Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

Тема- Політичний та соціально ~ економічний розвиток України в др

Работа добавлена на сайт samzan.net: 2015-07-10

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 19.5.2024

Тема: Політичний та соціально – економічний розвиток України в др. половині XVIIXVIII столітті.

Мета: Дослідити тенденції соціально – економічного та політичного розвитку України в др. половині XVIIXVIII столітті. З’ясувати головні аспекти державотворчої діяльності гетьманів І.Мазепи та П.Орлика. Розкрити імперську політику російського уряду щодо українських земель.

План:

  1.  Українська державність наприкінці XVII – у XVIII столітті. Гетьманство І.Мазепи та П.Орлика.
  2.  Колоніальна політика Російської імперії щодо України у XVIII столітті.
  3.  Правобережна Україна наприкінці XVII – у XVIII столітті.
  4.  Соціально – економічний розвиток наприкінці XVII – у XVIII столітті.
  5.  Культура України.

Головні терміни та поняття теми:

  1.  Протекторат –
  2.  Андрусівське перемир’я (1667 р.) –
  3.  Бахчисарайський мирний договір (1681 р.) –
  4.  "Вічний мир" (1686 р.) –
  5.  "Коломацькі статті" –
  6.  Північна війна –
  7.  Анафема –
  8.  Конституція П.Орлика –
  9.  Самодержавство –
  10.  Автономія –
  11.  Інкорпорація –
  12.  Форсований наступ –
  13.  Малоросійська колегія –
  14.  "Решительные пункты"
  15.  "Правління гетьманського уряду" –
  16.  Слобода –
  17.  Гайдамацький рух –
  18.  Коліївщина –
  19.  Національно – визвольна боротьба –
  20.  Екстенсивний метод ведення господарства –

І міні – модуль

Міжнародні угоди щодо України у XVII столітті

Території, які відійшли до

Андрусівське перемир’я 1667 р. Між Росією та Польщею про припинення війни 1654 – 1667рр. На 13,5 років

Бахчисарайський мирний договір 1681р. Між Росією, Османською імперією та Кримським ханством на 20років

«Вічний мир 1686р.» між Росією та Польщею

Росії

Сіверська земля, Лівобережжя України і Київ.

Запоріжжя під спільною владою Росії та Польщі

Визнання за Росією Лівобережної України, Києва та Запорозької Січі.

Вільне знаходження татарської орди в степах на півдні України.

Підтверджені умови Андрусівського договору, який закріпляв за Росією Лівобережну Укр., Київ з околицями, Запоріжжя.

Польщі

Правобережна Україна

Київщина, Волинь, Галичина.

Османській імперії

_______

Південна Київщина, Брацлавщина, Поділля

Поділля (з 1699р. Відійшло до Польщі).

Держави зобов’язуються не заселяти землі між Бугом і Дністром.

Наслідки

Привело до роз’єднання укр. Земель; викликало незадоволення в Україні, бо порушувало Березневі статті 1654р., створювало союз Росії і Польщі проти Туреччини.

Новий перерозподіл укр. земель посилював позиції Росії і змусив Польщу укласти з нею «Вічний мир».

Росія вступила в антитурецьку коаліцію «Священна ліга». Ускладнення і послаблення націонал.-визвол. Руху в Україні.

Завдання: Визначте на історичній карті українські землі, які увійшли до складу Польщі, Росії та Туреччини.

Отже, останню крапку в процесі поділу укр. Земель у XVII столітті між сусідніми державами було поставлено у 1686р. Під час підписання між Росією та Польщею «Вічного миру». Договір суттєво ускладнив становище лівобережного гетьмана І.Самойловича.

Завдання: Проаналізуйте діяльність гетьмана Самойловича:

1.

2.

3.

4.

Після усунення Самойловича гетьманська булава на Лівобережній Україні у 1687 році дісталася осавулу І.Мазепі (1687 – 1708).

Завдання: Складіть історико – психологічний портрет гетьмана І.Мазепи.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________.

Державотворча діяльність гетьмана І.Мазепи:

  1.  Підписав «Коломацька статті».
  2.  Значну частину власних коштів віддавав на розвиток культури та релігії.
  3.  Головна мета – об’єднання в межах однієї держави всіх укр. Земель.
  4.  Мріяв про створення станової держави західноєвропейського типу.
  5.  Сприяв формуванню аристократичної верхівки укр. Суспільства, тобто перетворення козацької старшини на шляхетську верству.
  6.  Роздавав землі старшині.
  7.  Закріпачив селян (1701 рік).

За часи гетьманування І.Мазепи Україна взяла участь у Північній війні.

Україна у роки Північної війни

Дата

Основні події

1700 р., вересень

Облога російськими військами Нарви. У складі рос. Війська 7 тис. Укр. Козаків.

1702 – 1704 рр.

Визвольний рух на Правобережній Україні проти Польщі під приводом С.Палія, С.Самуся, А.Абазина, З.Іскри.

1704 р.

Похід війська гетьмана І.Мазепи на допомогу союзнику Росії королю Августу ІІ Саксонському. Звільнення козаками Київщини та Волині.

1704 р., вересень

Оборона Львова від шведів російсько – козацькими військами.

1705 р.

Звільнення козацькою армією Мазепи Львова та Замостя.

1707 р.

Таємні договори І.Мазепи з шведським королем Карлом ХІІ. Укладання укр.-швед. Союзу з метою перейти під протекторат Швеції.

1708 р.

За наказом Мазепи страчено В.Кочубея та І.Іскру, які донесли Петру І про таємні переговори гетьмана з Карлом ХІІ.

1708 р., жовтень

Перехід І.Мазепи з п’ятитисячним козацьким військом на бік шведів.

2 .11.1708 рік

Російські війська на чолі з О.Меншиковим взяли штурмом гетьманську столицю Батурін, знищили його захисників.

12 .11.1708 рік

Проголошення православною церквою анафеми гетьману І.Мазепі за «зраду» царю Петру І.

1708 р.

У Глухові проголошується новий гетьман України – І.Скоропадський.

1709р., вересень

Вторгнення Карла ХІІ в Слобідську Україну.

1709р, березень – червень

Оборона Полтави від шведів російськими військами та укр. Козаками.

27.06.1709 рік

Перемога російських військ над шведами під Полтавою.

30.06.1709 рік

Відступ і капітуляція шведської армії. Втеча І.Мазепи і Карла ХІІ до Бендер.

22.08.1709 рік

Смерть гетьмана І.Мазепи.

5.04. 1710 рік

Обрання козаками, які пішли за Мазепою, гетьманом П.Орлика.

23.01.1711 рік

П.Орлик укладає угоду з Кримським ханством про спільну боротьбу проти Росії.

1711р., весна

Похід козаків на чолі з П.Орликом у союзі з татарами на Правобережну Україну.

1711 р.

Заснування запорожцями Олешківської Січі на землі Кримського ханства.

1721 р.

Ніштадтський мирний договір між Росією і Швецією.

Причини поразки гетьмана І.Мазепи:

  1.  Непродумана соціальна політика (відштовхував від себе широкі маси козаків, міщан та селян).
  2.  Релігійний фактор (Польща та Швеція, на які орієнтувався гетьман були католицькими державами).
  3.   
  4.   
  5.   

Завдання: Як Ви гадаєте, чи можна вважати діяльність І.Мазепи зрадою союзу з Росією,зрадою української державності? Власну точку зору обґрунтуйте.

У жовтні 1709 року у селі Варниця неподалік від Бендер помирає гетьман І.Мазепа. Козацька рада у 1710 році обирає гетьманом в еміграції П.Орлика.

Завдання:

  1.  Проаналізуйте текст Конституції П.Орлика.
  2.  Чому, на Вашу думку, О.Оглобін назвав Конституцію "другою поразкою...гетьмана І.Мазепи після Полтавської катастрофи, яка завдала великого удару гетьманській владі"; відомий український історик І.Крип’якевич звинуватив творців Конституції в тому, що вони не "виявили широкого політичного світогляду", а сучасні вчені наголошують, що вона "випередила свій час". А яка Ваша думка?

Угода та Конституція Пилипа Орлика (1710 р.)

...Щоб на Україні була утверджена вічно єдина віра православна східного сповідання під послушенством святішого апостольського трону константинопольського.

...Вітчизна наша щоб у потверджених пактами Річчі Посполитої і Московської держави кордонах, які відійшли по ріку Случ за гетьманства славної пам'яті Богдана Хмельницького, була відступлена, вічно віддана й пактами укріплена від Річчі Посполитої в гетьманську область, щоб не були насильно змінені й порушені її кордони.

...Має ясновельможний гетьман із найяскравішим ханом кримським дбати через послів про відновлення давнього з Кримською державою братерства, військової колегації та потвердження постійної приязні, на яку оглядаючись довколишні держави не наважувалися б бажати уярмлення собі України і її будь-чому присилування.

...При трактуванні найяснішого його милості короля шведського з Московською державою про мир об тім дбати, щоб Дніпро від городків та фортець московських, так і грунти військові було очищено від московської посесії і до первісної області Війська Запорозького повернено.

...Коли деякі Війська Запорозького гетьмани, привласнивши собі неслушно й безправно самодержавну владу, узаконили самовладно таке право: "Так хочу, так повеліваю!" — то через те самодержавство, невластиве гетьманському урядуванню, виросли численні в запорозькому війську незлагоди, розорення прав та вольностей, посполите утяження, легке насильне і купне розкладення урядів військових: генеральної старшини, полковників та значного товариства. Отож ми, генеральна старшина, кошовий отаман і все Військо Запорозьке домовилися і постановили з ясновельможним гетьманом таке право, яке має бути збережено постійно в Запорозькому Війську: щоб у Вітчизні нашій першими радниками була генеральна старшина... За ними за звичайним порядком слідують городові полковники, нехай вони будуть пошановані як публічні радники. Крім того, з кожного полку до загальної Ради мають бути обрані за гетьманською угодою генеральні радники — по одній значній старовинній, добророзумній та заслуженій особі. І з тими всіма генеральними особами, полковниками й генеральними радниками мають радитися ясновельможний гетьман та його наступники про цілісність Вітчизни, її загальне добро і всілякі публічні справи, нічого без їхнього дозволу й поради не зачинаючи приватною своєю владою, не встановлюючи і до завершення не приводячи.

...У гетьманській резиденції тричі на рік має обиратися генеральна Рада: на Різдво, Великдень і Покрову. На ній, окрім названих вище представників, мають бути посли Запорозького Низового війська, тобто Січі.

Між Радами Україною правитиме гетьман з генеральною старшиною. Листи з інших держав гетьман повинен зачитувати старшині, так само й відповіді.

...А коли б щось було б помічено з ясновельможного гетьмана супротивного, негаційного, шкідливого правам та вольностям військовим, тоді ж таки генеральна старшина, полковники й генеральні радники матимуть силу вільними голосами чи то приватно, чи публічно на Раді його вельможності виказати і з'явити про порушення прав та вольностей вітчизняних без найменшого ушкодження високого рейментарського гонору. На такі викази не має ясновельможний гетьман вражатися і чинити помсти, а дбатиме такі недолади справити.

Отже, головними характеристиками змісту Конституції:

  1.  Органічне поєднання традицій та новацій.
  2.  Неподільність укр. земель на Лівобережну та Правобережну України.
  3.  Наголошував на обмеженні влади гетьмана.
  4.  Підвищення ролі військового генерального суду, який позбавляв гетьмана права карати своєю приватною владою.
  5.  Чітке розмежування військового скарбу і особистих фінансів гетьмана.
  6.  Розширення демократичних засад у суспільстві. Створення своєрідного козацького парламенту – Загальної Ради.
  7.  Посилення впливу на внутрішню та зовнішню політику членів Загальної Ради.
  8.  Запорозькій Січі поверталися традиційні вольності і права, гарантувалася гетьманська підтримка.
  9.  Підтверджувалися права та привілеї надані свого часу містам (Магдебурзьке право).
  10.  Обмежувалась соціальна експлуатація. Ревізія захоплених старшиною земель, відміна обтяжливих податків.

Бендерська конституція мала на меті консолідацію українського суспільства, про що свідчать зафіксовані в ній обмеження самовладдя гетьмана, розширення демократичних засад у суспільстві, повернення Запорозькій Січі традиційних прав і вольностей та особливого статусу, підтвердження прав українських міст, обмеження соціальної експлуатації. Єдиний недемократичний пункт цього документа, який стверджував виняткові права православ'я в Україні, також був спрямований на ідею суспільної єдності. Отже, Конституція П. Орлика, створена на основі узагальнення попереднього історичного досвіду, була спробою сформувати надійне соціальне підґрунтя для реалізації національно-державницьких планів.

Отже,_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________.

ІІ міні – модуль

Особливістю перебування Лівобережжя і Слобожанщини у складі Росії в XVIII ст. був тотальний, безперервний, хоча і хвилеподібний наступ самодержавства на права України. Суть цього наступу полягала в намаганні ліквідувати українську автономію та інкорпорувати ці землі до складу імперії. З огляду на це можна констатувати, що офіційна російська політика в українському питанні у цей час пройшла кілька етапів, у межах яких темпи, форми, методи, інтенсивність та результативність імперської експансії були різними, але поступальність цього процесу зберігалася постійно.

І етап (1708—1728) — форсований наступ на українську автономію. Хвиля репресій, розгром Батурина та ліквідація Запорозької Січі були першою реакцією Петра І на перехід І. Мазепи до шведів. Головна мета царського уряду на даном етапі була: посіяти незгоду між полковниками та гетьманом. У 1708 році гетьманом обрано І.Скоропадського (1708-1722). Йому було відмовлено у підтвердженні традиційних прав і вольностей козаків. Розпочинається форсований наступ на укр. автономію:

  1.  Обмеження влади гетьмана і встановлення контролю за нею (гетьманську резиденцію перенесли до Глухова, ближче до російського кордону, а біля гетьмана перебував російський резидент – наглядач).
  2.  Економічні утиски (значна частина укр. товарів дозволили вивозити лише до російських портів, водночас певні товари заборонялось ввозити до України, їх змушували купувати на російських фабриках).
  3.  Експлуатація демографічного потенціалу (1721 р. на будівництво Ладозького каналу було направлено 10 тис. козаків. 30% з них загинуло).
  4.  Культурне обмеження (1720 р. сенатським указом зазначалось: в Україні "книг ніяких, окрім церковних давніх видань, не друкувати", російська мова проголошувалась державною).
  5.  Використання земельних ресурсів – росіяни отримували великі земельні наділи, які не підпорядковувались гетьманові і на яких вводилось кріпацтво).
  6.  У 1722 році було створено Малоросійську колегію, яка контролювала фінанси, стежила за стосунками старшини та козацтва, обмежувала владу гетьмана.

Після ув’язнення гетьмана І.Полуботка (1722-1724), Малоросійська колегія починає контролювати усі укр. державні структури – адміністрацію, судочинство, Генеральну канцелярію.

 ІІ етап (1728 – 1734) – повернення Україні частини її прав та вольностей.

1727 р. – касування діяльності Малоросійської колегії та певне пом’якшення офіційної російської позиції в укр. питанні – обрано нового гетьмана Д.Апостола (1727-1734). Гетьман отримав від царя Петра ІІ "Решительные пункты":

  1.  Гетьман не мав права вести дипломатичні переговори.
  2.  Генеральна старшина та полковники затверджувалися царем.
  3.  Гетьманські фінанси контролювали вже два підскарбія.
  4.  Мито за товари, які ввозилися до України, мало йти у царську казну.

Надані пільги та вольності:

  1.  Обирати гетьмана.
  2.  Гетьманщину перевели із Сенату знову під юрисдикцію Міністерства зовнішніх справ.
  3.  Скорочення російських військ на укр. території.
  4.  Скасовувались податки, встановлені Малоросійською колегією.

Завдання: Чи згодні Ви з думкою О.Бойко, що "...особливістю цього періоду було лише формальне поновлення укр. автономії , фактично ж усе суспільне життя перебувало під контролем російської сторони"?

Досягнення Д.Апостола:

  1.  Ревізія землеволодінь (1729-1730), дала змогу поповнити державний земельний фонд.
  2.  Реформа судочинства.
  3.  Засновано скарбницю і забезпечено перший бюджет Гетьманщини.
  4.  Під владу гетьмана було повернено Київ.
  5.  Помітно зменшилося переселення селян на Правобережну Україну, і навпаки – зріс потік тих, хто повертався на Лівобережну.

ІІІ етап (1734 – 1750) – посилення імперського тиску.

1734 р. – смерть Д.Апостола. Усю повноту влади передано тимчасовому державному органу – "Правління гетьманського уряду", на чолі з О.Шаховським. Характерними рисами даного періоду були: свавільне втручання російських чиновників у всі сфери суспільного життя, русифікація укр. населення , терор "Таємної канцелярії". Ситуацію ускладнила російсько – турецька війна (1735-1739), під час якої загинуло 35 тис. українців і витрачено 1,5 млн. карбованців.

IV етап (1750 – 1764) – тимчасове уповільнення процесу російської експансії.

Відновлено гетьманство – гетьман К.Розумовський.

Завдання:

  1.  Дайте оцінку гетьманству К.Розумовського.
  2.   Чому, на Вашу думку, О.Субтельний писав "...за Розумовського Гетьманщина пережила "золоту осінь" своєї автономії"?

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________.

V етап (1764 – 1783) – остаточна ліквідація української автономії.

1764 р. – уся повнота влади зосереджується в руках ІІ Малоросійської колегії на чолі з П.Румянцевим. Було взято жорсткий курс на централізацію та русифікацію.

1775 р. – знищено Запорізьку Січ.

1781 р. – ліквідовано полкову систему на Гетьманщині, утворено намісництво за російським зразком.

1783 р. – юридично оформлено кріпацтво.

1785 р. – видано "Жалувану грамоту дворянству" – українська знать звільнялася від військової служби та урівнювалась у правах з російським дворянством.

Таким чином, було остаточно ліквідовано українську автономію.

Отже,________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________.

ІІІ міні – модуль

Після падіння влади І.Мазепи та поразки П.Орлика система міжнародних договорів 1711 – 1714 рр. остаточно визнала права Польщі на володіння Правобережжям. Починається активне відновлення польсько – шляхетських порядків на Правобережній Україні, а саме:

  1.  Землі регіону знову були поділені на Брацлавське, Волинське, Київське та Подільське воєводства.
  2.  В межах магнатських володінь створювалися "слободи", у яких на деякий час селяни звільнялися від сплати податків.
  3.   
  4.   

Але важкий соціально – економічний та релігійний гніт викликав значне соціальне напруження, безпосереднім наслідком якої стала Гайдамаччина.

Довідка: "Гайдамак" від турецької "гайда" – гнати, переслідувати, турбувати Гайдамаччина виникла у п.п .XVIII ст. (1714 р. – перша згадка про гайдамаків) на Волині та Західному Поділлі, але з незабаром охопив Київщину та Брацлавщину. У своєму розвитку Гайдамаччина пройшла три хвилі піднесення: 1734-1738., 1750., 1768 рік (Коліївщина).

1734 – 1738 р. – каталізатором став вступ на територію Правобережної України російських військ з гетьманськими полками, які мали на меті допомогти синові польського короля Августа ІІ вступити на престол. На чолі повстанців став сотник Верлан. Виконав свою місію, царські війська були кинуті на придушення гайдамацького руху.

1750 рік – на чолі повстання стали О.Письменний, М.Сухий, П.Таран. Протягом року гайдамакам вдалося контролювати землі Брацлавщини, Київщини, Східного Поділля. Проте до зими 1750 року спільними зусиллями польсько – російських військ визвольний рух було придушено.

1768 – 1769 рр. – Коліївщина (від "кіл", "колоти", "колій"). Епіцентр – Північна Київщина. Приводом до повстання став конфлікт між уніатами (Ф.Володкевич) та православними. Останні були підтримані Катериною ІІ, під тиском якої польський король С.Понятовський підписав трактат про формальне зрівняння в правах з католиками віруючих православної та уніатської церков.

Завдання: Як Ви гадаєте, чому Росія підтримала українців у боротьбі за свої права?

1.

2.

3.

У відповідь польська шляхта створила збройні союзи – конфедерації, і оголосила "хрестовий похід" проти православних під гаслом захисту католицизму, шляхетських прав і звільнення Польщі з – під впливу Росії. Лідером руху стає Барська конфедерація.

У боротьбі із магнатським свавіллям польський король звернувся про допомогу до Росії і , як результат, на Правобережну Україну вступають війська на чолі з М.Кречетниковим. Серед населення поширюються чутки про "Золоту грамоту" Катерини ІІ, в якій вона нібито закликала селян до боротьби з польською шляхтою. Серед видатних діячів Коліїївщини – запорожець М.Залізняк та уманський сотник І.Гонта.

Спільними зусиллями Польщі та Росії повстання було придушено.

Завдання: Чому, на Вашу думку, Росія не підтримала Коліївщину та змінила тактику стосовно гайдамацького руху? Адже, після зближення з Польщею Росія розпочинає в др.п.червня 1768 року каральні акції проти повстанців.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________.

Остаточно Коліївщина була придушена лише навесні 1769 року.

Завдання: Визначтероль Гайдамацького руху у національно – визвольній боротьбі українськог народу.

1.

2.

3.

4.

5.

Наприкінці .XVIII ст сама Польща стає об’єктом зазіхань з боку сусідніх держав.

Безумовно, об'єднання в межах однієї держави більшості українських земель (майже 80%), етнічне возз'єднання лівобережних та правобережних українців, поновлення позицій у суспільстві православної церкви сприяли консолідації української нації. Однак наприкінці XVIII ст. автономії Лівобережжя не існувало, і тому Правобережжя з-під влади одного іноземного уряду потрапило під владу іншого, що не могло забезпечити повноцінний, динамічний розвиток краю.

Отже,_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

IV міні – модуль

Сільське господарство:

У 30 – х роках XVIII ст. більшість укр. земель перебували у власності старшини. У цей час межа між спадковим і ранговим володіннями практично стерлася. Характерною рисою процесу зростання великого землеволодіння було збільшення земельної власності в Україні російських поміщиків.

На Правобережжі особливо швидко зростало магнатське землеволодіння. Користуючись слабкістю королівської влади, магнати не тільки пред’являли права на батьківські землі, а й захоплювали королівські та колишні шляхетські землі. На своїх землях магнати створювали слободи, поселяючись у яких селяни звільнялися від усіляких повинностей на певний час.

Розвиток аграрного сектора визначали низький стан техніки та екстенсивний метод господарювання, але спостерігалися і прогресивні тенденції та процеси:

  1.  підвищення родючості грунтів шляхом підживлення та різних форм сівозміни;
  2.  зростання ролі зернового господарства;
  3.  збільшення асортименту с/г культур (почали садити картоплю, культивувати кукурудзу, розширювати площу під тютюн);
  4.  розширення площ садів, поява нових сортів, застосування щеплення дерев;
  5.  розвиток племінної та селекційної діяльності у тваринництві;
  6.  поглиблення спеціалізації різних регіонів (Лівобережжя та Слобожанщина спеціалізувалися на вирощування жита, Волинь – пшениці, Полісся – льону й коноплі, землі між Дністром і Прутом – тютюну тощо);
  7.  зростання товаризації с/господарства.

Промисловість:

Характерні риси ремісничого виробництва:

  1.  розширення спектра ремісничих спеціальностей (300);
  2.  поглиблення спеціалізації ремесел;
  3.  залучення ремесла до процесу товарно – грошових відносин.

Провідними промислами було млинарство, винокуріння, селітроваріння, чумацтво.

З часом на базі промислів та міського ремесла під впливом кількісних (зростання розмірів виробництва, концентрації більшої кількості працюючих) та якісних (поглиблення поділу праці, поява найманої робочої сили) змін поступово формуються мануфактури (підприємства, на яких відбувалася механізація виробництва).

Торгівля:

Основними місцями, де відбувалися товарно – грошові операції, були ярмарки, базари, торги. На Україні діяло 42 ярмарки, які збиралися кілька разів на рік і приурочувалися до релігійних свят. Торги спеціалізувалися на певному виді товару, на них скуповували товар для оптового продажу на ярмарках.

Кожен з елементів системи внутрішньої торгівлі сприяв господарському піднесенню укр. земель: базари забезпечували економ. зв’язок між містом і селом, торги стимулювали спеціалізацію окремих районів, ярмарки об’єднували економічні регіони України, створюючи передумови для формування національного ринку.

Отже,_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Соціальний розвиток укр. земель у наприкінці XVII – у XVIII столітті

Стан

Права, привілеї та обов’язки

Дворянство та шляхта

Володіли великими земельними наділами, на яких широко використовували працю кріпаків. Приймали участь в управлінні державою.

Козацтво

Обмеження прав рядового козацтва: заборона козакам вільно розпоряджатися землею, примусове використання безплатної козацької праці в старшинських маєтках, заборона козакам торгувати горілкою, насильне переведення їх у посполиті. Становище козацького стану погіршувалось. Крім військової служби, козаки брали участь у всіх війнах Російської імперії, охороняли південні кордони від татар, будували фортеці та канали. Ці обставини вели до прогресуючої деградації козацьких господарств.

Селянство

Дедалі більшого поширення набуває феодальна рента, зокрема відробіткова (5 – і більше днів на тиждень). Водночас зберігалася натуральна і грошова ренти. Логічним фіналом обмеження селянських прав став царський указ 1783 року, який узаконив кріпацтво.

V міні – модуль

Освіта і наука

Мистецтво

Література

Отже, _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________Рефлексія засвоєного матеріалу:

Література:

Бойко О.Д. Історія України: Посібник. – К., 2003

Борисенко В. Курс української історії. – К., 1997

Винокур О., Трубчанінов С. Давня і середньовічна історія України. – К., 1996

Гетьмани України. Історичні портрети.. – К., 1991

Голобуцький В.О. Запорізька Січ в останні часи свого існування. – К., 1961

Грушевський М. Історія України – Руси. В 12 т. Т1. – К., 1991

Історія України в особах IXXVIII ст. – К., 1993

Мазепа – людина і історичний діяч. – К., 1991

Полонська – Василенко Н. Історія України. В 2т. Т 1. – К., 1995

Смолій В.А. Возз’єднання Правобережної України з Росією. – К., 1978

Субтельний О. Україна: історія. – К., 1993




1. Створення і форматування таблиць
2. Анализ линейных электрических цепей с несинусоидальными токами Несинусоидальные токи в линейных эле
3. Психологическая характеристика моральных чувств
4.  Определите проблемы пациента; сформулируйте цели и составьте план сестринского ухода по приоритетной проб
5. Курсовая работа- Кожухотрубный одноходовой теплообменный аппарат с линзовым компенсатором на корпусе
6. Линейный дифференциальный оператор второго порядка Пусть задано дифференциальное выражение дифферен
7. а ~ при выходе на зарубежный рынок мы планируем создать автономное ателье на территории Латвии в Риге
8. Курсовая работа- Состояние и пути совершенствования основных средств
9. Климент Аркадьевич Тимирязев
10. моя жизнь бесконечное движение по кругу Все мы гонимся за счастьем и успехом но иногда эта гонка напомин
11. Управление валютно-финансовыми рисками
12. реферата Реферат в обязательном порядке должен содержать следующие разделы примеры оформления страниц
13. Использование игровых приёмов в коррекции внимания детей младшего школьного возраста с фонетико-фонематическим недоразвитием речи
14. тематичних наук Харків ~ Дисертацією є рукопис
15. Российский государственный профессиональнопедагогический университет Институт социологии и права Ка
16. Лекция 1 Предмет и задачи экологии
17. Основы маркетинга ГОС 2000 Для студентов всех форм обучения специальности 08011165 Маркетинг 061500
18. Демо вариант итоговой контрольной работы для 10 класса по информатике и ИКТ
19. дарвиновская эволюция
20. Четыре провинции Ирландии- Коннахт