Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
1. СТРАХУВАННЯ, ЯК ВИД ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИХ ВІДНОСИН.
Держава забезпечує соціальний і правовий захист осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та членів їх сімей відповідно до Конституції України, Закону України „Про правові засади цивільного захисту” та інших актів законодавства.
Закон України «Про страхування» від 7 березня 1996 р. регулює відносини в сфері страхування і спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.
Страхування — система правових, економічних та організаційних відносин, щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених законодавством або договором страхування, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом оплати фізичними та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів. Страхування може бути добровільним або обов’язковим.
Страховик – юридична особа, яка за договором страхування або відповідною нормою закону бере на себе зобов’язання за визначену винагороду відшкодувати страхувальнику або іншій застрахованій особі шкоду, що виникла в разі настання певних подій (страхових випадків).
Страхувальники це юридичні особи та дієздатні громадяни, які уклали із страховиками договори страхування.
Страхувальники можуть укладати із страховиками договори про страхування третіх осіб (застрахованих осіб), які можуть набувати прав і обов'язків страхувальника згідно з договором страхування.
Страхувальники мають право при укладанні договорів страхування призначати громадян або юридичних осіб для отримання страхових сум (страхового відшкодування), а також замінювати їх до настання страхового випадку.
Об'єктами страхування є інтереси, які не суперечать законодавству України, що пов'язані:
Страховий ризик—певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.
Страховий випадок — подія, передбачена договором страхування, яка відбулась і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Страхова сума — грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку, а також сума, що виплачується за особистим страхуванням.
Виплати страхових сум за договорами особистого страхування здійснюються незалежно від суми, яку має отримати одержувач за державним соціальним страхуванням, соціальним забезпеченням, і суми, що має бути йому сплачена як відшкодування збитків.
При страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не обумовлено договором страхування або умовами обов'язкового страхування.
Страхове відшкодування — грошова сума, яка виплачується страховиком за умовами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого об'єкта, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування.
Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) —плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховику згідно з договором страхування.
Страховий тариф—ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за визначений період страхування.
Страхуванням не покриваються :
Пошкодження майна внаслідок неправомірних дій третіх осіб, в розумінні договору страхування має місце, якщо застраховане майно було навмисне або повністю пошкоджене або знищене.
Збиток по усуненню пошкоджень, які спричинені даним страховим випадком (дахам, стелям, стінам, вікнам, дверям, гратам) відшкодовується лише у випадку наявності договору на страхування переліченого майна .
2. ДОГОВІР СТРАХУВАННЯ.
Договір страхування — це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку виплатити страхову суму або відшкодувати завданий збиток у межах страхової суми страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником, чи на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені терміни та виконувати інші умови договору.
Договір страхування повинен містити:
Для укладення договору страхування страхувальник подає страховику письмову заяву за формою, встановленою страховиком, або іншим чином заявляє про свій намір укласти договір страхування. При укладенні договору страхування страховик має право запросити у страхувальника баланс або довідку про фінансовий стан, підтверджені аудитором (аудиторською фірмою).
Факт укладення договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування.
Договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування.
Страхувальники згідно з укладеними договорами страхування мають право вносити платежі лише валютою України, а страхувальник-нерезидент — іноземною вільно конвертованою валютою або валютою України у випадках, передбачених чинним законодавством.
Страховик зобов'язаний:
1) ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування;
2) протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхової суми або страхового відшкодування страхувальнику;
3) при настанні страхового випадку здійснити виплату страхової суми або страхового відшкодування у передбачений договором термін. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасну виплату страхової суми (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається у мовами договору страхування;
4) відшкодувати витрати, понесені страхувальником при настанні страхового випадку щодо запобігання або зменшення збитків, якщо од передбачено умовами договору;
5) за заявою страхувальника у разі здійснення ним заходів, що зменшили страховий ризик, або збільшення вартості майна переукласти з ним договір страхування;
6) тримати в таємниці відомості про страхувальника і його майновий стан, за винятком випадків, передбачених законодавством України.
Умовами договору страхування можуть бути передбачені також інші обов'язки страховика.
Страхувальник зобов'язаний:
1) своєчасно вносити страхові платежі;
2) при укладенні договору страхування надати інформацію страховикові про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-яку зміну страхового ризику;
3) повідомити страховика про інші діючі договори страхування щодо цього об'єкта страхування;
4) вживати заходів щодо запобігання та зменшення збитків, завданих внаслідок настання страхового випадку;
5) повідомити страховика про настання страхового випадку в термін, передбачений умовами страхування.
Умовами договору страхування можуть бути передбачені також інші обов'язки страхувальника.
У разі смерті страхувальника-громадянина, який уклав договір майнового страхування, права та обов'язки страхувальника переходять до осіб, які одержали це майно в спадщину. Страховик або будь-хто із спадкоємців має право на переукладення договору страхування.
В інших випадках права та обов'язки страхувальника можуть перейти до іншого громадянина чи юридичної особи лише за згодою страховика, якщо інше не передбачено договором страхування.
У разі смерті страхувальника, який уклав договір особистого страхування на користь третіх осіб, його права і обов'язки можуть перейти як до цих осіб, так і до осіб, на яких відповідно до чинного законодавства покладено обов'язки щодо охорони прав і законних інтересів застрахованих.
Підставою для відмови страховика у виплаті страхових сум. (страхового відшкодування) є:
1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначене не поширюється на дії, пов'язані з виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України;
2) вчинення страхувальником-громадянином або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;
3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування;
4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної в їх заподіянні;
5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;
6) інші випадки, передбачені законодавством України.
Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у виплаті страхових сум, якщо це не суперечить законодавству України.
Дія договору страхування припиняється за згодою сторін, а також у разі:
1) закінчення терміну дії;
2) виконання страховиком зобов'язань перед страхувальником у повному обсязі;
3) несплати страхувальником страхових платежів у встановлені договором терміни. При цьому договір вважається достроково припиненим у випадку, якщо перший (або черговий) страховий платіж не був сплачений за письмовою вимогою страховика протягом десяти робочих днів з дня пред'явлення такої вимоги страхувальнику, якщо інше не передбачено умовами договору;
4) ліквідації страхувальника — юридичної особи або смерті страхувальника-громадянина чи втрати ним дієздатності;
5) ліквідації страховика у порядку, встановленому законодавством України;
6) прийняття судового рішення про визнання договору страхування не дійсним;
7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
Дію договору страхування може бути достроково припинено за вимогою страхувальника або страховика, якщо це передбачено умовами договору страхування.
Про намір достроково припинити дію договору страхування будь-яка сторона зобов'язана повідомити іншу не пізніш як за 30 днів до дати припинення дії договору страхування, якщо інше ним не передбачено.
У разі дострокового припинення дії договору страхування за вимогою страхувальника страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договору, з вирахуванням нормативних витрат за ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, фактичних виплат страхових сум та страхового відшкодування, що були здійснені за цим договором страхування. Якщо вимога страхувальника обумовлена порушенням страховиком умов договору страхування, то останній повертає страхувальнику сплачені ним страхові платежі повністю.
Договір страхування визнається недійсним у разі:
1) коли його укладено після страхового випадку;
2) коли об'єктом договору страхування є майно, яке підлягає конфіскації на підставі судового вироку або рішення, що набрало законної сили.
Договір страхування визнається недійсним у судовому порядку.
Згідно Закону України „Про страхування” виділяють такі основні види страхування:
1) особисте страхування (пов’язане з життям, здоров'ям, працездатністю та додатковою пенсією страхувальника або застрахованої особи);
2) майнове страхування (пов’язане з володінням, користуванням і розпорядженням майном);
3) страхування відповідальності (з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі).
Конкретні види страхування, на які видається відповідна ліцензія, визначаються на основі встановлених страховиком правил (умов) страхування.
Страховики мають право займатися тільки тими видами страхування, які визначені в ліцензії.
Страхування може бути добровільним або обов'язковим. Добровільне страхування здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок проведення добровільного страхування визначаються правилами страхування, та встановлюються страховиком самостійно. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування. Добровільне страхування у конкретного страховика не може бути обов'язковою передумовою при реалізації інших правовідносин.
Обов'язкове страхування встановлюється законами України шляхом внесення змін у Закон України „Про страхування”. При здійсненні обов'язкового страхування Кабінетом Міністрів України встановлюються максимальні розміри страхових тарифів або методика їх розрахунків та мінімальні розміри страхових сум.
Згідно Ст. 56 Закону України „Про правові засади цивільного захисту”, особи рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту підлягають обов'язковому державному особистому страхуванню за рахунок коштів Державного бюджету України на випадок загибелі або смерті на суму десятирічного грошового утримання за останньою посадою, яку вони займали, а в разі поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання чи інвалідності, отриманих під час проходження служби, у розмірі від шестимісячного до п'ятирічного грошового утримання за останньою посадою (залежно від ступеня втрати працездатності). Порядок та умови страхування осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України.
У разі загибелі особи рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту у зв'язку з виконанням службових обов'язків сім'ї загиблого або його утриманцям виплачується одноразова допомога в розмірі десятирічного грошового утримання загиблого за останньою посадою, яку він займав, за рахунок коштів Державного бюджету України з наступним стягненням цієї суми з винних осіб у порядку, встановленому законом.
Сплата страхових внесків проводиться за рахунок коштів, передбачених у відповідних бюджетах на утримання органів і підрозділів цивільного захисту.
Обов’язкове страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання на потенційно небезпечних об’єктах та об’єктах підвищеної небезпеки проводиться відповідно до Порядку і Правил проведення обов’язкового страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об’єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об’єкти та об’єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного і санітарно-епідемічного характеру, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 року № 1788.
Наявність договорів обов’язкового страхування цивільної відповідальності перевіряється під час проведення планових перевірок об’єктів підвищеної небезпеки органами державного нагляду у сфері цивільного захисту. Копія страхового поліса залучається до наглядової справи об’єкту.
Особливу увагу хотілося б приділити страхуванню майна від вогневих ризиків, при якому представник страховика повинен ознайомитись з приписами пожежної охорони, а під час страхування великих об'єктів додатково провести експертизу стану пожежної безпеки на цих об'єктах і сприяти страхувальнику в усуненні виявлених недоліків. З цією метою необхідно максимально використовувати можливості страховика:
Ці правила видаються під розписку уповноваженим співробітникам страховика, а також представникам підприємств і установ, які мають договори зі страховиком про спільну страхову діяльність.
/ |
||
Страхові тарифи по страхуванню майна підприємств, організацій, закладів незалежно від форм власності, власних будинків, квартир.
|
№ |
СТРАХОВІ РИЗИКИ |
Будівлі,споруди, квартири, предмети домашнього інтер’єру |
Обладнання, інвентар, товарно-матеріальні цінності |
Вітрини, віконне скло, вітражі, дзеркала, світова реклама, плакатні щити |
Вогне- та вибухонебезпечні об’єкти бензогазозап-равочні станції |
Касові, гральні автомати, електронні прилади |
|
Тариф в % від страхової суми на рік |
||||||
|
1. |
Пожежа |
0,15-1,7 |
0,25-5,0 |
0,25-2,5 |
0,3-6,0 |
0,5-5,0 |
|
2. |
Попадання блискавки |
0,01-0,1 |
0,01-2,5 |
0,01-0,05 |
0.01-1.0 |
0.015-2,5 |
|
3. |
Вибух |
0,1-0,3 |
0,1-2,5 |
0,1-2,5 |
0.1-3,0 |
0.3-2,5 |
|
4. |
Стихійні лиха(землетрус, зсув виверження вулкана, дії підземного вогню, усідання ґрунту, гірський обвал, ураган, смерч) |
0,1-3 |
0,1-10 |
0,2-5 |
0.2-10 |
0.1-1.0 |
|
5. |
Пошкодження водою |
0,09-1,5 |
0,15-2,5 |
0,12-2 |
0.1-0,5 |
0.25-1.0 |
|
6. |
Неправомірні дії третіх осіб, пограбування, кражі зі зломом |
0,2-3,5 |
1,0-10 |
0.5-10 |
1.0-4.0 |
0.7-10 |
|
7. |
Падіння повітряних суден і апаратів |
0,01-0,1 |
0,01-0,1 |
0.01-0.1 |
0.01-0,1 |
0.01-0,1 |
Примітки до таблиці:
Не підлягають відшкодуванню збитки, які виникли внаслідок попадання в застраховані приміщення дощу, снігу, граду або грязі через незачинені вікна, двері або інші отвори в будинках.
Вибух - це бурхливо протікаючий процес звільнення великої кількості енергії в обмеженому об’єму за короткий проміжок часу, який стався внаслідок проривання газів до розширення. Вибух резервуару (котла, трубопроводу і т.д.) вважається тільки такий вибух, коли стінки його резервуару виявляються пошкодженими в такій мірі, що стає можливим вирівнювання тиску в середині і зовні резервуару.
Страхуванням не покриваються збитки, які виникли внаслідок вакууму або розрідження газів із резервуару, а також не покриваються збитки, які спричинені двигунами внутрішнього згоряння або аналогічними машинами і агрегатами внаслідок вибухів, які проходять в камерах згоряння збитки від вибухів вибухових речовин відшкодуванню не підлягають.
При страхуванні майна від пошкоджень водою, мається на увазі пошкодження внаслідок раптового псування водопровідних, каналізаційних, опалювальних та протипожежних сплинклерних і дренчерних систем, а також внаслідок проникнення води з сусідніх приміщень. Страхуванням покриваються тільки прямі збитки від пошкоджень водою застрахованого майна.