Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Теоретична частина
Тема 6 «Аналіз фінансового стану підприємства»
Для виживання підприємства в умовах постійного загострення конкурентної боротьби необхідно вміти реально оцінити фінансовий стан як свого підприємства, так й існуючих потенційних конкурентів.
Фінансовий стан підприємства – це сукупність економічних параметрів, які відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.
Фінансовий стан підприємства характеризує забезпеченість власними оборотними коштами, оптимальне співвідношення запасів товарно-матеріальних цінностей з потребами виробництва, своєчасне проведення розрахункових операцій, платоспроможність.
Для оцінки фінансового стану підприємства найважливішими вважаються показники:
— платоспроможності і ліквідності - характеризують фінансові можливості підприємства щодо погашення заборгованості, покриття підприємством позичкових коштів;
— прибутковості — дають можливість порівняти отриманий прибуток з вкладеним капіталом, тобто міру ефективності авансованого у виробництво і реалізацію капіталу;
— ділової активності — характеризує кругообіг засобів підприємства;
— фінансової стійкості — характеризує співвідношення власних і залучених коштів.
Фінансовий стан підприємства може бути стійким, нестійким, кризовим. Здатність підприємства своєчасно здійснювати платежі, фінансувати свою діяльність на розширеній основі свідчить про стійкий фінансовий стан. Стійкий фінансовий стан підприємства залежить від результатів виробничої, комерційної і фінансової діяльності.
Сучасні управлінці повинні знати зміст таких понять ринкової економіки, як платоспроможність, ліквідність, кредитоспроможність підприємства, поріг рентабельності, запас фінансової стійкості, ефект цінового важеля, леверидж, ступінь фінансового ризику, небезпека банкрутства та і н., а також методику розрахунку показників, що їх характеризують, та їх аналіз.
Першочергові завдання аналізу фінансового стану:
— виявлення забезпеченості підприємства фінансовими ресурсами і перевірка їх цільового використання;
— оцінка ступеня виконання планових фінансових заходів, програм, плану фінансових показників;
— визначення платоспроможності підприємства і ліквідності балансу;
— оцінка дотримання фінансової, розрахункової і кредитної дисципліни;
— оцінка ефективності використання капіталу;
— оцінка оборотності капіталу;
— оцінка ділової активності підприємства;
— своєчасне виявлення і усунення недоліків у фінансовій діяльності, пошук резервів і можливостей економного, раціонального використання фінансових ресурсів та розробка конкретних заходів щодо втілення їх у виробничий процес.
Джерелами інформації для проведення аналізу фінансового стану підприємства є фінансова звітність:
—- Баланс", Ф № 1;
— "Звіт про фінансові результати", Ф № 2;
— "Звіт про рух грошових коштів", Ф № 3;
— "Звіт про власний капітал", Ф№ 4.
Крім фінансової звітності використовується інша інформація, яка доступна тільки персоналу підприємства, зокрема, планово-нормативна (фінансовий план, нормативи), конструкторсько-технологічна інформація, позаоблікова інформація (маркетингові дослідження, закони, інструкції, експертна інформація та ін.) тощо.
Баланс складається із двох рівновеликих частин — активу і пасиву.
Актив — від латинського aktivus – діяльний, діючий.
Пасив — від латинського passwus — пасивний, недіяльний.
В активі балансу відображаються вартість майна і боргових прав; в пасиві — джерела фінансових ресурсів і зобов'язання підприємства по позиках і кредиторській заборгованості.
Кожен із цих засобів і джерел покриття називаються статтею, а близькі за економічним змістом статті об'єднуються у розділи, а всередині їх-у групи.
Уміння читати й аналізувати баланс - означає знати зміст кожної його статті, способи її оцінки та взаємозв'язок з іншими статтями; характер можливих змін кожної статті і вплив їх на фінансовий стан підприємства.
Показники, які містяться в балансі підприємства (Ф № 1), є моментними, тому аналіз лише за даними балансу проводиться за значеннями їх на початок і кінець звітного періоду. Загальний аналіз балансу підприємства включає: — порівняльний аналіз темпів зміни валюти балансу (підсумкове значення активу або пасиву); обсягу реалізації, величини прибутку;
— горизонтальний аналіз балансу;
— вертикальний аналіз балансу.
Горизонтальний аналіз - це порівняння величин окремих статей, розділів і валюти балансу за кілька періодів, на підставі чого визначають напрямки і тенденції змін цих показників (абсолютний приріст, темп зростання, темп приросту). Цей аналіз називають також трендовим.
Вертикальний аналіз дозволяє оцінити якість балансу з точки зору його структури і тенденції її зміни.
Платоспроможність — означає наявність у підприємства грошових коштів та їх еквівалентів, достатніх для своєчасного погашення своїх боргових зобов'язань. Таким чином, основними ознаками платоспроможності є:
— наявність у достатньому обсязі коштів на розрахунковому рахунку;
— відсутність простроченої кредиторської заборгованості.
Аналіз платоспроможності здійснюється шляхом зіставлення наявності І надходження коштів з платежами першої необхідності (податки, розрахунки з органами соціального страхування, пенсійного фонду та інші нарахування, погашення позик, оплата комунальних послуг і послуг сторонніх організацій, оплата праці).
Платоспроможність вимірюється коефіцієнтом платоспроможності, який розраховується як відношення грошових коштів та їх еквівалентів до суми термінових платежів на певну дату або на наступний період.
Якщо коефіцієнт платоспроможності не менше одиниці, то це свідчить про платоспроможність підприємства.
Ліквідність — це здатність оборотних засобів перетворюватися у грошові кошти, які необхідні для нормального функціонування підприємства, тобто можливість реалізувати наявні засоби (активи) для сплати у відповідні терміни своїх першочергових зобов'язань (пасивів), а також непередбачуваних боргів.
Ознакою ліквідності є перевищення оборотних активів (р.260, ф.1) над короткостроковими зобов'язаннями (р.620, ф.1), тобто наявність чистого робочого капіталу (власного оборотного капіталу).
Однією з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства є його фінансова стійкість(стабільність).
Фінансова стійкість — це надійно гарантована платоспроможність, рівновага між власними та залученими засобами, незалежність від випадковостей ринкової кон'юнктури і партнерів, довіра кредиторів і інвесторів та рівень залежності від них, наявність такої величини прибутку, який би забезпечив самофінансування.
Розроблена система показників, які у вітчизняній і світовій практиці використовуються для оцінки фінансової стійкості підприємства. Основними із них є:
— коефіцієнт концентрації власного капіталу(коефіцієнт автономії);
— коефіцієнт фінансової залежності;
— коефіцієнт маневреності власного капіталу;
— коефіцієнт забезпеченості оборотних коштів власними оборотними коштами;
— коефіцієнт співвідношення власного і залученого капіталу (коефіцієнт фінансової стійкості);
— коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу;
— коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами;
— коефіцієнт відношення реальних активів і вартості майна;
— коефіцієнт поточних зобов'язань;
— коефіцієнт довгострокових зобов'язань та ін.