Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
СІЛЕЦЬКИЙ ВІКТОР ПЕТРОВИЧ
УДК 633.114; 631 (833)
ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ ЗА ЯРИМИ КАПУСТЯНИМИ КУЛЬТУРАМИ НА ЗРОШУВАНИХ ЗЕМЛЯХ ПІВДНЯ УКРАЇНИ
06.01.02 - сільськогосподарські меліорації
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
Херсон - 2002
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Херсонському державному аграрному університеті,
Міністерство аграрної політики України, (1998-2001рр.).
Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН, Заслужений працівник вищої школи України
УШКАРЕНКО ВІКТОР ОЛЕКСАНДРОВИЧ,
Херсонський державний аграрний університет, ректор
Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор,
ЛИМАР АНАТОЛІЙ ОСТАПОВИЧ, Інститут південного овочівництва і баштанництва УААН; директор;
кандидат сільськогосподарських наук, доцент
ВОЛЧО ДМИТРО ДМИТРОВИЧ, Миколаївський державний аграрний університет, доцент кафедри землеробства
Провідна установа: Інститут землеробства південного регіону УААН,
відділ землеробства, м.Херсон
Захист відбудеться "24" січня 2003 р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 67.830.01 у Херсонському державному аграрному університеті за адресою: 73006, м.Херсон, вул.Р.Люксембург, 23
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці університету за адресою: 73006, м.Херсон, вул.Р.Люксембург, 23, ХДАУ.
Автореферат розіслано "23" грудня 2002р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,
кандидат сільськогосподарських наук, доцент В.В.Базалій
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Виробництво зерна є одним з найважливіших питань економічного відродження України. У вирішенні цього завдання великого значення набувають добрива. В умовах зрошення на їхню частку припадає близько 70% можливого підвищення врожаю культури. Як відомо, ефективність використання добрив під озиму пшеницю суттєво залежить від попередника. Однак даних про вплив мінеральних добрив, внесених під зрошувану озиму пшеницю, що висівається після капустяних культур, у літературі ми не зустрічали. Відомо, що капустяні культури поліпшують фітосанітарний стан ґрунту; при використанні олії з їхнього насіння як біопалива в шість разів, порівняно з дизельним паливом, зменшується забруднення атмосфери СО2. Ось чому посіви капустяних культур на півдні України набувають усе більшого поширення.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Експериментальні дослідження дисертаційної роботи були складовою частиною тематичного плану НДР Херсонського державного аграрного університету і виконувалися за темою № 10-02, де автор був безпосереднім виконавцем досліджень як аспірант.
Мета і задачі дослідження. Основна мета дисертаційної роботи - дати порівняльну оцінку різноудобреним капустяним культурам, що виступають попередниками зрошуваної озимої пшениці при збиранні їх на зелену масу, зелене добриво і насіння. У зв'язку з цим необхідно було вирішити такі задачі:
- визначити фізичні властивості ґрунту і його водопроникність після різних капустяних культур у посівах озимої пшениці;
- визначити вміст рухомих елементів живлення перед посівом озимої пшениці після капустяних культур при збиранні їх на зелену масу, зелене добриво і насіння;
- визначити сумарне водоспоживання, коефіцієнт водоспоживання і окупність 1 м3 поливної води врожаєм зеленої маси та насінням капустяних культур при внесенні мінеральних добрив;
- з'ясувати рівень урожаю зеленої маси і насіння, що формують капустяні культури при внесенні мінеральних добрив, і дати йому біоенергетичну оцінку;
- визначити кращу капустяну культуру як попередника озимої пшениці й встановити для неї оптимальну дозу добрива, що забезпечує одержання високого врожаю озимої пшениці високої якості;
- встановити сумарну економічну ефективність вирощування озимої пшениці та її попередника.
Об'єкт досліджень: дія капустяних культур на водно-фізичні властивості та агрохімічні показники родючості ґрунту і врожай наступної культури озимої пшениці.
Предмет досліджень: темно-каштановий ґрунт, дози мінеральних добрив, озима пшениця, рижій, гірчиця сарептська, ріпак ярий, редька олійна, енергетичні та економічні параметри вирощування озимої пшениці за капустяними попередниками.
Методи досліджень: польовий короткотривалий багатофакторний дослід, лабораторні методи - за загальноприйнятими в землеробстві методиками.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в умовах зрошення на темно-каштанових ґрунтах виявлена найбільш ефективна капустяна культура як попередник озимої пшениці і встановлена норма мінерального добрива, що забезпечує одержання високого врожаю зерна.
Практичне значення одержаних результатів. Впровадження у виробництво ріпаку ярого, що збирається на насіння, в якості попередника озимої пшениці дозволить одержувати врожай її зерна близько 70 ц/га і досягати сумарного економічного ефекту вирощування озимої пшениці та ріпаку ярого в розмірі 2482 грн/га.
Результати досліджень були впроваджені в господарствах Херсонської області на площі 270 га, ЗАТ ім. Шевченка Генічеського району та дослідному господарстві " Асканійське" Каховського району.
Особистий внесок здобувача. Дисертант самостійно закладав польові досліди, проводив спостереження і дослідження, виконав узагальнення експериментального матеріалу, визначив економічну та біоенергетичну ефективність досліджуваних агроприйомів. Основні положення дисертації науково обґрунтовані і розроблені особисто автором.
Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідалися на науковій конференції, присвяченій Дню агрономічного факультету Херсонського державного аграрного університету (22 листопада 2001 року), ХІY міжнародній науковій конференції "Экологические основы онтогенеза природных и культурных сообществ Евразии", (20-23 июня 2002г., г.Херсон), а також науково-практичній конференції "Ефективне використання зрошуваних земель" (25 січня 2002 р., м.Херсон).
Публікації. За результатами дослідження опубліковано п'ять друкованих праць, у т.ч. фахових виданнях - чотири. У спільних публікаціях частка наукового матеріалу автора складає 75-80%.
Структура дисертації. Робота складається зі вступу, 5-и розділів, висновків, списку використаних джерел (220 найменувань, у т.ч. 8 іноземних) та 16 додатків. Основний зміст дисертації викладено на 176 сторінках, текст містить 44 таблиці, 14 рисунків.
Основний зміст роботи
У першому розділі "Огляд літературних джерел з досліджуваних питань" наведені біологічні особливості і господарське значення капустяних культур, проаналізовано стан вивченості впливу добрив на їх продуктивність. Дано характеристику капустяним культурам при використанні їх попередниками озимої пшениці.
У другому розділі "Умови проведення дослідів та методика досліджень" подається характеристика ґрунтових та погодних умов, методика проведення польових та лабораторних досліджень і агротехніка вирощування культур.
Дослідження проводили протягом 1998-2001 рр. на полях агрофірми радгоспу "Білозерський" Білозерського району Херсонської області, що розташована в зоні Інгулецької зрошувальної системи.
Ґрунт дослідного поля - темно-каштановий слабкосолонцюватий середньосуглинковий з вмістом гумусу в орному шарі 2,3 %, загального азоту - 0,24, фосфору - 0,21, калію - 2,6 %.
Погодні умови в роки досліджень були неоднаковими. У 1998 році випало опадів 586,6 мм, а в 1999-2001 рр. у межах 469-488 при середньобагаторічній величині 400мм. Посушливі погодні умови в період підготовки ґрунту і посіву озимої пшениці склалися лише в 1998 році.
Дослідження проводили в багатофакторному досліді. Перший фактор - попередники - капустяні культури - рижій, гірчиця сарептська, ріпак ярий, редька олійна; другий - використання цих культур на зелену масу, зелене добриво, насіння; третій - фон живлення попередника - 1) без добрив, 2) N60 Р45 і 3) N120 P90, і озимої пшениці - 1) без добрив і 2) N90.
Посівна ділянка для вирощування капустяних культур - 1500 м2, озимої пшениці - 500, облікова 160 м2, повторність - чотирьохразова. В якості мінеральних добрив використовували аміачну селітру і гранульований суперфосфат. Капустяні культури на зелену масу збирали на початку цвітіння. У дослідженнях використовували сорт озимої пшениці Альбатрос одеський. Поливи проводили дощувальною машиною ДДА-100МА при зниженні вологості активного шару ґрунту до 75-80 % найменшої вологоємкості.
Для виконання завдань, передбачених програмою, у дослідах визначали:
вологість ґрунту (термостатно ваговим методом);
вміст нітратів у ґрунті (за Грандваль-Ляжем);
рухомого фосфору (за Мачигіним);
обмінного калію - на полуменевому фотометрі;
щільність зложення ґрунту (за методом З.А.Качинського);
водопроникність ґрунту - методом малих заливних ділянок (за С.І.Долговим);
сумарне водоспоживання культур - методом водного балансу (Роде О.О. та ін., 1977);
біологічну активність ґрунту - за інтенсивністю розкладання лляного полотна (за В.І.Штатновим);
у надземній масі рослин визначали: після мокрого озоління (за Гінзбургом) вміст загального азоту (за К'єльдалем), фосфору (за Деніже в модифікації ЦІНАО з застосуванням аскорбінової кислоти), а калію - на полуменевому фотометрі;
технологічні і хлібопекарські якості зерна озимої пшениці - за загальноприйнятими методиками та ДОСТами;
математичну обробку врожаю - методом дисперсійного аналізу (В.О.Ушкаренко, 2001).
У третьому розділі "Водно-фізичні властивості, біологічна активність і поживний режим ґрунту" представлені результати впливу капустяних культур на властивості ґрунту. Відповідно до одержаних даних, капустяні культури при вирощуванні їх на зелену масу, зелене добриво і насіння перед посівом озимої пшениці забезпечили задовільну щільність і шпаруватість.
Швидкість поглинання води (2,88 мм/хв) та кількість поглиненої води ґрунтом (1730 м3/га) після посіву озимої пшениці найбільшою була при вирощуванні редьки олійної на насіння. Така ж закономірність за цими показниками спостерігалась і перед першим поливом культури.
Установлено, що в посівах озимої пшениці за редькою олійною при використанні її на зелене добриво виділялась найбільша кількість СО2. За цим попередником на даному фоні і розклад лляного полотна був максимальним і становив на 30-ий день визначення 78,9%.
Вміст нітратів в 0-50 см шарі ґрунту перед посівом озимої пшениці залежав і від попередника, і від його використання. Максимальним він був при збиранні капустяних культур на зелену масу, а мінімальним - на зелене добриво. Аналогічно нітратам змінюється і вміст рухомого фосфору в ґрунті неудобреного фону. Кількість обмінного калію в орному шарі також була мінімальною при вирощуванні капустяних культур на зелене добриво.
У четвертому розділі "Капустяні культури як попередники озимої пшениці" відмічається, що згідно з одержаними нами даними, суха маса коренів в 0-20 см шарі ґрунту як на неудобреному, так і удобреному фонах найбільшою була у ріпаку ярого. При внесенні N120P90 вона збільшилась на 13,2%. Маса коренів із залишками стерні і загальна маса органічної речовини (маса коренів із залишками стерні + надземна маса врожаю), яка надходить у ґрунт при вирощуванні капустяних культур, була максимальною при вирощуванні ріпаку ярого (табл.1).
Таблиця 1
Надходження в ґрунт сухої органічної речовини з надземною масою, післяжнивними і кореневими залишками, ц/га
Вирощувана культура Фон живлення Роки досліджень Середнє Припадає на частку стерня + корені, %
1998 1999 2000
Стерня + корені
Рижій Без добрив 25,2 25,8 25,5 25,5 -
N60P45 33,1 34,6 33,3 33,7
N120P90 38,5 38,3 39,4 38,4
Гірчиця сарептська Без добрив 43,3 38,3 38,4 38,4 -
N60P45 51,8 45,3 45,0 44,5 -
N120P90 54,0 55,6 53,5 54,4 -
Ріпак ярий Без добрив 48,6 50,8 49,8 49,7 -
N60P45 57,8 57,0 56,1 57,0 -
N120P90 61,9 59,9 59,9 60,6 -
Редька олійна Без добрив 44,0 43,9 42,8 43,6 -
N60P45 56,3 53,2 52,0 53,8 -
N120P90 63,1 59,4 58,4 60,3 -
Надземна маса, стерня, корені
Рижій Без добрив 44,8 50,0 47,4 47,4 53,8
N60P45 77,2 88,6 78,8 81,5 41,3
N120P90 90,6 88,7 89,9 89,7 42,8
Гірчиця сарептська Без добрив 72,4 87,3 85,3 81,7 54,5
N60P45 115,4 121,4 111,7 116,2 44,7
N120P90 110,6 122,8 106,6 113,3 48,0
Ріпак ярий Без добрив 82,1 98,4 91,2 90,6 54,8
N60P45 131,2 126,2 118,3 125,2 45,5
N120P90 141,6 126,1 126,5 131,4 46,1
Редька олійна Без добрив 78,9 72,8 72,7 76,6 56,9
N60P45 119,8 104,4 98,4 107,5 50,0
N120P90 133,4 115,1 109,8 119,5 50,5
Нами встановлено, що максимальний урожай зеленої маси забезпечує редька олійна, сухої речовини - ріпак ярий (табл.2). Мінеральні добрива (N120P90) збільшують, порівняно з неудобреним контролем врожай зеленої маси рижію в 2,3 рази, гірчиці сарептської на 53,7%, ріпаку ярого - на 69,9%, редьки олійної - на 77,3%, а сухої речовини, відповідно, 2,3; 56,5% 73,8 і 79,1%.
Окупність 1 кг д.р.мінерального добрива врожаєм зеленої маси була найбільш високою у редьки олійної і становила при внесенні N60P45 - 139кг, а у інших капустяних культур вона коливалась у межах 90,5-111,4кг. При підвищенні дози добрива окупність зменшувалась.
Таблиця 2
Вплив мінеральних добрив на врожайність капустяних культур, ц/га
Вирощувана культура Фон живлення Урожайність зеленої маси, роки Середня врожайність
1998 1999 2000 зеленої маси сухої речовини
Рижій Без добрив 96 118 107 107 21,9
N60P45 186 228 192 202 47,9
N120P90 254 246 251 250 51,2
Гірчиця сарептська Без добрив 137 208 190 178 37,7
N60P45 279 302 265 282 64,3
N120P90 311 369 292 324 59,0
Ріпак ярий Без добрив 177 252 219 216 40,8
N60P45 360 334 305 333 67,9
N120P90 445 370 372 396 70,9
Редька олійна Без добрив 256 252 220 243 33,0
N60P45 460 371 336 389 40,3
N120P90 533 422 390 448 59,1
НІР05, ц/га:
для культури 30,7 21,8 18,5
для фону живлення 26,6 19,0 16,0
для взаємодії факторів 53,1 37,9 32,0
Встановлено, що найбільш раціонально використовує елементи живлення на формування врожаю серед капустяних культур редька олійна. Витрати на одну тонну зеленої маси у неї на фоні N60P45 - становлять: N - 2,2, Р2О5 - 1,1, К2О - 1,0кг.
Максимальний урожай насіння як на неудобреному, так і удобреному фонах, забезпечує ріпак ярий (табл.3). До того ж він найбільшою мірою реагує на внесення добрив. Ріпак ярий забезпечує і максимальну окупність мінеральних добрив урожаєм насіння.
Таблиця 3
Урожайність насіння капустяних культур залежно від добрив, ц/га
Вирощувана культура Фон живлення Урожайність, роки Прибавка
1998 1999 2000 середня ц/га %
Рижій Без добрив 8,0 8,5 7,6 8,0 - -
N60P45 10,4 11,2 9,9 10,5 2,5 31,2
N120P90 13,1 13,7 12,4 13,1 5,1 63,8
Гірчиця сарептська Без добрив 13,5 14,4 12,9 13,6 - -
N60P45 17,8 18,8 17,2 17,9 4,3 31,6
N120P90 18,9 20,7 17,9 19,2 5,6 41,2
Ріпак ярий Без добрив 15,8 16,8 15,1 15,9 - -
N60P45 21,3 22,4 20,5 21,4 5,5 34,6
N120P90 25,4 26,7 22,7 24,9 9,0 56,6
Редька олійна Без добрив 14,2 15,0 13,8 14,3 - -
N60P45 19,6 20,6 18,2 19,5 5,2 36,4
N120P90 21,4 23,3 21,0 21,9 7,6 53,1
НІР05, ц/га
для культури 0,57 0,81 0,56
для фону живлення 0,50 0,70 0,48
для взаємодії факторів 0,99 1,41 0,96
Сумарне водоспоживання при вирощуванні капустяних культур на зелену масу було найбільшим у редьки олійної. Мінеральні добрива підвищують цей показник. На фоні N120P90 сумарне водоспоживання було більшим, порівняно з неудобреним контролем, у рижію на 29,5%, гірчиці сарептської - на 20,7%, ріпаку ярого - на 8,9% і редьки олійної - на 20,2%.
Відповідно з розрахунком водного балансу, на частку зрошення в сумарному водоспоживанні капустяних культур при вирощуванні їх на зелену масу на неудобреному фоні припадала максимальна кількість - 49,9-54,6%, а на удобреному N60Р45 - 46,0-48,8%. При підвищенні дози мінерального добрива цей показник зменшувався. Друге місце за значенням у водному балансі на удобреному фоні припадає на ґрунтову вологу, а на неудобреному - на продуктивні опади.
При вирощуванні капустяних культур на насіння (як і на зелену масу) на частку зрошення припадає максимальна кількість від сумарного водоспоживання. При цьому на частку ґрунтової вологи в розрізі капустяних культур на фоні N60Р45 припадає 31,0-33,9, а продуктивних опадів - 29,7-31,0%.
Коефіцієнт водоспоживання на формування одиниці врожаю зеленої маси був мінімальним у редьки олійної та ріпаку ярого, а насіння - ріпаку ярого. При внесенні добрив, порівняно з неудобреним контролем, цей показник зменшувався на фоні N60Р45 та N120Р90, відповідно, в межах 31,0-38,9 і 33,6-44,5%. Окупність 1м3 зрошувальної води прибавкою врожаю зеленої маси найбільш висока - 19,6 кг - у редьки олійної, а урожаєм насіння - у ріпаку ярого - 0,75кг.
У п'ятому розділі "Ефективність вирощування озимої пшениці в зв'язку з досліджуваними факторами" представлені дані сумарного водоспоживання у озимої пшениці, що висівається після гірчиці сарептської, ріпаку ярого та редьки олійної, на неудобреному фоні воно було найбільшим при використанні їх на зелене добриво і коливалось у межах 4704-4773 м3/га. Коефіцієнт же водоспоживання у неї, навпаки, на фоні заорювання зеленого добрива був мінімальним, а найбільшим - при вирощуванні озимої пшениці після капустяних культур на насіння. Застосування мінеральних добрив зменшує цей показник, порівняно з неудобреним контролем, на 30,7-37,7%.
Дослідження показали (табл.4), що озима пшениця при посіві її після капустяних культур, що збирають на зелену масу, зелене добриво і насіння, забезпечує формування найбільш високого врожаю зерна як при прямій дії мінеральних добрив, так і післядії за редькою олійною. Причому, чим вища доза мінеральних добрив, внесених під попередник озимої пшениці, тим суттєвіше підвищується її врожай від застосування однієї і тієї ж кількості азоту безпосередньо під озиму пшеницю. Слід відзначити, що максимальний врожай вона забезпечує при посіві за капустяними попередниками, зібраними на зелене добриво.
Результати регресійного аналізу дослідних даних вказують на тісний зв'язок урожаю зерна озимої пшениці від факторів, що його забезпечують. Так, тіснота зв'язку вирощуваних капустяних культур з дозами мінеральних добрив під попередник і вирощувану культуру, а також опадами за період вегетації з врожаєм пшениці, виходячи з величини коефіцієнта кореляції, була високою - у межах 0,954-0,966. Найбільший парний коефіцієнт забезпечують азотні добрива, внесені під озиму пшеницю.
Таблиця 4
Урожайність зерна озимої пшениці залежно від досліджуваних
факторів, ц/га. Середнє за 1999-2001рр.
Фон живлення Збирання попередника оз.пшениці на (В)
попередника (С) озимої пшениці (Д) зелену масу зелене добриво насіння
Рижій (А)
Без добрив N60P45 N120P90 Без добрив Без добрив Без добрив 44,6 48,7 52,9 48,1 52,9 57,0 39,6 45,5 49,0
Без добрив N60P45 N120P90 N90 N90 N90 57,1 61,2 63,2 62,9 64,8 67,4 55,2 56,9 59,8
Гірчиця сарептська (А)
Без добрив N60P45 N120P90 Без добрив Без добрив Без добрив 45,2 49,4 52,9 50,3 54,7 58,1 40,2 45,5 48,8
Без добрив N60P45 N120P90 N90 N90 N90 58,6 64,4 67,0 64,4 69,5 73,0 55,9 60,6 63,8
Ріпак ярий (А)
Без добрив N60P45 N120P90 Без добрив Без добрив Без добрив 48,3 52,9 57,7 51,6 57,8 62,9 41,3 50,5 54,4
Без добрив N60P45 N120P90 N90 N90 N90 63,8 67,6 72,3 68,6 72,9 75,7 59,7 64,9 67,5
Редька олійна (А)
Без добрив N60P45 N120P90 Без добрив Без добрив Без добрив 51,0 56,0 57,7 54,8 60,5 62,4 44,9 50,9 54,2
Без добрив N60P45 N120P90 N90 N90 N90 66,1 70,4 74,7 70,0 76,2 80,0 64,1 66,8 71,2
НІР05, ц/га в роки досліджень змінювалася:
для А, В, С і Д від 0,67 до 1,49; для взаємодії АВ, АС, АД, ВС, ВД і СД - від 1,15 до 2,05; для комплексної взаємодії АВС, АВД,АСД, ВСД і АВСД - від 4,02 до 7,10.
За впливом на врожай фактори розташовуються в такій послідовності: азотні добрива під озиму пшеницю (55,9-63,1%), урожайність попередника (11,9-13,4), опади (11,6-13,6), мінеральні добрива під попередник (6,8-8,0%).
На підставі коефіцієнтів регресії була складена математична модель врожаю озимої пшениці:
У=8,674+0,102Х1+0,026Х2+0,159Х3+11,571Х4,
де: У урожай озимої пшениці на фоні сидератів, ц/га;
Х1 урожай сухої речовини попередника (корені + надземна маса), заораної у ґрунт, ц/га;
Х2 доза мінеральних добрив, внесених під попередник озимої пшениці, кг.д.р./га;
Х3 доза азотних добрив, внесених під озиму пшеницю, кг.д.р./га;
Х4 опади за період вегетації озимої пшениці, тис.м3/га.
Математична модель врожаю озимої пшениці після капустяних культур, які збирають на насіння, має вигляд:
У=2,304+0,605Х1+0,021Х2+0,168Х3+10,795Х4,
де Х1 урожай насіння попередника, ц/га;
Підвищення врожаю насіння попередньої капустяної культури на 1ц збільшувало врожайність зерна озимої пшениці на 0,605 ц/га, збільшення дози мінеральних добрив на 1 кг/га діючої речовини під попередник на 0,021 ц/га, 1 кг/га діючої речовини азоту, внесеного під пшеницю, підвищував її врожай на 0,168 ц/га і 1 тис.м3/га опадів на 10,795 ц/га.
Формули врожаю зерна озимої пшениці за умов виконання всіх агротехнічних заходів і використання необхідних матеріальних ресурсів дозволять з високою точністю програмувати й одержувати стабільні врожаї вирощуваної культури в умовах зрошення.
Підвищення врожаю озимої пшениці при застосуванні мінеральних добрив спостерігається в основному за рахунок кількості продуктивних стебел і зерен у колосі.
Мінеральні добрива, внесені під озиму пшеницю, яка вирощується після капустяних культур, не впливають на натуру зерна. Склоподібність його при внесенні добрив у озимої пшениці після редьки олійної змінюється суттєвіше, ніж після інших капустяних культур.
Порівняно з неудобреним фоном, у озимої пшениці, вирощеної за редькою олійною, зібраною на зелену масу, вона збільшилась на 56,0%, а на зелене добриво - в 2,4 рази. За цим попередником при внесенні добрив формується клейковина першої групи, а після інших капустяних культур - другої і третьої груп.
Загальна оцінка хліба найбільш високою була у озимої пшениці, яку висівали після ріпаку ярого.
При вирощуванні озимої пшениці після капустяних культур вартість валової продукції була максимальною при посіві її за редькою олійною, що збирали на зелене добриво, і становила 3600 грн./га. Найвищий чистий прибуток озима пшениця забезпечує при вирощуванні її після капустяних культур, зібраних на зелену масу. Максимальним -1159 грн./га - він був при посіві озимої пшениці за редькою олійною. До того ж на цьому фоні собівартість зерна була мінімальною, а рентабельність - максимальною. Приблизно такі ж показники одержали і за ріпаком ярим.
При вирощуванні озимої пшениці після капустяних культур максимальний прихід енергії з урожаєм зерна - 153,0 тис.МДж/га - одержали на фоні редьки олійної, що збирали на зелене добриво. За даним попередником і енергетичний коефіцієнт у озимої пшениці був максимальним - 3,1. Сумарна ж продуктивність зрошуваного гектара (капустяна культура + озима пшениця) виявилась найбільшою 2482 грн./га - при посіві озимої пшениці за ріпаком ярим, який збирали на насіння. Після редьки олійної та гірчиці сарептської вона становила, відповідно, 1196 і 1083 грн./га.
ВИСНОВКИ
1. Вміст нітратів та рухомого фосфору в орному шарі ґрунту перед посівом озимої пшениці за капустяними культурами був практично однаковим. Залежав він лише від їх використання. Максимальною кількість цих елементів живлення була при збиранні капустяних культур на зелену масу, а мінімальною - на зелене добриво. Практично така ж залежність, за винятком рижію як попередника, спостерігалась і за вмістом обмінного калію в ґрунті.
2. Найбільша кількість вуглекислого газу з поверхні ґрунту в посівах озимої пшениці виділялась за попередником "редька олійна", що використовувався на зелене добриво. На цьому фоні і розклад лляної тканини був максимальним. Приблизні результати одержали і за ріпаком ярим.
3. Сумарне водоспоживання у всіх капустяних культур, що вивчали у досліді, при вирощуванні їх на насіння було значно більшим, ніж на зелену масу. На частку зрошення при вирощуванні капустяних культур на зелену масу на неудобреному фоні припадає від сумарного водоспоживання 49,9-54,6%, продуктивних опадів - 28,1-30,7, ґрунтової вологи - 14,7-22,0%, а на фоні N60Р45, відповідно, 46,0-48,8; 25,9-27,4 і 23,8-28,1%. Дольова участь зрошення в сумарному водоспоживанні при вирощуванні капустяних культур на насіння без добрив не перевищує 40,6%, а на фоні N60Р45 - 38,0%.
4. Коефіцієнт водоспоживання у капустяних культур при внесенні мінеральних добрив зменшується, а окупність 1м3 зрошувальної води врожаєм зеленої маси і насіння зростає. Найбільш висока її окупність врожаєм зеленої маси у редьки олійної, а насінням - у ріпаку ярого.
5. Максимальний урожай зеленої маси як на неудобреному, так і удобреному фонах, формує редька олійна, а сухої маси - ріпак ярий. Внесення N120P90 збільшило, порівняно з неудобреним контролем, урожай зеленої маси у редьки олійної на 84,4%, сухої - на 79,1%, а у ріпаку ярого, відповідно, на 83,3 і 73,8%.
6. Винесення азоту, фосфору та калію на формування одиниці врожаю зеленої маси як на неудобреному фоні, так і при внесенні N60Р45 найменше у редьки олійної. Винесення з врожаєм 1 тонна становить: азоту - 2,2 кг, Р2О5 - 1,1 і К2О - 1,0кг.
7. З урахуванням усієї біомаси (корені, післяжнивні рештки, врожай надземної маси) максимальна кількість азоту, фосфору і калію надходить у ґрунт при вирощуванні редьки олійної. Заорювання зеленої маси цієї культури, вирощеної на фоні N60Р45, за вмістом у ній елементів живлення рівноцінне гною у кількості 30,8 т/га.
8. Серед досліджуваних капустяних культур (рижій, гірчиця сарептська, ріпак ярий, редька олійна) найбільш високий врожай насіння на неудобреному (15,9 ц/га), а також удобреному фонах (23,3 ц/га) формує ріпак ярий. Редька олійна дещо поступається йому за продуктивністю. Мінеральні добрива (N120Р90) збільшують урожай насіння ріпаку ярого, порівняно з неудобреним контролем, на 56,6%, а редьки олійної - на 53,1%.
9. Сумарне водоспоживання у озимої пшениці, що висівається після капустяних культур на насіння з внесенням азотного добрива, збільшується несуттєво. На фоні збирання їх на зелене добриво, порівняно з вирощуванням на насіння, цей показник дещо збільшується. Коефіцієнт водоспоживання при внесенні N90 під озиму пшеницю на фоні застосування N120P90 під її попередник, порівняно з неудобреним контролем, зменшується на 30,7-37,7%.
10. Озима пшениця при вирощуванні її після неудобрених капустяних культур і при внесенні на цьому фоні безпосередньо під озиму пшеницю N90 формує найбільший урожай зерна після редьки олійної, яку збирають на зелене добриво. При посіві озимої пшениці після цього попередника, удобреного N120Р90, і внесення безпосередньо під неї N90, вона формує максимальну врожайність зерна - 80 ц/га. Прибавка, порівняно з неудобреним контролем, становить 25,2 ц/га.
11. Результати регресійного аналізу дослідних даних вказують на тісний зв'язок урожайності зерна озимої пшениці і факторів, що його забезпечують (величина множинного коефіцієнта кореляції була на рівні 0,954-0,966). За впливом на врожай фактори розташовуються в такій послідовності: азотні добрива під озиму пшеницю (55,9-63,1%), урожайність попередника (11,9-13,4), опади (11,6-13,6), мінеральні добрива під попередник (6,8-8,0%).
12. Урожай озимої пшениці збільшується в основному за рахунок кількості продуктивних стебел і зерен у колосі. При вирощуванні її після капустяних культур, що збирають на зелену масу, мінеральні добрива несуттєво впливають на вміст клейковини і не позначаються на її якості. На фоні збирання капустяних культур на зелене добриво мінеральні добрива підвищують вміст клейковини, але при цьому в більшості випадків формується клейковина II та III груп. Загальна оцінка хліба озимої пшениці найбільш висока при вирощуванні її після ріпаку ярого.
13. Озима пшениця забезпечує мінімальну собівартість, максимальні чистий прибуток і рентабельність при посіві її після редьки олійної, що збирають на зелену масу. Добрива різко підвищують чистий прибуток і рентабельність, а також суттєво знижують собівартість зерна. Енергетичний коефіцієнт найбільший (3,1) у озимої пшениці, що вирощується після редьки олійної на зелене добриво. Близький показник одержали і після ріпаку ярого.
14. Сумарна продуктивність зрошуваного гектара озимої пшениці та її попередника, виражена в кормових одиницях, найбільш висока при її вирощуванні на удобреному фоні після ріпаку ярого та редьки олійної, зібраних на зелену масу. Найбільший чистий сумарний прибуток забезпечується при посіві озимої пшениці після ріпаку ярого, зібраного на насіння.
Таким чином, для одержання найбільшого чистого сумарного прибутку і урожаю зерна озимої пшениці біля 70 ц/га на темно-каштанових зрошуваних ґрунтах рекомендуємо висівати її після ріпаку ярого, удобреного N120P90 і вирощуваного на насіння, а безпосередньо під озиму пшеницю вносити азотні добрива з розрахунку 90кг діючої речовини на 1га.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Ушкаренко В.О., Петрова К.В., Сілецький В.П. Продуктивність капустяних культур в умовах зрошення південного степу України // Таврійський науковий вісник. - Херсон. - 2000. - Вип.16. - С.3-6.
2. Сілецький ВП. Вплив мінеральних добрив на урожайність капустяних культур в умовах зрошення // Таврійський науковий вісник. - Херсон. - 2001. - Вип.20.- С.25-28.
3. Ушкаренко В.О., Петрова К.В., Сілецький В.П. Залежність урожайності озимої пшениці від попередника і добрив // Таврійський науковий вісник. - Херсон. - 2002. - Вип.22.- С.11-14.
4. Ушкаренко В.О., Сілецький В.П. Використання кормових капустяних культур як зелене добриво під зрошувану озиму пшеницю. // Таврійський науковий вісник. - Херсон. - 2002. - Вип.23 - С.3-6.
5. Силецкий В.П. Влияние предшественников озимой пшеницы на водно-физические свойства почвы в условиях орошения // Экологические основы онтогенеза природных и культурных сообществ Евразии. Материалы XIY научной международной конференции. - Херсон: Айлант, 2002. - С.52-55.
АНОТАЦІЯ
Сілецький В.П. Ефективність вирощування озимої пшениці за ярими капустяними культурами на зрошуваних землях півдня України. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.02 - сільськогосподарські меліорації - Херсонський державний аграрний університет, Херсон, 2002р.
Дисертаційна робота присвячена визначенню найбільш ефективної капустяної культури як попередника для зрошуваної озимої пшениці.
У роботі визначено, що максимальний урожай зеленої маси формує редька олійна, а сухої - ріпак ярий. Серед вивчених у дослідах капустяних культур (рижій, гірчиця сарептська, ріпак ярий, редька олійна) на формування одиниці урожаю зеленої маси найменшу кількість поживних речовин витрачає редька олійна. При заорюванні усієї біомаси (корені, післяжнивні залишки, урожай надземної маси) цієї культури в ґрунт надходить така кількість азоту, фосфору і калію, що є рівноцінною 34,6 т/га гною.
Встановлено, що озима пшениця забезпечує максимальний урожай зерна при посіві після редьки олійної, яку заорюють на зелене добриво. За цим попередником і енергетичний коефіцієнт у неї найбільший - 3,1. Близькі результати одержані й після ріпаку ярого. Однак найбільший чистий сумарний прибуток забезпечується при посіві озимої пшениці після ріпаку ярого, який збирають на насіння.
Ключові слова: рижій, гірчиця сарептська, ріпак ярий, редька олійна, озима пшениця, добрива, урожай, економічна і енергетична ефективність.
АННОТАЦИЯ
Силецкий В.П. Эффективность выращивания озимой пшеницы по яровым капустным культурам на орошаемых землях юга Украины. Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.02 - сельскохозяйственные мелиорации - Херсонский государственный аграрный университет, Херсон, 2002г.
Диссертационная работа посвящена определению наиболее эффективной капустной культуры в качестве предшественника орошаемой озимой пшеницы.
Исследования проводили на темно-каштановой слабосолонцеватой среднесуглинистой почве агрофирмы совхоза "Белозерский" Белозерского района Херсонской области на протяжении 1998-2001 гг.
Наблюдения показали, что содержание в почве нитратов и подвижного фосфора перед посевом озимой пшеницы после капустных культур было практически одинаковым. Максимальное их количество отмечено после капустных культур, убираемых на зеленую массу, а минимальное - на зеленое удобрение. Выделение же углекислого газа с поверхности почвы оказалось наибольшим при посеве озимой пшеницы после редьки масличной, при уборке ее на зеленое удобрение. Разложение льняной ткани по этому предшественнику также было наиболее интенсивным.
Установлено, что на долю орошения при выращивании капустных культур на зеленую массу на неудобренном фоне приходится от суммарного водопотребления 49,9-54,6%, полезных осадков - 28,1-30,7 почвенной влаги - 14,7-22,0 %, а при внесении минеральных удобрений - эти показатели были несколько меньшими. Положительное влияние оказали удобрения и на коэффициент водопотребления капустных культур.
Максимальный урожай зеленой массы формирует редька масличная, а сухой - рапс яровой. Отмечено, что среди изучаемых в опыте капустных культур (рыжик, горчица сарептская, рапс яровой, редька масличная), на формирование единицы урожая зеленой массы наименьшее количество питательных веществ расходует редька масличная. При запашке всей биомассы этой культуры (корни, послеуборочные остатки, урожай надземной массы) в почву поступает такое количество азота, фосфора и калия, что равноценно 34,6 т/га навоза.
Установлено, что озимая пшеница обеспечивает получение максимального урожая зерна при посеве после редьки масличной, убираемой на зеленое удобрение. По этому предшественнику и энергетический коэффициент у нее наибольший - 3,1. Близкие результаты получены и после рапса ярового. Однако, наибольший чистый суммарный доход обеспечивается при посеве озимой пшеницы после рапса ярового, убираемого на семена.
Ключевые слова: рыжик, горчица сарептская, рапс яровой, редька масличная, озимая пшеница, удобрения, урожай, экономическая и энергетическая эффективность.
SUMMARY
Siletski V.P. Efficiency of growing winter wheat after cabbage crops on irrigated lands of the Southern of Ukraine. Manuscript.
Thesis for a candidate's degree (Agriculture) in the major 06.01.02 - Agricultural Amelioration. - Kherson State Agrarian University, Kherson, 2002.
The thesis is aimed at determining the most efficient cabbage foregoing crop for winter wheat under irrigation.
The maximum green mass yield is formed by turnip rape, and that of dry mass - by spring rape. It was registered that among the cabbage crops under study (falseflax, Chinese mustard, spring rape, turnip rape) turnip rape utilizes the fewest nutrients to produce a unit of green mass yield.
After ploughing in the whole biomass of this crop (roots crop residues, above-ground yield), the soil is enriched by the amount of nitrogen, phosphorus and potassium equal to 34,6 t/ha of manure.
It was determined that winter wheat sown after turnip rape produces maximum grain yields, the latter (turnip rape) being ploughed in as green manure. With this foregoing crop, the wheat's energy index is the highest - 3,1 Close results were obtained after spring rape. However, the greatest total net profit is ensured when sowing winter wheat after spring rape, harvested for seeds.
Key words: falseflax, Chinese mustard, spring rape, turnip rape, winter wheat, fertilizers, yield, economic and energy efficiency.
Підписано до друку 10.12.2002 р. Формат 60х90 1/16.
Папір офсетний. Друк різографія. Гарнітура Times New Roman.
Умовн.друк.арк. 1,0. Наклад 100 прим.
Віддруковано з готових оригінал-макетів
в ТОВ "Айлант"
73000, м.Херсон, пров.Пугачова, 5/20
Тел.: 26-67-22.