Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
20
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА
РОМАНЮК Марія Іванівна
УДК 811. 161. 2’. 2 (043. 3)
СОЦІАЛЬНО ЗУМОВЛЕНІ ІННОВАЦІЇ
В ОНОМАСТИКОНІ ЗАКАРПАТТЯ КІН. ХХ –ПОЧ. ХХІ СТ.
Спеціальність 10. 02. 01 –українська мова
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук
Чернівці-2005
Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано на кафедрі української мови Ужгородського національного університету Міністерства освіти і науки України
Науковий керівник –доктор філологічних наук, професор
Белей Любомир Омелянович,
Ужгородський національний університет,
проректор з навчально-виховної роботи.
Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор
Гудманян Артур Ґрантович,
директор Гуманітарного інституту
Національного авіаційного університету, м.Київ;
кандидат філологічних наук, доцент
Колесник Наталія Степанівна,
Чернівецький національний університет
імені Юрія Федьковича, доцент кафедри
історії та культури української мови.
Провідна установа –кафедра українського та загального
мовознавства Тернопільського
національного педагогічного університету імені В.Гнатюка,
Міністерства освіти і науки України,
м. Тернопіль.
Захист відбудеться 4 листопада 2005 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 76.051.07 у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича за адресою: 58012, м.Чернівці, вул. Коцюбинського, 2, корп.V, Червона зала.
Із дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (58000, м.Чернівці, вул.Лесі Українки, 23)
Автореферат розіслано “” вересня 2005 р.
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат філологічних наук, доцент
|
О.В.Кульбабська |
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність дослідження. Здобуття незалежності та зумовлені цією видатною подією суспільно-політична демократизація, економічна лібералізація життя в Україні кінця ХХ –початку ХХІ ст. справили, окрім іншого, вельми помітний вплив і на лексику сучасної української мови, зокрема на склад новітнього українського ономастикону. Українські ономасти завжди говорили про важливість впливу соціальних чинників на склад, структуру та особливості функціонування національного ономастикону. Так, наприклад, ці проблеми на антропонімійному матеріалі порушують М. Л. Худаш, П. П. Чучка, Л. О. Белей, Р. Й. Керста; на топонімному –Ю. О. Карпенко, В. В. Лобода, Є. С. Отін, К. Й. Галас, О. В. Горпинич, В. П. Шульгач, І. М. Желєзняк, О. П. Карпенко, В. В. Лучик; на зоонімному –М. І. Сюсько; на ергонімному –О. О. Белей, Н. В. Кутуза, С. О. Шестакова та ін. Однак у сучасному українському мовознавстві відсутні дослідження, які комплексно та системно вивчали б соціально зумовлені інновації на всьому українському онімійному просторі, що дозволило б детальніше окреслити не лише склад, структурно-семантичні та функціональні параметри ономастикону певного історичного періоду, а й виявити екстралінгвальні джерела його розвитку, зокрема адекватно оцінити роль соціальних чинників.
Свої переваги, на наше переконання, має вивчення соціально зумовленої трансформації ономастикону певного регіону, адже це дає змогу не лише повніше, вичерпніше описати всі соціально зумовлені оніми-неологізми, а й виявити регіональну специфіку впливу соціальних чинників на склад, структуру та функції місцевого ономастикону. З огляду на сказане, на нашу думку, вивчення соціально вмотивовних інновацій в закарпатоукраїнському ономастиконі кін. ХХ –поч. ХХІ ст. належить до актуальних завдань української мовознавчої науки.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження –один із напрямків наукових студій кафедри української мови Ужгородського національного університету й узгоджується із комплексною темою “Історія української літературної мови та мовознавства на Закарпатті в загальноукраїнському контексті”.
Мета дисертації –вивчення кількісних параметрів та якісних особливостей соціально вмотивованих інновацій у сфері закарпатоукраїнського ономастикону кін. ХХ –поч. ХХІ ст.
Реалізація окресленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
. Зібрати та систематизувати закарпатоукраїнські оніми-неологізми кін. ХХ –поч. ХХІ ст.
. З’ясувати характер впливу церкви, моди, традицій та законодавства на зміни у сфері закарпатоукраїнської онімії.
. Простежити специфіку впливу соціальних чинників на різні субсистеми закарпатоукраїнського ономастикону кін. ХХ –поч. ХХІ ст.
. Окреслити джерельну базу соціально зумовлених закарпатоукраїнських онімів-неологізмів.
. Проаналізувати основні принципи номінації у сфері сучасного українського ономастикону Закарпаття.
. Розробити конкретні пропозиції, спрямовані на підвищення мовної культури новітніх українських власних назв.
Об’єктом дослідження є сучасний закарпатоукраїнський ономастикон.
Предмет дослідження –соціально зумовлені інновації у сфері закарпатоукраїнського ономастикону кін. ХХ –поч. ХХІ ст.
Матеріалом нашого дослідження обрано “Державний реєстр звітних (статистичних) одиниць України” Закарпатського обласного управління статистики, метричні книги Закарпатського обласного відділу рагс, Мукачівської греко-католицької єпархії, телефонні довідники Закарпатської області (1999-2002 рр.), а також закарпатську періодику 1995-2004 рр. Матеріалом дослідження слугували також результати опитування та анкетування українців Закарпаття щодо поширення, мотивів номінації та особливостей функціонування онімів-неологізмів.
Джерельною базою дослідження послужила укладена нами картотека закарпатоукраїнських онімів-неологізмів, яка нараховує близько 5,7 тис. одиниць.
Наукова новизна дисертації полягає в тому, що вперше в українській ономастиці здійснено комплексний аналіз соціально вмотивованих інновацій в українському ономастиконі одного з регіонів України. У науковий обіг уведено і проаналізовано новий онімійний матеріал, ідентифіковано конкретні релевантні соціальні чинники, що спроможні суттєво вплинути на якісний та кількісний склад ономастикону, а також запропоновано окремі рекомендації щодо стандартизації українських онімів-неологізмів.
Методика дослідження. Розгляд матеріалу здійснюється з позиції системного підходу. Основним методом дослідження є описовий, бо лише за допомогою цілісного опису соціально зумовлених інновацій у сфері новітнього закарпатоукраїнського ономастикону можна збагнути специфіку впливу суспільних чинників на склад, структуру та функції онімів-неологізмів. Окрім описового методу, ми використовували прийоми соціолінгвістичного методу (опитування, анкетування, інтерв’ю), а також вдавалися до використання прийомів математичного методу.
Теоретичне значення дисертації полягає в тому, що в ній проаналізовано сутність взаємодії онома і суспільства, а також показано системний характер впливу соціальних чинників та їх специфіку на квантитативні та квалітативні параметри національного ономастикону. Це дозволить краще зрозуміти не лише структуру сучасного українського онімійного простору, а й повніше окреслити екстралінгвальні причини, що сприяють його еволюції.
Практичне значення дослідження. Результати кваліфікаційної роботи можуть бути використані при створенні узагальнюючих праць з української та загальної ономастики, соціолінгвістики, української стилістики та посібників з культури української мови. Зібраний онімійний матеріал може бути використаний для укладання сучасних українських ономастиконів. Запропоновані практичні рекомендації щодо особливостей творення та функціонування українських онімів-неологізмів можуть стати в пригоді працівникам органів державної статистики та рагсу, а також при законодавчому врегулюванні окремих аспектів фукціонування власних назв. Матеріали дисертації можуть використовуватися при підготовці та читанні нормативних курсів “Сучасна українська мова. Лексикологія”, а також низки спецкурсів та спецсемінарів.
Особистий внесок здобувача. Усі результати дослідження соціально зумовлених інновацій в ономастиконі Закарпаття кін. ХХ –поч. ХХІ ст. отримані особисто здобувачем. Праць, написаних у співавторстві, немає.
Апробація дисертації. Результати дослідження обговорено на засіданнях кафедр української мови Ужгородського національного університету (2004, 2005), історії та культури української мови Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (2005) та оприлюднено на 10-ій Всеукраїнській ономастичній конференції “Українська ономастика на порозі ІІІ тисячоліття: стан і перспективи ровитку” (Тернопіль, 2003), Всеукраїнських наукових читаннях, присвячених 80-річчю від дня народження професора В.І.Добоша (Ужгород, 2004), а також на підсумковій науковій конференції професорсько-викладацького складу УжНУ (2004 р.).
Публікації. Основні положення дисертації висвітлено в 5 статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.
Обсяг та структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів (“Сутність взаємовпливів онома і суспільства: питання теорії”, “Соціально зумовлені інновації в закарпатоукраїнській антропогенній онімії”, “Соціально вмотивовані трансформації у сфері закарпатоукраїнської неантропогенної онімії”), висновків, списків умовних скорочень та використаної літератури, що містить 232 позиції, а також додатків: “Законодавчі акти України, що врегульовують творення та функціонування власних назв на території України”та “Індекс закарпатоукраїнських онімів”.
Повний обсяг дисертації –с., із них 180 сторінок основного тексту.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У “Вступі” обґрунтовано актуальність теми, визначено мету і завдання роботи, основні принципи і методи аналізу, охарактеризовано об’єкт, предмет і джерела дисертаційного дослідження, вказано на зв’язок його проблематики з науковими програмами, темами кафедри української мови Ужгородського національного університету, а також розкрито наукову новизну, теоретичне й практичне значення роботи, апробацію її результатів та особистий внесок здобувача.
Перший розділ дисертації –“Сутність взаємовпливів онома і суспільства: питання теорії”. У першому підрозділі розглянуто стан вивчення проблеми впливу суспільства на національний онімікон в українській та слов’янській ономастиці.
У другому підрозділі вивчається специфіка соціально вмотивованих інновацій у різних субсистемах закарпатоукраїнського ономастикону кінця ХХ ст. Як показали наші спостереження, різні онімні субсистеми закарпатського ономастикону по-різному відреагували на суспільну трансформацію 90-х рр. ХХ ст.: одні субсистеми зазнали суттєвого кількісного збільшення, а в інших зміни відбулися на глибинному, якісному рівні –з’явилися помітні інновації на рівні мотивів та принципів номінації, значно розширилася джерельна база тощо. Очевидне кількісне зростання виявили такі субситеми закарпатоукраїнського ономастикону: ергонімія, фірмонімія, віртуальна онімія. Закарпатоукраїнські топонімія, антропонімія, зоонімія та етнонімія зазнали якісних змін, тоді як їх кількісні характеристики суттєво не змінилися.
У третьому підрозділі аналізується мода як соціальний чинник змін у сфері закарпатоукраїнського ономастикону кін. ХХ ст. Протягом досліджуваного періоду в закарпатоукраїнському ономастиконі виразно домінували такі модні тенденції, як вестернізація, дерадянізація та коренізація. Кожна з цих модних тенденцій має загальноукраїнське значення, проте, на нашу думку, можна говорити і про суто закарпатську специфіку їх реалізації. Так, наприклад, дерадянізація закарпатоукраїнського ономастикону, у порівнянні з сусідніми галицькими областями, відбувається набагато повільніше, натомість у закарпатоукраїнському ономастиконі радикалізується тенденція коренізації місцевої онімії.
Законодавство України як фактор соціально вмотивованих змін в ономастиконі Закарпаття кін. 90-х рр. ХХ ст. є об’єктом вивчення у четвертому підрозділі. Тут проаналізовано низку нормативних документів (“Конституція України”, “Сімейний кодекс України”, Закон “Про мови…”, Закон “Про рекламу”, а також окремі укази Президента України та постанови Верховної Ради України), які врегульовують творення та функціонування власних назв на території України.
У другому розділі дисертації –“Соціально зумовлені інновації в закарпатоукраїнській антропогенній онімії” –досліджуються особливості впливу позамовних чинників на ергонімію, віртуальну онімію Закарпаття кін. ХХ ст. Так, наприклад, відчутне кількісне зростання власних назв політико-ідеологічних та громадських інституцій, релігійних об’єднань відбулося завдяки загальній лібералізації українського законодавства у сфері партійного будівництва. Протягом досліджуваного нами періоду в Україні було зареєстровано понад 100 партій, більшість з яких проводили свою діяльність на території Закарпаття, тим самим поповнюючи закарпатоукраїнський ергонімікон. Напр.: Закарпатське обласне товариство української мови ім. Т. Г. Шевченка, Закарпатське крайове товариство “Просвіта”, Закарпатська обласна організація Народного руху України, Закарпатська обласна організація Християнської партії України, Релігійна громада Стеблівської греко-католицької церкви Рождества Пресвятої Богородиці, Релігійне товариство Свідків Єгови, Товариство угорської культури Закарпаття, Ужгородський міський клуб чехів ім. Т.-Ґ. Масарика, Благодійний фонд “Карпатський єврорегіон”, об’єднання громадян “Наше місто”, депутатський клуб “Позиція” тощо.
Демократизація та деполітизація культурного життя суттєво розширили реєстр мотиваційних ознак, представлених серед сучасних ергонімів Закарпаття. До числа мотиваційних інновацій можна зарахувати належність підприємства (ВАТ “Ілона”, ТОВ “Святослав”, МПП “Анничка”, МП “Марина”, “Серж і Марі”), рекламу (“Супер”, “Лідер”, “Еліта”, “Ельдорадо”, “Париж”, “Лас Вегас”), українські національні ідеологеми (“Незалежність”, “Червона калина”, “Красне поле”), асоціації (МП “Панда”, ПП “Романтика”, ТОВ “Гербера”, ТОВ “Комета”, СП “Волошка”, МП “Любисток”, ПП “Скорпіон”).
Раптове кількісне зростання реєстру закарпатоукраїнських ергонімів, що спостерігається впродовж 90-х рр. ХХ ст., вимагало значного розширення джерельної бази української ергонімії. На нашу думку, треба розрізняти словесні та несловесні ергоніми. Несловесні за походженням ергоніми можуть складатися лише з цифр, або інших математичних символів (суто несловесні), або ж із математичних символів та слів (комбіновані). Суто несловесні за походженням ергоніми –це колишні числа у цифровому записі, яким може приписуватися містичне значення чи магічна роль. Напр.: СП “555”, ТОВ “777”, СП “77”, ТОВ “4=4”, клуб “4+4”, СП “1000+1” тощо. До числа комбінованих несловесних ергонімів зараховуємо утворення, в яких несловесні символи несуть певне смислове навантаження або ж мають символічне значення. Напр.: ПП “1000 дрібниць”, МП “2М”, ПП “Авто+”, КПП “Степ 100%”, ПП “5 Фаворит” та ін.
Словесні з походження ергоніми, слідом за О. О. Белеєм, поділяємо на відонімні та відапелятивні. Серед відонімних закарпатоукраїнських ергонімів найпродуктивнішими є відантропонімні та відтопонімні утворення, причому в українській ергонімії радянського періоду відантропонімні ергоніми практично не трапляються. Пор.: ТОВ “Елла”, ПП “Віталіна”, СП “Оксана”, МПП “Роксолана”, СП “Ната-Марі”, ТОВ “Алекс”, ТОВ “Данко”, СП “Фекете”; МПП “Полісся”, ПП “Баварія”, КП “Синевир”, ГО “Гуцульщина”, ПП “Бескид”, ПП “Тячів” тощо. Теоніми, космоніми, власні особові назви літературних персонажів та літературних творів у джерельній базі новітньої закарпатоукраїнської ергонімії представлені лише спорадично. Напр.: СП “Сварог”, ВАТ “Геліос”, МПП “Титан”, ТОВ “Вега”, КП “Меркурій”, МПП “Нікіта”, кафе “Три танкісти” та ін.
Апелятивна складова джерельної бази новітньої української ергонімії детально описана О. Белеєм та С. Шестаковою, проте згадані дослідники не акцентували достатньої уваги на соціальній зумовленості змін. Завдяки відкритості українського суспільства та через активізацію глобалізаційних процесів, упродовж минулого десятиліття джерельну базу сучасної закарпатоукраїнської ергонімії поповнила значна кількість чужомовних апелятивів, як правило, англіцизмів. Пор.: ПП “Севен”, ПП “Петрол”, СП “Тревел”, МПП “Білдінг”, ТОВ “Трейд”, ПП “Секюриті” тощо.
Окрім докорінних суспільно-політичних змін, кінець ХХ ст. приніс і технологічні інновації. Поширення в Україні комп’ютерних технологій суттєво позначилося не лише на матеріальному житті суспільства, а й вплинуло на його духовну культуру, у т. ч. на новітній український ономастикон, який збагатився численними віртуальними онімами. Віртуальні оніми –власні назви осіб-користувачів комп’ютерів, які функціонують у процесі віртуальної комунікації. За нашими спостереженнями в закарпатоукраїнському ономастиконі досліджуваного періоду функціонують два класи віртуальних онімів: логіноніми та віртуальні псевдо. Логінонім –це офіційно зареєстрована інтернетпровайдером віртуальна власна назва користувача комп’ютера. Напр.: mbalog (М. Балог), apekar (А. Пекар), koljad (Микола Дуфинець), afgan (Закарпатська спілка ветеранів Афганістану), lantip (МПП “Лантіп”), iep (Інститут електронної фізики НАН України) тощо. Віртуальні псевдо –це неофіційні власні назви користувачів комп’ютерів, що побутують, як правило, у молодіжному середовищі. Через близькість до молодіжного сленгу віртуальні псевдо відзначаються лаконічністю та іронічно-зневажливою маркованістю. Пор.: opium, matrix, patriot. Віртуальні оніми, з’явившись у закарпатоукраїнському ономастиконі лише в середині 90-х рр. ХХ ст., значно розширили традиційні уявлення про сутність власної назви.
Вивченню соціально зумовлених інновацій в антропонімії, топонімії, урбонімії, зоонімії та етнонімії Закарпаття присвячено третій розділ дисертації –“Соціально зумовлені трансформації у сфері закарпатоукраїнської неантропогенної онімії”. Так, з-поміж різних класів закарпатоукраїнського антропонімікону найсуттєвіших змін зазнала система особових імен. Донедавна суто розмовні іменні варіанти на зразок Блажко, Віталь, Данко, Зореслав, Лесь, Мірко, Радко, Ярко, Анничка, Геленка, Йорданка, Златка, Квітка, Ліля, Марічка, Мирка, Настя, Наталка, Одарка, Олісава, Сандра, Соня, Таня та ін. були зареєстровані у ролі офіційних міськими відділами РАГС в Ужгороді та Мукачеві. Впровадження традиційних українських або загальнослов’янських з походження іменних варіантів у офіційний вжиток серед українців Закарпаття забезпечується чинним українським законодавством. Однак ліберальне українське законодавство, що врегульовує присвоєння особових імен, не лише сприяє утвердженню колоритних традиційних українських чи загальнослов’янських іменних варіантів, а й ніяк не перешкоджає поповненню офіційного закарпатоукраїнського іменника численними чужомовними з походження іменами, фономорфемна структура яких часто суперечить нормам української літературної мови. Пор.: Ален, Альона, Каріна, Крістіна, Марісабель, Ніколєтта, Ніколь, Джулія, Патрисія тощо.
На початку 90-х рр. відбулася цілковита деполітизація закарпатоукраїнського іменника, що проявилася у відмові місцевих мешканців від присвоєння імен, пов’язаних з комуністичним минулим краю. Як свідчать архівні матеріали обласного РАГС, із закарпатоукраїнського іменника зникають імена на зразок Вілен, Вілена, Віліна, Вілора, Леніна, Октябрина, які репрезентують комуністичні ідеологеми. Раптова декомунізація закарпатоукраїнського іменника пояснюється, на нашу думку, непопулярністю серед молоді комуністичних ідей.
Серед соціально зумовлених інновацій у сфері закарпатоукраїнських прізвищ нами відзначено близько 500 випадків зміни прізвищ дорослих чоловіків типу Герзанич на Горват, Галай на Машкаринець, Лазор на Лемко, Лендьєл на Дудла Мулеса на Барна та ін. Хоча у заявах необхідність зміни прізвищ пояснюється по-різному (бажання перейти на прізвище дружини або намір уникнути однакових прізвищ, неблагозвучності та ін.), нам вдалося з’ясувати, що факти заміни прізвищ чоловіків зумовлені, як правило, соціальними чинниками, а саме: до зміни прізвища вдаються заробітчани, які за нелегальну працю або інші правопорушення були депортовані з Чехії, Польщі, Словаччини, Угорщини, Німеччини. Тому такі особи можуть повторно в’їхати на територію держави, звідки їх було депортовано, лише під іншим прізвищем.
У класі прізвиськ протягом досліджуваного періоду нами не відзначено соціально вмотивованих ні кількісних, ні якісних змін: незмінними залишилися основні способи творення прізвиськ, а також мотиви та критерії їх присвоєння. Єдине, на чому все-таки позначились соціальні зміни кін. ХХ ст. –це джерельна база сучасних прізвиськ Закарпаття. Так, на ґрунті апелятивів чужомовного походження у молодіжному середовищі постали прізвиська-неологізми Самміт, Бакс, Пейджер, Модем, Чіп-Карта, Мобіл, Сідіром, Кілер, Кокс, Репер, Рокер, Байкер, Юзер, Курсор, Діллер, Янкі. З чужомовної ономастичної лексики джерельну базу сучасних закарпатоукраїнських прізвиськ, як правило, поповнили імена та прізвища відомих західних співаків, артистів, моделей, кіногероїв та спортсменів тощо. За допомогою трансонімізації постали такі прізвиська Шіфер, Кроуфорд, Джексон, Брітні Спірс, Шварцнегер, Сталоне, Ді Капріо, Копперфільд, Рембо, Термінатор, Корадо, Макдаг, Гаррі Поттер, Рауль, Зідан, Платіні, Шумахер та ін. Прикметно, що серед закарпатоукраїнських прізвиськ, утворених шляхом трансонімізації, нема жодного, яке було б утворено від прізвища західного політика, що, очевидно, засвідчує аполітичність сучасної української молоді.
Спостереження над кількісним та якісним складом закарпатоукраїнської урбонімії пострадянського періоду показує, що урбонімні субсистеми численних населених пунктів Закарпатської області розвивалися за двома моделями: консервативною та революційною. Консервативність розвитку урбоніміконів значної частини населених пунктів Закарпаття проявляється у збереженні численних власних назв вулиць та площ, присвоєних на честь комуністичних діячів, російських воєначальників тощо. Напр.: ім. В. І. Леніна, ім. Ф. Енгельса, ім. П. Морозова, ім. К. Цеткін, ім. І. Арманд, ім. Ф. Дзержинського, ім. М. Кутузова, ім. О. Суворова, ім. О. Невського, ім. В. Чапаєва. Революційна модель розвитку сучасної закарпатської урбонімії проявляється у радикальній декомунізації місцевого урбонімікону та присвоєнні нових власних назв, які відображали б українські національні реалії. Пор.: вул. Карпатської України, просп. ім. О. Кошиця, вул. ім. О. Олеся, ім. М. Аркаса, ім. І. Панькевича та ін. Прикметно, що найактивніше процес українізації місцевої урбонімії відбувся у м. Хуст, тоді як в інших містах Закарпаття українізація урбонімії відбувалась набагато млявіше. В Ужгороді, наприклад, з’явилися лише окремі урбоніми-неологізми, присвоєні на честь діячів всеукраїнського масштабу: вул. ім. О. Довженка, ім. М. Грушевського, ім. Данила Галицького, ім. В. Чорновола.
У закарпатоукраїнській зоонімії найбільше інновацій нами зафіксовано серед міських кличок собак та котів. Так, зооніми-неологізми Апачі, Базука, Білл, Бітнер, Віагра, Ворд, Вудді, Джеррі, Кінг-Конг, Тайсон, Саддам постали внаслідок онімізації або трансонімізації апелятивів та онімів найрізноманітніших лексико-семантичних груп та розрядів. Зоонімікон закарпатського села, у порівнянні з міською зоонімією, зазнав меншого впливу соціальних чинників, що можна пояснити відомою консервативністю поглядів мешканців сіл. Зміни у складі закарпатоукраїнської зоонімії зумовлюються і розширенням кола традиційних домашніх та свійських тварин, завдяки екзотичним гуанам, гадюкам, удавам, павукам. Такі екзотичні тварини, що оселилися в помешканнях заможних закарпатців, мають нетрадиційні клички з оригінальною, як правило, оказіональною мотивацією. Пор.: Білл, Драйв, Тарзан, Боа, Кіллер, Спрут, Тод, Драбадан, Розпальцовщик та ін.
Соціально зумовлені інновації у сфері закарпатоукраїнської етнонімії мають поодинокий характер, однак серед інших соціально зумовлених змін у закарпатоукраїнському ономастиконі вони вирізняються суто політичною мотивацією. Антиукраїнські сили в особі неорусинів, скориставшись неусталеністю української національної свідомості в окремих соціальних груп закарпатців, штучно реанімували етнонім-архаїзм русин, який, на їх думку, слугує достатньою підставою для витворення нового, четвертого східнослов’янського народу.
Сумнівною, на нашу думку, є доцільність запровадження в офіційний вжиток нового для української мови етноніма-неологізма ром, адже традиційне циган прекрасно виконує ідентифікаційну функцію, тоді як етнонім-неологізм ром вступає в омонімічні зв’язки з апелятивом ром –“вид алкогольного напою”, а також з похідними іменними варіантами від офіційного імені Роман. Таким чином, соціально зумовлені інновації у сфері закарпатоукраїнської етнонімії можна кваліфікувати надлишковими.
У “Висновках” узагальнено результати дослідження, з яких найголовнішими є такі:
. Лібералізація суспільно-політичного життя, деідеологізація культурної сфери, надання широкої культурної автономії національним меншинам України, офіційна легалізація приватної власності та законодавче визнання багатоукладності української економіки –ось головні суспільно-політичні чинники, які безпосередньо спричинилися до активних та глибинних змін у сфері новітнього українського ономастикону.
. Наше дослідження показало, що соціально-політичні та економічно-техногенні чинники впродовж 90-х рр. ХХ ст. по-різному впливали на різні субсистеми закарпатоукраїнського ономастикону. Ергоніми, фірмоніми та віртуальні оніми під вливом відомих соціальних чинників засвідчили активне кількісне зростання, ставши найактивнішими або екстенсивними зонами сучасного закарпатоукраїнського ономастикону. Так, лише протягом 2000-2003 рр. кількість закарпатоукраїнських ергонімів щороку зростала на 20-25 %. Окремо треба сказати про віртуальні оніми, які в закарпатоукраїнському ономастиконі з’явилися лише в середині 90-х рр. ХХ ст., а станом на 1 січня 2004 р., за даними одного з найбільших інтернетпровайдерів Закарпаття –ТзОВ Транском, тільки логінонімів було офіційно зареєстровано більше 3 тисяч. Таке ж вражаюче кількісне зростання протягом кін. ХХ –поч. ХХІ ст. виявила низка розрядів ергонімів –власні назви культурно-освітніх об’єднань представників національних меншин України, власні назви доброчинних товариств тощо.
Субсистеми закарпатоукраїнських антропонімів, топонімів в умовах соціально-політичної трансформації українського суспільства кін. ХХ –поч. ХХІ ст. виявили інтенсивну модель розвитку. Суть інтенсивної моделі розвитку названих субсистем закарпатоукраїнського ономастикону полягає не в кількісному їх збільшенні, а (за умови дотримання стабільності кількісних параметрів) в суттєвій зміні, оновленні складу закарпотоукраїнських антропонімікону та топонімікону, завдяки помітному розширенню як їх джерельної бази, так і мотивів та критеріїв номінації.
3. Демократизація та децентралізація суспільного буття в Україні досліджуваного періоду слугувала добрим підґрунтям для актуалізації модних тенденцій у сфері закарпатоукраїнського ономастикону. Вплив моди помітний практично в усіх розрядах онімної лексики. Ми виявили, що визначальними модними тенденціями у сфері закарпатоукраїнської онімії досліджуваного періоду слід кваліфікувати вестернізацію та коренізацію. У більшості випадків онімна мода впливає на кількісний склад певних онімних розрядів, проте нами відзначено випадки (у сфері закарпатоукраїнської антропонімії), коли мода зумовлює зміни якісного характеру –стимулює збільшення частоти вживання двочленних антропонімійних моделей та суттєве зниження тричленних антропонімійних моделей, а також імен по батькові. Так, якщо в 1991 р. в містах Ужгороді та Мукачеві не було офіційно зареєстровано жодного подвійного імені, то в 2002 р. мешканці найбільших міст Закарпаття зареєстрували 21 подвійне ім’я. У метриках греко-католицьких церков Ужгорода проягом 2003 р. зареєстровано 43 подвійних імені.
. Соціальним чинником, який покликаний, окрім іншого, мінімізувати стихійний характер ономастичної моди, виступає українське законодавство, що врегульовує різні аспекти функціонування власних назв в Україні. Протягом досліджуваного періоду було ухвалено більше десяти законодавчих актів та відомчих інструкцій, які покликані врегульовувати як проблеми загальномовного характеру, так і питання, пов’язані з творенням та функціонуванням власних назв. Прикметною рисою мовно-ономастичного законодавства незалежної України є його демократичність та чітка орієнтація на європейські стандарти. Проте у повсякденній мовній практиці ухвалені законодавчі акти, які нами проаналізовано, часто ігноруються, що негативно впливає як на реалізацію статусу української мови як державної, так і на рівень культури української літературної мови.
5. Упродовж 90-х рр. ХХ ст. соціальні фактори зумовили суттєву зміну набору мотивів номінації у сфері закарпатоукраїнської онімії. Демократизація та деполітизація культурного та суспільного життя в Україні демократизували також і процес вибору мотиву присвоєння власної назви. У реєстрі мотиваційних ознак, поширених серед сучасних онімів Закарпаття, представлено як традиційні для радянської онімії мотиви номінації (місце розташування, на честь видатних діячів, на честь рідних (батька, матері, дідуся, бабусі), сфера діяльності підприємства, а також ідеологічно мотивовані оніми), так і мотиваційні інновації (на честь святого, реклама, асоціативні зв’язки, належність підприємства тощо). Прикметно, що наповнення або тлумачення, наприклад, ідеологічно мотивованих онімів –антропонімів, топонімів, урбонімів, ергонімів –за роки незалежності України суттєво змінилося. Важливою інновацією у сфері принципів номінації закарпатоукраїнської онімії треба вважати вплив західних традицій, який є особливо відчутним у найзахіднішій та наймолодшій області України.
. Соціально зумовленою інновацією у сфері джерельної бази закарпатоукраїнського ономастикону кін. ХХ ст. є надзвичайно широке, часто нічим не обмежене її розширення. Прикметно, що розширення джерельної бази сучасної онімії Закарпаття може відбуватися і завдяки невербальним, або нелексичним засобам, тобто лише з допомогою цифр чи інших математичних символів. Напр.: СП “555”, ПП “1+3” тощо.
На жаль, понад 10 % онімів-неологізмів, що постали в закарпатоукраїнському ономастиконі кін. ХХ –поч. ХХІ ст. внаслідок впливу соціальних чинників, не відповідають фономорфемній структурі української літературної мови та чинному українському законодавству у сфері мовного будівництва. Особливо критичний стан з дотриманням норм “Українського правопису” та чинного законодавства України спостерігається серед сучасних закарпатоукраїнських фірмонімів, структура більше 30 % яких суперечить вимогам, що ставляться до сучасної української власної назви. Усі ж сучасні закарпатоукраїнські віртуальні оніми ніяк не вписуються в українське законодавство у сфері мовного будівництва.
Як серед власних назв, так і серед апелятивів, що складають джерельну базу онімів-неологізмів, більше 65 % чужомовних утворень, структура яких часто належно не адаптована до фономорфемної будови сучасної української літературної мови. Таке широке залучення до джерельної бази сучасного закарпатського ономастикону чужомовних лексем дає всі підстави кваліфікувати його або як один із проявів глобалізації власної назви, або ж як наслідок некритичного засвоєння західної маскультури, своєрідну реакцію на десятиліття тоталітаризму та ізоляціонізму. Некритичне, легковажне залучення чужомовних лексем (германських, романських, російських) до джерельної бази сучасної української ергонімії вкрай негативно позначається на культурі української власної назви. Тому негативні аспекти модного осучаснення ономастикону українців мають отримати адекватну оцінку в українському суспільстві.
. Трансформаційні соціально вмотивовані процеси у сфері закарпатоукраїнської топонімії відзначаються певною регіональною своєрідністю. Так, наприклад, у порівнянні із Закарпаттям, трансформація урбонімії в сусідній Галичині завершилася протягом перших років незалежності України, а в Закарпатській області вона триває досі. З іншого боку, наші спостереження виявили, що активність трансформаційних процесів у сфері топонімії безпосередньо залежить від величини населеного пункту: в місті Ужгороді та районних центрах Закарпатської області протягом 90-х рр. ХХ ст. місцеві урбонімікони оновилися на 35-40 %, тоді як у селах власні назви вулиць залишилися, по суті, без змін. Наше дослідження показало, що суспільно зумовлені інновації у сфері сучасної топонімії Закарпатської області ініціюються, як правило, окремими особами чи культурно-політичними об’єднаннями, які далеко не завжди віддзеркалюють погляди місцевого населення. Негативний вплив на трансформаційні процеси у сфері сучасної закарпатоукраїнської топонімії справляє відсутність всеукраїнських законодавчих актів та відповідних інструкцій, які покликані врегульовувати принципи творення та функціонування українських власних географічних назв.
Демократизація суспільства, забезпечення національним меншинам України реальних прав та свобод у розвитку рідної мови та культури послужило благодатним підґрунтям для змін у сфері закарпатської топонімії кін. 90-х рр. ХХ ст., що проявило себе передусім у перейменуванні 50 населених пунктів, у т. ч. 24 у Берегівському, 13 в Ужгородському, 12 у Виноградівському, 6 у Мукачівському та 1 в Тячівському районах, що загалом відповідає демографічній ситуації у конкретних населених пунктах. На жаль, ініціатори перейменувань не завжди докладали належних зусиль, щоб топоніми-неологізми відповідали найзагальнішим правилам української літературної мови та принципам її правопису. Негайного усунення вимагає також зафіксована нами у ряді топографічних видань варіантність офіційних власних назв населених пунктів.
Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях:
АНОТАЦІЯ
Романюк М. І. Соціально зумовлені інновації в ономастиконі Закарпаття кін. ХХ –поч. ХХІ ст. –Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 –українська мова. –Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. –Чернівці, 2005.
Дисертацію присвячено вивченню суспільно вмотивованих змін у закарпатоукраїнському ономастиконі кін. ХХ –поч. ХХІ ст. Джерельною базою дослідження послужили близько 5 700 власних назв різних видів, які авторка зібрала власноруч. У дисертації проаналізовано основні принципи номінації у сфері сучасного українського ономастикону Закарпаття, а також з’ясовано характер впливу церкви, моди, традицій та законодавства на зміни у сфері закарпатоукраїнської онімії.
Комплексний аналіз соціально вмотивованих інновацій у закарпатоукраїнському ономастиконі кін. ХХ –поч. ХХІ ст. виявив як загальноукраїнські тенденції, так і специфічні, суто закарпатські.
Ключові слова: ономастикон, ергонім, віртуальна онімія, антропонім, топонім, урбонім, зоонім, критерії номінації.
АННОТАЦИЯ
Романюк М. И. Социально обусловленные инновации в ономастиконе Закарпатья кон. ХХ –нач. ХХІ ст. –Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 –украинский язык. –Черновицкий национальный университет имени Юрия Федьковича. –Черновцы, 2005.
В работе исследуются социально обусловленные инновации в закарпатоукраинском ономастиконе кон. ХХ –нач. ХХІ вв. Диссертационное исследование выполнено на базе 5 700 собственных названий, лично собраных автором. В диссертации проанализированы основные принципы номинации в области социально обусловленных инноваций современного украинского ономастикона Закарпатья, а также изучен характер влияния церкви, моды, традиций и законодательства на изменения на различных субсистем закарпатоукраинского ономастикона.
Ключевые слова: ономастикон, эргоним, виртуальная онимия, антропоним, топоним, урбоним, зооним, критерии номинации.
Summary
Romanyuk M. I. Socially caused innovations in onomasticon of Transcarpathia of the end of ХХ –beginning ХХІ ctr. –Manuscript.
Thesis for Candidate Degree in Philology, Speciality 10.02.01 –the Ukrainian language. –Chernivtsi Fedkovych National University. –Chernivtsi, 2005.
The thesis is devoted to the investigation of socially motivated changes in the Transcarpathian(Ukraine) onomasticon of the end of ХХ – beginning ХХІ ctr. Material for the research is near 5 700 proper names of different kinds, which were gathred by the author herself. Material was gathered by author during 2000-2004 years in the Transcarpathia. In the thesis author analyses the main principles of nomination in the modern Ukrainian onomasticon of Transcarpathia. Also impact of church, fashion, traditions, and law on the changes in Transcarpathian onymy is explored. This research proofs that liberalisation of political life, deideologisation of cultural sphere, vast cultural autonomy of national minorities of Ukraine, oficial legalisation of private property, and legislative definition of different kinds of the Ukrainian economy are the main socio-political reasons for active and cardinal changes in the modern Ukrainian onomasticon.
The socio-political and the economy-technical reasons during 90’s of ХХ ctr. had different influences on the subsystems of the Transcarpathian onomasticon. Ergonyms, company names, and virtual onyms under influence of this social factors made vast extension in number, which gave it primal position in activity of the modern Transcarpathian onomasticon. Subsystems of the Transcarpathian antroponyms, toponyms according to the socio-political transformation of the Ukrainian society in the end of ХХ – beginning ХХІ ctr. showed intensive model of development, which wasn’t quantitive but qualitative due to the extension of origin base, motifs and criteria of nomination (quantitive parameters are stable).
In the thesis we can find analysis of virtual onymy (origin functions, way of using, concordance to Ukrainian language and Ukrainian law) which is new in Ukranian onomastics.
Exploration of socially caused ionnovations in the sphere of Transcarpathian onomasticon showed that the most conservative type of proper names is zoonyms. In the cities of Transcarpathia changes of zoonymicon are significant, but in the villages we have no changes in the sphere of proper names of animals.
Etnonymy of modern Transcarpathia has changed just because of political reasons. Socially caused innovations in the sphere of Transcarpathian etnonymy have superfluous cheracter.
Definitive and fashionable tendencies in the sphere of the Transcarpathian onymy of the explored period are westernisation and orientation on the local traditions. The social factor which regulates onomastic fashion and puts different rules on it is the Ukrainian law .
Complex analysis of socially motivated innovations in the Transcarpathian onomasticon of the end of ХХ –beginning ХХІ ctr. showes not only panto-Ukrainian tendencies but also specific characteristic only for Transcarpathia too.
Thesis has two appendixes. “Law of Ukraine which regulates creation and functioning of proper names in Ukraine” and ”Index of Transcarpathian onyms”.
Key words: onomasticon, ergonym, virtual onymy, antroponym, toponym, urbonym, zoonym, criteria of nomination.