків окремих країн. Другий характеризує кредитні взаємовідносини — надання кредитів урядам та їх погашення і сплату процентів. Взаємовідносини з підприємствами мають двосторонній кредитний характер. Міжнародні фінансові інститути, здійснюючи фінансове забезпечення певних проектів, надають кредити окремим підприємствам, як правило, на конкурсній основі.
Міжнародні фінанси відображають інтеграційні процеси. Централізація певної частини фінансових ресурсів на світовому рівні забезпечує потреби світового господарства. Саме на ці потреби й спрямована діяльність міжнародних організацій та міжнародних фінансових інститутів. Вони фінансують окремі проекти і програми, керуючись інтересами саме світового господарства в цілому, а не окремих країн, якими б важливими вони для цих країн не були. Звісна річ, порівняно з національними фінансовими системами міжнародні фінанси знаходяться тільки на початку свого розвитку. Однак наростання міжнародної економічної інтеграції веде як до посилення ролі діючих організацій та інститутів, так і до створення нових. Це веде до підвищення рівня централізації фінансових ресурсів, збільшення як їх маси, так і обсягів міжнародних фінансових потоків. Врешті-решт, цей інтеграційний процес веде до створення єдиної грошової одиниці, спочатку в рамках регіональних об'єднань, а в перспективі — можливо, і в усьому світі.
12.2. Міжнародні розрахунки та валютне регулювання
Організація міжнародних грошових потоків між суб'єктами господарювання застосовується на встановлених формах розрахунків та системі валютного регулювання. Порядок проведення розрахунків регламентується відповідними міжнародними документами і угодами. Стандартизація документального оформлення розрахунків необхідна для забезпечення відповідних гарантій експортерам та імпортерам на поставку товарів та на їх оплату. Вона встановлює також систему однакового тлумачення прав, зобов'язань і відповідальності сторін.
Основними формами міжнародних розрахунків виступають інкасо та акредитив. Також використовуються банківський переказ та відкритий рахунок. При розрахунках на основі інкасо банк імпортера перераховує кошти на рахунок експортера після передачі імпортеру отриманих від банку експортера документів, передбачених контрактом, тобто застосовується схема: платежі проти документів. Така схема розрахунків досить проста, однак вона не дає достатніх гарантій на оплату товарів і послуг. На відміну від інкасо акредитивна форма передбачає достатні гарантії експортеру за рахунок відкриття акредитива в банку імпортера. Платіж на відкритий рахунок найменш надійна форма. Експортер поставляє товари, імпортер переказує гроші на день платежу. Банківський переказ являє собою доручення одного банку іншому виплатити певну суму отримувачу.
Форми розрахунків у системі міжнародних фінансових відносин характеризують організаційну сторону руху грошових потоків — порядок проведення операцій, їх документальне оформлення, відповідальність сторін і банків та ін. Це дуже важлива сторона, однак вона підпорядкована сутнісній — забезпеченню еквівалентності обміну. Тому серцевиною міжнародних розрахунків, з позицій фінансової теорії, є встановлення курсу валют. Валютний курс відображає ціну грошової одиниці певної країни у валюті інших країн чи міжнародних валютних одиницях. Установлення валютного курсу означає співвідношення цінності грошей різних країн, які виступають інструментом фінансових відносин, в т.ч. і міжнародних. Без такого зіставлення міжнародні фінансові потоки неможливі.
Нині створено досить надійні міжнародні та національні системи валютного регулювання. Вони дозволяють ефективно контролювати валютні курси. Разом з тим, оскільки курс національної валюти відображає стан економіки країни, вони не мають на меті утримання валютного курсу за будь-яку ціну. Навпаки, це не доцільно і небезпечно. Перевага ринкового механізму якраз і полягає в тому, що він дає змогу встановити на певну дату курс валюти, максимально наближений до реального. Це в свою чергу ставить на міцну основу міжнародні фінансові відносини.
2. Соотношения неопределённостей Гейзенберга
3. тема взглядов на мир Б совокупность В совокупность научных результат
4. Механизмы межгруппового восприятия в межэтнических отношениях.html
5. Учебное пособие- Разработка двух уроков по истории Великобритании
6. Вступ Не секрет що звучання системи багато в чому залежить від рівня сигналу на її ділянках
7. Теория власти Макиавелли
8. Тема 8. Инвестиционная безопасность в сиетеме экономической безопасности государства
9. Тема 2 Норми міжнародного права і їхні джерела
10. Языковые особенности речи современных политиков
11. Персональный заслон для спама
12. ПО ТЕМЕ КЛЕТОЧНОЕ ДЫХАНИЕ Клеточное дыхание ~ процесс при котором происходит образование и накопление э
13. Юные исследователи Название
14. Реферат- Завдання та джерела нотаріального процесуального права
15. прибыль. С точки зрения новой экономической науки российского финансового менеджмента стоимость товар
16. Психодиагностическая работа с младшими школьниками
17. Радиоэлектронные системы защиты объектов и информации для студентов дневной формы обучения направл
18. Физическое воспитание ребенка с рождения до трех лет
19. Обеспечение единства экономического пространства на территории Российской Федерации 2
20. тема предназначенная для реализации товаров и услуг коммерческих предприятий потребителю с применением сет.html