Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
30
НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
МИХАЙЛЕНКО СВІТЛАНА ВІТАЛІЇВНА
УДК .9 : 633.2
ХВОРОБИ ЛИСТЯ ЯРОГО ЯЧМЕНЮ В ПОЛІССІ УКРАЇНИ ТА ЗАХОДИ ПО ОБМЕЖЕННЮ ЇХ ШКІДЛИВОСТІ
06.01.11 –фітопатологія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
Київ –
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Інституті захисту рослин Української академії аграрних наук
Науковий керівник - кандидат сільськогосподарських наук,
старший науковий співробітник
Ретьман Сергій Васильович,
Інститут захисту рослин УААН,
заступник директора з наукової роботи,
завідувач лабораторії фітопатології
Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Положенець Віктор Михайлович,
Державний агроекологічний університет,
завідувач кафедри селекції і фітомедицини
кандидат сільськогосподарських наук
Запольська Наталія Миколаївна,
Інститут цукрових буряків УААН,
провідний науковий співробітник
відділу захисту рослин від шкідників і хвороб
Провідна установа - Уманський державний аграрний університет, кафедра захисту рослин, Міністерство аграрної політики України, м. Умань
Захист відбудеться “24” листопада 2005 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.02 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус № 3, аудиторія 65
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, Київ-41, вул. Героїв оборони, 13, навчальний корпус № 4, к. 41
Автореферат розісланий “__21___”___жовтня_____ 2005 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Мороз М.С.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Ярий ячмінь –друга зернова культура в Україні після озимої пшениці, його площі сягають 3,5-4 млн.га. У світі за обсягами виробництва зерна ячмінь посідає четверте місце після пшениці, кукурудзи та рису. За кормовими цінностями ця культура набагато переважає пшеницю, адже за амінокислотним складом білка, у тому числі дефіцитним лізином, ячмінь збалансований краще інших зернових культур.
Останніми роками фітосанітарний стан на посівах зернових культур і особливо ярого ячменю значно погіршився. Його посівам завдають шкоди борошниста роса, сажкові хвороби, кореневі гнилі, різні плямистості, бура іржа тощо. Зареєстровано зміну питомої ваги у поширенні і загальній шкідливості окремих видів хвороб. З 1993 року на ярому ячмені зменшується шкідливість борошнистої роси, в той же час значно збільшуються втрати від плямистостей: сітчастої, темно-бурої, смугастої, облямівкової та септоріозу (Ретьман С.В., 1998).
Про шкідливість плямистостей свідчать дані: зниження висоти рослин більш як на 10%, маси зерен на 14%, урожаю на 12 ц/га або 37%. При високому розвитку хвороби в період кущіння ярого ячменю врожайність зменшується на 30-40% (Полив’яний, 1989).
Комплексні заходи, які направлені на зменшення розвитку темно-бурої та сітчастої плямистостей і захист урожаю спрямовані на зниження ураження рослин збудниками цих шкідливих захворювань. Невід’ємною частиною інтегрованого захисту є хімічний метод контролю, який дає змогу обмежити розвиток хвороби в стислі строки та отримати високу ефективність. Тому визначення і уточнення видового складу збудників плямистостей листя ярого ячменю, пошук шляхів оптимізації агротехнічних заходів вирощування, визначення нових сортів стійких щодо хвороб листя та вивчення їх з урахуванням абіотичних факторів зони Полісся, застосування нових високоефективних засобів набуло особливої актуальності.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано в рамках завдань: “Обґрунтувати наукові основи та розробити рекомендації багатоцільової оптимізації інтегрованого захисту сільськогосподарських культур як органічної складової екологічно орієнтованого землеробства” (№ державної реєстрації 0101U003859) і “Дати теоретичне обґрунтування раціональному застосуванню пестицидів в інтегрованій системі захисту рослин” (№ державної реєстрації 0101U003860).
- з’ясувати поширення та розвиток плямистостей листя ярого ячменю;
Об’єкт дослідження: збудники плямистостей листя ярого ячменю (темно-бурої –Bipolaris sorokiniana Shoem, сітчастої –Drechslera teres Ito, смугастої –Drechslera graminea Ito, облямівкової –Rhynchosporium graminicola Heinsen).
Методи досліджень. Фітопатологічні (дослідження динаміки розвитку хвороб ярого ячменю залежно від абіотичних факторів, визначення стійкості сортів та біологічної ефективності застосування засобів захисту); мікологічні (виділення збудників плямистостей ячменю у чисту культуру, дослідження біології грибів); математично-статистичні (оцінка достовірності отриманих результатів, встановлення кореляційних зв’язків). Методом регресійного аналізу отримано рівняння залежності строку появи симптомів плямистостей від погодних умов квітня, на основі якого побудовано модель.
Наукова новизна результатів досліджень. Визначено, що плямистості листя ярого ячменю в зоні Полісся України викликаються збудниками Bipolaris sorokiniana, Drechslera teres, Drechslera graminea, Rhynchosporium graminicola. Відмічено, що домінуючим збудником був Bipolaris sorokiniana, поширення якого складало –,2%, а розвиток –,0%, дещо менші показники, відповідно –,0% і 13,6%, у патогена Drechslera teres. Фітопатогени Drechslera graminea і Rhynchosporium graminicola зустрічались рідко з незначним розвитком хвороби.
Вперше встановлено наявність кореляційного зв’язку між гідротермічним коефіцієнтом (ГТК) квітня й показниками поширення і розвитку темно-бурої та сітчастої плямистостей. Розроблено моделі строків появи сітчастої та темно-бурої хвороб в залежності від погодних умов квітня.
Визначено шкідливість основних видів збудників плямистостей листя. Встановлено, що коефіцієнт шкідливості на природному фоні за максимального (90%) ураження темно-бурою плямистістю становив 19,1%, сітчастою –,3%.
В умовах in vitro виявлено високу фунгітоксичність препаратів Альто супер 330 ЕС, к.е., Тілт 250 ЕС, к.е. та Колосаль, к.е. проти збудників Bipolaris sorokiniana та Drechslera teres.
Вперше для зони Полісся обґрунтовано агротехнічні та хімічні заходи захисту ярого ячменю від плямистостей листя. Доведено, що зменшенню розвитку плямистостей листя сприяють сівба у другій декаді квітня й норма висіву 4,5 млн. зерен/га. Проти насіннєвої інфекції ефективне передпосівне протруювання насіння одним із препаратів: Вітарос, в.с.к. (3,0 л/т), Сумі-8 ФЛО, к.с. (1,7 л/т), Віал, в.с.к. (0,5 л/т), Вінцит SC 050, к.с. (2,0 л/т), Сенсей, к.с. (0,5 л/т). Найефективнішим заходом в період вегетації є дворазове обприскування одним із фунгіцидів: Альто Супер 330 ЕС, к.е. (0,5л/га), Тілт 250 ЕС, к.е. (0,5л/га), Колосаль, к.е. (1,0 л/га).
Практичне значення одержаних результатів. Одержані експериментальні дані послужили базою для вдосконалення існуючої системи захисту ярого ячменю від хвороб. Встановлено, що оптимальними для зниження розвитку плямистостей листя є строк сівби у другій декаді квітня й норма висіву 4,5 млн. зерен/га.
Доведено ефективність та рекомендовано виробництву проводити протруювання насіння препаратами Віал, в.с.к. (0,5 л/т), Сумі-8 ФЛО, к.с. (1,7 л/т) з метою зниження розвитку плямистостей листя ярого ячменю на ранніх етапах органогенезу. З метою контролю фітопатогенів в період вегетації доцільним є застосування фунгіцидів Альто Супер 330 ЕС, к.е. (0,5 л/га), Тілт 250 ЕС, к.е. (0,5 л/га), Колосаль, к.е. (1,0 л/га), що забезпечують ефективність дії на рівні 76,0%, 71,0% та 66,0% відповідно. З’ясовано, що обробки фунгіцидами Альто Супер 330 ЕС, к.е. (0,5 л/га), Тілт 250 ЕС, к.е. (0,5 л/га) та Колосаль, к.е. (1,0 л/га) істотно впливають на пивоварні якості ячменю. Вміст білку зменшується на 0,7–,9%, плівчастість –на 1,8-2,6%, а екстрактивність збільшується на 10,6-12,6%.
Розроблені заходи захисту пройшли виробничу перевірку в ПСГП "Івановицьке" Житомирської області. При обприскуванні посівів фунгіцидом Альто Супер 330 ЕС, к.е. (0,5 л/га) збережений врожай становив 0,68 т/га, рентабельність –,7%.
Результати досліджень можуть бути використані службами захисту рослин та виробниками для планування хімічного захисту ярого ячменю в зоні Полісся України.
Особистий внесок здобувача. Автор безпосередньо приймав участь в плануванні, підготовці та проведенні досліджень, постановці дослідів, аналітичній роботі, обробці експериментальних даних, підготовці матеріалів до друку.
Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідались та обговорювались на Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених і спеціалістів з проблем виробництва зерна в Україні (Дніпропетровськ, 2002), ІІ Міжнародній конференції молодих вчених “Современные проблемы генетики, биотехнологии и селекции растений” (Харків, 2003), четвертій міжвузівській науково-практичній конференції аспірантів “Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи” (Вінниця, 2004), засіданнях Вченої ради ІЗР УААН (2001, 2002, 2003, 2004).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 7 наукових праць, у тому числі статей у фахових журналах 4.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 157 сторінках комп’ютерного тексту. Включає 20 таблиць і 18 рисунків. Складається із вступу, огляду літератури, методів та умов досліджень, 3 розділів експериментальної частини, висновків, переліку посилань, додатків. Список літературних джерел містить 165 авторів, з них 38 іноземних.
ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
Дисертаційну роботу виконували протягом 2001–рр. на виробничих посівах в ПСГП “Івановицьке” Житомирської області Червоноармійського р-ну та сортовипробувальних дільницях Київської області –Бородянська, Чернігівської області –Прилуцька, Житомирської області –Черняхівська в зоні Полісся України, яка характеризується помірно-континентальним кліматом. Подано опис агрокліматичних умов по роках. У 2001–роки проведення досліджень природний інфекційний фон був достатнім для вирішення поставлених завдань щодо вивчення хвороби в польових умовах.
Ступінь ураження рослин встановлювали за відсотками площі зайнятої плямами за шестибальною шкалою (Пересипкін В.Ф., Коваленко С.А, 1989). Для ідентифікації видових ознак виділених збудників плямистостей використовували визначник Підоплічко М.М. (1977,1978). Їх морфологічні особливості вивчали за допомогою мікроскопів МБД-6 та “Nikon-5200”. Гістологічні дослідження проводили за методикою Наумової та Козлова (1976).
З метою визначення видового складу грибів проводили фітопатологічний аналіз зразків зерна, зібраного в різних районах обстежуваної зони (Білай В.І., 1977). Для отримання спорової суспензії здійснювали виділення збудників у чисту культуру (Афанасенко О.С., 1987). Шкідливість захворювання визначали на природному та штучному інфекційних фонах (Методы селекции…, 1988). При оцінці впливу погодних умов на прояв плямистостей листя використовували гідротермічний коефіцієнт (Трибель С.О., 2001). Для визначення токсичної здатності фунгіцидів застосовано метод пророщування конідій в краплині розчину препарату на предметному склі (Голишин Н.М., 1970). Ефективність існуючих фунгіцидів та оновленого асортименту вивчали в умовах природного інфекційного фону.
Статистичну обробку експериментальних даних здійснювали за методами варіаційної статистики (Доспєхов Б.А, 1985) з використанням комп’ютерних програм Exel i Statgraphics.
ПОШИРЕННЯ, РОЗВИТОК І ШКІДЛИВІСТЬ ХВОРОБ ЯРОГО ЯЧМЕНЮ, ЯКІ ВИКЛИКАНІ ЗБУДНИКАМИ BIPOLARIS SOROKINIANA, DRECHSLERA TERES, DRECHSLERA GRAMINEA, RHYNCHOSPORIUM GRAMINICOLA
Поширення та розвиток плямистостей листя ярого ячменю. Встановлено, що в умовах Полісся України плямистості поширені в усіх районах обстеження. В середньому за роки досліджень поширення і розвиток захворювання був найвищим в Житомирській та Чернігівській областях. В Київській ці показники були дещо менші. Дані області характеризуються сприятливими умовами зволоження для розвитку збудників плямистостей.
Аналіз отриманих даних показав, що в середньому по зоні обстеження 2001–рр. домінуючим збудником був Bipolaris sorokiniana, поширення якого становило –,2%, розвиток хвороби –,0%, дещо менші показники, відповідно 20,0% і 13,6% –у фітопатогена Drechslera teres. Гриби Drechslera graminea і Rhynchosporium graminicola зустрічались рідко з незначним розвитком хвороби, та лише на окремих сортах.
Отримані результати зумовлюють необхідність проведення подальших досліджень щодо найпоширеніших плямистостей в зоні Полісся України –темно-бурої (Bipolaris sorokiniana) та сітчастої (Drechslera teres). Є доцільним глибоке вивчення шкідливості цих збудників та біологічних особливостей їх розвитку.
Симптоми плямистостей ярого ячменю. Темно-бура плямистість на листках проявлялася у вигляді округлих та продовгуватих коричневих плям з хлоротичною облямівкою або без неї. Характерною особливістю є темніша ділянка, що знаходиться в центрі смуги. Сітчаста плямистість має характерні ознаки –овальні бурі плями з блідо-жовтою облямівкою, а також з поздовжніми та поперечними смугами, які утворюють сітчастий малюнок. Найбільш чіткі симптоми утворюються на першому листку проростка. Смугаста плямистість спостерігалась на ячмені від початку сходів до повної стиглості. На листках сходів утворювались дуже маленькі блідо-жовті плями, які пізніше видовжувалися по всій довжині пластини, ставали світло-коричневими з вузькою пурпуровою облямівкою, на плямах з’являвся оливково-бурий наліт. Смуги розтріскувались, листки розщеплювались вздовж на 2–частини, після чого всихали і відпадали. Ураження облямівковою плямистістю відмічено на листках з обох сторін і піхвах у вигляді овальних неправильної форми водянистих сіро-зелених плям з темно-бурою облямівкою. З нижньої сторони листків утворювалися ледь помітні білуваті подушечки, які є конідіальним спороношенням збудника. Сильно ураженні листки скручувалися і засихали.
Таким чином, вивчення симптомів проявлення різних видів плямистостей та ідентифікація їх полегшить встановлення видового складу патогенів в природних умовах. Визначення видового складу збудників Drechslera teres, Bipolaris sorokiniana, Drechslera graminea, Rhynchosporium graminicola має важливе значення, оскільки лише чітка інформація про етіологію захворювань та біологію патогенів дасть змогу побудувати науково обґрунтовану систему захисту.
Гістологічна характеристика розвитку Bipolaris sorokiniana та Drechslera teres в тканинах ярого ячменю. Досліджено, що гриби Bipolaris sorokiniana та Drechslera teres проникають в тканину листка ярого ячменю ростковою трубкою через продихи. Після проникнення росткова трубка росте повільно. Встановлено, що в зоні поширення збудників клітини зазнають структурних змін, які виражаються в тому, що в центрі ураження зменшується кількість хлоропластів, в результаті руйнуються клітини рослини-живителя. Таким чином, внаслідок паразитування збудників відбувається руйнування клітин в тканинах листя ярого ячменю.
Строки появи плямистостей листя ярого ячменю. Прогноз розвитку хвороби рослин має велике значення. Передбачати розвиток хвороби –це правильно організувати захист від них у вегетаційний період.
Експериментальні дослідження впливу абіотичних чинників на розповсюдження сітчастої і темно-бурої плямистостей проводили на посівах ярого ячменю в Київській, Чернігівській, Житомирській областях у 2001–рр. Між строком появи перших симптомів темно-бурої плямистості та середньою температурою квітня виявлено кореляційний зв’язок середньої сили (r = -0,606), а між строком появи хвороби та сумою опадів за квітень –тісний зв’язок (r = -0,737). Треба зазначити, що в обох випадках зв’язок є зворотнім, тобто зниження температури і зменшення кількості опадів призводило до більш пізнього прояву хвороби. Між строком появи перших симптомів сітчастої плямистості та середньою температурою квітня існує зв’язок середньої сили (r = -0,571), а між строком появи хвороби та сумою опадів за квітень – тісний зв’язок (r = -0,724). Як і для темно-бурої плямистості, зв’язок є зворотнім.
Методом регресійного аналізу отримано рівняння залежності строку появи симптомів темно-бурої плямистості від погодних умов квітня, на основі якого побудовано модель (рис. 1).
Рис. 1. Модель строку появи симптомів темно-бурої плямистості
, (1)
де х –середня температура квітня, ºС; х –сума опадів за квітень, мм.
Коефіцієнт детермінації R² становить 0,667, тобто на 66,7% строк появи хвороби залежить від даних метеопоказників.
Для сітчастої плямистості рівняння залежності строку появи симптомів сітчастої плямистості від погодних умов квітня має наступний вигляд (рис. 2):
, (2)
де х –середня температура квітня, ºС; х –сума опадів за квітень, мм.
Рис. 2. Модель строку появи симптомів сітчастої плямистості
Коефіцієнт детермінації R² становить 0,620, тобто на 62% строк появи хвороби залежить від значень показників середньої температури та суми опадів, що спостерігались у квітні місяці.
Таким чином, доведено, що строки появи темно-бурої та сітчастої плямистостей листя ярого ячменю обернено пропорційно залежать від показників середньої температури та суми опадів квітня місяця.
Динаміка наростання плям сітчастої та темно-бурої плямистостей. При обстеженні рослин ярого ячменю сорту Зоряний виявлено, що в першу декаду травня площа плям темно-бурої плямистості становила на першому листку –,6 мм², на другому - 2,0 мм². При огляді модельних рослин у другій декаді помічено, що при незначній сумі опадів плями збільшувалися до 2,1 та 2,4 мм² відповідно. У третій декаді кількість опадів перевищувала суму багаторічних майже в 2 рази. Величина плями в третій декаді травня збільшилась в порівнянні з другою декадою на 1,3 рази і становила 2,4 та 2,9 мм². На першому ярусі листя ярого ячменю наростання плям сітчастої плямистості відбувалося рівномірно протягом всього періоду від проявлення хвороби до відмирання листкової пластинки. У першій декаді травня площа плями становила 0,32 мм², в другій декаді –,46 мм², в третій –,60 мм². На другому ярусі поширення плями сітчастої плямистості спостерігали від середини першої, до середини другої декади, площа збільшувалась з 0,19 до 0,37 мм², подальше наростання плям до засихання листка не спостерігалось.
Отже, на нижньому ярусі листя наростання плям проходить повільніше, ніж на верхньому. При спостереженні за розміром плями нами встановлено, що на першому і другому листках її площа збільшується незалежно від температури та кількості опадів.
Вплив метеорологічних умов на розвиток плямистостей. На формування врожаю ярого ячменю і його якість впливають погодні умови, що складаються протягом вегетаційного періоду. В результаті аналізу метеорологічних показників за 2001-2004 рр. встановлено взаємодію між поширенням та розвитком плямистостей листя і основними абіотичними факторами, про що свідчать результати кореляційного аналізу. Встановлено, що для сітчастої і темно-бурої плямистостей існує зв’язок між строком появи симптомів хвороби, середньою температурою повітря в квітні і сумою опадів (табл. 1). Так, для сітчастої плямистості коефіцієнт кореляції становив: між гідротермічним коефіцієнтом квітня та поширенням хвороби -0,514, між ГТК квітня і розвитком хвороби –-0,510, тобто між наведеними показниками існує зворотній зв’язок. Для темно-бурої плямистості виявлено наявність прямого зв’язку між ГТК квітня й показниками поширення і розвитку хвороби. Коефіцієнт кореляції становив відповідно 0,671 й 0,813. Відмічено тенденцію залежності розвитку плямистостей ярого ячменю від показника ГТК.
Таблиця 1 –Кореляційна залежність розвитку та поширення сітчастої та темно-бурої плямистостей від погодних умов (середнє за 2001–рр.)
|
Чинники ГТК |
Коефіцієнт кореляції |
|||
|
сітчаста плямистість |
темно-бура плямистість |
|||
|
поширення |
розвиток |
поширення |
розвиток |
|
|
Квітень |
-0,514 |
-0,510 |
,671 |
,813 |
|
Травень |
-0,244 |
-0,245 |
,493 |
,077 |
|
Червень |
-0,297 |
-0,189 |
,575 |
,631 |
|
Квітень-червень |
-0,286 |
-0,193 |
,457 |
,593 |
Встановлено, що для сітчастої і темно-бурої плямистостей існує зв’язок між строком появи симптомів хвороби, середньою температурою повітря в квітні і сумою опадів за цей місяць.
Вивчення шкідливості сітчастої та темно-бурої плямистості. Ураження ярого ячменю плямистостями спричинює не тільки погіршення якості зерна, але й втрати урожаю. Поряд з цим, відомості про роль окремих видів збудників хвороби у зниженні урожаю практично відсутні. Тому метою наших досліджень було встановлення шкідливості збудників Bipolaris sorokiniana і Drechslera teres. Шкідливість плямистостей листя ярого ячменю вивчали в умовах природного і штучного інфекційного фону. Відмічено, що довжина колоса внаслідок ураження темно-бурою і сітчастою плямистістю (при розвитку хвороби 90%), порівняно із здоровими рослинами знижується на 0,9-1,0 см (табл. 2). Про значну шкідливість хвороби свідчать дані щодо аналізу кількості зерен у колосі. Так, при 90 % розвитку темно-бурої плямистості відбулося зменшення кількості зерен на 6 шт порівняно із здоровими рослинами, а сітчастої –шт. Маса зерна в колосі знижувалась на 0,18-0,20 г, маса 1000 зерен –на 4,1–,2 г.
Таблиця 2 –Шкідливість сітчастої та темно-бурої плямистостей
(сорт Роланд, Житомирська область, природний фон,
середнє за 2001–рр.)
|
Розвиток хвороби, % |
Довжина колоса, см |
Кількість зерен в колосі, шт. |
Маса зерен в колосі, г |
Маса 1000 зерен, г |
Коефіцієнт шкідливості, % |
|
Темно-бура плямистість |
|||||
|
0 |
,4 |
|
,94 |
,5 |
- |
|
25 |
,1 |
,88 |
,8 |
,4 |
|
|
50 |
,7 |
|
,84 |
,8 |
,6 |
|
75 |
,5 |
,81 |
,1 |
,3 |
|
|
90 |
,3 |
,76 |
,4 |
19,1 |
|
|
НІР |
,3 |
,3 |
,4 |
||
|
Сітчаста плямистість |
|||||
|
0 |
,4 |
,94 |
,5 |
- |
|
|
25 |
,1 |
,89 |
,5 |
,3 |
|
|
50 |
,8 |
,83 |
,9 |
,7 |
|
|
75 |
,6 |
,78 |
,1 |
,9 |
|
|
90 |
,4 |
,74 |
,1 |
,3 |
|
|
НІР |
,4 |
,2 |
,4 |
Отже, коефіцієнт шкідливості темно-бурої плямистості за 25% розвитку хвороби становив –,4%, а за 90% розвитку –,1%, при ураженні сітчастою плямистістю коефіцієнт шкідливості також змінювався залежно від рівня розвитку захворювання: за 25% розвитку хвороби становив –,3%, а за 90% –,3%.
Вплив умов перезимівлі на проростання конідій Drechslera teres та Bipolaris sorokiniana. З’ясовано, що при перезимівлі у лабораторії та на відкритому повітрі (в польових умовах) збереглась життєздатність як спор, так і грибниці в листках ярого ячменю. За нашими спостереженнями, при зберіганні рослинних решток в лабораторних умовах, відсоток пророслих конідій у збудника Drechslera teres складав 97,8–,1%, Bipolaris sorokiniana –,7–,4%. При перезимівлі на відкритому повітрі цей показник становив 75,0–,5% та 68,4–,5% відповідно. На глибині 5 см у патогена Drechslera teres спостерігали проростання 72,0–,6% конідій, у Bipolaris sorokiniana 68,4-92,9%. На глибині 10 см ці показники були 64,6–,0% та 58,0–,5% відповідно. На глибині 15 см збудники частково лишилися. Так, у гриба Drechslera teres спостерігалось 3,5–,0%, а у Bipolaris sorokiniana 9,4–,0% пророслих конідій. На глибині 20 см гриби повністю гинули. Аналізуючи спостереження, відмічено, що погодні умови істотно впливають на життєздатність конідій.
Отже, збудники плямистостей листя ярого ячменю при зберіганні з відмерлим ураженим листям досить пластичні. При зимівлі конідій і міцелію гриба на відкритому повітрі проявляється висока стійкість проти низьких температур. Міцелій гриба може зберігатись в рослинних рештках та ґрунті. На глибині 20 см відмічено інгібування конідій і міцелію. Отже, глибоке осіннє заорювання післязбиральних решток на глибину 20 см є одним із заходів знищення джерел інфекції грибів Drechslera teres та Bipolaris sorokiniana.
РОЛЬ ЗАХОДІВ ЗАХИСТУ В ОБМЕЖЕННІ РОЗВИТКУ ПЛЯМИСТОСТЕЙ ЛИСТЯ ЯРОГО ЯЧМЕНЮ
Оцінка сортів ярого ячменю на стійкість до плямистостей листя. В 2001–рр. маршрутними обстеженнями та аналізом відібраних зразків обстежено більше 20 сортів вітчизняної селекції на сортостанціях в Чернігівській, Житомирській та Київській областях. Відмічено, що розвиток сітчастої плямистості сягав в межах 25,2-33,0 %, темно-бурої 24,1-37,2% (табл. 3). Значне поширення та розвиток спостерігався в тих випадках, коли найбільша питома частка в патогенному комплексі належала збудникам Bipolaris sorokiniana та Drechslera teres.
Таблиця 3 –Стійкість сортів ярого ячменю проти плямистостей листя ярого ячменю (середнє за 2001–рр.)
|
Сорт |
Drechslera teres |
Bipolaris sorokiniana |
||
|
поширення хвороби, % |
розвиток хвороби, % |
поширення хвороби, % |
розвиток хвороби, % |
|
|
Дніпровський 27 |
46,7 |
,0 |
,3 |
,0 |
|
Дніпровський 16 |
56,7 |
,3 |
,7 |
,3 |
|
Докучаєвський 18 |
40,0 |
,5 |
,0 |
,7 |
|
Палідум107 |
46,7 |
,0 |
,7 |
,2 |
|
Базіс |
60,0 |
,2 |
,0 |
,1 |
|
Адажіо |
43,3 |
,2 |
,7 |
,5 |
|
Галактик |
50,0 |
,5 |
,0 |
,1 |
|
Зоряний |
46,6 |
,7 |
,3 |
,5 |
|
Діброва |
40,0 |
,6 |
,0 |
,5 |
Отже, серед вивчених районованих сортів ярого ячменю з груповою стійкістю проти збудників плямистостей листя не відмічено. Всі сорти тією чи іншою мірою уражувались хоча б одним збудником плямистостей листя.
Вплив строків сівби на розвиток плямистостей. Для отримання зерна з високими пивоварними властивостями важливо забезпечити рослини достатньою кількістю вологи у фазу виходу в трубку і колосіння. Ранні строки сівби дають можливість використати весняні запаси вологи, затримка з посівом негативно впливає на урожай та якість зерна. Такі посіви сильно уражуються хворобами, розвиток проходить при високій температурі швидкими темпами, тому формується мало продуктивних стебел і генеративних органів. В дослідах, проведених в Житомирській області, ячмінь сіяли у 3 строки: ранній (перша декада квітня), середній (друга декада квітня) та пізній (третя декада квітня). Результати досліджень свідчать (табл.4), що на ранніх посівах ячменю розвиток хвороби, становив – 31,6%, а урожай при цьому –,26 т/га, при висіві в пізні строки розвиток збільшився на 15,7%. Зниження урожаю становило 0,41 т/га. Таким чином, середній строк сівби був оптимальним для розвитку ярого ячменю. Розвиток хвороби був найнижчим, а урожай –найвищим. Чіткої закономірності в ступені ураження між сортами не спостерігалось.
Таблиця 4 –Вплив строків посіву на розвиток плямистостей та показники структури урожаю ярого ячменю (Житомирська область, Черняхівська сортостанція, середнє за 2002-2004 рр.)
|
Сорти |
Розвиток хвороби, % |
Маса 1000 зерен, г |
Урожайність, т/га |
|
Ранній строк сівби (перша декада квітня) |
|||
|
Аскольд |
31,1 |
,1 |
,24 |
|
Гетьман |
29,1 |
,5 |
,26 |
|
Оболонь |
32,7 |
,7 |
,28 |
|
Скарлет |
35,1 |
,2 |
,27 |
|
Табора |
29,8 |
,3 |
,29 |
|
Середнє |
31,6 |
,5 |
,26 |
|
Середній (друга декада квітня) |
|||
|
Аскольд |
24,5 |
,9 |
,40 |
|
Гетьман |
27,4 |
,2 |
,42 |
|
Оболонь |
27,7 |
,5 |
,38 |
|
Скарлет |
26,3 |
,8 |
,37 |
|
Табора |
25,2 |
,6 |
,39 |
|
Середнє |
26,2 |
,5 |
,39 |
|
Пізній (третя декада квітня) |
|||
|
Аскольд |
47,8 |
,8 |
,85 |
|
Гетьман |
46,2 |
,2 |
,88 |
|
Оболонь |
44,0 |
,4 |
,89 |
|
Скарлет |
49,3 |
,8 |
,85 |
|
Табора |
49,4 |
,3 |
,78 |
|
Середнє |
47,3 |
,9 |
,85 |
|
НІР |
0,3 |
,4 |
,40 |
Вплив норм висіву на ураження рослин ярого ячменю плямистостями. Вибір оптимальної норми висіву має найбільше значення при вирощуванні пивоварного ячменю в порівняні з фуражним. Результати обліків ураження ярого ячменю в залежності від норм висіву насіння, проведені нами на Черняхівській дослідній станції, свідчать про те, що при збільшенні густоти посівів ураження ярого ячменю плямистостями збільшується. Так, ступінь розвитку хвороби при висіві 5,5 млн. зерен на 1 га була в 1,2 рази вищою ніж при висіві 3,5 млн. зерен; та в 1,5 рази в порівнянні з нормою 4,5 млн.зерен. При висіві з нормою 5,5 млн.зерен, зменшується урожай на 2,1 ц/га, а норма 3,5 млн. зерен –на 3,9 ц/га в порівнянні з нормою 4,5 млн.зерен.
Відмічено, що оптимальною для зони Полісся є норма висіву 4,5 млн. зерен на 1 га. Із збільшенням норми висіву до 5,5 млн. зерен розвиток хвороби перевищував 1,5 рази, урожай зменшувався на 2,1 ц/га.
Скринінг фунгіцидів за допомогою пробіт-аналізу. Для обгрунтування хімічних засобів захисту проти збудників темно-бурої та сітчастої плямистостей було проведено дослідження з вивчення токсичної дії фунгіцидів в різних концентраціях на проростання конідій. В лабораторних умовах вивчали токсичну дію фунгіцидів проти збудників Bipolaris sorokiniana та Drechslera teres. Слід відмітити, що фунгіциди Альто Cупер 330 ЕC, к.е, Тілт 250 ЕС, к.е., та Колосаль к.е., в концентрації 0,5% повністю затримували проростання конідій темно-бурої та сітчастої плямистостей. Препарати Скарб, к.е.., Сімтес, р., та Агат 25 К, т.п. при максимальних концентраціях не забезпечували повну загибель конідій.
Встановлено, що пригнічення проростання 50% конідій темно-бурої плямистості (ЕД) спостерігалось при концентрації Альто Cупер 330 ЕС, к.е. –,5 х 10-4, Тілт 250 ЕС, к.е. –,9 х 10-3, Колосаль, к.е. –,2 х 10-3. СК для вказаних препаратів складало відповідно 9,1 х 10-3, 5,3 х 10-2, 3,6 х 10-2. Пригнічення 50% конідій сітчастої плямистості (ЕД) спостерігалось при застосуванні Альто Супер 330 ЕС, к.е. –,7 х 10-4, Тілт 250 ЕС, к.е. –,2х10-3, Колосаль, к.е. –,6 х 10-3. Пригнічення 95% конідій відбувалось при концентраціях 1,0 х 10 –; 6,6 х 10-2; 4,0 х 10-2 відповідно.
Отримані результати вказують на високу фунгітоксичність препаратів Альто Cупер 330 ЕС, к.е., Тілт 250 ЕС, к.е., Колосаль, к.е. для захисту проти збудників Bipolaris sorokiniana і Drechslera teres, та здатність гальмувати їх проростання при невисоких концентраціях фунгіцидів.
Ефективність дії фунгіцидів проти плямистостей листя ярого ячменю. При вивченні ефективності дії фунгіцидів в польових умовах встановлено, що найвищий показник мав варіант обробки фунгіцидом Альто Супер 330 ЕС, к.е. з нормою витрати 0,5 л/га (табл. 5). Збережений урожай становив 21%. Використання препарату Тілт 250 ЕС, к.е. з нормою 0,5 л/га, досить ефективно впливало на розвиток та поширення плямистостей листя, ефективність дії становила 70,6-71,3%. За рахунок зниження розвитку хвороби вдалося зберегти врожай ярого ячменю на рівні 20%. Обприскування листя ярого ячменю препаратом Колосаль, к.е. (1,0 л/га) забезпечувало ефективність дії на рівні 64,7-67,0%, збережений урожай при цьому становив 18%. Для зменшення пестицидного навантаження на посівах ячменю використовували суміш хімічного фунгіциду (половинну норму) та біологічного. Встановлено, що на варіанті Тілт 250 ЕС, к.е. +Агат 25 К, т.п. ефективність становила 62,8-65,9%, збережений врожай 15,2%. Суміш Альто Супер 330 ЕС, к.е. з Агат 25 К, т.п. показала досить високу ефективність, що складала в середньому 67,6-68,6%, збережений урожай у варіанті –,2%. Біологічні препарати Сімтес, р. та Агат 25 К, т.п. мали низьку ефективність дії, їх застосування сприяло незначному підвищенню врожаю.
Отже, найбільш ефективним заходом проти плямистостей листя ячменю в період вегетації є дворазове обприскування одним із фунгіцидів: Альто Супер 330 ЕС, к.е. (0,5л/га), Тілт 250 ЕС, к.е. (0,5л/га), Колосаль, к.е. (1,0 л/га).
Вплив фунгіцидів на технологічні якості пивоварного ячменю. До пивоварного ячменя пред’являються особливі вимоги, що враховують багато ознак та властивостей. Під впливом обприскування посівів фунгіцидами покращуються пивоварні якості зерна. Так, натура зерна збільшується на 40,0-70,0 г/л, маса 1000 зерен на 0,9–,0 г (табл. 6). Вирівняність знаходиться в межах 1,7-11,1%. Важливим показником при визначенні якості пивоварного ячменю є такий як плівчастість, яка в порівнянні з контролем і обробками з фунгіцидами зменшилась на 0,6-2,6%, що небажано в пивоварінні, а вміст білка в межах 0,3-0,9%, екстрактивність перевищує від 1,6 до 12,6%. В пивоварінні не має бути багато білка, оскільки високобілкове зерно містить мало крохмалю і має низьку екстрактивність. Вміст крохмалю (основної екстрактивної речовини) –найбільш високий, як і екстракту, був при використанні фунгіциду Альто Супер 330 ЕС, к.е. Майже не впливає на цей показник обробка Сімтесом. Можливо, цей фунгіцид приймає участь в процесі обміну речовин, стримує крохмалеутворення в рослинах, що тягне за собою формування низькокрохмалистого зерна з незначною мучнистою консистенцією ендосперму.
Таблиця 5 –Ефективність застосування фунгіцидів проти хвороб ярого ячменю (сорт Роланд, Житомирська обл., природний фон, середнє за 2001-2004 рр.)
|
Варіант |
Ефективність дії, % |
Маса 1000 зерен, г |
Урожайність |
|
Drechslera teres |
Bipolaris sorokiniana |
Septoria spр. |
т/га |
+% до контролю |
||
|
Контроль (без фунгіцидів) |
(19,0)* |
(29,9)* |
(1,6)* |
,8 |
,10 |
- |
|
Альто Супер 330ЕС, к.е., 0,5л/га |
76,5 |
,4 |
,9 |
,2 |
,76 |
,4 |
|
Тілт 250 ЕС, к.е., 0,5 л/га |
70,6 |
,3 |
,0 |
,9 |
,71 |
,1 |
|
Колосаль, к.е. 1,0 л/га |
65,8 |
,0 |
,7 |
,7 |
,65 |
,1 |
|
Агат, т.п. 0,035 кг/га |
52,0 |
,4 |
,4 |
,5 |
,36 |
,6 |
|
Агат 25 К,т.п. +Альто Супер 330 ЕС, к.е., 0,016 кг/га + 0,25 л/га |
67,6 |
,5 |
,6 |
,0 |
,59 |
,2 |
|
Агат 25 К, т.п. + Тілт 250 ЕС, к.е., 0,016 кг/га + 0,25 л/га |
65,9 |
,8 |
,1 |
,8 |
,56 |
,2 |
|
Скарб, 6,0 л/га |
43,0 |
,6 |
,8 |
,1 |
,32 |
,8 |
|
Сімтес, р., 8 л/га |
41,8 |
,9 |
,7 |
,0 |
,31 |
,7 |
|
НІР |
,5 |
,14 |
Примітка: (*) –розвиток хвороби у контролі, %
|
Фунгіциди |
Плівчастість, % |
Білок, % |
Крохмаль, % |
Натура, г/л |
Вирівняність, % |
Маса 1000 зерен, г |
Екстрактивність,% |
|
Контроль |
11,0 |
,9 |
,5 |
,5 |
,3 |
,4 |
|
|
Альто Супер 330 ЕC, к.е. 0,5 л/га |
8,4 |
,0 |
,0 |
98,6 |
,3 |
,0 |
|
|
Тілт 250 ЕС, к.е. 0,5 л/га |
9,0 |
,1 |
,5 |
,9 |
,4 |
,5 |
|
|
Сімтес, р., 8 л/га |
10,4 |
,6 |
,0 |
,5 |
,3 |
,0 |
|
|
Колосаль, к.е., 1,0 л/га |
9,2 |
,2 |
,0 |
,8 |
,2 |
,0 |
|
|
Агат, т.п., 0,035 кг/га |
9,7 |
,3 |
,2 |
610 |
,0 |
,2 |
,4 |
|
Скарб, 6 л/га |
9,9 |
,5 |
,5 |
,0 |
,0 |
,8 |
|
|
НІР |
1,2 |
,4 |
,4 |
,5 |
,5 |
,6 |
,4 |
Таким чином, обробки фунгіцидами Альто Супер 330 ЕС, к.е. за норми витрати 0,5 л/га, Тілт 250 ЕС, к.е. (0,5 л/га) та Колосаль, к.е. (1,0 л/га) істотно впливають на пивоварні якості ячменю.
Вплив протруйників на розвиток плямистостей листя ярого ячменю. Постійна наявність збудників плямистостей в насінні, грунті та післяжнивних рослинних рештках і їх висока потенційна шкідливість спонукали до надання методу протруєння насіння, як одного з основних заходів профілактичного напряму. Він має значні переваги над іншими методами за ефективністю проти насіннєвих інфекцій, зручністю, екологічною безпечністю та економічними вигодами. Розвиток плямистостей ярого ячменю (Bipolaris sorokiniana + Drechslera teres) у фазу кущіння становив 6,4% (табл. 7). Найвищу ефективність дії відмічено при застосуванні протруйників Віал, в.с.к. (0,5 л/т), Сумі-8 ФЛО, к.с. (1,7 л/т) Вінцит SC 050, к.с. (2,0 л/т), Вітавакс 200 ФФ, в.с.к. (3,0 л/т), Вітарос, в.с.к. (3,0 л/т). Низьку ефективність дії спостерігали при застосуванні біологічних препаратів Сімтес, р. –,4% та Агат 25 К, т.п. –,7%. Найвища енергія проростання була при використанні протруйників Вінцит SC 050, к.с., Вітарос, в.с.к., Віал, в.с.к., що перевищувало контроль на 5,1-6,4%.
Таблиця 7 - Ефективність протруйників проти хвороб листя ярого ячменю
(сорт Роланд, Житомирська обл., середнє за 2002–рр.)
|
Варіант |
Енергія проростання, % |
Схожість, % |
Густота, шт./м² |
Висота, см |
Ефективність дії, % |
Маса 1000 зерен, г |
Урожайність |
|
|
т/га |
+% до контролю |
|||||||
Контроль |
84,4 |
,4 |
,6 |
(6,4)* |
37,7 |
3,38 |
- |
|
|
Вінцит SC 050, к.с., 2,0 л/т |
90,3 |
,5 |
12,4 |
63,8 |
39,7 |
,66 |
,3 |
|
|
Сумі-8 ФЛО, к.с., 1,7 л/т |
87,9 |
,1 |
,2 |
,4 |
,3 |
,57 |
,6 |
|
|
Раксил, т.к.с., 0,5 л/т |
87,2 |
,5 |
,4 |
,6 |
,2 |
,58 |
,9 |
|
|
Вітавакс 200 ФФ, в.с.к., ,0 л/т |
90,4 |
,0 |
,6 |
,6 |
,6 |
,61 |
,8 |
|
|
Сімтес, р., 10 л/т |
85,6 |
,6 |
391 |
11,9 |
,4 |
,5 |
,43 |
,5 |
|
Вітарос, в.с.к., 3,0 л/т |
91,6 |
,2 |
,2 |
,9 |
,6 |
,62 |
,1 |
|
|
Сенсей, к.с., 0,5 л/т |
88,9 |
,3 |
,3 |
,5 |
,5 |
,63 |
,4 |
|
|
Віал, в.с.к., 0,5 л/т |
89,5 |
,7 |
,4 |
,9 |
,4 |
,62 |
,1 |
|
|
Агат 25 К, т.п., 0,1 кг/т |
85,8 |
,8 |
,3 |
,7 |
,9 |
,48 |
,0 |
|
|
НІР |
0,4 |
,13 |
*( )- розвиток хвороби в контролі на 32 етапі за шкалою ЕС
Отже, проти насіннєвої інфекції збудників плямистостей ефективне передпосівне протруювання зерна препаратами Віал в.с.к. (0,5 л/т), Сумі-8 ФЛО, к.с. (1,7 л/т), Вінцит SC 050, к.с. (2,0 л/т), Вітавакс 200 ФФ, в.с.к. (3,0 л/т), Вітарос, в.с.к. (3,0 л/т).
Економічна ефективність використання засобів захисту проти плямистостей листя ярого ячменю. Для захисту посівів від хвороб у період вегетації зернових культур слід застосовувати фунгіциди, як з урахуванням спектра дії, так і економічної обґрунтованості. За нашими розрахунками, при використанні препаратів Альто Супер 330 ЕС, к.е. та Тілт 250 ЕС, к.е., рівні рентабельності становили 72 та 69% відповідно. Вартість збереженого врожаю становила 272,0 грн. та 216,0 грн. При обробці протруйниками Віал, в.с.к. та Сумі-8 ФЛО, к.с. рентабельність склала 129,6 та 94,% відповідно. Вартість збереженого врожаю становила 108,0 та 92,0 грн.
Наведені результати проведених досліджень та економічних розрахунків свідчать про високу біологічну та економічну ефективність препаратів Віал в.с.к. і Альто Супер 330 ЕС, к.е.
ВИСНОВКИ
1. В умовах Полісся України плямистості листя ярого ячменю є дуже розповсюдженими. Значне поширення та розвиток плямистостей листя ярого ячменю спостерігався в тих випадках, коли найбільша питома частка в патогенному комплексі належала збудникам Bipolaris sorokiniana та Drechslera teres.
2. Надлишковий рівень зволоження (ГТК > 1,6) істотно впливає на розвиток темно-бурої плямистості. При недостатньому (ГТК = 0,8-1,0) та оптимальному (ГТК = 1,1-1,5) рівнях зволоження збільшується розвиток сітчастої плямистості.
3. Cтроки появи темно-бурої та сітчастої плямистостей листя ярого ячменю обернено пропорційно залежать від показників середньої температури повітря та суми опадів квітня місяця. Між строком появи перших симптомів темно-бурої плямистості і середньою температурою квітня виявлено кореляційний зв’язок середньої сили (r = -0,606), а між строком появи хвороби та сумою опадів за квітень –тісний зв’язок (r = -0,737). Для сітчастої цей показник становить відповідно -0,571 і -0,724.
4. Проникнення грибів Bipolaris sorokiniana та Drechslera teres в тканини ярого ячменю відбувається за допомогою росткових трубок через продихи. З розвитком грибниці в зоні максимального поширення гриба клітини зазнають структурних змін –в центрі ураження і на деякій відстані від нього зменшується кількість хлоропластів, а далі вони руйнуються.
. Шкідливість темно-бурої та сітчастої плямистостей ярого ячменю значною мірою зумовлена зменшенням довжини колоса, кількості зерен у колосі, зниженням маси 1000 зерен. Коефіцієнт шкідливості на природному фоні за максимального ураження темно-бурою плямистістю становив –,1%, а сітчастою –,3%.
6. На нижньому ярусі листя наростання плям проходить повільніше, ніж на верхньому. При спостереженні за розміром плями встановлено, що на першому і другому листках її площа збільшується незалежно від температури та кількості опадів.
7. Конідії грибів Bipolaris sorokiniana та Drechslera teres при перезимівлі в лабораторних умовах не втрачали здатності до проростання. В природних умовах конідії і міцелій зберігають життєздатність на уражених рослинних рештках, що розміщені на поверхні ґрунту та на глибині 5-10 см. На глибині 20 см вони всі гинуть.
8. Серед вивчених районованих сортів ярого ячменю, стійких сортів проти збудників Bipolaris sorokiniana та Drechslera teres не відмічено. Всі сорти тією чи іншою мірою уражувались хоча б одним збудником плямистостей листя.
9. Найбільш помітно поєднується мінімальний розвиток хвороби з максимальним урожаєм при сівбі у другу декаду квітня. При пізній сівбі (третя декада квітня) посилюється розвиток хвороб порівняно з цим строком на 15,7%, урожай зменшується на 4,1 ц/га.
. Оптимальною для зони Полісся є норма висіву 4,5 млн. зерен на 1 га. Із збільшенням норми висіву до 5,5 млн. зерен розвиток хвороби зростав у 1,5 рази, урожай зменшувався на 2,1 ц/га.
11. Проти насіннєвої інфекції збудників плямистостей ефективне передпосівне протруювання зерна одним із препаратів: Вітарос, в.с.к., (3,0л/т), Сумі 8 ФЛО, к.с. (1,7 л/т), Віал, в.с.к. (0,5 л/т), Вінцит SC 050, к.с., (2,0 л/т), Сенсей к.с. (0,5 л/т).
. Виявлено високу фунгітоксичність в умовах in vitro препаратів Альто Супер 330 ЕС, к.е., Тілт 250 ЕС, к.е. та Колосаль, к.е. проти збудників Bipolaris sorokiniana та Drechslera teres. Найефективнішим заходом проти плямистостей листя ячменю в період вегетації є дворазове обприскування одним із фунгіцидів: Альто Супер 330 ЕС к.е. (0,5л/га), Тілт 250 ЕС, к.е. (0,5л/га), Колосаль, к.е. (1,0 л/га). Перше обприскування рекомендовано проводити при появі перших ознак хвороби, друге –через 15 днів після першого.
. Обробки фунгіцидами Альто Супер 330 ЕС, к.е. (0,5 л/га), Тілт 250 ЕС, к.е. (0,5 л/га) та Колосаль, к.е. (1,0 л/га) істотно впливають на технологічні показники ярого ячменю. Вміст білка зменшується на 0,7-0,9%, плівчастість –на 1,8-2,6%, а екстрактивність збільшується на 10,6-12,6% в порівнянні з контролем.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
1. З метою вчасного використання засобів захисту ярого ячменю від плямистостей пропонуємо застосовувати розроблену нами комп’ютерну модель прогнозу строку появи симптомів плямистостей листя залежно від погодних умов квітня.
2. З метою захисту посівів ярого ячменю на ранніх етапах органогенезу від плямистостей листя доцільно протруювати насіння препаратами Віал, в.с.к. (0,5 л/т), Сумі-8 ФЛО, к.с. (1,7 л/т).
3. Для контролю плямистостей листя ярого ячменю обробку фунгіцидом Альто Супер 330 ЕС к.е. (з нормою 0,5 л/га) рекомендовано застосовувати при появі перших симптомів захворювання, другу –через 15 днів.
Список наукових праць, опублікованих за темою дисертації
7. Михайленко С.В. Шкідливість плямистостей ярого ячменю в зоні Полісся України //Збірник матеріалів четвертої міжвузівської науково-практичної конференції аспірантів “Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи” (5-7 квітня 2004 р.). –Вінниця, 2004. –С. 43-44.
Михайленко С.В. Хвороби листя ярого ячменю в Поліссі України та заходи по обмеженню їх шкідливості. –Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.11 –фітопатологія. –Національний аграрний університет, Київ, 2005.
Уточнено видовий склад хвороб листя ярого ячменю. Вперше в зоні Полісся України вивчено розповсюдженість та розвиток комплексу плямистостей. Встановлено шкідливість збудників Bipolaris sorokiniana та Drechslera teres. Відмічено, що розвиток хвороб впливає на довжину колоса, кількість зерен в колосі, зниження маси 1000 зерен. Шкідливість при 90% ураженні темно-бурою плямистістю становила –,1%, сітчастою –,3%. Виявлено вплив гідротермічного коефіцієнта на поширення та розвиток темно-бурої та сітчастої плямистостей. Відмічено зв’язок між строком появи симптомів хвороб, середньою температурою повітря в квітні та сумою опадів за цей місяць. Розроблено модель строку появи сітчастої та темно-бурої плямистостей. Проведено гістологічні дослідження проникнення збудників Bipolaris sorokiniana та Drechslera teres в тканини рослин ярого ячменю. На підставі дослідження біологічних особливостей збудників Bipolaris sorokiniana та Drechslera teres обгрунтовано вплив окремих елементів технології та нових фунгіцидів на розвиток хвороб. Обстежено більше 20 районованих сортів ярого ячменю. Сортів з груповою стійкістю проти збудників плямистостей листя не відмічено.
Визначено ефективність дії нових протруйників та фунгіцидів проти плямистостей листя ярого ячменю, що дало можливість зареєструвати їх і внести до “Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні”.
Ключові слова: ярий ячмінь, плямистості листя, фунгіциди, протруйники, збудники, шкідливість.
Михайленко С.В. Болезни листьев ярового ячменя в Полесье Украины и меры по ограничению их вредоносности –Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.11. –фитопатология. –Национальный аграрный университет, Киев, 2005.
Уточнен видовой состав болезней листьев ярового ячменя. Впервые в зоне Полесья Украины изучено распространение и развитие комплекса пятнистостей. Установлено, что растения ярового ячменя в зоне Полесья Украины поражаются темно-бурой, сетчатой, полосатой и окаймленной пятнистостью. Изучено более 20 современных сортов ячменя. Устойчивых сортов не выявлено.
Изучена вредоносность темно-бурой и сетчатой пятнистости. Установлено, что развитие болезни влияет на длину колоса, количество зерен в колосе, массу 1000 зерен. Вредоносность при максимальном поражении темно-бурой пятнистостью составляла 19,1%, а сетчатой –,3%.
Отмечено влияние гидротермического коэффициента на развитие темно-бурой и сетчатой пятнистостей. Установлено, что существует связь между сроком появления симптомов болезни, средней температурой воздуха в апреле и суммой осадков за этот месяц. Cроки появления темно-бурой и сетчатой пятнистостей листьев ярового ячменя обратно пропорционально зависят от показателей средней температуры и суммы осадков апреля месяца. Построенные модели могут быть использованы для прогноза появления первых признаков темно-бурой и сетчатой пятнистостей.
При обследовании растений ячменя сорта Зоряный отмечено, что на нижнем ярусе листьев нарастание пятен происходит медленнее, чем на верхнем. Установлено, что площадь на первом и втором листках увеличивается независимо от температуры и количества осадков.
Проведены гистологические исследования развития возбудителей Bipolaris sorokiniana и Drechslera teres в тканях ярового ячменя. С развитием грибницы в зоне максимального распространения гриба клетки имеют структурные изменения. При микроскопировании эти изменения заключаются в том, что в центре поражения и на некотором расстоянии от него уменьшается количество хлоропластов, переобразовавшись в гомогенную массу.
Изучено влияние протравителей против пятнистостей листьев ярового ячменя, определена эффективность действия. Отмечено, что протравливание семян протравителями Витарос, в.с.к. (3,0 л/т), Суми-8 ФЛО, к.с. (1,7 л/т), Виал, в.с.к. (0,5 л/т), Винцит SC 050, к.с. (2,0 л/т), является эффективным методом против пятнистостей листьев на ранних этапах органогенеза.
Установлена фунгитоксичность препаратов Альто Cупер 330 ЕC, к.э, Тилт 250 ЕС, к.е., Колосаль к.э., Скарб, к.э., Симтес, Агат 25 К, т.п. против возбудителей Bipolaris sorokiniana и Drechslera teres. Опрыскивание посевов фунгицидами Альто Супер 330 ЕС, к.э. (0,5 л/га), Колосаль, к.э. (1,0 л/га) обеспечивает эффективность действия 76,0%, 71,0% и 67,0% соответственно. Первую обработку рекомендовано проводить при появлении первых признаков заболевания, вторую –через 15 дней после первой. Обработка фунгицидами Альто Супер 330 ЕС, к.э. (0,5 л/га), Тилт 250 ЕС, к.э. (0,5 л/га) и Колосаль, к.э. (1,0 л/га) существенно влияет на пивоварные качества ячменя.
Ключевые слова: яровой ячмень, пятнистости листьев, фунгициды, протравители, возбудители, вредоносность.
Mykhailenko S.V. Leaf diseases of spring barley in Polissya of Ukraine and measures for limitation of their harmfulness. - Manuscript.
The thesis for a candidate degree of agricultural sciences, the speciality 06.01.11 –phytopatology. National Agrarian University, Kyiv, 2005.
Species composition of leaf diseases of spring barley was specified. For the first time for the Polissa zone of Ukraine incidence, severity and harmfulness of complex of leaf disease of spring barley were investigated. Harmfulness of Bipolaris sorokiniana and Drechslera teres was established. It was noted, that disease infection affects ear length, number of grains in ear, weight of 1000 grains. Harmfulness of brown spot under 90% severity was 19,1%, net spot –,3%. Histological studies of penetration of Bipolaris sorokiniana and Drechslera teres in plant tissues of spring barley were conducted. Influence of hydro-thermic coefficient on incidence and development of leaf spots was revealed.
Models for forecasting of date of appearance of fist symptoms of net spot and dark-brown spot were developed. Biological peculiarities of Bipolaris sorokiniana and Drechslera teres were analysed. Influence of some elements of cultivation technology and new fungicides on disease severity was substantiated. More than 20 varieties of spring barley were tested. Resistant varieties were not registered.
Efficiency of new seed disinfectants and fungicides against leaf spots of spring barley was evaluated. This makes it possible to register them for use in Ukraine.
Key words: spring barley, leaf spots, fungicides, seed disinfectants, pathogens, harmfulness.